Впливпроцесу інформатизації суспільства на розвиток інформатизації освіти
Зміст
Вступ
1.Подання про інформаційне суспільство
1.1Небезпеки інформаційного суспільства
2.Вплив процесу інформатизації суспільства на розвиток інформатизації освіти
2.1Про процеси інформатизації в російській освіті
Висновок
Списоклітератури
Вступ
Інформація всебільше наповнює життя сучасної людини, поступово вступає в інформаційнуцивілізацію, де виробляється і споживається інтелект, знання, що обов'язковопризводить до збільшення частки розумової праці. Від людини вимагаєтьсяздатність до творчості, зростає попит на знання. Зменшується частка фізичноїпраці і скорочується обсяг рутинного розумової праці.
В інформаційномусуспільстві складаються нові форми масової комунікації, соціальногоспілкування, стиль мислення і способу життя, нові парадигми економіки,політики, управління, до чого необхідно готуватися. На це і повинна бутиспрямована сфера освіти і виховання.
Відбуваєтьсязараз процес інформатизації суспільства тягне за собою радикальні зміни встратегії освіти: в інформаційному суспільстві і школа повинна бутиінформаційною. Основоположним елементом такої школи має статиінформаційно-технологічне середовище з постійно розвиваються навчальнимпростором. Новий зміст навчання можливе на основі нових технологій:використання комп'ютера, проектора, розробка та впровадження нетрадиційних формуроку (презентації, телеконференції, Інтернет, електронна пошта).
1.Подання про інформаційне суспільство
Інформатизаціясуспільства — організований соціально-економічний і науково-технічний процесстворення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб і реалізаціїправ громадян, органів державної влади, органів місцевого самоврядування,організацій, громадських об'єднань на основі формування і використання інформаційнихресурсів [7].
Діяльністьокремих людей, груп, колективів і організацій зараз все більшою мірою починаєзалежати від їх інформованості та здатності ефективно використовувати наявнуінформацію. Перш ніж зробити якісь дії, необхідно провести велику роботу зізбору і переробки інформації, її осмислення та аналізу. Відшукуванняраціональних рішень у будь-якій сфері вимагає обробки великих обсягівінформації, що часом неможливо без залучення спеціальних технічних засобів.
Зростання обсягуінформації особливо стало помітно в середині XX ст. Лавиноподібний потікінформації хлинув на людину, не даючи йому можливості сприйняти цю інформаціюповною мірою. У щодня з'являється новому потоці інформації орієнтуватисяставало все важче. Часом вигідніше стало створювати новий матеріальний абоінтелектуальний продукт, ніж вести розшук аналога, зробленого раніше. Освітавеликих потоків інформації обумовлюється:
• надзвичайношвидким зростанням кількості документів, звітів, дисертацій, доповідей тощо, вяких викладаються результати наукових досліджень і дослідно-конструкторськихробіт;
• постійнозбільшується, числом періодичних видань з різних галузей людської діяльності;
• появоюрізноманітних даних (метеорологічних, геофізичних, медичних, економічних таін.), записуваних зазвичай на магнітних стрічках і тому не трапляються в сферудії системи комунікації. Як результат — настає інформаційна криза (вибух), якиймає наступні прояви:
• виникаютьпротиріччя між обмеженими можливостями людини щодо сприйняття і переробки інформаціїта існуючими могутніми потоками і масивами, що зберігається. Так, наприклад,загальна сума знань змінювалася спочатку дуже повільно, але вже з 1900 р. вонаподвоювалася кожні 50 років, до 1950 р. подвоєння відбувалося кожні 10 років,до 1970 р. — вже кожні 5 років, з 1990 р. — щорічно;
• існує великакількість надлишкової інформації, яка ускладнює сприйняття корисної дляспоживача інформації;
• виникаютьпевні економічні, політичні та інші соціальні бар'єри, які перешкоджаютьпоширенню інформації. Наприклад, через дотримання таємності часто необхідноюінформацією не можуть скористатися працівники різних відомств.
Ці причинипородили досить парадоксальну ситуацію — в світі накопичений величезнийінформаційний потенціал, але люди не можуть ним скористатися в повному обсязі всилу обмеженості своїх можливостей. Інформаційний криза поставила суспільствоперед необхідністю пошуку шляхів виходу із ситуації. Впровадження ЕОМ, сучаснихзасобів переробки і передачі інформації в різні сфери діяльності послужилопочатком нового еволюційного процесу, що називається інформатизацією, врозвитку людського суспільства, що знаходиться на етапі індустріальногорозвитку.
1.1Небезпеки інформаційного суспільства
Інформатизаціясучасного суспільства має як позитивні, так і негативні сторони. Перерахуємодеякі небезпеки і проблеми на шляху до інформаційного суспільства:
• реальнаможливість руйнування інформаційними технологіями приватного життя людей іорганізацій;
• небезпекавеликого впливу на суспільство з боку засобів масової інформації;
• проблемавідбору якісної і достовірної інформації при великому її обсязі;
• проблемаадаптації людей до середовища інформаційного суспільства, до необхідностіпостійно підвищувати свій професійний рівень;
• зіткнення звіртуальною реальністю, що має різні психологічні і психічні наслідки длямолоді;
• перехід доінформаційного суспільства не обіцяє будь — яких змін у соціальних благах іпосилює соціальну напруженість;
• скороченнячисла робочих місць веде до масового безробіття;
• «інформаційнівійни» — відкрите або приховане інформаційний вплив державних систем один наодного з метою отримання певного виграшу у політичній чи матеріальній сфері.Основними об'єктами ураження є інформаційні інфраструктури та психологіяпротивника.
Інформатизаціясуспільства вносить фундаментальні зміни в професійну діяльність, переважаючоюформою якої стає розумова діяльність. При цьому мозок піддається невідомим першнервово-психологічних навантажень, пропорційним все зростаючому потокуінформації (знань). Людина добровільно переходить з рідного йому природногосвіту в штучний світ інформаційної техніки, що таїть загрозу самій людськійприроді. У процеси інформатизації молодь залучається частіше й інтенсивніше,ніж старші покоління. У цих умовах діти, юнаки та дівчата, у яких завершуєтьсяанатомо-фізіологічне формування організму і становлення особистості, піддаютьсяприхованої небезпеки, що йде від несприятливих чинників з їх кумулятивним(накопичувальним) механізмом впливу.
ЩоденнеНерегламентоване в часі спілкування з віртуальним світом синтезованих текстів,зображень і звуків, з органами управління інформаційної техніки, з віртуальнимжиттям, віртуальними іграми і персоналіями створює серйозні проблеми длявиховання особистості, роботи почуття. Звичайно, людина живучий і гнучкоадаптується до будь-якому середовищі. Але цю здатність не можна безмежноексплуатувати.
2.Вплив процесу інформатизації суспільства на розвиток інформатизації освіти
У сучасномуінформаційному суспільстві основою розвитку цивілізації виступають інформаційніпроцеси, в яких широке застосування знаходять інформаційно-комунікаційнітехнології. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у сферидіяльності людини сприяло виникненню і розвитку глобального процесу інформатизації.У свою чергу, цей процес дав поштовх розвитку інформатизації освіти, яка єодним з найважливіших умов реформування та модернізації системи вітчизняноїосвіти, так як саме в сфері освіти готуються і виховуються ті люди, які нетільки формують нову інформаційну середу суспільства, але яким належить самимжити і працювати в цій новому середовищі. У Росії, як і в багатьох іншихкраїнах світового співтовариства, все більша увага приділяється проблеміінформатизації освіти, яка розглядається як одна з найбільш важливихстратегічних проблем розвитку цивілізації.
Проблемиінформатизації освіти є фундаментальною і найважливішою глобальною проблемоюXXI століття в силу наступних основних причин:
1) стрімкийрозвиток процесу інформатизації суспільства, яке є проявом загальноїзакономірності розвитку цивілізації. Сьогодні цей процес набув воістинуглобальний характер і вже охоплює практично всі розвинені країни світу, в томучислі й Росію. При цьому інформатизація суспільства тягне за собою багато дужерадикальні соціальні зміни. Вона істотно змінює практично всі сторони життялюдей;
2) функціональніможливості і технічні характеристики засобів інформатики,інформаційно-телекомунікаційних технологій в останні роки винятково швидкозростають, а їх вартість неухильно знижується, що робить ці кошти все більшдоступними для масового користувача. Необхідно відзначити, що ці можливості вжесьогодні значно випереджають той рівень підготовленості суспільства, якийпотрібен для їх ефективного використання, і це породжує ще одну соціальнупроблему-проблему розвитку нової інформаційної культури суспільства, тіснопов'язану з проблемою розвитку сфери освіти.
2.1Про процеси інформатизації в російській освіті
Інформатизаціяосвіти — це процес забезпечення сфери освіти методологією, технологією тапрактикою розробки та оптимального використання сучаснихінформаційно-комунікаційних технологій, орієнтованих на реалізаціюпсихолого-педагогічних цілей навчання і виховання і використовуваних вкомфортних і здоров'я зберігаючих умовах.
Дослідженняпроблем інформатизації освіти передбачає використання певного понятійногоапарату, який в основному можна вважати усталеним. Зупинимося на поняттях,найбільш часто вживаних у зв'язку з інформатизацією. Під засобамиінформатизації та комунікації освітнього призначення розуміють засобиінформаційних та комунікаційних технологій спільно з навчально-методичними,нормативно-технічними та організаційно-інструктивними матеріалами, якізабезпечують реалізацію оптимальної технології їх психолого-педагогічназначущого використання. Вчителі стоять перед необхідністю освоєння новітніхтехнологій навчання, таких, як телеконференції, електронна пошта, книги налазерних дисках, електронні книги для мікрокомп'ютерів, системи мультимедіа.Неминучий перегляд організаційних форм навчального процесу шляхом збільшеннячастки самостійної, індивідуальної та колективної роботи учнів, обсягупрактичних та лабораторних робіт пошукового та дослідницького характеру, більшширокого проведення поза аудиторних занять. Ці тенденції ще раз підтверджуютьнеобхідність змін в освіті. Учні повинні перестати пасивно сприймати готовіфакти, закони, поняття, судження, вони все частіше будуть ставитися в ситуаціїсамостійного вирішення проблемних завдань.
Таким чином,почне здійснюватися перехід на конструктивістський і конективіським підходи донавчання. Перший передбачає значне розширення самостійної пошукової діяльностіучнів, а другий — пошук учнями зв'язків між поняттями і явищами, видається наперший погляд розрізненими і непов'язаними між собою. Впровадження НІТ унавчально-виховний процес призводить до корінної зміни функцій педагога, якийстає дослідником, організатором, консультантом. Можна стверджувати, щовпровадження НІТ сприяє:
•індивідуалізації навчально-виховного процесу з урахуванням рівняпідготовленості, здібностей, індивідуально-типологічних особливостей засвоєнняматеріалу, інтересів і потреб учнів;
• змінихарактеру пізнавальної діяльності учнів у бік її більшої самостійності тапошукового характеру;
• стимулюванняпрагнення учнів до постійного самовдосконалення і готовності до самостійногоперенавчанню;
• посиленняміждисциплінарних зв'язків у навчанні, комплексного вивчення явищ і подій;
• підвищеннюгнучкості, мобільності навчального процесу, його постійному і динамічномуоновленню;
• зміни форм іметодів організації поза навчальної життєдіяльності вихованців і організаціїїхнього дозвілля.
В даний час вРосійській федерації реалізуються наступні програми у сфері інформатизаціїосвіти:
1.Інформатизація сільських шкіл;
2. Інформаційнасистема навчального книговидання;
3. Розвитокєдиного освітнього інформаційного середовища;
4. ФедераціяІнтернет Освіти;
5. ПрограмаIntel «Навчання для майбутнього».
В останні роки вРосії, а також у багатьох інших країнах світового співтовариства все більшаувага приділяється проблемі інформатизації освіти, яка починає розглядатися якодна з найбільш важливих стратегічних проблем розвитку цивілізації. Яскравимсвідченням цього є позиція Росії в області державної політики у сфері освіти,викладена в національній доповіді Росії II-му Міжнародному конгресу ЮНЕСКО»Освіта та інформатика" [6]. Цей конгрес відбувся в 1996 році вМоскві і був практично повністю присвячений обговоренню проблем інформатизаціїсфери освіти.
І, тим не менш,кваліфікація проблеми інформатизації освіти як фундаментальної та зарахуванняцієї проблеми до найважливіших глобальних проблем ХХI-го століття все ж такипотребує, на наш погляд, деякою додаткової аргументації.
Тут можнаназвати три основні причини:
1.Стрімкий розвитокпроцесу інформатизації суспільства, яке є проявом загальної закономірностірозвитку цивілізації.
Сьогодні цейпроцес набув воістину глобальний характер і вже охоплює практично всі розвиненікраїни світу, в тому числі й Росію. При цьому інформатизація суспільства тягнеза собою багато дуже радикальні соціальні зміни. Вона істотно змінює практичновсі сторони життя людей і сьогодні вже немає ніякого сумніву в тому, щонаступаючий XXI — е століття буде століттям інформації;
2.Функціональніможливості і технічні характеристики засобів інформатики,інформаційно-телекомунікаційних мереж та інформаційних технологій в останніроки винятково швидко зростають, а їх вартість неухильно знижується, що робитьці кошти все більш доступними для масового користувача. Необхідно відзначити,що ці можливості вже сьогодні значно випереджають той рівень підготовленостісуспільства, який потрібен для їх ефективного використання, і це породжує щеодну соціальну проблему — проблему розвитку нової інформаційної культури суспільства,тісно пов'язану з проблемою розвитку сфери освіти.
Аналіз показує,що незважаючи на досить вражаючі можливості останніх моделей інформаційноїтехніки, можна цілком обґрунтовано прогнозувати, що в найближчі роки наука ітехнологія пред'являть світу ще не одне дивовижне досягнення в області розвиткуінформатики, інформаційної техніки та високоефективних інформаційних технологій.
Висновок
Розвитокглобального процесу інформатизації, що вже почався в розвинених країнах,перехід до формування нового інформаційного укладу життя ставлять передсистемою освіти нову глобальну проблему підготовки людей до життя та діяльностів абсолютно нових для них умовах інформаційного суспільства. Це вимагаєпринципово нових підходів до проблеми інформатизації сфери освіти. Сьогодні вжезагальновизнано, що в перспективній системі освіти повинні домінуватиінформаційні компоненти. Система освіти повинна не лише давати учням необхіднізнання про нову інформаційному середовищі суспільства та практичні вміннявикористовувати її можливості, але також формувати у них новий світогляд, якаповинна базуватися на розумінні визначальної ролі інформації та інформаційнихпроцесів в природних явищах, людському суспільстві, а також у забезпеченніжиттєдіяльності самої людини.
На порозі ХХІ — го століття ми повинні віддавати собі звіт в тому, що людство вступає в новуеру — еру інформації. Від того, наскільки ефективно ми зуміємо використатиінформацію як стратегічний чинник розвитку цивілізації, багато в чому будутьзалежати не тільки добробут і стабільність нашого суспільства, але також іможливість подолання глобальної кризи.
Таким чином,інформатизація життя суспільства і пов'язане з нею широке розповсюдженнязасобів обчислювальної техніки роблять помітний вплив на зміст освіти, надаютьу розпорядження учасників навчально-виховного процесу нові технічні засобинавчання та навчання, стимулюють створення автоматизованих інформаційних системдля вирішення завдань управління освітою.
інформаційнийсуспільство школа виховний навчальний
Списоклітератури
1.Бабич І.М. Нові освітні технології в століття інформації / Матеріали XIVМіжнародної конференції «Застосування нових технологій в освіті». — Троїцьк:Фонд нових технологій в освіті «Байтік», 2003. — С. 68-70.
2.Ваграменко Я.А. Про напрями інформатизації російської освіти / / Системи ізасоби інформатики: Інформаційні технології в освіті: Від комп'ютерноїграмотності — до інформаційної культури суспільства / Відп. ред. І.А. Мізін.Вип. 8. — М.: Наука, Фізматліт, 1996., С. 27-38.
3.Колін К.К. Курс інформатики в системі освіти: сучасний стан та перспективирозвитку / / Системи і засоби інформатики: Інформаційні технології в освіті:Від комп'ютерної грамотності — до информаци ційної культурі суспільства / Відп.ред. І. А. Мізін. Вип. 8. — М.: Наука, Фізматліт, 1996, с. 74-84.
4.Нові педагогічні та інформаційні технології в системі освіти / За ред. Є.С.Полат. — М., 2000.
5.Прокудін Д.Є. Елементи нових інформаційних технологій в освіті та науці. Серія«Освіта в громадянському суспільстві (науково-методичне забезпечення)». Випуск4. / Под ред. Ю. М. Солоніна. — СПб.: Санкт-Петербурзьке філософськесуспільство, 2002. 42 с.
6.Політика в галузі освіти і нові інформаційні технології / / Національнадоповідь Росії. II-й Міжнародний конгрес ЮНЕСКО «Освіта таінформатика». — М., 1996.
7.Урсул А.Д. Інформатизація суспільства. — М.: 1990
8.Шолоховіча В.Ф. Інформаційні технології навчання / / Інформатика та освіта.1998, № 2, с. 5-13.