--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK--Особливо важливу роль у реалізації такого змісту професійної орієнтації школярів має і може відігравати трудове навчання. Не випадково в програмах цього шкільного предмета визначено профорієнтаційні завдання, які спрямовують роботу вчителя з підготовки учнів до свідомого вибору професії. Включення профорієнтаційної роботи в процес трудового навчання має дві цілі: інформаційну, тобто ознайомлення учнів з різними професіями, і виховну — орієнтацію учнів на необхідні в ринковій економіці масові професії та спеціальності. Відмінності в цільовій установці визначають також відмінність форм і методів їх реалізації в профорієнтаційній роботі з учнями, визначають діяльність самих учнів. Досвід трудового навчання в школі показав, що в цій роботі можуть бути використані майже всі форми і методи, напрацьовані педагогічною практикою. Обираючи форми і методи проведення профорієнтаційної роботи, слід враховувати, що вона повинна бути органічною частиною навчально-виховного процесу, в якому і трудове навчання і профорієнтація невіддільні одне від одного.
Для проведення цілеспрямованої профорієнтаційної роботи потрібно враховувати сучасний стан нашої економіки, перспективи розвитку окремих її галузей, приватного сектору, а також вікові особливості учнів, їхню трудову підготовку, рівень знань і навичок. Зрозуміло, що рівень і кількість профорієнтаційного матеріалу слід постійно збільшувати й розширювати. Все це передбачається в перспективних планах профорієнтаційної роботи для різних класів. Наприклад, у 5 класі учням належить давати загальні поняття про професію (назва професії, чим займаються люди даної професії і якими основними інструментами користуються під час роботи, яка користь від їхньої праці нашому суспільству). В 6 —7 класах учням можна уже розповідати про зміст праці даної професії, в якій галузі працюють люди цієї професії, про предмет та знаряддя праці, яку випускають продукцію, про значення професії в сучасних умовах, історичні відомості про виникнення і розвиток професії. Учнів 8 — 9 класів, крім вищезгаданих відомостей, інформують про умови праці, хід роботи, якими спеціальними загально-трудовими і загально технічними знаннями, уміннями і навичками повинен володіти працівник даної спеціальності, про психофізіологічні вимоги професії до людини, систему оплати праці, пільги, систему підготовки і підвищення кваліфікації з даної професії.
Матеріал з професій доцільно систематизувати у формі професіограм — перелік і опис загально трудових і спеціальних умінь та навичок, необхідних для успішного виконання певної професійної діяльності та її вимог до людини. їх структура може бути різноманітною, але за змістом вони мають включати:
• соціально-економічну характеристику професії, де подаються історичні відомості про її виникнення і розвиток, галузі економіки, в яких вона розповсюджена, потреби регіону в кадрах даної спеціальності, географію її поширення, про підприємства, організації, фірми, де працюють фахівці, форму організації праці;
• виробничу характеристику професії: умови праці, робоче місце та його особливості, головний предмет праці, продукція або результат праці, основна мета праці, основні знаряддя праці та їх особливості, головні виробничі функції, операції та дії, найважливіші професійно необхідні знання, вміння та навички;
• санітарно-гігієнічні умови праці, тобто рівень важкості і напруженості праці, обмеження у виборі професії за статтю та віком, режим праці та відпочинку, змінність праці, завантаження аналізаторів під час роботи, несприятливі фактори робочої зони, медичні перестороги та обмеження вибору професії;
• вимоги професії до індивідуально-психологічних особливостей спеціаліста, де вказуються добова біоритміка та нейродинаміка, психомоторика (рухові дії, їх сила, темп, швидкість, точність, ритм, координація рухів), сенсорно-перцептивні особливості сприймання (сприймання предмета, швидкість реакції на подразники), особливості різновидів пам'яті, уваги, мислення, уяви та мовлення, інтелектуального розвитку, емоційно-вольової сфери, рис характеру та темпераменту фахівців;
• відомості про підготовку кадрів: типи навчальних закладів, терміни та форми навчання, необхідний рівень загальноосвітньої підготовки, перспективи професійного зростання та розвитку фахівця.
Ознайомлювати учнів з професіограмами у повному обсязі доцільно у 8 — 9 класах. У школі їх можна гарно оформити у вигляді каталогів професій за їх типами, стендів-вертушок, з фотокартками робочого місця даної професії тощо та виставити в куточку профорієнтації в шкільній майстерні чи кабінеті на видному й доступному для учнів місці.
Професіографічна інформація про різні спеціальності не може бути шаблонною і залежить від актуальності й характеру професії, від перспективності й потреби в кадрах працівників даної професії в місті, районі, області і навіть від наявності конкретного матеріалу з даної професії. Тому в деяких випадках наводяться історичні відомості про професію, в іншому — дається характеристика санітарно-гігієнічних умов праці тощо. Ставлення підлітків 10 — 15 років до праці часто залежить від того, як вони ставляться до конкретної людини — представника даної професії. Отож, для виховання поваги до людей праці і масових професій велике значення мають конкретні приклади із життя новаторів підприємства даного міста.
У підлітків 5 — 9 класів інтерес до професії під впливом різних внутрішніх факторів часто і швидко змінюється. Іноді вони невірно уявляють зміст праці і перспективи вдосконалення масових професій; неправильно оцінюють свої можливості; ігнорують психофізіологічні особливості, часто переоцінюють свої сили. Мало хто з них цікавиться своєю майбутньою професією, ще менше вони беруть участь у технічних та інших гуртках, спеціальних школах тощо. Із цього випливає, що в профорієнтаційній роботі з учнями цього віку слід приділяти велику увагу виявленню і розвитку у них стійкого інтересу до визначеного виду трудової діяльності, який відповідає їхнім нахилам та індивідуально-типологічним особливостям, стану здоров'я і психофізіологічним даним. Значну увагу треба приділяти також вихованню в учнів інтересу до тих професій, які потрібні в даний час країні, розкриваючи при цьому позитивні та негативні сторони професії. Цьому сприяє вивчення курсу «Основи вибору професії». Однак він не вирішує всіх проблем професійного самовизначення школярів.
Основною формою організації профорієнтаційної роботи в процесі трудового навчання є заняття з класом чи групою в навчальних шкільних майстернях або кабінетах обслуговуючої праці. На будь-якому занятті і з будь-якої теми можна і потрібно подавати профорієнтаційний матеріал, використовуючи такі методи як: розповідь, короткі лекції, бесіди, демонстрування відеофільму чи кінофільму, прослуховування фонограм, виробничі ілюстрації, завдання і вправи з практичним і виробничим змістом, повідомлення учнів тощо. Вибір методу залежить від типу заняття, вікових особливостей учнів, наявності потрібного матеріалу та інших умов.
У 5 —7 класах поширеним методом є розповідь, пояснення з використанням різноманітної наочності: демонстрування діа-, відео- і кінофільмів, готових об'єктів праці й різних промислових виробів, інструментів, обладнання тощо. Ознайомлення з тією чи іншою професією, пов'язаного з темою окремого заняття або цілого розділу програми, можна здійснювати під час вивчення нового матеріалу, його закріплення, на вступному інструктажі до лабораторної чи практичної роботи, в процесі самостійної діяльності учнів або на заключному інструктажі.
Найпоширенішими методами у 5 — 9 класах є бесіда з профорієнтації, повідомлення про професії, написання професіографічних рефератів, проведення професіографічних досліджень учнями. Важливим при цьому є те, що отримана таким чином інформація більше переконує, поглиблює потребо-мотивацій-ну сферу особистості учня, суттєво впливає на його самовизначення і самооцінку в процесі подальшої профконсультації та профвідбору.
Бесіда завжди повинна бути логічним продовженням навчального матеріалу, який вивчається, і готується заздалегідь за визначеним планом, що відображає структуру лрофесіограми або окремі її складові частини. Учням дається завдання: зібрати інформацію з даної професії на підприємстві, в організації, на фірмі, у своїх родичів, знайомих, використовуючи літературні джерела, виступи по радіо і передачі телебачення тощо. Це дає можливість жвавіше провести бесіду, оскільки учні є не тільки слухачами, а й активними учасниками, які пізнали деякі секрети певної професії. Під час бесіди учні повинні отримати максимум інформації про професію, зацікавитись нею, тому її слід проводити зрозумілою чіткою мовою, образно, емоційно, з підкріпленням окремих положень прикладами з життя. Важливо у процесі бесіди демонструвати різне обладнання, інструменти, пристрої, вироби, показувати фотографії, демонструвати різні прийоми роботи, які розкривають найбільш привабливі сторони даної професії. Потрібно підкреслювати творчий характер праці в даній сфері діяльності.
Такі бесіди про професії продовжуються і на лабораторно-практичних і практичних заняттях у вигляді коротких профорієнтаційних коментарів. Важливо відмітити, в якій професійній діяльності застосовуються операції, які виконують учні на даному занятті чи в процесі продуктивної праці, які знання, вміння та навички потрібні робітникам даної спеціальності. На заключному занятті в кінці навчального року проводиться підсумкова бесіда, на яку можуть бути запрошені випускники школи, які успішно працюють за обраною спеціальністю. Таким чином, бесіда не є «чистим» методом, а використовується в поєднанні з іншими методами і прийомами профорієнтаційної роботи вчителя з учнями. Під час її проведення бажано використовувати аудіовізуальні засоби (телебачення, магнітофони, діафільми, відеофільми та кінофільми), а також стенд-професіограму даної професії, яка виконує роль плану бесіди.
До бесіди слід готуватися заздалегідь, як відмічалось раніше, за визначеним планом. Нижче наводимо примірний план бесіди:
1. Ознайомлення з історією виникнення і розвитку даної професії.
2. Основний зміст професії: що роблять люди даної професії, в яких галузях економіки вони працюють, потреби підприємств, фірм міста, району в цій професії.
3. Матеріали та знаряддя праці, які використовуються в даній трудовій діяльності.
4. Умови праці.
5. Загальнотрудові, загальнотехнічні й спеціальні знання, вміння і навички, якими повинен володіти працівник даної професії.
6. Психофізіологічні вимоги професії до людини.
7. Економічні відомості про професію.
8. Підготовка кадрів та етапи професійного і творчого зростання.
У 9 класі можна рекомендувати метод підготовки повідомлень самими учнями. Він вимагає ретельної підготовки і повинен проводитись за рекомендованим вчителем планом, який має включати ті самі питання, що й план бесіди, наведений вище. Матеріал для повідомлення про професії учні можуть брати з енциклопедій та довідників, з журналів та газет, бесід із знайомими, рідними та з інших джерел. Отримана таким чином інформація сприяє розвитку професійного інтересу. Тому доцільно залучати школярів до такої діяльності вже з 5— 6 класів.
Під час планування занять з трудового навчання вчитель повинен вказувати як навчальну, виховну, розвивальну, так і профорієнтаційну мету. В плані-конспекті заняття відображається конкретний характер профорієнтаційного матеріалу, тісно пов'язаний з темою заняття та його змістом. Учитель чітко й коротко повинен відобразити в плані заняття профорієнтаційний матеріал, вказавши можливі методи і прийоми його реалізації. Нижче наводиться приклад плану заняття в 7 класі з включенням матеріалу профорієнтаційного змісту.
Тема. ТОКАРНІ РОБОТИ
Мета: 1. Навчальна: повторити знання про будову токарно-гвинторізного верстата; сформувати знання про організацію робочого місця токаря, токарні різці, їх різновиди та кути, режими різання, підготовку верстата до роботи, прийоми обточування циліндричних поверхонь; навчити учнів встановлювати і закріплювати різці і заготовки, налагоджувати верстат на задані режими різання, обточувати циліндричні поверхні з виступами.
2. Виховна: виховувати в учнів працелюбність, культуру праці, бережливість, естетичний смак під час виготовлення деталей на токарно-гвинторізному верстаті.
3. Розвивальна: розвивати у школярів технічне мислення, творчі й технічні здібності, просторову уяву, уважність, координацію і точність рухів рук під час роботи на токарному верстаті…
4. Профорієнтаційна: формувати в учнів повагу до людей праці, продовжити ознайомлення зі змістом та умовами праці токаря.
Дидактичні засоби: плакат «Організація робочого місця токаря», таблиця з правил безпечної праці під час роботи на токарно-гвинторізному верстаті; діафільм «Способи обробки зовнішніх циліндричних, торцевих поверхонь та канавок на токарному верстаті»; стенд-професіограма «Токар»; вироби, виготовлені на токарних верстатах.
Обладнання, інструменти та матеріали: токарно-гвинторізні верстати ТВ-4, різці прохідні та підрізні; креслення та інструкційно-технологічні карти на деталі циліндричної форми; штангенциркулі, кутоміри, шаблони; заготовка зі сталі для ступінчастих валів відповідного діаметра.
Об'єкт праці: вал ступінчастий (кількість валів визначається, виходячи з матеріальної бази майстерні та замовлень).
Хід заняття
Після організаційного моменту вчитель вручає перехідний вимпел кращій бригаді за результатами роботи на попередньому занятті й переходить до опитування учнів про будову токарно-гвинторізного верстата. Після опитування вчитель розпочинає виклад техніко-технологіч-них відомостей про організацію робочого місця токаря, про будову і призначення прохідного та підрізного різців, кутів цих різців, вибір режимів різання. Тут доцільно продемонструвати різці, які використовує у своїй роботі токар; пояснити, чим вони відрізняються від різців, якими будуть користуватись учні. Також слід показати і вироби, виготовлені за допомогою цих різців на шкільному та промисловому верстатах.
Під час проведення вступного інструктажу вчитель пояснює і демонструє прийоми встановлення та закріплення різця й заготовки. Обов'язково звертає увагу на вимоги надійності та жорсткості, які висуваються до встановлення різця й заготовки. Після того переходить до пояснення послідовності підрізання торця, обточування зовнішньої циліндричної поверхні і підрізання виступу за заздалегідь підготовленими схемами. Учні замальовують схеми в зошитах. Учитель показує почергово прийоми виконання цих операцій на токарно-гвинторізному верстаті й по ходу пояснює значення їх у роботі токаря. І від того, як він виконує ці операції, якими при цьому користується прийомами, залежить якість кінцевої продукції та продуктивність його праці. Тому токарю необхідно заздалегідь правильно дібрати різальний та вимірювальний інструмент, розрахувати і задати верстату найбільш раціональні та ефективні режими різання. Таким чином, робота токаря носить творчий і новаторський характер, який полягає у винахідництві і впровадженні нових пристосувань, що полегшують працю та підвищують її продуктивність. Для цього токар повинен володіти технічною кмітливістю, сенсомоторними здібностями, просторовою уявою, бути акуратним, любити техніку, а також вміти читати і виконувати креслення, технологічні та операційні карти, знати основи матеріалознавства.
Працює токар у майстерні, стоячи біля верстата, трішки нахилившись уперед, виконуючи операції з керування верстатом руками. Тому в його роботі велике значення має правильна організація робочого місця. Вчитель за допомогою плаката і верстата пояснює та показує, як і де мають бути розміщені різальний та вимірювальний інструмент, пристрої, заготовки та готові деталі, щоб під час роботи ними було зручно користуватися. Після виконання учнями пробних вправ з виконання операцій, які вивчаються, вчитель може детальніше зупинитись на змісті та умовах праці токаря, використовуючи для цього стенд-професіограму «Токар». Змістовнішою розповідь про роботу токаря буде тоді, коли вчитель використає місцевий матеріал про участь робітників-токарів промислових підприємств міста чи району в раціоналізаторській та винахідницькій діяльності.
У процесі самостійної практичної роботи на токарному верстаті учні засвоюють операції підрізання торця та уступів, обточування зовнішньої циліндричної поверхні. Важливо формувати в учнів уміння економного вибору заготовки з урахуванням припуску на обробку та раціонального процесу виготовлення деталі. Це активізує діяльність учнів, дає змогу розвивати в них технічну кмітливість та економічне мислення. Цими якостями володіють передові працівники і, насамперед, верстатники.
продолжение
--PAGE_BREAK--Під час заключного інструктажу вчитель підводить підсумки роботи і повідомляє оцінки, відмічає кращі вироби й аналізує допущені помилки. При цьому доцільно дати окремим учням завдання, щоб вони на наступні заняття підготували короткі повідомлення про токаря-універсала.
І" Однією з важливих форм ознайомлення учнів з організацією виробництва, технікою, технологією й основними професіями різних підприємств, організацій міста і району та навчально-виховним процесом у професійних навчальних закладах є екскурсія. Для успішного її проведення треба чітко визначити мету, дату і час проведення екскурсії. Виділяють три етапи її проведення: підготовчий, основний, заключний. На підготовчому етапі вчитель знайомиться з економікою міста, району, відвідує підприємства, організації і фірми, вивчає техніку, технологію й організацію праці на них, зміст праці масових професій і зміни, які відбуваються в ньому під впливом ринкових перетворень та науково-технічного прогресу. Все це дає йому змогу спланувати тематику екскурсій по класах з урахуванням місцевих умов, тенденцій розвитку місцевого виробництва, його потребами в кваліфікованих кадрах і відібрати об'єкти для проведення екскурсій. Критерієм відбору виступає високий рівень організації виробництва, широка можливість демонстрації техніки і технологій, різноманітність і сучасність професій та спеціальностей. На цьому етапі вчитель зустрічається зі спеціалістами підприємства, домовляється про час проведення екскурсії, про виділення екскурсовода, з яким узгоджує план екскурсії та її маршрут. Перед екскурсією педагог повідомляє учням її тему, мету, план і порядок проведення спостережень, визначає індивідуальні й групові завдання щодо збору необхідної інформації, поділяє дітей на ланки і призначає ланкових.
Безпосередньо екскурсія розпочинається зі вступної бесіди екскурсовода, ознайомлення учнів з правилами поведінки і правил безпечної праці на підприємстві. Під час екскурсії школярі спостерігають за роботою працівників різних професій та спеціальностей безпосередньо у виробничих умовах, проводять записи відповідей на поставлені перед ними запитання у свої робочі зошити. Завершується екскурсія заключною бесідою, під час якої екскурсовод дає відповіді на запитання учнів, які виникли в них у процесі огляду підприємства. На третьому етапі відбувається підведення підсумків екскурсії у вигляді бесіди з учнями про підприємство, професії і спеціальності, з якими вони ознайомилися, висуваються пропозиції стосовно використання зібраної інформації в подальшій роботі. Як приклад наводимо план підготовки і проведення екскурсії в механічний цех промислового підприємства, яку можна провести у 7 чи 8 класах.
2.3 План-конспекту уроку за темою «Організація і структура
механічного цеху промислового підприємства»
Тема. ОРГАНІЗАЦІЯ І СТРУКТУРА МЕХАНІЧНОГО ЦЕХУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
Мета: /. Навчальна: ознайомити учнів з організацією і структурою механічного цеху промислового підприємства, з технікою і технологією виготовлення продукції, яку випускають у ньому, економічними показниками підприємства.
2. Виховна: виховання в учнів поваги до працівників та любові до праці.
3. Розвивальна: розвивати в учнів спостережливість, уміння аналізувати отримані відомості, виділяти головне, прагнення до творчої діяльності в галузі техніки.
4. Профорієнтаційна: забезпечити формування в учнів знань про зміст та умови праці робітників-верстатників з механічної (фрезерувальник, токар, свердлильник, шліфувальник та ін.) і ручної обробки металів (слюсарів-складальників, монтажників, ремонтників), розвивати професійні інтереси до цих професій.
На підготовчому етапі вчитель трудового навчання відвідує кілька механічних цехів промислових підприємств міста, району, знайомиться із обладнанням, технологічним процесом цехів, їх потребою в кадрах та відбирає один із них для проведення екскурсії учнів. При цьому він враховує високий рівень технології виробництва, можливість ілюстрації різних способів обробки матеріалів, використання новітньої техніки, різноманітність професій. Вчитель домовляється з керівництвом цього цеху про виділення екскурсовода на час екскурсії, розробляє з ним хід екскурсії та повідомляє дату проведення екскурсії.
Підготовка учнів до екскурсії проводиться на заняттях з технічної праці. Вчитель пояснює тему, мету, план майбутньої екскурсії та дає учням завдання, які вони записують у спеціальних зошитах. Питання цих завдань можуть бути різноманітними, але вони повинні відповідати програмі з технічної праці та меті екскурсії. Орієнтовний перелік запитань:
1. Якими металорізальними верстатами обладнаний механічний цех?
2. Які деталі та вироби виготовляють в даному цеху, яка їх назва, для чого та де вони використовуються?
3. Із яких матеріалів (металів) виготовляють ці деталі?
4. Який різальний та вимірювальний інструмент використовує робітник під час виготовлення деталі на токарному (фрезерному, свердлильному) верстаті?
5. Якими технічними і технологічними документами (технологічні карти, креслення, ескізи) користується робітник?
6. Робітники яких професій та спеціальностей працюють у цеху?
7. Які можливості мають верстатники з металообробки та слюсарі для підвищення кваліфікації, просування по службі і продовження освіти?
8. Яка професія у механічному цеху тобі найбільше всього сподобалася і чому?
9. Де можна отримати підготовку з даної професії?
Відповіді на ці запитання учні дають в письмовому вигляді у робочому зошиті.
Екскурсія розпочинається зі вступної бесіди екскурсовода. Він коротко розповідає про історію підприємства, про продукцію, яку випускає підприємство і, зокрема, про продукцію механічного цеху, успіхи колективу підприємства, його традиції, потребу в кадрах. Далі екскурсовод повідомляє про порядок проведення екскурсії, звертає увагу на необхідність дотримання правил безпечної праці у механічному цеху. Потім учні оглядають обладнання цеху, стежать за ходом технологічного процесу. Під час огляду учні ознайомлюються з професіями токаря, фрезерувальника, стругальника, налагоджувальника, слюсаря-монтажника і слюсаря-складальника та ін., зустрічаються в цеху з передовиками та новаторами підприємства, слухають їхні розповіді про свою роботу, задають робітникам та екскурсоводу запитання. Так вони знайомляться з професіями токаря, фрезерувальника, стругальника, налагоджувальника, слюсаря-монтажника і слюсаря-складальника та рядом інших спеціальностей.
Особливу увагу слід звернути на роботу токаря і слюсаря. Про зміст та умови праці цих спеціалістів повинні розповідати самі робітники, їх до цього потрібно підготувати заздалегідь. Потім клас ділять на ланки по 3—4 учні, які призначають ланкового, і приступають до спостереження за роботою токаря чи слюсаря. Спостереження проходять відповідно до наведених вище запитань.
Закінчується екскурсія заключною бесідою. Учні задають запитання, які виникли в ході екскурсії, а екскурсовод дає на них відповіді. На цьому екскурсія закінчується.
На наступному занятті у шкільній майстерні проходить підведення підсумків екскурсії. Учні здають письмові звіти, обговорюють їх, відповідають на додаткові запитання вчителя. Вчитель оголошує оцінки за урок-екскурсію.
Велике значення в проведенні профорієнтаційної роботи мають
олімпіади з трудового навчання, які проводяться в шкільних майстернях для учнів 5 — 9 класів. На таких олімпіадах здійснюється масовий огляд досягнень учнів в їхній трудовій політехнічній підготовці. Вони активізують пізнавальну діяльність учнів на уроках і позаурочний час, поглиблюючи їхні знання, вдосконалюючи вміння та навички як загально технічного і загально трудового, так і спеціального характеру, розвивають у них професійні інтереси і творче ставлення до праці. Слід відмітити, що такі олімпіади можна розглядати як одну із форм профорієнтаційної роботи з виховання в учнів інтересу до масових професій.
Певну роль у проведенні профорієнтаційної роботи відіграють засоби наочної агітації та інформації в навчальних майстернях школи. Це можуть бути стенди, плакати, лозунги, різноманітні виставки: вітрини, альбоми, стінні газети тощо. Стенди, які відображають досягнення нашої країни в галузі науки, техніки та виробництва, під заголовками «Наука і техніка в епоху НТП», «Новини науки, техніки та виробництва» або інші можна розмістити в коридорі майстерень. Тут же розміщують стінгазету, яка відображає роботу майстерень, гуртків технічної творчості, містить відомості про підприємства міста і району. Необхідно також оформити майстерні стендами з профорієнтації «Наші батьки — передовики виробництва», «Ким бути?» та ін.
У майстернях обладнують куточок профорієнтації, який гарно оформляють і розміщують на самому видному місці. Оформлення виконують учні під керівництвом учителя трудового навчання. Куточок має включати матеріали про промислові галузі економіки нашої країни, місцеві підприємства даних галузей, їх структуру, значення, перспективу розвитку, потребу в кадрах; основні масові професії цих підприємств, їх передовиків і новаторів. Усе це оформлюють у вигляді альбомів, стендів, вітрин, відеофільмів, які також включають відомості про ПТУ свого району та області, про вищі навчальні заклади області й країни. Опис масових професій даного економічного району виконують у вигляді карток-професіограм. Професіограми про найбільш поширені професії та спеціальності можна оформити у вигляді стендів-розсувок або каталогів. Це можуть бути професіограми столяра, слюсаря, токаря, електромонтера, електромонтажника та інших, ознайомлення з якими передбачено програмою трудового навчання. Стенди-розсув-ки дають можливість звернути увагу школярів на більш важливе і цікаве в професії.
У куточку профорієнтації можна розмістити також матеріали для самостійної роботи учнів з розвитку інтересу до певної галузі праці і професії; творчі завдання для перевірки здібностей, яких вимагає ця діяльність; довідники про професії
та спеціальності й рекомендований список літератури про різні галузі економіки і професії. Тут же можна розмістити дошку показників трудового змагання учнів і планів роботи школярів у майстернях з виконання замовлень школи, дитячих закладів, ясел, підприємств чи інших господарств та фірм; вітрину-виставку кращих виробів школярів, виконаних на уроках з технічної праці й на гурткових заняттях.
Усе це сприяє формуванню в учнів мотивів свідомого вибору професії, розвиває інтерес до певної трудової діяльності й до майбутньої професії, яку хоче обрати школяр. Кожна форма і кожен метод мають
свої переваги та недоліки. Найбільшого виховного ефекту в профорієнтаційній роботі можна досягти лише тоді, коли з цією метою буде використана вся система форм і методів цієї роботи у комплексі.
Підвищення ролі занять з трудового навчання у справі профорієнтації учнів відповідає меті і змісту сучасної освіти, оскільки, готуючи учнів до свідомого вибору професії, вчитель вирішує основне виховне завдання з підготовки школярів до праці і життя. Тому цілеспрямована робота з профорієнтації на уроках трудового навчання стає важливою професійною якістю педагога.
2.4. План-конспект урока — експеремента з трудового навчання в 6
класі
Тема. Технологія токарної обробки металів та виготовлення виробів.
Мета: навчальна — формування умінь творчо застосовувати знання, уміння та навички роботи на токарному верстаті, фокусуючи їх на виготовлення корисних виробів;
виховна — закріплювати прагнення дотримуватися виробничої і технологічної дисципліни та правил безпечної праці;
розвивальна — розвивати технічне та абстрактне мислення, уяву, увагу, координацію рухів.
Міжпредметні зв'язки: фізика {Механічний рух. Поступальний і обертальний рух. Рівномірний рух. Швидкість. Сила тертя), геометрія {Паралельність та перпендикулярність прямих. Кути).
Об'єкти праці: заготовки для гвинтів і гайок.
Оснащення: токарно-гвинторізні верстати; свердлильні верстати; ключі до верстатів; токарні різці; слюсарні ножівки; напилки; молотки; кернери; рисувалки; штангенциркулі; лінійки; олівці; свердло 0 5,0; зенківка; складові універсальної малки — основа і перо; зразки гвинтів і гайок (баранцеві, круглі, чотири-і шестигранні); чорнові заготовки для виготовлення виробів; плакат «Виготовлення болта».
Тип заняття: комплексне застосування знань, умінь та навичок.
Метод: проектно-технологічний.
Час: 90 хвилин.
План заняття:
1. Організація учнів.
2. Актуалізація опорних знань.
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
4. Оголошення теми і мети заняття.
5. Вступний інструктаж.
6. Практична робота.
7. Заключна частина.
8. Прибирання робочих місць і майстерні в цілому, виконання своїх обов'язків інструментальником та верстатником.
Хід заняття І. Організація учнів
Привітання, призначення чергових, виконання своїх обов'язків інструментальником та верстатником, перевірка присутності й підготовленості учнів до заняття.
Поки проводиться перевірка, учні повторюють попередню вивчений матеріал.
II. Актуалізація опорних знань
1. На яку найбільшу величину може виступати кінець заготовки із токарного патрона?
2. Яку глибину різання визначають для чорнового, напів-чистового і чистового точіння?
3. На скільки поділок треба повернути маховичок лімба поперечної подачі з ціною поділки 0,025 мм, щоб діаметр заготовки після проточування зменшився на 2 мм; 1,4 мм; 0,6 мм; 0,1 мм?
4. Як ви будете точити деталь, якщо потрібно, щоб її діаметр зменшився на 7 мм?
Повторення основних етапів роботи на токарному верстаті, використовуючи плакат «Виготовлення болта».
III. Мотивація навчальної діяльності учнів
У 6 класі ми розпочали виготовляти універсальні малки: вирізали за розмірами згідно з кресленням по дві металеві пластини (основу і перо) із листового металу завтовшки 2 мм. В одній пластині просвердлили 5 отворів 0 6, а в другій виготовили поздовжній отвір завширшки 6 мм. Але щоб користуватися цими малками, треба виготовити ще по три деталі: гвинт, гайку і шайбу. У 7 класі ми повинні виготовити шайби, а також заготовки для гвинтів і заготовки для гайок. А у 8 класі буде тема «Технологія нарізання різьби», під час вивчення якої наріжемо різьбу на гвинтах і в гайках. Після складання всіх деталей у виріб малками можна буде користуватися.
І ви вже здогадалися, що заготовки для гвинтів будемо виготовляти на токарних верстатах.
IV. Оголошення теми і мети заняття
Дату і тему записую на дошці, а учні — в зошитах. Усно повідомляю навчальну мету.
V. Вступний інструктаж
1. Коротка бесіда про професії токаря і технолога з обробки металів.
2. Стисле повторення правил безпечної праці під час роботи на токарному верстаті по металу.
3. Стисле повторення правил безпечної праці під час роботи на свердлильному верстаті.
Повідомлення завдань:
а) сконструювати і в робочих зошитах зробити ескізи заготовок гвинта і гайки. Врахувати, що в гайці отвір 0 5,0, а на гвинт проміжок під різьбу завдовжки 10 мм і 0 5,9 "°"5 {Дані записую на дошці). В усьому іншому (форма, конструкційні особливості тощо) пропоную проявляти творчість. Під час конструювання слід пам'ятати, що вироби мають бути прості, легкі у виготовленні, зручні у роботі і максимально підходити до нашого основного виробу. (Демонстрування зразків гвинтів і гайок);
б) виготовити заготовку гвинта на токарному верстаті;
в) слюсарним способом виготовити заготовку гайки;
г) на свердлильних верстатах просвердлити отвори в гайках, і з двох сторін отвору зняти фаски (виконати зенкування отвору).
Організація навчально-трудової діяльності:
Призначення консультантів. Консультантів призначаю з учнів, які добре встигають з трудового навчання і зацікавлено ставляться до предмета, виявляють бажання допомагати товаришам, вміють знаходити контакт з іншими учнями, не проявляють зазнайства і лицемірства, вимогливі до себе і до інших. Може бути 2—6 консультантів, залежно від кількості учнів і внутрішньої структури класу.
Розподіл учнів на пари. Створюю пари учнів, враховуючи симпатії та працездатність школярів.
VI. Практична робота
Учні розташовуються за слюсарними верстаками по парах і
ТВОРЧИЙ ПІДХІД ДО УРОКУ
розпочинають конструювання виробів, виконуючи в робочих зошитах ескізи заготовок гвинта і гайки. Щоб визначитися зі своєю конструкцією, вони роздивляються зразки гвинтів і гайок деяких існуючих конструкцій (у цей час проводжу поточний інструктаж з консультантами, роз'яснюю їхні обов'язки).
продолжение
--PAGE_BREAK--