Реферат по предмету "Педагогика"


Особливості організації вивчення математики в різновіковій групі

--PAGE_BREAK--2. Типи занять з математикою в різновіковій групі та їх варіантність
Питання виховання і навчання у різновіковій групі вже не раз розглядалися у працях В.Н. Аванесової, Є.Г. Батуріної, Є.В. Русакової, М.В. Мінкіної, О.І. Соловйової Л та ін. Характеризуючи виховну роботу в різновіковій групі, всі автори зазначають, що вона багато в чому залежить від особистих рис педагога, його методичної підготовки, уміння одночасно керувати діяльністю дітей різного віку. У цих працях є й деякі методичні рекомендації щодо організації занять у різновіковій групі дитячого садка. Зокрема, автори пропонують два варіанти організації спільних занять: початок заняття одночасно у всіх трьох (чотирьох) підгрупах, а закінчення послідовне (через 15 — у молодшій, через 20 хв. — у середній і т. д.); послідовний початок занять (заняття починається з однією підгрупою, потім через 5—7 хв. підключається друга підгрупа, потім третя і т. д.)

Незважаючи на певні успіхи в розв'язанні питання про організацію педагогічного процесу в мало комплектному дитячому садку, на сьогодні є ще ряд нерозв'язаних проблем. Тому вихователь мало комплектного дитячого садка повинен бути творчою людиною і глибоко розуміти специфіку роботи.

В основу роботи з математики у мало комплектному дитячому садку покладено принцип диференційованого підходу до навчання, який здійснюється, по-перше, з урахуванням віку дітей, по-друге, з урахуванням рівня засвоєння математичних знань, умінь і навичок кожною дитиною зокрема. Вихователь повинен вивчити ці рівні. Дані, добуті в результаті такого вивчення, дають змогу визначити основні педагогічні завдання у роботі з окремими підгрупами дітей і намітити шляхи реалізації їх, а також дають можливість постійно контролювати ефективність навчально виховної робити.

Безумовно, найважливішою ланкою в організації всієї роботи з формування елементарних математичних уявлень у різновіковій групі є планування. Трудність полягає в тому, що вихователь повинен правильно поєднувати загальні вимоги дидактики з особливостями роботи з дітьми різного віку.

 У різновіковій групі, як і в роботі з дітьми одного віку, насамперед треба прагнути забезпечити засвоєння програмного змісту кожного заняття. При розробці перспективного плану з математики вихователь виходить із необхідності суворого дотримання зв'язку між повідомленням нового матеріалу, його повторенням, закріпленням і стійним використанням дітьми здобутих знань, умінь, не забуваючи про те, що ця послідовність має зберігатися відповідно у кожній віковій підгрупі.

Вихователь ретельно продумує програмний зміст кожного заняття, використовуючи такі форми й методи його організації, які могли б забезпечити достатнє навантаження на дітей кожної вікової підгрупи. Як приклад візьмемо групу, яка об'єднує дітей від 4 до 7 років. Вихователь мас визначити достатнє навантаження і відповідність матеріалу програмним завданням кожної вікової підгрупи або з однієї теми, або за кількома темами, забезпечуючи правильний добір завдань для роботи під керівництвом вихователя та самостійної роботи дітей.

Слід також зазначити, що, плануючи роботу з усіма трьома підгрупами одночасно з однієї теми, вихователь обов'язково конкретизує програмні завдання для кожної вікової підгрупи. Наприклад, з усіма підгрупами планується робота для закріплення знань про геометричні фігури, але діти 5-го року життя повинні будуть тільки знайти і назвати ці фігури (квадрат, коло, трикутник, прямокутник), діти 6-го року життя — відшукати й назвати ще й ромб, уміти виділяти сторони і кути, а діти 7-го року життя—порівнювати ці фігури, знаходити схожість та відповідність.

В.Н. Аванесова запропонувала три типи організації

дітей на занятті в мало комплектному дитячому садку. Досвід роботи показав правомірність виділених автором трьох типів організації дітей на занятті в різновіковій групі: І тип — усі діти зайняті одним видом діяльності — математикою; II тип — комбіновані заняття; III тип —заняття а однією (підготовчою) підгрупою за загальноприйнятою методикою. Ці заняття забезпечують правильне виконання режиму дня у різновіковій групі, міцне глибоке засвоєння знань, сприяють успішному розв'язанню виховних завдань.

Проте в результаті узагальнення передового педагогічного досвіду можлива різноманітність варіантів кожного з цих типів організації занять. Слід зазначити, що саме врахування цих варіантів при плануванні та організації навчання математики в різновіковій групі й дає змогу ефективніше розв'язувати програмні задачі для кожної вікової підгрупи. Нижче подаємо опис можливих варіантів кожного із трьох типів занять з математику різновіковій групі ( докладний опис конспектів занять дивитися в додатках).

І тип— усі діти організовані одним видом діяльності — математикою. Цей тип передбачає різноманітність варіантів.

Варіант перший: початок занять одночасний, всі три підгрупи працюють за однією темою з ускладненням для старших дітей, потім дітям підготовчої і старшої підгруп дається самостійне завдання, а діти середньої підгрупи працюють з вихователем (друга частина заняття). На цьому заняття з дітьми середньої підгрупи закінчується. Вихователь переходить до дітей старшої підгрупи, працює з ними над третім програмним завданням. Закінчивши з ними заняття, вихователь ще 5—7 хв продовжує працювати з дітьми підготовчої підгрупи і закінчує заняття.

Варіант другий: початок занять також одночасний, у першій частині заняття всі три підгрупи працюють з вихователем за однією темою із ускладненням для старших дітей, тоді самостійна робота пропонується дітям середньої і старшої підгруп, а діти підготовчої підгрупи продовжують працювати з вихователем. Давши самостійне завдання дітям підготовчої підгрупи, вихователь 1,5—2 хв. виділяє для перевірки виконання самостійного завдання дітьми середньої підгрупи (старші у цей час продовжують працювати самостійно) і відпускає їх гратися. Після цього вихователь переходить до дітей старшої підгрупи, перевіряє виконання самостійного завдання, працює з ними над розв'язанням третього програмного завдання, після чого відпускає їх гратися, а сам продовжує роботу з дітьми підготовчої підгрупи.

Варіант третій: у першій частині заняття організація дітей така ж сама, як у першого і другого варіантів; у другій частині заняття вихователь працює з дітьми старшої підгрупи, а самостійною роботою зайняті діти середньої і підготовчої підгруп. У третій частині заняття діти старшої підгрупи працюють самостійно, а вихователь спочатку перевіряє самостійну роботу дітей середньої підгрупи і відпускає їх гратись, потім перевіряє самостійну роботу дітей підготовчої підгрупи і працює з ними над розв'язанням третього програмного завдання. Після цього діти підготовчої групи дістають завдання для самостійного застосування знань за третім програмним завданням, і вони працюють самостійно, а вихователь 1,5—2 хв. відводить у цей час для перевірки самостійної роботи старших дітей і відпускає їх гратись. Закінчується заняття перевіркою самостійної роботи дітей підготовчої групи.

Варіант четвертий в основному використовувався нами у кінці кварталу під час контрольних, підсумкових занять. У першій частині заняття діти всіх трьох підгруп працюють спільно за однією темою з ускладненням для старших дітей, у другій частині всім їм пропонуються самостійні завдання. Перевірка самостійної роботи починається з середньої підгрупи, після чого ці діти йдуть гратись. Потім перевіряється виконання самостійного завдання дітьми старшої і підготовчої підгруп. У третій частині заняття діти старшої та підготовчої підгруп працюють разом з вихователем за однією темою з ускладненням для дітей підготовчої групи, після чого діти старшої підгрупи вільні, а діти підготовчої підгрупи працюють над розв'язанням третьої програмної задачі.

Варіант п'ятий: заняття розпочинається з дітьми підготовчої підгрупи, через 7—10 хв. запрошуються діти старшої, а ще через 5—7 хв. — середньої підгрупи. У другій частині заняття дітям підготовчої підгрупи дається велика за обсягом самостійна робота на 12—14 хв. За цей час вихователь повинен устигнути попрацювати з дітьми старшої підгрупи і спрямувати їх на самостійну роботу, запросити дітей середньої підгрупи й провести з ними першу частину заняття. В останній частині всі три підгрупи працюють за однією темою з ускладненням для старших підгруп..

В а р і а н т ш о с т и й відрізняється від п’ятого тим, що в останній частині заняття дітям середньої підгрупи вихователь може дати самостійне завдання, а з дітьми старшої та підготовчої працює за однією темою, потім вони йдуть гратися, а вихователь перевіряє роботу дітей середньої підгрупи, закінчує з ними заняття.

Варіант сьомий: заняття починається з дітьми підготовчої групи, через 5—7 хв. приєднується старша підгрупа, а ще через 5—7 хв. — середня. В той час як підготовча група працює самостійно над розв'язуванням другої програмної задачі, вихователь проводить першу частину заняття з дітьми старшої підгрупи. Потім діти середньої, старшої та підготовчої підгруп працюють за однією темою. Для дітей підготовчої підгрупи це остання, третя частина заняття, для старшої — друга, а для дітей середньої підгрупи— перша. Після цього діти середньої і старшої підгруп працюють за подібною темою (можна одній із підгруп дати самостійне завдання, а інша у цей час працює з вихователем).

Варіант восьмий: заняття починається з дітьми підготовчої і старшої підгруп. Вони працюють вихователем за однією темою з ускладненням для дітей сьомого року життя. Потім обом підгрупам дається самостійне завдання. На заняття запрошуються діти середньої підгрупи. Розв'язавши першу задачу разом з вихователем, вони приступають до самостійної роботи. Вихователь у цей час працює з дітьми старшої підгрупи, потім вони йдуть гратися. Вихователь виділяє 1,5—2 хв. для перевірки самостійної роботи дітей середньої підгрупи і відпускає їх гратися. З дітьми підготовчої підгрупи працює ще 5—7 хв.

Варіант дев'ятий: заняття починається з дітьми підготовчої і старшої підгруп. Вони працюють з вихователем за однією темою з ускладненням для дітей сьомого року життя. У другій частині заняття діти підготовчої підгрупи працюють самостійно, а діти старшої — з вихователем або навпаки. На третю частину заняття запрошуються діти середньої підгрупу, всі три підгрупи працюють за однією темою з ускладненням для дітей старших підгруп. Потім діти старшої та підготовчої підгруп граються, а вихователь продовжує роботу з дітьми середньої підгрупи.

У перші дні, організовуючи дітей на заняття у мішаній групі, вихователь може залучити для допомоги няню або завідуючу. Проте з часом діти звикають до спокійної тихої гри, і вихователь не потребує допомоги інших. Слід ще зазначити, що дітям у цей час найкраще пропонувати настільно-друковані ігри, будівельний матеріал та ін. Велике значення має також правильна розстановка меблів у групі. Місце для ігор рекомендується відділяти спеціальною завісою — стінкою з кімнатними рослинами. Таким чином, ігровий куточок буде осторонь, і діти, які граються, не відвертатимуть уваги тих, у кого в цей час заняття.

Досвід показав, що цей тип організації дітей на занятті можна періодично використовувати протягом усього навчального року. При цьому забезпечується активність дітей на занятті, діти привчаються самостійно виконувати окремі завдання. Як показали контрольні запитання наприкінці кварталу та в кінці року, така організація занять забезпечує, якісні знання, уміння й навички дітей, які досягаються при поєднанні і послідовному застосуванні І, II і ІІІ типів занять.

ІІ тип— комбіновані заняття: дві підгрупи зайняті математикою, третя — образотворчою діяльністю, або навпаки.

Варіант перший: заняття починається з образотворчої діяльності з дітьми середньої підгрупи. Вихователь пояснює дітям завдання, нагадує про технічні прийоми його виконання. Переконавшись, що діти приступили до роботи, вихователь починає заняття з математики із дітьми старшої та підготовчої підгруп. Проводить з ними першу частину занять за однією темою з ускладненням для дітей сьомого року життя і дає завдання для самостійної роботи. У цей час вихователь подає індивідуальну допомогу дітям середньої підгрупи, спостерігає за роботою всіх дітей. Після аналізу робіт дітей середньої підгрупи вихователь продовжує роботу з двома підгрупами. У дітей старшої підгрупи заняття закінчується раніш, ніж у підготовчій, на 4—5 хв.

Варіант другий відрізняється від першого тим, що варіюється об'єднання дітей. Наприклад, діти середньої підгрупи зайняті математикою, а старшої-і — підготовчої — образотворчою діяльністю. Цей варіант заняття проводиться того ж самого дня другим заняттям.

Варіант третій: одна з підгруп також зайнята образотворчою діяльністю, але в інших підгрупах заняття з математики починається послідовно.

Заняття другого типу дають змогу вихователеві уважніше ставитись до дітей, зайнятих математикою. Крім того, при третьому варіанті організації заняття стає можливим повідомлення нового матеріалу обом підгрупам.

Слід також відмітити, що бажано по-різному об'єднувати підгрупи при організації їхньої математичної діяльності. Наприклад, на одному тижні математикою об'єднані старша і підготовча підгрупи, а на іншому — середня і старша або підготовча та середня. Таке варіювання організації заняття сприяє міцнішому засвоєнню дітьми навчального матеріалу.

Поряд з цими двома типами організації дітей на заняттях з математики в різновіковій групі використовується і ІІІ тип. Це пов'язано з неоднаковою кількістю занять з математики для різних вікових груп на тиждень (у дітей підготовчої підгрупи два заняття). Тут визначилися два варіанти організації дітей на занятті.

Варіант перший: заняття з двома підгрупами — старшою та підготовчою.

Варіант другий: заняття з математики вихователь проводить з дітьми підготовчої підгрупи за загальноприйнятою методикою. У цей час, якщо в дитячому садку є окрема кімната або утеплена веранда, музичний керівник проводить музичне заняття з дітьми старшої групи.

Варіанти занять цього типу організаційно, звичайно, простіші. Ось чому саме на ці заняття вихователь планує найскладніші теми, особливо на заняття другого варіанта. Як правило, на цих заняттях повідомляється новий матеріал дітям підготовчої підгрупи.

Пропонуючи таку кількість варіантів організації дітей на заняттях з математики у різновіковій групі, ми не виключаємо можливість й інших. Все залежить — від конкретних програмних завдань кожного заняття, від знань дітей, їхнього досвіду і, звичайно ж, від творчості вихователя.

Однак досвід уже тепер показує, що найбільший розвиваючий ефект дає застосування не одного якогось варіанта розроблених занять, а сукупності їх. Велике значення має добір дидактичного матеріалу для занять. Вихователь повинен ретельно продумувати й добирати дидактичний матеріал для кожної вікової підгрупи, особливо для самостійної роботи дітей.

Самостійна робота Дітей повинна бути цікавою і досить складною, щоб вона спонукала їх думати, міркувати, знаходити самостійні шляхи розв'язання.

Прості завдання не викликають у дитини напруження думки, не сприяють розвитку пізнавально — вольової активності. Однак не можна допускати і непосильних завдань.

Плануючи заняття, кожен навіть досвідчений вихователь повинен хоча б стисло записувати хід заняття.

Вихователь повинен чітко знати,, коли, у якій частині заняття він працює з тією чи іншою групою дітей. Від чіткості пояснення завдання також залежить результативність діяльності дітей. Специфічність роботи в різновіковій групі вимагає суворого, диференційованого врахування знань дітей, що дає змогу надалі чітко спланувати індивідуальну роботу з відстаючими дітьми.

Досвід переконує в тому, що одночасна робота вихователя з кількома підгрупами дітей не знижує якості знань з математики.

Виконання індивідуальних контрольних завдань дітьми у кінці кожного кварталу та наприкінці навчального року показує, що діти всіх вікових груп при правильній організації навчання в основному оволодівають матеріалом.

Застосування різноманітних варіантів організації дітей на заняттях, включення в педагогічний процес різних дидактичних ігор та вправ з окремими дітьми поза заняттями, у години самостійної діяльності дітей, дає змогу приділяти достатню увагу кожній дитині, враховувати її індивідуальні особливості.
3. Планування роботи з математики в різновіковій групі (ігри, заняття)
Важливі умови проведення занять різного виду в змішаній групі являє вміння педагога планувати роботу, використовувати дидактичні задачі, програмний зміст та методи навчання в співвідношенні з потребами послідовності, систематичності, поступового ускладнення матеріалу. Кожен вихователь повинен дотримуватися методичних рекомендацій при складанні перспективного і календарного планів. Важким для вихователя різновікової групи, є відображення в плані необхідного для кожного віку кількості занять впродовж дня та тижня, правильна їх послідовність. Трудність у тому, що для дітей різного віку вони різні. Тому вихователі змішаних груп точно виконати вимоги програми не можуть. В ряду випадків виникає необхідність порушувати встановлений порядок, змінювати існуючі потреби, приспособлювати їх до конкретних умов різновікового виховання в одній групі, які дуже відрізняються по своєму досвіду та можливостях в освоєнні знань і вмінь.

При плануванні та організації занять в різновіковій групі педагогу необхідно перш за все дотримуватись послідовності, склад занять в неділю, встановлений в програмі для дітей кожного року життя. Це означає, що кожного тижня з всіма різновіковими підгрупами треба проводити зайняття по всім розділам навчання ( ознайомлення дітей з навколишнім світом і розвитком мови, розвитку елементарних математичних уявлень, малювання, ліплення, конструювання, фізкультурні та музичні зайняття).

Необхідно намагатися реалізувати інші важливі задачі дошкільної педагогіки: про дотримання часу проведення занять ( ранком чи в вечері), їх послідовності в ранковий час, про сумісність занять по характеру розумових задач та діяльності дітей.

При цьому доцільно виходити з п’ятиденного робочого тижня, планувати заняття на кожен день так щоб їх було якнайбільше при цьому діти не втомлювалися і їм було цікаво. Це пояснює перш за все тим, що змішані групи частіше за все зустрічаються в мало комплектних дошкільних закладах сільської місцевості і всі діти, як правило, ходять до дитячого садка кожен день, тому планування занять різні. Планування залежить від кількості дітей в підгрупах. Ми розглянемо планування занять на три та дві підгрупи.

Планування занять з трьома підгрупами.

Розглянемо планування занять в групах з найбільш типовим складом дітей.

В змішаних групах, в яких виховуються діти 4-5 вікових ( від 2-3 до 7 років), для успішного навчання на заняттях необхідно розділити дітей на 3 вікові підгрупи. В залежності від кількості дітей того чи іншого віку підгрупи можуть бути різними:

1. молодша ( від 2-3 до 4 років); середня ( від 4 до 6 років); старша( від 6 до 7 років);

2. молодша ( від 2-3 до 4 років); середня ( від 4 до 5 років); старша( від 5 до 7 років);

 3. молодша ( від 3 до 4 років); середня ( від 4 до 6 років); старша( від 6 до 7 років);

 При першому варіанті складу дітей планування викликає великі труднощі. І це зрозуміло. Дві підгрупи з трьох ( молодша і середня) в свою чергу являються змішаними по віку і вихованню приходиться враховувати відмінності вимог життя по кожному році життя дитини ( наприклад з дітьми п’ятого року життя передбачається 11 занять в неділю, а з дітьми шостого – 14 занять). При другому варіанті також є змішані підгрупи ( молодша і старша), але планування полегшується тим, що для всіх дітей в тій і другій підгрупі передбачається однакова кількість занять в тиждень ( по 11 для дітей від 2 до 3 років і від 2 до 4 років і по 14 для дітей від 5 до 6 і від 6 до 7 років). При наявності в групі чистих вікових підгруп заняття плануються в більш повному обсязі з вимогами програми для дітей кожного року життя (таблиця 1).
Таблиця 1

Примірне розподілення занять на тиждень в різновіковій групі першого варіанта з підгрупами .




Як видно, при такому розподілі занять забезпечуються всі розділи виховання (розвиток мови дітей і ознайомлення з навколишнім, розвиток математичних уявлень, малювання ).

По відношенню до всіх дітей від 3 до7 років кількість занять в день і тиждень зберігаються як в відповідних чистих вікових групах, для дітей від 2 до 3 років передбачається 10 занять замість 11. Скорочення одного заняття в тиждень, як показує спостереження, допустимо і не мішає виконанню програмного змісту навчання, саме тому, що в змісті змішаної групи малюки багато отримують завдяки спілкуванню зі старшими і розвиваються ліпше, ніж їх однолітки із одновікових груп дитячого садка (при необхідності з ними можна додатково провести цільову прогулянку дидактичну або рухливу гру в час самостійних ігри).

Як же реалізовані програмні рекомендації про час проведення занять? В першій молодшій групі ( від 2 до 3 років) 5 занять з 10 в тиждень намічених на ранок, а 5 занять – на вечір. В середній підгрупі ( з дітьми від 3 до 4 і від 4 до 5) 7 занять передбачається в ранковий час, а 4 – в вечірній. В старшій підгрупі ( від 6 до 7 років) всі заняття проводяться в ранкові часи.

В цілому в даній прикладній схемі збережені всі вимоги до часу проведення занять: з дітьми 3-4 роки заняття проводиться вранці і ввечері, з 5 до 7 років – тільки вранці. Відхиленнями від установлених рекомендацій є планування вечірніх занять з дітьми п’ятого року життя. Проведення з ними 3-4 заняття в тиждень в вечірній час разом з молодшими дітьми являється в цілому можливим і більш доцільним, ніж, наприклад, збільшення кількості третіх занять вранці. Як показує досвід, останні в змішаній групі небажані, тому, що вільні від цих занять діти залишаються без нагляду вихователя і в них порушується режим ( затримується вихід на прогулянку).

Третіми можна передбачувати музичні заняття які з підгрупою проводить один музичний вихователь. В той час, коли він буде із старшими дітьми ( з 5 до 7 років), вихователь може залишитися з меншими і згідно режиму, піти з ними на прогулянку.

На менш важливо вірно передбачити які заняття і з ким слід проводити як їх чергувати на протязі дня чи тижня. При цьому, з однієї сторони, необхідно намагатися виконувати загальні рекомендації щодо необхідності першими проводити заняття, які потребують більшого розумового навантаження (підготовка до вивчення письма та математики), а після них планувати заняття продуктивного ( малювання, ліплення), або музично – рухового характеру, з другої – враховуючи вимоги пред’явлені до планування занять в змішаних групах, першими проводять загальні заняття з групою та підбирають такі, які передбачені в програмі всіх вікових підгрупах.

В нашій схемі занять ( таб 1) це виглядить так:

Першими в ранковий час 4 рази в тиждень проводиться заняття з усіма дітьми від 2 до 7 років ( 2 по ознайомленню з навколишнім середовищем і розвитку мови, 1 – малювання і 1 – фізкультурне). Роз в тиждень передбачується заняття з дітьми від 3 до7 років ( формування математичних уявлень) і раз в тиждень першим проводиться заняття з дітьми 6 – 7 років ( розвиток мови і підготовка до вивчення письма). Другим вранці передбачені 4 заняття в тиждень з дітьми 5 – 7років ( математика, аплікація, конструювання, малювання, фізкультурне); одне заняття з дітьми 4-7 років ( ознайомлення з навколишнім і розвитком мови) і ще одне заняття з усіма дітьми ( ліплення).

Третіми два рази в неділю заплановані музичні заняття з дітьми 5-7 років.

Вечірні заняття передбачаються, як вже говорилося, лише з дітьми від 2-3 до 5 років: 1 раз займаються лише малюки від 2 до 4 років (ознайомлення з навколишнім середовищем і розвитком мови ) і 4 рази проводиться заняття з дітьми від 2 до 5 років (аплікація, конструювання, музичне, фізкультурне — 2 ).

Всього ж в цій групі виходить 17 занять в тиждень з них 3 дні в тиждень передбачається по 3 заняття, 2 дні — по 4 заняття.

Перелік і характер занять в інших конкретних умовах можуть бути іншими. Але при підборі та чергуванні занять в групах з таким віковим складом дітей слід зосередити увагу на деяких необхідних змінах в традиційних рекомендаціях.

Загалом, замість занять з усіма дітьми першим інколи потрібно планувати вранці заняття лише для старших. Менші діти в цей час будуть продовжувати ігри, розпочаті після сніданку. Загальним для всієї групи в ці дні буде 2 заняття. Такий порядок деяких занять доцільний в змішаній групі: він дозволяє вихователям найбільш важкий та новий матеріал для старших дітей дати спочатку. Старші діти, як правило, змушені повторяти знайоме,( що і призводить до невиконання програми і більш слабкої підготовки до школи випускників різновікових груп в порівнянні з їх однолітками із чистих по віку підготовлених до школи груп дитячого садка).

Слід враховувати ще одну важливу обставину. В умовах такого важкого вікового складу дітей підгрупи для занять не завжди можуть бути постійними. В середині молодшої та середньої підгрупи мають визначення різновиду, змісту і кількості занять. Так з дітьми 2-3 роки передбачається 4 заняття по ознайомленню з навколишнім середовищем та розвитку мови, а з 3 до 4 років – тільки 3; заняття по формуванню математичних уявлень, аплікацій починають проводити з дітьми 3 років. З дітьми 6-го року життя проводиться 14 занять, а на 5-му році життя — всього 11. В зв’язку з цим приходиться на деякі заняття об’єднувати дітей інакше: від 2 до 5 років, від 5 до 7 років і навіть виділяти дітей такого одного віку: від 5 до 6 років, або від 6 до 7 років. Така спроба реалізована і видна при рівному розподілі занять, представленому в (таб. 1). Задача ця полегшується тим, що крім загальних занять по одному розділу вивчення, в змішаній групі планується заняття по різних розділах для підгруп ( таб 1, 1 – ий день, друге заняття).

З урахуванням відмічених особливостей вихователів можуть підходити до планування занять з іншими варіантами складу груп при наявності дітей всіх дошкільних віків ( від 2-3 до 7 років).

Планування занять з двома підгрупами.

Крім різновікових (від 2-3до 7 років), в практиці широко розповсюджені групи, в яких виховуються діти лише двох-трьох змішаних вікових груп, наприклад, в одній групі діти від 2-3 до 5 років в другій – від 5 до 7 років. Іноді в групах підбираються діти контрастних вікових груп: в одній 2-3 і 6 років, в другій – 4 -5 і 7 років.

Коротко розглянемо загальний перелік, кількості і чергування занять на протязі дня і тижня в групах, в яких виховуються діти лише двох вікових груп.

В молодшо – середній групі навчання на заняттях обов’язково потрібно планувати по двох вікових підгрупах: молодша ( від 2 до 4 років ) і середня ( від 4 до 5 років), при цьому в роботі з молодшими дітьми слід враховувати різнобічні потреби до занять з дітьми в першій та другій молодшій групі.

Якщо дітей двох років в групі нема, робота планується в точній відповідності з програмою для дітей 4 – 5 року.

Для дітей обох підгруп передбачається по два заняття в день: молодшою – вранці ( 6) і ввечері (5), крім суботи, а з середньою – лише в ранковий час. Всього вихователь повинен спланувати і провести 15 занять в тиждень по 3 заняття в день.

Першими вранці потрібно планувати більшість загальних занять ( 4-5 із 6), передбачених для всіх дітей ( розвиток елементарних математичних уявлень, ознайомлення з навколишнім середовищем та розвиток мови, музичного, фізкультурного, малювального або ліплення), 1-2 заняття для дітей четвертого і п’ятого року життя ( розвиток елементарних математичних уявлень, ознайомлення з навколишнім середовищем та розвиток мови, аплікація або конструювання).

Друге ранкове заняття 4-5 раз в тиждень проводиться лише з дітьми середнього віку (ознайомлення з навколишнім середовищем та розвиток мови, аплікація або конструювання, малювання або ліплення, музичне, фізкультурне) і 1-2 заняття – з усіма дітьми ( наприклад, ліплення). Вечірнє заняття проводиться лише з меншою підгрупою (ознайомлення з навколишнім середовищем та розвиток мови, музикальне, фізкультурне, заняття із будівельним матеріалом).

Як видно із таблиці №2, молодшо – середній групі є можливість для більш точного дотримання вимог програм, передбачених для кожного року життя .

Виділення підгрупи ( від 2 до 4 і від 4 до 5 років) залишаються постійними, склад дітей змінюється лише на двох заняттях в другий день: на першому – вранці, яке проводиться з дітьми 4–5-го року життя ( формування елементарних математичних уявлень в першій молодшій групі не передбачається), і на вечірній, коли, навпаки, залучаються лише діти двох років з якими потрібно більше займатися ознайомленням з навколишнім середовищем та розвитком мови.

Характерно, що більшість занять (10-15) фактично проводяться з дітьми одного віку ( 5 із молодшою, 5 із середньою) і тільки 6 занять організовуються з обома підгрупами водночас. Із цих загальних занять 5 можуть бути по одному розділу навчання, але з різним програмним змістом для молодших і середніх підгруп. На залишеному одному занятті в дітей різні види діяльності: малюки ознайомлюються з навколишнім середовищем, а середня група займається аплікація або конструюванням.
Таблиця 2

Примірний розклад заняття на протязі дня та тижня в молодшо – середній групі.



В старшій підготовчій групі малокомплектного дошкільного закладу також є гарні умови для планового виконання програми. Для цього необхідно планувати та проводити заняття з розділенням дітей на старшу (від 5 до 6 років) і підготовчу ( від 6 до 7 років) підгрупи.

Співпадання кількості занять в день та в тиждень, майже однаковий зміст занять по всіх розділах навчання дозволяють вихователю в умовах такої змішаної вікової групи чітко дотримуватися вимог програми для кожного віку життя. В дійсності повністю зберігається режим занять, так як всі заняття проводяться в ранковий час ( 3 дні в тиждень по 2 заняття та 2 дні – по 3 заняття в день); є можливість, як і в одновікових групах, чергувати заняття, які вимагають розумового навантаження ( частіше планують їх першими на протязі дня), із заняттями рухливого характеру.

Як відзначалося більшість занять проводиться по одному розділу, але з різним програмним змістом для дітей шостого та сьомого року життя. В той же час в зв’язку з ростом вміння дітей із розвитком в них вміння займатися самостійно іноді цілеспрямовано і заняття на яких дітей навчають по різних розділах програми. Наприклад, старші конструюють, а з дітьми сьомого року життя проводять заняття із математики або із підготовки до навчання письма і розвитку мови.

Цілеспрямованість в комбінованих заняттях визначається різницею в кількості та переліку занять: в старших, щотижня проводять конструювання і аплікацію, а в семирічних – ці заняття чергуються через тиждень, але за те в підготовчій групі проводять два заняття по розвитку елементарних математичних уявлень замість одного в старшій.

Розподіл та чергування занять на протязі дня та тижня в старше – підготовчій групі, таким чином, може бути близьким тому, що вимагається по програмі. Наприклад: це можна зробити так, як показано в таблиці 3.
Таблиця 3

Примірний розподіл та чергування занять на протязі дня та неділі в старшій підготовчій групі.



В випадку об’єднання в одній групі контрастних підгруп ( молодшої – старшої і середньо — підготовчої) при плануванні проведення заняття слід виходити з раніше розглянутих положень і по можливості краще співставляти загальні вимоги програми для дітей відповідного віку життя та особливості спільного виховання дітей різного віку.

В молодшій-старшій групі (від 2-3 до 4 і від 5до 6 років), в зокрема, передбачено 17 занять в тиждень. Залишаються в силі інші вище розглянуті рекомендації.

В умовах молодшо-старшої групи (як і середньо-підготовчої)особливе значення набирає сукупність занять по різних розділах навчання (таблиця 4).
Таблиця 4

Примірний зміст, кількість і розподіл занять на протязі дня та тижня в молодшій старшій групі



В середньо-підготовчій групі потрібно виходити із 11 занять в тиждень з дітьми п’ятого року життя (по 2 заняття впродовж тижня) і 14 занять з дітьми 6-7 років( 4 дня по 2 заняття і 2 дня по 3 заняття). Перелік занять в обох підгрупах в основному однакові, але з дітьми 6-7 років проводиться кожен тиждень на одне заняття більше по ознайомленню із навколишнім середовищем та розвитку мови ( вводиться підготовка дітей до навчання грамоти), по розвитку елементарних математичних уявлень та малюванню ( табл. 5 ).
Таблиця 5

Приблизна кількість і чергування занять на протязі дня та тижня в середній підготовчій групі.



Як і раніше розглянемо старшу-підготовчу підгрупу, всі заняття в групі з дітьми п’ятого і сьомих років життя проводяться в ранкові години. Першим потрібно переглянути 4 загальних заняття з двома підгрупами ( 2 по ознайомленню з навколишнім середовищем та розвитку мови, 1- по розвитку елементарних математичних уявлень, 1- конструювання або аплікація ) та 2 заняття тільки з дітьми підготовчої підгрупи ( 1- по підготовці до вивченню грамоти, 1- по розвитку елементарних математичних уявлень). В останньому випадку діти п’ятого року життя під час першого заняття граються, а разом з дітьми сьомого року життя вони будуть приймати участь в другому та третьому заняттях.

Другими щоденно плануються загальні заняття з обома підгрупами ( 1- по ознайомленню з навколишнім середовищем та розвитку мови, 1 малювання, 1-фізкультурне і 2 – музичних заняття ).

Отже, ми розглянули основні питання, зв’язані з плануванням занять у розвитку різновікових груп з найбільш типовими варіантами вікового складу дітей ( від 2-3 до 7 років); спробували розробили прикладне розприділення занять на тиждень, в якому відображені основні вимоги програми до дітей кожного року життя та специфічні умови їх реалізації в змішаних по віку групах; визначили шляхи правильного співвідношення занять протягом дня та тижня по різних розділах навчання, по їх важкості та легкості для дітей, та типах занять і характер об’єднання дітей груп різного віку спільної учбової роботи.

Ці положення доповнюють раніше розглянуті рекомендації по методиці проведення і планування спільних занять з дітьми різного віку, по відбору конкретного програмного змісту в потрібному обсязі та послідовності по різних змістах навчання в залежності з програмою для кожного року життя.
    продолжение
--PAGE_BREAK--


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.