Міністерствоосвіти УкраїниГорлівськийдержавний педагогічний інститутіноземних мовКафедра педагогіки
КУРСОВА РОБОТА НА ТЕМУ:«Статеве виховання та підготовка учнівдо сімейного життя»
студентки Ш курсу
групи 334
Банних Олени Євгенівни
Науковий керівник:
викл.Фадєєва Т.Ю.
Горлівка 2002З М І С Т
Стор.
I. Вступ 3
II. Основна частина
Глава 1. Статевевиховання та підготовка учнівдо сімейного
життя
1.1. Для чого людині потрібна сім`я та джерела
сімейної злагоди.
1.2. Сексуальне виховання нашихдітей.
1.3. Соціалізація статевоїповедінки.
1.3.1. Послідовність прояву ознакпубертатного
розвитку в обох статей.
1.3.2. Періодизація вікових етапів
психосексуальногорозвитку дитини.
Глава 2. Особливості статевого розвитку для різних
віків.
2.1. Молодший шкільний вік.
2.2. Підлітковий період.
Глава 3. Специфіка статевоговиховання.
3.1.Здійснення статевоговиховання на різних
вікових етапах.
3.2.Деякі поради що до статевого виховання.
III. Висновок. 30
IV. Бібліографія. 32 1. В С Т У П
Об'єкт– родина і її роль усучасному суспільстві.
Предмет – статеве виховання учнів і підготовка їх до сімейногожиття.
Цільроботи: показати, як необхідно виховувати дитинуграмотною, добре обізнаною, гармонійно розвитою у всіх питаннях, зв'язаних з статевимвихованням, щоб вона, у свою чергу, коли виросте, змогла створити здоровунормальну сім`ю, що відповідала би нормам, принципам івимогам суспільства.
Задачі– показати в роботі як потрібно і важливоінформувати підлітків про статеве виховання, запобігти й уберегти від тих,помилок, що часто трапляються в результаті незнання і неграмотності в питанняхпро статеве виховання. Показати особливості статевого розвитку дошкільного,молодшого і старшого дошкільних віків. А також дати рекомендації по здійсненнюстатевого виховання.
У своїйроботі я буду використовувати наступні методи:
1. Аналіз.
2. Синтез.
3. Монографічний.
Я вирішилавибрати тему «Статеве виховання учнів і підготовка їх до сімейного життя» тому,що вона, на мій погляд, є однією з самих актуальних і суперечливих. Довгий часу нас ця тема взагалі вважалась ледве незабороненою. Говорити про статевий розвиток, про культуру сексу було не те, щоб не прийнято, анавіть непристойно, тим більше в школі. Усі питання, зв'язані з статевимвихованням, педагоги намагалися обходити стороною. Зараз ця тема, навпаки,стала модною і найбільше широко обговорюваною. Усюди кричать про культуру іволю сексу. Раніше малодоступну, однак, потрібну і корисну літературу можназнайти зараз майже в будь-якому магазинічи на ринку. Одночасно ринок наводнився різного роду виданнями, що б'ютьрекорди самої низькопробної порнографії.Те ж саме можна сказати о пресі і телебаченні. Якщо на заході сексуальнареволюція закінчилася ще в 70-х роках, то в нас вона почалася лише наприкінці80-х і, можна сказати, трохи затяглася. Це – неминуча, але хочеться думати,тимчасова плата за десятиліття умовчання і неправди, що диктувалися страхомперед живою людиною, жагучою і люблячою, яка здійснює життєві вибори по власних спонуканнях.
1.Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного життя
1.1.Длячого людині потрібна сім`я та джерела сімейноїзлагоди
Спробуймо запитати в різних людей, для чого людині потрібна сім'я? Відповідібудуть різними: для продовження роду, щоб створити умови для виховання дітей,для відпочинку, відновлення фізичних і духовних сил...
Маючиоднакові об'єктивні умови для створення сім'ї, подружні пари не однаковобудують сімейне життя, по-різному виховують дітей. Справді, чим відрізняютьсящасливі сім'ї від нещасливих? Насамперед взаєморозумінням, взаємопідтримкою,взаємоповагою в родині. Чи гарантує шлюб, основою якого є ціпка кохання двох,міцність сім'ї? Мабуть, ні. Адже серед новостворених сімей майже кожна другакризова. Здається, ще вчора бажали довгих років сімейного щастя і низку дітей,а сьогодні слухається діло про розлучення. Ще недавно молодята присягали однеодному: “З тобою на край світу, тільки смерть розлучить нас”. А незабаромоднією сім'єю стає менше, а нещасливою дитиною, що зростатиме без батька,більше.
Деджерела сімейної злагоди, звідки приходить нещастя? Згадаємо слова Л.М.Толстогопро те, що всі щасливі сім'ї схожі одна на одну, кожна нещаслива нещасна по-своєму.
Щооб'єднує щасливі сім'ї? Для з'ясування цього питання психологи провелисвоєрідне соціологічне дослідження. Що допомогло уберегти кохання від руйнівнихсил повсякденного буття, які особистісні риси чоловіка і дружини сприяли зміцненнюсім'ї? Як показали результати опитування, на п'єдесталі шани виявилисянасамперед такі якості, як терпимість, поступливість, чуйність, уміння прийтина допомогу, винахідливість. Цікаво, що на останньому місці в шкалі значущихрис характеру виявилися такі, які, на перший погляд, здаються суто сімейними –економність, господарчі навички, зовнішня привабливість.
Чогоне вистачає кризовим сім'ям, навіть тім, які ще не обтяжені батьківськимиобов'язками, щоб зберегти сімейне вогнище? Насамперед терпіння, уміння поважатизвички, інтереси один одного, поступливості, доброти, культури поведінки іспілкування, норми яких у сучасних сім'ях грубо порушуються, — твердятьпсихологи, що працюють консультантами в службі сім'ї.
Колиж формуються в людини якості, риси характеру, потрібні для щасливогоподружнього життя? Звичайно, до одруження, у дитячі та юнацькі роки, колиінтенсивно розвиваються свідомість і самосвідомість особистості, засвоюютьсяролі дівчини і хлопця, жінки та чоловіка. У новостворену сім'ю морально –психологічні установки, пов'язані з виконанням статевих ролей, привносяться,так би мовити, у “готовому” вигляді, по-різному впливаючи на зміцнення чиослаблення родинного фундаменту.
Чизамислюються молоді над тим, що шлюб висуває підвищені вимоги до людськихякостей? Чи пам'ятають про це їхні батьки?
Чомурозмову про статеве виховання дітей, підготовленість до шлюбу юнацтва розпочинаємо із сімейного щастя батьківськоїродини? Саме тому, що, як зазначають соціологи, в наш час народжується новий тип сім'ї –подружжя – співдружність, стабільність якого дедалі більше визначаєтьсялюдським фактором, рівнем моральної, психологічної культури чоловіка і жінки.Оскільки все більшої значущості набуває функція сім'ї як “санаторію душі”,зростають вимоги до виховання сім'янина, тобто цілеспрямованого вихованнячоловіка і дружини ще з раннього дитинства.
Нідеправди діти, тривалий час зміцнення родинних стосунків, плеканню почуттівбатьківства і материнства ми приділяли катастрофічно мало уваги. Сім'я як первинний колектив лишалася в тіні – мовляв,спрацюють у житті природні інстинкти батьків, їхня інтуїція. Час довівнеобхідність посиленої уваги до розумів формування людського фактору.
Сім'япосідає найголовніше місце в прищепленні культури міжстатевихвзаємин, у соціалізації сексуальності людини. Конкретні дослідження сексологіві сексопатологів, психологів і соціологів свідчать, що низькі моральні засадистатевої поведінки, збочення в статевих потягах і міжстатевихстосунках часто беруть свій виток у неблагополучному родинному життібатьківської сім'ї. Отже, правильне статеве виховання в сім'ї багато в чомувизначає перспективи особистого щастя і сімейного благополуччя дітей. Метою єознайомлення батьків з даними досліджень науковців передовими ідеями в ційтонкій сфері людських взаємин, показати всі чинники вихованняморально-психологічних засідок статевої поведінки.
1.2.Сексуальне виховання наших дітей (емоції, почуття дитинства)
«Чи приділяєте ви увагусексуальному вихованню ваших дітей?». Питання, що пролунало на батьківськихзборах з вуст класного керівника, викликало присутніх мам і тат іронічнепожвавлення. «Для цього особливої педагогіки не потрібно», — багатозначнопосміхаючись, натякнув 40-річний тато. «Чого, чого, а цього всі чи рано пізнонавчаться», — похмуро зауважила одна з мамів.
— Мушу всім нагадати, — продовжила класний керівник, — що слово секс означаєстать, отже, сексуальне виховання – це і є статеве виховання. У кожного з нассформовані певні морально-естетичні уявлення про мужність і жіночість, про те,як слід поводитися чоловікам і щонеприпустимо для жінки, є свій досвід інтимного спілкування з особамипротилежної статі. Власний критично осмислений досвід, свої погляди на взаєминиособистостей, значущі цінності ми прагнемо передати у спадок дітям, щоб булизмолоду щасливі в особистому житті. Статева, сексуальна поведінка зрілоїособистості – це і культура статевого життя людини, і культура міжстатевого спілкування, людської гідності, і ставлення досвого здоров'я, і культура зовнішнього вигляду. Як відомо, статевий інстинкт,інстинкт продовження роду набуває в людині якісно нового рівня. Статеве життяслужить не тільки меті продовження роду, а й задовольняє суто людські,соціальні споживи чоловіка і жінки – у духовній єдності, у спілкуванні, упсихологічній близькості. Але не всі ми замислюємося над тим, що нормисексуальної поведінки засвоюються, як кажуть, з молоком матері й аж ніяк не зпочатком вивчення передвесільної науки в старшихкласах школи.
Ісправді, коли батьки починають замислюватися над тим, як, наприклад,складаються взаємини їхньої дитини з особами протилежної статі? Найчастіше,коли діти стають підлітками. Отже, дошкільний і молодший шкільний вік,сприятливий для розвитку вміння хлопчиків і дівчаток спілкуватися,здебільшого, шкода, лишається поза нашоюпедагогічною увагою. Сучасні батьки педагогічну тезу про вирішальну роль сім'їу формуванні особистості, статевої свідомості сприймають подекуди якбанальність. А вона не тільки не втратила актуальності, а й набула в сучаснихумовах особливої гостроти, коли поведінка матері й батька виступає найпершимвзірцем для наслідування статевих ролей.
Для того, щоб обговорювати і викладатицю тему в школі потрібні культурні, грамотні, естетично розвиті, добре обізнанів подібного роду питаннях педагоги. Необхідно створити систему полового виховання,що повинна починатися із самого юного віку.
Психологи твердять, що емоції,почуття дитинства, викликані спілкуванням з батьками, мають неабиякиймоделюючий потенціал. Тільки в зрілі роки, маючи власну батьківщину, виховуючидітей, ми повною мірою можемо відчути, як позначаються на нашій поведінці –стилі подружнього спілкування, методах виховання дітей – наші власні дитячівраження від батьківської сім'ї.
Доречі, психоаналітичні теорії, які зараз набули великого поширення на Заході,базуються на твердженні, що все життя людини визначається переживаннямираннього дитинства, “драма” якого викликано боротьбою двох сексуальнихпочатків, двох інстинктивних сил – любові й агресії. У віці від 2-3 років, колихлопчик починає усвідомлювати, що його любов до матері не може бути безроздільноючерез суперника – батька, виникає так званий “комплекс Едіпа”(роздвоєність почуттів хлопчика до батька і матері). Суперечливу гаму почуттіву ставленні до батька і матері переживає і дівчинка. З погляду психоаналітиківназвані вище переживання раннього дитинства з віком витісняються із свідомості,але продовжують через підсвідомість впливати на статеву поведінку. Проте вжитті не все так просто.
1.3.Соціалізація статевої поведінки
1.3.1.Послідовність прояву ознак пубертатного розвитку в обохстатей
Соціалізація статевої поведінки – це виховання морально-естетичнихпоглядів, які регулюють ставлення людини однієї статі до іншої, це освітадитини з питань статевої гігієни, культури інтимного спілкування і подружньогожиття. Наші вимоги до дитини, оцінки її дій завжди опосередковані її статевоюналежністю. Батьки повинні мати уявлення про норму функціонування статевихорганів у дітей, про динаміку їхнього розвитку на окремих вікових періодах. Соматосексуальний розвиток має свою послідовність розвиткувторинних статевих ознак у хлопчиків і дівчатах, які поступово досягають рівнярозвитку зрілого чоловіка і жінки. Наведемо віковий показник і послідовністьпрояву ознак пубертатного розвитку в обох статей.
Вік, років
Хлопчики
Дівчатка
9-10
-
Ріст кісток тазу, округлення сідниць
10-11
Початок росту яєчок і статевого члена
Початок росту молочних залоз. Ріст волосся на лобку.
11-12
Активність простати
Ріст зовнішніх і внутрішніх геніталій. Гормонально зумовлені зміни епітелію піхви.
12-13
Ріст волосся на лобку (спочатку за жіночим типом)
Пігментація сосків. Збільшення молочних залоз.
13-14
Швидкий ріст яєчок і статевого члена. Ущільнення білясоскової області.
Ріст волосся в підпахвових западинах. Початок ментсруації (у середньому в 13,5 років, коливання від 9-17 років). Перші менструації кілька років можуть бути без овуляції.
14-15
Ріст волосся в підпахвовій області, поява пушку на верхній губі. Початок зміни голосу.
Найранішанормальна вагітність.
15-16
Зрілі сперматозоїди (у середньому в 15 років, коливання від 11-17 років)
Вугрі. Більш низький голос. Регулярні менструації.
16-17
Ріст волосся на обличчі і тулубі. Чоловічий тип рослинності на лобку.Вугрі.
Зупинка росту скелету.
21
Зупинка росту скелету.
1.3.2.Періодизація вікових етапів психосексуальногорозвитку дитини
Оскільки разом з фізичним і соціальнимрозвитком дітей змінюється їхня статева поведінка, спеціалісти розробилиперіодизацію вікових етапів психосексуальногорозвитку дитини, яка допоможе батькам й педагогам уважніше придивитися достатевої поведінки дітей, краще зрозуміти динаміку оволодіння ними статевимиролями.
Пренатальний етап, періодвнутрішньоутробного розвитку характеризується диференціацією генів, геніталій і структур мозку.
Парапубертатний (1-7 років) – вперше проявляється усвідомленнясвого статевого «Я» як хлопчика чи дівчинки.
Препубертатний період (7-13 років – період, щопередує першим ознакам статевого дозрівання) характеризується подальшимзакріпленням статевих моральних орієнтацій дитини, вправлянням статевої поведінкив іграх, спілкуванні з ровесниками.
Для пубертатного періоду (12-14 років)характерне формування образу статевого «Я», платонічних еротичних орієнтацій, набуття першого досвіду міжстатевих інтимних контактів, а також онанізму.
У перехідний період сексуальності (15-18років) відбувається інтенсивне формування моральних статевих установок іорієнтацій, мають місце і сексуальні фантазії, і петинг(еротичні пестощі), і перше романтичне кохання, і початок статевого життя.
2.Особливості статевого розвитку для різних віків
Потрібно враховувати особливості статевого розвитку, що характерні длярізних віків: дошкільного, молодшого шкільного і підліткового.
Молодший шкільний вік – період відсформованої статевої ідентичності до початку статевого дозрівання, таким чином,від 6-7 до 11 років. Індивідуальні границі цього періоду можуть коливатися,особливо якщо їх оцінювати по окремих сторонах розвитку. Протягом цього періодувідбувається перехід від адаптації до індивідуалізації. Хоча на цей вікприходяться критичні періоди багатьох сторін гормональної, фізіологічної іпсихологічної статевої диференціації, середовідетермінанти розвитку. Середові детермінанти самі пособі мало незалежні: хлопчиків і дівчинок однаковою мірою стосується і розширення кола і якість спілкування, і появанових – шкільних – обов'язків, і підвищення інтелектуального й емоційногонавантажень, і застосування критеріїв самооцінки і багато іншого.
М.Хьюзвідзначав, що на першому році навчання хлопчики частіше дівчинок відчуваютьтруднощі в емоційній адаптації, координації рухів, мови, проявів наполегливості. На другому роцінавчання дівчинки перевершують хлопчиків у мовних завданнях, уступаючи їм у моторних навичках ірозвитку просторової пам'яті. До кінця навчального року стомлюваністьвиявляється більше в хлопчиків і виражається в розгальмуванні, непосидючості, відовлекаємості. Звідси можна зробити висновок, що хлопчикисутужніше переносять психологічні навантаження.
У рядідосліджень показано, що хлопчики краще у виконанні завдань, що вони вважають«чоловічими», а дівчинки краще справляються з «жіночими», на їхню думку,завданнями. Хлопчики виявляють більше інтересів до завдання при матеріальному,а дівчинки – при емоційному заохоченні успіху. Звернувшись до дорослого життя,ми побачимо те ж: жінки, як правило, не без іронії відносяться до тогозначення, що чоловікам додають різного роду знаки відмінності. Відрізняютьтакож, що у хлопчиків більший рівень домагань. Хлопчики краще виконують завданняпоодинці, а дівчинки – у змішаній по статі групі. За даними людських дослідженьз відділу гігієни дітей і підлітків, у школах звичайного типу в хлопчиківрівень невротизму вище, ніж у дівчинок, але до кінця IV класу ця різниця стирається.
Дівчинки акуратніше хлопчиків, більше хлопчиків схильні відповідативимогам дорослих і завойовувати їхній настрій, подобатися ім. Дівчинки ближчедо умовного портрета «гарного учня». Бути «поганим учнем» стає свого родухлоп'ячим статусом. Те, що «середовище визначає розвиток дитини» черезпереживання середовища, позначається не тільки на особливостях процесівадаптації і компенсації у хлопчиків і дівчинок, але й у більш широкому плані –на взаєминах статей. Дівчинки досить швидко засвоюють тон некритичної перевагинад хлопчиками, що спотворює статеву соціалізацію.
Ігри і заняття хлопчиків – війна, спорт, космос, пригоди, «чоловічі»кружки по інтересах. Хлопчики зачитуються героїчними творами, захоплюютьсяпригодницькою, військовою, детективною тематикою і наслідують своїх героїв.Часто при цьому вони переймають зразки грубої «мужністі»: пробують курити,учаться по-особливому спльовувати, ходити «особою» чоловічою ходою, триматируки в кишенях і т.д. (усі ці деталі дуже залежать від часу і моди). У нихз'являється особлива потреба в близькості до батька, наявністю загальних з нимсправ. Якщо батька немає чи відносини з ним не ладяться, то виникаєпотреба в фігурі, яка замінить батька, якою може стати керівник кружка, тренеру спортивній секції, учитель-чоловік.
Дівчинки у своєму колі обговорюють літературних і реальних «принців» і«лицарів», починають збирати портрети артистів, співаків і в кого-небудь з них«закохуються», заводять перші зошити, у які записують цікаві пісні, вірші, щочасто здаються дорослим примітивними. Виникає особлива потреба близькості зматір'ю. Потреба близькості з батьком (чи дорослим, який його замінює) далеконе завжди займає в дівочому житті цього періоду належним образом оцінюванемісце.
І длядівчинок і для хлопчиків період полової гомоселізації– це час статеворолевогорозвитку через самовизначення в системі статевих відносин. Цей розвиток міститьу собі виникнення інтересу до протилежної статі, що виявляється у своєрідномузалицянні. Уся його своєрідність зрозуміла, якщо врахувати, що це притягання вситуації відштовхування. Хлопчику треба, не викликавши осуду однолітків,показати дівчинці, що він виділив її серед інших дівчинок, і звернути її увагуна себе. Ці внутрішні суперечливі задачі зважуються через систему агресивних(хлопчики) і оборонних (дівчинки) дій. Іноді хлопчик у відповідь на питання,навіщо він смикнув дівчинку за косу,відповість: «А вона мені подобається». Таке усвідомлене пояснення у вустахдитини скоріше виключення з правил, але виключення, дуже точне саме правило.Серйозних конфліктів між дітьми це залицяння не викликає. Відсутність його може викликати в дівчинки почуття «обійденності», своєї непривабливості. Дівчинки часто саміпровокують хлопчиків на такий проявуваги, усіляко жартуючи над ними. Іноді ж, нагадуючи тим самим дорослих жінок,вони беруть ініціативу на себе. В останні 10-15 років це трапляється раніше ічастіше, відбиваючи особливості прийняття статевих ролей у культурі.
Особливостіповодження нерідко викликають у цей період в батьків тривогу і прагненняпризвати дітей до «порядку». Однак, якщо вихователі все-таки домагаються «успіху», це заважає повному ірозгорнутому проходженню закономірного етапу розвитку. Надолуження його внаступному виражається у «застріванні» на інфантильно-агресивних способахзалицяння тоді, коли воно вже повинне переходити до більш зрілих форм.
У молодшомушкільному віці характер починає виявлятися більш чітко і виразно. У 10-літньомувіці хлопчики більш екстравертні, а дівчинки більш лейфотичні (нестабільні) і менш щирі. При сторонніх дівчинкименш охоче розкривають своє «Я». Хлопчики в порівнянні з дівчинками – більш активніі наполегливі, більш напружені і схильні до ризику, менш виконавчі і чуттєві,мають менший самоконтроль. Статеве виховання припускає більш глибокепроникнення особливо в характер особистості хлопчика і дівчинки, а небезстатевої особистості взагалі «учня».
Приблизнов 13-14 років – підлітковий період - уюнаків і дівчаток починає виявлятися потяг до особистостей протилежної статі.Прагнення це спочатку носить безглуздий характер, потім до періоду змужніння(18-35 років) досягає значної сили. Це половий потяг.
Тривалість перехідного періоду життя людини – статевого дозрівання –складає звичайно 3-5 років. У цей час підсилюють свою діяльність залозивнутрішньої секреції, що виробляють гормони – речовини, що надходять у кров ізухвалі визначені ефекти в окремих органах і тканинах. Діяльність цих залозпідлягає діяльності центральної нервової системи і складає з нею як би єдинеціле.
До цьогочасу в основному вже сформовані полові органи і полові залози, але тільки в цейперіод життя людини починається різка диференціація в будівлі тіла і психіки.
Статеведозрівання дівчинок і хлопчиків протікає по-різному. В ньому можна виділити удівчинок два періоди: перший – швидкий розвиток молочних залоз і половихорганів з одночасним прискореним ростом тіла. Цей період закінчується початкомменструації. Другий період містить у собі завершення перебудови жіночогоорганізму, уповільнення росту тіла і початок формування умов для зачаття увнутрішніх полових органах. Змінюється характер – більш вираженими стають сором'язливість,кокетливість, улюбливість.
Ухлопчиків виділяють три періоди статевого дозрівання, що закінчується до 16-18років з появою кадика, огрубінням рис обличчя, мутацією голосу, збільшеннямм'язової сили, характерною чоловічою статурою.
Періодвід дитинства до юнацтва відбувається порівняно швидко, і, тому у зовнідорослого юнака зустрічаються ще багато рис дитини, особливо в характері.
Слідзазначити, що дозрівання полового апарата як у чоловіка так і жінки,починається значно раніш, ніж з'являються умови для створення родини.
Хочапотреба в половому спілкуванні у юнаків виявляється раніш, ніж у дівчаток,прагнення до духовної близькості — відсутнє. Ранній початок полового життя, додосягнення необхідної фізичної, психічної і фізіологічної зрілості небажано; це може зробити несприятливий впливна організм. При цьому існує реальна небезпека зараження венеричнимизахворюваннями. Крім того, у дівчаток настання вагітності пред'являє незміцнілому ще організму надмірненавантаження.
Акселерація, що спостерігається в останній час, підлітків виражається взбільшенні маси і довжини тіла, прискоренні віково-статевій диференціації,більш раннім статевім дозріванні.
Цеявище викликане, мабуть, багатьма причинами: зміна укладу життя, включенням ухарчування великої кількості повноцінних білків, урбанізацією. Визначнезначення має і широке поширення шлюбів між обличчями різних національностей інародностей.
Прискорене фізичне і статеве дозрівання ставлять ряд складних проблем ізадач, як перед вихователями, так і самими юнаками і дівчинами.
Підліткам необхідно дати інформацію про статеве дозрівання, про йогоприроду й особливості плину, про основні відносини в цьому процесі, і пронеоднакові типи його у підлітків. Необхідно дати знання перед усім про те, щошкодить здоров'ю (алкоголізм, паління і т.д.).
3.Специфіка статевого виховання
Статеве виховання – процес, спрямований на вироблення якостей, властивостей, а також установок особистості,необхідне суспільству відношення людини до представників іншої статі. Тому всферу статевого виховання входять не тільки лише такі специфічні відносини міжпредставниками жіночої і чоловічої статей, як подружні, але також й інші, усуспільному житті, у відпочинку і т.д.
Статеве виховання має власну специфіку, мети і суспільні призначення,задачі, шляхи і методи, принципи організації, а також зміст.
У процесі статевого виховання необхідно вирішити ряд конкретнихпедагогічних задач, до числа яких відносяться:
- виховатипочуття відповідальності у взаєминах між людьми чоловічої і жіночої статей закожний вчинок;
- виховати прагнення мати міцну, здорову і дружнуродину, що відповідає сучасним вимогам суспільства: рівноправність батька іматері в родині, народження дітей і почуття свідомого і відповідального відношеннядо їх виховання;
- виховатиздатність розуміння інших людей і почуття поваги до них не тільки як до людейвзагалі, але також як до представників чоловічої і жіночої статей, здатністьвраховувати і поважати специфічні статеві їхні особливості в процесі спільноїдіяльності;
- виховатиздатність і прагнення оцінювати свої вчинки у відношенні інших людей з облікомїхньої статевої приналежності, виробити поняття гарного і поганого вчинку всфері цих відносин;
- виховативідповідальне відношення до свого здоров'я і здоров'я інших людей, сформуватипереконання про шкоду і небезпеку ранніх полових зв'язків, про неприпустимість,безвідповідальність і легкодумства у відносинах з особами іншої статі,сформувати поняття дозволу і недозволенності в цих відносинах;
- виробитиправильне розуміння дорослості – її зміст, щирі ознаки, прояви і якості.
Відповідно до цих задач кожна дівчинка,підліток, дівчина повинна на рівні свого віку знати специфічні особливостіхлопчиків, вважати їх природними і закономірними, правильно розуміти принцип рівноправностічоловіків і жінок. Незнання цих особливостей – пороть виховання.
Підлітки і дівчини повинні засвоїти, що раннє полове життя має в собіпогрозу зараження венеричними захворюваннями. Треба відзначити, що в епохурозкріпачення сексуальних удач поширеність, переданих половим шляхом захворювань,сильно зросла у всіх шарах суспільства. Це обумовлено головним чином великимчислом сексуальних партнерів, з якими зустрічаються середньостатистичнийчоловік чи жінка. У числі численних венеричних інфекцій і найважча – вірус СНІДу. На думку фахівців, ефективний засіб від цьогозахворювання буде створено не раніше, ніж через 7-8 років. А поки єдинимзагальнодоступним методом профілактики СНІДу — євідмовлення від зв'язків з малознайомимилюдьми, використовування запобіжних засобів, обмеження полового життя однимпартнером.
Длятого, щоб підлітки зрозуміли реальну небезпеку зараження венеричнимизахворюваннями, необхідно, щоб у школі проводилися бесіди, у яких приймалиучасть як безпосередньо класний керівник, так і лікарі, запрошені з жіночих консультацій.
Зважаючи на те, що молодь зараз дуже рано починає жити половим життям,треба грамотно і доступно розмовляти з підлітками про методи профілактики.Важливе завдання полягає в тому, щоб у випадку підозри на зараження зумітипереконати підлітка звернутися в центр по анонімному обстеженню.
Шляхом правильного статевого виховання необхідно закласти основимайбутніх гармонійних подружніх відносин. При цьому необхідно виробитиздатність до взаємної адаптації майбутніх чоловіків.
Вкожного підлітка повинний бути сформований моральний ідеал родини, розуміння їїцінності і необхідності для людини. Родина є основою життєвого благополуччя,тому що вона сприяє збереженню здоров'я, полегшує перенесення життєвихтруднощів.
Необхідно, щоб для дівчинки, підлітка, дівчини була природна думка, що внеї обов'язково будуть діти, щоб дівчина, вступивши в наслідку в шлюб,заздалегідь відчувала потребу мати визначену кількість дітей і свідомо, з облікомцього будувала свої життєві плани.
Статев