Інноваційнітехнології навчання у розвитку творчих здібностей учнів на уроках українськоїмови та літератури
Опис та презентаціядосвіду роботи вчителя української мови та літератури вищої категорії, вчителя-методистаБалабинської гімназії «Престиж» Запорізького району Запорізької області
ПересунькоТетяни Миколаївни
2010 рік
Адреса досвіду:70435 Запорізька обл., Запорізький р-н, вул. Кірова, 2-а, Балабинська гімназія«Престиж»
Автор досвіду:Пересунько Тетяна Миколаївна, філолог, викладач української мови та літературиБалабинської гімназії «Престиж»
Тема досвіду:" Інноваційнітехнології навчання у розвитку творчих здібностей учнів на уроках українськоїмови та літератури ".
Апробованоспосіб інтеграції деяких сучасних технологій навчання у розвитку творчоїособистості учня на уроках словесності.
Базова модельдосвіду
Актуальність іперспективність досвіду:
ü Забезпечує умови для розвитку творчоїособистості дитини;
ü Сприяє виконанню завдань Національноїдоктрини розвитку освіти;
ü Сприяє позитивній мотивації учнів допізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації тасамовдосконаленні;
ü Дозволяє гарантувати досягнення певногостандарту освіти;
ü Забезпечує особистісно орієнтованумодель навчання;
ü Робить можливим оригінальний підхід допобудови структури сучасного уроку української мови та літератури.
Мета досвіду:
ü Створення оптимальних умов для розвиткутворчих здібностей дитини на уроках словесності;
ü Створення атмосфери співробітництва,взаємодії вчителя та учня;
ü Розвиток соціальної та громадянськоїкомпетентності дитини.
Теоретичну базудосвіду становлять положення, що ґрунтуються на психологічній теорії творчоїособистості та її розвитку( Р.Грановська, Я.Пономарьов), роботи вітчизняних тазарубіжних вчених з проблем технологізації освітнього процесу (Г.Сазоненко,В.Бондар, А.Горальський, А.Маслоу). Особливої уваги, на мою думку, заслуговуєпраця «Основи педагогічної творчості» ( автор С. О.Сисоєва ), в якійобґрунтовано модель творчої особистості учня, розглянуто специфіку формуваннякреативної особистості дитини.
Ідеї інтерактивногонавчання (О.Пометун, Л. Пироженко), проектної технології (К.Баханов, В.Гузєєв,І.Єрмаков, О.Пєхота), особистісно орієнтованого навчання (О.Савченко, С.Подмазін ), спрямовані на реалізацію теми досвіду, стали частковимитеоретичними положеннями.
Провідна ідеядосвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання українськоїсловесності, що сприяють розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь інавичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів.
Результативністьдосвіду.
Підвищивсяінтерес до вивчення предмета, збільшилася кількість учнів, що бажають взятиучасть у різних конкурсах та змаганнях, поступово намічається тенденціязростання успішності, підвищення проценту якості знань.
За інноваційнимпотенціалом досвід носить комбінаторний характер, так як передбачаєконструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій таметодик, спрямованих на розвиток творчої особистості. Це дозволяє вчителюсамому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховногопроцесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології.
Матеріалидосвіду були розглянуті на засіданні творчої групи, ШМК, РМК вчителівукраїнської мови та літератури, дані методичні рекомендації з окремих питань (матеріали опубліковано у фахових журналах, Інтернет-виданнях для педагогів): />«Організаційний момент на уроціукраїнської мови та літератури: теорія, практика, інновації»,«Сенкан на уроці української мови та літератури», «Лінгвістичніказки на уроках української мови».
Висвітленнязмісту досвіду як системи в дії
Духовне оновлення нашоїдержави, процес демократизації суспільства передбачають створення сприятливихумов для утвердження атмосфери творчості, багатогранного розвитку особистості,її обдарованості. Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціаломпостає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики,але і як соціальна необхідність.
Життя доводить,що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймаєрішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування івикористання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Целюдина, „яка володіє певним переліком якостей, а саме:рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вміннямбачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники”.
У наш часспостерігається зростання інтересу до процесу творчості. Якщо в деякихпсихічних процесах людині допомагають складні механізми (комп’ютери, сканери,обчислювані машини), то творчість не може бути формалізована і обмежена певноюпрограмою дій, не може бути механічною.
Пріоритетним завданнямнавчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів,зокрема творчих здібностей особистості.
У сучаснихумовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальнідидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „ Сто порад учителю” він писав:„Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягаєв тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіхув розумовій праці...” Вважаю, що завдання вчителя –допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творчезернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.
Розвивати творчіздібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійнотренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють своїздібності, щоб вони стали творчими. Але для розвиткутворчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завданняпедагога — управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого доскладного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованостішколяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розумітизакономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедаліскладніші творчі завдання.
Для себеприйнятною вважаю таку модель творчої особистості учня:
/>
І єдиним, на мою думку,найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційнітехнології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивнумотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер,сприяє розвитку творчої особистості.
Створенняситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини –основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато зних варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань,зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці міжвчителем і учнем.
Саме тому язупинилась на вирішенні науково – методичної проблеми " Інноваційнітехнології навчання у розвитку творчих здібностей учнів на уроках українськоїмови та літератури ".
Часто у роботівчителі – словесники надмірно захоплюються використанням якоїсь однієїпедагогічної технології, не помічаючи її «мінусів», не враховуючиіндивідуальні особливості своїх учнів, їх готовність до роботи за певноютехнологією. Експеримент не приносить бажаних результатів, і вчительрозчаровується у всіх нововведеннях, продовжує працювати за «староюсистемою». Вважаю, що сучасному педагогові необхідно вибрати те«зерно», що дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчоговчителя і учні прагнутимуть до творчості.
У своїйпедагогічній практиці апробовую спосіб інтеграції окремих елементів такихсучасних технологій навчання:
• Проектненавчання;
• Інтерактивнатехнологія;
• Особистіснозорієнтоване навчання.
Для того, щобтака інтеграція принесла бажаний результат, намагаюся вникнути в методикукожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно відтеми, мети виучуваного матеріалу, а також типу уроку та навчального предмета.
Незважаючи нарозмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльностізалишається урок. Яким же повинен він бути? Сучасний урок – це урокдемократичний. Для такого уроку характерними ознаками є:
• підготовка немовознавців-теоретиків, а гуманних освічених людей;
• навчання несловом, а справою;
• проведенняйого не для учнів, а разом з ними;
• спрямовуваннядіяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;
• забезпеченняповного засвоєння навчального матеріалу на уроці.
Саме уникненнюбагатьох недоліків у підготовці до уроку допомагає чітке використання методикитієї чи іншої технології, суттєвою особливістю якої є протиставлення довільнихдій чіткому алгоритму, системі логічно вмотивованих дій, послідовному переходувід одного елемента до іншого.
Складовіефективності й успішності уроку можна зобразити так:
/>
Постійнопоглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, привчаю до цього ісвоїх учнів. Прагну донести до них таку аксіому – підручник не являється єдинимджерелом знань, тому варто вивчати різні погляди на проблему із посібників,словників, довідників.
Ретельно готуюсьдо кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми.Допомагають у цьому сучасні технології.
Так, новийматеріал з мови я подаю дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків, пірамід іт.п. Починаючи вивчення теми, ми з учнями індивідуально, в групах чи фронтальнообговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Основні поняття з теми фіксуємо вопорних конспектах, а потім засвоюємо шляхом неодноразового повторення,добираємо приклади.
Вважаю, що уроквивчення нового матеріалу можна умовно поділити на два етапи :
І – бесіда, вякій переплітаються мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорнихзнань, засвоєння нового матеріалу ( з підручника і слів учителя).
ІІ — повторнийвиклад матеріалу, розповідь за опорним конспектом. Мета його – стисло,доступно, в логічній послідовності відтворити відомі вже учням вузлові питаннятеми, пов’язавши його із опорним конспектом.
Треба зауважити,що учні самі оцінюють ефективність опорних схем, адже «так цікавіше,зрозуміліше і легше». Часто спонукаю дітей до самостійного складаннязорових опор. При цьому оцінюю оригінальність підходу. Звичайно, для цього учнімають бути підготовлені.
Етапипідготовчої роботи по складанню зорових опор:
1. Вчительпояснює матеріал, ілюструє прикладами і паралельно складає схему–опору надошці. При цьому не припиняється живий діалог з учнями, які допомагаютьпідібрати приклади, вносять пропозиції щодо правильної побудови опори.
2. Аналізованийнавчальний матеріал( не забуваємо про роботу в групах, колективне обговоренняпроблеми)вчитель представляє у вигляді схеми-опори, зумисне пропускаючи деякіїї складові частини. Учні повинні «відновити» схему, користуючисьправилом у підручнику.
3. Вчитель непояснює матеріал, лише записує на дошці низку прикладів, що ілюструють правило.Завдання учнів – «перетворити» текст правила в опорну схему, дібратиприклади для ілюстрації теоретичних положень з довідки на дошці.
4. Вдома завласноруч складеною схемою учні готують усне лінгвістичне повідомлення,добирають приклади.
5. Учніотримують випереджувальне завдання: самостійно скласти зорову схему-опору дотеми, яка буде вивчатися. На уроці декілька гімназистів презентують своюроботу, виступаючи у ролі вчителя, пояснюють новий матеріал. Оцінюється нетільки правильна, а й оригінальна подача нової теми.
Як бачимо,поступово учні привчаються до роботи з підручником, іншими джерелами, аджеостанній етап передбачає саме творчий підхід.
Учні«малюють» основні теоретичні поняття у вигляді структур, матриць,пірамід, нерідко у зошитах з'являються «сонечка», «хмарки»,«чарівні квіти».
Так, у 9 класіпропоную такі опори при вивченні теми «Лінгвістика тексту»
/>
Морфеми, аточніше їх умовні позначки, зображуємо у «зоряному небі»
Під часознайомлення з класифікацією речень колективно склали таку картину:
/>
При складаннісхем часто використовую спеціальні позначки, формули, підказки. Наприклад:
Пояснення: ЛЗ-ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ГЗ – граматичне значення, СР – синтаксична роль,? –питання.
Таку пірамідуможна використати для ілюстрації частоти вживання префіксів з-, с-, зі-.
/>
Така роботарозвиває у дітей навички аналізу та синтезу, вміння виділяти головне утеоретичному матеріалі. При цьому увагу акцентую на мотивації необхідностівивчення певних наукових понять.
Такий підхіддозволяє практикувати систему уроків різного типу в межах однієї теми,вивільняє час для розв’язання учнями системи усних і письмових завдань,спрямованих на саморозвиток особистості, формування мовленнєвої компетенції.Особистість учня з об’єкта навчання перетворюється на головну фігуру.Багаторазове повторення матеріалу в найрізноманітніших формах, групування іподача матеріалу у вигляді блок -схем довели, що навчання під силу всім. Надумку Г. Лозанова, така система роботи спрямована на комплексний розвитоктворчої особистості учня.
Систему уроківтренувальних вправ з блок — теми логічно наситити інтерактивними вправами.Інтерактивне навчання, на думку Є.Коротаєвої, це навчання „занурене” успілкування. У житті людини спілкування не існує як відокремлений процес або самостійнаформа активності. Воно входить до складу індивідуальної або групової практичноїдіяльності. Поза спілкуванням формування особистості взагалі неможливе.Інтерактивні форми роботи сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви,співпраці з іншими учнями. Учням подобається робота в групах, кожна з якихколективно виконує конкретне навчальне завдання – однакове для всіх груп чирізне. При цьому можна передбачити не лише спільну роботу в одній групі, а йміжгрупову взаємодію. На уроках виконання тренувальних вправ кожна групаодержує блок з 4-5 вправ різної складності. Вчитель надає консультації. Учні, урамках своєї групи, виконують взаємоперевірку та знайомлять з результатамироботи весь клас.
Організованатаким чином робота сприяє підвищенню навчальної активності школярів, усуваєїхню природну скутість ( запитати у свого товариша значно простіше, ніж увчителя), дає змогу кожному учневі засвоювати навчальний матеріал у природньомуйому темпі, а також є дієвим засобом у посиленні індивідуалізації навчання.
Сучасна методиканагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших («Роботав парах», «Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон») до складних(«Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри,дискусії, дебати. Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засібстворення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуттястраху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах,налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.
Вмілезастосування інноваційних форм роботи, на мою думку, дасть змогу вчителевіуспішно розв`язати порушені проблеми. Для цього визначила такий алгоритм:
ü визначити рівень підготовленості класудо сприйняття тієї чи іншої технології;
ü провести достатню попередню підготовку;
ü забезпечити послідовність в освоєнніучнями певних прийомів роботи;
ü дати учням інструктивні матеріали.
Як зразок,пропоную фрагмент уроку у 8 класі.
Тема:«Звертання»
Кожна групаотримує завдання, після його виконання звітує перед класом. Разом робимовисновки, узагальнення, які записуємо в зошит.
1 група –графічний самодиктант
Зобразити схемиречень у таблиці, виділити граматичні основи. Зробити висновок щодо постановкирозділових знаків у реченнях зі звертаннями.Пусти мене, старий діду, на вулицю погулять… «Матінко моя!..- кричить Дмитрик.- Матінко!» Язиче, язиче, лихо тебе кличе. Ой дівчино, шумить гай… Цвіти, розвивайся, Україно! Ану, діти, до роботи.
2 група –Поставити розділові знаки, вказати вид звертання. Зробити висновок.
1. Не хилися явороньку ще ж ти зелененький!
2. Засмійся Матвійку дам копійку.
3. Ой сину мій сину сину молоденький денічку пробував?
4. Не плач не журися молодий козаче.
5. Спи ж ти малесенький пізній -бо час…
6. Ой і не стелися хрещатий барвінку.
3 група — Вправа-редагування. Зробити висновок про роль звертань у мовленні ( подаємо вжезаповнену таблицю)Неправильно Правильно Петенька, йди сюди! Петрику (Петрусю ), підійди сюди! Ой ти, мій котик! Ой ти, мій котику! Андрюшка, відкрий очі –вже Андрійку, розплющ очі — вже ранок! ранок! Анічка, поділи грушу пополам! Ганнусю, поділи грушку навпіл! Ох ти ж, моя куколка! Ох ти ж, моя лялечко! Дєвочкu, осторожно! Дівчатка, обережно! Пробач мене, дедушка, умоляю! Пробач мені, дідусю, благаю! Шофер, притормозіть, будь Пане водій, пригальмуйте, будь ласка! ласка! Вибачаюсь тьотя, яка слідую- Вибаче те ча зупинка? будь ласка), тітонько, яка наступ- на зупинка? Будьте добрі, дядя, подвинь- Будь ласка (прошу Вас), будьте до- тесь! брі, посуньтеся! Пацан, до якої години працює Агов, юначе, до котрої години пра- общественний транспорт? цює громадський транспорт?
Частовикористовую різні форми роботи в парах: «Взаємоінтерв'ю», " Тимені – я тобі", " Взаємоперевірка".
Важливоюпроблемою є те, що учні розглядають знання, як щось застигле, що треба простовкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки учитель нестворить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесунавчання. А для цього треба дозволити дітям вільно розмірковувати, робитиприпущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Дієвим євикористання різноманітних форм і методів роботи на уроці: кросворди, ребуси,загадки, лінгвістичні ігри, написання творів-мініатюр( особливо учні полюбляютьписати твори-перевтілення типу" Я – шкільна дошка", " Я – квіткау полі", " Я – промінчик сонця«та ін..)
Важливим єспілкування, співпраця вчителя і учнів на уроці.
Зібратися разом– це початок,
Триматися разом– це прогрес,
Працювати разом– це успіх.
Генрі Форд
Перефразовуючивислів»Як назвеш корабель, так він і попливе", на практицівпевнилась: як почнеш урок, так він і «пройде». Тому велику увагуприділяю організаційному моменту. Організаційний етап кожного уроку покликанийстворювати атмосферу довіри та доброзичливості, забезпечити нормальну зовнішнюобстановку та психологічний настрій учнів на роботу. У своїй педагогічнійпрактиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, дляненав’язливого формулювання мети і завдань уроку.
Завдяки розминцістворюються умови, за яких мета і завдання навчального процесу, визначенівчителем, усвідомлюються кожним учнем як особистісно значущі. Міні-тренінги,вправи «Психоформула», «Спіймай мій настрій»,«Слухняний язик» – це неповний перелік тих розминок, що їхвикористовую на уроках( докладніше досвід роботи та рекомендації подано устатті «Організаційний момент на уроці української мови та літератури: теорія,практика, інновації»).
Тому намагаюсь усвоїй роботі застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які бпроектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу,нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору. Самездатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вміньсвідомо застосовувати знання на практиці.
На урокахзастосовую такі стратегії, як: «Мікрофон»,«Незакінченіречення», «Мозковий штурм», «МетодПРЕС»,«Мнемотур»,«Дерево рішень» та ін. Найбільше учнямподобається сенкан (сенкен, синквейн) ( докладніше досвід роботи з цієюстратегією та рекомендації щодо використання сенканів на різних етапах урокуподано у статті«Сенкан на уроці української мови та літератури» ).
На уроці шляхомінтеграції вказаних вище технологій прагну розвивати критичне мисленнягімназистів. Критичнемислення зовсімне означаєнегативності судженьабо необґрунтованості критики.Цезважений і вдумливий розглядрізних,а часом і протилежних підходівірозумінь проблеми з метою прийняття обґрунтованих рішень та формулюванняоцінок. Термін«критичне» втакомуконтекстінайбільш адекватний слову «аналітичне».Аналіз зарубіжнихта вітчизняних досліджень показує,щоєдиноговизначення цього виду мислення не існує.Д.Дьюї трактувавкритичне мисленняякскладну, пов’язанузівчинками людини діяльність,що захоплює людину повністю. Сучаснідослідники Д.Х.Кларк таА.У.Бідл визначаютькритичне мислення як процес, задопомогою якого розумопрацьовуєінформаціюз метою осягнення або продукування ідей або розв’язанняпроблеми.На думку Б.Бейера, критичнемислення — цеспосіб оцінкиавтентичності,цінностіабо точності чогось.
Орієнтаціяна критичне мисленняпередбачає передовсім повне несприйняття будь-якоїдумки або оцінки «на віру»: коженучень, не беручи до уваги жодних авторитетів, має сформувати власну думку проявище в контексті навчальної програми.
Необхідноврахувати й те, що критичне мислення завжди діалогічне, тобто передбачаєдискусії передовсім між тими, хто навчається. У процесі обговорення висуваютьсякритерії мислення, ідентифікуються й обговорюються життєві контексти, амисленнєвий процес у цілому піддається оцінюванню. Під час бесід немає правильних(неправильних) відповідей, є різні позиції, різні точки зору. Відбуваєтьсясвоєрідний обмін знаннями, колективний відбір змісту. Але завдання учителя — переконати учнів прийняти той зміст, який він пропонує з позиції науковогознання.
Серед багатьохметодів роботи у технології ОЗН, які стимулюють інтерес учнів до нових знань,сприяють розвитку дитини через розв’язання проблем і застосування їх уконкретній діяльності, застосовую метод проектів (першим науково описав йогоамериканський вчений Кільпатрик).
В основіпроекту лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчоїактивності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку,надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Учні усвідомлюють великувідповідальність. Вони свідомі дуже важливої умови: уникнути штучності,продумати проект так, щоб самим учасникам було цікаво щоразу шукати нову форму,уникаючи готових, заздалегідь спрацьованих кліше.
Теми дляпроектів, що виконували мої учні, обиралися ними виключно за бажанням. Тобтоопрацьовувався матеріал, який викликав у гімназистів зацікавлення. З учнями 5класу ми презентували проект „Цікаві фразеологізми"; учні 6 класупрацювали над проектом „ Будова слова”, творча група створила проект „Хто ти?”. Діти оформлюють результати роботи у вигляді доповідей, публікацій, буклетів,мультимедійних презентацій ( додаток).
До того ж,часто використовую власні мультимедійні презентації на уроках мови талітератури. Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєнняматеріалу, унаочнює пізнання, сприяє розвитку творчих здібностей. Мною створенанизка інформаційних презентацій вчителя до різних тем з української мови талітератури (додаток).
Учні працюють якнад короткочасними, так і над довготривалими проектами. Так, впродовж року учні8 класу філолого-журналістського напряму працювали над створеннямнавчально-пізнавального портфоліо «Творчий звіт про мої досягнення зіспецкурсу»Основи журналістики". На початку роботи учні отримали такунастанову:
«Портфоліо( з англ. Portfolio – портфель, папка длядокументів) – це набір документів, зразків робіт, фотографій, що дають уявленняпро запропоновані послуги чи можливості спеціаліста. Завдяки портфоліо можнанавіть заочно зробити висновки про ваш професіоналізм, досвід роботи. Основнезавдання портфоліо – створити позитивне враження про вас. Велику рольвідіграють відгуки про вашу роботу,звертається особлива увага на грамотність.Створітьпортфоліо» Творчий звіт про свої досягнення".
Намагайтесявисвітлити основні досягнення з курсу журналістики за 8 клас, покажіть зразкибільш вдалих творчих робіт, проілюструйте портфоліо. Не бійтесьекспериментувати, не соромтесь говорити про свої досягнення."
Ця роботазахопила учнів наскільки, що вони стали змагатися між собою, придумували новенаповнення для портфоліо: складали віршики про спецкурс, проводили анкетування,визначали рейтинг «Основ журналістики» серед інших предметів, бралиінтерв'ю, складали рекламу та девіз спецкурсу, намагалися показати більш вдаліроботи, оформлювали презентації. Почався такий бажаний для кожного вчителя«процес творчості».
Отже, у процесісвоєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічнихтехнологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого, проектного навчання наоснові постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвиватитворчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.
Вдало проведенаробота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня.Стосовно цього приходить на думку одна давня притча. В середні віки уфранцузькому місті Шарті будували собор. Якось трьох тачечників, які виконувалиоднакову роботу — перевозили камінь, запитали:
— Слухайте,друзі, що ви робите?
Перший робітникпохмуро глянув і роздратовано відповів: „Тобі що, повилазило? Не бачиш – каміньтягаю на майданчик, хай йому ґрець!”
Другий спокійносказав: „ Що я роблю? Заробляю на кусень хліба для своєї родини.”
А третійрозігнувся, витер спітніле чоло, усміхнувся і з гордістю сказав: „ Я будуюШартський собор!”
Ідея цієїпритчі актуальна й нині: праця не лише нестерпний тягар чи засіб дляматеріального забезпечення, а й – найперше – джерело творчості й щастя. УСвятому письмі сказано: „ Блаженна людина, що насичується від плодів своєїпраці і шукає в ній утіху”. Це є істина.
Вважаю, що менітеж є з чого порадіти. Адже мої учні неодноразово здобували перемоги уолімпіадах і конкурсах, працюють над підготовкою науково-дослідницьких робітМАН. Та ці заслуги я, в першу чергу, адресую їм, а не собі, а віддачі шукаю уповазі, щирому ставленні, творчій співпраці та взаєморозумінні.