Якщо подивитись на географічну карту Івано-Франківської області (за онкозахворюваннями), то вперше що впадає у вічі – це велика мозаїка показників захворюваності та смертності населення.
Санітарно-екологічний стан навколишнього середовища визначається як природними так і антропогенними факторами – хімічними, біологічними, фізичними, соціально-економічними. Тому оцінюючи стан здоров'я людини залежно від екологічного стану середовища рівнів забруднення, необхідно врахувати можливість одночасного впливу на нього сукупності факторів.
Основними показниками, які характеризують демографічну ситуацію і рівень здоров'я населення Івано-Франківської області є динаміка чисельності населення, захворюваність, фізичний розвиток, народжуваність, смертність.
Загальна захворюваність в області за цей період зросла майже на 60 відсотків. Найвища захворюваність спостерігається в містах Івано-Франківську і Калуші, а також в Тисменицькому, Галицькому, Городенківському і Снятинському районах, де екологічна ситуація є надзвичайно складною.
Але така картина впливає тільки з загального вигляду. Якщо продовжити аналіз з медико-географічної ситуації всередині кожної фізико-географічних областей за ландшафтними районами, то характеристика дещо зміниться.
Виділяються райони з більшою чи меншою інтенсивністю захворювання та кількістю хворих на онкозахворювання.
Виділяються райони з найбільш інтенсивним показником захворювання (на 100 000) осіб, за період від 1996 р. до 2000 р. Це в Городенківському районі, де захворюваність коливається від 323,5 до 242,2 чоловік, Калузькому – від 250,5 до 213,4 чоловік, Галицькому - від 324,1 до 260, 3 чоловік, Снятинському від 284,5 до 225,1 чоловік. Підвищена захворюваність також у Рогатинському районі, Богородчанському. Найменша захворюваність – це в таких районах як Верховинський, Волинський, Косовський, Надвірнянський.
За кількістю виявлених хворих на онкозахворювання за період від 1996 р. по 2000 р. можна побачити таку картину, що найбільше виявлених хворих у таких районах як у Калузькому 400 чоловік (2000 р.), Коломийський 300 чоловік (2000 р.), в м. Івано-Франківську ситуація по онкозахворюваності найвища 678 чоловік. А по області взагалі за період від 1996 р. по 2000 р. від 3532 у 1998 р. – 3490 у 2000 р.
Серед причин, що спричинили до такої кількості захворювання в цих районах є різні. Але найпоширеніша з них це екологічні, хімічні, це вміст і рухливість хімічних елементів в цих районах. Найбільшим забруднювачем серед хімічних елементів, що впливають на захворювання, є бензапірен, вуглеводневі сполуки та синтетичних сполук з АТ „Нафтохімік Прикарпаття”. А найбільше викидів в атмосферу в цілому по областях залежить від викидів Калузької ДРЕС.
Існує пряма залежність між наднормативним забрудненням повітря і захворюваністю онкологічними хворобами.
Спряжений аналіз між інтенсивними показниками
захворюваності від онкозахворювань і ландшафтними районами.
Цей аналіз дозволив виявити деякі медико-географічні закономірності розподілу показників захворюваності від онкозахворювань (табл.1).
Найбільш високий сумарний середній показник за період 1996-2000 рр. виявлений у фізико-географічній області Опісля у комплексі заплав і терас. Тут інтенсивний показник у 1998 р. (на 100 000 чоловік) за звітній період становить 340,1.
Для Передкарпаття це переважають комплекси межиріч, характерний показник онкозахворюваності – 314,4.
Найменший показник захворюваності від онкозахворювань відмічена у Воододільній-Верховинській області, де переважають комплекси низькогір’їв - 198,2 чол.
Ми бачимо, що спостерігається закономірність в зменшенні інтенсивних показників, починаючи від Опісля заплав і терас і закінчуючи Рахівсько-Чивчинським комплексом середньогір’я.
Крім вказаної диференціації спостерігається і деяка диференціація всередині фізико-географічних областей по адміністративним районам. В Прутсько-Дністровській області найбільший середній показник спостерігається в Коломийському районі у комплексі межиріч.
Також високий показник характеризується в Передкарпатті в комплексі заплав і терас – 289,2 чол., де поширені широколистяні лісові деформації в поєднанні з дубово-грабовими лісами.
Область Прутсько-Дністровська. В середині фізико-географічної області можна виділити район, де спостерігається найвищий показник захворюваності. Це Городенківський район з показником 323,5 чол.
Область Зовнішніх Карпат, сюди входять такі райони як: Косовський з інтенсивним показником 213,3 чоловік, м. Яремча – 144,1 чол., Надвірнянський район – з показником 204,5 чоловік.
Область Вододільно-Верховинська, сюди входять Рожнятівський район з показником 178,6 чоловік.
Область Полонинсько-Чорногірська з районом Верховинським і показником 131,7 чоловік. У цьому районі найнижчий показник захворюваності, а пов’язано це з природним навколишнім середовищем. Тут розташовані складчасто-покривні середньогір’я з полонинами, зайняті смерековими й буково-смерековими лісами на крутосхилах та бурих лісових ґрунтах.
Табл.№1. Інтенсивний показник захворюваності
(від онкозахворювань, населення Івано-Франківської області
по районах у 1996 – 2000 рр.)
№ | Райони (захворюваність на 100 тис. чол.) | 1996 р. | 1997 р. | 1998 р. | 1999 р. | 2000 р. |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Богородчанський | 220,8 | 204,9 | 202,3 | 190,5 | 289,2 | |
Верховинський | 184,9 | 131,7 | 167,7 | 163,5 | 198,2 | |
Галицький | 284,5 | 274,4 | 324,1 | 271,3 | 260,3 | |
Городенківський | 242,2 | 279,4 | 280,3 | 300,6 | 323,5 | |
Долинський | 168,5 | 196,6 | 224,7 | 241,9 | 238,0 | |
Калузький | 213,4 | 225,2 | 222,7 | 248,5 | 250,5 | |
Коломийський | 261,1 | 205,3 | 228,7 | 236,3 | 259,7 | |
Косовський | 247,8 | 250,5 | 213,3 | 260,5 | 257,7 | |
Надвірнянський | 208,8 | 207,1 | 204,5 | 206,0 | 232,4 | |
Рогатинський | 261,9 | 284,7 | 340,1 | 307,9 | 316,3 | |
Рожнятівський | 186,4 | 178,6 | 188,3 | 320,9 | 218,6 | |
Снятинський | 263,6 | 225,1 | 259,8 | 284,5 | 247,2 | |
Тисменицький | 262,2 | 268,5 | 252,7 | 285,4 | 314,4 | |
Тлумаціький | 285,2 | 266,0 | 269,7 | 281,5 | 265,1 | |
м. Болехів | 255,7 | 210,0 | 204,5 | 176,5 | 135,8 | |
м. Івано-Франківськ | 247,2 | 250,7 | 268,6 | 275,8 | 294,4 | |
м. Яремча | 144,1 | 193,7 | 165,3 | 171,9 | 280,1 | |
По області | 237,9 | 231,7 | 241,4 | 251,4 | 257,7 |
Табл.№2. Кількість виявлених хворих на онкозахворювання по районах Івано-Франківської області за період від 1996 – 2000 рр.
№ | Райони (захворюваність на 100 тис. чол.) | 1996 р. | 1997 р. | 1998 р. | 1999 р. | 2000 р. |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Богородчанський | 153 | 142 | 142 | 142 | 153 | |
Верховинський | 59 | 42 | 54 | 42 | 59 | |
Галицький | 196 | 189 | 223 | 196 | 189 | |
Городенківський | 155 | 183 | 178 | 120 | 170 | |
Долинський | 120 | 140 | 160 | 204 | 150 | |
Калузький | 299 | 304 | 300 | 280 | 400 | |
Коломийський | 457 | 358 | 400 | 444 | 300 | |
Косовський | 228 | 232 | 189 | 220 | 189 | |
Надвірнянський | 237 | 236 | 234 | 247 | 250 | |
Рогатинський | 143 | 154 | 183 | 157 | 180 | |
Рожнятівський | 149 | 137 | 145 | 143 | 145 | |
Снятинський | 189 | 161 | 185 | 180 | 185 | |
Тисменицький | 224 | 229 | 214 | 220 | 214 | |
Тлумаціький | 156 | 146 | 147 | 156 | 150 | |
м. Болехів | 56 | 46 | 45 | 56 | 45 | |
м. Івано-Франківськ | 619 | 625 | 678 | 610 | 678 | |
м. Яремча | 32 | 43 | 39 | 30 | 39 | |
По області | 3466 | 3371 | 3532 | 3466 | 3490 |
Табл.3. Захворювання за окремими класами хвороб
Захворювання на злоякісні новоутворення
1990 р. | 1995 р. | 1996 р. | 1997 р. | 1998 р. | 1999 р. | 2000 р. | |
Кількість хворих з діагнозом, що встановлений вперше | |||||||
всього | 3091 | 3438 | 3442 | 3248 | 3406 | 3549 | 3701 |
на 100 000 чоловік населення | 216,6 | 236,0 | 236,0 | 223,5 | 235,9 | 245,4 | 256,9 |
Кількість хворих, які перебувають на обліку у медичних закладах | |||||||
всього | 13079 | 14297 | 14177 | 14426 | 14617 | 15246 | 16283 |
на 100 000 чоловік населення | 916,7 | 981,5 | 974,0 | 992,6 | 1012,7 | 1054,0 | 1128,1 |
переваження в лісостеповій зоні грунтів чорноземного типу, в лісовій алювіальні грунти, дерново-підзолисті і дернові лучні, а гірсько-лісовій панують бурі гірсько-лісові та буроземно-підзолисті грунти,
поширення помірно-континентального клімату сприяє розвитку господарства, кліматичні умови неоднакові, але їхня взаємодія і взаємний вплив однаковий,
поширення в природному покриві широколистяних, ялицево-букових і ялицевих лісів, різнотравно-злакових степів, різнотравно-осокових лук,
велике поширення річкових терас різного віку.
Правильне використання в умовах зростаючого антропогенного впливу:
попередження деградації і збереження навколишнього середовища, до якого еволюційно пристосувалися певні організми,
погіршення якості природних вод, руйнування і деградація водних екосистем,
втрата естетичної діяльності і рекреаційного потенціалу ландшафтів,
погіршення умов проживання людей.
Останнім часом спостерігається невелике зростання рівня онкологічних захворювань, що потребує подальшого їх вивчення, а також чинники, що впливають на розвиток.
На складеній нами медико-географічній карті показана диференціація онкологічних захворювань по ландшафтно-геохімічних районах і виявлені нозоологічні ареали з інтенсивними показниками.
В медико-географічному відношенні виділяються такі особливості:
значна диференціація захворюваності злоякісними новоутвореннями по ландшафтно-геогімінчих районах,
не спостерігається чітка кореляційна залежність від ландшафтно-геохімічних умов,
встановлено, що рівень онкозахворювань знаходиться у визначеній залежності від ландшафтно-геохімічних особливостей території і типу геохімічного ландшафту, рівня вмісту макро- і мікроелементів, лужно-кислотних та окислювально-відновних умов, від ступеня техногенного забруднення навколишнього середовища (повітря, вод, грунтів),
інтенсивний показник коливається в межах від 0 до 300,1 на 100 тис. чоловік,
підвищена захворюваність (на онкозахворювання) характерна для районів із забруднення і викидів в навколишнє середовище хімічних елементів,
найменшими показниками захворювання характеризується районами з гірсько-слабокислими ландшафтами,
має місце зменшення інтенсивного показника захворюваності при переході від лісостепових до лісолучних і гірсько-лісових ландшафтів. Це напевно пов’язано з більш сприятливими антропоекологічними умовами в Вододільно-Верховинській області, де більш кисле середовище сприяє активній міграції хімічних елементів,
серед профілактичних заходів по зниженню рівня онкозахворювань в першу чергу потрібно назвати: покращення (оптимізація) навколишнього середовища, боротьба за дотримання санітарно-гігієнічних норм, врахування окислювально-відновних потенціалів кожної людини, з останнім пов’язане виведення надлишкових елементів з організму, покращення і використання рекреаційних властивостей природних ландшафтів та ін.
Для більш повної характеристики ландшафтної та соціальної обумовленості онкозахворювань надалі людині потрібні подальші дослідження.
Література
Авцын А.П. Введение в географическую патологию. – М.: Медицина, 1972. – 328 с.
Адаменко О.М., Приходько М.М. Регіональна екологія і природні ресурси. – Івано-Франківськ: Таля, 2000. – 278 с.
Барановський В.А. Екологічна географія і екологічна картографія. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 252 с.
Волошин І.М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу. – Львів: Простір, 1998. – 356 с.
Воропай Л.І., Куниця М.О. Українські Карпати. – Київ: Вид-во «Радянська школа», 1996. – С.7-20.
Географічна енциклопедія України. В 3-х т. – Київ: Вид-во ІРЕ ім.Бажана, 1996. – 2 Т. – 120 с.
Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія: Навчальний посібаник. – Чернівці: Рута, 2001. – 248 с.
Гуцуляк В.М. Медична географія (екологічний аспект): Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 1997. – 726.
Івано-Франківська областіь. Екологічя і оптимізація природнокористування / Укладачі Приходько М.М., Савюк В.О., Дмитраш Н.В. та інші / - Івано-Франківськ, 1996. – С.3-4, 72-77.
Койнов М.М. Природа Станіславської області. – Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1960. – 102 с.
Койнов М.М. Ландшафтная характеристика предкарпатських природно-географических районо. – Географ. сб. Львов: Изд-во Львовского ун-та, 1961. – 120 с.
Методичні вказівки до практичних занять з медичної географії і екології / Укладачі: Гуцуляк В.М., Шевченко В.А. – Чернівці ЧДУ, 1991. – 38 с.
Природа Івано-Франківської області / За ред. Геренчука К.І. – Львів: Вища школа, 1973. – 160 с.
Фельдман Е.С. Медико-географические исследования территории Молдавии. – Кишинев: Штиница, 1977. – 170 с.
Міністерство освіти і науки України
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Географічний факультет
Кафедра фізичної географії та раціонального природокористування
Чабанюк Л.І.
Медико-екологічні особливості території
Івано-Франківської області.
(Дипломна робота)
Науковий керівник:
доц. Воропай Л.І.
ас. Присакар В.Б.
Допущено до захисту:
зав. кафедрою
проф. В.М.Гуцуляк
Чернівці, 2002
Висновки
В фізико-географічному положенні території Івано-Франківської облатсі ми виділяємо три типи ландшафтів: лісостеповий, лісовий, гірсько-лісовий. Ці ландшафти мають спільні риси:
майже суцільним поширенням в лісостепових ландшафтах лісовидних суглинків,
! |
Как писать рефераты Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов. |
! | План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом. |
! | Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач. |
! | Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты. |
! | Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ. |
→ | Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре. |