Курсова робота
Науково-дослідна робота студентів і шляхи її удосконалення
Зміст
Вступ
Розділ 1 «Науково-дослідна робота студентів: види і цілі»
Розділ 1.1 Загальніпринципи наукової роботи зі студентами
Розділ 1.2 Види іформи науково-дослідної роботи студентів
Розділ 1.3 Участь у наукових і науково-практичних конференціях
Розділ 1.4 Першівисновки
Висновок
Списоквикористаної літератури
Вступ
Науково-досліднаробота студентів є однією з найважливіших форм навчального процесу. Науковілабораторії і гуртки, студентські наукові товариства і конференції — усе це дозволяєстудентові розпочати повноцінну наукову діяльність, знайти однодумців з якимиможна порадитися і поділитися результатами своїх досліджень. Так чи інакше,дослідною роботою займаються всі студенти вузів. Написання рефератів, курсових,дипломних робіт неможливе без проведення якихось, нехай найпростішихдосліджень. Але більш глибока наукова праця, займатися якою студента незобов'язує навчальний план, охоплює лише деяких з них. Студент, що займаєтьсянауковою працею, відповідає тільки за себе; тільки від нього самого залежатьтема досліджень, терміни виконання роботи, а так само і те, чи буде виконана робота взагалі. Затрачаючисвій особистий час, студент розвиває такі важливі для майбутнього дослідникаякості, як творче мислення, відповідальність і уміння відстоювати свою точкузору. З боку викладача необхідні добра увага і підтримка, без яких студент,особливо на молодших курсах, не захоче (та й просто не зможе) займатися «нудноюнаукою», якою здається майже будь-яка дисципліна на початкових стадіях їїосвоєння. Часто працю викладача порівнюють із працею садівника. Отож, якщопідготовку студентів порівняти з вирощуванням картоплі, де є напрацьованітехнології і добрива, то підготовку майбутніх науковців у гуртках ілабораторіях вузів можна порівняти з вирощуванням рідкісної на наших полях рослини.Один невірний крок, одна невірна порада — і вся довга праця може виявитисямарною і рідкісна рослина загине, не принісши плодів.
Студентські наукові об'єднання часто стають кузнею молодихкадрів для вузів, у стінах яких вони вчаться і працюють.
Сьогодні, коли Україна і її наука переживають не найкращічаси, необхідна пильна увага до наукової діяльності студентів. Поганефінансування освітніх установ породило початок процесу старіння викладацькогоскладу. З одного боку, відбувається процес фільтрації, коли у вузах залишаютьсялюди, що дійсно люблять свою професію і не здатні проміняти її на яку-небудьіншу. Але з іншого, цей процес здатний привести до такої ситуації, що черездесять-двадцять років нестача кадрів приведе до зниження «планки» при доборівикладачів і найвищий рівень освіти, яким славилася радянська і славитьсязокрема українська система вищої освіти, піде в історію.
Метою даної роботи є розглянути відомі види і форминауково-дослідної роботи студентів, зробити рекомендації по застосуванню деякихз них до досліджень в області вивчення креслення.
Розділ 1 Науково-дослідна робота студентів: види і цілі
Розділ 1.1 Загальні принципи наукової праці зістудентами
Основним способом подачі навчального матеріалу було ізалишається інформування. Викладач за допомогою лекцій, співбесід і іншихзвичайних способів доносить до студентів придбані ним знання, а студентизаучують їх. Такий спосіб був би ідеальний ще на початку століття, алесьогодні, коли наука розвивається дуже швидко, знання, придбані таким способом,є малоцінними, тому що вони швидко втрачають свою актуальність. У наш часустояні догми часто стають лише забавним курйозом далекого минулого, і головнимє не стільки заучування величезного масиву інформації, щоб використовувати їїпотім усе життя, скільки уміння працювати з цим масивом, вибирати з ньогонеобхідні знання, уміти їх згрупувати й узагальнити. Тому вже давно більшістьвикладачів схиляється до думки, що їхньою метою є не змусити студентів запам'ятатилекцію, а потім розповісти її на практичному занятті або іспиті івикористовувати при роботі зі спеціальності, а навчити їх учитися, щоб протягомусього життя вони поновлювали власний запас знань.
Але проблема полягає в тому, що багато студентів з цілогоряду причин (від простої лінивості до психічних розладів) не можуть підходитидо навчального процесу творчо. І може трапитися така ситуація, що деякістуденти будуть вивчати додаткову літературу, працювати з документами іджерелами, а основна маса продовжує вчитися старим способом. Якщо ж зосередити увагуна основній масі студентів, то найбільш активні студенти можуть поступовоприпинити свої пошуки та приєднатися до більшості. Цю складну проблему легкорозв'язати за допомогою організації наукового гуртка по обраному предмету.Викладач вирішує дві задачі: він дає можливість обдарованим студентам виявитисебе, тому що гурток не обмежує своїх членів у виборі теми дослідження, а зіншої сторони він не боїться приділити побільше уваги основній масі учнів, що усвою чергу може виділити в колективі нові таланти, що так само стануть членаминаукового гуртка. В ідеалі, при великому бажанні і досвіді з боку викладача,членами гуртка може стати практично вся група.
Трудове навчання і креслення відкривають безмежний простірдля молодих дослідників. Ці предмети настільки тісно переплетені з усімасторонами життя, що можна знайти тему для роботи кожному студентові, до якої бгалузі знань не відносились його інтереси. Якщо це точні науки, то його швидшеза все, зацікавить конструювання різних пристроїв, моделювання процесів, щовідбуваються у матеріалі під час його обробки; студенти, що цікавлятьсяісторією можуть дізнатися про способи обробки матеріалів на різних етапахрозвитку людства, про розвиток графічних знань і їхнє практичне застосування врізні періоди історії. А якщо згадати про такі цікаві теми, як вивчення народниххудожніх промислів, ремесел, конструювання різноманітних рухомих моделей тапристроїв, то на мій погляд, важко знайти студента, що не зацікавився б цимипитаннями і не відвідав засідання гуртка або лабораторії хоча б один раз.
Вищесказане відноситься до студентської наукової роботи зпитань трудового навчання та креслення на інженерно-педагогічних факультетах.Студенти ІПФ можуть вивчати набагато складніші проблеми. У список можливих темдосліджень, крім «цікавих» питань можна включити і менш захоплюючі на першийпогляд, але зате результати яких можуть бути застосовні в практичнійдіяльності. Це питання про конструювання універсальних пристроїв іпристосувань, які з успіхом можна використовувати як у навчальних так і впрактичних (виробничих) цілях, це розробка більш прогресивніших і економніших,в плані відходу матеріалів, затратах часу та зусиль, технологічних процесів навиготовлення різноманітних виробів тощо. Так, почавши з приватної проблемиактивізації навчального процесу у ВУЗі, ми прийшли до глобального питанняпідготовки нового покоління людей, що вміють мислити самостійно, прийматинестандартні рішення в нестандартній ситуації, відповідати за свої дії, — усьому тому, що необхідно в умовах демократичного ладу, до побудови якого миповільно, але наближаємося. Наукова праця з раннього віку допоможе виховатилюдей дійсно інтелігентних й освічених, а важливе достоїнство цих якостей утім, що людей, що володіють ними, ніколи не буває занадто багато.
Розділ 1.2 Види і форми науково-дослідної роботи студентів
Існує і застосовується два основних види науково-дослідноїроботи студентів (НДРС).
Навчальна науково-дослідна робота студентів, передбаченадіючими навчальними планами. До цього виду НДРС можна віднести курсові роботи,виконувані протягом усього терміну навчання у вузі, а так само дипломну роботу,виконувану на п'ятому курсі та магістерську роботу.
Під час виконання курсових робіт студент робить перші крокидо самостійної наукової творчості. Він вчиться працювати з науковою літературою(якщо це необхідно, то і з іноземною), здобуває навички критичного добору йаналізу необхідної інформації. Якщо на першому курсі вимоги до курсової роботи мінімальніі написання її не представляє великої праці для студента, то вже на наступний ріквимоги помітно підвищуються і написання роботи перетворюється в дійсно творчийпроцес. Так, підвищуючи з кожним роком вимоги до курсової роботи, ВУЗ сприяєрозвиткові студента, як дослідника, роблячи це практично непомітно іненав'язливо для нього самого.
Метою виконання дипломної роботи є подальший розвитоктворчої і пізнавальної здатності студента, і як заключний етап навчаннястудента у вузі спрямовано на закріплення і розширення теоретичних знань іпоглиблене вивчання обраної теми. На старших курсах багато студентів ужепрацюють за спеціальністю, і, вибираючи тему для курсової роботи це найчастішевраховується. У даному випадку, крім аналізу літератури, у дипломну роботу можебути включений власний практичний досвід по даному питанню, що тільки збільшуєнаукову цінність роботи.
До НДРС, передбаченої діючим навчальним планом, можнавіднести і написання рефератів по темах практичних занять. При цьому вартосказати про те, що найчастіше реферат є або переписаною статтею або, ще гірше,конспектом глави якогось підручника. Назвати це науковою працею можна з великимсумнівом. Але деякі реферати, написані на основі декількох десятків статей іджерел, по праву можна назвати науковими працями і включення їх у список видівНДРС цілком виправдано.
2. Дослідна робота поза вимогами, що пред'являються навчальними планами.
Як уже було сказано вище, така форма НДРС є найбільшефективною для розвитку дослідницьких і наукових здібностей студентів. Це легкопояснити: якщо студент за рахунок вільного часу готовий займатися питаннямиякої-небудь дисципліни, то знімається одна з головних проблем викладача, а саме- мотивація студента до занять. Студент уже настільки розвинений, що працюватиз ним можна не як з учнем, а як з молодшим колегою. Тобто студент із посудини,яку необхідно наповнити інформацією, перетворюється в джерело останньої. Вінстежить за новинками літератури, намагається бути в курсі змін, що відбуваютьсяв обраній ним науці, а головне — процес осмислення науки не припиняється замежами ВУЗу і підготовки до практичних занять і іспитів. Навіть під часвідпочинку в глибині свідомості не припиняється процес самовдосконалення.
Основними формами НДРС, що виконується у позаурочний час є:
* Предметні гуртки;
* Проблемні гуртки;
* Проблемні студентські лабораторії;
* Участь у наукових і науково-практичнихконференціях;
* участь у вузівських і республіканських конкурсах.
* Участь у виконанні держбюджетної і договірної тематикикафедр.
Зупинимося більш докладно на кожній з перерахованих вищеформ.
Предметні гуртки.
Дана форма НДРС найчастіше використовується при роботі зістудентами молодших курсів. Керівниками виступають загальнонаукові ізагальнотеоретичні кафедри. Науковий гурток є найпершим кроком у НДРС і завданняперед його учасниками ставляться нескладні. Найчастіше, це підготовка доповідейі рефератів, що потім прослуховуються на засіданнях гуртка або на науковійконференції. Гурток може поєднувати членів групи, курсу, факультету, а іноді — і всього ВУЗу. Останній варіант найчастіше зустрічається в гуртках, що вивчаютьпроблеми суспільних і гуманітарних наук, тому що в технічних і природнихгуртках наукові дослідження студента п'ятого курсу швидше за все будутьмалозрозумілі студентам першого, і в них може пропасти інтерес до гуртка, як дотакого.
Робота гуртків, як правило, виглядає таким чином:
На організаційних зборах відбувається розподіл темдоповідей і рефератів виборним шляхом, після чого викладач вказує на наявністьдля кожної теми основної і додаткової літератури і рекомендує найближчим часомпродумати план роботи. Деякі викладачі вважають, що виборний розподіл доповідейне є необхідним, тому що студент сконцентровується на одній темі, не приділяючивеликої уваги іншим. З одного боку, примусовий розподіл тем може ліквідуватитаку “зацикленість”, але, з іншогобоку, такий підхід може не знайти підтримки в самих студентів. Уявимо собіпершокурсника, що вперше прийшов на засідання гуртка, де, як він вважає, донього повинні відноситися майже, як до рівного і раптом він одержує для роботитему, що його цікавить дуже мало, а тема, яку йому хотілося розвинути у своїйроботі, дісталася іншому. Звичайно, студент образиться, і його присутність наінших засіданнях гуртка ставиться під сумнів.
Таким чином, розподіл тем повинен бути винятково виборним,тим більше що до початку навчання у Вузі людина уже досить розвинена, щоб мативласні інтереси і пристрасті.
Після розподілу тем починається головна й основна роботагуртка. Спочатку основна роль належить його керівникові. Саме від його досвіду,таланту і терпіння залежить, чи змінить початковий запал юних дослідниківвдумлива робота, чи все так і залишиться в зародковій стадії. Необхідноспостерігати за кожним студентом, намагатися передбвчити проблеми, що можутьвиникнути в нього в процесі роботи. Може трапитися так, що молода людинапосоромиться поставити запитання, вважаючи себе досить дорослим для йогосамостійного вирішення, а потім, так і не прийшовши до відповіді, відмовитьсявід дослідження взагалі, прийнявши рішення про власну наукову неспроможність.Такі психологічні проблеми часто постають перед студентами молодших курсів.Причиною є сформований стереотип, що студент — це вже цілком сформована людинаі сам повинен вирішувати свої проблеми. Насправді ж, мислення студентівмолодших курсів ще несе в собі великий відбиток шкільного і, відверто кажучи,просто дитячого. Тому конфлікт між «дорослою» моделлю поведінки і юнацькиммисленням може перекреслити зусилля самого талановитого, але недостатньочуйного педагога. Тому буде не зайвим ознайомити студентів з методами і способаминаукового дослідження, про збір матеріалу, про роботу над літературою, прокористування науковим апаратом, а так само ознайомити студентів з науковими напрямкамивикладачів кафедри, щоб студенти знали, до кого можна звернутися для більшдетальної консультації з деяких питань.
Якщо початковий період роботи гуртка пройшов успішно івелика частина тем прийнята в роботу, то складається графік виступів, і починаєтьсязаслуховування готових доповідей. Як правило, на одному засіданні гуртказаслуховується не більш двох виступів, тому що тільки в даному випадку можнадокладно обговорити кожну доповідь, задати запитання й одержати розгорнутівідповіді на них. Крім цього, велика кількість доповідей важкі для сприйняття іможе знизитися активність і зацікавленість членів гуртка.
Формами підбиття підсумків роботи гуртка можуть статиконкурс доповідей, участь у наукових конференціях і предметних олімпіадах, проведеннякруглих столів, зустрічей з ученими, а також публікація тез кращих робіт унаукових збірниках ВУЗів.
Проблемні гуртки.
Усе сказане про наукові гуртки можна віднести і допроблемних, але варто врахувати деякі відмінності.
Проблемний гурток може поєднувати собою студентів різнихфакультетів і курсів, а також, якщо при вузі є такі, коледжів і ліцеїв. В центрдослідження може бути поставлена проблема, якою займається науковий керівникгуртка, або будь-який інший член гуртка, згідно свого бажання. Великою перевагоюданої форми НДРС є можливість розгляду обраної теми найбільш глибоко і з різнихракурсів. Проблемні гуртки являють собою «полегшену» форму НДРС і тому на їхбазі можлива організація зустрічей з людьми, що зіштовхуються з проблемами,обраними гуртком для розгляду, на роботі й у побуті, проведення різних вікторині конкурсів.
Проблемні студентські лабораторії (ПСЛ).
ПСЛ відносяться до наступного рівня складності НДРС. У нихберуть участь студенти другого курсу і старше. Лабораторія не є школою науковоїпраці, заняття в ній припускають визначений запас знань і навичок. У рамках ПСЛздійснюються різні види моделювання, вивчення й аналіз реальних документів,програм, ділових ігор, а так само практична допомога підприємствам. Робота втакій лабораторії припускає не стільки вивчення й аналіз літератури, скількипостановку експерименту, створення чогось нового. ПСЛ, швидше за все, будуть ненастільки численні, як наукові і проблемні гуртки. Відбувається відсіваннястудентів, коли із обдарованих вибираються ще більш обдаровані.
Ще однією відмінністю ПСЛ від гуртка полягає у тому, що тутнадається великого значення здатності студента до колективної роботи. Якщо вгуртку кожен студент відповідає, як правило, тільки за себе, то в ПСЛ, де темидосліджень набагато більш глобальні, однією самостійною роботою обійтисяпрактично неможливо. Керівник лабораторії повинен допомогти студентам розділититему на окремі питання, рішення яких приведе до рішення головної проблеми.Важлива увага до інтересів кожного студента, до його схильностей і можливостей.Досвід колективної роботи приходить не відразу і вирішення спорів і конфліктів,що виникають у процесі роботи, так само багато в чому лежить на плечахвикладача.
У процесі роботи в ПСЛ студент може реалізувати своїзнання, що мають практичне значення, отримані за час навчання і роботи вгуртках. Таким чином, робота в ПСЛ — наступний важливий крок до повноцінноїнауково-дослідної роботи і цінний досвід для подальшої наукової і практичноїдіяльності.
1.3 Участь у наукових і науково-практичнихконференціях
На конференції молоді дослідники одержують можливістьвиступити зі своєю роботою перед широкою аудиторією. Це змушує студентів більшретельно проробляти майбутній виступ, розвиває їх ораторські здібності. Крімтого, кожен може порівняти, як його робота виглядає на загальному рівні ізробити відповідні висновки. Це є позитивним результатом наукової конференції,тому що на ранньому етапі багато студентів вважають власні судженнянепогрішними, а свою роботу — найглибшою і найціннішою в науковому плані. Частонавіть зауваження викладача сприймаються як прості причіпки. Але слухаючидоповіді інших студентів, кожен не може не помітити недоліків своєї роботи,якщо такі є, а так само виділити для себе свої сильні сторони.
Крім того, якщо в рамках конференції проводиться творчеобговорення прослуханих доповідей, то з питань і виступів кожен доповідач можепочерпнути оригінальні ідеї, про розвиток яких у рамках обраної ним теми віннавіть не задумувався. Включається своєрідний механізм, коли одна думкапороджує ряд нових.
Науково-практичні конференції, уже виходячи із самої назви,містять у собі не тільки і не стільки теоретичні наукові доповіді, скількиобговорення шляхів вирішення практичних задач. Дуже часто вони проводяться позастінами Вузу, на території заводу, фабрики, фермерського господарства з якимиВУЗ підтримує відносини. Наприклад, науково-практична конференція можепроводиться за результатами літньої практики студентів, коли останні, зіштовхнувшисьз визначеними проблемами, можуть за допомогою працівників підприємства івикладачів спробувати знайти шляхи їхнього рішення. Такі конференції сприяютьустановленню тісних дружніх зв'язків між Вузом і підприємствами, а такождопомагають студентам учитися застосовувати вивчену теорію на практиці. Відмінноюрисою науково-практичної конференції є складність її злагодженої організації,так, щоб участь у ній була однаково корисною і цікавою і студентам, іпрацівникам підприємства. Розробка і проведення такої конференції жадає відорганізаторів і учасників великої уваги і терпіння.
Наукова праця студентів ІПФ
Безсумнівним є той факт, що керівництво навчальних закладівприділяє велику увагу НДРС. Особливо це стало помітно в останні роки, коли, дещоадаптувавшись в сучасних умовах, ректорат і кафедри стали вишукувати можливостідля залучення студентів у наукову працю. У наукову роботу втягнені всі: відліцеїстів і першокурсників до студентів старших курсів і аспірантів (останні,утім, просто не можуть не займатися науковими дослідженнями зі свого фаху).Наукові конференції проводяться щорічно, і ніколи не буває проблеми відсутностібажаючих виступити зі своїми доповідями. За активну роботу на конференціїможуть застосовуватися різні форми заохочення: автоматичні заліки й іспити,призи у вигляді літератури за фахом, публікації тез доповідей у наукових збірниках.
1.4 Перші висновки
З вищесказаного ми можемо зробити наступні висновки.
НДРС є однієї з форм навчального процесу у якій найбільшевдало сполучаться навчання і практика. У рамках наукової праці студент спочаткуздобуває перші навички дослідницької роботи (перша ступінь, тобто наукові іпроблемні гуртки), потім починає втілювати придбані теоретичні знання вдослідженнях, так чи інакше зв'язаних із практикою (друга ступінь — різністудентські лабораторії, а наприкінці цього тривалого процесу можлива участь в«дорослих» наукових конференціях, симпозіумах різного рівня, аж до міжнародних.
НДРС вимагає великої уваги і терпіння від науковихкерівників, тому що удача або невдача кожного студента багато в чому єрезультатом їх власних вірних і невірних дій.
НДРС повинна знаходитися в центрі уваги керівних ланок Вузу.
Розмаїття форм НДРС дає можливість кожному студентові ВУЗузнайти заняття до душі і участь у ній необхідна для найбільш гармонійної і глибокоїосвіти.
Висновок
Зі сказаного в першому розділі ми можемо зробити висновокпро необхідність постійної і безперервної науково-дослідної роботи студентів.Плавний перехід від простих форм НДРС до більш складних дозволяє студентовірозвиватися плавно і гармонійно, допомагає йому набирати сили для того, щобпіднятися на наступну ступінь науки, не зазнаючи при цьому надмірнихнавантажень.
Науково дослідницька робота студентів є важливим чинникомпри підготовці молодого фахівця і вченого. Виграють усі: сам студент здобуваєнавички, що придадуться йому протягом усього життя в яких би галузях народногогосподарства він не працював: самостійність суджень, уміння концентруватися,постійно збагачувати власний запас знань, мати багатобічний погляд на виникаючіпроблеми, просто вміти цілеспрямовано і вдумливо працювати.
Суспільство одержує гідного свого члена, що, володіючиперерахованими вище якостями, зможе ефективно вирішувати задачі, поставленіперед ним.
Кожен викладач Вузу повинний приділяти НДРС не менше уваги,чим до аудиторних занять, незважаючи на те, що це віднімає багато часу і сил.Адже найбільша нагорода для нього — це дійсно освічена, усебічно розвинута івдячна людина, що завжди буде пам'ятати уроки, отримані в юності.
Цілі і задачі, поставлені у вступі, на мій погляд, вивченіі вирішені. Розглянуто усі відомі види НДРС, а також вирішена проблемаполіпшення останньої за допомогою організації безперервної роботи, колистудент, піднімаючись по сходах знань, не тільки вчиться ефективно і пліднопрацювати, затрачаючи при цьому багато вільного часу і сил, але й одержує відпроцесу сходження велике задоволення, тому що придбані ним знання допоможутьйому як у роботі і навчанні, так і в особистому житті, і дадуть йому можливістьпрожити, не знаючи слова «нудьга».