ПЕДАГОГІЧНІУМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ
МАЙБУТНІХУЧИТЕЛІВ ДО МУЗИЧНО-ЕСТЕТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
АндрющенкоВіктор Павлович
КГУ,доцент, кандидат педагогічних наук
кафедратеорії, історії музики і
грина музичних інструментах
Постановка проблеми. Державні документиорієнтують викладацьку та наукову громадскість на відтворення інтелектуальногоі духовного потенціалу молоді. В сучасних умовах дефіциту духовності особливогостро постала проблема вдосконалення роботи педагогічних вузів щодо підвищеннярівня підготовки вчителя музики. Їхня професійна діяльність вимагає швидкогоорієнтування в новому суспільному середовищі, розвитку творчих здібностей,тонкої чутливості, толерантності, готовності до майбутньої вчительської праці. Музично-естетичнадіяльність педагога містить у собі великі можливості для розкриття йоготворчого потенціалу, збагачує естетичний досвід, розвиває емоційно-чуттєвесамовираження, активізує формування виконавської майстерності. Все це потребуєвід майбутнього фахівця не тільки засвоєння теоретичних знань, практичнихнавичок, а й вміння реалізувати їх у конкретних педагогічних ситуаціях.Водночас практичний досвід засвідчує, що не всі випускники вузів готові цілкомреалізувати свої можливості в музично-естетичній діяльності. Здебільшого упроцесі роботи випускників спостерігається емоційне напруження, невмінняорганізувати як свою діяльність, так і учнівську, в них недостатньо сформованi навички музично-творчої діяльності.Саме готовність до професійної діяльності дозволяє молодому педагогові впевненопочувати себе на робочому місці, швидше адаптуватися в умовах школи, успішнорозв’язувати складні завдання навчально-виховної роботи. Звідси, постійна увагадослідників до означеного феномена, намагання осмислити його скрізь призмувиховних можливостей музичного мистецтва. Наявність протиріч міжсоціально-педагогічними потребами в музично-естетичному вихованні школярів ійого реального стану висуває необхідність поглибленого та корінного поліпшенняпідготовки вчителів музики, формування їхньої готовності до професійної діяльності.
При всійбагатогранності підходів щодо формування готовності студентів домузично-естетичної діяльності, ця проблема недостатньо досліджена
Аналізостанніх досліджень і публікацій з даної проблеми.
Проблемуготовності досліджували як педагоги, так і психологи. Так, педагоги акцентуютьувагу на виявленні факторів і умов, дидактичних і виховних засобів, задопомогою яких виникає можливість керувати процесом формування готовності.Роботи психологів зорієнтовані на з’ясування характеру зв’язків, залежностейміж станом готовності та ефективністю діяльності.
Проблема підготовкимайбутніх учителів музики до професійної діяльності була об’єктом низкидосліджень (Л.Г.Арчажнікова, О.В. Глузман, С.І. Науменко, Г.Н.Падалка,О.П.Рудницька). Аналіз наукових робіт засвідчив, що для її вирішення вагомимибули такі напрямки в роботі, як формування ціннісних орієнтацій студентів,естетичної спрямованості, комплексу спеціальних знань і особистіснихпрофесійно-значущих якостей.
Виділенняневирішених раніше частин загальної проблеми.
Підкреслюючиважність згаданих теоретичних проблем, все ж є підстави констатувати недостатнєвивчення феномену формування готовності студентів до музично-естетичноїдіяльності. Нами аналізуються і експериментально досліджуються педагогічніумови, які обумовлюють ефективне їх формування. Мета статті. Експериментальновідстежити і перевірити нові підходи до проблеми формування готовностістудентів до музично-естетичної діяльності.
Виклад основногоматеріалу дослідження.
Музично-естетичнадіяльність – це складна діяльність педагога-музиканта, спрямована на вихованняшколярів, формування в них емоційно-позитивного і діяльнісного ставлення домузики, свідомого її сприймання, розуміння характеру і логіки її розвитку,навичок музично-творчої діяльності. Творчість є складовою частиною художньоїдіяльності, вона об’єднує в собі такі компоненти, як пізнавальний,комунікативний, оцінно-орієнтаційний, перетворювальний. Отже, творча діяльністьрозглядається як діяльність, що сприяє розвитку цілого комплексу якостейособистості: розумової активності, образного уявлення, творчої фантазії.Структура музично-естетичної діяльності складається з низки компонентів,пов’язаних між собою конкретними завданнями і системою різних взаємозв’язків.З-поміж них: художньо-естетична спрямованість; музично-естетична освіченість;професійно-творча активність.
Художньо-естетичнаспрямованість — це естетичне ставлення особистості студента до навколишньої дійсності.Вона визначає динаміку та ієрархію розвитку інтересів, потреб, мотивів особистостістудента в музично — естетичній діяльності. За допомогою естетичної спрямованостіздійснюється розвиток емоційного сприймання красивого в мистецтві і навколишнійдійсності. Сприймання краси збуджує мислення, наповнює його інтелектуально-емоційнимзмістом, спонукає до творчої діяльності.
Музично-естетичнаосвіченість – це глибокі знання студентів у галузі музичного мистецтва, вміння теоретичноосмислювати закономірності побудови музичних творів, розуміння змісту їх духовноїсили, вміння добирати високохудожні твори для естетичного виховання школярів.
Професійно-творчаактивність виявляється у прагненні до художньо-творчого самовдосконалення,вміння формувати у школярів систему естетичних ідеалів, володіння навичкамивисокохудожньої інтерпретації музичних творів; музичної імпровізації, навичоккомпозиції; творчого, дослідницького підходу до майбутньої педагогічноїдіяльності.
Професія вчителямузики складна і багатогранна, вона ставить до особистості вчителя цілу низкувимог. У своїй педагогічній діяльності він виступає як методист, вихователь,виконавець. Окрім загально-педагогічних і психологічних знань учитель-музикантповинен володіти широким спектром музичних знань, умінь і навичок увиконавській діяльності. Він повинен уміти організовувати увагу учнів насприймання музики, стимулювати музично-естетичну творчість, і цим самим сприятирозвитку духовності молоді для підвищення їхньої загальної культури. Професійнуготовність учителя до музично-естетичної діяльності визначає комплексмотиваційних і операційних компонентів: високий рівень свідомого ставлення допедагогічної праці; розуміння її суспільної значущості; інтерес до своєїпрофесії; любов до дітей; володіння сучасними методами навчально-виховноїроботи в системі естетичного виховання школярів; формування у студентівтворчо-дослідницького підходу до професійної діяльності; знання методикимузичного виховання, змісту циклу психолого-педагогічних дисциплін; володіннямузичним інструментом (виконання музичних творів, транспонування,акомпанування, володіння навичками музичної творчості).
Готовністьучителя музики до музично-естетичної діяльності це здатність ставити за метупрофесійної діяльності розвиток творчих здібностей школярів, педагогічнообгрунтовано обирати способи досягнення цієї мети.
Сутність поняття«готовність до музично-естетичної діяльності» доцільно розкрити через низкукритеріїв, що ґрунтуються на мотивах, знаннях, уміннях та навичках і виступаютьефективними умовами її формування.
В основудіагностичного експерименту покладено такі критерії, як: естетично-оціннадіяльність; емоційний відгук на музичні твори; музично-естетичнакомпетентність; музична творчість; творча інтерпретація музичних творів.Система критеріїв готовності до музично-естетичної діяльності віддзеркалюєособистісну теоретичну та практичну підготовку студентів. «Естетично-оціннадіяльність» передбачає передусім наявність у студентів художнього смаку,естетичних ідеалів, широких інтересів до мистецтва, глибокі естетичніпереконання. “Емоційний відгук на музичні твори” – це вміння формуватиестетичні судження на основі емоційно-естетичної оцінки; повноцінногохудожньо-естетичного сприймання, глибокий емоційний відгук на сприймання івиконання музичних творів. “Музично-естетична компетентність” вказує на наявністьу студентів знань у галузі музичного мистецтва, здатність до самостійногоаналізу музичних творів, уміння передавати емоційний досвід учням, компетентнекерівництво формуванням у школярів навичок художньо-естетичного сприймання,естетичних почуттів, музичного смаку. “Музична творчість” засвідчує вміннястудентів до написання музичних творів, творчої фантазії, оригінальності,глибоке розуміння набутих знань та вмінь у творчій роботі з естетичного вихованняшколярів. “Творча інтерпретація музичних творів” — це професійна майстерність увиконанні музичних творів на заліках, академічних концертах, педагогічнійпрактиці; творча робота зі шкільними музичними ансамблями; високий рівеньпроведення позакласної роботи з естетичного виховання школярів.
Для виявленнязнань виховного потенціалу музичних творів для естетичного виховання школярів,уміння їх аналізувати і давати естетичну оцінку, високохудожньої інтерпретаціїу практичній діяльності студентам давалися для слухання і виконаннярізнохарактерні музичні твори з програм шкільного репертуару. До музичногоматеріалу ввійшли твори класичної і народної музики.
За допомогою критерію “Естетично-оцінна діяльність”виявлялася художньо-естетична спрямованість, естетичні погляди і судження,інтереси і потреби студентів, естетичне сприймання художніх образів. Наприклад,завдання на вміння студентів добирати для слухання на уроках музики музичнітвори з означеної тематики; якість виконання музичних творів шкільного репертуару,як – от: українські народні пісні “Котився снопочок”, “Садок вишневий колохати”, “Над річкою бережком”, “Ой літає соколонько”, “Лети моя, думо”, “А вжевесна”, тощо; визначення засобів художньої виразності музичних творів.
Критерій “ Емоційний відгук на музичні твори” включав низкузавдань на виявлення у студентів емоційного ставлення до музики, досвідусприймання музичних творів для проведення уроків музики.
За допомогою критерію “Музично-естетична компетентність” мивиявляли обсяг, якість та самостійне творче використання набутих знань.Студентам пропонувалися музичні твори для слухання та аналізу, з-поміж них: М.Березовський: фрагменти хорового концерта; М. Калачевський: українська симфонія(фрагменти); Ю. Щуровський: українській танок; А. Караманов: музика до вистави“Герої Аджимушкая”; І.Бахшин: увертюра на кримсько-татарські теми;Б.Лятошинський: прелюдії; Ж.Колодуб: “Сніжна королева”; М.Скорик: естраднап’єса; А. Райчев: “Пісня пастуха” та інші музичні твори.
Сформованість критерію “Музична творчість” визначаласьумінням студентів володіти практичними навичками написанням нескладних музичнихтворів (полька, вальс, марш, пісня тощо), творчою фантазією та оригінальністю.
Студентам пропонувалися музичні теми для виявлення вмінняімпровізувати в різних жанрах, стилях, змінювати розмір, тональність, ритм,писати варіації до українських народних пісень як-от: “Ой піду я до млина”,“Замітала хату”, “Закувала зозуленька”, “Ой у полі плужок ходить”, “ Тихо надрічкою”, “Лети моя думо”, “Весняночко-паняночко”, “Ой упав сніжок”, “Ой у полікриниченька”.
Задопомогою діагностики критерію “Творча інтерпретація музичних творів”виявлялися вміння студентів професійно виконувати музичні твори. Завданнявключали твори української і зарубіжної класики. На основі визначених критеріївта їх показників умовно було виділено три рівня сформованості готовностістудентів до музично-естетичної діяльності: високий, середній та низький.
До високого рівняналежали студенти, які показали високу якість виконання експериментальнихзавдань за п’ятьма критеріями. Студенти цього рівня засвідчили глибокі знаннята естетичні переконання в музичному мистецтві. Вони розуміли важливість знаньі вмінь у навчальній діяльності; в них були наявними глибокі естетичніпереконання і яскраво виражені позиції до проблем мистецтва й музичної освіти;впевненість і аргументація своїх поглядів і переконань у естетичному вихованнішколярів; для них був характерний глибокий емоційний відгук на сприймання тавиконання музичних творів; досвід свідомого емоційного ставлення до музики;вони вміли організовувати і проводити шкільні позакласні заходи на педагогічнійпрактиці; вільно орієнтувалися в музичному матеріалі; об’єктивно оцінювалимузичні твори з погляду естетики; мали достатній рівень музично-естетичноїкомпетентності для аналізу музичних творів. Їм була властива висока виконавськамайстерність; творча оригінальність і фантазія в написанні музичних творів;глибоке розуміння одержаних знань та вмінь у творчій роботі зі шкільнимимузичними ансамблями. Студенти цього рівня розуміли естетичне, виховне значеннямузичних творів; виконували сім — дев’ять завдань за показниками кожного критерію.В них були сформовані вміння проведення позакласної роботи у школі зестетичного виховання школярів.
Студентисереднього рівня при виконанні завдань за показниками п’яти критеріївзасвідчили менш глибокі знання. Вони мали недостатньо виражену ерудицію ізнання музично-теоретичних дисциплін; естетичне сприймання художніх образів безглибокого проникнення у структуру музики; недостатньо систематизували іузагальнювали знання головних етапів розвитку української та зарубіжноїмузичної культури; в них була менш виражена ерудиція щодо оцінки музичнихтворів шкільного репертуару, в них спостерігалася невпевненість у виконаннімузичних творів на заліках, академічних концертах та нестійкі пізнавальні інтересидо музичного мистецтва. Втілення художніх образів, картин природи, поетичнихтекстів у написанні музичних творів у них не досягало високої виразності.Студенти цього рівня не завжди давали адекватну оцінку музичним творам дляслухання у школі; їхня теоретична підготовка була недостатньою, щоб адекватноаргументувати свої погляди шодо питань естетичного виховання школярів; упроведенні позакласних заходів на практиці не могли чітко і послідовновизначити етапи роботи; на практичних заняттях з ансамблевими колективами невсі твори яскраво розкривали в інтерпретації. Студенти цього рівня виконувалишість – сім із дев’яти можливих завдань за показниками кожного критерію.
До низького рівняналежали студенти, які засвідчили недостатні знання у виконанні завдань запоказниками п’яти критеріїв. Їм була властива слабка вираженість естетичногосприймання музичних творів; у сприйманні і відтворенні музичних образів булавідсутня глибина, емоційність; недостатньо глибокі й усвідомлені знання змузично-теоретичних дисциплін; вони слабко орієнтувалися в сучасній класичніймузиці; в них недостатньо виражена художньо – естетична спрямованість умузично-естетичній діяльності; їм було характерне невибіркове ставлення домузики; вони не могли порівнювати і аналізувати музичні твори; у цих студентівспостерігалися слабкі навички самостійного творчого використання набутих знаньта вмінь; при написанні музичних творів незавжди яскраво була виражена творчафантазія, оригінальність; при виконанні завдань, студентам цього рівня булопритаманне невміння систематизувати музичні твори, добирати головне дляраціональної роботи з ними; музично-естетична діяльність студентів цього рівнябула безсистемною, не творчого характеру; потреба у спілкуванні виникала лише зшироко відомими музичними творами; вони не завжди вміли яскраво і образно виконуватимузичні твори; у студентів слабко був виражений пізнавальний інтерес домистецтва; вони виконували три – п’ять із дев’яти можливих завдань запоказниками кожного критерію.
Дані діагностичногоексперименту засвідчили, що більшість студентів знаходилися на середньому та низькомурівнях сформованості означених критеріїв, що обумовлюють успішність у музично-естетичнійдіяльності. Результати контрольної та експериментальної групи суттєво не відрізнялися.
На етапі пошуково-розвідувальногоексперименту було здійснено:
анкетуваннястудентів — практикантів, учителів, експрес-опитування (бесіда, інтерв’ю),відвідування уроків, позакласних заходів, що проводили практиканти з музичнимиансамблями школярів.
Результатианалізу підготовки студентів до активізації творчої діяльності школярівзасвідчили відсутність у них установки на музично-творчу діяльність учнів унавчально-виховному процесі. Було виявлено, що студентам бракує спеціальнихпсихолого-педагогічних, методичних та практичних знань і вмінь щодостимулювання музично-естетичної діяльності школярів. Здебільшого не враховувалиіндивідуальні особливості учнів. При плануванні позакласної роботинедооцінювалося значення музичних ансамблевих колективів для естетичноговиховання школярів.
На формуючомуетапі дослідження була розроблена експериментальна програма формуванняготовності студентів до музично-естетичної діяльності, що обіймала чотиривзаємопов’язані етапи: організаційно-методичний; пізнавальний; діяльнісний;комунікативно-творчий.
Метою першого, організаційно-методичного етапу було:забезпечення навчально-виховного процесу необхідним експериментальним матеріалом.На цьому етапі передбачалася розробка програми експериментального дослідження,відбір навчального матеріалу для творчих завдань. Програма формуючогоексперименту грунтувалася на принципах системності та інтеграції навчальнихдисциплін з основного та додаткового музичних інструментів (фортепіано, баян,акордеон, домра, балалайка), а також предметів загальноосвітнього циклу(психологія, педагогіка, музична література, сольфеджіо, гармонія, історіямузичної літератури).
На другому етапі — пізнавальному, знайомили студентів ізрізними видами музично-творчої діяльності. Означена мета реалізовувалася черезознайомлення з музичними творами для вивчення і творчої інтерпретації, ізспецифікою відбору музичного супроводу до поетичних образів; написанняммузичних творів, уміння створювати і здійснювати постановку невеликих музичнихвистав ( казок ).
Діяльнісний( третій) етап передбачав активізацію творчої музично -естетичної діяльності,залучення студентів до різноманітних видів музично-естетичної діяльності,роботу над музичними творами ( слухання, співи, цілісний аналіз музичнихтворів, критичне судження, відбір за слухом, транспонування, імпровізація, грав ансамблях, акомпонування, переклад і обробка народних мелодій), виконання нависокому рівні музичних творів шкільного репертуару, написання музичних творів(етюдів, пісень, танців, фольклорних композицій, рондо, варіацій, музичнихказок), проведення уроків музики у школі, різноманітну виховну позакласнуроботу.
На четвертому, комунікативно– творчому, етапі здійснювалася реалізація творчого потенціалу студентів урізноманітних видах самостійної практичної діяльності; виконавської (контрольніуроки, академічні концерти, заліки); проведення уроків на педагогічнійпрактиці; організація і керівництво музичними ансамблями у школі; робота зестетичного виховання школярів; позакласна культурно-освітня і виховнадіяльність.
Ефективність формування готовності студентів домузично-естетичної діяльності обумовлювалася такими педагогічними умовами, якстимулювання творчої активності студентів у різних видах музичної діяльності;раціональне використання принципів інтеграції навчальних дисциплін, проблемнихметодів навчання; спрямованість навчання на виховання у студентів активногоставлення до музично-естетичної діяльності; виховання художньо-естетичнихінтересів, потреб; володіння сучасними методами навчально-виховної роботи всистемі естетичного виховання школярів; формування художньо-естетичноїспрямованості й професійно-творчої активності; забезпеченняособистісно-орієнтованого підходу до кожного студента; включення студентів усистематичну музично-творчу діяльність; самостійне використання одержанихзнань, умінь і навичок у практичній діяльності.
Задля формуванняготовності студентів до музично-естетичної діяльності були розробленіекспериментальні програми «Методика роботи з дитячими музичними ансамблями» та«Музична творчість», що були орієнтовані на підготовку майбутніх фахівців доестетичного виховання школярів.
В результаті аналізунавчальних планів та програм, вивчення досвіду роботи музично-педагогічних факультетівінших навчальних закладів, було визначено напрямки реалізації програми формуючогоексперименту :
— цілеспрямовані,спеціально підготовлені під безпосереднім керівництвом експериментатора форми навчальноїроботи, що проводилися на індивідуальних заняттях у класі основного тадодаткового музичних інструментів, та на групових заняттях у класі ансамблевої грина музичних інструментах з включенням студентів у музично-творчу діяльність заекспериментальною програмою;
— міждисциплінарнийпідхід, що реалізовувався в синтезі знань, умінь і навичок, набутих у процесі вивченнярізних навчальних дисциплін, їх творче використання, а також розширення і поглиблення;
— індивідуальна робота з респондентами, що проявлялась у врахуванні здібностей,рівня сформованості виокремлених компонентів музично-естетичної діяльності, доборіконкретних, індивідуальніх завдань;
- практичне використання ( апробація) набутих знань, уміньта навичок
музично-естетичного виховання школярів на педагогічній практиці в загально-освітніхшколах.
Формування виокремленихкритеріїв проводилося на індивідуальних уроках гри на музичних інструментах та груповихзаняттях класу ансамблевої гри: навчальні лекції- концерти; конкурси на авторськімузичні твори; написання сценічних музичних вистав.
На прикінцевому етапіформуючого експерименту було проведено контрольні зрізи задля виявлення рівнів сформованостіготовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності.
Як засвідчилирезультати дослідження, в експериментальних групах відбулися суттєві позитивнізміни щодо рівнів готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності.
Висновки.
Результатидослідження показали що:
1. Готовність майбутніх учителів до музично-естетичноїдіяльності є цілісним особистісним утворенням, це синтез її мотиваційної,емоційно – вольової та інтелектуальної, а також операційної готовності доозначеної діяльності; це особистісно – професійна якість, що проявляється всистемі мотивів, спеціальних знань, умінь і навичок, які є необхідними дляефективної реалізації професійної діяльності, спрямованої на розвиток творчогопотенціалу школярів.
2. Процесформування готовності до музично-естетичної діяльності інтегрує в собіхудожньо-естетичну спрямованість, що обумовлює динаміку розвитку інтересів,потреб, мотивації в музично-естетичній діяльності; музично-естетичнуосвіченість: глибокі знання музичного мистецтва, вміння усвидомлювати йогозакономірності і виховні можливості; професійно-творчу активність, щовиражається у прагненні до художньо-творчого самовдосконалення, вмінняформувати у школярів систему естетичних ідеалів, творчого володіння навичкамивисокохудожньої інтерпретації музичних творів; музичної імпровізації, написаннямузичних творів; творчого, дослідницького підходу до майбутньої педагогічноїдіяльності.
3. Означенікомпоненти формувалися в системі індивідуальних та групових занять на музичнихінструментах за такими критеріями, як: естетично – оцінна діяльність; емоційнийвідгук на музичні твори; музично – естетична компетентність; музична творчість;творча інтерпретація музичних творів. Відповідно до означених критеріїв буловиділено умовно три рівня готовності майбутніх учителів до музично-естетичноїдіяльності: високий, середній, низький. Переважна більшість студентів напочатку експериментальної роботи знаходилася на середньому рівні (70 – 72%).
4. Наформуючому етапі дослідження була розроблена експериментальна програмаформування готовності студентів до музично-естетичної діяльності, що обіймалачотири взаємопов’язані етапи: організаційно-методичний; пізнавальний;діяльнісний; комунікативно-творчий, а також було виявлено педагогічні умови ефективногоформування готовності студентів до музично-естетичної діяльності. З–поміж них:стимулювання творчої активності студентів у різних видах музичної діяльності;раціональне використання принципів інтеграції навчальних дисциплін; проблемнихметодів навчання; спрямованість на виховання у студентів активного ставлення домузично-естетичної діяльності; виховання художньо-естетичних інтересів іпотреб; володіння сучасними методами навчально-виховної роботи в системіестетичного виховання школярів; формування художньо-естетичної спрямованості іпрофесійно-творчої активності; забезпечення особистісно-орієнтованого підходудо кожного студента; включення студентів у систематичну музично-творчудіяльність; самостійне використання одержаних знань, умінь та навичок упрактичній діяльності. З метою формування готовності студентів домузично-естетичної діяльності були розроблені експериментальні програми «Методика роботи з дитячими музичними ансамблями » та « Музична творчість », щоорієнтовані на підготовку майбутніх фахівців до естетичного виховання школярів.
5. Запорівняльними даними прикінцевого етапу експерименту, студенти експериментальноїгрупи засвідчили позитивні зміни за всіма напрямками експериментальної роботи.
6. Реалізаціяекспериментальної програми дослідження засвідчила, що: а) орієнтаціянавчального процесу в експериментальних групах на модель майбутньої діяльностівипускників та розробка на цій основі системи професійно-орієнтованих задач ізавдань поліпшили процес формування готовності студентів до музично-естетичної діяльності;б) впровадження розробленої системи вимірювання і оцінювання ефективностіформування готовності до музично-естетичної діяльності через критерії та їхпоказники поліпшили якість професійно-педагогічної підготовки студентів; в)результати експериментальної роботи засвідчили, що студенти, які навчалися зарозробленою експериментальною програмою, відрізнялися більш високоюестетично-оцінною культурою, творчою активністю, цілеспрямованістю;г) рівні сформованості готовності студентів до музично-естетичноїдіяльності залежать від доцільності та узгодженості поєднання різноманітних формі видів музично-естетичної діяльності; д) цілеспрямована естетично-оціннадіяльність студентів позитивно вплинула на процес формування готовностістудентів до музично-естетичної діяльності; е) готовність до музично-естетичноїдіяльності студентів формується більш ефективно, якщо вона має для них суб’єктивнузначущість; ж) ефективність процесу формування готовності майбутніх учителівзалежить від спрямованості на творчість у професійній діяльності, відусвідомлення їхньої творчої діяльності для естетичного виховання школярів. Проведене нами дослідження не претендуєна повне вирішення означеної проблеми. Подальшої уваги, на наш погляд, потребуєбільш глибоке дослідження критеріїв, форм і методів діагностики особистісних індивідуальнихякостей студентів з метою їх максимальної реалізації у творчій музично-естетичнійдіяльності.
Ключові слова: музично-естетична діяльність,професійна готовність, готовність до музично-естетичної діяльності, естетично-оціннадіяльність. Резюме
В статті автораналізує проблему професійної готовності в сучасній науковій літературі.Висвітлюються шляхи ефективного формування готовності майбутніх учителів домузично-естетичної діяльності. РезюмеВ статье автор анализирует проблему профессиональной готовности в современной научной литературе.Освещает пути эффективного формирования будущих учителей кмузыкально-эстетической деятельности.
Summary.
In the articlethe author deals with the problems of the professional preparedness of musicteachers and analyses these problems in modern scientific literature. Hedescribes the ways of the effective forming of music teaches to be preparednessfor their professional activity.
1. Асафьев Б.В. Избранные статьи о музыкальном просвещении иобразовании. Л., 1982.-151 с. 2. Арчажникова Л.Г. Профессия – учитель музыки.-М.: Просвещение, 1984.- 109 с. 3. Берестова А.А. Професійна спрямованість у підготовцімайбутніх фахівців // Проблеми освіти. Науково-метод. Зб.-К.: Науково-метод. центрвищої освіти.- 2003.- Вип. 31.- С. 55-60.
4. Выготский Л. С. Педагогическая психология. — М., 1991.-480 с.
5. Дьяченко М. И., Кандыбович Л.А.Психологические проблемы готовности кдеятельности.- Минск.: Изд-во БГУ, 1986.- 175 с.
6. Науменко С. И. Психологія музичності та ії формування у молодшихшколярів.-К.: КДПІ, 1993.-158 с.
7. Линенко А.Ф. К вопросу о педагогическойдеятельности и педагогическом процессе // Науковий вісник. Південноукраїнскогопедагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. Випуск 6 – 7.- Одесса, 1999. – C. 72–76.
8. Яценко Т.С. Основи глибинної психокорекції:феноменологія, теорія і практика: Навч. Посібн. – Вища шк., 2006.- 382 с.