--PAGE_BREAK--Перший напрям пов’язаний зі становленням навчальних дисциплін, що забезпечують підготовку учнів у галузі інформатики.
Другий напрям пов’язаний з активним використанням комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій, застосування яких стає нормою в усіх галузях людської діяльності. Цей процес приносить з собою зміну предметного змісту всіх навчальних дисциплін на всіх рівнях освіти.
Третій напрям пов’язаний із впливом інформатизації на мету навчання. Це буде дедалі відчутнішим з розвитком процесів інформатизації суспільства, проведенням робіт з переструктурування знань, накопичуваних людством.
На нинішньому етапі інформатизації освіти відбувається активне опанування засобів НІТ і фрагментарне впровадження їх у традиційні навчальні дисципліни (дод. 1).
Складовими НІТ навчання є засоби НІТ навчання і методи їх використання в навчальному процесі. Зміст цих складових відображено у таблиці 1.
Таблиця 1
Складові НІТ навчання
Незважаючи на величезний педагогічний і дидактичний потенціал, НІТ навчання ледве знаходять місце в сучасній школі. Це обумовлено низкою причин: слабкою матеріальною базою шкіл, непідготовленістю вчителів, практичною відсутністю методик використання комп’ютерів для викладання шкільних предметів.
Застосування його в межах класно-урочної системи має незначний вплив на результати навчання, хоч і підвищує мотивацію навчальної діяльності. Можливості комп’ютера як інструмента розвитку пізнавальних, творчих, дослідницьких здібностей дітей можуть цілком проявитися зі зміною мети і змісту сучасної освіти у бік індивідуально-орієнтованої моделі навчання.
Мета і завдання НІТ навчання
Основною метою НІТ навчанняє підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства. Педагогічні завдання НІТ навчання:
• інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості;
• побудова відкритої системи освіти, що забезпечує кожній дитині і дорослому власну траєкторію, самоосвіти;
• системна інтеграція предметних галузей знань;
• розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативних дій;
• розвиток умінь експериментально-дослідницької діяльності та культури навчальної діяльності;
• формування інформаційної культури учнів;
• реалізація соціального замовлення, обумовленого інформатизацією сучасного суспільства (підготовка фахівців у галузі інформатики та обчислювальної техніки; підготовка користувача засобів нових інформаційних технологій).
Нові інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості, знаходження і закріплення усяких професійних навиків, дозволяють реалізувати принципово нові форми і методи навчання.
Інформаційні технології навчання надають можливість учителю для досягнення дидактичної мети застосовувати: як окремі види навчальної роботи, так і будь-який їхній набір, тобто спроектувати навчальне середовище. Вчитель одержує додаткові можливості для підтримки і спрямовування розвитку особистості учня, творчого пошуку й організації їхньої спільної роботи.
Наприклад, у процесі викладання обслуговуючої праці можливо використовувати інструментальні програмні засоби, що дозволяють створювати різні моделі, керувати ними і досліджувати їх «поведінку» (зокрема, під час вивчення тематики, пов’язаної з дослідженням властивостей, розв’язанням завдань на оптимізацію, моделюванням креслень і ситуацій).
Цілком нові можливості для учнів і викладачів надають телекомунікаційні технології. Робота в комп’ютерних мережах активізує потребу учня бути членом суспільства. Відзначається поліпшення письменності і розвитку мовлення дітей через телекомунікаційне спілкування, підвищення їхнього інтересу до навчання і, як наслідок, загальне зростання успішності. Учні, одержуючи доступ до професійних банків і бази даних, опановують наукові проблеми, розробки яких ще не завершені, працюють невеликими дослідницькими колективами, обмінюються результатами з іншими дослідниками в своїй галузі.
Вчителі, завдяки доступу до мереж телекомунікацій, не тільки істотно підвищують свою інформаційну озброєність, а й одержують унікальну можливість спілкуватися зі своїми колегами практично по всьому світові. Це створює ідеальні умови для професійних контактів, виконання спільної навчально-методичної і наукової праці, обміну навчальними розробками, даними тощо.
Вимоги до особистості педагога:
Аби використовувати комп’ютерні технології навчання у власній практиці, педагог повинен мати уявлення про можливості комп’ютера як засобу навчання, знати основні вимоги до навчальних програм (дидактичні, психологічні, технічні), вміти використовувати комп’ютер у повсякденній діяльності.
На першому етапі впровадження інформаційних технологій у навчання важливою є співпраця вчителя інформатики вчителя-предметника.
У цьому випадку вчитель повинен мати професійно-особистісні якості, необхідні для реалізації принципів педагогіки співпраці, такі як: демократичність, відкритість, альтернативність, діалогічність, рефлексивність (усвідомлення мети, змісту, способів діяльності і характеру взаємодії).
Розділ ІI. методика проведення занять з обслуговуючої праці, орієнтованих на розвиток інтересу учнів до художніх ремесел
2.1 Методичні рекомендації проведення занять з обслуговуючої праці
Трудове навчання створює основу для практичних дій школярів, застосування знань на практиці, розвитку творчих нахилів. І це цілком можливо, якщо знання, які здобувають учні, орієнтовані не на формальне запам’ятовування, а на осмислення фактів, процесів, на з’ясування причинно-наслідкових зв’язків між діями людини і кінцевими результатами.
Школа повинна задовольняти прагнення дітей, їхню допитливість, щоб дитина прагнула здобувати знання, розвивати здібності, свої духовні сили на основі власного погляду на життя.
Для того, щоб розвивати інтерес учнів, успішно розв’язати завдання навчання та зробити процес навчання й виховання найбільш ефективним, я намагаюся широко впроваджувати в свою роботу інтерактивні технології навчання, нові інформаційні технології та різні види дидактичних засобів навчання.
На уроках трудового навчання я намагаюсь не тільки вчити, але й розвивати пізнавальні інтереси дітей, враховувати їх здібності. Дуже важливо пробудити у дітей бажання «хочу взнати». Але цього мало, необхідно підвести їх до наступного етапу «хочу зробити», вселити впевненість «можу зробити» і допомогти довести роботу до кінця «я зробила». В цьому міститься основна мета моєї педагогічної роботи. Успіх окрилює дитину, пробуджує бажання пізнавати нове, виконувати більш складні завдання.
На своїх уроках я використовую мультимедійні презентації, схеми, таблиці різного змісту, інструкційні та технологічні карти, зразки виробів, індивідуальні картки-завдання різних рівнів складності, навчальні та наочні посібники.
Головною метою навчання дітей у школі має бути не озброєння учнів знаннями, а виховання їхнього розуму. Вищим проявом розуму є уміння знайти спільну причину багатьох часткових явищ, уміння знайти нестандартний розв’язок тривіальної задачі та знайти творче рішення.
Творчі здібності учнів з одного боку залежать від знань, умінь, навичок, з другого боку-знання, уміння, навички залежать від здібностей-здібності дозволяють легше, міцніше та глибше оволодіти відповідними знаннями, уміннями та навичками. Безумовно, рівень розвитку творчих здібностей особистості обмежується наявними у неї інтелектуальними здібностями. Але за сприятливих умов в учнів можна максимально розвинути творчі здібності, тобто досягти того рівня творчості, якого дозволяють учню його задатки. Ці задатки є у кожної дитини, а вчителю необхідно не тільки помітити ці задатки, але й прикласти певних зусиль для їх розвитку.
Слід відмітити, що творчі здібності школярів виявляються на тільки у створенні повністю оригінального виробу, а і хоча б його мінімальній відмінності від запропонованого зразка.
На мій погляд, зміст трудового навчання має не тільки економічну, інформаційну спрямованість, але й дає змогу кожній дитині проявити себе, відчути радість творчості, завершення процесу та отримання готового виробу. Під час практичної діяльності відбуваються внутрішні глибинні зміни, які виникають у свідомості школярів. Враховуючи цей фактор, на своїх уроках я виконую міжпредметні зв’язки з опорою на предмети: інформатика, фізика, народознавство, математика, література, креслення, образотворче мистецтво, географія, музика.
Навчально-виховні завдання на уроках вирішую, головним чином, у процесі практичного навчання, що включає вправи, лабораторні та практичні роботи, творчі завдання, уроки-екскурсії, оглядові уроки, тощо. Намагаюсь, щоб кожне заняття проходило в формі невимушеної бесіди, захопленої розповіді, гри, змагання-це значною мірою підвищує інтерес до уроку.
Ще К.Д.Ушинський писав: «… навчання без всякого інтересу і взяте тільки силою примушення… вбиває в учневі тягу до навчання, без якого він далеко не піде.»
Ставлю собі за мету, щоб на кожному уроці панувала атмосфера творчості, атмосфера співробітництва вчителя та учнів. При викладенні нового матеріалу задаю дітям питання, які активізують мислення: «Де можна застосувати той чи інший виріб?», «Як ви собі уявляєте той чи інший процес?», «Що отримаємо, якщо зробимо навпаки?» Без цілеспрямованої підтримки вчителя діти втрачають природну допитливість, діяльність. Мислення учнів відточується в процесі постійного тренування. Для цього на уроках використовую ребуси, кросворди, логічні завдання, проблемні питання, тощо.(додаток 4,7,9)
Я вважаю, що великий вплив на формування інтересу мають форми організації навчальної діяльності. Тому надаю особливу увагу постановці пізнавальної мети уроку, показу практичної значимості результатів праці, грамотному поясненню програмного матеріалу, чіткій структурі уроку.
При мотивації уроку часто використовую девіз уроку. Це можуть бути прислів’я, крилаті слова:
ü Бачити та створювати нове-велике задоволення.(Ф.Вольтер)
ü Немає більшого щастя, ніж те, яке відчуває людина, осяяна ідеєю. (Т.С. Альтов)
ü Щоб навчитися мислити, треба спочатку навчитися творити (Джанні Родарі)
ü Не тільки сама істина дає впевненість, але й пошук її.(Б.Паскаль)
ü Знання збираються по краплині, як вода в долині.(укр. прислів’я)
ü Не кажи чому вчився, а чого пізнав. (укр. прислів’я)
ü Надто знай, та ще й питай. (укр. прислів’я)
ü Вчаться на інших дивлячись. (укр. прислів’я)
ü Якщо не висловлено протилежної думки, немає з чого вибирати найкраще. (Геродот)
Для того, щоб включати дітей в практичну діяльність творчого характеру, практичні роботи проводжу в чотири етапи.
Під час мотивації навчальної діяльності перед виконанням трудового завдання підкреслюю дітям, що в даному випадку вони творці. Розвиток інтересу та творчих здібностей-процес тонкий, індивідуальний, тому важливо підтримувати в дітях навіть найменший пряв зацікавленості, найменші спроби творчого підходу до праці.
Маючи за мету розвиток інтересу учнів до навчання багато уваги приділяю виявленню зацікавленості учнів, діагностиці їх творчої спрямованості напрямками декоративно-ужикового мистецтва, напрямкам моди у певний період часу, вікові особливості учнів, враховую також матеріальне становище дітей, адже для виготовлення виробів необхідні певні матеріальні затрати.
Відсутність будь-якого з компонентів такої системи негативно відбивається на кінцевому результаті трудової та творчої діяльності учнів.
Велику увагу приділяю послідовному використанню методів керівництва творчою роботою учнів (розповідь, бесіду, пояснення, демонстрацію, інструктаж) та їхньої самостійної творчої роботи (пошукової роботи, розв’язання творчих технологічних завдань, творчі вправи, роботу з додатковою літературою, самостійні спостереження і конструювання, творчу практичну роботу з виготовленням об’єктів праці). Від ефективності застосування цих методів залежить глибина, обґрунтованість і міцність тих технічних знань, умінь і навичок, що впливають на формування трудової та творчої особистості.
Для творчого спрямування учениць я застосовую пошуковий метод навчання, який готує дівчаток до продуктивної творчої діяльності, праці за власними творчими проектами.
Використовуючи індивідуальний підхід до організації навчально-виховного процесу я отримую можливість диференціювати завдання, враховуючи психологічні та фізичні можливості учнів, їх інтереси нахили та рівень підготовленості. Допомагаю слабким учням усувати прогалини в знаннях, уміннях і навичках, а добре підготовленим-розширювати і поглиблювати свої творчі технічні знання та вміння.
Використовуючи індивідуальний спосіб творчої роботи я дотримуюсь таких обов’язкових умов:
Ø чітко й зрозуміло формулювати трудові і творчі завдання;
Ø зрозуміло пояснювати основні етапи роботи;
Ø контролювати виконання завдання і за необхідності надавати належну допомогу.
Виконання цих умов дає мені змогу активізувати увагу учнів на основних етапах трудової та творчої роботи, правильно спланувати технологічний процес виготовлення виробів, врахувати індивідуальні особливості учнів, узгоджувати їхні індивідуальні темпи роботи й чітко організувати навчально-виховну роботу.
Мета будь-якого уроку не може бути досягнута без умілого урізноманітнення способів і методів навчання з урахуванням вікових особливостей учнів, змісту творчих робіт, можливостей отримання самостійно додаткових відомостей, побажань учнів, особливостей виконання трудової і творчої роботи. Поєднання різних форм і методів навчання дає мені змогу ефективніше спрямувати творчу діяльність учнів у процесі трудового навчання, використовувати їхні потенційні творчі здібності.
Практикую на своїх уроках використання різних ігрових моментів, мозаїку, незакінчені речення, кросворди, проблемні ситуації, диктанти (додатки 3, 4, 7, 10).
Використання таких завдань дає можливість:
Ø за короткий проміжок часу виявити рівень знань та вмінь учнів;
Ø формувати навички самоаналізу та самоконтролю;
Ø забезпечити як індивідуальну, так і фронтальну роботу на уроці;
Ø здійснювати диференційований підхід до кожного учня.
Щоб навчання в максимальній мірі сприяло розвитку учнів, пропоную дітям випереджаючі завдання, які учні можуть виконати застосовуючи інформаційні технології-це можуть бути мультимедійні презентації, web-сайти, публікації, буклети та інше (дод. 10).
Наприклад при вивчення теми «Українська народна вишивка» даю такі завдання:
- розкрити поняття кольору;
- дослідити особливості кольорової гами вишивок за регіонами;
- запропонувати варіанти оздоблення виробу вишивкою;
- розробити рекламу виробу.
Ці завдання можна виконати як традиційним способом, так і за допомогою комп’ютера.
Ще в більшій мірі виявляється активність при пошитті виробу. Самостійно розробити фасон, намалювати ескіз, проаналізувати конструкторські форми, силует. Починаючи вивчення теми «Моделювання одягу», знайомлю дітей з історією одягу, наголошуючи на спільних рисах національного та сучасного одягу. З метою розвитку естетичного смаку, максимального розкриття творчих задатків пропоную дітям виконати творче завдання:
Ø розробити ескіз моделі швейного виробу;
Ø із запропонованих зразків тканини вибрати відповідну моделі;
Ø виконати опис моделі виробу;
Ø розробити рекламу.
В основу виробу покладено принцип послідовності в навчанні, починаючи з простих по технології операцій до складних, які вимагають свідомого виконання. При цьому діти впевнюються в своїх можливостях, переборюють труднощі і сумніви.
При поясненні нового матеріалу завжди пам’ятаю, що викладення повинне бути достовірним, науково обґрунтованим, логічно послідовним. Для цього спочатку повідомляю відомості про виріб в цілому, а потім про його складові частини.
Дуже важливо зацікавити дітей в процесі навчання, реалізувати ідею навчання без примусу, стимулювати позитивну мотивацію кожного учня в процесі різноманітних видів діяльності. Тому для вирішення цього питання в своїй роботі спираюсь на слідуючи принципи:
ü чітке визначення мати та кінцевих результатів роботи;
ü забезпечення привабливого творчого характеру діяльності;
ü повага, довіра і щире ставлення до дитини, визнання її досягнень;
ü виявлення факторів, що перешкоджають роботі.
При вивченні будь-якої теми значний час відводиться практичній роботі. Практична діяльність включає учнів як до репродуктивної так і до творчої діяльності. Кожна практична робота починається зі вступного інструктажу, під час якого знайомлю дітей з вимогами до готового виробу, необхідними інструментами та матеріалами.
Наприклад, при вивченні вишивки я ставлю до готової роботи такі вимоги:
- відсутність з виворітного боку вузликів;
- охайність роботи;
- відсутність великих переходів;
- технологічно вірне виконання роботи;
- відповідність кольорової гами;
- творчий підхід до роботи.
Заключний інструктаж провожу в кінці уроку з метою підведення підсумків, коментую оцінки, аналізую помилки, показуючи при цьому шляхи їх попередження. Обов’язково демонструю кращі роботи дівчаток. На цьому етапі уроку використовую метод взаємоперевірки.
Взаємний зв’язок вчитель-учень неможливий без використання інструкційних карток. Вони дозволяють учням контролювати себе самостійно, йти далі в виконанні практичної роботи. При створенні карток враховую вікові особливості дітей. Використовую у своїй роботі як учнівські, так власні презентації, залучаю учнів до пошуку матеріалу та їх створення, завдяки чому швидше і ефективніше розкриваються такі психічні процеси, як відчуття, сприйняття, уява, мислення.
Творчі роботи для сильніших учнів я складаю таким чином, щоб вони були не лише більшими за обсягом чи кількістю вправ, а мали якісно інший, творчий характер, сприяли розвитку вмінь і навичок самостійної роботи, більш широкого застосування знань, тому я чітко обмірковую кожен етап роботи, застосовую дидактичні принципи навчання, що дає змогу спрямувати і зумовити ефективність їхньої трудової підготовленості.
Перевірка, оцінка знань, умінь і навичок-суттєвий компонент навчальної діяльності. У структурі сучасного уроку перевірку розглядаю не тільки як контролюючий етап, а як продовження всього навчально-виховного процесу. На цьому етапі відбувається остаточне осмислення, систематизація і узагальнення знань. Для перевірки знань застосовую задачі, диктанти, програмовані завдання, кросворди, шаблон-тести. (дод. 4,8, 10)
Розв’язування задач не лише закріплює знання, а й сприяє більш глибокому осмисленню матеріалу. Використовую задачі як для індивідуального опитування, для закріплення одержаних знань.(додаток 4)
Зазначені види перевірки знань та вмінь допомагають урізноманітнити форми проведення уроків, враховувати індивідуальний підхід до учнів, залучати дітей до творчості, пізнавального процесу.
Урок узагальнення та систематизації знань провожу в формі гри, яка складається з декількох турів, кожен з яких-гра за відомими телепередачами.
Залучаю дітей до написання казок, особливо в 5 кл. Це розвиває фантазію, підвищує емоційну зацікавленість до уроку. (дод. 6).
На уроці повинна панувати атмосферу взаєморозуміння та доброзичливості, адже кожна дитина-унікальна особистість; своїми перевагами та недоліками.
Важливою складовою своєї роботи вважаю створення на уроці ситуацію успіху, щоб учні не боялись висловлювати свою думку, не боялись осуду, можливої невдачі, сподівалися на досягнення успіху, шукали способи усунення перешкод. Цьому сприяють гумор, терплячість, демократичність, щирість намірів.
Дидактична мета є найважливішою складовою процесу навчання. Питання вибору, типу і відповідно, структури уроку потребує ретельного обмірковування. Готуючись до уроків, спочатку визначаю продолжение
--PAGE_BREAK--