Статеве виховання підлітків

Зміст
Вступ
I Розділ. Теоретичні питання статевого виховання
1.1 Сутність поняття статевого виховання, особливостістатевого виховання підлітків.
1.2 Особливості статевого виховання підлітків різноїстатті.
1.3     Педагогічніумови успішного статевого виховання підлітків.
II. Розділ.Реалізація педагогічних умов в досвіді вчителівзагальноосвітніх шкіл.
2.1 Досвід класного керівника у реалізаціїпедагогічних умов статевого виховання підлітків.
2.2 Роль директора школи в організації статевоговиховання підлітків
2.3 Розробка тесту-бесіди
Висновок
Використана література
Додаток

Вступ
Середсучаснихпедагогічних проблем однією з суспільно важливих є зниженнявіку початку неповнолітніми статевого життя, що супроводжується зростаннямкількості штучного переривання вагітності, розширенням діапазону венеричнихзахворювань, появою серед школярок матерів-одиначок.
Ціявища свідчать про недостатню ефективність роботи, яка здійснюєтьсяпедагогічними працівниками із школярами у напрямі статевого виховання, пронедостатню теоретичну й методичну підготовку вчителів, про низький рівеньпедагогічної культури батьків. Як наслідок виникають суперечності між значнимвиховним потенціалом школи та сім’ї щодо статевого виховання та недостатнімйого використанням у виховній практиці, а також організованим виховним процесомшколи і стихійним впливом на учнів навколишнього соціального середовища(вуличні підліткові групи, шкідливі художні фільми тощо). Отже, актуальною проблемою, щопостала перед системою освіти, є здійснення статевого виховання молоді.Необхідність статевої просвіти молодого покоління практично не викликаєсумнівів ані в батьківської, ані в педагогічної громадськості… Відповідно доНаціональної програми планування сім"ї, прийнятої Кабінетом МіністрівУкраїни, та Національної програми «Діти України» особлива увагаприділяється питанням гігієнічного виховання та підготовки молоді до створеннямайбутньої сім"ї та народженню здорової дитини.
Актуальністьцієї проблеми, її виключно важливе значення для теорії і практики вихованняобумовили вибір теми курсової роботи «Статеве виховання підлітків»
Мета: вивчення теоретичних питань статевого виховання підлітків та виявленняпедагогічних умов його успішного здійснення

Завдання
1.        на основіаналізу психо-педагогічної літератури розкрити сутність понять статевевиховання, виявити особливості статевого виховання підлітків.
2.        Виявитипедагогічні умови успішного здійснення статевого виховання
3.        Реалізаціїпедагогічних умов успішного статевого виховання у практиці роботи вчителівзагальноосвітніх шкіл.
Об’єкт дослідження — процес статевого виховання учнівзагальноосвітньої школи.
Предметдослідження –педагогічні умови статевого виховання старших підлітків.Методи дослідження:аналіз наукової літератури з теми дослідження, аналіз та узагальнення масовогоі передового педагогічного досвіду. Анкетування. Експеремент.

I.Розділ. Теоретичні питаннястатевого виховання.
 
1.1 Сутність поняттястатевого виховання, особливості статевого виховання підлітків
СТАТЕВЕ ВИХОВАННЯ — система медичних тапедагогічних заходів, спрямованих на виховання у дітей, підлітків і молодірозумного, здорового ставлення до питань статі. Статеве виховання за змістомвключає анатомо-фізіологічну просвіту підлітків та юнаків, формування відчуттястаті, свого соціального призначення, виховання гігієни статі та гігієнистатевого життя, просвіту з питань захворювань і пошкоджень статевих органів.Цілеспрямований, систематичний розвиток у дітей культури емоційних відносин міжстатями, волі, вміння керувати своїми почуттями та вчинками. Мета статевоговиховання у формуванні в молоді статевої етики, естетики та гігієни, культуриінтимних відносин, любові та сімейного життя, формування наукових знань профізіологічних особливостей організму, морально-етичні норми і стосунки міжхлопчиками та дівчатками. Статеве виховання школярів здійснюється за декількомаосновними напрямками в процесі організації спілкування хлопчиків та дівчат здитячих років у змістовній праці та відпочинку, через етичну просвіту упитаннях товариства, дружби, любові, в старшому віці -у питаннях статевої моралі,через опосередкований вплив сім ї та ознайомлення старшокласників з основамипідготовки до сімейного життя. [12, c.44-46]
Культура статевого життя– частина культури суспільства. Безліч різноманітних обставин спричинили те, щопсихо-сексуальна культура виявилася доситьнизькою. Ситуація, що склалася, сприяє виникненню проблем, які у свою чергузначно впливають на психіку, здоров’я і особисте щастя. Культура статевого життя залежить від сформованої статевої свідомості. Це вказує на те, щовиникла необхідність розробки і формування сучасної етики в питаннях статі, яка вібрала би в себе зразки і принципиповедінки в статевому житті, які опираються на сучасні знання в цій області.Вони повинні враховувати оптимальні біологічні, психологічні, соціальні іетичні характеристики, які можуть служити зразками для виховання. Соціалізація сексуальної поведінкипроявляється в засвоєнні сексуальних і суспільних норм, в сексуальній культурі,яка обумовлена статевим вихованням і сексуальною просвітою, в сексуальному досвіді.Поняття культурапоходить від латинського «сulture», що означає виховання, освіта, розвиток. Вонавідображає закономірності розвитку суспільства на тому чи іншому етапі івключає в себе рівень освіченності, вихованості людей, а також рівень оволодінняними якоюсь галуззю знань або діяльністю. Культура виступає як концентрований,організований досвід людства, основа розуміння, осмислення оточуючої дійсності,інтеграції будь-якої спільноти, реалізації потенцій людей. Будь-яка особистістьвиступає по відношенню до культури в декільких іпостасях: як “продукт”культури, який засвоює її норми, цінності, технології діяльності в процесісоціалізації; як “споживач” культури, який використовує її норми і правила,типові шляхи самоідентифікації і самореалізації в своїй соціальній практиці; як“виробник” культури, який творчо породжує нові форми культури.; як трансляторкультури, що передає інформацію про її норми, цінності, зразки іншим людям. Говорячипро психосексуальну культуру, зазначимо, що вона є складовою загальної культурилюдини. Вона передбачає формування такої поведінки, яка відповідає вимогам інормам того суспільства, в якому формується особистість людини. Психосексуальнакультура передається від покоління до покоління формує масову і індивідуальнустатеву свідомість. Шляхи цієї передачі позначаються терміном “статевевиховання”, яке передбачає вплив суспільства на психосексуальний розвиток істановлення особистості людини.[2,c.55-58] Значне місце в формуванні статевої свідомості належить просвіті –знанням про статеві відмінності, фізіологію і психологію статі, психосексуальніпроцеси і стосунки. Формування статевої свідомості через виховання і просвіту можнарозглядати як прогресивні формисоціалізації особистості. Статеве виховання — складова загального процесувиховної роботи школи і сім'ї, що забезпечує правильний статевий розвиток дітейі молоді.
Потребав поліпшенні статевого виховання учнівської молоді в сучасній школі зумовленаприскореним статевим розвитком школярів (акселерація), недостатнім рівнемобізнаності неповнолітніх у статевій сфері, отриманням ними інформації з цьогопитання (нерідко перекрученої, вульгарної) переважно на вулиці, статевоюрозпустою певної частини неповнолітніх, проституцією та злочинністю настатевому ґрунті. Значнийвплив справляє на них порнографія, кіно- та телепродукція на сексуальнутематику, що руйнує психіку неповнолітніх. Усе це виявляється в недостатнійпідготовленості багатьох молодих людей до створення сім'ї, виконання родиннихобов'язків, що в майбутньому призводить до розлучень. [8, c. 23-26]
У статевомувихованні насамперед необхідно враховувати вікові особливості школярів. Так, умолодшому шкільному віці відбувається самоусвідомлення дітьми своєї статевоїналежності, закладаються психологічна та емоційна основи сексуальності —сором'язливість чи розв'язність, різкість чи м'якість, ласкавість чи грубість,доброта чи злість, щедрість чи скупість тощо. Еротична чутливість виявляєтьсячерез внутрішню рецепцію (зона геніталій). У цьому віці діти активно засвоюютьпринципи спілкування людей різної статі. Більшість молодших школярів ще шукаютьрозгадку секрету дітонародження, таємниці материнства. Власне сексуальна сфераперебуває у стадії спокою.
У періодстатевого дозрівання в підлітка зростає інтерес до протилежної статі,збільшується статевий потяг, стає актуальною інформація сексуального характеру.Велику увагу представники обох статей звертають на вторинні статеві ознаки, їхсвоєчасна поява і типовий для цього віку стан дає змогу відчути себе повноціннимичоловіками і жінками, проте вони відчувають невпевненість щодо пов'язаних з цимстатусом ролей і функцій. З'являється схильність виділяти вторинні статевіознаки як переваги зовнішності саме представників іншої статі. [3, c.106-109]
«Підлітковийвік — це період, коли людина «проростає» з дитинства у новий стан, переживаючипочаток становлення своєї особистості. У цей період відбувається інтенсивнийрозвиток особистості у двох напрямках: 1) прагнення до засвоєння і оволодіннядіапазоном соціального простору (від підліткових груп до життя в країні та заїї межами); 2) прагнення до особистісної рефлексії на свій внутрішній, інтимнийсвіт (через автономію від близьких). У підлітковому віці втрачається наявний в дитинствібаланс в діяльності ендокринної і нервової системи, а новий лишевстановлюється. Ця перебудова відбивається на внутрішніх станах, реакціях,настрої підлітка і часто є основою його загальної врівноваженості чироздратованості, вибуховості, збудженості, рухової активності, періодичноїапатії, в'ялості.[4, c.33-37] Статеве дозрівання і зрушення у фізичному розвитку мають неабиякезначення при появі нових психологічних утворень. По-перше, ці дуже відчутні длясамого підлітка зміни роблять його об'єктивно більш дорослим і є одним ізджерел відчуття власної дорослості, яке з’являється грунтуючись на уявленні просвою схожість з дорослими. По-друге, статеве дозрівання стимулює розвиток інтересу до протилежноїстаті, появу нових відчуттів, почуттів та переживань. Міра внутрішньоїзайнятості і зосередженості підлітка на нових відчуттях і переживаннях, їхнємісце в його житті визначається як широкими соціальними умовами, так іконкретними індивідуальними обставинами життя підлітка, особливостями йоговиховання. [6, c.22-26]
Негативновпливати на життя, поведінку підлітка можуть книги і кінофільми, призначенілише для дорослих. Все це разом, а також розмови з ровесниками про проблемикохання і статі провокують розвиток підвищеного інтересу до інтимного бокулюдських стосунків, еротичних тенденцій. Кардинальні зміни у структурі особистості дитини, яка вступає впідлітковий вік, визначаються якісним зрушенням у розвитку самосвідомості, щопризводить до порушення попередніх відносин між дитиною і середовищем. Домінуючим і специфічнимновоутворенням в особистості підлітка є уявлення про себе, і вже не як продитину. Підліток починає відчувати себе вже дорослим, прагне бути і вважатисядорослим. Підліток заперечує свою приналежність до дітей, але у нього ще немаєвідчуття справжньої, повноцінної дорослості, хоча є потреба, щоб його визналидорослим. Відчуттядорослості може з’явитися в результаті усвідомлення і оцінки зрушень уфізичному розвитку і статевому дозріванні, які є досить відчутними для підліткаі роблять його дорослішим об'єктивно, але лише у власному уявленні. Наростаюча акселерація створює умовидля більш ранньої, ніж у попередні роки, появи у дитини цього новогосамовідчуття. Першим серед питань, які цікавлятьмолодих людей, стоять питання про психологічні особливості дівчат і хлопців,нормативну статеву поведінку, наслідки ранніх статевих стосунків та засобиконтрацепції. [13, c. 66-68]
Великіможливості для статевого виховання школярів закладені в навчальних програмах зрізних предметів. Уже в молодших класах на уроках рідної мови, читання,природознавства діти знайомляться з такими важливими питаннями, як сім'я, праваі обов'язки її членів, взаємодопомога, сімейні традиції; материнство ібатьківство; статеві відмінності в природі та суспільстві; розподіл обов'язківпід час виконання певної роботи; чоловічі й жіночі професії. У середніх істарших класах вивчення навчальних предметів дає широкі можливості дляпоглиблення й розширення знань учнів у цьому напрямі. Так, на урокахукраїнської літератури розкривається моральна краса рідного народу, його уявленняпро щастя, під яким розуміють не лише кохання та сімейне благополуччя, а йправильний вибір місця в житті, прагнення до кращого майбутнього, поєднанняособистого й суспільного. На уроках історії учні знайомляться з розвиткомшлюбно-сімейних відносин, історією моногамного шлюбу, з сім'єю як соціальнимявищем. На уроках правознавства — зі змістом основних положень законодавствапро сім'ю, шлюб, державний захист сім'ї та дитинства. [9, c. 50-54]
Особлива рольу статевому вихованні учнів належить урокам біології, на яких вони дістаютьуявлення про розмноження і розвиток живих організмів; статеве і нестатеверозмноження; органи розмноження (будова чоловічих і жіночих статевих органів);дітородну функцію людини; вплив нікотину, алкоголю і наркотиків на спадковість;спадкові захворювання; ембріональний розвиток, гігієну вагітності; віковуперіодизацію розвитку дитини; статеве дозрівання і відхилення у статевомурозвитку; ранні статеві контакти та їх шкідливі наслідки; статеву гігієну таін.
Уморально-естетичній підготовці до сімейного життя використовують уроки музики іспівів. Уроки фізкультури не лише сприяють формуванню фізичних якостейособистості, а й необхідних у сімейному житті моральних якостей: чесних, щирихстосунків між особами різної статі. Крім того, заняття фізкультурою послаблюютьпередчасний статевий потяг, переключають гормональну активність статевогодозрівання на іншу діяльність, що поліпшує фізичний і розумовий розвитокшколярів.
Шкільнийкомпонент базового навчального плану передбачає вивчення в 10 класі курсу«Етика і психологія сімейного життя», який систематизує знання зі статевоговиховання, набуті учнями під час вивчення інших предметів, поглиблює і доповнюєїх.
Важливою устатевому вихованні учнів є позакласна виховна робота. Виховні заходи покликаніознайомити їх із міжстатевими стосунками і шлюбно-сімейними відносинами(бесіди, лекції, диспути, конференції, вечори запитань та відповідей та ін.),формувати правильну поведінку в міжстатевому спілкуванні, виконання властивоїстатевої ролі в суспільстві (спільну трудову діяльність учнів різної статі,виконання громадських доручень, організація туристичних походів, шкільних свят,спільне дозвілля тощо). [10, c.88-90]
Особливемісце у статевому вихованні належить родині, де дитина щодня знайомиться звеликою кількістю взірців і форм поведінки батьків у різних ситуаціях.Найважливішими завданнями сім'ї у статевому вихованні є: виховання жіночностіта мужності, статева просвіта і сексуальне виховання, формування досвідунестатевої любові, підготовка до виконання численних подружніх ролей умайбутній власній родині.
У періодстатевого дозрівання підліткам, на думку А. Макаренка, особливо потрібендушевний контакт з батьками. Неприпустиме «шпигування» за дітьми, підозрілеставлення до дружби дітей різної статі. Це робить їх потайними, замкненими,позбавляє дорослих можливості благотворно впливати на їхню психіку і поведінку.
 
1.2Особливості статевого виховання підлітків різної статі
Статеведозрівання впливає на психіку підлітка: починають формуватися чоловіча і жіночапсихологія, з'являються викликані статевим потягом відповідні думки, інтерес допротилежної статі, книг, кінофільмів, розмов дорослих на інтимні теми. Статевий потяг і енергія знаходятьвихід не обов'язково в статевому об'єкті. Це можуть бути різні види діяльності(туризм, спорт, музика та ін.), що вельми важливо для виховання особистості,оскільки раннє збудження дитячої сексуальності психологічно шкідливе, затримуєподальший психосексуальний розвиток.
В юнацькомувіці особистість загалом досягає фізичної зрілості, остаточно формуєтьсястатева система. У юнаків цей період бурхливіший, ніж у дівчат, іхарактеризується підвищеною статевою збудливістю, різким зростанням еротичнихінтересів і фантазій, потягом до осіб протилежної статі й підвищеноюзакоханістю. Завершується первинна соціалізація, громадське становленняособистості, її соціальне самовизначення, активне входження в суспільне життя,формування духовних цінностей.
Знаннявихователями проблем, що можуть виникати на різних етапах статевого розвитку,дає змогу краще зрозуміти стан особистості школяра і педагогічне доцільнобудувати стосунки з ним, організовувати виховний вплив. [1, c. 34-38]
У статевомувихованні учнівської молоді важливо зосередитися на формуванні моральних «гальм»,які б запобігали відхиленням від норми у статевій поведінці, підготовці досімейного життя. Педагоги повинні акцентувати на морально-психологічнихпитаннях, розв'язання яких сприяло б формуванню правильних взаємин між статями,унеможливлювало статеву розпусту, закладало підвалини міцної сім'ї вмайбутньому. Передусім необхідно виховувати в учнів повагу до себе, чоловічу тажіночу гідність.
Виходячиз потреби врахування особливостей статі в підготовці молоді до сімейного життя,В. Сухомлинський стверджував, що хлопці повинні отримати «чоловіче виховання»(загартовування, важчі роботи, допомога старшим і дівчатам тощо). Нагадування: «Ти чоловік» сприяєвихованню лицарського ставлення до дівчини. У свою чергу, дівчата маютьотримати «жіноче виховання». При цьому строгість дівчини, її вимогливість інетерпиме ставлення до зла і несправедливості, прагнення бути самобутньою,яскравою, незалежною особистістю є своєрідним засобом виховання в юнаківякостей чоловіка. «Вихованн Виховання стійких, мужніх, незламних, непримиреннихдо зла жінок — це, на наш погляд, одне з найважливіших завдань формуваннялюдини». Підліткам слід прищеплювати повагу до представників протилежної статі,особливо до жіночої, щоб юнак бачив у ній дівчинку, подругу, майбутню дружину,матір своїх дітей, а не лише біологічно протилежну стать. Самоповага й повагадо протилежної статі є тим моральним гальмом, яке регулює взаємини між статями.Найінтенсивнішу виховну роботу слід проводити в підлітковому віці, коли дівчатастатево дозрівають швидше і спостерігається розрив у стосунках хлопців ідівчат, що може позначитися на ставленні до протилежної статі в майбутньому. [5,c.56-58]
А. Макаренковважав за доцільне проведення серйозних бесід (окремо з хлопцями і дівчатами) зпитань статевої гігієни, а в старшому віці — з проблем небезпеки венеричнихзахворювань. Такі бесіди повинні заторкувати «статеву мораль». Привід до них —цинічні розмови, підвищений інтерес до чужих сімейних справ, підозріле і нецілком пристойне ставлення до закоханих пар, легковажна дружба з дівчатами,неповага до жінки та ін. [7, c.72-75]
Винятковезначення у статевому вихованні має формування у хлопців і дівчатсором'язливості, почуття відповідальності за свої дії. Вони мають усвідомити,що статеві зв'язки без справжнього почуття є вульгаризацією статевих бажань,яка позбавляє людину високого і прекрасного почуття. Легковажне статеве життяможе стати причиною трагедій майбутньої сім'ї.
Паралельноповинна відбуватися загальносоціальна, моральна, психологічна, правова та господарсько-економічнапідготовка молоді до сімейного життя. Кожен з цих видів підготовки передбачаєознайомлення учнів з певними питаннями життя й діяльності сім'ї.
Загальносоціальнапідготовка. Виховання правильного розуміння дорослості, почуття відповідальностіза свої вчинки; ознайомлення з особливостями сучасної сім'ї, її значенням ужитті людини та суспільства; формування у школярів здатності планувати іреалізовувати свій життєвий шлях, самостійно приймати рішення з життєвоважливих питань; виховання бережливого ставлення до свого здоров'я і піклуванняпро здоров'я інших, уміння вести тверезий спосіб життя; проблеми вихованнядітей в сім'ї.
Моральнапідготовка. Виховання готовності будувати сім'ю і рис сім'янина (доброти,чуйності, ніжності, турботливості, доброзичливості, терплячості, принциповості,вміння слухати й розуміти іншу людину, вірності й обов'язковості); вихованняпочуттів честі та гідності у між-статевих стосунках, критичного ставлення донеправильних установок стосовно протилежної статі — негативізму, споживацтва,байдужості тощо; ознайомлення з системою вимог, яким повинна відповідати кожнастать, з правилами подружнього життя, культурою та етикою поведінки в сім'ї;організація досвіду нестатевої любові.
Психологічнапідготовка. Спрямованість на іншу людину, розуміння її зовнішніх виявів івнутрішніх станів; розвиток уміння помічати переживання іншої людини,психологічно підтримувати її, формування таких рис, як симпатія, емоційнагнучкість, емоційна стабільність, розуміння потреб партнера, поблажливість,адаптивність, здатність поступатися; розвиток психологічної привабливостіособистості, здатність до контакту з іншими людьми, вміння спілкуватись іспівпрацювати; ознайомлення учнів з психологічними основами дружби і кохання,морально-психологічного клімату в сім'ї, етапами досягнення подружньоїсумісності, умовами гармонізації сімейних стосунків; навчання розумінняпсихологічних відмінностей чоловіка і жінки, вміння враховувати їх уміжстатевому спілкуванні, готовності долати конфліктні ситуації у цихстосунках; ознайомлення з прийомами саморегуляції, зняття стресів, самоконтролюта самокорекції поведінки.[11, c.42-48]
 
1.3Педагогічні умови успішного статевого виховання підлітків
Виходячиз загальних цілей статевого виховання, а саме — виховати здорову і ціліснуособистість жінки та чоловіка, які можуть адекватно усвідомлювати своїпсихологічні і фізіологічні особливості відповідно до існуючих у суспільствісоціальних і моральних норм і зможуть установлювати оптимальні стосунки з людьмисвоєї та протилежної статі у всіх сферах життя, можна виділити кілька основнихзавдань або напрямків статевого виховання.
1.Статеворольове виховання, що допомагає формуванню психологічної мужності іжіночості та встановленню оптимальних комунікативних настанов чоловіків іжінок.
2.Сексуальне виховання, спрямоване на оптимізацію формування сексуально-еротичнихорієнтацій і сексуальної свідомості в контексті психосексуальної культури іморальних вимог.
3. Підготовкадо відповідального шлюбу як формування подружніх ролей і вироблення настановвзаємно відповідального партнерства.
4. Підготовкадо відповідального батьківства, що припускає формування рольової поведінкиматері та батька стосовно дітей і вироблення оптимальних репродуктивнихнастанов.
5. Формуванняздорового способу життя через роз'яснення залежності сексуальності, шлюбу ібатьківства від таких шкідливих звичок, як паління, алкоголізм, наркоманія, відвенеричних захворювань та ін.
Усі цінапрямки, які повинні ставати предметом спеціальних уроків, є взаємозалежнимита взаємообумовленими складовими цілісного процесу, що має починатися з першихроків життя дитини.
Спираючись навеликий досвід багатьох країн, сексуальне виховання можна (і, очевидно,потрібно) умовно поділити на п'ять етапів.
Перший (з 2до 7 років) містить у собі пізнання власного «я», початкові поняття про будовусвого тіла, отримання правдивих і найбільш повних (природно, з урахуваннямвіку) відповідей на запитання: чим відрізняється від мене «вона» («він»)?звідки з'являються на світ діти?
На другомуетапі (з 8 до 11 років) раніше отримана інформація повинна бути уточнена,конкретизована; необхідно допомогти дитині упорядкувати свої знання. Так, щобуникнути психологічної травми, дуже важливо ще задовго до першої менструаціїпояснити дівчинкам, які зміни відбуваються в їхньому організмі. У свою чергу, іхлопчики повинні знати про це (маючи поняття про стан своїх однокласниць, їмбуде простіше дотримуватися визначених правил поведінки).
Третій етап(з 11 до 13 років) вже майже зовсім дорослий, оскільки підлітки повинні бути вкурсі практично всіх питань, у тому числі про статеві відносини. До того ж уцей час з'являються перші симпатії, складаються пари. І тут важливо не тількидати їм якусь додаткову інформацію з фізіології людини, але й грунтовноопрацювати моральну і правову сторони взаємин.
На четвертому(з 14 до 18 років) і п'ятому (після 19 років) етапах відбувається зміцнення ічасткова реалізація фізіологічної ролі чоловіка і жінки, перші інтимніконтакти, установлюються стабільні відносини між партнерами.[14, c. 16-20]
Достатевозрілого віку молоді люди зобов'язані мати інформацію про захворювання,що передаються статевим шляхом, включаючи СНІД, і отримати поради щодо того, якїх уникнути. Щодо питань планування сім'ї маємо зазначити, що тут необхіднодати не тільки знання з приводу застосування протизаплідних засобів (про цемова йтиме далі), але й розвинути в хлопців почуття відповідальності. Вониповинні усвідомити, що кожна небажана вагітність має наслідки — або прийдетьсяпокінчити з мріями про подальшу освіту (не кажучи вже про кіно, концерти таінші розваги), або, що, на жаль, набагато частіше буває, переривати вагітність,а це пряма загроза здоров'ю молодої жінки. Однак ні в якому разі не можнаудаватися в крайнощі, що зараз дуже поширено. Мається на увазі розвитоккомплексів «страху перед дитиною».Система статевого виховання проходить першіетапи створення. Потрібні серйозний культурологічний і соціолого-демографічнийаналіз статевої соціалізації, поглиблення знань про шляхи статевого виховання,розробка його нових засобів і методів. Але це не повинно лякати: прокладатидорогу завжди важко. [15, c.31-34, 16, c. 4-19]

II.Розділ. Реалізація педагогічних умов в досвіді вчителівзагальноосвітніх шкіл
 
2.1 Досвід класного керівникау реалізації педагогічних умов статевого виховання підлітків
Статевевиховання підлітків важливий аспект у всебічноому розвитку дитини. Завданням школи є — закласти основи,розставити деякі загальнозначущі орієнтири, уникаючи безтактності та нав'язливості,не надаючи цій сфері виховання надмірно випереджального характеру, але разом ізтим з оглядом на особливості віку та характер фізіологічних зрушень у організміучнів. Одну з основних ролей у всебічному розвитку дитини займає вплив класногокерівника. Тому статевє виховання є одним із завдань, яке стоїть перед класнимкерівником.
Класнийкерівник 8 класу загально-освітньої школи Клименко Галина Володимирівна, унашій бесіді, розповіла, що існує багато методів та прийомів для досягненнянормального розвитку особистості та реалізації статевого виховання підлітківвключно.
Першою,та важливою умовою статевого виховання, що стоїть перед педагогом є- створенняпозитивної атмосфери. Підліткамтакож необхідно знати, що дорослі довіряють їм, вірять у них. Якщо у юнацькомувіці їм не дати надію надбання самоповаги і почуття власної гідності у світі,то вони можуть стати цинічними людьми, і цинізм цей буде просто проявом відчаю.Підлітків необхідно вчити, що люди можуть мінятися, творити себе заново. Цяконцепція виявляється особливо важливою для тих, хто вже мав сексуальністосунки. Їм необхідна розповідати, щопомірність можлива, незалежно від того, яким було їхнє минуле… Внаслідоктого, що підліткам притаманний ідеалізм, вони особливо близько сприймають ідеюпро те, що сексуальним стосункам притаманні краса та глибокий зміст. Вониздатні бачити в інтимних стосунках більше, ніж фізичну насолоду, можливістьзавагітніти чи «підхопити» венеричну хворобу. На порозі жорсткого,матеріалістичного погляду на сексуальні стосунки, що подаються засобами масовоїінформації, шкільна програма статевого виховання повинна показати підліткам-ідеалістам,що сексуальна близькість -це єднання двох людей на емоційному,інтелектуальному та духовномурівні.
1.Не вартозабувати, що ми навчаємо молодих людей, які ще не готові жити у світі дорослих.Тому їм потрібно давати конкретні рекомендації. Це означає, що замість того,щоб вчити: «Просто скажи „ні“, ми повинні показати їм Як сказати „ні“, Як зробити вірний вибір професії чиманери одягатися, спілкуватися, музики, фільмів, телевізійних програм, ЯКприйняти рішення щодо вживання алкоголю чи розвитку стосунків із протилежноюстаттю. Їм необхідні конкретні рекомендації про те, як переборювати і уникатитиску щодо статевих стосунків. У школах необхідно застосовувати програмустатевого виховання підлітків, в основу якої покладене виховання високої мораліта цінности, повинна містити такі концептуальні складові: 2.Підлітки повиннізнати, що це не тільки нормально, а й найбільш правильно сказати „ні“сексуальним стосункам до шлюбу. 3. Підлітки повинні усвідомити, чому саме необхідносказати „ні“. 4.Підлітки повинні знати, як сказати „ні“. Суттєвимнедоліком багатьох програм статевого виховання є їхня нездатністьвикористовувати деякі ключові особливості підліткової психології. Насамперед дотаких можна віднести ідеалізм. Ефективна програма статевого виховання повиннавраховувати, що підлітки, спостерігаючи помилки та невдачі у статевих стосункахсвоїх друзів, однолітків, батьків, прагнуть знайти кращі шляхи вирішення цихпроблем. Багато з них розуміють необхідність утримання від статевих стосунківдо шлюбу. Однак при цьому вони прагнуть почути від дорослих, що сексуальнапомірність — найкраща можливість і що це реально — сказати „ні“сексуальним стосункам до шлюбу. Ці діти заслуговують на моральну підтримку тадопомогу, адже це не так просто – зберігати цінности в умовах надзвичайносильного впливу як фізіологічних факторів, так і культурного оточення, яке підштовхуєїх до того, щоб відчути сексуальну близькість. Їм необхідна програма статевоговиховання, яка змогла б пробудити в них все найкраще і дати їм більш високіморальні зразки.Приздійсненні статевого виховання необхідно дотримуватись таких принципів:
·          Статеве вихованнямає здійснюватись у взаємозв'язку з усіма іншими напрямами навчально-виховноїроботи школи. Воно не повинне бути відокремленим.
·          Необхідно, щобизміст, форми та методи статевого виховання відповідали віковим особливостямучнів (у тому числі й етапам статевого розвитку), а також рівню їхніх знань ізконкретних тем. Вони мають право отримувати вичерпні (на їхньому рівні)морально спрямовані відповіді на всі виникаючі в них запитання.
·          Учні, якіцікавляться більш глибокими та специфічними питаннями, мають отримувати необхіднуінформацію індивідуально або в невеликій групі в ході бесід із запрошенимифахівцями.
Класнимкерівником були розроблені анкети та бесіди, спрямовані на розвиток культуристатевого життя. Важливим є вивчення питання про шляхи отримання інформації проінтимні стосунки чоловіка і жінки.
Врезультаті опитування класним керівником отримано рейтинг відповідних джерел: 1.Друзі………………………………………………………………………… 33%. 2.Телепередачі……………………………………………………………… 19%. 3.Книги, газети, журнали……………………………………………………. 9,5%. 4.Батьки ……………………………………………………………………. 8,5%. 5.Брати, сестри ………………………………………………………………. 8%. 6.Вчителі………………………………………………………………………. 7%. 7.Психологи ……………………………………………………………… 4%. 8.Лікарі ……………………………………………………………………… 3%. 9.Інше …………………………………………………………………………. 6%.

Як бачимо,шляхи отримання інформації про статеве життя, здоров’я, культуру різні. Алебільшість опитаних дітей (50%) взагалі ні до кого з цих питань не звертаються.Серед тих, хто звертався законсульттацією про шляхи вирішення проблем, які виникають у питаннях статевогорозвитку, 38% виділили – до друзів, 9% — до батьків, 9% — до психологів, добратів, сестер – 8%, до вчителів — 7% учнів, у службу довіри – 4%, решта 3%вказують інші джерела, не називаючи їх. На думку педагога такий малий відсоток звертань з питаньінтимних стосунків до вчителів можна пояснити тим, що не лише недосконалий і нецікавийзміст впроваджуваних у стінах школи просвітницьких програм спонукає учнівздобувати важливу для них інформацію на тему сексу з інших, часто доситьсумнівних джерел. Значно важливішою причиною цього є те, що згадані програмичасто впроваджуються непрофесійними і некомпетентними дорослими, які некористуються довірою учнів.
Зарезультатами наших опитувань, підлітки досить критично оцінюють своїх учителівяк джерело інформації з питань сексу, вважають їх нудними, заангажованими, безпочуття гумору, несучасними, некомпетентними, сексуально закомплексованими, що,природно, не сприяє ефективній взаємодії учителя і учнів та конструктивномудіалогу між ними. Для того щоб статеве виховання було реалізовано, цим повинна займатисякомпетентна людина. Компетентнийучитель чи інший дорослий, на якого покладено відповідальність за йогореалізацію, крім спеціальних знань з питань статі і сексуальності, а такожособистої статево-сексуальної зрілості, повинен мати ще й низку специфічнихособистісних якостей. Адже статева просвіта передбачає не лише забезпеченнядітей певною системою знань у цій сфері життя, а й (передусім) формування в нихміцних світоглядно-ціннісних настановлень, які, як відомо, можуть бутисформовані за умови звернення не стільки до розуму дітей, до їх свідомості,скільки до внутрішнього світу, до їх емоцій і почуттів. Якщо опертя на емоції йпочуття немає, то стає неможливим встановлення діалогу між учителем і учнями,виключає можливість взаємин, заснованих на повазі й довірі, без чого формуваннястійких ціннісних настановлень неможливе. Компетентний дорослий (учитель,соціальний педагог, працівник служби сім’ї чи будь-який інший дорослий,причетний до статевої просвіти молоді) добре знає, що підлітковий вік — це вік,коли сексуальне визрівання сягає піку свого розвитку. Природна спокусаспробувати, що таке секс, яка виникає в багатьох підлітків, є такою сильною, щомимоволі спонукає до роздумів: „Чому сексуальні бажання підлітків, які ще невступили в період дорослості і ані фізіологічно, ані психологічно не готові їхзадовольняти, є такими гострими?” У цьому випадку компетентний дорослий здатнийзнайти необхідні слова, аби пояснити підліткові, що боротьба бажань, яка відбуваєтьсяв його геніталіях, і разом з цим у його душі, — це випробування на міцністьдуху, яке дається людині для того, щоб навчити її контролювати власні потяги іпротистояти спокусам. Завдяки дорослому підлітки, особливо хлопці, маютьусвідомити, що піддаватися сексуальному бажанню одразу, тільки-но воно виникає,так само безглуздо, як когось бити, коли на нього гніваєшся, що умінняконтролювати власні сексуальні потяги, володіти собою — це непросто, але цесправжня чоловіча чеснота. При цьому вкрай важливо пояснити, що сексуальнеутримання має бути свідомим, з доброї волі, а не через страх, сором чи почуттяменшовартості, тому що лише свідомо покладені на себе обмеження дають поштовхдо особистісного зростання і не призводять до формування психологічнихкомплексів.
Щодо початкустатевого життя, то 10% підлітків дали стверджувальну відповідь, причому пікприпадає на 14-15 років. Для 45% з них статевий акт викликає негативні почуття,що говорить про їх фізіологічну і психологічну незрілість і неготовністьвступати до сексуальних контактів. Негативні почуття в цьму віці можутьзафіксуватися в підсвідомості і призвести в подальшому до проблем у доросломужитті. Аналіз причин вступу до статевого життя вказує домінування цікавості.Значний відсоток учнів вказує на неспроможність і невміння відмовити партнеру,прагнення бути дорослим та під впливом алкоголю.

2.2 Роль директора школи в організації статевого вихованняпідлітків
Після бесіди зкласним керівником, я завітала до деректора загально-освітньої школи № 70 СіканЛ.Н. для того, щоб довідатися як на його думку впливає виховання у школі настатеву культуру інтимних стосунків підлітків. На що він мені відповів:
Проблеманизької культури статевих відносин підлітків в Україні є дуже актуальною натеперішній час. Незважаючина досить широке залучення учнівської молоді до інформаційно-просвітницькихзаходів стосовно репродуктивного здоров’я і здорового способу життя, актуальнізнання у цій сфері залишаються на досить низькому рівні. Та чи не найголовнішоюпроблемою є недостатня сформованість у більшості молодих людей настанов надотримання норм здорового способу життя та неусвідомлення ними відповідальностіза власну статеву поведінку. Більшість дослідників цієї проблеми дійшливисновку, що інформаційні заходи із статевої просвіти, якщо вони не грунтуютьсяна загальнолюдських моральних (релігійних) цінностях і не апелюють до особистоївідповідальності молодих людей, виявляються не просто неефективними, але йздатні завдати молоді істотної моральної шкоди. Очевидно, тут потрібніспеціальні систематичні заходи, передусім просвітницького-виховного (в першучергу – виховного!) характеру, і школа не може залишатись осторонь. Такіміркування викликають сумнів, чи кожен вчитель спроможний чинити ефективнийвиховний вплив на учнів, та змушує шукати відповідь на запитання, яким вимогамвін має відповідати, аби отримати право нести ідеї сексуальної просвіти умолодіжну аудиторію. Ми глибоко переконані, що некомпетентний і непрофесійнийдорослий здатний не лише звести нанівець ідеї будь-якої, навіть найкращоїосвітньої програми, але й заподіяти учням, особливо підліткам, великої шкоди.Щодо цього в матеріалах Всесвітньої організації охорони здоров’я зазначається,що підлітки, які повноцінно спілкуються з дорослими, чиї життя і поведінкахарактеризуються стабільністю, сформованими ціннісними настановами і моральнимикордонами, значно менш схильні до того, аби рано починати сексуальне життя”.
Справедливостізаради слід зазначити, що, незважаючи на проблемність ситуації, загальноосвітняшкола не лишилася осторонь справи реалізації інформаційно-просвітницькихзаходів з поліпшення репродуктивного здоров’я і формування безпечноїсексуальної поведінки молоді. У стінах нашої школи учні залучаються доінформаційно-просвітницьких заходів щодо ВІЛ/СНІДу, профілактики інфекцій, щопередаються статевим шляхом, запобігання небаженої вагітності та інше.
При здійсненні статевого виховання необхідно дотримуватисьтаких принципів:
·          Статеве вихованнямає здійснюватись у взаємозв'язку з усіма іншими напрямами навчально-виховноїроботи школи. Воно не повинне бути відокремленим.
·          Необхідно, щобизміст, форми та методи статевого виховання відповідали віковим особливостямучнів (у тому числі й етапам статевого розвитку), а також рівню їхніх знань із конкретнихтем. Вони мають право отримувати вичерпні (на їхньому рівні) моральноспрямовані відповіді на всі виникаючі в них запитання.
·          Учні, якіцікавляться більш глибокими та специфічними питаннями, мають отримуватинеобхідну інформацію індивідуально або в невеликій групі в ході бесід іззапрошеними фахівцями.
Статевевиховання старшокласників має торкатись більш специфічних питань, включаючирізні аспекти психологічної та фізіологічної сумісності майбутнього чоловіка йжінки, безпосередніх питань підготовки до створення родини, а такожспіввідношення біологічних, фізіологічних, психосексуальних якостей людини зпевними явищами громадського життя.
З урахуванням сформованої у країні ситуації завданнястатевого виховання мають бути сформульовані в такий спосіб:
·      прищеплюванняучням обох статей навичок спілкування та взаєморозуміння, а також здатностіприймати усвідомлені рішення;
·      формування вучнів позитивного ставлення до здорового способу життя, планування родини тавідповідального батьківства;
·      захист (методамивиховання) фізичного й репродуктивного здоров'я учнів;
·      забезпеченняучнів грамотною та систематичною інформацією, котра дає їм можливістьзрозуміти, що з ними відбувається, а також допоможе адаптуватись до змін, щовідбуваються в період статевого дозрівання, пройти з найменшими психологічнимивтратами цей непростий етап дорослішання.
Необхідно використовуватиу статевому вихованні різні форми та методи. Це й включення відповіднихвідомостей у різні навчальні предмети, і бесіди класного керівника та фахівціврізного профілю (шкільні психологи, медики, соціальні працівники, працівникиправоохоронних органів тощо) з учнями.
Організаційними формами можуть бути:
·          фрагменти уроківта окремі уроки в рамках таких навчальних предметів, як біологія, література,суспільствознавство, історія; із цією метою необхідно вводити відповідні змінив навчальні програми, підручники та навчальні посібники з названих предметівбез порушення загальної логіки, структури та змісту їх як предметів базисногонавчального плану;
·          факультативнізаняття — необхідні навчально-методичні комплекти, що відповідають вимогам, якіпред'являються до такого роду матеріалів. Бажано, щоб на вибір учнів булизапропоновані різні варіанти предметів для факультативного вивчення, розробленірізними авторами й авторськими колективами;
·          семінари длябатьків — тематика, зміст та організація таких семінарів повинні відповідатиїхнім запитам;
Учительповинен бути здатний давати точні та ясні відповіді на запитання учнів, а такожмати вміння вчасно та правильно реагувати на будь-які конкретні моменти взаєминучнів різної статі протягом усього періоду їхнього навчання. Умілий впливпедагогічного колективу на характер міжстатевих стосунків безпосередньо у школі- важливий і необхідний елемент системи статевого виховання. Теоретичноскладним є питання про співвідношення статевого виховання та статевої(сексуальної) освіти. Справа в тому, що й перше, і друге засновано наінформації, отримуваній учнями. Якщо ця інформація залишається лише назнаннєвому рівні, доводиться говорити тільки про освіту. Якщо ж ця інформаціясприяє формуванню поглядів, переконань, ціннісних орієнтацій і стійкопозначається на поведінці, то можна говорити і про виховання. Тому відокремити«виховальне» від лише «просвітницького» або «навчального» не завжди легко, якнеможливо розірвати на частини цілісну життєву ситуацію. Для того щобінформація мала виховальне значення, вона повинна повідомлятись у яскравій,образній, емоційній формі. Важливі також ступінь її новизни та вік, у якомувона отримана вперше. І природно, така інформація має бути моральнобездоганною, щоб виховання підносило особистість.
Необхідновраховувати й таку особливість засвоєння інформації: деякі сцени, образи,ситуації, сприйняті у віці, коли дитина ще нездатна до якої-небудь їхньоїморальної оцінки, можуть фіксуватись у пам'яті і як самі по собі і, разом ізтим, як зразки майбутньої поведінки в аналогічній ситуації. Тому підростаючепокоління повинне бути відгороджене від сцен насильства й порнографії, навіть якщодорослим і здається, що вони ще «нічого не розуміють».
Вивчивши досвідпедагогів у сфері статевого виховання та інтимних стосунків, можна виділититаке:
Сімейні,подружні, інтимні стосунки — як би їх не називати та які б їхні аспекти нерозглядати, усе це — різні рівні та форми духовного та фізичного єднання.Людина, яка з дитинства виявляє схильність і здатність до взаєморозуміння, будебільш багатою й у даній специфічній сфері взаємин. Тому формування таких здатностей, якриси особистості, необхідно розглядати як базисне завдання статевого вихованняучнів, починаючи з молодших класів. Об'єктивна складність проблеми статевоговиховання полягає у протиріччі, що важко долається, між інтимно-особистіснимхарактером міжстатевих стосунків і суспільним характером освіти. Разом із тимпідростаюче покоління не можна кидати наодинці само по собі або залишати усфері впливу «сексуальної революції». Істотну частину питань зі сфериміжстатевих стосунків доцільно вивчати та обговорювати не на фронтальних абогрупових заняттях, а індивідуально. Уведення особливого й обов'язкового длявсіх учнів навчального предмета «Статеве виховання» на даному етапі розвиткусуспільства та школи недоцільне.
Питанняміжстатевих стосунків повинні розглядатись у тісному зв'язку з питаннямиздоров'я. Добрим варіантом залучення громадян до міжнародного досвіду у сферіміжстатевих стосунків є використання досягнень особистої гігієни та догляду затілом, що необхідно для збереження та зміцнення здоров'я, у тому числі йрепродуктивного. Усе це може й повинно бути використане як елементи успецифічно російській системи гігієнічного та статевого виховання відповідно допринципу: культура має бути самобутньою, а цивілізованість — сучасною.
На жаль,доводиться констатувати, що уявлення учнівської молоді про міжстатеві взаєминиє досить спотвореними. Це експлікується в брутальних висловах: „Секс зпрезервативом — це однаково, що поцілунки в протигазах”, „Не мати сексу дошлюбу — це старомодно і не сучасно”, „Небезпечний секс дарує неперевершені переживання”,„Тим, хто прагне отримувати від сексуальних стосунків повноцінне задоволення іне хоче ускладнювати собі життя, краще взагалі не думати про аборти”, „Цілкомможна прожити й без кохання” тощо.

2.3 Розробкатесту-бесіди
Отримавшидосить інформації про правила реалізації статевого виховання, я спробуваласкласти тест-бесіду «Статевий розвиток».
Методикапроведення-відповідь на запитання «Так» чи «Ні». На основі відповідей робитьсяаналіз.
Запитаннятесту:
1.        Чи знаєтеви, що таке статеві стосунки?
2.        Чизаймаєтесь ви самовихованням з питання статевого виховання?
3.        Чизвертались ви до кого-небудь із сторонніх про питання статевого життя?
4.        Чизвертались ви за консультацією про шляхи вирішення статевих проблем?
5.        Чизвертались ви за допомогою до шкільного психолога?
6.        Статевийакт викликає у вас негативні почуття?
7.        Ви знаєтепричину вступу до статевого життя?
8.        Вивживаєте алкоголь?
9.        Видізналися про відмінності статі у батьків?
10.     Чи знаєте ви, якможна досягти гармонії у міжстатевих стосунках?
Результати:визначаються за кількістю додатніх відповідей. Соціально-економічна йінформаційна ситуація, що склалася в Україні, не лише формує самопочуття і впливає на системуцінностей дорослого її населення, а й істотно позначається на молоді. І найуразливішоювиявляється така делікатна сфера людського життя, як статеві взаємини. Зміни,що відбуваються у цій сфері, зокрема ті, що стосуються дітей і неповнолітніх,не залишають ілюзій навіть прихильникам ліберальних поглядів на статеву мораль.Як свідчать житейські спостереження і доводять спеціальні дослідження, нинішнідіти доволі рано розпочинають свої сексуальні експерименти. Так, за данимиопитування, проведеного Інститутом соціальної і політичної психології АПНУкраїни, середній вік сексуального дебюту (показник, який в усьому світівважається одним з найважливіших критеріїв ефективності освітніх програм ізстатевої просвіти молоді) становить 15,6 року. При цьому спостерігаєтьсяпомітна тенденція до його зменшення, в тому числі й серед традиційно меншемансипованої сільської молоді. Лише близько 20 % опитаних представниківучнівської молоді говорять про важливість утримання від дошлюбних статевихзв’язків. Переважна ж більшість учнів і студентів, навпаки, орієнтовані наотримання сексуального досвіду задовго до одруження.
Загальноосвітняшкола є єдиною державною інституцією, яка має можливості для розв’язання цієївкрай актуальної і складної проблеми, і тому вона зобов’язана взяти на себе цювідповідальність. По-перше,школа в принципі має необхідні педагогічно-виховні кадри; по-друге, саме встінах школи, у сфері її впливу діти організовано перебувають найбільше часу.Отже, школа має чи не найкращий потенціал для реалізації завдань статевоїпросвіти підростаючого покоління.
 

Висновок
Статевевиховання – одна із складових морального, тому, відповідно, за йоговідсутності, неможливо вважати особистість всебічнорозвиненою, високодуховною,гармонійною. Тривалий час існувала хибна думка, що питання інтимних стосунківміж чоловіком і жінкою вирішується приватно, індивідуально. Тому активне,відкрите обговорення цієї теми і пропагування знань, навіть із науковимпідґрунтям, неетичне, непристойне, до того ж – сприяє породженню хворобливоїцікавості до статевих стосунків, психічних відхилень і вад. На сучасному етапірозвитку суспільства одним із серйозних і першочергових завдань школи єформування в учнів правильних духовних установок, прищеплення толерантногоставлення до однолітків, зокрема і протилежної статі, виховання культури чистихі справжніх взаємин між статями. Причому, здійснювати ці нелегкі завданнянеобхідно органічно вплітаючи в навчально – виховний процес. Шляхом правильного статевоговиховання необхідно закласти основи майбутніх гармонійних подружніх відносин. Вкожного підлітка повинний бути сформований моральний ідеал родини, розуміння їїцінності і необхідності для людини. Родина є основою життєвого благополуччя,тому що вона сприяє збереженню здоров'я, полегшує перенесення життєвихтруднощів.

Використана література
 
1.Абраменкова В.В.«Половая дифференциация исексуализация детства: горький вкус запретного плода» Москва, «Педагогика» 2003.
2.Говорун Т.В.«Стать та сексуальність. Навчальний посібник.»—Тернопіль: Богдан, 1999.
3.Говорун Т.В., Шарган О.М. «Батькампро статеве виховання дітей». — Київ.: Рад.шк., 1990.
4.Гуркин Ю.А.»Половое воспитаниедевочек». Минск 1994.
5.Імелинский К. « Психогигиенаполовой жизни». –Хабаровск, “Гармония” 1993
6.Ісаєв Р.І., Качан Д.С. « Статевевиховання учнів». — Львов., 1979.
7.Каган В.Е. Воспитателю о сексологии.– М.; “Педагогика”, 1991
8.КвашенкоВ.П«Валеологічні основи сімейного життя (програма спецкурсу для вчителів)»—Донецьк, 2000.
9.Квашенко З. Айкашев В.П., «Медицинские аспектыполового воспитания и использования современных методов контрацепции уподростков». — Славяногорск — Донецк, 2000.
10. Колесов Д.В. «Беседі о половомвоспитании» Москва, «Педагогіка» 1980.
11. Національна програма„Репродуктивне здоров’я 2001 — 2005". — Київ, 2001.
12. Петріще.І.П. « О половом воспитании детей иподростков». Минск. Народная асвета. 1990.
13. Петрунько О. В. Актуальніпроблеми сексуального виховання підлітків. — Київ, ДЦССМ, 2004
14. Прокопенко Л.М., Ніколенко Д.Ф.«Сімейне виховання. Підлітки». – Київ, Радянська школа, 1981.
15. Санюкевіч Л. І. «Статеве вихованнядітей і підлітків» Мінськ Народна аскета, 1979.
16. Хрипкова А.Г. « Дівчинка підліток. Дівчина» Київ.Радянська школа. 1982
17. Хріпкова А.Г. «Замітки простатеве виховання». — Москва, 1970.
18. Шибаєва А.І. « Батькам простатеве виховання.» — Мінськ., 1989.