1.Загальні положення про атестацію педагогічних працівників
Атестаціяпедагогічних працівників – це визначення їхньої відповідності зайнятій посаді,рівню кваліфікації. Залежно від цього та стажу педагогічної роботи їмустановлюється кваліфікаційна категорія, визначається тарифний розряд оплатипраці, присвоюється педагогічне звання. Атестація педагогічних працівниківзагальноосвітніх шкіл проводиться відповідно до ст. 49 Закону України «Проосвіту» та регулюється діючим Типовим положенням про атестацію. Основною метоюатестації є активізація творчої професійної діяльності педагогів, стимулюваннябезперервної фахової та загальної освіти, якісної роботи, підвищеннявідповідальності за результати навчання і виховання, забезпечення соціальногозахисту компетентної праці.
Воснові проведення атестації лежать принципи: демократизму, загальності,всебічності, систематичності, колегіальності, доступності та гласності,безперервної освіти і самовдосконалення, морального і матеріального заохочення.
Відповіднодо діючого положення атестаційні комісії створюються при навчальних закладах,районних (міських) органах державного управління освітою, управліннях освітиобласних (міських) держадміністрацій. Кожна комісія розглядає коло питань своєїкомпетенції. Основним рішенням, яке приймається атестаційною комісією, єрішення про присвоєння кваліфікаційної категорії. За наслідками атестації встановлюютьсятакі кваліфікаційні категорії: «спеціаліст», «спеціаліст II категорії», «спеціалістІ категорії»», «спеціаліст вищої категорії» та може бути присвоєно педагогічнезвання: «старший учитель», «старший викладач», «старший військовий керівник», «майстервиробничого навчання І категорії»», «майстер виробничого навчання II категорії»»,«вчитель-методист», «військовий керівник – методист», «вихователь – методист», «старшийвожатий – методист».
Здійсненняатестації. Атестація здійснюється на основі комплексної оцінки рівнякваліфікації, педагогічної майстерності, результатів педагогічної діяльностішляхом проведення «зрізів навчальних досягнень учнів», контрольних робіт,тестування; відвідування уроків, позакласних заходів; здійснення аналізуосвітнього процесу в навчальних закладах з урахуванням думки батьків та учнів.
Атестаціяу навчальному закладі є неперервним процесом. Вона розпочинається у вересні змоменту опублікування наказу по школі «Про створення атестаційної комісії» ізавершується у квітні поточного навчального року; завершення атестаціїпоточного навчального року є початком атестації нового складу педагогічнихпрацівників у наступному. Тому атестацію розглядають як складову діяльностіпедагогічного колективу протягом усього навчального року.
Атестаціюпедагогічних працівників проводять у три основні періоди. На першому,підготовчому періоді члени педагогічного колективу ознайомлюються з основними атестаційнимиумовами й вимогами, що сприяє узгодженню громадської думки, запобігає майбутнімконфліктам. З цією метою проводяться інструктивно-методичні наради, засіданняметодичних об’єднань, профспілкові збори, виготовляються спеціальні стенди.Формується атестаційна комісія.
Протягомдругого періоду здійснюється оцінювання професійної діяльності педагогічних працівниківза двома комплексними показниками – узагальненими підсумками діяльності;експертною оцінкою практичної діяльності. За першим показником учитель маєправо представити творчий звіт, науково-методичну чи дослідно-експериментальнуроботу. Другий показник включає оцінку адміністрації школи, шкільного ірайонного методичного об’єднання, учнів і батьків, одержану на основідіагностування педагогічної діяльності, уточненого і скорегованого атестаційноюкомісією.
Натретьому, заключному етапі здійснюється фіксація результатів роботи вчителя,встановлюється кваліфікаційна категорія, присвоюється педагогічне звання.
Атестаціяпедагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, незалежно відпідпорядкування, типів і форм власності є обов’язковою і здійснюється, якправило, один раз на п’ять років.
Глибокеі всебічне вивчення, узагальнення, об’єктивне оцінювання результатівпрофесійної діяльності педагогів сприяє підвищенню рівня навчально-виховногопроцесу, баченню перспективи подальшого розвитку школи.
2.Порядок і терміни проведення чергової атестації у школі
До 20вересня адміністрації шкіл видають накази про створення атестаційної комісії таатестацію педагогічних працівників у поточному році.
До 10жовтня атестаційна комісія приймає:
• заявивід педагогічних працівників про проходження чергової та позачергової атестаційабо відмову від чергової атестації;
• клопотанняадміністрації про позачергову атестацію педпрацівників.
До 20жовтня атестаційна комісія:
• розглядаєподані документи;
• затверджуєплан проведення атестації і доводить його (під розписку) до відома осіб, якіатестуються;
• приймаєрішення, що оформляється протоколом, про підтвердження кваліфікаційноїкатегорії, тарифного розряду, педагогічного звання тих педагогічнихпрацівників, які підлягають черговій атестації, але не претендують напідвищення кваліфікаційної категорії і не мають претензій до своєї роботи збоку адміністрації.
До 20березня атестаційна комісія завершує вивчення роботи педагогічних працівників іоформляє атестаційні листи у двох примірниках.
За 10днів до засідання атестаційної комісії педагогічні працівники ознайомлюються затестаційними листами (під розписку).
До 20квітня атестаційна комісія:
• розглядаєатестаційні листи;
• заслуховуєпрацівників, які атестуються;
• приймаєрішення про відповідність педагогічного працівника посаді, яку він обіймає,встановлення відповідної кваліфікаційної категорії, тарифного розряду,присвоєння педагогічного звання;
• повідомляєпро результати атестації атестованому працівникові на цьому засіданні;
• вручаєпід розписку другий примірник атестаційного листа атестованому працівникові непізніше, ніж через тиждень.
Керівникустанови:
• видаєнаказ про підсумки проведення атестації;
• доводитьнаказ до відома атестованого працівника і колективу;
• подаєвиписку з наказу до бухгалтерії.
Атестаціяє апробованим засобом вивчення та оцінювання діяльності педагогічнихпрацівників загальноосвітнього навчального закладу і передбачає:
1.Оцінювання адміністрацією школи рівня професіоналізму та результативностінавчально-виховної роботи педагога.
2.Визначення рейтингу вчителя серед педагогів його фаху на рівні школи, району(міста).
3. Оцінюванняйого педагогічної роботи колегами по роботі в навчально-виховному закладі.
4.Вивчення думки учнів, їхніх батьків про вчителя, що атестується.
3.З досвіду проведення атестації вчителів ЗОШ І-ІІ ст. с. ГрабовецьТернопільського р-ну
3.1Вивчення параметрів діяльності вчителя
Вивченняпараметрів діяльності педагога, який атестується, здійснюється за такою пам’яткою,яка, на наш погляд, відповідає цілісному сприйняттю педагогічного процесузакладу:
• чиреалізує і модернізує зміст, форми, методи та засоби навчально-виховногопроцесу з огляду на нові завдання, що стоять перед школою;
• чирозробляє принципово нові підходи до навчання, виховання й розвитку учнів;
• чинаявні авторська методика, досвід активізації дитячої творчості, станурозкутості й оригінальності думки;
• чиздійснює педагог постійний самоаналіз і самооцінку праці; чи здатний швидко пов’язуватинові знання з уже здобутими, вчасно позбуватися упереджень; чи наявна у ньоговнутрішня духовна потреба у перебудові, яка не залежить від матеріальних благ;
• чизаймається дослідницькою діяльністю і творчим узагальненням своєї праці;
• чивміє не протистояти нововведенням, не шкодувати зусиль і додаткового часу напереучування, пристосування до нової ситуації;
• чивтілює у практику роботи принципи педагогіки співробітництва;
• чиможе науково обґрунтувати вибір дій у конкретній педагогічній ситуації;
• чиволодіє формами й методами управління та організації навчально-виховноїдіяльності учнів з метою розвитку їхніх потенційних можливостей, уміннямспонукати дітей до стану інтелектуального напруження;
• чивиявляє гнучкість у виборі оптимального управлінського рішення у нестандартнихситуаціях; чи вміє брати на себе відповідальність у виявленні складнихпедагогічних проблем;
• чиспроможний оригінальне конструювати педагогічний процес.
3.2План проведення засідань атестаційної комісії
І засідання.Жовтень
1.Розгляд заяв педагогічних працівників про проходження чергової або позачерговоїатестації чи відмову від неї.
2.Про розподіл обов’язків між членами атестаційної комісії.
3.Затвердження плану роботи.
IIзасідання. Грудень
1.Про хід вивчення системи роботи вчителів, які атестуються, членами атестаційноїкомісії.
2.Вироблення рекомендацій для окремих категорій педпрацівників, які атестуються.
IIIзасідання. Лютий
1.Про результати вивчення роботи педпрацівників, які атестуються (на основівідомостей про відвідані уроки, позакласні заходи, даних анкетування середучнів, батьків, учителів, висновків методичних об’єднань учителів відповіднихпредметів).
IVзасідання. Березень
1.Звіти вчителів на робочих місцях та розгляд атестаційних матеріалів педагогів.
2.Розгляд атестаційних матеріалів педпрацівників і ухвалення попередніх рішень.
Vзасідання. Квітень
1.Про підсумки атестації педпрацівників у школі.
3.3Методична карта педагогів
Основоюдля оцінювання рівня педагогічної майстерності вчителя є методична карта участіпедагогів у підвищенні науково-теоретичного рівня та професіоналізму, якамістить такі питання:
1.Прізвище, ім’я, по батькові вчителя.
2.Рік народження.
3.Освіта.
4.Категорія.
5.Курсова перепідготовка.
6. Атестація.
7.Досвід (ким і коли вивчається).
8.Проблеми, над розв’язанням яких працює вчитель.
9.Участь у методичних об’єднаннях.
10.Участь у психолого-педагогічному семінарі.
11.Участь у методичних місячниках і тижнях.
12.Виступи на засіданнях педради.
13.Методичні наради та інші збори (виступи).
14.Відкриті виховні заходи, вечори.
15.Участь у педчитаннях.
16.Участь у конференціях.
17.Дні освіти (виступи).
18.Інші види діяльності.
Методичнакарта ведеться окремо кожним учителем від атестації до наступної атестації.
Звітучителя на робочому місці охоплює:
1. Матеріальнубазу, облік навчальних посібників, їх розміщення для оперативного використання,збереження, поповнення.
2.Методичну, довідкову, художню літературу, нормативні документи, їх використання.
3.Планування, його доцільність, націленість на результат.
4.Проблему, над якою працює вчитель, і шляхи її реалізації.
5.Цікаві педагогічні знахідки, що розкривають творчість педагога.
6.Здобутки вчителя з формування загальної культури школяра.
7. Естетичнеоформлення навчального кабінету, його санітарно-гігієнічний стан, дотриманнявимог техніки безпеки та охорони праці.
8.Збереження класного майна.
9.Наявність документації згідно з Положенням про кабінет.
Звітприймає комісія у складі: членів атестаційної комісії, голови профспілковогокомітету, членів ради школи та методичної ради, голови відповідного методоб’єднання.
4.Нові методи атестування вчителів
Вумовах розбудови національної школи виховання творчого колективу шляхоматестації є одним із важливих аспектів управління цілісним педагогічнимпроцесом. У школі проводиться систематична робота щодо вдосконалення іпосилення стимулюючої ролі атестації у професійному зростанні педагогічнихкадрів, розвитку їхньої творчої ініціативи. Одним із важливих напрямків роботиатестаційної комісії є забезпечення дієвості принципів колегіальності,гласності та об’єктивності.
Самеце спонукало адміністрацію закладу переглянути підхід до організації іпроведення атестації. У школі вона розпочинається зі складання циклограми ікалендарного планування процесу атестації, що забезпечує чітке дотримання всіхетапів. Кожен педпрацівник, що атестується, складає і погоджує з атестаційноюкомісією індивідуальний план. Згодом, як і в кожній школі, починається наполегливащоденна робота адміністрації, членів атестаційної комісії над матеріалами, якісвідчать про кваліфікацію вчителів, що атестуються.
Дляаналізу уроку як основної ланки навчально-виховного процесу використовуютьсяпрогностична лінійка і схема самоаналізу уроку. Зі змістом прогностичноїлінійки і критеріями самоаналізу уроку педагоги ознайомлюються заздалегідь.Прогностична лінійка, крім визначення ефективності проведеного уроку, дає змогупрогнозувати наступний урок, що сприяє вдосконаленню методики його проведення.Важливе значення надається вмінню вчителя здійснювати самоаналіз уроку,критично оцінювати свою педагогічну діяльність. Для визначення рівняпрофесійної майстерності вчителя використовується технологічна карта, а длявиявлення зростання творчої активності – система стимулювання творчоїініціативи.
Утехнологічній карті розроблені критерії оцінювання творчої діяльності вчителя.Ці критерії необхідні адміністрації як система параметрів, що характеризуютьроботу вчителя та її результативність. Вони допомагають упорядкувати інформаціюпро педагога і на цій основі зробити об’єктивні висновки про професійний рівеньйого підготовки. Процедура підготовки до атестації у школі, сам процес ірезультати її спрямовані на утвердження в учителя особистої гідності, напідвищення його авторитету не лише у колективі вчителів, а й серед учнів,батьків. Тому неабияку роль відіграє рейтинг учителя у середовищі учнів ібатьків. З метою його визначення проводяться анкетування й тестування.
Схемасамоаналізу уроку вчителем повністю відповідає вимогам особистісно орієнтованоїпедагогічної парадигми:
1. Обґрунтуванняструктури уроку.
2.Взаємозв’язок навчального матеріалу з наступним і попереднім. Методи досягненняцілісності знань, здобутих учнями на уроці.
3. Урахуванняіндивідуальних особливостей і можливостей учнів певного класу.
4.Мотивація навчання.
5. Інформаційнанасиченість уроку; яку додаткову літературу використано.
6.Способи усунення перевантаження учнів.
7.Раціональність методів навчання, які використовувались.
8.Забезпечення диференціації на уроці.
9.Ефективність роботи з розвитку розумових здібностей учнів, формуваннясвітогляду, моральних якостей особистості.
10.Рівень культури розумової праці учнів на уроці.
11.Способи формування навчальних умінь і навичок.
12. Методикаоцінювання й обліку навчальних досягнень учнів, шляхи її вдосконалення.
13. Учому проявляється формування почуття відповідальності учнів за навчальну працю.
14.Що сприяло розвитку самоосвіти учнів; роль їхньої самостійної роботи у процесіпроведення уроку.
15.Рівень навчальних досягнень учнів. Якість засвоєння нового матеріалу.Продуктивність праці учнів на уроці.
16.Дотримання педагогічного такту і вимогливості до учнів.
17. Учому полягають недоліки й помилки у проведенні уроку. Шляхи їх подолання.
Усіпрацівники, що атестуються, складають індивідуальний план підготовки та участів атестації.
№
Зміст роботи
Дата
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
Ознайомлення з Типовим положенням про атестацію
Ознайомлення з основними вимогами до атестації у школі
Курсова підготовка
Участь в анкетуванні, тестуванні
Звіт про участь у роботі методичних секцій та методоб’єднань
Результати вивчення і впровадження у практику роботи передового педагогічного досвіду
Звіт про власні творчі досягнення
Участь у конкурсі «Учитель року»
Відкриті уроки
Відкриті виховні заходи
Творчий звіт «Від атестації до атестації»
Ознайомлення з характеристикою, наказом про підсумки атестації
Вересень
Вересень
Упродовж року
Січень-лютий
Березень
Лютий
Березень
Січень-лютий
Упродовж року
Упродовж року
Квітень
Квітень
5.Вивчення творчої діяльності вчителя адміністрацією школи під час атестації
Адміністрацієюшколи, шкільними методичними об’єднаннями та методичною радою розробленатехнологічна карта вивчення творчої діяльності вчителя під час атестації.
10-бальнасистема оцінювання
І.Науково-теоретична підготовка
1.Знання теоретичних основ науки у контексті предмета.
2.Знання наукових методів у контексті предмета, який викладається.
3.Знання історії розвитку науки і сучасних її досягнень.
4.Знання змісту освіти у контексті навчального предмета.
ІІ.Методична підготовка
1.Знання методики викладання предмета.
2.Володіння методами і прийомами навчання школярів.
3.Уміння організовувати навчання школярів.
4.Обізнаність із засобами навчання школярів та вміння їх використовувати.
5.Уміння обґрунтовано вибирати педагогічну технологію й оцінювати їїефективність.
III.Психолого-педагогічна підготовка
1.Знання психологічних і вікових особливостей учнів.
2. Знанняпсихологічних закономірностей навчання, виховання, розвитку школярів.
3.Знання теоретичних основ педагогіки і психології.
4.Обізнаність із новими педагогічними технологіями.
IV.Навчально-виховний аспект
1.Оптимальність змісту інформації, яку вчитель подає на уроці (глибина,логічність, структурування, виділення головного).
2.Використання навчального матеріалу для забезпечення виконання триєдиногозавдання уроку: навчання, виховання і розвитку учнів.
3.Використання прийомів навчання, заохочення учнів до активної розумовоїдіяльності, самостійності, творчості (створення проблемних ситуацій, виконаннятворчих завдань).
4.Творче використання новацій для добору методів, засобів і прийомів навчання.
5.Співпраця й співтворчість (педагогічний такт, уміння вести діалог, культураспілкування, вміння створити ситуацію успіху).
6.Педагогічно виправданий контроль і облік навчальних досягнень учнів.
7.Поведінка учнів, пізнавальна активність, зацікавленість, відчуття комфорту,взаємодопомога.
8.Робота над культурою мовлення учнів.
9.Поведінка вчителя: уміння володіти собою, культура мови, темпоритміка,жестикуляція, зовнішній вигляд, організованість, комунікабельність.
10.Культура ведення шкільної документації.
V.Організація позакласної виховної роботи
1.Планування позакласних заходів.
2.Організація позакласної роботи.
3.Проведення факультативів, гуртків, секцій.
4.Результативність позакласної роботи.
VI.Громадсько-педагогічний аспект
1.Виконання громадських доручень.
2.Особисті якості (авторитет у колективі, серед батьків, учнів).
Цятехнологічна карта відображає цілісне бачення особистості вчителя.
Учнямдля визначення рейтингу вчителя пропонується така анкета:
1. Чимє для тебе навчання у школі:
• радістювідкриття нового;
• бажаннямудосконалювати себе;
• важливимобов’язком;
• виконаннямволі батьків;
• нуднимвитрачанням часу.
2.Які навчальні предмети тобі подобаються найбільше? Чим? Які не подобаються?Чому?
3. Чивпливають на твоє ставлення до предмета твої стосунки з учителем? Як саме?Наведи приклади.
4.Хто з учителів, які викладають у твоєму класі, є прикладом справжньогопедагога? Що саме тобі подобається у ньому?
5.Уроки яких учителів тобі не хочеться відвідувати? Чому:
• учительпогано пояснює матеріал;
• учительнесимпатичний тобі як людина;
• учительнеоб’єктивно оцінює твої навчальні досягнення;
• предметважкий для засвоєння;
• маєшпрогалини у знаннях за попередні класи;
• несистематичновиконуєш домашні завдання;
• іншіпричини.
6.Твоє ставлення до класного керівника.
7. Щоконкретно заважає тобі з максимальною віддачею працювати на уроках:
• поганаорганізація навчальної діяльності;
• поведінкаокремих учнів;
• нерозумінняпояснень учителя;
• шумукласі;
• особистінеуважність і незібраність;
• слабкийконтроль з боку вчителя;
• відсутністьінтересу до навчання або до деяких предметів (до яких?).
6.Оцінка рівня фахової кваліфікації педпрацівників
Відколишкола існує як суспільний інститут, існує проблема оцінювання її діяльності тадіяльності педагога. Роль школи у вихованні наступних поколінь постійнозростає, і настав момент, коли виникла потреба дати об’єктивну оцінку роботівчителя, враховуючи всі аспекти його діяльності. Атестація педагогів ще більшезагострила проблему оцінювання роботи вчителя, адже за нею стоїть установленняпевної категорії, а відтак і місця вчителя серед колег, батьків, учнів, рівняоплати його праці, форм морального стимулювання. Атестація поставила уневигідне становище багатьох керівників і вчителів: керівників – бо не далачітких критеріїв визначення якості роботи вчителів, а педагога – бо він частоне вірить у об’єктивність оцінювання його праці керівниками навчально-виховногозакладу. Це і є причиною багатьох конфліктів, пов’язаних з атестацією.
Одниміз основних завдань атестації педагогічних працівників є «…стимулюваннянеперервної фахової та загальної освіти педагогічних працівників, посилення уних мотивації якісної роботи, підвищення їхньої персональної відповідальностіза результати навчання і виховання», а отже, об’єктивна оцінка праці вчителянабуває важливого суспільного значення. Значну допомогу в цьому може надатикерівникові школи рейтингова система оцінювання діяльності вчителів, яка маєпевні переваги перед іншими підходами до оцінювання цієї діяльності, зокрема:
1.Вона відповідає тим кваліфікаційним категоріям, які визначаються Положенням проатестацію, тобто певна категорія може бути встановлена педагогу за умовидосягнення відповідного рейтингу; в разі його падіння нижче певної межі вонамає бути знижена.
2.Кожний педагог, ознайомившись із запровадженою в школі рейтинговою системою,матиме чітку й конкретну мету свого професійного зростання. Якщо він претендуєна певну категорію, то мусить досягти відповідного рейтингу. Його зусиллястануть цілеспрямованими і конкретними.
3. Єможливість уникнути багатьох конфліктних ситуацій у випадку, коли вчительпретендує на більш високу категорію, ніж пропонує атестаційна комісія, оскількивін має можливість здійснити самооцінювання свого рейтингу.
4. Уразі переходу з однієї школи до іншої вчитель збереже свої педагогічні здобуткиу вигляді рейтингу і не починатиме все спочатку.
5.Запровадження рейтингу приверне увагу педагогів до інших форм роботи з дітьми,позакласної роботи, пошуку ефективних форм роботи з обдарованими учнями, татими, що мають початковий рівень навчальних досягнень, оскільки участь саме уцій роботі дасть йому змогу набрати додаткові бали, так само, як участь упрофесійних конкурсах, оглядах стимулюватиме творчі пошуки у розробціметодичних посібників, дидактичних матеріалів тощо.
6. Запровадженнярейтингу підвищує шанси молодих творчих педагогів швидше завоювати визнання іпоставити заслін перед байдужими і безініціативними працівниками.
Миокреслили деякі важливі, на нашу думку, підходи до атестації педагогічнихпрацівників. У них процес дослідження якості навчальних досягнень учніврозглядається крізь призму розвитку професійної майстерності вчителів, яка єорганічною складовою цілісного педагогічного процесу закладу.