МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИУКРАЇНИПРИКАРПАТСЬКИЙУНІВЕРСИТЕТ ІМ. В.СТЕФАНИКАКАФЕДРАБІОЛОГІЇМетодика проведення екскурсій в шкільному курсі біології
(курсова робота зметодики викладання біології)
Виконала студентка групи Б-44Луканюк Оксана
Науковий керівник:Савчук Софія Петрівна
м.Івано-Франківськ-2003
Місце ізначення екскурсії у шкільному курсі біології
Однією з форморганізації навчальної роботи з біології є екскурсії в природу. Ніякі наочніпосібники і слова не замінять дитині безпосереднього спілкування з природою,коли вона чує шум вітру в гілках дерев, бачить різноманітні барви палітриприроди, помічає найдрібніші зміни в лісі і на полі.
І чим більшевідбувається цих зустрічей з природою, тим біль чутливішою стане душа кожногонашого вихованця. Тому слід рекомендувати не лише проведення екскурсій під часуроків, а й в позаурочний час. Екскурсія потрібна особливо тоді, коли об’єктамививчення є рослини і тварини, доступні для безпосереднього вивчення в природніхумовах, в їх зв’язках з довкіллям, з якого їх не можна виривати без шкоди длявивчення їх в єдності з умовами життя.
Кожен вчительбіології повинен перш за все пам’ятати про ті важливі питання, які йомунеобхідно вирішувати під час екскурсій – дати можливість учням ознайомитись зсамим життям, з його найрізноманітнішими проявами, розкрити закони, за якимирозвивається життя рослинного і тваринного світу, навчити бачити і розумітискладні життєві явища, що нас оточують.
Екскурсіїмають величезне виховне значення. На них учні не тільки вивчають природу, а йдізнаються про те, як розв’язуються завдання охорони рослинного і тваринногосвіту, дальшого піднесення сільського господарства. Це виховує в учнів глибокуповагу до праці людини, любов до Батьківщини, викликає прагнення запозичитикращі приклади і зразки роботи, щоб успішніше вирощувати культурні рослини,вести серйозну, корисну роботу в напрямі зміни природи рослин на користьлюдини.
Наекскурсіях, в ліс, на луки, до водойм учні самостійно вивчають зібрані рослиниі тварини і цим поглиблюють уже набуті в класі знання про їх будову. Наекскурсіях на сільськогосподарські підприємства, на дослідні станції, вплодово-декоративні розсадники тощо школярі дізнаються про те, як людинаполіпшує умови життя рослин, як спрямовано перетворює природу рослин з метоюотримання більших врожаїв, як вирощує нові сорти рослин, породи тварин.
Таким чином,екскурсія сприяє розвиткові в учнів не тільки художнього смаку, ал й виховуєбережливе ставлення до природи, до суспільної власності і зміцнює дисципліну.
Завданнявчителя біології в цьому питанні:
1. Виконуватипередбачений програмою мінімум екскурсій в природу.
2. Правильновизначити місце екскурсії при вивченні програмового матеріалу.
3. Намагатисьвивчати на екскурсіях новий матеріал, а не повторювати пройдений.
4. Зібранийпід час екскурсії навчальний матеріал повинен оброблятись і використовуватисьна уроках.
5. Підсумкиекскурсій проводити на місці екскурсій, а не в класі, щоб мати можливістьвиправити недоліки в спостереженнях учнів.
Особливемісце серед всіх екскурсій займають екскурсії в природу. В результатіпроведення цих екскурсій діти повинні не лише ознайомитись з найважливішимивидами, формами і органами деяких типових рослин даної місцевості, їхрозвитком, умовами життя, а й проводити спостереження за квітучими рослинами.За утворенням плодів, за способами розповсюдження плодів і насіння, засезонними ознаками наступаючої осені.
Учні вчатьсягербаризувати рослини, виготовляти колекції та фіксовані матеріали квітів,плодів і насіння різних рослин.
Особливийінтерес становить заключна екскурсія “Осінні явища в житті рослин” надворістоїть рання осінь, вчитель з учнями має можливість слухати шелест опадаючоголистя, визначити причини листопаду безпосередньо в лісі, під час екскурсії.Безумовно, що такий підхід дозволяє поглибити знання учнів про явище листопаду,зрозуміти всю красу осінньої пори, повторити матеріал про будову рослин і їхорганів, з» ясувати питання довголіття рослин.
Великезначення для ефективності даної екскурсії має вдалий вибір місця екскурсії. Цеможе бути мальовнича галявина, обрамлена зі всіх сторін мішаним лісом. Чи алеяміського парку, де зустрічаються різноманітні породи листяних і хвойних дерев.
Серед красиосіннього лісу так неповторно для серця кожної дитини звучать слова вчителя прозолоту осінь, прочитані ним рядки з вірша і прози.
Зворушенідіти з готовністю розглядають золотисті і червоні листки клена, ясена, берези,тополі. Вчитель ставить проблемне питання:”Чому ж листки жовкнуть абочервоніють і так легко опадають?” Різні відповіді учнів, різні міркування.
Вчительповинен звернути увагу дітей на черешок листка, на те місце, де вінприкріплюється до стебла. Тут не важко помітити маленьке потовщення. Це такзвана листкова подушечка. Зовні вона має однаковий вигляд у зеленого іпожовклого листка. Всі помічають різницю – у пожовклого листка цей кінець будерівний, гладенький та блискучий. На ньому не видно пошкоджень.
Шляхомпорівняння і дослідження при допомозі вчителя учні дізнаються про дійсніпричини листопаду.
В лісі чутизапах гниття, сумно. Наче все, що недавно росло, вмирає. Чи так це насправді?Ні, тут треба показати учням, що тільки однорічні рослини вмирають, але й вониутворили плоди та насіння, яке проросте навесні знову. А багаторічні трав’янистірослини, дерева й кущі не вмирають. Вони тільки готуються до нових зимовихумов. І такою підготовкою є скидання листя.
Практичнимрезультатом екскурсії може бути виготовлення учнями гербарію “Осінній ліс”,організація виставки картин “Мистецтво пензля і пера про осінь”, проведенняшкільного вечора “Осінь, друже, зустрічай”.
Взимку, підчас вивчення теми “Пагін”, програма рекомендує проведення екскурсії в природудля ознайомлення з деревами, кущами і травами в зимовий час. Тут під часекскурсії над приспаною землею, повною тимчасової покірності пониклих рослин,приспаних заметами, можна зробити чимало відкриттів – навіть у січневий холод:
- Чомуу лося взимку вуха настовбурчені врозліт: (Щоб і на м’якому сніговому пухові івін міг почути ворожі кроки).
- Чомуптахів зараз більше у хвойних лісах? (Тому, що тут важче розгулятися лиходію, акрони сосон і ялин надійно вкривають крилатих від негоди).
- Чомуна дятлову морзянку злітаються повзики, пищухи та інші пернаті: (Бо від йогостукання дзьобом по корі починають виповзати зі щілин комахи, тож буде чимпідгодуватися, відновити сили).
- Чомупід ялиною насипані гілочки. Ніби їх хтось настриг? (це білка брунькувала снігзробив неприступними схованки-коморки і звірятко змушене гризти бруньки).
До цієїекскурсії варто підготувати для кожного учня картки з силуетами крон дерев і кущів(без назв). Після виходу на місце екскурсії, діти дають характеристику зимовоголісу. Декламують вірші відомих поетів про зиму, прислухаються до зимової тиші.
Потім вониприступають до самостійної роботи. Кожен учень відшукує дерево чи кущ засилуетом крони і дає йому характеристику за тими пунктами, що вказані в картці.Наприклад. За силуетом крони учень визначив, що перед ним дуб. Потім вінсамостійно визначає назву загального контуру крони (розлога, грибоподібна,плакуча чи пірамідальна), розташування бруньок. Листкоскладання в бруньці,вивчає характер поверхні кори, колір кори та інші додаткові ознаки дерева чикуща.
Можназапропонувати учням провести спостереження за величиною і формою бруньок наодному дереві. Діти прийдуть до висновку, що величина і форма бруньок різна,що, незважаючи на мороз, під лусучками є зелені ніжні зачаткові листочки табутони. Після невеликої інструкції учні зрізають маленькі гілки з дерев ікущів, які вони визначили.
Тепер вонибудуть вести в класі спостереження за тим, як розпускатимуться бруньки, пагони,а потім і листки на гілках різних рослин, поставлених у воду.
Другоючастиною цієї екскурсії є визначення життя трав’янистих рослин під снігом. Дляцього слід розділити учнів по групах чи ланках. Щоб вони змогли самостійнорозкопати сніг і добути вічнозелені трав’янисті рослини.
Треба обов’язковозвернути увагу дітей на бульби-цибулини чи кореневища деяких трав’янистірослин. З’ясувати значення цих “підземних комор”
Результатомцієї зимової екскурсії в природу буде не лише ознайомлення дітей із зимовимиявищами в житті рослин, але й формування умінь спостерігати природу, фіксуватисвої спостереження.
Розглядвічнозелених трав’янистих рослин, спостереження за їх ростом і цвітінням вкутку живої природи дасть можливість підготувати учнів до сприймання іправильного розуміння підтеми “Видозмінені пагони” та теми “Вегетативнерозмноження рослин”.
Заключноюекскурсією з відділу “Рослини” є екскурсія в природу на тему: “Весняні явища вжитті рослин”. Учні вже знайомі з різноманітністю місцевих рослин, з основнимиорганами рослин, вони вивчали і типову будову цих органів, можливі їхвидозміни; вивчали розмноження рослин та будову квітки; мають уявлення проспособи запилення, утворення плодів і насіння.
Виходячи зусього вищезгаданого, стає зрозумілим, що завдання цієї екскурсії є не лишепросте ознайомлення з дикоростучими весняними рослинами, а й повторення ізакріплення на живому матеріалі майже всі питання.
У весняномулісі ми зустрінемо не тільки вільху, ліщину, березу, вербу, які зацвітають.Покрив лісу заквітчався великою кількістю ранньоквітучих рослин, серед них –мати-й-мачуха, пролісок дволистий, підсніжник, гусяча лапка, медунка темна,анемона дібровна, жовтяниця черговолиста, пшінка весняна та багато інших.
Нам потрібнозосередити увагу дітей на окремих видах дерев, кущів і трав’янистих рослин, щобзакріпити найважливіші питання програмованого матеріалу.
В результатіекскурсії учні не тільки повторять цей матеріал, але й дізнаються про біологіюбагатьох ранньоквітучих рослин, зберуть гербарій, висадять екземпляри рослин напришкільній ділянці для дальшого спостереження за їх розвитком.
Таким чином,екскурсії в природу сприяють активізації навчального процесу, створюють умовидля організації самостійної роботи учнів та ведення ними фенологічнихспостережень.
Вивченнярідної природи виховує в учнів любов до природи, дає багатий матеріал дляестетичного виховання, привчає школярів правильно поводитися в природі.План проведення екскурсії
Тема: осінні явищав житті рослин. Пристосованість рослин до навколишнього середовища.
Мета:формувати в учнів поняття про деревні, кущові і трав”янисті рослини,пристосованість їх до навколишнього середовища, навчити учнів фіксувати певніспостереження;
Розкриватипричини появи осінніх явищ в житті рослин шляхом встановлення зв’язків міжними, формувати в учнів 5естетичне сприйняття природи і навички поведінки вприродніх ландшафтах.
Місцепроведення екскурсії: парк, дендропарк або ліс.
Підготовка доекскурсії: На уроці, який передує уроку-екскурсії, учні ознайомлюються зправилами поведінки в природі, вимогами, які ставляться до збирання ігербаризації рослин, знайомляться з рослинами, які рідко зустрічаються в нашіймісцевості, і зникають. Варто провести розповідь про “Червону книгу”. Доситьефективною буде бесіда з демонструваанням ситуацій репродукцій картинхудожників – пейзажистів, читанням уривків з художньої літератури у супроводімузичного оформлення. Це дасть можливість ще до екскурсії сприймати красуживописних куточків природи. Вчитель повідомляє і умови конкурсу, який будепроводитись під час екскурсії “Красу осені – влучним словом”.
До екскурсіїучні повинні підготувати блокнот, олівець, три паперові пакети розміром 25 х15, бажано фотоапарат.
Проведенняекскурсії:
1. Оголошення маршруту.
2. Повторення правилдорожнього руху, правила поведінки в природі.
3. Визначення чергових,поділ класу на групи, визначення старших груп.
4. Організація конкурсуспостережливих і кмітливих в дорозі до місця екскурсії:
- помічатицікаве, незвичні моменти, явища – 1 бал.
- поясненняданого явища – 2 били.
Вчительпропонує розглянути дерева і кущі, які зустрічаються по дорозі і з’ясувати:
- якілистки швидше змінюють колір на осінні барви: ті що розміщені всередині чизовні, зверху чи знизу крони, і чому?
- Чомуу плодів липи дрібнолистої, ясена звичайного, клена гостролистого і кленаясенолистого є крилатки?
- Чомув горобини, шипшини плоди соковиті?
- Чомувосени кількість комах – комарів, мух, бджіл, ос значно менше, ніж влітку?
5. Початок екскурсії –зачитування вірша і уривку про осінь:
Висне небосинє,
Синє, та нете,
Світе, та негріє
Сонце золоте,
Темнаядіброва
Стихла імовчить,
Листяпожовтіле
З деревалетить.
У лісах(парках) нині задумливо, тихо й світло. Скрізь дещо поріділі крони яскравішепоглядає небесна синь. Сонячні промені вільніше проливаються на землю:здається, між стовбурами хтось уклав навскіс золоті снопи свіжої золотавоїсоломи. Дерева ніби обмірковують подальшу долю, зроняючи раз по разурізнокольорові листочки, мов слова, в дружній розмові між собою.
Жовтень!Погляньте кругом себе… Всіма відтінками жовтого, рудого, фіолетового одягненідоли і ліси.
Посвітліли,мов розсунулись парки і сквери. І темно-зелені й сріблясті ялини не дужепомітні нещодавно через гущавину листяних дерев, ніби вбігли на сцену –покрасуватись зубчатими пірамідами. Всіяні зверху різнокольоровими листямисусідів, вони стоять як прикрашені новорічними іграшками…
- Якіще характерні прикмети осені можна назвати? (Зменшення світлового дня, зниженнятемператури повітря, збільшення вологості і кількості опадів).
- Якісезонні зміни погодніх умов впливають на життя рослин восени?
Групам учнівпропонується самостійно виконати чотири завдання (вчитель роздає карточки ззавданнями):
1. Протягом 15-20 хв.дослідити певну територію лісу. З’ясувати видовий склад рослин даноїмісцевості. Які деревні квіткові рослини ростуть тут? Зберіть плоди, а такожлистки різного забарвлення, щоб продемонструвати поступовий перехід відзеленого забарвлення до повного осіннього розфарбування. Листки і плоди одноговиду складіть в один пакет.
2. Поспостерігайте за зміноюкольору листків у різних дерев. Встановіть, де більш розфарбовані листки – уверхній частині крони чи в нижній, у зовнішній чи внутрішній? Результати спостереженьоформіть у вигляді таблиці, користуючись термінами “більше”, “менше”, “багато”,“мало”.
3. Поспостерігайте западолистом. Постарайтесь протягнути зелений листок, листок, який почав мінятизабарвлення листок, який повністю змінив колір. Зробіть записи про особливостівідокремлення даних листків від пагона. Поясніть, як опадають листки у березибородавчатої, липи срібнолистої, горобини звичайної, клена звичайного. Зробітьзаписи.
4. З’ясуйте, як впливають назовнішній вигляд дерева (форма, розміри) різні умови його життя. знайдітьдерева одного виду, які виросли на відкритому місці, на узліссі і в лісі,зробіть схематичні малюнки цих дерев і відповідні записи.
Через певнийчас учні зберігаються для обговорення результатів. для узагальнення і координаціїможна запропонувати такі питання:
- Якіосінні явища можна спостерігати в житті дерев?
- Якпояснити особливості опадання різних за забарвленням і ріізних за зовнішньоюбудовою листків?
- Чомуосіннє забарвлення листків і листопад в різних частинах крони спостерігається урізні строки?
Якщозалишається час вчитель пропонує знайти красиві куточки природи, описати їх.Переможцем вийде той, хто найкраще зуміє описати куточок природи.
Зарезультатами екскурсії можна провести узагальнюючий урок, на якому учнізачитують свої вірші і уривки прозою про осінь.
Зимовіпейзажі
Грудень ріккінчає,
Зиму починає
На снігахпухових снігурі
Застроибаливеселі
Червостим іжовтим засвітилися білі сніги
А малятабіжать в ковзанах
Із своєїоселі
І здається,що нині – біле свято
Землінавкруги.
(ЛюбовЗабашта)
Крижана крупашурхотить по стінах будинків, по ринвах, цокає по склу вікон, асфальтом… зиманіби чесно попереджає: “Іду на ви!” І десь серед ночі, а той на ранок відчиняєголовні снігові засідки. Півгодини, година – і не впізнати знайомого поля чивулиці: наче білі полотнища по низ розстелили. Немов гуси-лебеді гуляли і пір’їнипороняли. Все навкруги м’яке і пухнасте, чисте і гарно вбране, все диха.
Є морозноюсвіжістю, невизнаною і якоюсь недоторканістю.
Проте, яктвердить народна мудрість, без трьох зазимків зимі не бувати, біле мовчання нераз можна повернути на чорнотроп.
Так яким билагідним не видався початок правління білої чародійки, а господар січень наведевсюди свій порядок. Сили холоду візьмуть справжній розбіг, наступлять морози,завірюхи, заметілі, хуги… а ще славиться святами Різдва Христового, колядками іщедрівками.
Недармакажуть: січень – до всього року заспівав.
У дерев сьогоднісрібне свято:
Сонце, спить,січнева білизна,
Цілий садприйшов пощедрувати до вікна.
А вікновмуроване у іній,
У гірляндияблуневих віт,
В голосипташині, сині тіні,
Уіскристо-сяйний сонце світ.
Кожного рокузустрічаємось з січнем, а він дуже часто не схожий на своїх предок. То лякаєсуворими морозами – за довгу ніч так настудить, що ранком повітря обпікаєобличчя й руки. То у відлигу впаде, мокро-брудний, дощовий туманний…
Кажуть, усічні не до подорожей. Не вірте! Зима – чудова пора. Вона красива своєюстриманістю, її кришталева мовчазність навертає на роздуми.
Січневий лістихий і задумливий. Здається, все завмерло, все вкрите памороззю і пухнастимснігом. Та це на погляд необізнаного. Адже тільки снігової пори ялина розкидає своєнасіння. Вона до цього пристосована. Плоди її дозрівають восени. Але їх міцнотримають лусочки шишок, ще щільно замкнені. Так от під дією зимових вітрів іпід впливом сонячного освітлення луска підсихає, розкривається. Насіннязвільняється з “полону” і падає. А через те, що воно оснащене “крилатками”,пориви вітру його розносять на значні відстані.
Виходимо наузлісся. Навкруги біло-біло, сніговою ковдрою вкрито ліс і поле.
У лютому зимаз весною зустрічаються вперше.
Хоч він ілегкий, та дарма –
Він все однохороший, друзі:
У ньому йдевід нас зима
І квітнутьпотоки у лузі.
Вже проміньсонечка ясний
Всміхається звисокості.
Ми в лютомуждемо весни –
От-от вонаприйде у гості.
(МаріяПознанська)
У лютому зимаз весною змагається, ніби легендарні лицарі на турнірі на списах б’ються. Фінал– 15 лютого, на Стрітення. Так свято назвали вже за християнства далекіпращури, слов’яни-язичники “зимобором” його нарекли. Вважалося, коли в цей деньвіл біля порога води нап’ється, то на Юрія (6 травня) трави напасеться. Тобтовесна буде рання, волога і зелені виросте доволі.
- Якщона Стрітення відлига – весна буде рання і тепла, сніг піде – дощовою видасться,заметіль повіє – чекай холодної весни і хліба мало вродить.
- Колиуранці піде сніг – урожай на ранні хліби, опівдні – на середині, під вечір – напізні, не з’явиться у цей день світло із за хмар – суворі морози навернуться.
- Лютийводу пустить, а березень підбере.
- Улютому сніг глибокий – хліб високий.
Урок-екскурсія
Тема: Весняніявища в житті рослин. Пристосованість рослин до середовища існування.
Мета:Конкретизувати знання учнів про рослину як цілісний організм, з’ясувати взаємозв’язкирослин з середовищем і їх пристосованість до сумісного проживання, продовжитироботу з естетичного, екологічного виховання учнів.
Хід екскурсії
1. Повторення правилповедінки в природі.
2. Розповідь вчителя прозміни в природі весною (опис особливостей факторів неживої природи: наявністьтепла, вологи, світла та змін, які відбуваються в живій природі).
Весна у вікназаглядає,
Хмарки усиняві пливуть,
І серцерайдугою грає,
“Весна надворі”, — тільки й чуть.
Не по дорозінам з журбою,
Смієтьсясонечко з висот…
І ми вітаємоз тобою
Весничудесний поворот.
3. Бесіда про зміни в життірослин весною в зв”язку із змінами факторів середовища. Бесіда завершуєтьсячитанням вірша:
Непомітно такі буденно,
Без фанфар іврочистих віршів
Доторкнуласьвесна до клена,
До верби, дотрави, до душі.
І вжевранішнє сонце неспинно
Щедро сиплепромінням услід…
Доторкнуласьвесна дитинно
До птахів, долюдей, до землі.
4. Рослина –цілісний організм. Взаємозв’язки рослин з середовищем. Спостереження зарослинами у весняному лісі, парку або сквері. Дослідження поламаних і сухихрослин, з’ясування причин загибелі рослин. Зачитування уривку вірша В. Бичка“Ти думаєш, деревам не болить?”.
Ти думаєшдеревам не болить,
Ти думаєш, вдерев немає серця?
Та чую я – зкоренів до верховіть –
Мій любийклен так жалібно трясеться…
Нузаспокойсь! Ти рану вже промив,
Ще пройдедощ, і стане тобі краще!..
…Ішовхлопчина тут і гілку одломив,
Таке ледащо,сам не знає нащо…
5. Бесіда пронаслідки неправильного збору березового соку, обламування гілок, зняття кори.
Приказка:Березового соку в квітні на копійку набереш, а лісу на мільйон переведеш.
6. Самостійнаробота за індивідуальними карточками-завданнями по групах (3-5 учнів в кожній).Розподіл ділянок в природі для виконання самостійної роботи. Завдання № 1.Опишіть 2-3 ранньоквітучі рослини даної місцевості (розміри рослин, колір ірозміри квіток, запах, щільність зростання).
Завдання № 2.Опишіть 2-3 ранньоквітучих рослини деревних порід (розміри рослин, колір ірозміри квіток, запах).
Завдання № 3.Визначте, які рослини ростуть на даній території, як вони пристосувались доумов середовища.
6. Обговореннярезультатів виконання роботи за картками-завданнями, бесіда з учнями (з кожноїгрупи – 1 учень).
7. Естетичневивчення рослин, своєрідність і краса природи, що пробуджується. Ранньоквітучірослини.
Чи тиша, чивітер співає,
чи бурязчиняє свій рев –
весна всеодно підіймає
букетиквітучих дерев.
- Які зпервоцвітів зацвітають найраніше?
Розповідьвчителя. Першою зацвітає красуня верба, що є символом України. Вона першоювідкриває кватирку, а згодом й ворота весні. Її ніжно-сріблясті сережки здавнав народі називають “баранцями”, і “котиками”, і “пуховичками” та у Вербнунеділю освячують в церквах.
А за вербоюприходять проліски. Стародавня легенда свідчить: перших двох людей, що їх Богвигнав з раю, засипав сніг. Тендітна Єва змерзла. І тоді хтось з серафимівперетворив кілька лапатих сніжинок на квіти проліска. Адам зірвав ці символисвітлих надій і невідворотньо майбутнього тепла і подарував подрузі. Так булопокладено початок винищенню первоцвітів. Та хіба тільки їх!
Легендакрасива. Але чому проліски не гинуть? Адже про березень справедливо кажуть – уньому зверху пече, а знизу морозить. І кристалики льоду, що утворюютьсявсередині рослин, повинні були б зруйнувати живі стебла й пелюстки. Але цей жахне приходить до рослин: вода в капілярах не замерзає. Вона просто збільшує в 15разів в’язкість, але залишається рідкою, тому що дуже своєрідно пов’язана ізскладовими частинками цитоплазми.
Квітень –справді благодатний місяць! У квітні дерева і квіти розбруньковуються, а утравні – цвітуть. В цій порі повітря відчутно прогрівається, бруньки лопаються,а з них на світ божий визирають зелені листочки – справжнє диво землі.
9. Загадки, прислів’я,приказки про весну, про весняні явища в природі.
Наприклад:
- Наосиці бруньки великі – на врожай ячменю.
- Колибереза наперед залишиться, то чекай сухого літа, а як вільха – мокрого.
- Зберези тече багато соку, — на дощове літо.
- Тріскаютьсясережки берези – час хліб сіяти.
Завданнядодому:
Описи рослинвиконати в зошитах.