Ейдетика. Використання символів на логопедичних заняттях

Дошкільний навчальний заклад №6
Ейдетика. Використання символів на логопедичнихзаняттях
Зайцева О.В.
вчитель-логопед
2008
Анотація
Вчитель-логопедЗайцева О.В. в логопедичній роботі з дітьми застосовує символи. Орієнтуючись напропоновані символи, діти запам’ятовують не лише лише сам звук, а й образ, щовиникає в їхній уяві, коли вони вимовляють цей звук. Таке запам’ятовування зопорою на образ називається ейдетичним.
Прихильний доейдетики педагог може задіювати необмежені резерви мислення дитини, розвиваючиїї природну здатність мислити образами.
Саме цюзакономірну стадію дитячого розвитку Олеся Вікторівна взяла за основу,розробляючи методику використання образних символів звуків (літер) улогопедичній роботі з дітьми дошкільного віку.
Завдякивикористанню образів-символів логопед уникає мовно-корекційного тиску надитину, щоб не пригнічувати її. До того ж символ породжує творчий потенціал,збільшує зацікавлення, розвиває мотивацію, сприяє кращому засвоєннюкорекційно-навчального матеріалу, підводить до самостійного засвоєння дітьминорм правильної вимови звуків рідної мови.
Рецензент: вихователь-методистО.А. Шевчук
Зміст
Анотація
Зміст
Вступ
Розділ 1. Ейдетика і формування правильної вимови звуків
Розділ II. Використання символів на логопедичних заняттях
2.1 Вплив розвитку дрібної моторики на формування мовленнядітей дошкільного віку
2.2 Розвиток рухливості органів артикуляційного апарату — важливий крок на шляху до правильного мовлення
Рекомендована література
Додатки
Ігри на розвиток фонематичного слуху
Артикуляційна гімнастика
Пальчикова гімнастика. Конспекти занять
Ігри — медитації
Причини мовних порушень
Розвиток розмовної мови засобами розвиваючих ігор
Консультації для вихователів
Значення роботи по розвитку правильної звуковимови
Етапи розвитку фонематичного слуху
Мовленнєве спілкування у грі
Вступ
Не забезпечуйтедітей готовими формулами,
формули — порожні,
збагатіть їхобразами та картинками,
на яких видноєднальні зв’язки.
Не обтяжуйтедітей мертвим тягарем фактів,
навчіть їхприйомів і способів,
які допоможутьїм осягти це.
В. Давидов
В середині 80-хроків ХХ ст. російський вчений Ігор Матюгін розробив ігрову систему, якапокращує сприймання та відтворює інформацію, спираючись на властиве кожнійлюдині вміння уявляти та фантазувати. Він запропонував використовувати весьспектр уявлень і фантазій: зорових, рухових, тактильних, нюхових та смакових. Чисельніексперименти довели, що пам’ять людини тісно пов’язана з її уявою та уявленнями- «ейдосами», як казали древні греки. Методика отримала назву «Школаейдетики». Сьогодні ця ігрова методика популярна серед тих, хто прагненеформально ставитися до процесів пізнання та навчання. Завдяки розвитковіобразної уяви та яскравої фантазії ейдетика допомагає використовувати тівиняткові можливості, «резерви», які є у кожного з нас.
Чи помічали ви, зякою легкістю ваша дитина запам’ятовує фрази з мультфільмів, рекламних роликів,слова з пісень? А скільки зусиль їй треба докласти для того, щоб запам’ятативіршик, правило чи таблицю множення? До того ж, вивчений віршик дитина забуваєчерез тиждень — два, а улюблені фрази пам’ятає місяцями. У чому ж тут справа? Асправа в тому, що діти сприймають та запам’ятовують інформацію через світобразів. В першому випадку основою для запам’ятовування став яскравий образ, ав другому — нав’язана дорослим інформація. Перші 5-7 років права півкуля,відповідальна за уяву, розвивається у людини швидше за ліву, відповідальну залогічне та аналітичне мислення. Ось чому яскраві образи такі важливі у життіваших дітей.
За допомогоюяскравої дитячої уяви можна швидко і надовго запам’ятати потрібну інформацію. Аголовне — таке навчання, основане на грі та фантазії, зовсім не обтяжує дитину,навпаки — переключає її на діяльність іншої півкулі, отже — дитина відпочиває. Дотого ж, застосовуючи методи ейдетики, ми підключаємо інші відчуття: слухові,тактильні, рухові, нюхові і навіть смакові! Таким чином відбувається розвитокусіх видів памяті і, як наслідок, ефективність навчання покращується.
Відомий факт: інформація,приправлена позитивними емоціями, сприймається вдвічі швидше і тримається упамяті набагато довше! Доведено, що емоційно негативна інформація блокуєтьсяпідсвідомістю і пам’ять намагається до неї не повертатися. З позитивною — всенавпаки. Ось чому, коли навчання супроводжується позитивними емоціями, йогорезультати просто неймовірні.
До того жрозвинена уява допомагає у різних життєвих ситуаціях: ефективно відпочити,швидко вийти зі стресового стану, зняти пригнічений настрій і навіть поліпшитисвоє здоров’я. Адже значна кількість психологічних методів базується наспрямованому фантазуванні, візуалізаціях та різного роду уявленнях!
Сучасні методикинавчання та виховання орієнтують, зокрема, на використання проблемних ситуацій.Ще Л. Виговський зазначив, що навчальні завдання завжди мають випереджатидосягнутий дітьми на даний час рівень розвитку. Тобто проблеми, які постаютьперед ними, не повинні бути занадто легкими, а отже, вирішити їх можна лишеінтенсивно напружившись розумово.
Особливоїактуальності ця проблема набуває стосовно навчання дітей, яким притаманні певнімовленнєві вади, що зумовлюють серйозні утруднення в опануванні основнимипрограмовими завданнями.
Щоб забезпечитиналежний розвиток мовлення дошкільнят, педагогові важливо усвідомити, що вінмає не тільки говорити сам, скільки створювати умови для багатофункціональноговикористання дітьми усного слова. Методика спільного навчання дає їм змогунабувати навичок міжособистісного спілкування в ігрових групах, склад якихпостійно змінюється. Результатом такої співпраці є досягнення вищих рівніврозуміння у процесі обговорення знань, думок, ідей тощо.
Позитивний впливдопоміжних чинників на запам’ятовування навчального матеріалу довели щенаприкінці XІX століття психологи-експериментатори Г. Ебінгауз, Г. Мюллер, Ф. Шуман.В логопедичній роботі з дітьми допомагає символізація звуків. Символ — ценаочна уява про звук, яка є зразком для наслідування у вимові. Орієнтуючись напропоновані символи, діти запам’ятовують не лише сам звук, а й образ, щовиникає в їхній уяві, коли вони вимовляють цей звук.
Спеціальнідослідження свідчать, що навчання з використанням цих засобів має розвивальнийхарактер.
Оперуваннясимволами наближує дитину до природного, а не штучно-примусового вимовляннязвуків, створює безпосередні передумови для самостійної корекції їх, длязвукового самовдосконалення. До того ж символізація наочного матеріалу даєзмогу коригувати не лише якийсь один звук, а кілька звуків водночас.
Символ — ценемовби жива істота, яка може літати, шипіти, гарчати, бігати, повзати, гудіти,свистіти, щоб досягти головного результату — правильного звучання звука як усвідомості дитини, так і в артикуляції.
При використанні символів дитинізначно легше засвоїти поняття, коли воно не тільки показане логопедом, а йпозначене зрозумілим, близьким для дитини образом, легким для сприймання. Цісимволи використовуються не один рік і довели свою ефективність. У старшихгрупах при використанні символізації в навчальному процесі у дітей немаєпроблем зі звуковим аналізом. Дитина усвідомлює поняття «звук», не зливає,як це зазвичай буває, приголосний з голосним.
В свої роботі ми використовуємосимволи на всіх етапах. Це дає можливість активізувати всі види аналізаторів, аце набагато пришвидшує навчальний процес.
Такий підхід допостановки, автоматизації та диференціації звуків має велике значення.
Легко навчаєартикуляційної гімнастики, яка проводиться щоденно.
Розвиваєфонематичний слух ефективніше, швидше, легше сприймається дітьми.
Наочне формуєпоняття “звук", а це дозволяє дитині легко розібратися у звуковому аналізі.
Зрозуміло пояснюєартикуляційну позицію звуку.
Знімаєтьсянеобхідність в самостійному етапі диференціації, який після автоматизації звукузавжди був довготривалим.
Дає змогу активноспівпрацювати з батьками.
Використаннясимволів не втрачає своєї актуальності на всіх етапах логопедичної роботи. Накожному занятті діти зустрічаються із символами. Це розвиває мислительніпроцеси, пам'ять, увагу, а також виховує самостійність, наполегливість.
В дошкільномузакладі функціонує дві групи дітей з фонетико-фонематичними порушеннями. Впершій групі діти займалися за звичайною системою, а в другій — за системоювикористання символів. Як видно з діаграми, у 2 групі відстежується значнадинаміка росту, що ще раз підтверджує ефективність запропонованої системироботи.
/>
Розділ 1. Ейдетика і формуванняправильної вимови звуків
Своєчасний іправильний розвиток мови дає дитині змогу більш свідомо сприймати предмети таявища навколишнього світу. Тому будь-які порушення мовлення так чи інакшевпливають на її діяльність і поведінку, зумовлюють недостатню розумовупізнавальну активність. Серед дітей, які говорять погано й неправильно,зазвичай, з’являються інтелектуально пасивні «мовчуни». Особливеважливе значення має правильна та чітка вимова звуків і слів у час навчанняграмоти. Крім того, існує також діалектичний зв'язок між сформованістю мовленнята загальним розумовим розвитком дитини (К. Ушинський, Л. Виготський, С. Рубінштейн,А. Лурія та ін.)
Рівень розвиткурозумових здібностей дошкільнят і молодших школярів чимало важить для успішногооволодіння ними програмним матеріалом. Розвивальний ефект навчання залежить відтого, які знання повідомляються дітям і в який спосіб. Вчені — психологи іпедагоги (О. Запорожець, А. Усова, Н. Поддьяков) довели необхідність прямогокерування з боку дорослих розвитком розумових здібностей дітей. З цією метоювони радять у процесі навчально-виховної роботи послуговуватися різноманітнимисимволами, знаками, замінниками, наочним моделюванням (схемами, планами,кресленнями). Спеціальні дослідження свідчать, що навчання з використанням цихзасобів має розвивальний характер.
Заміною, власне, євикористання під час розв’язання розумових завдань умовних «образів» реальнихявищ і предметів, різних знаків та символів. Символ — це певний знак,емблема, що умовно позначає якесь поняття, щось абстрактне.
Застосуванняобразів-символів мовних звуків у корекційній роботі з дітьми дає змогу повнішевикористовувати резерви розумового розвитку дитини, а також створювати належненавчально — розвивальне середовище. Педагогічна технологія з опорою наобрази-символи (за М. Фомичовою) передбачає не лише формування відповіднихартикуляційних навичок, а й саморозвиток, самоконтроль, самокорекцію вад вимовизвуків; перехід від активності дорослого до активності самої дитини.
Педагоги тафахівці мають враховувати, що в дошкільнят і молодших школярів мовні центриБрока та Верніке у лобній ділянці лівої півкулі мозку ще не є достатньорозвиненими для абстрактного мислення. Використання ж символів у корекційнійроботі створює відповідне предметно-стимулююче середовище, яке забезпечуєформування сенсомоторної цілісності дітей (емоційності, інтелекту, волі), підтримуєєдність думки, почуттів і дій.
Оперуваннясимволами наближує дитину до природного, а не штучно-примусового вимовляннязвуків, створює безпосередні передумови для самостійної корекції їх, длязвукового самовдосконалення. До того ж символізація наочного матеріалу даєзмогу коригувати не лише якийсь один звук, а кілька звуків водночас.
Внаслідок віковоїнедорозвиненості аналітико-синтетичної діяльності мозку дитина ще не здатнаналежним чином порівнювати свою неправильну (дефектну) звуковимову з правильною.У такій ситуації самоконтроль є недостатнім або взагалі відсутній. І самесимвол слугує тією опорою, тим помічником, який самоорганізовує, налаштовує направильну звуковимову, скорочує термін виправлення наявних мовленнєвих вад.
Позитивний впливдопоміжних чинників на запам’ятовування навчального матеріалу довели щенаприкінці XІX століття психологи-експериментатори Г. Ебінгауз, Г. Мюллер, Ф. Шуман.Роботі логопеда з дітьми допомагає символізація звуків. Символ — це наочна уявапро звук, яка є зразком для наслідування у вимові. Орієнтуючись на пропонованісимволи, діти запам’ятовують не лише сам звук, а й образ, що виникає в їхнійуяві, коли вони вимовляють цей звук. Таке запам’ятовування з опорою на образназивається ейдетичним (грец. ейдос — «образ»).
За науковимвизначенням ейдетизм — це особливий різновид образної пам’яті, здатністьнайбільш яскраво й точно відтворювати в усіх деталях наочні образи предметів,які в даний момент не діють на органи чуттів. Фізіологічно основною ейдетичнихобразів є залишкове збудження зорового аналізатора.
Явище ейдетизмупов’язане з таким феноменом людського мозку як уміння «бачити» предмет,що вже безпосередньо не сприймається. Ейдетик не згадує, а ніби продовжуєбачити, чути, відчувати те, чого вже біля нього немає. Вчені довели, що образнемислення закладене в дитині від природи і притаманне їй завжди.
Ейдотехніка — теорія, створена в марбурзькій психологічній школі (Німеччина) у 20-40 роках XXст. Засновник цього вчення Е. Менш стверджував, що ейдетизм як різновид образноїпам’яті є закономірною стадією дитячого розвитку, що сягає свого піку в 11-16років. Прихильний до ейдетики педагог може задіювати необмежені резервимислення дитини, розвиваючи її природну здатність мислити образами.
Саме цюзакономірну стадію дитячого розвитку ми взялиа за основу, розробляючи методикувикористання образних символів звуків (літер) у логопедичний роботі з дітьмидошкільного та молодшого шкільного віку.
Таким чином,завдяки використанню образів-символів логопед може уникати мовно-корекційноготиску на дитину, щоб не пригнічувати її. До того ж символ породжує творчийпотенціал, збільшує зацікавлення, розвиває мотивацію, сприяє кращому засвоєннюкорекційно-навчального матеріалу, підводить до самостійного засвоєння дітьминорм правильної вимови звуків рідної мови.
Важливо й те, щопрактика застосування символів ураховує відоме вчення Л. Виготського про «зонунайближчого розвитку». Спочатку дитина навчається правильно вимовляти звукіз допомогою дорослого та певного образу-символу; потім спирається лише насимвол; а згодом обходиться вже без нього (в міру автоматизації вимови). Впровадженняцієї технології у практику стимулює перехід зони найближчого розвитку вактуальний розвиток самокорекції звуків. На початковому етапі автоматизаціязвука за допомогою символу відбувається на рівні механічного засвоєння, а зчасом поступово переходить на рівень свідомого використання знань таорхоепічних навичок.
/>В роботі ми користувалися наступними принципами:
                      Активізація різних
                       видів аналізаторів
                      (зорового, мовно-      Співвіднесення образу -
                        слухового, мовно-     символу  зпевним                                                                                                      
                      рухового)                    звуком  (літерою)                                                              
Компенсація                   
 тарозвиток                              Розвиток самоконтролю,
недостатнього                           самокорекція вад вимови
 фонематичного                           звуків
 слуху
Формуваннята розвиток
пізнавальної діяльності-
спостережливості,уваги,
пам’яті,мислення                    
                                                                             Стимулювання
                                                                             інтересу до корекційної
                                     Зняття навчально-         діяльності, до логопе-
                                    психологічного              дичних занять
                                    перевантаження                                 
                                    під час занять
                                                                                          

Спираючись наейдетику, ми розробили відповідні прийоми використання образів — символів улогопедичній роботі з дітьми
/>
Ейдетичні прийоми:
Розглянемоперелічене детальніше.
Англійськийпсихолог У. Джеймс зазначав, що кожний елемент асоціації є своєрідним «гачком»,на якому «висить» факт і за допомогою якого можна «зловити»його, коли він занурюється на «дно». Асоціативний символ і є таким«гачком» у логопедичній роботі з дітьми, особливо з тими, в когоспостерігаються знижений фонематичний слух, нестійка увага тощо.
Прийом оживленнясимволу
Цей прийомдопомагає дитині не лише почути конкретний звук, а за допомогою зорового образуще й «побачити» його у словах, у тексті.
Символ — ценемовби жива істота, яка може літати, шипіти, гарчати, бігати, повзати, гудіти,свистіти, щоб досягти головного результату — правильного звучання звука як усвідомості дитини, так і в артикуляції.
Наприклад, унавчально — ігрових ситуаціях оживлений символ «жук» виконує певнідії (літає, сидить, повзе, лежить) на тлі протяжного звучання: Ж-Ж-Ж… У слові жабадитина впевнено вимовляє звук «Ж», тому що малюнок — символ жукаасоціюється в неї із відповідним звуком.
Прийомперевтілення
Тут дитина самавиконує роль живого символу, витвореного в її уяві, увіходить в його образ,фіксує свої почуття, емоції. А позаяк власний досвід утримується в пам’ятінайкраще, то й ефект запам’ятовування — як звучить та артикулюється звук — значно сильніший.
Входження в образживого символу допомагає самостійно концентрувати увагу на певному звуці,правильно вимовляти його, а відтак долати свою невпевненість щодо правильноговиконання того чи іншого завдання з певним звуком. У ході ігрових ситуацій таперевтілення у живий символ у дитини вдосконалюються артикуляційні навички,закріплюється правильна вимова звука, розвивається фонематичний слух.
Скажімо, у грі«Жуки полетіли на прогулянку» (до лісу, на поле, на луку) дитина,уявляючи себе жуком, імітує й озвучує його політ, чітко вимовляючи звук «Ж».з кожним разом завдання для «жука» змінюються, ускладнюються. Продемонструємоце на прикладах.
Завдання 1. «Політвеликого жука» — вимовляти звук «Ж» твердо, протяжно, «сердито».
Завдання 2. «Політмаленького жука» — тихим, лагідним голосом вимовляти звук «Ж» пом’якшено,коротко, пестливо, весело.
Завдання 3. «Політвеликого та малого жуків» — почергово проспівувати коротку й довгу пісню,тверду та пом’якшену, сердиту та лагідну, протяжну й уривчасту.
Завдання 4. «Гра- інсценівка за віршиком про жука»:
Ой летів жук, жук.
(Діти — «жуки»імітують політ, озвучуючи його: ж-ж-ж).
Та й у воду — фук!
(Діти — «жуки»падають на спину).
Жук лежить івстати не може,
(Дитини — «жук», лежачі на спині, рухає руками, ногами й весь час промовляє: ж-ж-ж)
Кличе, хто йомудопоможе: ж-ж-ж.
(Дитина «жук»,голосно промовляє цей звук, кличе на допомогу)
Прийом активізаціївідчуттів дитини.
Зазначений прийомпередбачає під час ігор з автоматизації та диференціації звуків оптимальневикористання систем — аналізаторів: зорової, слухової, кін естетичної, моторної.Це допомагає дітям краще запам’ятовувати правильну вимову самого звука і слівіз ним, проявляти самостійність та самоконтроль.
Для прикладурозглянемо зміст гри «Потяг». Діти будують варіанти потягу,викладаючи картинки-символи, літери, склади, слова з відповідними символами, івиконують різні мовленнєві завдання. Вони починаються з відповідей назапитання, які формулюються у процесі розглядання ряду зображень. Тут слідобов’язково дотримуватися логіки побудови запитання та вказівок:
Хто за ким їде?(щоразу дитина має назвати символ, звук, літеру,склад, слово, предмет).
Хто перед кимїде?
Хто в якомувагончику (за порядком) їде?
Хтосусіди-друзі вагончика?
Визнач, якоговагончика не стало.
Назви всівагончики з пам’яті (очі заплющені).
Визнач, якийновий вагончик причепили.
Скажи, якийвагончик тобі найбільш сподобався.
Наступний етапроботи-дії дитини, які активізують її мовленнєву діяльність:
Побудуйкороткий потяг і назви, хто в ньому їде.
Побудуй довгийпотяг і назви, хто в ньому їде.
Визнач, щозмінилося (поміняти місцями, забрати, додати вагончики). — Розстав вагончики помісцях (сталася аварія, вагончики роз’їхалися).
Обери, з ким тихочеш поїхати, пограти.
Виконуючи такіманіпулятивно-мовленнєві завдання, діти «бачать», чують, відчувають,вимовляють потрібні звуки, співвідносячи їх із відповідними символами. Те самеспостерігається, коли вони співвідносять символ із літерою, читають склади таслова.
Прийомзацікавлення
Попри те, що впропонованій структурі використання образів-символів звуків поданий прийомостанній, за логікою навчального процесу він є провідним. Цей прийом активізуєдітей, підвищує мотивацію та результат корекційних занять. Під час роботи ізсимволами увага концентрується не на самому звукові, а на конкретному видідіяльності: «жук літає і гуде»; «бджола гуде, збирає і несе меддо вулика»; «собака бігає, гарчить»; «змія виступає в циркуі шипить» тощо. Це викликає цікавість і захоплення, бажання працювати надзвуком. Тож дитині не доводиться докладати спеціальних зусиль, адже включаєтьсямимовільне запам’ятовування. Їй цікаво погратися з близькими, знайомими йзрозумілими символами. Завдяки цьому звуки засвоюються природним шляхом, безнатиску й перевантажень, корекційно-навчальний процес стає цікавим і доступнимдля всіх дітей-логопатів.
Розділ II. Використаннясимволів на логопедичних заняттях
Дитині значно легше засвоїтипоняття, коли воно не тільки показане логопедом на собі, а й позначенезрозумілим, близьким для дитини образом, легким для сприймання. Ми рекомендуємовикористання символів на всіх етапах роботи. Це дає можливість активізувати всівиди аналізаторів, а це набагато пришвидшує навчальний процес.
У роботі ми використовуємо таківиди символів:
символ — орган артикуляції;
символ-артикуляційна позиція;
символ — звук:
символ — артикуляційна вправа.
Ці символи використовуються впрактиці не один рік і довели свою ефективність. Вихователям ми рекомендуємовикористовувати символи-звуки від молодшої групи при навчанні дітей вміння чутизвук у слові та виділяти його. У старших групах при використанні символізації внавчальному процесі у дітей немає проблем зі звуковим аналізом. Дитинаусвідомлює поняття «звук», не зливає, як це зазвичай буває,приголосний з голосним.
Символи — мовні органи.
Використовуються з молодшої групидля ознайомлення з органами артикуляційного апарату та розвитку рухливостіщелеп та губ. Використовуються і з метою обстеження мовного апарату в статиціта динаміці.
Вивчається будова язика (див. схему).
Ми вважаємо, що це дає можливістьдітям усвідомити важливість розвитку рухливості язика, губ, зрозуміти, що длятого, щоб сказати правильно звук, потрібно правильно поставити зуби, губи, язик.
/>
Символ- артикуляційна вправа
На підготовчому етапі допостановки звуку ми використовуємо загальні комплекси артикуляційних вправ,об'єднані назвою «Прогулянка язика», «Язик-чарівник».
Символи — звука. «Пісенька»
Ознайомлення із символами-звукамими рекомендуємо проводити з молодшої групи з метою формування поняття «звук»- «пісенька» і того, що звук може бути намальований. На цьому етапінеобов'язкове дотримання чисто звукового відображення. Наприклад: М — корова — а«Му-у» для полегшення розуміння дітьми завдання і дає їм можливістьвідтворити його. Це проводиться у вигляді веселої звукової розминки.
Звук стає в нас дуже вмілим
Лиш тоді, як зрозумілий.
Звуки всі ми впізнаєм
І картинки роздаєм.
К — капають краплинки в тиші.
Г — горох нам лущать миші.
X — хом'як хропе вві сні.
Ц — розбудим навесні.
П — гармата стрілить враз.
С — з крана сочиться вода.
Д — два дятли зводять дім.
Т — стукнем молотком по нім.
Ш — вітер в небі заспівав,
3 — комара злякався я.
Ж — звичайно — жук летить.
Р — у клітці тигр не спить.
4 — поїдем паровозом.
Л — кораблик діток возить.
М — мукає корова в лузі,
Зі звуками ми добрі друзі!!!
У середній групі поняття «звук»оформляється в чистий однозвуковий.
Мета. Вивчитиосновні звукові групи: свистячі, шиплячі, «Л» та «Р» івміти їх розрізняти на слух.
На початковому етапі мивикористовуємо 5 звукових символи: «Ш» та «С» длярозрізнення далеких за артикуляційними ознаками звуків.
Наприклад: Діти, всена світі має свій голос, свою пісеньку, тільки треба вміти її почути. Пригадаймо,як співають дерева, коли віє вітер? Вони співають так: «ш-ш-ш». Аможна пісеньку намалювати. Ось вона. («На фланелеграфвиставляється символ — звук „Ш“). Цепісенька дерев або вітру. Разом її заспіваймо. Уявімо, що ми дерева, піднімеморуки вгору, вітер віє нам в обличчя, захиталось деревце, ось віти гнуться доземлі, заспівали тихо „ш-ш-ш“. Уже сильніший вітер дме, голосніше»ш-ш-ш". Таким самим чином ознайомлюємо зі звуком «С» — пісенькоюводички.
Потім виставляю обидва символи: «С» та «З».
Пропоную такі ігри.
«Заспівай пісеньку» — указкою на символ — дитина «співає»пісеньку. Дитина може рухами зображати звук, якщо вона його не вимовляє.
«Поверни пісеньку». Один символ забирається. Пісенькаполетіла, а щоб її повернути, треба її заспівати.
Таким чином ми знайомимо з 4 звуками: «Ш» — «Ж»,«С» — «З».
Проводжу ігри із 4 символами.
«Заспівай пісеньку».
«Яку пісеньку я співаю? Покажи».
«Якої пісеньки не стало? Поверни її».
«Загадай мені заспівати пісеньку. Чи правильно я співаю?»
Це — надзвичайно важливо, якщо дитина навіть не вимовляє звукправильно, не чує свою дефектну вимову. Це дає змогу відкрити «внутрішнєвухо», розвиває вміння почути новий звук у чужому, а потім власномувиконанні, розрізнити, виокремити його з ряду інших, співвіднести із символом.
Ці ігри проводяться на всіх етапах розвитку фонематичного слуху тапостановки звуків.
Мовнийматеріал до занять.
Пісня вітерцю шумить, водичка з краника свистить,
Ти послухай і впізнай, пісеньки всі відгадай.
Ця ось пісенька свистить,
А ось ця, мабуть, шумить.
Часом може задзвеніти
і дзижчати може, діти.
Тільки де вона свистить?
Тільки де вона шумить?
Ти послухай і впізнай,
пісеньки всі відгадай.
Треба м'ячик упіймати,
чиюсь пісню відгадати.
Пісня схована в слова.
Може, пісня про жука?
Якщо пісенька дзвенить,
то про що нам гомоніть?
Що згадати нам пора?
Ну, звичайно, комара!
Усі вищенаведені символивикористовуються логопедами в повсякденній роботі на заняттях групових таіндивідуальних.
Символи — артикуляційна позиція
Символ-артикуляційна позиціявикористовується тільки на заняттях з постановки звуків та автоматизації.
Спочатку використовуємо артикуляційнікомплекси постановки в поєднанні з дидактичними іграми для розвиткуфонематичного слуху. Звичайно ж, тільки на основі символів. Основне завдання — навчитичітко виділяти потрібний звук і знати його правильну артикуляцію.
Структура заняття
Розминка — комплекс постановкизвуку, наприклад: «Ш». Комплекс із символів.
На підставці з'являється символ — звук«Ш» та «С» (дитина не вимовляє шиплячих). Проводитьсядидактична гра «Яку пісеньку я співаю?», «Заспівай мені пісеньку».
3. Вивчення правильної позиціїмовних органів для вимови «Ш».
На підставку виставляється символ- позиція зубів та губ.
Символ — позиція язика.
Символи знайомі з попередньоїроботи. Нові вивчаються на занятті.
4. Пропонується дитині засимволами виконати артикуляційну позицію.
/>

5. Вводимо новий символ —
«Теплий подих», якимперевіряємо правильність звуку «Ш».
6. Порівняння з вимовою «С».Методика цього не дозволяє, але при використанні символів це можливо, для дитинине важко і дозволяє не проводити диференціації аж в кінці, яка забирає багаточасу.
Коли ізольований звук поставлено,одразу проводжу завдання з диференціації.
Структура заняття
1. Артикуляційний комплекс вправна постановку шиплячих з використанням символів.
2. На підставку виставляєтьсясимвол — звук «Ш».
«Підбери до символу позицію».Дитина повинна вибрати з інших символів символи — позиції вимови «Ш».Викладає на підставку.
/>
Потім виставляються на підставку символ «С» і символи артикуляції
/>
3. Порівняння символів, порівняннявимов.
Дидактичні вправи. «Відгадайзвук за символами», «Підбери вимову до пісеньки», «Підберипозицію губ [язика] до пісеньки».
Таким чином чітко закріплюється всвідомості дитини різниця — позицій губ — «віконечко»/«усмішка»;язика — внизу/вгорі; подиху — холодний/теплий. Формуємо поняття про 2 групи звуків.
Легко ставимо звук «Ж» задопомогою символів.
На підставку, де виставленосимвол-звук «Ш» та його символи вимови, виставляємо і символ-звук«Ж». Дитина чітко бачить, що вимова цих звуків не відрізняється нічим.Вводимо ще один символ — символ дзвінкості.
/>
 
Формуємо поняття“звуки-друзі”, тобто звуки однієї групи.
Такий підхід допостановки звуків та розвитку фонематичного слуху має велике значення.
Легко навчаєартикуляційної гімнастики, яка проводиться щоденно.
Розвиваєфонематичний слух ефективніше, швидше, легше сприймається дітьми.
Наочне формуєпоняття “звук", а це дозволяє дитині легко розібратися у звуковому аналізі.
Зрозуміло пояснюєартикуляційну позицію звуку.
Знімається необхідністьв самостійному етапі диференціації, який після автоматизації звуку завжди бувдовготривалим.
Дає змогу активноспівпрацювати з батьками, задавати домашні завдання в зрозумілій формі.
Використаннясимволів не втрачає своєї актуальності на всіх етапах логопедичної роботи. Накожному занятті діти зустрічаються із символами. Це розвиває мислительніпроцеси, пам'ять, увагу, а також виховує самостійність (домашні завдання),наполегливість.2.1 Вплив розвитку дрібної моторикина формування мовлення дітей дошкільного віку
Формуванняправильної вимови у дітей — це складний процес, дитині потрібно навчитисякерувати своїми органами мовлення, сприймати зверненне до неї мовлення,здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. В роботі з дітьми (аособливо з тими, що вже мають порушення мовлення) велику увагу необхідноприділяти розвитку функції дрібних м’язів рук. Рухи рук тісно пов’язані змовленням, вони є одним з факторів його формування. Зв’язок рухів руки змовленням був відмічений ще в 1928 році. Пізніше, на основі спеціальнопроведених дослідів було висунуто думку про те, що рухи пальців рук стимулюютьрозвиток центральної нервової системи і прискорюють розвиток мовлення дитини.
Тренування рухівпальців рук дітей покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвитокпсихічних і мовних навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов’язаноз розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видівчутливості, просторового орієнтування, координації рухів та ін.
Рівень розвиткудрібної моторики — один з показників інтелектуальної готовності до шкільногонавчання. Недарма в багатьох школах України існують, так звані, співбесіди,тестування під час яких серед інших завдань дитині пропонуються завдання на визначеннярівня розвитку дрібної моторики. Дитина, що має високий рівень розвитку дрібноїмоторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам’ять, увага,зв’язне мовлення.
Недостатнійрозвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики, призводитьдо виникнення негативного ставлення до навчання.
Саме тому робота зрозвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу. Батьки,які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвитокдрібної моторики та координації рухів руки вирішують одночасно декілька проблем:по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге,покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують його до оволодіннянавичок письма.
З самого ранньоговіку необхідно починати роботу з розвитку дрібної моторики. Вже в ранньомудитинстві можна виконувати масаж пальчиків, впливаючи тим самим на активніточки, які пов’язані з корою головного мозку. В ранньому та молодшомудошкільному віці необхідно виконувати прості вправи, які супроводжуютьсявіршованим текстом (наприклад “Сорока”), не забувати про розвиток елементарнихнавичок самообслуговування: застібання та розстібання ґудзиків, зав’язуванняшнурків і т.п. і, звичайно, в старшому дошкільному віці робота з розвиткомдрібної моторики та координації рухів руки має стати важливою частиноюпідготовки до школи.
Пам’ятайте, щомалюкам пропонуються вправи у спрощеному варіанті, доступні їх віку. Більшстаршим дітям завдання можна ускладнювати.
Робота з розвиткудрібної моторики повинна проводитись регулярно, адже саме тоді буде досягненийвагомий ефект від цих спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальців рукповинні приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення. Великезначення в цих іграх-вправах має текст. Він має бути веселим, доступним длядітей даного віку. Необхідно пояснювати значення тих чи інших рухів чи положеньпальців, зацікавлювати дітей у виконанні цих рухів, створювати сприятливийемоційний настрій.
Щоб сприятирозвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення вашої дитини, можназапропонувати малюкам наступні завдання: Розминати пальцями пластилін, глину.
Катати по черзікожним пальчиком камінці, намистинки, шарики.
Нанизуватинамистинки на тоненьку стрічку, робити намисто.
Стискати тарозтискати кулачки.
Робити м’якікулачки, які можна легко розжати і в які дорослий може просунути свої пальці; таміцні, які не розтиснеш.
Двома пальцямируки (вказівним та середнім) “ходити" по столу, спочатку повільно, а потімшвидко, наче вони біжать. Вправа проводиться спочатку правою, а потім лівоюрукою.
Показувати окремотільки по одному пальчику.
Барабанити,постукувати всіма пальцями обох рук по столу.
Махати в повітрітільки пальцями, не рухаючи долонею.
Плескати в долонітихо і голосно, в різному темпі.
Нанизувати великіґудзики на нитку.
Зав’язувативузлики на мотузці.
Застібати ґудзики,гачечки, замочки, закручувати кришки, заводити механічні іграшки.
Закручуватишурупи, гайки.
Ігри зконструктором, мозаїкою, кубиками.
Складанняматрьошок.
Малювання уповітрі.
Ігри з піском,водою.
Малювати,розфарбовувати, штрихувати.
Різати ножицями.
Важливою частиноюроботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дужеемоційні, їх можна проводити повертаючись з дитячого садка, сидячи в черзі долікаря, у транспорті та, звичайно, вдома. Вони дуже захоплюючі і сприяютьрозвитку мовлення та творчої діяльності. “Пальчикові ігри” начебто відтворюютьреальність навколишнього світу — предмети, тварин, людей, їх діяльність, явищаприроди. В ході “пальчикових ігор” діти, повторюючи рухи дорослих активізуютьмоторику рук та мовлення.
“Пальчикові ігри” — це інсценування яких-небудь рифмованих розповідей, казок з допомогою пальчиків.Багато ігор потребують участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися впоняттях “праворуч", “ліворуч”, “вгору”, “вниз" і т.п. На початку тавкінці гри необхідно включати вправи на розслаблення, щоб зняти зайвенапруження у м’язах. Це може бути поглажування від кінців пальців до долоні,легке потрушування, помахування руками.
Моя сім’я
Цей пальчик — мійдідусь,
Цей пальчик — моябабуся,
Цей пальчик — мійтатусь,
А оцей — мояматуся,
Ну, а цеймаленький — я,
Ось уся моя сім’я
(Почерговезгинання пальчиків починаючи з великого)
Хованки Пальці вхованки всі грались
Ось так, ось так,
В кулачки всізаховались,
Ось так, ось так.
(Ритмічно згинатита розгинати пальці, покрутити кулачком)
Сорока Сорокабілобока
Кашу варила
Діточкам давала.
Цьому дала,
Цьому дала,
Цьому дала,
Цьому дала,
А цьому не дала:
Ти дрова не рубав
І води нам недавав,
Ти і піч ненатопив
І нічого не поїв.
(Вказівним пальцемправої руки водити по долоні лівої. Згинати почергово кожний палець, кріммізинця. Згинати і розгинати всі пальці в ритмі потішки)
Зайці Скаче зайчикперший
Під високоюсосною,
А під другоюсосною,
Скаче зайчикдругий.
(Вказівний ісередній пальці правої руки підняті вгору, всі інші випрямлені і з’єднані. Долонеюправої руки тримати вертикально вгору. Пальці широко розставлені. І так самоіншою рукою)
Соління капусти
Ми капусту порубали,
Свіжу морквунатирали,
Ми капуступосолили,
З неї сокунадушили.
(Різки рухипрямими кистями рук, пальці з’єднані, долоні прямі. Почергові рухи рук до себеі від себе. Пальці стиснуті в кулаки. Кінчики пальців обох рук зібрані разом,імітуємо посипання сіллю. Інтенсивно стискаємо пальці обох рук в кулаки)
Коза і козенята
Іде коза рогата,
Коза бородата,
Козенятко спішить,
Дзвоником дзвенить.
(Вказівний імізинець правої руки вгору. Інші притиснути до долоні. Вказівний і мізинецьпалець вгору. Пальці долоні прямі, з’єднані з великим, опущені до низу)
Замок На дверяхзамок висить,
Ми його відкриємвмить.
Постукали,покрутили
І легесеньковідкрили.
(Ритмічні швидкіз’єднання пальців обох рук в замок. Пальці зціплені в замок, руки тягнуться врізні сторони. Рухи зціпленими пальцями від себе, до себе. Пальці зціплені білядолонею постукують один одного. Пальці розціплюються, долоні в сторони)2.2 Розвиток рухливості органівартикуляційного апарату — важливий крок на шляху до правильного мовлення
Однією з причинпорушення звуковимови у дітей може бути недостатня рухливість органів мовлення:язика, губ, щелеп та мякого піднебіння. Порушення рухливості цих органів (малорухливість)тягне за собою нечітку, гугняву (з носовим відтінком), шепеляву, змазану вимовурізних звуків.
Таким чином,важливе місце на шляху розвитку правильного мовлення повинна займати, такзвана, артикуляційна гімнастика.
Метою її є — відпрацювання правильних, чітких рухів органів мовлення, необхідних дляправильної вимови звуків.
Першим етапом увихованні правильної, чистої вимови є робота над формуванням артикуляційноїбази, розвитком артикуляційної моторики. У дітей, які мають порушеннязвуковимови, як правило, спостерігається моторна недостатність органів мовленнєвогоапарата.
Вироблення точнихі повноцінних рухів, відпрацювання їх диференційованості, об'єднання простихрухів у складні, відчуття артикуляційної постави — все це досягається у процесівиконання дітьми спеціальних тренувальних вправ — артикуляційної гімнастики. Окрімтого, артикуляційна гімнастика включає ще й елементи психологічної підготовкималюка до подолання вад звуковимови. Успіх у вихованні правильної звуковимовизалежить від методів педагогічного впливу логопеда, застосування різноманітних,цікавих для дітей форм роботи, оскільки під час тривалого виконанняодноманітних артикуляційних вправ малята швидко втомлюються і взагалі втрачаютьінтерес до логопедичних занять.
Передумовоюуспішного навчання і розвитку дітей є, безперечно, поєднання занять з грою: дитина,захоплюючись, не помічає, що її навчають, а тому легше й швидше долає труднощі,набуває необхідних знань та навичок. Ігрові прийоми проведення артикуляційноїгімнастики знімають у дітей напруження, заохочують їх до наступних корекційних занять,надають малим упевненості в своїх силах.
Починати цю роботуслід задовго то того, як дитина навчиться говорити. Велику помилку роблять тібатьки, які протягом тривалого часу продовжують перетирати своїм дітям супи,перекручують мясо на мясорубку. Перетираючи їжу, Ви не допомагаєте дітям, анавпаки, затримуєте розвиток рухливості артикуляційного апарату. Багато батьківскаржаться на те, що їх малюки погано жують. Їм важко зїсти такі фрукти таовочі, як морква, яблуко, огірок.
Для того, щоброзвинути рухливість органів артикуляційного апарату, тренувати й укріпити мязищок та язика небхідно обовязково давати дитині жувати такі продукти, як:
скоринки хліба
сухарики
сушені фрукти (чорнослив,курагу, ізюм)
тверді фрукти (яблуко,груша)
тверді овочі (морква,огірок)
шматочки вареногом'яса.
Часто буває так,що дитина наслідує неправильне мовлення дорослих чи однолітків. Томунамагайтеся робити так, щоб дитина чула правильне, чітке, емоційно оформленемовлення. Слід памятати, що від самого народження малюк навчається рідній мові.Тому слідкуйте за своїм мовленням: не говоріть швидко, чітко вимовляйте усізвуки, проявляйте емоції під час розповіді. Не “сюсюкайте” з дитиною, адже їйбуде набагато приємніше, якщо Ви будете спілкуватися з нею, як з дорослою.
Недолікизвуковимови можуть виникати внаслідок слабкості мязів язика, губ або черезпорушення координації рухів, що проявляється в невмінні виконувати язиком чигубами точні цілеспрямовані рухи. Тому не слід чекати, а вже у дошкільному віціпотрібно проводити спеціальну артикуляційну гімнастику, яка спрямована нарозвиток рухливості мовних органів, чіткості та скоординованості їх рухів.
У логопедичнійпрактиці прийнято, як відомо, користуватися певними умовними назвами окремихвправ («Лопатка», «Голочка» тощо), рекомендується також використовувати знайомі дітям картинки-символ із зображеннями конкретних предметів, що асоціюютьсяз певними рухами, положенням органів артикуляційногоапарата. Такимикартинками-символами дуже зручно користуватися як під час ознайомлення звправами (коли подається словесна інструкція), так і при закріпленні конкретнихартикуляційних навичок у різних ігрових ситуаціях. Картинки-символи слугуютьзоровою опорою, їх показ супроводжується коментарями-підказками. Дітям дужеподобається, коли вони подаються у віршованій формі.
Артикуляційнугімнастику рекомендується починати з тренування губ.
Отже, пропоную артикуляційнівправи для губ.
"ЖАБЕНЯТА"
Мета: відпрацювативміння виконувати вправу «широка усмішка», утримувати губи у ційпозиції.
Ми веселіжабенята,
Ква-ква-ква,ква-ква-ква!
Любим плавати йстрибати,
Ква-ква-ква,ква-ква-ква.
У маленькихскрекотушок
Рот широкий, аж довушок.
«СЛОН-ВИТІВНИК»
Мета: виробитивміння створювати губами трубочку, наче хоботок.
Я стою собі й гуду:
Ду-ду-ду, ду-ду-ду!
Бо я витівки люблю:
Ду-ду-ду, ду-ду-ду!
Набираю в рот води.
Пирх — тікайте хтокуди!
(За Є. Желєзняковим)
"ЖАБЕНЯТА-СЛОНЕНЯТА"
Мета: відпрацюватикоорди-нованість та диференційованість рухів губ.
Дуже люблятьжабенята
Свою пісенькуспівати:
Кумки-кумки,ква-ква-ква, — Ось тобі і всі слова.
Нас навчилислоненята Губки хоботком тримати:
У-У-У, У-У-У! Дужедякую слону.
Діти на сигналлогопеда (звуковий, зоровий: картинка, іграшка) зображають жабенят і слоненят.
«КОРІВКА ІКІЗКА»
Мета: закріплювативміння дітей виконувати «трубочку» і «усмішку». Ви незнаєте, чому-у-у-у
Всі корівки кажуть:«Му-у-у!»
Козенятко мале
Ще з дитинствакаже: «Ме-е
Так ведуть розмову
Кізонька й корова:
»Ме-е-е",«му-у-у»,
«Ме-е-е»,«му-у-у».
Для формуванняартикуляційної бази розроблені статичні та динамічні вправи для язика. Спираючисьна предметні образи (символи артикуляційних вправ), можна створювати безлічігрових.
Ознайомлюючи дітейз вправами для язика, варто спершу запропонувати їм таку загадку:
Хто сховався упечері За м'які рожеві двері, За якими ще одні Двері білі та міцні? Хто впечері жити звик? Ну, звичайно, наш… (язик) Для виконання статичнихвправ пропонуємо ігрову композицію!
«Стаєслухняним наш язик». В кожнім роті є язик, Та не всіх він слухать звик. Ащоб він слухняним став, Треба знати кілька вправ.
«ЛОПАТКА»
Мета; вчити дітейрозслабляти м'язи язика, утримувати його широким, пласким протягом 10-15 секунд.1-йваріант Язик широкий, як лопата, Та легко нам його тримати.2-й варіант
Язик лопаткоютримай,
Поки лічу я — неховай.
Раз, два, три,чотири, п'ять -
Можеш свій язиксховать.
Рекомендована література
1.   А.Я. Малярчук Дидактичний матеріал для виправлення мовленнєвихнедоліків. К.: Видавництво «Літера ЛТД», 2005.
2.   Л.Б. Фесюкова Розвиток уяви та мовлення у дітей 4-7 років. — Х.: Веста:ТОВ Видавництво «Ранок», 2007.
3.   С. Макарова Щоб ротик був слухняний. Логопедичний практикум. — Тернопіль: підручники і посібник, 2005.
4.   Л.П. Савіна Пальчикова гімнастика для розвитку мовлення дошкільнят:Посібник для батьків і педагогів. — К.: Школа, 2005.
5.   Н.І. Нечипорук, О.П. Томей Розвивальні ігри для дошкільників — Х.:Видавництво група «Основа», 2007.
6.   І.О. Луценко Розвиваємо мовлення і спілкування: Видавництво«Аконіт», 2006.
7.   Т.А. Ткаченко Формирование навыков звукового анализа и синтеза. Альбомдля индивидуальных и груповых занятий с детьми 4-5 лет.: «ИздательствоГном и Д», 2005.
8.   Ігор Сичовик Весела грамота. — К.: Веселка", 1993.
9.   А.М. Богуш Розвиток мови дошкільників у сімї. — К.: Видавництво«Радянська школа», 1975.
10.     С.Я. Школьнік, З.Д. Ланцюженко 100 розвивальнихігор і вправ. — Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2008.
11.     М.Ф. Фомичева Воспитание у детей правильногопроизношения. — М.: «Просвещение», 1980.
12.     Л.Г. Парамонова Логопедия для всех. — .: ООО«Издательство АСТ», СПб.: «Дельта», 1997.
13.     С.Я. Школьнік, З.Д. Ланцюженко 100 розвивальнихлогопедичних ігор і вправ. — Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2008.
14.     Г.Й. Блінова, Л.Й. Бернацька, Г.П. Забовська та ін.- К.: Рад. школа, 1985.
15.     Л.Г. Парамонова Говори и пиши правильно. — СПб.:Дельта, 1996.
16.     Конституція України
17.     Державна національна програма «Освіта»України XXІ ст. .
18.     «Малятко» Програма виховання і навчаннядітей дошкільного віку
19.     Максаков Н.С. Учите зграя
20.     Козин І. Формування мотивації до корекції занять удошкільників з порушенням вимови
21.     Савченко А.М. Методика виправлення вад вимови фонему дітей.К. Освіта, 1992.
22.     Журнал «Дефектологія»
23.     Журнал «Дошкільне виховання»
24.     Волкова А.М. Логопедия
25.     Ф.А. Сохина Развитие речи детей дошкольноговозраста
26.     З.А. Репина, В.И. Буйко Уроки логопедии
ДодаткиІгри на розвиток фонематичного слуху
“Червоний — білий"
Мета: знаходженнязвука в словах, сприйнятих на слух.
Обладнання: по двакружечки на кожну дитину (червоний-білий).
Хід гри
Логопед пропонуєдітям уважно вслуховуватися і визначати, у якому слові є заданий звук. Якщо услові заданий звук є, діти повинні підняти червоний кружечок, якщо немає — білий.
“Де звук? ”
Мета: знаходженнямісці звука у слові.
Обладнання: смужкаіз кольорового картону, поділена на три частини яскравими лініями, фішка.
Хід гри
Логопед називаєслово. Діти визначають місце заданого звука у слові. В залежності від того, дечується звук, фішка ставиться на першу, останню чи середню частину смужки. Спочаткудіти вазначають місце звука тільки на початку, а потім в кінці слова. І лиштоді, коли вони це засвоять, можна взять слова, в яких заданий свук посерединіслова.
“Хто більше?"
Мета: знаходженнязвука в назвах предметів за малюнком.
Обладнання: сюжетнакартинка, на якій зображені предмети з певним звуком.
Хід гри
Логопед показуєдітям картинку, наприклад “Город”. Після її розгляду логопед пропонуєрозповісти, що збирають на городі. Потім перед дітьми ставиться завданнясказати, в назваж яких предметів є звук [р]. За кожне слово дається картоннийкружечок. Виграє той, у кого більше кружечків.
“Злови рибку”
Мета: активізаціясовникового запасу, автоматизація окремих звуків.
Обладнання: металічніскрепки, невеликі малюнки (зображений предмет, вирізаний по контуру), коробка івудочка з гри “Злови рибку". Скрепки чіпляються до предметних малюнків.
Хід гри
Діти по черзівиловлюють вудочкою різні малюнки. Називають їх. Визначають наявність чивідсутність в назві потрібного звука, його місцн у слові. За правильнувідповідь дитина отримує очкою виграє той, хто набере більше очок.
“Знайти місце длясвого малюнка"
Мета: активізаціясловника, диференціація різних звуків.
Обладнання: малюнки,в назві яких є звуки [ж] і [ш].
Хід гри
Діти сидять застоликами. Логопед показує їм малюнок, де зображена повітряна кулька. Логопедкаже: “Коли виходить повітря із кульки, чути: ш-ш-ш. Цей малюнок я кладу злівого боку стола". Потім показує малюнок, де зображені жуки і нагадує їхпісеньку: ж-ж-ж. “Цей малюнок я кладу з правого боку стола". Логопедпоказує, як треба виконувати завдання, потім викликає почергово дітей, якіназивають запропоновані малюнки. Малюнки потрібно підбирати так, щоб вимовленізвуки відповідали їх написанню. Не можна брати такі слова, де звук [ж] стоїть вкінці слова чи перед глухим приголосним.
“Дзвенить — дзижчить”
Мета: диференціаціязвуків [з] і [ж].
Хід гри
Вибираєтьсяведучий. Він виходить із кімнати. Діти придумують кожен по одному слову, вназваж яких є звуки [з] чи [ж]. Ведучий повертається, підходить до кожноїдитини і та говорить йому слова. Якщо ведучий чує у слові звук [з], то вінговорить: “Дзвенить”. Якщо чує звук [ж] — “Дзижчить". Оцінюється відповідьведучого і придумані дітьми слова.
“Вистукуванняскладів"
Мета: навчанняскладовому аналізу слів.
Обладнання: барабан,бубон.
Хід гри
Діти сідають в ряд.Логопед пояснює, що кожній дитині буде дане слово, яке вона повинна відстукатичи відплескати. Вимовляє чітко і голосно. Наприклад, колесо. Викликана дитинаповинна відстукати стільки разів, скільки складів у даному слові. Ведучий даєдітям різні по кількості складів слова. Переможцями будуть ті, хто не зробивпомилки.
КАЗКА ПРО ЯЗИЧОК"
(фонетична гра)
У кожного Язичка єсвій господар, у твого Язичка-теж. І треба намагатися, щоб Язичок слухавсясвого господаря, адже той завжди піклується про нього.
От жив-був собіЯзичок. Він мешкав у зручному будиночку-в роті свого господаря. У цьомубудиночку є стіни, стеля, підлога та коридор. Язичок любить тепло, тому в будиночкудвоє дверей: зовнішні та внутрішні. Спить Язичок на підлозі, і йому там дужезручно. А на вулицю не виходить — боїться застудитися.
Одного разу подувсильний вітер (в-в-в), налетіли густі хмари, пішов дощ. Великі й важкі краплідощу стукали по дахах будинків (б-б-б). язичок зачинився в своєму будиночку істав прислухатися до звуків на дворі. Спочатку він почув, як загомоніли гуси (г-г-г),десь замукала корова (м-м-м), пробіг, іржучи, кінь (і-і-і), на когось загарчавсобака (р-р-р). З лугу до вуликів поспішали бджоли з медом і гули (дж-дж-дж), апід листям сердито перемовлялися жук (ж-ж-ж) і комарик (з-з-з).
У цей час у лісівсі поспішали сховатися від дощу. Язичок почув, як десь далеко завив вовк (у-у-у),у хащі заревів ведмідь (е-е-е), під кущ заповзла змія і шипіла (ш-ш-ш). неподаліквід неї пробіг їжачок і сердито зафуркав (ф-ф-ф), дятел востаннє постукав подереву (т-т-т) й замовк. Язичок стомився слухати різні звуки й задрімав. Дощущух, стало зовсім тихо, й лише цвіркунчики співали колискову пісню Язичкові (ц-ц-ц).язичок швидко заснув. Коли він прокинувся, вже було сонячно й тепло, веселодзижчали мухи (дз-дз-дз). Язичок потягнувся, проспівав свою улюблену пісеньку (н-н-н)й вирішив погрітися на сонечку. Коли відчинив двері й визирнув надвір, то дужездивувався (о-о-о).
На подвір’ї булобагато дітей. Вони раділи сонечку та бавились іграшками. Юля крутила нову дзигу(й-й-й), Денис надував футбольного м’яча насосом (с-с-с), Миколка й Тарасикгралися в прикордонників-бігали і стріляли з пістолетів (к-к-к). Ваня пухкавхлопавкою (п-п-п), Ганнуся бавилася великою лялькою і вчила її співати (а-а-а).Аж тут Дмитрик постукав паличками по барабану (д-д-д), і всі діти дружнопоспішили до ігрового майданчика. У дворі стало порожньо й тихо. Лише ґаванеподалік від ганку дзьобала кістку й задоволено гикала (г-г-г).
Язичок засумував,бо лишився сам. Він зачинив двері, ліг на підлогу й почав мріяти. Уявляв, нібивирушив у далеку й цікаву подорож. Спочатку Язичок їхав паровозом (ч-ч-ч),потім летів високо в небі літаком (л-л-л), плив на пароплаві, що голосносигналив (и-и-и), а ще катався в горах по льодовому катку на ковзанах (х-х-х). нарештісів у машину й швидко поїхав далі. Шини весело шурхотіли по асфальту (ш-ш-ш). Язичокіще хотів на чомусь покататися, та раптом господар відчинив двері будиночка. Язичоксхопився і весело сказав:
Добрий день! Я — Язичок і радий з тобою познайомитися. Як тебе звати?
Дидактична гра«Будиночок для звуків»
Мета: Розвиватифонематичний слух, артикуляційний апарат, дрібну моторику пальців, мовнедихання. Донести дітям важливість розвитку рухливості язика, губ, зрозуміти, щодля того, щоб сказати правильно звук, потрібно правильно поставити зуби, губи,язик. Виховувати увагу, спостережливість.
Обладнання: дзеркало,атрибути до гри.
Хід гри
Діти, сьогодні миз вами будемо складати будиночок для звука «С».
Подивіться, будьласка, в дзеркало і скажіть при вимові звука «с» в якому положенні увас губи, зуби, язичок, дзвінкий чи глухий звук, дихання тепле або холодне,звук приголосний чи голосний.Артикуляційна гімнастика
“Смачне варення"
Ми варенняскуштували,
Потім губиоблизали.
Повільно облизатиязиком верхню губу, роблячи рухи вліво-вправо.
Рахунок: 1-2
“Почистити зуби"
Щоб зуби всібули біленьки,
Їх слідпочистити гарненько.
Відкрити рота.«Почистити» язиком верхні зуби, спочатку з внутрішнього, а потім із зовнішньогобоку, роблячі повільні рухи вліво-вправо. Потім «почистити» нижнізуби.
Рахунок: 1-2
«Лопата»
Мій язик,широкий,
Як лопата,
Може на губірозслабленим
Лежати.
Широкийрозслаблений язик злегка висунути із рота й покласти на нижню губу.
Утримувати: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10.
«Неслухнянийязичок»
Лінькуватий мійязик.
Працювати вінне звик.
Неслухнянийязичок-
Покараю: шльоп,шльоп, шльоп.
Широкий,розслаблений язик покласти на нижню губу й «пошльопати» по ньомуверхньою губою, промовляючи: пе-пе-пе.
«Чашка»
Загорнули країязика-
Вийшла чашка. Чудоваяка!
Відкрити рота. Покластиширокий язик на розслаблену нижню губу. Згорнути вгору краї язика у формі чашки.
Утримувати: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10.
«Проколикульку»
Треба кулькунам проткнути-
Язиком щокунапнути.
Рот закритий. Рухаючиязиком вліво-вправо, намагатися «проковтнути» ним то ліву, то правущоки.
Рахунок: 1-2.
«Грибочок»
Осьгрибочок-сироїжка.
Вгорі-«шляпка»,знизу-«ніжка».
Відкрити рота. Присмоктатидо піднебіння широкий язик. Краї язика мають примикати до верхніх зубів.
Утримувати: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10.
«Трубочка»
Язик у «трубочку»згорнули,
Легесенько ньогоподули.
Висунути широкийязик і згорнути бокові краї, щоб утворилась «трубочка». Легенько, ненапружуючись, якомога довше подути в «трубочку».
«Маятник»
Тік-так,так-тік-
Наче маятник,язик.
Відкрити рота. Висунутиязик і рухати ним вліво-вправо. Слідкувати за тим, щоб язик не облизував губи.
Рахунок: 1-2.
«Гірка»
Буде спинкаязика,
Наче гірочка,крута.
Кінчик в зубиупираю,
Із напруженнямтримаю.
Відкрити широкорота. Опустити нижню щелепу якомога нижче. Широким язиком упертися в нижніпередні зуби. Щільно притиснути бокові краї спинки до корінних зубів. Розслабити.
Рахунок: 1-2.
«Кішкасердиться»
В кошику кицюняспала,
Солодко у снімурчала.
Раптом песикзагарчав.
Кішка зпереляку: «Няв!»
Вигнуласяспинка,
Шерсть, немовщетинка.
Посміхнутися,відкрити рота. Кінчиком язика впертися в нижні зуби. Вигнути язик гіркою, невідриваючи від нижніх зубів. Потім розслабити його й покласти за нижніми зубами.
Рахунок: 1-2.
«Гойдалка»
Ми на гойдалцігойдались.
Піднімались,опускались.
Як летімовгору, ух!
Перехоплювалодух.
Відкрити рота. Почерговоштовхати кінчиком язика то верхні, то нижні зуби. Нижня щелепа не рухається.
Рахунок: 1-2.
«Старенькаконячка»
Старенькаконячка
бруківкою йде,
По каменю гучно
копитами б”є.
Відкрити рота. Повільноприцмоктувати язиком, напружуючи м'язи кореня язика.
«Гармошка»
На гармошці язаграю:
Ротвідкрию-закриваю.
Свій язик«грибком» тримаю-
І його невідриваю.
Відкрити рота. Присмоктатидо піднебіння широкий язик. Відкривати-закривати рот, не відриваючи язик відпіднебіння.
Рахунок: 1-2.
"Індик"
Грає по губіязик:
«Бл-бл-бл!»,-
Як той індик!
Відкрити рота. Покластиязик на верхню губу й широким переднім краєм робити рухи вперед-наза: спочаткуповільно, не відриваючи язик від губи, потім швидко, додаючи голос.
"Балалайка"
Балалайку я тримаю.
Пісеньку веселуграю.
Посміхнутися,відкрити рота. Вимовляючи твердий звук «д», вказівним пальцем робитипід язиком швидкі рухи ліворуч-праворуч, наче граєш на балалайці.
«Муха впавутині»
Муха в павутиніб’ється,
Вирватись їй невдається.
Відкрити рота. Триматикінчик язика за верхніми горбочками. Вимовляючи: дж-ж-ж, просувати кінчик язикадо верхніх зубів, не округлюючи губ.Пальчикова гімнастика. Конспектизанять
Тема: Постановказвука «С в складах»
Мета: Розвиватифонематичний слух, дрібну моторику пальців, зорову пам'ять, увагу,артикуляційний апарат. Вчити виділяти звук С в складах. Закріпити навички чіткої вимови звуку в складах, словах,фразах; учити узгодженню прикметників з іменниками в роді, утворенню формєдиного і множинного числа іменників, що позначають назви дитинчат; робота з схемоюречення; закріпити навичку переказу; познайомитиіз звуко-складовою схемою слів.
Обладнання: профіліартикуляцій; індивідуальні дзеркала; наочні картинки; картинки — символи; касабукв, звукові схеми; ігри; конверти із завданнями; іграшки; м'яч; лялька Соня; картинкиіз зображенням поїзда.
Хід заняття
I. Організаційниймомент.
Сідає той, хтоназве перший звук в словах сам, сук, син, суп, ситий, сухий.
II. Знайомство зновим матеріалом.
Логопед виголошуєслова: сироп, сережки, сито,, сила, синяк,, сифон.
Логопед ставитьпитання: «Який звук чується на початку цих слів?» (звук с).
Артикуляція звуку.
Характеристиказвуку (згідний, глухий, м'який).
Мовна зарядка:
са-се-су су-са се- ас-ос-ус
си-се-са са-си-сеуст-ас-ос
Виділення звуку Сз ряду складів:
ми-те-си-кю-мя-се-ню-ей-са-пи-се-тю-ля-су-ме-си-ви-са.
Утворення формєдиного і множинного числа іменників, що позначають назви дитинчат.
гуси-гусеня-гусята| лось-лосята|
рись-рисята | лис-лисята|
Узгодженняприкметників з іменниками в роді.
Дидактична гра«Про що можна сказати синій, синя, синіше, сині» (проводитьсяпо картинках).
Дидактична гра«Закінчи пропозицію».
Серед стиглихколосів синіє. (волошка).
Весняну пісенькузаспівала… (синиця)
Серед листя спееткрасивий… { персик).
В Сіми срібні… {сережки)
Робота з схемою.
IV. Фізкультхвилинка
Діти називають діїі показують їх за допомогою жестів.
Прокидайся! — Прокидаюся!
Піднімайся|підіймай|' — Піднімаюся|підіймаю|!
Умивайся! — Умиваюся!
Обливайся! — Обливаюся!
Витирайся! — Витираюся!
Одягайся! — Одягаюся!
Збирайся! — Збираюся!
І прощайся! — Япрощаюся!
V. Переказрозповіді «Соня»
Це Соня. Соні сімроків. Соня любить все синіше. У неї синє пальто і синя косинка. У косі в Сонісиній бант. На ногах в Соні сині шкарпетки і сині туфлі.
Відповіді напитання: Хто це? Скільки Соні років? Що любить Соня? Що у неї синіше Що в Сонів косі? Що в Соні на ногах?
Переказ.
VI. Знайомство іззвукослоговой схемою слів.
Педагог уточнює,що таке склад (частина слова), як він позначається на схемі (жовтою смужкою),знайомить дітей з правилом: скільки в слові гласнихзвуків, стільки і складів.
VII. Складаннязвукослоговой схеми слів гусаки, сито.
VIII. Підбиттяпідсумку заняття.
Тема. Автоматизаціязвука «С» в складах, словах
Мета: Розвивати фонемний слух, зорову пам'ять, увагу, мислення, дрібнумоторику пальців логічне мислення. Закріпити навики чіткої вимови звуку вскладах, словах; учити узгодженню присвійних займенників з іменниками; познайомитиз приводом; учити утворювати складні слова, слова-антоніми; виділяти звук напочатку, середині, кінці слова. Виховувати любов до рідної мови.
Обладнання: символи-звуки,дидактичний матеріал, зонди, предметні картинки.
Хід заняття
I. Організаційниймомент.
Сідає той, хтоназве зайвий предмет: помидор-цибуля-слива; яблуко-груша-капуста; клен-дуб-сова;плаття-рубашка-стакан; вовк-ведмідь-сорока; голуб-ворона-лисиця.
II. Знайомство зновим матеріалом.
1. Логопедвиставляє символи-звуки.
2. Логопедвиставляє картинки: лавка, миска, сова, насос, суп, сук, капуста, сом, сумка,пилосос.
Ставить питання:
Який звук частішеза інших зустрічався в цих словах?
Як ви думаєте, зяким звуком ми знайомитимемося? (із звуком с).
Артикуляція звуку(губи в посмішці).
Мовна зарядка:
са-су-си ска-ску-скисма-сму-сми
ас-ус-ис ста-сто-стуспа-спо-спу-спи
Виділення звуку св словах (уточнення позиції звуку в слові).
3. Робота зкартинками на дошці.
Узгодженняприсвійних займенників з іменниками (про яку картинку можна сказати мій,моя, моє, мої?)
Творення складнихслів:
листя падає — листопад,сніг падає — снігопад, сади розводить — садівник, сам котить- самокат, сам летить — літак,пил смокче — пилосос, сам варить — самовар.
4. Дидактична гра«Навпаки»:
мир — сварка, боязкий- сміливий
кислий — солодкий,похмуро — сонячно
тісна — вільна(взуття)
5. Пальчиковагімнастика.
6. Логічнізавдання.
Діти відповідаютьна питання, які задає логопед:
Що можна бачити іззакритими очима? (Сон)
Яку ноту кладуть всуп? (Сіль)
Як називаєтьсягрупа птиць? (Зграя)
Предмет длясидіння? (Стілець)
Стій, зупинися! Яксказати по-іншому? (Стоп)
7. Робота надпропозицією (по опорних картинках). Знайомство зприйменником.
Де стоїть миска зкапустою? (На столі)
Звідки впаликубики? (Із столу)
Над чим летитьлітак? (Над лісом)
Де спить кіт? (Підлавкою)
Куди входить Саня?(У автобус)
Звідки вийнялим'ясо? (З сумки)
III. Фізкультхвилинка
Рукивгору-підтягніться.
Раз-два, раз-два
Станьте рівно,поверніться
І до сонечказверніться
А тепер хай всімалята
Пострибають, мовзайчата
Руки вгорупідніміть,
Вдих і видих всізробіть.
IV. Звуковийаналіз і синтез наступних слів: суп, сік, сук, сам, сом, ситий.
Дидактична гра«Живі звуки».
V. Підбиттяпідсумку заняття.
Тема: Формуваннявимови звука «з» у закритих складах.
Мета: Розвиватифонематичний слух, дрібну моторику пальців, артикуляційну гімнастику, навичкизвукового аналізу, логічне мислення; збагачувати словник. Закріплюватиправильну вимову звука «з» у закритих складах.
Обладнання: альбомА.Я. Малярчук, предметні малюнки, загадки, чистомовки, символи-звуки, атрибутидо гри.
Хід заняття
І. Організаційниймомент
Назвати слова іззвуком «з»
ІІ. Артикуляційнагімнастика
«Неслухнянийязичок», «Лопата», «Чашка», «Смачне варення»,«Маятник».
ІІІ. Основначастина.
Гра «Заспівайпісеньку» — указкою на символ — дитина “співає" пісеньку. Дитина можерухами зображати звук, якщо вона його не вимовляє.
Сказати навпаки:
ЗА — АЗ ЗИ-ИЗ ЗО-ОЗЗУ-УЗ ЗЕ-ЕЗ
Повторити склади:
АЗ -АЗ -ОЗ ОЗ -УЗ -ИЗ-АЗ УЗ -ЕЗ -УЗ -ОЗ
Д/ г " Якийзвук зайвий?"
ОЗ -АЛ -АЗ УЛ -УЗ -ИЗЕЛ -ЕЗ — АЗ
4. Промовитичистомовки:
Зу-зу-зу- — мипобачили козу.
За-за-за- — таміде коза.
Зи-зи-зи- — довгіроги у кози.
Із-із-із- — кіньтягне віз.
Уз-уз-уз- — вирісвеликий гарбуз.
5. Д/г «Будиночокдля звуків»
ІV. Фізхвилинка
Музику почуємо — дружно закрокуємо,
Звуки музикистихають — всі малята завмирають.
5. Пальчиковагімнастика " Вулиця":
Ось паркан, а осьбудинок, ось велика вулиця.
Знов паркан, ізнов будинок, і скінчилась вулиця.
Вимова слів (альбомА.Я. Малярчук):
АЗ — азбука, протигаз,водолаз, газ, алмаз, переказ, раз, образа;
ОЗ — гвоздика,розвага, розлука, розвідник, морозиво;
УЗ — гарбуз,блузка, боягуз, кузня, мотузка;
ИЗ — білизна,приз, бризкати, хмиз, кизил;
ЕЗ — майонез,незгода, небезпека, безділля;
ІЗ — віз, гніздо,прізвище, різниця, організм, аналіз.
Визначити місцезвука «з» в словах.
Відгадати загадку:
Ліз Мартин черезтин.
Сам переліз, аголову на тину лишив. (Гарбуз).
Хто малюнок навікні за ніч намалював мені? (Мороз).
Без рук, безсокири, а зроблена хатина. (Гніздо).
V. Підведенняпідсумків і оцінювання роботи дітей.
VІ. Домашнєзавдання-вивчити чистомовки:
Из-из-из — дітизбирали хмиз;
Оз-оз-оз — їдеелектровоз.
VІІ. Подяка зазаняття.
Тема: Закріпленнявимови звука «З» в середині слова
Мета: Розвиватифонематичний слух, навички звукового аналізу, логічне мислення, зорову пам'ять,артикуляційний апарат, мовне дихання; збагачувати та уточнювати словниковийзапас. Вчити правильно вимовляти звук «з», визначати його місце вслові. Виховувати звукову культуру мовлення.
Обладнання: АльбомА.Я. Малярчук, сюжетні та предметні малюнки, м’яч, символи-звуки, атрибути догри.
Хід заняття
І. Організаційниймомент.
1. Привітання.
2. Садити дітей закольором одягу: Зелена блуза, сині штани і т.д.
ІІ. Артикуляційнагімнастика
Пригоди язика
Ось пригодонька,яка трапилась у язика:
Спав тихенько ухатині на м’якій пухкій перині.
Раптом чує голосок:«Ну ж бо, друже язичок,
Мій товаришечкулюбий, розтуляй швиденько губи
І виходь мерщій ізхати, будемо разом гуляти».
Ледве вийшов на поріг,від утоми тут же ліг.
Каже сонечколаскаве:
Ну ж, вставайробити вправи! Нумо, годі вже лежати,
треба силинабиратись.
Язичок наш вигнувспинку, зупинився на хвилинку
І до сонцяпотягнувся, задоволене всміхнувся.
Подивився вліво,вправо:
Ой, як гарно, якцікаво!!!
Онде гойдалкакрилата вже запрошує маляток,
Заливається баян,дай-но потанцюю я!
Он грибочок запеньком, стану я таким грибком.
Ось горішки наліщині, покочу їх до хатини.
Ось котив горішокя, трапилась мені змія.
І від неї дав ядрала, щоб мене не наздогнала.
Скільки в цьомусвіті дива!
Все скінчилосящасливо!
Вийшла подорож наславу, став язик наш сильний, жвавий.
Повернувся віндодому і відчув страшенну втому.
Відпочину. Завтразнову буде подорож казкова!
ІІІ. Основначастина
1. Постановка метизаняття.
Прочитати вірш: Зайкозілля з’їв у Зіни,
Захотів заїстисіном.
Зіна зойкнула усінях:
Де ж узятизайцю сіна?
Отже, слова ізяким звуком ми будемо сьогодні вивчати?
Виставляєтьсяна фланелеграф символ-звук «З»
Гра «Заспівайпісеньку»
3. Закріпленнявимови «з» в середині слова. Назвати малюнки (за альбомом А.Я. Малярчук)відображено, самостійно і разом.
Коза, фазан,береза, гроза, лоза, ковзани, телевізор, язик, поїзд, гніздо, вазон, бузок,терези, возик, кизил, газета, музей.
Уточнити значення слова:фазан. Визначити місце «з» в слові. Назвати кількість складів условах, виділити склад із «з».
4. Вправи на мовнедихання: «Сонько», «Аквалангіст», «Кульбаба»
5. Утворити новіслова за зразком:
Перелізати-----(перелізай) забавляти — (забавляй)
Відрізувати — — (відрізай)
ІV. Фізхвилинка
Йде журавлик поболоту,
Є у журавлятурбота,
Він-бо довгі ногимає,
Високо їхпіднімає,
Щоб разом мимохіть
Пір’ячко незамочить.
Відгадати загадку:
Що за птах, що нев свої гнізда яйця кладе? (Зозуля)
За білими березамисоловейко тьохкає. (Язик).
Язика немає, арозуму навчає. (Книжка).
Пальчиковагімнастика " Голуби", «Добрий день», «Окуляри»,«Сестрички».
Гра " Якиймалюнок пропав?"
V. Підсумокзаняття, оцінювання роботи дітей, подяка.
VІ. Домашнєзавдання — вимова слів із звуком «з» в середині слова.
Тема: Диференціація звуків «с»і «з» у складах, словах, реченнях, зв’язному мовленні
Мета: Розвиватифонематичне сприйняття, увагу, збагачувати словниковий запас, розвиватипрактичне вміння користуватися ним в усному мовленні. Працювати над розвиткомуяви, фантазії, образного мислення, дрібної моторики рук. Вчити дітейрозрізняти на слух звуки «с» і «з», вставляти в словапропущені букви, якими позначаються дані звуки, розрізняти на слух голосні таприголосні звуки, порівнювати пари складів за звучанням та змістом, вставлятипропущені звуки у словах і утворювати словосполучення. Виховувати любов дорідної мови.
Обладнання: символи-звуки,малюнки, картки для індивідуальної роботи, сигнальні фішки, атрибути для ігор,картки із завданнями з даної теми, мовний матеріал.
Хід заняття
І. Організація дітей до заняття
Діти, до нас завітали гості. Повернітьсядо них, усміхніться оченятами, привітайте їх сердечно і щиро.
А тепер сідайте, погляньте один наодного, усміхніться. Нехай сьогоднішня зустріч принесе задоволення від дуже потрібноївсім нам роботи. Тож не витрачаймо ні хвилинки даремно.
Діти, а ви знаєте, що все на світімає свій голос, свою пісеньку, тільки треба вміти її почути? Давайте з вамипригадаємо пісеньку водички. Вона співає так: «с-с-с». А як вивважаєте, чи можна пісеньку намалювати? (Діти відповідають).
Ось вона, погляньте (На дошцівиставляємо символ-звук «с»). Це пісенька водички. Зараз ми її разом заспіваємо,уявимо себе струмочками і покажемо, як тече водичка в струмочку, при цьомуспіваючи: «с-с-с» (Діти виконують завдання).
Молодці! Гарно справились ззавданнями. Також нам потрібно познайомитись із звуком «з». Закрийтеочі і уявіть себе на літній лісовій галявинці під вечір. Уявили? Що ми можемотам почути? (Підказка: чи бачили ви комариків, які полюбляють літати ввечері?)(Діти відповідають).
А давайте всі разом пригадаємо, якспіває комарик? (Діти відповідають).
(Після виконання вправ виставляємообидва символи «с» і «з»).
Для того щоб нам кращезапам’яталися дані звуки, пограємо у ігри:
«Заспівай пісеньку» — показуюна символ — дитина «співає» пісеньку. Дитина може рухами зображатизвук.
2. «Поверни пісеньку» — одинсимвол забирається. Пісенька полетіла, а щоб її повернути, треба заспівати.
ІІ. — Молодці, і з цим завданнямви гарно справились.
А зараз приступаємо до виконаннянаступного завдання.
Сьогодні ми з вами будемоутворювати склади (таб. №1). Подивіться, будь-ласка, на дошку. Я будупоказувати склади, а ви будете їх читати. (Діти виконують завдання).
Всі дуже старалися, стомилися. Наставчас для відпочинку.
ІІІ. Виконуємо вправи дляслухняних пальчиків.
Завдання: відтворити візерунок поклітинках, не порушуючи послідовності. (Дітям роздаються завдання і вонивідтворюють візерунок по клітинках).
ІV. — Сподобалось працюватипальчиками? Отож пограємо ще у гру «Прокладидоріжку». (Діти виконують завдання).
Ви правильно проклали доріжку,значить ви добре навчилися розрізняти звуки.
V. — А теперпослухайте слова, в яких є звуки «с» чи «з» і піднімітьбукви, що позначають дані звуки на письмі, якщо ви їх почуєте. (Діти піднімаютьсигнальні картки з звуками «с» чи «з») (таб. №2).
Всі ми гарно працювали, стомилися.Настав час для відпочинку.
VІ. Фізкультхвилинка
Хто ж там, хто вже там стомився
І наліво нахилився?
Треба всім нам встати,фізкультпаузу почати.
Щось не хочеться сидіти,
Трохи треба відпочити.
Руки вгору, руки вниз,
На сусіда подивись.
Руки вгору, руки в боки
І зроби чотири кроки.
Вище руки підніміть,
І спокійно опустіть,
Розведіть їх у сторони,
Плесніть, діти, кілька раз,
За роботу — все гаразд.
З завданням справились. Молодці. Аще нам потрібно:
VІІ. Скластисловосполучення, підбираючи слова за змістом. (таб. №3). (Діти виконуютьзавдання)
Ви правильно склалисловосполучення, а зараз спробуємо скласти малюнки.
Гра «Асоціація».
VІІІ. — Атепер нехай наші ручки відпочивають, ми послухаємо загадки. (Діти відгадують).
Влітку відпочивають, взимку дітейкатають. (Сани).
Я найперша зацвітаю,
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не стане влітку. (Пролісок).
Без рук, без ніг, а хату стереже.(Замок).
Я кругленька, червоненька,
З хвостиком тоненьким.
На городі мене рвуть
І до столу подають. (Редиска).
Без рук, без сокири, а зробленахатина. (Гніздо).
Завжди в роті, а не проковтнеш. (Язик).
Ви правильно відгадали всі загадки,то може ви зможете виправити неправильні слова у казці? (таб. №4).
ІX. Вправа«Виправ казку».
X. Підсумок заняття.
Тема: Автоматизаціязвука «Ш» в словах, реченнях
Мета: Розвиватифонематичне сприйняття, фонематичний слух, логічне мислення, артикуляційнийапарат, творчу уяву, пам'ять; закріпити поняття глухий, шиплячий; вправляти вумінні виконувати звуковий аналіз слів, визначати місце певного звука у слові; сприятиформуванню навичок техніки поскладового читання слів різної складової структури.Вчити дітей добирати прикметники до іменика, правильно вимовляти звук «ш»в словах та реченнях. Виховувати інтерес до занять, вміння швидко, самостійновиконувати ігрові завдання.
Обладнання: наочнийматеріал для дидактичних ігор, кубатрон, лялька Маша, посібник «Балакучедерево, семафорики.
Хід заняття
І. Психогімнастика.
Діти стоять уколі.
Логопед. Дітивідгададйте загадки:
Всі його люблять,
Всі його чекають,
А хто подивиться-
Кожен скривиться.(Сонце)
Відповіді дітей
Світить, сяє, всіхзігріває. (Сонце)
Що це?
Відповіді дітей.
Як ласкаво ми йогоназиваємо?
Відповіді дітей.
А тепер уявіть, щосонечко зігріло ваші обличчя, руки, вам дуже приємно. (Діти розслабляються)
Подув холоднийвітер, вам холодно (діти напружуються).
Відчуйтенапруження.
Промовили, як дмехолодний вітер?
Діти промовляютьпротяжно „ш-ш-ш“
А давайте всі разом пригадаємопісеньку вітру? (Діти відповідають).
(Після виконання вправ виставляємосимвол „ш“).
Для того щоб нам кращезапам’яталися цей звук, пограємо у ігри:
»Заспівай пісеньку" — показуюна символ — дитина «співає» пісеньку. Дитина може рухами зображатизвук.
2. «Поверни пісеньку» — одинсимвол забирається. Пісенька полетіла, а щоб її повернути, треба заспівати.
ІІ. Малятасьогодні ми будемо повторювати звук «ш».
(Стук у двері)
Хто там?
Доброго ранку! Яктебе звати?
Маса, Масенька!
Мабуть, тебе зватиМашенька?!
Так, так Масенька!
Діти, які звуки невимовляє наша гостя?
Відповіді дітей.
Я все вмію. Отпослухайте, як я гарно вмію казки розповідати.
Діти, якщоМашенька буде помилятися, і ви почуєте помилки у словах, сигналізуйтесемофориками.
Ішов піп гуштимлішом та й жігубив лукавичку. От біжить миска. Побачила рукавичку та й казе:
Тут я буду шити.
Коли це скачешабка й питає:
Хто, хто врукавичці живе?
Це я, — миска. Ати хто?
А я — шапка. Пустий мене до себе шити! …
Діти, чиздогадалися ви, як називається ця казка?
Відповіді дітей.
ІІІ. Артикуляційнагімнастика
«Чашка»
Загорнули країязика-
Вийшла чашка. Чудоваяка!
Відкрити рота. Покластиширокий язик на розслаблену нижню губу. Згорнути вгору краї язика у формі чашки.
Утримувати: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10.
«Проколикульку»
Треба кулькунам проткнути-
Язиком щокунапнути.
Рот закритий. Рухаючиязиком вліво-вправо, намагатися «проковтнути» ним то ліву, то правущоки.
Рахунок: 1-2.
«Грибочок»
Осьгрибочок-сироїжка.
Вгорі-«шляпка»,знизу-«ніжка».
Відкрити рота. Присмоктатидо піднебіння широкий язик. Краї язика мають примикати до верхніх зубів.
Утримувати: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10.
ІV. Розвитокфонематичних уявлень.
Дидактична гра«Цікаві книжечки»
V. Фізкультхвилинка«потанцюємо разом».
VІ. Читання слів. Розвитоклогічного мислення. Звуковий аналіз слів.
Дидактична гра«Кубатрон»
Дидактична гра«Замочки з бочки»
Логопед. Бочки,бочки-заморочки,
В них є літери йсклади.
Ти ж хутенько їхзбирай
І що вийдепрочитай
Дидактична гра«Пропущена літера».
Дидактична гра«Слова зі скриньки»
Логопед. Скринька,скринька, відчинись і словами поділись
VІІ. Добірприкметників до іменника. Читання слів.
Дидактична гра«Балакуче дерево»
Загадки
Сніг на полях,
Лід на річках,
Хуга гуляє,
Коли це буває? (Взимку)
Діти знаходятьслово «зима».
Тане сніжок,
Оживає лужок,
День прибуває,
Коли це буває? (Навесні)
Діти знаходятьслово «весна».
Перший він принісвесну,
Пробудив усе відсну,
Заспівав підвікном
А звуть його … (Шпаком).
Прочитайте, якзвуть цих птахів?
Діти читаютьслово (шпаки)
Діти зривають здерев листок і передають його одне одному, добираючи прикметники до іменника.
Діти, скажіть якоюбуває весна?
Дидактична гра«Весна яка?»
(Мила, весела,довгоочікувана, привітна, дзвінка, кольорова, різнобарвна, холодна, тепла,прозора, дощова, ясна тощо).
VІІІ. Підсумокзаняття
Тема: Автоматизаціязвука «Ж» в словах
Мета: Розвитокмязів артикуляційного апарату, дрібних мязів пальців рук. Пригадування тазакріплення правильної звуковимови; утворення множини іменників від однини; читанняпростих речень, пригадування раніше вивчених чистомовок. Вчити визначеннянаявності та місця звука в слові, поділ слів на склади. Виховувати любов дорідної мови.
Обладнання: предметнікартинки, наочний матеріал, «Кубатрон», наочний матеріал додидактичних ігор.
Хід заняття
І. Організаційниймомент
До нас завітавВіні-Пух. Він хоче навчитися правильно вимовляти звуки «Ж». Допоможемойому дітки.
Діти відповідають.

ІІ. Артикуляційнагімнастика: Комплекс вправ №2
«Годинник»,«Смачне варення».
Діти, а ви знаєте, що все на світімає свій голос, свою пісеньку, тільки треба вміти її почути? Давайте з вамипригадаємо пісеньку жука. Він співає так: «ж-ж-ж». А як ви вважаєте,чи можна пісеньку намалювати? (Діти відповідають).
Ось вона, погляньте (На дошцівиставляємо символ-звук «ж»). Це пісенька жука. Зараз ми її разом заспіваємо,уявимо себе жучками.
(Діти виконують завдання).
ІІІ. «Гра — інсценівка за віршиком про жука»:
Ой летів жук, жук.
(Діти — «жуки»імітують політ, озвучуючи його: ж-ж-ж).
Та й у воду — фук!
(Діти — «жуки»падають на спину).
Жук лежить івстати не може,
(Дитини — «жук», лежачі на спині, рухає руками, ногами й весь час промовляє: ж-ж-ж)
Кличе, хто йомудопоможе: ж-ж-ж.
(Дитина «жук»,голосно промовляє цей звук, кличе на допомогу)
ІV. Повторитихором слова:
Жар, жаль, жабка. Визначитиякий звук є в слові, і де він стоїть.
V. Пальчиковагімнастика: «Добрий день», «Кроки», «Сестрички»,«Барабанщик».
Д/г «Прокладидоріжку»
Д/г «Веселі шнурочки»
VІ. Вивчити вірш злогопедом
Жук жив на жоржині
Жук скарживсядружині:
Не полежиш тутніколи,
Заважають спатибджоли.
VІІ. Мовне дихання:«Попелюшка»
VІІІ. Визначити наслух спільний звук в словах:
Жоржина, лижі,ожина, ножиці.
Д/г «Впіймайзвук» (Потрібно плеснути в долоні почувши в слові звук «ж».
Шнурок, шлях,шлюпка, мишка, шапка, кашка.
Гараж, ніж, морж,корж, пиріжки, ложка.
XІ. Фізичнахвилинка
Скільки пальців наруках-10
Скільки пальців наногах-10
Десять мокрихжабенят
Під лавою сидять
Жабки почалистрибати
Ми їх будемрахувати
X. Відгадатизагадки:
Хоч не шию яніколи,
Та головок в менедоволі. (їжак)
Гострим він завждибуває, хліб смачний нам нарізає. (ніж)
XІ. Доповнитиречення
Під дубом багатостиглих…. жолудів.
У цирку виступає…жонглер.
Дуже красива…. жоржина.
Я намалювавквадрат …… (жовтого) кольору. (стр. 196)
XІІ. Д/г «Магазин».
Вибрати товари уназві яких є звук «Ж», та визначити місце звука в слові.
XІІІ. Підсумокзаняття
Тема: Диференціаціязвкуів «Ж» — «З» в словах.
Мета: Розвиватидрібну моторику пальців, силу голосу, мовне дихання, артикуляційний апарат, фонематичнийслух; активізувати мовлення дітей. Вчити правильно вимовляти дані звуки условах, знаходити та виділяти (відрізняти) звуки. Виховувати уважність.
Обладнання: схемаартикуляцій звуків, настінні та індивідуальні дзеркала, предметні малюнки,м’яч, розрізні картинки, символи-звуки.
Хід заняття
І. Організаційниймомент.
1. Яка пора року?
Який день тижня?
ІІ. Артикуляційнагімнастика «Чашка», «Лопата», «Почистимо зубки», «Смачневарення».
ІІІ. Основначастина.
Подивитись на символ.Впізнати звук за артикуляцією. Де «з», а де «ж»?
Розказати, в якомуположенні знаходяться губи та язик під час вимови «з», а в якому«ж»?
А зараз мипограємо в такі ігри:
«Якупісеньку я співаю? Покажи».
«Якоїпісеньки не стало? Поверни її».
«Загадаймені заспівати пісеньку. Чи правильно я співаю?»
Повторити кількаразів:
Ж -З ЖА — ЗА ЖИ — ЗИ
Ж — Ж — Ж -З ЖО — ЗО ЖЕ -ЗЕ
Ж — Ж — З ЖУ — ЗУ ЖІ- ЗІ
Повторити:
Язик донизу — зу-зу-зу — ми побачили козу.
Язик донизу — за-за-за — йди додому коза.
Язик угору — жу-жу-жу — я козу стережу.
Язик угору — жи-жи-жи — кізку гнать допоможи.
ІІІ. Фізхвилинка" Вітер віє…"
Визначити спільнийзвук:
а) газета, гарбуз,гніздо, газон, бензин;
б) дружба, чиж,багаж, життя, жінка, кажан.
Пальчиковагімнастика " Жукок"
ЖУЧОК
На мої долоні Сів яскравий жук.
Я його спіймала, Чую: жу-жу-жу.
Пожаліла я жука, — Відпустила кроху,
Помахала вслід йому,
Хай летить потроху.
Долоні розкрити вгору, потім стиснути кулачки, піднести до вуха,знову розкрити долоні й похитати.
Відгадати загадку.Зробити фігуру пальцями рук:
Чорний, а не крук;
рогатий, а не бик.
Летить — дзижчить;
там, де сяде, любідіти,
починає землю рити.
Розвиток логічногомислення. Скласти розрізну картинку із 4-х, 6-ти частин (жук, зайчик, вазон).
Розвиток уваги. Чиу всіх малюнках " живе" звук «з»? Порахувати кількістьскладів у словах.
Розвиток мовногодихання. Гра " Буря на морі".
ІV. Підсумокзаняття.
V. Д/з — вивчитичистомовки:
Жи-жи-жи — типрироду бережи!
Зу-зу-зу — мамісумки підвезу.
Жа-жа-жа — мипобачили вужа.
ІV. Подяка зазаняття.
Тема: Диференціація«Ж» -«З» в реченнях.
Мета: Розвиватилогічне мислення, увагу, дрібну моторику пальців, артикуляційний апарат, фонематичнийслух; збагачувати та уточнювати словник. Вчити розрізняти на слух звуки Ж -З, правильноїх вимовляти у словах. Виховувати звукову культуру мовлення.
Обладнання: символи-звукиЖ -З, індивідуальні та настінні дзеркала, предметні малюнки, м’яч, прапорці,альбом А.Я. Малярчук.
Хід заняття
І. Організаційначастина.
1. У кого із дітейодяг жовтого кольору, а у кого — зеленого?
2. Перевірка д/з — чистомовки.
ІІ. Основначастина.
Артикуляційнагімнастика Гра " Світлофор".
Дітям роздаютьсяпрапорці жовтого і зеленого кольорів. Логопед називає малюнки (жираф, береза,їжак, вазон, зошит, жук, і т.д.). На звук " з" діти підносятьпрапорець зеленого кольору, на звук -ж — жовтого.
Розвиток слуховоїуваги.
Послухати слова ісплеснути в долоні, якщо почуєте помилку: пасажир, злива, жабенятко, дужка,зовток, зурнал.
Гра з м’ячем — повторитиречення за логопедом, попередньо зловивши м’яч:
Зіна і Зіновійзайшли в магазин.
Зіна купила книжки.
Зіновій купивжурнали.
ІІІ. Фізхвилинка" Листя":
Ти на листяподивись,
Ти по листячкупройдись,
Ти листочкипідніми -
Один, два, три.
ІV. Робота ізальбомом А.Я. Малярчук.
Доповнити реченнявідповідними малюнками:
Прозора морська… (медуза).
Маленька зелена… (жаба).
Кисла, але смачна…(ожина).
Кучерява,білокора… (береза).
Д/г " Будинокдля звуків"
Пальчиковагімнастика " Равлик"
Пояснити значеннянародних висловів:
немає товариша — шукай, а знайшов — бережи.
Друзі пізнаються вбіді.
За двома зайцямипоженешся — жодного не впіймаєш.
4. Повторитискоромовки:
Залізне зубилозалізо любило.
Золоті жолудізовсім пожовтіли.
5. Д/г «Магазин».
V. Підсумокзаняття, оцінювання роботи дітей.
VІ. Д/з — вивчитискоромовку, намалювати до неї ілюстрацію.
VІІ. Подяка зазаняття.
Тема: Закріплення звука«р» на початку слова, у відкритих складах — ру, — ри
Мета: Розвиватифонематичний слух, артикуляційний апарат, дрібну моторику пальців; збагачуватисловниковий запас. Вчити правильно вимовляти звук «р» на початкуслова у відкритому складі; вчити визначати «р» на початку слова. Виховуватиувагу.
Обладнання: Розрізнаазбука /альбом/, загадки, предметні картинки, «Дидактичні матеріали длявиправлення мовних порушень», ч.2, символ-звук.
Хід заняття
І. Організаційниймомент.
Повторенняматеріалу минулого заняття.
1. Діти, виповинні були придумати по 5 слів із складом — ро.
Діти називаютьсвої слова.
2. А зараз мипригадаємо які артикуляційні вправи ви знаєте:
«Грибочок»
Осьгрибочок-сироїжка.
Вгорі-«шляпка»,знизу-«ніжка».
Відкрити рота. Присмоктатидо піднебіння широкий язик. Краї язика мають примикати до верхніх зубів.
Утримувати: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10.
«Трубочка»
Язик у «трубочку»згорнули,
Легесенько ньогоподули.
Висунути широкийязик і згорнути бокові краї, щоб утворилась «трубочка». Легенько, ненапружуючись, якомога довше подути в «трубочку».
«Маятник»
Тік-так,так-тік-
Наче маятник,язик.
Відкрити рота. Висунутиязик і рухати ним вліво-вправо. Слідкувати за тим, щоб язик не облизував губи.
Рахунок: 1-2.
«Гірка»
Буде спинкаязика,
Наче гірочка,крута.
Кінчик в зубиупираю,
Із напруженнямтримаю.
Відкрити широкорота. Опустити нижню щелепу якомога нижче. Широким язиком упертися в нижніпередні зуби. Щільно притиснути бокові краї спинки до корінних зубів. Розслабити.
Рахунок: 1-2.
3. Діти, все насвіті має свій голос, свою пісеньку, тільки треба вміти її почути. Пригадаймо,як співають тигри? Вони співають так: «р-р-р». А можна пісенькунамалювати. Ось вона. («На фланелеграф виставляється символ — звук „Р“).
ІІ. Закріпленнявимови „р“ і розвиток навичок звуко-буквеного аналізу.
Якщо до звука»р" додати звук «у», який отримаємо склад? — Ру.
Якщо до звука«р» додати звук «и», який отримаємо склад? — Ри.
Діти вимовляють (кожнийокремо, а потім один за одним) склади ру, ри.
Скільки звуків миназвали? — Два.
Який перший звук?- «Р».
Який другий? — «У».
А разом яквимовляємо ці звуки? — Ру.
Який тут голоснийзвук? — «У».
Аналогічнопроводиться робота із складом ри.
ІІІ. В ігровійфірмі виконується вправа: логопед викликає двох дітей і пояснює, що один з них — звук «р», другий — звук «у», ставить їх поряд.
Що вийшло? — Ру.
Гру продовжують ізскладом «ри».
ІV. Фізкультхвилинка
V. Автоматизаціязвука «р» у складах «ру», «ри».
Діти повторюютьслова або називають малюнки (відображено, самостійно, разом): рука риба риска руда рибалка ринка рубанок рижик рис ручка рись рима рушник ринг рукав рукавиці рудник
Уточнюється змістпідкреслених слів.
Вимовляти ці словапо складах, супроводячи вимову оплесками. Визначити місце звука «р» уцих словах.
Утворення дієслівІ особи однини:
рити — рию
рубати — рубаю
Повтореннячистомовок і скоромовок.
Логопед вимовляєчистомовку, діти повторюють її за логопедом відображено, самостійно і разом:
ра-ра-ра — високагора;
ро-ро-ро — новеперо;
ру-ру-ру — козагризе кору.
Повторюютьп’ять-шість разів, за правильне повторення отримують фішки?
VІ. Пальчиковагімнастика
VІІ. Розвитоклогічного мислення.
Відгадати загадки.
Крила є, та нелітає, ніг немає, та не доженеш. /Риба/
У двох матерів поп’ять синів, одне ім’я всім. /Руки і пальці/
В’ється стружказолотиста
Не одна, а цілийрій,
Стане дошкачиста-чиста,
Як походить він поній.
Ще малеча міцноспить,
Та уже, дивіться,ранок.
На завод теслярспішить,
Щоб у руки взять …/Рубанок/
Що за диво сталося?
Є в Земліприкмета,
Вже круг неї зараз
Мчить нова …/Ракета/
VІІІ. Підведенняпідсумків заняття, оцінювання роботи дітей.
ІX. Домашнєзавдання: вивчити чистомовку.
Тема: Закріплення«р» у середині слова у відкритому складі.
Мета: Розвиватифонематичний слух, артикуляційну гімнастику, дрібну моторику пальців; звуко-буквенийаналіз — логічне мислення; збагачувати словниковий запас. Вчити дітей правильновимовляти звук «р» в середині у прямому складі. Виховувати звуковукультуру мовлення.
Обладнання: Символ- звук, розрізна азбука, малюнки, м’яч, коробка, ручка, «Дидактичнийматеріали для виправлення мовних порушень», ч.2.
Хід заняття
І. Організаційниймомент.
Вимова звука«р». Повторення матеріалу попереднього заняття.
Діти називаютьслова із попереднього заняття із складами ра, ро, ру, ри.
ІІ. Артикуляційнівправи
«Грибочок»
Осьгрибочок-сироїжка.
Вгорі-«шляпка»,знизу-«ніжка».
Відкрити рота. Присмоктатидо піднебіння широкий язик. Краї язика мають примикати до верхніх зубів.
Утримувати: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10.
«Трубочка»
Язик у «трубочку»згорнули,
Легесенько ньогоподули.
Висунути широкийязик і згорнути бокові краї, щоб утворилась «трубочка». Легенько, ненапружуючись, якомога довше подути в «трубочку».
«Маятник»
Тік-так,так-тік-
Наче маятник,язик.
Відкрити рота. Висунутиязик і рухати ним вліво-вправо. Слідкувати за тим, щоб язик не облизував губи.
Рахунок: 1-2.
«Гірка»
Буде спинкаязика,
Наче гірочка,крута.
Кінчик в зубиупираю,
Із напруженнямтримаю.
Відкрити широкорота. Опустити нижню щелепу якомога нижче. Широким язиком упертися в нижніпередні зуби. Щільно притиснути бокові краї спинки до корінних зубів. Розслабити.
Рахунок: 1-2.
ІІІ. Для того щобнам краще запам’яталися дані звуки, пограємо у ігри:
«Заспівай пісеньку» — показуюна символ — дитина «співає» пісеньку. Дитина може рухами зображатизвук.
2. «Поверни пісеньку» — одинсимвол забирається. Пісенька полетіла, а щоб її повернути, треба заспівати.
ІV. Закріпленнявимови звука «р» і розвиток навичок звуко-буквеного аналізу
Закріплення вимовизвука «р» у середині слова. Назвати слова або малюнки відображено,самостійно і разом: корова пором кукурудза ворона сорока парус ворота гори парашут горобець помідори корито карась барабан кури баран комарі гітара
Уточнити значенняпідкреслених слів.
Визначити місцезвука «р» у слові. Гра «Хто? Що?» (малюнки ті самі). Спочаткудіти називають малюнки, назви яких відповідають на запитання «хто?», апотім на запитання «що?».
Назвати дикихтварин, у назвах яких звук «р» знаходиться в середині слова: жираф,кенгуру.
Назвати птахів, уназвах яких звук «р» знаходиться в середині слова: сорока, ворона,горобець.
Доповнити речення:
Заєць зимою білий,а лисиця…/руда/.
Дітивирощують…/помідори/.
Виставлені малюнки:кіт, ворона, заєць, плаття.
Логопед запитує:
Що може бути сірим?- Небо, пальто.
Хто сірий? — заєць, кіт, вовк.
Так самоопрацьовується слово оранжевий.
Малюнки: м’яч,олівець, чашка, рукавички, шапка.
Гра з м’ячем. Закінчитислова, додаючи склади ра, ри:
Додати склад ра,щоб вийшли слова — імена дітей: Ві-, Шу-, Тама-, І-, Ю-, Варва-, Жо-.
Прочитати слова:
/>
/>

Яка змінитьсябуква (звук)?
Утворити слова,протилежні за значенням: мороз — спека, перемога — поразка, хворий — здоровий,довгий — короткий, вузький — широкий, блідий — рум’яний.
Фізкультхвилинка
V. Пальчиковагімнастика
ДОБРИЙ ДЕНЬ
Добрий день, добрий день, — Пальчики сказали, — Ми сьогодні всіх дітей Зранку привітали.
Пальці обох рук назустріч «кланяються», потім ритмічнона кожний склад з'єднуються з одноіменними пальцями рук.
КРОКИ
Ми крокуємо рівненько, Вище ноги піднімай! Я — наліво,ти — направо, А тепер відпочивай.
Кроки другим і третім пальцями обох рук у різні сторони.
VІ. Розвитоклогічного мислення
Відгадати загадки:
Без рук, без ніг,а малює. /Мороз/
Біла кора,тоненькі віти.
Що то є? Відгадайте,діти. /Береза/
Хто на зимуроздягається, а на літо вдягається. /Дерево/
Що за дивопролетіло — поле зразу почервоніло? /Хмара/
Де це, що це — всікричать -
Парасольки онлетять. /Парашути/
На дворі хатка,
Солом’яний дах,
Жив там сіренький
Маленький птах.
Із сонечком разом
Встає пташеня.
Цвірінькає,стрибає,
Шука черв’яка.
Хто відгадає, тоймолодець.
Сіренька пташка -
Це …. /Горобець/
Хоч носик і є, татільки не дише.
Носиком п’є,носиком пише. /Перо/
Один усю роботуробить,
Другий молокомхазяїна напуває,
Третій добростереже. /Кінь, корова, собака/
Довгі ноги, довгийніс.
Прилетів — обідприніс:
Смачних жабеняток
для своїх маляток./Журавель/
Визначити місцезвука «р» у словах-відгадинках.
VІІ. Уточненняконкретно-просторових значень прийменників
Гра з ручкою ікоробкою.
Діти, покладітьручку на коробку.
Де лежить ручка?
Візьміть ручку. Звідкиви взяли ручку?
Покладіть ручку вкоробку. Де лежить ручка? — Ручка лежить у коробці.
Візьміть ручку. Звідкиви взяли ручку? Ручку взяли з коробки.
Сховайте ручку відкоробку.
Де ручка? — Підкоробкою.
Візьміть ручку. Звідкиви взяли ручку?
З-під коробки.
VІІІ. Підведенняпідсумків заняття, оцінювання роботи дітей
Тема: Автоматизаціязвука ’’л’’ в сполученні з приголосними, аналіз і синтез слів типу слон.
Мета: Розвиватифонематичний слух, артикуляційний апарат, логічного мислення, дрібну моторикупальців; навички звуко — буквеного аналізу слів, збагачувати словник словами іззвуком ’’л’’. Закріплювати вимову звука ’’л’’. Виховувати звукову культурумовлення.
Обладнання: Дидактичнийматеріал, символи-звуки, предметні картинки, загадки.

Хід заняття
І. Повторенняправильної артикуляції звука ’’л’’.
Вимова складів:
сла кла фла вла пла
сло кло фло вло пло
слу клу флу влу плу
сли кли фли вли пли
сле кле фле вле пле
ІІ. Артикуляційнагімнастика
«Трубочка»
Язик у «трубочку»згорнули,
Легесенько ньогоподули.
Висунути широкийязик і згорнути бокові краї, щоб утворилась «трубочка». Легенько, ненапружуючись, якомога довше подути в «трубочку».
«Маятник»
Тік-так,так-тік-
Наче маятник,язик.
Відкрити рота. Висунутиязик і рухати ним вліво-вправо. Слідкувати за тим, щоб язик не облизував губи.
Рахунок: 1-2.
«Гірка»
Буде спинкаязика,
Наче гірочка,крута.
Кінчик в зубиупираю,
Із напруженнямтримаю.
Відкрити широкорота. Опустити нижню щелепу якомога нижче. Широким язиком упертися в нижніпередні зуби. Щільно притиснути бокові краї спинки до корінних зубів. Розслабити.
Рахунок: 1-2.
ІІІ. Для того щобнам краще запам’яталися дані звуки, пограємо у ігри:
"Заспівайпісеньку" — показую на символ — дитина «співає» пісеньку. Дитинаможе рухами зображати звук.
2. «Поверни пісеньку» — одинсимвол забирається. Пісенька полетіла, а щоб її повернути, треба заспівати.
ІV. Закріпленнявимови звука ’’л’’ і розвиток навичок звуко — буквеного
аналізу.
1. Назвати малюнки.Уточнити значення цих слів, скласти з ними
речення.
глобус слон
шланг весло
шлагбаум козли
галка вузли
слива
2. З назв поданихмалюнків вибрати односкладові слова, далі двоскладові, трискладові (підкреслюється,що без голосного складу не буває).
3. Скласти зрозрізної азбуки слова слон, план, клей.
Визначити скількискладів у цих словах.
4. Переказоповідання ’’Гадюка’’
Улітку Оленка іПавло пішли у ліс по гриби. Вони знайшли багато лисичок. Діти сіли біля густої ялиниі хотіли подивиться, скільки у них лисичок. Тільки почали рахувати — побачиливелику гадюку. Оленка і Павло злякались, покидали лисички і побігли.
Логопед читаєоповідання. Повторно оповідання читає логопед або діти. Останні відповідають назапитання:
Куди пішли Оленкаі Павло?
Що вони знайшли?
Що хотіли зробитиОленка і Павло?
Кого вони побачили?
Що зробили Оленкаі Павло?
Діти самостійнопереказують оповідання.
V. Пальчиковагімнастика
СНІЖОК
Сніг-сніжок Засипав поріжок. Побігли мипогратися У сніжки на лужок.
Пальцями рук немов присолювати, потім «бігти» пальцямита «ліпити» сніжки.
ПАВУК
Біжить по павутинню Жвавенький павучок. Осьмушку він побачив — Потрапила в сачок!
Пальцями схрещених рук швидко убігти" по столу, на останнійрядок «схопити» мушку.
СЕСТРИЧКИ
Посварились дві сестрички, Розійшлися хто куди.Ну, а потім помирились, Обнялись — нема біди.
Розвести долоні, доторкуючись зап'ястями, потім переплести пальці.
VІ. Фізкультхвилинка
VІІ. Розвитоклогічного мислення.
Відгадати шаради,загадки, уточнити значення слів у них. Скласти
речення із словами- відгадками.
Якщо із з цевізьмеш слово
великий дощ впадераптово,
коли ти з на сзалишиш,
між фруктами їїзустрінеш.
(злива — слива)
Із берези поламали
І в пучечкипоскладали
зав’язали мотузок,
посадили на кілок,
а вона і не сумує,
а по вулиці танцює.
(мітла)
6. Вивчити скоромовки:
Схопив Клим клин,почав Клим клином клин вибивати.
Летіла лелека,заклекотіла до лелеченят.
Стоїть Олена біляклена.
VІІІ. Підбиттяпідсумків заняття. Оцінювати роботи дітей.
ІX. Домашнєзавдання: вивчити скоромовку, читати із шкільного підручника домашнє завдання,стежити за правильністю вимови слів із звуком ’’л’’.
Тема: “Білосніжноюзимою їдем в подорож з тобою"
Мета: закріпитизнання дітей про голосні та приголосні звука, уточнити артикуляцію звука [л],закріпити навички чіткої вимови звука, вирізання звука з ряду приголосних,визначення положення у словах. Розвивати слухове та здорове сприйняття,активізувати пасивний словник, збагачувати новими слова, вдосконалюватиграматичну правильність мови. Закріпити правильну вимову слів і речень із звуковимови[л]. Закріпити навички утворення нових граматичних форм, поділ слів на склади. Розвиватиінтонаційну виразність мови, мовне дихання. Виховувати любов до рідної землі.
Обладнання: Символ-звук,малюнки, картинки, ілюстрації, фланелеграф, іграшки, олівці, магнітофон,атрибути до ігор.
Хід заняття
І. Вступна бесіда
Діти заходять вкабінет і стають на килимку.
Сьогодні у наслогопедичне заняття. Що ми будемо робити на занятті? Що нам допомагає правильноговорити?
ІІ. Артикуляційнівправи
“Лопаточка", “Голочка”,“Трубочка”, “Годинник”, “Гойдалка”, “Чистимо зуби", “Побудувати огорожу".
Дітки, а якийсьогодні звук ми будемо контролювати? Який це звук? Що про нього можна сказати?(приголосний, твердий, дзвінкий). А які звуки ви ще знаєте? (голосні)
Діти, все насвіті має свій голос, свою пісеньку, тільки треба вміти її почути. Пригадаймо,як співає корабель? Вони співають так: «л-л-л». А можна пісенькунамалювати. Ось вона. («На фланелеграф виставляється символ — звук „Л“).
Сьогодні нашезаняття незвичайне. Ми будемо подорожувати. А для того, щоб відправитись уподорож, треба чітко назвати головні звуки.
ІІІ. Вправи фонетичноїритміки
Кожному звукувідповідає характерний рух.
А тепервідгадайте, на чому ми будемо подорожувати?
Ухопився задріт, покотився у світ,
Потяг близнятокцілий десяток
Приготуйтеся,сідаємо у потяг.
Ч-ч-ч — потягрушає
Діток в подорожгукає.
Всі ставайте урядок,
Залишаєм нашсадок.
Швидко їдепотяг містом.
Як гуде він — скажем чисто:
У-у-у — це вінгукає,
Перехожих всіхвітає.
Ось ми приїхали уліс. Роздивіться все навколо.
Мірошницябіла-біла
Беручка досвого діла:
Сіє, віє, січе,меле
Та поземлі мукустеле. (Зима)
Білий біланупав на лан.
Замів слідипомелом бороди. (Сніг)
Це прийшла зима. Аякі ви знаєте ознаки зими? (Відповіді дітей). А ось ще загадка.
В теплій шубівін лежить,
Цілу зиму міцноспить.
А пробудитьсявід сну -
Зустрічатимевесну. (Ведмідь)
А що ви ще знаєтепро ведмедя? Ось і його барліг. Осінь присипала його листячком, а зима — снігом, щоб він не замерз. А ми допоможемо зимі. Візьмемо з ялинок сніжинки іздмухнемо їх на ведмедикову хатку.
IV. Вправа длярозвитку мовного дихання
Діти дмухають на“сніжинки», стараються їх здмухнути, кидають на “барліг" ведмедя.
Наш ліс — незвичайний, може в ньому хтось не спить? Давайте погуляємо.
V. Вправа длярозвитку голосу “АУ"
Діти гукаютьспочатку тихо, а потім голосніше, потім — зовсім голосно. Помічають їжачка. Вінледь не замерз у снігу.
В мене шубка зколючок,
В мене сіраспинка.
Ніс, як чорнийп’ятачок,
Очі — намистинки.
Їжачок приніс намгрибочки. А грибочки не звичайні, вони із завданням.
VI. Вправа надиференціацію звуків [Л] І [Р].
Діти розглядаютьмалюнки, визначають положення звука [л] або його відсутність, розкладають їх урізні кошики. А зараз трошки пограємося. Як ви любите гратися взимку зі снігом?Ми зліпимо снігову бабу.
VII. Викладання сніговоїбаби з кругів різної величини
А тепер я її“оживлю". Діти заплющують очі. Замість кругів з”являється малюнок. ЦеБаба-зима. Вона принесла мішок з сніжинками. Сніжинки розсипаються. Діти їхзбирають.
VIII. Вправа навизначення положення звука [Л] у словах, складання з цими словами речень
А ось сніжки. Давайтепограємося з ними.
IX. Дидактична гра“Скажи який? ”
Діти ловлятьсніжинку, кидають назад вежучому, називаючи ознаку того предмета, що названийведучим.
Гра “Зробимо словобільшим”
Утворення новихграматичних форм за допомогою суфікса.
Поки ми грали всніжки, ваші руки, напевно, замерзли?
X. Вправи длярозвитку дрібної мотрики
А тепер послухайтеще одну загадку.
Летів гість здальніх міст,
На все небо білийхвіст.
Ми продовжуємоподорож літаком. Сідаємо у літак, але рушить він тоді, коли прозвучить нашконтрольний звук.
XI. Завдання длярозвитку фонематичного сприйняття
А-о-у, с-ж-р, л-л-л
Діти “заводятьмоторчики”, “облітають” килимок і сідають за столи.
Ось ми і вдитсадку. Пригадайте, чим ми подорожували? У мене чарівний поїзд, якийперевозить тільки звіряток. Тільки треба їх правильно посадити у вагони.
XII. Дидактичнагра «Поїзд»
Діти визначаютькількість звуків у словах, вибирають слова із контрольним звуком [л]. Чути стук.Прийшов Петрушка.
Добрий день, діти.Я — Петрушка. Я дуже люблю подорожувати і веселити дітей. Ось і до вас завітавта дещо вам привіз.
XIII. Робота зкартками
Діти визначаютьположення звука [л] у словах.
А ще я вам привізпакунок з малюнками.
XIV. Дидактичнагра “Я взяв собі малюнок”
Ви — молодці,добре справились із завданням. Аж мені захотілося з вами погратися. Берете мене?Ну, тоді беремо і цей пакунок.
XV. Гра “За Петрушкоюідем”
Поділ слів на склади,утворення нових граматичних форм.
Я грався,веселився, трошки стомився. Давайте повернемося в садочок. А чим ми поїдемо — відгадайте.
Стоять коні наприпоні,
Цілу нічкуспали коні.
А як стало досвітанку,
Вже пастухстоїть на ганку.
Досить конямспочивати,
діток требапокатати.
А ведучим будетой, хто розповість гарний віршик з контрольним звуком [л].
Читання вірша.
Діти “їдуть накониках" по колу, потім сідають на місця. Петрушка прощається з дітьми.
Ось зимастаралась, старалась, розмалювала все навколо гарними візерунками, вкриласніжинками. Гарно як у казці. А ми допоможемо зимі зробити те, чого вона невстигла. Домалюємо сніжинки.
XVI. ПідсумокзаняттяІгри — медитації
„Я — сонечко"
Мета: Вчитидітей передавати образ сонечка рухами тіла, мімікою. Викликати естетичнунасолоду від сонячного тепла.
Хід гри
Звернути увагу на гостя в залі,який прийшов через вікно й наповнив його приємним світлом. Запропонувати дітямпідійти до вікна і привітатися з сонцем? Простягти руки до його променів,стиснути їх у долоні одну за одною (кілька разів зімкнути і розімкнути долоні).Чому долоні стали теплими? Вони привіталися з сонечком і стали схожими на йогопромені.
Пропоную дітям перетворитися насонечко. Показую, що перетворитися в сонечко легко, тому що у людини є руки,так схожі на сонячні промінці. Під час вправи я розповідаю про сонце, як живуістоту. „ Вночі сонце спить, ранком прокидається, умивається, розчісує своїпромені".
Ця інформація допомагає дітямвстановити зв'язок між великим світилом і собою. Бо все те, що робить сонце — робитьі дитина. Це відкриття допоможе дитині у відносинах — теплої душі, яке маєкожна людина.
Я маленьке сонечко. Я прокидаюся івмиваюся. Я розчісую свої промені й піднімаюсь вільно і урочисто.
Я — велика куля. В мені багатотепла і світла.
Я — велике сонце. Я дарую своєтепло всім:
небу, хмаринкам, річкам, полям,людям.
Я вдихаю тепло. Я перетворююся на
тоненький сонячний промінець. Ялечу на землю і пірнаю в м'яке зелене листя, я купаюсь в голубих хвилях моря, яграюся у білій піні. Я посміхаюся від щастя дарувати світло. Під час виконаннявправи діти сідають навпочіпки, повільно піднімаються, імітують умивання,причісування, описують двома руками біля себе велике коло.
„Я — метелик"
Музика П.І. Чайковського „Жвавинка".
Мета: Розвиватитворчість в зображенні метеликів рухами, жестами. Викликати емоційну насолодувід створеного образу.
Хід гри
Пропоную дітям пофантазувати прочарівних метеликів і під музику Чайковського „Жвавинка" перетворитися наметеликів. Висловити захоплення рухами дітей: дивні, веселі і метелики — пустунчики.Запросити метеликів у подорож на квітучу поляну.
Я — найгарніший метелик, літаючаперлинка.
Я — легко пурхаю навколо квітів,
п'ю нектар і знову лечу до іншоїквітки.
Я — красивий, барвистий метелик,
маю різнокольоровий одяг,
тому і називають мене крилатою
райдугою.
„Я-рибка"
Музика П.І. Чайковського „Баркарола
Мета: Формуватиобразну уяву про рибку.
Показати рухами, мімікою, жестамиповадки рибки.
Розвивати фантазію у дітей при створенніобразу.
Хід гри
Загадую загадку: „Є крила, а нептах, ніг немає, а не спіймаєш". Пропоную дітям перетворитися на рибку йпоказати, як плавно й граціозно вона рухається у воді.
Я — рибка. Я маленьке чудо природи;живу у морському царстві; швидко плаваю, а допомагають мені плавники і хвіст; намені гарний перламутровий одяг — луска.
„Я — зайчик"
Мета: Вчитидітей відтворювати особливості поведінки і характер зайчика рухами, жестами,мімікою.
Хід гри
Пропоную перевтілитися в образзайчика і відтворити його поведінку і характер: як спить, плигає, підіймаєвушка і прислуховується, втікає, ховається тощо.
„Я — ведмедик"
Мета: Вчитидітей передавати образ ведмедика рухами тіла, мімікою, жестами. Розвивати уявуу дітей.
Хід гри
Пропоную дітям перетворитися намаленьких ведмежат, показати як вони ходять, ревуть. Розповісти дітям проведмедя: маленьке ведмежатко дуже потішне, клишоноге, одягнене у пухнастукоричневу шубу. Коли виросте — стає великим, уміє плавати, перекидатися, лазитипо деревах, ходити на двох лапах. У цирку ведмеді їздять на велосипедах ікатаються на ковзанах. Ведмідь — великий ласун. Якщо добереться до бджіл — обов'язковозасуне свою мохнату лапу в мед.
„Я — листячко"
Мета: Викликатиемоційний відгук та естетичну насолоду від осіннього листя. Під музику П.І. Чайковського„Жовтень" допомогти дітям рухатися повільно, плавно, нагадуючи осіннійвальс осіннього листя.
Хід гри
Звертаю увагу на осіннє листя.
Що сталося з листям восени?
Чому листя опадають з дерев?
Осінь щедро обдарувала дерева золотимибарвами і листочки не витримують — їм хочеться літати, кружляти у повітрі,танцювати.
Хто допоможе листю кружляти ізапрошує на танок?
Такі запитання викликають у дітейдійсний політ фантазії і допомагають направити дитячу фантазію в необхіднерусло. Пропоную дітям перетворитися в листя і покружляти в осінньому вальсі.
Я — маленький листочок,
позолочений осінню.
Мене весело гойдає вітерець
і наче кличе за собою.
І ось я відриваюсь від гілочки,злітаю.
Як хороше над землею. А коливтомлюся,
опущуся на неї відпочити.
Що сталося з листям після таночку?
«Я — дерево»
Муз. П.І. Чайковського „ Ноктюрн".
Мета: Формуватиобразну уяву про дерево.
Вчити створювати виразнимизасобами образ осіннього дерева (настрій — мімікою, характер — поставою, рухами)
Хід гри
Мандрівка до осіннього лісу.
Чуєте, під ногами вже шурхотитьлистя! Про що воно шепоче? (фантазія дітей).
А чим так пахне у повітрі? Підставтесвої щічки вітру, що вони відчувають?
Підійдіть до деревця і погладьтейого стовбур долонями що вони відчувають? Подаруйте дереву, листочкам, траві,небу лагідні слова-компліменти.
Пропоную дітям перетворитися набудь-яке дерево.
Я — дерево. Я живу у лісі, стою вгустій м'якій траві.
Мої ноги перетворюються на корені.Вони занурені в приємну теплу землю. Моє тіло перетворюється на стовбур дерева.
Мої руки стають його гіллям: великимі
маленьким. Вони піднімаютьсядолонями до неба.
Я відчуваю сонячне тепло. Я вдихаюйого в себе,
воно розливається по всьому моємутілу.
Я — дерево. Я люблю гратися звітром.
З легким вітерцем граються моїнайменші гілочки.
Грайливий вітер розхитує великітовсті гілки.
Сильний вітер похитує мій стовбур.
Від зустрічі з вітром починаєкружляти у повітрі
моє листя. Воно вальсує і тиховкриває землю
осінньою ковдрою.
Консультації длябатьківПричини мовних порушень
На яких етапахрозвитку дитини і при яких обставинах може виникнути пошкодження мовногоапарату, що призведе до мовних порушень? Чи тільки пошкодження мовного апаратуможуть призвести до прояву мовних порушень, чи такі порушення можливі і принаявності нормального мовного апарату?
Почнемо з самогопочатку. Дитина ще не народилася, а різні несприятливі фактори можуть вжеповним ходом «працювати» на її мовну та іншу патологію. Цепояснюється тим, що на стан здоров’я та мови майбутньої дитини великий впливможуть мати несприятлива спадковість і неправильний спосіб життя майбутніхбатьків. По спадковості можуть передаватися деякі особливостінервово-психічного складу батьків, а також особливості будови периферичного тацентрального відділів мовного апарату. Наприклад, особливості будовиартикуляторних органів, навіть до наявності розщілин твердого піднебіння, чисвоєрідний розвиток деяких структур головного мозку, які мають відношення доздійснення мовної функції. Але роль спадкового фактору у виникненні мовноїпатології оцінюється не однаково: одні дослідники відводять йому дуже великуроль, інші повністю відкидають його. Істина тут, як і в більшості іншихподібних ситуаціях, напевно, лежить десь посередині.
Що стосуєтьсяпопередніх настанню вагітності обставин, життя майбутніх батьків, то особливузагрозу тут становить наступне:
професійні “шкідливості",які діють протягом тривалого часу /наявність радіаційного випромінення, роботаз хімічно активними речовинами, в умовах підвищення вібраційних навантажень/;
наркоманія,паління, алкоголізм;
штучне перериванняпопередніх вагітностей;
інші шкідливіфактори, для яких призводить до фізичного і нервово-психічного знесиленнямайбутніх батьків.
Нормальний хідвнутрішньоутробного розвитку плоду, а значить і нормального формуванняцентрального і периферичного відділів мовного апарату можуть порушуватисявнаслідок дії наступних факторів:
токсикози першоїчи другої половини вагітності;
гострі чи хронічнізахворювання матері під час вагітності (грип, краснуха, ендокринні порушення,серцева недостатність і т.д.);
резус-конфлікт;
падіння і травми (особливов районі живота) матері під час вагітності;
професійнішкідливості, які продовжують діяти і під час вагітності, що уже настала;
паління матері тавживання алкогольних напоїв;
стресові ситуації,пов’язані, наприклад, з розпадом сім’ї, смертю близьких родичів і т.д.;
недоведені докінця спроби переривання вагітності, безперечно порушують весь подальший хіднормального внутрішньоутробного розвитку плоду.
Трохи докладнішехотілось би зупинитися на шкоді паління матері під час вагітності, яка доведенаспеціалістами. Згідно даних ехографїї серцевий ритм дитини безпосередньо підчас паління матері значно посилюється, тоді як спонтанні рухи плоду поступовоприпиняються — дитина задихається. Діти, народжені від матерів, що палять, вперші три місяці життя особливо сприятливі до захворювань органів дихання. Якщомати палила 10 цигарок на день, то коефіцієнт інтелекту у дитини на 9 пунктів нижчий,оскільки зменшує доступ кисню і поживних речовин і тим самим негативно впливаєна розвиток мозку. Хімічні елементи, які знаходяться у тютюновому димі, можутьпорушити розвиток нервової системи дитини вже у внутрішньоутробному періоді.
Звичайно, що діядвох чи навіть кількох перерахованих факторів може спостерігатися одночасно іце значно ускладнює загальну картину. В період раннього розвитку дитини наформування її мови негативно можуть вплинути наступні обставини:
травми головногомозку, травми голови;
запальнізахворювання головного мозку (менінгіт, менінгоенцефаліт);
недолікованізапальні захворювання середнього і внутрішнього вуха, що призводить допониження чи втрати слуху;
застосуваннядеяких ліків, вибірково діючих на слуховий нерв і які тим самим викликаютьнегативні наслідки;
набуті досформування мови ушкодження периферичного відділу мовного апарату (аномалії вбудові щелеп і зубів як результат травм, постійного смоктання пальців і т.п.);
наявність дефектівмови у людей, що оточують дитину чи їх недостатня увага до її мовного розвитку.
Всі причини мовнихпорушень поділяються на 2 великі групи — органічні та функціональні. Доорганічних відносяться ті причини, дія яких може призвести до порушенняанатомічної будови мовного апарату в його периферичному чи центральномувідділках. Конкретно, до органічних ушкоджень відділків головного мозку можутьпризводити порушення нормальних умов внутрішньоутробного розвитку плоду, деяківиди механічної допомоги при пологах і т.п. Аномалії у розвитку мовного апарату,а конкретно, його периферичного відділку, можуть бути обумовлені спадково абоявлятися результатом несприятливого протікання вагітності, а також можуть бутинабуті уже після народження дитини.
До функціональнихпричин відносять такі, дія яких не призводить до зміни будови мовного апарату,а лиш порушує його роботу. Конкретно в ролі таких причин можуть бути різногороду стресові ситуації, часті і тривалі захворювання дитини у ранньому віці,несприятливе у мовному відношення соціальне оточення, неправильні прийомиперевиховання.
Але розрізненняпричин мовної патології на органічні та функціональні має часто умовнийхарактер і застосовується лише у відношенні випадків грубих органічних ураженьмовних органів.
Особливо важливорозуміти батькам, що тривалі існуючі функціональні порушення можуть набутинезворотній характер і тим самим перейти в органічні. Ось чому при будь-якихпорушеннях мови дуже часто важлива найбільш рання корекційна допомога дитині.
Батькам дужеважливо зрозуміти, що мова засвоюється дитиною по наслідуванню, тому вона можеоволодіти лиш тим, що найчастіше чує у мові людей, які її оточують. По ційпричині, дитині, необхідно забезпечити правильний зразок наслідування, на якийдитини могла б рівнятися з самого початку.
Несприятливийвплив на розвиток мови дитини може мати і такий соціальний фактор, як“двомовність". В цих випадках дитина, яка тільки починає оволодіватимовою, чує слова із різних мов, з різними особливостями звуковимови іграматичного строю. Це суттєво ускладнює для неї оволодіння повноцінною мовоюосновної мови.
Таким чином,питання про причини мовної патології досить складні і потребують одночасноговрахування багатьох несприятливих факторів у їх взаємодії та в практицілогопедичної роботи відповідь на них шукати необхідно, оскільки відправильності цієї відповіді залежить ефективність подолання мовних порушень.
Розвиток розмовної мови засобамирозвиваючих ігор
Дидактичні ігри — одне із основних видів розвитку пізнавальних процесів, мови і мислення. Особливовелике значення цих ігор в збагаченні словника дітей.
Для логопедадидактична гра являється одним із важливих компонентів над мовою дитини з метоюкорекції різних дефектів.
У дітей здефектами мовлення перевищує наочно — дійове сприйняття, тобто показ предметаабо картини, який його визначає, діє на дитину сильніше ніж слово.
На першому етапіроботи ми використовуємо іграшки, конкретні предмети. Проводимо роботу зрозрізними картинками, на яких зображені тварини, меблі, посуд. При складаннікартинки, діти називають їх складові частини. Це допомагає їм краще кожнудеталь предмета, розвиває увагу, пам'ять. Мета ігор: розвивати співвідноситипредмети.
Спочаткуорганізовується гра «Хто скоріше?». Пропонується більше двох — трьохгруп предметів, наприклад овочі і фрукти (муляжі). Логопед показує дітям різніпредмети і діти називають їх. Потім ставлять предмети в різні місця кімнати іпропонують двом — трьом дітям зібрати певну групу.
В грі «Хтобільше запам’ятає, що із чого зроблено?» діти по пам’яті називаютьметалічні, бумажні та інші предмети.
Мета дидактичноїгри «Що знаєш — розповідай» — збагачення словника дітей означеннями,дієсловами, обставинами.
Для дітей знедорозвитком фонематичної сторони мовлення характерна відсутність чіткихчасових уявлень.
Вони плутаютьназви і послідовність місяців, у них немає чітких уявлень про частини доби. Дляуточнення таких понять використовується гра «Коли це буває?».
Гра «Було — буде» допомагає уточнювати уявлення про минуле і теперішнє. Логопедпропонує дітям послухати коротенькі вірші і відгадати, будо це чи буде.
Є цілий рід ігор,які формують уміння найти потрібне слово: «Що вам потрібно?», «Доповниречення», «Скажи по — іншому». Мета цих ігор — навчити підбиратислова близькі за значенням.
В іграх «Щоми задумали?», «Відгадай, хто це?» діти відвідують предмети поопису, що являється зразком самостійної розповіді. В грі «Опиши картинку»діти складають невеликі розповіді.
Дидактичні ігри нетільки сприяють подоланню мовних недоліків, збагаченню словникового запасу, алей розвивають ініціативу, пам'ять і увагу, цікавість до навколишнього.Консультації для вихователів
Етапи розвиткуфонематичного слуху
Середня група
Основнезавдання. Розвивати фонематичні уявлення та аналіз. Формувати цілкомусвідомлене поняття «звук». Вчити чути звук у слові, не називаючимісцеположення.
Етапи роботи
І етап
Основне завдання.
Закріпитипісеньки, які вивчались у молодшій групі. Додається ще пісенька пароплаву татигра (відповідно звуки [Л] та [Р]. Пісеньки опредмечувати. Навчити дитинубезпомилково впізнавати їх та співати.
Рекомендованідидактичні ігри на І етап
1. “Відгадайпісеньку”.
Вихователь імітуєпісеньку. Діти відгадують чия. Діти піднімають опредмечену пісеньку.
2. “Заспівайпісеньку”.
Вихователь пропонуєдитині загадати якусь пісеньку. Дитина імітує пісеньку, а вихователь чи іншідіти відгадують.
Вихователь показуєопредмечену пісеньку, а діти співають її.
3. “Підніми, хтозаспівав".
Усі опредмеченізвуки — перед дитиною на столі. Вихователь імітує звук, а дитина піднімаєвідповідник.
4. “По домівках”.
На килимкуспоруджуються “будиночки” для кожного звуку. Кладеться опредмечений відповідникдля двох звуків; “Ш” та “Ж".
Діти діляться надві команди — «Жуки» та «Вітерець». За сигналом вихователякожна команда зі звуконаслідуванням “летить" до свого будиночка.
“С” та “З” — дітиділяться на дві команди: «Жуки» та «Комарики». За сигналомвихователя до будиночка летять тільки «Жуки» [зі звуконаслідуванням].
II етап
Основне завдання.
Навчитипідкреслено вимовляти звуку слові.
1. Відгадуваннязагадок на самостійне закінчення.
Вовка та лисицюдуже він боїться.
Де сховатись знає,
довгі вушка має.
Побігайчик-пострибайчик,
полохливий бідний…(зайчик).
Гострі голкистирчать
із клубочка.
Не пошиєш ти нимисорочку,
Бо гуляє полісіклубочок
та шукаєсмачненький грибочок.
Цей клубочок зколючок
має назву… [їжачок].
Хтось прогриз вкуточку дірку
Та зробив для себенірку,
На обід з'їв сирукришку.
Це маленька сіра…(мишка).
На зеленомугорбочку хтось
припнутий до кілочка.
З'їв травички,«ме-е» сказав.
Може, там паслась…(коза).
Хто у пузі їстьтраву,
Голосно говорить«му-у»,
Молоко дає чудове?
Знають всі, що це…(корова).
Спить у буді біляхати.
Вискочить — почнегарчати,
Аж затруситьсяувесь.
Це страшний, зубатий…(пес)
Хтось на деревісидить.
«Кар-кар-кар»весь день кричить.
Визирає черезкрону.
Це співає так… (ворона).
Біля ріки, детрава,
Хтось виспівує«ква-ква»,
Заховавшись підкульбабу.
Це зелена мокра…(жаба).
Хтось у двір нашзалетів,
Із курми пшонапаїв,
Поклював іщепшеничку,
Із калюжі пивводичку,
Зацвірінькав підкінець.
Це звичайний… (горобець).
Коли дітивідгадали загадку, запропонувати підкреслено вимовити певний звук услові-відгадці. Наприклад. з-з-зайчик, миш-ш-ш-ка і т.п.
2. «Чияпісенька звучить у слові?»
Виховательпротяжно, підкреслено вимовляє звуку слові.
На перших етапах — 1-й звук у слові. Наприклад: ж-ж-жаба. Запитується у дітей: «Чия пісеньказвучить у слові?» або «Чию пісеньку я проспівала?» (наочноопредмечено).
III. Основне завдання
Навчити виділятизаданий звук з групи спів,
1. «Якийзвук, чия пісенька звучить у словах?»
Вихователь зачитуєгрупу слів, де найбільш часто повторюється один і той самий звук. Діти повиннівідгадати, яка пісенька тут сховалася.
«С» — Косакосить, бруса просить.
Сам собі сипав суп.
Сому вусатомусумно самому.
Стоять під снігомсосни сонно.
Сидять на соснахснігурі.
Санчата на ставокз разгону
Скотились весело згори.
“Ш” — Шпаченяшукало шапку шишок.
Шапка у шафі шубкушукала.
Шило шубку Шурішило,
Шовком гарно швиобшило.
Вийшла шубкапрехороша
Нашій Шурі напорошу.
Шматок сальцяшукає мишка,
У нашій шафішарудить.
Як шмигоне намишку кішка!
А мишка шусть ушпарку вмить,
“Ж” — Жатка жвавожито жне.
жатку жнець непожене.
Я жук, жу-жу-жу,
навколо кружу. Жу-жу-жу.
“З” — Заєць зимузимував.
Зима морозянанадворі.
Замети білі наземлі.
Зоріють в небіясні зорі.
Заснули зайчикималі.
“Л” — Мила милилауміло.
Стоїть Олена колоклена.
Вийшли ми злопатами,
Почали копати ми.
В ямки воду лили
Вишеньки садили.
“Р” — Рубали дровапід деревом старим.
Мурлика муркоче,
морозива хоче.
Рак на рибурозізлився.
IV етап
Основне завдання
Навчити впізнаватипісеньку, виділяти заданий звуку словах.
1. «Впіймайзвук».
Ряд слів однієїгрупи, без парних звуків.
Вихователь повільноназиває слово. («Чи чути звук „ш“ у слові… „]
Якщо заданий звуку слові є, то дитина повинна хлопнути в долоні — “впіймати“ звук, якщозаданого звуку немає, не плескати в долоні або сказати: “Немає”. [Можна нетільки плескати в долоні, а й піднімати картку, фішку, опредмечений звук тощо].
“Ш” — шапка — липа- шуба — мишка — риба — кошик — банан — шум
“С” — собака — море- коса — вікно — салат — суп — ведмідь
Найлегше дітямвизначати звуки шиплячі та свистячі. Тому на початкових етапах розвитку фонематичногослуху інші звуки не беремо.
2. „Впіймайзвук“.
Ряд слів з парнимизвуками шиплячої та свистячої груп.
»Чи чути звук«Ш» у слові,,."
“Ш” — шапка — мак- собака — кошик — миска — мишка — море — суп
“С” — солома — поле- сміх — шум — каска — кашка — маска — вікно
Після того, якдіти гарно диференціюють близькі за артикуляцією звуки, переходимо дорозрізнення звуків споріднених із цих же груп.
3. «Впіймайзвук».
«Чи чути звук»Ж" у слові..."
«Ж» — жаба- мак — жук — квіти — кожух — кран — жовтень
«З» — зуб- рак — коза — кінь — зима — мороз — куб — заєць
4. «Впіймайзвук».
“Чи чути звук«Л» у слові..."
«Л» — лапа- пара — ложка — мавпа — лак — мак — молоко — колесо
«Р» — риба- липа — кран — волосся — морок — моряк — клин — відро
Таким самим чиномвключаємо в ряд слів звуки м'які.Значення роботи по розвиткуправильної звуковимови
Вихованняправильної і чистої мови у дитини — одна із важливих задач в загальній системіроботи по вивченню рідної мови.
Дитина з добрерозвиненою мовою легко спілкується з навколишніми: вона може ясно висловитисвої мислі і бажання, задати питання, домовитися з ровесниками про спільну гру.І навпаки, неясна мова дитини дуже заважає її взаємовідносинам з людьми інерідко залишає важкий слід на її характері.
В 6-7 років, аінколи і раніше, діти, які мають порушення мови, хворобливо відчувають їх,стають мовчазними, замкнутими, застічивими, а деякі і дратівливими.
Нам потрібновиховати повноцінну особистість, тому потрібно забрати все, що заважає вільномуспілкуванню дитини з колективом. Потрібно, щоб діти по можливості раніше добреволоділи рідною мовою, розмовляли правильно і красиво. Чим раніше ми навчимодитину говорити правильно, тим краще вона буде почувати себе в колективі.
Іще болючепідніметься питання про чистоту дитячої мови, коли дитина піде у школу. В школінечистота мови може викликати в учня не встигаємість у навчанні.
З першого дняперебування в школі дитині приходиться широко користуватися мовою: відповідатив присутності всього класу, задавати запитання, читати в голос, і недоліки мовивідчуваються зразу ж.
Особливонеобхідним для дитини являється чиста вимова звуків і слів, коли вона починаєоволодівати грамотою.
Виховання чистотимови у дітей — задача великого значення, і серйозність її повинні зрозуміти ібатьки.Етапи розвитку фонематичного слуху
Старша група
Завдання. Розвиватифонематичний слух. Уміння виділяти звук у слові та визначати його положення,робити звуковий аналіз слів.
На початку рокупроводяться дидактичні ігри середньої групи на вміння чути та виділяти звук условах.
І етап
Ознайомлення зізвуками-символами.
Завдання. Навчитирозрізняти та озвучувати. Перенести поняття «пісенька» у поняття«символ-звук». Навчити ототожнювати символічний малюнок зі звуком, щовін означає.
(Символічнепозначення звуків дивись у додатку).
Дидактичні ігри наІ етапі
«Впіймай звук».
Виховательвиставляє на фланелеграф символ-звук.
Діти, погляньте,що зображено, який звук? А тепер ми його пошукаємо у словах. Чи є звук (дітивизначають який)«Ш» у слові?.. .
Символ-звукміняється. Набір слів для гри, як і в середній групі.
2. «Знайдизвук».
Виховательповільно та підкреслено вимовляє слова з одним звуком.
(Шапка, ш-ш-шуба,кош-ш-шик, ш-ш-шарф, миш-ш-шка і т.п.).
Діти знаходятьвідповідний символ-звук,
Знайди звук, якийсховався у цих словах".
3. «Придумайслово».
Виховательвиставляє символ-звук. Діти повинні придумати слова із цим звуком,
II етап
Завдання. Визначитимісце звуку у словах.
Дидактична гра«Де живе звук?»
Вихователь нафланелеграфі виставляє символ-звук. Поруч із ним — «вагончик» зтрьома віконечками. Вихователь називає слово. Діти визначають, який звукнеобхідно виділити, та визначають його місце у слові — «засвічують» (жовтафішка] відповідне віконечка.
Вихователь може неназивати слово, а показувати предметну картинку.
Рекомендованідидактичні ігри та вправи із символами-звуками.
«Доберикартинки».
Виставляєтьсясимвол-звук. Ряд предметних картинок.
Добери ті, в якихє заданий звук. Покажи слово, в якому є звук.
2. “Доберикартинку"
Виставляються 2символи-звуки. Ряд предметних картинок
Добери до кожногозвуку свої картинки.
3. “По домівках"
Утворюються 2-3домівки. Над кожною — свій символ-звук. Діти діляться на команди. Виховательтихо каже кожній команді, який вони звук. Кожна дитина знаходить свій будиночок.Можна зі звукоімітацією.
4. “Знайдигосподаря”
Вихователь кажегрупу слів з одним звуком. Діти з набору символів-звуків знаходять відповідник.
Виховательвиставляє ряд предметних картинок з одним звуком. Діти визначають його тазнаходять відповідний символ-звук. Таким чином знаходять “господаря” для усіхгруп слів. Разом діти промовляють кожен звук.
5. “Хто до кого вгості йде?"
Хатинка з 2-3віконечками. Над віконечком виставляється символ-звук. Дітям роздаються картинкиіз зображенням звірів. Діти визначають, чи є у назві тваринки один із заданихзвуків. Відповідно у те віконечко ставиться картинка.
6. “Придумай словадля господаря”
У віконечках“живуть" символи-звуки. Для кожного придумай слова.
7. “Знайди”
Виставляєтьсясимвол-звук. На задану тему підібрати слова із цим звуком. На тему: “Овочі",“Фрукти", “Одяг”, “Посуд” і т.д. .
8. “Пригостигостей"
Пригости гостейтільки тим, у назві чого є цей звук. Виставляється символ-звук (2 символи).
Проведіть заняттяз дітьми. Їм буде цікаво і весело!
9. “Виправ казку”
Ішов піп гуштимлішом та й жігубив лукавичку. От біжить миска. Побачила рукавичку та й казе:
Тут я буду шити.
Коли це скачешабка й питає:
Хто, хто врукавичці живе?
Це я, — миска. Ати хто?
А я — шапка. Пустий мене до себе шити! …
Було в одного царятри шини: два розумних, а третій дурень. Прийшли до патька свого вони таплосять, щоб відпустив їх поїздити по цвіту, подивитись на інші чарства. Батьковислухав їх та й казе: “Витирайте собі коней та їдьте…”
***
Жили собі дід тапапа, і була в них кулочка ряба. Знешла курочка яєчко. Не просте, а жолоте. Атут миска, бігла, хвостиком зачепира, яєчко впало і рожбилося. Дід плаче, бабаплаче, а курочка кудкудаче: “Не плачте, діду й бабо, я знесу вам яєчко непросте, а жолоте…"Мовленнєве спілкування у грі
Завдяки мовленнюрозв’язуються різні життєво важливі завдання. Слово допомагав досягтивзаєморозуміння, узгодити обопільні дії, обмінюватися інформацією та думкамищодо певних подій та явищ.
Спілкування здорослими й іншими дітьми спонукає малого у словесній формі повідомляти просвої бажання та потреби.
З'ясувавши, щосаме стимулює мовленнєвий розвиток дошкільнят, ми зможемо цілеспрямовановпливати на цей процес. Дослідження вчених показали: не досить пропонуватидитині різноманітний мовний матеріал. Необхідно ставити перед нею новікомунікативні завдання, які потребують нових засобів для Їх використання.
Сучасні методикинавчання та виховання орієнтують, зокрема, на використання проблемних ситуацій.Ще Л. Виговський зазначив, що навчальні завдання завжди мають випереджатидосягнутий дітьми на даний час рівень розвитку. Тобто проблеми, які постаютьперед ними, не повинні бути занадто легкими, а отже, вирішити їх можна лишеінтенсивно напружившись розумово.
Для розв'язанняпізнавальних завдань від час спілкування дітям доводиться вдаватися не лише дозапитань і відповідей, а й до розміркувань, уточнень, стверджень, гіпотез,пояснень, сумнівів тощо. Поява у вжитку дошкільнят висловлювань різногохарактеру свідчить про активізацію процесу мовленнєвого розвитку.
Відомо, щоздоровій дитині найбільше подобається грати зі своїми однолітками й приятелями.І саме гра є першою формою розв'язання проблемних /ігрових/ ситуацій. Завдякивзаєморозв'язку гри та навчання стає можливим подолання розвитку між дитячимизацікавленнями й освітніми вимогами суспільства /тобто між «хочу» і«треба»/. Задовольняється природна потреба дитини пізнавати світ вігровий спосіб, і це викликає в неї задоволення, сприяє розвитковідопитливості, здатності дивуватися, а відтак, допомагає уникнути пасивногозаучування навчального матеріалу.
Щоб забезпечитиналежний розвиток мовлення дошкільнят, педагогові важливо усвідомити, що вінмає не тільки говорити сам, скільки створювати умови багатофункціональноговикористання дітьми усного слова. Методика спільного навчання дає їм змогунабувати навичок міжособистісного спілкування в ігрових групах, склад якихпостійно змінюється. Результатом такої співпраці з досягнення вищих рівніврозуміння у процесі обговорення знань, думок, ідей тощо.
В основіпропонованих нами комунікативно-мовленнєвих ігор, лежить ряд базових принципів.
Це, зокрема такі:
Принцип активності:ігрова ситуація дає змогу спілкуватися за допомогою слова всім учасникам групи,що забезпечує максимальну мовленнєву активність кожного.
Принцип творчості:під час гри діти усвідомлюють, знаходять і відкривають ідеї, закономірності,можливості, особливості, шляхи виконання поставлених завдань. Кожен можезапропонувати й випробувати свої способи виходу із проблемної ситуації. Це зумовлюєрізні форми висловлювань, а саме: припущення, здогад, гіпотезу, заперечення,запитання, уточнення тощо.
Принциппартнерства: у грі діти вчаться враховувати інтереси, почуття, емоції та перебиванняінших учасників взаємодії на основі партнерського спілкування.
Ігримовно-спілкувального спрямування допоможуть педагогові не лише забезпечитимовленнєве зростання кожної дитини, а й збагатити соціальний досвід спілкуваннядошкільнят одне з одним, створити в дитячому колективі дружню атмосферуспівжиття, наповнити освітньо-виховний процес цікавою пізнавальною діяльністю.