Реферат по предмету "Мировая экономика"


Структура міжнародної торгівлі

Реферат на тему:

Структура міжнародної торгівлі
План

Товарна структура міжнародної торгівлі

Регіональна структура міжнародної торгівлі

1. Товарна структура міжнародної торгівлі

Структуру міжнародної торгівлі розглядають у двох ракурсах: як торгівлю окремими групами товарів і як систему методів організації реалізації товарів на світовому ринку.

Товарна структура міжнародної торгівлі – це частка тих чи інших товарів у світовому товарообігу. Сюди відносять основні групи товарів:

Продовольство(включаючи напої та тютюн), сировина, мінеральне пальне, продукція переробної промисловості (машини, устаткування, хімічні товари, метали, текстиль).

Товари на світовому ринку мають штрихові коди – це належність товару до певної товарної групи, кодування його властивостей та якості за допомогою штрихових позначок. Код України 482. Україна вступила до Міжнародної асоціації товарної нумерації в Європі (ЕАN) в 1995. У 1996 році вийшла Постанова КМУ “Про введення штрихового кодування товарів”, а з 1997 року введено обов’язкове кодування національних товарів.

Науково-технічний прогрес привів до істотних зрушень у то­варній структурі міжнародної торгівлі, а саме: збільшилась частка готових виробів і скоротилась питома вага продовольства і си­ровини, окрім палива. Якщо в 1950-х роках частка сировини і палива приблизно дорівнювала частці готових виробів, то до сере­дини 1990-х років частка сировини, продовольства і палива впала до 30 %, з яких 25 % припадає на паливо і 5 % — на сировину. Водночас частка готових виробів зросла з 50 % до 70 %. Більш ніж 1/3 всієї світової торгівлі в середині 90-х років — це торгівля машинами й обладнанням.

Зменшення частки сировини в міжнародній торгівлі пояс­нюється такими факторами:

• розширенням виробництва синтетичних матеріалів на базі роз­витку хімічної промисловості;

• переходом на ресурсозберігаючі технології;

• впровадженням прогресивних методів обробки первинних ма­теріалів.

Унаслідок розвитку хімічної промисловості та змін у структурі паливно-енергетичного балансу різко зросла торгівля мінераль­ним паливом — нафтою і природним газом. Так, у 1996 р. світовий експорт нафти зріс на 18,5 %, а експорт сільськогосподарської й мінеральної сировини впав більш ніж на 5 %. Частка палива в міжнародній торгівлі в 1996 р. становила 8,1 % (20 % у середині 70-х років).
Таблиця 1
Товарна структура міжнародної торгівлі

Товари

1960

1970

1980

1990

2000

млрд. дол.

%

млрд. дол.

%

млрд. дол.

%

млрд. дол.

%

млрд. дол.

%

Всього

127,4

100,0

312,0

100,0

1993,3

40,9

3433,8

100,0

5442,1

100,0

Продовольчі і сировинні товари, паливо

56,3

44,2

103,2

33,1

815,3

40,9

840,0

24,5

1082,5

19,9

продовольчі

товари

22,3

17,5

41,3

13,2

201,1

10,1

297,3

8,7

423,1

7,8

промислова

сировина

21,3

16,7

33,0

10,6

136,8

6,9

178,4

5,2

233,8

4,3

паливо

12,7

10,0

28,9

9,3

477,4

24,0

364,3

10,6

425,6

7,8

Готові товари та

напівфабрикати

69,7

54,7

202,3

64,8

1143,8

57,4

2508,6

73,1

4188,5

77,0

хімічні товари

7,5

5,9

22,1

7,1

147,4

7,4

304,6

8,9

507,9

9,3

машини, обладнання і транспортні засоби

27,7

21,7

89,8

28,8

511,4

25,7

1210,0

35,2

2139,3

39,3

інші готові товари

34,5

27,1

90,4

29,0

485,0

24,3

994,0

28,9

1541,3

28,3

Інші товари

1,4

1,1

6,5

2,1

34,2

1,7

85,2

2,5

171,1

3,1

Джерело: «Statistical Yearbook» і «Monthin of Statistics» за відповідні роки.
НТР дала новий поштовх поділові праці, спеціалізації вироб­ництва, яка набирає особливо широких масштабів у машинобуду­ванні. Відбувається перехід від міжгалузевої спеціалізації до внут­рішньогалузевої, від готової кінцевої продукції — до проміжних видів виробів. Різко зростає обмін вузлами, деталями, компонен­тами, які часто виготовляються на підприємствах різних країн. Внутрішньо-національні й міжнародні кооперовані поставки дося­гають 50—60 % вартості продукції багатьох галузей промисловості індустріальних країн Заходу. Більш ніж 30 % товарообороту між цими державами припадає на взаємні кооперовані поставки. Ко­оперовані поставки відіграють помітну і дедалі зростаючу роль в експорті цілої низки країн, що розвиваються, в тому числі таких великих, як Індія, Бразилія, Мексика.

Отже, вироблена продукція дедалі частіше становить результат міжнародних коопераційних зв'язків, а зовнішня торгівля не тіль­ки виконує функцію реалізації кінцевого продукту, але все більше перетворюється на сполучну ланку виробничого процесу. Ця тен­денція особливо помітна щодо провідних індустріальних країн світу. В експорті їх машинобудівної продукції частка комплекту­ючих виробів уже в середині 80-х років упритул наблизилася до 50 % і продовжує зростати.

Поглиблення спеціалізації спричинюється також прискорен­ням морального старіння і швидким оновленням асортименту, що веде до спеціалізації наукових досліджень. У передових сучасних галузях (напівпровідники, ЕОМ) цикл «життя» продукції стано­вить 3—5 років, в усіх галузях обробної промисловості він фак­тично не перевищує 8—9 років порівняно з 20 роками в серед­ньому на початку сторіччя. Згідно з оцінками, в минулому десяти­річчі на світовому ринку було оновлено близько 80 % товарів. На світових ринках з'являється велика кількість принципово нових товарів, здебільшого продукції наукоємних галузей, сфери ви­соких технологій (лазерна техніка, швидкодіючі ЕОМ, обладнан­ня для АЕС і т. д.).

Отже, відбувається інтелектуалізація світової торгівлі. В екс­порті промислово розвинутих країн зростає частка високотехнологічної продукції (США, Швейцарія та Японія — понад 20 %, Німеччина та Франція — близько 15 %).

У зв'язку з нерівномірним розвитком НТП у світовому господарстві з'являються нові виробники, що створюють собі нові «ніші» або тіснять конкурентів. Цей процес приводить не тільки до поглиблення спеціалізації, а й до змін у соціальній структурі господарства.

За останні десятиріччя значно зросла роль торгівлі машинами й обладнанням. З 1983 р. по 1997 р. частка цієї товарної групи у світовій торгівлі збільшилася з 28,8 % до 38,8 %. Важлива тен­денція — розширення торгівлі машинами й обладнанням між промислове розвинутими країнами. З 1980 р. до середини 90-х років експорт машин і обладнання з розвинутих країн зріс у 3 рази. Найбільш швидкими темпами зростає експорт електротехнічного й електронного обладнання, на частку якого припадає понад 25 % усього експорту машинно-технічної продукції.
2. Регіональна структура міжнародної торгівлі

Географічна структура міжнародної торгівлі являє собою роз­поділ торговельних потоків між окремими групами країн, що диференціюються за територіальною або організаційною ознакою.

Територіальна географічна структура торгівлі звичайно уза­гальнює дані про міжнародну торгівлю країн, які належать до однієї частини світу (Африка, Азія, Європа) або до певної групи (індустріальні країни; країни, що розвиваються).

Організаційна географічна структура показує розподіл між­народної торгівлі або між країнами, які належать до окремих інтеграційних та інших торговельно-політичних об'єднань (країни Європейського Союзу, країни СНД, країни АСЕАН), або між країнами, виділеними в певну групу за тим або іншим аналі­тичним критерієм (країни — експортери нафти, країни — чисті боржники).

Основний обсяг міжнародної торгівлі припадає на розвинуті країни, хоч їхня частка дещо скорочувалася в першій половині 90-х років за одночасного зростання питомої ваги країн, що роз­виваються, і країн з перехідною економікою. В цілому в 1996 р. на індустріально розвинуті країни припадало 68 % світового експор­ту, на країни, що розвиваються, —28,5 %, на країни з перехідною економікою —3,3 %.

З другої половини XX ст. помітно проявилась нерівномірність динаміки зовнішньої торгівлі. Це вплинуло на співвідношення сил між країнами на світовому ринку. Домінуючі позиції США по­хитнулися. Так, якщо в 1950 р. на частку цієї країни припадало 32 % світового експорту, то в 1960 р. — 17,1 %, у 1997 р. — 12,0. Відповідно зросла частка Західної Європи та Японії. Західноєвро­пейські держави за цей період збільшили свою частку з 23 % до 44,6 %.

Ще краще виглядають показники Японії: 0,5 % —після закін­чення Другої світової війни, 3,4 % —в 1960 р., 7,7 % —в 1997 р. В 1983 р. Японія вийшла на перше місце у світі з експорту машин та обладнання. Японія значно випереджає всі країни за вивозом легкових і вантажних автомобілів, побутової електроніки та ін.

Одна третина японського експорту припадає на США Дефіцит США в торгівлі з Японією у 90-ті роки тримався на рівні 50 — 60 млрд. дол. на рік.

Таблиця 2

--PAGE_BREAK--Регіональна структура світової торгівлі

Країни та регіони

Експорт

Імпорт

Вар­тість, млрд. дол. 2003

2002 -2003,

%

Щорічне

зростання,

%

Вар­­-

тість,

млрд.

дол.

2003

2002 -2003,

%

Щорічне зростання, %

2002

2003

2002

2003

Північна Америка

903

8,2

6,4

3,2

1100

8

6,2

10,3

Латинська Америка

279

9,8

12,3

10,4


31,9

14,7

11,4


17,5

Мексика


15,2

21,1

14,7

113

15,9

25,5

23,6

інші латино-амери­канські країни

16,9

7

7,1

7,8

206

13,3

2,6

14,5

Західна Європа

2276

4,8

3,6

-0,9

2263

4,1

3,3

-0,8

Європейсь­кий Союз

(15 країн)

2105

4,9

3,5

-0,8

2070

4,1

2,9

-1,1

Перехідні економіки

179

6,6

5,9

3,5

193

6,9

13,5

8,8

Центральна/ Східна Європа

90

7,2

2,6

6,9

118

11,6

15,2

5,6

Африка

123

2,7

12,7

2,0

127

4,7

-0,3

3,2

Південна Африка

30

3,7

2,5

5,8

33

8,7

-1,4

9,3

Середній Схід

164

2,9

13,9

-0,4

144

5,5

7,0

1,6

Азія

1379

9,3

0,6

5,4

1321

9,3

4,8

0,2

Японія

421

5,6

-7,3

2,5

339

5,3

4,0

-3,0

Китай

183

16,7

1,5

20,9

142

15,1

5,1

2,5

п'ять східно­азійських ринків*

351

12,8

4,7

5,2

367

П,9

7,6

-3,2

Світовий показник

5300

6,8

4,3

3,2

5470

6,8

4,9

3,0

* Індонезія, Південна Корея, Малайзія, Філіппіни, Таїланд.

Джерело: World Trade Organization. Annual Report 2004. Vol. II. Р. 13.
Послаблення домінуючої ролі США в міжнародній торгівлі певною мірою було пов'язане зі зниженням конкурентоспромож­ності американського виробництва.

Конкурентоспроможність визначається як здатність конкрет­ної держави створювати пропорційно більше благ, ніж її супер­ники на світових ринках.

В основі світової класифікації країн за конкурентоспромож­ністю лежать 378 різноманітних критеріїв. Передусім це доход на душу населення, рівень інфляції, зовнішньоторговельний баланс. Зважають на наявність природних копалин, інфраструктуру, розвиненість засобів комунікації та ряд інших факторів. Окрім об'єк­тивних факторів, враховуються результати опитування керівників найбільших підприємств у світі.

На кінець 80-х років за факторами конкурентоспроможності стала виходити в лідери Японія. Тоді ж до неї приєдналися «нові індустріальні країни» Азії — Сінгапур, Гонконг, Тайвань. Однак до середини 90-х років США повертають перші позиції у світі за конкурентоспроможністю. За ними впритул ідуть Сінгапур, Гон­конг, а також Японія, що раніше протягом шести років посідала перше місце. На 17-му місці Франція, на 34-му — Китай, на 40-му — Туреччина. В самому кінці списку — Греція, Мексика, Польща, Угорщина та Венесуела. І, нарешті, Росія —остання, на 48-му місці.

За прогнозами фахівців, у перші роки XXI ст. найбільш конку­рентоспроможними будуть США та азійські держави. У 2030 р. у трійку найбільш конкурентоспроможних держав увійдуть США, Японія та Китай. Подальші позиції у цьому списку займатимуть Німеччина, Сінгапур, Південна Корея, Індія, Тайвань, Малайзія та Швейцарія.

Щодо країн, що розвиваються, то вони в основному залиша­ються постачальниками сировини, продовольства та порівняно простих виробів готової продукції на світовий ринок. Відносне зниження попиту на сировину і продовольство на світовому ринку до початку 90-х років означало зменшення можливостей країн, що розвиваються, для розширення експорту. До того ж промислове розвинуті країни збільшили свою частку у світовому експорті продовольства і сировини (за винятком нафти). Частка країн, що розвиваються, у світовому експорті цих товарів (без нафти) ско­ротилася з 40 % (1960 р.) до 28 % (на початку 90-х років).

Прагнення країн, що розвиваються, диверсифікувати свій екс­порт за рахунок товарів промислової групи дуже часто натрапляє на протидію в тій або іншій формі з боку промислове розвинутих країн. Разом з тим окремі країни, що розвиваються, передусім «нові індустріальні країни», домоглися істотних зрушень у ре­структуризації свого експорту, підвищення у ньому частки готової продукції, промислових виробів, у тому числі машин та устатку­вання. Так, питома вага промислового експорту країн, що роз­виваються, у його загальному світовому обсязі на початку 90-х ро­ків досягла 16,3 %. Загалом експорт країн, що розвиваються (за винятком «нових індустріальних країн»), зростає нерівномірно як по групах країн, так і по галузях.

На відміну від більшості країн, що розвиваються, «нові індус­тріальні країни», особливо чотири «малі дракони» Азії (Південна Корея, Тайвань, Гонконг, Сінгапур), демонструють швидке зрос­тання експорту, їхня частка у світовому експорті в середині 90-х ро­ків становила 10,5 %. В останнє десятиріччя XX ст. КНР набрала економічних обертів і досягла 2,9 % (було менше за 1 %). США у світовому експорті належить 12,6 %; Західній Європі — 44 6 %; Японії—7,7%.

Характеризуючи основні тенденції в географічному спрямуванні міжнародної торгівлі, слід підкреслити, що розвиток і поглиблення міжнародного поділу праці між промислове розвинутими країнами веде до збільшення їх взаємної торгівлі і зменшення частки країн, що розвиваються. Основні товаропотоки здійснюються в межах «ве­ликої тріади»: США — Західна Європа — Японія. Щорічний товаро­оборот між США і ЄС у 2003 р. становив близько 1,7 млрд. дол. 20 % експорту Північної Америки припадає на ЄС.

Оскільки в експорті промислове розвинутих країн найбільша частка належить складній техніці, країни, що розвиваються, ста­новлять для них порівняно менший інтерес як ринок збуту цієї продукції. Так, у 2003 р. тільки 2,7 % експорту країн Західної Європи спрямовувалось у країни Африки, 2,4 % — у Латинську Америку.

    продолжение
--PAGE_BREAK--Експорт і імпорт провідних держав у 2003 р.

Таблиця 3

Міс­це

Експорт

Вартість,

млрд. дол.

Част­ка, %

Щорічне зростання,

%

Міс­це

Імпорт

Вартість,

млрд. дол.

Част­ка, %

Щорічне зростання, %

1

США

688,7

12,6

8

1

США

899

1б,0

8

2

Німеччина

511,7

9,4

3

2

Німеччина

441,5

7,8

3

3

Японія

421,0

7,7

6

3

Японія

338,8

6,0

5

4

Франція

289,5

5,3

4

4

Велика Британія

308,2

5,5

5

5

Велика Британія

281,5

5,2

6

5

Франція

268,4

4,8

2

6

Італія

238,2

4,4

5

6

Гонконг

213,3

3,8

14

7

Канада

214,4

3,9

8

7

Італія

208,0

3,7

2

8

Нідерланди

193,8

3,5

6

8

Канада

201,0

3,6

7

9

Гонконг

188,2

3,4

13

9

Нідерланди

177,2

3,1

5

10

Китай

182,7

3,3

17

10

Бельгія, Люксембург

155,8

2,8

4

11

Бельгія, Люксембург

168,2

3,6

5

11

Республіка Корея

144,6

2,6

11

12

Республіка Корея

136,2

3,6

5

12

Китай

142,4

2,5

15

13

Сінгапур

125,0

2,7

13

13

Сінгапур

132,4

2,4

12

14

Тайвань

121,9

2,6

9

14

Іспанія

122,7

2,2

5

15

Іспанія

110,4

2,4

15

15

Мексика

113,2

2,0

16

16

Мексика

96,0

1,8

21

16

Тайвань

113,2

2,0

11

17

Швеція

82,7

1,5

5

17

Малайзія

79

1,4

15

18

Малайзія

78,4

1,4

15

18

Швейцарія

76

1,3

1

19

Швейцарія

76,2

1,4

3

19

Австрія

66,7

1,2

1

20

Російська Федерація

66,3

1,2

8

20

Австралія

65,8

1,2

7

21

Австралія

62,9

1,2

7

21

Швеція

65,4

1,2

3

22

Саудівська Аравія

59,0

1,1

18

22

Бразилія

65,0

1,2

16

23

Австрія

58,6

1,2

7

23

Таїланд

63,8

1,2

4

24'

Таїланд

57,4

1,1

5

24

Данія

45,2

0,8

1

25

Данія

50,7

1,0

0

25

Індонезія

42,9

0,8

6


Загальний показник

4665,0

85,4

7


Загальний показник

4557,0

80,9

7


Світовий показник

5460,0

100,0

7


Світовий показник

5630,0

100,0

7

Джерело: World Trade Organization. Annual Report 2004. Vol. II. Р. 18.

Використана література:

Школа І.М., Козменко В.М. Міжнародні економічні відносини. — Чернівці “Рута”, 1996. — Ст… 126-146.

Козик В.В., Панкова Л.А. Світове господарство та міжнародні економічні відносини. — Львів, 1995.

Гольцберг М.А., Воронова А.В. Международная торговля. — К., 1994.


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.