Финансовая безопасность государтва, финансовый кризис в Украине

Мжрегональна Академя управлння персоналом Закарпатський нститут м.Августина Волошина Факультет економки та зовншньо-економчно дяльност Кафедра економки та управлння бзнесом Габор Кристина ванвна Контрольна робота Тема Фнансова безпека держави. Фнансова криза та вплив на безпеку держави. Сучасна фнансова криза вУкран та шляхи локалзац. З дисциплни

Теоря фнансв Шифр групи 11-2000 СОА 2.0з Спецальнсть облк аудит Науковий кервник Дочинець Оксана Михайлвна Ужгород-2001 З М С Т 1. Фнансова безпека держави 2. Фнансова криза та вплив на безпеку держави 3. Сучасна фнансова криза вУкран та шляхи локалзац.9 Використана лтература 1. Фнансова безпека держави Фнансова безпека держави багатопланове в економчному контекст поняття та надзвичайно

актуальне в полтичному, оскльки результатом заходв з боку законодавчо та виконавчо влад держави в сфер фнансв. Вона визначаться конкретними показниками функцонування економчно системи держави за певний промжок часу. До числа цих показникв належать величина внутршнього та зовншнього боргв рвень нфляц стйксть нацонально валюти сальдо платжного балансу. Внутршн зовншн борги давно вже невд мною складовою фнансово системи бльшост кран свту. Вони зумовлен наявнстю дефциту бюджету, тобто держава не завжди ма змогу провести

скорочення витрати вдповдно до наявних доходв. Тод виника потреба в додаткових фнансових ресурсах, як можна одержати або завдяки емс грошей, або запозиченням як всередин держави, так ззовн. Покриття дефциту бюджету через запозичення ма низку переваг, до яких належать керовансть нфляцйними процесами в держав, пдвищення касового виконання бюджету, змцнення фнансового становища в держав тощо. Але непродумане надмрне використання запозичень для покриття витрат бюджету ма низку негативних ознак.

Так, використання запозичень на покриття поточних витрат призводить у подальшому до зростання дефциту бюджету. Значне використання запозичень протягом двох-трьох рокв створю фнансову прамду, яка зумовлю фнансовий крах системи в цлому, оскльки повернення боргв виплата вдсоткв за ними призводить до постйного зростання боргв, а це скорочу витрати бюджету за ншими статтями. Як правило, при надмрному зростанн боргв держава вдаться до х реструктуризац, що в свою чергу виклика

недовру до не з боку нших держав мжнародних нститутв. Вдповдно до мжнародних стандартв загальноприйнятих наукою показникв оптимальний розмр боргв держави не повинен перевищувати 70 вдсоткв вд рчного обсягу валового внутршнього продукту. При перевищенн цього рвня держава може втратити фнансову незалежнсть стати державою-банкрутом. Використання запозичень ма низку принципв, порушення яких може суттво впливати на фнансову безпеку

держави. Розмщення короткотермнових боргових зобов язань створю нестабльнсть постйне напруження у фнансуванн витрат бюджету, тому перевага повинна надаватися довгостроковим запозиченнм. У свою чергу довгостроков запозичення можлив при наявност доври до уряду держави в цлому. Важливе значення ма також наявнсть системи страхування ризикв. При здйсненн запозичень повинна провадитися полтика обмеження допуску нерезидентв на ринок державних

цнних паперв, оскльки нерезиденти можуть суттво вплинути на фнансову стабльнсть у держав шляхом спекулятивних дй як на первинному, так на вторинному фондовому ринках. Крм того, нерезиденти здйснюють вивз з держави капталу, одержаного у форм вдсоткв. Розмщення державних запозичень всередин держави повинно бути зорнтовано також на участь населення, тобто фзичних осб. Це, крм усього, сприятиме зростанню добробуту населення за рахунок одержаних вдсоткв

на вкладен кошти. Борги держави економчно виправдан лише у тому випадку, якщо здйсюван за х рахунок видатки сприяють збльшенню майбутнх доходв або приводять до скорочення майбутнх бюджетни видаткв, тобто мають позитивний рвень прибутковост, що да змогу держав в подальшому погасити основну суму боргу й сплатити вдсотки за ним. До таких видаткв належать нвестиц, тому прирст державно заборгованост згдно з економчною теорю не повинен перевищувати суми державних нвестицй.

У багатьох кранах таке обмеження закрплене у конституцях. Останнми роками щорчний прирст державних боргв в Укран на порядок перевищував обсяги бюджетних нвестицй. Висок темпи зростання боргових зобов язань, як наслдок збереження високого рвня бюджетного дефциту, неминуче зменшують довру до уряду з боку втчизняних та ноземних нвесторв, а отже, призводять до зростання процентних ставок як плати за ризик подальшого загострення бюджетних проблем зростання видаткв держави

на обслуговування свох зобов язань, до необхдност скорочення видаткв, не пов язаних з виплатою вдсоткв, або ж необхдност нових запозичень. Не менш важдивим показником фнансово безпеки держави рвень нфляц. Загалом нфляця це системне явище, яке пов язане не лише з грошовим обгом, а з усю економчною системою, з загальним становищем в економц, мсцем у свтовому розподл прац. Важливо наголосити, що нфляця не завжди проявля себе у зростанн цн.

Цни можуть бути досить стабльними, а нфляця може бути прихованою, бути насамперед у форм бюджетно заборгованост громадянам з заробтно плати й нших соцальних виплат, неплатежв тощо. нфляця це завжди сигнал про фнансову небезпеку, яка потребу певних заходв з боку владних структур держави. Вона проявом порушення рвноваги вс економчно системи насамперед у сфер грошового обгу. Основною причиною нфляц спад виробництва, коли товарне забезпечення грошей зменшуться, що призводить

до зростання цн. Обмеження грошово маси в обгу гальму зростання цн, але негативно вплива на виробництво, породжу систему неплатежв зростання боргових зобов язань. Спад виробництва може бути зумовлений, з одного боку, зменшенням споживчого попиту, а з другого технологчною вдсталстю виробництва, зростанням його матерало- та енергомсткост, низьким рвнем використання виробничих потужностей тощо. Вдповдно до цього й антинфляцйн заходи повинн бути рзними.

При зменшенн споживчого попиту на товари нфляця в розмр до 4 вдсоткв може сприяти зростанню виробництва стати стимулом до економчного зростання. Коли темпи нфляц переходять межу 4-5 вдсоткв, темпи економчного зростання починають зменшуватися, а коли нфляця сяга 24-25 вдсоткв, економчне зростання припиняться, на змну йому приходить стагнаця спад виробництва, який поступово поглиблються. При стагнац понад 5 рокв фнансову незалежнсть держава втрача. нфляця, зумовлена технологчними технчними

причинами, не може бути усунена лише монетарними заходами. Для цього потрбн нвестиц в економку з метою технчного переоснащення, вирвнювання умов господарювання для всх виробникв, пдвищення конкуретно-спроможност продукц, стимулювання щодо збльшення насленням заощаджень у фнансових активах, як повинн згодом стати нвестицями, спроможними пожвавити виробництво. Антинфляцйна полтика в умовах перехдно економки ма вжити низку заходв у сферах зовншньо-економчно,

виробничо, нституцйно, фнансово, кредитно, соцально дяльностей. Заходи у всх цих напрямках повинн проводитися паралельно, оскльки затримки з х запровадженням в якй-небудь з них може зумовити зростання нфляц й поглиблення фнансово кризи. У сфер зовншньоекономчно дяльност замсть надмрно лберализац доцдбно було б використовувати гнучку систему митних тарифв, диференцйованих за рзними видами товарв.

Це дасть змогу вирвняти умови дяльност на нацональному ринку як втчизняних, так ноземних виробникв. У перехднй економчнй систем як антинфляцйн мають бути використан заходи в сфер антимонопольно полтики, спрямован на стримування пдвищення цн виробникв-монополств. Це пдвищить ступнь конкурентност ринку знизить цни. Додатковими заходами антинфляцйно полтики , зокрема, процес розвитку ринку цнних паперв завдяки цьому

моблзаця вльних коштв юридичних фзичних осб. Ринок цнних паперв також необхдним елементом у перетворенн наявних, але не працюючих нин заощаджень, в нвестиц, що дасть змогу пожвавити нвестицйну сферу та лквдувати накопичен у виробництв диспропорц. Важливим елементом антинфляцйно полтики може стати вдома на заход теоря бюджетного мультиплкатора. Суть у тому, що за рахунок бюджетних витрат створюються нов пдпримства робоч мсця.Це да можливсть отримати додатков реальн доходи, як можуть знов спрямовуватися на нов нвестиц.

Усе це безпосередньо сприя розширенню попиту, який стимулю подальше виробництво. Особливо уваги потребують бюджетн кошти та х роль у сьогодншнх умовах. Справа в тому, що вс нш джерела нвестицйних ресурсв, необхдних для поновлення економчного зростання, сьогодн дуже обмежен. Власн кошти пдпримств поки що надто незначн, х не вистача не лише на нвестиц, а й на поточн витрати. Пдпримства не можуть н оплатити сировини, н виплатити заробтно плати, н розрахуватися

з бюджетом. Про нвестиц, навть за сприятливого податкового режиму, нхто не дба. Слд враховувати й те, що в наявних умовах бюджетн ресурси обмежен, тому змст видлити державн нвестиц в окремий бюджет бюджет розвитку. Джерелами формування його доходв можуть бути запозичення як на мжнародних фнансових ринках, так на внутршньому, у тому числ цльов запозичення пд конкретн проекти. Ними можуть бути доходи вд приватизац та грошова емся.

Використання бюджетних коштв на нвестицйн цл створю кращ умови для економчного зростання в порвнянн з витратами на соцальн цл. Створення бюджету розвитку лише початком, наступним кроком ма стати створення загального нвестицйного клмату для втчизняних зарубжних нвесторв, у тому числ й за рахунок широкого застосування практики прискорено амортизац та пльгового режиму оподаткування тих пдпримств, як активно проводять нвестування у сферу розширення виробництва на територ

Украни за приортетними напрямками. До найзручнших заходв держави, що спрямован на створення сприятливого нвестицйного клмату, належать також заходи щодо стимулювання платоспроможного попиту кредитними нструментами кредитна експанся збльшення пропозиц позиченого капталу шляхом зниження обов зкових резервв та облково ставки кредитування за рахунок бюджетних ресурсв тих сфер економки, у розвитку яких зацкавлена держава гарантування платоспроможност позичальникв, у дяльност яких зацкавлена держава.

Для активзац у держав економчного життя задоволення потреб у фнансових ресурса при здйснення структурно перебудови економки може бути також використана кредитна емся. Вона допомага розв язати проблему нестач грошей в економц та звузити сферу взамозалкв, нших грошових сурогатв. Важливим показником фнансово безпеки держави стабльнсть конвертовансть нацонально валюти. Цього можна досягти за наявност досконалого валютного законодавства, достатнх резервв нацонального

банку, ефективно валютно полтики в держав. Звичайно, основу стабльност наццонально валюти насамперед забезпечу стабльний розвиток економки вдповдно рвень дефциту бюджету, про що мовилося вище. Одночасно стабльнсть нацонально валюти, забезпечення мають сво особлив форми методи виявлення та функцонування. Так, важливого значення набувають джерела надходження ноземно валюти в державу напрямки використання, можливсть вльного доступу до купвл валюти на ринку, проведення полтики курсоутворення шляхом встановленого

режиму плаваючого курсу тощо. 2. Фнансова криза та вплив на безпеку держави Фнансова криза глибокий розлад фнансово системи держави, зумовлений економчними полтичними чинниками. До числа економчних, тих, що зумовлють фнансову кризу, належать становище та рвень матерального виробництва в держав. Висока вартсть виробництва продукц, виконання робт надання послуг, яка зумовлена великою матерало- та енергомсткстю виробництва, високими трудовими затратами, зменшу обсяги нагромаджень в економц у

форм прибтку, що призводить до скорочення фнансових можливостей самих пдпримницьких структур, доходв держави вдповдно купвельно спроможност населення. Фнансову кризу можуть зумовлювати також нерацональна структура виробництва, яка наамперед характеризуться великою питомою вагою вонно-промислового комплексу, залежнсть держави вд поставок за кооперацйними зв язками енергоносв, сировини, матералв, палива. Кризов явища у сфер фнансв можуть бути викликан трансформацйними процесами в економц, тобто змною модел

економчного розвитку, втратою конкурентноспроможност економки. Ус згадан вище явища в кнц кнцв негативно позначаються на обсягах виробництва валового внутршнього продукту в держав й вдповдно призводять до зменшення фнансових ресурсв, що обслуговують увесь вдтворювальний процес. Вони потребують жорстко полтики в обмеженн споживання витрат як на державному, так на рвн пдпримницьких структур наслення. Фнансова криза може бути зумовлена також полтичними явищами.

Це, насамперед, вожнн витрати, нерацональне й неефективне витрачання коштв державного бюджету та нших ланок бюджетно системи, наявнсть значних сум державного боргу як внутршнього, так зовншнього. Фнансова криза може бути зумовлена зовншнми причинами, насамперед тими процесами, як проходять на свтових фнансових ринках. Рвень впливу зовншнх факторв залежить вд наявност й розмрв активв держави, розмщених на свтових фнансових ринках. Все це становить сукупнсть глибинних факторв.

На поверхн явищ фнансова криза в кожнй держав характеризуться наявнстю й величиною дефциту бюджету та стабльнстю нацонально грошово одиниц. Дефцит бюджету причиною грошово емс, яка виклика нфляцйн процеси. нфляця причиною недоври до нацонально валюти, бажання позбутися шляхом обмну на стабльншу ноземну валюту. За цих умов, якщо центральний банк держави не ма достатньо резервв, що задовольнити попит на ноземну валюту, вдбуваться знецнення нацонально грошово одиниц вдповдн втрати як на державному рвн, так на рвн

господарюючих суб ктв населення. Рвень нфляц насамперед характеризу масштаби зниження платоспроможност населення та пдпримницьких структур. Для покриття дефциту бюджету урядов структури часто вдаються до введення нових податкв, що теж зменшу платоспроможнсть населення посилю кризов явища в економц. Дан спостережень у свтовй економц за фнансовими кризами останнх трьох столть дають науков пдстави стверджувати, що фнансов кризи мають певну перодичнсть характеризуються циклчнстю.

Глибина кризи залежить вд того, як швидко нтелектуальн сили суспльства можуть передбачичи та вжити вдповдних заходв щодо усуненняю Досвд майже трьох столть пдтверджу, що фнансов кризи погано пддаються прогнозуванню, однак суспльство навилося досить ефективно х локалзувати. Якщо держава зум свочасно скоротити видатки бюджету зупинити спад виробництва, фнансова криза не матиме серйозного руйнвного впливу. Практика свдчить, що не завжди вдаться вжити антикризових заходв, якщо

перетинають суперечать мж собою нтереси рзних суспльних полтичних сил. Тод криза ста затяжною весь тягар ляга на доходи населення. Згдно О.Д.Василик, фнансова криза в Укран ма не тльки глибоке сторичне корння, залишене суспльсту у спадок вд тоталтаризму, а й груб прорахунки та помилки, припущен в ход трансформацних процесв. Загальною причиною розладу фнансв в Укран суттвий спад виробництва внутршнього валового продукту

ВВП при загальному паднн фзичного обсягу товарно продукц та послуг, як, в сою чергу, неконкуретноспроможн. Так, валовий внутршнй прдукт в Укран впродовж 1991-1998 рокв у незмнних цнах зменшився бльш як наполовину, продукця галузей промисловост майже втрич. За найважлившими показниками виробництва продукц у натуральному вираженн Украну вдкинуто назад на 20-25 рокв. У промисловост кожне друге пдпримство збитковим, у сльськогосподарському виробництв збиткових пдпримств понад 50 вдсоткв. Втратили рентабельнсть галуз машинобудування та металург,

легка промисловсть. За умов спаду виробництва на фнансах макрорвня позначалося подальше послаблення фнансв мкрорвня. Вдбуваться загрозливе розбалансування мж реальною структурою економки, яксними характеристиками насамперед галузевим складом рвнем переважаючих технологй й основними макроекономчними регуляторами структурних та фнансових зв язкв цновими, грошовими, кредитними, бюджетними, податковими. 3. Сучасна фнансова криза в Укран та шляхи локалзац

Фнансова криза в Укран пов язана з руйнвними нфляцйними процесами, викликаними деформацю нацонально системи грошового кредитного обгу. Найбьльших темпв нфляця набула в 1992 роц, коли вона становила 1445 , у 1993 роц 6288 , у 1994 роц 850 . Псля грошово реформи у 1996 роц вдавалося пдтримувати стабльнсть нацонально грошово одиниц, однак дорогою цною завдяки великй заборгованост з виплати з бюджету заробтно плати населенню, зменшенню рзних видв допомог пенсй, а також у зв язку з зростанням заборгованост бюджетних

установ за розрахунками за електроенергю та нш види послуг, завдяки постйному зростанню зовншнього й внутршнього державних боргв витрат на його обслуговування. Адже саме це заклада пдвалини щодо майбутнх кризових явищ у сфер фнансв. Фнансова криза пов язана також з штучним звуженням мсткост внутршнього ринку з огляду на безпдставне обмеження доходв бльшост юридичних фзичних осб. Це трапилося внаслдок випереджаючих темпв спаду нацонального

товаровиробництва, слабких мпортних можливостей, недосконалост державно полтики регулювання ринково рвноваги дяльност банквсько, кредитно та фнансово систем. Звдси криза платоспроможност, яка набула загрозливо для фнансово системи держави сили. Фнансова криза проявляться у зростанн бюджетного дефциту. Так, якщо в 1991 роц вн становив близько 12 вдсоткв вд загально суми видаткв державного бюджету, то

в 1993 роц 27,4 вдсотка, в 1994 роц 24,0 вдсотка, в 1995 роц 23, 2 вдсотка, в 1996 роц 16,8 вдсотка, в 1997 роц 27,3 вдсотка. До глибинних причин виникнення бюджетного дефциту можна вднести спад виробництва зростання витрат на виготовлення продукц, а також невиважена полтика бюджетних витрат щодо доходв бюджету. Конкретними особливостями розвитку економки, як зумовлюють дефцит бюджету - структурний дисбаланс народного господарства - збереження значно клькост нерентабельних державних пдпримств, що одержують дотац - неефективний

механзм оподаткування суб ктв господарювання - крупномасштабний оборот тньового капталу - необгрунтовано велик соцальн програми значн державн непродуктивн витрати - приписки, краджки, втрата вироблено продукц. Пд час фнансово кризи в Укран поширюються так методи фнансування державних витрат, як грошова емся й державн позики, а тому постйний дефцит державного бюджету спричиня збльшення державного боргу як внутршнього, так зовншнього, а також процентв за ним. У 1999 роц обсяг державного боргу становив понад 50 вдсоткв

вд обсягв валового внутршнього продукту. Зростання державно заборгованост створю напруження на ринку позичкових капталв, зменшу можливост х використання для фнансування народного господарства, уповльню темпи розвитку економки. Фнансова криза в Укран призводить до рзкого зниження життвого рвня населення. В 1998 роц вн порвняно з 1991 роком зменшився в 6 разв. Фнансова криза вплива на процеси соцального розшарування в суспльств, призводить до зубожння бльшост

наслення, яке ма низький рвень доходв. Отже, фнансова криза в Укран характеризуться насамперед ослабленням а часто розривом узгоджених зв язкв мж найважлившими елементами фнансово системи держави, хрончною незбалансованстю бюджетних доходв видаткв, лавиноподбним зростанням державно заборгованост, нерацональною структурою бюджетних витрат, неоптимальним рвнем податкових вилучень для формування бюджетв усх рвнв. Основними напрямками подолання фнансово кризи мможуть бути зокрема

- запровадження жорсткого режиму економ щодо витрачання бюджетних коштв, передусм на управлння, оборону, фнансування збиткових низькорентабельних виробництв, рзн види дотацй - визначення доцльност фнансування деяких соцальних витрат - зменшення обсягв фнансових запозичень для покриття дефциту державного бюджету - вдосконалення нструментв залучення до нвестицйно сфери особистих накопичень наслення - забезпечення фнансово пдтримки малого бзнесу - оптимзаця рвня податкових вилучень до бюджету.

Використана лтература 1. О.Д.Василик. Теоря фнансв. Навчальний посбнпк. К. Вища школа, 2000. 364 с.