Особливості бюджетного законодавства

«Особливості бюджетного законодавства» (реферат) ПЛАН Вступ Суть i значення Державного бюджету Бюджетна система України Етапи бюджетного процесу Висновок Список літератури Вступ Фінансово-бюджетне регулювання – це система використання механізмів оподаткування та управління державними видатками з метою забезпечення рівноваги на ринках.

Загальне управління фінансовою системою здійснюють органи державної влади та управління, а саме Верховна Рада України і Кабінет міністрів. Правовою основою фінансово-бюджетного регулювання є законодавство з питань податків бюджетної і фінансової системи. Суб`єктами фінансово-бюджетного регулювання виступають міністерство Фінансів, Економіки, головне КРУ, державна податкова, казначейство, митна служба

України. Фінансова система України складається з: державного бюджету, позабюджетних фондів, з фінансів підприємств, з місцевих фінансів. В основі стоять державні фінанси і позабюджетні фонди, через які і відбувається перерозподіл частки внутрішнього валового продукту України. Суть i значення Державного бюджету Для виконання своїх функцій держава повинна мати достатнi грошовi фонди. Цi фонди вона формує шляхом перерозподiлу валового внутрiшнього продукту.

Найважливiшим засобом, через який держава здiйсню? розподiл i перерозподiл внутрiшнього продукту, i Державний бюджет. Через бюджет держави вiдтворються вся багатогранна дiяльнiсть i забезпечуються виконання заходiв. Розглядаючи бюджет як економiчну категорiю, слiд зазначити, що вiн вiдобража реальнi виробничi вiдносини, вiдтворю? вiдносини розподiлу I перерозподiлу, концентру рух грошово маси як самостiйно вартостi, що нiбито не пов'язана з рухом товарно маси. Бюджет важливим економiчним важелем держави, через який

забезпечується контроль за станом виробництва в цiлому. Крiм того, органи державної влади й управлiння, що затверджують i виконують бюджет, мають можливiсть впливати через нього на фiнансову дiяльнiсть мiсцевих органiв влади i управлiння, якi складають, затверджують бюджети адмiнiстративно-територiальних органiв, останнi, як правило, потребують дотацiй i субвенцiй iз загальнодержавних дохiдних джерел. Дохiдна база всiх бюджетiв формується за рахунок закрiплених законами

держави джерел доходiв по вiдповiднiй ланцi бюджетної системи. Через бюджет фiнансова дiяльнiсть органiв управлiння отримує цiлком визначену в законодавчому i нормативному планi базу для залучення й витрачання грошових коштiв. Бюджет дає органам влади, якi його затверджують, можливiсть контролювати дiяльнiсть виконавчо-розпорядчих органiв, що складають I виконують бюджет. Хоча можливостi такого контролю обмеженi.

Конституцiєю України надано виняткове право затверджувати бюджет держави Верховнiй Радi, а адмiнiстративно-територiальнi бюджети – вiдповiдним представницьким органам. Пiсля затвердження Державний бюджет набуває сили закону. Бюджети всiх рiвнiв складаються та виконуються згiдно з бюджетною класифiкацiєю. Бюджетна класифiкацiя - це єдина мiжнародна система функцiонального групування доходiв i видаткiв бюджету

за однорiдними ознаками; вона забезпечує можливiсть порiвнювати бюджетнi данi рiзних бюджетiв, дає змогу визначитись щодо характеру регулюючих дiй держави по надходженню дохiдних джерел i напрямах використання одержаних коштiв. Держава повинна мати централiзований фонд коштiв, з якого вона фiнансує заходи, передбаченi законодавчими чи нормативними актами. Для виконання цiєї функцiї держава регламентує всi вiдносини, пов'язанi з мобiлiзацiєю, розподiлом i використанням бюджету.

Бюджетнi вiдносини не можуть провадитись в життя без бюджетного регулювання, тому що вони завжди мають державно-владний характер. Бюджетне регулювання передбачає законодавче закрiпленi вiдсотковi вiдрахування вiд загальнодержавних податкiв, зборiв i обов'язкових платежiв, встановленi на данiй територiї, а також дотації i субвенцiї до бюджетiв адмiнiстративних територiй вiдповiдно до технiко-економiчних обгрунтувань, в якi включаються: статистичнi данi про економiчний, соцiальний, природний та екологiчний стан зазначених

регiонiв; розрахунки необхiдних витрат для вирiвнювання економiчного, соцiального й екологiчного стану та ефективного використання природних ресурсiв територiй; iнформацiя про урядовi та регiональнi програми подолання нерiвностей мiж адмiнiстративними територiями, про виконанi в попереднi роки програми й досягнутi результати про дiючi програми та програми, що розробляються, з прогнозом наслiдкiв їх виконання. Регулювання бюджетiв впорядковує суспiльнi відносини при мобiлiзацiї у бюджет коштiв i

при їх розподiлi й перерозподiлi мiж ланками бюджетної системи, при фiнансуваннi видаткiв за рахунок одержаних доходiв та всього процесу виконання бюджету. Держава органiзовує бюджетнi вiдносини відповідно до своїх iнтересiв. Бюджетне регулювання охоплює всi форми впливу держави на проведення бюджетної полiтики, починаючи вiд прийняття закону про державний бюджет або рiшення мiсцевої ради народних депутатiв про мiсцевий бюджет

i аж до їх застосування державними органами. У необхiдних випадках бюджетна полiтика держави здiйснюється в примусовому порядку (списання коштiв бюджету з пiдприємств-платникiв, недоїмка на вiдповiднi дати). В цiлому проведення бюджетної полiтики здiйснюється за допомогою низки законодавче чи нормативне закрiплених дозволiв i заборон, що внутрiшньо пов'язанi мiж собою, наприклад, дозвiл на використання коштiв або заборона їх витрачати в рамках бюджетного фiнансування.

Бюджетна система України Бюджетний устрiй України визначається закрiпленим Конституцiєю України державним ладом України та її адмiнiстративно-територiальним подiлом. Під бюджетним устроєм розумiють органiзацiю i принципи побудови бюджетної системи, її структуру, взаємозв'язок мiж її окремими ланками. Державний бюджет України, республіканський бюджет

Автономної Республіки Крим та місцеві бюджети утворюють бюджетну систему. Сукупнiсть усiх бюджетiв, що входять до складу бюджетноi системи України, складає зведений бюджет, який використовується для аналiзу i визначення засад державного регулювання економiчним i соцiальним розвитком України. Бюджет Автономної Республiки Крим об'єднує республiканський бюджет та бюджети районiв i мiст республiканського

пiдпорядкування цього регiону. До мiсцевих бюджетiв належать обласнi, мiськi, районнi в мiстах, селищнi i сiльськi бюджети. Бюджет областi об'єднує обласний бюджет та бюджети районiв i мiст обласного пiдпорядкування. До складу бюджету району входять районний бюджет, бюджети мiст районного пiдпорядкування, селищнi та сiльськi бюджети. Селищнi i сiльськi бюджети створюються за рiшенням районних чи мiських рад народних депутатiв за наявностi необхiдної фiнансової бази i визначають доходи вiдповiдних селищних i сiльських

бюджетiв. Бюджет мiста, яке має районний подiл, об'єднує мiський бюджет та бюджети районiв, що входять до його складу. У випадках, коли мiськiй чи районнiй у мiстi радi народних депутатiв адмiнiстративне пiдпорядкованi iншi мiста, селища чи сiльськi населенi пункти, то бюджети цих мiст, селищ, сіл об'єднуються вiдповiдно у бюджетi мiста або у бюджетi району в мiстi. Бюджетний устрiй грунтується на принципах єдностi, повноти, достовiрностi, гласностi, наочностi i самостiйностi

усiх бюджетiв, що входять до бюджетної системи України. Принцип єдностi означає iснування єдиного рахунку доходiв i видаткiв кожної ланки бюджетної системи. Єднiсть бюджетної системи забезпечується єдиною правовою базою, єдиною бюджетною класифiкацiєю, єднiстю форм бюджетної документацiї, погодженими принципами бюджетного процесу, єдиною грошовою системою, єдиною соцiально-економiчною полiтикою, наданням необхiдної статистичної

та бюджетної iнформацiї з одного рiвня бюджету iншому. Принцип повноти полягає у вiдображеннi у бюджетi всiх доходiв i видаткiв. Принцип достовiрностi вимагає формування бюджету на основi реальних показникiв, науково обгрунтованих нормативiв та вiдображення у звiтi про виконання бюджету тiльки тих доходiв i видаткiв, якi є результатом кінцевих касових операцiй банкiв. Принцип гласностi забезпечує висвiтлення в засобах масової

iнформацii показникiв бюджетiв i звiтiв про iх виконання. Етапи бюджетного процесу Бюджетний процес - це регламентований законодавством порядок складання, розгляду та затвердження бюджетів, їх виконання і контролю за виконанням. Зміст етапів бюджетного процесу регламентований Конституцією України та Законом України «Про бюджетну систему України».

Етапами бюджетного процесу в Україні є: складання проекту бюджету; розгляд бюджету; затвердження бюджету; виконання бюджету; складання, розгляд і затвердження звіту про виконання бюджету. 1. Складання проекту Державного бюджету. Бюджетний процес починається з того, що ВР України не пізніше 15 червня поточного року розробляє й надсилає Президентові спеціальну постанову (бюджетну резолюцію) про основні напрямки бюджетної політики на наступний

рік. Кабінет Міністрів України опрацьовує проект Державного бюджету відповідно до тих засад державного регулювання економічного й соціального розвитку країни на плановий рік, які визначені в бюджетній резолюції. Попередній проект зведеного бюджету України складає Міністерство фінансів на підставі прогнозних макроекономічних показників на плановий рік. Цей проект доводиться до міністерств, відомств та

інших органів державної влади, які розглядають його і в двотижневий термін подають Мінфіну власні пропозиції щодо проекту бюджетів з відповідними розрахунками та обгрунтуваннями. Міністерство фінансів після розгляду пропозицій готує проекти зведеного та Державного бюджету і подає їх на розгляд Кабінету Міністрів разом з переліком спірних (не погоджених) питань. КМ України розглядає на своєму засіданні проекти зведеного

і Державного бюджетів, ухвалює остаточне рішення щодо проекту закону про Державний бюджет України і подає останній на розгляд Президентові. Президент розглядає його і, у разі згоди, вносить до Верховної Ради. Проект закону має бути поданий до ВР України до 15 вересня. До проекту закону додаються: основні прогнозні макроекономічні показники економічного

й соціального розвитку України на плановий рік, зведений баланс фінансових ресурсів, основні напрями бюджетної та податкової політики, пропозиції щодо взаємовідносин Державного й місцевих бюджетів, обсяги централізованих капітальних вкладень із розрахунками та обгрунтуваннями в розрізі окремих позицій і загальні показники зведеного бюджету. Крім того, до проекту

Закону додаються також необхідні інформаційні матеріали, а саме: - прогноз доходів і видатків Державного бюджету на три наступні роки, розроблений на підставі основних прогнозних макроекономічних показників; - перелік законів, окремих статей законів та інших нормативних актів, що суперечать проекту Закону про Державний бюджет, і із зазначенням причин розбіжностей; - перелік податків, зборів,

інших обов'язкових платежів із зазначенням ставок і пільг; - перелік загальнодержавних, міжгалузевих та інших програм, що фінансуються з бюджету. У разі, якщо розпорядниками коштів є два суб'єкти (або й більше), подаються дані щодо фінансових повноважень кожного суб'єкта і загальні витрати на програму. І 2. Розгляд Верховною

Радою проекту Закону про Державний бюджет здійснюється в порядку, передбаченому Регламентом ВР України. Проект Закону про Державний бюджет рекомендує на засіданні Верховної Ради Президент України. З докладною доповіддю про проект Закону виступає Міністр фінансів або осо¬ба, котра виконує його обов'язки. 3. Затвердження Державного бюджету здійснює Верховна

Рада. Затвердженню підлягають: - граничний розмір дефіциту Державного бюджету та джерела його покриття; - суми доходів Державного бюджету відповідно до бюджетної класифікації; - суми видатків Державного бюджету щодо кожного розпоря¬дника коштів відповідно до бюджетної класифікації; - суми дотацій, субвенцій та розміри відрахувань від регу¬люючих доходів до бюджетів

АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя; - розмір оборотної касової готівки Державного бюджету. Доходи і витрати цільових загальнодержавних фондів, включених до складу Державного бюджету, затверджуються для кожного фонду окремо. Поточні витрати цільових загальнодержавних фондів затверджуються в межах доходів цих фондів. Видатки розвитку можуть бути скорочені Верховною Радою

із спрямуванням вилучених коштів на фінансування інших статей видатків Державного бюджету. Забороняється витрачати кошти Пенсійного фонду на інші цілі, крім передбачених Положенням про цей фонд. 4. Виконання бюджету є найважливішою стадією бюджетного процесу. Касове виконання Державного бюджету здійснюється через установи

Національного банку України, Державного експортно-імпортного банку, АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», Українського акціонерно-промислово-інвестиційного банку «Промінвестбанк». Названі банки здійснюють касове виконання державних позабюджетних фондів. Пенсійний фонд обслуговує АКБ «Аваль». Розпорядником бюджетних коштів є Державне казначейство. Згідно з відповідним положенням

Державне казначейство: - організовує виконання Державного бюджету і здійснює належний контроль за ним; - здійснює управління наявними коштами Державного бюджету, у тому числі в іноземній валюті, та коштами державних позабюджетних фондів у межах витрат, що їх установлено на відповідний період; - здійснює фінансування видатків Державного бюджету; - веде облік касового виконання

Державного бюджету, складає звітність про стан виконання Державного та зведеного бюджетів; - здійснює управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом; - розподіляє між Державним бюджетом, бюджетами АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя відрахування від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів за затвердженими нормативами; - здійснює контроль за надходженням

і використанням коштів державних позабюджетних фондів. У разі, коли в ході виконання бюджету рівень дефіциту бюджету перевищує встановлений. Верховна Рада на пропозицію Кабінету Міністрів ухвалює рішення про пропорційне скорочення затверджених видатків щомісячно за всіма статтями бюджету, крім захищених від скорочення. Організовує виконання державного бюджету Кабінет Міністрів через

Міністерство фінансів, міністерства, відомства та інші органи виконавчої влади. Виконання Державного бюджету провадиться за розписом доходів і видатків з щоквартальним розподілом, складеним Міністерством фінансів відповідно до показників бюджету. Фінансування витрат із резервного фонду Кабінету Міністрів здійснюється за постановою КМ України, виходячи з обгрунтованої необхідності та економічної ефективності.

5. Звіт про виконання Державного бюджету складає Міністерство фінансів, а стосовно нижчих бюджетів бюджетної системи — відповідні фінансові органи. Зведений звіт надсилається Верховній Раді. Узагальнені показники зведеного звіту підлягають опублікуванню. Основними напрямками вдосконалення бюджетної політики в Україні у найближчі роки є такі: - реформування податкової системи, посилення податкової дисципліни;

- удосконалення бюджетного процесу через підвищення наукової обґрунтованості прогнозів показників бюджету, запровадження системи середньо- та довгострокового бюджетного плану¬вання, скорочення переліку головних розпорядників коштів Державного бюджету, забезпечення прозорості бюджетного процесу, оптимізації обсягів державного боргу; - зміцнення системи управління державним боргом (утри¬мання КМ України від надання урядових гарантій за кредити підприємств, збільшення частки середньо- та довгострокових

запозичень; - зменшення обсягів бартерних операцій; - запровадження реалістичної політики державних витрат; - структурна перебудова економіки; - удосконалення системи приватизації державного майна і т. д. Висновок Бюджетна система є провідною ланкою державних фінансів. Держава використовує бюджет як інструмент реалізації своєї соціально-економічної політики, адже він відображає складну систему перерозподільних відносин у суспільстві, охоплює практично кожну юридичну

та фізичну особу. Тому питанням, що стосуються видаткової частини державного бюджету України приділяється дедалі більше уваги. Бюджетний устрiй грунтується на принципах єдностi, повноти, достовiрностi, гласностi, наочностi i самостiйностi усiх бюджетiв, що входять до бюджетної системи України. Бюджетний процес - це регламентований законодавством порядок складання, розгляду та затвердження бюджетів, їх виконання і контролю за виконанням.

Зміст етапів бюджетного процесу регламентований Конституцією України та Законом України «Про бюджетну систему України». Етапами бюджетного процесу в Україні є: складання проекту бюджету; розгляд бюджету; затвердження бюджету; виконання бюджету; складання, розгляд і затвердження звіту про виконання бюджету. Основними напрямками вдосконалення бюджетної політики в

Україні у найближчі роки є такі: - реформування податкової системи, посилення податкової дисципліни; - удосконалення бюджетного процесу через підвищення наукової обґрунтованості прогнозів показників бюджету, запровадження системи середньо- та довгострокового бюджетного плану¬вання, скорочення переліку головних розпорядників коштів Державного бюджету, забезпечення прозорості бюджетного процесу, оптимізації обсягів державного боргу; - зміцнення системи управління державним боргом (утри¬мання

КМ України від надання урядових гарантій за кредити підприємств, збільшення частки середньо- та довгострокових запозичень; - зменшення обсягів бартерних операцій; - запровадження реалістичної політики державних витрат; - структурна перебудова економіки; - удосконалення системи приватизації державного майна і т. д Державний бюджет безпоседньо впливає на кожного громадянина і від нього залежить рівень якості життя кожного громадянина

і нас зокрема. Список літератури 1. Василик О.Д Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури. – 2004. – 544с. 2. Опарін В.М. Фінанси: Загальна теорія: Підручник. – К - 1999. 3. Юрій С.І Бескид Й.М. Бюджетна система України. – К - 2000. 4. Януль І.Є. Бюджетна політика

України: проблеми та перспективи // Фінанси України 1998 №2 с. 48-51. 5. Василик О.Д Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. – К.: НІОС. – 2002. – 608 с. 6. Макроекономіка: Підручник. – за ред. А.Г. Савченка. – К.: “Либідь” 1995. 7. А.Ф.Мельник “Державне регулювання економіки”

К: 1994р ст 72-103. 8. Т.Г Морозова А.В. Пикулькин «Государственное регулирование экономики и социальный комплекс» М: 1997 .