Зміст
Вступ
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
1.1Трактування поняття «дидактична гра»в психолого-педагогічній літературі
1.2Особливості використання дидактичної гри на урокахукраїнської мови
1.3Дидактичні умови використання гри в навчальному процесі
РОЗДІЛ 2.ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ НА УРОКАХУКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
2.1 Стан проблеми упрактиці сучасної школи
2.2 Експериментальнапрограма використання дидактичної гри на уроках української мови
2.3 Результатдослідно-експериментальної роботи
Висновки
Список використаних джерел
ДОДАТОК А
ДОДАТОК Б
ДОДАТОК В
ДОДАТОК Г
Вступ
Оволодіння учнямисередніх загальноосвітніх шкіл ґрунтовними знаннями, необхідними уміннями йнавичками виступає однією з найважливіших проблем у сучасній освіті.Розв’язання цієї проблеми неможливе без удосконалення технологій навчання, а,отже, й методів навчання.Сьогодні у педагогіці активізувався пошук адекватнихцьому форм і методів роботи в навчальній діяльності. Серед них вирізняється ігровадіяльність, яка для дитини є нагальною потребою, а для педагога – способомреалізації різноманітних завдань навчально-виховного процесу.
Практикадоводить, що у роботідеяких викладачів вищої й середньої школи домінують репродуктивні методинавчання, які вимагають заучування матеріалу і його наступного точноговідтворення. Наслідком цього є безпорадність перед необхідністю встановленняпричинно-наслідкових зв’язків, творчого перенесення знань у змінені умови,прикутість до шаблону, догми, традиції, нерозвиненість критичного мисленнятощо.
Отже, актуальнимстає впровадженняактивних методів навчання в практику роботи загальноосвітніх шкіл. Соціальне замовлення на це підтверджуєтьсяконцептуальними положеннями ряду державних документів (Національна програма«Освіта ХХІ століття», Закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту»тощо), які задають стратегічний курс формування педагога нового типу –думаючого, ініціативного, самокритичного.
Саме дидактичнагра і належить до активних, нетрадиційних, визнаних методів навчання івиховання дошкільників, молодших школярів і підлітків. Цінність цього методуполягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функціядіють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиваєучнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.
Проблемі гриприділяли значну увагу мислителі і педагоги як минулого, так і сучасного:Платон, Арістотель, Рабле, Я.А. Коменський, Д. Локк, Ж-Ж. Руссо, І. Кант,К.Ушинський, А.Макаренко, Л. Виготський, О. Запорожець та інші.
У багатьох працях дослідниківвідображено різні підходи до визначення сутності дидактичної гри. Так, науковцівизначають сутність гри як форму спілкування (М. Гончаров, Т. Ладивір, М. Лісіна,В. Семенов, В. Сушко, Н. Філатова), форму діяльності (Л. Виготський, Д. Ельконін),умову розумового розвитку (П. Каптерєв, Є. Покровський, С. Рубінштейн, І. Сікорський,А. Смирнов) [4,с.47]. Але кожен з дослідниківвважає дидактичну гру ефективним методом реалізації навчально-виховногопроцесу.
Доведено, що дидактичніігри, ігрові заняття і прийоми підвищують ефективність сприймання учняминавчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять унеї елемент цікавості і як наслідок підвищують рівень успішності учнів. В тойже час, практика сучасної школи вказує на наявність невикористаного потенціалудидактичної гри у навчально-виховному процесі.
Таким чином, вищезазначене зумовлює необхідність розгляду даної проблеми.
Метадослідження– теоретично дослідити проблему використання дидактичних ігор на уроціукраїнської мови та виявити дидактичні умови, які забезпечують ефективністьвикористання дидактичних ігор в процес вивчення української мови в п’ятихкласах.
Для досягненнямети дослідження, перевірки висунутої гіпотези необхідно було розв'язати такідослідницькі завдання:
• визначитипонятійно-термінологічний апарат проблеми дослідження та основні підходи до її розв'язання;
• виявити сутністний зміст і структурні компоненти дидактичних ігор та доцільність використання їх на уроках української мови;
• дослідити принципи організації ігрової діяльності учнів п’ятих класів на уроках української мови;
• узагальнити та експериментально перевірити дидактичні умови використання дидактичних ігор на уроках української мови.
Об'єкт дослідження – процес використання дидактичних ігор науроках української мови в п’ятих класах.
Предметдослідження– дидактичні умови ефективного використання дидактичних ігор на урокахукраїнської мови.
Гіпотезадослідження– використання дидактичних ігор буде успішним за таких умов: якщо цілямнавчально-виховного процесу надати особистісний смисл і забезпечити позитивнумотивацію учнів п’ятих класів в процесі підвищення рівня успішності учнівзасобами гри на уроках української мови; надати ігровій діяльності особистіснозорієнтованого характеру; застосовувати комплекс різноманітних ігор на урокахукраїнської мови.
Методидослідження.Для розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс методівдослідження, що включає: теоретичний аналіз психолого-педагогічної і методичноїлітератури, педагогічний експеримент, анкетування, аналіз, порівняння,узагальнення.
Експериментальноюбазою виступила СЗОШ№ 13 міста Кривого Рогу, в експерименті брали участь учні середньої школи (5-х класів).
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двохрозділів, висновків до кожного з них, загальних висновків,додатків ісписку використаних джерел.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ УНАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
1.1 Трактування поняття «дидактична гра» в психолого-педагогічній літературі
Сьогодні єдиногопогляду на визначення поняття “дидактична гра” у педагогічній літературінеіснує. Цей термін має різні тлумачення в працях окремих дослідників.Проблемам гри приділяли значну увагу мислителі і педагоги як минулого, так ісучасного: Платон, Арістотель, Рабле, Я.А. Коменський, Д. Локк, Ж-Ж. Руссо, І.Кант, К. Ушинський, А. Макаренко, Л. Виготський, О. Запорожець та інші. Так,наприклад, М.В. Кларін визначав, що дидактична гра — це гра за правилами, підпорядкованимидосягненню заздалегідь накресленого ігрового результату [13, с.62]. У багатьох працях дослідників відображенорізні підходи до визначення сутності дидактичної гри. Так, науковці визначаютьсутність гри як форму спілкування (М. Гончаров, Т. Ладивір, М. Лісіна, В. Семенов,В. Сушко, Н.Філатова), форму діяльності (Л. Виготський, Д. Ельконін), умовурозумового розвитку (П. Каптерєв, Є. Покровський, С. Рубінштейн, І. Сікорський,А. Смирнов) [4,с.47]. А. Макаренко вважав дитячі рольові ігри такими жважливими для розвитку дитини, як для дорослого справжню працю. Однак, зазначаввін, тільки та гра є педагогічно цінною, в якій учень активно діє, мислить,будує, комбінує, моделює людські взаємини.
Опрацювавшипедагогічні джерела, ми наводимо найбільш вдале, на наш погляд, тлумаченняцього поняття: дидактичнагра — індивідуальна, групова і колективна навчальна діяльність учнів, щовключає в себе елемент суперництва та самодіяльність в засвоєнні знань, умінь інавичок, набуття досвіду пізнавльної діяльності і спілкування в процессіігрового навчання.
Дидактичні ігри,ігрові заняття і прийоми підвищують ефективність сприймання учнями навчальногоматеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елементцікавості.
Існують також ірізні погляди на класифікацію дидактичних ігор. На думку О. Сорокіної доцільновиокремити такі види дидактичних ігор:
1) ігри-подорожі.Відображають реальні факти і події через незвичайне: просте — через загадкове,складне — через переборне, необхідне — через цікаве. Вони покликані посилитивраження, надати пізнавального змісту, казкової незвичайності, звернути увагу учнів на те, що існує поряд, але воницього не помічають. Це може бути подорож у намічене місце, подолання простору ічасу, подорож думки, уяви тощо;
2) ігри-доручення. Ігровезавдання та ігрові дії в них ґрунтуються на пропозиції що-небудь зробити;
3) ігри-припущення.Їх ігрове завдання виражене в назвах: «Що було б?», «Що б я зробив, якби .?» таін. Вони спонукають учнів до осмислення наступної дії, що потребує вміннязіставляти знання з обставинами або запропонованими умовами, встановлювати причинні зв'язки, активноїроботи уяви;
4) ігри-загадки.Розвивають здатність до аналізу, узагальнення, формують уміння розмірковувати,робити висновки;
5) ігри-бесіди.Основою їх є спілкування вчителя з учнями, учнів між собою, яке постає якігрове навчання та ігрова діяльність. Цінність таких ігор полягає в активізаціїемоційно-розумових процесів (єдності слова, дії, думки, уяви учнів), увихованні вміння слухати і чути питання вчителя, питання і відповіді учнів,уміння зосереджувати увагу на змісті розмови, висловлювати судження [13, с.61].
Як зазначає В. Аванесова, відповідно до характеру ігрових дій, дидактичні ігри поділяються на:
— ігри-доручення.Ґрунтуються на інтересі дітей до дій з іграшками і предметами: підбирати,складати, роз'єднувати, з'єднувати, нанизувати тощо;
— ігри з відшукуваннямпредметів, їх особливістю є несподівана поява і зникнення предметів;
— ігри звідгадуванням загадок. Вибудовуються вони на з'ясуванні невідомого: «Впізнай»,«Відгадай», «Що змінилось?»;
— сюжетно-рольовідидактичні ігри. Ігрові дії, передбачені у них, полягають у відображенні різнихжиттєвих ситуацій, у виконанні ролей (покупця, продавця, вовка, гусей та ін.);
— ігри у фанти або взаборонений «штрафний» предмет (картинку). Вони пов'язані з цікавими для дітейігровими моментами: скинути картку, утриматися, не сказати забороненого словатощо [13, с.61].
Функціонально всі видидидактичних ігор зорієнтовані на те, щоб навчати і розвивати учнів через ігровий задум. Ця їхвластивість зумовлює особливості роботи педагога щодо використання ігрових методів у розвитку школярів.
Провівшидослідження літературних джерел, ми виокремили найважливіші завдання навчальнихігор.
1.Дидактична гразбагачує чуттєвий досвід учня, забезпечує розвиток сприймання. Розвитоксенсорних здібностей у дидактичній грі відбувається разом із розвиткомлогічного мислення і вміння виражати думки словами, адже для розв'язання ігровогозавдання учневі доводиться знаходити характерні ознаки предметів і явищ,порівнювати, групувати, класифікувати їх, робити висновки, узагальнення.Виконання цікавих ігрових дій і правил сприяє розвитку спостережливості,довільної уваги, швидкого і тривкого запам'ятовування.
2. Розв'язання дидактичного завданняформує також і волю. Добросовісне виконання правил вимагає витримки, дисциплінованості,привчає до чесності, справедливості, впливає на розвиток довільної поведінки,організованості. Зміст і правила дидактичних ігор допомагають формуванню в учнів моральних уявлень і понять (пробережне ставлення до предметів як продуктів праці, про норми поведінки,стосунки з однолітками і дорослими тощо).
3. Ігри з дидактичними іграшками,природним матеріалом, картинками сприяють естетичному розвитку. Цікава дидактична гра викликаєпозитивні емоції, поліпшує самопочуття.
Дидактична гра,як метод навчання має свою структуру. Так, Г. Пятакова і Н. Заячківськавизначають 4 етапи в структурі навчального процесу, який передбачає дидактичну гру:
1. Орієнтація. Вчительхарактеризує тему, яка вивчається, основні правила гри та її загальний хід.
2. Підготовка допроведення. Розподіл ролей, вивчення ігрових завдань, процедурні питання.
3. Проведення гри.Вчитель стежить за грою, фіксує наслідки (підрахунки балів, прийняття рішень),роз'яснює те, що незрозуміле.
4. Обговорення гри.Вчитель керує дискусійним обговоренням гри. Увага приділяється зіставленнюімітації з реальним світом, установленню зв'язку гри зі змістом навчальної теми[14, с.2].
З'ясувавшизначення дидактичної гри та існуючі види цього методу навчання, ми підкреслюємоефективність та необхідність використання дидактичних ігор на урокахукраїнської мови. Найефективнішими є ті уроки української мови, на якихвикористовують різноманітні форми роботи, збагачують їх знахідками своїхтворчих пошуків. Упроцесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, учні не помічають, що навчаються, доактивної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні. Використаня дидактичної гри, на нашпогляд, буде доцільним і на уроках української мови.
1.2 Особливості використання дидактичної гри на урокахукраїнської мови
Гра належить донетрадиційних, визнаних методів навчання і виховання, дошкільників, молодшихшколярів і підлітків. Цінністьцього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча йвиховна функція діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчанняорганізовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховуєособистість.
Традиційні уроки дають учневі змогу активно діяти всього кількахвилин протягом навчального дня, коли, наприклад, він відповідає біля дошки. Левову частку іншого часу учень, укращому разі, слухає вчителя, а частіше — просто очікує перерви. Пасивністьнеминуче призводить до втрати інтересу до предмета і до навчання загалом,енергія знаходить вихід у порушеннях дисципліни тощо.
Тож виникаєнеобхідність знайтизасіб, що залучає учня до навчальноїпраці, що дозволяє йому відчутирадість пізнання.Таким засобом, на нашудумку, може стати гра. Породжена дитинством людства, гра супроводжує всю йогоісторію, по-своєму поєднуючи й дисциплінуючи людей, і тому зрозуміло, чому вонапосідає таке почесне місце в народній педагогіці, входячи у психічний іфізичний світ дитини з перших днів її існування.
І.М. Чорноморецьстверджує, що основними вимогами до організації та проведення дидактичних ігорна уроках української мови є: 1) наявність навчального завдання (формування,систематизація, розвиток, закріплення певних знань, умінь, навичок тощо); 2)виділення чітко сформульованої проблеми з аргументацією мети і завданьдіяльності; 3) наявність учасників гри та чіткий розподіл ролей серед учнів івизначення функцій кожного з них; 4) наявність системи об’єктивних стимулів(або мотивів), які спонукають учасників гри активно працювати на кінцевийрезультат; 5) створення особливих навчальних умов, так званої ігрової ситуації;6) доступність завдань дидактичної гри; 7) емоційність дидактичної гри; 8)наявність елементів змагання між командами чи окремими учасниками [17, с.187].
Дидактичні ігрина уроках української мови мають включати об’єкт моделювання, введення удидактичну гру, опис основних способів взаємодії учасників гри, чіткі правилагри, визначена кількість команд чи учасників, розподіл ролей і функційучасників дидактичної гри, інструкцію кожному учаснику або команді стосовноучасті у грі, етапи проведення гри, умови і критерії підбиття підсумків гри.
Під часорганізації дидактичних ігор, на уроках української мови, необхіднодотримуватися певних положень. І.М. Чорноморець пропонує такі положення: 1)правила гри мають бути простими, чітко сформульованими, а зміст матеріалу –доступний розумінню учнів; 2) завдання гри повинні містити достатню кількістьінформації для активної мисленевої діяльності учнів на уроці, це забезпечитьдосягнення розвиваючої та навчальної цілей уроку; 3) дидактичний матеріал, якийвикористовують у процесі гри, має бути цікавим, педагогічно доцільним і зручниму користуванні; 4) якщо дидактична гра має ознаки змагання, то слід забезпечитисправедливий і об’єктивний контроль її результатів; 5) під час дидактичної гривід учнів слід вимагати чіткого і грамотного вираження своїх думок, проведенняпослідовних логічних міркувань, обґрунтовування висновків; 6) дидактична грабуде результативнішою, якщо вона закінчиться на тому самому уроці, якому іпочалася [17, с.189].
Дидактична граявляє собою неперервну послідовність навчальних дій в процесі вирішенняпоставленого задачі:
· підготовкадо заняття;
· постановкаголовного завдання;
· побудоваімітаційної моделі об’єкта;
· перевірка, корекція;
· реалізаціяприйнятого рішення і оцінка його результатів.
Дидактична гравідображає специфіку пізнавальної діяльності:
· проблемнийхарактер ігрових ситуацій;
· станемоційно-вольової напруги учасників пізнавально-ігрової діяльності;
· пошукрізноманітних рішень поставлених навчально-пізнавальних завдань в ігровійситуації;
· багатоваріантністьрішень, створення умов вибору і надання кожному учаснику гри шансу на успіх,стимулювання учнів до самостійного вибору і прийняття відповідального рішення,забезпечення розвитку самостійного мислення;
· обговореннярезультатів виконання учнями ігрових ролей;
· чіткістькритеріїв оцінки дій в ігровій діяльності.
Названі ознакихарактеризують пізнавальну діяльність учнів на уроках української мови якімітаційну діяльність, що передбачає використання імітаційних методів, і якігрову діяльність, що передбачає використання ігрових методів. Ігрові таімітаційні методи в тісній взаємодії активізують пізнавальну діяльність іповищують самостійність учнів.
В практицінавчання розрізняють чотири групи ігор:
1) ігри, щонаправлені на засвоєння знань, умінь і навичок, передбачених програмоюнавчальної дисципліни;
2) ігри, щонаправлені на формування загальних способів пізнавальної діяльності, культури навчальноїпраці, досвіду творчої діяльності;
3) ігри, щонаправлені на формування досвіду науково-дослідної діяльності.
В процесідидактичних ігор формуються не тільки знаня і вміння, але і якості особистості,такі як самостійність, організованість, дисциплінірованість, творча активністьта ін.
Навчальною будегра, якщо учні, беручи участь в ній, набувають нових знань, умінь і навичок. Дотого ж результат засвоєння знань буде тим кращим, чим читкіше буде виражениймотив пізнавальнї діяльності не тільки у грі, але й в самому змісті матеріалу.
Дидактичні ігрина уроках української мови вимагають інтеграції знань. Вони сприяютьвстановленню між предметних зв’язків.
На урокахукраїнської мови гру можно ппроводити перед викладом нового матеріалу, післянього або ж організувати оволодіння новим матеріалом в ході самої гри.
Для ефективноговикористання дидактичних ігор на уроках української мови, необхідним єдотримання дидактичних умов, які ми розглянемо нижче.
1.3 Дидактичніумовивикористання гри в навчальному процесі
Перш ніжрозглянути дидактичні умови використання гри в навчальному процесі, з'ясуємо значення таких понять, як “умова” та “дидактична умова”. Впедагогіці умови визначаються як – обставини чи особливості реальної дійсності,за яких відбувається або здійснюється щось [3, с. 136].
Відповідно, дидактичні умови – сукупність обставин, які роблятьуспішним протікання навчального процесу [3, с.136].
Проаналізувавши літературуі дослідивши понятійний апарат, ми виділяємо такі дидактичні умови успішноговикористання гри в навчальному процесі як:
1) наявністьмети навчально-виховного процесу, яка має особистісний смисл і забезпечуєпозитивну мотивацію учнів в процесі навчання з використанням гри на урокахукраїнської мови;
2) особистісно-зорієнтованийхарактер ігровоїдіяльності;
3) застосуваннякомплексу різноманітних дидактичних ігор на уроках української мови.
Тож розглянемо їхдетальніше.
Перша умова – мета навчально-виховногопроцесу повинна мати особистісний смисл і забезпечувати позитивну мотиваціюучнів в процесі навчання з використанням гри на уроках української мови.
Мотив – (франц. motif, від лат. moveo – рухаю)спонукальна причина дій та вчинків людини. Виховання й закріплення в досвідіправильних мотивів поведінки – одне з найважливіших завдань педагога [3, с. 79].
Мотивація – система мотивів або стимулів, якаспонукає учня до конкретніх форм діяльності або поведінки. Значення мотиваціїдля поведінки діяльності і формування особистості школяра дуже велике. Завданняпедагога – виховання правильної мотивації [3, с. 81].
Показниками, за якими визначаються рівніпізнавальної мотивації є: наявність інтересу до навчання, що зовнішньовиражається у свідомому характері навчально-пізнавальної діяльності,невимушеності дій; цілеспрямованість та наполегливість навчально-пізнавальнихдій; тривалість довільної уваги, яку спрямовує учень на навчальну дисципліну;прагнення до систематичного навчання, що зовнішньо реалізується поряд ізнаполегливістю в охайності, ретельності під час виконання навчальних дій.
Мотиваційнийкомпонент є складовою навчального процесу. Цей компонент формує усвідомлення учнями їх власного стимулу до діяльності. Повноціннийстимул можливий за усвідомлення реальної значущості знань. Тому роз'ясненнямети, поглиблення мотивації є передумовою позитивного ставлення учнів донавчального предмета. Учитель зобов'язаний викликати в учнів внутрішню потребув засвоєнні знань. Це досягається за допомогою чіткого й достатньогоформулювання учням пізнавального завдання (найчастіше у формі проблемноїситуації), адже одна й та сама за характером і результатами навчальнадіяльність учнів може мати різні мотиви. Тому важливо, щоб учитель свідомоуправляв мотиваційною стороною навчальної діяльності учнів, їх інтересами іпотребами, формував позитивне ставлення до навчання.
Позитивне ставлення донавчання можливе, якщо: наукові знання викликають зацікавленість, а вчительстворює ситуації, якими учні захоплюються; знання, вміння і навички значимі дляучня практично в різних життєвих ситуаціях і тому викликають глибокузацікавленість; навчальна діяльність стимулює бажання долати труднощі,пробувати власні сили при засвоєнні навчального матеріалу; у системі суспільнихпріоритетів наукові знання користуються належним авторитетом, що зміцнюємотиваційну основу навчальної діяльності учнів; сформовано колективний характернавчальної діяльності (створює сприятливу атмосферу і прагнення зайнятидостойне місце серед ровесників); підтримується почуття власної гідності;навчальна діяльність є плідною (стимулює подальші старання); утвердилосясправедливе оцінювання досягнень, доброзичливе ставлення, повага й розумнавимогливість до учнів.
Позитивна навчально-пізнавальна мотивація, якареалізується в свідомому визначенні мети власної навчально-пізнавальноїдіяльності, розумінні та сприйманні вимог вчителя, наявності та розвиненостіумінь працювати з книгою, наявності уміння складати план своїх дій, наявностіумінь самоконтролю впливає на підбір дидактичних ігор для уроків української мови.
Н. Волкова зазначає,що емоційне благополуччя у співпраці вчителя і учнів забезпечується позитивноюоцінкою дій і вчинків останніх з боку вчителя і дорослих. Емоційнаналаштованість – це активізація почуттів, обумовлених змістом майбутньоїроботи, характером інформації, яку вчителю необхідно передати, а учням засвоїти [3, с.54]. Якщо вчитель не вміє викликати передмайбутньою зустріччю з учнями певних позитивних емоцій, то неможливо створитинеобхідний психологічний клімат, який забезпечив результативність взаємодії йогоз учнями.
Отже емоційна налаштованість є складовою частиною позитивноїмотивації. Така мотивація передбачає виникнення стійких позитивних гештальтів,які за основу мали б чітке уявлення сприятливої атмосфери на уроці, схваленнядій і вчинків учня вчителем та однолітками і отримання задоволення від процесуі результатів своєї праці.
Другаумова — ігрова діяльністьповинна мати особистісно-зорієнтований характер.
Особистісно-орієнтована освіта передбачає таку технологіюнавчально-виховного процесу, яка забезпечувала б створення необхідних умовдуховного, морального, емоціонального й інтелектуального становленняособистості, реалізацію не тільки педагогічного впливу, але йпедагогічного взаємовпливу співпраці й співтворчості в системі відносин«учитель — учень», активізацію позиції школяра в збагаченніінтелектуального й духовно-морального потенціалу особистості.
Смислособистісно-орієнтованого навчання полягає у створенні оптимальних умов длястановлення індивідуальності, особистісного розвитку, самовизначення ісамоствердженняшколяра.
Варто зазначити, що до ряду важливих особливостей навчання,орієнтованого на особистість учня, на думку Н. Волкової, відносять: гуманістичнусистему стосунків учителя й учнів; активну інтелектуальну працю; визнаннявкладу кожного школяра у колективний пошук, навчальний результат, орієнтованийна розвиток індивідуальності; особистісно-орієнтована система оцінювання;свободу вибору навчальних ролей, завдань та способів їх виконання; ситуаціюуспіху у розв'язанні пізнавальних проблем; самооцінку особистісних досягнень унавчальному процесі [3, с.89].
Кожен з учнів маєсприйматися як особистість окрема і цілісна. Відповідно до цього маєорганізовуватися гра. Отже гра підбирається з урахуванням ролей адекватнихособистостям кожного учня. Дуже тонка процедура — розподіл ігрових завдань. Тут учитель має виявитивесь психологічний і педагогічний такт. Учнів, які не можуть похвалитисязнаннями, необхідно підтримувати, створювати для них ситуацію успіху, щобвселити впевненість. Незаперечних відмінників і нестримних лідерів можна йнавантажити відповідно − їхня перемога буде важчою, але не менш бажаною.
Таким чином, ми можемопериконатися що елемент особистісної орієнтації є важливим для реалізації цілейнамічених педагогом.
Третя умова — застосування комплексу різноманітнихігор на уроках української мови.
Гра – це практичнагрупова вправа з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийоміву штучно створених умовах, що відтворюють реальну обстановку. Під час гри вучня виникає мотив, суть якого полягає в тому, щоб успішно виконати взяту насебе роль.
Ігрова діяльність– різновид активної діяльності дітей в процесі якої вони оволодівають суспільнимифункціями, відносинами та рідною мовою як засобами спілкування між людьми [4, с.48].
Гра як методнавчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості,виховує особистість. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровійдіяльності освітня, розвиваюча й виховна функції діють у тісному взаємозв’язку.
У процесі гри в учніввиробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу.Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються.
Для того, щоб повністю використати можливості,які надає застосуваня гри на уроці, слід застосовувати систему різноплановихігор. Мова йдеться про ігри різних типів: розвивальні ігри, навчальні, тренувальні іт.д. Саме завдяки сплановаму і розумно побудованому алгоритму введення ігор унавчальний процес вони стануть його органічною частиною. Такий алгоритмдозволить повністю розкрити потенціал гри як форми роботи на уроці.
Ігри мають бути такими, які б якомога ширшерозкривали можливості учнів. Тобто слід звертатись до поліфункціональних ігор – тих, які бдали змогу учневі актуалізувати його позапредметні знання.
Таким чином, ми виокремили такі дидактичні умови використання гри в навчальномупроцесі:
• наявність метинавчально-виховного процесу, яка має особистісний смисл і забезпечує позитивнумотивацію учнів середньої школи в процесі навчання з використанням гри науроках української мови;
• особистісно-зорієнтований характер ігрової діяльності;
• застосування комплексу різноманітних ігор на урокахукраїнської мови.
В першому розділінами було розглянуто такі питання: трактування поняття «дидактична гра» впсихолого — педагогічній літературі, особливості використання дидактичної грина уроках української мови, дидактичні умови використання гри в навчальномупроцесі. Ми з'ясували, що над цим питанням вже давно працюють психологи тапедагоги минулого і сучасного. Виявили, що існують різні погляди на тлумаченняпоняття гри, на класифікації дидактичних ігор, на їх структуру. Так, в основунашого дослідження ми взяли тлумачення поняття дидактичної гри якіндивідуальної, групової і колективної навчальної діяльності учнів, що включаєв себе елемент суперництва та самодіяльність в засвоєнні знань, умінь інавичок, набуття досвіду пізнавльної діяльності і спілкування в процесіігрового навчання. В цьому розділі ми теоретично опрацювали основи використаннядидактичних ігор: подали види дидактичних ігор за різними авторами, виокремилинайважливіші завдання навчальних ігор, розглянули структуру ігор, як методунавчання, проаналізували основні вимоги та положення до ефективної організаціїта проведення дидактичних ігор на уроках української мови. В практиці навчаннярозрізняють чотири групи ігор: 1) ігри, що направлені на засвоєння знань, уміньі навичок, передбачених програмою навчальної дисципліни; 2) ігри, що направленіна формування загальних способів пізнавальної діяльності, культури навчальноїпраці, досвіду творчої діяльності; 3) ігри, що направлені на формування досвідунауково-дослідної діяльності.
Провівшидослідження літературних джерел, ми виокремили найважливіші завдання навчальнихігор: 1.Дидактична гра збагачує чуттєвий досвід учня, забезпечує розвитоксприймання. 2. Розв'язаннядидактичного завдання формує також і волю. 3. Ігри з дидактичними іграшками, природним матеріалом,картинками сприяють естетичному розвитку.
Також,проаналізувавши літературу і дослідивши понятійний апарат, ми виділилидидактичні умови успішного використання гри в навчльному процесі: наявністьмети навчально-виховного процесу, яка має особистісний смисл і забезпечуєпозитивну мотивацію учнів в процесі навчання з використанням гри на урокахукраїнської мови; особистісно-зорієнтований характер ігрової діяльності;застосування комплексу різноманітних дидактичних ігор на уроках українськоїмови.
Отже, післяаналізу і усвідомлення усі теоретичних аспектів дидактичних ігор і використанняїх в навчальному процесі, ми можемо впровадити цей метод навчання на практиці,оскільки на теоретичному рівні гра цілком виправдовує себе як нетрадиційнийметод навчання, метою якого є підвищення успішності учнів.
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИНА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
2.1Стан проблеми у практиці сучасної школи
Дослідно-експериментальнаробота з визначення стану проблеми у сучасній шкільній практиці розпочиналася зпроведення констатувального експерименту, у якому були задіяні 5-ті класи СЗОШ№ 13 Центрально-міського району м. Кривого Рогу, а саме 49 учнів. 5-а клас виступив якекспериментальний, а 5-б як контрольний.
Констатувальний експеримент мавна меті виявитистан проблеми використання дидактичних ігор на уроках української мови в 5-х класах. Ми ставили такі завданняконстатувального експерименту:
— за допомогоюанкети дослідити рівень обізнаності вчителів української мови з ігровимиметодами і використання їх на уроках української мови в 5-х класах;
— виявити рівеньуспішності учнів з української мови в 5-х класах.
Констатувальний експеримент проходив у2 етапи.
На першомуетапі ми дослідили рівень обізнаності вчителів української мови з ігровимиметодами навчання і використання їх на уроках української мови в 5-х класах.Для цього нами була запропонована анкета, яка складалася з 4-х питаньвідкритого типу (додатокА).
Результатианкетування показали, що 54% вчителів не змогли дати повну відповідь на питаннящодо мети застосування дидактичної гри або її елементів на уроці. 32% вчителів незмогли назвати широке коло ігрових методів. На питання стосовно частотивикористання ігрових методів на уроках 56% вчителів відповіли, що взагалі їх невикористовують, 33% — іноді використовують і 11% — використовують часто. Із100% вчителів ігровий метод навчання вважають дійсно ефективним лише 26%, 17% — вважають методи ігрового навчання тільки засобом урізноманітнення навчальногопроцесу, а інші 57% — стверджують, що найефективнішим є традиційне навчання.
Отже, результатианкетування показали, що у шкільній практиці переважає традиційне навчання, адидактичні ігри використовуються не активно.
На другомуетапі ми виявили рівень успішності учнів з української мови в 5-х класах.Для цього нами був використаний письмовий переказ (додаток Б). Рівні успішностіучнів ми виявляли на основі критеріїв, поданих у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 — Критеріїоцінювання учнів
Рівень
Бали
Характеристика змісту виконаної роботи
Початковий
(Бали цього рівня одержують учні, які не досягають значного успіху за жодним із визначених критеріїв.) 1 Учень будує лише окремі, не пов’язані між собою речення; лексика висловлювання дуже бідна. 2 Учень будує лише окремі фрагменти висловлювання; лексика і граматична будова мовлення бідна і одноманітна. 3 За обсягом робота складає менше половини від норми; висловлювання не є завершеним текстом, хибує на непослідовність викладу, пропуск фрагментів, важливих для розуміння думки; лексика і граматична будова збіднені.
Середній
(Балів цього рівня заслуговують учні, які будують текст, що за критерієм обсягу, повноти відтворення інформації і зв’язності значною мірою задовольняє норму, але за іншими критеріями результати істотно нижчі.) 4 Усне чи письмове висловлювання за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується уже певною завершеністю, зв’язністю; проте є недоліки за рядом показників (до семи), наприклад: характеризується неповнотою і поверховістю в розкритті теми; порушенням в послідовності викладу; не розрізняється основна та другорядна інформація; добір слів не завжди вдалий (у разі переказу – не використано авторську лексику) 5 За обсягом робота наближається до норми, у цілому є завершеною, тема значною мірою розкрита, але трапляються недоліки за низкою показників (до шести): роботі властива поверховість висвітлення теми, основна думка не проглядається, бракує єдності стилю та ін. 6 За обсягом висловлювання сягає норми, його тема розкривається. Виклад загалом зв’язний, але робота характеризується недоліками за кількома показниками (до п’яти ): помітний її репродуктивний характер, відсутня самостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не завжди вдалий тощо.
Достатній
(Балів цього рівня заслуговують учні, які досить вправно будують текст за більшістю критеріїв, але за деякими з них ще припускаються недоліків) 7 Учень самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, використовує авторські засоби виразності, образності мовлення, але в роботі є недоліки (до чотирьох), наприклад: відхилення від теми, порушення послідовності її викладу; основна думка не аргументується тощо. 8 Учень самостійно будує достатньо повне, осмислене, самостійно і в цілому вдало написане висловлювання, проте трапляються ще недоліки за певними показниками (до трьох). 9 Учень самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; розкриває тему, висловлює авторську позицію; використовує авторські засоби виразності; однак припускається окремих недоліків: здебільшого це відсутність виразної позиції чи належної її аргументації тощо.
Високий
(Балів цього рівня заслуговують учні, які вправно за змістом і формою будують текст; висловлюють і аргументують свою думку; вміють зіставляти різні погляди на той самий предмет, оцінювати аргументи на їх доказ, обирати один із них; окрім того, пристосовують висловлювання до особливостей певної мовленнєвої ситуації, комунікативного завдання.) 10 Учень самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, зіставляє свою позицію з авторською, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, додержанням стильової єдності та виразності тексту; але за одним із критеріїв допущено недолік. 11 Учень самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, ураховує авторську позицію, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції; робота в цілому відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю. 12 Учень самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, усвідомлює можливості використання тієї чи іншої інформації для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю.
Виходячи зподаних критеріїв оцінювання, ми виявили рівні успішності учнів, які занесли утаблицю 2.2.
Таблиця 2.2 — Рівніуспішності учнів на етапі констатувального експерименту (у %)
Рівні успішності
5-а клас (експериментальний)
5-б клас
(контрольний) Початковий 9,0 10,0 Середній 69,0 70,0 Достатній 17,0 14,0 Високий 5,0 6,0 /> /> /> />
З таблиці видно,що констатувальний етап експерименту виявив перевагу початкового та середньогорівнів успішності учнів з української мови 5-х класів СЗОШ № 13.
Для покращеннястану проблеми нами була впроваджена експериментальна програма з підвищення рівняуспішності учнів, під час якої реалізувалися дидактичні умови використання гри в навчальномупроцесі експериментального класу. Ця програма розглядається у наступномупараграфі нашого дослідження.
2.2 Експериментальна програма використання дидактичної гри на урокахукраїнської мови
Ми провеликонстатувальний експеримент, який виявив перевагу початкового та середньогорівнів успішності учнів. Отже є необхідність проведення формувальногоексперименту, мета якого – підвищення рівня навчальних досягнень учнів5-х класів на уроках української мови під час реалізації дидактичних умоввикористання навчальних ігор. У ході цього експерименту ми ставили такі завдання:
1) дібрати ізапропонувати комплекс різноманітних навчальних ігор;
2) розробитисистему уроків, яка б дозволяла нетрадиційно подати матеріал з фонетики,морфології, лексики;
3) розробити іподати готові моделі уроків-ігор з української мови;
4) практичноперевірити можливість впровадження елементів гри на уроках української мови.
Нами бувскладений комплекс різноманітних ігор, який мав на меті змінити ставленя учнівдо процесу засвоєння знань – створити позитивну налаштованість учнів довивчення української мови, позитивну мотивацію до навчання, а такожурізноманітнити навчальний процес.
До цьогокомплексу було включено 7 ігор. З-поміж них 2 гри мовленнєвого спрямування, 3 –інтелектуального, 1 – загальнорозвивально і 1 – рухова гра дидактичногохарактеру.
Серед мовленнєвихігор ми подаємо дві. Перша гра під назвою «Кола на воді» (додаток В). Ціль цієї гри полягає у розвитку комунікативних навичок учнів, їхздатності будувати, яскраві оповідання про навколишній світ, Завдання гри — вчити фантазувати, розвивати уяву, формувати навички будови тексту. Друга гра«Мікрофон» (додаток В) має на меті розвиток мовленнєвої компетенції учнів, їхздатність і вміння добирати мовний матеріал відповідно до запропонованого стилюмовлення. Завдання гри – сформувати на гідному рівні культуру усного мовленняшколярів, позбавити учня відчуття ніяковості в умовах «репортажу».Інтелектуальні ігри представлені такими прикладами як гра «Пізнай мене», «Що?Де? Коли?» та «Рецензисти кросворду». « Пізнай мене» (додаток В) передбачає перевірку і закріплення понятійного матеріалу з теми. Метацієї гри полягає в необхідності учня оперувати термінами, поняттями з теми, щодозволяє активізувати мненмічні і мислиннєві процеси. Завдання полягає у тому,що ця гра повинна навчити учнів активно використовувати такий пласт лексики, яктермінологія. «Що? Де? Коли?» має на меті шляхом впровадження конкуренціїпідвищити особистісну мотивацію учня, актуалізувати усі наявні знання з даногопредмету чи теми. Завдання гри – продемонструвати важливість ерудованості,навчити працювати в команді. «Рецензити кросворду» (додаток В) має за мету поглибити, систематизувати і узагальнити знання. Завданнямицієї гри є сформувати у учнів моделі нестандартного мислення, зорієнтувати їхна адекватні дії в екстремальних ситуаціях.
Загальнорозвивальнагра «Пелюстки ромашки»(додаток В) схожа на вікторину. ЇЇ ціль у тому,щоб задіяти усі можливі психічні процеси: мислення, пам'ять, увагу, уяву і т.д.
Гра-естафета(додаток В) репрезентує рухові ігри дидактичного характеру. Окрім підвищенняінтересу ця гра має на меті, ще й задіяти наочно-образне, асоціативне мислення,що реалізуватиметься шляхом прив’язання конкретного питання до конкретногоокремого місця чи людини. Задачею тут виступає формування в учнів певногоалгоритму опанування матеріалу.
На нашу думку,така система ігор допоможе ефективно забезпечити позитивну мотивацію учнів 5-х класів на урокахукраїнської мови.
Такожми розробилисистему уроків, яка б дозволяла нетрадиційно подати матеріал з фонетики,морфології, лексики. Загалом нами було розроблено і запропоновано 5 уроків зукраїнської мови нестандартного типу (уроки-ігри). Так 1 і 4 уроки реалізуютьмету впровадження нетрадиційної форми уроку при вивченні фонетики, 2 і 3 –морфології, а 5 – лексикології.
Така системауроків допоможе, на наш погляд, реалізувати принцип системності у викладанні,дозволить використати можливості гри при реалізації цілей уроку.№
Тема уроку
Зміст уроку
Ігри, що використовувалися
1. Звуки мови і звуки мовлення. Поглибити поняття про звук, ознайомити з його функціями літератури і місці у системі мови. У країні звуків
2. Морфемна будова слова. Суфікс. Засвоєння змісту поняття про суфікс, визначення його ролі, особливостей і значень, ознайомлення з класифікацією. В Будинку має бути дах
3. Морфемна будова слова. Префікс. Ознайомлення і засвоєння префіксів пре-, при-, прі-, аналіз змісту слова, який надають ці префікси, поглиблення про парадигму значень слова вцілому і слотворчих часток загалом. Поле чудес
4. Склад. Наголос. Ознайомлення з поняттям «законом висхідної звучності», засвоєння різновидів складів (закриті і відкриті), вивчення правил переносу. Поділились навпіл…
5. Синоніми. Розвиток уміння визначати синонімічні ряди, формування творчої думки, розвиток вміння послуговуватись словниками. Що? Де? Коли?
Як прикладнаводимо розробку одного уроку української мови з теми «Звуки мови і звукимовлення» (дивись додаток Г).
2.3 Результат дослідно-експериментальної роботи
Післявпровадження експериментальної програми з підвищення рівня успішності учнів задопомогою дидактичних ігор, ми знову провели переказ із метою виявленнярезультативності впровадженої програми. За результатами переказу ми бачимо, щопоказники рівнів успішності учнів якісно змінилися. Результати наводимо утаблиці 2.3.
Таблиця 2.3 — Рівніуспішності учнів на етапі формувального експерименту (у %)
Рівні успішності учнів
5-а клас (експериментальний)
5-б клас
(контрольний) Початковий 7,0 8,0 Середній 53,0 72,0 Достатній 29,0 14,0 Високий 11,0 6,0 /> /> /> />
Порівнявширезультати успішності учнів 5-х класів до експерименту і після нього, ми бачимояк змінився відсотковий показник. Порівняльні результати наводимо у таблиці2.4.
Таблиця 2.4 — Рівніуспішності учнів до та після експериментальної роботи(у %)
Рівні успішності учнів
5-а клас (експериментальний)
5-б клас (контрольний) До експерименту Після експерименту До експерименту Після експерименту Початковий 9,0 7,0 10,0 8,0 Середній 69,0 53,0 70,0 72,0 Достатній 17,0 29,0 14,0 14,0 Високий 5,0 11,0 6,0 6,0 /> /> /> /> /> />
З таблиці 2.4видно, що підвищилися показники середнього та високого рівнів успішності учнівекспериментального класу.
Отже,проаналізувавши результати дослідно-експериментальної роботи, можна зробитивисновок, що розроблена нами програма з підвищення рівня успішності учнів 5-хкласів за допомогою використання дидактичних ігор, сприяла позитивним зрушенняму якості знань учнів.
Таким чином,зазначимо, що експериментальна програма, розроблена з урахуванням дидактичнихумов використання дидактичних ігор в навчальному процесі, дійсно підвищиларівень успішності учнів, а тому є доцільною при використанні у масовій шкільнійпрактиці.
На етапіконстатувального експерименту нами були окреслені основні проблеми стосовнопредмету нашого дослідження: по-перше, в учнів відсутня позитивна мотивація донавчання і, як результат, невисокий рівень успішності, по-друге, вчителі недостатньо обізнані з ігровими методами навчання. Визначивши рівень досягненьучнів 5-х класів з української мови, ми з’ясували, що більшість з них маєсередній рівень. Це і зумовило впровадження експериментальної програми залученняігрових методів навчання, яка включала в себе систему різних дидактичних ігор, розробкуп’яти уроків з української мовидля учнів 5-го класу.
Післявпровадження експериментальної програми ми знову провели зріз і виявили, щопоказники успішності учнів експериментального класу мають зрушення у позитивнийбік. Це простежується при порівнянні кількісних та якісних показників задопомогою таблиць.
Таким чином, минаголошуємо, що гіпотеза дослідження підтверджена, а саме: ефективномувикористанню дидактичних ігор сприяло використання таких дидактичних умов як, наявністьмети навчально-виховного процесу, яка має особистісний смисл і забезпечуєпозитивну мотивацію учнів в процесі навчання з використанням гри на урокахукраїнської мови; особистісно-зорієнтований характер ігрової діяльності;застосування комплексу різноманітних дидактичних ігор на уроках українськоїмови.
Висновки
Проаналізувавшитеоретичні основи використання дидактичної гри в навчальному процесі, миз'ясували поняття дидактичної гри, розглянули її структуру, різновиди, вимогита положення щодо впровадження гри в навчальний процес, виявили особливостівикористання на уроках української мови і виділили дидактичні умовивикористання цього методу.
Ми з'ясували, щодидактична гра — індивідуальна, групова і колективна навчальна діяльністьучнів, що включає в себе елемент суперництва та самодіяльність в засвоєннізнань, умінь і навичок, набуття досвіду пізнавльної діяльності і спілкування впроцессі ігрового навчання.
Розглянули видидидактичних ігор: 1) ігри-подорожі; 2) ігри-доручення; 3) ігри-припущення; 4)ігри-загадки; 5) ігри-бесіди. За іншою класифікацією: 1) ігри, що направлені назасвоєння знань, умінь і навичок, передбачених програмою навчальної дисципліни;2) ігри, що направлені на формування загальних способів пізнавальноїдіяльності, культури навчальної праці, досвіду творчої діяльності; 3) ігри, щонаправлені на формування досвіду науково-дослідної діяльності. Дидактичні ігри маютьі свою структуру, які проявляються в етапах її проведення: підготовка дозаняття; постановка головного завдання; побудова імітаційної моделі об’єкта;перевірка, корекція; реалізація прийнятого рішення і оцінка його результатів.Для успішного використання ігор у навчанні слід дотримуватись дидактичних умов:наявність мети навчально-виховного процесу, яка має особистісний смисл ізабезпечує позитивну мотивацію учнів в процесі навчання з використанням гри науроках української мови; особистісно-зорієнтований характер ігрової діяльності;застосування комплексу різноманітних дидактичних ігор на уроках українськоїмови.
Така детальнаробота дала нам змогу переконатися в тому, що дидактична гра дає гарнуможливість підвищення рівня успішності та покращення якості знань учнів.
Для підтвердженнясвоєї позиції ми провели дослідно-експериментальну роботу з використаннядидактичної гри на уроках української мови у 5-их класах. В першу чергу мивизначили стан проблеми у сучасній шкільній практиці, для цього був проведенийконстатувальний експеримент, який проходив у два етапи. З цього експериментубуло видно, що обізнаність вчителів з ігровими методами навчання велика, а ушкільній практиці переважає традиційне навчання. Також ми виявили перевагупочаткового та середнього рівнів успішності учнів п’ятих класів. Для покращеннястану проблеми нами була впроваджена експериментальна програма з підвищеннярівня успішності учнів. Ми розробили комплекс дидактичних ігор, який мав наметі змінити ставлення учнів до процесу засвоєння знань і покращення їхуспішності. Провівши дослідну роботу, ми подали результати експерименту, якідемонструють, що показники успішності значно підвищилися.
Отже, гіпотезадослідження підтверджена, завдання виконані, мета досягнута.
Списоквикористаних джерел
1. Баюк А.Ф.Педагогічний словник / А.Ф. Баюк, М.І. Голдованський, Г.В. Поташнікова –Хмельницький: Вид-во ХмельницькогоЦентру ДМСУ, 2006. – 93 с. – Режим доступу до словника: www.center.km.ua/old_version/metod_mat/6/6.html.
2. БрижатенкоО. Можливості імітаційно-дидактичної гри у формуванні пізнавальної активностістаршокласників / О.Брижатенко // Шлях освіти. – 2006. – №4. – С. 34-37.
3. ВолковаН.П. Педагогіка: [навчальний посібник] / Наталія Павлівна Волкова. – К.: Академія, 2001. – 212 с.
4. ВоробйоваС. Дидактична гра в процесі навчання / С. Воробйова // Ріднашкола. – 2002. – №10. – С.46-48.
5. ГамалійА.Т. Ігри та цікаві вправи з української мови / А.Т. Гамалій. – К.: Рад. школа,1980. – 112 с.
6. ДолбенкоТ. Активізація пізнавальної діяльності підлітків: ігрові технології / Т.Долбенко // Рідна школа. – 2004. – № 10. – С 36-39.
7. Дон О.Дидактичні ігри / О. Дон // Шкільний світ. – 2001. – №35 –вересень. – С.5-7.
8. Жорник О.Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності/ О. Жорник // Рідна школа. – 2000. – №2. – С.26-28.
9. Кенеман А.В. Игра как ведущая деятельность ребенка/ под ред. Т. И.Осокиной. – М.: Просвещение, 1988. – 240 с.
10. Коротков И.М. Развивающие игри вшколе: [в помощь учителям-предметникам] / И.М. Коротков. – К.: Просвещение, 1979. – 325 с.
11. Коротяєв Б.І. Методинавчально-пізнавальної діяльності учнів / Б.І.Коротяєв. – К.: Рад. школа, 1971. – 285 с.
12. Корчак Я. Культура игры и детскаялитература / Я. Корчак// Дошкольное воспитание. – 1985. – № 5-6. – С. 46-48.
13. Кудикіна Н. Ігрова діяльністьу початковій освіті / Н. Кудикіна // Відкритий урок. – 2006. – №5-6. – С.27-32.
14. Кудикіна Н. Психологія тапедагогіка гри / Н. Кудикіна // Відкритий урок. – 2006. – №5-6. – С.32-36.
15. Кукушин В. Ігрові технологіїна уроках / В.Кукушин // Відкритий урок. – 2006. –№11-12. – С.3-10.
16. Мамчур І. Теорія гри та їїпізнавальні можливості (історичний аналіз) / І.Мамчур // Рідна школа. – 2003. –№6. – С. 61-63.
17. П’ятакова Г.П. Сучасніпедагогічні технології та методика їх застосування у вищій школі:[навчально-методичний посібник для студентів та магістрантів вищої школи] /Г.П. П’ятакова, Н.М. Заячківська. – Львів: Видав.центр ЛНУ ім. І.Франка, 2003.– 55 с. – Режим доступу до посібника: http: //tourlib.net/books_others/pedtehno11.htm.
18. Саюк В. Історико-педагогічнийаналіз використання гри у навчальному процесі / В. Саюк // Рідна школа. – 2005.– №7. – С. 50-52.
19. Ставаймо в коло: [збірник дитячих ігор / упоряд. В.Г. Войта, Н.А. Лобода].– К.: Молодь, 1989. – 150 с.
20. Сценарії уроків з неусталеноюструктурою: українська мова і література [упоряд. І. Мойсеїв]. – К.: Ред.загльнопед. газ., 2004. – 70 с.
21. Чорноморець І.М. Сучаснийпідручник як засіб реалізації ігрових технологій навчання в основній школі /І.М. Чорноморець // Проблеми сучасного підручника: зб. наук. праць. – К.:Педагогічна думка, 2006. – Вип.6. – С.185-193.
22. Швайко Г.С. Игри и игровыеупражнения для развития культуры речи / под ред. В.В. Гербовой. – [2-е изд.]. –М.: Просвещение, 1988. – 140 с.
23. Щербина Д. Дидактична гра всистемі особистісно-зорієнтованого навчання. // Педагогіка вищої та середньої школи. – Кривий Ріг, 2006. –вип.14. – С.254-256.
24. Щербина Д. Ігрове навчання якзасіб активізації комунікативної позиції учнів. // Педагогіка вищої тасередньої коли. – Кривий Ріг, 2007. вип.17. – С.353-358.
25. Яновская М.Г. Творческая игра ввоспитании школьника: [методическоепособие для учителей] / М.Г. Яновская. – М.: Просвещение, 1987. – 230 с.
Додаток А
Анкета
1. Назвітьмету застосування дидактичної гри, або її елементів на уроці.
2. Якіігрові методи організації навчання Вам відомі?
3. Як частоВи використовуєте методи ігрового навчання?
4. Чивважаєте Ви використання ігрових методів навчання ефективним? Обґрунтуйте своюдумку.
Додаток Б
Переказ натему: Українські національні символи
Ми часто кажемо: сильнийяк ведмідь, хитрий як лис, стрункий як тополя. Тут ведмідь виступає символомсили, лис — хитрості, тополя — стрункості. А чи замислюємося ми над тим, якуроль у нашому житті відіграють символи? Озирнімося довкола — і ми побачимобезліч символічних позначень. Вони про щось повідомляють, до чогось закликають,про щось застерігають.
Найстародавніша символікапов'язана з могутніми силами природи. У стародавні часи наші пращури вважалисебе за язичників та називалися сонцепоклонниками. Тому не дивно, що мали вонисвої тотеми-обереги, тотеми-амулети. Найчастіше тотемами були лелеки. Вони булисимволом вірності та краси, але наші пращури називали цих птахів не лелеками:вони дали їм прекрасну поетичну назву — Мати Сва.
Символами якоїсь країниможуть бути й природні об'єкти, наприклад, ріки, гори. Так стародавні єгиптяниобожнювали ріку Ніл, від якої залежало життя всієї країни. Вірмени вважали засвященний символ свого народу гору Арарат, а хто не чув про Фудзі — об'єктпоклоніння японців?
Для українців женайвизначнішим національним символом є Дніпро. Саме Дніпро-Славутич оспіваний учисленних піснях, думах, легендах. Дніпро — національна гордість, славаУкраїни.
В Україні є ще дужебагато різних природних об'єктів-символів, відомих і шанованих усім українськимнародом. Наприклад Говерла — гора, що височіє у Карпатах, а знають її по всійУкраїні, острів Хортиця — дорогий серцю кожного українця символ історіїкозацтва.
А наші архітектурніпам'ятки-символи?! Софійський собор, Золоті ворота у Києві, Києво-Печерськалавра. На жаль, війни й лихоліття понищили в Україні дуже багато чудовихвитворів людського духу. Треба не тільки шанувати те, що збереглося, а йпрагнути відродити втрачене, бо «Забудеш рідний край — тоді твій коріньвсохне».
ДодатокВ
Дидактична гра «Колана воді»
дидактичнийгра навчальний процес
Учні вибирають довільнеслово. Воно записується на дошці стовпчиком. На ці букви добираються новіслова, до слів — речення. На основі отриманих результатів складають оповідання, казку, веселу історію, вірш.
Наприклад:
С — сніжок — наставранок, прокинулась сніжинка;
Т — танок — закружляла увеселому танку;І — іней — іней вкрив усе навкруги;
Н — небо — небо посилалосонячне проміння;
А — акація — сніжинкасіла на акацію перепочити.
Гра «Мікрофон».
Обираютьсянаступні діючі особи: репортер, глядачі (3-5осіб) і доповідачі (решта классу).Вчитель ставить питання, репортер підходить до учня і пропонує йому відповісти.Учень дає відповідь в мікрофон, який йому передає репортер (це може бути справжній мікрофон, макет,або будь-який предмет, який домовлено буде вважати мікрофоном). Глядаціоцінюють відповідь доповідача. І вчитель знову ставить питання.
Гра «Пізнай мене».
На столі розкладенікартки зі словами папки, на яких під номерами написано терміни з теми, щовивчається. Учень має скласти систематичну папку, згрупувавши картки відповіднодо термінів. Купок карток має вийти стільки, скільки термінів. Наприклад:термін «дієслово», до нього слова – вид, час, спосіб, особа, число; термін«словотвір» до нього слова – суфіксальний, префіксальний, …,лексико-семантичний, лексико-синтаксичний, адвербіалізіція, субстантивація іт.д.
Гра «Рецензистикроссворду».
Вона полягає в наступному: класс ділитьсяна три групи (команди). Команди розміщуються напівколом обличчям до дошки.Кожна з команд по черзі пропонує тему, питання (слід поставити в якомоганестандартнішій формі) і відповідь – 1-ша команда пропонує тему, 2-га ставитьпитання і вказує межі і місце відповіді, 3-тя дає відповідь, потім 2-гапропонує тему, 3-тя – ставить питання, 1- ша – дає відповідь., і т.д… Кожнавідповідь записується.
Гра «Пелюсткиромашки».
На дошці виситьдекілька макетів ромашок з 7-ма пелюстками кожна. На пелюсткахнайрізноманітніші завдання, наприклад: подумайте…, згадайте…, уявіть…, іт.п.Учні пдходять до вчителя і обирають всою ( найдоцільніше – шляхомжеребкування). Потім учень тягне пелюстку, виймає її з ромашки і зі зворотноїсторони читає завдання. Йде готуватися, а інший тим часом, тягне свою пелюсткуі т.д. Кожен учень готується 3-5 хвилин. Поки перший відповідає вчителеві, іншіготуються. Таким чином кожен учень виконує за урок декілька мислиннєвихоперацій, а вчитель може перевірити рівень засвоєння знань і виявитипрогалинини, якщо такі є.
Гра-естафета.
Учні класуділяться на команди по 3-4 чоловіки. На території виставлені пункти. На кожномупункті по проходженню іспиту вони отримують паперову зірку (медаль, яблуко …)на якій написана літера. Завдання гри – скласти слово-пароль. Пункти: пункт 1 –теоретичний (потребує відповіді на теоретичне питання), пункт 2 –експериментальний ( вирішення практичних завдань), пункт 3 – тестовий («великийсвіт усього» — відповіді на питання, що реалізують між предметні зв’язки),пункт 4 – народна мудрість ( завдання на матеріалах народної творчості, накшталт продовжіть прислів’я…, відгадайте загадку…, іт.п.), пункт 5 – натхнення( перевірка уміння творити – складіть три-, чотиривірш, зобразіть графічно іт.п.), пункт 6 – практичне застосування ( продемонструвати практичнезастосування запропонованій темі, фразі, явищц мови…), пункт 7 – острів загадок(дається остання літера слова і учні мать скласти слово-пароль). Виграє такоманда, яка найшвидше знайде зашифрований пароль.
Додаток Г
Урок-гра «У країні звуків»
Тема: Звуки мови і звуки мовлення.
Мета: повторити йузагальнити знання про голосні і приголосні звуки набуті у початкових класах;розвивати фонематичний слух учнів; виховувати в учнів пізнавальний інтерес доукраїнської мови.
Обладання: Плакат зСонечком, ромашки із завданнями, ребуси, цеглинки з літерами, підручники.
Тип уроку: урокповторення й узагальнення знань.
Вид уроку: урок – гра.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Повідомлення теми й мети уроку
— Діти, сьогодні ми звами повторимо відомості про звуки набуті вами у початкових класах, будеморозвивати фонематичний слух і працювати зі звуками та буквами.
Створення ігровоїситуації
Стук у двері. Принеслилист. Читаємо: „П’ятому класу школи №13 від Ясного Сонечка з Блакитного Неба”.
Доброго дня, шановніучні!
Підступні ромашки викралиу моїх сонячних зайчиків літери та не вітдадуть,
поки заййчаткк невиконають всі їх завдання. Діти, допоможіть, будь ласка, зайчикам, адже вони ненавчалися у школі.
Ясне Сонечко
P.S. Почніть з ПершоїРомашки.
(Біля дошки висить плакатз сонечком і зайченятами, до якого прикріплюються літери; у класі по різнихмісцях розташовані ромашки з завданнями).
— Діти, подивіться, я йне помітила, що у класі з’явилися Ромашки. Допоможемо сонячним зайченятам. ДеПерша Ромашка? (Діти вказують на ромашку з цифрою 1 за якою конверт іззавданням)
III. Актуалізація опорних знань учнів.
Ромашка 1
Мозковий штурм: за двіхвилини записати всі назви, які стосуються звуків. (Наприклад: звук; літера;мова; доповідь, мовлення; буква; назва, фонетика; ім’я, пісня...)
Коли діти виконаютьзавдання, взяти у ромашки літеру і прикріпити її до плакату)
IV. Робота за темою
1. Знайомство з графікою, орфографією, орфоепією.
Ромашка 2
Завдання: розв’язатиребуси і дізнатися, які науки тісно пов’язані з фонетикою.
Вчитель демонструєребуси, діти відгадують. Учитель доповнює:
-Наша мова – звукова, ізначення в ній передаються за допомогою звуків. Тому фонетика, як наука прозвуковий склад мови, пов’язана з усіма галузями мовознавства. Однак, особливотісно пов’язані три розділи науки про мову, які встановлюють і вивчають правилапередачі звуків, звукового складу слів в усному і писемному мовленні.
Графіка — наука про знакиписьма, співвідношення між буквами і звуками. Орфографія – це розділмовознавства, що встановлює і вивчає загальноприйняті правила передачі слів написьмі.
Орфоепія — це розділмовознавства, що вивчає нормативну літературну вимову, виробляє вимовнірекомендації.
(Взятии у Ромашки літерута прикріпити її до зайченяти).
2. Побудова слів
Ромашка 3
— Звуки-фонеми служать,передусім, будівельним матеріалом, цеглинками для побудови споруд – слів.Ізольовано вжиті, вони нічого не називають, однак, поєднавшись, утворюютьслова.
— Побудуйте у кожноїпропонованої купки цеглинок фонем два (або й три) слова.
Для кожної купки цеглиноквикликаю до дошки учня. Працюють одночасно: викликані у дошки, інші у зошитах.Відповіді, наприклад:
1) село, осел;
2) салат, атлас;
3) Сама, маса;
4) писати, сипати;
5) їда, ДАЇ.
Взятии у Ромашки літерута прикріпити її до плакату.
3. Робота з підручником.
Ромашка 4
Виконати вправу 214 упідручнику. 3 учня працюють на дошці, інші у зошитах. Відповіді:
1) білка, котик, кіт,кабан, кінь, лама;
2) липка, кльон, в’яз;
3) чайка, сорока, орел,ворона, крук, кулик.
Взяти у Ромашки літеру таприкріпити її до зайчика.
4. Робота з таблицями у підручнику.
Ромашка 5
— Розгляньте таблиці настор.76 підручника, та дайте відповіді на питання.
— Скільки звуків валфавіті?
— Які бувають звуки?Скільки їх? Яка між ними різниця?
— Назвіть голосні звуки?
— Які бувають приголоснізвуки? Назвіть тверді дзвінки приголосні. М’які дзвінкі, глухі.
Взяти у Ромашки літеру таприкріпити її до плакату
5. Фізхвилинка
Раз, два – всі пірнають.
Три, чотири – виринають.
П’ять, шість – на воді
кріпнуть руки молоді.
Сім, вісім – що є сили
всі до берега поплили.
Дев’ять, десять –розгорнулись,
обсушились, потягнулись.
6. Розподільний диктант.
Ромашка 6
Слова з Г та Г’ записатив дві колонки.
Горох, ґедзь, ґатунок,груша, гусінь, густий, ґрунтівка, гусеня, гнотик, гуркіт, гумка, губа,ґратований.
Взятии у Ромашки літерута прикріпити її до плакату
7. Робота з підручником.
Ромашка 7
Виконати вправу 221 упідручнику.
(Прикріплюю останнюлітеру до плакату)
-Діти, погляньте, ми звами виконали всі завдання й повернули зайчикам їх літери. Хто ж здогадався, щоговорять вам зайченята у відповідь? (З букв склалося слово — Молодці). Так, ви, дійсно, молодці і добре сьогодні попрацювали.
Додатково
*Запитання-жарти:
1) Чого нема в дельфіна,але є в кита, акули, краба?
2) Чого нема в яблуні,але є у вишні, черешні, груші?
3) Чим закінчується літоі починається осінь?
4) Що стоїть посередгороду? А посеред лісу?
5) Чого немає в дині, алеє в кавуні. гарбузі?
6) Чим відрізняєтьсяшиття від життя? А лиман від лимона?
*У мене була таблиця про голосні іприголосні звуки. Та вона розсипалася: частини розсипалися і змішалися.Відновіть цю таблицю, склавши окремо частини на яких визначено ознаки голоснихі приголосних звуків.
V.Підсумок уроку
-Діти. яка була теманашого уроку?
— Що ми повторили науроці?
-А щось нове ви узнали?Що саме?
-Мені сподобалось як вивідповідали. Сьогодні ви отримали такі оцінки...
VI.Домашнє завдання: Впр. 205 (11).Коментування виконання вправи.
«Дякую, урок закінчено».