Загальнотехнічні предмети в контексті підготовки спеціалістау ВНЗ
План
1.Склад і зміст загальнотехнічних предметів.
2.Групування професій на основі єдності загальнотехнічної підготовки.
1.Склад і зміст загальнотехнічних предметів
Яксвідчить досвід історії професійно-технічного утворення в Україні і закордоном, склад і зміст предметів, що належать до загальнотехнічних, незалишаються незмінними. Історичний аналіз показує, що виявляється тенденціяпоступово включати до складу загальнотехнічних такі предмети, що колись входилив групу спеціальних дисциплін навчального плану училищ для підготовки робочихкадрів. Цей процес визначається розвитком технічних наук, їхньою інтеграцією ісинтезом. Разом з тим на зміну сполуки загальнотехнічних предметів в училищахвпливають і процеси уніфікації засобів праці, застосовуваних у виробництві матеріалів,способів зміни параметрів і регулювання ходу технологічного процесу. Найбільшблизький приклад — це електротехніка, основи промислової електроніки, основиавтоматизації виробництва. Ці предмети в недалекому минулому найчастішевідносилися до спеціального і вивчалися тільки при підготовці молодихробітників за професіями радіотехнічного профілю і деяким іншим. В даний часпереважна більшість професій, за якими готують робітників у середніхпрофтехучилищах, вимагає знання цих предметів у якості загальної технічноїоснови професійної підготовки. Перехід частини знань зі спеціальних узагальнотехнічні предмети — це своєрідне відображення в теорії і практицінавчання істотних змін у техніку, технології, у змісті самих технічних наук,змін у трудових функціях робітників.
Відбуваютьсязміни й у тих предметах, що стабільно входять до складу загальнотехнічних.Наприклад, введення Єдиної системи конструкторської документації СЄВ (ЕСКД СЄВ)змусило переглянути програму за кресленням для середніх профтехучилищ ітехнічних училищ.
Відповіднодо нині діючих навчальних планів до загальнотехнічних предметів у середніхпрофтехучилищах належать: креслення, малювання; електротехніка, основипромислової електроніки, радіотехніка; основи обчислювальної техніки; основи технічноїмеханіки, гідравліки, пневматики; основи теплотехніки; допуски і технічнівиміри (основи метрології); матеріалознавство; предмети основ технологіївиробництва; предмети, що утворять групу природно-наукових основ технології,наприклад основи агрономії, мікробіології, зоогігієни, землеробства іґрунтознавства, геодезії, геології і гідрогеології і деяких інших; основиекономіки праці і виробництва. Усього нараховується біля ста предметів.
Зрозуміло,що при підготовці кваліфікованих робітників у середніх профтехучилищах закожною професією далеко не всі ці предмети входять до складу навчального плану.
Динамічнакартина сполуки загальнотехнічних предметів училищ спонукала проаналізуватистан загальнотехнічної підготовки насамперед за формальними знаками ролі імісця загальнотехнічних дисциплін у навчальних планах 1978 р.
Безлічзагальнотехнічній і близьких їм за функціями предметів навчальних планівсередніх профтехучилищ по однорідності навчального матеріалу можна звести всімох груп.
Булодосліджене число годин, відведених на вивчення профтехнічних предметів у 418навчальних планах середніх профтехучилищ по збірниках №1-9 1978 предметипредставлені досить нараховують 23 варіанта часу їхнього вивчення і 26навчальних програм, хоча з кожної з них у більшій частині повторюються ті саміпоняття.
Електротехніка,основи промислової електроніки, представлені в половині навчальних планів,нараховують 40 тимчасових варіантів і 15 навчальних програм тільки поелектротехніці. Ця група предметів, як відзначалося вище, має тенденцію допоширення. Можна припустити, що в недалекому майбутньому вони будуть такожшироко представлені, як матеріалознавство і креслення в даний час. Графіка,креслення, читання креслень включені в 77% навчальних планів, нараховують 20тимчасових варіантів і 11 програм, мало чим відрізняється. Допуски і технічнівиміри — один предмет з єдиною навчальною програмою, але з трьома тимчасовимиваріантами — представлений тільки в 10% планів з розрахунку 301 навчальногоплану, хоча потреба в цьому предметі значно ширше. Основи економіки праці івиробництва — також один предмет сивиною навчальною програмою, що сполучить усобі НОТ, конкретну економіку із соціальними питаннями праці робітників навиробництві.
Важкопояснити наявність багатьох навчальних програм по тому самому предметі, як ізначне число варіантів часу, що відводиться на вивчення даного предмета врізних збірниках навчальних планів. Усе це свідчить про необхідністьупорядкувати сполуку, структуру і зміст загальнотехнічних предметів і час на їхнєвивчення в середніх профтехучилищах.
Розглянемокритерії добору загальнотехнічних знань, формованих навчальними програмамисередніх профтехучилищах.
Першийі вирішальний критерій добору загальнотехнічних знань — цінність інформації,обумовлена цілями і задачами загально-технічної підготовки майбутніх молодихробітників. Оптимальним буде той випадок, коли вся сполука знань у навчальнихпрограмах цілком реалізує навчально-виховні цілі. Такого роду випадки напрактиці малоймовірні. Найчастіше спостерігається надмірність інформації.
Другийкритерій добору — вимоги виробництва до загально-технічної підготовки молодихробітників даних груп професій. Ці вимоги можна виявити з аналізу Єдинихтарифно-кваліфікаційних довідників (ЕТКС) і професійно-кваліфікаційних характеристик(ПКХ). У цих документах у визначеній мері визначаються обсяг і складністьвиробничої інформації, перелік навичок і умінь, необхідний молодому робітниковіданого кваліфікаційного рівня. Крім переліку загальнотехнічних предметів аналізЕТКС і ПКХ дає можливість у першому наближенні виділити і зміст цих дисциплін.
Припорівнянні даних ПКХ, розроблених НДІ міністерств і відомств у 1976 — 1978 р.,з відповідними зведеннями тих же (або досить близьким) професіям, поміщеним вЕТКС у 1968 — 1970 р., видно, що по багатьом професіям відбулися значні зміни втрудових функціях робітників, у застосовуваній ними техніці. Техніка стаєскладніше і завдяки цій обставині збільшується обсяг загальнотехнічних іспеціальних знань, зростає фактор відповідальності працівників. Така тенденціяпростежується по багатьом професіям практично всіх галузей народногогосподарства.
Третійкритерій добору сполуки і змісту загальнотехнічних предметів — зміст самихтехнічних наук, система понять, включених у ці науки, тому що в навчальнийпредмет входять основи даної науки.
Технічнінауки тісно пов’язані з природно-математичними галузями знань, досліджуютьнаступні об’єкти:
субстраттехніки —матеріали, застосовувані в засобах і знаряддях праці, у предметах праці,властивості, якості, область застосування, марки матеріалів;
структуратехніки-пристріймашин, приладів, апаратів;
функціїтехніки —призначення, принцип і способи дії технічних систем;
процеси — технологія, способи впливузасобів праці на предмет трудового процесу для одержання бажаних властивостей,якостей, розмірів:
виміру відстаней, часу, напруг,сил, опорів і інших даних, необхідних у процесі праці.
Метрологіяприсутня у всіх об’єктах технічних наук, тому що без вимірів величин немає нітехніки, ні технології, ні виробництва, ні самих технічних знань. Таке двоїстеположення метрології (як самостійна технічна наука і як невід’ємна частинакожної з них) породило чимало суперечок про місце дисципліни «Допуски ітехнічні виміри» у навчальному плані училища.
Технічнінауки мають різний ступінь спільності в застосуванні: від загальної —метрології, до самої вузької — спеціальної технології.
Підвпливом НТР не тільки змінюється структура і зміст технічних наук, але ірозширюються їхні прикладні функції, що веде в кінцевому рахунку до збільшенняобсягу технічної інформації, необхідної кваліфікованому робітникові дляуспішної праці.
Матеріалу навчальному предметі має, як правило, відмінну від відповідної наукиструктуру, що диктується закономірностями навчання.
Четвертийкритерій добору сполуки і змісту загальнотехнічних предметів — принципидидактики: науковість і ідейна спрямованість матеріалу, система і послідовністьу побудові, доступність і посильність технічних понять, предмета в цілому івсій сполуці загальнотехнічних дисциплін і ін.
Складністьпонять прямо пов’язана з критерієм приступності матеріалу. Доступністьхарактеризує якісну сторону навчального матеріалу: ступінь узагальненостідосліджуваних понять, число зв'язків у них.
Єі друга характеристика змісту навчального предмета: доступність, тобтоможливість учня за відведене програмою час опанувати даним навчальнимматеріалом, виконати намічені навчальні завдання, вирішити пропоновані задачі.
Складністьнавчального матеріалу визначається по перевазі двома факторами: ступенемузагальнення, абстракції і внутрішніх зв'язків понять. Визнано, що чимабстрактніше поняття, тим воно складніше для засвоєння учнями. З цього поглядусамий доступний матеріал представляють факти, а самий важкий —причинно-наслідкові і залежності. Причому сутужніше по наслідку знайти причини,чим через визначити наслідок. Необхідність рішення цих питань з'являється й упроцесі виробничої діяльності, наприклад у роботі наладчиків, ремонтників,операторів механізованого й автоматизованого виробництва, нерідко виникаєпотреба визначити причинно-наслідкову залежність і іноді в умовах недоліку часуі психологічної напруги через високу відповідальність.
Присистематизації понять за ступенем їхньої приступності для розуміння учнямиможна також виходити з числа внутрішніх зв'язків, що характеризують данепоняття. При такому підході самою легшою буде поняття з одними-двома зв'язками,а самим важким — з числом зв'язків 7 і більш.
Якщозазначені критерії приступності застосовувати до сполуки понятьзагальнотехнічних наук, то можна приблизно оцінити їхня складність. У підсумкуодержимо наступний у порядку убування складності ряд понять технічних наук:обчислювальна техніка; промислова електроніка; електротехніка; основиметрології; основи технічної механіки; основи теплотехніки, гідравліки,пневматики; контрольно-вимірювальні прилади й основи автоматичного регулювання;технічне креслення, читання креслень; технологія даного виробництва;матеріалознавство. Цей ряд характеризує доступність понять у цілому забільшістю їх у даній групі технічних наук. Це не означає, що серед, наприклад,знань по електротехніці немає більш доступних, чим у кресленні. У кожній науцімається широкий набір понять, різних за доступністю, однак у загальному видіможна охарактеризувати ступінь абстракції, а отже, і складність кожногопредмета.
Застосуємозапропоновані критерії добору сполуки і змісту загальнотехнічних предметів длявиявлення можливого переліку загальнотехнічних дисциплін.
Нерозглядаючи питання про цінності інформації, візьмемо в якості відправні вимогивиробництва до загально-технічної підготовки молодих робітників. У цих ціляхрозглянемо табл. 3. У ній на підставі вивчення професійно-кваліфікаційниххарактеристик (ПКХ), розроблених НДІ міністерств і відомств у 1976—1979 р., приведенізведені дані про перелік загальнотехнічних предметів, що рекомендується, припідготовці кваліфікованих робітників цієї галузі в середніх профтехучилищах.Усього було розглянуто і проаналізоване 63 ПКХ по ведучих професіях, у томучислі: по гірничорудній промисловості — б, по даній металургії—10, по хімічній,нафтохімічній і нафтопереробної— 11, по верстатобудівної — 9, по суднобудівної— 5, по целюлозно-паперовій промисловості — 22.
Аналізсполуки і почасти змісту загальнотехнічних предметів у табл. 3, а такожпорівняння ЕТКС 60-х і 70-х років дозволяють зробити деякі висновки. Насампереднеобхідно відзначити збільшення числа професій, для яких потрібні знання основпромислової електроніки, обчислювальної техніки, СТОСІВ і А, основ технічноїмеханіки, гідравліки і теплотехніки. І це зрозуміло, тому що без цих знань неможна зрозуміти техніку і технологію апаратурних автоматизованих процесів, щоусі ширше застосовуються і будуть застосовуватися в сучасному виробництві.
Примітка.Дробове число X означає частку всіх професій даної галузі промисловості, у ПК.Хяким є вказівка на необхідність вивчення загально-технічного предмета.
2.Групування професії на основі єдності загальнотехнічної підготовки
Вищевідзначалося, що в діючих навчальних планах 1978 р. утримується більш 130навчальних програм по загальнотехнічних предметах. Причому частина з них дублюєодин одного, розрізняючи не стільки змістом, скільки часом їхнього вивчення.Для зменшення числа програм у розумних межах і упорядкування їхнього змісту доцільногрупувати професії, підготовлювані в середніх профтехучилищах, на основіспільності предметів.
Аналітичнийрозгляд вимог виробництва до загальнотехнічної підготовки молодих робітників —перший крок по шляху кваліфікації професій у залежності від сполукизагальнотехнічних предметів і їхнього основного змісту.
Томущо з ростом складності і відповідальності праці збільшується обсяг і складністьзнань, необхідних робітникові для успішної діяльності, то можна використовуватидля цілей групування професій на загальнотехнічній основі трудові функції.
НДІпраці на підставі усереднених балансів використання: робочого часу зафункціями у різних галузях промисловості визначив питомі ваги робочих функцій іфакторів, що можуть бути використані для приблизної оцінки сполуки професій, щовходять у дану групу.
Напідставі робочих функцій, крім підготовки роботи, професії можна класифікуватина наступні групи: ручні машини, автоматизовані і апаратурні (табл. 1). Останнюгрупу з погляду загально-технічної підготовки можна об'єднати завтоматизованими професіями. Усередині цих великих груп можуть бути утвореніпідгрупи або їхні сукупності.
Таблиця1. Питомі ваги робочих функцій і факторів відповідальності по видах трудовихпроцесів (у % до загального часу праці)Трудові процеси
/>Робочі функції, фактор відповідальності ручні машинно-ручні машинні автоматизовані апаратурні
1. Підготовка роботи й обслуговування робочого місця
2. Розрахунок
3. Ведення робочого процесу
4. Відповідальність
15,5
5,5
72,0
42,0
12,1
6,2
73,5
8,2
10,0
7,0
74,5
8,5
7,8
4,7
78,2
9,3
5,4
3,3
81,3
10,0
Загальнотехнічнізнання й уміння найбільше застосування знаходять у функціях розрахунку(креслення, основи технічної механіки, електроніка й інші), у робочому процесі(переважна більшість з них), у факторі відповідальності (основи технології,допуски і технічні виміри і деякі інші).
Класифікаціяпрофесій за чотирма групами на підставі характеру трудових процесів свідчить,що четверта група, у яку входять апаратурні й автоматизовані процеси, вимагаєпри підготовці робочі введення таких предметів, як основи обчислювальноїтехніки, основи промислової електроніки. Ці предмети, всі або частина їх,потрібні, як свідчать досвід і проведені дослідження, і робітником наладчикам,діагностам, ремонтникам автоматичних систем, складних машин. Інакше кажучи,ручні професії налагодження, настроювання, ремонту складних технічних системвимагають, як і професії робітників четвертої групи, тих самихзагальнотехнічних предметів зі сполуки, відзначеного вище. Ця обставинасвідчить, що вирішальним фактором утворення груп професій за спільністюзагальнотехнічної підготовки є міра складності техніки.
Однакрозглянута класифікація не може бути застосована до двох предметів: «Основитехнології» і «Основи економіки праці і виробництва». У першому випадку сампредмет великий за змістом, що визначається галуззю (під галуззю) виробництва.Наприклад, основи загальної хімічної технології відрізняються за змістом відоснов технології виробництва кисломолочних продуктів. В другому випадку предметєдиний для всіх професій.
АналізЕТКС із погляду складності і відповідальності трудових функцій робітниківпоказав, що чим складніше і відповідальніше професійна діяльність, тим вищерозряди тарифної сітки, з яких починається відлік: Наприклад, більшістьпрофесій машиністів будівельних машин тарифікується, починаючи з 4-го розряду.Однак є в ЕТКС професії і роботи, тарифіковані високими розрядами не черезскладність, а з урахуванням ваги праці. Кількість подібних професій в ЕТКСскладає не більш 2% і тому не може з'явитися серйозною перешкодою длягрупування.
Можнавиділити вісім груп професій, що вимагають єдиної сполуки загальнотехнічнихпредметів. Більшість цих груп мають міжгалузевий характер.
Iгрупа. У неї входять апаратники, оператори, робочі по обслуговуванню роботів,комплексно-механізованого й автоматизованого виробництв. Їх поєднує збігістотних трудових функцій, приблизно єдина міра складності і відповідальності,єдність принципів і технічних рішень, засобів праці, приладів контролю івиміри, значна міра “спільності” технічної інформації (крім технології).
Характернимдля цієї групи професій є підвищення ролі і значення таких предметів, якелектротехніка і промислова електроніка основи обчислювальної техніки, Ядром служатьпоняття промислової електроніки.
Крімцих предметів до складу загальнотехнічних при підготовці апаратників,операторів включають також креслення, матеріалознавство, у якому ширшепредставлені знання матеріалів, основи теплотехніки (для ряду професій,наприклад, металургійного виробництва), основи технології, якщо вони невключені до складу спеціальної технології.
IIгрупа. У неїввійдуть дві підгрупи професій: у перш-збирачі, регулювальники промисловогоустаткування; у другу — діагности, ремонтники і наладчики промисловогоустаткування. Інакше кажучи, до першої підгрупи належать робітникитехнологічних професій, до другого — обслуговуючі технікові.
Слідзазначити показність професій другої групи. Так, тільки слюсарі іелектрослюсарі, що займаються зборкою і ремонтом промислового устаткування,представлені в 14% усіх навчальних планів 1978 р. для середніх профтехучилищ;ремонтники I- і наладчики верстатів — у 9% планів. Б сукупності ці професіїскладають майже четверту частину всіх підготовлюваних у середніхпрофтехучилищах професій. Ці професії представлені у всіх галузях промисловості(народного господарства).
Однієїз особливостей діяльності наладчиків, діагностів, слюсарів з ремонтупромислового устаткування, є часто виникаюча необхідність пошуку причиннесправностей, збоїв і вибору з безлічі можливих найбільш раціональні шляхиналагодження, ремонту, регулювання. Тому при підготовці середніх профтехучилищ,що учаться, по відзначеним вище професіях доцільно в них розвивати евристичнемислення, технічну, інтуїцію й інші якості, що допомагають прийняти правильнерішення без перебору більшості можливих варіантів причин. Ці якості розумурозвиваються при формуванні узагальнених умінь планувати хід рішення задачі,осмислювати неї. Виникає необхідність сформулювати правила обчислення умовзадачі і наступного використання евристичних прийомів. Цьому сприяють проблемніситуації, можливість створення яких пов’язана зі змістом програмного матеріалу.Тому, бажано, щоб при доборі змісту загальнотехнічних" предметів запрофесіями другий, групи враховувалася потреба в подібному навчальномуматеріалі. Його варто включати в теоретичну частину програм і широковикористовувати при виконанні лабораторно-практичних робіт. Розвиток евристикий інтуїції служить ефективним засобом формування технічного творчого мисленняучнів, що є однієї, з ведучих цілей загально-технічної. підготовки. Крім того,творче технічне мислення учнів розвивається в процесі вивчення спеціальногопредмета «Основи технічної творчості». Досвід такого навчання накопичений уряді училищ.
Припідготовці робочих кадрів за професіями другої групи до загально-технічногоможуть бути віднесені наступні предмети: електротехніка з основами промисловоїелектроніки — з єдиною програмою для всіх професій групи; креслення (загальніоснови машинобудування для більшості професій другої групи); електротехнічнекреслення — для електромонтерів і електрослюсарів; технічна механіка, об'єднаназ основами пневматики і гідравліки або окремо від них —для більшості професій;допуски і технічні виміру — для всіх професій; матеріалознавство, для більшостіпрофесій — машинобудівне, для електрослюсарів і електромонтерів — з вивченнямматеріалів; основи технології виробництва (цей предмет може бути самостійнимабо включений у матеріалознавство або спеціальну технологію).
IIIгрупа. До третьої групи належать професії складальників, наладчиків,регулювальників, ремонтників контрольно-вимірювальних приладів (СТОСІВ),засобів провідний і без провідного зв'язку, радіо і апаратури, мікропроцесорів,промислових роботів.
Істотноважливими для робітників даної групи є знання й уміння по електротехніці,радіотехніці, промисловій електроніці. Вони складають ядро загальнотехнічнихзнань. Тому програми за цими розділами технічних наук повинні бути розширені імати більше навчальних годин у порівнянні з програмами для інших професійнихгруп. Для робочих цих професій необхідні також знання й уміння по читаннюелектротехнічних, радіотехнічних схем по допусках і технічних вимірах. Основнийзміст при вивченні складають матеріали.
IVгрупа. У четверту групу входять будівельні професії: монтажники, муляри,обробники. Велика частина трудових процесів цих професій відноситься до ручнийі машинно-ручним: З огляду на зміст трудових функцій, вимоги будівельної індустріїдо загально-технічної інформації, можна затверджувати, що кваліфікованимробітником за професіями четвертої групи треба опанувати загальними основамикреслення і будівельним кресленням, знаннями по електротехніці з основамипромислової електроніки, загальному і будівельному матеріалознавству, основамтехнології будівельного виробництва.
Електротехніказ основами промислової електроніки необхідна через усе більш широке поширення вбудівництві електрифікованих інструментів, електронних пристроїв, у недалекомумайбутньому з'являться і роботи.
Основитехнології будівельного виробництва іноді включаються до складу спеціальнихпредметів, хоча для цього немає достатніх основ. Велику роль тут граютьсформовані традиції і почасти бажання зменшити число.
Vгрупа. У неї входять наступні професії: машиністи будівельних машин, машиністидорожньої і меліоративної техніки; трактористи-машиністи; водії, транспортнихзасобів, крім водіїв локомотивів, потягів залізниць і метрополітену.
Ціпрофесії пов’язані з керуванням рухомого засобу і належать до машинного. Упроцесі професійної підготовки робітники цих професій повинні опанувати такоюстратегією руху, при якій затрачається менше часу для виконання заданої роботиі підвищуються продуктивність і якість праці. Причому по ряду професій п'ятоїгрупи потрібні технологічні знання. Як приклад можна взяти професіютракториста-машиніста, якому треба знать і основи агрономії й інші, предмети,що розкривають технологію оброблення сільськогосподарських культур.
Припідготовці в училищах робітників за професіями п'ятої групи до складузагальнотехнічних дисциплін можуть увійти: креслення (загальні його основи імашинобудівне); електротехніка з основами промислової електроніки;машинобудівні й електротехнічні матеріали; технічна механіка з основамипневматики і гідравліки, тому, що гідропривід широко застосовуються в машинах,експлуатованих робітниками п'ятої групи; допуски і технічні виміри. Основитехнології виробництва, як правило, за традицією входять до складу спеціальнихпредметів.
VIгрупа. У цю групу входять професії водіїв локомотивів, електро — ідизель-потягів залізничного транспорту і метрополітену. Ці професії належатьтакож до машинного.
Дляпідготовки робітників за професіями шостої групи до складу можуть входитинаступні предмети: креслення (загальні його основи і машинобудівне з елементамиелектротехнічного); електротехніка з основами промислової електроніки (поєдиній програмі); технічна механіка з елементами пневматики і гідравліки;матеріалознавство (машинобудівне); загальний курс залізниць (розкриваютьзагальні основи залізничного транспорту і метрополітену, функціонування івзаємозв'язок усіх служб).
VIIгрупа. У сьому групу входять професії, пов’язані з обслуговуванням машин, длятваринництва.
Дозагальнотехнічних предметів для підготовки робітників за професіями цієї групиналежать наступні: креслення (машинобудівне з елементами електротехнічного);електротехніка з основами промислової електроніки (єдина по програмі для всіхпрофесій групи),(через ускладнення техніки і включення до складу її блоківвеликого числа вимірювальних приладів і приладів автоматичного регулювання);допуски і технічні виміри;. матеріалознавство (машинобудівні йелектротехнічні-матеріали). Сюди ж раціонально включити основи тваринництва длявідповідних професій.
VIIIгрупа. У неї входять технологічні професії прядіння, ткацтва, обробкиматеріалів, пошиття взуття й одягу.
Убільшості збоїв ці професії належать до машинного. Вони жадають від робочогозначного обсягу загальнотехнічних знань і навичок по наступних галузяхтехнічних наук: основи креслення і спеціального малювання (останнє — по частиніпрофесій); електротехніка з основами промислової електроніки (через насиченнятехніки легкої промисловості електротехнічними й електронними пристроями); матеріалознавство(загальне і вивчення матеріалів, застосовуваних у даному виробництві); основизагальної технології (за галузями виробництва, наприклад прядильницям — основитехнології волокнистих речовин).
Однакне всі підготовлювані в середніх профтехучилищах професії входять у вісьмохвідзначених вище груп; частина з них випадає з цієї групи. До них належать 35професій художніх промислів; 7 професій продавців і касирів; 13 професійкулінарів і кухарів; 10 професій чаївників, садівників, квіткарів, робітниківзеленого будівництва. Можна або утворити для них свої, більш дрібні групи,наприклад для кулінарів, для продавців і касирів і ін., або індивідуалізуватинабір загальнотехнічних предметів, наприклад для професій художніх промислів.