Зміст
Передмова
Комунізм якідеологія
Комуністичнапартія України
Ідеологія
Висновок щодоідеології комуністів
«Суд надкомуністами»
Висновок
Використаналітература
Передмова
Комунізмвід лат. communis — «спільний». Ознака комунізму найбільш точно, зточки зору самих комуністів, охарактеризовано у програмі КПРС: «Комунізм — це безкласовий суспільний лад з єдиною загальнонародною власністю на засобивиробництва, цілковитою соціальною рівністю всіх членів суспільства, де разом звсебічним розвитком людей виростуть і продуктивні сили на основі науки ітехніки, що постійно розвиваються, всі джерела суспільного багатства поллютьсяповним потоком і здійсниться великий принцип „Від кожного по здібностях — кожному за потребами“. Комунізм — це високоорганізоване суспільствовільних і свідомих трудівників, в якому утвердиться суспільне самоврядування,праця на благо суспільства стане для всіх першою життєвою потребою,усвідомленою необхідністю, здібності кожного будуть застосовуватися знайбільшою користю для народу».
Ф.Енгельс у своїй праці «Принципи комунізму» (1847 р.) писав — «Щотаке комунізм? Комунізм є вчення про умови звільнення пролетаріату». В. Медведчуку книзі «Дух і принципи соціал-демократії: українська перспектива»(2000 р.) оцінює цю ідеологічну течію так: «Комунізм як ідейна течія єсвого роду екстремістським відхиленням від основної течії соціал-демократичноїдумки.»
Дохарактерних рис комунізму як ідеології відносять: планування — регламентацію збоку держави процесів виробництва і розподілу продукції; публічну власність — існування лише колективної (державної, колгоспно-кооперативної) формивласності, заборону приватної власності, рівність умов — декларування рівногоправа громадян на одержання матеріальних і духовних благ. Комуністи абсолютуютьрівність, вважаючи, що з тієї обставини, що люди народжуються рівними, випливаєй рівність результатів праці. Ще однією характерною рисою комуністів є експортідеології за межі країни.
Джерелакомунізму як політичної ідеології виходять з «Утопії» Т. Мора і«утопічного соціалізму» Р. Оуена. Класичне формування і цілісневикладення ідеології наукового комунізму було дано К. Марксом і Ф. Енгельсом у«Маніфесті Комуністичної партії»(1848 р.): «Комуністи вважаютьогидною справою приховувати свої погляди і наміри. Вони відкрито заявляють, щоїхні цілі можуть бути досягнуті лише шляхом насильницького повалення всьогосуспільного ладу. Нехай панівні класи здригаються перед КомуністичноюРеволюцією. Пролетарям нічого в ній втрачати, крім своїх кайданів. Придбають жевони весь світ».
Зточки зору апологетики, комунізм – це суспільно – економічна формація,що ґрунтується на усуспільнені засобів виробництва; це одна з крайніхформ колективізму, що веде до пригнічення та деградації соціального суб'єкту –людської особистості.
Всуспільних відносинах комуністичне вчення наголошує на зверхності інтересівколективу над інтересами окремої людини, на абсолютній домінанті, підкоренілюдської особистості інтересам спільноти. Відчуження приватних інтересів особив комунізму починається із скасуванням приватної власності на засобивиробництва.
Переноскомуністичних ідей у сферу політики, прийняття комуністичної доктрини – якправило призводить до встановлення в країні влади тоталітарного типу.Після руйнування політичного ладу СРСР та світової системи соціалізмунаприкінці ХХ ст.., комуністична державна політична практика зазнала засудженняв більшості країн Європи, де раніш існували комуністичні політичні режими.
Комунізмяк ідеологія
Комунізмяк суспільна ідея набув популярності по перше в країнах Західної Європи всередині ХІХ ст… у колах інтелігенції та декласованої міської бідноти під частак званих «буржуазних революцій». Ідея комунізму як політичного руху буласформульована К. Марксом і Ф. Енгельсом у «Маніфесті Комуністичної партії» в1848 році та пізніших працях. У прогнозній складовій «Теорії комунізму» підкомунізмом розуміють такий ідеальний стан «суспільства майбутнього», коли всілюди, члени суспільства будуть ставити суспільні інтереси вище за власні,розуміючи вирішальну роль суспільства у їхньому житті. У цьому аспектікомуністичне вчення є також окремою формою утопічного світогляду.
o Безкласовий стан суспільства
o Лад соціальної організації суспільства,в якому суспільство є власником усього майна. В реальності – держава євласником усього майна.
Теоретичнаконцепція майбутнього безкласового суспільства, бездержавної суспільноїорганізації, що ґрунтується на спільному володінні засобами виробництва й можерозглядатися як відгалуження соціалізму. Він виходить з принципу:
«відкожного за здібностями, кожному за потребами»
Соціалізм– Соціально політична система, основні особливості якої – процес виробництва ірозподілу доходів знаходиться під контролем суспільства. Одна з основнихпозицій соціалістичного руху є суспільна власність на засоби виробництва, яказмінює собою приватну власність.
Вякості шляхів досягнення справедливості пропонувалося:
o Скасування приватної власності
o Заміна капіталістичних підприємствкооперативами
o Створення комун
o Створення державної системи соціальногозабезпечення.
Соціалістиутопісти вважали, що для переходу до соціалізму достатньо придумати правильнийустрій суспільства, і люди самі її приймуть, коли зрозуміють його переваги.
Марксистинавпаки, вважали що експлуататорські класи не захочуть відмовлятись відсвоїх привілеїв, і отже, перехід до соціалізму можливий лише шляхомреволюції. Дійсно, ну хто захоче лишитись своїх привілеїв, і стати таким яквсі, Ця ідея робить з людей отару овець, а на тлі нинішніх проблем в Україні,ще революції не вистачало.
Отже:ідея соціалізму («суспільство майбутнього» ) більше нагадує сюжет з казочки, девсі живуть щасливо та їдять мед з діжки.
Комуністичнапартія України
Комуністичнапартія України (КПУ) – Ліва політична партія України, є найстарішою партієюсьогоденної України. До 1991 була однією з найбільших партійних організаційКомуністичної партії Радянського Союзу на території УРСР, будучи формальнонезалежною, окремою партією.
КПУ- стара політична партія сучасної України. До 1991 року була однією знайбільших партійних організацій Комуністичної Партії Радянського Союзу натериторії Української Радянської Соціалістичної Республіки, будучи формальнонезалежною, окремою партією. КПУ виникла з більшовицьких осередків Російськоїсоціал-демократичної робочої партії (РСДРП). Формально установлена 18 квітня1918 року на раді представників більшовицьких організацій України, що проходилав Таганрозі, називалася КП(б) У — Комуністичною партією (більшовиків) України.
НаІ з’їзді КП(б) У, який відбувся в липні 1918 року в Москві, було ухваленорішення про входження партії до складу РКП(б) (згодом — ВКП(б), КПРС) іззбереженням власної назви.
Історіяпартії нерозривно пов’язана з радянським періодом в історії України. Всі першісекретарі ЦК (Центрального Комітету) КПУ систематично обиралися членамиПрезидії ЦК КПРС, на відміну від перших секретарів ЦК компартій інших республікСРСР. Всі другі секретарі були не кандидатами в члени (як ЦК КП іншихреспублік), а членами ЦК КПРС. У КПУ було своє політбюро.
ДіяльністьКПУ була заборонена 30 серпня по звинуваченню ворганізації державного перевороту.
26жовтня 1991 року Олександр Мороз зібрав з’їзд, який призвав членів забороненоїКПУ вступити до СПУ.
19червня 1993року у Донецьку пройшов перший з’їзд КПУ, на якому партія булавідновлена. Очолив партію Петро Симоненко.
ВідроджуванаКомпартія України є ідейною, організаційною, правовою наступницею партії, якадіяла до заборони. Домогтися скасування антиконституційних указів про заборонуКПУ, відновлення честі і справедливості відносно комуністів — одне з важливішихзавдань КПУ.
КомпартіяУкраїни — це партія робітничого класу, селянства, інтелігенції, всіх — хтосвоєю працею і талантом створює матеріальні та духовні багатства. (принаймнітак вважають комуністи )
Ідеологія
Проаналізуємодоповідь Першого секретаря ЦК Компартії України П.М. Симоненка на об’єднаномуПленумі ЦК і ЦКК Компартії України 15 квітня 1993 року.
Вцій доповіді було визначено що, Комуністи — проти реставрації капіталізму,проти того, щоб ринкові реформи здійснювалися за рахунок пограбування ізнедолення трудящих, вели до відродження системи експлуатації, супроводжувалисьцілеспрямованим зруйнуванням народного господарства. Народу не потрібні«реформи», які штовхають мільйони людей у безодню, а країну — до катастрофи.
Такожне можливо не помітити рядки про те, що Розробка конкретних заходів щодоподолання економічної кризи, стабілізації народного господарства і, передусім,фінансово-кредитної системи — першочергове завдання відроджуваної Компартії, їїЦентрального Комітету.
Життявсе більше переконує, що зруйнування Союзу Радянських Соціалістичних Республікбуло не лише наругою над волею величезної більшості радянського народу, в томучислі й народу України. Це — трагедія, масштаби якої наші люди ще тількипочинають усвідомлювати.
Комуністивважають одним з найважливіших своїх завдань активно протидіяти будь-якимспробам зруйнувати Співдружність Незалежних Держав, посварити братні народи,звести стіну між ними. Вони будуть всіляко сприяти відродженню і зміцненнюсоюзу народів нових незалежних держав, що утворилися на території СРСР, іпередусім, перетворенню Співдружності в ефективно діючу спільність. Серйознимкроком на цьому шляху було б утворення Економічного союзу країн Співдружності,про що домовились глави держав СНД на недавній зустрічі в Москві.
Нажаль,є обґрунтовані побоювання, що й ця домовленість залишиться добрим побажанням.Чи не є заява керівників України про участь в Економічному союзі черговоюполітичною грою для прикриття політики т. зв. «економічного націоналізму»? (Таквважає КПУ)
Отжев цій доповіді ми чітко бачимо те, що КПУ проти ринкових реформ (але ж час нестоїть на місці, не можна повернути минуле, без втрати справжнього, КПУобережно, без прямої на те вказівки хоче повернути України до часів УРСР,виглядає це дещо неправильно)
Проаналізуємопрограму КПУ.
Одразуж першим пунктом бачимо: Соціалізм — наша мета, як вжезгадувалось:
Соціалізм– Соціально політична система, основні особливостіякої – процес виробництва і розподілу доходів знаходиться під контролемсуспільства. Одна з основних позицій соціалістичного руху є суспільна власністьна засоби виробництва, яка змінює собою приватну власність.
пропонувалося:
o Скасування приватної власності
o Заміна капіталістичних підприємствкооперативами
o Створення комун
o Створення державної системи соціальногозабезпечення.
Важконе помітити як КПУ проти приватної власності, але чому, чи не є це бажаннямзробити власність державною, і в цей же час мати вільний доступ до багатствкраїни (Просто якісь царські часи хочуть повернути комуністи ) але як вжезгадувалось, час не стоїть на місці, і треба жити з ногою в часі, і реальнооцінювати можливості і бажання суспільства, а не викладати образ утопічноїдержави на папері.
Напідтвердження того, що комуністи хочуть повернути суспільство у минуле можутьсвідчити такі рядки з програми:
Першав історії країна соціалізму — Союз Радянських Соціалістичних Республік — працеюі генієм народу, керованого створеною В.І.Леніним партією, була перетворена намогутню світову державу. Склалася нова історична спільність — радянський народ.Братерська сім’я рівноправних народів не знала міжнаціонального розбрату.
Перевагисоціалізму, міць радянського ладу, дружби вільних народів переконливопідтвердила Перемога радянського народу у Великій Вітчизняній війні надфашизмом. Самовідданими зусиллями радянських людей, без будь-якої допомоги ззовні,при запеклій протидії світу капіталу, всього за 4—5 років, було відбудованезруйноване в ході війни народне господарство. Наша країна вийшла на передовірубежі в розвитку індустрії, науки і культури. Великий Жовтень став переломнимрубежем у долі українського народу, який вперше став господарем своєї країни,справжнім суб’єктом історичного процесу.
Важконе помітити те як КПУ вихваляє СРСР, його діяльність, і яке прагнення КПУпобудувати щось на кшталт СРСР.
Так,перемога над фашизмом це добре, але чи була ця перемога комуністів, чи цяперемога належала мільйонам погублених сімей, пролитої крові простихгромадян, Важко провести порівняння між комунізмом і фашизмом ( якщо тількивідданість людей при комунізмі ) Чи був комунізм краще фашизму важко сказати,оскільки як відомо, скільки людей – стільки думок, але злочини СРСР які заразтак жваво обговорюються Європою, і за які збираються судити комуністівнаштовхують на думку, що різниця між фашизмом і комунізмом надто не помітна.
Всіці помилки майже визнали самі комуністи:
Незавжди форми і методи соціалістичного будівництва, що були продиктованівимушено форсованим характером становлення нового суспільного ладу,необхідністю зміцнення обороноздатності країни, відповідали природі соціалізму.Не обійшлося при цьому без помилок і прорахунків, проявів суб’єктивізму іволюнтаризму. Партія комуністів об’єктивно оцінює і велич, і трагізм пройденогошляху. КПРС за своєю ініціативою засудила явища, що суперечать суті соціалізму.Найважливіше завдання ми бачимо у створенні умов, котрі виключають їх надалі.
КПУу свої програмі визначила також, що
Самепри соціалізмі відбувається докорінна зміна характеру продуктивної праці,послідовне перетворення її у працю здебільшого інтелектуальну. Головною умовоюта метою виробництва стає всебічний розвиток особи, забезпечення рівня їїосвіти, виховання, соціального захисту, що відповідає сучасним вимогам, тощо.
Змінюютьсямотиви та стимули до праці — із способу здобування засобів до існування працяпоступово перетворюється на природний спосіб існування людини, стає йогожиттєвою потребою. Замість неекономного виробництва та споживання, притаманногокапіталізму, утверджується принцип заощадження та раціонального використанняресурсів.
Хотілосяб відзначити і те, що КПУ бореться проти будь-яких форм експлуатації людинилюдиною, національного гноблення, сприймає комунізм як природно-історичнийпроцес розвитку світової цивілізації і об’єктивну умову соціального прогресу,як прийдешнє всього людства. (Але історія людства не знає часу, коли не булоексплуатації людини людиною, людина живе в природному світі…)
Дужецікавий абзац, де КПУ визначила, що вона є партія авангардного типу, що прагнебути силою, котра завжди спонукає до руху вперед, застосовує різноманітні формиі методи політичної боротьби. Роботу партія веде, як і вчив В.І. Ленін, там, деє маси, — у трудових колективах, територіальних та інших об’єднаннях трудящих.Запоруку своєї перемоги вона бачить в організованих діях мас.
Тобтоми бачимо неузгодженість ідеї до тексту програми. КПУ весь час нагадує проСРСР, і цей же час спонукає до руху вперед, але який може бути рух впередз «повернутою назад головою»
Алепри цьому КПУ визначає, що Комуністи дають собі звіт у тому, що було б утопієюнамагатися реанімувати систему соціально-економічних та інших відносин, щоіснували в інших умовах, при інших принципах і рівні організації виробництва тарозподілу, іншій соціально-класовій структурі суспільства, іншому рівнісвідомості. Явна неузгодженість.
Важливогозначення Компартія надає широкому використанню досягнень науково-технічногопрогресу, новітніх технологій, інформатики, розвитку сучасної сфериобслуговування. В центрі її уваги постійно перебуватимуть питання підвищеннядобробуту трудящих, розвитку їх творчих здібностей.
Компартіядобиватиметься:
Уполітичній сфері: вирішальної участі в управлінні справами держави ісуспільства робітників, селян, трудової інтелігенції, військовослужбовців,молоді, ветеранів, жінок, фактично відлучених зараз від цього; прийняття з цієюметою нових виборчих законів, що нададуть політичні і виборчі права трудовимколективам, а також правових актів, які передбачатимуть передачу Радамдепутатів трудящих вирішення всіх питань життя суспільства в центрі і намісцях, скликання при необхідності З’їзду Рад депутатів трудящих усіх рівнів,надання радам робітників на підприємствах статусу основи формування системиРадянської влади, чіткий розподіл компетенції і відповідальності центральних ірегіональних органів у здійсненні функцій державної влади при безумовномузбереженні єдності і цілісності країни, недопущенні протиставлення однихрегіонів іншим; скасування інституту президентства; усунення бюрократизму ізапарату управління, ліквідації пільг і привілеїв, які він встиг собіустановити, викорінення корумпованості, а також спрощення й істотногоздешевлення управлінських структур; відновлення системи дійового народногоконтролю; конституційного закріплення влади трудящих, правових засадрадянського соціалістичного ладу, соціально-економічних прав та свобод громадян,передусім найбільших соціальних завоювань нашого народу — гарантованих прав напрацю і на відпочинок, охорону материнства і дитинства, на соціальнезабезпечення, безплатну освіту, медичне обслуговування і житло, права вільнообирати мову навчання і спілкування, доступу.до багатств культури; придушеннязлочинності та корупції в усіх їх проявах, зміцнення в інтересах трудящихправових засад державного і суспільного життя, здійснення практичних заходівдля створення високоефективного правосуддя, зміцнення законності і правопорядкув країні, гарантування громадянам особистої безпеки, надійної охорони їх життя,майна, здоров’я, честі і гідності.
КПУвизначає перед собою також такі завдання :
—зупинити капіталізацію, відновити соціалізм та радянську форму народовладдя,зберегти соціальні завоювання народу, закласти міцну основу для відродженнябратерського Союзу народів.
Отже:
самаідеологія КПУ, обмежується “Платформою КПУ на виборах до Верховної Радий.Згідно Платформи, КПУ зможе “протягом 1,5-2 років стабілізуватисоціально-економічну і політичну ситуацію в республіці, зупинити падіннявиробництва і зубожіння народу, а в наступні 2 роки, при збереженні регулюючоїролі держави, завершити в основному глибші економічні реформи, забезпечитицивілізоване впровадження соціально орієнтованих ринкових відносин,наступальний розвиток економіки і вийти на основні показники життєвого рівня1990 року ”. Для цього комуністи пропонують цілий комплекс економічних,правових та адміністративних заходів:
· відновлення керованості економіки наоснові економічних методів;
· перехід на лімітований розподіл мінімумутоварів першої необхідності;
· забезпечення всім громадянаммінімального прожиткового мінімуму;
· припинення обвальної приватизації;
· припинення спекулятивно-лихварськоїдіяльності посередницьких, комерційних структур;
· вирішити гострі проблеми в базовихгалузях — енергетиці, вугільній промисловості, металургії;
· забезпечити на ділі пріоритетну увагу дорозвитку сільського господарства і всього агропромислового комплексу;
· усунути штучно зведені кордони міжкраїнами СНД;
· надання російській мові (поряд зукраїнською) статусу другої державної мови;
· збереження Рад народних депутатів — виразника демократичних традицій нашого народу ”.
Такожв Платформі зазначається, що “Компартія послідовно виступає за здійснення своєїпрограмної мети — відродження на принципово нових і виключно добровільнихзасадах союзу братніх народів незалежних держав, які утворились на територіїСРСР”.
Однакнайголовнішим в програмі є пункт, що визначає ставлення КПУ до форм власності.“Гарантувати рівноправне функціонування різних форм власності і господарюванняна селі, включаючи колективні селянські та фермерські господарства — беззастосування найманої праці, не допустити примусової “деколективізації ” — розгону колгоспів і радгоспів ” 5). З вище наведеного бачимо: керівництвоКомпартії — це нова генерація професійних політиків, які не сприймаютьархаїчних закликів до класової боротьби, диктатури пролетаріату та соціальної революції.“Нові комуністи ” є, до певної міри, респектабельними політиками, які, загалом,вписуються до сучасної української політичної системи. Від державної власностіКПУ перейшла до “гарантованого рівноправного функціонування різних формвласності ”, від революції та класової боротьби до “мирних революційних формпротесту ”. Останнє допомогло комуністам на виборах.
Сьогодні— це єдино можливий шлях виходу із кризи, забезпечення гідного життя людейпраці. (Із програми КПУ )
Висновокщодо ідеології комуністів
Сутькомуністичного режиму можна описати певним набором характерних рис, однією зяких є керівництво, яке здійснюється однією партією, що керується комуністичноюідеологією. Влада зосереджується в руках невеликої групи партійних лідерів, якіза таких умов постають над законом, понад те — вони самі є тим законом. Партіяконтролює державу такою мірою, що різниця між партією і державою зникає,власне, партія і держава стають одним цілим. Крім того, партія-держава повністюконтролює населення разом з усіма його сферами — і суспільної, і приватноїжиттєдіяльності.
Затаких умов політичний плюралізм постає максимально спрощеним, будь-якаопозиція, як і всі спроби незалежних само організацій, суворо караються. Зіншого боку, всіляко схвалюється масовий вступ до лав партії, а інколи навітьвін здійснюється насильницьким шляхом.
Дляпосилення свого контролю над суспільством і попередження будь-яких дій, щовиходять за рамки цього контролю, комуністичні режими посилюють штат внутрішніхправоохоронних органів до абсурдних масштабів, у всі прошарки населеннявпроваджують розгалужену мережу інформаторів і заохочують практику наклепів.Кількість правоохоронних структур і секретних інформаторів у різних країнахбула різною, але їхня чисельність завжди була набагато більшою, ніж у будь-якійне комуністичній державі.
Засобимасової комунікації повністю політизує і контролює партія-держава, воназастосовує надзвичайно жорстку цензуру, нівелює право на доступ до інформації,вільної преси просто не існує. Інформація про світ і все, що в ньомувідбувається, подається лише з позицій, вигідних партії-державі, таким чином,викривляючи світогляд переважної більшості народонаселення країни.
Здійснюєтьсянаціоналізація економіки, що є незмінною рисою комуністичного керівництва і результатомідеології, накладається обмеження на приватну власність та індивідуальнуекономічну діяльність. У результаті громадяни потрапляють у залежність відпартії-держави, яка стає єдиним монополістом праці і єдиним джерелом прибутку.
Суднад комунізмом
«Комуністичнуідеологію необхідно засудити назавжди» У цьому переконані організаториміжнародної конференції «Від комунізму до демократії – через Міжнародний суд.
Головаоргкомітету переконаний, що суд громадськості над злочинами комунізму зробитилегко і суспільство вже давно готове до цього. А ось щоб зробити суд надержавному чи міжнародному рівні – необхідно, щоб уряди країн були готовірозробити нову законодавчу базу. «Потрібно не допустити повернення комуністів,адже ця загроза не зникає. І комуністи в своїх програмах відверто пишуть, щовони підуть ленінським шляхом. А цей шлях пролягає по трупам мільйонів людей», додав Ігор Лісодід Голова оргкомітету.
РональдРасінскас, виконавчий директор «Міжнародної комісії з оцінки злочиніврадянського та нацистського окупаційних режимів», запропонував визнатиідеологію комуністів злочинною «Історія завжди була, є і буде сфероюманіпуляцій суб’єктивних оцінок та інтерпретацій». Він порівняв два тоталітарнірежими – комуністичний та фашистський – та ставлення до них литовців та євреїв. Пан Расінскас запропонував розширити концепцію геноциду і прийняти юридичнірамки, де злочини комуністичного режиму визначатимуться як злочини міжнародногомасштабу.
Саміж комуністи на все це відповідають таким чином:
Іздоповіді Першого секретаря ЦК Компартії України П.М. Симоненка на об’єднаномуПленумі ЦК і ЦКК Компартії України 15 квітня 1993 року
Трудящіповинні знати: нічого спільного з дійсністю не мають твердження нашихполітичних противників про те, що комуністи нібито прагнуть відновити так званукомандно-адміністративну систему, відродити тоталітарну диктатуру; що вонивиступають проти глибоких перетворень в суспільстві, продиктованих життям; щометою комуністів є реанімація «колоніального статусу» України, що вони є ворогамиїї незалежності.
Звіснояк і інші політичні сили комуністи не приймають звинувачення у свою сторону, щебільше – звинувачують усі інші політичні сили, це природно, і в наш час нездається дивним.
Нацизмкраще відомий за комунізм тому, що союзні сили широко відкрили двері «схованокіз трупами» і тому, що багато західноєвропейських народів пережили його навласному досвіді ( тут слід зауважити, що багато сучасних українських громадян(переважно росіян ) були переслані в Україну у другій половині ХХ ст… Цепризвело з одного боку до того, що вони не мають ніякої історичної пам'яті проподії в Україні, не постраждали від комунізму так сильно, як постраждалиукраїнці. З іншого боку, маючи певну користь від комуністичної системи, вони неможуть скласти антикомуністичний союз з українцями.)
Головнимзлочинним проявом комунізму була його ідеологія та пропагандистська машина, щоїї створювала. Саме вона пустила найглибші коріння, призвела до найтрагічнішогонаслідку – створила радянську людину, «совка». Наявність цього новоготипу людини в сучасній Україні є головним гальмом її суспільно–політичного такультурного розвитку. «Совок» не здатен сприймати нового, ненавидить тих, хтодумає інакше, схильний до отарного інстинкту, сліпій покорі вожаку – комунізму.
Заприблизними підрахунками, кількість людей, знищених комуністичними режимами врізних країнах, становить: Радянський Союз — 20 млн. жертв, Китай — 65 млн.,В’єтнам — 1 млн., Північна Корея — 2 млн., Кампучія — 2 млн., Східна Європа — 1млн., Латинська Америка — 150 тис., Африка — 1,7 млн., Афганістан — 1,5 млн.
Висновок
Найпершікомуністи приймали утопічний світогляд за ідею. Завжди комуністи мріяли пробезкласовий стан суспільства, про те як суспільство буде власником усьогомайна, але як бачимо це лише прикриття справжнього жорстокого обличчякомунізму. Марксисти вважали перехід до соціалізму можливим лише черезреволюцію, думаю це вагомий аргумент, аби намагатись не допустити до владикомуністів.
Комуністичнапартія України проти реставрації капіталізму. Комуністи проти приватноївласності, але ж де взяти стимул до роботи у громадян, якщо немає приватноївласності, можна тільки змусити, а це вже прояви тоталітаризму.
КПУвважає можливим змінити мотиви до праці – із способів здобування засобів дляіснування на природний спосіб існування. Не надто відчувається різниця між цимидвома способами.
Зараздостеменно з’ясовано, що злочинне обличчя комуністичних режимів ніяк не можебути результатом обставин, а є наслідком добре продуманої політики, розробленоїзасновниками таких режимів ще до того, як вони здобули владу. Історичнікомуністичні лідери ніколи не приховували своїх поглядів і цілей, таких, якдиктатура пролетаріату, знищення політичних опонентів і категорій населення,які не відповідали новій моделі суспільства. Комуністична ідеологія, не залежновід місця і часу застосування, завжди призводила до масового терору, злочинів іширокомасштабних порушень прав людини. Аналізуючи наслідки застосування цієїідеології, не можна ігнорувати їхню подібність з наслідками застосування іншоїідеології ХХ століття — нацизму.
Так,звісно, комуністи визнають злочини попередників, і переконують у тому, щопомилки враховані, і надалі вони будуть намагатись не повторити жахливізлочини, але звідки гарантії, що ці злочини не повторяться, якщо комуністипрямо заявляють, що ідуть шляхом Леніна, а цей шлях, як вже зазначалось вкритийкров’ю мільйонів жертв комуністичного ладу.
Саміж комуністи мають таку відповідь:
Поразкасоціалістичних сил, Компартії, за нашим переконанням, не є свідченнямнеспроможності ідеології комунізму, нездійсненності соціалістичної ідеї, як ценамагаються довести наші політичні противники, ренегати всіх мастей. Насправді,краху зазнали вульгаризовані і догматизовані начотниками від марксизму уявленняпро соціалізм, до того ж скомпрометовані тяжкими прорахунками і збоченнями,трагічними помилками, що мали місце при здійсненні першої в історії людстваспроби побудувати реальне соціалістичне суспільство.
Література
комунізм ідеологія політична
1.БілоусА.О. Політичні об’єднання України. — К., 1993. — 108 с.
2.Лиховид О.М. Політичнийкомпас виборця / КВУ. — Херсон, 2003. — 52 с.
3.Політичні партії вУкраїні. — К.: ЦВК, 2001. — 360 с.
4.«День» №194
5.СтатутКомуністичної партії України
6.Доповідь першогосекретаря ЦК Компартії України П. М. Симоненка на об’єднаному пленумі ЦК і ЦКККомпартії України 15 квітня 1993 року
7.ПрограмаКомуністичної партії України
8.http://www.epochtimes.com.ua/templates/et2008/images/indent1.png
Размещенона www.