Конституцiя Украiни - фундамент подальшоi розбудови правовоi держави

МНСТЕРСТВО ОСВТИ УКРАНИ вано-Франквський нститут права, економки та будвництва Кафедра теор та стор держави права КУРСОВА РОБОТА на тему Конституця Украни фундамент подальшо розбудови правово держави Виконала студентка 3 курсу групи Юз-96 Горднко М.В. Науковий кервник Васькович Й. вано-Франквськ, 1999.

Змст. Вступ. 1. Розвиток конституцйно думки в Укран як сторична передумова сучасно Конституц 2. Конституця 1997 р. Основний Закон сучасно Укрансько держави 1.Загальн засади конституцйного ладу Украни 2. Конституцйний статус людини громадянина 3. Конституця Украни про систему органв державно влади.

3. Конституця Украни перспективи подальшо розбудови правово держави 24 Висновки 26 Список використано лтератури. 27 Вступ. Сучасна Конституця Украни, прийнята 28 червня 1996 року - найважливший нормативно-правовий акт новтньо Укрансько держави. Украна нарешт здобула свй Основний Закон необхдний елемент сучасно законодавчо системи, який свордним пдмурком.

Конституця 1996 року закрпила статус незалежно Украни рвноправного учасника мжнародних вдносин. В данй курсовй робот розглядаться змст та значення сучасно Конституц Украни, докладно аналзуються I, II та III роздли Конституц, визначаються х найважливш де та потенцал у справ розбудови в нашй кран правово держави. При написанн роботи використовувалися пдручники посбники, монограф та науков публкац в журналах.

Застосован також матерали з стор укрансько конституцйно-правово думки, що дозволяють побачити глибинн сторичн корен сучасного Основого Закону, виявити шлях визрвання його передумов, сприймати Укранську державу як невд мну частку свтового спвтовариства. Проте сучасна Конституця Украни це не тльки пдсумок процесв державотворення, це й свордний дороговказ подальшого вдосконалення нашо держави, наповнення сформованих нститутв реальним змстом, перетворення

х на реальн чинники правового регулювання суспльних вдносин в Укран. Слд зазначити, що прийняття Конституц стало результатом компромсу рзноспрямованих полтичних сил, тому можна розглядати як запоруку майбутньо злагоди в нашому супльств, гарантю його розвитку на засадах забезпечення врвноваженост рзних соцальних верств та полтичних течй за умови неодмнного визнання непорушност полтичного суверентету нашо держави. 1. Розвиток конституцйно думки в

Укран як сторична передумова сучасно Конституц Термн конституця ма латинське походження походить вд слова constitutio устрй, установлення. У Стародавньому Рим конституцями називалися акти, що х видавав мператор. Словник ншомовних слв стверджу, що конституця - основний закон держави, який визнача основи полтично, економчно правово системи крани. Конституця закрплю форму правлння й державний лад, порядок утворення,

принципи дяльност компетенцю центральних мсцевих державних органв, виборчу систему, права обов язки громадян, органзацю та принципи правосуддя тощо 3442. Сучасний вропейський конституцоналзм ма витоки в середньовчнй Англ, адже в 1215 роц тут, на вимогу повсталих баронв та городян король оанн Безземельний затвердив Велику хартю вольностей, що вперще законодавчим шляхом обмежила королвську владу.

Також хартя встановила недоторкансть майна та особистост англйцв. Першою загальновизнаною у свт конституцю Конституця Сполучених Штатв Америки, прийнята в 1787 р. Молода демократична держава, яку утворили вропейськ колонсти в Пвнчнй Америц, одразу зафксувала в законодавчому порядку принципи подлу влади, народного суверентету, забезпечення природнх прав людини. Правам людини було присвячено прийнятий в 1791 р.

Блль про права, який увйшов до Конституц США. У 1791 роц з явилася й перша конституця Франц. поява стала наслдком французько революц кнця XVIII ст. Пд час ц революц у Франц на змну абсолютно монарх прийшла конституцйна, а в 1791 роц республка. З 1791 по 1799 роки у Франц було послдовно прийнято чотири конституц. У 1867 роц було видано конституц. Пвнчнонмецького союзу, який обб днав бльшсть тодшнх нмецьких держав.

У 1871 роц окрем нмецьк монарх об дналися в Нмецькй мпер, конституця яко надала всм нмцям загальне виборче право, на засадах якого обирався рейстаг загальнонмецький парламент. Тривалшим був шлях Рос до конституц. В цй держав ще наприкнц XIX на початку ХХ ст. глибинн монархчн традиц поднувалися з недорозвинутстю громадянського суспльства. Перша конституця побачила свт у Рос тльки в 1918 роц.

Конституцйн процеси вдбувалися наприкнц минулого в першй половин ниншнього столття в нших кранах вропи та Америки, призввши зрештою до юридичного оформлення в них Основного Закону. Свордним винятком була Англя, де так не з явилося дино писано конституц. Основн засади державного ладу ц держави викладено в деклькох державно-правових актах. Проте ця особливсть законодавчо системи Велико Британ не зашкоджа й бути демократичною. навпаки, формальна

наявнсть конституц ще не гаранту того, що держава справд правовою та демократичною. Доказом тому сторя тоталтарних держав, насамперед СРСР. Ця держава, як схдновропейськ та азатськ сателти та Китай, мали конституц, а конституця СРСР 1936 року стала для свого часу найбльш демократичною. Але на практиц комунстична влада всляко нехтувала проголошеними нею самою правами людини, наповнивши

формально демократичн державн нститути тоталтарним змстом. В Укран зародження конституцйно думки належить ще до початку XVIII ст. Автономний осередок укранського державного життя Запорозька Сч традицйно функцонувала на засадах демократ навть в умовах чужоземного панування на бльшй частин Украни. Демократчний деал був покладений в основу державотворчих процесв у

Гетьманщин укранськй козацькй держав, заснованй пд час Визвольно вйни 1648-1657 рокв. Одню з найцкавших пам яток укрансько правничо думки Пакти й конституц законв та вольностей Вйська Запорозького, що з явилися на свт у Бендерах серед т частини укранського козацтва, яка пшла за Мазепою в результат опинилася у вимушенй емграцВажливою особливстю, яка вдрзняла цей акт вд традицйних

гетьманських статей робила його подбним до пзнших вропейських конституцй, було те, що вн укладався не мж гетьманом монархом протектором укрансько держави, а мж гетьманом козацтвом, яке виступало вд мен укранського народу 897. Щоправда, автори пдручника з правознавства за редакцю .Б.Усенка не вважають цей акт конституцю в сучасному розумнн, але в ньому були встановлен повноваження й порядок дяльност вищих органв козацько влади, головних посадових осб, визначалися кордони козацько

держави, повноваження судових орган т За умов тодшнього панування в Укран Росйсько мпер та Реч Посполито Конституця П.Орлика, що на 77 рокв випередила Конституцю США, не набула чинност на теренах Украни, залишившися яскравою пам яткою втчизняно конституцйно-правово думки. Вагомий доробок до стор укранського конституцоналзму належить видатному укранському громадському дячев друго половини XIX ст. М.Драгоманову, який розробив конституцйний проект перетворення

Росйсько мпер на децентралзовану федеративну державу Проэктъ основаный устава украинскаго общества Вольний союзъ Вльна сплка 1884 р Адмнстративний устрй тут нагаду федеративн республки США, ШвейцарОднак Михайло Драгоманов реально оцню можливост докорнних змн у тодшнй Росйськй мпер пропону систему не мсцевого самоврядування певно централзац, виборност та призначення 450.

Наступним кроком у формуванн сторично-правових передумов Конституц Украни можна вважати проект, який було опублковано у вересн 1905 р. в першому номер часопису Укрансько народно парт Самостйна Украна пд назвою Основний закон Самостйно Украни сплки народу укранського. Цей проект передбачав повну самостйнсть Украни, територя яко мала складатися з дев яти земель 515.

Повалення росйського царату 27 лютого ст.ст. 1917 року та проголошення Украною автоном поставило питання про конституцю нашо крани в порядок денний. Новостворений орган Укранська Центральна Рада з червня 1917року по счень 1918 року видала чотири Унверсали. I, II та III Унверсали виходили з де автоном Украни у склад оновлено федеративно Рос, а IV Унверсал, прийнятий 22 счня 1918 року, проголошував незалежнсть

Укрансько Народно Республки. Рвно роком пзнше, 22 счня 1919 р було прийнято акт про злуку Укрансько Народно Республки й Захдноукрансько Народно Республки в дину УНР. У 1918 роц 29 квтня, на засданн Центрально Ради ухвалено проект Конституц Укрансько Народно Республки, змну земельного закону залишалося без вивласнення не 40, а 30 десятин обрано

М.Грушевського на президента УНР 7485. Конституця УНР не набула чинност через переворот гетьмана П. Скоропадського. Гетьманат П.Скоропадського та Директоря на чол з В.Винниченком також залишили в стор певн конституцйно-правов документи. Проте зберегти державну незалежнсть Украни в умовах московсько-бльшовицько агрес м не вдалося. Поразка укранського народу в боротьб за незалежнсть зумовила встановлення встановлення в

Укран радянсько влади, жорстко керовано московським бльшовицьким проводом. На теренах Надднпрянсько Украни проголошувалася формально незалежна Укранська Соцалстична Радянська Республка, суверентет яко з самого початку снував виключно на папер. Доказом цьому може бути текст Союзного робтничо-селянського договору мж Росйською Соцалстичною Федеративною Радянською Республкою й

Укранською Соцалстичною Радянською Республкою, укладеного 28 грудня 1920 року, в якому передбачалося Об днан народн комсарати обох республк входять до складу Раднаркому РСФРР мають у Рад Народних Комсарв УСРР свох уповноважених, затверджених контрольованих Укранськими ЦВК з здом РадКервництво й контроль об днаних комсаратв здйснються через Всеросйськ з зди Рад депутатв робтничих, селян чевоноармйцв, а також

Всеросйський Центральний Комтет, в як УСРР вдправля свох представникв на пдстав постанови Всеросйського з зду Рад 2211. У грудн 1922 року VII Всеукранський з зд Рад схвалив дею створення Союзу Радянських Соцалстичних Республк входження до нього УСРР. На практиц нове багатонацональне державне утворення стало вдновленою

Росйською мперю на нших полтичних та економчних засадах, але з тою ж мпералстичною сутнстю. Перебуваючи у склад СРСР Украна послдовно мала чотири конституц, прийнят в 1919, 1929, 1937 та 1978 роках. Вони являли собою скорше полтичн, нж юридичн документи. Формально наша крана була суверенною соцалстичною державою, але в дйсност перебувала пд цлковитим контролем союзних органв. Перший важливий крок до реально незалежност

Украна зробила 16 липня 1990 року, коли Верховна Рада прийняла Декларацю про державний суверентет УРСР. Виходячи з невд много права укрансько нац на самовизначення, Деклараця проголошувалав верховенство, самостйнсть, повноту неподльнсть влади Республки у межах територ, недоторкансть незмннсть кордонв, право народу Украни на володння, користування розпорядження нацональним багатством, самостйного створення банково,

цново, фнансово, митно податково систем. Украна заявила про сво права на власн Збройн Сили, власн внутршн вйська та органи державно безпеки, пдпорядкован Верховнй Рад 6124. Декларацю про суверентет можна розглядати як початок новтнього пероду конституцйного процесу в Укран. В даному перод можна видлити три етапи 1 16 липня 1990 року 26 жовтня 1993 року. На початку цього етапу була створена Конституцйна комся на чол з тодшним головою

Укрансько держави Л.М.Кравчуком. Ця комся розробила Концепцю ново Конституц, в якй було сформульовано загальнометодологчн принципи майбутньо Конституц. Водночас до чинно Конституц УРСР вносилися змни й доповнення з метою приведення у вдповднсть до положень Деларац про суверентет та Акту проголошення незалежност Украни вд 24 серпня 1991 року. Проте конституцйний процес був перерваний через загострення полтично

ситуац та протистояння рзних глок влади, представники кожно з яких мали рзн, ба навть суперечлив, бачення майбутньо Конституц. 2 10 листопада 1994 року 8 червня 1995 року. Пд час цього етапу паралельно з розробкою проекту ново Конституц розв язувалася проблема створення тимчасового конституцйного порядку. Завершенням цього етапу слд вважати укладення Конституцйного

Договору мж Президентом Украни Верховною Радою Украни про органзацю державно влади та мсцевого самоврядування на перод до прийняття ново Конституц Украни. Цей Договр забезпечив умови для пришвидшення конституцйного процесу. 3 8 червня 1995 року 28 червня 1996 року. Даний етап мав суттв особливост, що рдко зустрчаються у свтовй практиц. Саме на цьому етап вдбулися наступн виршальн щодо прийняття сучасно

Конституц под - 24 листопада 1995 року Конституцйна комся створила на свому засданн нову Робочу групу з пдготовки проекту Конституц - Конституцйна комся схвалила проект, представлений Робочою групою, передала його разом з зауваженнями пропозицями членв Конституцйно комс на розгляд Верховно Ради - 5 травня 1996 року Верховна Рада створила Тимчасову спецальну комсю з доопрацювання проекту

Конституц - Верховна Рада обговорила бльшсть статей Конституц прийняла нову Конституцю переважною, квалфкованою бльшстю голосв - 28 червня 1996 року псля завершального редагування тексту Конституц Верховна Рада остаточно прийняла Конституцю Украни, а 12 липня урочисто пдписали Президент Украни й

Голова Верховно Ради Украни. 2. Конституця 1997 р. Основний Закон сучасно Укрансько держави 2.1.Загальн засади конституцйного ладу Украни Будь-яка конституця покликана встановити певн правила, за якими мають будуватися найважливш суспльн вдносини. Приписи конституц встановлюють соцально-полтичне обличчя держави, фксують вихдн принципи х функцонування й розвитку. В сучаснй Конституц Украни цьому присвячено передовсм

I роздл. Ст. 1 Конституц Украни проголошу Украна суверенна незалежна, демократична, соцальна правова держава 14. Суверентет одна з найстарших категорй конституцйного права. За часв середньовччя суверенами вважалися монархи. В ХVI ст. видатний мислитель Ж.Боден висунув концепцю народного суверентету, за якою джерелом влади в будь-якй держав народ. Суверентет незалежнсть держави означають , що влада верховною, повною, самостйною

неподльною у вдносинах, як мають мсце в межах кордонв держави, а також незалежнсть рвноправнсть у взамовдносинах з ншими державами 530. Демократичний характер укрансько держави означа, що вона ма на мет створення сприятливихумов для забезпечення участ громадян в управлнн державними справами. Характеризуючи державу як соцальну, Конституця передбача орнтацю на здйснення широкомасштабно та ефективно полтики, виявом чого забезпечення прав людини, формування доступних для рзних верств систем освти, охорони

з-доров я соцального захисту, пдтримки малозабезпечених прошаркв. Ст. 2 Конституц проголошу Украну унтарною державою. Це означа, що в межах нема нших утворень з ознаками суверентету правами вступати у вдносини з ншими державами або вийти з складу Украни. За сучасних умов в рзних кранах снують дв форми правлння. Такими формами а монархя, в якй вища влада належить однй особ мператору, королю, шаху т.п котра цю

владу дста у спадщину, або, в рдких випадках, обираться довчно б республка, в якй вищу владу здйсню колегальний орган парламент, народн збори тощо, котра обираться громадянами дано держави на певний строк 5 33. Ст. 5 Конституц Украни проголошу республканську форму правлння в Укран. В цй статт також зазначено Носм суверентету диним джерелом державно влади в Укран народ. Народ здйсню владу безпосередньо через органи державно влади та органи мсцевого самоврядування 14.

Конституця Украни закрплю за народом виключне право визначати змнювати конституцйний лад. накше кажучи, тльки з вол народу, виявлено на всеукранському референдум, можлива змна принципв органзац та функцонування механзму держави. Роздл I Конституц закнчуться описом державних символв. Державн символи це встановлен Конституцю або спецальними законами особлив розпзнавальн знаки дано держави, в яких уособлються суверентет, а в деяких випадках утлються певний сторичний або деологчний змст.

Конституця Украни встановлю так символи нашо держави Державний Прапор, великий малий Державн Герби, Державний Гмн 535. Прапор Украни складаться з двох великих горизонтальних смуг синього та жовтого кольорв. Великий Державний Герб Украни встаноновлються з урахуванням малого Державного Герба Украни та герба Вйська Запорозького законом, що прийматься не менш як двома третинами

вд конституцйного складу Верховно Ради УкраниДержавний Гмн Украни нацональний гмн на музику М.Вербицького з словами, затвердженими законом, що прийматься не менш як двома третинами вд конституцйного складу Верховно Ради Украни 19. Основн засади взамовдносин держави й особи викладено у статтях 3 та 4 ново Конституц. Людина, здоров я, честь гднсть, недоторкансть безпека визнаються в

Укран найвищою суспльною цннстю. Саме права свободи людини та х втлення в реальнсть визначають основний змст спрямовансть нашо держави. У ст. 3 закрплено принцип вдповдальност держави за свою дяльнсть перед людиною. Вн пдтверджу серйознсть проголошеного курсу на побудову правово держави. Ст. 4 встановлю принцип диного укранського громадянства. Пдстави й порядок набуття й припинення громадянства визначен

Законом. Ст. 6 Конституц проголошу Державна влада в Укран здйснються на засадах подлу на законодавчу, виконавчу та судову 15. Реалзаця цього принципу в практичнй дяльност державного механзму покликана запобгти концентрац вс влади в руках одн особи чи одного органу, що, як свдчить сторичний досвд, загрожу свавллям у здйсненн кервництва державою. Важливою передумовою втлення в практику цього принципу створення системи взамних стримань

противаг мж рзними глками влади. Для запобгання переваги одн глки влади над ншими необхдна чтко визначити компетенцю кожно з них та створити реальн можливост уникнути спроб будь-яко глки влади виконувати непритаманн й функц. Теоря подлу влади була висунута ще вропейськими просвтниками XVII-XVIII cт. Бльшовики, прийшовши до влади в 1917 роц, знехтували нею, надливши контрольован ними Ради законодавчими, виконавчими повноваженнями. Повернення радянського суспльства до принципу подлу

влади вдбулося в роки нцйовано М.С.Горбачовим перебудови. У вдповдност до даного принципу до складу парламенту не можуть обиратися працвники виконавчих органв, у т.ч. мнстри. Не можуть бути депутатами й судд. Виконавчий аппарат мусить бути пдпорядкований законодавчим органам, а суд прокуратура незалежн вд обох. Це елементарна основа органзац правово держави. У ст. 8, 9 та 19 Конституц викладено основн засади побудови та функцонування нацонально правово системи.

До таких засад належать наступн - принцип верховенства права. Вс положення правових норм повинн неухильно втлюватись у життя. При цьому невиконання правових приписв не може бути виправдане будь-якими мркуваннями щодо х полтично доцльност, свочасност, справедливост тощо 537. громадяни Украни, державн установи повинн дотримуватися правила якщо те чи нше положення зафксоване в нормах нормативно-

правовому акт, значить, воно безперечно доцльним справедливим - принцип найвищо юридично сили Конституц. Вс без винятку закони та нш нормативно-правов акти мають прийматися тльки на основ та в цлковитй вдповдност з конституцйними нормами. Якщо прийнят закони суперечать Конституц, вони визнаються недйсними не пдлягають виконанню - надлення положень Конституц властивостями норм прямо д. Це означа, що конкретн конституцйн приписи повинн впливати на

суспльн вдносини безпосередньо, х виконання не може вдкладатись у зв язку з вдсутнстю тих або нших роз яснювальних актв. Велике значення ма гарантовансть судового захисту прав свобод людини безпосередньо на пдстав Конституц Украни - обов язкова вдповднсть змсту мжнародних договорв, укладених Украною, положенням Конституц. У раз крайньо необхдност приднання до мжнародно угоди, що суперечить Конституц можливе тльки за умови внесення вдповдних змн до

Основного Закону - визнання ратифкованих мжнародних договорв частиною нацонального законодавства Украни. Реалзаця положень таких мжнародних угод забезпечуться вдповдними правовими засобами нарвн з приписами законв Украни - недопустимсть примусу до виконання того, що прямо не передбачено законодавством. Тут йдеться не тльки про примусове здйснення тих або нших протиправних дй. Забороняться примушувати виконувати й так д, що не забороняються законом спрямован на досягнення позитивних

результатв, але закон прямо не вимага х обов язкового здйснення 5 38. Зокрема, таким, що суперечить Конституц буде визнано примусова вимога робити благочинн внески або вступати до громадсьо органзац функцонування органв державно влади та мсцевого самоврядування виключно на пдстав, в межах та в спосб, передбачен Конституцю та законами Украни. Ц органи можуть виршувати тльки т питання, як

Конституця або закони прямо вдносять до хньо компетенц. Вони не можуть перевищувати сво повноваження, повинн здйснювати х у цлковитй вдповдност з процедурою, встановленою Конституцю чи законом. Так норми спрямован на запобгання свавлля в дяльност державних органв. Статт 10,11 та 12 Конституц Украни регулюють основи нацонального розвитку та мжнацональних вдносин в Укран. Конституця визначила засади мжнацональних вдносин, закрпивши - принцип рвност всх громадян

незалежно вд раси, кольору шкри, полтичних, релгйних та нших переконань, стат тощо - основн напрями державно полтики у сфер мжнацональних вдносин. Згдно з ст. 11 Укранська держава сприя консолдац та розвитков укрансько нац, сторично свдомост, традицй культури, а також розвитков етнчно, культурно, мовно та релгйно самобутност всх корнних народв нацональних меншин Украни. Статт 13, 14 та 16 закрплюють основн засади економчних вдностин у нашому супльств.

Нин економчна система Украни включа так форми власност, як державна, колективна ндивдуальна власнсть. Конституця наголошу, що земля, надра, атмосферне повтря, водн та нш природн ресурси, як знаходяться в межах територ Украни, природн ресурси континентального шельфу, виключно морсько економчно зони об ктом права власност укранського народу. Велику увагу придля Конституця питанням полтичного розвитку укранського суспльства, яке грунтуться на засадах полтично та

деологчно багатомантност. На вдмну вд Конституц УРСР 1978 року, нова Конституця принципово допуска дяльнсть у суспльств рзних полтичних партй. Кожна з них в ход свого функцонуванн, при визначенн найближчих та перспективних завдань свого розвитку не може не виходити з певних деологчних, полтичних або нших концепцй. Проте ц концепц не можуть проголошуватись державою обов язковими для вивчення, сповдання пропагування

пд загрозою тих чи нших санкцй. Кожна особа, кожне об днання добровльно й свдомо можуть обирати дотримуватись тих деологчних настанов, як вони вважають переконливими для себе 541. Конституця Украни забороня цензуру, тобто обмежувальн заходи щодо свободи друку. Водночас ст. 36 Конституц згаду по обмеження, встановлен законом в нтересах нацональнобезпеки та громадського порядку, охорони здоров я населення або захисту прав свобод нших людей 541.

Прикладом таких обмежень можуть бути положення ст. 4 Закону Украни Про об днання громадян, прийнятого в 1992 роц. Ця стаття встановлю, що не пдлягають рестрац, а дяльнсть зарестрованих об днань громадян забороняться в судовому порядку, якщо хньою метою - змна шляхом насильства встановленого конституцйного ладу в будь-якй протизаконнй форм посягання на територальну цлснсть держави - пдрив безпеки держави у форм ведення

дяльност на користь ноземних держав - пропаганда вйни, насильства чи жорстокост, фашизму неофашизму. Статт 17 та 18 Конституц Украни закрплюють основи забезпечення нацонально безпеки зовншньополтично дяльност нашо держави. Конституця закрплю вихдн положення щодо захисту суверентету, територально цлсност, економчно та нформацйно безпеки Украни, орнту зовншню полтику Украну на спвробтництво з ншими кранами на засадах чинних норм принципв мжнародного права.

Окрема увага придляться в Конституц захисту конституцйного ладу Украни. Укранська держава захища конституцйний лад забезпечу його стабльнсть. Гарантями конституцйного ладу наступн положення Конституц - неможливсть змни Конституц, якщо ц змни передбачають скасування чи обмеження прав свобод людини громадянина або якщо вони спрямован на лквдацю незалежност чи на порушення територально цлсност

Украни ст. 157 - неможливсть змни Конституцв умовах вонного або надзвичайного стану ст.157 - ускладнений порядок внесення змн до першого роздлу Конституц, присвяченого засадам конституцйного ладу - конституцйне визначення статусу Президента як гаранта державного суверентету, територально цлсност Украни, додержання Конституц, прав свобод людини громадянина ст. 102 та встановлення вдповдальност Президента Украни в раз вчинення ним державно зради абор ншого злочину

ст. 111 - заборона утворювати полтичних партй та громадських органзацй, програмн цл або д яких спрямован на змну конституцйного ладу насильницьким шляхом ст. 37 - присяга народних депутатв Украни щодо додержання конституцйного ладу та законв Украни ст. 79 - конституцйний обов язок Кабнету Мнстрв Украни забезпечувати державний суверентет, виконання

Конституц законв ст. 116 - дяльнсть спецального органу захисту конституцйного ладу Конституцйного Суду Украни, який виршу питання про конституцйнсть чинного законодавства, актв Президента та Кабнету Мнстрв ст. 150. Екстраординарним засобом захисту конституцйного ладу режим надзвичайного стану, який може бути введений з метою нормалзац обстановки, вдновлення конституцйних прав свобод громадян, а також прав органв влади та мсцевого самоврядування та нших нститутв суспльства.

Згдно Закону Украни Про надзвичайний стан вд 26 червня 1992 року правовий режим надзвичайного стану спрямований на забезпечення безпеки громадян у раз стихйного лиха, аварй катастроф, епдемй епзоотй, а також на захист прав свобод громадян, конституцйного ладу при масових порушеннях правопорядку, що створюють загрозу життю здоров ю громадян, або при спроб захоплення державно влади чи змни конституцйного ладу Украни шляхом насильства. 2.2. Конституцйний статус людини громадянина

Конституця Украни придля особливу увагу питанню правового регулювання прав, свобод обов язкв людини громадянина. Така увага пов язана з тим, що права свободи людини громадянина в наш час загальновизнаною найвищою суспльною цннстю. Нин визнання та практичне здйснення прав свобод людини й громадянина стало основним критерм мри демократичност т чи ншо держави, дедал ефективнше включаються у процес захисту прав людини рзномантн мжнародн органзац 543. Всю сукупнсть прав свобод людини, гарантованих

Конституцю, можна подлити на три категор - особист права свободи - полтичн права свободи - економчн, соцальн культурн права. Особистим правам людини присвячено змст статей 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35 Конституц Украни. Ст. 27, наслдуючи приписи Загально декларац прав людини, ухвалено Генеральною асамблею ООН у 1948 р проголошу Кожна людини ма невд мне право на життяКожен ма право захищати свожиття здоров я, життя здоров я нших людей вд протиправних посягань 111.

Право людини на повагу до гдност ст. 28 ма унверсальний характер. Охорона гдност людини обов язком держави, справи, що виникають з цього приводу, як правило, виршуються судом. Право на свободу та особисту недоторкансть ст. 29 встановлю межу, яку посадов особи можуть перейти лише у випавдках, прямо передбачених законом затримання особи, що скола злочин, здйснення примусового лкування тощо.

Ст. 30 присвячуться праву на недоторкансть житла, суть якого поляга в тому, що нхто не ма права без законних пдстав, перелчених у закон, ввйти в житло проти вол осб, що в ньому мешкають. Право на тамницю листування, телефонних розмов, телеграфно та ншо кореспонденц ст. 31 належить також до визнаних у Конституц особистих прав. Його порушення тягне за собою кримнальну вдповдальнсть.

Ст. 32 Конституц, що проголошу право на невтручання в особисте смейне життя, складаться з чотриьох самостйних частин. Крм фксування самого цього права у статт мститься заборона збирання поширення конфденцйно нформац про людину без згоди, надання можливост ознайомлення з вдомостями про себе в державних органах, можливост спростування недостоврно нформац завдяки суду. Право на свободу пересування та вльний вибр мсця проживання ст.

33 також невд мним правом людини. За радянських часв це право було суттво обмежено нститутом прописки першкодами при визд за кордон. Одним з найстотнших проявв демократ право на свободу думки слова. Саме проти цього активно виступали тоталтарн режими, переслдуючи накомислячих. За свою природою свобода думки не може бути обмежена, проте заборонити можна висловлювання тих чи нших думок. Дана свобода фундаментальним правом людини.

Проте водночас Конституця Украни забороня пропагувати антидержавн та насильницьк погляди. Право на свободу свтогляду вросповдання ст. 35 також невд мним правом особистост. Його визнанню передувала багатовкова боротьба з силами реакц. Ще й дос денде точиться боротьба мж представниками рзних конфесй. Така боротьба суперечить конституцйним настановам про свободу вросповдання.

Дане право не абсолютним, адже державн органи можуть обмежити його в нтересах громадського порядку, здоров я й моральност населення. Так обмеження виправдан, зокрема, поширенням в останн роки т.зв. тоталтарних сект, як запроваджують обряд, пов язаний з насильством над особистю. Головна особливсть полтичних прав свобод поляга в тому, що х носями тльки громадяни Украни, а не вс особи, що мешкають на теренах. Право на об днання в полтичн парт та громадськ органзац

забезпечуться наступними гарантями ст. 36 - кожен громадянин ма право на вступ до вдповдно парт чи органзац - держава гаранту свободу дяльност партй органзацй - вступ до таких структур особистою справою кожного громадянина здйснються на добровльних засадах. Право брати участь в управлнн державними справами може бути здйснено громадянином у рзних якостях - виборця, що обира представницьк органи - депутата таких органв - учасника всеукранського та мсцевих референдумв - державного службовця тощо.

Право га мирн збори, мтинги, походи та демонстрац ст. 39 да громадянам можливсть вльно обговорювати актуальн питання державного життя й суспльного розвитку, протидяти будь-яким антидемократичним проявам, порушенням прав людини тощо. Право на звернення до органв державно влади та мсцевого самоврядування ст. 400 може здйснюватися ндивдуально чи колективно. Конституця гаранту розгляд звернень громадян вдповдно

до сут справи в термни, встановлен чинним законодавством, та обгрунтовансть вдповдей. Конституця Украни мстить розгорнуту систему економчних, соцальних культурних прав. Зокрема, право кожного володти, користуватися й розпоряджатися свою власнстю, результатами сво нтелектуально, творчо дяльност ст. 41 н чим ншим, як закрпленням Конституц права приватно власност, яка явля собою економчну основу громадянського суспльства, розвитку

ринкових вдносин. З цим правом тсно пов язане право на пдпримницьку дяльнсть ст. 42. Держава бере на себе зобов язання сприяти розвитку пдпримництва в Укран. До економчних прав слд вднести також право на працю, гарантовану ст. 43 Конституц Украни. До кола соцальних прав людини належать права на вдпочинок, на соцальний захист, на житло, на достатнй життвий рвень, на охорону здоров я, на безпечне довклля ст.

45, 46, 47, 48, 49, 50, а також право на укладення шлюбу, грунтованого на вльнй згод жнки чоловка, та право на захист материнства, дитинства см ст. 50, 51. Соцальним водночас культурним правом громадян право на на освту ст. 53. Конституця передбача обов язковсть загально середньо освти, снування розвинуто винуто системи навчальних закладв. Держава зобов язана забезпечити доступнсть безоплатнсть дошкльно, повно загально середньо та

професйно-технчно освти. Право свободи творчо дяльност ст. 54 необхдною умовою розвитку культури в широкому розумнн, охоплюючи рзномантн галуз мистецтво, лтература, наука, технка тощо. Держава гаранту захист нтелектуально власност, авторських прав громадян. Статт 55, 56, 57, 59 та 64 Конституц закрплюють конституцйн гарант прав людини, а саме - право на судовий захист - право на вдшкодування матерально морально шкоди - право громадянина на знання свох прав обов

язкв - право на правову допомогу. 2.3. Конституця Украни про систему органв державно влади. Як вже зазначалося, побудова системи органв влади в Укран грунтуться на принцип подлу влади на три глки законодавчу, виконавчу й судову. Порядку формування дяльност дано системи присвячено переважну бльшсть роздлв Конституц роздли IV, V, VI, VII, VIII, XI. XII та, певною мрою, роздл

III. диним органом законодавчо влади в Укран Верховна Рада Украни, що складаться з 450 депутатв, обраних по виборчих округах на засадах загального виборчого права на 4 роки. Ст. 85 Конституц мстить перелк 36 повноважень Верховно Ради Украни. Найважлившим з них, на мою думку, трет прийняття законв. Верховна Рада скликаться на сес не менше двох разв на рк, обира для кервництва свою роботою

Голову Верховно Ради, яким нин представник Селянсько парт Украни О. Ткаченко. Главою Укрансько держави , згдно Конституц, Президент, що обираться громадянами на 5 рокв. Ст. 106 Конституц виклада 31 повноваження Президента, серед яких, зокрема, так Президент Украни 1 забезпечу державну незалежнсть, нацональну безпеку правонаступництво держави 3 представля

державу в мжнародних вдносинах, здйсню кервництво зовншньополтичною дяльнстю держави, веде переговори та уклада мжнародн договори Украни 17 верховним головнокомандувачем Збройних Сил Украни 29 пдпису закони, прийнят Верховною Радою Украни 30 ма право вето щодо прийнятих Верховною Радою Украни законв з наступним поверненням х на повториний розгляд

Верховно Ради Украни 146-48. Крм того, Президент признача багатьох вищих посадових осб держави. Зараз Президентом Украни Л.Кучма. На 31 жовтня в нашй кран призначено президентськ вибори, на яких ма бути обрано нового Президента. У вдповдност до Конституц Украни Президент признача за згодою Верховно Ради Прем р-мнстра, який очолю Кабнет Мнстрв Украни вищий орган виконачо влади. Членв

Кабнету Мнстрв також признача Президент за поданням Прем р-мнстра. Ст. 116 Конституц визнача повноваження Кабнету Мнстрв Кабнет Мнстрв Украни 1 забезпечу державний суверентет економчну самостйнсть Украни, здйснення внутршньо зовншньо полтики держави, виконання Конституц законв Украни, актв Президента Украни 2 вжива заходв щодо забезпечення прав свобод людини

громадянина 3 забезпечу проведення фнансово, цново, нвестицйно та податково полтики, полтики у сфер прац й зайнятост населення, соцального захисту, освти, науки культури, охорони природи, екологчно безпеки природокористування 4 розробля здйсню загальнодержавн програми економчного, науково-технчного, соцального культурного розвитку Украни 153-54. ншими органами виконавчо влади обласн, районн та мськ в Кив й Севастопол державн адмнстрац, Рада Мнстрв Автономно

Республки Крим. Органами судово влади в Укран Верховний Суд Украни, Конституцйний Суд Украни, суди загально юрисдикц, спецалзован суди. Перше призначення на посаду професйного судд строком на п ять рокв здйснються Президентом Украни. Вс нш судд, крм суддв Конституцйного Суду Украни, обираються Верховною Радою Украни безстроково, в порядку, встановленому законом 160.

Останнй формуться на паритетних засадах Президентом, Верховною Радою та з здом суддв Украни, кожен з яких признача по 6 суддв Конституцйного Суду на 9 рокв. Конституця Украни призна мсцеве самоврядування правом територально громади жителв села, об днання деклькох сл, селища, мста, а органами мсцевого самоврядування сльськ, селищн, мськ ради, до складу яких входять депутати, обран жителями села, селища, мста на 4 роки.

3. Конституця Украни перспективи подальшо розбудови правово держави Прийняття в 1996 роц ново Конституц Украни заклало пдвалини для розбудови в нашй Батьквщин правово держави. Разом з тим цей документ сам по соб не означа, що таку державу громадяни Украни вже мають. формування це тривалий багатоплановий процес, на початку якого ми тепер перебувамо. Розглядаючи Конституцю як основу розвитку законодавства нашо держави,

В.Опришко видля три напрями такого розвитку Перший це прийняття абсолютно нових законв, як випливають з Конституц. Другий зводиться до приведення чинного законодавства у вдповднсть з Основним Законом. Якщо вести мову про третй напрям, то вн поляга у вдосконаленн норм само Конституц 914. Правова держава передбача, помж ншим, реальне дотримання прав людини всма державними органами й посадовими особами. На завад порушенню цих прав стоть насамперед суд.

Отже, створення в Укран умов для суду, який мг би на високому прфесйному рвн ефективно захищати поновлювати права людини, одним з головних завдань сьогодення 107. Як зазначав перший заступник Голови Верховного Суду Украни В.Стефанюк, важливо, щоб суспльство усвдомило, що у правовй держав суд може ухвалити ршення на користь особи проти державиВра в державу може сформуватися лише в тому раз, коли вона демократичною

правовою, ставиться до громадян не як до об ктв свох дй, а поважа х права змцню правову стабльнсть, насамперед за допомогою передбачуваност свох ршень 107. У правовй держав суд не лише виршу спори про право, а й виступа свордним арбтром у процес законотворчост. Суд ма певн переваги перед законодавцем у оперативност приведення правопорядку у вдповднсть з вимогами життя. При застосуванн Конституц законв суд може використовувати аналогю закону аналогю права, тобто

приймати ршення, керуючись не тльки буквою, а й духом закону, аксомами та принципами права. Йдеться, передусм про екстремальн, винятков ситуац, особливо у процесах, що забезпечують такий баланс двох нших глок влади, який в остаточному пдсумку гарантував би панування в супльств права справедливост 107. Процес подальшо розбудови правово держави означа, помж ншим, вдмову вд усталених, але вже неприйнятних норм правовдносин, прийняття суспльством нових норм процедур.

Поняття правова держава набува реального наповнення лише за умови досягнення вол кожним окремим громадянином в межах ц держави. Йдеться, зокрема, про взамну, двосту спрямовансть процесу формування правово держави не тльки держава набува ознак правово, а й громадяни усвдомлюють засаднич юридичн й моральн поняття тако держави. Л.Шкорута зазнача Правовим можна визначити суспльство, члени якого свдомо й добровльно дйшли взамно згоди щодо врвноваження вол а значить моральност кожно особи та формалзувати таку згоду

в певних правилах гри - правових нормах 1114. Поняття правово держави тсно пов язано з ншою характеристикою сучасних високорозвинутих суспльств демократю, адже побудова демократичного суспльства передбача насамперед наявнсть чтко правово бази, покликано регламентувати вс сторони суспльного буття, а також забезпечення можливост вльного вибору в межах у вдповдност до норм чинного законодавства для всх громадян держави 1114. Разом з тим, прагнення до побудови правово держави не може означати вдмови вд можливост силового впливу

на волю окремих осб примушування х до виконання тих чи нших норм права, адже в протилежному випадку загроза для суспльства може з явитися вже не з боку необмеженого всевладдя держави, а, навпаки, вд свавлля певних громадян. Отже, основними чинниками подальшо розбудови в Укран правово держави мають стати щодо суспльства дотримання норм Конституц та законв усма без винятку членами суспльства щодо права наявнсть тако законодавчо та нормативно

бази, яка здатна забезпечити правовий аспект демократичного суспльства щодо держави спроможнсть владних структур виробляти закони, здатн гарантувати дотримання норм права всма членами суспльства, а насамперед самими урядовцями. Висновки Конституця Украни, прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 року, явля собою Основний Закон нашо держави, що створю пдгрунтя для подальшого розвитку правотворчого процесу в нашй кран.

Поява Конституц стала одним з етапв процесу державотворення, продовживши конституцйн традиц, що мають витоки ще в конституц П.Орлика. Конституця Украни мстить 15 роздлв, 161 статтю. Вона проголошу Украну суверенною незалежною, демократичною, соцальною, правовою державою, в якй найвищою соцальною цннстю визнаться людина, життя здоров я, честь гднсть, недоторкансть безпека, а носм суверентету диним джерелом влади народ. Конституця визна принципи подлу влади верховенства права.

Конституця Украни визна рвноправ я рзних форм власност, зокрема, приватно. Захист суверентету та безпеки Украни Конституця поклада на Збройн Сили. Роздл II Конституц присвячено правам, свободам обов язкам людини громадянина. У данй курсовй робот вони охарактеризован по трьом категорям - особист права свободи - полтичн права свободи - економчн, соцальн культурн права свободи.

Велику увагу придлено в Основному Закон характеристиц системи органв державно влади мсцевого самоврядування, елементами яко Верховна Рада, Президент, Кабнет Мнстрв, нш органи виконавчо влади, прокуратура, органи правосуддя, державн органи Автономно Республки Крим та мсцевого самоврядування, Конституцйний Суд Украни. Юридичне оформлення Основного Закону в Укран стало свордним поштовхом до активзац процесу подальшо розбудови правово держави.

Список використано лтератури. I. Нормативно-правов акти. 1. Конституця Украни. К. Преса Украни, 1997. 80 с. 2. Из союзного рабоче-крестьянского договора между РСФСР и УССР Хрестоматия по истории СССР, 1917-1945 Сост. С.И.Дегтев и др. М. Просвещение, 1991. С.211.

II. Довдкова лтература. 3. Словник ншомовних слв. К. УРЕ, 1985. 966 с. III. Наукова лтература. 4. сторя укрансько Конституц Упоряд. А.Г.Слюсарено, М.В.Томенко. К. Право, 1997. 464 с. 5. Основи конституцйного ладу Украни А.М.Колодй, В.В.Копйчиков, С.Л.Лисенков, В.В.Медведчук.

К. Либдь, 1997. 206 с. 6. Панюк А Рожик М. сторя становлення укрансько державност. Львв Центр вропи, 1995. 166 с. 7. Полонська-Василенко Н. сторя Украни У 2 т. Т.2. Вд середини XVII ст. до 1923 р. Кю Либдь, 1993. 608 с. 8. Основи правознавства За ред. .Б.Усенка. К. рпнь ВТФ Перун, 1997. 416 с. IV. Публкац перодичних видань.

9. Опришко В. Конституця Украни основа розвитку законодавства Право Украни. 1997 8. С.14-17. 10. Стефанюк в. Реалзаця судами норм Конституц Право Украни. 1997 8. С.7-10. 11. Шкорута Л. Поняття морал, права та держави Розбудова держави. 1997 1. С.13-17.