Тема: Сутність і особливість міжнародної економічної інтеграції.
План.
1.Міжнародна інтеграція як вищий рівень розвитку МЕВ.
2.Фактори міжнародної економічної інтеграції.
3.Форми та етапи міжнародної економічної інтеграції.
Література:
І.М.Школа В.М.Козменко“Міжнародні економічні відносини “Чернівці “Рута” 1996 ст.187-195.
В.В.Козик Л.А.Панкова“Світове господарство та міжнародні економічні відносини” ст. 63-73.
О.В. Гаврилюк А.П. Румянцев “Економічна інтеграція в сучасному світі” Київ 1995.
1.Міжнародна інтеграція як вищий рівень розвитку МЕВ.
Розвиток продуктивних сил країн неминуче веде їх до виходу на зовнішний ринок, до зростання міжнародних зв”язків і взаємопереплетення національних економік, сприяє інтернаціоналізації господарського життя.
Тенденції:
І. Глобалізація світової економіки— розвиток МЕО, під впливом спеціалізації і поділу праці, приводить до глобалізації.Основні риси глобалізації:
— змінюється форма виробництва, вона переходить у міжнародну форму в виді ТНК;
— зміна змісту виробництва і обміну під впливом спеціалізації, тобто орієнтація національної економіки на міжнародні стандарти;
— принципові зміни в господарському житті
— міжнародні центри керування, СП, міжнародні системи інформації, система міжнародних стандартів (ГАТТ, МВФ, органи ООН і т.д.).
ІІ.Регіоналізація— історично сформована регіональна спільність з єдиними економіко-географічними, культурними і т.д. подібностями.
Інтеграція— це особливий етап у процесі інтернаціоналізації господарського життя, що веде до створення нової якості — цілісності відособленого господарського комплексу декількох держав(однорідний господарський механізм).
Ознаки інтеграції:
взаємопроникнення і переплетення національних виробничих процесів;
на цій основі відбуваються глибокі структурні зміни в економіці країн-учасниць;
необхідність і цілеспрямоване регулювання інтеграційних процесів; виникнення міждержавних (наднаціональних чи наддержавних) структур (інституціональні структури).
Умови інтеграції:
— розвита інфраструктура;
— наявність політичних рішень уряду (створення умов для
інтеграції — політична й економічна база);
Рівні інтеграції:
макроекономічний (державний рівень);
мікроекономічний (міжфірменний — ТНК).
Країни, що розвиваються, створюють інтеграційні угруповання для подолання проблем індустріалізації.Число угруповань у країнах, що розвиваються, складає приблизно від 35 до 40. Прикладом може служити МЕРКОСУР (1991 рік — Асунсьонскоа угода) до складу якого входять Аргентина, Бразилія, Парагвай і Уругвай. Цілями угруповання є — зниження бюджетного дефіциту, подолання кризи.
Перешкоди на шляху інтеграції країн, що розвиваються:
1.Країни, що інтегруються, слабко доповнюють економіки один одного, що стримує процес інтеграції;
2.Звідси випливає, що необхідні структурні зміни;
3.Не розвинута інфраструктура;
4.Розходження рівнів і потенціалів розвитку;
5.Політична нестабільність.
Міжнародна інтеграція– це об”єктивний процес зближення країн світу та їхніх суб”єктів у всіх сферах людського життя на основі спільності загальнолюдських інтересів. Міжнародна інтеграція включає міжнародну економічну, політичну, культурну інтеграцію.
Міжнародна економічна інтеграція– характеризується взаємним сплетінням економік різних країн, проведенням узгодженої державної політики як у взаємних економічних відносинах, так і у відносинах з третіми країнами.
Міжнародна економічна інтеграція означає: співробітництво між національними господарствами різних країн, ліквідацією бар”єрів у торгівлі між країнами, зближення ринків кожної з країн з метою створення єдиного спільного ринку.
2.Фактори розвитку міжнародної економічної інтеграції:
1.Поглиблення МПП.
2.Соціально-економічна однорідність національних підприємств.
3.Розаиток НТП.
4.Близькі рівні економічного розвитку груп країн.
5.Тісне переплетіння національних економікна мікрорівні.
6.Тривалий період співробітництва.
7.Спільні кордони і умови розвитку.
8.Розвиток комунікаційних можливостей.
9.Спільність культурних та історичних традицій.
10.Цілеспрямована діяльність державних органів та партій країн щодо інтеграційних процесів.
11.Об”єктивна необхідність спільного вирішення глобальних проблем людства.
Головні учасники і організатори
інтеграційного процесу:
1.Держави. 3.Партії.
2.ТНК. 4.Громадські організації.
3.Форми та етапи міжнародної економічної інтеграції.
У своєму розвитку міжнародна інтеграція проходить ряд етапів, кожен з яких передбачає більш широку інтеграцію і має свої особливості.
Зона вільної торгівлі– це пільгова зона регіонального типу, у межах якої підтримується вільна від митних і кількісних обмежень міжнародна торгівля країн-учасниць.(Зона вільної торгівлі промисловими товарами в Європі).
Митний союз– це спільна митна територія країн з повною ліквідацією мит у взаємних відносинах і з єдиним митним тарифом по відношенню до інших країн.
Метою митного союзу є: полегшити взаємну торгівлю країн-учасниць, і в той же час, не створювати додаткових перешкод у торгівлі з третіми країнами.
Спільний ринок– це об”єднання національних ринків декількох країн в єдиний великий ринок з вільним переміщенням в його межах капіталів, товарів, послуг і робочої сили.У процесі вирішення знаходяться такі питання, як: повне узгодження економічної політики і т.д., вирівнювання економічних показників.
Економічний союз– це об”єднання національних економік декількох країн на основі митного союзу, спільного ринку, уніфікації фінансових систем і проведення спільної валютної політики.
1Економічний союз— виникає на етапі високого економічного розвитку. Проводиться погоджена (чи навіть єдина) економічна політика і на цій основі йде зняття всіх перешкод. Створюються міждержавні (наддержавні) органи. Йдуть великі економічні перетворення у всіх країнах-учасницях.--PAGE_BREAK--
2. Валютний союз— форма економічного союзу й одночасно велика
складова економічного союзу. Характерними рисами валютного союзу є:
— погоджене (спільне) плавання національних валют;
— установлення за згодою фіксованих валютних курсів, що цілеспрямовано підтримуються Центробанками країн-учасниць;
— створення єдиної регіональної валюти;
формування єдиного регіонального банку, що є емісійним центром цієї міжнародної валютної одиниці.
5. Повна економічна інтеграція— єдина економічна політика і, як наслідок, уніфікація законодавчої бази.Умови:
— загальна податкова система;
— наявність єдиних стандартів;
— єдине трудове законодавство;
Політичний союз– це об”єднання країн на основі укладання спільного договору з метою проведення спільної політики у всіх сферах суспільного життя.
Цілі і значення міжнародної економічної інтеграції:
1.Досягнення найбільш високої ефективності виробництва.
2.Можливість регулювання соціально-економічних процесів на регіональному рівні.
3.Насичення ринку товарами.
4.Забезпечення економічної і політичної консолідації та міжнародної воєнної безпеки.
Наслідки й ефективність міжнародної економічної інтеграції
для економічного розвитку країн-учасниць.
Переваги:
Збільшення розмірів ринку — ефект від масштабів виробництва (для країн
с малою ємністю національного ринку), на цій основі необхідність визначення оптимального розміру підприємства.
Зростає конкуренція між країнами.
Забезпечення кращих умов торгівлі.
Розширення торгівлі паралельно з поліпшенням інфраструктури.
Поширення передової технології.
Негативні наслідки:
Для більш відсталих країн це приводить до відтоку ресурсів (факторів
виробництва), йде перерозподіл на користь більш сильних партнерів.
Олігопольна змова між ТНК країн-учасниць, що приводить до підвищення цін.
Ефект утрат від збільшення масштабів виробництва при дуже сильної
концентрації.
Ознаки інтеграції:
— усунення обмежень
— взаємопроникнення виробничих систем
— узгодження законодавств і стандартів
— міждержавні (наднаціональні) органи
— єдина валюта
— інфраструктура
— єдина зовнішньоторговельна політика
— узгодження внутрішньої політики (економ, соціальної і т.д)