Бібліотечна освіта в США
В Україні активно іде пошук нових шляхів удосконаленнявищої освіти, приведення її у відповідність до світових стандартів. Закономірнимє інтерес до постановки бібліотечної освіти в зарубіжних країнах. Особливу увагупривертає організація бібліотечної освіти в США, яка високо оцінюється і досвідякої запозичують багато країн. Не безпідставно вважає професор Гарвардського університету(штат Массачусетс) Хенрі Росовські, що дві третини кращих університетів світу знаходятьсяв США.60% випускників американських середніх шкіл рано чи пізно навчаються в коледжі,в той час як всього 30% німців, 28% французів, 20% англійців і 37% японців продовжуютьосвіту після середньої школи.
Ця стаття написана на основі вивчення спеціальноїлітератури та безпосереднього знайомства авторів з організацією бібліотечної освітита діяльністю бібліотечних шкіл США.
Бібліотечна професія склалася в другій половиніХІХ століття. Саме тоді створені професійні бібліотечні товариства і організованупрофесійну підготовку бібліотечних працівників. Першою професійною бібліотечноюорганізацією в світі була Американська бібліотечна асоціація, створена в 1876 р.Перша бібліотечна школа була організована також в Америці в 1887 р. при Колумбійськомууніверситеті в Нью-Йорку.
До бібліотечного працівника в США завжди ставилисьвеликі вимоги. Так американський бібліотекар Л.М. Сміт писав, що бібліотекар повиненбути не тільки ходячим каталогом, але й живою енциклопедією. Йому необхідна академічнаосвіта. Всесвітньо відомий американський вчений Мелвіл Дьюі (1852-1931) активновиступав за організацію бібліотечних шкіл. Отримання бібліотекарем спеціальних знань.На його думку, брати на роботу в бібліотеку непідготовленого працівника, те саме,що наймати лікаря без медичної освіти.
Разом із створенням першої бібліотечної школи вамериканській спеціальній пресі розпочалася дискусія щодо поганої їх роботи по підготовціспеціалістів для бібліотек. Така дискусія відновлюється з того часу майже щорічно.Про це свідчить, наприклад, назва статті “Чому люди дійсно ненавидять бібліотечнішколи? ”. Одним із факторів, що викликають до життя цю дискусію, є те, що дуже важкосформулювати єдині вимоги до бібліотечних працівників, визначити, які саме спеціалістипотрібні в бібліотеках. Це не дивно, якщо взяти до уваги різноманітність видів ітипів існуючих в США бібліотек, служб інформації. Інший фактор — швидкий розвитокнових інформаційних технологій і необхідність та складність підготовки бібліотечнихпрацівників до їх використання. Останнє привело до зміни на початку 80-х років назвбібліотечних шкіл на школи бібліотекознавства та інформатики або інформаційні школи.Наприклад, в одному з найпрестижніших університетів Америки — Каліфорнійському університетів Берклі вона носить назву Школа бібліотекознавства та інформаційних наук. Як відзначаєтьсяв роботі, нові інформаційні технології великою мірою вплинули на зміст та методиосвіти, незважаючи на те, що бібліотечна освіта по суті своїй є дуже консервативною.В 1993 р. серед акредитованих шкіл лише школа Арізонського університету не малав своїй назві слова “інформація”.
В останні двадцять років бібліотечна справа виходитьна новий технологічний рівень, характерною особливістю бібліотечної професії стаєавтоматизація бібліотечно-бібліографічних процесів, впровадження нової техніки вроботу бібліотек. В цих умовах важливим фактором ефективності і високого якісногорівня роботи сучасних бібліотекарів стає їх здатність швидко і адекватно реагуватина зміни в діяльності бібліотек, що викликає підвищенні вимоги до професійної підготовкипрофесійних кадрів.
В США підготовка кадрів до публічних і науковихбібліотек здійснюється в спеціальних учбових закладах. Готуються працівники бібліотектрьох рівнів — технічного, середнього та вищого. Технічні працівники готуються вдворічних коледжах. Вони мусять мати документ про закінчення середньої школи. Ціпрацівники не вважаються бібліотекарями-професіоналами. Професійна бібліотечна освітаіснує двох рівнів: із ступенем бакалавра і ступенем магістра. Бакалаврів готують,як правило, коледжі гуманітарного профілю, які включають в свої програми факультативнікурси бібліотечних дисциплін. Щоб отримати ступінь магістра в галузі бібліотекознавства,необхідно пройти спеціальних курс навчання в бібліотечній школі. Для вступу в такушколу потрібно мати ступінь бакалавра або магістра будь-якій не бібліотечній галузізнання. В даний час в бібліотечній освіті витісняється ступінь бакалавра і замінюєтьсямагістерським. Американці вважають працю бібліотекаря, творчою, високо її оплачують.
В американські бібліотечні школи вступають громадяни,які середню школу (12 років) і навчалися протягом 4-х років в загальноосвітньомуколеджі, складають загальнонаукову підготовку майбутніх бібліотечних працівників,яка не пов’язана із спеціальністю. В бібліотечній школі вони навчаються рік-півтора.Тут вони вивчають тільки спеціальні дисципліни. Вивчення загальнонаукових і спеціальнихпредметів в бібліотечних школах в США організовано послідовно, а не паралельно,як в нашій країні.
В 1990 р. в США працювало 59 акредитованих бібліотечнихшкіл. Всього за даними 43-го видання “American Library Directori? 1990” бібліотечних працівників готували в 300 закладах (як акредитованих, так і не акредитованих). В останніроки спостерігається тенденція скорочення кількості бібліотечних шкіл. Вони закриваютьсяіз-за бюджетного дефіциту, який привів до різкого скорочення фінансування університетів.Наприклад, про закриття престижної програми з бібліотекознавства в Колумбійськомууніверситеті в Нью-Йорку йдеться в журналі “Америка”. В 1993 р функціонувала 51школа, акредитована Американською бібліотечною асоціацією. У порівнянні з вітчизнянимиучбовими закладами бібліотечні школи США невеликі. Наприклад, в бібліотечно-інформаційнійшколі Іллінойського університету в м. Урбана-Шампейн — 250 студентів та по шукачівдокторського ступеня, яких навчають 13 викладачів.
Кожна бібліотечна школа США має своє “обличчя”.Воно визначається перш за все колом викладачів, які залучаються до викладацькоїдіяльності, орієнтацією програм, видавничою діяльністю тощо. Так, згадувана вищешкола Іллінойського університету в м. Урбана-Шампейн відома своїми історичними коренями,традиціями — нещодавно вона відзначила своє 100-річчя.
В залежності від спрямування програм, які пропонуються,акредитовані бібліотечні школи США в 1993р. присвоювали своїм випускникам званнямагістра наук (5 шкіл), магістра бібліотекознавства (24 школи), магістра бібліотечноїсправи (Вашингтонський університет в м. Сіє тлі), магістра бібліотекознавства таінформаційної науки (13 шкіл), магістра бібліотечного обслуговування (3 школи),магістра мистецтв (9 шкіл). Деякі бібліотечної школи, наприклад, в університетіштату Флорида можуть присвоювати студентам звання магістра або магістра мистецтв,в університеті Кентуккі — магістра бібліотекознавства або магістра мистецтв, в залежностівід обраних студентами програм.
Останнім часом бібліотечні школи США надають своїмстудентам можливість одержати два дипломи про вищу освіту, при умові успішного завершенняобох учбових програм. Наприклад, в Католицькому університеті Америки поряд із званняммагістра бібліотекознавства студенти можуть отримати звання магістра біології, музикознавства,релігієзнавства, юриспруденції, історичних наук, англійської мови, грецької та латинськоїмов, в Мерілендському університеті — звання магістра бібліотекознавства та магістрав галузі архівознавства.
Бібліотечній освіті в США приділяє велику увагубібліотечна громадськість. В полі зору бібліотечних працівників — практиків та викладачівтакі питання, як сутність інформаційного персоналу, відображення змін в сучасномусуспільстві та в бібліотечній справі, зокрема, у програмах підготовки спеціалістівв галузі інформації та ін.
Велику роль у розробці концепції бібліотечної освітивідіграють бібліотечні асоціації, перш за все Американська бібліотечна асоціація.Нею розроблено положення про вищу бібліотечну освіту. Згідно з цим положенням бібліотечнимпрацівникам необхідно мати ступінь магістра. Спостерігається загальна тенденціяліквідації ступеня бакалавра як мінімальної.
В положенні про вищу бібліотечну освіту Американськоїбібліотечної асоціації детально обговорюються вимоги до працівників різних типівта видів бібліотек, наприклад, університетських, шкільних тощо. В шкільних бібліотеках,наприклад, можуть працювати магістри — випускники учбових закладів, акредитованихАмериканською бібліотечною асоціацією або Національною радою по акредитації освітніхустанов для вчителів.
Спеціальне положення про вищу освіту розробленотакож асоціацією спеціальних бібліотек. Воно витримано в руслі вимог Американськоїбібліотечної асоціації, але з урахуванням специфіки цього типу бібліотек. В ньомупідкреслюється, що знання, вміння та навички, що їх дає акредитована програма магістрабібліотекознавства, є важливим для будь-якого інформаційного середовища, тобто спостерігаєтьсятенденція розширення рамок можливого використання спеціалістів поза межами бібліотек.
Всі, хто зацікавлений в удосконаленні підготовкиспеціалістів для бібліотек, об’єднуються в Асоціацію бібліотечно-інформаційної освіти.Вона була створена в 1915 р. й має за мету сприяти поліпшенню дослідницької діяльностіз питань бібліотечної освіти, підвищенню якості викладання спеціальних дисциплін,забезпеченню спеціальною літературою тощо. Наприклад, асоціація видає статистичнийзвіт з питань бібліотечно-інформаційної освіти, в якому подаються статистичні даніпро зарахування бібліотечних шкіл, відомості про курси та дисципліни, які вони пропонують,викладацький склад (кількість, вік, вчені ступені тощо). Ця організація організуєтакож щорічні конференції. Наприклад, в 1993р. така конференція проходила в Денвері(штат Колорадо). Членами асоціації є бібліотечні школи, також існує персональнечленство.
Питання бібліотечної освіти висвітлюється на сторінкахспеціального журналу “Journal of Education for Library and Information Science”, який видається Асоціацією бібліотечно-інформаційноїосвіти 5 разів на рік з 1960 року, та на сторінках інших періодичних видань з питаньбібліотечної справи. Публікації, присвячені бібліотечній освіті, відображають вбазах даних — з питань освіти — ERIC та з питань бібліотекознавства — LISA.
Акредитацію вищих бібліотечних закладів США таКанади здійснює Комітет по акредитації Американської бібліотечної асоціації.
В розробці основних положень акредитації взялиучасть Асоціація бібліотечно-інформаційної освіти разом з представниками 17 американськихта канадських бібліотечних та інформаційних асоціацій.
Кожна бібліотечна школа чітко формулює свої ціліта завдання, які відповідають загальним принципам бібліотечної справи та бібліотечноїосвіти та потребам конкретної групи бібліотек або групи споживачів інформації.
Один раз на п’ять років спеціальна комісія по акредитації,до складу якої входять науковці, викладачі, бібліотекарі-практики, перевіряє наскількипрограма, кількість та склад викладачів, студентський склад, матеріальні ресурситощо відповідають сформульованим конкретною бібліотечною школою цілям. Викладачіта керівництво мають взяти до уваги та запровадити в життя рекомендації комісіїпо акредитації.
Учбові плани розробляються кожною бібліотечноюшколою самостійно. В них виділяються вибіркові дисципліни та обов’язкові. Обов’язкові предмети, так зване “ядро"предметів, мають вивчати всі студенти. В різних школах різна кількість (до 7) обов’язкових дисциплін. Наприклад, в бібліотечній школі католицького університетуАмерики (м. Вашингтон) до обов’язкових належать такі курси:
- Організація інформації;
- Інформаційні джерела та служби;
- Інформаційні системи в бібліотеках та центрах інформації;
- Бібліотеки та інформація в суспільстві.
В Іллінойському університеті м. Урбана-Шампейн:
- Основи бібліотекознавства та інформатики;
- Організація бібліотечних матеріалів;
- Інформаційні джерела та обслуговування.
Ці курси висвітлюють основи комплектування та організаціїінформації, доступу та розповсюдження інформації, основні технологічні питання,організацію людських ресурсів і, що є дуже важливим — положення, стандарти, етичнівимоги та проблеми, які постають перед інформаційними професіоналами. З числа обов’язковихдисциплін в останні роки виключаються такі дисципліни, як каталогізація і класифікаціята автоматизація бібліотечних процесів. Це пов’язано з тим, що не всім бібліотекарямце потрібно в зв’язку із функціонуванням в США системи централізованої каталогізації,а питання автоматизації органічно увійшло у всі курси, які читаються в бібліотечнихшколах, бо вона активно застосовується в бібліотечній та інформаційно-бібліографічнійдіяльності.
В деяких школах серед обов’язкових курс “Довідково-бібліографічнаробота”, або “Інформаційно-довідкове обслуговування”.
Відповідно до сфери своїх інтересів студенти обираютькурси за вибором. Наприклад, в Іллінойському університеті студенти вибирають серед47 дисциплін. У Католицькому університеті Америки серед 64 дисциплін студенти маютьобрати шість курсів, які відповідають їх спеціалізації, інтересам та потребам.
Галузева підготовка здійснюється в ході вивченнябібліографії певного предмету чи комплексу наук (з суспільних, гуманітарних, природничихнаук, техніки, економіки, бізнесу, охорони здоров’я тощо). Позитивний відгук бібліотекарівзнаходить організація спеціальних курсів, які передбачають одночасне вивчення галузевоїбібліографії і відповідної галузі знання на не бібліотечних факультетах. Серед іншихпредметів, можна вибрати практичну роботу в конкретній бібліотеці і відпрацюватив ній 120 годин на семестр і зарахувати такий практикум замість одного з курсівза вибором. Якщо студенти вибирають курси, які вимагають користування комп’ютерноюлабораторією, наприклад, курс “Інформаційний пошук в режимі on-line (віддаленого доступу) ”, з них стягується додаткова сплата.
Серед напрямків спеціалізації для вибору відповіднихпредметів в Католицькому університеті Америки студентам пропонують:
- Вузівські та наукові бібліотеки;
- Архіви;
- Інформаційні служби з біомедицини;
- Мистецтво книги (рідкісна книга, спеціальні колекції,реставрація та зберігання);
- Обслуговування дітей та юнацтва;
- Проектування та створення систем зберігання та доступуінформації;
- Менеджмент інформаційних ресурсів;
- Інформаційне обслуговування юридичних наук у вузівських,наукових та спеціальних бібліотеках, в приватних юридичних фірмах, урядових агентствахта в органах суду;
- Музичні бібліотеки;
- Інформаційні та довідково-бібліографічні системи;
- Обслуговування медіа документами в шкільних бібліотеках;
- Спеціальні бібліотеки та бібліотеки корпорацій.
В 1993 р. поряд з магістерськими 25 акредитованихбібліотечних шкіл США пропонували докторські програми навчання. Для здобуття ступенядоктора філософії (PhD) студентам необхідномати ступінь магістра, за три роки вивчити ряд поглиблених курсів та захистити дисертацію.В Іллінойському університеті, наприклад, їм необхідно прослухати п’ять курсів (Методинаукових досліджень, Історія засобів комунікації та бібліотек, бібліографічна організаціяінформації та бібліотечних матеріалів, Соціальні засади бібліотекознавства та інформаційнінауки, Менеджмент бібліотек та інформації), підготувати та виголосити наукову доповідьз теми свого дослідження, виконати та захистити дисертацію.
Як правило, студенти не одразу закінчують навчанняі отримують ступінь магістра, а з перервою в навчанні. Здобувши ступінь бакалавра,працюють в бібліотеці, здобувши кошти, вчаться далі.
Переважна більшість студентів бібліотечних шкілмають досвід роботи в бібліотеках. Як розказали нам в бібліотечній школі Іллінойськогоуніверситету, середній вік їх студентів — 30-31 рік. В 1998 р. вік 72,6% студентівбібліотечних шкіл США перевищував 30 років, тільки 7,1% студентів мали вік від 20до 24 років. В 1990 р. середній вік студентів був 27 років, а в 1989 р. вік по шукачівдокторського ступеня — 33,6 років.
В бібліотечних школах США особлива увага приділяєтьсястудентам з фізичними та психічними обмеженнями, їм надаються додаткові освітніпослуги, створюються умови для навчання. Готуються також спеціалісти для бібліотек,які обслуговують людей з фізичними обмеженнями, розроблюються та читаються спеціальнікурси.
Навчаючись, студенти можуть брати повний курс(це як правило один-півтора роки), або виконувати магістерську програму поступово,на протязі більш довгого періоду.
В останні роки в США поширюється концепція “віддаленоїосвіти”, спрямована на розповсюдження освіти за допомогою використання сучаснихкомунікаційних технологій. Така форма освіти вперше виникла у відкритому університетіВеликобританії, тепер застосовується у багатьох розвинутих країнах, та країнах,що розвиваються.
Наприклад, в 1992 р. Аризонський університет пропонувавосвітню програму для одержання звання магістра бібліотекознавства (для шкільнихбібліотек) через освітню мережу Університету інтелектуального удосконалення. Цямережа на протязі 24 годин на добу транслює різні освітні програми з метою наданнярівних можливостей в одержанні якісної освіти для студентів в різних куточках Америки.Освітня програма демонструється на екрані телевізора, який отримує сигнал від супутника,або за допомогою кабельної мережі.
В 1993 р. в коледжі бібліотекознавства та інформаційноїнауки університету Південної Кароліни вчили 145 студентів з інших штатів за допомогоювіддаленої інтерактивної системи. Школа бібліотекознавства та інформаційної наукиГавайського університету теж застосовує таку систему освіти. В цьому університетітехнологія дозволяє здійснювати і зворотній зв’язок — від студента до викладача,наприклад, за допомогою телефону. Гавайський університет планує поширити трансляціюосвітньої програми з бібліотекознавства на більший регіон Азії.
З метою надання кращих можливостей для одержаннявищої освіти викладачі бібліотечної школи Католицького університету Америки проводятьзаняття із групою студентів — працівників бібліотеки Конгресу США безпосередньов приміщенні цієї бібліотеки наприкінці робочого дня.
Основними формами організації учбового процесув бібліотечних учбових закладах США є лекція, семінарське заняття, колоквіуми, різнівиди практичних занять. Лекції займають третю частину учбових годин, самостійнаробота студентів в два рази перевищує аудиторні заняття.
Оцінка знань студентів в американських бібліотечнихшколах здійснюється в середині і в кінці семестру. Оцінюється виконання практичних,лабораторних, проектних робіт, перевіряються всі види письмової звітності студентапро виконану в семестрі роботу. Облік успішності здійснюється по системі “кредитниходиниць”, якими оцінюється трудомісткість курсу. Кожний семестровий лекційний курсоцінюється в три “кредитні одиниці”. Студент зобов’язаний набратине менше 36 кредитних одиниць лекційних курсів, що рівнозначно 12 предметам за семестр.
бібліотечна освіта америка працівник
Контроль знань є завершальним етапом навчання.Випускний письмовий екзамен проводиться протягом трьох годин. Студент має правовибрати 5 тем із запропонованих 10. питання екзамену завчасно не повідомляються.Екзамен вважається складеним, якщо вірні відповіді становлять від40 до 50 %. Перевірказнань по практичним аспектам бібліотекознавства, бібліографії і інформатики здійснюєтьсяпротягом всього учбового року.
До викладання в бібліотечних школах залучаютьсявизначні вчені, автори відомих наукових праць. В функції професорсько-викладацькогоскладу входять навчання студентів, науково-дослідна робота, зв’язки з бібліотечною громадськістю (консультування, організація безперервноїосвіти бібліотечних та інформаційних працівників, участь в роботі і громадськихорганізацій). Професори та викладачі бібліотечних шкіл, як правило, є членами декількохпрофесійних асоціацій, як все американських, так і місцевих. Велику увагу вони приділяютьпідвищенню престижу бібліотечної професії, а також свого учбового закладу. Середкритерії оцінки діяльності американських університетів — загальна кількість та рівеньнаукових публікацій викладачів. Тому складовою частиною бібліотечної школи, наприклад,в Іллінойському університеті є видавничий відділ, який був створений в 1943 р. вінготує до друку та видає широко відоме періодичне видання “Library Trends”, монографії та інші публікації з актуальних проблем бібліотекознавствата інформаційної науки, підготовлені професорами та викладачами цього учбового закладу.
Викладачі бібліотечних шкіл також допомагають випускникамв працевлаштуванні, надають їм рекомендаційні листи, відомості про вакантні посади.В університетах, наприклад, в Мерілендському, функціонують спеціальні служби попрацевлаштуванню.
Багато випускників шукають роботу в не бібліотечнихустановах, в суміжних галузях. Цей процес завжди активізувався на початку 80-х років.З’явились, наприклад, окремі видання та інші публікації, присвяченні цим питанням,під характерними назвами, наприклад: “Що ще ви можете робити з бібліотечною освітою?”. З інформаційною освітою працюють інформаційними брокерами, інформаційними посередниками,інформаційними консультантами, спеціалістами в галузі інформаційних систем, дослідникамив рекламному агентстві, спеціалістами по маркетингу книжок для бібліотек, видавцямибібліотечних покажчиків, архівістами, критиками бібліографічних покажчиків, спеціалістамипо “паблік рілейшнз”, виробниками баз даних тощо.
В США активно реалізується концепція безперервноїосвіти бібліотечних спеціалістів. Підвищення кваліфікації є обов’язковим для всіхбібліотечних працівників в США — від техніка до керівника. Розповсюдженою є система“сертифікації" — видача свідоцтв про проходження курсів підвищення кваліфікаціїморально і матеріально: від рівня кваліфікації залежить їх посада та заробітна плата.
Організацією безперервної освіти бібліотечних працівниківв США займаються бібліотечні асоціації, бібліотеки, бібліотечні школи шляхом проведенняконференцій, курсів, індивідуального та групового навчання безпосередньо в бібліотекахна робочих місцях.
В рамках Американської бібліотечної асоціації працюєспеціальний “круглий стіл з питань системи безперервної бібліотечної освіти.
Асоціація наукових бібліотек та бібліотек вузіворганізувала систему підвищення кваліфікації працівників цієї групи бібліотек, черезяку на протязі 1991-1993 років пройшло 8500 чоловік, які спеціалізувалися в питанняхбібліотечного менеджменту. Виходять численні публікації з питань безперервної освітиокремих груп спеціалістів, на приклад, бібліотекарів довідково-бібліографічних служб,або бібліотечних працівників певних регіонів, наприклад, штату Вашингтон або Нью-Йорк.
Програми “сертифікації" в 1993 р. пропонували34 акредитовані бібліотечні школи поряд з магістерськими та докторськими програмаминавчання.
Підвищенню кваліфікації, перепідготовка бібліотечнихпрацівників здійснюється також в бібліотеках. Так, в бібліотеці Конгресу США функціонуєспеціальний відділ, який здійснює систему заходів по підвищенню кваліфікації своїхпрацівників: організує навчання, забезпечує його необхідними учбово-методичнимита наочними засобами. При впровадженні нової техніки, введенні нового програмногозабезпечення тощо, працівники цієї бібліотеки проходять короткотермінові курси.Привертає інтереси і розроблена в бібліотеці Конгресу США програма курсів “Навчанняінструктора”, призначена тим хто має навчати своїх підлеглих та колег індивідуальноабо в невеликих групах.
Американські спеціалісти шукають шляхи удосконаленнябібліотечної освіти. Вони, наприклад, пропонують ввести спеціалізацію самих шкіл.Ведуться дискусії щодо доцільності розширення учбових планів за рахунок введеннянових дисциплін — математики, обчислювальної техніки, кібернетики, машинної обробкиінформації. Математизація гуманітарної основи американської бібліотечної освіти,а також проблема співвідношення теорії і практики під час навчання є предметом суперечностіпрацівників публічних та наукових і спеціальних бібліотек. Працівники публічнихбібліотек наполягають на посиленні практичного аспекту в навчанні, а працівникинаукових бібліотек не задоволенні слабкими знаннями і недостатніми вміннями вестипошук інформації з використанням ЕОМ. Часто звинувачуються викладачі бібліотечнихшкіл в слабкому знанні потреб практики і в низькому рівні викладання.
Для вдосконалення вищої бібліотечної системи вУкраїні безсумнівно буде корисним вивчення та впровадження кращого американськогодосвіду.