ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 Лісові екосистеми та їх структура
1.1 Історія уявлення про ліс та лісову систему
1.2 Структура лісової екосистеми
1.3 Лісові системи України
1.4 Функціонування та роль лісових систем
РОЗДІЛ 2 Структурно-функціональні підходи до вивчення лісових систем
2.1 Вивчення вікових показників лісових систем
2.2 Еколого-ландшафтний підхід
2.3 Вивчення бонітету деревостану
2.4 Використання структурно-функціонального підходу довивчення лісових екосистем
РОЗДІЛ 3 Рекомендації щодо вивчення лісових екосистем та їхкомпонентів в позашкільній роботі з біології
3.1 Місце „лісових екосистем” в біології
3.2 Шкільні лісництва та їх повноваження
3.3 Еколого-виховний компонент в роботі шкільних лісництв
3.4 Підходи і методика проведенняекологічних акцій
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
Додаток 4
ВСТУП
У стосунках людини з навколишнім природним середовищемневиснажливе, або збалансоване використання біоресурсів, а особливофіторесурсів, є одним з найважливіших принципів збереження біорізноманіття.Використання останніх в Україні базується, головним чином на двох природнихтипах рослинності, а саме: головного і побічного використання лісів та лучних,і лучно-болотних угідь як джерела природних кормів для тваринництва. Узагальних рисах воно традиційно збалансоване, функціонує, згідно з існуючиминормативно-правовими актами земельного та лісового господарства і базується наекономіко-фінансових механізмах оцінки їх вартості та цінності.
Вирішення проблеми використання та відтворення лісів Українина принципах збалансованого розвитку має загальнодержавне значення івіддзеркалює сучасні процеси та тенденції в Європі (Резолюції Всеєвропейських конференційщодо захисту лісів: Страсбург, 1990, Гельсінкі, 1993, Лісабон 1998, Відень,2003), до яких приєдналася і Україна). В документах передбачено проведенняпогоджених колективних дій, спрямованих на впровадження науково обґрунтованихсистем збалансованого, невиснажливого лісокористування. Переоцінка поглядів навзаємини людини з природою ставить на перше місце принцип неруйнівноговикористання ресурсів біорізноманіття і, насамперед, лісових ресурсів. Лісовіекосистеми розглядаються як головний компонент біосфери, здатний стабілізуватиі відновлювати її природну рівновагу. Такий підхід вимагає розробки новоїмоделі лісового господарства України на принципах збалансованого розвитку зурахуванням екологічного, соціального та сировинного значення лісів.
Започаткована Конференцією ООН з навколишнього середовища ірозвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992) переоцінка поглядів на взаємини між людиною ілісом ставить на перше місце екологічне значення лісів у сучасному суспільстві.Серед прийнятих важливих екологічних угод на конференції було підписаноКонвенцію про зміни клімату, КБР і Заяву про принципи глобального консенсусущодо невиснажливого використання лісів. Лісові екосистеми, згідно цихдокументів розглядаються як головний компонент біосфери, здатний стабілізуватита відновлювати її природну рівновагу.
Орієнтація країн світу на принципи збалансованого, неруйнівногота невиснажливого лісокористування знайшла своє відображення в резолюціяхміжнародних конференцій із захисту лісів Європи (Страсбург, 1990; Гельсінкі,1993). Резолюціями передбачено проведення взаємоузгоджених колективних дій,спрямованих на впровадження науково обґрунтованих систем лісогосподарювання.
Вирішення проблем лісокористування та відтворення лісів вУкраїні на принципах збалансованого розвитку набуває загальнодержавногозначення.
Це вимагає принципово нового підходу при розробці стратегічнихпланів ведення лісового господарства України на принципах збалансованогорозвитку.
Назріланеобхідність в обґрунтуванні нової моделі лісового господарства України, яка боб'єднувала економічні, соціальні й екологічні цілі та розробці національноїлісової політики України. Ця політика повинна враховувати рекомендації останніхміжнародних конвенцій з проблем охорони довкілля та базуватись на визнаннівиключної важливої ролі українських лісів не тільки в економіці держави, айвстабілізації навколишнього середовища. В основу лісової політики в Україніповинні бути покладені принципи збалансованого розвитку.
Метароботи: проаналізувати сучасні структурно-функціональні підходи до вивчення і збалансованоговикористання лісових екосистем в шкільному курсі біології.
Предметдослідження – підходи до вивчення лісових екосистем.
Об`єктдослідження – лісові системи та їх вивчення в шкільному курсі біології.
Завданняроботи:
1) розглянутипоняття про лісові екосистеми, їх структуру, функціонування та роль;
2)охарактеризувати структурно-функціональні підходи до вивчення лісових екосистем;
3) розглянутипитання вивчення лісових екосистем в шкільному курсі біології;
4)розробити методичні рекомендації щодо вивчення лісових екосистем та їхкомпонентів в різних розділах шкільного курсу біології.
Вивченняскладових лісових систем в позашкільному курсі біології можливо реалізувати припроведенні екскурсій та екологічних акцій.
РОЗДІЛ 1 Лісові екосистеми та їх структура1.1Історія уявлення про ліс та лісову систему
Перше наукове визначення лісу на початку XX ст. дав Г.Ф.Морозов, розуміючи під лісом сукупність деревних рослин, які притерпіли зміни усвоїй зовнішній формі та внутрішній будові під впливом одна на одну, на зайнятийґрунт і атмосферу” [23].
Академік П.С. Погребняк розумів „ліс як тісне угрупованнядерев та кущів, які займають більш-менш значний простір” [23]. Саме такимвизначенням лісу автор відмежував поняття про ліс від інших елементівландшафту, де можуть зустрічатися деревні рослини, не являючись панівними. Томунайбільш суттєвою відміною лісу від інших типів рослинності слід вважати те, щовін, по-перше, складається з деревних рослин — дерев та кущів, по-друге, щодеревні рослини розміщуються тісно, впливаючи одна на одну і на зайнятийпростір. Саме останнє не притаманне плодовим садам, алейним посадкам, іншимподібним об'єктам, у яких деревні рослини розміщуються на значній відстані однавід одної[23].
С.А. Генсірук в книзі „Ліси України” [7] вказує, що характерноюособливістю лісу є також високорослість дерев у зрілому віці. Так, сосна,ялина, дуб, бук в умовах помірного клімату можуть сягати у лісі висоти 40-45 м,чим створюють значну шершавість поверхні суші і відповідним чином впливають навітер.Займаючизначну територію земної поверхні, ліси є глобальним акумулятором живоїречовини, вони впливають на рівень кисневого та вуглецевого балансу. Суттєвою рисоюлісу є довготривалість життя деревних порід. Так, характерні для лісів помірноїзони породи можуть доживати: дуб — до 1000 років, липа — до 800, сосна звичайна- до 450 років.
Визначення лісу давали й інші відомі вчені. Так, в книзі С.І. Пороша,В.П. Пастернак „Природне лісовідновлення” [21] наводиться твердження, що „лісє своєрідним елементом географічного ландшафту у вигляді великої сукупностідерев, що у своєму розвитку біологічно взаємопов'язаний і впливають на довкілляна більш-менш значному земельному просторі”.
Забезпеченнюефективної системи відтворення навколишнього середовища, подоланню дисбалансіврозвитку України в екологічних і економічних сферах сприятиме досягненняоптимальної лісистості території.
Ліс, являючи собою складне рослинне угрупування, навіть нанезначній площі не буває цілком однорідним. Тому для вирішення різнихпрактичних питань, для порівняння ділянок і т.п. доцільно лісостан поділяти набільш прості частини, елементарні однорідні одиниці, які у лісівництві отрималиназву компоненти лісу [21].
Найголовнішим компонентом будь-якого лісу є деревостан, тобтосукупність дерев, які складають основу лісового насадження. У лісі, особливодорослого віку, часто можна помітити молоде покоління, яке з'явилося природнимшляхом. Це — підріст, який згодом може замінити материнське насадження. Убагатьох випадках, коли ліс росте на відносно багатих та багатих фунтах, уньому присутня і деревна рослинність у формі кущів, яка утворює особливийкомпонент лісу — підлісок.
Окрім деревної рослинності, для лісу характерні і недеревнірослини, що представлені напівкущами, трав'янистими рослинами, мохами, папоротями,лишайниками. Ці рослини утворюють живий надґрунтовий покрив, який характернийдля того чи іншого типу лісу. У лісі щорічно відмирає та опадає на поверхню ґрунтучастина хвої, листя, трав'янисті рослини, гілочки, шматки кори, насіння, шишки,інші органічні рештки. Усі ці рештки прийнято називати опадом. Із року в рік,не встигаючи перегнисти, опад формує лісову підстилку, тобто шар органічнихрешток на поверхні ґрунту з різною стадією їх розкладу. Якщо опад має нещільнуструктуру, то лісова підстилка — більш компактну. Її іноді називають лісовимгумусом.
Ліс не може існувати без ґрунту, а тому ґрунт тежвідноситься до його компонентів. Крім того, в окремих випадках, у лісі є позаяруснарослинність у вигляді ліан, лишайників.1.2Структура лісової екосистеми
Деревостан є не тільки основним компонентом лісу за долеюучасті у рослинному угрупованні, а й головним об'єктом господарювання у лісі.Тому його прийнято характеризувати за рядом показників, а саме: за складомпорід, формою, походженням, густотою, повнотою, бонітетом, віком, товарністю.Деревостан є більш вузьким поняттям, ніж лісостан, хоча їх ототожнюють.
Склад деревостану — це перелік деревних порід з визначеннямчастки кожної з них у загальній масі деревини за 10-бальною системою.
Так, якщо деревостан сформувався лише із однієї породи,наприклад, сосни звичайної, він вважається чистим. Якщо ж у ньому зростають двіі більше породи, то він є мішаним. Склад деревостану прийнято виражатитаксаційною формулою, у якій коефіцієнти показують частку породи у загальномуобсягу (запасі) деревини, а породи записуються індексами. Наприклад, чистийсосновий деревостан (доля сосни 10/10) має формулу складу 10С3, адеревостан, у якому 80% запасу має сосна, а 20% береза повисла. Отже, сумакоефіцієнтів у формулі складу деревостану завжди повинна дорівнювати 10. Якщочастка якоїсь породи становить менше 5%, то вона відображається у формулізнаком "+" (плюс). Наприклад, маємо деревостан, у якому запасдеревини стосовно окремих порід поділяється так: 78% сосни звичайної, 18%берези повислої, 4% осики. Якщо у деревостані переважає якась одна порода, вонавважається переважаючою, або панівною. Від переважаючої відрізняється головнапорода. Вона може переважати у складі, а може мати і меншу частку, але саме наголовну породу спрямовані заходи лісовирощування, тобто на неї ведетьсягосподарство. Наприклад, у соснових лісах можна зустріти ділянки з переважаннямберези. У даному випадку береза буде переважаючою, але не головною породою.Таку ж картину можна спостерігати у дібровах, коли у деревостані переважаєграб, а дуб має менше п'яти одиниць у складі деревостану. Граб у такихдеревостанах є переважаючою, а не головною породою, адже у дібровахгосподарство ведеться на дуб [27].
Деревостани можуть утворювати один або більше ярусів. Залежновід кількості ярусів деревостани поділяють на прості, які мають один ярус, та складні2-3-ярусні. Такий деревостан може сформуватися з кількох ярусів, щопредставлені однією деревною породою, наприклад, ялиною. У цьому випадкудеревостан буде чистим за складом і складним за формою. У простому за формоюдеревостані дерева мають приблизно однакову висоту, і їх крони утворюють одинзагальний ярус. У складному деревостані яруси виділяють окремо, якщо його висотавідрізняється від висоти верхнього ярусу на 20%, але не більше 50%. Різниця узапасі деревини верхнього і підлеглого ярусів повинна становити не менше 20%.
Запоходженням деревостани бувають природного походження, тобто такі, що з'явилисяіз насіння або порослі природним шляхом, а також штучного походження, тобтостворених людиною шляхом висіву насіння або садінням молодих рослин.
Лісиможуть бути класифіковані за різними комплексами ознак. Класичним та найбільшпоширеним підходом є класифікація лісових біомів в комбінації з видами тадовготривалістю (вічнозелений або листопадний) листового покриву домінуючихвидів; також в цій класифікації береться до уваги склад лісів з переважношироколистяних порід, хвойних порід, або змішаний. Згідно до описаної класифікаціїрозрізняють наступні види лісів:
1.Бореальні ліси — займають субарктичну зону, є переважно вічнозеленими хвойними.
2. Впомірній зоні — широколистяні листопадні ліси (або листопадні ліси помірногоклімату), вічнозелені хвойні ліси (хвойні ліси помірного клімату та дощові лісипомірного клімату); в теплій південній (або північній) частинах помірноїкліматичної зони є також порівняно невеликі масиви вічнозелених широколистянихлісів (наприклад, лаврові ліси, або евкаліптові ліси в Австралії).
3.Тропічні та субтропічні ліси включають тропічні та субтропічні вологі ліси,тропічні та субтропічні сухі ліси, та тропічні та субтропічні хвойні ліси.
Окрімтого, існує (та використовується в лісовій промисловості) класифікація лісів,що базується на фізичних властивостях деревини та стадії розвитку лісу(клімактеричний; такий, що розвивається; первинний; вторинний, абовідновлений).
Такожв деяких випадках ліси класифікують на основі домінантного виду дерев(наприклад «букові ліси» в Карпатах, або «ліси білого евкаліпту» на південномусході Австралії).
Науковадисципліна, що комплексно вивчає ліси, називається «екологія лісу»;впорядкуванням та використання лісів опікується лісове господарство. Основноюметою лісогосподарства є підтримання лісу в стані, що забезпечує сталедовгострокове отримання від нього лісових промислових ресурсів, а такожрозробка та втілення заходів, спрямованих на покращення якості цих ресурсів.
Лісиможуть вражатись такими зовнішніми факторами як надмірна вирубка, лісовіпожежі, кислотні дощі, буреломи, надмірний випас диких травоїдних абосвійськової худоби, хвороби рослин (епіфітотії).
Загалом,з історичної точки зору, всі ліси можуть бути поділені на природні таантропогенні.
Природніліси містять тільки оригінальні складові біорізноманіття; при цьому всі видизнаходяться на природно-притаманних їм стадіях рядів сукцесії. Ці сукцесійніпроцеси не зазнавали з боку людини впливів такої сили та частоти, що здатнізмінити час та параметри їхнього проходження. Дійсно природних лісів в світізараз лишилось дуже мало.
Основнілісові масиви на Землі представлені антропогенними лісами — тобто лісами,відновленими людиною, або такими, що виросли самотужки на місці знищених лісівчи інших типів ландшафтів. Такі ліси можуть відтворювати точно притаманні даніймісцевості типи сукцесії, або такі, що від них відрізняються. В останньомувипадку явище має назву «сукцесійних процесів під сталим антропогеннимвпливом».
В умовах незалежності Українилісова галузь має особливе значення для підвищення рівня забезпеченості державита населення продукцією лісового комплексу та покрашення, за рахунок збільшенняобсягів лісових насаджень, екологічної обстановки.
Значніобсяги деревини Україна не добирає у лісах неспеціалізованих фондотримачів (КСП,агрофірм, міських лісів і парків, воєнлісгоспів), а також у захисних смугахполів, річок і водоймищ.
Однієюз причин уповільнення темпів розвитку раціональних технологій і удосконаленнягалузевої структури випуску продукції лісової промисловості була порочнаорієнтація на поставки деревини і продукції, яка виготовлена на її основі, зінших регіонів. Тому в нас не досягло належного розвитку виробництво плит, картонуі прогресивної тари. Склалася парадоксальна ситуація, коли за рахунок власнихресурсів потреби держави в деревній сировині та продукції лісової промисловостізадовольняються тільки на 1/3, тоді як деревні відходи використовуються тут на50-60%, а використання біомаси є значно нижчим, ніж у розвинутих країнах.
З переходомдо ринкових відносин і завоюванням Україною незалежності підвищення ступенязадоволення її потреб у лісопродукції за рахунок місцевих ресурсів набуваєособливої актуальності, оскільки для збереження існуючого рівня виробництванеобхідно щорічно закуповувати деревину та її продукти на суму до 4 млрд. дол.США.
При сучаснійструктурі споживання лісопродукції, яка склалася, потреба в ній у 2009р. зросте (у порівнянні з1997р.) на 15%, а власні ресурси сиророслого лісу на цей час розширяться тількина 1,5%, тобто розрив між лісосировинними ресурсами місцевого виробництва іпотребою в них стане ще більшим. Дослідження структури потреб у деревині длявиробництва основних видів продукції показали, що у перспективі потреба упиломатеріалах помітно знизиться, а у прогресивних видах лісопродукції (деревнихплитах, пресованих виробах, картоні, папері та ін.) – збільшиться у кількаразів. Розвиток цих виробництв які використовують вторинні ресурси (деревнівідходи, макулатуру, кострицю та інше), забезпечить підвищення повноти таефективності використання біомаси дерева, а також одержання замінниківсуцільної деревини.
Балансивиробництва підприємств лісової промисловості та споживання лісоматеріалів талісопродукції в Україні свідчать, що за 1990-1996 рр. їх поставки з іншихреспублік скоротилися на 38%. Причому характерним є скорочення ввезеннялісоматеріалів у непереробленому вигляді: ділової деревини – більш як у 2рази, пиломатеріалів – на 33%, паливних дров – у 6 разів, інших пиломатеріалів– на 1/3. Ввезення клеєної фанери знизилося в 3 рази, тоді як деревностружковихплит – виросло у 4 рази, деревноволокнистих плит – в 6, картону – в 4,5 іпаперу – в 2 рази. Збільшення ввезення продукції глибокої хіміко-механічноїпереробки деревини особливо виявилося в останні роки і є прогресивним явищем уторгівельно-економічних відносинах між країнами колишнього союзу. Але в умовахекономічної незалежності України такий обсяг її поставок має і негативнінаслідки – у зв’язку з нестабільною, завдяки нестабільності національноївалюти, ціновою політикою.
Щорічневивезення лісоматеріалів за межі держави становить близько 1млн. м3 (вумовному обчисленні0. Це – незначна кількість деревини бука і дуба, а такожокремі види паперу і картону.
Збільшенняобсягів виробництва на підприємствах лісової промисловості, а саме в лісовій,деревообробній та целюлозно-паперовій, можливе шляхом збільшення повнотивикористання всієї біомаси дерева, вторинних та інших волокнистих матеріалів тавикористання замінників. У перспективі приріст місцевого виробництвалісоматеріалів реальний за умов значного розширення площ швидкорослих ітехнічно цінних порід, здійснення ряду організаційно-технічних заходів попідвищенню продуктивності виробництва, переорієнтації експлуатації лісів Ігрупи та інших лісових ресурсів.
Сьогодні,коли Україна переживає не легкі часи, коли економіка знаходиться в занепаді імаже в більшості галузях народного господарства існує безліч різноманітнихпроблем, економічний стан підприємств лісової промисловості та лісовогокомплексу в цілому хоче бажати кращого. Нестабільність української економіки танаціональної валюти, нестача обігових коштів фінансових активів підприємствпризводять до постійного зменшення обсягів випущеної продукції, її якості таконкурентноспроможності на ринку. Подальший розвиток галузей лісової промисловостіпотребує повного радикального реформування, що включає в себе заміну фізично таморально застарілого обладнання, наділення підприємств обіговими коштами,розробка ефективних, раціональних технологій, раціональне використаннявідходів. На превеликий жаль, сьогодні, в державі існує значний дефіцитгрошових коштів і тому сподіватись на реформування в близькому майбутньомулісової промисловості та народного господарства в цілому не доводиться.
Лісовий фонд– це територія лісів і земель, покритих лісом, які призначенні для потреблісового господарства. Лісовий фонд відділений від земель іншого призначеннявідповідно до чинного законодавства. До земель лісового фонду належать лісові(призначені для вирощування лісу) та нелісові (рілля, сінокоси, води тощо).
Загальнаплоща лісового фонду становить 9942 тис га, лісова — 9152 тис га, покрита лісом— 8620 тис га. Частка гірських лісів становить 21,8%.
Ліси розміщені дуже нерівномірно.Наприклад, в Українських Карпатах ліси займають 40,5% від площі, в Кримських горах– 32%, на поліссі – 26,1%.В Лісостеповій зоні цей показник складає 12,2%, а вСтеповій – 3,8%.До найбільш лісистих областей належать – Закарпатська,Івано-Франківська, Рівненська, Житомирська, Волинська і Чернівецька.
У складілісового фонду України переважають ліси першої групи загальна площа якихстановить 5072 тис га (51%) Ліси першої групи мають велике економічне тасоціальне значення. Цінність їх визначається в першу чергу захисними,рекреаційними, охоронними та іншими численними корисними функціями, які вонивиконують. У складі лісів першої групи водоохоронні ліси становлять 314,5 тисга 3 них заборонні смуги лісів по берегах річок,озер, водосховищ та інших водних об'єктів займають 268,8 тис га, забороннісмуги лісів, що захищають нерестовища цінних промислових риб,— 45,7 тис га.
Лісові масивиУкраїни, що виконують захисні функції, становлять 1184,9 тис га 3 нихпротиерозійні ліси мають площу 527,4 тис га, захисні смуги лісів уздовжзалізниць, автошляхів шляхів загальнодержавного та обласного значення — 229,9тис га, особливо цінні лісові масиви — 20,5 тис га, державні захисні лісовісмуги — 1,9 тис га, байракові ліси, стрічкові бори, степові — 405,2 тис га. Ліси, що виконуютьсанітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, становлять 1751,3 тис га 3 них лісизелених зон навколо міст, населених пунктів і промислових підприємств займаютьплощу 1581,0 тис га, санітарної охорони джерел водопостачання — 40,2 тис га,санітарної охорони курортів — 116,2 тис га, міські — 13,9 тис га. Лісиспеціального цільового призначення становлять 202,2 тис га, з них заповідників— 135,3 тис га, національних і природних пам'яток — 57,4 тис га, заповіднихлісових ділянок, а також лісів, що мають наукове таісторичне значення — 9,5 тис га [7].
У складілісового фонду України переважають державні ліси, загальна площа яких сягає7550 тис га.Загальна площа колишніх колгоспних лісів становить 1884 тис га. Як правило, вонипредставлені малопродуктивними насадженнями з малоючасткою стиглих деревостанів.
Забезпеченістьлісом населення України —0,17 га на людину — одна із найнижчих в Європі ВЮгославії вона сягає 0,46 га, у Болгари — 0,42, в Румунії — 0,29, в Польщі — 0,24га.
Загальний запас деревини в лісах України становить 1319,9 млн м3,в стиглих і перестійних насадженнях — 122,8 млн м3.
Лісистість території України(частка покритої лісом площі) становить 14,5 %.За окремими регіонами держави лісистість така Карпати — 34%, Крим — 32, Полісся— 29, Лісостеп — II, Степ — 3 %.Що можна прослідити за даними карти (поданої у додатках) [27].
Лісистість території Українизначно менша від лісистості країн Європи Наприклад, лісистість Югославіїстановить 41,1 %, Болгари — 34,4, Польщі — 28, Румунiї —28,1, Німеччині — 29,0, Угорщини — 18,0 % Лісистість території України в 2005 рдосягне 15,8 %. В цілому доцільно залісити близько 3 млн га нелісової площі,щоб у перспективі довети лісистість території до 20 % [27].
У державнихлісах України переважають молодняки (44 %), інші вікові групистановлять: середньовікові – 39%; пристигаючі – 10; стиглі й перестійні — 7 %.
У складілісового фонду переважають хвойні породи, покрита лісом площа яких становить2916,6 тис га. Твердолистяні породи займають площу 2578,2 тис га, м’яко листяніпороди — 624,0, чагарники — 11,6, інші деревні породи — 21 тис га. Найбільшучастку покритої лісом площі займають сосна (34,7 %) і дуб (26,3 %). Серед іншихдеревних порід ялина — 9,9 %, бук — 9,3, вільха — 4,2, береза — 5,4, граб —3,7, ясен — 1,4; ялиця — 1,4, осика — 1,2, інші породи — 2,0 % Наведені цифрисвідчать, що лісовий фонд України представлений, в основному ціннимитвердолистяними та хвойними породами [27].
Середнійзапас деревини на 1 га покритої лісом площі України становить 153 м3,в стиглих і перестійних лісах — 252 м3. Середньорічний прирістдеревини на 1 га покритої лісом площі становить 4,0 м3 Найбільшпродуктивні — це ліси Карпат (приріст деревини 5,1 м3/га) У ціломупродуктивність лісів України відповідає середньому європейському рівню Так,приріст деревини на 1 га покритої лісом площі в Угорщині становить 6,2 м3,Німеччині — 5,6, Польщі — 3,4, Югославії — 3,3, Болгари — 1,8 м3.
У лісахУкраїни дуже мало стиглих і перестійних насаджень, площа яких становить 500 тисга (5,8 %) Середній вік хвойних насаджень 42 роки, твердолистяних — 52,м'яколистаних — 33
Ліси України є джерелом цінноїпромислової сировини, продуктів харчування, стабілізуючим факторомнавколишнього природного середовища Для примноження цього національногобагатства необхідно істотно підвищити продуктивність лісів, поліпшити їхохорону та захист. Питання підвищення ефективності відтворення лісів необхіднорозглядати в тісному взаємозв'язку з організацією раціонального використаннявсіх компонентів лісу.1.3Лісові системи України
Ліси України зростають у широколистяно-лісовій, лісостеповій,степовій і середземноморсько-лісовій зонах і представлені формаціями: Abieta albae, Acereta campestris, A. pseudoplatanis, A. steveni, Alneta glutinosae, A. incanae, Arbureta andrachnis, Betuleta borystenicae, B. pendulae, B. pubescentis, Carpineta betuli, Fageta sylvaticae, Fraxineta excelsioris, Piceeta abietis, Pineta cembrae, P. kochianae, P. pallasianae, P. pityusae, P. sylvaticae, Pistacieta muticae, Populeta albae, P. nigrae, P. tremulae, Querceta petraeae, Q. pubescentis, Q. roboris, Saliceta albae, Tilieta argenteae, T. cordatae, T. platyphyllae, Ulmeta carpinifoliae, U. glabrae, U. laevis.
За площами лісів і запасами деревини Україна належить домало-лісових районів Європи (у середньому надушу населення припадає 0,17 галісів і 16,4 м3 запасу деревини). Завдяки сприятливому клімату ідосить багатим ґрунтам продуктивність лісів загалом висока. Середній приріст на1 га лісу становить 4,22 м, а середній запас деревостанів — 153 м3/га.Майже 79 % лісів має високу продуктивність і повноту. Загальний запас деревиниоцінюється в 1 млрд. м3. За віковою структурою переважають молодняки (46 %)та середньовікові (38 %) ліси, значно менше пристиглих (10 %) та стиглих іперестійних (6 %) лісів. За народногосподарським значенням ліси Україниналежать до І та II груп.
Загалом у лісовій зоні зростає майже 62,2 % лісів країни, зних 20 % в Українських Карпатах, де лісистість становить близько 55 %. Усучасному лісовому покриві Українських Карпат 40 % зайнято молодняками, 33,4 %середньовіковими, решта — стиглими та пристиглими деревостанами. Верхня межалісу знизилася на 200—300 м. Ценофонд лісів Українських Карпат складається із801 асоціації, які належать формаціям Abieta albae, Acereta pseudoplatanis, Alneta glutinosae, A. incanae, Betuleta pendulae, Carpineta betuli, Fageta sylvaticae, Fraxineta excesioris, Piceeta abietis, Pineta cembrae, P. sylvestris, Querceta petraeae, Q. roboris, Tilieta argenteae, T. platyphyllae, T. cordatae [30].
Лісистість Українського Полісся становить 30 %. Тут панують хвойні(соснові) ліси (64 %), питома вага твердолистяних порід лише 9,7 %, березових —13 %. Ценофонд лісів Українського Полісся становить 409 асоціацій десятиформацій: Alneta glutinosae, Betuleta pendulae, B. pubescentis, Carpineta betuli, Piceeta abietis, Pineta sylvestris, Populeta nigrae, P. tremulae, Querceta roboris, Saliceta albae [30].
Лісистість подільської частини лісової зони становить близько25 %, причому найбільш лісистою є її західна частина. Переважають твердолистяніпороди. Ценофонд лісів подільської частини лісової зони становить 246асоціацій, які належать формаціям: Abieta albae, Alneta glutinosae, A. incanae, Betuleta pendulae, B. pubescentis, Carpineta betuli, Fageta sylvaticae, Fraxineta excelsioris, Piceeta abietis, Pineta sylvaticae, Querceta petraeae, Q. roboris.
Лісистість лісостепової зони становить 12—13 %. Вона найвищау його західній частині. Ліси із твердолистяних порід займають 63,6 %. Допочатку освоєння тут було 50 % лісів, у 4—5 разів скоротилися площі заплавнихлісів. Ценофонд лісів Лісостепу становить 405 асоціацій, які відносяться до 13формацій: Alneta glutinosae, Betuleta pendulae, Carpineta betuli, Fraxineta excelsioris, Fageta sylvaticae, Pineta sylvestris, Populeta albae, P. nigrae, P. tremulae, Saliceta albae, Querceta roboris, Tilieta cordatae, Ulmeta laevis.
У степовій зоні лісистість становить 3—4 %, під усіма типамилісів і посадками загалом 11,4 % цієї території. Ценофонд лісів степової зонипредставляють 380 асоціацій, що належать до 18 формацій: Acereta campestris, Alneta glutinosae, Betuleta borystenicae, B. pendulae, B. pubescentis, Carpineta betuli, Fraxineta excelsioris, Pineta sylvestris, Populeta albae, P. nigrae, P. tremulae, Querceta pubescentis, Q. roboris, Saliceta albae, Tilieta cordatae, Ulmeta carpinifoliae, U. glabrae, U. laevis.
У Гірському Криму лісистість становить 36 %. Ценофонд лісівцього регіону представлений 278 асоціаціями, які відносяться до 13 формацій: Acereta steveni, Alneta glutinosae, Arbureta andrachnis, Carpineta betuli, Fageta sylvaticae, Fraxineta excelsioris, Junipereta excelsioris, Pineta kochianae, P. pallasianae, P. pityusae, Pistacieta muticae, Querceta petraeae, Q. pubescentis.
Структуралісового фонду України, навіть попри недостатню лісистість, у поєднанні із 6450функціонуючими об'єктами природно-заповідного фонду площею 1664,9 тис. га тазарезервованими для подальшого заповідання 300 тис. га лісових природнихкомплексів є підґрунтям для збереження видової та ценотичної різноманітності улісових екосистемах. Науковою основою збереження ценотичної різноманітностілісів є созологічна оцінка їх ценофонду, синфітосозологічна класифікація,визначення режимів охорони і природокористування.
1.4Функціонування та роль лісових систем
Рекреаційнароль лісів тісно пов'язана з їх абіотичними і біотичними факторами (рис. 1.)[30].
/>
Рис. 1. Корисніфункції лісу
Кліматопокращуючіфункції лісу. Вплив на вітровий режим. Суттєвий трансформуючий вплив лісу навітер залежить від просторового розміщення насаджень, їх будови, віку, повнотита інших показників. Встановлено, що під прикриттям деревостоїв середньомісячнашвидкість вітру зменшується в 3-8, а річна — в 5 разів у порівнянні з відкритоюмісцевістю. Найменша швидкість вітру в порівнянні з відкритою місцевістюспостерігається в ялинкових, кедрових, соснових і листяних деревостанах.
Вміських умовах на вітровий режим суттєво впливають зелені насадження, знижуючишвидкість вітру в 2-3 рази.
Впливлісу на сонячну радіацію. Сонячна радіація — джерело енергії для фотосинтезу, впроцесі якого вона «консервується» зеленими рослинами. Приблизнотільки 0,1% енергії, яку отримує Земля від Сонця, зв'язується в процесіфотосинтезу, причому лісові біогеоценози в цьому процесі найбільш продуктивні.
Лісиі зелені насадження суттєво трансформують сонячну радіацію (пряму і розсіяну).Встановлено, що кількість і якість променевої енергії, яка проникла підпокрівлю, залежить від складу і віку насаджень, їх зімкнутості, ажурності крон,умов проростання, фенологічного стану дерев та інших факторів.
Зниженнясонячної радіації в залежності від біометричних показників деревостануколивається у великих межах. Наприклад, пряма і розсіяна радіація в сосновомунасадженні складає 45%, в листяному — 30%, в ялинковому -25%. Штучні насадженняв міських посадках також значно знижують сонячну радіацію.
Пом'якшеннярадіаційного режиму лісами і зеленими насадженнями в спекотні дні літа сприяютьпідвищенню комфортності відпочинку.
Впливлісу на температурний режим повітря і ґрунтів. Лісові біогеоценози суттєвовпливають на температурний режим повітря і ґрунтів. Різні за складом іструктурою насадження по-різному трансформують кліматичні ресурси тепла,створюють під покрівлею лісу свої мікрокліматичні умови. В зимовий періодрізниця між температурою повітря в лісі і на полі невелика. Вона зростає весноюі досягає максимуму в спекотні дні літа. Наприклад, в окремі роки в лісімінімальна температура повітря була на 3-4° вища, а максимальна на 4-6 нижча,ніж на відкритій ділянці.
Говорячипро вплив лісових фітоценозів на температурний режим ґрунтів, слід відмітити їхтермоізоляційний вплив. Між температурою ґрунтів і лісистістю є великазалежність, яка проявляється також і в промерзанні ґрунтів. В степовій зоні(лісистість 5-6%) глибина промерзання ґрунтів досягає 180 см, в лісостеповій(лісистість 18%) — 120см, а в лісовій — 50-70 см. Глибоке промерзання ґрунтівнегативно впливає на вологонакопичення.
Зеленінасадження активно впливають на температурний режим міст. Встановлено, щотемпература повітря літом серед внутріквартальних зелених насаджень на 7-10°С,а в однорядних вуличних посадках на 2°С нижча, ніж на вулицях і площах, а такожу дворах будинків. Температура ґрунту у внутріквартальних насадженнях на17-24°С, а в однорядних вуличних посадках на 6-10°С нижча, ніж на неозелененихтериторіях міста.
Виділеннялісом кисню і поглинання вуглекислого газу. Ця функція лісу розглядається яксанітарно-гігієнічне явище.
Більше60% кисню постачається рослинністю суші, де ліс є головним її компонентом. Втеплі сонячні дні літа 1 га лісу, поглинаючи 220-280 кг вуглекислого газу,виділяє 150-220 кг кисню, достатнього для дихання 40-50 людей. При утворенні 1т органічної маси виділяється в середньому 1,3-1,5 т кисню.
Найбільшукількість кисню виділяють середньовікові насадження (від 30 до 60-80 років).Соснові насадження І класу бонітету з повнотою 0,8 виділяють в рік 10,9т/гакисню, березові -10,8, осикові — 9,7 т/га.
Наоснові даних потреб людини в кисні при диханні розроблені норми зелених зонміст. З врахуванням споживання кисню 165кг/люд. (за 150 днів) і 400 кг/люд. (за365 днів) встановлені мінімальна і оптимальна норми насаджень на людину, щодорівнюють при II класі бонітету відповідно 0,05-0,06 і 0,12-0,15га.
Впливлісу на іонний режим повітря. Ступінь іонізації характеризується кількістюпозитивних і негативних, легких і важких іонів в 1 см3 повітря. В природнихумовах спостерігається невелика перевага позитивних іонів над негативними, аважких — над легкими. їх відношення (коефіцієнт уніполярності) для нижніх шаріватмосфери складає 1,1-1,2.
Длявизначення гігієнічного ефекту іонізації особливого значення набуваєконцентрація легких позитивних і негативних іонів у повітрі. Чим меншийкоефіцієнт уніполярності, тим чистішим і сприятливішим у гігієнічному відношеннівважається повітря.
Підекологічною функцією лісів, як еколого-економічної системи, розуміютьрекреаційну (оздоровчу) цінність лісових масивів, захист ґрунтів від ерозії,підвищення урожайності сільськогосподарських культур, регулювання водостоку, продукуваннякисню та ін. Лісові біогеоценози впливають на оточуюче середовище як біологічнасистема, виділяючи в зовнішнє середовище речовину та енергію в процесіфотосинтезу, дихання, транспірації та ін. Крім того, лісові фітоценози — цефізичні тіла, які займають певне місце і мають масу із специфічними для неївластивостями. Вони відбивають і поглинають сонячну радіацію, затримуютьчастину атмосферних опадів, конденсують водяну пару, затримують пил, переводятьповерхневий стік у внутрігрунтовий та ін.
Водоохоронніфункції лісу різноманітні. Вони впливають на випадання і переміщення рідких ітвердих атмосферних опадів, на вологість, покращують водорегулюючу роль, якістьводи та ін.
Впливлісу на атмосферні опади і вологість повітря може відбуватися в кількохнапрямах:
а)збільшення кількості вертикальних опадів, що випадають над лісом і суміжнихділянках;
б)утворення конденсаційних осадів;
в)затримка кронами і деяке перехоплення рідких опадів;
г)перехоплення і перерозподіл твердих опадів.
Наоснові даних багатьох метеорологічних станцій встановлено, що із збільшеннямлісистості території кількість вертикальних опадів, що випадають, збільшуєтьсяяк по сезонах, так і протягом року. Із збільшенням лісистості на 10% кількістьопадів зростає в середньому на 2%.
Впливлісу на вологість ґрунтів. Найважливішим фактором біологічної продуктивностіґрунтів є їх вологість. Ліс серед всіх фітоценозів відіграє важливу роль уводному балансі ґрунтів і як накопичувач, і як найбільший споживач вологи.Загальновідомо, що лісові насадження витрачають набагато більше води, ніжтрав'яні ценози. Ступінь сухості ґрунтів в лісі залежить від багатьохкліматичних факторів, від сезону року, а також від будови, складу, повноти івіку деревостоїв. Поверхня ґрунту найбільше висушується там, де вона зовсімвідкрита і менше захищена лісом.
Впливлісу на гідрологічний режим річок. Ліс має водоохоронне значення як акумуляторвологи і розподільник водного балансу ґрунтів. Він суттєво впливає наінфільтрацію води в ґрунт, на поверхневий стік, що сприяє поступовомупоступленню вологи в річки, підвищує їх водність в меженний період.
Встановленобагатогранний вплив лісів на гідрологічні умови території, виявлено особливостіцієї дії різними за складом, структурою і віком насадженнями. Наприклад,зменшення лісистості на 1 % у водозбірному басейні викликає скороченняпостійного стоку в річках на 2-2,5%. Це дає змогу з допомогою лісистостірегулювати гідрологічний режим річок і всієї місцевості.
Водоохороннароль лісів залежить від кліматичних умов, рельєфу, ґрунтів та інших природнихфакторів, тому кожній природній зоні повинна бути властива своя оптимальналісистість.
Захисніфункції лісу. Ґрунтозахисна роль лісів. У процесі господарської діяльностілюдини відбувається ерозія ґрунтів, що приводить до втрат на тривалий часцінних для сільського і лісового господарств земель. Розрізняють два типиерозії ґрунтів — водну і вітрову. В свою чергу, водну поділяють на поверхневу,або площинну, і лінійну, при якій відбувається глибоке розмивання ґрунту і порідпідстилки з утворенням ярів. Водна ерозія викликає замулення озер і річок,знижує рівень ґрунтових вод, порушує нормальну роботу гідротехнічних споруд.Тому в системі заходів по боротьбі з ерозією значна роль відводиться системіполезахисних насаджень.
Пило-і газозахисна роль лісів і зелених насаджень. Від чистоти повітря залежитьфізичний і духовний стан людини, її здоров'я. Ліси і зелені насадженнявідіграють велику роль в поглинанні пилу, очищенні повітря від шкідливих газів.Затримуючи тверді і газоподібні домішки, вони є своєрідним фільтром, особливодля атмосфери міст і селищ. В 1м3 повітря деяких індустріальних містможе міститися від 100 до 500 тис. частинок пилу і сажі, в лісі їх майже в 1000разів менше. Гектар лісу здатен затримати від 32 до 68 т пилу.
Запиленістьповітря серед міських зелених насаджень в 2-3 рази менша, ніж на міськихвулицях і площах. Навіть невеликі ділянки насаджень здатні знизити запиленістьміського повітря в літній період на 30-40%.
Фільтруючароль зелених насаджень по відношенню до шкідливих газів пояснюється тим, щочастина їх поглинається листям рослин у процесі фотосинтезу. Деяка кількістьгазів розсіюється кронами дерев у верхні шари атмосфери завдяки вертикальним ігоризонтальним повітряним потокам, які виникають у зв'язку з перепадомтемператур повітря на відкритих ділянках і під покривом насаджень. Ці потокисприяють відведенню забрудненого повітря з територій, які примикають допромислових підприємств і житлових кварталів.
Ліспроявляє захисну функцію і в радіобіологічному відношенні. Завдяки здатностізелених насаджень відділяти і частково поглинати продукти радіоактивногорозпаду, повітря в лісі, в порівнянні з навколишньою місцевістю, має меншурадіоактивність.
Шумозахиснароль лісів і зелених насаджень. Однією з важливих функцій лісів і зеленихнасаджень є їх здатність знижувати рівень шуму. Крупні лісові масиви знижуютьшумовий фон на 19-20 дБ.
Впливлісу на біотичні фактори середовища. Ресурсоохоронні функції лісу. Говорячи провплив лісу на біотичні фактори середовища, слід перш за все виділити їхресурсоохоронні функції, оскільки лісові ландшафти є незамінимим зосередженнямжиття багатьох рослин і тварин. Широке господарське використання лісів якджерела деревини, використання недеревних рослинних ресурсів приводить доглибоких змін лісового середовища, збіднення природної флори і фауни,руйнування місць мешкання тварин і проростання рослин. Запобігти руйнуваннюлісових екосистем можна шляхом бережного їх використання, створення науковообґрунтованої мережі заповідних територій.
Лікувально-оздоровчівластивості лісу. Важливим фактором, що обумовлює лікувально-оздоровчі функціїлісів, є їх фітонцидність. Фітонциди — речовини, які продукуються рослинами імають бактерицидну, фунгіцидну і протистоцидну дію. Це комплекс органічнихсполук (твердих, рідких і газоподібних), які належать до біологічно активнихречовин. Фітонцидні властивості мають всі рослини. Ступінь фітонцидностідосягає максимуму у весняно-літні місяці, особливо в період цвітіння іактивного росту рослин, і знижується до осені, причому фітонцидна активністьмолодих листків і хвої, як правило, вища, ніж старих. Серед деревних рослин засвоїми фітонцидними властивостями особливо виділяються хвойні дерева.
Естетичніфункції лісів. Ліс є невичерпним джерелом краси і разом з тим позитивно впливаєна естетику інших ландшафтів — природних, окультурених, урбанізованих.
Основукрасоти лісу становлять оптимальне співвідношення його різноманіття в просторіі в часі, а також гармонія. Відносно монолітними первинними одиницями лісовоголандшафту є групи дерев, пейзажні групи можуть об'єднуватись в крупніші одиниці- ділянки лісу. Естетичність лісу може оцінюватись за такими критеріями, яксклад і вік насаджень, вологість умов зростання, а для гірських умов — експозиціяі крутизна схилів.
Рекреаційніфункції лісів. Короткий аналіз корисного впливу лісових біогеоценозів наабіотичні і біотичні фактори середовища дає загальне уявлення про їх великуроль у формуванні в лісах комфортних умов для рекреаційної діяльності населення.Рекреаційну діяльність в лісах можна поділити на організовану, що базуєтьсяпереважно на стаціонарних об'єктах, і неорганізовану.
Зврахуванням періодичності вільного часу рекреацію поділяють на щоденну,щотижневу і щорічну. Відповідно формуються і лісові рекреаційні системи:внутріміські (маленькі ліси, парки, сади, сквери) і ближні приміські (парки ілісопарки, дендросади і ботанічні сади), які забезпечують щоденне використаннявільного часу після роботи; заміські — для реалізації потреб в заміськомувідпочинку у вихідні дні (ліси зелених зон); автономні стаціонарні системи, щовикористовуються в період відпусток і канікул. В процесі лісоустрою приміськихлісів використовується функціональне зонування їх територій: паркова,лісопаркова, лісова. Основна відмінність зон — різна інтенсивністьвідвідування.
Зафункціональними особливостями рекреаційну діяльність в лісах можна поділити нанаступні види: лікувальну, оздоровчу, спортивну, туристичну, утилітарну,пізнавальну. В залежності від виду вона може проходити організовано звикористанням стаціонарних закладів -санаторіїв, профілакторіїв, будинківвідпочинку, дачних та садових ділянок, спортивних і туристичних баз інеорганізоване.
Дужерозповсюдженою є рекреаційно-оздоровча діяльність. Вона охоплює всі віковігрупи населення. Сприяє зниженню нервових і фізичних втом, профілактицізахворювань, відновленню фізичного і духовного потенціалу людини. Відбуваєтьсяв парках, лісопарках, лісах зелених зон, а також в приміських і інших лісах, щовикористовуються для відпочинку. Базується на стаціонарних об'єктах відпочинку,а також може здійснюватись неорганізоване. Рекреаційно-оздоровча діяльністьтісно переплітається з іншими видами відпочинку.
Рекреаційно-спортивнадіяльність об'єднує заняття спортом, включаючи спортивно-утилітарні види — мисливство,риболовлю, і здійснюється в лісах (водоохоронних і експлуатаційних), восновному закріплених за мисливськими, риболовними і лижно-спортивними базами.
Рекреаційно-туристичнадіяльність пов'язана з подорожами і походами з метою активного відпочинку іпізнання природи.
Рекреаційно-утилітарнадіяльність — це поєднання відпочинку із збиранням грибів, ягід, заняттясадівництвом і городництвом на садово-дачних ділянках. Це наймасовіший видвідпочинку. Організовано він відбувається на стаціонарних об'єктах — ділянкахколективних садів, неорганізоване — в приміських і інших лісах в сезон зборуягід і грибів. Рекреаційно-пізнавальна діяльність здійснюється в дендраріях,ботанічних садах, інших цінних природних об'єктах, де людина може підвищитисвій рівень знань у сфері природничих наук і охорони природи.
Зточки зору рекреаційного лісовикористання найбільш важливими характеристиками єлісистість, породний склад, бонітет, різноманітність ландшафтів, рослинногопокриву, його ярусність, фітонцидність, естетичність пейзажів, частота їхзмінюваності, заболоченість територій, рельєф, наявність грибних і ягіднихмісць, водойм, транспортна та пішохідна доступність, наявність елементіврекреаційного благоустрою, медико-географічні особливості району.
РОЗДІЛ 2 Структурно-функціональні підходи до вивчення лісовихсистем2.1Вивчення вікових показників лісових систем
У лісовій екології, лісівництві і лісовій таксаціїзагальноприйнятим є застосування для визначення віку деревостану класів віку тавіднесенням їх до вікових груп. Для більшості деревних порід, що зростають улісах України, встановлені 10-річні класи віку. Виняток становлять бук, ялиця,ялина, які зростають у лісах Карпатського регіону. Для них встановлені 20-річнікласи віку. Для швидкорослих порід (тополі) — 5-річні класи віку. Класи вікуприйнято позначати римськими цифрами [20].
Якщо дерева у деревостані мають різницю у віці, яка неперевищує тривалості одного класу віку, такий деревостан вважається одновіковим.Штучно створені деревостани часто бувають повністю одновіковими. При більшійрізниці — різновіковим. Вік дерев визначають, наприклад, у сосновому молодняку- за кількістю утворених на стовбурі щорічних гілок («мутовок»).Іноді використовують віковий бурав. Вік зрубаних дерев визначають за кількістю річнихкілець на пеньку.
На практиці часто користуються для вікової характеристикидеревостану віковими групами. Так, молодняком вважається насадження з моментуутворення власного пологу, формування густої хащі і до 20-річного віку. Жердняк- це густий деревостан, у якому більша кількість дерев може дати при зрубаннітакий сортимент, як жердина. Середньовіковий ліс — ліс, у якому деревапочинають масово плодоносити. Достигаючий ліс має більшість дерев з ряснимплодоношенням, іде активний приріст деревини. Стиглий ліс має найвищі запасидеревини високої якості, придатної для заготівлі цінних сортиментів. Перестійнийліс характеризується процесом руйнування. Деревна маса майже не приростає.Велика кількість дерев уражена хворобами, є сухостійні дерева. Такий ліспотребує заміни на молодий.
Останнявікова група визначається терміном настання природної стиглості конкретнихдеревних порід. Так, у найбільш сприятливих лісорослинних умовах вона настаєдля насіннєвих насаджень дуба звичайного у 500-700 років, сосни звичайної — у300-350, ялини європейської і ялиці білої — у 200-300, бука лісового — у 150-250,граба та вільхи чорної — у 100-150, у берези повислої та осики — у 60-100років.2.2Еколого-ландшафтний підхід
За географічним розташуванням соснові ліси в Українівизначаються впливом кліматичних факторів від Полісся до Лісостепу та Степу. Зпівночі на південь змінюються фізико-географічні умови та рослинності. Зокрема,зростає інтенсивність сонячної радіації на одиницю площі, внаслідок чого кращепрогрівається повітря і становляться теплішими ґрунти, кількість опадівзменшується від 550-600 мм до 425-300 мм щорічно, температура повітряпідвищується на 2-3 °С, вологоємність повітря і ґрунту знижується. Під впливомцих та багатьох інших факторів абіотичного середовища рослинні угрупованнязмінюються. Значно впливають на цей процес також едафічні умови. Так, наПоліссі поширені дерново-підзолисті слабогумусовані бідні ґрунти, а на півдні(в Лісостепу і Степу) — чорноземні ґрунти, які сформувалися на лесовихґрунтоутворюючих породах. У зв'язку з цим рівень валового вмісту ґрунтів таводно-мінерального живлення також зростає з півночі на південь.
Розподіл синтаксонів соснових лісів теж залежить від умов їхрозташування в рельєфі. На підвищених дюнних горбах, характерних для Полісся,поширені соснові ліси лишайникові з суцільним покривом лишайників, низькимбонітетом і бідним флористичним складом. На схилах пагорбів і більш-меншвирівняних ділянках з дерново-підзолистими ґрунтами, високим рівнем ґрунтовихвод (РГВ) і кращою продуктивністю деревостану поширені соснові ліси зеленомохові.
Знижені або вирівняні ділянки з дерново-підзолисто-глейовимиґрунтами, близьким РГВ і суцільним моховим покривом з рунянки займають сосновіліси довгомохові, а зниження з торф'яними або торф'яно-глейовими ґрунтами таповерхневим зволоженням покривають мало продуктивні та бідні за флористичнимскладом сфагнові соснові ліси.
Соснові ліси дуже поширені в Україні і практично ростуть вусіх ботаніко-географічних зонах. У Криму соснові ліси утворені кількомавидами, здебільшого Pinus pallasiana, P. kochiana, P. pityusa. На Поліссі,Розточчі, Опіллі, в Лісостепу. Карпатах та інших регіонах України соснові лісисформовані P. sylvestris. На півдні Степової зони, на Олешківськихпісках, частково на Поліссі, культивують P. banksiana.
Соснові ліси, займаючи проміжне положення між північнимипритайговими і дубово-сосновими лісами широколистяної зони, мають багатший ірізноманітніший флористичний склад, що пояснюється їх південнішим положенням такращими грунтово-кліматичними умовами. У соснових лісах, які кращепрогріваються, росте багато видів ксерофітної та ксеромезофітної екології.Тенденція до ксерофітизації зростає від сосново-сфагнових дососново-лишайникових типів і від північних поліських до південних лісостеповихта кримських з відображенням зональних особливостей [26].
У систематичному відношенні видовий склад соснових лісівдосить різноманітні і представлені видами значної кількості родин. Зокрема, урослинному покриві соснових лісів помітну роль відіграють види з родиниРоасеае: Calamagrostis epigeios, Agrostis tenuis, Molinia coerulea, Poa compressa, P. pratensis, Festuca rubra, F. multiflora, F. ovina, F. polesica, Nardus stricta, Koeleria glauca, K. grandis, Corynephorus canescens. Доситьпоширеними є види родини Asteraceae: Hieracium pilosella, H. umbeilatum, Solidago virgaurea, Filago arvensis, Antennaria dioica, Jurinea pseudocyanoides.
Однією з характерних рис соснових лісів є домінування в нихбореальних видів з обширними голарктичними євразійськими ареалами. В їх складіпредставлені різні життєві форми рослин. Із деревних порід це, насамперед, Pinus sylvestris — основний едифікаторбагатьох типів лісу і осередок світи бореальнихвидів, що цілком співпадає з її середовище утворювальною роллю в борових лісахі борових ценозах. На заході України (в Прикарпатті) і північному заході (наПоліссі) до сосни приєднується Рісеа abies, де, в разі істотногозростання її участі в деревостанах, утворюються ипинопо-соснові ліси, хоча вонитут не мають значного поширення.
Для багатьох синтаксонів соснових лісів специфічним єпоєднання бореального едифікатора і домінантів із бореальних чагарничків.Вониутворюють окремий ярус під пологом деревостану, надаючи соснякам фізіономічноїта ценотичної своєрідності і структурної відмінності. Типові чагарнички длялісів України в сухих і свіжих типах: Calluna vulgaris, Arctostaphylos uvaursi, Rhodococcum vitisidaea, на свіжих івологих — Rubus saxatilis, Vaccinium myrtillus, а назаболочених і болотних — Ledum palustre, Vaccinium uliginosum, Chamaedaphne calyculata, а такожнапівчагарнички — Oxycoccus palustris, Andromeda polifolia.
He менш характерними для світи бореального едифікатора єтрав'янисті види даної групи рослин. Їх характерною ценотичною властивістю єасектаторна участь. Видів з домінантною участю мало, або вони майже зовсім незустрічаються і значної ценотичної ролі у фітоценозах не відіграють. Ізборєальних асектаторів у зеленомошних сосняках трапляються: Lycopodium clavatum, L. annotinum, Diphasiastrum complanatum, Pyrola rotundifolia, P. minor, Luzula pilosa, Carex ericetorum, Pteridium aquilinum, Chimaphlia umbellata, Trientalis europaea; в довгомошних — Lysimachia vulgaris, Carex nigra, C. ecilnata, Potentilla erecta, рідше — Molinia coerulea, яка післянизових пожеж нерідко виступає як домінант, що заміщує в наземному покриві Polytrichum commune; в сирих іболотних борах ростуть Andromeda polifolia, Menyanthes trifoliata, Eriophorum vaginatum, Carex lasiocarpa, котрі тут частовиступають як домінанти чагарничково-трав'яного покриву. Болотознавці відносятьтипи лісу з пануванням у трав'яному ярусі Eriophorum vaginatum та Carex lasiocarpa до лісовихболіт.
У наземному покриві соснових лісів окреме положення займаютьбореальні види мохів і лишайників. Із них у лишайникових борах едифікаторамивиступають термофільні види лишайників, поширених на піщаних ґрунтах. Цездебільшого Cladonia rangiferina, C. gracilis, C. sylvatica, C. uncialis, C.fimbriata, Cetraria islandica.
Ценотично соснові ліси характеризуються рядом особливостей:а) соснові ліси ростуть переважно на бідних дерново-підзолистих ґрунтах зіслабо виявленим гумусовим горизонтом, що сформувалися на флювіогляціальнихпісках; б) вони утворюють монодомінантні деревостани, більшість з якихантропогенного походження; в) у наземному покриві часто асоціюються з мохами талишайниками, з домінантною участю яких утворюють численні сосново-лишайникові,сосново-довгомошні, сосново-зеленомошні та сосново-сфагнові угруповання; г) ускладі деревостану обмежена кількість видів співдомінантів і асектаторів; д) утрав'яно-чагарничковому ярусі переважають види мезооліготрофної і оліготрофноїекології; є) займаючи південне положення ареалу сосни, утворені типи сосновихлісів мають добре виявлений підлісок, унаслідок чого поруч з простими заструктурою сосняками формуються складні соснові ліси. Ще однією характерноюособливістю борів є наявність у їх складі чагарничків Ericaceae і Vacciniaceae, які нерідковиступають як домінанти чагарничково-трав'яного покриву.
Нарешті відзначимо, що основний едифікатор має добре виявленіознаки ксероморфності: трахеїдальну деревину, голчасті листки з потужновиявленим кутикулярним шаром, гіподермою і складчастою паренхімою. До того жсосна має здатність вступати в симбіоз із грибами та утворювати мікоризу, ітаким чином одержувати додаткову кількість води, розчинених у ній мінеральнихсолей, елементів біосу, що помітно підвищує життєдіяльність виду векстремальних умовах місцезростання.
Завдяки цим особливостям сосна набула високої біологічної таморфогенетичної пластичності, а також екологічної адаптивності, що, в своючергу, забезпечило їй широке географічне поширення на Землі танайрізноманітнішу геоморфологічну приуроченість у межах обширного ареалу.
На відміну від хвойних ландшафтів, широколистяні маютьрізноманітніший склад деревостанів, підліску і живого надґрунтового покриву. Уних різноманітніше забарвлення крон і габітус дерев окремих деревних порід. Ушироколистяних лісах різко виражена сезонна мінливість забарвлення, щопризводить до зміни аспектів, тобто зовнішнього вигляду рослинного угруповання.Іноді вживають вираз «аспект» стосовно лісопаркових та й лісових об'єктів.Цей вираз означає точку зору, з якої розглядається предмет, явище тощо. Убіології, у тому числі і у лісівництві, аспект — це зовнішній вигляд рослинногоугруповання, наприклад, зовнішній вид трав'яного покриву у лісі [26].
Широколистяні ліси утворюються різноманітними засистематичною належністю та екологією видами. Ці ліси найбагатші зафлористичним складом і включають більше видів, ніж хвойні та болотні ліси, тутросте більше трав'янистих видів, ніж на луках і засолених ґрунтах, болотах чинавіть у степу. Така різноманітність обумовлена кліматичними, едафічними іценотичними особливостями, що сформувалися під впливом своєрідногомікроклімату, який утворюється під наметом крон лісоутворюючих порід тавнаслідок конвекції повітряних мас.
У складі сучасних широколистяних лісів України визначальнуедифікаторну роль відіграють Quercus robur.rQ. petraea, Q. pubescens, Fagus sylvatica, F. orientalis, Carpinus betulus, C. orientalis, Fraxinus excelsior, Tilia cordata. Меншу участь уформуванні лісового фонду країни беруть Tilia latifolia, Acer platanoides, A. campestre, A. pseudoplatanus, Ulmus laevis, U. scabra, U. glabra, Alnus glutinosa, Betula pendula, Populus tremula. У складішироколистяних лісів за межами України значного поширення набувають Castanea sativa, Zelcova carpinifolia, Z. hyrcana, Parrotia persica, Ulmus carpinifolia, Quercus bissieri та ін.
У широколистяних лісах багатий і різноманітний флористичнийсклад підліску. Найбільш поширеними і типовими для даного типу лісів є: Corylus avellana, Euonymus verrucosa, E. europaea, Frangula alnus, Viburnum opulus, V. lantana, Rhamnus cathartica, Sambucus nigra, S. race-mosa, Sorbus aucuparia, Swida sanguinea, Prunus spinosa, Rhus cotinus, Lonicera nigra, L. xyiosteum, L. tatarica, Cotinus coggygria, Ugustrum vui-gare, Rubus idaeus, R. caesius, Crataegus monogyna, Rosa canina, Daphne mezereum, Rhododendron luteum, Cerasus fruticosa, Laurocerasus offici-nalis, Caragana frutex та деякі меншпоширені види.
Ще більш флористично різноманітним є ярус трав'янистих видів,які відрізняються за біологічними, екологічними і ценотичними властивостями тафлоро-генетичним походженням. За типовістю, поширеністю і чисельністювиділяються евтрофні європейська і євразійська групи неморальних видів. Ушироколистяних лісах України вони утворюють флористичне ядро і відіграютьістотну ценотичну роль у формуванні типологічної різноманітності. Частимисупутніми видами світи едифікаторів лісоутворюючих порід є: Aegopodium podagraria, Asperula odorata, Stellaria holostea, Asarum europaeum, Mercurialis perennis, Galeobdolon luteum, Carex pilosa, Convallaria majalis, Lathyrus vernus, Viola mirabilis, V. sylvatica [26].
Ця група видів збагачується в різних регіонах за рахунокаборигенних неморальних видів, які відображають регіональні та локальніособливості грунтово-кліматичних і орографічних умов. У західних регіонах утравостої до рівня домінанта чи субдомінанта збільшується участь таких видів,як Sanicula europaea, Astrantia major, Dentaria bulbifera, D. glandulosa, Aposeris foetida; на Поліссі — Impatiens nolitangere, Filipendula denudata, Hepatica nobilis, Pteridium aquilinum, Dryopteris filixmax, Athyrium filixfemina; в Лісостепу іСтепу — Carex brevicollis, Lithospermum purpureo-coeruelum, Brachypodium sylvaticum, Poa nemoralis, Carex montana, Melica picta, Melampyrum nemorosum; у Криму — Laser trilobum, Brachypodium rupestre, B. pinnatum, Dorycnium graecum, Poa sterilis, Carex humilis, C. hallerana, C. michelli.
Характерною особливістю травостою є й те, що до типовогофлористичного ядра мезофітів у північних районахдомішуються бореальні види: Oxalis asetosella, Majanthemum bifolium, Trientalis europaea, Pyrola rotundifoiia, Luzula pilosa, Vaccinium myrtiilus, які в травостоїнерідко є домінантами або асектаторами.
На півдні Лісостепу та в Причорномор'ї в угрупованнях можутьбрати участь Laser trilobum, Physospermum cornubiense, Polygonatum latifolium, Asparagus verticillatus, Carex brevicollis.
У флористичному складі широколистяних лісів неподільнодомінують і мають головне ценотичне значення неморальні види. На крайнійпівнічній межі поширення широколистяних лісів неморальні види поступаютьсямісцем бореальним, а на крайній південній межі присередземноморським видам.Флористичне багатство залишається стабільним у більшості широколистяних лісівзавдяки зростанню чисельності неморальних видів, що пояснюється оптимізацієюумов місцезростання з півночі на південь та зі сходу на захід [26].
Наприклад, щорічно можна спостерігати зміну аспектів лісі:весняний аспект, коли більшість дерев ще не має листя, а трав'яний надґрунтовийпокрив представлений квітуючими видами; літній аспект, коли дерева повністюпокриті розвиненим листям і кожна порода має свої відтінки у його забарвлені, ау надґрунтовому покриві квітують типові для дібров рослини; осінній аспект,коли настає фаза пожовтіння листя, причому кожна деревна порода має своєріднезабарвлення, а у надґрунтовому покриві — відмерлі рослини, що згодомпокриваються листям, яке опало; зимовий аспект — дерева голі, а внизу лежитьсніг.
Завдяки різноманітному складу деревних порід ландшафтишироколистяних лісів відрізняються складною будовою, утворюють лісостани зізначною зімкнутістю, яка у стиглому віці дещо знижується. Типовимишироколистяними ландшафтами є діброви, у яких дуб росте сумісно з багатьмасупутніми породами: липою, кленами, а на правобережжі України — грабом.
Ландшафти широколистяних лісів тінисті, але, не дивлячись наце, особливо з віком, під їх полог все ж таки проникає достатня кількістьсвітла. У стиглому віці дерева дуба досягають великих розмірів за висотою ішириною крони, що створює величну картину лісу.
Широколистяні ліси мають гігієнічний вплив на людей лише увегетаційний період, а взимку їх оздоровчий вплив значно понижується. Вониздатні значною мірою знижувати силу вітру, затримувати пил, ослабляти діюшкідливих газів, виділяти фітонциди. Їх психоемоційний вплив на людей дужерізноманітний.
Ландшафти дрібнолистяних лісів не відрізняються великоюрізноманітністю будови, зовнішнім виглядом дерев, забарвленням листя тощо, алемають і свої переваги. Найчастіше приваблюють людей березові ліси.2.3Вивчення бонітету деревостану
Чим кращі ґрунтово-кліматичні умови для тієї чи іншоїдеревної породи, тим активніше відбувається ріст дерев у насадженні та швидшенакопичується органічна маса — деревини. Тому бонітет деревостану вважається показникомпродуктивності деревостану, адже, як було встановлено, маси деревини удеревостанах відносяться між собою так, як їх середні висоти. Проф. MM Орловим (1911)складені бонітувальні таблиці для деревостанів насіннєвого і порослевогопоходження, за якими визначається клас бонітету. Для цього потрібно знатисередній вік і середню висоту дерево стану. Чим більша середня висотадеревостану у певному віці, тим вищий і клас бонітету. За М.М.Орловим, найвищийклас бонітету Iа, а найнижчий -Vа. Як виявилося пізніше, у природі існують насадження, у яких деревостанимають як значно більші середні висоти, так і менші від передбачених М.М.Орловим[23].
Тому таблиця була доповнена Iа і Vа класами бонітету. У лісахУкраїни зростають деревостани за Ів і навіть Iе класами бонітету.
Повнота деревостану — ступінь щільностістояння дерев у дерево-стані, що відображає частку використання ниминавколишнього простору. Цей показник дуже важливий не тільки для визначеннязапасів деревини, але і для призначення господарських заходів прилісовирощуванні.
Розрізняють повноту абсолютну і відносну. Першавстановлюється як сума площ поперечних перерізів на висоті 1,3 м усіх дерев наплощі 1 і а. Друга виражається у десятих долях одиниці. При цьому за одиницюприймається повнота зімкнутого (нормального) деревостану відповідних породи,віку, бонітету, умов місцезростання. При точному визначенні повноти виконуєтьсясуцільний перелік дерев на певній площі, обчислюється сума поперечнихперерізів, після встановлення її величини на га площі — співвідноситься зплощею відповідної таблиці ходу росту [23].
На практиці іноді встановлюється лісівницька повнотадеревостану за ступенем зімкнутості пологу деревостану. Співвідношеннялісівницької і таксаційної повноти деревостану змінюється залежно від деревноїпороди, віку, умов місцезростання. Наприклад, у густих молодняках лісівницькаповнота буде мати більші значення, а у стиглих насадженнях з рідким стояннямдерев, навпаки, таксаційна повнота матиме більш високі показники залісівницьку. За повнотою деревостани поділяють на високоповнотні (0,8-1,0)середньоповнотні (0,6-0,7), низькоповнотні (0,4-0,5) та рідколісся — менше 0,3.
Густота деревостанувідображає щільністьзаселення лісової площі деревами, характеризується кількістю дерев на 1 га. Цейпоказник застосовується у лісокультурній справі, при проведенні рубок доглядуза лісом. Встановлюється суцільним переліком дерев на певній площі тапереведенням даних на 1 га. Від густоти деревостану залежать процеси ростудерев у висоту, очищення стовбурів від гілок, сучків. У деревостанах природногопоходження кількість дерев спочатку може сягати десятків тисяч екземплярів на 1га. У міру росту та формування насадження їх у стиглому віці залишається кількасотень. Причому у одномуі тому ж віці для однієї і тієї ж породи укращих умовах (при вищому класі бонітету) дерев залишається менше, ніж угірших. Така ж закономірність спостерігається, наприклад, на Східно-Європейськійрівнині при переміщенні з півночі на південь та зі сходу на захід, тобто зполіпшенням кліматичних умов, кількість дерев одного і того ж віку на одиниціплощі зменшується.2.4Використання структурно-функціонального підходу до вивчення лісових екосистем
Напідставі аналізу сполученості рослинних угруповань з типами місцерозташування(екотопів) виявляють еколого-фітоценотичні ряди лісових, лучних та інших групза ступенем екологічних чинників: зволоження, трофності та ін.
Найвагомішийвклад в класифікацію місцеположення вніс Л.Г.Раменський. За ним, екологічнашкала будується на підставі зміни умов життя при сумісному існуванні уфітоценозі.
Едафічнасітка П.С. Погребняка. Вчений вивчав ліси України та Білорусії, побудував сіткуза двома координатами: зміна ґрунтового багатства (трофності), зміна ґрунтовоївологості. За вологістю він виділяє 6 ступенів: ксерофільні (дуже сухі),мезоксерофільні (сухі), мезофільні (свіжі), мезогігрофільні (вологі), гігрофільні(сирі), ультра-гігрофільні (болота). За родючістю він виділяє ступені: бори,суббори, складні суббори, діброви. Бори — це ліси на дуже бідних ґрунтах,суббори — ліси на відносно бідних ґрунтах, складні суббори — на відноснобагатих ґрунтах, діброви — ліси на родючих ґрунтах.
Едафічнасітка має практичне значення при вирощуванні лісів та лісосмуг у лісостеповихрайонах.
Зашкалами для кожної рослини можна скласти екологічну формулу. Використанняекологічних шкал дозволяє проводити екологічний аналіз умов місцезнаходження,складати еколого-фітоценотичні ряди рослинних угруповань.
Едафо-фітоценотичніряди В.М.Сукачова. Крім субординаційних класифікацій рослинності, існуютькоординаційні класифікації, в яких співставляються категорії приблизно одного йтого ж рангу за відношенням до чинників середовища. До координаційнихкласифікацій відноситься схема едафо-фітоценотичних рядів типів лісу,розроблена В.М.Сукачовим. Лісові асоціації у лісівництві отримали назву типівлісу. Кожний тип лісу характеризує певні умови середовища у вузьких межах, адекілька близьких типів лісу характеризують середовище у ширших межах.Еколого-генетично близькі типи лісу утворюють едафо-фітоценотичний ряд, якийпоказує, як асоціації (типи лісу) і групи асоціацій послідовно розташовуютьсязалежно від зміни якого-небудь екологічного чинника, У природі асоціації ігрупи асоціацій, що утворюють едафо-фітоценотичний ряд, можуть зустрічатись нарізних ділянках території.
Трофність є однією з двох ординат едафічної сітки типів лісуакадеміка П.С.Погребняка. Він вважає, що тип лісу є синонімом типу умовмісцезростання і типу деревостану, єдністю організмів і середовища [4]. Такерозуміння типу лісу є логічним і виправданим. Якщо у детальних наукових абовиробничих розробках дійсно є необхідність розділити характеристику об’єкта на3 градації: тип умов місцезростання, тип лісу і тип деревостану, то так іроблять. Але у більшості випадків така надмірна деталізація переобтяжує виклад,тому раціональніше буде вживати усім зрозумілий скорочений варіант, наприклад:Д2 – свіжа діброва. Класифікаційна схема лісів Алексеєва-Погребняка, будучидещо спрощеною в порівнянні з системою типів лісу В.М.Сукачова, схемоюрозподілення лісової і болотної рослинності Л.Г.Раменського та іншими, в той жечас не поступається їм за інформативністю і глибиною трактування явищ, абезсумнівною перевагою едафічної сітки є її чіткість і лаконічність.
У класифікації П.С.Погребняка основним показником типу лісу єкорінний деревостан, що сформувався на ділянці відповідної родючості ізволоження ґрунту. Видовий склад і бонітет домінантної асоціації деревхарактеризують суть типу лісу, а трав’яний покрив відтіняє окремі особливостімісцезростання. Академік П.С.Погребняк відмічав, що трав’яний покрив є добриміндикатором поверхневого зволоження ґрунту.
Роблячи докладніший гносеологічний аналіз едафічної сіткиП.С.Погребняка, треба визначити, що трофність, маючи головною складовоюродючість ґрунту, органічно пов’язана і з його вологістю. Адже ґрунт проявляє актуальнуродючість тільки при достатньому зволоженні і прогріванні. Отже, при характеристиці кожної кліткиедафічної сітки виступаєтріада: трофність, зволоженість і рослинна асоціація. У більшості випадків саме деревостанкорінного типу лісу є тим узагальнюючим (інтегральним або дедуктивним) показником, яким оперують увсіх викладках і міркуваннях.
Академік П.С.Погребняк трактував ліс як всепроникаючу єдність лісових організмів ісередовища. Він вважав, що провідними факторами, які визначаютьрізноманітність складу і продуктивності природних лісів, є світло, тепло, вода імінеральні поживні речовини ґрунту [4]. Будучи професором не лише лісівництва, але йґрунтознавства та фізичної географії, він постійно дотримувався положення Г.Ф.Морозова, що ліс єпоняття географічне. Тому убільшості наукових праць П.С.Погребняк розглядав ґрунт не лише як продукт метаморфізму верхніхшарів гірської породи, але й як результат взаємодії літосфери з сонячною енергією та похіднихцієї взаємодії – тепла, води імінеральних сполук. Ґрунт є таким самим літописом природи, як і ліс у відображенні наукдендрохронології, палеоботаніки, палеогеології тощо. Відомий еколог-лісівник академікМ.А.Голубець вважає, щогумусова оболонка Землі є потужним захисним утворенням, нарівні з озоновим шароматмосфери [5].
РОЗДІЛ 3 Рекомендації щодо вивчення лісових екосистем та їхкомпонентів в позашкільній роботі з біології3.1 Місце „лісових екосистем” в біології
Екскурсії з учнями в природу, на агропідприємства, на шкільнуділянку легко провести в сільських школах і школах невеликих міст. Вчитель,який працює в великих населених центрах має великі, іноді нереалізованіперешкоди в здійсненні подібних уроків-екскурсій. Виїзд за місто в природу,пов'язаний з великими витратами часу і коштів, а шкільна ділянка є не завжди вміській школі. А тому в таких випадках вчитель змушений або обмежитисярозповіддю в класі, або шукати інші більш доступні форми роботи.
Екскурсії і спостереження паркових рослин, видів дендрофлоризелених зон міста можуть носити суто навчальний характер і використовуватися зметою закріплення матеріалу, викладеного на уроці в класі, а можуть бути ітемами гурткових занять та самостійної роботи учнів. Якщо важко здійснитизаміські екскурсії, то вони частково можуть бути замінені спостереженнями івивченнями рослин в міських садах, парках, навіть на міських бульварах.Незважаючи на те. що умови росту рослин парків мають свою специфіку, зберігаютьвсі свої видові різниці як в будові, так і розвитку, але з успіхом можуть бутивикористані вчителем в його роботі. В якості прикладу ми пропонуємо кільканавчальних екскурсій і можливі напрямки робіт з парковими рослинами в гуртковійроботі.
Екскурсія — форма навчально-виховної роботи з класом абогрупою учнів в умовах природного ландшафту, мета якої — спостереження івивчення учнями різноманітних об’єктів та явищ. За методами проведенняекскурсії розрізняють: дослідницькі, ілюстративні і комбінативні, а за часомпроведення відносно тем занять можуть бути екскурсії: вступні, супровідні,підсумкові.
В більшості випадків слід наголошувати, що екскурсія є більштривалою, і показ об'єктів супроводжується розповіддю вчителя і записуєтьсяучнями. Вчитель кожен раз повинен продумувати тематику і послідовністьвикладення теми, щоб звернути увагу школярів на ті явища і об'єкти, які вонибачили багато разів, але не звергали уваги на них.
На екскурсіях при роботі з класом, проводяться лишекороткотривалі, разові спостереження, і фронтальний показ живих об'єктів, якийспрямовані на закріплення матеріалу, які вивчався в класі. Крім того, збірматеріалу під час екскурсії (опале листя, квітки, плоди), прості записи ірисунки можуть покласти початок формуванню самостійної роботи учнів таелементів їх дослідницької роботи. Як показує досвід, такі екскурсії збільшуютьінтерес до предмету і нерідко є поштовхом до подальшого уже самостійного їхвивчення живої природи.
При організації екскурсії в сади і парки міста, вчительповинен сам добре знати види рослин, які там зростають, їх систематику,морфологічні і біологічні ознаки, їх поширення практичне і господарськевикористання. Маршрут екскурсій треба продумати заздалегідь і розробити, щобуникнути непотрібних повертань в дорозі для того, щоб вибрати рослини, найбільшпотрібні для демонстрації і доступні для огляду.
Робота з учнями в садах і парках поряд з перевагами має ісвої обов'язкові труднощі, серед яких є необхідність виконання вчителем і учнемправил поведінки для відвідувачів. Ці правила є повною системою заборон «ні»,зокрема: «не ламати гілок», «не топтати газонів» і т.д.
Роботу з учнями в парках необхідно організувати так, щоб вонане принесла шкоди рослинам. Треба, щоб вчитель теж не обламував при учняхгілки, не зривав квітки і листя. Весь необхідний демонстраційний матеріал заготовлюєтьсявчителем заздалегідь, з дозволу або за допомогою співробітниківсадово-паркового господарства.
В лісопарках проводити екскурсії набагато легше тому, що тамнемає суворо відокремлених стежок і засіяних газонів, там можна підійти дооб'єкту, і детально роздивитись його. Також в лісопарках рослини знаходяться взначно більш звичайних умовах, і вчитель може дати поняття про рослинніугрупування, тоді як в міських парках, формуються угрупування рослин, зібранихі сформованих людиною.
Крім навчальних екскурсій в садах і парках, можна проводитиспостереження і в системі гурткової роботи: гуртків ботаніків, дендрологів,фенологів. В цьому випадку зміст і тематика завдань виходить за рамки шкільноїпрограми, які потребують тривалих спостережень, послідовній обробці матеріалу іузагальнення отриманих результатів. Такі роботи носять характер невеликихдосліджень, перші самостійні роботи учнів, і виконуються вони в необов'язковомупорядку, а лише кількома учнями, які зацікавлені вивченням життя живої природи.
В якості прикладу можна назвати фенологічні спостереження,які можна провести в садах і в парках. Спостереження слід провести весною,протягом всього літа і восени. Краще, якщо це буде група школярів, кожному зучасників доручають 3-4 екземпляри одного виду рослин, за якими вони будутьспостерігати. Учні в своїх щоденниках відмічають настання фаз розвитку(набухання бруньок, розпускання), і завершують ці спостереження вкінці жовтняабо початку листопада, коли майже всі дерева і кущі в парках стоять уже без листя.Цікаво було б з учнями провести спостереження за продовженням падолисту урізних видів, над продовженням їх вегетаційного періоду.
Отже,слід констатувати, що паркові і лісопаркові території та насадження можутьдосить ефективно бути використані в шкільному курсі біології під час вивченнярозділу «Рослини» і можуть бути ефективними під час організації роботи гуртківюних ботаніків, юних дендрологів, юних фенологів та ряду інших.
3.2 Шкільні лісництва та їх повноваження
Надзвичайноважлива робота із залучення молоді до заходів зі створення нових лісовихнасаджень, пропаганді екологічних знань проводиться в рамках Всеукраїнськоїакції «Майбутнє лісу в твоїх руках», Європейського тижня лісу тощо. Популярнимиформами є шкільні лісництва, які формують у дитячій свідомості дбайливеставлення до навколишньої природи, виховують відповідальних, чесних, розумнихнаступників лісівничих династій.
Шкільнелісництво – це не лише теоретичне вивчення основ лісівничої справи, але іпрактична діяльність учнів у напрямку догляду за лісовими насадженнями,проводять заготівлю лісового насіння, збір лікарської сировини, доглядають запосівами у лісорозсадниках, шкілках, плантаціях. Особлива увага приділяєтьсяпитанням значення лісу в природних процесах і житті людини. Різноманітніекскурсії, лекції, бесіди з кваліфікованими спеціалістами лісового господарства– все це допомагає молоді досконально оволодівати лісівничим мистецтвом,набувати власного досвіду. Наводимо основні положення щодо учнівських(шкільних) лісництв.
1.Учнівське лісництво — це структурний підрозділ закладу освіти, який забезпечуєпотребу школярів, учнівської молоді в здобутті знань, умінь і навичок у галузілісівництва, сприяє вихованню свідомого ставлення до праці, до охорони природи,використання та відтворення лісових ресурсів та вибору майбутньої професії.
2.Учнівське лісництво створюється на базі середніх загальноосвітніхнавчально-виховних закладів різних типів, позашкільних навчально-виховнихзакладів, відповідно до Положення про середній загальноосвітнійнавчально-виховний заклад (Постанова КМУ від 19.08.93 р. N 660), Положення пропозашкільний навчально-виховний заклад (Постанова КМУ від 26.01.94 р. N 45).
3.Учнівське лісництво керується в своїй діяльності основними положеннями ЗаконуУкраїни «Про освіту», Лісового кодексу України.
4.Учнівське лісництво створюється за спільним рішенням засновників, якими можутьбути: держлісгосп, міжгосподарський лісгосп, лісопаркове господарство,колективне сільськогосподарське підприємство, лісницькі науково-дослідніустанови та інші підприємства, а також адміністрації шкіл, гімназій, ліцеїв,позашкільних навчально-виховних закладів, ради дитячих та юнацьких організацій.Учнівське лісництво організовується в екологічно чистих зонах лісів України.
5.Для участі у діяльності учнівського лісництва залучаються учні VII-XI класів. Членамиучнівського лісництва можуть бути учні, педагоги, науковці, спеціалістилісового господарства тощо. Учнівське лісництво організовує свою роботупротягом року в позаурочний час.
6.Основою діяльності учнівського лісництва є організація навчально-виховногопроцесу, експериментальної й дослідницької роботи та продуктивної праці учнів.
Відповіднодо цього керівництвом складається та затверджується план роботи, розділамиякого можуть бути: навчально-виховна робота; експериментальна й дослідницькаробота; виробнича практика; організація змістовного дозвілля.
7.Навчання учнів здійснюється за програмами і навчальними планами, в якихпередбачено теоретичні теми, практичні завдання та дослідницька робота дляучнів вікових категорій II-VIII, IX-XI класів.
8.Основними завданнями навчально-виховного процесу в учнівському лісництві є: розвитокзнань і навичок учнів з лісівництва, біології, екології тощо; оволодіннятеорією і практикою ведення лісового господарства. Експериментальна ідослідницька робота учнів, членів учнівського лісництва, проводиться відповіднодо угод з науковими установами, вищими навчальними закладами за програмами абопланами, затвердженими організаціями-засновниками.
9.Учнівське лісництво працює на спеціально закріпленій за ним території,відповідно до договору між засновниками (дирекцією лісогосподарськогопідприємства з навчальним закладом).
Площаучнівського лісництва поділяється на лісогосподарські ділянки (обходи).
10.При проведенні виробничої практики режим праці і відпочинку має відповідатисанітарно-гігієнічним вимогам, віковим особливостям учнів:
10.1.тривалість робочого дня не повинна перевищувати 4-х годин. Члени учнівськоголісництва з урахуванням вікових особливостей, можуть залучатися до виконаннятаких видів роботи:
10.2.посадка і посів лісу, догляд за лісонасіннєвими плантаціями, вирощуванняпосадкового матеріалу, озеленення населених пунктів та інше;
10.3.заліснення ярів та балок, створення полезахисних лісосмуг та захисних лісовихнасаджень по берегах річок і водойм, виявлення і охорона рідкісних рослин,пам'ятників природи;
10.4.постановка дослідів за завданнями господарства, наукових установ;
10.5.заготівля лікарської сировини, грибів, збирання насіння деревних і чагарниковихпорід;
10.6.підгодівля диких корисних тварин, охорона і приваблення птахів, розселення іохорона мурашників тощо.
Виховнаробота і організація змістовного дозвілля учнів в учнівському лісництвіздійснюється навчально-виховним закладом та виробничим підрозділом, які єзасновниками і планують відповідні заходи як на навчальний рік, так і наканікулярний період.
Управлінняучнівським лісництвом здійснюється організаціями-засновниками. Загальнекерівництво діяльністю учнівського лісництва здійснюється директором базовихшкіл, позашкільних навчально-виховних та інших освітніх закладів спільно збазовим лісництвом (господарством).
Директорбазового навчально-виховного закладу, керівник лісництва (господарства) тощо зоднаковою мірою відповідають за стан роботи в учнівському лісництві; створеннябезпечних умов праці учнів; дотримання ними правил техніки безпеки,забезпечення необхідних умов праці, побуту і відпочинку. План роботиучнівського лісництва затверджується адміністраціями базових навчально-виховнихзакладів та підприємств.
Керівництволісництва (господарства) здійснює спеціаліст, відповідальний за роботуучнівського лісництва, виробничо-господарську, навчально-дослідницьку та іншівиди діяльності.
Директорнавчально-виховного закладу призначає педагога, відповідального за роботуучнівського лісництва, у разі потреби залучають додатково учителів дляпроведення виховної і оздоровчої роботи з членами учнівського лісництва.
Вищиморганом самоврядування в учнівському лісництві є загальні збори його членів,які скликаються не менше двох разів на рік.
Уперіод між загальними зборами вищого органу учнівського самоврядування діє радаучнівського лісництва, до якої входять представники організацій-засновників(лісничий, його помічник, директор школи, інших навчально-виховних закладів,інші спеціалісти лісового господарства), учні.
Лісничийі його помічники відповідають за виконання плану роботи в лісництві, звітуютьпро роботу перед загальними зборами лісництва.
Поточнуроботу обходу організовує лісник. Він розподіляє роботу між учнями, стежить заїї виконанням, організовує змагання і взаємодопомогу, стежить за дотриманнямвстановленого режиму дня і виробничої дисципліни, обліковує працю, звітує пророботу на зборах членів або ради лісництва.
Лісникобирається на загальних зборах або призначається радою лісництва і, як правило,входить до складу ради.
Обов'язкикерівництва лісництва (господарства) по організації роботи учнівськоголісництва. Матеріальна база
Дирекціяпідприємства-засновника створює умови для виконання юними лісоводами всьогокомплексу навчально-виробничих завдань, з цією метою: закріплює за учнівськимлісництвом лісову площу та інші виробничі об'єкти; забезпечує закріплену заучнівським лісництвом ділянку та інші виробничі об'єкти необхіднимиматеріалами, інвентарем, машинами, знаряддям праці; забезпечує гарячехарчування членів учнівського лісництва за рахунок коштів, зароблених учнями, атакож за рахунок додаткових коштів, що виділяються на оздоровчі заходи;забезпечує підвезення учнів від місця проживання до місця роботи і назад; видаєчленам учнівського лісництва посвідчення, розпізнавальні знаки, забезпечує, поможливості, форменим одягом; заохочує учнів учнівського лісництва.
Кращимучням, які виявили особливі здібності в галузі лісівництва, видаєтьсяхарактеристика-рекомендація для вступу у лісові навчальні заклади, яказатверджується керівництвом навчально-виховного закладу та керівництвомлісництва.3.3Еколого-виховний компонент в роботі шкільних лісництв
Слідзазначити, що теорія шкільної та позашкільної екологічної освіти завдяки працямцих авторів у 80-х роках вийшла на якісно новий рівень. Були сформульовані інауково обґрунтовані основні принципи шкільної екологічної освіти, такі як:міждисциплінарний підхід у формуванні екологічної культури школярів;систематичність і безперервність вивчення екологічного матеріалу; єдністьінтелектуальної й емоційно-вольової складової у позашкільній діяльності учнів звивчення і поліпшення навколишнього природного середовища; взаємозв'язокглобального, національного і краєзнавчого розкриття екологічних проблем унавчально-виховному процесі.
Збереженняприроди є надзвичайно актуальним сьогодні, а ліс — це одне з основних джерелчистого повітря і наш годувальник.
Томупропонуємо проводити восени тиждень лісу, включивши такі дні:
Деньекскурсії по лісу „Ліс мій друг і годувальник".
День„Допомоги другу" (трудовий десант по очистці лісу від сміття).
День„Майстрів-фантазерів" (конкурс поробок зі природного матеріалу).
День„Лісових кореспондентів" (оформлення стенду „Ми — друзі лісу" іпідведення підсумків тижня лісу).
Длятого, щоб тиждень був не тільки корисним, пізнавальним, а ще й цікавим,оголосіть дітям під час відкриття тижня конкурс „Короля і королеви лісу".Ними зможуть стати учні, які протягом тижня отримають найбільше ось такихжолудів.
Під час проведення тижня лісу до знань учнів ставляться певнівимоги.№ Кількість годин Зміст акції Вимоги до знань та вмінь учнів 1 2 3 4 1 2 Ліс — мій друг і годувальник знати: що таке ліс, лісова система, яке значення для людини має ліс, якої шкоди завдає людина своєму неоціненному другу-лісу своєю нечемною поведінкою 2 2 Допомога другу знати та використовувати різні способи допомоги лісу: насаджувати дерева, прибирати сміття 3 2 День майстрів-фантазерів (конкурс поробок з природного матеріалу) вміти спостерігати за тим, що їх оточує, збирали чудернацькі корінці, палички, листочки, шишки, жолуді, каштани. Із зібраного матеріалу роботи поробки, вміти захистити свою роботу 1 2 3 4 4 2 День лісових кореспондентів Вміти підготувати стенд „Ми — друзі лісу", на який учні розмістять матеріал: вислови про природу; правила поведінки в лісі; знати шкідників лісу; друзів лісу; розрізняти отруйні та лікарські рослини
Деньекскурсії до лісу по темі: „Ліс — мій друг і годувальник"
Підчас екскурсії зверніть увагу дітей на те, як легко дихається в лісі, який вінкрасивий, скільки тут росте різних рослин і живе різноманітних звірів, що всівони перебувають у злагоді, яке значення для людини має ліс, послухайте голослісу, подивіться навколо, якої шкоди завдає людина своєму неоціненномудругу-лісу своєю нечемною поведінкою.
Запропонуйтедітям вдома написати міні-твір або зробити малюнок про те, що вони бачили,чули, відчували під час екскурсії.
Зробітьдекілька знімків на тему „Ми на екскурсії".
Наступнийдень почніть із слухання міні-творів та розгляду малюнків. Обговоріть всіроботи і визначте кращі. Переможцям вручіть по три жолуді, всім учасникам — по одному.
День„Допомога другу"
Передпочатком трудового десанту вступне слово вчителя.
— Ліс- це наш друг. Позавчора, коли ми приходили сюди на екскурсію, то помітили, яктут брудно. Тому сьогодні ми проведемо трудовий десант по очистці лісу відсміття. До участі в десанті ви запросили своїх рідних, друзів. Принесли ізсобою граблі, відра, в які будемо збирати сміття, лопати, рукавиці. А я взяласірники, щоб сміття, яке не перегниває — спалити.
Учительпроводить інструктаж і „розподіляє" територію. (Під час десанту незабудьте зробити фотографії. Сфотографуйте територію лісу до десанту і після,дітей і дорослих під час роботи.) По закінченню всі учасники отримують поодному жолудю. Найактивніші учасники десанту — по три штуки. Батьки, друзіможуть віддати свої зароблені на десанті жолуді учням, бо на п'ятий день за їхкількістю буде визначено „Короля і королеву лісу".
Деньмайстрів-фантазерів (конкурс поробок з природного матеріалу)
Кращіроботи бажано сфотографувати разом з їх авторами.
Підчас трудового десанту діти не тільки прибирали, а й спостерігали за тим, що їхоточує, збирали чудернацькі корінці, палички, листочки, шишки, жолуді, каштани.Із зібраного матеріалу в класі учні виконують свої роботи. По завершенню кожензахищає свою роботу (робота може бути і груповою).
Визначаються:найоригінальніші роботи; найдотепніші роботи. Переможці отримують по трижолуді, всі учасники — по одному.
Деньлісових кореспондентів
Заготовленостенд „Ми — друзі лісу", на який учні розмістять матеріал: вислови проприроду; правила поведінки в лісі; шкідники лісу; друзі лісу; отруйні рослини; лікарськірослини.
Дляцього варто клас об'єднати в групи і шляхом жеребкування кожна група отримуєзавдання. Для виконання завдання визначте час (це може бути від 10 до 20хвилин). По завершенні роботи кожна група презентує своє завдання і вивішуєйого на стенд під відповідним заголовком.
Укожній групі визначаються найактивніші кореспонденти. Вони отримують по трижолуді, всі учасники — по одному.
Нацей стенд учитель також вміщує фотографії, які були зроблені протягом всьоготижня, творчі роботи учнів.
Коженучень рахує зароблені жолуді.
Визначаєтьсяпереможець серед хлопчиків „Король лісу" (їх може бути два і більше),серед дівчаток „Королева лісу" (їх також може бути дві і більше).
Переможцівиходять на середину класу зі своїми жолудями. Кожен з них отримує корону зпрорізями, у які вони вставляють свої жолуді. Відбувається „коронація"королів і королев. Всі інші діти отримують смужечку картону з прорізями, в яківони вставляють свої жолуді, з'єднують кінці картону так, щоб можна булоодягнути на голівку і стають принцами і принцесами.3.4Підходи і методика проведення екологічних акцій
Акція «Ліси для нащадків»
Акція «Ліси для нащадків» передбачає в період осінніхта весняних лісокультурних робіт посадки лісу за участю учнівської молоді,членів учнівських лісництв та студентів навчальних закладів І-і V рівнівакредитації. Дана акція проводиться з вересня 2003 року.
Головною метою акції є виховання господаря, здатногопрацювати в умовах ринкової економіки, формування творчої працелюбноїособистості, економічної і екологічної культури учнів, привернення увагиорганів влади, громадськості до проблем сільської школи.
Завдання акції включають: розвиток екологічної свідомостіособистості; оволодіння сучасними технологіями впрошування лісових культур,садивного матеріалу; створення нових псів, лісових смуг, лісопарків, скверів таінших об'єктів зеленого будівництва; ознайомлення з сучасними формамигосподарської діяльності; залучення до дослідницької діяльності з лісівництва; об'єднаннязусиль лісогосподарських підприємств, наукових і освітніх закладів з метоюстворення умов для допрофесійної підготовки учнів в галузі лісівництва; закладаннялісорозсадників, шкілок в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах,лісництвах, на присадибних ділянках.
Розділи акції
1. «Насіння — сіянець — шкілка» — передбачає збір івисівання насіння лісових дерев і чагарників, закладання лісорозсадників ташкілок.
2. «Зелене живцювання» — включає в себерізноманітні способи вегетативного розмноження лісових культур сучаснимирайонованими породами.
3. «Висаджуємо ліс» — основний розділ акції, вякому проводяться агротехнічні заходи по підготовці ґрунту та висаджуваннясіянців і саджанців.
4. «Ліси для нащадків» — підсумковий розділ, якийвключає облік посадженого і аналіз навчально-виховної діяльності учнівськоїмолоді, зайнятої в даній акції
В залежності від місцевих умов учасники акції можутьпропонувати свої розділи. До участі в акції запрошуються учнівські колективи,учнівські лісництва загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, гурткиюних лісівників, ланки юних лісівників, клуби, родинні колективи
Умови проведення обласного етапу еколого-натуралістичногопоходу „Біощит" в Україні
Вперше пропонується комплексна програма охорони тапрактичного використання корисних комах під назвою еколого-натуралістичнийпохід „Біотит".
Мета походу «Біотит» — залучення учнів до роботи подослідженню та впровадженню в практику біологічних методів захисту лісу, саду,сільськогосподарських культур від шкідників в Україні. Відповідно до цієї метиставляться такі питання: поширення знань з біології корисних безхребетних, їхролі в екосистемах, методах охорони та раціонального використання; пропагандавеличезної ролі безхребетних в регуляції чисельності шкідливих комах, запиленнірослин, ґрунтоутворюючому процесі тощо; збирання і систематизація даних прогосподарства, які запроваджують біологічні методи захисту рослин, популяризаціїпередового досвіду; організація молоді для здійснення практичної допомогисільськогосподарським та лісогосподарським органам і підприємствам у розробціта впровадженні у виробництва біологічних методів захисту рослин, охороникорисних видів безхребетних, створення сприятливих умов для їх існування.
У рамках походу «Біощит» проводяться такі операції:
1. Операція «Мурашка». Мета цієї операції — сприяння більш широкому застосуванню біологічних методів захисту лісу тапідвищенню його продуктивності шляхом охорони корисних мурашок.
2. Операція «Реміза». Мета — підвищення стійкостілісових насаджень шляхом комплексних біологічних лісозахисних заходів
3. Операція «Джміль». Мета — ефективне використаннядиких комах-запилювачів для підвищення врожайності сільськогосподарських культур.
4. Операція «Махаон». Мета — охорона рідкіснихвидів безхребетних.
Умови походу Основні показники походу «Біощит»:
1. Масова агітаційна та пропагандистська робота по виявленнюкорисної ролі безхребетних у природі і господарській діяльності людини, формуваннядбайливого ставлення до корисних комах, їх охорони.
Кількість проведених за даною темою бесід, лекцій, тематичнихвечорів, виданих плакатів, листівок, буклетів, виступів у пресі, по радіо,телебаченню, проведених семінарів, виставок; підготовка та видання методичнихматеріалів, їх зразки.
2. Організаційна робота: а) участь учнівських об'єднань; б) участьдитячих колективів. Кількість шкільних лісництв, які беруть участь -у поході,обсяг виконаної ними роботи за операціями; в) робота секцій охорони кориснихкомах.
3. По операції «Мурашка»: а) проведенняінвентаризації та паспортизації комплексів мурашників, створення схем їхрозміщення на територіях підприємств лісового господарства, створеннядокументації на комплекси гнізд по областях, районах тощо; б) охоронамурашників. Кількість закріплених за учнівськими об'єднаннями і шкільнимилісництвами комплексів мурашників, кількість огороджених мурашників,встановлення аншлагів, інші заходи щодо захисту мурашників; в) біотехнічнізаходи. Покращення умов існування корисних мурашок у лісі (про чистка,освітлення гнізд). Контроль за станом мурашників у зонах масового відпочинку тарайонах промислового забруднення.
4. По операції «Реміза»: а) організація реміз.Кількість реміз, в яких проводиться основний комплекс заходів; б) біотехнічнізаходи. Підтримання реміз у функціональному стані і створення в них додатковихумов для різних корисних тварин; в) охорона реміз. Закріплення реміз за різнимиучнівськими об'єднаннями і шкільними лісництвами, огороджування, встановленняаншлагів. Контроль за станом реміз; г) проведення охоронних заходів з іншимикомахами-ентомофагами (золотогузки, туруни), ін.
5. По операції «Джміль»: а) проведенняінвентаризації та паспортизації колоній і місць перебування диких комах — запилювачів(поодиноки бджоли, джмелі); б) розробка системи охорони кориснихболонокрильців. Контроль за використанням пестицидів і добрив. Контроль застаном місць перебування корисних болонокрильців; в) біотехнічні заходиВстановлення штучних гніздівель для джмелів, поодиноких бджіл, ос; г) організаціясистеми резерватів для корисних болонокрильців; д) використання медоноснихбджіл для запилювання сільськогосподарських рослин, саду.
6. По операції «Махаон»: а) проведенняінвентаризації та паспортизації місць перебування та конкретних знахідокрідкісних і зникаючих видів комах; б) розробка конкретних заходів з охоронирідкісних і зникаючих видів; в) контроль за дотриманням правил відшуканнярідкісних видів. Застосування заходів адміністративного та іншого покарання зананесення шкоди рідкісним видам або місцям їх перебування; г) організаціязаказників для охорони рідкісних видів.
ВИСНОВКИ
1. Лісові екосистеми мають свою історію та структуру. Перше науковевизначення лісу було дане Морозовим Г.Ф. на початку ХХ ст. На сьогодні існуєбагато трактувань визначення поняття „ліс”. Ліси можуть бути класифіковані закількома ознаками. Ліси виконують певні корисні функції в природномусередовищі, а саме: кліматопокращуючі, водоохоронні, захисні, біоохоронні,лікувально-оздоровчі, естетичні.
2. При вивченні лісових екосистем застосовуютьструктурно-функціональні підходи. Структурно-функцiональний пiдхiд визначаєсистемнi ознаки, що зберiгаються за об’єктами дослiдження незалежно вiдхарактеру їх трансформацiї. Однiєю з ознак системи є її цiлiснiсть. При цьомурiзнi елементи системи взаємозв’язанi. Система у цiлому може мати ознаки,вiдмiннi вiд ознак її частин.
3. В позашкільній роботі вивчення лісових екосистем можна проводитина екскурсіях. Екскурсія — форма навчально-виховної роботи з класом або групоюучнів в умовах природного ландшафту, мета якої — спостереження і вивченняучнями різноманітних об’єктів та явищ. За методами проведення екскурсіїрозрізняють: дослідницькі, ілюстративні і комбінативні, а за часом проведеннявідносно тем занять можуть бути екскурсії: вступні, супровідні, підсумкові.
4. В роботі представлені методичні рекомендації щодо роботи шкільнихлісництв, проведення тижню лісу, організації та проведення різних акцій. Проведенняекологічних акцій сприяє залученню учнів до громадської діяльності, сприяєформуванню екологічної культури, бережного ставлення до оточуючого світу,культури поведінки в природі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андриенко Т.Л.,Шеляг-Сосонко Ю.Р. Растительный мир Украинского Полесья в аспекте его охраны. — Киев: Наук. думка, 1983. — 216 с.
2. АндрієвськийІ. Д., Коржнев М.Н., Шеляг-Сосонко Ю.Р. та ін. Природно-ресурсний аспектрозвитку України. – К.: КМ Academia, 2001. – 110 c.
3. Андрієнко Т.Л., Клєстов М.Л., Прядко О.І. Мережа регіональнихландшафтних парків України: наукові та організаційні основи створення. — Київ,1996. — 56 с.
4. Біологія. Програма для середньої загальноосвітньоїшколи. — К.: Перун, 2000.
5. Бойчук Ю.Д., Солошенко Е.М., Бугай О.В. Екологія і охоронанавколишнього середовища: Навч. посібник. – Суми, 2002. – 284 с.
6. Верзілін М.М., Корсунська В.М. Загальна методикавикладання біологи. — К.: Вища шк… Головне вид-во, 1980.
7. Всеєвропейська стратегіязбереження біологічного та ландшафтного різноманіття. — К., 1998. — 52 с.
8. Генсірук С. А. Ліси України. — Львів: Вид-во Укр. держ. лісотех.ун-ту, 2002. — 496 с.
9. Геоботанічне районування Української РСР. – К.: Наук. думка, 1977.– 302 с.
10. Гордієнко М. І.,Гордієнко Н. М. Лісівничі властивості деревних рослин. — К.: Вістка, 2005. —816 с.
11. Доповідь про станнавколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2007 рік. – Чернігів, 2006.
12. ЄлінЄ.Я. Рослини наших лісів. – К.: Радянська школа, 1983. – 239 с.
13. Ємельянов І.Г. Оцінкабіорізноманіття екосистем у контексті оптимізації мережі природно-заповіднихтериторій // Заповідна справа на межі тисячоліть. – Канів, 1999. – 110 – 127с.
14. Заповідники і національніпарки України. — К.: Вища школа, 1999. -230 с.
15. Збереження іневиснажливе використання біорізноманіття України: стан та перспективи. / Заред. Шеляг-СосонкаЮ.Р.– К.: Хімджест, 2003. – 248 с.
16. ЗверевИ.Д., Мягкова А.Н. Общая методика преподавания биологии в средней школе. — М.:Просвещение, 1985.
17. Зеленая книга УкраинскойССР. Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительныесообщества. / Под общ. ред. Шеляг-Сосонка Ю.Р./ – К.: Наук. думка, 1987 – 216с.
18. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навч. посібник. –Суми, 2003. – 416 с.
19. КалиноваГ. С., Мягкова А.Н. Методика обучения биологии. — М.: Просвещение, 19§5.
20. КорневаИ.Д., Шубкина Л.С. Хрестоматия по методике преподавания биологии. — М.:Просвещение, 1977.
21. КузнецоваВ.И. Уроки биологии. — М.: Просвещение, 1991.
22. Мягкова О.М., Комісаров Б.Д. Методиканавчання загальної біології. — К.: Рад. шк., 1982.
23. Поварніцин В. О.Ліси українського Полісся. — Львів: Вид-во АН УРСР, 1959. — 207 с.
24. Пороша С. І.,Пастернак В. П. Природне лісовідновлення. — Харків: Вид-во Харк. держ. аграр.ун-ту, 1997. — 24 с.
25. Рослинність УРСР. Ліси. – К.: Наук.думка, 1971. – 460 с.
26. Свириденко В. Є.Швиденко А. Й. Лісівництво. — К.: Сільгоспосвіта, 1995. — 364 с.
27. Сукачев В.Н., Дылис Н.В.Основы лесной биогеоценологии. – М.: Наука, 1964. – 374 с.
28. Физико-географическоерайонирование Украинской ССР. – К.: Изд-во Киев. ун-та, 1968. – 684 с.
29. Чернявский М.В. Ліси України та збереження їхнього біологічногорізноманіття. Охорона пралісів України // Конвенція про біологічне розмаїття;громадська обізнаність; участь. – К.: Стилос, 1997. – С. 75-89.
30. Шеляг-Сосонко Ю. Р., Стойко С. М., Вакаренко Л.П. Ліси України.Сучасний стан, збереження, використання. – К.: Наук. еколог. центр. Укр., 1996.– 32 с.
31. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Ліси України: біорізноманітність та збереження.– Укр. ботан. журн., 2001, т.58, №5
32. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Устименко П.М., Вакаренко Л.П., Попович С.Ю.Ценотаксономічне різноманіття лісів України: методи оцінки та синфітосозологічнакласифікація // Укр. ботан. журн. – 1999. – 56, №1. – С. 74-78.
33. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Устименко П.М., Попович С.Ю., Вакаренко Л.П.Зелена книга України. Ліси. К.: Наук. думка, 2002. – 253 с.
34. Шухова Е.В., Лаврух Л.П., Тшяоха Л.П. Формиі методи перевірки знань учнів з біології. — К.: Рад. шк., 1980.
Додаток 1
Виховний захід на тему „Різноманітність природи України.Мішані ліси” (6 клас)
Мета: Ознайомити учнів із рослинним і тваринним світом,багатствами надр, особливостями промислового розвитку, кліматом зони мішанихлісів. Розвивати мислення. Виховувати бережне ставлення до природи. Вчити учнівміркувати, працювати колективно.
Обладнання. Календар спостережень за природними явищами,глобус, карта природних зон України, словники, довідники, енциклопедичнівидання, література за темою, ребуси, гербарій, ілюстрований матеріал — флора іфауна зони мішаних лісів, матеріали до теми « Червона книга України», картки зматематичними завданнями екологічного спрямування, картки до гри «Класифікуй»(перелік назв представників флори і фауни зони мішаних лісів в довільномупорядку).
Хід заняття
І. Підсумок фенологічних спостережень (фенологія — наука про сезонні явища в природі). — Сьогодні черговим синоптиком у нас працює...
(Сьогодні 12 грудня. Сонце зійшло о 7 год. 47 хв., а зайде о15 год. 56 хв. Тривалість дня — 8 год. 9 хв. Опади сьогодні… (у вигляді…або відсутні). Небо… (ясне, похмуре, хмарне). Температура на 7 год. ранку… Вітер ...).
— Грудень землю грудить і хату студить. (Продовжують учні).
Сумний грудень у свято й будень.
Грудень ріккінчає, а зиму починає.
Грудень поле грудить і поле студить.
Прийшов грудень, приніс студень.
Дим без вітру стелиться по землі — значить випаде снігабопотепліє.
II. Актуалізація опорних знань.
1. Тест.
1) Яку форму має Земля: куба, кулі, піраміди?
2) Де поверхня Землі отримує найбільше сонячногосвітлаі тепла: на екваторі, на Північному полюсі, на Південному полюсі?
3) У якій півкулі Землі відносно екватора ми проживаємо: упівденній, у північній, інший варіант?
4) На якому материку розміщена Україна: Австралія, Євразія,Африка?
5) Чому на земній кулі змінюються пори року: бо Сонцеобертається навколо Землі, бо Земля з нахиленою віссю обертається навколоСонця,це залежить від Місяця?
6) Природна зона — це… місцевість, де дуже жарко;місцевість, де дуже холодно; місцевість зі своїми природними умовами: погодою, ґрунтами,рослинами і тваринами.
Для хвилинки інформації
Найстарішим деревом в Україні вважається дуб, якому 1300років. Цей дуб росте в Рівненській області.
А уЗапорізькій області є такий дуб, обхват стовбура якого — 8 м.
2. Бесіда.
— Які природні зони України вам відомі? (Мішаних лісів,лісостепу, степу, субтропіків у Криму)
— Як переходять природні зони одна в одну? (Не різко і одразу,а поступово)
3. Робота з картою (один учень працює біля карти на дошці, арешта — з картами на партах).
— Назвіть і покажіть природні зони України (користуйтесяпоясненнями до умовних знаків).
ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.
1. Відгадування загадок про ліс..
а) Загадує вчитель (показує відгадку-картинку):
Зелені капелюхи на білих стовпах. (Берези) Сини в шапках, абатько — ні. (Дуб і жолуді)
Мишей ловить, а не кіт. Вдень сліпа, а вночі зряча. (Coва)
Влітку одягається, а на зиму одежі цурається. (Листянедерево)
б) Загадки загадують учні.
2. Розгадування ребусів (рослини і тварини зони мішаних лісів).
3. Поетична хвилинка.
Помандруймо швидше вдаль,
Де зеленії верхівки підпирають небокрай,
Де берізка і ялина, сосон край, старих дубів.
Це є північ України — зона мішаних лісів.
4. Повідомлення вчителя.
— Як ви вже зрозуміли, сьогодні мова піде про зону мішанихлісів. Ви ознайомитеся з особливостями цієї зо--ш, будете вчитися міркувати іпрацювати колективно.
IV. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.
1. Словникова робота (підготовлені учні, користуючись словниками-довідниками,пояснюють семантику слів).
Бори — соснові ліси;
субори — ліси із сосни і дуба;
березняки — березові ліси із домішками сосни, осики, губа іграба;
ярус лісу — це ніби рослинні поверхи; виділяють 4 яруси:
I ярус — хвойні дерева,
II ярус — листяні дерева,
III ярус — кущі (підлісок),
IV ярус — трави, мохи, лишайники, гриби;
флора — від латинського слова, що означало «богиня світів ікраси»; це назва рослинного світу; це сукупність іидів рослин певної території;
фауна — на латинській мові означає «покровителька тварин»; ценазва тваринного світу; це сукупність видів тварин певної території;
клімат — багаторічний режим погоди в певній місцевості;
рельєф — нерівності земної поверхні, різноманітні за формою,величиною, походженням;
кераміка — гончарне мистецтво; виготовлення гончарних виробівіз природних глин;
порцеляна — те саме, що й фарфор; так називають посуд.виготовлений зі спеціальної суміші пластичної глини, кварцу і польового шпату (церізні види корисних коїти н).
2. Повідомлення учнів про особливості зони мішаних лісів.
а) В Україні зона мішаних лісів знаходиться на півночіпоказується на карті), займає близько 20 відсотків території. З півночі на південьпростягається приблизно на !00 км. Ця зона називається Поліссям.
б) До зони мішаних лісів входять п'ять областей: Волинська,Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська та невеликі території чотирьохобластей: Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Сумської.
в) Рельєф — рівнинний, низовинний. Землі перезволожені, єболота. Протікають такі річки та їхні притоки: Прип'ять, Горинь, Стир, Жерев,Случ, Уж, Тетерів, Десна.
г) Клімат Полісся помірно-континентальний з теплим і вологимлітом та м'якою зимою. Середня температура січня —8?, липня +19?.. Безморознийперіод — близько 180 днів. Тут найбільше в Україні випадає опадів — 700 мм (найчастіше— влітку).
д) Весна — затяжна, часто змінюється холодна і тепла погода.Сніг тане довго.
Літо — тепле, але не жарке, дощове. Буває багато гроз.
Осінь — перехід до осені поступовий, з частими поверненнямитеплої погоди.
Зима — м'яка, хмарна, з частими відлигами. Висота сніговогопокрову у лютому досягає 20—30 см.
є) У зоні мішаних лісів переважають бори, субори, березняки.
Бори — соснові ліси. Вони двоярусні, бо підлісок відсутній. Втрав'янисто-чагарниковому покрові є мохи, лишайники, чорниця...
Субори — це ліси із сосни та дуба. Тут є три яруси. Упідліску ростуть кущі ягід. А у трав'янистому покрові — копитняк, зірочник,папороть-орляк.
Березняки — це березові ліси з домішками сосни, дуба і граба.З чагарників тут ростуть горобина, калина, малина. Трав'янисті рослини — верес,плаун, звіробій.
У 1968 р. на Поліссі створено Поліський заповідник.
є) У зоні мішаних лісів водяться такі дикі тварини:
звірі птахи комахи іншітварини
лось рябчик шовкопряд гадюка
козуля шпак вусач ящірка
кабан синиця короїд черепаха
білка дрізд комар вуж
куниця дятел ґедзь
борсук
вовк
лисиця
ж) Оскільки земля Полісся заболочена і надмірно зволожена,тут є багато торфовищ і запасів керамічних глин. Тому промисловість Поліссярозвивається у таких напрямках: деревообробна, целюлозно-паперова, торфова,фарфорово-фаянсова...
Фізкультхвилинка (учні виконують довільні вправи, паралельноготуючи по 2—3 репліки діалога-«ланцюжка»).
V. Осмислення учнями знань.
1. Вправа «Вичлени зайве»: що здається вам недоречним середілюстрацій? Чому? (Вчитель знімає недоречні ілюстрації тропічних рослин ітварин).
2. Вправа «Знайди невідоме»: читати мовчки матеріалпідручника. Знайти думки, які не згадувалися в ході уроку.
3. Вправа «Ставимо запитання»: поставити запитання запрочитаним.
Наприклад:
У якій частині зони мішаних лісів тепліше? (У південній)
Чому тут зростають бук, граб, береза, липа, осика? (Бо туттепліше)
Що росте під деревами? (Підлісок із кущів шипшини, барбарису,терну, вовчих ягід)
Де ростуть трав'янисті рослини? (На галявинах)
Які рослини першими зацвітають ранньою весною? (Підсніжним,проліски, сон)
Які тіньовитривалі рослини зацвітають пізніше? (Конвалія,фіалка, квасениця)
Які рослини не бояться морозів і зимують зеленими підморозом? (Суниці, копитняк, барвінок)
5. Вправа на встановлення ситуативно-причинних зв'язків тапрогнозування подій (робота в парах з переходом в групову).
— Поміркуйте, порадьтеся, підготуйте узгоджену точку зору щодонаступних запитань:
а) чи можна на Поліссі отримати високі врожаї баштаннихкультур? (Ні, бо баштанні культури — кавуни і дині — ростуть там, де жарко ісухо);
б) які заходи ви би порадили жителям Полісся та куди б вивклали більші суми — у добування вугілля, торфу чи нафти9 (Удобування торфу, бо на Поліссі немає великих запасів нафти)
6. Гра «Класифікуй». (Робота в групах. Див. Додаток 3).
Із безсистемного переліку представників флори і фауни Поліссякожній групі пропонується вибрати і зачитати назви: дерев, кущів, трав'янистихрослин; звірів, птахів чи комах.
7. Пізнавальні завдання.
— Поміркуйте, порадьтеся (в парах) і дайте відповідь:
а) чому такі тварини, як лось, кабан, лисиця, дятел, шишкарможуть жити тільки у лісі? (Ліс дає їм спокій, захист, їжу, житло, можливістьрозмножуватися);
б) чому взимку під листяними деревами снігу більше, ніж підхвойними? (Хвоя на зиму не опадає і затримує сніг на собі, а голі гічкилистяних дерев пропускають сніг до землі)
VI. Узагальнення та систематизація знань.
1. Підсумкова бесіда.
— Про що йшла мова на сьогоднішньому уроці? (Про зону мішанихлісів)
— Що нового для себе ви запам'ятали? (Дізналися значенняслів, які рослини і тварини на Поліссі, який там клімат і промисловість)
— Покажіть на карті зону мішаних лісів.
2. Вправа «Чернетки письменника».
Ви — письменник. Повернулися з прогулянки по мішаному лісу іхочете викласти свої враження на папері. Підготуйте робочі матеріали (епітети,порівняння, метафори) для опису одного з представників флори чи фауни Полісся. (Роботав парах з переходом у групову: «Ми обрали для опису… Епітети… Порівняння… Метафори ...» За наявності часу — скласти кілька речень за цими робочимиматеріалами. Див. додаток).
3. Змагання «Кращий друг природи».
— Ми часто чуємо: «Ліс потрібно оберігати». Але поміркуймо —від кого і від чого слід оберігати ліс? Складіть свої правила поведінки в лісі.(Робота в групах. Учні зачитують складені ними правила).
— Хто більше записав, яка група є кращим другом природи?
VII.Домашнє завдання.
Підготувати матеріал підручника та зошита з природознавства.Для бажаючих — за додатковою літературою опрацювати тему «Мішані ліси» іповідомити факти, які оминули увагою на уроці. Підготуватися до змагання «Хтобільше знає?» — за матеріалами «Червоної книги України».
Додаток2
Загадки про представників флори і фауни мішаних лісів
Зимою — як літом, літом — як зимою. (Ялина, сосна)
Я найперша зацвітаю
Синім цвітом серед гаю.
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не стане влітку. (Пролісок)
Білі дзвіночки висять, гойдаються, як називаються? (Конвалія)
Вірно людям я служу, їм дерева стережу. Дзьоб міцний ігострий маю, шкідників ним здобуваю. (Дятел)
Які ноги, такий ніс. По болоту ходить скрізь. Ще й на хатіхату має. Жаб і черв'яків збирає. (Лелека)
Повзун повзе, на базар голки везе. (їжак)
Цвіте синьо, лист зелений,
Землю прикрашає:
Взимку все мороз поб'є,
Його не чіпає. (Барвінок)
Діалог-«ланцюжок» (промірні діалоги учнів)
— Тобі доводилося бувати у зоні мішаних лісів?
— Так, мої бабуся і дідусь проживають на Поліссі. А ти бачивмішані ліси?
— Ні, і дуже жалкую. Які дерева ростуть у мішаних лісах?
— Різні: і хвойні, і листяні. А ти знаєш, чим вони відрізняються?
— Так, у хвойних дерев замість листя — голки-хвоїнки. Атварини тобі у мішаному лісі зустрічалися?
— Звірів я бачив мало — тільки зайчика та лисичку, і то —здалеку. Вони дуже полохливі. А ти знаєш, як добувають і використовують торф?
— Так, ми вчили на уроці природознавства, що торф — це іпаливо, і ліки, і добриво, і підстилка для тварин на фермах. Чи є там рослини,які схожі на наші?
— Багато. Із дерев. — сосни, ялини, дуби, берези. Ізчагарників — чорниця, горобина, шипшина, глід, ліщина. А які ти трав'янистірослини знаєш?
— У нашій місцевості ростуть папороть-орляк, проліски,сон-трава, конвалія, мати-й-мачуха, ряст, дзвоники… А у мішаних лісах є такірослини?
— Там теж є ці рослини. Ще й багато грибів і лікарськихрослин. Тобі батьки дозволять навідатися до мене, щоб подивитися мій гербарій?
— Я спитаю дозволу і прийду з книгою про комах. Там є багатоінформації про їхній спосіб життя. Ти цікавишся цим питанням?
— Так, на Поліссі я спостерігав за такими комахами:жук-олень, лимонниця, кропив'янка, адмірал, павичеве око...
Додаток3
Гра «Класифікуй»
Хто у лісі живе (фауна) і що у лісі росте (флора)!
Сосна, чорниця, зірочник, заєць, сорока, хрущ, береза,горобин, копитняк, зірочки жовті, лисиця, синиця, жук-олень, дуб, шипшина,папороть-орляк, підсніжник, миша, їжак, дятел, краснотіл, граб, барбарис,пролісок, борсук, шпак, кропив'янка, терен, сон-трава, ондатра, зозуля,трясогузка, лимонниця, липа, вовчі ягоди, конвалія, зубр, мухоловка, павичевеоко, осика, калина, фіалка, білка, адмірал, клен, малина, квасениця, лось,кулик, ведмедиця, ясен, глід, суниця, дикий кабан, лелека, мурашка, тополя,ліщина, барвінок, первоцвіт, кіт лісовий, дикий голуб, коник, мати-й-мачуха,ряст, куниця, тхір, соловей, голуб'янка, вільха, медунка, бобер, кріт, бджоладика, вероніка, дзвоники, кажан, джміль, ялина, олень, махаон, звіробій,козуля, сова, бронзівка, цмин, вовк, оса, верес, ведмідь. (91)Рослини (флора) Дерева Кущі Трави (11) (10) (22) Тварини (фауна) Звірі Птахи Комахи (20) (12) (16)
Епітети, порівняння, метафори (які можуть підібрати учні впроцесі складання опису).
Епітети порівняння метафориЖук-олень — найбільший і найкрасивіший жук; верхні щелепи самця, — жук-олень любить ласувати — жук коричневого кольору, як роги оленя дубовим соком блискучий мухомор — висока ніжка; — яскраво-червона шапка; — шапка вигинається, — у дорослого гриба шапка — шапка з білими цятками; наче тарілка вигинається; — корисний мухомор — мухомором лікуються лосі конвалія — пишне зелене листя; — білі духмяні квіти; — червоні отруйні ягоди — квіти наче фарфорові — піднімаються квіткові стрілки; дзвоники — конвалії дзвенять чарівним дзвоном; — конвалія лікує людей від серцевих хвороб; — конвалія чарує нас своєю красою Сон-трава — шовковисті волоски; — квітка ніби невеликий — сон вбрався в сріблясту теплу — чарівна квітка фіолетового тюльпан; шубку; кольору; — сріблясті волоски наче — сон не боїться весняних — пряме стебло; шубка приморозків; — пухнастий комірець — пухнастий комірець гріє пелюсточки Підсніжник — ніжні невеличкі білосніжні — підсніжники наче — підсніжники сповіщають квіти; — пелюсточки видовжені розвідники красуні-весни про весну; — квіти підсніжників прикрашають ліс; — підсніжники ростуть під сніговою ковдрою; - — земля прокидається від зимового сну; — у цибулинці запасає поживні речовини Глід (кущ) — темпо-коричневі гілки; — червоні плоди наче — вкривається квітами; — колючі гілки; намистинки — глід прикрашає ліс; — білі запашні квіти; — приносить користь — чудовий аромат; — солодкий сік
Додаток 4
Математичний дидактичний матеріал екологічної спрямованості
1. Чисте повітря — здоров'я природи. Люди насаджують ліси,які очищають повітря від пилу. Із 100 кг шишок можна отримати 2 кг насіння.Скільки потрібно шишок, щоб отримати 6 кг насіння? 3 кг?
2. Підрахували, що соснова посадка увібрала (очистилаповітря) за рік 32 тонни пилу, а дубова — 54 тонни. На скільки тонн пилу більшеувібрала дубова посадка, ніж соснова?
3. Птахів слід оберігати, бо вони захищають рослини відшкідливих комах. Маленька пташка мухоловка приносить у гніздо 1 кг комах за 15днів. За скільки днів вона принесе 2 кг комах?
4. Для лісових мешканців приготували 29 кг солі-лизун-ця. 15кг солі злизали лосі, 8 кг — козулі, а решту — інші мешканці лісу.
5. Маленьке ведмежа має масу 800 кг. Якамаса двохмаленьких ведмежат? Чотирьох?