Міністерствоосвіти і науки України
Харківськийнаціональний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди
Кафедрапрактики усного та письмового мовлення
Курсоваробота
зметодики викладання англійської мови на тему:
«Навчальніігри як метод підвищення ефективності навчання англійської мови на початковомуетапі»
студентки 4-го курсу 441 групи
заочного факультету
спеціальність «мова та література» (англійська)
Паляничка Вікторії Вадимівни
Науковий керівник
Глотова Олена Василівна
Харків–2010
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Визначення початкового етапу
Розділ 2. Класифікація ігор
2.1 Фонетичні ігри
2.2 Орфографічні ігри
2.3 Ігри для роботи з алфавітом
2.4 Лексичні ігри
2.5 Граматичні ігри
Розділ 3. Рольова гра. Рольові ігри в навчанніанглійської мови
3.1 Приклади рольових ігор
Розділ 4. Матеріали для початкового вивченняанглійської мови
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
It is more than a game. It isan institution.
Thomas Hughes (1822–1896)
Про навчальніможливості ігор відомо досить давно. Більшість відомих педагогів справедливозвертали увагу на ефективність використання ігор в процесі навчання. Угріпроявляється дуже добре та іноді несподівано здібності людини, особливо дитини.
Гра – цеорганізоване заняття, яке вимагає напруження емоціональних та розумових сил.Гра завжди вимагає прийняття рішень – як правильно зробити, що сказати, яквиграти? Бажання вирішити ці питання загострює мислячу діяльність граючих. Аякщо дитина при цьому буде говорити на іноземній мові? Не приховані тутрізноманітні навчальні можливості? Діти над цим не задумуються. Для них гранасамперед – цікаве заняття. Цим вона и привертає увагу вчителів, у тому числіі англійської мови. У грі всі мають рівні права. Вона під силу навіть слабимучням. Більш того, слабий по мовній підготовці учень може стати першим у грі:винахідливість та кмітливість тут становляться, іноді, більш важливими, ніжзнання предмета. Почуття рівності, атмосфера зацікавленості і радості, почуттяможливості виконання завдання – все це дає можливість дітям подолатисором’язливість, яка заважає вільно використовувати в мові слова іноземноїмови, і дуже добре впливає на навчальний процес. Непомітно запам’ятовуєтьсямовний матеріал, а разом з цим виникає почуття вдоволення – «виходить, я вжеможу говорити на рівні з усіма».
Дитяча гра – поняттядосить широке. Це і рольова гра, коли дитина уявляє себе льотчиком, а стільці –літаком, і ми відвідуємо невеликий домашній спектакль. Це також гра по правилам(в схованки, фанти і т.д.) де між граючими відбувається своєрідні змагання.
З точки зоруорганізації словесного матеріалу гра ніщо інше, як мовна вправа.
Гру такожроздивляються як ситуаційно – варіативну вправу, де створюється можливість длябагаторазового повторення мовного прикладу в умовах, максимально приближених дореального мовного спілкування з притаманними йому рисами – емоціональність, спонтанність,цілеспрямованість мовної дії.
Гра сприяєвиконанню важливих методичних задач:
- створенняпсихологічної підготовки дітей до мовного спілкування;
- забезпеченняприродної необхідності багаторазового повторення ними мовного матеріалу;
- тренуваннюучнів при виборі потрібного мовного варіанту, що є підготовкою до ситуативноїмови взагалі.
Гра – унікальнийфеномен загальнолюдської культури, її джерело і вершина. Ні в яких видахдіяльності людина не демонструє такого самозабуття, оголення своїхпсихофізіологічних, інтелектуальних здібностей, як у грі. Гра – регулятор усіхжиттєвих позицій дитини. Таким чином, я визначаю гру як засіб формуванняпізнавальної активності учнів і розвитку їх комунікативних умінь – предметомдослідження, а об’єктом мого дослідження – формуванняпізнавальної активності учнів і розвиток їх комунікативних умінь.
РОЗДІЛ1. ВИЗНАЧЕННЯ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ
Під початковиметапом в середній школі розуміється період вивчення іноземної мови, якадозволяє закласти основи комунікативної компетенції, необхідні та достатні дляїх подальшого розвитку та вдосконалення в курсі вивчення цього предмету. Допочаткового етапу, як правило, належать 1–4 класи загальноосвітніх закладів.Щоб закласти основи комунікативної компетенції потрібно дуже багато часу, томущо учням потрібно з перших кроків ознайомитися з мовою, яку вони вивчатимуть якзасобом спілкування. Це означає, що вони повинні вчитися розуміти іншомовнумова на слух (аудіювання), висловлювати свої думки засобами мови, що вивчається(розмова), читання, тобто розуміння іноземного тексту, прочитаний не в голос, таписання, тобто навчитися використовувати графіку та орфографію іноземної мовипри виконанні писемних завдань, які направлені для оволодіння читанням та усноюмовою, або вміти письмово висловлювати свої думки. Дійсно, щоб закласти основипо кожному з перерахованих видів мовної діяльності, необхідно накопиченнямовних засобів, які забезпечують функціонування кожного з них на елементарномукомунікативному рівні, який дозволяє перейти на нову якісну ступінь їх розвиткув майбутньому.
Початковий етапважливий ще й тому, що від того, як проходить навчання на цьому етапі, залежитьуспіх в оволодінні предметом на подальших етапах. Англійський методист Г. Пальмер,який надавав дуже великого значення початку вивчення іноземної мови, писав: «Takecare of the first two stages and the take care of itself».
Крім того, тількина початковому етапі реалізується методична система, яка закладена в основунавчання іноземної мови, що з перших кроків дозволяє вчителю увійти цю системуі виконувати навчальний процес згідно з її основними положеннями.
Як відомо,створення початкового етапу може бути різним в відношенні мовного матеріалу,його об’єму, організації; послідовності в формуванні та розвитку усного таписьмового мовлення; урахування умов, в яких проходить виховний процес;розкриття потенціальних можливостей самого предмету у вирішенні виховних,освітніх та розвиваючих задач, які поставленні перед школою.
РОЗДІЛ2. КЛАСИФІКАЦІЯ ІГОР
Ігри можливоподілити на два розділи.
Перший розділ включаєв себе граматичні, лексичні, фонетичні та орфографічні ігри, сприяючиформуванню мовних навичок. Звідси його назва «Підготовчі ігри». Цей розділвідкривають граматичні ігри, які по об’єму займають більш ніж третю частинупосібника, оскільки оволодіння граматичним матеріалом насамперед створюєможливість для переходу до активного мовлення учнів. Відомо, що тренуванняучнів в використанні граматичної структури, яка потребує багаторазового їхмовного повторення, втомлює дітей своєю одноманітністю, витраченні зусилля неприносять швидкого задоволення. Ігри допоможуть зробити нудну роботу більшцікавою. За граматичними іграми йдуть лексичні ігри, які логічно продовжують«будувати» фундамент мови. Фонетичні ігри, використовуються для корекції вимовина етапі формування мовних навиків та умінь. Та, нарешті, формуванню тарозвитку мовних та вимовних навиків в якомусь сенсі сприяють орфографічні ігри,основна ціль яких – засвоєння правопису вивченої лексики. Більшість ігорпершого розділу можуть бути використаними в якості тренувальних вправ на етапіяк первинного, так і подальшого закріплення.
Другий розділназивається «Творчі ігри». Мета цих ігор – сприяти подальшому розвитку мовнихнавиків та вмінь. Можливість проявити самостійність у вирішенні мовно-мислячихзадач, швидка реакція в спілкуванні, максимальна мобілізація мовних навиків –характерні якості мовного вміння – можуть, як нам уявляється, бути проявленні ваудіюванні та мовних іграх. Ігри другого розділу тренують в учнів творчі вміння.З усього цього розмаїття розкриття поняття гри педагогами, психологами різнихнаукових шкіл можна виділити ряд загальних положень:
1. Гра виступає самостійнимвидом розвиваючої діяльності дітей різного віку.
2. Гра для дітей є вільною формоюдіяльності, у якій усвідомлюється, вивчається навколишній світ, відкриваєтьсяширокий простір для власної творчості, активності самопізнання, самовираження.
3. Гра – перша ступіньдіяльності дитини, споконвічна школа його поведінки, нормативна і рівноправнадіяльність молодших школярів, підлітків, юнацтва, що змінюють свої цілі в мірудорослішання.
4. Гра є практикою розвитку.Діти грають, тому що розвиваються, і розвиваються тому, що грають.
5. Гра – воля саморозкриття,саморозвитку з опорою на підсвідомість, розум і творчість.
6. Гра – головна сфераспілкування дітей; у них зважуються проблеми міжособистісних відносин,здобувається досвід взаємин людей.
Багатодослідників пишуть, що закономірності формування розумових дій на матеріалішкільного навчання виявляється в ігровій діяльності дітей. У ній своєріднимишляхами здійснюється формування психічних процесів: сенсорних процесів,абстракції й узагальнення довільного запам’ятовування і т.д.
2.1Фонетичні ігри
1. Чую – нечую. Ціль: формування навиків фонематичного слуху.
Хід роботи: учніділяться на команди. Викладачі говорять слова. Якщо викладач говорить слово, вякому є довгий голосний … або …, учні піднімають вгору ліву руку. Якщо всказаному слові є приголосні звуки … або …, всі учні піднімають обидві руки.Викладач записує помилки граючих на дошці. Перемагає команда, яка зробиламінімальну кількість помилок.
2. Широкі тавузькі голосні. Ціль: формування навиків фонематичного слуху.
Хід роботи:викладач називає слова. Учні піднімають руку, якщо звук вимовляється широко.Якщо голосний вимовляється вузько, руку піднімати не можна. Перемагає команда,яка робить мінімальну кількість помилок.
3. Правильно –неправильно. Ціль: формування правильного, чутливого до викривленнямфонематичного слуху.
Хід роботи:викладач називає окремі слова або слова в реченнях, фразах. Учні піднімаютьруку при читанні виділеного ним звука в звукосполучення.
Далі викладачпросить кожного учня в обох командах прочитати деякі звукосполучення, слова,фрази, та речення. При правильному читанні звуку учні піднімають руку з зеленоюкарткою (прапором), при неправильному – руку з червоною карткою (прапорцем).Перемагає команда, яка після підрахування кількості балів найбільш правильнопорахує кількість помилок.
4. Яке словолунає? Ціль: формування навичок встановлення адекватнихзвукобуквених співвідношень.
Хід роботи: учнямпропонується набір із 10–20 слів. Викладач починає читати з визначеноюшвидкістю слова в вільній послідовності. Учні повинні зробити наступне:
Варіант 1. Знайтив списку слова вимовлені викладачем і поставити поряд з кожним з них порядковийномер по мірі їх вимовляння викладачем.
Варіант 2.Відмітити в списку тільки ті слова, які були сказані викладачем.
Варіант 3.Записати на слух слова, яких нема в списку, і намагатися знайти їх в словнику, і,якщо вони не відомі учням, виписати їх значення, встановити, чи були допущенніорфографічні помилки при їх написанні.
Перемагає той,хто найбільш якісно виконає завдання.
5. Хто швидше?Ціль: формування та поліпшення навиків становлення звукобуквенихспіввідношень та значень слів на слух.
Хід роботи: учнямроздаються картки, на яких в першій колонці написані слова на англійській мові,а в другій – їх транскрипція, а в третій – переклад слів на українську мову.Слова на англійській мові пронумеровані по порядку написання. Кожен ученьповинен, як тільки викладач говорить те чи інше слово, поставити його номер з відповідноютранскрипцією та перекладом на українську мову (або з’єднати усі три відношеннябезперервною лінією). Переможе той, хто швидше та якісніше встановить зв'язокміж англійським словом, транскрипцією та перекладом.
6. Хтоправильніше прочитає? Ціль: формування навички вимови зв’язноговислову чи тексту.
Хід роботи:на дошці записується невеликий віршик або уривок з нього. Викладач читає тапояснює значення слів, речень, звертає увагу на складність вимови окремихзвуків. Текст декілька разів читається учнями. Після цього дається 5–7 хвилиндля вивчення його напам’ять. Від кожної команди відбирається два–три учні.Текст на дошці закривається і учні повинні розказати його напам’ять. Забезпомилкове читання начисляються бали; за кожну помилку знімається один бал.Перемагає команда, яка набирає більше балів.
2.2Орфографічні ігри
1. Розсипанілітери. Ціль: формування навиків поєднання букв в слові.
Хід роботи: викладачпише великими літерами на аркуші паперу слова та, не показуючи його, розрізаєна букви, кажучи: «Було в мене слово. Воно розсипалося на літері». Потімпоказує літери і розсипає їх на столі: «Хто швидше здогадається, яке це було?»Переможе той, хто перший правильно запише слово. Переможець придумує своє слово,говорить його викладачу або сам записує і розрізає його і показує всімрозсипані букви. Дія повторюється.
2. Черговалітера. Ціль: формування навички осмислення букви в слові.
Хід роботи: Учнямроздаються картки та пропонується написати якомога більше слів, в яких вказаналітера стоїть на визначеному місці. Наприклад, викладач говорить: «Сьогодні унас чергова літера «о», вона стоїть на першому місці. Хто напише більше слів, вяких літера «о» стоїть на першому місці?».
Час виконаннязавдання приблизно 5–7 хвилин.
3. З двох –третє. Ціль: формування слово утворених та орфографічних навиків.
Хід роботи: цягра по смислу дуже близька до гри відгадування шарад. Тому опис цієї гри можнавикористовувати для гри в шаради. Підбираються складні іменники, які можнаподілити на дві частини, при цьому кожен з них може бути самостійним словом.Частини слів пишуться на аркушах паперу та роздаються учасникам гри. Коженповинен відшукати собі партнера, у якого на аркуші написана друга частинаслова. Перемагає пара, яка зробить це швидше за всіх.
4. Вставлітеру. Ціль: перевірка засвоєння орфографії в межах вивчення лексичногоматеріалу.
Хід роботи:утворюється дві команди. Дошка поділена на дві частини. Для кожної командизаписані слова, в кожному з яких пропущена одна літера. Представники команд почерзі виходять до дошки, вставляють пропущену літеру і читають слово.
Наприклад: англ.c…t, a…d, a…m, p…n, r…d, s…t, r…n, t...n, o…d, t…a, l…g, h…n, h…r, h…s,f…x, e…g, e…t, d…b, (cat, and, arm, pen, red, car, sit, ran, ten, old, tea,leg, hen, her, his, fox, egg, eat, bed).
5. Картинка.Ціль: перевірка засвоєння орфографії вивчення лексичного матеріалу.
Хід роботи: коженучасник отримує по картинці з малюнками предметів, тварин і т.д. Представникикоманд виходять до дошки, поділеній на дві частини, і записують слова, якіспіввідносяться з предметами, намальованими на картинці. Після цього як ученьнаписав слово, він повинен прочитати його і показати свій малюнок. Перемагає команда,яка швидше та з меншою кількістю помилок запише всі слова.
2.3Ігри для роботи з алфавітом
1. 5 карток. Ціль:контроль засвоєння алфавіту.
Хід роботи:викладач показує кожному з учасників гри 5 карток з літерами англійськогоалфавіту. Перемагає той, хто правильно та без пауз називає всі 5 літер.
2. Хто швидше?Ціль: контроль засвоєння алфавіту.
Хід роботи: учнямроздають по 3–5 карток з літерами та пропонується їх уважно роздивитися. Потімвикладач називає літеру, а ті, в кого є картка з названою літерою, швидко їїпіднімають та показують всім. Учасник гри, який запізнився, не має правапіднімати картку. Викладач проходить між рядами та збирає картки. Перемагаєтой, хто швидше за інших зостається без карток.
3. Першалітера. Ціль: тренування, орієнтоване на засвоєння алфавіту.
Хід роботи: учніділяться на дві команди. Викладач по черзі називає по три слова кожній команді.Учасники гри повинні швидко назвати перші літери цих слів. Перемагає той, хтоправильно виконав це завдання.
4. Зіпсованапишуча машинка. Ціль: формування орфографічної навички.
Хід роботи: викладачрозподіляє всі літери алфавіту між учнями. Потім він пропонує кожному вдаритисвою «клавішу», тобто назвати свою літеру. Після того, як учні навчатьсяавтоматично реагувати на почутий звук або на написану літеру, їм пропонується«надрукувати» слова, спочатку ті, які викладач показує на карках, а потім ті,які він промовляє вголос. Перемагає той, хто зробить найменшу кількістьпомилок.
5. Де літера? Ціль:формування навичок диференціації звукобуквених співвідношень.
Хід роботи:викладач пише на дошці декілька слів та пропонує учням знайти серед них трислова, в яких літера … читається як …. Перемагає той, хто зможе виконатизавдання без помилок.
2.4Лексичні ігри
1. Цифри. Ціль:повторення кількісних числівників.
Хід роботи:утворюються дві команди. Справа та зліва на дошці записуються однова кількістьцифр в перемішку. Викладач називає цифри одну за одною. Представники командповинні швидко знайти названу цифру на своїй половині дошки. Перемагає команда,яка швидше упорається з завданням.
2. Числівники.Ціль: закріплення кількісних та порядкових числівників.
Хід роботи:утворюється дві команди. Викладач називає порядкові або кількісні числівники.Перша команда повинна назвати попереднє число, друга – наступне (розумієтьсяпорядковий або кількісний числівник). За кожну помилку команда отримує штрафнийбал. Перемагає команда, яка отримає найменшу кількість штрафних балів.
3. Забороненийчислівник. Ціль: закріплення кількісних та порядкових числівників.
Хід роботи:викладач називає «заборонений» числівник. Учні хором рахують числівники(спочатку називають кількісні, потім порядкові числівники). «Заборонений»числівник називати не можна. Той, хто помиляється та промовляє його, приноситьсвоїй команді штрафний бал. Перемагає команда, яка отримає найменшу кількістьштрафних балів.
4. П’ять слів.Ціль: закріплення лексики по темі або по одному з пройдених уроків.
Хід роботи: покиучень з однієї команди рахує до п’яти, представник другої команди повиненназвати п’ять слів по даній темі. Учасник, який не впорається з завданням,вибуває з гри.
5. Кольори. Ціль:закріплення лексики по пройденій темі.
Хід роботи:ставиться задача назвати предмети одного кольору. Перемагає та команда, яказможе назвати більше предметів, тварин і т.д. одного кольору.
6. Більшеслів. Ціль: активізація лексики по пройденим темам.
Хід роботи:утворюється дві команди. Кожна команда повинна назвати як змога більше слів назадану їм літеру. Перемагає команда, яка називає більшу кількість слів. Груможна проводити в письмовій формі. Представники команд записують слова надошці. В цьому випадку при підбитті підсумків враховується не тільки кількістьслів, а також правильність написання слів.
7. Вгадайзавдання. Ціль: активізація лексики по вивченій темі.
Хід роботи: коженучень отримує тематичний малюнок. Він повинен роздивитися його та розповісти,що на ньому зображено. Той, хто перший вгадає назву малюнку, отримує наступнийі виконує теж саме завдання. Перемагає той, хто вгадає більше назв.
8. Озвученнямалюнка. Ціль: активізація лексики по вивченій темі, розвиток навиківдіалогічного мовлення.
Хід роботи:граючі утворюють пару. Кожній парі видаються малюнки, до яких додаються карткиз відповідними репліками. З їх допомогою необхідно озвучити малюнки. Перемагаєпара, яка першою підготує діалог і правильно його озвучить.
9. Знайдицифру. Ціль: розвиток лексичного навику.
Хід роботи: одинз граючих називає слово, яке йому заманеться, бажано коротке. Другий учасникповинен назвати слово, яке римується з першим. Третій – добавити ще слово в рифуі т.д. Той, хто не зможе назвати слово в рифу, отримує мінус. Коли у когось зграючих набирається три мінуси, він вибуває з гри. Перемагає той, якийзалишається останнім.
2.5Граматичні ігри
1. Гра в м’яч.Ціль: автоматизація вживання форм дієслова в усному мовленні.
Хід роботи:представник першої команди придумує речення з вивченим дієсловом. Він кидаєм’яч партнеру з другої команди та говорить речення, пропускаючи дієслово.
Гравець, якийспіймав м’яч, повторює речення, вставляючи правильну форму дієслова, кидає м’ячпартнеру з першої команди і називає своє речення, не кажучи дієслово і т.д. Закожну помилку нараховується штрафний бал. Перемагає команда, яка наберенайменшу кількість штрафних балів.
2. Кубики.Ціль: автоматизація вживання конструкції в усному мовленні
Хід роботи: длягри виготовляються кубики, на гранях яких наклеєні малюнки з зображеннямпредметів або тварин. Учні діляться на дві команди. Учасники по черзі виходятьдо столу, підкидають кубик і називають речення з відпрацьованою конструкцією,відповідні сюжету малюнку на одній з граней куба. За кожне правильне придуманеречення команда отримує один бал. Перемагає команда, яка набрала більшукількість балів.
3. Подарунки.Ціль: закріплення лексики по темі, автоматизація використання використанихвивчених дієслів в майбутньому часі усному мовлені.
Хід роботи:утворюється дві команди, На дошці записується два ряди слів: 1) найменуванняподарунка, 2) список дієслів. Граючі повинні сказати, використовуючи дієсловазі списку, що вони будуть робити з подарунками, які отримані на Деньнародження. Кожен учасник гри придумує по одному реченню. Перемагає команда,яка швидше впорається з завданням і складе речення без помилок.
Серед різноманітнихвидів ігор особливе місце займають рольові ігри.
Розділ 3. Рольова гра. Рольові ігри в навчанніанглійської мови
Як відомо, великезначення в організації учбового процесу відіграє мотивація навчання. Вонасприяє активізації мислення, викликає інтерес до того або іншому виду занять,до виконання тієї чи іншої вправи.
Найбільш сильниммотивуючим фактором є прийоми навчання, задовольняючі потреби школярів вновизні вивчає мого матеріалу і різноманітності вправ, що виконуються.Використання різноманітних прийомів навчання сприяє закріпленню мовних явищ впам’яті, створенню більш стійких зорових та слухових образів, підтриманнюінтересів та активності учнів.
Урок англійськоїмови роздивляється як соціальне явище, де класна аудиторія – це певна соціальнасереда, в якій учитель і учні вступають в певні соціальні відносини один зодним, де навчальний процес – це взаємодія всіх присутніх. При цьому успіх внавчанні – це результат колективного використання всіх можливостей длянавчання. І учні повинні вносити великий вклад в цей процес. Широкі можливостідля активізації навчального процесу дає використання рольових ігор.
Рольова гра –методичний прийом, який відноситься до групи активних способів навчанняпрактичному володінню іноземної мови. Рольова гра представляє собою умовне відображенняїї учасниками реальної практичної діяльності людей, створює умови реальногоспілкування. Ефективність навчання тут обумовлена, в першу чергу, вибухоммотивації, підвищенням інтересу до предмету.
Рольова грамотивує мовну діяльність, так як учні виявляються в ситуації, колиактуалізується потреба щось сказати, спитати, вияснити, довести, чимосьподілитися з співрозмовником. Школярі наглядно впевнюються в тому, що мовуможна використовувати як спосіб спілкування.
Гра активізує прагненнядітей до контакту одного з одним та викладачем, створює умови рівності вмовному партнерстві, руйнує традиційний бар’єр між викладачем та учнем.
Гра даєможливість сором’язливим, невпевненим у собі учням говорити і тим самим дужатив собі бар’єр невпевненості. В звичайній дискусії учні – лідери, як правило,захватують ініціативу, а сором’язливі мовчать. В рольовій грі кожен отримуєроль і повинен бути активним партнером в мовному спілкуванні.
В іграх школяріоволодівають такими елементами спілкування, як уміння почати бесіду, підтриматиїї, перервати співрозмовника, в потрібний момент погодитися з його або їїдумкою або не погодитися, вміння ціле направлено слухати співрозмовника,ставити йому уточнюючі питання і т.д.
Рольова гра вчитьбути чуйним до соціального вживання іноземної мови. Хорошим співрозмовником єчасто не той, хто краще використовує структури, а той, хто може більш чіткорозпізнати ситуацію, в якій знаходяться партнери, взяти до уваги ту інформацію,яка вже відома (із ситуації, досвіду) і вибрати ті лінгвістичні засоби, якібудуть найбільш ефективні для спілкування.
Практично увесьнавчальний час в рольовій грі відведено на мовну практику, при цьому не тількиговорючий, а і слухаючий максимально активний, так як він повинен зрозуміти і запам’ятатирепліку партнера, порівняти її з ситуацією, зрозуміти, наскільки вона реальнаситуації і задачі спілкування, і правильно відреагувати на репліку.
Ігри позитивновпливають на формування пізнавальних інтересів школярів, сприяють усвідомленомузасвоєнню іноземної мови. Вони сприяють розвитку таких якостей, яксамостійність, ініціативність; вихованню почуття колективізму. Учні активно,допомагають одне одному, уважно слухають своїх товаришів; вчитель тільки керуєнавчальною діяльністю.
Основні вимоги дорольових ігор:
1. Гра повинна стимулюватимотивацію навчання, викликати у школяра інтерес і бажання добре виконатизавдання, її треба проводити на основі ситуації, адекватної реальної ситуаціїспілкування.
2. Рольову гру потрібно добрепідготувати з точки зору як змісту, так і форми, чітко організувати. Важливо,щоб учні були впевнені в необхідності добре виконати ту чи іншу роль. Тількипри цій умові їх мова буде природна та переконлива.
3. Рольова гра повинна бутиприйнята всією групою.
4. Вона обов’язково проводитьсяв доброзичливій, творчій атмосфері, викликає у школярів почуття задоволення,радості. Чим вільніше почуває себе учень в рольовій грі, тим ініціативніше вінбуде в спілкуванні. з часом у нього з’явиться почуття впевненості у своїхсилах, у тому, що він може виконувати різні ролі.
5. Гра організується такимчином, щоб учні могли в активному мовному спілкуванні з максимальноюефективністю відпрацьовує мий мовний матеріал.
6. Вчитель вірить в рольову гру,в її ефективність. Тільки при цій умові викладач може добитися гарнихрезультатів.
7. Велике значення має вміння викладачавстановити контакт з дітьми. Створення позитивної, доброзичливої атмосфери науроці – дуже важливий фактор, значення якого дуже важко переоцінити.
В процесі гривчитель іноді може взяти собі якусь роль, тільки не головну, щоб гра неперетворилася в традиційну форму робіт під керівництвом вчителя. Бажано, щобсоціальний статус цієї ролі допоміг би йому не нав’язливо направляти мовнеспілкування в групі. Звичайно учитель бере собі ролі тільки спочатку, колишколярі іще не оволоділи даним видом роботи. В подальшому потреба в цьомувідпадає.
В процесі грисильні учні допомагають слабким. Викладач тільки керує процесом спілкування:підходить до того учня, який потребує допомоги, корегує роботу учнів, якщо єнеобхідність.
В ході гривикладач не виправляє помилки, а лише непомітно для учнів записує їх, щоб нанаступному уроці обговорити найбільш поширені.
Рольова гра можевикористовуватися як на початковому етапі навчання, так і на всіх послідуючих.
Психологічнідосліди показують, що в період з четвертого по десятий клас, коли починаєтьсявивчення іноземної мови, розвиток школярів проходить декілька вікових стадій.Відмічається також, що найважливіші зміни в психічних особливостях людини наданій стадії її розвитку обумовленні провідною діяльністю, характерною для цієїстадії. Молодшому шкільному віку, в якому починається вивчення англійськоїмови, допомагає дошкільний віковий період, а також більш рання форма провідної діяльності.Цією початковою формою провідної діяльності є рольова гра. В молодшомушкільному віці, в сім–одинадцять років, провідною діяльністю становитьсянавчання.
Перехід відоднієї провідної діяльності до іншої проходить в формі взаємодії старих танових способів в поведінці. Раніше сформовані особливості людини зберігаються втой період, коли з’являються та активно формуються нові особистісні засоби, а вперіод найбільш повного розвитку останніх створюється фундамент для зародженняякостей особистості, відповідаючи переходу до нової провідної діяльності танаступному віковому етапі. Гра як одна з форм відображення провідної діяльностіможе відповідати віку, в якому зараз учень, повертатися до більш ранніх формповедінки, опереджати відповідну вікову стадію і допомагати підготовці до новоїведучої діяльності. Ці та деякі інші теоретичні положення поки ще не достатньовикористовуються для правильної організації учбової рольової гри на урокахіноземної мови.
В ситуаціїнеобхідно дати відомості про соціальні взаємовідносини партнерів, наприкладофіціальні/не офіціальні. В розділі ролі є список ролей. Описання ролі даєтьсяв рольовій картці, при цьому інформація може бути представлена детально: данівідомості про людину (добрий, чесний, лінивий і т.д.), про його життєвий тамовний досвід, про звички, захоплення та інше. Однак інформація не повинна бутидуже чітка, тому що в такому випадку учасник гри не матиме можливості проявититворчі здібності. Опис може бути коротким, щоб учень міг додумати образперсонажу, роль якого він буде виконувати.
Учням потрібнодати час, щоб вони вжилися в роль.
Кожен учасникрольової гри виконує мовні дії, які обумовленні ситуацією спілкування, але закожним з них залишається свобода дій, мовних вчинків.
Ролі розподіляєвикладач, їх можуть вибрати і самі учні. Це залежить від особливостей групи таособових якостей та характеристик учнів, а також від степені володіння нимиіноземної мови.
Обговорюючипроведену гру, оцінюючи участь в ній школярів, вчителю треба проявити тактособливо при оцінці результатів першої рольової гри. Погана оцінка діяльностіїї учасників приведе до зниження активності. Бажано почати обговореннярезультатів гри з хороших моментів і тільки потім перейти до негативнихмоментів.
Якщо є такаможливість, потрібно записати хід гри на магнітну стрічку, а потім разом зучнями прослухати фонограму всієї гри, або окремих її фрагментів. При аналізігри можна записати інформацію з магнітофона на дошку.
Фономатеріали гридають вчителю чітке представлення про те, що не вийшло у грі, які мовні формибули використані не адекватно ситуації, що випало з поля зору під час під часпідготовки гри. Все це дає вчителю можливість врахувати недоліки при проведенінаступних рольових ігор.
В організаціїнавчального ігрового спілкування важливим є створення умов для такого виконанняігрового завдання, в якому доходило б до не приєднаних реплік, а взаємодіяпартнерів, оскільки спілкування є взаємодія учасників. Рішення цієї задачіпов'язане з вивченням закономірностей виникнення спілкування виявлення особливостеймовної взаємодії партнерів, врахуванням обмежень, іномовним говорінням, щонакладається на форму змісту мовного спілкування, пошуком шляхів подоланнямтаких обмежень та підвищення самостійності висловлюванням учнів.
Існує твердження,що рольова гра може ефективно використовуватися на уроках іноземної мови з урахуваннямосновних положень теорії провідної діяльності та змістом вікових періодіврозвитку школярів, дослідження проблем спілкування та мовної діяльності.
Розглянемо один зуроків четвертого класу, їм був запропонований сюжет: «Твій молодший брат(сестра, малюк з сусідньої квартири) – дошкільня – з нетерпінням чекає, колипіде до школи. Особливо подобається йому твій портфель, в якому так багатоцікавого. Покажи йому свій портфель, познайом з учбовими предметами». Прикладодного з діалогів: Please? Show me you bag, Dima. – Hear you are. – May I openit? – Yes you may. – But I cannot. Help me please. – Now you may take the booksout. – Oh, thank you! Look. There are nice pictures in this book. And what isthat? – It is my pencils. And I must do an exercise. I think it is veryinteresting to go to school. I want to become a pupil very much. Учасникирольової гри не тільки обмінюються репліками, але і діють з реальнимипредметами, рухаються по класу.
В сюжетнихрольових іграх з предметом використовується фотоальбом, підручники та журнали,ілюстрації, предмети побутового призначення, лялька з набором одягу, іграшки.Теми мовного спілкування включають розмову про членів сім’ї, про професії, проодяг, про режим дня і т.д.
Нагляд показує,що четверокласники ще зберегли деякі особливості попереднього вікового періоду,коли ведучою діяльністю дитяча рольова гра. Можливість грати виражається втому, що учні четвертих класів добре приймають уявну ігрову ситуацію,нереальний. Казковий або фантастичний сюжет. Це дозволяє застосовувати науроках сюжетні рольові ігри казкового змісту. Наприклад, з метою опрацювання вусному мовленні деяких питань про погоду, природні явища, пори рокувикористовується рольова гра по сюжету «Теремок». «Мешканці теремка» задають«гостям» питання і тільки після правильних відповідей дозволяють їм зайти.Серед заданих питань можуть бути наступні: Who are you? What season is it now?It is warm or cold now? When does it rain? Etc. Учасники гри не тільки зцікавістю приймають пропонує мий сюжет, а й з цікавістю розігрують маски,костюми, в залежності від ролі міняють тембр голосу.
Віковий періодчетверокласників, безпосередньо відноситься до підліткового, характеризуєтьсятим, що у школярів підвищується цікавість до міжособового спілкування внавчально-трудовій діяльності. В цих умовах підвищується значення сюжетнихрольових ігор побутового змісту, відображаються різні сторони життя школярів(навчання, працю, дозвілля), фрагменти реального життєвого досвіду.
На характермовної взаємодії учасників гри впливає кількість ігрових ролей. Наприклад, вмонолозі в порівнянні з діалогом кількість питальних фраз у кожного учасника будебільш рівномірною. Цим пояснюється добре відома викладачам безрезультатністьспроб досягти рівномірної кількості питань та відповідей у кожного учасникадіалогу без зруйнування природності спілкування. Природність діалогічногомовлення підвищується, якщо один учасник гри в співвідношенні зі своєю роллюповідомляє щось, розмишляє, дає привід до дій, а другий питає, реагує, виконуєпрохання і т.д. В навчальних цілях важливо було урізноманітнити комунікативнітипи реплік учасників гри.
В діалогічномумовленні кожна фраза супроводжується відповідною реакцією, яка направлена научня, який говорив фразу. А в монолозі необов’язково буде відповідна реакція,яка може бути адресована іншому учаснику гри. Це все також потрібно враховуватипри організації мовного спілкування.
Ігровеспілкування наближується до природного, якщо учні оволодівають типовимиспособами мовного спілкування.
Ефективністьрольової гри як методичного прийому навчання підвищується якщо викладачправильно визначить час мовного спілкування учнів. Час оптимальної працездатностіучнів молодших класів в спілкуванні становить п’ять хвилин.
При всійрізноманітності сюжетів в іграх приховується принципово один і той же зміст –діяльність людини та відносини людей в суспільстві.
Рольова грабудується на між особових відносинах, які реалізуються в процесі спілкування.Становлячись моделлю між особового спілкування, рольова гра викликає потребу вспілкуванні, стимулює інтерес до участі в спілкуванні на іноземній мові, і вцьому сенсі виконує мотиваційно-пробуджуючу функцію.
Рольову гру можнавідносити до навчальних ігор, оскільки вона в значимій степені визначає вибірмовних засобів, сприяє розвитку мовних навиків та вмінь, дозволяє моделюватиспілкування учнів в різних мовних ситуаціях. Іншими словами, рольова гра являєсобою вправи для оволодіння навиками міжособового спілкування. В цьому планірольова гра виконує навчальну функцію.
В рольових іграхвиховується дисципліна, взаємодопомога, активність підлітка, готовністьпідключатися до різних видів діяльності, вміння відстоювати свою точку зору, проявлятиініціативу, знаходити оптимальне рішення в певних ситуаціях, тобто можнаговорити про виховну функцію рольової гри.
Рольова граформує у школярів можливість зіграти роль іншої людини, почути себе з позиціїпартнера по спілкуванню. Вона орієнтує учнів на планування своєї мовноїповедінки і поведінки співрозмовника, розвиваючи вміння контролювати своївчинки, давати об’єктивну оцінку іншим вчинкам. Отже, рольова гра виконує впроцесі навчання орієнтуючу функцію.
Підлітки прагнутьдо спілкування, до дорослості, а рольова гра дає їм можливість вийти за рамкисвого контексту діяльності та збільшити його. Забезпечуючи бажання підлітків,рольова гра тим самим реалізує компенсаторну функцію.
3.1Приклади рольових ігор
Вправа зімітації:
Рольова гра«Близнюки» («Twins»)
Завдання першомупартнеру. Ви учасник шкільної художньої самодіяльності. Мрієте статипрофесійним актором. Цікавитеся всіма театральними жанрами.
Завдання другомупартнеру. Ви однокласник та найближчій товариш майбутнього актора. В усьомунаслідуєте його. Вас прозвали близнюками.
I am interestedin cinema. I am interested in cinema, too.
Прикладиваріантів які в майбутньому можуть бути набрані курсивом: 1 – opera and ballet?2 – drama, 3 – comedy, 4 – tragedy, 5 – variety show, 6 – classical music, 7 –folk music, 8 – pop music.
Зліва даєтьсярепліка першого партнера, справа – другого.
Вправи зпідстановки:
Рольова гра«Театрали» («Theatre-goers»)
Завдання першомупартнеру (дівчинці): Ви Мальвіна. Любите театр. Скажіть, в якому театрі ви буливчора.
Завдання другомупартнеру (хлопчику): Ви Буратіно. Скажіть в якому театрі ви побували наминулому тижні.
I went to theOpera and Ballet Theatre and I went to the Dolls Theatre
Yesterday. Last week.
Вправи назасвоєння діалогу.
Рольова гра«Інтерв’ю» («Interview»)
Завдання першомупартнеру. Ви журналіст газети «Радянська культура». Після спектаклю поговорітьз театральним критиком, з’ясуйте, чи сподобалася йому вистава.
Завдання другомуучаснику. Ви відомий театральний критик. Вистава вам не дуже сподобалася.
Did you enjoy theballet “Swan Lake” Not very much. I did not like the dan by Tchaikovsky.
Рольова гра – провідний тип діяльностідошкільнят. Формування у дітей дошкільного віку умовно – динамічної позиції –аналог рольової поведінки – призводить до можливості більш легкого та ранньоговиникнення інтелектуальних операцій, котрі в умовах стихійного формуванняпроявляються значно пізніше. Рольова гра має значний вплив на весь процесінтелектуального розвитку дошкільнят. Гра має велике значення для розвиткулюбих форм дії та поведінки, дякуючи орієнтації на приклад дії ролі, яку дитинавзяла на себе, тобто прихованому контролю. Такий контроль виконується в двохформах: по-перше, в формі зовнішнього контролю зі сторони граючих один за однимта, по-друге, в слабко вираженій формі своєрідного контролю.
Розділ 4. матеріали для початкового ВИВчЕнняанглійської мови
Mary at thekitchen door
One, two,three, four,
Mary at thekitchen door.
Five, six,seven, eight,
Mary at thegarden gate.
Bubble gum
Bubble gum,bubble gum in a dish,
How manypieces do you wish?
“Five” 1,2,3,4,5 and out you go.
Hello,hello
Hello, hello,away we go.
We dance andplay all day.
One, two,three. Listen to me.
Four, five,six. Look at his tricks.
Seven, eight,nine. Feeling fine.
Number 10.Sing it again.
Goodbye,goodbye!
I go toschool in the morning
I go to schoolin the morning.
I ride in ayellow bus.
“Hello!Hello!” and “How are you?”
“Beer! Beer!”in a yellow bus.
I go to schoolin the morning.
I ride on mylittle bike.
“Hello!Hello!” and “How are you?”
“Ring! Ring!”on my little bike.
You are mysunshine
You are mysunshine, my only sunshine.
You make mehappy then skies are grey.
You will neverknow dear how much I love you.
Please do nottake my sunshine away.
Two littleblackbirds
Two littleblackbirds.
Fly away,Jill.
(One handbehind back.)
Sitting on ahill.
Fly away,Jill.
(Pointfingers up.)(Otherhand)
One namedJack.
Come back,Jack.
(One handforward)
(Return onehand)
And one namedJill.
Come back,Jill.
(Otherhand.)
(Returnother hand.)
Висновки
Одна і таж граможе бути використана на різних етапах уроку. Але все залежить від конкретнихумов роботи викладача. Тільки треба пам’ятати, що при всій привабливості та ефективностіігор необхідно мати почуття міри, в іншому випадку вони втомлять учнів івтратять свіжість емоціональної дії.
Більшість ігор непов’язані з якоюсь певною темою, тому, природно, в них є невеликий відсотокнезнайомої лексики. Вводити її рекомендується в процесі пояснення умов гри.Прийоми вводу нової лексики можуть бути різними. Один з них – зорова наочність,яка включає в себе не тільки картинну або предметну наочність, але й рух, жест,міміку і т.д. Та, нарешті, в окремих випадках, можна використати однократнийпереклад. В будь-якому випадку час, затрачений на пояснення незнайомого слова,обов’язково окупиться, і одного разу введена гра буде використовуватисявикладачем неодноразово, а нова лексика, з якою познайомляться діти в процесігри, стане активною.
Знайомлячись зтою чи іншою грою, викладач повинен добре зрозуміти її. Якщо будетеатралізована дія, треба продумати деталі костюма та реквізиту – вони зроблятьгру більш повноцінною та переконливою. Якщо це ігрова вправа, то все залежитьвід емоціональності викладача. Більшість ігор побудовані на змаганні.
Місце ігор науроці та відведений для них час залежить від ряду факторів: підготовки учнів,матеріалу, що вивчається, конкретних цілей та умов уроку і т.д. Якщо гравикористовується в якості тренувальної вправи при первинному закріпленні, то їїможна проводити 20–25 хвилин, щоб учні звикли до такого спілкування, захопилисяі стали разом з викладачем учасниками одного процесу.
Звичайно, урокіноземної мови – це не тільки гра. Довіра та не примусове спілкування міжучнями та викладачем, яке виникло завдяки загальній ігровій атмосфері та самиміграм, дозволяють викладачу розмовляти на серйозні теми, обговоренню любихреальних ситуацій.
Гра сприяєрозвитку пізнавальної активності школярів при вивченні іноземної мови.
Завдання педагогаполягає в тім, щоб знайти максимум педагогічних ситуацій, у яких може бутиреалізоване прагнення дитини до активної пізнавальної діяльності. Педагогповинний постійно удосконалювати процес навчання, що дозволяє дітям ефективно іякісно засвоювати програмний матеріал. Тому так важливо використовувати ігри науроках іноземної мови.
Ігри допомагаютьспілкуванню, сприяють передачі накопиченого досвіду, одержанню нових знань,правильній оцінці вчинків, розвитку комунікативних навичок людини, їїсприйняття, пам'яті, мислення, уяві, емоцій, таких рис, як колективізм,активність, дисциплінованість, спостережливість, уважність. Крім того, що ігримають величезну методичну цінність, вони просто цікаві як учителю, так і учню.
Більшість учнівоцінюють ігри позитивно, вбачаючи в них велику практичну користь. Це доводитьсярезультатами досліджень Е.С. Аргустанянц, О.А. Колесникова, Г.М. Фролова, О.В.Шадрина [11, 14] і закордонних фахівців, таких як J.С. Shwerdfeger, Н.Rosenbuch, М. Knight [25, 625]. Вчені вважають, що оволодіння формами усногоіншомовного спілкування можливо тільки за допомогою ігор, причому успішністьгри залежить від рівня і старанності її підготовки, правильності організації, регулярностізастосування даного прийому навчання і, звичайно, від майстерності вчителя ійого відданості своїй справі.
Прийом гри маєбезсумнівну дидактичну цінність, адже гра сприяє ефективному засвоєннюматеріалу і поліпшенню загального настрою в класі, а також ламаннюпсихологічних бар'єрів, як у самому класі, так і між класом і педагогом. Такимчином, гра додає навчальному спілкуванню комунікативну спрямованість, зміцнюємотивацію вивчення іноземної мови і значно підвищує якість оволодіння їм.
Список використанИХ ДЖЕРЕЛ
1. Стронин М.Ф. Обучающие игры на уроке английского языка. М., Просвещение,1984г.
2. Раввинская В. Игры как средство обучения. Иностранныеязыки в школе, № 1, 1980г.
3. Колесникова О.А. Ролевые игры в обучении иностраннымязыкам. Иностранные языки в школе, № 4, 1989г.
4. Мильруд Р.П. Организация ролевой игры на уроке.Иностранные языки в школе, № 3, 1987г.
5. Зимняя И.А. Психология обучения иностранному языку вшколе. М., Просвещение, 1991г.
6. Сумин В.М. Речевые ситуации на уроках иностранного языка.Иностранные языки в школе, № 6, 1993г.
7. Олейник Т.Н. Ролевая игра в обучении диалогической речишестиклассников. Иностранные языки в школе, № 1, 1999г.
8. Верещагина, Рогова. Методика обучения английскому языку наначальном этапе в общеобразовательных учреждениях. М., 1998г.
9. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка.«Вопросы психологии». №6.
10. Эльконин Д.Б. Психология игры. М., 1978г.
11. Комков И.Ф. О некоторых методах начального обученияиностранным языкам в школе, Государственное учебно-педагогическое издательствоМинистерства Просвещения БССР, Минск, 1963г.
12. Лившиц О.Л. Ролевая игра на уроках иностранного языка в 8классах. Иностранные языки в школе, № 5, 1987г.
13. Негневицкая Е.И., Шахнарович А.М. Язык и дети. М., Наука,1981г.
14. Перкас С.В. Ролевые игры на уроках английского языка.Иностранные языки в школе. № 4, 1999г.
15. Часнок С.С. Ситуативно-игровое обучение иноязычномуустному общению на начальном этапе средней школы. МПИ им. Ленина, 1989г.16. Пидкасистый П.И. «Технология игры вобучении» – М.Просвещение, 1992г.17. Щукина Г.И. «Активизацияпознавательной деятельности учащихся в учебном процессе». М., Просвещение.18. Бабанский «Методические основыоптимизации учебно-воспитательного процесса» 1982г.19. Психологический словарь. // Под ред.А.В. Петровского. М., 1990.
20. Английский для детей – //М., Экслибрис – 1992 N 1-5, 1993N 1-20.
21. Верещагина, Рогова. Методика обучения английскому языкуна начальном этапе в общеобразовательных учреждениях. // М., 1998р.
22. Гашкова В.П. Ролевые игры и задания на уроках английскогоязыка в 4 классе // Иностранные языки в школе. – 1985. – №1. – С.53-56.
23. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка. «Вопросы психологии». № 6.
24. Philips B.D. Role-playing games in the English asa Foreign Language Classroom. //Crane publishing Ltd., 1994. – 729 p.
25. Иностранный язык для дошкольников – МКО, МИПКРО.Центринноваций в педагогике. М. – 1997.
26. Эйкерсли К.Е. Универсальный самоучитель английского языка– С-П., Политехника – 1991.
27. Эльконин Д.Б. Психологические игры. М., Педагогика – 1978.