--PAGE_BREAK--
1.5 Розробка фрагмента поурочно-тематичного плану
Основним плануючим документом для вивчення теми служить поурочно-тематичнийплан. Урочно-тематичне планування занять застосовується у всіх училищах. В поурочно-тематичному плані система уроків фіксується так: указуються номери уроків по темі, кількість годинника на їх проведення, теми уроків і короткий їх зміст, мета уроку.
Тема уроку – це його головна думка; зміст – основні питання, що виражають єство учбового матеріалу.
Мета уроків при підготовці до теми намічається орієнтовно.
В поурочно-тематичному плані фіксуються основні об'єкти матеріально-технічного оснащення по кожному уроку. Він є, як правило, довготривалим документом, розрахованим на 4–5 років.
Іноді в поурочно-тематичному плані фіксуються і інші підготовчі елементи організації:
· позакласні заходи;
· види кружків роботи по предмету;
· завдання що вчаться по виготовленню учбово-наочних посібників.
Досвід показує, що застосування поурочно-тематичного планування забезпечує більш високу якість учбово-виховного процесу [1; 4].
В таблиці 1.5 представлен поурочно-тематичний план вивчення дисципліни «Охорона праці»
Тема: «Складання плану ліквідації аварій».
Кількість годин на дисципліну – 8 години.
Таблиця 1.5 «Поурочно-тематичний план вивчення дисципліни «Охорона праці»
1.6 Розробка переліку комплексно-методичного забезпечення для вибраної теми
Перелік комплексно-методичного забезпечення для вивчення теми «Складання плану ліквідації аварій»
Підручники:
а) Охорона праці у вугільній промисловості. К.З. Ушаков, Б.Ф. Кирі і ін. Під. ред. К.З. Ушакова. – М.: Нєдра, 1986. – 624 з.
Викладені положення законодавства по охороні праці у вугільній промисловості, її медично-біологічні і санітарно-гігієнічні основи, система заходів щодо оздоровлення умов праці в шахтах. Розглянуті основні джерела травматизму в шахтах, освітлені вимоги техніки безпеки при проведенні виробок в шахтах та ін. гірничих робіт. Приведені відомості по аналізу і прогнозуванню безпечних умов праці в шахтах, соціально – економічним аспектам охорони праці.
В даному підручнику тема розглянута в частині 4 «Попередження і ліквідація аварій на шахтах», розділ 24 «Гірничорятувальна справа», підрозділ 24.4 «План ліквідації аварій».
б) Хейфіц С.Я., Балтайтіс В.Я. Охорона праці і гірничо-рятувальна справа. 2-д изд., М., «Надра», 1978, 423 с.
Висловлені організаційно-правові основи, питання виробничої санітарії при підземній розробці родовищ, питання техніки безпеки при підземній розробці родовищ, додаткові заходи в шахтах небезпечних по газу і пилу.
Тема розглянута у третьому розділі «Гірничорятувальна справа», глава 57 «План ліквідації аварій основні правила ведення гірничорятувальних робіт»
1. Навчальний посібник.
2. Методичні рекомендації до виконання лабораторних (практичних) робіт.
3. План-конспект уроку по темі «План ліквідації аварій».
4. Поурочно-тематичний план по темі «План ліквідації аварій».
1.7 Характеристика учбово-матеріальної бази, яка повинна бути привернутий для вивчення вибраної теми
Учбово-виробничі бази є головними і першочерговими дидактичними складовими професійно-практичного навчання.
Як учбово-виробничі бази можуть виступати:
· учбово-виробничі майстерні;
· учбові ділянки і окремі учбові цехи безпосередньо на виробництві;
· учбові полігони;
· учбові господарства і ін.
Найпоширенішими є учбово-виробничі майстерні.
В таблиці 1.6 представлений перелік необхідних майстерних, кабінетів і лабораторій, які необхідні для вивчення теми: «Складання плану ліквідації аварій»
Таблиця 1.6 – Перелік необхідних майстерних, кабінетів і лабораторій по предметах професійно-технічного циклу.
В першому розділі курсової роботи був виконаний аналіз початкових умов:
· аналіз учбового плану;
· аналіз учбової дисципліни і її ролі в підготовки молодшого фахівця;
· розробка фрагмента поурочно-тематичного плану.
На основі аналізу перспективно-тематичного плану, для подальшої розробки вибираємо тему уроку: «Ліквідація аварій».
2.Організація і методика уроку вибраної теми
Тема: «Складання оперативної частини плану ліквідації аварій».
Цілі:
1. Освітня: вивчення основних вимог щодо складання Плану ліквідації аварій (ПЛА) і його оперативної частини; закріплення раніше вивченого матеріалу по темі: «Гірничорятувальна справа».
2. Виховна: виховати у учнів відчуття пошани до викладача, одногрупників, майбутньої професії; виробити дбайливе відношення до учбового устаткування, матеріалу і літератури; виховати пізнавальну самостійність, сумлінність, відповідальність, дисципліну, уважність при роботі.
3. Розвиваюча: розвинути і формувати творче і образне мислення, пам'ять, увагу, зосередженість, посидючість, спостережливість, уміння слухати; розвинути професійні і пізнавальні інтереси, самостійність.
Тип уроку: комбінований
Методи навчання:
- наочні: демонстрація плакатів;
- словесні: розповідь, пояснення, бесіда, роз'яснення;
- фронтальне опитування;
- методи контролю.
Дидактичне забезпечення:
- Плакати: «ОПЕРАТИВНА ЧАСТИНА ПЛАНУ ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЙ»
- Конспект повідомлення нових знань по темі: «План ліквідації аварій»
Структура уроку:
1. Організаційний момент (2–3 хв.): вітання, перекличка, повідомлення теми і цілі уроку.
2. Мотивація (3–5 хв.): повідомлення значущості вивчення даної теми.
3. Актуалізація знань (7–10 хв.): опит учнів по попередньому матеріалу.
4. Повідомлення нових знань (25 – 40 хв.).
5. Закріплення матеріалу (25–30 хв.)
6. Видача домашнього завдання (5 хв.): вказати літературу і необхідний об єм завдання.
Література
1. Охорона праці: Підручник для технікумів/ К.З. Ушаков, Б.Ф.Кірін, Н.В. Ножкін і др. Под ред. К.З. Ушакова. – М.: Нєдра, 1986. – 624 с.
2. Хейфіц С.Я., балтайтіс В.Я. Охорона праці. 2-е видання., переправ та доп. М., «Нєдра», 1978, 423 с.
План повідомлення нового матеріалу:
1. Призначення і зміст плану ліквідації аварій.
2. Оперативна частина плану ліквідації аварій.
Питання для актуалізації знань.
1. Основні положення гірсько-рятувальної справи.
2. Структура воєнізованого гірсько-рятувальній частини (ВГСЧ).
3. Організація служби і бойової підготовки ВГСЧ.
4. Оснащення ВГСЧ.
Фрагмент мотивації по темі
Вивчення даної теми є важливим з декількох причин: по-перше тому, що наступні теми, що будуть вивчатися з цієї дисципліни мають прямий взаємозв’язок з нею; а по-друге ця тема відповідає на багато питань пов’язаних з безпекою людини на виробництві та охороною праці.
Загальні положення
План ліквідації аварій (ПЛА) – це документ, що передбачає всі заходи порятунку людей, захоплених аварією в шахті, по ліквідації аварій в початковий період їх розвитку, а також визначаючий дії інженерно-технічних працівників, робочих і ВГСЧ при виникненні аварії.
Згідно Правилам безпеки ПЛА складається для кожної шахти, що знаходиться в експлуатації, будівництві або реконструкції.
Необхідність складання ПЛА визначається особливою важливістю чітких злагоджених дій всіх працівників шахти і ВГСЧ в початковий період розвитку аварії, коли час для ухвалення рішень украй обмежено, коли можливий прояв розгубленості і паніки, відсутність на місці керівників шахти і т. п. ПЛА, що готується завчасно на основі все стороннього аналізу можливих аварійних ситуацій, з урахуванням сучасних методів і засобів боротьби з аваріями, інженерного досвіду і особливостей шахти, дозволяє уникнути помилок при порятунку людей і ліквідації аварій.
ПЛА розробляється головним інженером шахти і командиром обслуговуючого шахту ВГСВ на кожні 6 міс., узгоджується з командиром ВГСО і затверджується технічним директором виробничого об еднания, головним інженером комбінату, тресту, радіо управління за 15 днів до введення плану в дію. ПЛА вивчається особами інженерно-технічного нагляду до його введення в дію. Робітники знайомляться з тією частиною плану, котра відноситься до їх місць роботи, і з правилами поведінки при аварії. Відповідальність за правильне складання ПЛА несуть головний інженер шахти і команди ВГСВ.
Регулярний (через 6 міс.) перегляд ПЛА диктується мінливістю умов роботи в шахті. Зміни і доповнення в ПЛА вносяться протягом доби, якщо введений новий, або ліквідована відпрацьована ділянка, змінена схеми вентиляції або шляхів виходу людей.
ПЛА знаходиться у головного інженера шахти, гірський диспетчера (чергового по шахті) і командира обслуговуючого шахту ВГСВ.
Відповідальним керівником робіт по ліквідації аварії є головний інженер шахти, а до його прибуття – гірський диспетчер (відповідальний черговий по шахті). Керівником гірсько-рятувальних робіт є командир взводу, обслуговуючого шахту, або у разі потреби командир загону, якщо він прибув на шахту.
ПЛА складається для всіх можливих місць аварій в шахті. Для зручності кожному місцю аварії привласнюється номер (позиція), який наноситься на схему вентиляції шахти, починаючи з поверхнею по руху свіжого струменя (надшахтна будівля, стовбур, околоствольний двір і т.д.).
Оперативна частина плану
ПЛА складається з оперативної частини, розподіли обов'язків між особами, що беруть участь в ліквідації аварії, і порядку їх дій, списку посадовців, установ, які повинні бути негайно сповіщений про аварію. Оперативна частина ПЛА приведена в ДОДАТКУ 1. Заповнення форми відповідає ДОДАТКУ 2.
Оперативна частина ПЛА складається із заходів, по порятунку людей і ліквідації аварій і описания маршрутів руху і завдань відділенням ВГСЧ кожної позиції аварії. При цьому в одну позицію південно об'єднувати декілька вироблень, якщо шляхи і ероприятия по безпечному висновку людей з них оди–! аковы, а також можливі випадки пожежі і вибуху
До оперативної частини плану додається схема вентиляції шахти; схема гірських вироблень з вказівкою місць розташування всіх протипожежних засобів, установки телефонів і засобів порятунку працюючих при аваріях, план поверхні шахти з вказівкою всіх виходів її, водоймищ і інших засобів пожежегасінні, складів аварійних матеріалів і устаткування, під'їзних шляхів; схема електропостачання шахти, плани околоствольних дворів діючих горизонтів з вказівкою місця розташування вентиляційних пристроїв і трубопроводів.
При складанні ПЛА повинні бути ретельно продуманні шляхи виходу людей. В уникнення непорозумінні шляхи виходу людей повинні вказуватися для кожного місця роботи і кожного випадку аварії. Слід мати на увазі, що при вибухах газу і пилу повинен передбачатися вихід людей на поверхню, При порятунку людей дуже важливе, а у ряді випадків вирішальне значення має правильний вибір вентиляційних режимів при аваріях. Як приклад можна привести випадок пожежі в стовбурі бельгійської шахти «Буадю-Казье», коли через неможливість реверсувати вентиляційний струмінь загинули всі 263 люди, працюючі у шахті. В ПЛА приводяться основні рекомендації для найбільш характерних позицій аварій. При виборі вентиляцііонних режимів у разі аварії необхідно керуватися наступними вимогами:
продолжение
--PAGE_BREAK--- максимальне обмеження області розповсюдження образних отруйних продуктів пожежі або вибуху;
- забеспечення виходу людей по виробленнях з свіжим струменем
- недопущення скупчення небезпечних концентрацій вибухових газів, щоб уникнути їх вибухів (особливо при пожежах).
- скорочення притоки свіжого повітря у пожежі з метою недопущення його розвитку;
- забеспечення колективного захисту рятувальників;
- стійкість і керованість режимом вентиляції.
План ліквідації аварії складається на початковий період її і передбачає в основному першочергові заходи щодо порятунку людей (шляхи виходу захоплених аварією людей, вентиляційні режими, шляхи проходження ВГСЧ) і ліквідації аварії, а також загальний напрям подальших робіт.
Проте при всякій аварії звичайно виникають такі обставини, які вимагають уточнення і конкретизації плану ліквідації аварії. З цією метою відповідальним керівником робіт по ліквідації аварії та керівником гірничо-рятувальних робіт на основі діючого на шахті плану ліквідації аварії складається оперативний план ліквідації аварії, який враховує конкретну обстановку і додаткові відомості об аварії, що поступили від робітників і технагляду шахти.
Оперативний план ліквідації аварії складається після видачі завдань першим прибулим на шахту відділенням ВГСЧ. Він має наступну форму, представлену у ДОДАТКУ 3 форма 1.
Оперативний план твердженню не підлягає. При його складанні можуть бути врахований рекомендації фахівців і експертів.
При складанні оперативного плану в першу чергу розв'язується питання про виклик сусідніх гірсько-рятувальних частин. Останні викликаються негайно, якщо на шахті відбулася крупна аварія (вибух Метану, пилу, пожежа і т. п.).
В оперативному плані знаходять віддзеркалення наступні питання:
– роботи по порятунку захоплених аварією в шахті людей;
– вентіляційний режим для шахти в цілому і для окремих ділянок на різних етапах ліквідації аварії;
– спосіб і заходи щодо ліквідації аварії;
– забеспечення робіт по ліквідації аварії матеріалами;
– мероприятия по забезпеченню безперебійної роботи на не захоплених аварією ділянках.
Одним з призначень оперативного плану є координація дій адміністрації шахти і ВГСЧ.
В оперативному плані ліквідації аварії указуються відповідні заходи, терміни їх виконання і відповідальні за їх виконання особи з числа технічного персоналу шахти і працівників ВГСЧ. В процесі роботи по ліквідації аварії оперативний план звичайно доповнюється, уточнюється і коректується.
Оперативний журнал по ліквідації аварії ведеться для реєстрації всіх дій, зроблених адміністрацією шахти і ВГСЧ для ліквідації аварії. В оперативному журналі указуються аварійна обстановка на шахті і її подальші зміни, час прибуття на шахту ВГСЧ, їх чисельність, зміст і час видачі оперативних завдань, отриманих ВГСЧ від відповідального керівника робіт по ліквідації аварії і керівника гірсько-рятувальних робіт; час спуску в шахту відділень з переліком їх основного оснащення; завдання працівника шахти і результати їх виконання; аналізи проб шахтного повітря; час прибуття відділень на підземну базу, час їх відходу з бази на виконанні завдань, інформація про хід виконання завдань, час повернення на базу, час виходу відділень з шахти; час відправлення ВГСЧ з шахти по ліквідації аварії.
Форма оперативного журналу представлена у ДОДАТКУ 3 форма 2.
До оперативного журналу додаються схеми і ескізи, складені при ліквідації аварії, а також всі оперативні плани ліквідації аварії. Ніяких стирань в оперативному журналі не допускається. Всі виправлення повинні вноситися шляхом закреслення неправильного запису і внесення правильного запису на вільному незаповненому місці.
Окрім оперативного журналу на командному пункті ведуться журнал обліку роботи відділень ВГСЧ на ліквідації аварії і добовий графік черговості робіт ВГСЧ.
Домашнє завдання:
1. Хєфіц С.Я, Балтайтіс В.Я. Охорона праці.М., «Нєдра», 1978, 423 с. Глава 57 § 209–210.
2. Охорона праці: Підручник для технікумів/ К.З. Ушаков, Б.Ф.Кірін, Н.В. Ножкін і др. Под ред. К.З. Ушакова. – М.: Нєдра, 1986. – 624 с. Частина 4 § 24.4
3. Індивідуальне завдання з поглибленим вивченням одного з аспектів професійного навчання. Аналіз основних законодавчих документів про освіту в Україні
3.1 Основні поняття та їх визначення
Акредитація – процедура надання вищому навчальному закладу певного типу права провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.
Викладання – процес передачі навчальної інформації педагогом у ході навчання
Вища освіта – рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації.
Вищий навчальний заклад – освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і дії відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність.
Державна атестація осіб, які закінчують вищі навчальні заклади – встановлення відповідності рівня якості отриманої ними вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти по закінченню навчання за напрямом, спеціальністю.
Діяльність – взаємодія людини з навколишнім середовищем, якій характерні наявність мети, мотивації та в результаті якої створюється матеріальний або інтелектуальний продукт.
Закон – нормативно-правовий акт, який приймається в особливому порядку органом законодавчої власті (Верховна Рада України), та обладає найвищою юридичною силою, та регулює найбільш важливі суспільні відносини.
Зміст вищої освіти – обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва.
Зміст навчання – структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації.
Кафедра – базовий структурний підрозділ вищого навчального закладу (його філій, інститутів, факультетів), що проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізації чи навчальних дисциплін і здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямом.
Кваліфікація – це рівень підготовленості людини до виконання того чи іншого виду професійно-трудової діяльності.
Кваліфікаційна характеристика випускника ПТНЗ – ці сукупність вимог, які визначають його професійні знання, вміння, навички, що розроблюються спеціальним органом виконавчої влади в галузі ПТО.
Ліцензування – процедура визнання спроможності вищого навчального закладу певного типу розпочати освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення;
Навчання – спільна діяльність педагога та учня по засвоєнню учнем систематизованих знань, умінь і навичок. Результатом навчання є навченість.
Нормативно – правовий акт – це прийнятий суб’єктом правотворчості письмовий акт – документ, який містить норми права.
Нормативний термін навчання – термін навчання за денною (очною) формою, необхідний для засвоєння особою нормативної та вибіркової частин змісту навчання і встановлений стандартом вищої освіти.
Освіта – процес та результат засвоєння систематизованих знань, вмінь та навичок, а також соціально – історичного досвіду попередніх поколінь, виражених у нормах та правилах поведінки.
Освітній рівень вищої освіти – характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості інтелектуальних якостей особи, достатніх для здобуття кваліфікації, яка відповідає певному освітньо-кваліфікаційному рівню.
Освітня діяльність – діяльність, пов'язана з наданням послуг для здобуття вищої освіти, з видачею відповідного документа.
Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти – характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.
Педагог в ПТНЗ – це інженерно – педагогічний працівник, який володіє знаннями, вміннями, та навичками в предметній галузі, тобто в області професії по якій він здійснює підготовку, а також в області теорії та практики професійного навчання та професійного виховання.
Професія – це обумовлений суспільним розподілом праці рід постійної діяльності, який узгоджується з нормами загальнолюдської моралі, базується на екоцентричній екологічній свідомості і є джерелом матеріального забезпечення людини.
Професійна освіта – це процес, продукт та результат засвоєння систематизованих знань, вмінь та навичок, необхідних для кваліфікованої діяльності в межах тієї чи іншої професії, а також правил та норм поведінки, прийнятих у визначеній галузі.
Професійно-технічне навчання – складова професійно-технічної освіти. Професійно-технічне навчання передбачає формування у громадян професійних умінь і навичок, необхідних для виконання певної роботи чи групи робіт, і може здійснюватися у професійно-технічних навчальних закладах, а також шляхом індивідуального чи курсового навчання на виробництві, у сфері послуг.
Професійно-технічний навчальний заклад – це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Рівень професійної діяльності – характеристика професійної діяльності за ознаками певної сукупності професійних завдань та обов'язків (робіт), які виконує фахівець.
Рівень акредитації – рівень спроможності вищого навчального закладу певного типу провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації.
Спеціальність – це різновид професійної діяльності, охоплюючий вузьке коло робіт в професійній праці.
Стаття – це норма права, формально визначає загальнообов’язкові правила поведінки, які встановлені або санкціоновані, а також гарантоване державою, направлено на упорядкування суспільних відносин.
Стандарт вищої освіти – сукупність норм, які визначають зміст вищої освіти, зміст навчання, засіб діагностики якості вищої освіти та нормативний термін навчання.
Студент (слухач) – особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною (очною), вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.
Факультет – основний організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ вищого навчального закладу третього та четвертого рівнів акредитації, що об’єднує відповідні кафедри і лабораторії. Факультет створюється рішенням Вченої ради вищого навчального закладу за умови, якщо до його складу входить не менше ніж три кафедри і на ньому навчається не менше ніж 200 студентів денної (очної) форми навчання.
Якість вищої освіти – сукупність якостей особи з вищою освітою, що відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість і обумовлює здатність задовольняти як особисті духовні є матеріальні потреби, так і потреби суспільства.
Якість освітньої діяльності – сукупність характеристик системи вищої освіти та її складових, яка визначає її здатність задовольняти встановлені є передбачені потреби окремої особи або(та) суспільства.
3.2 Головні нормативно-правові акти про професійно-технічну та вищу освіту в Україні
Система освіти в нашій державі, що склалася в останні роки, пройшла великий і складний шлях розвитку, не припиняючись розвиватися і удосконалюватися. Система професіонально – технічної освіти бере свій початок від багатоманітних професійних шкіл, учбових майстерень, ремісничих, залізничних училищ і шкіл фабрично-заводського навчання. Сьогодні професійно-технічна освіта одна з провідних ланок освітнього комплексу країни, взаємозв'язане з виробництвом. Основні вимоги по підготовки кваліфікованих робітників пред'являє бурхливий розвиток науки, техніки і інформаційних технологій. Корені зміни, що відбуваються в нині суверенній Україні, пов'язані з відмовою від старого напряму і курсу розвитку в політиці і економіці і інтенсивними спробами вийти на рівень розвитку передових країн світової спільноти.В цих умовах реформування системи освіти і її інститутів стає насущною потребою.
Законодавчою базою, яка визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійно-технічної та вищої освіти України; спрямована на врегулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної підготовки громадян України; створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках є Закони України про «Професійно-технічну освіту» вiд 10.02.1998, №103/98-ВР, та Закон України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 року, №2984 – ІІІ.
3.3 Аналіз Закону «Про професійно-технічну освіту в Україні»
Закон України про «Професійно-технічну освіту» вiд 10.02.1998 визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійно-технічної освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках.
Закон складається з 12 розділів та 54 статей.
Розділ 1. Загальні положення. Цей розділ містить статті: про Законодавство України про професійно-технічну освіту; завдання Закону України «Про професійно-технічну освіту»; основні визначення у галузі та системі профтехнічної освіти; право на здобуття профтехнічної освіти.
Розділ 2. Управління та організація професійно-технічної освіти. Даний розділ представлений такими статями: органи державного управління професійно-технічною освітою; повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері профтехнічної освіти; повноваження міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані ПТНЗ; повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у галузі управління профтехнічною освітою; міжгалузева рада з професійно-технічної освіти; нормативно-правові акти в галузі професійно-технічної освіти; форми профтехнічної освіти; ступеневість профтехнічної освіти; прийом громадян до ПТНЗ; освітньо-кваліфікаційні рівні професійно-технічної освіти; документи про професійно-технічну освіту.
Розділ 3. Професійно-технічні навчальні заклади. В цьому розділі містяться статі про існуючі в Україні типи профтехнічних навчальних закладів та їх визначеннями; умови та порядок створення профтехнічного навчального закладу; засновники ПТНЗ; статус ПТНЗ; основні повноваження та напрями діяльності ПТНЗ; органи громадського самоврядування ПТНЗ; керівник ПТНЗ.
Розділ 4. Організація навчального процесу в професійно-технічних навчальних закладах. Цей розділ містить статті: про форми організації навчального процесу; контроль знань, умінь та навичок учнів, слухачів, їх кваліфікаційна атестація; навчальний та канікулярний час учня, слухача; робочий час педагогічного працівника; участь підприємств, установ, організацій у здійсненні профтехнічної освіти; науково-методичне забезпечення ПТНЗ.
продолжение
--PAGE_BREAK--