РЕФЕРАТ
²Системазабезпеченняпсихолого-педагогічного супроводурозвитку мовленнєвих здібностей дошкільників у процесі їх мовленнєво-творчоїдіяльності²
Вступ
Підвищеннярівня освіти в Україні передбачає, насамперед, засвоєння дітьми у процесівиховання і навчання загальної та національної культури, адже система освітиповинна спрямовуватися на підготовку не просто високоосвічених, а йвисококультурних громадян. Саме тому останніми роками в галузі дошкільної освітивідбуваються реформаційні процеси, спрямовані на досягнення рівня найкращихсвітових стандартів. Особливого значення набуває системний підхід до вивченнядержавної мови в усіх змістових лініях дошкільної освіти.
Якщов попередні роки головна увага приділялася формуванню окремих мовленнєвих уміньта навичок на основі елементарного усвідомлення мовних явищ, то метою сучасноїлінгводидактики на етапі дошкільного дитинства є виховання мовної особистості,тобто формування особистості, яка адекватно, доречно, вільно і творчозастосовує мову в різних ситуаціях буття задля реалізації власних мовленнєвихзавдань.
Уперші роки свого життя дитина оволодіває унікальним скарбом – мовленням, що даєїй змогу називатися людиною, зв′язує воєдино її минуле, сучасне й майбутнє,забезпечує спілкування, порозуміння, взаємодію з іншими людьми загалом інайближчим оточенням зокрема. Отже, роль мови й мовлення у становленніособистості, її успішному функціонуванні в різних умовах життєдіяльностіскладно переоцінити.
Центральнимзавданням у дошкільному дитинстві є розвиток зв′язного мовлення, під часякого реалізується головна функція мовлення – комунікативна. Проте якість зв′язногомовлення залежить від рівня розвитку всіх сторін мовлення (фонетичного, лексичного,граматичного), у ньому виявляються всі досягнення дошкільника в опануваннірідного мовлення.
Однимз дієвих чинників, що якісно поліпшують мовленнєвий розвиток дитини є йогомовленнєво-творча діяльність.
Творчістьу дитинстві – не самоціль, а засіб та умова всебічного гармонійного розвитку,виявлення свого розуміння довкілля, власного ставлення до нього.
Ученівідзначають своєрідність, унікальність творчих актів і продуктів дитячоїхудожньої творчості, виділяють їхні специфічні риси, такі характеристики, якхудожня щирість і безпосередність відображення навколишнього світу в продуктахдіяльності.
Метаданої роботи:
1. Обґрунтувати суттєвість проблеми, ступінь її впливу нарезультативність освіти в концепції розвитку мовленнєвих здібностейдошкільників.
2. Презентувати технологію розвитку мовленнєво-творчих вмінь і навичокна засадах особистісно-орієнтованого підходу.
3. Провестианалізметодів та засобів розвитку.
4. Розробити систему діагностики сформованості мовленнєво-творчих здібностейдошкільників.
1.Теоретичні аспектипроблеми
Більшістьдосліджень із розвитку дитячої творчості, в якій би галузі вони не проводилися,спрямовані на встановлення зв’язку між творчими процесами, розвиткомінтелектуальних здібностей і мовленням.
Проблемарозвитку уяви і творчості у вітчизняній науці досліджувалася у зв’язку зрозвитком творчих здібностей у пізнавальній та емоційно-вольовій сфері (Венгер Л.А.,Костюк Г.С., Кулачківська С.Є.), в ігровій діяльності (Артемова Л.В.,Ельконін Д.Б.), формуванні творчості в різних видах художньої діяльності(Вєтлугіна Н.О. Казакова Т.Г)
Винятково важливу роль уформуванні та розвитку мовленнєвої діяльності дошкільників відіграє художнялітература. Колискові пісні, казки – це не просто засоби розваги, а історичновироблені форми розвитку людських почуттів і людської уяви. Отже, данеекспериментальне дослідження має на меті сформувати мовленнєві здібності дітейз опорою на розвиток мовленнєвотворчих умінь та навичок, покликана забезпечитинаціональну спрямованість освітніх впливів, мовну компетентністьдитини-дошкільника, максимальну мовленнєву активність суб¢єкту навчання,прискорення темпів розвитку мовлення, розвиток ²чуття мови².
Сприйманнялітературних творів, усвідомлення їх змісту і засобів художньої виразностірозглядалося в різних аспектах. За даними досліджень, процес сприймання творівмистецтва вимагає певної творчості, він пов″язаний з активною відповідноюпозицією того, хто сприймає (Бахтін М.М., Виготський Л.С.), логіки викладувчинків героїв художнього твору (Гурович Л.М.) Художнє сприймання повиннобути ″мислячим″ (Якобсон П.М.), воно містить усвідомленняідейного змісту, естетичну оцінку літературного тексту і наступний емоційнийвідгук.
Вченідоводять, що на основі аналізу літературного твору в єдності його змісту іхудожньої форми, а також на основі активного засвоєння засобів художньоївиразності в дітей розвивається поетичний слух, вони оволодівають здатністюрозрізняти жанри, розуміти їх особливості, зв’язок компонентів художньої формиі змісту твору, відчувати виразність художнього мовлення, а також створювативласні твори. Мовленнєва творчість – один з найскладніших видів дитячоїтворчості.
Завизначенням Н. Гавриш, мовленнєвотворча діяльність – це така творчадіяльність, у якій через складання різних типів зв′язних висловлюваньдитина відбиває почуття, уявлення, враження, образи уяви, навіяні художнімитворами, сприйманням довкілля. Як складова частина різних видів діяльності(гри, малювання, конструювання, театралізації, спілкування) мовленнєвотворчадіяльність не завжди завершується складанням твору, який би відповідав певнимлітературним та мовним нормам, тому що дитина не ставить собі такого завдання.
Асловесна творчість, як первинна форма літературної творчості – це спеціальноорганізований, зумовлений мотивацією процес складання твору в будь-якій формімовленнєвого висловлювання, що відповідає певним літературним нормам.
Н. Гавришвизначено особливості мовленнєвотворчої діяльності залежно від умов їїперебігу.
1. Мовленнєвотворча діяльність в умовах навчання
Відбуваєтьсяпереважно за ініціативою педагога. Орієнтована на кінцевий результат. Обов′язковедотримання літературно-мовленнєвих норм.
Багатоваріантністьтворчого рішення. Логіка заняття передбачає послідовність етапів творчогопроцесу. Педагог виконує функцію організатора, коректора, режисера.
2. Ініціативна словесна творчість
Завждивідбувається за ініціативою дитини. Орієнтована на сам процес.
Самостійнопереносить у творчість одержані раніше знання, вміння, навички. Одномоментнаімпровізація, часто без повтору. Можлива відсутність окремих елементів творчогопроцесу. Без прохання дитини про допомогу педагог в процес не втручається.
Визначеноформи мовленнєвотворчої діяльності.
1. Ініціативна словесна творчість
· Складання віршів, загадок
· Мовні ігри (дражнили, лічилки, заклички)
· Пізнавальна діяльність (міркування, пояснення)
· Спілкування (само презентація, фантазування)
· Сюжетно-рольова гра (сюжетоскладання, діалоги)
· Образотворча діяльність (акомпанемент, коментування)
2. Регламентована словесна творчість
· Вислів-міркування
· Створені індивідуальні казки, оповідання
· Римовки
· Колективні етюди
· Вислів-пропозиція(задум)
· Загадки, лічилки, заклички
Науковецьподає визначення типів мовленнєвотворчої діяльності (МТД) дітейдошкільного віку.
Завидом діяльності:
· Образотворчо-мовленнєва
· Театрально-мовленнєва
· Музично-мовленнєва
Заадресністю:
· Моногра
· Презентація
Заумовами перебігу:
· Ініціативна МТД
· В умовах організованого навчання
Заспособом організації
· Індивідуальна
· Групова
· Колективна
Прозначення індивідуальної творчості на занятті й подальшого включення складенихдітьми творів у колективний художній аналіз свідчить дослідження Г.М. Кудіної іЗ.М. Новлянської. Автори зазначають, що цінним є саме поєднання індивідуальногоі колективного етапу мовленнєвотворчої діяльності на занятті. Складений дитиноютвір презентується всій групі, яка стає його цілувальником, критиком,співавтором, що, безперечно, впливає на підвищення якості індивідуальноїмовленнєвої діяльності, адже поступово у процесі навчання кожен іх дітейтимчасово перебуває в ролі автора, критика і слухача. Отже, використання різнихспособів організації мовленнєвотворчої діяльності дітей у процесі навчаннясприяє підвищенню її якості.
Особистістьрозвивається і формується в різних видах діяльності, що тісно взаємодіють міжсобою. Відтак, розвиток зв’язного мовлення дітей дошкільного віку залежить відтого, наскільки раціонально поєднуються види діяльності в мовленнєвій практиці,наскільки дитина є активною у процесі виконання цих видів діяльності.
3. Експериментальнедослідження
Експериментальнедослідження щодо розвитку мовленнєвих здібностей дошкільників через залученняїх до мовленнєво-творчої діяльності була спрямована нами на:
· розробку концепції розвитку мовленнєвої компетентності дітейдошкільного віку
· створення технології розвитку мовленнєво-творчих вмінь та навичокна засадах особистісно-орієнтованого підходу
· підбір оптимальних методів та засобів розвитку, їх експертноїоцінки та адаптоване втілення в практику роботи
· розроблення діагностики сформованості мовленнєво-творчих здібностей дітей
· забезпечення науково-методичного потенціалу для проведенняекспериментального дослідження
· забезпечення дотримання здоров’язберігаючої, природовідповідноїпобудови освітнього процесу.
Буловизначено основні вимоги до проведення експериментального дослідження:
· дитина є абсолютною цінністю, і їй надається можливість бути собою
· дитина реалізує своє право на освіту і всебічний духовний розвитокі саморозвиток у відповідності зі своїми потребами, здібностями та можливостями
· педагог розвиває свої професійні й особистісні якості, духовнукультуру; організує навчально-виховний процес, виходячи з принципу природо – такультуровідповідності, гуманізації, естетизації на основі взаємодіїзагальнолюдських і національних цінностей
· колектив працює у творчому пошуковому режимі на основі діалогукультур; взаємовимогливість, повага, довіра й атмосфера спільної радості успіхуяк основа життєдіяльності колективу.
Особистісно-орієнтованийпідхід до дитини як основна ланка експериментальної роботи
1. Новийпогляд на особистість як мету освіти. Тут започатковуються такі позиції:
· визнання своєрідності, унікальності, особливої ролі дошкільногодитинства в становленні особистості, врахування сенситивності даного періодудля становлення первинного схематичного світогляду, супідрядності мотивів,довільної поведінки, внутрішніх етичних інстанцій, самосвідомості;
· особистість є суб’єктом, а не об’єктом у педагогічному процесі;
· забезпечення гармонійного та різнобічного розвитку особистостікожної дитини дошкільного віку;
· пріоритетними якостями особистості є вищі етичні цінності(громадянськість, сумління, достоїнство тощо)
Гуманізаціяйдемократизація педагогічних взаємин. Головні установки:
· любов до дитини, оптимістична віра в неї
· пріоритет актуальних потреб сьогодення, активного проживаннядитиною кожного вікового відрізку життя як важливої передумови її успішногорозвитку в наступні роки
· співробітництво, майстерність спілкування
· право дитини на власну позицію і вільний вибір
· дотримання «Конвенції про права дитини»
Навчанняйвиховання без примушень. Шляхи його здійснення:
· вимогливість, що ґрунтується на довірі
· заміна примусу бажанням, що народжується від успіху
· орієнтація на розумну самостійність і самодіяльність
· інтегрований підхід до організації змісту дошкільної освіти
· особистісно-орієнтована модель дошкільної освіти
· забезпечення багатокомпонентності, перспективності, наступності таспадкоємності між дошкільною та початковою загальноосвітньою підготовкою
Новетрактування індивідуального підходу. Він зводиться до основних положень:
· відмова від орієнтації на середню дитину
· прогнозування розвитку особистості
· конструювання індивідуальних програм розвитку
· пошук і опора на кращі якості особистості
Формуванняпозитивного образу «Я» особистості. Орієнтирами виступають:
· кожна дитина-унікальна особистість, яку слід розуміти, приймати,вірити в неї
· створення умов успіху, підтримки, доброзичливості
· надання можливості й допомоги дитині реалізувати себе в суспільнозначущій діяльності
Темаексперименту: СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПСИХОЛОГО-
ПЕДАГОГІЧНОГОСУПРОВОДУ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДОШКІЛЬНИКІВ ШЛЯХОМ ІХ ЗАЛУЧЕННЯ ДОМОВЛЕННЄВОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ²
Об¢єкт дослідження: зміст ірезультати процесу мовленнєвотворчої діяльності дошкільників.
Предметдослідження: створення інноваційної технології психолого – педагогічногосупроводу розвитку мовленнєвотворчих вмінь та навичок дошкільників.
Метаексперименту: досягнення такого рівня мовної компетентностідошкільників, за умови якої відбуватиметься вільна мовленнєвотворча діяльність;створення організаційно-модульної структури управління програмою розвиткумовленнєвотворчих вмінь і навичок дошкільників.ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
1. Створити технологію розвитку мовленнєвотворчих вмінь і навичок назасадах особистісно-орієнтованого підходу.
2. Підбір методів та засобів розвитку, їх експертна оцінка таадаптоване втілення в практику роботи.
3. Розробити систему діагностики сформованості мовленнєвих здібностейдошкільників.
4. Забезпечити дотримання здоров¢язберігаючої,природовідповідної побудови освітнього процесу під час проведенняекспериментальної роботи.ГІПОТЕЗА ДОСЛІДЖЕННЯ
Психолого– педагогічний супровід розвитку мовленнєвотворчих здібностей дітей дошкільноговіку сприятиме підвищенню рівня розвитку мовленнєвих здібностей дошкільників.МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дослідженняпередбачало використання таких методів:
1. теоретичних:
· аналіз
· синтез
· моделювання
· індукція
· дедукція
· аналогія
2.емпіричних:
· педагогічне спостереження
· вивчення педагогічної документації
· узагальнення перспективного досвіду
3. інтуїтивних:
· анкетування
· інтерв″ю
Критеріїрезультативності експерименту:
· Підвищення рівня фахової майстерності педагогів
· Досягнення позитивної динаміки зростання рівня мовленнєвотворчихвмінь і навичок дошкільників
· Набуття учасниками експерименту додаткових комунікативних,мислитель них, лінгвістичних, народознавчих вмінь та навичок
· Створення нової моделі керівництва мовленнєвотворчою діяльністюдошкільників
Позитивнийрезультат експерименту:
· Створення адаптивної моделі управління мовленнєвою діяльністюдошкільників,
· Створення сприятливих умов для якісного розвитку мовленнєво-творчої діяльності,
· Досягнення позитивного мікроклімату, створення сприятливогосередовища для якнайповнішого розвитку здібностей та обдарувань дошкільників
· Забезпечення високого рівня мовленнєвої компетентностідошкільниківНегативний прогноз експерименту:
· Відсутність умов для збагачення і активізації комунікативних уміньта навичок в умовах білінгвізму
· Недостатнє кадрове забезпечення кваліфікованими «вузькими «спеціалістами
· Можливе розумове та психологічне перенавантаження дошкільників
Напершому, підготовчому етапі експерименту, нами було вивчено теоретичні засадирозвитку мовленнєвих здібностей дітей дошкільного віку, зокрема, мовленнєво-творчоїдіяльності. Створено каталоги педагогічної та психологічної літератури,періодичних видань.
Результатианкетування педагогів, співбесід з ними, моніторингу освітньо-виховного процесудали нам можливість стверджувати, що педагоги нашого дошкільного закладу майжене використовують продуктивно-творчі види діяльності в розвитку зв’язногомовлення, обмежуючись переважно репродуктивними завданнями на мовленнєвихзаняттях.
Булопроведено обстеження інноваційного потенціалу педагогічного колективу ДНЗ №5 істворена багатокритеріальна характеристика його здатності сприйматинововведення. Для уточнення оцінок та виявлення ставлення педагогів доексперименту проводилося їх опитування, 72% висловилися за проведеннядослідження.
Методичноюта психологічною службами закладу було створено навчальну програму підготовкипедагога-дослідника, зміни його професійного менталітету. До програми входилигрупові та індивідуальні консультації, семінари з тем «Рефлексія педагога», «Педагогічніінновації в дошкільній освіті», «Освітні технології» тощо.
Длянавчання педагогів було запроваджено систему проблемних семінарів з розвиткумовлення дошкільників. Було проведено семінари та семінари-практикуми з тем «Формуваннязвукової культури мовлення», «Лексикологія. Методика лексичної роботи з дітьми»,«Формування граматично правильного мовлення у дітей дошкільного віку», «Формуванняхудожньо-мовленнєвої діяльності», «Розвиток мовленнєво-творчих здібностей».
Введенов практику методичної роботи дидактичне тестування педагогів, яке проводитьсянаприкінці навчального року. Його результати дозволяють проводитидиференційовану роботу з різними категоріями пед. працівників.
Розпочалароботу творча група, яка вивчала методологічну теорію та практику веденняекспериментальної роботи.
Нацьому етапі було організовано цілеспрямовану роботу з батьками. Було проведеноанкетування батьків для з’ясування їх відношення до експериментальної роботи заданою темою. 87% висловили свою підтримку інноваційної діяльності закладу. Булостворено батьківську опікунську раду, розроблено та впроваджено угоду проспівробітництво з кожною родиною, з’явилася садова газета для батьків «Місток»
Другий,діагностично-концептуальний етап, розпочався з комплексної діагностики вихіднихрівнів розвитку мовленнєвої компетентності дошкільників (за методикою академікаА. Богуш). Поряд з цим нами були розроблені власні критерії оцінюваннярівня розвитку мовленнєво-творчої діяльності. Це складання розповіді з власного досвіду,підбір омонімів, ознак, рим до запропонованих слів, складання речень закартиною
Буловиявлено вихідні рівні мовленнєвої компетенції: високий, достатній, середній тапочатковий. (Див.додаток №1)
Працюючиза програмою розвитку, навчання і виховання «Дитина в дошкільні роки», миприйшли до висновку, що її розділи з розвитку мовленнєвої діяльності дітей насне задовольняють із-за низької інтенсивності лінгвістичного розвитку, томурозпочалася робота над створенням власних програм з вивчення української мовита мовленнєво-творчої діяльності.
Розвитокмовленнєво-творчихздібностей дошкільників проводився на
· Спеціально структурованих заняттях з української мови та розвиткумовлення
· Заняттях з художньо-мовленнєвої діяльності
· Індивідуальних розвивальних заняттях з мовленнєво-творчої діяльності
· Заняттях літературної студії ″Мовленнєві перлинки″
· Заняттях, що їх проводить логопед, щодо розвитку фонематичногосприймання та звукової культури мовлення
Розвитокмовленнєво-творчихздібностей здійснюється в дошкільному закладі за декількома напрямками:
· завдання з аналізу, переказу та складання казок за допомогоюнаочних моделей. Під час їх виконання діти підбирають умовні позначки доперсонажів та основних предметів казок, складають наочні моделі та за їхдопомогою переказують чи складають казки.
· завдання по складанню планів ігор-драматизацій. Діти домовляютьсяпро розподіл ролей та організацію ігрового майданчика, про умовні позначенняперсонажів казки та декорацій, розміщують на майданчику ці моделі та грають угру-драматизацію.
· розвиток продуктивної уяви, до її складу входять завдання надеталізацію уявних ситуацій; діти складають казки, історії, спираючись напросторові моделі, продовжують незакінчені історії, придумують нові епізоди доних, разом складають нові казки. При роботі по даному напрямку використовуютьсяінтегровані заняття (мовленнєва творчість і малювання, пластичне зображенняперсонажів, драматизації)
Особливістюроботи є розвиток розуміння узагальненого змісту казок: педагог читає двіблизькі за сенсом казки, діти їх аналізують та підходять до з’ясуваннязагального сенсу на основі різних змістів.
Вякості однієї з основних форм організації занять використовувалася самелітературно-мовленнєву діяльність, де діти програють, «проживають» ситуаціюказки, виконуючи різного роду розвиваючі завдання. Але використовувати такізаняття треба дозовано, щоб вони підтримували інтерес до мовленнєвої творчості.
Великакількість додаткових спеціально-організованих занять могла призвести доінтелектуального та психологічного пере навантаження дітей, тому профілактичнаробота проводилася у двох напрямках.
1. Психологом були зроблені карти зайнятості на кожну дитину, напідставі результатів здійснювалася індивідуальна та групова робота: проводилисязаняття з психогімнастики для зняття емоційного та психологічного напруженнядітей; в розклад були введені релаксаційні хвилинки.
2. Було організовано неперервну освітньо-виховну модель роботи, количастина програмових завдань виконувалася під час спостережень, прогулянок,інших режимних моментів
Аналізрозробленої нами системи навчання дітей мовленнєво-творчої діяльності дозволяєзробити висновок, що методи і прийоми, які максимально наближені і адаптованіпо формі та змісту до процесу спілкування, дозволяють дітям закріпити одержанізнання в активній мовленнєвій діяльності, а також самостійно використовувати їхв умовах спеціально організованих (штучних) мовленнєвих ситуацій. Означеніситуації в ході експерименту визначені як один з найефективніших методів.
Впровадженнямодельної системи «вихователь – дитина» допомогло оптимально використовуватикомунікативну спрямованість навчання.
Натретьому, організаційно-прогнозуючому етапі, проводилося діагностичнеобстеження рівня сформованості мовленнєвих умінь та навичок. Як засвідчиваналіз динаміки росту, діти досягли позитивних змін.
Начетвертому етапі експерименту проведено первинну обробку отриманої інформації, прогнозуваннязмін в тенденціях розвитку та окреслено нові внутрішні резерви, на їх основі збудованоплан розвитку профільного дошкільного закладу; розроблено моніторинг якості мовноїосвіти дошкільників
На п’ятомуетапі проводиться статистично-кількісний і описово-якісний аналіз результатівексперименту, створено порівняльну характеристику розвиваючого впливу створеноїмоделі порівняно з іншими способами традиційного навчання.
Виробляютьсярекомендації для впровадження їх у практику роботи дошкільних закладів міста.Закінчується оформлення результатів експерименту та оформлення їх у виглядінаукового звіту та методичних рекомендацій.
Висновки
Підчас дослідження нами було виявлено ряд педагогічних умов ефективності роботи зрозвитку мовленнєвих здібностей дітей:
· створення сприятливого мовленнєвого середовища, позитивний прикладдорослих
· інформаційно-змістова обізнаність дітей в межах обраної тематики врізних видах діяльності (продуктивно-творча, художньо-мовленнєва, мовленнєва,ігрова)
· тематичний принцип наскрізного планування в усіх вікових групах
· послідовне комплексне розв’язання мовленнєвих завдань
· максимальна мовленнєва активність дітей шляхом створеннякомунікативних мовленнєвих ситуацій.
Напідставі аналізу експериментальних даних нами було визначено стадіїпослідовного розвитку мовленнєво-творчої компетентності дітей дошкільного віку,як-от:
· інформаційно-змістова стадія (в процесі якої здійснювалосязбагачення знань дітей щодо національних свят, традицій, жанрів і творівхудожньої літератури у межах обраної тематики)
· технологічно-продуктивна (в процесі якої діти занурювалися в різнівиди образотворчої, театральної, мовленнєво-творчої діяльності)
· стадія творчих розповідей (з використанням образних виразів)
Мивстановили, що змістовність творчих розповідей дошкільників залежить:
o від попереднього чуттєвого досвіду дітей (чим багатший ірізноманітніший досвід, тим змістовніша їхня розповідь);
o тип розповіді визначається рівнем розвитку словника дітей (багатийсловник спонукає дітей до сюжетно-творчої або описово-творчої розповіді звикористанням образних виразів, текстів художньої літератури тощо, біднийсловник спричинює переважно описово-констатуючі оповіді);
o композиційна структура розповіді обумовлюється попереднім досвідомдитини, набутим у різних видах діяльності;
o самостійність побудови розповіді визначається наявністю знань звідповідної теми, рівнем розвитку словника та мовленнєвої активності дитини
Списоквикористаних джерел
1. Андрієвський Б.М. ″Методичні рекомендації до курсу ″Основинаукових досліджень″. — Херсон.: Видавництво ХДПУ, 2002. – 48 с
2. Гавриш Н. Розвиток зв'язного мовлення дошкільнят: Навч.-метод. посіб.- К.: Вид.дім ″Шкільний світ″, 2006. – 119 с
3. Гавриш Н. Художнє слово і дитяче мовлення.-К.: Ред.загальнопед.газ., 2005. – 128 с
4. Калошин В.Ф. Методологія та технологія наукових досліджень:Начально-методичний комплекс. – К.: Міленіум, 2005. – 54 с
5. Крутій К.Л. Розвиваємо у дитини мовлення, інтелект і здібності. — Запоріжжя:ТОВ ″Ліпс″ ЛТД 1999. – 60 с
6. Реалізація інноваційної практики в дошкільному навчальномузакладі: психологічний аспект/ За загальною редакцією С.Д. Максименка, С.ЄКулачківськї.-Запоріжжя: ТОВ ″ЛІПС″ ЛТД, 2004. – 128 с