Курсова робота на тему:
«АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ КУРСУ ФІЗИКИ»
ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ 1. Теоретичні основи системи роботи вчителяфізики з активізації пізнавальної діяльності учнів
Розділ 2. Методи та засоби активізації пізнавальноїдіяльності школярів при вивченні курсу фізики в основній школі.
2.1 Розуміння матеріалу як умова активізаціїпізнавальної діяльності
2.2 Деякі прийоми розвитку логічного мислення учнівпри вивченні нового матеріалу
2.3 Прийоми розвитку творчого мислення учнів прививченні нового матеріалу
2.4 Дидактичні ігри на уроках фізики
2.5 Створення цікавих ситуацій на уроках фізики якумова активізації пізнавальної діяльності учнів
2.6 Застосування іграшок на уроках фізики
2.7 Використання ІКТ на уроках фізики як засібактивізації пізнавальної діяльності учнів
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Початок XXIстоліття ознаменував перехід до постіндустріального суспільства, що побудованона небувалому рівні технічного прогресу, та ґрунтується, в першу чергу, назнаннях і нових технологіях, які є найважливішим чинникомсоціально-економічного розвитку і визначають весь устрій життя суспільства.Глобальні соціально-економічні зміни, що відбуваються в сучасному суспільстві,вимагають від людини розширення кругозору, розвитку його творчих здібностей,уміння розбиратися в зростаючому потоці інформації, здатності оволодіти новимитехнологіями, самостійно ухвалювати рішення і швидко адаптуватися досоціально-економічних умов суспільного життя, що постійно змінюються.Традиційна спрямованість загальної освіти на засвоєння системи знань невідповідає сучасному соціальному замовленню, що вимагає виховання самостійних,ініціативних і відповідальних членів суспільства, здатних взаємодіяти врозв’язанні соціальних, виробничих і економічних задач. Знання і уміння якрезультати освіти необхідні, але недостатні, щоб бути успішним в інформаційномусуспільстві. Сьогодні стає об'єктивною необхідністю посилення самостійноїдіяльності школярів, розвиток їх особистих якостей, творчих здібностей таінтересів, умінь самостійно добувати нові знання в умовах швидко змінногосвіту, здатності застосовувати засвоєні знання на практиці для вирішенняреальних життєвих проблем. Школа повинна не тільки відтворювати інтелектуальнийпотенціал країни, але і забезпечувати умови формування вільної, критичномислячої особистості, що усвідомлює і розвиває свої здібності, здатної знайтисвоє місце в житті і реалізувати себе. Ці цільові установки на підготовку учнівзагальноосвітньої школи задані у державному стандарті загальноосвітньоїпідготовки.
Тим самим в даний час явно позначилося протиріччя між сучасними вимогами до якостізасвоєння певних знань, до сформованості логічного мислення, до уміньвикористовувати ці знання не лише в учбовій діяльності, але і в реальному життіі реальною освітньою практикою природничо-математичної підготовки учнівзагальноосвітньої школи, спрямованої в основному на формування наочних знань,умінь і навичок вчитися;
Ця суперечність визначила проблему дослідження, яка полягає увиявленні та розробці методів та засобів активізації пізнавальної діяльностіучнів при вивченні курсу фізики.
Актуальність і недостатня розробленість проблеми послужили підставоювибору теми дослідження: «Активізація пізнавальної діяльності учнів прививченні курсу фізики».
Мета курсовоїроботи: виявити умови, методи й засоби активізації пізнавальної діяльностіучнів при вивченні курсу фізики.
Об'єкт дослідження: процес навчання фізики в основній школі (7-9 класи). Предметдослідження: методи та засоби активізації пізнавальної діяльності учнів 7-9класів в процесі вивчення курсу фізики.
Гіпотеза дослідження: якщо в процесі навчання фізики учнів 7-9 класів основноїзагальноосвітньої школи використовувати виявлені методи й засоби активізаціїпізнавальної діяльності учнів, враховуючи при цьому необхідні умови, то цесприятиме розвитку пізнавального інтересу в учнів 7-9 класів, а саме:
· самостійнепоповнення багажу знань, тобто вміння самостійного пошуку додатковоїінформації, її обробка та аналіз;
· формуваннюумінь використовувати логічну письменність, логічне мислення в учбовійдіяльності і житті.
Для досягнення мети роботи відповідно до гіпотези дослідження необхідновирішити наступні завдання:
1. Позначити теоретичні основисистеми роботи вчителя фізики з активізації пізнавальної діяльності учнів прививченні курсу фізики у 7 – 9 класах.
2. Виявити прийоми розвиткулогічного мислення як основи активізації пізнавального інтересу в учнів 7-9класів при вивченні курсу фізики.
3. Виявити прийоми розвиткутворчого мислення як основи активізації пізнавального інтересу в учнів 7-9класів при вивченні курсу фізики.
4. Позначити специфічні прийомиактивізації пізнавального інтересу в учнів 7-9 класів при вивченні курсуфізики.
Для вирішення поставлених задач я буду використовувати такі методидослідження:
· аналізпсихолого-педагогічної та методичної літератури з теми дослідження, аналіз шкільнихстандартів, програм і підручників з фізики;
· аналізрезультатів діяльності; педагогічні спостереження, анкетування, бесіди з учнямита вчителями фізики під час педагогічної практики в школі.
урок фізикапізнавальний логічний мислення
Розділ 1. Теоретичні основи системироботи вчителя фізики з активізації пізнавальної діяльності учнів
Будь-якадіяльність людини має певну мету. Головна мета роботи вчителя з активізаціїпізнавальної діяльності – розвиток творчих здібностей учнів. Досягнення цієїмети дозволяє розв’язати багато задач фізичної освіти:
1. Самостійне поповнення багажузнань, тобто вміння самостійного пошуку додаткової інформації, її аналіз тазасвоєння.
2. Майбутнє професійнеспрямування, тобто підготовка учнів до виробничої діяльності, творчий підхід дозасвоєння нової професії.
3. Втілення в життя своїхнауково-технічних рішень.
Головний шлях розвиткупізнавальних здібностей учнів – це діяльність. Отже, розвиток творчихпізнавальних здібностей школярів – мета роботи вчителя, а застосуваннярізноманітних прийомів активізації є засобом досягнення цієї мети. Але призастосуванні цих прийомів та методів необхідно враховувати їх відповідність донаявного рівня розвитку пізнавальних здібностей учнів.
Розвитокпізнавальних здібностей учнів – це тривалий процес, який складається з окремихдій (розв’язування задачі, читання підручника, слухання пояснень вчителя), асамі ці дії можна розкласти на окремі операції, в якості яких діють головніпсихічні процеси (сприйняття, уява, мислення, пам’ять та інші).
Серед всіхпізнавальних психічних процесів найголовнішим є мислення. Воно є неодмінноючастиною всіх інших пізнавальний процесів та часто визначає їх характер таякість. Таким чином, активізувати пізнавальну діяльність учнів в процесінавчання – це означає перш за все активізувати їх мислення. Крім того,розвивати пізнавальні здібності учнів – це означає сформувати в них мотивинавчання. Ця задача пов’язана із задачею розвитку мислення та є передумовою їїрозв’язання.
Отже, прийоми таметоди активізації пізнавальної діяльності учнів в процесі навчання, яківикористовує вчитель, повинні передбачати поступовий та цілеспрямованийрозвиток мислення учнів та одночасне формування в них мотивів навчання.
Розвитокмислення учнів.
В мисленневійдіяльності школярів виділяють три рівні:
І. Розуміння –аналітико-синтетична діяльність, спрямована на засвоєння готової інформації,яку повідомляє вчитель або книга.
Глибоке розумінняучнями нового матеріалу є умовою засвоєння ними знань та одночасно критеріємрозвитку їх мислення, їх пізнавальних здібностей. Саме в процесі розумінняучень засвоює досвід проведення логічних суджень, аналізу, синтезу, абстракціїта узагальнення, досвід виконання різних мисленнєвих операцій. Повторюючисудження наведені в підручнику, розповідь вчителя, учень засвоює прийоми мислиневоїдіяльності. Тому глибоке розуміння матеріалу школярами є передумовоюсамостійного розв’язку ними пізнавальних задач.
ІІ. Логічнемислення –процес самостійного розв’язування пізнавальних задач.
На цьому рівніпізнавальної діяльності учні повинні самостійно аналізувати об’єкти, щовивчаються, порівнювати їх властивості, будувати узагальнені висновки, їхдоводити та обґрунтовувати, вміти класифікувати об’єкти за певною ознакою,виводити формули та ін. тому вчитель для організації мисленнєвої діяльностіучнів повинен підбирати такі завдання, які б передбачали виконання хоча бодного з наведених вище дій.
Прийомамирозвитку мислення учнів на уроках фізики є: евристична бесіда, евристичнілабораторні роботи, логіко-пошукові завдання, деякі прийоми роботи зпідручником та ін. розвитку логічного мислення сприяють різного роду фізичнізадачі, лабораторні роботи, роботи з дидактичним матеріалом.
ІІІ. Творчемислення(наукова творчість) школяра проходить в три етапи:
І етап –постановка чи виникнення проблемної ситуації, її первісний аналіз.
ІІ етап – пошукшляху вирішення проблеми (аналіз, проведення дослідів, спостережень тощо).
ІІІ етап –випробування знайденого шляху вирішення проблеми.
Характерні риситворчого мислення:
· критичністьмислення;
· швидкістьактуалізації необхідних знань;
· здібністьдо висловлення інтуїтивних суджень
· здібністьдо розв’язування задач в умовах неповної детермінованості.
В процесінавчання до творчих завдань доцільно віднести ті, принцип виконання яких учнямявно не відомий і потребує від них самостійного формулювання.
Формуваннямотивів навчання
Серед всіхмотивів навчання найдійовішим є інтерес учня до предмету, яким учень керуєтьсяв своїй діяльності, тобто інтерес має особистісну цінність. Інтерес –наймодніший збудник активності, під його впливом всі психічні процеси проходятьособливо інтенсивно, а діяльність стає продуктивнішою.
Під пізнавальнимінтересом до предмету розуміють вибіркову спрямованість психічних процесівлюдини на об’єкти та явища оточуючого світу, при якому спостерігаєтьсяпрагнення особистості займатися саме цією діяльністю.
В процесіформування в школярів пізнавального інтересу можна виділити декілька етапів:
І етап – цікавість– це не стійкий, ситуативний інтерес, який є природною реакцією людини набудь-який цікавий факт.
ІІ етап – допитливість– більш висока стадія інтересу, коли учень виявляє інтерес до певної теми абоявища.
ІІІ етап – стійкийінтерес до предмета, при якому учень розуміє структуру, логіку курсу,методи пошуку та доведення, які використовують в даному курсі, самостійнорозв’язує проблемні та нестандартні завдання. Одним із засобів збудження тапідтримки пізнавального інтересу є створення в процесі навчання проблемнихситуацій та на їх основі пошукової діяльності.
Отже, формуванняінтересу школярів до предмету – складний процес, який передбачає використаннярізноманітних прийомів в системі засобів розвиваючого навчання, а такожзалежить від стилю відносин між вчителем та учнями.
Прийомизбудження в учнів пізнавального інтересу до фізики :
1. Положення наукипроілюструвати подіями сучасності.
2. Використання художньої таісторичної літератури – ознайомлення учнів з біографією видатних вчених.
3. Створення фантастичнихситуацій, наприклад, опис світу, в якому усунені сила тяжіння чи тертя, розгляднаслідків припинення обертання Землі або зміни нахилу її вісі.
4. Використання фізичнихпарадоксів.
5. Розгляд фізичних явищ, зякими учні стикаються у повсякденному житті.
6. Наведення прикладів фізичнихявищ в кіно, на естраді.
7. Проведення цікавихдемонстрації або досліди, в яких використовуються побутові предмети, наприклад,дитячі іграшки.
8. Розв’язування цікавихприкладних задач.
9. Використання на уроціінтерактивних технологій.
Розділ 2. Методи та засобиактивізації пізнавальної діяльності школярів при вивченні курсу фізики восновній школі
2.1 Розуміння учнями навчальногоматеріалу як умова активізації їх пізнавальної діяльності
Важливим аспектомрозуміння учнями нового навчального матеріалу є правильне подання йоговчителем, тому методика викладу цього матеріалу потребує вдосконалення та новихрозробок.
Структураметодики викладу нового навчального матеріалу:
I. Організаціясприйняття нового матеріалу школярами передбачає не лише повідомлення теми уроку, а йрозкриття логіки та завдань цієї теми, взаємозв’язку її окремих питань,значення питання, що вивчається, в науковій та практичній діяльності людини.
II. Використанняприйомів доведення при поясненні нового матеріалу. Характер фізики як науки вимагає, щобголовним методом монологічного викладу матеріалу було доказове пояснення таобґрунтування пізнавальних задач, що забезпечує більш глибоке засвоєння учняминавчального матеріалу. Це означає, що новий матеріал слід виводити або здосліду, або теоретично, використовуючи при цьому загально прийняті прийоми доведення.
Прийомидоведення при поясненні навчального матеріалу
Прийоми пояснення
Основа прийому
Алгоритм
Де використовується
Індукція Ґрунтуються на логічних висновках
1. Проводять дослідження кілька разів, при цьому фіксуються результати кожного досліду.
2. Аналіз отриманих результатів, виділення характерних істотних властивостей.
3. Запис загальної формули.
Пояснення експериментальних залежностей між величинами.
Встановлення істотних властивостей об’єктів, що вивчаються.
Встановлення умов виникнення фізичних явищ
Дедукція
1. Будують модель явища.
2. Виокремлюють істотні риси цього явища.
3. Проводять теоретичний аналіз моделі з метою встановлення зв’язків між її окремими властивостями.
4. На основі теоретичного аналізу роблять висновки.
5. Перевірка отриманого висновку. Пояснення та обґрунтування фізичних законів, за допомогою сукупності фізичних принципів або фізичної теорії.
Аналогія
1. Аналіз вивчає мого об’єкту.
2. Виявлення подібності цього об’єкту з раніше вивченим.
3. Перенесення вже відомих властивостей раніше вивченого об’єкту на досліджуваний об’єкт.
4. Експериментальна перевірка отриманого висновку.
Побудова гіпотез, моделювання фізичних явищ.
Пояснення важких понять та закономірностей.
Інформаційно-ілюстрований виклад Без логічного висновку
1. Той чи інший факт повідомляється учням без виводу.
2. Проведення досліду, що його ілюструє Виклад фундаментальних фізичних принципів, які не можна вивести з окремих дослідів або положень певної теорії, але їх можна проілюструвати окремими випадками.
Пояснення на основі принципу симетрії Прийоми специфічні для фізики Принцип симетрії: якщо в причині явища спостерігається деяка симетрія, то та ж симетрія буде притаманна наслідкам.
Використання теорії розмірностей В будь-якому рівнянні найменування одиниць величин, що знаходяться у правій та лівій частинах, повинні співпадати.
Найоптимальнішепояснення матеріалу будувати в формі відповідей на питання, які були поставленіна початку уроку, при цьому необхідно зосереджувати увагу школярів надодатковій інформації. В кінці пояснення доречно зробити висновок тапідкреслити те питання, яке було поставлено на початку уроку, та отриманувідповідь.
III. Врахуванняметодологічних та психологічних вимог. Прийоми пояснення матеріалу повинніметодологічно правильно розкривати взаємозв’язок експериментальних та теоретичнихметодів наукового дослідження, місце й можливості індукції та дедукції впроцесі пізнання, роль, місце й значення досліду. Необхідно також прагнути дотого, щоб учні розуміли логічну будову курсу, що, в свою чергу, є умовоюглибокого засвоєння. Тому вибір прийомів пояснення обумовлений не лише рівнемрозвитку пізнавальних процесів учнів та задачами їх розвитку, а й певнимиметодологічними вимогами. В зв’язку з цим необхідно позначити місце індуктивнихта дедуктивних прийомів при вивченні фізичних теорій, законів, понять, зврахуванням психологічних закономірностей засвоєння знань учнями.
· Фізичні теорії будуються або за методомпринципів (класична механіка, термодинаміка), або за методом модельних гіпотез(теорія атома Резерфорда-Бора, електрона теорія). В теоріях, побудованих заметодом принципів, головні положення формулюються як постулати. У випадку«модельної» теорії головні її положення фіксуються властивостями моделі, щорозглядається. Тому головні положення теорії – твердження високого рівня узагальненості– необхідно повідомляти учням без виводу та підтверджувати дослідними фактами,тобто на основі інформаційно-ілюстрованого прийому.
· Фізичні закони відрізняються між собою зарівнем узагальненості, тому не має єдиної методики їх вивчення. Закони, якіодночасно є принципами теорії (три закони Ньютона) доречно вводити на основіінформаційно-ілюстрованого прийому. Інші закони та закономірності, які не єфундаментальними законами природи, необхідно вводити індуктивно (з досліду) абодедуктивно (з теорії).
· Фізичні поняття є мовою фізики, тому учнямнеобхідно їх засвоїти. Серед різних фізичних понять методика особливовиокремлює поняття про фізичні величини (маса, сила, тиск, енергія і т.д.). Воснові методики формування знань про фізичну величину лежить індуктивнийспосіб: від проведення та спостереження дослідів через їх аналіз до введеннянової фізичної величини. При формуванні фізичних понять необхідно враховувати,що вони мають досить абстрактний характер, тому чим абстрактніше поняття, тимбільше конкретних об’єктів необхідно проаналізувати з метою виявлення йогоістотних особливостей. Поняття, які не є кількісною мірою процесів та явищ(наприклад, механічний рух, траєкторія, система відліку і т.ін.), вводять наоснові інформаційно-ілюстративного прийому.
IV. Роботаз підручником. Розумінню учнями матеріалу, розвитку їх мислення сприяє систематична тацілеспрямована робота з підручником під час уроку. Найважливішими прийомамироботи з підручником є виділення головного матеріалу, побудова учнем відповідіза планом, виконання різноманітних завдань, робота з малюнками в підручнику.
Виділенняголовного матеріалу потребує від учня певних мисленнєвих дій, а саме – аналізутексту, синтезу результатів аналізу та абстрагування від другорядногоматеріалу.
Одночасно звиділенням головного матеріалу необхідно навчити учнів правильно будувати плансвоєї відповіді. При цьому розповідь про фізичне явище та про фізичний приладне можуть будуватися за однаковим планом. Систематична робота по виокремленнюголовного матеріалу в параграфі та по складанню плану розповіді призводить доусвідомлення учнями узагальнених планів викладення різного навчальногоматеріалу.
Орієнтовнийплан розповіді про фізичний прилад:
1.Для вимірювання якої величиниприлад призначений?
2.Яка будова приладу?
3.Який принцип дії приладу?
На конкретномуприладі даного виду учні повинні вміти визначити границю вимірювання та цінуподілки.
Орієнтовнийплан розповіді про фізичне явище:
1.Назвати істотні ознаки таумови перебігу даного фізичного явища.
2.Розповісти, як це явище можнапобачити на досліді та де воно використовується в техніці.
3.Теоретично обґрунтуватифізичне явище.
Орієнтовнийплан розповіді про фізичний закон:
1. Формулюваннязакону, математичний запис, графік.
2. Областьдії закону.
3. Досліднейого підтвердження.
4. Теоретичнийвивід або пояснення.
5. Ким,коли, як був відкритий закон?
6. Де вприроді можна спостерігати дію закону? Як він враховується та використовуєтьсяв техніці?
7. Якінаслідки закону?
Орієнтовнийплан розповіді про фізичну величину:
1. Означенняфізичної величини.
2. Математичнийзапис цього означення.
3. Одиницівимірювання.
4. Практичніспособи її вимірювання.
5. Границізастосування даного поняття.
Окрім навчанняучнів виокремлювати головне у тексті підручника, доречно пропонувати їм такізавдання, як знайти у підручнику:
1) означеннявивчає мого поняття (формулювання закону);
2) приклади,які ілюструють використання фізичних законів (явищ) у техніці, або у побуті,або в природі;
3) поясненняпевного фізичного явища;
4) відповідьна питання вчителя;
5) відповідіна питання, що знаходяться в кінці параграфу.
Для забезпеченнярозуміння учнями навчального матеріалу важливе значення має робота учнів зрисунками підручника, тому з перших уроків фізики необхідно привчити учнів підчас читання тексту звертати увагу на рисунки, креслення, таблиці.
Формами роботи зрисунками підручника є:
1) виділенняголовного в даному рисунку;
2) порівняннядвох схожих за характером рисунка з метою їх протиставлення;
3) складаннярозповіді за рисунком підручника;
4) складаннязадач за рисунками підручника;
Наведені прийоминавчання учнів роботі з підручником повинні використовуватись перш за все науроках у 7-8 класах. Проте залежно від рівня розвитку учнів та сформованості вних навичок роботи з книгою іноді доцільно використовувати ці прийоми й встарших класах.
2.2. Деякі прийоми розвиткулогічного мислення учнів при вивченні нового матеріалу
Забезпеченняглибокого розуміння учнями навчального матеріалу є лише першою сходинкою активізаціїпізнавальної діяльності та тією умовою, за якої можна використовувати прийомита методи, які вимагають від учнів самостійної діяльності.
До прийомів таметодів, що розраховані на розвиток логічного мислення учнів належать:
· методевристичної бесіди;
· завданняна порівняння та систематизацію матеріалу;
· досліднаробота учнів при вивченні нового матеріалу;
· самостійневивчення нового матеріалу учнями на основі роботи з підручником;
· розв’язуваннязадач.
Методевристичної бесіди
Для розвитку логічногомислення учнів в процесі навчання необхідно дати їм можливість самостійнопроводити аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, будувати індуктивні тадедуктивні висновки. Така можливість надається учням при ведені уроку методомбесіди.
Отже, евристичнабесіда (від грец. знаходжу, винаходжу) – метод навчання, якийпередбачає, що вчитель уміло поставленими запитаннями скеровує учнів наформування нових понять, висновків, правил, використовуючи свої знання,спостереження. Евристична бесіда, її використання пов’язано з іменем грецькогофілософа Сократа.
Розвиток мисленняучнів в ході евристичної бесіди залежить від вміння вчителя ставити запитання.Ці питання можуть бути досить детальними, але відповіді на ці питання невимагають від учнів належної розумової праці. А якщо вчитель в своїх запитанняхзалишає простір для побудови умовиводів самими учнями, то це не лише збуджуєактивність учнів на уроці, а й розвиває їх мислення. Розвитку пізнавальнихздібностей учнів можна домогтись лише в тому випадку, якщо послідовноускладнювати завдання, які перед ними ставляться.
Організаціяевристичної бесіди вимагає від вчителя попередньої підготовки, яка складаєтьсяз наступних етапів:
1. Чітке визначення пізнавальнихзадач уроку та виокремлення з них тих, які можуть бути розв’язані учнями наоснові власної мисленнєвої діяльності, під час бесіди.
2. Вибір об’єктів аналізу. Приіндуктивному поясненні об’єктами аналізу є результати окремих дослідів, придедуктивному – теоретична модель, яку підкріплюють рисунком або кресленням.
3. Виділення тих знань, якінеобхідні учням для аналізу запропонованих об’єктів.
На практиціевристична бесіда, окрім питань, що розраховані на мисленнєву діяльністьлогічного рівня, може містити питання та завдання, що вимагають від учніввисловлювань інтуїтивного характеру. Ці частково-пошукові завдання надаютьевристичній бесіді дослідницький характер.
Завдання напорівняння та систематизацію матеріалу
Впливають нарозумовий розвиток учнів завдання, що потребують порівняння, систематизації таузагальнення вже вивченого матеріалу. Ці завдання позитивно впливають на якістьфізичної освіти учнів. Їх виконання веде до розумового розвитку учнів. Такпорівнювати можна магнітні властивості речовин (ферро-, пара-, діамагнетики),властивості полів, хід променів у лінзах та дзеркалах та ін. систематизуватиможна поняття, що вивчаються, та одиниці їх вимірювання. Результати порівняннята систематизації зручно оформлювати у вигляді таблиць. Наприклад, длясистематизації знань учнів з кінематики та динаміки їм можна запропонуватизаповнити таку таблицю.
Вид руху
Рівномірний рух
Рівноприскорений рух Означення Закони руху Ознаки руху Умови його існування
Аналізувати таузагальнювати можна не лише навчальний матеріал, а й методи його розкриття. Врезультаті цього учнів можна легко підвести до деяких узагальнених прийоміврозумової діяльності, що, в свою чергу, дозволяє підняти на більш високийрівень їх пізнавальну діяльність. Наприклад, доцільно, щоб учні знали прийомвведення одиниць вимірювання фізичних величин. Отже, щоб ввести одиницювимірювання фізичної величини, необхідно:
1) визначити для даної величиниформулу, за якою вона означується;
2) значення всіх величин (окрімозначуваної) прийняти за одиницю;
3) записати найменування одиниціозначуваної величини;
4) сформулювати потрібнеозначення;
5) дати їй назву.
Учні повиннізнати цей прийом введення одиниць вимірювання та користуватися ним свідомо.
Досліднаробота учнів при вивченні нового матеріалу
До поясненнянового матеріалу доцільно залучати фронтальні досліди та евристично побудованіфронтальні лабораторні роботи.
Фронтальнідосліди – цекороткочасні лабораторні роботи, які виконують всі учні класу під керівництвомвчителя. Ці досліди зазвичай прості за технікою виконання.
Мета проведенняфронтальних дослідів полягає в тому, щоб навчити школярів спостерігати тааналізувати явища, сприяти розвитку логічного мислення учнів.
Активізаціямисленнєвої діяльності учнів досягається відповідною постановкою питань, в якихслід спрямувати увагу учнів на істотні боки питання, яке розглядають.
Разом звикористанням фронтальних дослідів необхідно проводити евристичні фронтальнілабораторні роботи, які проводять перед вивченням відповідного матеріалу.Прикладами таких робіт є: вимірювання сили струму (напруги) на різних ділянкахкола, вивчення паралельного (послідовного) з’єднання провідників.
Методикапроведення евристичних фронтальних лабораторних робіт:
1. Постановка пізнавальних задачуроку.
2. Запис теми уроку, пізнавальнихзадач в зошиті.
3. Підготовка необхідноїустановки для проведення лабораторної роботи.
4. Проведення вимірювань.
5. Під керівництвом вчителя учніпорівнюють та аналізують отримані результати.
Евристичніфронтальні лабораторні роботи розвивають пізнавальну самостійність учнів,знайомлять їх із сутністю досліджень, сприяють міцному засвоєнню навчальногоматеріалу.
Самостійневивчення нового матеріалу учнями
на основіроботи з підручником
В процесівивчення фізики на самостійне вивчення матеріалу за підручником доцільновиносити матеріал прикладного характеру. Наприклад, на основі самостійноїроботи з підручником можуть бути вивчені такі питання: «Лампа розжарювання»,«Електроскоп», «Плавкі запобіжники», «Електричні нагрівальні прилади».
Готуючись доуроку, який містить самостійну роботу учнів з підручником, вчитель повиненпродумати місце самостійної роботи в структурі уроку, спосіб її включення доуроку, зміст самостійної роботи, відповідні вказівки учням. Необхідно підібратироздаточний матеріал, скласти інструкцію до проведення самостійного досліду(якщо вона не вказана в підручнику). Форми перевірки результатів роботи можутьбути різні:
· індивідуальнеабо фронтальне опитування;
· результатисамостійної роботи повинні бути подані у вигляді рисунка, схеми, таблиці;
· перевіркоюзасвоєння матеріалу є розв’язування експериментальних, якісних задач.
Розвитокмислення учнів при розв’язуванні фізичних задач
Необмеженіможливості для розвитку логічного мислення учнів відкриваються перед вчителемпри навчанні розв’язуванню фізичних задач. Необхідно лише, щоб навчаннярозв’язуванню фізичних задач зводилось не лише до запам’ятовування формул, абуло спрямовано на аналізування тих фізичних явищ, які складають умову задачі,на пошук розв’язку задачі.
Методикарозв’язування фізичних задач:
1. Аналіз умови задачі –виявлення фізичного явища, яке описано в умові, умов, в яких воно перебігає, таскриті дані, що містяться в тексті.
2. Короткий запис умови задачі,переведення величин в одиниці СІ, побудова малюнку до задачі.
3. Пошук принципу розв’язуваннязадачі за допомогою аналітико-синтетичного, алгоритмічного або евристичногоприйому.
4. Виконання розрахунків: подативсі невідомі величини через відомі та вивести загальну формулу для визначенняшуканої величини, перевірити чи співпадають найменування величин у лівій таправій частинах рівняння, підставити дані та отримати відповідь.
5. Аналіз відповіді.
6. Розгляд інших способіврозв’язування задачі, вибір з них найбільш раціонального.
З метою розвиткулогічного мислення корисно пропонувати учням завдання на самостійне складаннязадач. Такі завдання можуть бути досить різноманітними:
· скластизадачу, подібну до розв’язаної, але з іншими даними;
· скластизадачу, обернену до розв’язаної;
· скластизадачу на певну формулу.
Корисно такожпропонувати учням розв’язати задачі, які містять зайві або недостатні дані,задачі на «припущення» результату. Особливо велику цінність для розвиткулогічного мислення мають експериментальні задачі, в яких, на перший погляд,«нічого не дано».
2.3 Прийоми розвитку творчогомислення учнів при вивчені нового матеріалу
Творча діяльністьучнів передбачає наявність у них певного багажу знань, високий розвитоклогічного мисленні, гнучкість розуму, а також здібність передбачати результатидослідження. Для розвитку творчих здібностей необхідно в процесі навчанняставити учнів в таки ситуації, в яких вони повинні висказувати свої припущення,проявляти та розвивати свою інтуїцію. Організовувати творчу пошукову діяльністьучнів можна не лише на етапі використання знань, але й при вивченні новогоматеріалу.
Проблемненавчання фізиці
Проблемненавчання – цесукупність таких дій, як організація проблемної ситуації, формулюванняпроблеми, надання учням необхідної допомоги при розв’язуванні проблеми,перевірка цього рішення та керівництво процесом систематизації та закріпленняотриманих знань.
Ввести учнів у проблемнуситуацію – це означає підвести їх до протиріччя. Проблемна ситуація впроцесі пізнання може виникнути лише тоді, коли є пробіл у знаннях. Тому науроці організувати проблемну ситуацію можна лише відкриваючи протиріччя міжновим матеріалом та системою наявних в учнів знань. На уроках фізики можна длястворення проблемних ситуацій використовувати три типи протиріч:
1) Протиріччяміж життєвим досвідом учнів та науковими знаннями.
Наприклад,життєвий досвід і попереднє навчання переконують учня в тому, що 1+1 завждидорівнює двом (незалежно від того, що складається: тіла, числа, об’єми тощо).Нагадайте про це учням розпочавши урок, присвячений будові речовини. А потімпокажіть відомий дослід. Налийте в довгу скляну трубку води (приблизно дополовини її довжини), а потім забарвлений спирт. Визначте верхній рівень рідин.А тепер, закривши отвір трубки, поверніть її кілька разів верхнім кінцем вниз іназад. У результаті перемішування рідин їхній об’єм зменшиться. Те, щорезультуючий об’єм не дорівнює сумі первісних об’ємів, і породжує проблемнуситуацію.
2) Протиріччяміж раніше отриманими знаннями й новими. Це протиріччя виникає в силу того, щона будь-якому етапі навчання розкриття властивостей об’єкту не є вичерпним і нанаступному етапі виникає можливість відкриття невідповідності нових та вжеіснуючих знань.
Наприклад, передвивченням явища електромагнітної індукції учням варто нагадати умови існуванняструму в колі (зокрема, наявність джерела струму). При демонстрації відомихдослідів (рух магніту щодо котушки, замкненої на гальванометр) створюєтьсяпроблемна ситуація: струм виникає в котушці без джерела.
3) Протиріччясамої об’єктивної реальності. Найвідомішим видом цього протиріччя є квантові йхвильові властивості фотону та інших елементарних частинок.
Можна створитипроблемну ситуацію завдяки такому простому досліду: із дрібних отворів водавиливається, якщо верхній отвір відкритий, і не виливається, якщо він закритийпробкою (чому?).
При проблемномунавчанні пізнавальну діяльність школярів організовують за наступним планом:
1. Створюютьпроблемну ситуацію, аналізують її та в ході аналізу підводять учнів донеобхідності вивчення певної проблеми. Для введення в проблемну ситуаціюнедостатньо лише вказати учням на протиріччя. Необхідно організувати їхдіяльність так, щоб вони самі зіткнулись з деякою невідповідністю того, щопізнається, з наявною в них системою знань. Ця діяльність може бути різна,наприклад, розв’язування задачі, відповідь якої носить парадоксальний характер,розрахунок, який не підтверджується дослідом, та ін.
2. Залучаютьучнів до активного пошуку розв’язку проблеми на базі знань, якими вониволодіють, та мобілізації пізнавальних процесів. Гіпотези та здогадки, щопостають в ході пошуку, необхідно проаналізувати для того, щоб знайтинайраціональніше рішення.
3. Знайденийшлях розв’язку проблеми перевіряють експериментально або теоретично. Проблемурозв’язують, та на основі цього розв’язку роблять висновок, який несе нове знанняпро об’єкт, що вивчається.
Структурадіяльності учнів та вчителя в ході проблемної ситуації.
Етапи
Діяльність вчителя
Діяльність учнів
І Створює проблемну ситуацію та спонукає учнів до формулювання проблеми. Аналізують проблемну ситуацію та формулюють проблему.
ІІ
Спонукає учнів до аналізу проблеми. Допомагає актуалізувати необхідні знання.
Організує діяльність з отримання нових знань.
Оцінює запропоновані розв’язки. Аналізують проблему на базі наявних знань, здобувають нові знання. Висловлюють припущення про можливий розв’язок проблеми.
ІІІ Керує розв’язуванням та перевіркою розв’язку. Реалізують знайдений розв’язок та перевіряють його.
З таблиці видно,що в проблемній ситуації учні виконують всі головні пізнавальні дії, які ведутьдо розв’язку проблеми, а вчитель лише спрямовує та керує цією пізнавальноюдіяльністю учнів.
Проблемненавчання можна реалізувати не лише у вигляді проблемної ситуації, а й у виглядіпроблемного викладу матеріалу вчителем.
При проблемномувикладі матеріалу вчитель на основі створеної проблемної ситуації формулюєпроблему та в ході подальших викладок розкриває шлях розв’язку проблеми тагіпотези.
Проблемний викладвикористовується тоді, коли в учнів недостатньо знань для самостійного аналізупроблемної ситуації, для постановки гіпотез. Наприклад, учні не можуть пояснитипротиріччя між хвильовою теорією світла та основними закономірностямифотоефекту. Тому такий матеріал доцільно подати на основі проблемного викладу.
Метод проблемноговикладу слід використовувати й при ознайомленні учнів з фундаментальнимидослідами. Наприклад, при розкритті досліду Майкельсона як фундаментальногофакту спеціальної теорії відносності, при вивченні в історичному аспектімоделей будови атому (модель Томсона, Резерфорда-Бора, сучасна модель атому) тав інших випадках.
Частково-пошуковізавдання
При проблемномунавчанні пізнавальну діяльність учнів будують таким чином, щоб вона пройшлакрізь всі етапи творчого процесу. Проте найістотнішим моментом творчоїдіяльності є висловлення гіпотез та їх перевірка.
Висловленнюгіпотез та їх перевірці можна навчити й поза проблемним навчанням. Відповіднічастково-пошукові завдання можна залучати й до евристичної бесіди, додаючи їйдослідницький характер, який має інтуїтивний аспект.
Оскільки методинавчання фізиці відбивають методи наукових фізичних дослідів, то при вивченніматеріалу на основі індуктивних прийомів для розвитку інтуїтивного мисленнядоцільно пропонувати учням наступні завдання:
1. Завданняна передбачення результатів досліду. При виборі таких завдань необхіднопродумати, які знання можуть використовувати учні при висловлюванні гіпотези. Вякості основи для формування гіпотези можуть бути теорії, аналогії, життєвіспостереження та ін. запас життєвих спостережень дозволяє учням до проведеннядослідів висловлювати деякі припущення про причини, що впливають нарозглядуване явище. Кожну з гіпотез перед перевіркою необхідно обговорювати;учнів повинні спробувати обґрунтувати своє припущення. Перевірку гіпотез можнавиконувати або за допомогою демонстраційного досліду, або в ході лабораторноїроботи.
2. Завданняна планування результатів експерименту. В тих випадках, коли залежність міжвеличинами виводиться теоретично (дедуктивно) й дослід є лише підтвердженнямцієї залежності, зручно ставити учням питання, що спрямована на плануваннядосліду. Необхідно відмітити, що плануванню досліду треба вчити учнів не тількипід час вивчення нового матеріалу, а й при проведенні лабораторних робіт.
3. Завданняна передбачення принципу пояснення. Після демонстрації експерименту неслід одразу ж пояснювати його, краще запропонувати зробити це учням. Наприклад,поясніть, чому тиск насиченої пари не залежить від об’єму і т. ін. Ці питанняспрямовують учнів на пошук принципу пояснення явища та одночасно є завданнями, щорозраховані на творчу діяльність учнів.
4. Завданняна передбачення нових наслідків. Якщо явище або деяка закономірність вивчені тапоясненні, то учням можна запропонувати передбачити випадки, в яких вони будітьспостерігатися, або які їх наслідки. В пошуках нових наслідків зазвичай більшдетально досліджують умови, за яких спостерігається та чи інша закономірність.Тому для вправляння учнів щодо висловлення інтуїтивних суджень требапропонувати їм питання, в яких вимагається передбачення того, чи змінитьсявстановлений закон, якщо змінити деякі початкові умови.
Дидактичніігри на уроках фізики
Гра, навчання йпраця – це три головних види діяльності людини. Гра підготовлює дитину як донавчання, так і до праці, при цьому гра водночас є і навчанням, і працею. Деякіпедагоги вважають, що ігрова діяльність для школярів – це вже пройдений етап.Але дидактичні ігри можна й треба використовувати на уроках фізики з метоюрозвитку пізнавальних інтересів учнів та підвищення ефективності навчання.
Дидактичні ігриза змістом та методикою їх проведення розробляються вчителем, при цьому вониповинні бути різноманітними як за змістом матеріалу, що пропонується, так і заформою проведення. Задача вчителя полягає в тому, щоб, враховуючи значення гри,знайти для неї доречне місце під час уроку або позаурочної роботи.
Класифікуючифізичні ігри за дидактичною метою можна виділити такі типи ігор:
1. Творчіігри, щобазуються на внесені елементів ситуації, яку учням необхідно уявити. Змісттворчих ігор позичений з оточуючого середовища. Саме ці ігри більшістьпсихологів відносять до ігор, під час яких учні найбільш сильно проявляють своюфантазію, моделюють в уяві життєві ситуації. Важливо наголосити, що ці ігри всвоїй основі є творчими, а не штучними або шаблонними відтвореннями дійсності.Прикладом творчих ігор може бути суд над яким-небудь фізичним явищем абофізичною величиною. Ці ігри використовують з метою узагальнення тасистематизації навчального матеріалу.
2. Ігри-змагання, пов’язанні з виявленнямпереможця.
3. «Магнітні»ігри, спрямованіна виконання цікавого завдання (наприклад, «Фізика за чайним столом»).
4. Ігри зроздаточним матеріалом.
Місце гри науроці фізики може бути різним:
I. Під часопитування з метою урізноманітнити індивідуальне опитування та одночасно навчитишколярів застосовувати отриманні знання можна проводити гру «Схованки».Один учень виходить з класу. вчитель називає будь-яке положення теорії абозакон, за 1-2 хвилини інші учні повинні привести приклади, що підтверджують цеположення теорії. Потім до класу заходить учень і для нього наводять ціприклади. Задача учня – відгадати фізичний закон, покладений в їх основу, танавести докази на користь своєї відповіді. Під час опитування можнавикористовувати також інші ігри, наприклад, «Фізична вікторина».
II. Призакріпленні матеріалу можна використовувати гру «Третій зайвий». Вчительроздає учням «фізичні комплекси», складені за окремими темами шкільного курсуфізики. На кожній з карток три малюнки, що ілюструють різні фізичні явища чиприлади. Два малюнки з трьох логічно пов’язані між собою. Задача учня –визначити «зайвий» малюнок у даному комплексі. Тому, хто зробить це першим таправильно пояснить встановлену закономірність, зараховуються бали. Неодноразовевикористання подібних ігор призводить до вироблення в учнів вміння аналізуватифакти та логічно мислити.
III. В процесіповторення вивченого матеріалу використовують ряд ігор, які можуть бутипобудовані на одному фактичному матеріалу. Якщо учень в двох-трьох іграхзустрічає одні й ті самі фізичні явища, закони, досліди, поняття, формули, тоце змушує його порівнювати їх, встановлювати подібність між ними, що в своючергу призводить до активного, а не механічного запам’ятовування. На цьомуетапі уроку можна використовувати ігри побудовані за принципом лото,ланцюжкових ігор, тематичні вікторини.
IV. Найважливішимзавданням вчителя є підтримка інтересу до предмету не лише під час уроку, а йпри виконанні домашнього завдання. Однією з форм виконання домашнього завданняможе бути підбір матеріалу для наступних дидактичних ігор. Найрозповсюдженими зних є кросворди, чайнворди, головоломки.
Створенняцікавих ситуацій на уроках фізики
як умоваактивізації пізнавальної діяльності учнів
При обов’язковійзагальній середній освіті дуже важливо, щоб учням було цікаво вивчати фізику накожному уроці. В багатьох учнів перша ситуативна зацікавленість предметомпереходить у глибокий інтерес до науки фізики. В цьому контексті особливе місценалежить такому ефективному педагогічному засобу, як цікавість.
Цікавість (зпедагогічної точки зору) – це прийом вчителя, який, впливаючи на почуття учня,сприяє створенню позитивного настрою до навчання та готовності до активноїмисленнєвої діяльності в усіх учнів незалежно від їх знань, здібностей таінтересів.
До застосуванняцікавого матеріалу, як умови активізації пізнавальної діяльності учнів,ставлять ряд вимог:
1. Цікавийматеріал повинен привертати увагу учнів постановою питання та спрямовувати їхдумку на пошук відповіді. Цей матеріал повинен вимагати діяльності уяви впоєднанні з вмінням використовувати отриманні знання. Прикладом такого видуцікавого матеріалу та завдань є розповіді-загадки, задачи-жарти, кросворди звивченої теми, розмальовки та малюнки з помилками, деякі види дидактичних ігор.Подібні завдання можуть бути складені самими учнями, і це підвищує їх цінність.
2. Іноді длявідповіді на питання, що міститься в тексті, цікавий матеріал повинен вимагатидостатньо ширших знань. Це спонукає учнів читати додаткову літературу,самостійно шукати відповіді за межами підручнику.
3. Привикористанні цікавого матеріалу необхідно враховувати вікові особливості учнівта рівень їх інтелектуального розвитку.
4. Припідборі додаткового матеріалу для уроку вчителю слід враховувати інтереси тазахоплення школярів. Це має подвійну мету. По-перше, дає можливість вчителюформувати інтерес до фізики через вже наявний інтерес до іншого предмету;по-друге, допомагає зробить особливо цікавими узагальнюючи уроки, на яких учнінаводять приклади дії та використання фізичних законів у тих сферах, якими воницікавляться.
5. Використанняцікавого матеріалу потребує мінімуму витрати часу, але має внести в урокемоційний, яскравий момент.
Місце цікавогоматеріалу на уроці може бути різним. Зазвичай цікавість пов’язана з елементами несподіваності, в ній притягуєновизна матеріалу. Тому доцільно використовувати цікавість при створенніпроблемної ситуації. З цією метою можна використовувати різноманітні формироботи:
· проведенняцікавих дослідів, наприклад, рух тіла уверх по нахиленій площині;
· повідомленняучням фактів, які вражають своєю несподіваністю, невідповідністю до попередніхуявлень;
· підготовкаучнями рефератів та доповідей
· виготовленнясаморобних приладів, таблиць, схем;
· розглядцілого ряду головоломок, хитромудрих питань, цікавих оповідань та задач,парадоксів;
· домашнєзавдання, пов’язане з відшукуванням приказок, прислів’їв про явища, яківивчались на уроках.
Головна мета«цікавої фізики» — збудити діяльність наукового уявлення, привчити учня мислитив дусі фізичної науки й сприяти виробленню в його пам’яті численних асоціаційфізичних знань із найрізноманітнішими явищами життя.
Вчитель можевикористовувати цікавий матеріал як своєрідну розрядку напруженої обстановки вкласі при поясненні великого за обсягом або об’єктивно важкого навчальногоматеріалу.
Цікавість можебути емоційною основою для запам’ятовування найскладніших питань матеріалу, щовивчається. Велику допомогу в цьому надають своєрідні аналогії.
Застосуванняіграшок на уроках фізики
Під час вивченняфізики, як відомо, велике значення має демонстраційний матеріал, яскравий івражаючий, він впливає на почуття учнів, викликає зацікавленість до навчальногопроцесу. Демонстрації фізичних явищ можна здійснювати за допомогою іграшок.Методика застосування іграшок на заняттях з фізики підкоряється вимогам, щовисовуються до різних видів шкільного експерименту.
Дитяча надувнакулька дозволяєпоказати, що гази не мають постійної форми й не зберігають свого об’єму. Длядосліду порожню довгасту оболонку «повітряної кульки» приблизно посередині тугоперетягують ниткою й злегка надувають. Повітря заповнить частину «кулі» доперев’язу. Якщо тепер обережно перерізати нитку, то воно негайно розподілитьсяпо всій оболонці.
Заводнийавтомобіль із передньою віссю, що повертається, «дзиґа» гойдалка з лялькою,електропровідний гусеничний трактор придатні для демонстрації різних видів руху. Заводнийавтомобіль може показати прямолінійний та криволінійний рух, дзиґа –криволінійний рух, гойдалка – коливальний рух, електроприлад ний гусеничнийтрактор – відносність руху, сили тертя.
Вантажнийавтомобіль із відкритим кузовом і лялька-мотрійка можуть бути корисними длядемонстрації явища інерції.
Модельпіднімального крана на машині, яка має досить великі розміри і надає змогу добре бачити їївсім учням класу, може показати важелі й блоки, визначити, використовуючидинамометр, одержуваний виграш у силі.
Пневматичнийавтомат, щостріляє кульками, — роботу з виштовхування кульок за рахунок потенційноїенергій пружини.
Лук зістріламивикористовується для показу залежності сили пружності (а значить, і дальностіпольоту) від деформації натягу ниті.
Застосуванняіграшок може збільшити кількість домашніх лабораторних робіт. Це буде сприятивиробленню експериментальних навичок і створить умови для творчої роботи наддосліджуваним матеріалом.
ВикористанняІКТ на уроках фізики як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів
Стрімкий розвитоккомп’ютерної техніки та її різноманітного програмного забезпечення – це одна зхарактерних прикмет розвитку сучасного суспільства. Технології, основнимкомпонентом яких є комп’ютер, проникають практично в усі сфери людськоїдіяльності. Широке впровадження в навчальний процес нових інформаційнихтехнологій включає розробку та практичне використання науково-практичного забезпечення,ефективне застосування програмних засобів та систем комп’ютерного навчання іконтролю знань, системну інтеграцію цих технологій в існуючи навчальні процеси.Посилення загальноосвітніх функцій комп’ютерно орієнтовних дидактичних системпов’язано з оволодіннями учнями комплексом знань, умінь і навичок, необхіднихдля повсякденного життя та майбутньої професійної діяльності.
Пріоритетнимнапрямом інформатизації в закладах освіти є формування та розвитокосвітньо-інформаційного середовища. Орієнтація на використання ІКТ вноситьпевні зміни в процес організації діяльності всіх учасників навчально-виховногопроцесу. Ці зміни стосуються пізнавальних, комунікативних та особистісних сфер,трансформують виконавську ланку діяльності та її мотиваційну регуляцію.
Можливостівикористання комп’ютера в навчально-виховному процесі значні: від довідковоїсистеми до засобів моделювання певних ситуацій. Забезпечення функції навчання –найбільш суттєва характеристика застосування комп’ютера в навчанні.
Задачізастосування ІКТ на уроках фізики:
1. Забезпечення зворотногозв’язку в навчальному процесі.
2. Створення умов дляіндивідуалізації навчання.
3. Підвищення наочностінавчального процесу.
4. Проведення лабораторних йпрактичних робіт.
5. Моделювання процесів абоявищ, що вивчаються.
6. Пошук інформації з широкогокола джерел.
За цілями ізадачами комп’ютерні програми поділяються на ілюстративні, консультативні,програми-тренажери, контролюючі та навчальні програми, операційні середовища.
Використаннятабличного редактора MS EXCEL для розв’язування графічних завдань.
Застосуваннядодатка Microsoft Office MS Excel для розв’язання графічних завданьдозволить перевести виклад матеріалу на якісно новий рівень викладання.Незважаючи на те, що електронні таблиці були створені для фінансовихрозрахунків, взаємозалежна структура різних комірок дозволяє розв’язувати різніфізичні завдання. Чудовою особливістю електронних таблиць є можливістьпроведення обчислень, подання даних у різній графічній формі.
Основноюперевагою використання табличного редактора… у викладані фізики є те, що прироботі з ними обов’язково необхідне знання відповідного матеріалу, щоб увести втаблицю потрібні формули. Однак, час, що при проведенні звичайних обчисленьвитрачається на багаторазово повторювані обчислення й побудову графіків, прироботі в …значно скоротшується й витрачається на аналіз отриманих результатів.Для аналізу даних і розв’язування завдань за допомогою даного додатка непотрібно знань мов програмування й складання програм з виведенням результатів уграфічній формі.
Великі можливостімають програми, що реалізують проблемне навчання. Як добрий засіб актуалізаціїпізнавальної діяльності учнів особливо корисними є програми, що аналізують тамоделюють конкретні ситуації, оскільки вони сприяють формуванню вміння прийнятирішення за будь-яких обставин.
Комп’ютер науроці дозволяє вчителю-предметнику реалізувати в навчанні сучасні технології.Змістовна комп’ютерна підтримка уроку фізики може бути різноманітною:
· відео- таанімаційні фрагменти – демонстрації фізичних явищ, класичних експериментів,технічних додатків;
· комплектизадач для самостійної та групової роботи зі зразками розв’язувань і можливістюперевірки результатів комп’ютерним експериментом;
· включеннядо уроку історичного й додаткового матеріалу;
· анімаційнімалюнки, логічні схеми, інтерактивні таблиці тощо, які використовуються впроцесі пояснення, закріплення, систематизації того, що вивчається.
Використанняпрезентацій під час уроку – один з найзручніших способів використання комп’ютера,причому до створення презентацій (опорних конспектів) можна залучати учнів.Робота з презентаціями вимагає мінімальних алгоритмічних знань. Наведемоприклад презентації «Загадки льоду, що тане», яка може бути використана якучителем при проведені уроку, факультативу, так і учнями в самостійній роботі.
/>
Програми, щомістять ділові ігри, сприяють кращій мотивації навчання, стимулюють ініціативуі творче мислення, розвивають вміння працювати в малих групах. Гра дозволяєвийти за межі даної навчальної дисципліни, спонукаючи учнів до набуття знань ізсуміжних дисциплін, та формує навички практичної діяльності.
Таким чином,комп’ютер в навчальному процесі виконує декілька функцій: служить засобомспілкування, партнером, інструментом, джерелом інформації, контролює дії учня, створюєпроблемні ситуації і надає йому нових пізнавальних можливостей.
Як показуєдосвід, учні втрачають інтерес до роботи, якщо в кінці уроку знищуються плодиїхньої праці, тому при створенні програмних продуктів або розробці методичнихчи дидактичних матеріалів слід використовувати й результати учнівськоїдіяльності.
ВИСНОВКИ
В умовахінформатизації суспільства виникає питання про якість сучасної фізичної освіти,тобто який курс фізики можна вважати сучасним та одночасно елітарним? Длявідповіді на поставлене питання необхідно провести різні дослідження щодовдосконалення сучасних методів освіти з метою активувати пізнавальну діяльністьшколярів не лише на уроці, а й в позаурочній діяльності.
В цій курсовійроботі подані деякі прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів 7-9класів в процесі навчання фізики. Отже, за результатами теоретичного пошуку тапрактичного дослідження, які були проведені в цій курсовій роботі, можназробити наступні висновки.
Першим завданням,яке передбачало вирішення поставленої мети було: позначити теоретичні основисистеми роботи вчителя фізики з активізації пізнавальної діяльності учнів прививченні курсу фізики у 7 – 9 класах. З аналізу наявної з цього питаннялітератури слідує, що основою активізації пізнавальної діяльності учнів є першза все розвиток мислення учнів до рівня творчого мислення (наукової творчості),показниками сформованості якого є: критичність мислення, швидкість актуалізаціїнеобхідних знань, здібність до висловлення інтуїтивних суджень, здібність до розв’язуваннязадач в умовах неповної детермінованості.
Другим завданням,яке передбачало вирішення поставленої мети було: виявлення прийомів розвиткулогічного мислення як основи активізації пізнавального інтересу в учнів 7-9класів при вивченні курсу фізики. До прийомів розвитку логічного мислення учнів7-9 класів відносяться: метод евристичної бесіди, завдання на порівняння тасистематизацію матеріалу, дослідна робота учнів при вивченні нового матеріалу,самостійне вивчення нового матеріалу учнями на основі роботи з підручником,розв’язування задач.
Третім завданняммоєї курсової роботи було: виявлення прийомів розвитку творчого мислення якоснови активізації пізнавального інтересу в учнів 7-9 класів при вивченні курсуфізики. До прийомів розвитку творчого мислення учнів 7-9 класів відносяться:проблемний виклад та проблемна бесіда, частково-пошукові завдання, а самезавдання на передбачення результатів досліду, завдання на плануваннярезультатів експерименту, завдання на передбачення принципу пояснення тазавдання на передбачення нових наслідків.
Останнімзавданням дослідження в курсовій роботі було: позначення специфічних прийомівактивізації пізнавального інтересу в учнів 7-9 класів при вивченні курсуфізики. До таких специфічних прийомі провідні педагоги відносять дидактичніігри, які можна застосовувати на будь-якому етапі уроку, створення цікавихситуацій на уроці, а також використання дитячих іграшок для демонстраціїфізичних явищ.
Я вважаю, якщовиявленні методи та прийоми активізації пізнавального інтересу застосовуватипід час уроку, то в учнів 7-9 класів можна буде сформувати стійкий інтерес донауки фізики, критеріями сформованості якого є:
· розумінняучнем структури та логіки курсу;
· розумінняучнем методів пошуку та доведення, які використовують в даному курсі;
· самостійнерозв’язування проблемних та нестандартних завдань.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Блудов М.І. Бесіди з фізики. – К.:Рад. школа, 1989.
2. БугаевА.И. Методика преподавания физики в средней школе: Теорет. основы: Учеб. Пособиедля студентов пед. ин-тов по физ.-мат. Спец. – М.: Просвещение, 1981.
3. Використаннякомп’ютерних презентацій як засобу підтримки під час навчання розв’язаннязадач, Фізика в школах України №17 (69) 2006.
4. Застосуванняіграшок на уроках фізики, Гордієвська Л.І., Фізика в школах України №13-14(89-90).
5. Иванова А.А.Активизация познавательной деятельности учащихся на уроках физики при изучениинового материала: Учеб. пособие. – М.: МГПИ, 1983.
6. ЛанинаИ.Я. Не уроком единым:Развитие интереса к физике. – М.: Просвещение, 1991.
7. ЛанинаИ.Я. Формирование познавательныхинтересов учащихся на урока физики: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1985.
8. ЛозоваВ.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання та навчання: Навчальний посібник ∕Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. – Харків: «ОВС», 2002.
9. Малафеев Р.И.Проблемное обучение физике в средней школе: Из опыта работы. Пособие дляучителей. – М: Просвещение, 1980.
10.Особливості використання ІКТ науроках фізики, Мухін В.І., Фізика в школах України №8 (84).
11.Перельман Я.И. Занимательная физика. – М.: Наука,1991.
12.Фізика проти нудьги, Компанець Н.В.,Фізика в школах України №7 (107).
13.Ще раз про розвиток пізнавальногоінтересу учнів на уроках фізики, Вакула Ю.М., Фізика в школах України №3 (103).