Реферат на тему:
Робота над літературнимиджерелами
План
1. Значення роботи заметодичною, спеціальною та довідковою літературою
2. Класифікація бібліографічнихджерел з педагогічних наук
3. Поняття про довідково-бібліографічнийапарат
Література
1. Значенняроботи з методичною, спеціальною та довідковою літературою
В умовах швидкогорозвитку науки і техніки, коли стрімко зростає потік корисної та необхідноїінформації, різко збільшується обсяг бібліографічного матеріалу, який потрібноопрацювати. Під впливом соціально-економічного прогресу відбувається посиленаінформатизація суспільства; на зміну традиційним видам ресурсів державиприходять нові, зокрема, — інформація, яка постійно збільшується з кожнимроком. За соціологічними даними, об’єм наукової інформації в 70-ті рокиподвоювався через кожні 5-7 років, у 80-ті — кожні 20 місяців, а на початку90-х рр. подвоєння вже йшло щорічно [8, 4]. Це означає, що відбуваєтьсяпроцес швидкого «морального зносу» знань, їх «старіння».Успішна навчально-методична та наукова діяльність педагога стане можливою лишеза наявності уміння працювати з різноманітними літературними джерелами.
Особливоважливого значення набуває робота з бібліографією в процесі проведеннядидактичних досліджень. Вчитель завжди повинен спиратися на певну суму знань,одержаних на попередніх етапах розвитку науки.
Робота надлітературними джерелами, виступаючи як окремий метод наукового пізнання, разомз тим є попереднім (пропедевтичним) етапом будь-якого виду дослідження:зокрема, спостереження, експерименту, певних соціологічних методів та ін.
Цілкомзакономірно, що на початковому етапі визначення та уточнення теми пошуковоїдіяльності дослідник, опрацювавши різні бібліографічні джерела (рукописи таінші друковані матеріали), має чітко і конкретно уявити собі стан проблеми: їїпостановку, історію виникнення, ступінь розроблення, наявні на сьогоднірозв'язки тощо.
Робота злітературою конкретизує тематику дослідження, визначає шляхи його реалізаціїтощо. Різнобічне, повне та систематизоване вивчення книг, рукописів та ін., — одна із обов’язкових умов наукової сумлінності.
Пізніше, впроцесі самої пошукової діяльності власні фактичні теоретичні йекспериментальні дані зіставляються із тими, що були раніше опубліковані. Тобтоопрацювання необхідної бібліографії в ході дослідження продовжується вже набільш високому рівні.
До науковихджерел дослідники звертаються й на завершальному етапі творчого пошуку, колипотрібно зробити узагальнення всього матеріалу й отримати необхідні висновки.
Таким чином,робота над літературними джерелами пронизує всі етапи дослідження. Але в ходінаукового пошуку постійно змінюється її характер. Методика вивченнябібліографії зумовлена специфічними цілями й завданнями творчої діяльності наконкретній стадії формування та розв’язання проблеми.
Робота з книгою –це найскладніша, найважча за своїм напруженням праця, яка вимагає віддослідника (студента чи вчителя) великої наполегливості й стійкості вдосягненні певних результатів. Разом з тим, вона сприяє виробленню вміннясамостійно аналізувати предмет дослідження, що виявляється у таких аспектах:
а) у чіткому таясному усвідомленні науковцем основних понять і суджень, важливих умовиводів,які містяться в прочитаній книзі;
б) в уміннірозібратися у доведеннях автора, що підтверджують цінність висловленихположень;
в) в уміннівідділити від основних тверджень і доведень ті додаткові дані, які невідіграють важливої ролі в науці;
г) у достатньомурозумінні дослідником доречності й доцільності наведених у книзі прикладів таілюстрацій, які підкріплюють доказовість висновків автора;
д) у вміннікритично підійти до змісту наукового джерела і правильно використати одержануінформацію для побудови розв’язківсвоєї проблеми.
Самостійнопрацюючи над книгою, дослідник, особливо початківець, вчиться аналізувати явищата процеси, правильно встановлювати зв’язки та взаємозалежності між ними,докопуватися до пізнання істотних ознак, до глибокого розкриття сутірізноманітних подій, до власного розуміння найважливіших положень науки.
Але найважливішимдля науковця є формування звички до систематичної праці. Він повинен трудитисяпостійно. У майбутньому це дозволить кожну роботу виконувати без зайвихнапружень, що адекватно сприятиме розвиткові інтересу до науки та пошуковоїдіяльності.
2. Класифікаціябібліографічних джерел з педагогічних наук
Всю педагогічнулітературу, яка має застосування в наукових дослідженнях, можна розділити затакими ознаками:
1. Узалежності від цільового призначення – обліково-реєстраційна, рекомендаційна,критична (рецензії, огляди, тощо).
2. Зазмістом і типом книги – загальнопедагогічна, галузева (з дидактики, методики,школознавства та ін.) й бібліографічна (персональна).
3. За часомвидання – поточна й ретроспективна (дає відомості про літературу минулихроків).
4. Затериторіальними ознаками – краєзнавча.
5. Бібліографіябібліографії.
Зупинимося детальніше накласифікації за змістом і типом книг. Сюди входить наукова, науково-популярната навчальна література. Наукові джерела незалежно від їх виду та форми,служать цілям дослідницької роботи. Вони містять точний і повний зміствисвітлення конкретних проблем. Подається також і науково-довідковий аппарат(коментарі, примітки, покажчики тощо).
Виданнянауково-популярного типу адресуються широкому колові читачів, які цікавлятьсяактуальними питаннями навчання та виховання підростаючого покоління.
До навчальнихджерел належать хрестоматії, публікації різних освітніх документів упідручниках та посібниках тощо.
Здійснюючидослідницьку діяльність, педагог повинен широко працювати, в першу чергу, знауковою літературою, яку представляють монографії та статті. Монографієюназивають книгу, написану одним або кількома авторами з конкретної науковоїпроблеми. Монографії – результат серйозної пошукової роботи. В них детально,аргументовано розглядаються різні аспекти досліджуваної проблеми, подаютьсяпевні точки зору на неї, формулюються нові концепції та висновки.
Монографії завждимають науковий (науково-довідковий) апарат: анотацію, зміст (перелік розділів),посилання на літературу та інші джерела інформації, коментарі, бібліографічніпокажчики, додатки, таблиці, графіки тощо.
Наукова стаття(одного або кількох авторів) становить загальний виклад наслідків вивченняякогось питання певної проблеми. У ній розглядаються окремі аспектидосліджуваної теми, висуваються нові положення, робляться висновки. Стаття якоперативна форма подання результатів наукового дослідження частовикористовується для творчих дискусій, постановки нових проблем. Вона теж маєнеобхідну аргументацію з відповідними посиланнями (висновками) на використанулітературу, джерела інформації і т.ін.
На науковопрактичних конференціях для ознайомлення учасників з певними підходами дорозв’язання загальних (глобальних) проблем, готуються доповіді й повідомлення.
Доповідь – цеусний виклад результатів дослідницької роботи. А перші її наслідки абоінформація про хід розробки конкретної теми оформлюють у вигляді повідомлення.Вся попередня інформація про підготовлені до конференції доповіді йповідомлення часто публікується у вигляді тез. Тези – це стисло викладеніосновні положення, у яких наводиться необхідна аргументація, фактичний матеріалдоповіді, а також може мати місце наукова полеміка.
У пошуковій роботі дослідник(студент або вчитель) часто використовує як першоджерело навчальні підручникита посібники з педагогіки, психології, фізіології, часткових дидактик (методик)та ін.
Зміст підручниківбудується відповідно до навчального плану. В них послідовно висвітлюються всітеми й питання, знання яких вимагає програма. В підручниках не подаютьсядискусійні положення у науці. Тут висвітлюються на сучасному рівнізагальновизнані теоретичні положення педагогіки, освітні концепції, опис подійта явищ у навчальному процесі, які надійно встановлені й перевірені.
Посібникомназивають навчальну книгу, яка має завдання доповнити підручник. При йогонаписанні враховуються найновіші досягнення науки, що дозволяють докладновисвітлити найактуальніші питання педагогіки, подаються деякі робочі гіпотезита зміст проблемних дискусій з окремих розділів предмета, певні уточненняінформації (таблиці, плани, схеми, графіки, діаграми), пропонується також іншийдидактичний матеріал (наприклад, контрольні питання для самоперевірки). Деякіпосібники за змістом та структурою можуть не відрізнятися від підручників, інші– носити чисто навчально-методичний характер або виступати як конкретнірекомендації з реалізації окремих навчально-виховних завдань.
Важливу роль у пошуковійроботі відіграють науково-популярні видання й, зокрема, в трудовому навчанні.Викладені в белетристичній формі події, факти, коментарі з історії виникненнята розвитку техніки, подробиці з життя видатних людей, про які не можнадовідатися з підручників та посібників, легко й міцно запам’ятовуються. Цесприяє засвоєнню матеріалу, допомагає створювати цілісну картину досліджуваногоявища чи події. Разом з тим, слід чітко відрізняти конкретні факти відхудожнього вимислу.
Досліджуючи складнупедагогічну проблему, не завжди можна обмежитися використанням вказанихлітературних джерел. Доцільно розширити коло пошуків. Деяку літературу з певноїпроблеми можна знайти в довідкових виданнях, які доступні нашим педагогам.
У словниках, енциклопедіяхнайважливіші статті забезпечені бібліографією. З них також можна отриматидовідковий матеріал про поняття, визначення, різноманітну термінологію, щоцікавить дослідника. У науковій роботі можна використати: Педагогічнуенциклопедію, Педагогічний словник, словник для батьків — «Сімейневиховання», словники для вчителя, як, наприклад, «Трудовенавчання» та ін.
Необхідні данінауковець може знайти при ознайомленні з відповідними статтями в Енциклопедіїукраїнознавства, Філософській енциклопедії, Енциклопедичному словнику та ін.Використання спеціальних словників дозволяєвиявляти нові грані досліджуваної проблеми, інші шляхи її розв'язання тощо.
Разом з тим, слідзазначити, що робота з довідковими виданнями має свої недоліки, оскільки в нихподаються лише найкоротші відомості про предмети, явища, а їх бібліографіямістить незначну частину літератури. Часто подана інформація може бутизастарілою для використання та ін.
Найбільш повнівідомості про нову літературу (окремі видання) можна отримати із спеціальнихкаталогів Книжкової палати України: «Літопису книг», «Літописуперіодичних видань України», «Літопису журнальних статей»,«Літопису газетних статей», «Літопису рецензій». Так,наприклад, «Літописи книг» дають найоперативнішу інформацію пропідручники, посібники, окремі відомчі видання різних галузей наукового знання,а також автореферати дисертацій.
Останнім часомвеликого значення в дослідницькій роботі набувають оглядові та реферативніжурнали. Останні ознайомлюють із змістом наукової літератури різними мовамисвіту. Тут подається інформація про дослідження й розробки, коротковикладається їх зміст, наводяться найважливіші дані та висновки авторів.
Доцільнозазначити й те, що в нашдинамічний, мінливий з калейдоскопічною швидкістю час бібліографічні посібникиспізнюються з інформацією про літературні надходження. Крім того, складнаекономічна ситуація держави не дає можливості отримувати нові книги, газети йжурнали багатьом бібліотекам. Створився до певної міри інформаційний вакуум.Тому дослідник за таких умов повинен опрацювати всю літературу стосовноконкретної проблеми, яка надійшла в книгосховища протягом попередніх років.
Важливо знати, що в пошуковійроботі при вивченні різноманітних педагогічних явищ, і фактів недостатньообмежуватися опрацюванням інформації, яка міститься у відповіднихбібліографічних розділах «Педагогіка», «Освіта»,«Загальноосвітня школа» та ін. Необхідно також ознайомлюватися зданими споріднених або близьких до педагогіки наук, таких, як психологія,фізіологія, соціологія.
3.Поняття про довідково-бібліографічний апарат
На характер роботи з літературою впливає рівень культури читання,компонентом якої є бібліотечно-бібліографічна грамотність. Дослідник повиненуміти користуватися довідково-бібліографічним апаратом.
До мінімуму бібліотечно-бібліографічних знань належать:
а) раціональні методи роботи з книгою;
б) вміння стежити за надходженням нової літератури;
в) вміння самостійно відшукувати й добирати літературу забібліографічними джерелами;
г) вміння, систематизувати літературу за певною проблематикою;
ґ) знання основних інформаційно-бібліографічних центрів України та їхвидань.
Довідково-бібліографічний апарат складається із каталогів, картотек тадовідково-бібліографічного відділу.
Основою довідкового апарату бібліотеки є каталоги, які диференціюються запевними ознаками: за призначенням — службові та читацькі; за способомгрупування матеріалу — алфавітні, систематичні, предметні; за видами виданьтворів (ноти, карти, ГОСТи та ін.). Каталоги можуть формуватися на відповіднихкартках, а також видаватися окремою книгою (наприклад, описання одягу,предметів побутового призначення, верстатів, пристроїв, приладів, інструментівтощо).
Основна форма каталогів, яка діє під сучасну пору в бібліотеках, — карткова. В алфавітному каталозі картки розміщують за першою літерою прізвищаавтора книги, або її назви, коли книга підготовлена кількома авторами або цезбірник статей. Наприклад: Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійногонавчання та викладання загально-технічних дисциплін: Навч. посібник… Вказанукнигу потрібно шукати під літерою «Т».
У систематичному каталозі всі книги поділено за окремими відділами, які,в свою чергу, диференціюються на підвідділи, і кожний з них мав свій шифр. Томураніше згадуваний посібник необхідно шукати у відділі систематичного каталогупід індексом 74.200.
Значну допомогу дослідникові в пошуку літератури може надатиалфавітно-предметний покажчик (покажчик) до систематичного каталогу. Вінформується у вигляді картотеки з переліком окремих питань та тем, щовідповідають зібранню літератури у підвідділах.
Предметний каталог формує літературу за окремими темами й проблемами; тутза основу береться не галузь знань, а предмет дослідження.
Довідковийапарат бібліотеки має не лише каталоги, які доповнюють один одного, а йкартотеки. Вони є різного спрямування: систематична картотека газетних іжурнальних статей, картотека рецензій, цитат та ін.
Література
1. Библиографический аппаратдиссертации / АН УССР, Центральная научная библиотека; Сост.Л.Б.Кокарева, Г.М.Плесский. — К., 1982.
2. ГОСТ 7.1-84.Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления. — Взамен ГОСТ 7.1-76; Введ. 01.01.86. — М., 1984.- (Система стандартов поинформации, библиотечному и издательскому делу).
3. Кальбус Г.Л., Миронюк С.К.Методические указания по планированию, выполнению и оформленнюнаучно-исследовательских работ для студентов, преподавателей, аспирантов исотрудников НИСа ЛСХИ. — Дубляны, 1974.
4. Клименюк А.В., Калита А.А.,Бережная Э.П. Методология и методика педагогического исследования. Постановкацели и задач исследования: Учебное пособие. — К., 1988.
5. Мальцев Д.М., Емельянова КА.Основы научных исследований. — К., 1982.
6. Методи педагогическогоисследования. Лекции: Учеб. пособие /для студентов пед. ин-тов/ Под ред. канд.пед. наук В.И.Журавлева. -М.: Просвещение, 1972.
7. Примаковский А.П. Окультуре чтения. Методы самостоятельной работы с книгой в свете научнойорганизации умственного труда. — М: Книга, 1969.
8. Хроменков Н.А.Образование. Человеческий фактор. Общественный прогресс. — М.: Педагогика,1989.
9. Шульга 3. П. О методикенаучно-исследовательской работы. — К., 1973.