Непрямые налоги

1. Cутнсть значення непрямих податкв . х роль у формуванн податкових надходжень до бюджету. Доходи бюджету вдображають економчн вдносини, що виникають мж державою та пдпримствами, органзацями та громадянами в процес формування державного фонду держави. Формою проявлення цих економчних вдносин слугують рзн види платежв пдпримств, органзацй та громадян у державний бюджет, а х матерально-речовим втленням грошов кошти, моблзован в бюджетний фонд.

Бюджетн доходи, з одного боку результатом розподлення вартост суспльного продукту мж рзними учасниками процесу вдтворення, а з ншого виступають об ктом подальшого розподлу сконцентрованно в руках держави вартост, бо остання використовуться для формування бюджетних фондв териториального, галузевого та цльового призначення. Склад доходв бюждету, форми моблзац грошових коштв у бюджет залежать вд системи та методв господарювання, а також вд економчних завданнь, як виршу суспльство.

В нашй держав, де власником переважаючо дол засобв виробництва до недавнього часу виступала держава, бюджетн доходи базувались в бльшост на грошових накопиченнях державних пдпримств. Система платежв у перод 1930-1990 гг. вдрзнялась тим, що мала яскраво виявлений фскальний характер, була централзованою, будувалась на використанн ндивдуальних ставок. Ц риси вдображали адмнстративно-командний пдхд моблзац фнансових ресурсв у розпорядженн держави, свдчили

про прагнення центру зосередити в свох руках максимально важливу величину грошових коштв. Перехд до ринкового способу господарювання потребу використання економчних методв кервництва суспльним виробництвом, а неефективнсть форм моблзац частини чистого доходу пдпримств у бюджет, як використовувались ранше, обумовила змни системи доходних надходжень вона стала будуватись на баз податкових платежв взамовдносини пдпримств з бюджетом були переведен на правову основу регульовану законодавством.

Податки, як особлива сфера виробничих вдносин, свордною економчною категорю. Податки виражають реально снуюч грошов вдносини, як проявляються пд час використання частини нацонального доходу на загальнодержавн потреби. Економчна сутнсть податкв характеризуться грошовими вдносинами, як склалися мж державою та юридичними та фзичними особами. Ц грошов вдносини об ктивно обумовлен та мають специфчне суспльне призначення-моблзацю грошових коштв

у розпорядження держави. Тому податок може розглядатися в якост економчно категор, якй притаманн дв функц фскальна та економчна нод замсть економчно видляють регулюючу функцю. За допомогою фскально функц формуться бюджетний фонд. Податки безпосередньо зв язан з розподльчою функцю фнансв у частин перерозподлу створеного ВНП мж державою та юридичними та фзичними особами.

Одночасно вони виступають методом централзац ВНП у бюджет на загальнодержавн потреби. Фскальна функця важливою в характеристиц сутност податкв, вона визнача х суспльне призначення. Дивлячись на цю функцю держава повинна отримувати не просто достатньо податкв, а головне надйних податкв. Податков надходження повинн бути постйними, стабльними, рвномрно розподлятися у регональному простор. Постйнсть означа, що податки повинн надходити до бюджету не у вигляд разових платежв з невизначеними

термнами, а рвномрно на протяз бюджетного року в чтко встановлен строки. Так як призначення податкв лежить у забезпеченн видаткв держави, то строки х надходжень повинн бути узгоджен з термнами фнансування видаткв бюджету. Стабльнсть надходжень визначаться високим рвнем гарантй того, що передбачен законом про бюджет на поточний рк доходи будуть отриман в повному обсяз. Нема сенсу встановлювати так податки, як таких гарантй не дають, так як тод невизначеною ста вся фнансова

дяльнсть держави. Рвномрнсть розподлення податкв у територальному розрз необхдна для забезпечення достатнми доходами всх ланок бюджетно системи. Без цього виника потреба в значному перерозподл грошових коштв мж бюджетами, що понижу рвень автономност кожного бюджету, ступнь регонального самоврядування та самофнансування. Податки характеризуються рухом вартост вд юридичних та фзичних осб до держави. х сплата призводить до зменшення доходв платникв, причому об ктивно кожен платник зацкавлен сплатити якомога меншу суму

податкв. Таким чином в сутнсть кожного податку покладена економчна або регулююча функця. суть поляга у вплив податкв на рзн сторони дяльност платникв податкв. Так як регулююча функця об ктивним явищем, то вплив податкв здйснються незалежно вд бажання держави, яка х встановлю. Разом з тим, держава може свдомо використовувати податки з цллю регулюиання певних процесв у соцально-економчному житт суспльства. Реалзуючи цю функцю, держава вплива на виробництво,

стимулюючи або стримуючи його розвиток, посилюючи або послаблюючи накопичення капталу, розширюючи або зменшуючи платоспроможнй попит населення. Використання податкв в якост фнансових регуляторв- дуже складна та тонка справа. Тут не може бути основного та другорозрядного все головне. нод незначн детал в оподаткуванн можуть значним чином змнити змст впливу податку зробити його прямо протилежним у порвнянн з передбаченим. Проблема поляга в тому, що податки торкаються всього суспльства, а це - безмежна гама нтересв, врахувати

як дуже важко, але вкрай необхдно. Не може бути оцнки регулюючо функц по сальдовому методу чого бльше позитивного або негативного. Сама по соб наявнсть негативного впливу, навть незначного, свдчить про недолк того чи ншого податка. Податки та х функц вдображають базисн вдносини, як використову держава у податковй полтиц через широкий арсенал надбудовних нструментв податков ставки, спосб оподаткування,пльги тощо. Конкретними формами прояву категор податку вс види податкових платежв, як встановлен законодавством.

З органзацйно-правово точки зору податок це обов язкова плата, яка надходить до бюджетних фондв у встановленому законодавством розмр та встановлен строки. Сукупнсть рзних видв податкв, у побудов та методах розрахунку яких реалзуються певн принципи, утворю податкову систему держави. Податки економчною базою функцонування держави та важливою формою регулювання ринкових видносин. Податки основний доход державного бюджету. В свт вони складають вд 80 до 97 доходно частини державного

бюджету. Все, що зв язано з потребами держави, заключено у податках. Податки це плата суспльству за виконання державою функцй, це вдрахування частини валового нацонального продукту на суспльн потреби, без задоволення яких снування сучасного суспльства неможливе. Податки встановлюються для утримання державних структур для фнансового забезпечення виконання функцй держави управлння, оборона, соцальн та економчн функц.

Податкова система бльшост кран свту, в тому числ й Украни, будуться на на сполученн мж прямими та непрямими податками. Перш встановлюються безпосередньо на доход чи майно платникв податкв, друг включаються у вигляд надбавки у цну товару або тарифу на послуги та сплачуються споживачами. При прямому оподаткуванн грошов вдносини виникають мж державою та платником податкв, як сплачують податок

безпосередньо в бюджет при непрямому оподаткуванн суб ктом цих вдносин ста продавець товару чи послуги, який виступа посередником мж державою платником податку споживачем. Використання в динй систем рзномонтних по об ктам оподаткування та методам розрахункв прямих и непрямих податкв, да змогу держав повнше реалзувати на практиц обидв функц податкв фскальну та економчну пд впливом податкв опиняються майно пдпримств громадян, рзн види ресурсв, що споживаються в процес виробництва,

робоча сила, отриманий доход. В залежност вд характеру торгвельно дяльност, яку проводять суб кти економчно дяльност непрям податки подляються на дв групи. Внутршня торгвля пов язана з використанням двох видв непрямих податкв акцизв фскально монопол. Зовншня торгвля пов язана з використанням мита на товари, як експортуються або мпортуються. Акцизи непрям податки, як встановлюються у вигляд надбавки до ринково цни. Вони характерн для системи ринкового цноутворення, в якому держава прямо не втручаться в цей процес.

В залежност вд метода встановлення надбавки розрзняють фксован й пропорцйн ставки акцизв. Фксован встановлюються в грошовому вимр на одиницю товару. Вони не залежать вд цни та якост товару. Пропорцйн ставки акцизу встановлюються у процентах до обороту реалзац. У вдмнност вд фксованих ставок вони реагують на коливання ринку. В залежност вд обсягв податкв на товари пропорцйн акцизи подляються на специфчн та унверсальн.

Специфчн акцизи встановлюються на окрем види товарв з цллю обмеження х рентабельност, а також з цллю обмеження випуску та експорту шкдливих товарв наприклад, тютюнов вироби. Унверсальн акцизи встановлюються для всього обсягу реалзац. сторично, спочатку виникли специфчн акцизи, а потм коло пдакцизних товарв розширився на стльки, що рацонально було встановити один акциз на весь обсяг товарв, що реалзуються.Цей акциз прийняв назву унверсального.

Прикладом специфчних акцизв на Укран може слугувати акцизний збр, а унверсальних податок на додану вартсть. ншим видом непрямого оподаткування фскальна монополя. Якщо при використанн акцизв держава встановлю фксовану надбавку до ринково цни, то фскальна монополя поляга в тому, що держава встановлю таку цну, яка забезпечуе йому необхдн надходження. Економчний змст фскально монопол прибуток держави вд реалзац монопольних товарв.

Монополя держави може бути повною або частковою. При повнй монопол держава ма ексклюзивне право на виробництво та реалзацю окремих товарв. При частковй монопол держава моноползу або тльки процес виробництва, або процес цноутворення та реалзацю. Зараз, як правило, фскальна монополя в кранах з ринковою економкою не використовуться. Приклад фскально монопол можна побачити в економц СРСР, де держава моноползувала виробництво, цноутворення та реалзацю, як предметв першо необхдност,так

предметв розкош. Третм видом непрямих податкв мито, яке стягуться при перемщенн товарв через кордон держави. сторично, багато кран отримували доход вд використання свого вигдного географчного положення. Значншим серед непрямих податкв, як використовують на Укран податок не додану вартсть. Цей податок був введений у 1992р. разом з акцизним збором кльксно замнив ранше снуюч податок з обороту та податок з продаж.

Податок з обороту, оснований на застосуванн фксованих оптових та роздрбних цн, в умовах х лбералзац, вже не мг иснувати, тому його замнили податком на додану вартсть. Однак стягнення ПДВ у 1992р. вдобразило суттвий недалк введеной податковой системи слабке поднання мж собою окремих елементв, яке допускало можливсть оподаткування одних тих же об ктв. У майбутньому, розвиваючи систему непрямого оподаткування, слд обережно звертатися з непрямим оподаткуванням,

невмле застосування яких може привести до рзкого погршення матерального становища значно частини громадян. Одночасно з ПДВ в систем непрямого оподаткування використовуються акцизи, як встановлюються на окрем види товарв. х введення у 1992р. було обумовлено вдмною податку з обороту. Також до системи непрямого оподаткування вдноситься мито. Застосумо комплексний пдхд до розгляду непрямих податкв.

Непрям податки встановлюються в цнах товарв х розмр не залежить прямо вд доходв платникв. Пдкреслюмо, тльки прямо, так як непрям податки включаються до цни товару, то в абсолютному розмр х сплачу бльше той, хто бльше спожива, а бльше спожива той, хто ма бльш висок доходи. У недалекому минулому, непрям податки розглядались лише з негативно точки зору. Але характеризувати непрям податки тльки як фнансовий тягар для населення безглуздо, так як таким вс

податки. Мова може йти тльки про одне наскльки вони торкаються рзних верств населення та як виконують сво призначення. Перевага непрямих податкв пов язано в першу чергу з х роллю у формуванн доходв бюджету. Однак це не говорить про те, що вони не виконують регулюючо функц. При вмлому х використанн, непрям податки можуть бути ефективним засобом регулювання економки. По-перше, непрямим податкам характерне швидке надходження до бюджету.

Вдбулась реалзаця проводиться перерахування ПДВ та акцизного збору в бюджет. Це, в свою чергу, да кошти для фнансування витрат. По-друге, так як непрям податки охоплюють товари громадського споживання та послуги, то сну висока вирогднсть х повного або майже повного надходження, а зупинити процес споживання товарв та послуг неможливо. По-трет, споживання бльш-менш рвномрне у териториальному розрз, а тому непрям податки знмають напругу

в мжрегональному розподленн доходв. Якщо доходи бюджету базуються на доходах пдпримств, то внаслдок нервномрност економчного розвитку виника проблема нервноцнност доходно бази рзних бюджетв. Без використання непрямих податкв виникають труднощ в збалансуванн мсцевих бюджетв. По-четверте, непрям податки суттво впливають на саму державу. Використовуючи вс сво можливост та нструменти, вона повина забезпечувати певн умови для розвитку виробництва

та сфери послуг, так як чим бльше обсяг реалзац тим бльш надходження до бюджету. Проблемою тут може бути лише правильний вибр товарв на як розповсюджуються непрям податки. По-п яте, непрям податки впливають на споживача. При вмлому х використанн держава може регулювати процес споживання, стримуючи його водному напрямку та стимулюючи в ншому. Таке регулювання повинно бути вдкритим, тому що незавжди нтереси держави спвпадають з нтересами суспльства.

Таке регулювання, в той же час, нколи не зможе задовльнити нтереси всх верств населення. Однак це регулювання необхдно, тому диференцаця ставок акцизного збору в Укран виправдана. Разом з тим слд сказати, що дина для всх товарв ставка ПДВ знижуе його регулюючу роль. Свтовий досвд перекону доцльнсть використання деклькох рзних ставок. Структура споживання рзних верств населення суттво вдрзняться, тому принцип справедливост оподаткування

може бути реалзован через диференцйовний пдхд до встановлення непрямих податкв на окрем види товарв, робот, послуг. Однак тут теж снують деяк обмеження. Встановлення бльш високих ставок тльки на товари першо необхдност та предмети розкош звужу сферу непрямого оподаткування та зменшу податков надходження в бюджат. Навпаки, навть невисокий рвень непрямого оподаткування товарв щоденного попиту забезпечить держав постйн

та стабльн надходження, так як постйним, стабльним та значним суспльне споживання. З точки зору ршення фскальних завданнь непрям податки завжди фективнш нж прям. Це пов язано з цлим рядом причин. Одна з головних причин поляга в рзних базах оподаткування прибутку чи доходу при прямому оподаткуванн, обсягу та структури споживання при непрямому. Вдомо, що економчний розвиток всх без винятку кран ма циклчний характер з тим чи ншим перодом коливаннь,

економчне зростання чергуться з спадами в економчному розвитку. Саме в перод кризисного падння економки, коли зменшуються макроекономчн показники розвитку, вдбуваться зменшення бази оподаткування, що призводить при незмнних ставках до зменшення доходв бюджету. Практика свдчить, що база прямих податкв бльш чутливою до змн в кономчному розвитку, нж база непрямих податкв. З точки зору впливу на економчний розвиток прям податки традицйно пов язують з стимулами антистимулами

для трудово та пдпримницько дяльност, непрям з х впливом на цни. Очевидно, що непрям податки здйснюють тим бльший вплив на загальний рвень цн, чим бльший обсяг вироблених в кран товарв вони охоплюють, чим вищ х ставки. Дослдження економств свдчать про те, що введення непрямих податкв або збльшення х ставокможе привести до пдвищення загальногорвня цн в кран, навть при незмнност всх основних економчних факторах. Тому, як свдчить зарубжний досвд, х намагаються вводити тльки в перод

економчно стабльност.