Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичний аналіз проблеми
1.1 Використання спостережень в проведенні уроків освітньої галузі «Людина і світ»
1.2 Спостереження як метод навчання природознавства
Розділ 2. Методика проведення спостережень в початковійшколі
2.1 Спостереження за природою в 1 та 2 класах
2.2 Спостереження за природою в 3 класі
2.3 Спостереження за природою в 4 класі
Висновки
Список використаної літератури
Додаток А
Додаток Б
Додаток В
Додаток Г
Вступ
Природознавство як навчальний предмет маєінтегрований характер, оскільки його зміст утворює система уявлень і понять,відібраних зрізних природничих наук на основі ідеї цілісності природи зурахуванням міжпредметних зв’язків у початковій ланці освіти і перспективнихзв’язків із природознавчими курсами, що вивчатимуться в наступних класах.
Головною метою «Природознавства» в єформування в учнів уявлення про цілісність природи, виховання гуманної,творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, дбайливоставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вонадосягається шляхом постановки й реалізації освітніх, розвивальних і виховнихцілей [1].
Освітні цілі передбачають формування системиуявлень та понять про предмети і явища природи, взаємозв’язки й залежності міжними; предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань; уміньзастосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід,практична робота тощо).
Розвивальні цілі спрямовані на розвитокрозумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумовоїдіяльності: перцептивної (сприймання), мислительної (логічне і творчемислення), імажинативної (уява), мнемічної (пам’ять), мовленнєвої. А також нарозвиток емоційної сфери дітей; їх пізнавальної активності і самостійностішляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління (постановка цілей,планування, самоорганізація, самоперевірка і самооцінювання (самоконтроль),самокоригування); здатності до творчості, до самовираження і спілкування всумісній діяльності.
Виховні цілі пов’язані з вихованням особистіснихякостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватноїморальним, етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у ставленнідо навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідногокраю.
Отже, актуальність нашої роботи «Методикапроведення спостережень учнів за змінами в природі» виходить передусім з освітніхцілей вивчення природознавства через курси «Навколишній світ» та«Я і Україна. Природознавство».
Предмет роботи — методика проведенняспостережень з молодшими школярами.
Об’єкт — спостереження за природою впочатковій школі
Мета роботи — охарактеризувати методикупроведення спостережень на уроках «Я і Україна» (1-2 класи) та «Яі Україна. Природознавство» (3-4 класи).
Для виконання поставленої мети, намивиокремлено певні завдання:
теоретичний аналіз проблеми;
узагальнення передової методики проведенняспостережень;
зробити висновки.
«Природознавство» — це навчальнийпредмет, провідним компонентом якого є система природознавчих знань. Вонивизначають всі інші компоненти змісту, зокрема, сукупність предметних і загальнонавчальнихумінь.
Зміст і його структурування визначаютьсязагальнодидактичними принципами (гуманізації; особистісно зорієнтованогонавчання; науковості; наступності; виховного і розвивального навчання;забезпечення позитивної мотивації учіння, створення умов для самореалізаціїкожного учня, розвитку його творчої самостійності та соціальної активності) івласне природничими принципами (екологічний, краєзнавчий, українознавчий,планетарний, фенологічний), що реалізуються в єдності.
Розділ 1. Теоретичний аналіз проблеми1.1 Використання спостережень впроведенні уроків освітньої галузі «Людина і світ»
Вчимо спостерігати.
Через спостереження вчимо!
Нарочна Л.К.
Цілісне уявлення про зміст початкової освітидає Базовий навчальний план початкової школи, який є складовою частиноюДержавного стандарту початкової загальної освіти. Він представлений такимиосвітніми галузями [13]:
мови і література;
математика;
здоров’я і фізична культура;
технології;
мистецтво;
людина і світ.
У межах кожної освітньої галузі визначенозмістові лінії, які є наскрізними для всіх рівнів загальної середньої освіти.
На основі Базового навчального планурозроблено і затверджено Типові навчальні плани початкової школи з українськоюмовою навчання та мовами навчання національних меншин. У них зміст освітніхгалузей реалізується через навчальні предмети та інтегровані курси.
Розкриємо зміст освітньої галузі «Людинаі світ».
Зміст освітньої галузі «Людинаі світ» визначається особливостями соціалізації особистості молодшогошколяра в українському суспільстві.
Основною метою освітньої галузіє:
засвоєння узагальнених таемпіричних уявлень і понять, які відбивають основні властивості тазакономірності реального світу, місце в ньому людини;
розширюють і систематизують соціальний тапізнавальний досвід молодшого школяра;
забезпечення первинних цінніснихорієнтацій у різноманітних галузях життя, культурній спадщині України, регіону,сім’ї;
створення передумов дляусвідомленого сприйняття та засвоєння соціальних норм, традицій українськогонароду, культурних і статево-рольових стандартів поведінки.
Освітня галузь ґрунтується нареалізації таких принципів:
відповідність цінностейукраїнського суспільства особистісній формі їх існування, тому до галузівключено не лише елементи знань про навколишній світ і місце в ньому людини,певні способи діяльності, а й досвіду особистісного ставлення до системицінностей українського суспільства, зокрема етнічних, загальнонаціональних,загальнолюдських;
взаємодія змістової іпроцесуальної сторін навчання означає врахування специфіки діяльності молодшихшколярів шляхом забезпечення чуттєвого сприймання, організацію активногоспілкування дітей із соціальним і природним оточенням, накопичення досвідуціннісного ставлення до навколишнього середовища;
наступність і перспективність умежах предмета і його зв’язок з іншими дисциплінами в системі початковогонавчання.
Основними структурнимикомпонентами змісту цієї освітньої галузі є:
знання про українськесуспільство, довкілля, в якому живе дитина, способи пізнання й орієнтації внавколишньому житті;
первинні моральні та оцінні поняття іуявлення, уміння виконувати пізнавальні дії, виявляти залежності, робитисамостійні висновки, спілкуватися з людьми, оцінювати вчинки. Значне місцевідводиться ознайомленню із сенсорними еталонами і набуттю навичок поведінки вприродному та соціальному оточенні.
До змісту освітньої галузі, крімперелічених традиційних компонентів, включено емоційно-ціннісні, особистісні,які виражають ставлення до отримуваних знань, створюють міжсуб’єктністьспілкування у процесі пізнавальної, комунікативної діяльності, проявляються упереживаннях, смислотворчості учнів і є потужним джерелом мотивації їхнавчання.
Ця освітня галузь спрямована наформування в молодших школярів уявлень і понять про цілісність світу, вихованнягуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити,бережливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності.
Заявлена мета реалізуєтьсяшляхом виконання таких завдань [12]:
формування системи уявлень таелементарних понять про об’єкти неживої та живої природи, взаємозв’язки ізалежності між ними;
поглиблення і розширенняуявлень, понять та закономірних зв’язків між ними на рівні природних угруповань(ліс, лука, водойма, природна зона);
формування наукового світогляду;
формування екологічної культури;
забезпечення єдностіінтелектуального та емоційного сприймання навколишньої природи та практичноїприродоохоронної діяльності;
засвоєння традицій українськогонароду у взаємовідносинах людини з природою.
Наскрізними ідеями освітньоїгалузі «Людина і світ» є: цілісність і різноманітність природи;відповідність діяльності людини основним закономірностям функціонуванняприроди, примноження її багатств, збереження та охорона.
Структурними компонентами змістує [2]:
науково-пізнавальний: системазнань (емпіричні факти, уявлення, елементарні поняття), яка опосередковановідображає закони і закономірності природи та місце в ній людини;
діяльнісний:навчально-пізнавальна діяльність для оволодіння природознавчим змістом іпрактична діяльність, пов’язана з охороною природи та свого здоров’я;
ціннісний: система цінностей уставленні до природи, до людей, до самого себе.
До змісту цієї освітньої галузівключені також компоненти, що сприяють розвитку емоційності дитини,спостережливості, мислення, творчих здібностей, самостійності, активності тапізнавального інтересу.
Зміст і його структурування визначаєтьсязагальнодидактичними і власне природничими (фенологічним, краєзнавчим,українознавчим, планетарним, екологічним) принципами, які реалізуються всукупності.
Розвивальний аспект змісту цієї галузіпередбачає формування досвіду творчої діяльності учнів, оволодінняузагальненими способами дій, рольове моделювання способів поведінки в різнихситуаціях, розвиток активного пізнавального ставлення до дійсності, тобтоформування розумових здібностей учнів, їх емоційної сфери, спостережливості,забезпечення умов для оволодіння досвідом спілкування, самореалізації,самовираження в навчально-пізнавальній діяльності відповідно до індивідуальнихможливостей кожної дитини. Здійсненням виховної функції є формування у школярівпатріотизму, поваги до Української держави, її символіки, свідомого бажаннязробити свій внесок у становлення України як демократичної заможної держави.Виховне спрямування забезпечується набуттям учнями досвіду емоційно-ціннісногоставлення до навколишнього світу через вибір змісту, особистісно значущого длядітей, його зв’язок з навколишньою діяльністю, співвідношення системи потреб імотивів, створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності,засвоєння молодшими школярами елементів екологічної культури, усвідомленням нимицінності здоров’я і здорового способу життя, залежності життя людини від станунавколишнього природного середовища.
Обов’язковою складовою змісту освітньої галузіє володіння учнями методами пізнання природи (спостереження, практична робота,дослід) та уміння розв’язувати пізнавально-практичні задачі з природничимзмістом.
Отже, як бачимо, спостереження є чи неключовим методом для оволодіння учнями знань про природу, є невід’ємнимкомпонентом методичної бази навчання учнів. Також слід вчити учнів самомупроцесу правильного спостереження, адже такі знання є необхідними у подальшомуїх житті.1.2 Спостереження як метод навчанняприродознавства
З раннього дитинства у повсякденному життідіти зустрічаються з багатьма явищами і предметами природи. Проте в них нерозвинені увага і спостережливість, діти не розуміють значення природи в життілюдини. Це призводить до зневажливого ставлення до природи, до неправильногорозуміння предметів і явищ, а деякі об'єкти викликають навіть огиду. Отже, зперших днів перебування дітей у школі вчитель повинен допомагати дітямпізнавати навколишнє середовище, навчати любити й оберігати природу, удоступній для розуміння дитини формі розкривати складну систему взаємозв'язкупредметів і явищ, формувати матеріалістичний світогляд, атеїстичний погляд наприроду, навчити розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. Досягтимети можна тільки завдяки організації систематичних спостережень за предметамиі явищами природи під керівництвом учителя.
К.Д. Ушинський зазначав, що основа розуміннясуто людської мови полягає в правильному логічному мисленні, а правильна логікамислення виникає з правильних і точних спостережень [8].
З перших днів занять у школі вчитель повиненорганізувати систематичні, цілеспрямовані спостереження за погодою, сезоннимизмінами в рослинному, тваринному світі та в праці людей. На спостереження невідводяться навчальні години, вчитель планує цю роботу щоденно.
Щодня в ті самі години на одному з уроківпевний час відводиться на бесіду про спостереження, які учні проводятьсамостійно. Основні дані спостережень учні фіксують у щоденниках, а черговийзанотовує в класний календар природи і праці людей. Самостійні спостереженняучнів залишати без уваги і контролю вчителя не можна. Увага учнів початковихкласів нестійка, і тому вони можуть забути про спостереження.
З перших днів навчання у І класі діти дістаютьбезліч нових вражень. Щоб запобігти перевантаженню їх, у перші дні вереснящоденні спостереження організовувати недоцільно. До цієї роботи першокласниківзалучають поступово.
На одному з перших уроків учитель в бесідівиявляє ступінь розвитку спостережливості у дітей. Учні розповідають, що вонибачили влітку в лісі, у саду, на луках, у полі, на річці або морі, що бачать навулиці, йдучи до школи і додому. Здебільшого діти бачать не все, щовідбувається або знаходиться навколо них. Одне з перших завдань учителя — розвинути спостережливість і довільну увагу учнів, навчити не тільки бачити, ай уміти розповісти про бачене.
У II класі спостереження стаютьрізноманітнішими. Учні вчаться аналізувати дані своїх спостережень, підбиватипідсумки, виявляти причинні зв'язки між явищами природи, а також між ними іпрактичною діяльністю людини. Другокласники помічають менш яскраві і меншпомітні явища природи, проводять більш точну деталізацію їх, ніж першокласники.Наприклад, діти спостерігають за сходом і заходом Сонця, за його висотою надгоризонтом у різні пори року і протягом дня. Починають розрізняти силу вітру,розуміють причини утворення туману, інею, помічають поступове похолоданнявосени і потепління навесні; виявляють, що взимку при похмурій погоді теплішає,а сонячно буває у морозні дні.
У II класі діти не тільки спостерігають запрацею людей на полях, а й самі працюють на ділянках, стежать за розвиткомпосаджених рослин.
Під час канікул діти самостійно ведутьспостереження.
У ІІІ-IV класах спостереження за природоюпоглиблюються: учні починають користуватися деякими приладами, складнішим стає іхарактер обробки результатів спостережень. Разом з тим учні систематично ведутьспостереження за погодою. Вони відмічають стан неба, опади, температуру повітряі напрямок вітру. Для цього діти повинні навчатись користуватися компасом,флюгером.
Можна вимірювати опади опадоміром (занаявністю достатньої матеріальної бази школи), висоту снігового покровувизначають снігомірною рейкою, лінійкою. Такі дослідження з використаннямприладів в ІV набувають конкретнішого характеру.
Спостереження за неживою природою требапоєднувати з спостереженнями за змінами в рослинному і тваринному світі, атакож звертати увагу на тісний природний взаємозв'язок між живою і неживоюприродою. Наприклад, з приходом весни Сонце піднімається над горизонтом вище,день стає довшим, теплішає повітря, тане сніг, прогрівається ґрунт,пробуджуються рослини і комахи, які живляться рослинами. Пробудження комахзумовлює приліт птахів, які ними живляться, пробуджуються й інші тварини (жаби,ящірки, їжаки та ін.). Праця людей також залежить від погодних умов і маєсезонний характер — сівба починається тільки тоді, коли ґрунт прогрівається довідповідної температури.
На початку кожного сезону учні одержуютьзавдання перевіряти певні народні прикмети щодо погоди. Наприклад, восени: якщосвійські гуси або качки стають на одну ногу, а голову ховають під крило, будехолодно; якщо галки та ворони сідають на верхівках гілок, слід чекати яснупогоду, а сідають на нижні гілки (в крону) — на вітер. Взимку: якщо деревавкриті інеєм — на потепління; закружляли у повітрі лапаті сніжинки — будевідлига. Навесні: якщо вранці з'являються темні хмари — вдень чекай дощу; якщосонце сідає в хмари — чекай дощу завтра. Влітку: якщо вранці трава рясно вкритаросою — дощу не сподівайся; якщо роси мало або зовсім відсутня — вдень чекайдощу; ввечері тепліше, ніж уранці, чекай негоди та ін. Завдяки такій роботі вучнів розвивається спостережливість, бажання розгадувати таємниці природи,якомога більше дізнаватися про вже відоме.
З учнями IV класу організовують фенологічніспостереження за рослинами і тваринами. Щоб зацікавити учнів цією роботою,вчитель розповідає про велике значення фенологічних спостережень у народномугосподарстві. За фенологічними спостереженнями розробляють графіки польовихробіт, прогнозують кількість і час появи шкідників, що дає можливість вестипланомірну боротьбу з ними. Від досконалості планування залежить підвищенняврожайності. Це допомагає радянським людям здійснювати плани, наміченіКомуністичною партією щодо раціонального використання природних багатств,підвищення ефективності праці.
Для спостережень беруть ті види рослин, яківивчаються за програмою з природознавства (є пріоритетними в тій чи іншіймісцевості). Результати спостережень учні занотовують у таблиці, які будутьодночасно своєрідним планом ведення спостережень за найбільш характернимизмінами в розвитку рослин, комах, птахів.
Результати спостережень діти занотовують утаблиці (див. Додаток А).
Провадять спостереження як за зимуючими, так іза перелітними птахами. Можна організувати спостереження за синицями,горобцями, сороками, шпаками, ластівками, граками та ін. Спостерігаючи загоробцями, діти переконуються, що вони знищують велику кількість комах і їхніх личинок,особливо лугового метелика, і цим приносять велику користь. Результатиспостережень діти занотовують у таблиці.
Спостереження за птахами становить для дітейвеликий інтерес, що є однією з умов виховання в них свідомого і дбайливогоставлення до пернатих друзів.
Щоб розкрити типові ознаки кожної пори року,треба чітко уявляти специфіку місяця. Тому підсумки спостережень проводятьщомісяця. Це допоможе учням навчитись аналізувати дані своїх спостережень, щомає велике значення для формування матеріалістичного світогляду, атеїстичноговиховання, розвиває у дітей логічне мислення, мову, вміння порівнювати,узагальнювати, робити висновки.
Для проведення узагальнюючих уроків потрібні«Щоденники спостережень» учнів, класний «Календар природи іпраці людей», який ведуть учні, та календарі минулих років за відповідниймісяць, картини пір року, колекції, гербарії, ілюстрації та малюнки, прислів'я,загадки та ін.
Розпочинають урок бесідою, в ході якої вчительоголошує тему і завдання уроку, виявляють погодні особливості відповідного дня.Звертається увага на тривалість дня, шлях сонця на небозводі, температуруповітря, стан рослин і поведінку тварин (птахів, комах), працю людей на поляхта ін.
Учитель пропонує підрахувати за таблицеюспостережень кількість днів (ясних, хмарних), днів з опадами — дощем, снігом,кількість днів з температурою повітря: вищою за 0°, нижчою за 0°, і визначитисередньомісячну температуру повітря. У IV класі визначають, звідки найчастішедмуть вітри, аналізують, як впливає напрямок вітру на стан погоди. Учнямдається завдання: користуючись умовними записами, прочитати, яка була погода,наприклад 1, 2...10 квітня. Учні читають стан погоди в таблиці спостережень за10 днів. Порівнюють дані відповідного дня з погодою інших днів місяця,відмічають, які зміни відбулися в природі порівняно з першими днями місяця.Великий інтерес до цієї роботи виявляють учні, коли порівнюють дані про погодупоточного місяця з даними окремих місяців минулих років.
На підставі своїх спостережень і спостереженьза минулі роки діти роблять висновок, якій порі року відповідає погода употочному місяці, порівнюють, чи збігаються календарні дні пір року з данимиїхніх спостережень, проведеними в певній місцевості.
Щоб систематизувати знання учнів III-IVкласів, складають таблиці на дошці і в зошитах (див. Додаток Б).
Наприкінці уроку розглядають картини та іншіілюстрації, з'ясовують, якої пори року типові ознаки зображені на них, який цемісяць, за якими ознаками його визначати, що доповнити, яку ще типову картинуможна намалювати. Можна запропонувати учням у найкоротшому творі описати поруроку.
На заключному етапі уроку вчитель робить підсумокі оцінює знання учнів, дає домашнє завдання з спостережень на наступний місяць,показує деякі прийоми роботи.
Як підсумок, треба сказати наступне. Спостереженнямають ключове значення для учнів початкових класів у пізнанні навколишньогосвіту. Роль вчителя в організації таких спостережень є передусіморганізаційною, також він допомагає школярам залучитися до спостережень,зацікавлює їх. Величезне значення мають також проведені підсумки спостережень,оформлення результатів спостережень. Таку роботу слід проводити систематично,урізноманітнювати форми та прийоми.
Розділ 2. Методика проведенняспостережень в початковій школі2.1 Спостереження за природою в 1 та2 класах
Організація спостережень, обговореннярезультатів їх, вироблення навичок фіксування їх у зошиті з друкованою основоюздійснюються на уроках «Я і Україна». Проте ці види занять можнапоєднувати з уроками трудового навчання, образотворчого мистецтва, музики.
Другокласники спостерігають протягом року заположенням Сонця на небі, температурою повітря, вітром, станом неба, опадами,змінами у розвитку рослин та житті тварин, працею людей.
За Сонцем другокласники спостерігають протягомроку візуально. Вони відмічають раз на місяць зміни його положення опівднівідносно якогось високого предмета (одинокого дерева, стовпа, будинку) івстановлюють залежність: чим вище стоїть Сонце, тим довший день, більше теплапосилає воно на землю, і навпаки.
Температуру повітря за допомогою термометрадругокласники не вимірюють. Вони щоденно визначають на основі своїхбезпосередніх відчуттів тепло чи холодно надворі, фіксують наслідкиспостережень у зошиті за допомогою таких знаків: «тепло» — червонимкружечком, «холодно» — синім.
Діти спостерігають за вітром і дають йогословесний опис, (ласкавий, поривчастий, пронизливий, холодний, теплий). Узошитах наявність вітру відмічають стрілкою.
У II класі діти продовжують спостерігати застаном неба. Кількість хмар на небі визначають «на око», характеризуючиїї словами «ясно» (небо чисте, безхмарне), «хмарно» (небонаполовину вкрите хмарами), «похмуро» (все небо затягнуте хмарами).
Продовжуються спостереження і за опадами таіншими явищами природи. Другокласники дають словесний опис спостережуваних явищі відмічають їх за допомогою таких умовних знаків:
За змінами у погоді другокласникиспостерігають систематично. Щоб зацікавити їх цією роботою, вчитель роз'яснюєзначення досліджень у галузі передбачення погоди для народного господарства,організовує гру «Синоптики». Для виконання ролі «синоптиків»обирає кілька учнів, яких знайомить із місцевими ознаками поліпшення чипогіршення погоди. Вони періодично інформують пре наслідки своїх спостереженьусіх учнів класу.
Другокласникам доступні для спостережень такіознаки:
а) поліпшення погоди: після негоди увечеріз'являється Сонце, у другій половині дня — райдуга; вночі випадає роса; вранціз'являється туман; квітки нагідок розкриваються зранку та ін.;
б) погіршення погоди: дим стелиться по землі,Сонце заходить у хмару; ластівки і стрижі літають над самою землею; кульбабизакривають суцвіття та ін.
Діти повинні усвідомити, що від змін у неживійприроді залежить розвиток рослин і життєдіяльність тварин. Другокласникипродовжують вести спостереження за живою природою, які вони розпочали у першомукласі, але кількість об'єктів для спостережень збільшується. Так, їм можназапропонувати такі спостереження за рослинами:
І. Восени: встановити, на яких деревах, кущахлистя стає жовтим, червоним, багряним; коли розпочинається листопад у берези,осики, клена, дуба, акації, бузку, коли він закінчується, які дерева нескидають листя на зиму.
II. Взимку: який вигляд мають листяні, хвойнідерева, на яких деревах і кущах залишаються плоди.
III. Навесні: коли розпочинається рух соку уберези, клена, коли починають бубнявіти і розпускатись бруньки у дерев і кущівнайближчого оточення, коли з'являться перші весняні квіти, коли зацвітутьчеремха, бузок.
Серед тварин найдоступніші для спостереженьптахи і комахи. Залежно від пори року можна рекомендувати такі завдання дляспостережень за птахами: чим живляться граки восени, взимку, навесні, влітку,де вони знаходять їжу, коли ластівки починають готуватися до відльоту?Відмітьте день, коли ластівок не стане, коли вперше побачите снігурів.Перевірте народну прикмету: снігурі приносять перший сніг. Коли біля вашихгодівниць з'являться птахи? Яких із них ви впізнали? За якими ознаками? Якповодяться птахи біля годівниці? Коли перестають відвідувати годівницю? Колиповертаються у рідні краї шпаки, ластівки? Коли ви вперше почули спів зозулі?Навесні підіть у поле і послухайте пісню жайворонка. Чи подобається вона вам? Зчим ви могли б її порівняти?
Для спостережень за комахами можназапропонувати:
І. Восени: спостерігайте за поведінкою мурашокбіля мурашника. Яку здобич вони приносять? Спостерігайте за метеликами — їхживленням, польотом. Яке забарвлення крил у них під час польоту і в станіспокою? Чи однакове воно? Чи бачимо ми комах у холодні осінні дні? А взимку?Спробуйте дізнатись, куди вони поділися з настанням холодів.
II. Навесні: коли навесні з'явилися метелики,мухи, бджоли, джмелі? У куточку живої природи проведіть спостереження заживленням жука-сонечка попелицями. Щоб діти не забули, за якими об'єктами і вякій послідовності вони мають вести спостереження, бажано скластипрограму-пам'ятку на сезон чи якийсь період і вивісити її в класі"
Другокласники ведуть спостереження і за працеюлюдей на селі та в місті: збиранням урожаю, снігозатриманням, вивезеннямдобрив, роботами в теплицях, очищенням вулиць і тротуарів від снігу, ремонтомсільськогосподарської техніки та ін. Спостережувані зміни у живій природі тапраці людей діти занотовують у зошиті з друкованою основою.
Конспект уроку для 2 класу див. Додаток В.
Отже, як ми чітко бачимо, спостереження в 2 класівідбуваються за такими напрямками:
спостереження за погодою та її змінамипротягом року;
спостереження за змінами в живій природі тапрацею людей;
Важливо, щоб діти усвідомили чіткий зв’язокміж обома цими процесами. Таке бачення допоможе їм краще осягнути курс у 3-4класах, розуміти взаємозв’язки в природі.2.2 Спостереження за природою в 3класі
У III класі учні продовжують спостерігати заприродою і працею людей. Але спостереження їх дещо ускладнюються в зв'язку зтим, що відповідно до програми поглиблюється вивчення природного середовища.Наприклад, діти ознайомлюються з життям рослин і тварин поля, лісу, водойм,тобто розширюється коло спостережень, а також вони використовують нескладніприлади: гномон, термометр, флюгер, сніговимірну рейку. Свої спостереження вонифіксують у зошитах для самостійної роботи і класному «Календарі природи іпраці людей» і вчаться більш доказово пояснювати причини виникнення тихабо інших явищ, передбачати погоду.
Щоб учні краще зрозуміли існуючі в природівзаємозв'язки і залежність живої природи від факторів неживої природи,усвідомили, що основною причиною всіх змін, які нам доводиться спостерігати вприроді, є Сонце, то з нього і треба розпочинати спостереження і проведеннябесід про спостереження.
Учителі переконалися, що учням легше осмислитипричини явищ, які їм доведеться спостерігати, коли спостереження і бесіда заними проводяться в такій послідовності: зміни висоти Сонця на небосхилі,тривалість дня і ночі, температура повітря, вітер, опади, стан неба, замерзанняґрунту, водойм або розмерзання їх, зміни у стані рослин (підготовка до зими чипробудження від зимової сплячки), зміни у поведінці тварин (комах, птахів,звірів), праця людей в різні пори року.
Правильно організовані спостереження завидимим рухом Сонця дають можливість учителю підвести дітей до розуміння такоговажливого світоглядного поняття, як причина закономірності сезонних змінприроди. А причиною, як відомо, є висота Сонця. Ось чому так необхідно раз намісяць у двадцятих числах в один і той самий час (наприклад, о 12 год 30 хв)учням вимірювати довжину тіні, яка падає від гномона. Зміна довжини тініпротягом року і є для них переконливим доказом, що Сонце змінює свою висоту.
З висотою Сонця пов'язана і тривалість дня іночі. Причину цього явища теж доцільно розкрити дітям. Це цілком доступноїхньому розумінню. За допомогою схематичного малюнка третьокласникам слідпояснити,
що, спостерігаючи за видимим рухом Сонця, мипомітимо як протягом року змінюватимуться його точки сходу і заходу. Взимкунайменша буде між ними відстань, і Сонце рухається низько, день короткий, а нічдовга. При низькому положенні Сонця його промені ледве торкаються поверхні імайже не нагрівають її. Та й світить воно не довго, бо день короткий. Пояснитидітям цікаву властивість повітря. Воно пропускає сонячні промені до поверхніЗемлі, а само від них не нагрівається. Сонячне тепло відбивається від поверхніЗемлі і нагріває повітря… Тому взимку і холодно. Зовсім інакше влітку. Точкисходу і заходу Сонця знаходяться на великій відстані. Сонце піднімається вище.Його промені більш прямо падають на Землю. День стає довгим, а ніч короткою.Тепер поверхня Землі довше освітлюється Сонцем і краще нагрівається йогопроменями; температура повітря стає вищою.
Спостереження за видимим рухом Сонця даютьвчителю можливість формувати в учнів поняття про сторони горизонту. Так, схід ізахід їм вже відомі. Залишається пояснити, що опівдні, коли Сонце найвище буваєнад Землею, напрям його показує нам південь, протилежна сторона там, де ніколине буває Сонця, є північ.
Знаючи сторони горизонту, учні зможуть під часспостережень за вітром розкривати ще одну важливу причину зміни температуриповітря. Так, північні вітри сприяють її зниженню, а південні — навпаки. Згодомучні дізнаються, що західні вітри частіше приносять в нашу місцевість опади.Уявлення про силу вітру учні дістають за деякими місцевими ознаками. Наприклад,коли тих0 _ листя на деревах нерухоме; слабкий вітер — шелестить листя ірухаються дрібні гілки; помірний вітер — помірно рухаються великі гілки дерев;сильний вітер — хитаються великі дерева. В школах, де є географічний майданчик,спостереження за вітром краще проводити за флюгером. Діти охоче цю роботувиконують.
Крім цих елементів неживої природи учні спостерігаютьза станом неба і опадами. Як, наприклад, хмарність впливає на опади? У процесіспостережень вони доходять висновку, що восени небо частіше, ніж літом,вкривається хмарами, у результаті чого випадають тривалі дощі, на відміну відлітніх короткочасних.
За погодою учні спостерігають щоденно, а зазамерзанням ґрунту і водойм та розмерзанням їх — періодично. Періодичноспостереження проводять і за компонентами живої природи. Щоб діти кращезрозуміли залежність живих організмів від неживої природи, бесіду зафенологічними спостереженнями проводять після того, як учні розкажуть пропогоду. При цьому звертається увага саме на ті ознаки погоди, які вплинули напояву тих чи інших змін у рослин, у поведінці тварин тощо.
Говорячи з учнями про поведінку тварин,учитель зазначає, що їхнє життя залежить не тільки від погоди, а й від станурослин, а також від самих тварин. Наприклад, з приходом весни теплішає повітря,пробуджуються рослини, а потім оживають комахи, які живляться рослинами.Пробудження комах зумовлює приліт птахів, які ними живляться.
Праця людей у сільському господарстві такожзалежить від погоди. Так, сівба починається тільки тоді, коли прогрівається ґрунттощо.
Особливо велику увагу слід приділитиспостереженням під час екскурсій і прогулянок Бесіду за підсумками спостереженьпроводити не тільки на уроках природознавства, а й на інших і таким чиномздійснювати міжпредметні зв'язки в навчанні.
Для розвитку пізнавальних інтересів учнів слідширше проводити роботу з класним «Календарем» (див. мал.1), учнямдавати завдання добирати інформацію з дитячої художньої літератури (вірші,загадки, коротенькі повідомлення з життя рослин і тварин), газет, журналів процікаві події в нашій країні і у рідному краї, які вміщують на «Календарі»в кишеньку «У світі цікавого» або «Це корисно знати» та ін.
Навчити учнів узагальнювати найзручніше навідомому і якоюсь мірою засвоєному ними матеріалі. Спочатку учні узагальнюютьспостереження за минулий день, потім — за тиждень, місяць, певну пору року.
/>
Мал. 1.
До кожного місяця бажано підбирати іприкріплювати до «Календаря» певні народні прикмети, які діти повинніперевірити. Прикмети змінюються, і їхня новизна підтримує у дітей інтерес. До«Календаря» варто добирати загадки, прислів'я. Відображати на ньому ікорисні справи школярів, кращі творчі роботи з описом природи даного місяця,малюнки.
Особливої привабливості, «Календарю»надають кольорові малюнки, які учні добирають з різних джерел (старих журналівтощо), а також різноманітні натуральні об'єкти (живі квіти, кольорові листки,гілочки з плодами, бруньками та ін.).
Отже, спостереження є одним з методівздійснення краєзнавчого і сезонного принципів у навчанні, виховання у дітейспостережливості, естетичних почуттів, бережливого ставлення до природи і націй основі формування елементів наукового світогляду. Конспект уроку в 3 класідив. Додаток Г.2.3 Спостереження за природою в 4класі
У IV класі учні продовжують спостерігати заприродою і працею людей. Свої спостереження, як і в III класі, вони фіксують укласному «Календарі природи і праці людей», занотовують їх у зошитахдля самостійної роботи з природознавства. Звичайно, кількість об'єктів дляспостережень необхідно збільшити, а головне, вимагати від учнів розкриттяпричин змін природних явищ, логічної розповіді, узагальнень. Коли будутьвивчатися природні зони нашої Батьківщини, треба намагатися, щоб учніпорівнювали свої спостереження з даними місцевостей різних природних зон іпояснювали причини відмінностей між ними. Це не тільки сприяє поглибленню ірозширенню знань школярів, а й викликає у них пізнавальний інтерес. Ще краще,якби в IV класі організувати листування з учнями союзних республік, обмінгербарними рослинами, зразками корисних копалин, ілюстраціями про працю людейтощо.
Ширше застосовувати з учнями перевіркународних прикмет для передбачення погоди, звертати їхню увагу на зміни напрямкувітру. Саме він є однією з причин, яка викликає серед зими потепління, хочСонце все нижче і нижче піднімається над горизонтом, а навесні — навпаки. Сонцепіднімається вище, вже зацвіли садки, і раптом пішов сніг. Причина одна — північний вітер приніс холодне повітря, але вітер змінює свій напрямок, іпогода змінюється.
Четвертокласників слід більше залучати дороботи на географічному майданчику з різними приладами: флюгером, опадоміром,гномоном та ін.
При роботі з класним «Календарем природиі праці людей» можна ускладнювати завдання учням шукати цікаву інформаціюдо рубрики «В світі цікавого» з життя рослин і тварин, а особливо пропрацю людей своєї місцевості і в інших природних зонах. Так, на півночі нашоїреспубліки лежить ще сніг, а в Узбекистані вже цвітуть сади і ведеться сівба.
Ознайомлення учнів IV класу з рухом Землінавколо осі і навколо Сонця є досить складним матеріалом, який вимагає відучителя чіткої послідовності викладу фактів з урахуванням життєвого досвідудітей. При цьому необхідно використати не тільки різноманітний ілюстративнийматеріал, але й схематичні малюнки і обов'язково досліди з телурієм. Якщо йогонемає, то потрібний глобус і освітлення його свічкою або електричною лампочкою.Знання про рух Землі конче потрібні для усвідомлення учнями не тільки причинявищ, які їм доводиться спостерігати щодня, а й розуміння наступних тем зрозділу «Різноманітність природи України», в якому учні повинні знатиголовну причину, яка зумовлює поступовий перехід на території нашої країни відзони арктичних пустинь до субтропіків. Тому радимо не гаяти часу на повторенняпопереднього матеріалу, а розпочати урок з нової теми.
Урок-екскурсія на тему «План місцевості»(проводиться на шкільному подвір'ї).
Мета: на практиці закріпити вмінняорієнтуватися на місцевості, вчити читати план місцевості, ознайомити зелементарними способами складання плану, перевірити уміння проводитиспостереження за природою і працею людей; виховувати естетичні почуття.Розвивати просторові уявлення, спостережливість.
Обладнання: план шкільної ділянки, компаси,планшети, олівці, рулетка, лінійки, гумка, умовні знаки плану на окремихмалюнках (у вигляді лото).
Підготовка до екскурсії.
1. Бесіда в класі на повторення попередньогоматеріалу.
Запитання: що означає орієнтуватися намісцевості? Які способи орієнтування ви знаєте? Що показує масштаб? Де йоговикористовують? Що необхідно знати, щоб накреслити план місцевості? Назвіть, щоозначають умовні знаки (вчитель по черзі показує дітям на окремих карткахумовні знаки).
2. Повідомлення мети і завдання екскурсії.
Хід екскурсії.
І. Закріплення знань по орієнтуванню замісцевими ознаками і по Сонцю (доцільно екскурсію проводити о 13 год, у сонячнупогоду).
За завданням вчителя учні визначають сторонигоризонту за тінню від свого тіла, дерева, стовпа. Залежно від місцевих умовзвернути увагу учнів на знаходження сторін горизонту за розростанням гілок деревна південь, розміщенням моху й лишайників на корі дерев, дерев'яних будинках (розростаютьсяз північного боку, трава вища, густіша і вигоріла з південної сторони). З південногобоку дерев, пеньків, будівлі оселяються і мурашки. З'ясовується і головнапричина цих явищ, а саме: різниця в освітленні і нагріванні Сонцем південного іпівнічного боків місцевих предметів. Кожну з місцевих ознак перевірити задопомогою компасу. Це допоможе учням закріпити вміння працювати з приладом.Пояснити дітям, що для правильного визначення сторін горизонту необхіднозвірити кілька ознак. Щоб не заблукати в лісі, треба завжди пам'ятати, в якомунапрямі знаходиться те місце (початок дороги чи стежки), коли ви входили в ліс.
II. Робота з планом.
Вчитель збирає учнів так, щоб всім було видно,показує план шкільного подвір'я. За його завданням діти знаходять умовніпозначення на плані окремих предметів і порівнюють зображення їх з дійснимипредметами і навпаки.
Учитель звертає увагу учнів на те, що намісцевості неможливо одразу охопити поглядом усе нанесене на план. Наприклад,будинок школи заступає собою сарай і квітник, розташовані в кінці подвір'я, алена плані ці об'єкти позначені. За умовними знаками на плані учні дізнаються проте, як і де ці предмети розташовані на місцевості. План саме тим і цінний,пояснює вчитель, що за короткий проміжок часу ми можемо ознайомитися зрозташуванням шкільної ділянки і з усіма тими об'єктами, які є на ній.
Для закріплення навичок користування масштабомучитель дає учням завдання виміряти довжину і ширину клумб, грядок, шкільногобудинку і порівняти їхні розміри з поданими на плані.
Читаючи умовні знаки плану шкільної ділянки,вимірюючи певні об'єкти, учні навчаються не тільки читати план, а й працювати зкомпасом і рулеткою.
III. Складання плану.
На наступному етапі екскурсії дати учнямможливість самим повчитися складати план окремих частин шкільного подвір'я.Наприклад, скласти план однієї з доріжок і предметів, які знаходяться навколонеї. Клас розбивається на ланки (зірочки). Кожна ланка одержує певне завдання,але перед цим вчитель дає інструктаж для учнів. Він складається з певних дій:
а) орієнтування планшету;
б) вибір опорної точки, звідки починаєтьсякреслення плану;
в) вимірювання об'єктів і нанесення їх напланшет відповідно до масштабу.
IV. Бесіда за спостереженнями в природі.
Залежно від пори року увага учнів звертаєтьсяна зміни в неживій природі і вплив їх на зміни в стані рослин, поведінці тварин.Діти визначають суттєві ознаки даної пори року. Збирають екскурсійний матеріал.
V. Підсумки екскурсії і завдання додому.
Графічно зобразити дорогу до школи, тобтонакреслити схему маршруту. Умовними знаками позначити найбільш примітне:вулицю, будинки, дерева та інше без використання масштабу. Прочитати статтю«План місцевості» і виконати завдання, які даються до неї. Оформити зекскурсійного матеріалу наочність, різні вироби.
Під час роботи над складанням плану доцільнопровести екскурсію по місцевості, що прилягає до школи. Є всі можливості ширшеознайомити їх з навколишнім життям, природою і працею людей, вчитиорієнтуватися на місцевості, графічно зображати свій шлях і обов'язковозвернути увагу на форми поверхні суші та її використання в народному господарстві.Ці знання конче потрібні для вивчення фізичної карти.
Під час такої екскурсії з метою підтримання удітей пізнавального інтересу необхідно організувати ігри на пошуки засхемою-маршрутом. Все це позитивно впливає на настрій молодших школярів, їхзавзяття, виховує кмітливість, риси колективізму, фізично загартовує.
Висновки
Як чітко зазначено в програмі курсу «Я іУкраїна», спеціальними методами пізнання природи (дослід, практичнаробота, спостереження) та вміннями користуватися приладами (термометр, гномон,компас тощо) учні оволодівають не в окремих темах, а в процесі вивченнявідповідного змісту всього навчального предмета [11].
Такий підхід до розробки змісту забезпечуєйого розвивальне спрямування, оскільки оволодіння ним потребує активноїнавчально-пізнавальної діяльності кожного школяра.
Основною формою організації процесу навчанняприродознавства є уроки, які тісно пов'язані з позаурочними й позакласнимизаняттями. На кожному уроці слід планувати роботу так, щоб завжди залишався часна спостереження учнів, або підведення підсумків таких спостережень.
Навчання природознавства здійснюєтьсяметодами, в яких ураховуються їх внутрішня (зміст) і зовнішня (форма) сторони.Внутрішню сторону відображають методи за рівнем пізнавальної самостійностіучнів: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу,евристичний (частково-пошуковий), дослідницький (пошуковий). А зовнішню — відповідні методи навчання за джерелом знань: словесні (бесіда, розповідь,пояснення), практичні (спостереження, дослід, практична робота), наочні (використаннянатуральних, образотворчих, аудіовізуальних засобів наочності, моделей).Зазначені методи поєднуються. Обов'язковою умовою поєднання є відповідністьзмісту методу його формі, тобто зовнішньої сторони — внутрішній. Наприклад, упроцесі навчання використовуються репродуктивна бесіда, евристична бесіда,репродуктивна розповідь, проблемний виклад, репродуктивна практична робота,дослідницька практична робота [11].
Головними критеріями вибору або конструюванняметодів у кожній логічно завершеній частині змісту теми уроку виступають власнепедагогічні й дидактичні цілі, предметний зміст, навчально-пізнавальніможливості кожного школяра, рівень його навчально-пізнавальної готовності. Крімтого, враховуються матеріальні умови, час, що відведений для навчання,суб'єктивні можливості вчителя.
Особливо на якість процесу навчанняприродознавства впливає ефективне використання спостережень. Інтерактивнаучбова діяльність учнів на уроках, позаурочних і позакласних заняттях,організована різними методами з використанням спостережень, може бути:фронтальною, виконуватися групами або парами у поєднанні з індивідуальноюнавчально-пізнавальною діяльністю.
Список використаної літератури
1. Байбара Т.М., Бібік Н.М. „Я і Україна": Підручник 3 кл. — К.:Форум, 2003.
2. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах:Навчальний посібник. — К.: Веселка, 1998. — С.147-226.
3. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методикавикладання. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000. — С.98-142.
4. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Я і Україна. Навколишній світ. Зошит для 1 класу.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. — 64 с.
5. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Я і Україна. Навколишній світ. Зошит здрукованою основою для учнів 2 класу. — Тернопіль: Підручники і посібники,2006. — 56 с.
6. Жаркова І.І., Мечник Л.А., Жук М. Я і Україна. Я і суспільство. Зошитдля 3 класу. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. — 48 с.
7. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Я і Україна. Я і природа. Зошит для 3 класу.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. — 64 с.
8. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах.- К.: Вища школа, 1975. — 176 с.
9. Огієнко Т.М. та ін. Я і Україна. Природознавство.3 клас. Робочий зошитз теоретичними відомостями / Т.М. Огієнко, Н.А. Філіпова, Л.Ф. Богданова, Н.М. Кириченко.- Харків.: Країна мрій ТМ,2003. — 80 с.: іл.
10. О.М. Волошин,М.І. Майхрук. Тести з природознавства 4 (3) клас. Посібник для вчителів,батьків. — Тернопіль: СМП „Астон”, 2001. — 84 с.
11. Програмидля середньої загальноосвітньої школи.1-4 класи. — К.: Початкова школа. — 2006.- 432 с.
12. Л.К. Нарочната ін. Методика викладання природознавства. — К.: Вища школа, 1990. — 302 с.
13. СавченкоО.Я. Дидактика початкової школи. — К.: Ґенеза, 1999. — 368 с.
14. СухомлинськийВ.О. Вибрані твори. — Т.2 — М.: Просвещение, 1979.
15. ШандрівськаГалина, Лясковська Марія. Я і Україна.1 клас. Розробки уроків. — Тернопіль:Підручники і посібники, 2002. — 64 с.
16. Я іУкраїна. Навколишній світ.2 клас. Розробки уроків. — Тернопіль: Підручники іпосібники, 2002. — 112 с.
17. Я іУкраїна. Робочий зошит з теоретичними відомостями для 2 кл. (Т.М. Огієнко, Л.Ф.Богданова, Н.А. Філіпова та інші). — Харків: Країна мрій ТМ, 2006. — 79 с.
Додаток А
Таблиця спостережень за картоплеюНазва рослини Дата Сівби Появи сходів Появи листків Потовщення коренеплоду Збирання врожаю
Додаток Б
Таблиця підсумків спостережень за місяцьНазва місяця Кількість днів Температура повітря Довжина тіні від гномона Стан рослин Поведінка тварин Праця людей
Ясних
Похмурих
З опадами
Вітряних
Додаток В
Урок-екскурсія на тему «Природа навколонас».
Мета: формувати уявлення про природу в цілому,неживу й живу природу; працювати над виробленням умінь виділяти істотні ознакипредметів, групувати їх; виховувати любов до природи.
Підготовка до екскурсії: вибір місця;попередження учнів.
Хід екскурсії:
«Що ж таке природа?» — запитуєвчитель. Щоб допомогти учням відповісти на це запитання, класовод пропонуєоглянутися довкола й сказати, що вони бачать. Що з того, що нас оточує, можнаназвати словом «природа»? Вислухавши відповіді, він узагальнює:«Те, що оточує людину і не зроблено її руками, — природа. Сонце, небо,вода, вітер, земля, рослини, тварини — все це природа. Людина також невід'ємнаїї складова. Природа дає все необхідне для життя людини: їжу, воду, повітря,будівельні матеріали. Вона є джерелом натхнення для письменників, композиторів,художників, які присвятили їй чимало чудових творів. Недарма природу називаютьненькою. Всі ми — діти природи, та не всі однаково добрі до неї. Дехто знищуєтварин, рослини, забруднює водойми, повітря. Природа ж потребує постійноїуваги, турботи.
Після цього вчитель повідомляє, що природаподіляється на живу й неживу, і пропонує назвати окремі об'єкти, предмети, якіналежать до живої чи неживої природи. Частина учнів скаже, що рослини неживі.Щоб допомогти їм позбутися хибного уявлення, класовод загострює увагу своїхвихованців на цьому питанні: одні з вас вважають рослини живими, інші — неживими. Хто ж помиляється? Чим живі істоти відрізняються від неживих предметів?Придивляючись до навколишнього середовища, школярі відповідають. Помилковівідповіді виправляються, правильні — доповнюються. Так, коли діти твердять, щорослини неживі, мотивуючи це тим, що вони не пересуваються, вчитель звертаєїхню увагу на те, що рух — ознака не лише живого, і пропонує поспостерігати зарухом хмар, вітром, павутинням у повітрі тощо. Отже, рухаються й неживіпредмети. Крім того, класовод нагадує дітям про в'юнкі рослини, які по-своємупересуваються.
Спрямовуючи думку учнів у необхідне русло,педагог дає завдання поспостерігати, як і чим живляться птахи, бджоли, павуки утраві, на деревах і кущах. Підводить дітей до висновку, що всі істотиживляться, і запитує, що знають учні про живлення рослин. Що беруть рослини зґрунту? Чому в нього вносять добрива?
Так само актуалізуються знання другокласниківпро здатність усього живого до росту. За допомогою вчителя вони підсумовують:рослини, як і тварини, люди — живі, бо вони живляться, ростуть, дихають,розвиваються. Щоб діти зрозуміли, в чому полягають взаємозв'язки між живим інеживим, класовод ставить проблемне запитання: „Чи можуть існувати живіорганізми без неживої природи? Що їм необхідно для життя?“. Пропонуєзагадку: „Всі його люблять, усі на нього чекають, а хто подивиться, коженскривиться“ (Сонце). За що ж усі люблять Сонце? Вислухавши відповіді,вчитель уточнює: „Життя без Сонця неможливе. Якщо воно перестане світити,зелені рослини загинуть, бо вони не можуть жити без тепла й світла. Тваринамнічим буде живитись. Все живе замерзне від холоднечі. Проте цього не станеться,бо Сонце — зірка, яка випромінює у простір силу-силенну тепла й світла. Вононабагато більше від Землі, та через велику відстань здається маленьким.“
Після цього — вправи на застосування набутихзнань. їм доцільно надати ігрової форми, скажімо, запропонувати вказати „зайве“серед предметів, що їх учитель називає (небо, Сонце, будинок, пісок — що зайве?Чому? Дуб, камінь, вода, повітря — що зайве? Чому? та ін.).
Щоб діти краще вчилися групувати живі й неживіоб'єкти, також доцільно провести гру. Для цього клас розподіляється на двікоманди, призначається ведучий, який швидко називає різні об'єкти. Коли назвеживий об'єкт, діти піднімають руку вгору, коли неживий — присідають. Хтопомилився, виходить із гри. Перемагає та команда, в якій залишиться більшеучнів.
Додаток Г
Предметний урок на тему „Термометр“.
Мета: продовжувати формування поняття „осінь“,ознайомлювати учнів із методикою спостережень за природою і працею людейвосени; ознайомити учнів з будовою термометра і навчити їх користуватися ним;виховувати бережливе ставлення до природи; розвивати спостережливість,мислення.
Обладнання: краєвиди літа і осені, зразоккласного „Календаря природи і праці людей“, на столі вчителя склянкиз теплою і холодною водою, пробірка з корком, у який вставлено скляну трубочку,термометри для вимірювання температури повітря, води і медичний, а також модельтермометра. Хід уроку.
I. Повідомлення теми і завдання уроку.
II. Бесіда з використанням краєвидів літа іосені. Запитання:
1. Розкажіть про погоду влітку. А яка погодасьогодні? 2. Які зміни ви помітили з приходом осені? 3. Розгляньте краєвидиліта і осені. Які зміни відбулися в житті рослин? чому? 4. Що ви помітили,спостерігаючи за комахами влітку і восени? 5. Що змінилося в поведінці птахів?6. Які зміни відбулися в праці людей на городах, полях, садах з приходом осені?
III. Ознайомлення учнів із змістомспостережень протягом осені. Вчитель пропонує учням прочитати за підручникомзавдання: „Восени спостерігайте“. Після цього знайомить їх із зразкомкласного „Календаря природи і праці людей“. Вчитель пояснює дітям, щовони продовжуватимуть спостереження і будуть занотовувати їх у зошиті ікалендарі. Щодня з дозволу вчителя черговий учень буде записувати те, що учніспостерігали в природі і праці людей. До календаря додаватимуться кращі роботиучнів (твір, малюнок, загадка, запитання і відповіді), а також різні дрібнінатуральні об'єкти: рослини та їхні органи (плоди, листки, квітки), а такожкомахи тощо. У кишеньку під назвою „У світі цікавого“ учнівкладатимуть опис явища або пристосування рослин і тварин до певногосередовища, який прочитали в книжці, журналі чи спостерігали самі. До календарябажано прикріплювати вирізки з місцевої газети про працю людей. Учительзаздалегідь заготовляє основу для календаря. На уроці повідомляє, щооформлятимуть його ті учні, які чергують у класі, і відразу після обговорення зучнями доручає черговому занести до календаря дані про температуру, стан неба,силу вітру (тихий, слабкий, помірний, сильний), про стан рослин, поведінкутварин, працю людей.
IV. Бесіда. Для кращого розуміння учнямипринципу роботи термометрів слід дати їм поняття про властивості рідинрозширюватися при нагріванні і стискатися при охолодженні. Перед проведеннямдосліду створити таку проблемну ситуацію.
Запитання: що відбудеться з водою, якщо їїдоверху налити в чайник або інший посуд і поставити на вогонь? чому водавиливається з чайника? поясніть причину цього явища.
V. Демонстрування досліду, вчителем навиявлення властивості рідин розширюватися при нагріванні і стискуватися приохолодженні. Учитель за допомогою запитань керує пізнавальною діяльністю учнів.Запитання: що ви помітили? чому рівень води при нагріванні підвищився, а приохолодженні знизився? який висновок треба зробити з дослідів? після того якучні зроблять висновок (при нагріванні вода розширюється, а при охолодженністискується), вчитель записує його на дошці, а учні в зошитах.
VI. Розповідь учителя про властивість рідинрозширюватися під час нагрівання і стискатися під час охолодження. Таківластивості, крім води, мають й інші рідини: олія, гас, спирт, рідкий метал — ртуть. Цю властивість рідин людина використовує в приладах для вимірюваннятемператури — термометрах. Під час розповіді вчитель демонструє термометри ізвертається до учнів, пропонуючи їм сказати, де той або інший термометрвикористовує людина. Будову термометра вчитель спочатку пояснює на одному зтермометрів, потім на моделі. На моделі зручно пояснювати і основний принципроботи приладу. Температура записується за допомогою умовних знаків. Наприклад,десять градусів тепла записується так: +10°, а п'ять градусів холоду так: -5° (кружечкомбіля цифри замінюють слово „градус“).
VII. Практична робота учнів. На моделі термометраучні фіксують запропоновану їм температуру повітря. Потім учитель пропонуєкільком учням виміряти температуру повітря (в класі, коридорі, на вулиці),свого тіла і води (в акваріумі, водопроводі). Результати спостережень один зучнів записує на дошці, а інші в зошитах.
VIII. Закріплення знань. Як пояснити такеявище: у морозний день хлопчик приніс повну пляшку олії, через деякий час оліяпотекла по стінках пляшки, частина вилилася. Чому? Учням дається завданнязаписати в зошиті цифрами: два градуси тепла, десять градусів морозу, прочитатисловами температуру тіла +36,6°, температуру повітря -12°, +15°, -5° та ін.
IX. Підсумки уроку, завдання додому.Продовжувати вести спостереження за природою і працею людей. Уважно читатистаттю „Термометр“, відповісти на запитання і виконати завдання.Збирати плоди та насіння для підгодівлі птахів узимку. Допомагати дорослимзбирати врожай.