Міністерствоосвіти і науки України
Харківськийнаціональний педагогічний університет
імені Г.С.Сковороди
Кафедра
теорії таметодики викладання філологічних дисциплін
у початковійшколі
МЕТОДИКАФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
Харків-2009
ЗМІСТ
Вступ
Розділ I. Теоретичні основи роботинад віршованими творами в початковій школі
1.1 Основні поняття теми „Лірика”
1.2 Видатні українські поети XIX-XXст., які входять у коло дитячого читання
1.3 Особливості сприймання учнямивіршованих творів
1.4 Методична робота з віршованимитворами в початкових класах
Розділ II. Практична робота звивчення віршованих творів у третьому класі
2.1 Аналіз підручників щодо наявностівіршованих творів
2.2 Дослідне навчання, спрямоване наформування позитивного ставлення до поетичних творів
2.3 Результати дослідного навчання
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
Курс „Читання” впочатковій школі – органічна складова освітньої галузі „Мова і література”.Його метою є формування в учнів першооснов самостійної читацької діяльності,розвиток і виховання особистості молодшого школяра засобами художнього слова.
Сучасна освіта спрямовуєсвої зусилля на розвиток особистості. Важливим елементом розвитку особистості єрозвиток емоцій, почуттів, переживань. Вірші – це один із ефективних засобіврозвитку емоційно-чуттєвої сфери дітей.
Сучасна програма зчитання для початкової школи спрямована на вирішення таких завдань:
формувати й розвиватимовленнєві уміння й навички, провідною з яких є повноцінна навичка читання;
розвивати інтерес дочитання, ознайомлювати учнів з дитячою літературою в багатоманітності їїтематики, жанрових форм;
формувати повноціннесприймання, розуміння, відтворення художнього, художньо-пізнавального тексту,дитячої книжки шляхом засвоєння відповідних навчальних і читацьких умінь;
розвивати емоційну йпочуттєву сфери учнів, образне мислення, уміння висловлювати елементарнісудження щодо прочитаного;
розвивати творчіздібності школярів;
формувати читацькусамостійність учнів;
формувати морально-етичніуявлення і почуття, збагачувати соціальний досвід школярів.
Серед напрямків роботи зчитання особливе місце займає робота з віршованими творами, які розвиваютьуяву, образне мислення й мовлення, естетичні почуття, творчу діяльність, уміннябачити словесні картини, створюють у дітей піднесений настрій, на їх основіудосконалюються вміння виразно читати.
Для того, щоб з’ясувати знанняучнів щодо віршованих творів було проведено анкетування в 3-В класі вХарківській загальноосвітній школі №151 з російською мовою навчання. Навіть задопомогою вчителя, не всі діти показали високі результати, імена та прізвищаукраїнських поетів учні написали в цілому вірно, в середньому один учень назвавприблизно трьох поетів, але пригадати їхні твори діти не змогли. Крім того,було з’ясовано, що читати книжки подобається всім, а ось вчити напам’ять вірші– тільки 45% учнів. Таким чином, ставлення учнів до поезії неможна вважатипозитивним, а значить діти мають прогалини в літературному, естетичному,мовленнєвому розвиткові.
Актуальність проблемиобумовила вибір теми дипломної роботи „Методика формування позитивногоставлення до поетичних творів у початкових класах”.
Над питаннями з темидипломної роботи займалися вчені: Омарокова, Коваль, Наумчик, Ткачук та ін. На сьогоднішнійдень ці питання не достатньо вивчені.
Об’єкт дослідження –вивчення віршованих творів українських поетів у початковій школі.
Предмет дослідження –методична робота над вивченням творів українських поетів у початковій школі науроках читання, спрямована на формування позитивного ставлення учнів допоетичних творів.
Мета дослідження –розробити прийоми, спрямовані на вивчення творів українських поетів упочатковій школі й апробувати на практиці.
Завдання дослідження:
1. На основі аналізунауково-методичної літератури розкрити основні поняття теми „Лірика”.
2. Визначити видатнихпоетів ХIX-ХХ ст., що входять у коло дитячого читання.
3. Розглянути існуючіприйоми роботи над вивченням віршованих творів у початковій школі.
4. Проаналізувати сучасніпідручники з читання щодо теми дослідження.
5. Розробити завдання,спрямоване на формування позитивного ставлення учнів до віршованих творів,дібрати додатковий навчальний матеріал.
6. Провести дослідненавчання, спрямоване на формування позитивного ставлення учнів до поезії.
Методи дослідження:
аналіз науковоїлітератури з теми дослідження;
анкетування учнів,спостереження за навчальним процесом;
вивчення учнівськихробіт;
бесіди з учителями,батьками;
дослідне навчання.
Розділ I. ТЕОРЕТИЧНІСНОВИ РОБОТИ НАД ВІРШОВАНИМИ ТВОРАМИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
1.1 Основні поняття лірики
Основнимилітературознавчими поняттями з теми „Лірика” є: рима, ритм, мелодика вірша,стопа, строфа та інші.
Лірика – походить відгрецького слова ліра. Ліра – це музичний інструмент. Під її акомпанементвиконувалися вірші та пісні – лірика. „Лірикою в сучасній літературіназиваються твори, у яких життя зображується через людські почуття, переживаннята думки”. Це один із родів художньої літератури. Література ділиться налірику, епос і драму [27,46].
Терміном лірикапозначають також певний віршований твір або сукупність творів, що „відповідаютьвисоким естетичним критеріям, переважно невеликих за обсягом, але містких засмислом, окреслюваних у багатьох жанрах” (пісня, гімн, елегія, ідилія, етюд,монолог, сатира, епітафія, балада та інші) [9,403]. Прикладом ліричноговіршованого твору є вірш „Наша річка”:
Сама собою річка ця тече,
Маленька річечка,вузенька, як долоня.
Ця річечка Дніпратихенька синя доня,
Маленька донечка безімені іще...
(Микола Вінграновський).
Умовно лірику групують нагромадянську, пейзажну, інтимну, філософську. Прикладом пейзажної лірики є вірш„Осінь”:
Висне небо синє,
Синє, та не те,
Світить, та не гріє
Сонцезолоте... (Яків Щоголів).
До основних понять лірикивідносяться рима, ритм, мелодика вірша, стопа, строфа та інші.
Рима (в перекладі згрецької – сумірність, узгодженість, складеність) – співзвучність кінцівоквіршів, відмічає границі віршів і зв’язує їх між собою. Рима, як звукове, а неграфічне явище, охоплює ритмічний акцент і наступні за ним звуки (іржава –держава), навіть групи слів, зрідка – цілі рядки (панторима), „тіснопов’язується з ритмомелодикою, лексикою, строфікою віршованого мовлення”. Римавиконує такі функції, як естетичну, ритмоінтонаційну, жанровизначальну [9,592].
За місцем ритмічногоакценту (наголосу) в суголосних словах рими поділяються на „окситонні(чоловічі) – спів звучання слів у вірші, в яких наголос падає на останнійсклад; парокситонні (жіночі) – суголосся слів у вірші, в яких наголос падає напопередній склад; дактилічні – співголосся слів у вірші, в яких наголос падаєна третій склад від краю; гіпердактилічні – спів звучання слів, у якихнаголошується четвертий, п’ятий, навіть шостий склад від краю” [9,593].
За точністю звучання римиподіляються на „точні – кінцівки строк повністю співпадають; приблизні –кінцівки строк не зовсім співпадають, але за звучанням схожі; неточні –кінцівки строк не співпадають”[42,70].
За розташуванням у строфірима буває суміжна (парна) – найпростіша форма римування, зв’язує першу тадругу, третю та четверту строки [9,594]. Приклад:
Самі на себе дивлятьсяліси,
Розгублені од власноїкраси…
(Ліна Костенко).
Перехресне римування – учотиривірші, коли перший рядок римується з третім, а другий – з четвертим [9,546].Приклад:
Тріпоче серце пійманоїптиці,
В руках моїх не чуєдоброти.
— Я дам тобі водиці іпшениці,
моя пташино, тільки нетремти!..
(Д.Павличко)
Кільцеве або охопнеримування – зв’язує перший та четвертий, другий та третій рядки у чотиривірші [42,72].Приклад:
Сотий день в дорозі.Сотий день ще й ніч.
І куди ж ти рвався,поспішав занято?
Краще не питаймо. Звіснож, не на свято.
А якщо й на свято, то нев тому річ...
(П.Куценко)
Монорима – вірш з однієюримою, що охоплює віршовані рядки [9,479]. Приклад:
Мені нагадують людськісерця
Крихке й тоненьке серцеолівця –
Зламати легко, застругативажче,
Списати неможливо докінця.
(Д.Павличко).
Існують віршовані твори,в яких рима відсутня. Такі вірші називають білими. Їх найчастіше використовуютьу віршованих драматичних творах-драмах і трагедіях (Володимир Лучук, ЛесяУкраїнка, Іван Кочерга). Наприклад „Білий вірш” Володимира Лучука:
Білий огир в білім полі
Креше білим копитом.
Білий дід майструє тихо
Через річку міст...
Вірші, у яких римуєтьсяполовина рядків, а друга половина не має рим називаються напівбілими („Вовки”С.Руданський) [24,38].
Ритм (в перекладі згрецької – такт, розмірність) – визначений порядок звукової будови мовлення.Звукова будова віршованого рядка [42,73].
Віршований розмір абометр (в перекладі з грецької – міра) – визначальна умова структування вірша.Розмір буває тонічний, силабічний, силабо-тонічний. Для тонічної системи розмірвірша характерний кількістю наголосів, для силабічної – кількістю складівнезалежно від розташування наголосу в словах, для силабо-тонічної – кількістюстоп певного метра [9,601]. Розмір (метр) та ритм визначають системувіршоскладання.
Мелодика вірша (вперекладі з грецької – пісенний) – один з яскравіших проявів інтонації, щополягає у гармонійній модуляції тону голосу в поетичному мовленні (зниження –підвищення), розгорнута система інтонування у поетичному синтаксисі,притаманна, зокрема, наспівному віршеві. Типи інтонування вірша: ораторськийвірш – вірш, розташований на декламування, патетично пафосний, виповненийриторичними фігурами [9,523]. Приклад:
Товариство, яке меніділо,
чи я перший поет, чиостанній?
Надівайте корони і йдіть,
Отверзайте уста... (П.Тичина)
Наспівний вірш – емоційнерозгортання думки з чергуванням зусиль та послаблень емоційного напруження.Наспівний вірш буває: куплетний, пісенний, романсний [42,75].
Мовний вірш –використовується в прислів’ях, приказках, загадках; текст чітко поділений назаримовані відрізки (звичайно змішані рими) [42,75]
Вірш (в перекладі златинської – повтор, поворот) – елемент ритмічного мовлення в літературномутворі, основна одиниця віршованого твору [9,130].
Строка – ряд слів, букв,знаків, написаних в одну лінію. Строки у вірші розташовуються одна під одною.Початок кожної віршованої строки пишеться з великої літери [42,75].
У вірші можна виділитистопу та строфу.
Стопа – найкоротшийвідрізок певного віршованого метра, одиниця виміру та визначення віршованогоритму, чергування наголошених та ненаголошених складів, які зумовлюютьспецифіку віршованого розміру.
Залежно від кількостіскладів стопа буває двоскладова (ямб, хорей), трискладова (дактиль, анапест,амфібрахій) [9,658].
Ямб – двоскладова стопа знаголосом на другому складі. Ритмічний акцент припадає на парні (сильні) склади[9,746]. Приклад:
Вишневий цвіт
З вишневих віт
Вишневий вітер
Звіває з віт.
(І.Драч)
Хорей (в перекладі згрецької – хор) – двоскладова стопа, в якій ритмічний акцент припадає на першийсклад, як правило, непарний [9,724]. Приклад:
Піднялися крила
Сонних вітряків,
І черешню білу
Вітер обтрусив.
Розмітав листи...
Серце! Ти не з криги?
Не з заліза ти?
(М.Рильський).
Дактиль (в перекладі згрецької – палець, міра довжини) – трискладова стопа з наголосом на першому складі[9,181]. Приклад:
В райдугу чайка летіла.
Хмара спливала на схід.
Може б, і ти захотіла
Чайці податися вслід?
Сонце на заході впало.
Райдуга згасла в імлі.
Темно і холодно стало
На неспокійній землі...
(Л.Первомайський).
Анапест (в перекладі згрецької – обернений, зворотній щодо дактиля) – трискладова стопа з наголосомна останньому складі [9,39]. Приклад:
Я йду на зорі
До найстаршої брами,
Де ключі? У Дніпрі.
А Дніпро – під валами...
(В.Герасим’юк).
Амфібрахій (в перекладі згрецької – короткий) – трискладова стопа з наголошеним другим складом [9,34].Приклад:
Просвічений сонцем, навітрі, в зеленім огні
Він листя різьблене,обтяжене росами, сушить.
Хай ломляться гори, хайгрози ревуть в вишині, –
Він тут вкоренився, вінтут укріпився й не рушить...
(М.Бажан)
Строфа – відокремленагрупа віршів, найменша форма віршованого твору, яка має певну ритмічну та інтонаційнупобудову [42,79].
Наймінімальнішою строфоювважається двовірш (дистих) – найпоширеніша строфа, що складається з двохрядків, об’єднаних думою з виразними ознаками лаконізму й афористичності [25,35].
Тривірш (терцет, терцин)– строфа з непарною кількістю строк. Найпростіша форма, яка зв’язує усі тривірша одним звучанням [42,79].
Чотиривірш (катрен) –строфа з чотирьох рядків із суміжним чи перехресним римуванням [26,44].
П’ятивірш, сімивірш,дев’ятивірш – зустрічаються дуже рідко в силу своєї непарнострочності.Порушуючи симетрію вірш викликає відчутний ритмічний перебій [42,79].
Таким чином, основнимипоняттями з теми „Лірика” є: рима, ритм, мелодика вірша, стопа, строфа та інші.Учитель початкових класів повинен точно розуміти зміст цих понять, для того щобпідготувати дітей до більш глибокого, повноцінного сприйняття поезії талітературного розвитку.
1.2 Видатні поети XIX-XXст., які входять у коло дитячого читання
Молодші школярі, працюючиза читанками здобувають початкову літературну освіту, поступово оволодіваютьумінням сприймати художній твір, помічати образні засоби та художніособливості, оцінювати жанрову специфіку творів. Третьокласники вже маютьуявлення про творчість улюблених поетів і письменників, уміють визначатитематику їхніх творів. Учні третього класу вивчають невеликими монографічнимиблоками твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Тичини, Андрія Малишка,Наталі Забіли, Грицька Бойко. Така подача літературних творів дає учителевіунікальну змогу актуалізувати й розширювати знання дітей про митців слова, адитині – усвідомлено простежити взаємозв’язок між автором і тематикою йоготворів. Зростає інформаційно-пізнавальна функція уроку читання, учнізнайомляться з новими відомостями про життя і творчість поетів.
У коло дитячого читаннявходять такі поети-класики XIX, поети XX ст. і поети-сучасники.
Тарас Шевченко (1814-1861)– один із найбільших поетів світу, художник, прозаїк. Він не написав жодноготвору спеціально для дітей. Та ще при житті письменника його пейзажна таавтобіографічна лірика увійшла в шкільні читанки „І досі сниться...”, „Садоквишневий коло хати”, „Село! І серце одпочине” та ін. Але не все, написанеТарасом Григоровичем Шевченком, зрозуміле школярам. У „Малому Кобзарі” зібранопоезії, доступні учням восьмирічної школи. Для учнів молодших класів найближчимє поезії про дитинство і пов’язані з ним враження, картини природи із змінамипір року, багатством барв і звуків. Близькою стала дитячому читачеві пейзажналірика Т.Шевченка, що тісно пов’язана з живописом, бо малював поет словами,писав картинами. Майже до кожного віршованого рядка можна намалювати картину.Така образність дуже зрозуміла дітям, наприклад у мініатюрі „Тече вода з-підявора” розкішна барвиста природа близька й знайома дітям – тут і калина, іверболіз з лозами, що схилились над водою. Шевченко створив поетичні картинирідної природи в різні пори року, дня і ночі, які відзначаються поетичністю,образністю, багатством мови, характеризуються теплотою, ліризмом і свідчать, щопоет тонко відчував красу природи, прагнув передати її багатство й неповторнібарви.
Одними з найкращихдарунків для дітей Т.Шевченка була остання його книжка – „Букварь южнорусский”(1861) – для початкового навчання. „Буквар” – перший підручник для навчанняграмоти в школах України, написаний літературною мовою. Вдало підібранийрізножанровий матеріал давав можливість учням вивчати звуки і букви, сполучатиїх у склади, коротко знайомив з історичним минулим нашого народу, зразкамиусної народної творчості (загадками, прислів’ями, приказками тощо) [16,170].
Значення творчостіТ.Шевченка в розвитку дитячої літератури полягає в тому, що вона з літературипро дітей швидко стала і літературою для дітей [15,71].
Леся Українка (ЛарисаПетрівна Косач 1871-1913) – видатна письменниця. Залишила глибокий слід у такихлітературних жанрах і видах, як поема, драматургія „Лісова пісня”, проза„Приязнь”, у публіцистиці, критиці. Леся Українка написала поезії для дітей,які об’єднала в цикл „В дитячому крузі”. Там уміщено твори для дошкільнят імолодших школярів „На зеленому горбочку”, „Літо краснеє минуло”, „Вишеньки” таін. У своїх творах для молодших дітей поетеса змальовує красу рідної природи,допитливу дітвору. У ліричному вірші „Мамо, іде вже зима” тема любові пов’язаназ любов’ю до рідної землі. Дітям близька зміна пір року, пов’язана з приходомзими, проблема зимівлі птахів. З вірша діти черпають деякі конкретні відомостіприродознавчого характеру, вірш викликає прагнення берегти природу, співчуватизнедоленим. Леся українка спробувала розширити коло читання дітей молодшогошкільного віку за рахунок уривків з її драми-фієрії „Лісова пісня”.
У поетесі жив великийпедагогічний талант, вроджений хист виховательки. Нею було написано підручниказ всесвітньої історії. Леся Українка надавала дитячій літературі першорядногозначення у вихованні підростаючого покоління, активно працювала над їїзбагаченням [15,105].
Павло Тичина (1891-1967)– геніальний митець, наділений талантом поета, художника й музиканта. Учений –енциклопедист, поет – академік, Павло Тичина володів п’ятнадцятьма мовамисвіту.
Павло Тичина – це один знайвидатніших поетів (автор трьох поетичних книг), диригент (керувавхором-студією при музичному товаристві М.Леонтовича), живописець (створивмалюнки-пейзажі й інтер’єри, найкращий живописний твір – автопортрет), музикант(грав на кларнеті, гобої, кобзі, піаніно), композитор (написав музичні творипід псевдонімом Лялич).
Твори поета ввійшли вскарбницю класики. У збірці „Сонячні кларнети” були надруковані перші віршіТичини для дітей. У вірші „А я у гай ходила” поет добре відтворив особливістьдитячої мови, безпосередність і наївність. Дитячі враження передані через відповіднулексику („А там дерева люлі”), звуконаслідувальний звук „ку-ку!”. Описуючикрасу рідної природи, поет створює життєрадісний малюнок, світлі картини.Оптимістичності і мелодійності тичина досягає через звукові й зорові асоціації,метафоричність мови, легкі епітети. Всі ці художні прийоми доступні сприйманнюдітей і запозичені поетом з уявлень малят:
Ми дзвіночки,
Лісові дзвіночки,
Славим день.
Ми співаєм,
Дзвоном зустрічаєм:
День! День!
Багато віршів П.Г.Тичинививчаються за шкільною програмою: „Осінь рака мила...”, „Дощ”, „А я у гайходила”. Ряд поезій поет написав спеціально для дітей „Гаї шумлять”, „Хорлісових дзвіночків. Ліричні вірші П.Г.Тичини „Лідка” вчать дітей естетичносприймати навколишнє середовище, відчувати радість від спілкування з природою.Вони стали золотими сторінками дитячої світової класики [32,244].
Наталя Забіла (1903-1985)– видатна поетеса, змалку любила писати вірші та казки, які потім виходилибагатотисячними тиражами. Як ніхто інший, поетеса писала для тієї і про тумалечу, яка ще на маминих руках слухає цікаві віршовані забавлянки, що створеніза мотивами народних. Н.Забілою випущено близько 200 книжок для дітейдошкільного та молодшого шкільного віку, різноманітних за жанрами – приспівки„Перша ялинка”, „Кізонька”, примовки, лічилки, абетки „Весела абетка”,пісеньки, казки „Плескачик”, „Котигорошок”, вірші „Кожен місяць, кожну пору”,„У дитячому театрі”, „Дванадцять місяців”, п’єси. Крім того, вона була авторомпідручників „Читанка” для другого класу (1933) і „Читанка” для третього класу(1939), які перевидавалися кілька разів. Творчість Наталі Забілихарактеризується різноманітністю тем і жанрів. Її твори легкі для сприйманнядитини, відзначаються багатою, образною мовою, вибором близьких дітям тем,задушевним ліризмом, доброзичливим гумором, реалістичністю образів. Вонизбагачують знання юних читачів про природу, вчать помічати цікаве внавколишньому середовищі, гуманно ставитися до всього живого [32,253].
Грицько Бойко (1923-1978)– український поеті письменник. Віддав дитячій літературі 28 років творчогожиття. Створив близько ста книг для дітей. Найвідоміші з них – „Вереда”,„Смішинки”, „Ніс у сметані”, „Шпаргалка-виручалка”, „Хлопчик Ох”, „Веселики,вірші, скоромовки” та ін. А ще на слова поета створено понад чотириста пісень,здебільшого для дітей. Збірник пісень на слова Г.Бойка „Соловейко” вийшов у1974 році. Грицько Бойко – майстер сміху, що не просто розважає, а й виховуєдітвору. Поезія у нього особлива: у ній тонко поєдналися задушевний ліризм ім’який гумор. Різноманітна вона і за своєю тематикою: повсякденний побут дитини– вдома і в дитячому садочку, у школі й на вулиці; перші успіхи й невдачі,природа й близькі люди, здоров’я й праця, правдивість, сміливість, чесність,безкорисливість, людяність. Цього поет навчав, висміюючи все аморальне таогидне „Хвастунець”, „Як невдаха виступав”, „Сашко” та ін. Виховував ліричнимивіршами, сміховинками-веселинками, билицями й небилицями, казками скоромовкамий загадками [32,258].
Дмитро Павличко (1929) –відомий поет, пісняр, публіцист. Невеликі поезії Д.Павличко почав писати ще вдитинстві, а поява першої поетичної книжки „Любов і ненависть” збіглася з рокомзакінчення ним Львівського університету. Дошкільнятам та молодшим школярамполюбилися Павличкові поезії „Птиця”, „Мрія”, „Розмова”, „Соняшник”, якідрукувалися в дитячих журналах, у календарі „Дванадцять місяців”, виходилиокремими книжками: „Золоторогий олень”, „Дядько Дощ”, „Де найкраще місце наземлі?”, „Обруч” тощо.
Його вірші надзвичайномелодійні, пісенні, тому поета без перебільшення вважають „найвидатнішимтворцем музичної барви у віршах”. „Впали роси на покоси”, „Лелеченьки”,„Віконце”, „Два кольори”… Багато людей захоплюються мелодійністю, ліричністюцих пісень. Співтворчість поета з композитором Олександром Білашем народжуєневмирущі пісні. Дмитро Васильович Павличко усвідомив своє призначення якпоета, плідно працює на літературній ниві [16,104].
Ліна Костенко (1930) –талановитий поет з великим майбутнім. Її поезія увібрала в себе дві найбільшілюдські риси – мужність і розум. Вірші Ліни Костенко вражають своєюзадушевністю, теплотою і щирістю. Видала єдину збірку для дітей „Бузиновийцар”. Її поетичні образи для дітей особливі, вони пробуджують почуттяпрекрасного, прилучають дітей до художнього сприйняття світу. Глибина стосунківЛіни Костенко з дітьми чиста, особлива. Її вірші для дітей опоетизовують живуприроду, навчають фантазувати, спостерігати й відкривати таємниці прекрасного„Шипшина важко віддає плоди”, „Соловейко застудився”, „Польові дзвіночки” таін. І крім того – вчать відчувати багатство мови:
Де ти, літо, поділось,куди подалось?
Осінь, ось вона, осінь!Осінь, ось вона, осінь!
Осінь брами твої замикалавночі,
погубила у небі журавлиніключі [32,262].
Тамара Коломієць (1935) –відома дитяча письменниця та поетеса. У її творчому доробку – понад тридцятьзбірок оригінальних казок, небилиць, лічилок, смішинок, загадок. Перша збіркапоезій „Пролісок” вийшла в світ, коли її авторці виповнився двадцять один рік.У літературній діяльності Тамарі Коломієць щастило. На початку творчого шляхуїї помітив М. Рильський. Першим редактором був М. Стельмах. Чимало віршівпоетеси включено в підручники та читанки для молодших школярів „Їжаки”,„Чоловічки”, „Корінець”, „Снігова казка” та багато інших.
Письменниця продовжуєпрацювати на літературній ниві та тішить малечу своїми книжечками [16,66].
Анатолій Костецький(1948-2005) – український поет і письменник, кандидат філологічних наук, авторнаукових, лінгвістичних і літературних праць. Присвятив дитячій літературіпонад тридцять років і за цей час встиг подарувати дітям майже тридцять книг.Письменник умів говорити зі своїми маленькими читачами про найскладніші життєвіпроблеми – з повною серйозністю чи гумором, але неодмінно – із любов’ю,взаєморозумінням та повагою. У своїх творах майстерно поєднував дитячі мрії тафантазії з реальним світом. Привертають увагу лірично-гумористичні вірші поета.„Все про мене”, „Лист до птахів”, „Бюро знахідок”, „Де літо живе” та ін. Чималотворів Анатолія Костецького включено в підручники та читанки для молодшихшколярів, і в їхню першу книгу „Буквар” [32,272].
Іван Малкович (1961) –самобутній поет гуцульського краю, упорядник, автор і перекладач декількохдесятків книжок для дітей, засновник і директор видавництва дитячої літератури„А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”. Ще дев’ятнадцятирічним юнаком на всеукраїнськомусемінарі молодих авторів його було обрано найкращім поетом. Вихід першої книжки„Білий камінь” (1984) відстоювала українська поетеса Ліна Костенко. В 1988 роцівиходить друга збірка „Ключ”. Третя книжка під назвою „Вірші” вийшла в 1992році. Вірші Івана Малковича входять до літературних (вітчизняних і перекладних)антологій, хрестоматій, шкільних підручників. На них пишуть музику МаріяБурмака, Віктор Морозов, Тарас Чубай та інші композитори та виконавці. Він маємузичну освіту, що благодатно відбивається на його творах.
Його варто знати вже хочби за те, що він в жодному своєму слові не покривив почуттям, що він у кожномуобразі являє свіжість і вишуканість [16,88].
Учням початкових класівнеобхідно ознайомитися з творчістю видатних поетів-класиків XIX-XX ст., бо націй основі продовжує свій розвиток сучасна література. Познайомившись з деякимиособливостями творчості видатних поетів школярі зможуть глибше сприймати йрозуміти поезію в цілому.
1.3 Особливостісприймання поезії молодшими школярами
Читання – особливий видтворчості, читання віршів тим більше. Сприйняття поезії та насолода нею –процес багатогранний. Говорячи про дітей – читачів поезії, дослідники дитячогочитання зазвичай підрозділяють їх на три стадії: 1) читачі, які люблять вірші,2) читачі, які не люблять вірші, 3) читачі, які не вміють чітко виразити своєставлення до віршів. Ця класифікація приблизна та узагальнена.
Непідготовлений життєвим,емоційним досвідом маленький читач губиться в догадках, для нього часто віршперетворюється в епізод з життя, в розповідь про дійсній події, він часто невідчуває віршованого мовлення, не бачить його.
На шляху до справжньогорозуміння поезії читача підстерігає багато труднощів, він проходить різністадії поетичної начитаності та розуміння поезії. В.Разова вважає, що узалежності від того, на якій із стадій знаходиться читач, його можна зарахуватидо певного читацького типу.
Типи читачів поезіїзнаходяться в дуже слабкій залежності від віку та шкільного класу. Середстаршокласників може бути чимало „глухих” і „сліпих” по відношенню довіршованого мовлення людей, а серед молодших школярів нерідко зустрічаютьсядійсні шанувальники та знавці поезії. Перед поезією всі рівні, вона розкриваєсвої багатства перед кожним, але не кожному дано насолодитися ними.
Перша стадія, якупроходять майже всі читачі поезії, може бути позначена терміном, який ввів Г.А.Гуковський, – „наївнореалістична”. Ця стадія, на якій читача ще не цікавитьпоезія, він навіть не відчуває, де вірші, де проза. До вірша він відноситься якдо оповідання, причому більш за все його займає, чи так все було насправді. Уцього читача вірша цілковито відсутній інтерес до художньої форми, до естетикизображення.
Читач, який шукає тількивідповідності з дійсністю, може бути віднесений до типу „наївний реаліст”.
Намагаючись переводитийого на інші стадії читацького розвитку, не можна забувати про привабливі бокитакого книжкового інфантилізму. Знаючи психологію таких читачів, авторипопереджують їхні запитання та прохання. Тип правдолюбця, „наївного реаліста”серед дітей дуже поширений, він захоплює різні класи; психологічно це емоційнінатури, дієві, товариські діти, вони користуються підтримкою колективу. Уцілому, ця стадія розвитку поетичного чуття природна. Інша справа, коли на ційстадії поетичного розвитку стоїть доросла людина, що трапляється не так рідко.Дітей рятує переваги віку.
Зовсім іншого типучитачі, яких більше за все хвилює питання, чому вчать вірші. Погано чи добре,що вірші повчають? Звісно добре. Важливо, щоб вірші вчили поза волі вихованця,поза його свідомості, прямо в його серце вкладали заповітні слова.
Існують читачі – різноговіку, які з задоволенням займаються тим, що добувають мораль з вірша. Такихчитачів перш за все цікавить тема, зміст вірша. Цей інтерес пов’язаний ізвитяганням користі. Читач прагне визначити перш за все корисність вірша, добутипрактичні уроки з прочитаного.
Якби люди зупинялисятільки на цій стадії розуміння поезії, то не варто було б взагалі писати вірші,а поети би зникли, бо вони в дитинстві повинні були тільки так дивитися навірші – з точки зору особистої вигоди.
Цікаво, що вже мотивипопиту можуть виявити цей тип читача віршів. Звичайно читач-„практицист”цікавиться темою, змістом вірша. У меншій чи більшій мірі практицизмом зараженівсі школярі, відсоток попиту з теми – змісту досить високий в усіх групахдітей. Трошки нижчий він тільки в дітей початкових класів.
Пізнавальна цінністьвіршів дійсно велика, але не коли читач бачить замість збірки віршів – збірниквідомостей.
В одній із своїх статейМ.М. Пришвін, перераховуючи різні типи читачів, виділив групу читачів-учнів,які завжди прагнуть чомусь навчитися. Категорія читача-„практициста” є найбільшпослідовною в цій групі, так як об’єднує читачів, які вважають, що збудь-якого, навіть найдальшого від шкільного підручника виду літератури –поезії – треба черпати корисні знання. Зайняті цим „черпанням”, вони непомічають ні поетичного слова, ні ритмічної мови, ні настрою автора. Перевагавірша, на їх погляд, визначається перш за все дозою корисної інформації про щоабо про кого.
Але існує й інша стадіясприйняття поезії, яку можна назвати стадією приближення до розуміння поезії.
Дивовижна здібність дітейінтуїтивно, минаючи аналітичний ступень мислення, розуміти та домислюватибагато з того, на думку дорослої людини, недоступного їх розумінню. Читачі, якізнаходяться на цій стадії читацької культури, звертають увагу на форму вірша,на його звучання, вони радіють словосполученню, ритму, вони сміються, почувшинезвичну форму. Такі читачі спроможні вловлювати по строках вірша настій поета.Серед них знаходяться і такі, котрі починають розуміти гармонію слова, зміст іформи. Число читачів цієї стадії розвитку з роками збільшується. Це один зцікавіших читацьких типів. Найчастіше він зустрічається серед малят, які вміютьпросто так насолоджуватися співзвучністю, ритмами, римами, не замислюючись надзмістом вірша. Це своєрідні „фанатики слова”, віруючі в силу його тамогутність. Наприклад, іноді не розуміючи ні слова, люблять ігрові лічилки.
Таким читачам, а частішеслухачам віршів, властиве почуття слова, ритму, мелодії майже без зв’язку зізмістом, точніше – для них головне не зміст, а форма. У протилежність своїмсверсникам-практицистам вони насолоджуються звучанням, а не змістом.
„Фанатики слова” – читачцікавий тим, що, один раз відчувши на собі силу мовного діяння, він вірить, щопоетичне мовлення володіє гіпнотичною властивістю, та користується ним длявпливу на іншу людину.
Читач, що відноситься докатегорії „фанатик слова”, зазвичай дуже сприйнятливий до настрою автора. Черезритм вірша він відчуває і настрій вірша.
У читача – „фанатикислова”, закладені великі можливості. У силу свого темпераменту, емоційності вінчерез відчуття форми вірша йде до розуміння настрою поета, а це вже дужеважливо, коли мова йде про культуру естетичного сприйняття поезії.
Відмічають два типовихпорушення сприйняття поезії дорослими людьми – службовцями, інженерами,науковими робітниками та студентами: 1) однобоке сприйняття семантики текступри слабкому сприйняттю ритмово-звукових засобів; 2) однобоке сприйняттяритмово-звукових засобів при зниженому сприйняттю змістового боку тексту.„Фанатики слова” – яскравий приклад порушення номер два.
Часто з’ясовується, щочитач бачить у віршах щось дуже другорядне: один полюбляє поета за те, що вінправдиво пише, другий за те, що є чому в нього навчитися, третій – за веселіритми. Якщо піти на поводу дитячого сприйняття, можна скоїти велику помилку тазробити невірний висновок про те, що поезія тільки однобоко розвиває дитину: тодає йому тільки багатий пізнавальний матеріал, то веселить його римами...
І дійсно читачі, щостоять на різних ступенях читацької культури, по-різному оцінювали одні й ті жвірші: „наївний реаліст” радів тому, що все, що в них написано, правда (абоогорчався з приводу невідповідності з дійсністю, звинувативши автора внеправді), „практицист” із задоволенням черпав з них пізнавальний матеріал,„фанатик слова” насолоджувався звуковими сполученнями, ритмом і римами цих жевіршів.
І нарешті, існуютьчитачі, які сприймають вірші як твір мистецтва, насолоджуючись його формою,розуміючи зміст, хвилюючись та радіючи. Сприйняття поезії в читачів цієїкатегорії дуже схоже на творчість: вони бачать у поезії не зліпок із дійсності,не збірку повчань, а особливе зображення життя.
Такий читач-творецьглибоко відчуває поетичне мовлення, вміючи насолодитися віршем, гармонійнорозуміючи авторський задумок та його виконання. Такого читача можна віднестидо категорії „поетична натура”. Читач цієї найвищої категорії відчуває гармоніювірша, вміє насолодитися всім віршем в цілому, змістом і формою водночас. Їхлюбов до віршів не дорівнює тільки любові до героїв або тільки любові до йогозвукозапису. Кожен з них по-своєму, творчо осмислює прочитане та намагається всловах висловити своє враження найбільш точно. Але особливо складно виразити вточних і несумних словах те, що так інтимно переживається.
Чим молодша дитина, тимвін довірливіший і відкритіший. Спробуйте „розговорити” п’ятикласника абошестикласника. Підліток не так легко впускає у свій душевний світ стороннього.Поезія – частка цього внутрішнього „Я”. Трошки вільніше говорять про поезіювосьмикласники, але воля та сміливість дошкільника залишається назавжди в томудалекому дитинстві – часі широко відкритих очей та сердець.
Категорія „поетичноїнатури” так само, як і інші читацькі категорії в області поезії, не залежитьвід віку та класу. Та серед малечі, і серед старшокласників можливо зустріти такихчитачів, хоча звісно, більша їх частина – в старших класах школи. На формуванняцього читацького типу потрібен і час, і певне середовище, і накопичення досвідучитання, та багато іншого.
Не можна казати, щопоезія збагачує всіх, хто до неї звертається, – для того, щоб це відбулося,багато чого необхідно. Чим вище підіймається читач у своєму естетичномурозвитку, тим ширше відкриваються обрії поезії.
Лірика все ще незрозуміла та не оцінена за заслугами читачем-школярем, який тягнеться більш догумористичних віршів, до сюжетної поезії, до перекладів.
Що вкладає дитина вулюблене їм слово „цікаво”? Дуже багато та дуже різне. Та далеко не завжди„цікаве” та „художнє” співпадають. Не завжди „улюблена книга” та „книга –витвір мистецтва” з’єднуються знаком рівняння. Інтереси читача-школяра можутьбути нерозбірливими. Сучасні школярі більш розбірливі.
В.Разовою також буловведено поняття читача-дикуна, для якого головним в книзі є сюжет, голий сюжетдетективного наповнення.
Треба закликати дітей неуподібнюватися таким дикунам-читачам, а поки існують різні категорії читачів,необхідно вчити школярів читати, особливо читати вірші. [31,120].
Таким чиномлітературознавці виділяють такі типи читачів, як: наївний реаліст,читач-практицист, фанатик слова, поетична натура та читач-дикун. Длясправжнього розуміння поезії читач долає багато труднощів, він проходить різністадії поетичної начитаності та розуміння поезії. На наш погляд вчителюнеобхідно знати ці стадії і обов’язково враховувати їх під час проведення уроківз читання.
1.4 Методична робота звіршованими творами в початкових класах
Пам’ять – це здібністьзапам’ятовувати те, що бачимо, чуємо, говоримо, робимо, здібність зберігати всета в потрібний час впізнавати або відтворювати те, що запам’яталось раніше.Запам’ятовування, зберігання та відтворювання – це ті головні процеси пам’яті,які і забезпечують її працю.
Значення пам’яті в життілюдини дуже велике. Цілком все, що ми знаємо, вміємо, є наслідок здібностімозку запам’ятовувати та зберігати в пам’яті образи, думки, пережиті почуття тарухи. Вони закріплюються в пам’яті тому, що у визначений час вони нам зможутьстати у пригоді, таким чином „пам’ять визначає не минуле, а майбутнє” [36,44].
Пам’ять створює, зберігаєта збагачує наші знання, вміння та навички, без чого неможливі ні пліднадіяльність, ні успішне навчання.
Накопичено достатньофактів, які свідчать про значення пам’яті в успішності шкільного навчання.Простежується зв’язок між розвитком пам’яті у школярів та рівнем їхнавчаємості. Висока розумова обдарованість включає в себе достатньо добрупам’ять. Та навпаки, „показником є те, що самі вчителі, які працюють векспериментальних класах зі спеціально відібраними дітьми, які поганонавчаються в масовій школі, перш за все вказують на погану пам’ять у цих дітей.Отже, експериментальні дані підтверджують важливу роль пам’яті в успішностінавчання в школі” [14,53].
Але пов’язувати успіхи таневдачі в навчанні лише з гарною або поганою пам’яттю не можна. Пам’ять можелише допомогти, якщо вона гарна, та утруднити процес навчання, якщо людина невміє керувати своєю пам’яттю.
Щоб допомогти учнямпідкорити пам’ять навчальній діяльності, їх потребам та інтересам, вчителюпочаткових класів необхідно знати особливості розвитку пам’яті в своїх учнів.
Пам’ять у молодшихшколярів – одна з основних психічних функцій, „в залежності від яких ібудуються усі інші функції” [7,392], ось чому цьому процесові слід приділитиособливу увагу. Отже, пам’ять в цьому віці є домінуючою функцією.
Відомо, що в людиніможуть переважати руховий, наочно-образний або ж словесно-логічний тип пам’яті.Підставою для такого ділення слугує успішність запам’ятовувати, зберігати тавідтворювати різний матеріал (рухи, пережиті почуття, конкретні події,поняття). Необхідно виділити, що люди з „чистим” типом пам’яті зустрічаютьсядуже рідко. Усі типи пам’яті зазвичай взаємопов’язані, плавно переходять один вінший, успішно існують, і тут можливо говорити лише про перевагу одного з них.
До 8 – 9-річному віку вжеможна говорити про наявність у дитини достатньо сформованої рухової, емоційноїта наочно-образної пам’яті. Завданням початкової школи в цей період єформування та розвиток в учнів словесно-логічної пам’яті. При роботі з дітьмицього віку необхідно враховувати вікові особливості пам’яті, таким чиномперевага в бік більш ефективнішого запам’ятовування конкретних фактів, подій,які викликають у дітей емоційний відклик, наочне зображення.
Але існує ще однаособливість пам’яті в учнів 1 – 3 класів. „Якщо пам’ять в дошкільному віціспирається на емоційні співпереживання, на наочні образи, то в шкільні роки зоволодінням різними розумовими операціями вона починає суттєво змінюватися. Вжедля молодшого школяра характерним є оволодіння деякими засобами організації тауправління запам’ятовуванням, що говорить про наявність якісних змін ” [14,55].Таким чином мова йде про довільне запам’ятовування.
Як відомозапам’ятовування залежить від особливостей діяльності. Всіляка ж діяльністьхарактеризується перш за все направленістю. Найбільш характерний для навчальноїдіяльності людини вид направленості – направленість на те, щоб запам’ятатиматеріал, який повинен бути засвоєний, тобто направленість на запам’ятовування.
Особливо яскравонаправленість на запам’ятовування виражена при довільному запам’ятовуванні. Прине довільному запам’ятовуванні направленість на запам’ятовування не ставиться,а діяльність, яка веде до запам’ятовування, направлена на досягнення будь-якихцілей. „Наявність направленості на запам’ятовування має велике значення, першза все для продуктивності запам’ятовування… При інших рівних умовах довільнезапам’ятовування значно ефективніше не довільного. Намір запам’ятати требарахувати одним з найважливіших умов успішного запам’ятовування” [41,49].
Виділяють такі сторонинаправленості на запам’ятовування, як: повнота запам’ятовування, точність,послідовність того, що впливає на нас, міцність запам’ятовування, своєчасністьвідтворення [41,42].
Усі ці сторонинаправленості на запам’ятовування необхідні при запам’ятовуванні напам’ятьрізних текстів. Найчастіше в початкових класах діти змушені запам’ятовувативіршовані твори. „Вірші є цікавим та найбільш вдалим для дитячого вікуматеріалом для запам’ятовування напам’ять” [1,286]. Перед учнем необхідноставити конкретну мету на запам’ятовування: вірш треба вивчити дослівно, точно,причому вчити його треба не з метою відповіді на наступному уроці, а для того,щоб „користуватися” ним усе життя.
В самому процесізапам’ятовування на перше місце виступає механічна пам’ять, тобто коли требаповторювати текст кілька разів, щоб запам’ятати його. Однак вона потребуєбагато зусиль, якщо ми не прикличемо на допомогу змістовий спосіб роботи,змістову пам’ять. Наприклад перед запам’ятовуванням віршів треба розібратися,про що йдеться в вірші, в якій формі виражена та чи інша думка, виділити тапояснити дитині незнайомі слова та вирази, для більш глибшого проникнення всутність твору корисно запропонувати учням розповісти вірш своїми словами,можна скласти план вірша. Кращому розумінню вірша, створенню потрібних образіві розвитку образного запам’ятовування сприяє використання наочності. Але,головне, необхідно пам’ятати, що перед вивчанням вірша напам’ять треба добитися від дітей виразного читання цього твору. „У шкільній практиці вчителіприпускаються великій помилці, коли змушують дітей запам’ятовувати віршнапам’ять, при цьому не навчивши їх виразно читати. Виходить механічнезапам’ятовування. При розборі з дітьми вірші для виразного читаннязапам’ятовування напам’ять відбувається легко та непомітно в процесі цієїпідготовчої роботи. При механічному запам’ятовуванні вірша учень прикладаєбільше часу та зусиль. У першому випадку сприйняті образи легше викликають упам’яті слова, в другому випадку ведучими є слова, не зв’язані з визначенимиобразами, вони вислизають від уваги учня” [1,264]. Майже до кожного матеріалуможна підібрати один зі способів змістової обробки його, і тому механічнапам’ять буде працювати набагато краще.
Які ж оптимальні способирозучування віршів? Прийомів розучування віршів існує багато. Але найбільшпродуктивними у віці 4 – 6, 6 – 9 років є ті, що ґрунтуються на дитячомууявленні, збереженні у пам’яті певних картин, опорних слів. Такі прийомипредставлено в посібнику „Джежелей О.В та ін. Формування навичок читання. – Х.:Видавництво „Ранок”, 2002.– С.112”.
Способи розучуваннявіршів:
1) за допомогою рухів;
2) за допомогоюодночасного малювання;
3) за допомогою малюнків;
4) за опорними словами.
Порядок роботи такий:
- Учитель читає вірш.Діти слухають.
— Читаючи вірш удруге,учитель прикріплює малюнки або таблички зі словами і просить дітей тихенькоразом із ним прочитувати слова.
— Учитель пропонує учнямчитати вірш разом з ним, дивлячись на малюнки (слова), повторюючи за ним нелише текст, а й інтонації.
— Діти хором починаютьчитати вірш, спираючись на ілюстрації або текст (слова). Учитель їм допомагає,як тільки відчуває, що дітям важко точно відтворити текст.
— Майже завжди, післятого як учні хором тричі повторять вірш, вони спроможні прочитати йогонапам’ять. Зрозуміло, що вчитель буде доброзичливо їм допомагати, але так, щобчитання вірша не припинялося.
1. Спосіб розучуваннявіршів за допомогою рухів. Послідовність роботи над розучуванням вірша:
— Читання вірша вчителемнапам’ять. Діти слухають.
— Читання вірша вчителемз доповненням. Діти дочитують останнє слово, яке повторюється.
— Словникова робота наднезрозумілими словами.
— Вивчення віршанапам’ять. За допомогою цього способу вірш можна показати, як у театрі. Требасупроводжувати читання вірша рухами, тобто зображувати слова.
— Хорове читання вірша запідручником з одночасним показом рухів.
— Хорове читання віршанапам’ять разом з учителем. Учитель виконує рухи, які допомагають учнямпригадати потрібні слова.
— Хорове читання віршаучнями напам’ять без допомоги вчителя.
— Індивідуальнадекламація учнів (за бажанням).
2. Спосіб розучуваннявіршів за допомогою одночасного малювання.
— Читання вчителем вірша.
— Словникова робота наднезрозумілими словами.
— Читання вірша учнями.
— Словесне і графічнемалювання. Читання і одночасне малювання вірша: діти у своїх зошитах, а вчительна дошці.
— Читання вірша заопорами:
а) за опорнимималюнками;
б) за опорними словами.
— Читання віршанапам’ять.
3. Спосіб за допомогоюмалюнків.
— Вчитель читає віршнапам’ять і поступово прикріплює до дошки малюнки із зображенням дійових осіб,звертаючи увагу на характерні
особливості кожної.
— Вчитель розповідає віршразом з учнями, звертаючись до опорних малюнків.
— Читання вірша здоповненням (учитель починає рядок, а учні дочитують до кінця).
- Читання віршанапам’ять за опорними малюнками.
4. Спосіб розучуваннявіршів за опорними словами.
— Читання вірша вчителем.
— Читання з доповненням(вчитель читає початок рядка, а продовжують).
— Робота над змістомпрочитаного.
— Читання „ланцюжком” (одинучень – одне речення).
— Вивчення вірша заопорними словами. (Опорні слова записуються на дошці у стовпчик.) Читання слівта пригадування рядків вірша.
Необхідно помітити, що в„Книгах для читання” (2,3 класи) закладено чіткий методичний апарат для роботинад художніми творами. У відповідності до специфіки жанру дітям пропонуютьособливі прийоми змістової обробки віршованих текстів. Там часто подаєтьсязавдання вивчити вірш напам’ять.
Але важливо не тількипоставити перед учнем задачу щось зробити, необхідно дати інструкцію, як церобити. Багато хто з учнів після багаторазового повторення невзмозі запам’ятатиетапи розумового процесу, послідовність виконання учбового завдання. Певно,необхідно оформити для дітей пам’ятки для роботи над віршами, так як бачившиперед собою графічні яскраво оформлені раціональні прийоми розучування віршівнапам’ять, учні скоріше засвоять, запам’ятають їх. Бо пам’ять в молодшомушкільному віці наочно-образна, діти краще сприймають і запам’ятовуютьконкретні, чітко сформульовані, наочно представленні відомості.
Можна скласти декількаваріантів пам’яток для розучування напам’ять віршованих творів. Ці варіантизалежать, по-перше, від того, коли треба відтворити вірш: на наступний деньпісля того, як його завдали в класі, або через 2 – дня; по-друге, від об’ємувіршованого тексту [38,23].
Якщо вивчити вірш требадо завтрашнього дня, то можна запропонувати учням таку пам’ятку:
Приготування уроківпочинай з роботи над віршем.
Тихо прочитай віршвголос. Пам’ятай, що читаєш вірш для того, щоб запам’ятати! З’ясуй, всінезрозумілі слова та звороти.
Голосно прочитай вірш.При читанні спробуй уловити мелодику, ритм вірша.
Прочитай вірш третій раз– голосно та виразно.
Через 2 хвилини повторивірш вголос по пам’яті 2 – 3 рази, при необхідності заглядай у текст. Спробуйуявити собі описані в вірші події або його настрій.
Через 3 години повторивірш 2 – 3 рази, не заглядаючи в текст.
Перед сном ще раз повторивірша.
Вранці наступного дняспочатку прочитай, а потім розповіси вірша по-пам’яті.
Якщо вірша требарозповідати не на наступний день, а через 2 – 3 дні, можна при підготовцічергувати засоби роботи з віршованим текстом так [38,23]:
1-й день. Прочитай віршапро себе. З’ясуй усі незрозумілі слова та звороти. Другий раз прочитай вірш просебе.
2-й день. Домовся прозаняття з другом. Хай він кілька раз прочитає тобі вірша. Намагайся запам’ятатицього вірша по слуху. Зверни увагу на інтонацію, настрій вірша.
3-й день. Читай вірша тапромовляй його пошепки. Потім виразно та голосно прочитай вірша. Розповіси йогопо-пам’яті. Перед сном пригадай вірша, розповідай його вголос.
При цьому розподіліроботи над текстом у дитини залучено декілька видів пам’яті: зорова, слухова тамово рухова. В психології існує такий закон: чим більше видів пам’яті приймаютьу запам’ятовуванні, тим міцніше зберігається матеріал і краще відтворюється.
При розучуванні віршівневеликих за обсягом слід запам’ятовувати цілком, а великого текстукомбінованим способом [38,24].
1. Розділи вірш, якийтреба вивчити, на частини, за змістовими уривками (частини поміть олівцем).
2. Вивчи перший уривок.
3. Вивчи другий уривок.
4. Повтори перший тадругий уривки разом.
5. Вивчи третій уривок.
6. Розкажи по-пам’ятіувесь вірш (перший, другий та третій уривки разом).
Необхідно помітити, щодеякі учні краще запам’ятовують матеріал, коли бачать перед собою не друкованийтекст, а його схематичне зображення.
Можуть виникнутиускладнення, пов’язані зі з’ясуванням того, який вид наочності вибрати учневі –графіко-символічний або словесний. В таких випадках краще зробити три великихтаблиці з пам’ятками та розмістити їх у класі біля дошки. За цими пам’яткамидіти зможуть працювати на уроках читання. Поступово учні привчатьсякористуватися пам’ятками самостійно, а потім почнуть спиратися на раціональніприйоми запам’ятовування без всіляких інструкцій.
Всі ці прийоми крок закроком перейдуть у міцні навички, полегшать залучення дітей до краси поетичнихтворів, до поетичної творчості.
Розділ II ПРАКТИЧНАРОБОТА З ВИВЧЕННЯ ВІРШОВАНИХ ТВОРІВ У ТРЕТЬОМУ КЛАСІ
2.1 Аналіз підручників зчитання щодо наявності віршованих творів
Для того, щоб з’ясуватизнання учнів щодо віршованих творів, необхідно проаналізувати сучасніпідручники з читання для шкіл з російською мовою навчання і українською мовоюнавчання щодо наявності в них віршованих творів і зробити порівняльний аналіз.Результати аналізу представлені в таблиці 2.1 і 2.2.
Таблиця 2.1
Аналіз підручників зчитання для початкової школи ( упорядники О.Н.Хорошковська, Г.І.Охота) 3 кл.щодо наявності віршованих творів№ Автор Вірші Стор. 1 Тарас Шевченко „Зоре моя вечірняя” 105 „Світає, край неба палає…” 106 „Встала й весна, чорну землю…” 125 2 Леся Українка „Сніг з морозом поморозив…”
10216 та наявності в
них +++++++++++++++++++++++++++ „Давня весна” – скорочено 116 „Конвалія” – скорочено 116 3 Павло Тичина „А я у гай ходила” 148 „Вечір” 147 „Осінь така мила…” 29 4 Андрій Малишко „Дощ” 146 5 Олександр Олесь „Вишиває осінь на канві зеленій…” 32 „Веснянка” 125 „Білі гуси” 34 6 Яків Щоголів „Осінь” 42 „Вчіться, діти” 57 7 Анатолій Костецький „Осінній дощ” 42 „Лист до птахів” 79 8 Микола Вороний „Пісенька сніжинок” 65 9 Микола Сингаївський „Дощ із краплі починається” 44 10 Варвара Гринько „Мова” 48 „Мама” 145 11 Ліна Костенко „Баба віхола” 99 12 Тамара Коломієць „Снігова казка” 94 13 Максим Рильський „Як не любити” 98 „Новорічка-безкінечка” 70 14 Іван Драч „Добро твориться просто – ні за так…” 48 15 Всиль Заєць „Шипшинові ліхтарі” 66 16 Надія Киря‘н „Зимові слова” 93 17 Спиридон Черкасенко „Зима і весна” 97 18 Володимир Підпалий „Дзвоники” 101 19 Пилип Капельгородський „Та це ж весна” 110 20 Павло Дубів „Прапор України” 130 21 Василь Латанський „Україна” 128 22 Олесь Лупій „Дорожчої нема” 131 23 Олег Яцун „Мова” 134 24 Микола Упеник „Пам’ятник” 143 25 Володимир Коркін „Про щастя” 149 26 Леонід Первомайський „Срібні дерева” 85
Таблиця 2.2
Аналіз підручників зчитання для початкової школи ( упорядник О.Я.Савченко) 3 кл. щодо наявностівіршованих творів № Автор Вірші Стор. 1 Тарас Шевченко „Село! І серце одпочине...” 24 (2) „І досі сниться: під горою...” 24 (2) „Тече вода із-за гаю...” 25 (2) 2 Наталя Забіла „Кожен місяць, кожну пору...” 35 (2) „У дитячому театрі” 37 (2) 3 Леся Українка „Мамо, іде вже зима...” 59 (1) 4 Анатолій Костецький „Не хочу!” 48 (2) „У гостях” 50 (2) „Бюро знахідок” 51 (2) „Дивна звичка” 126(2) 5 Тамара Коломієць „Байкова пісенька в дорозі” 54 (2) „Чоловічки” 56 (2) „Їжаки” 57 (2) „Корінець” 132(2) 6 Ліна Костенко „Соловейко застудився” 43 (1) „Шипшина важко віддає плоди...” 43 (1) „Польові дзвіночки” 133(2) 7 Марійка Підгорянка „Співанка про місяці” 29 (2) „Діти й ластівка” 30 (2) „Що я люблю” 28 (2) 8 Яків Щоголів „Осінь” 44 (1) 9 Дмитро Білоус „Кожну літеру ціни” 14 (1) „Зарубай на носі” 15 (1) „Пісенька про куличка” 48 (1) „Буває що слово відоме давно” 16 (1) 10 Олександр Олесь „Довго хмарами небо було вкрите...” 60 (1) 11 Дмитро Павличко „Розмова” 43 (2) „Птиця” 46 (2) „Мрія” 47 (2) „Соняшник” 31 (1) 12 Максим Рильський „Дівчина” 61 (1) 13 Марія Познанська „Захід сонця” 136(2) 14 Варвара Гринько „Мова” 10 (1) 15 Анатолій Качан „Обтрусили яблука” 58 (2) „Ластівка” 59 (2) 16 Грицько Бойко „Як невдаха виступав” 39 (2) „Хвастунець” 40 (2) „Сашко” 40 (2) 17 Катерина Перелісна „Золота осінь” 41 (1) „Осінні танці” 44 (1) „Песик і хлопці” 49 (1) 18 Любов Забашта „Дивосвіт, дивосвіт...” 28 (2) 19 Олекса Кобець „Хотів би я знати...” 4 (2) 20 Володимир Лучук „Скільки рік в Україні?” 11 (2) „Найрідніші слова” 11 (1) „Книголюбка” 33 (1) 21 Степан Жупанин „Ліщина” 61 (2) „Я – бібліотекар” 35 (1) „Оленчині вишиванки” 62 (2) „Сім вітрів” 63 (2) 22 Іван Світличний „Слухала лисичка солов’я” 131(2) 23 Валентин Струтинській „Я бачу, як обрій розтав у імлі...” 126(2) 24 Валентина Ткаченко „Лісове коріння” 133(2) 25 Лідія Компанієць „Очерет” 137(2) 26 Василь Войнович „Жирафа” 137(2) 27 Василь Марсюк „Удвох із песиком” 134(2) 28 Андрій Бабенко „Прийшла зима біловолоса...” 135(1) 29 Нузет Умеров „Диктант” 20 (1) 30 Олександр Пархоменко „Як краплини у Дніпрі” 31 (1) 31 Юлій Ванаг „Все, що серце і розум” 33 (1) 32 Сергій Сухомлинський „Скільки барв кругом розлито...” 41 (1) 33 Ганна Черінь „Чи ми з природою єдині...” 47 (1) 34 Дмитро Чередниченко „Новий рік” 136(1) 35 Василь Моруга „Нічка-новорічка” 137(1) 36 Ірина Жилейко „Здійсниться все...” 138(1)
Аналіз підручників для 3класу для шкіл з російською та українською мовами навчання щодо наявностівіршованих творів показав, що, навчаючись за підручником О.Н.Хорошковської (дляшкіл з російською мовою навчання), діти знайомляться з творчістю 26 українськихпоетів. Твори поетів ХІХ ст. представлені 3-4 віршами Т.Шевченка, Лесі Українки,Я.Щоголіва. Із поетів XX ст., можна виділити О.Олеся, П.Тичини, М.Рильського,творчість яких представлена по два-три вірша. У малій кількості вивчаютьсявірші Л.Костенко, Д.Павличка, Т.Коломієць, Д.Білоуса та ін., Порівняно зпідручниками для шкіл з українською мовою навчання зовсім не представлені поетиК.Перелісна, Г.Бойко, М.Познанська, С.Жупанин та ін. За тематикою віршірізноманітні, але ширше представлені вірші про пори року (зима, весна, осінь)та тварин.
Навчаючись запідручником О.Я.Савченко (для шкіл з українською мовою навчання), учнізнайомляться з творчістю 36 українських поетів. Поети ХІХ ст. представлені вмалій кількості (Т.Шевченко — 3 вірша, Леся Українка — 1 вірш). Поети ХХ ст.вивчаються ширше: Н.Забіла, Грицько Бойко, Л.Костенко та ін. Тематика віршіврізноманітна. Різноманітніше представлені вірші про світ природи і дитинства.
2.2 Дослідне навчання,спрямоване на формування позитивного ставлення до поетичних творів
Дослідне навчання,спрямоване на формування позитивного ставлення учнів до віршованих творів, булопроведено в 3-В класі в Харківській загальноосвітній школі №151. На початкудослідного навчання було проведено опитування учнів, яким було запропонованотакі запитання:
— Тобі подобається читатикнижки?
— Чи подобається тобівчити вірші напам’ять? Якщо так, напиши автора та назву улюбленого вірша.
— Яких українських поетівти знаєш?
- Які вірші вонинаписали?
Навіть за допомогоювчителя, не всі діти показали високі результати, імена та прізвища українськихпоетів учні написали в цілому вірно в середньому один учень назвав приблизнотрьох поетів, але пригадати їхні твори діти не змогли. Крім того, булоз’ясовано, що читати книжки подобається всім, а ось вчити напам’ять вірші –тільки приблизно 45% учнів.
Під час дослідногонавчання були використані віршовані твори, які подано в читанках і додатководібрані.
Для програмних творівбули запропоновані наступні завдання.
Завдання спрямовані наосмислення теоретичного матеріалу:
Твори у яких римуютьсярядки, називаються...(віршами).
Назвати професії людей,які створюють книгу...(Автор, редактори – літературознавчий, художній,технічний, коректор, художник).
З яких частин складаєтьсякожна книга?(Обкладинка або палітурка, форзац, титульна сторінка, корінець).
Завдання спрямовані наз’ясування знань учнів стосовно окремих біографічних відомостейпоетів-класиків:
Назвати справжнє ім’я тапрізвище Марійки Підгірянки...(Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська).
Олександр Кандиба – такесправжнє ім’я і прізвище поета...(Олександра Олеся).
Яке справжнє ім’я тапрізвище Лесі Українки? (Лариса Петрівна Косач-Квітка).
Бабця Клапця – це ще одиніз псевдонімів...(Марійки Підгірянки).
Завдання спрямовані назнання змісту твору:
Яка пора року зображена увірші Т.Г.Шевченка „Садок вишневий коло хати...”? (Весна).
У якому віршіМ.Підгірянка дає найхарактерніші ознаки всіх місяців року? („Співанка промісяці”).
Якої пори рокувідбуваються події у вірші „Діти й ластівка”? (Весною, бо ластівка гніздо щетільки вила).
Хто „накрива дбайливониви в час негоди, щоби спали без пригод озимі сходи...”? (Зима, в поезіїМ.Підгірянки „Ходить зима гаєм”).
Назвати твори, якінаписані на зимову тему? („Мамо, іде вже зима” Лесі Українки, „Зимовий ранок”М.Рильського, „Зимня пісенька” Л.Глібова, „Ходить, ходить зима гаєм”М.Підгірянки, „Зима” М.Рильського).
У якому вірші ЛесіУкраїнки діти хочуть, щоб зима скінчилась якомога швидше? („Літо краснеєминуло”).
Березень – місяць льодуполомить,
весняну пісню річказадзвонить –
це поетичні рядки звірша М.Підгірянки...(„Співанка про місяці”).
Яка назва головної книгипоезій Т.Г Шевченка? („Кобзар”).
Перший вірш Леся Українканаписала у… віці (дев’ятирічному).
Марійка Підгірянка писаладля дітей...(вірші, загадки, казки, п’єси).
У якому вірші Т.Шевченкає рядок „А качечка випливає з качуром за ними...”? („Тече вода з-під гаю”).
„Сам Бог витає надселом...” – це рядок із вірша Т.Шевченка...(„Село! І серце одпочине...”).
У якому вірші МарійкиПідгірянки є такі слова:
Люблю хатину рідну свою,
і рідну школу, і вчителів,
село, де вперше сонцезустрів.
(„Що я люблю”).
Назвати дерево, якепишається над водою у вірші Т.Шевченка „Тече вода з-під явора...” (Червонакалина).
У якому вірші ЛесіУкраїнки діти хочуть зірвати зелені ягоди? („Вишеньки”).
У якому вірші Марійки Підгірянкизайчик роздер собі кожушину? („Зайчик в тернині”).
Із кількох рядківскладається вірш Т.Шевченка „Садок вишневий коло хати”? (Із п’ятнадцяти).
Який вірш Лесі Українкипобудований на діалозі матері і дитини? („Мамо, іде вже зима”).
Назвати, що і кого любитьгерой вірша Марійки Підгірянки „Що я люблю” (матусю, батька, рідну хатину,школу, вчителів, у криниці блакитну глибінь, лан, садок, горбок – рідну землю).
Закінчи рядок поезій ЛесіУкраїнки:
Я була малою горда –
Щоб не плакать, я…(сміялась).
Закінчи поетичний рядокМ.Підгірянки: „бо все, що бачу навколо я, – ...(то люба, рідна моя земля!”).
Закінчи поетичний рядокЛесі Українки:
Немов мати до дитини,
вийшло сонце, засвітило
І ...
(хатинку звеселило, вірш„На зеленому горбочку”).
Для того, щоб любитипоезію, треба її знати. Оскільки за словами вчителя цього класу, діти не дужеполюбляють учити напам’ять, ми використали різні прийоми, які полегшуютьрозуміння і запам’ятовування вірша, а саме прийоми: за допомогою рухів, задопомогою одночасного малювання, за допомогою малюнків, за опорними словами,які докладно розкрито в параграфі 1.4. Аналіз підручників дозволив намзгрупувати навчальний матеріал за способом розучування.
Таблиця 2.3
Найбільш ефективнішіспособи розучування віршованих творів, представлених у підручниках з читаннядля 3 класу
№
п/п Спосіб розучування Автор та назва твору Джерело 1. За допомогою рухів Юрій Будяк „Шкодливий цап” О.В.Джежелей та ін. Вчуся читати 1кн.с. 63 Микола Вороний „Пісенька сніжинок” О.Хорошковська с. 12
А. М'ястківський
„Брунька” О.В.Джежелей та ін. Вчуся читати 1кн.с. 65
Олександр Пархоменко
„Як краплини у Дніпрі...”
О.Я.Савченко
с.31, ч.1
Юлій Ванаг
„Все, що серце і розум...”
О.Я.Савченко
с.33, ч.1
Катерина Перелісна
„Осінні танці”
О.Я.Савченко
с.44, ч.1
Наталя Забіла
„Кожен місяць, кожну пору”
О.Я.Савченко
с.35, ч.2 В.Струтинській „Я бачу, як обрій розтав у імллі...”
О.Я.Савченко
с.126, ч.2
Іван Світличний
„Слухала лисичка солов’я”
О.Я.Савченко
с.131, ч.2 2. За допомогою одночасного го _ниголюба одночасня у імллідоиках з читання для 3 класу. малювання Олег Орач „В лісі” Хрестоматія для дошкільнят Марія Пономаренко „Мій малюнок” Хрестоматія для дошкільнят с.271 Леся Українка „На зеленому горбочку” Хрестоматія для дошкільнят А.Камінчук „При дорозі, де тополі” О.В.Джежелей та ін. Вчуся читати 1кн.с. 92
Любов Забашта
„Дивосвіт, дивосвіт...”
О.Я.Савченко
с.28, ч.2
Дмитро Павличко
„Мрія”
О.Я.Савченко
с.47, ч.2
Тамара Коломієць
„Чоловічки”
О.Я.Савченко
с.56, ч.2
Максим Рильський
„Нічка-безкінечка”
О.Хорошковська
с.70 3. За допомогою малюнків
К. Дяченко
„Переполох” О.В.Джежелей та ін. Вчуся читати 1кн.с. 76 Марія Пономаренко „Мій малюнок”, „Ідуть дощі” Хрестоматія для дошкільнят с 271 Грицько Бойко „Мама черепаха”, „Годинник” Хрестоматія для дошкільнят Олег Орач „В лісі” Хрестоматія для дошкільнят
Л.Компанієць
„Катя-Катерина” О.В.Джежелей та ін. Вчуся читати 1кн.с. 116 Г. Малик „Що для чого треба” О.В.Джежелей та ін. Вчуся читати 1кн.с. 96 С.Сухомлинський„Скільки барв кругом розлито...”
О.Я.Савченко
с.41, ч.1
Ліна Костенко
„Соловейко застудився”
О.Я.Савченко
с.43, ч.1
Яків Щоголів
„Осінь” О.Я.Савченко с.44, ч.1
Тарас Шевченко
„Тече вода із-за гаю...”
О.Я.Савченко
с.25, ч.2
Дмитро Павличко
„Розмова”
О.Я.Савченко
с.43, ч.2
Ліна Костенко
„Польові дзвіночки”
О.Я.Савченко
с.133, ч.2
Павло Тичина
„Осінь така мила...”
„А я у гай ходила”
О.Хорошковська
с.29
с.148
Яків Щоголів
„Осінь”
О.Хорошковська
с.42
Леонід Первомайський
„Срібні дерева”
О.Хорошковська
с.85
Тамара Коломієць
„Снігова казка”
О.Хорошковська
с.94
Максим Рильський
„Як не любити”
О.Хорошковська
с.98 4. За опорними словами
Петро Сингаївський
„Дощик” Хрестоматія для дошкільнят Грицько Бойко „Годинник” Хрестоматія для дошкільнят Л.Компанієць „Катя – Катерина” О.В.Джежелей та ін. Вчуся читати 1кн.с. 116
Тарас Шевченко
„І досі сниться під горою...”
О.Я.Савченко
с.24, ч.2
Марійка Підгорянка
„Співанка про місяці”
„Діти й ластівка”
„Що я люблю”
О.Я.Савченко
с.29, ч.2
с.30, ч.2
с.28, ч.2
Наталя Забіла
„У дитячому театрі”
О.Я.Савченко
с.37, ч.2
Грицько Бойко
„Як невдаха виступав”
„Хвастунець”
О.Я.Савченко
с.39, ч.2
с.40, ч.2
Дмитро Павличко
„Птиця”
О.Я.Савченко
с.46, ч.2
Анатолій Костецький
„Не хочу!”
„Дивна звичка”
О.Я.Савченко
с.48, ч.2
с.126, ч.2
Тамара Коломієць
„Байкова пісенька в дорозі ”
О.Я.Савченко
с.54, ч.2
Марія Познанська
„Захід сонця”
О.Я.Савченко
с.136, ч.2 Олександр Олесь „Довго хмарами небо покрито було...”
О.Я.Савченко
с.60, ч.1
Василь Моруга
„Нічка-Новорічка”
О.Я.Савченко
с.137, ч.1
Варвара Гринько
„Мова”
О.Я.Савченко
с10, ч.1
Володимир Лучук
„Найрідніші слова”
„Книголюбка”
О.Я.Савченко
с.11, ч.1
с.33, ч.1
Олександр Олесь „Вишиває осінь на канві зеленій”
„Білі гуси”
„Веснянка”
О.Хорошковська
с.32
с.34
с.125 Іван Драч „Добро твориться просто – ні за так… ”
О.Хорошковська
с.48
Платон Воронько
„Сніжинки”
О.Хорошковська
с.65
Анатолій Костецький
„Лист до птахів”
О.Хорошковська
с.79
Ліна Костенко
„Баба Віхола”
О.Хорошковська
с.99
Володимир Підпалий
„Дзвоники”
О.Хорошковська
с.101
Леся Українка„Сніг з
морозом поморозив...”
„Давня весна”
„Конвалія”
О.Хорошковська
с.102
с.116
с.116
Тарас Шевченко
„Зоре моя вечірняя”
„Світає, край неба палає...”
О.Хорошковська
с.105
с.106
Павло Тичина
„Вечір”
О.Хорошковська
с.147
Андрій Малишко
„Дощ”
О.Хорошковська
с.146
У дослідному навчаннібули використані додаткові навчальні матеріали, які відповідали віковихособливостям і можливостям дітей. Це були переважно вірші про дітей, школу,батьків, природу. Перевага віддавалася творам гумористичного спрямування.
Прийоми, які полегшуютьрозучування, використовувалися як у позаурочний час, так і на уроках читання. Наведемоприклад уроку з читання в третьому класі для шкіл з російською мовоювикладання.
Тема: Зимонька-снігуронька.М.Вороний „Пісенька сніжинок”.
Мета: навчати учнівбачити, відчувати створені словами образи природи; спостерігати за змінами, яківідбуваються у природі з приходом зими; підвести дітей до повноцінного,естетичного сприймання вірша М.Вороного „Пісенька сніжинок”; удосконалювативиразність читання віршованих текстів; збагачувати словниковий запас;прищеплювати любов до природи.
Слова для засвоєння:хмара, подих, линути, простягати, схилити, крапля, лишалася (осталась).
Хід уроку
Організація класу
Перевірка домашньогозавдання
Опитування учнів –читання ними напам’ять вірша Якуба Коласа „Зима”.
Підготовка до сприйманнянового матеріалу
– Діти, а теперподивіться у вікно. Що ви бачите? (Сніг іде!)
– Підійдіть ближче.Подивіться, як падають сніжинки. З їх чим можна порівняти, як вони падають?(Все біле-біле! Вся земля біла! Сніжинки кружляють і падають! Сніжинкикружляють, танцюють).
– Покажіть, як танцюютьсніжинки.
Повідомлення теми ізавдань уроку
Сьогодні ми прочитаємонові твори про зиму, дізнаємося, як поети її зображують. Які вірші про зиму визнаєте?
Вивчення нового матеріалу
1. Виразне читаннявчителем вірша М.Вороного „Пісенька сніжинок”(с.12 підручника).
2. Словникова робота:
хмара – туча; подих –дыхание; минути – лететь.
3. Напівголосне читаннявірша учнями.
4. Бесіда за змістомвірша і вибіркове читання вірша.
– Хто розповідає увірші про себе? (Сніжиночки).
– Як поет зобразив сніжинки?(Поет показує сніжинки ніжними, маленькими, але сміливими. Вони летять до земліі нічого не бояться).
– Поясніть, як вирозумієте вислів „вродились ми з води”? (Це краплинки дощу на морозіперетворилися на кришталики, це замерзла по-особливому вода, природа їх таквитворила).
– Куди поспішаютьсніжинки? Що можна уявити під словом „пушиночки” („Пушиночки” – дуже маленькі,ніжні, м’які, а поспішають вони до своєї „матері-землі”, бо хочуть „спатоньки,мов дітоньки малі”. Мама їх пригорне, заспокоїть, поспівчуває, а вони їївкриють своїм пуховим снігом).
– З чого видно, що поетлюбить рідну землю? (Називає її матусею: жаліє, що вона замерзне; поетзахоплюється красою її навесні).
5. Читання вірша учнями(підготовка до виразного читання).
– Подумайте, що требапередати під час читання того чи іншого рядка.
6. Читання вірша вголос.Читає один учень, потім інший, передають під час читання захоплення красоюсніжинок.
Особливу увагу під часчитання вчитель приділяє відпрацюванню виразності правильного інтонування.
Розучування вірша задопомогою рухів
1. Читання віршасупроводжується рухами, тобто зображувати слова.
– Поміркуйте, як можназобразити перший, другий, третій куплети?
2. Хорове читання віршаза підручником з одночасним показом рухів разом з учителем.
3. Хорове читання віршаучнями напам’ять. Учитель виконує рухи, які допомагають учням пригадатипотрібні слова.
4. Індивідуальнадекламація учнів (за бажанням).
Читання вчителем таучнями віршів інших поетів про зиму (Л.Компанієць „Катя-Катерина”, М.Рильський„Білі мухи”).
– Який з віршівсподобався вам найбільше? Чому?
– На що звертали увагупоети в цих віршах?
Підсумок уроку
Бесіда з учнями.
– Чого ми сьогоднінавчалися?
– Що нам найбільшесподобалося?
Із чого утворюютьсясніжинки?
Домашнє завдання
1. Вивчити напам’ять віршМ.Вороного „Сніжинки”.
2. Спробувати вдомазробити таку сніжинку, якою ви її бачите.
Також ми розробили таапробували на практиці серію уроків на тему: ,, Людина серед природи. Віршіукраїнських поетів: ,, Журавлик” Н.Забіли та ,, Мамо, іде вже зима…” ЛесіУкраїнки”.
2.3 Результати дослідногонавчання
Проходячи активнупедагогічну практику, в 3-В класі в Харківській загальноосвітній школі №151 зросійською мовою навчання, ми на практиці провели дослідне навчання, спрямованена формування позитивного ставлення до поетичних творів у початкових класах. Напочатку дослідного навчання було проведено анкетування учнів, яким булозапропоновано такі запитання:
— Тобі подобається читатикнижки?
— Чи подобається тобівчити вірші напам’ять? Якщо так, напиши автора та назву улюбленого вірша.
— Яких українських поетівти знаєш?
- Які вірші вонинаписали?
Результати першогоопитування виявилися не дуже втішними. На запитання «Чи подобається тобі читатикнижки?» всі діти відповіли позитивно і навели приклади улюблених книжок: С.Т.Аксаков „Аленький цветочек”, Х.К. Андерсен „Русалочка”, Джоан Роултнг „ГарриПотер...” та ін.
Учити напам’ятьподобається лише 45% учнів. Улюбленими поетами учнів навали російських поетів (С.Я.Маршак, А.Л. Барто, А.С.Пушкин) та ін.
Імена та прізвищаукраїнських поетів учні написали в цілому вірно в середньому один учень назвавприблизно трьох поетів, але пригадати їхні твори діти не змогли.
Протягом досліднонавчання систематично проводилася робота по розучуванню віршів за допомогоюприйомів, які полегшують розуміння і запам’ятовування вірша, а саме прийоми: задопомогою рухів, за допомогою одночасного малювання, за допомогою малюнків, заопорними словами, які використовувалися як у позаурочний час, так і на уроках читання.Тематика віршів була переважно про дітей, школу, батьків, природу. Перевагавіддавалася творам гумористичного спрямування.
Проводячи заняття, мивикористовували розроблені нами завдання, спрямовані на з’ясування іпоглиблення знань учнів стосовно окремих відомостей поетів-класиків, а такожзавдання на перевірку знань змісту твору.
Наприкінці дослідногонавчання нами було проведено повторне анкетування учнів за тими ж запитаннями,що на початку роботи. Результати опитування показали, що робота була проведенанедаремно. Учні показали більш високі результати, бо основними причинами черезякі учням не подобалося вчити напам’ять були проблеми із запам’ятовуванням таіз незацікавленістю. Було з’ясовано, що в кінці дослідного навчання вчитинапам’ять подобається приблизно 70% учнів. Діти, в яких виникали труднощі самеіз запам’ятовуванням, змогли дібрали найбільш зручні для себе способирозучування віршів, а зацікавити дітей вдалося добираючи вірші гумористичногоспрямування і використання прийомів та завдання, які відповідають віковимособливостям учнів і розкривають красу віршів. Учні мають уявлення протворчість українських поетів (Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Тичини,Андрія Малишка, Наталі Забіли, Грицька Бойко та ін.), уміють визначати тематикуїхніх творів. У загалі можна сказати, що змінилося ставлення учнів до віршованихтворів українських поетів: з нейтрального на позитивне.
Таким чином, можнастверджувати, що завдання, поставлені в дипломному дослідженні, виконані, метадосягнута.
ВИСНОВКИ
Працюючи над темоюдипломної роботи „Методика формування позитивного ставлення до поетичних творіву початкових класах”, ми дійшли таких висновків.
1) Для з’ясування знаньучнів щодо віршованих творів було проведено анкетування в 3-В класі в №151 м.Харкова з російською мовою навчання. Не всі діти показали високі результати,імена та прізвища українських поетів учні написали в цілому вірно, в середньомуодин учень назвав приблизно трьох поетів, але пригадати їхні твори діти незмогли. Крім того, було з’ясовано, що читати книжки подобається всім, а осьвчити напам’ять вірші – тільки 45% учнів. Таким чином, ставлення учнів допоезії неможна вважати позитивним, а значить діти мають прогалини влітературному, естетичному, мовленнєвому розвиткові.
Актуальність проблемиобумовила вибір теми дипломної роботи. Над питаннями з теми „Методикаформування позитивного ставлення до поетичних творів у початкових класах”займалися учені: Омарокова, Коваль, Наумчик, Ткачук та ін. На сьогоднішній деньці питання не достатньо вивчені.
2) На основі аналізунаукових джерел з теми дипломної роботи було з’ясовано сутність поняття «лірика»,основні поняття, що відновіться до неї: рима, ритм, мелодика вірша, стопа,строфа та ін. Лірика це один із родів художньої літератури, це твори, у якихжиття зображується через людські почуття, переживання та думки.
Основними поняттямилірики є рима – співзвучність кінцівок віршів; ритм – звукова будовавіршованого рядка; мелодика вірша – гармонійна модуляція тону голосу впоетичному мовленні (зниження — підвищення); стопа – найкоротший відрізокпевного віршованого метра; строфа – найменша форма віршованого твору, яка маєритмічну та інтонаційну побудову. Учитель початкових класів повинен точнорозуміти зміст цих понять, для того щоб підготувати дітей до більш глибшого,повноцінного сприймання поезії.
3) Учні початкових класівзнайомляться з творчістю видатних поетів-класиків XIX, поетів XX ст. іпоетів-сучасників. Вони вивчають невеликими монографічними блоками твори ТарасаШевченка, Лесі Українки, Павла Тичини, Андрія Малишка, Наталі Забіли, ГрицькаБойко. Така подача літературних творів дає учителеві унікальну змогуактуалізувати й розширювати знання дітей про митців слова, а дитині –усвідомлено простежити взаємозв’язок між автором і тематикою його творів.Зростає інформаційно-пізнавальна функція уроку читання, учні знайомляться зновими відомостями про життя і творчість поетів. Це їм допоможе глибшесприймати й розуміти поезію в цілому та на цій основі продовжити вивчатилітературу.
4) Говорячи про дітей –читачів поезії, дослідники дитячого читання зазвичай підрозділяють їх на тристадії: 1) читачі, які люблять вірші, 2) читачі, які не люблять вірші, 3)читачі, які не вміють чітко виразити своє ставлення до віршів. Для справжньогорозуміння поезії читач долає багато труднощів, він проходить різні стадіїпоетичної начитаності та розуміння поезії. В.Разова вважає, що у залежності відтого, на якій із стадій знаходиться читач, його можна зарахувати до певногочитацького типу. Типи читачів поезії знаходяться в дуже слабкій залежності відвіку та шкільного класу. Літературознавці виділяють такі типи читачів, як:наївний реаліст, читач — практицист, фанатик слова, поетична натура тачитач-дикун. На наш погляд вчителю необхідно знати ці стадії і обов’язкововраховувати їх під час проведення уроків з читання.досягнутіоботиковіатковійшколі до поетичних творів на уроках читання в початковій школі.
5) Однією з проблем, якапов’язана з роботою над віршем є його запам’ятовування. У шкільній практиці вчителіприпускаються великій помилці, коли змушують дітей запам’ятовувати віршнапам’ять, при цьому не навчивши їх виразно читати. Виходить механічнезапам’ятовування. При розборі з дітьми віршів для виразного читання,запам’ятовування напам’ять відбувається легко та непомітно в процесі цієїпідготовчої роботи. Майже до кожного матеріалу можна підібрати один зіспособів розучування. Найбільш продуктивними у віці, 6 – 9 років є ті, щоґрунтуються на дитячому уявленні, збереженні у пам’яті певних картин, опорнихслів. Оптимальними способами розучування віршів є:
за допомогою рухів;
за допомогою одночасногомалювання;
за допомогою малюнків;
за опорними словами.
Ці прийоми полегшатьзалучення дітей до краси поетичних творів, до поетичної творчості.
6) Аналіз підручників для3 класу для шкіл з російською та українською мовами навчання щодо наявностівіршованих творів показав, що, навчаючись за підручником О.Н.Хорошковської (дляшкіл з російською мовою навчання), діти знайомляться з творчістю 26 українськихпоетів. Твори поетів ХІХ ст. представлені 3-4 віршами Т.Шевченка, ЛесіУкраїнки, Я.Щоголіва. Із поетів XX ст., можна виділити О.Олеся, П.Тичини,М.Рильського, творчість яких представлена по два-три вірша. У малій кількостівивчаються вірші Л.Костенко, Д.Павличка, Т.Коломієць, Д.Білоуса та ін.,Порівняно з підручниками для шкіл з українською мовою навчання зовсім непредставлені поети К.Перелісна, Г.Бойко, М.Познанська, С.Жупанин та ін. Затематикою вірші різноманітні, але ширше представлені вірші про пори року (зима,весна, осінь) та тварин.
Навчаючись запідручником О.Я.Савченко (для шкіл з українською мовою навчання), учнізнайомляться з творчістю 36 українських поетів. Поети ХІХ ст. представлені вмалій кількості (Т.Шевченко — 3 вірша, Леся Українка — 1 вірш). Поети ХХ ст.вивчаються ширше: Н.Забіла, Грицько Бойко, Л.Костенко та ін. Тематика віршіврізноманітна. Різноманітніше представлені вірші про світ природи і дитинства.
7) Дослідне навчання,спрямоване на формування позитивного ставлення учнів до віршованих творів, дулопроведено в 3–В класі ЗОШ №151 м. Харкова. Під час дослідного навчання буливикористані віршовані твори, які подано в читанках і додатково дібрані.Дібраний матеріал відповідав віковим особливостям і можливостям дітей. Це булипереважно вірші про дітей, школу, батьків, природу. Перевага віддавалася творамгумористичного спрямування.
Для програмних творівбули нами було розроблено ряд завдань на осмислення теоретичного матеріалу, назнання змісту твору, а також на з’ясування знань учнів стосовно окремихбіографічних відомостей поетів-класиків. Крім того, аналіз підручників дозволивнам дібрали до віршованих творів найбільш ефективний, на нашу думку, спосіброзучування. Прийоми, які полегшують розучування, використовувалися як упозаурочний час, так і на уроках читання. Ми розробили та апробували напрактиці серію уроків на тему: „Зимонька-снігуронька. М.Вороний „Пісенькасніжинок”, ,, Людина серед природи. Вірші українських поетів: ,, Журавлик”Н.Забіли та ,, Мамо, іде вже зима…” Лесі Українки”.
8) Результати дослідногонавчання показали, що робота була проведена недаремно. Учні показали більшвисокі результати, бо основними причинами через які учням не подобалося вчитинапам’ять були проблеми із запам’ятовуванням та із незацікавленістю. Було з’ясовано,що вчити напам’ять подобається приблизно 70% учнів. Діти, в яких виникалитруднощі саме із запам’ятовуванням змогли дібрали для себе найбільш зручні способирозучування віршів, а зацікавити дітей вдалося підбираючи вірші гумористичногоспрямування і використання прийомів та завдання, які відповідають віковимособливостям учнів і розкривають красу віршів. Учні мають уявлення протворчість українських поетів (Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Тичини,Андрія Малишка, Наталі Забіли, Грицька Бойко), уміють визначати тематику їхніхтворів. У загалі можна сказати, що змінилося ставлення учнів до віршованихтворів українських поетів: з нейтрального на позитивне.
На нашу думку, завдання,поставлені в дослідному навчанні дипломної роботи виконані, мета досягнута.Проведена робота є ефективною.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ
1. Адамович Е.А. Объяснительноечтение в начальной школе. – М.: Учпедгиз, 1950. – 506 с.;
2. Андреева Л.В. Пути анализалирического стихотворения // Начальная школа. – 1994. – №3. – С. 70;
3. Бадер В. Розвиток інтонаційнихумінь молодших школярів // Початкова школа. – 1997. – №2. – С. 9 – 14;
4. Бадер В. Формування інтонаційнихумінь і навичок молодших школярів // Початкова школа. – 1999. – №9. – С. 22 –25;
5. Біденко В. Творча робота школярівна уроках мови, читання, риторики // Початкова школа. – 1997. – №7. – С. 48 –50;
6. Бибко Н.С. Уроки поезии во времяпедпрактики // Начальная школа. – 2003. – №11. – С. 62;
7. Выготский Л.С. Развитие высшихпсихических функций. – М.: Учпедгиз, 1960. – 392 с.;
8. Гильбух Ю.З. Темперамент ипознавательные способности школьника. // Вопросы психологии.–1996. – №4. – С.54– 56;
9. Гром'як Р.Т. Літературознавчийсловник. – К.: Видавничий центр „Академія”, 1997. – 752 с.;
10. Джежелей О.В. та ін. Формуваннянавичок читання: Методичні рекомендації щодо використання посібника „Вчусячитати” (Книга 1) для шкіл з українською та російською мовою навчання. – Х.:Веста: Видавництво „Ранок”, 2002. – 250 с.;
11. Джежелей О.В., Коваленко О.М.Вчуся читати: Задачник для першокласників, які хочуть навчитися швидко читати іграмотно писати. Книга 1. – Х.: Веста: Видавництво „Ранок”, 2001. – 255 с.;
12. Джежелей О.В. Ємець А.А.,Коваленко О.М. Вчуся читати: Книга для тих, хто бажає навчитися швидко і безпомилок читати і писати. Книга 2. – Х.: Веста: ТОВ Видавництво „Ранок”, 2002. –270 с.;
13. Ємець А.А. та ін. Допитливимчомучкам: Книга для читання п’ятого року життя. – Х.: Вид група „Основа”, 2007.– 302с.;
14. Изюмова С.А. Мнемическиеспособности и усвоение знаний в школе // Вопросы психологии.–1986. – №3. – С. 53– 55;
15. Кіліченко Л.Н. Українська дитячалітература: Навчальний посібник.–К.: Вища школа. Головне видавництво, 1988. –264 с.;
16. Колдюк Я.П., Одинцова Г.С. Стодвадцять розповідей про письменників: Довідник для вчителя початкових класів. –К.: Наш час, 2006. – 250 с.
17. Коробко С., Гордієнко С. та ін.Особливості розвитку пам’яті учнів 1 – 4 класів // Початкова школа. – 2002. –№6. – С. 12 –15;
18. Крапі віна О. Запам’ятати зопорою на образ // Початкова школа. – 2003. – №7. – С.14 –16;
19. Кузнєцова Н.А. Методика изученияоснов стихотворения в начальной школе // Начальная школа. – 2003. – №10. – С. 16;
20. Локалова Н.П. Непроизвольноезапоминание в учебной деятельности младших школьников // Начальная школа. –1987. – №12. – С. 64;
21. Мовчун А. Наталя забіла //Початкова школа. – 2003. – №3. – С. 49 – 52;
22. Мовчун А. Вивчаємо зтретьокласниками книгу природи за ,, Читанкою” Олександри Савченко // Початковашкола. – 2003. – №10. – С. 11 – 13;
23. Мовчун А. Особливості методичноїроботи за ,, Читанкою” 3 клас О.Савченко (Частина друга) // Початкова школа. –2004. – №2. – С. 39 – 43;
24. Мовчун А. Запрошуємо у світлітературних термінів // Початкова школа. – 2003. – №10. – С. 38;
25. Мовчун А. Запрошуємо у світлітературних термінів // Початкова школа. – 2004. – №4. – С. 35;
26. Мовчун А. Запрошуємо у світлітературних термінів // Початкова школа. – 2004. – №7. – С. 44;
27. Мовчун А. Запрошуємо у світлітературних термінів // Початкова школа. – 2004. – №11. – С. 45 – 46.
28. Мовчун А. Вивчення творів ЛесіУкраїнки в 3 (2) класі // Початкова школа. – 2002. – №2. – С. 18 – 22;
29. Науменко В. Програма з читання //Початкова школа. – 2003. – №7. – С. 24 – 28;
30. Науменко В. Програма з читання //Початкова школа. – 2003. – №8. – С. 40 – 43;
31. Разова В. О читателе поези / Олитературе для детей. – Вып.15. – Ленинград: Детская література, 1970. – С. 111-128;
32. Савченко О.Я. Навчання івиховання учнів 4 класу: Методичний посібник для вчителів. – К.: Видавництво„Початкова школа”, 2005. – 350 с.;
33. Савченко О.Я. Читанка. Підручникдля 3 кл. – К.: Освіта, 2003. – ч.I – 200 с.;
34. Савченко О.Я. Читанка. Підручникдля 3 кл. – К.: Освіта, 2003. – ч.II –230 с.;
35. Савченко О.Я. Методичні настановищодо роботи за новим підручником ,, Читанка” 3 клас (Частина перша) // Початковашкола. – 2003. – №8. – С. 23 – 29;
36. Середа Г.К. Что такое память? //Психологический журнал. – 1965. – №6. – С. 44;
37. Середович Г. Розвиток поетичнихздібностей молодших школярів // Початкова школа. – 2000. – №10. – С. 15 – 17;
38. Сидорова Л.А. Психологические иметодические особенности обучения учащихся заучиванию наизусть стихотворныхпроизведений // Начальная школа. – 1989. – №3. – С. 21 – 25;
39. Скріпакевич О.В. Вчити емоційноправильно сприймати художній текст // Початкова школа. – 1996. – №12. – С. 17 –21;
40. Скріпакевич О.В. Ознайомлення зліричним віршем на уроках читання // Початкова школа. – 1996. – №4. – С. 21;
41. Смирнов А.А. Проблемы психологипамяти. – М.: АН СССР, 1966. – 150 с.;
42. Тикунова Л.И. и др. Литературноечтение: Справочник для учителей и родителей. – М.: ООО „Издательство Астрель”,2003. – 350 с.;
43. Хорошковська О.Н. Українськамова: Читання і розвиток мовлення: Підручник для 3кл. шкіл з рос. мовоюнавчання. – К.: Промінь, 2003. – 200 с.;
44. Цимбалюк Л. Проблеми введеннялітературознавчої пропедевтики в початкових класах // Початкова школа. – 2000.– №11. – С. 21 – 24.