--PAGE_BREAK--1. Характеристика планованого підприємства
Планування — одна з функцій керування підприємством. В умовах ринкової економіки для підприємців планування є способом забезпечення становлення та розвитку бізнесу, воно є необхідним для приведення господарчої діяльності підприємства до відповідності з вимогою ринку.
У вітчизняній економічній науці неодноразово дискутувалося питання про необхідність планування господарчої діяльності. Особливо заперечувалось планування в ринкових умовах господарювання. «План» та «ринок» вважалися несумісними. «Ринок» сам відрегулює та вирішить всі проблеми.
З переходом до повної господарчої та юридичної самостійності підприємств та з формуванням ринкової економіки, безумовно, змінився зміст планування, призначення планів підприємств.
Спираючись на завдання курсової роботи, наше підприємство випускає три види продукції, для виробництва якої нам знадобляться такі верстати як: токарський, фрезерний, шліфувальний і зубофрезерний. Дані для розрахунку необхідної кількості устаткування наведені в таблиці 1.1
Таблиця 1.1 – Вихідні дані для розрахунку необхідної кількості устаткування.
Виріб
Трудомісткість за видами робіт, станко-годин
Обсяг
Попиту
Токарська
Фрезерна
Шліфувальна
Зубофрезерна
1
0,63
0,94
0,47
0,33
89448
2
0,78
0,85
0,31
0,48
65342
3
0,62
0,62
0,48
0,54
36873
Також треба буде визначити потребу підприємства в основних і допоміжних робітниках. Визначення потреби в допоміжних робітниках здійснюється по нормах обслуговування, наведених в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 – Норма обслуговування, верстатів у зміну.
Категорія допоміжних робітників
Наладчики
Електрики
Мастильники
Ремонтні слюсарі
7
10
6
6
Вихідні дані для розрахунку потреби в оборотних коштах наведені в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 – Вихідні дані для розрахунку потреби в оборотних коштах
Витрати часу
Інтервал між поставками
На транспортування
На складання
На підготовку до виробництва
Тривалість виробничого циклу
На підготовку і відвантаження продукції
Тривалість відстрочки
19
3
1
2
4
4
3
Наше підприємство виготовляє вироби згідно норм витрат, які наведені в таблиці 1.4.
Таблиця 1.4 – Норми витрат
Основні матеріали
Покупні напівфабрикати
Сталь
Пластик
Виріб 1
Виріб 2
Виріб 3
Виріб 1
Виріб 2
Виріб 3
Виріб 1
Виріб 2
Виріб 3
2.3
2.2
2.1
1.1
0.2
5.8
3
2
3
Для визначення витрат на ремонт, нам знадобиться коефіцієнт ремонтної складності поданий у таблиці1.5.
Таблиця 1.5 – Вихідні дані щодо потужності та ремонтної складності
Показник
Група устаткування
Токарська
Фрезерна
Шліфувальна
Зубофрезерна
Встановлена потужність
10,5
12
9
13,5
Ремонтна складність
40
25
30
50
продолжение
--PAGE_BREAK--2.
3. Визначення потреби в устаткуванні ікількості працюючих
2.1Розрахунок дійсного фонду часу роботи устаткування і робітників
Для визначення потреби в устаткуванні і чисельності працюючих необхідно розрахувати дійсний фонд часу роботи устаткування з урахуванням простоїв його в планових ремонтах і фонду часу роботи робітників з урахуванням планованих невиходів.
Фонд часу роботи устаткування розраховується за формулою 2.1.
, (2.1)
де Nдн— кількість робочих днів за режимом підприємства;
Тсм — тривалість зміни (8 годин);
tсокр— скорочення часу роботи в передсвяткові години (1 година);
Nпр.пр — кількість передсвяткових днів;
Ксм — коефіцієнт змінності; Ксм=2;
А – коефіцієнт, враховуючий простої в планово-попереджувальних ремонтах; А=0,1
Fоб = (251 * 8 – 1 * 4) * 2 * (1 — 0,1) = 3607,2 год
Таблиця 2.1. – Розрахунок фонду часу роботи одного робітника.
Вид витрат часу
Кількість часу
Календарний фонд робочого часу, дні
365
Вихідні дні, дні
114
Максимально можливий (номінальний, режимний) фонд, дні
251
Неробочий час:
34
ут.ч. чергові відпустки, дні
24
дні хвороби, дні
7
відпустки в зв’язку з пологами, дні
2
виконання державних та суспільних обов’язків, дні
1
Разом робочих днів
217
Продовження таблиці 2.6.
Тривалість робочого дня, год.
8
Скорочення часу роботи в передсвяткові дні, год.
4
Ефективний (дійсний) фонд робочого часу одного робітника, год
1732
Визначаємо коефіцієнт облікового складу за формулою 2.2.
, (2.2.)
де Ксс – коефіцієнт приведення з’явочної чисельності до списочної;
Дн – номінальне число днів роботи підприємства;
Дф – фактична кількість днів роботи підприємства.
Ксс = 251 / 217 = 1,16
2.2 Розрахунок необхідної кількості устаткування і коефіцієнтів завантаження
Визначення кількості потрібного устаткування проводиться на основі прогнозованих обсягів продажу, трудомісткості обробки виробу на і-й операції і фонду часу роботи устаткування.
Розрахункова кількість устаткування визначається за кожної операції за формулою 2.3.
(2.3)
де ti– трудомісткість виготовлення і-го виду виробів, н-ч;
Qi– виробнича програма і-го виду виробів, шт.;
Fоб – фонд часу роботи одиниці устаткування, ч;
Квн – коефіцієнт виконання норм; Квн=1,1.
Кількість верстатів повинна виражатися цілим числом. Тому визначається прийнята кількість устаткування. Коефіцієнт завантаження визначається як відношення потрібної кількості устаткування до прийнятої.
Таблиця 2.2. – Визначення коефіцієнта завантаження
Операції
Всього
Токарська
Фрезерна
Шліфувальна
Зубофрезерна
Потрібна
кількість устаткування
32,8
40,9
20,2
20,4
114,3
Прийнята
кількість устаткування
33
41
20
20
114
Коефіцієнт завантаження
0,99
1,00
1,01
1,02
1,002
2.3 Розрахунок необхідної кількості основних і допоміжних робітників
Потреба в основних робітниках визначається по трудомісткості і виробничій програмі за формулою 2.4.
, (2.4)
Де Fеф – ефективний фонд часу роботи 1-го робітника, год.
Визначення потреби в основних виробниках здійснюється для кожної операції:
Визначення потреби в допоміжних робітниках здійснюється по нормах обслуговування за формулою 2.5.
,(2.5)
Де С – кількість одиниць устаткування, що обслуговується, шт.;
Ксм – коефіцієнт змінності;
Но – норма обслуговування;
Ксс – коефіцієнт облікового складу.
2.4 Обґрунтування організаційної структури керування
Оргструктура керування
Організаційна структура управління будь-яким суб'єктом господарювання — це форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів. В організаційній структурі управління тим чи тим суб'єктом господарювання кожний її елемент (виробничий або управлінський підрозділ) має певне місце й відповідні зв'язки з іншими елементами. Лінійна організаційна структура управління — це така структура, між елементами якої існують лише одно канальні взаємодії. За такої організаційної структури управління кожний підлеглий має лише одного керівника, який і виконує всі адміністративні та спеціальні функції у відповідному структурному підрозділі. Перевагами організаційної структури управління лінійного типу є: чіткість взаємовідносин, однозначність команд, оперативність підготовки та реалізації управлінських рішень, надійний контроль. Але керівник при цьому має бути висококваліфікованим універсалом, здатним вирішувати будь-які стратегічні й поточні питання діяльності підпорядкованих йому підрозділів (ланок).
3. Визначенняінвестиційних і поточних витрат.
3.1Визначення вартості основних засобів і суми амортизаційних відрахувань
Вартість технологічного устаткування визначається на підставі даних таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Розрахунок вартості технологічного устаткування
Найменування устаткування
Кількість
Ціна
Вартість
Токарські верстати
33
10000
290000
Фрезерні верстати
41
12000
444000
Шліфувальні верстати
20
8000
152000
Зубофрезерні верстати
20
7000
126000
Разом
1012000
Вартість інших елементів основних фондів визначається укрупнено, виходячи зі структури, поданої в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 – Структура основних фондів
Для визначення суми амортизаційних відрахувань основні фонди підрозділяються на 4 групи відповідно до закону про оподаткування прибутку. Розрахунки проведемо поквартально.
Таблиця 3.3.– Розрахунок суми амортизаційних відрахувань за 1 квартал.
Група
Вартість
Норма амортизації
Сума амортизації
1
1283458,537
2%
25669,171
2
32839,024
10%
3283,902
3
1351873,171
6%
81112,390
4
68414,634
15%
10262,195
Разом
2736585,366
120327,659
Таблиця 3.4. –Розрахунок суми амортизаційних відрахувань за 2 квартал.
Група
Вартість
Норма амортизації
Сума амортизації
1
1257789,366
2%
25155,787
2
29555,122
10%
2955,512
3
1270760,780
6%
76245,647
4
58152,439
15%
8722,866
Разом
2616257,707
113079,812
Таблиця 3.5. –Розрахунок суми амортизаційних відрахувань за 3 квартал.
Група
Вартість
Норма амортизації
Сума амортизації
1
1232633,579
2%
24652,672
2
26599,610
10%
2659,961
3
1194515,134
6%
71670,908
4
49429,573
15%
7414,436
Разом
2503177,895
106397,977
Таблиця 3.6. –Розрахунок суми амортизаційних відрахувань за 4 квартал.
Група
Вартість
Норма амортизації
Сума амортизації
1
1207980,907
2%
24159,618
2
23939,649
10%
2393,965
3
1122844,226
6%
67370,654
4
42015,137
15%
6302,271
Разом
2396779,919
100226,507
Таблиця 3.7 –Сума амортизаційних відрахувань за рік
Група
Сума амортизації
1
99637,248
2
11293,340
3
296399,599
4
32701,768
Разом
440031,954
Визначимо вартість активної і пасивної частини основних фондів.
До активної частини основних фондів відносять технологічне устаткування, інструмент, вимірювальні прибори й пристрої:
Активна частина = 1257460,986 грн
Пасивна частина = 1479124,390 грн
Питома вага активної частини продолжение
--PAGE_BREAK--
Фондоозброєність(ФО) — відношення вартості основних фондів до загальної чисельності робітників (основних та допоміжних):
ФО = 2736585,366/395 = 6928,065грн
3.2 Визначення потреби в оборотних коштах
Визначаємо потребу в коштах для фінансування виробничих запасів, незавершеного виробництва, запасів готової продукції і дебіторської заборгованості.
Норматив оборотних коштів у виробничих запасах визначаємо за формулою 3.21.
, (3.1)
де Qм – витрата матеріалів за виробничий період, грн. Приймаємо рівною підсумковій сумі матеріальних витрат із кошторису витрат на виробництво за відрахуванням витрат на енергію.
Fкал – тривалість періоду, дні
Тз – норма запасу, у днях
Страховий запас визначаємо як суму витрат часу на транспортування, на складування, на підготовку до виробництва та Ѕ і ј інтервалу між поставками.
Тз = 3+1+2+1/2*19+1/4*19=20,25
Fпз=грн
Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві визначається за формулою 3.22.
, (3.2)
Де Qi– обсяг виробництва за календарний період (Fкал, дн) виробу і-го виду, шт.
Тці – тривалість циклу виробництва виробу і-го виду, дн.
См, Сп – вартість матеріалів і виробнича собівартість продукції, грн
Fнзп = (89448/365*4*(5,98+1,65+6,9+33,522)/2) + (65342/365*4* *(5,72+0,3+4,6+30,52)/2)+(36873/365*4*(5,46+8,7+6,9+39,593)/2)=50536,300грн
Норматив оборотних коштів у запасах готової продукції визначаємо за формулою 3.23.
, (3.3)
де Sпр – середньодобове відвантаження товарної продукції по виробничій собівартості в планованому періоді.
, (3.4)
Де Спі – виробнича собівартість одиниці виробу і-го виду, грн.
Тподг – час, необхідний на підготування і відвантаження продукції.
Sпр = (2998492,908+1994297,084+149927,899)/365=17678,679
Fгп = 17678,679*4=70714,717 грн
Потреба в коштах для фінансування дебіторської заборгованості визначається за формулою 3.25.
, (3.5)
де Sповн – повна собівартість реалізованої продукції з відстрочкою сплати, грн.
Sповн=∑Qi*Cповні, (3.6)
Де Сповн і – повна собівартість одиниці виробу і-го виду, грн.
То – тривалість відстрочки платежу.
Sповн = 1532924,294+2094011,938+3148417,554=6775353,786 грн
Fдз = 6775353,786/365*3 = 55687,839 грн
3.3 Обґрунтування системи організації заробітної плати і матеріального стимулювання. Розрахунок фонду заробітної плати
У практиці існує дві форми оплати праці: відрядна та погодинна. Перша заснована на визначенні відрядних розцінок з урахуваннямрозряду роботи, що виконується та тарифної ставки. Відрядна заробітна плата робітників заснована на оплаті праці в прямій залежності від її результатів, що виражаються у виробленій продукції або у виконаних операціях.
При погодинній формі оплати праці заробітна плата залежить від розряду робітника та кількості відпрацьованих годин. Застосування погодинної оплати праці може стимулювати високоефективну працю тільки при наявності нормованих завдань, тобто вона виплачується за умови виконання встановленого обсягу робіт чи при випуску певної кількості продукції високої якості.
Звичайно чисто відрядна чи чисто погодинна форма оплати праці не застосовується, у курсовій роботі методі оплати праці засновані на обох системах, при цьому використовуються різні системи преміювання. Показниками преміювання, як правило на практиці, є досягнення чи перевищення денної норми виробітки, обслуговування, сумісництво різних видів діяльності, рівень кваліфікації, а також умови праці.
Розраховуємо заробітну плату для всіх категорій працюючих.
Розрахунок фонду основної заробітної плати основних робітників наведений у таблицях 3.8 та 3.9.
Розрахунок відрядної розцінки здійснюється за формулою:
Рс = t* Чс (3.7)
Де t– трудомісткість виробу, н-г;
Чс – годинна тарифна ставка, грн/г.
Таблиця 3.8 – Розрахунок фонду основної зарплати основних робітників
Найменування операції
Трудоміст
кість, н-г
Розряд
Година
тарифна
ставка, грн/г
Відрядна
розцінка, грн/шт
Виробнича
програма, шт.
Фонд
основної
ЗП, грн
Виріб 1
2,207
197407,264
Токарська
0,630
6
0,955
0,602
89448,0
53816,389
Фрезерна
0,940
6
0,955
0,898
89448,0
80297,470
Шліфувальна
0,470
5
0,835
0,392
89448,0
35103,868
Зубофрезерна
0,330
6
0,955
0,315
89448,0
28189,537
Виріб 2
2,274
148581,174
Токарська
0,780
6
0,955
0,745
65342,0
48673,256
Фрезерна
0,850
6
0,955
0,812
65342,0
53041,369
Шліфувальна
0,310
5
0,835
0,259
65342,0
16913,777
Зубофрезерна
0,480
6
0,955
0,458
65342,0
29952,773
Виріб 3
2,101
77459,111
Токарська
0,620
6
0,955
0,592
36873,0
21832,503
Фрезерна
0,620
6
0,955
0,592
36873,0
21832,503
Шліфувальна
0,480
5
0,835
0,401
36873,0
14778,698
Зубофрезерна
0,540
6
0,955
0,516
36873,0
19015,406
Разом
423447,549
Таблиця 3.9 – Розрахунок фонду основної зарплати допоміжних робітників
Категорія допоміжних робітників
Чисельність, чол.
Розряд
Година тарифна ставка, грн/г
Ефективний фонд часу, г.
Фонд основної зарплати, грн
Наладчики
38
6
0,717
1732
47190,07
Електрики
27
6
0,717
1732
33529,79
Мастильники
45
5
0,627
1732
48868,38
Ремонтні слюсаря
45
5
0,627
1732
48868,38
Разом
178456,62
Після визначення фонду основної зарплати розраховуємо доплати до годинного, денного і річного фондів. Результати наведені у таблиці 3.10.
Таблиця 3.10 – Розрахунок фонду зарплати робітників
Фонд зарплати
Доплата
Разом
фонду
Середня
зарплата
%
грн
Фонд основної зарплати
601904,17
Доплати до годинного фонду, у т.ч.
1,241
а) премії
30%
180571,25
б) за роботу в нічний час
60190,42
в) не звільненим бригадирам за керівництво бригадою
6171,42
Годинний фонд зарплати
848837,26
Доплати до денного фонду в т.ч.
9,951
а) підліткам за пільгові години
217,00
Денний фонд зарплати
849054,26
Доплати до річного фонду в т.ч.
2387,24
а) оплата відпусток
93904,62
Річний фонд
942958,88
Розраховуючи доплати за роботу в нічний час, спираємося на статтю 54 КЗоТа, у якій нічним вважається час із 10 годин вечора до 6 годин ранку. Робота в нічний час оплачується в підвищеному розмірі, але не нижче 20% тарифної ставки за кожну годину роботи в нічний час. Доплати за роботу в нічний час визначаємо за формулою 3.8.
, (3.8)
де ФОЗП – фонд основної зарплати, грн;
Ксм – коефіцієнт змінності, Ксм = 2;
Тсм – тривалість зміни, Тсм = 8ч;
Тнв – тривалість роботи в нічний час у плині доби, г.
%Днв – відсоток доплат за роботу в нічні години, %.
грн
Доплати незвільненим бригадирам за керівництво бригадою розраховуються, виходячи з кількості людей в бригаді. Для цього необхідно робітників кожної професії розділити на бригади.
Загальна кількість робітників складає 395, приймемо кількість бригад рівну 27. Чисельність робітників у бригади обчислюємо з тим розрахунком, щоб у всіх бригадах була потрібна кількість фахівців. Таким чином у кожній бригаді у середньому працює 3 токарі, 3 фрезерувальника, 2 шліфувальника, 2 зубофрезерувальника, 1 наладчик, 1 електрик, 2 мастильника та 2 ремонтних слюсаря.
Доплати бригадирам визначаємо за формулою 3.9.
продолжение
--PAGE_BREAK--, (3.9)
Де Чобщ – чисельність робітників (основних і допоміжних);
Чб – чисельність бригадирів;
%Дб – процент доплат бригадирам, %.
У бригаді більш, ніж 10 чоловік, тому доплата встановлюється в розмірі 15%.
грн
Пільговою вважається 1 година для підлітків. Вона оплачується в розмірі тарифної ставки погодинника 1-го розряду (0,5 грн/г). Доплати підліткам за пільгові години визначаємо за формулою 3.10.
, (3.10)
де Кп – кількість підлітків (дорівнює номеру варіанту, Кп=2);
Дф – фактична кількість днів роботи підприємства;
Чсп – годинна тарифна ставка погодинника першого розряду, грн/г, Чсп=0,5 грн/г.
Дп = 2 * 217 * 0,5 = 217 грн
Оплата відпусток розраховується за формулою 3.11.
, (3.11)
Де ФДЗП – фонд денної зарплати, грн.
До – тривалість відпустки робітників, дні. До = 24.
грн
Розрахунок середньої зарплати здійснюється по формулам:
, (3.12)
, (3.13)
, (3.14)
де Чобщ – чисельність робітників (основних і допоміжних);
Fеф – ефективний фонд часу роботи 1-го робітника, г;
ФЧЗП, ФДЗП, ФГЗП – фонд годинної, денної і річної зарплати відповідно, грн.
грн
грн
грн
За даними таблиці 3.11 визначаємо відсоток додаткової зарплати до основної (%ДЗП) за формулою 3.15.
, (3.15)
де ГФЗП – річний фонд зарплати, грн.
ФОЗП – фонд основної зарплати, грн.
%
Фонд заробітної плати керівників, спеціалістів і службовців визначаємо на основі штатного розкладу, посадових окладів і персональних надвишок за формою таблиці 3.12.
Таблиця 3.12 – Розрахунок фонду заробітної плати керівників, спеціалістів і службовців.
3.4 Склад кошторису витрат на зміст та експлуатацію устаткування, кошторисів загальновиробничих і загальногосподарських витрат.
Кошторис витрат на утримання і експлуатацію устаткування складається по статтях витрат, наведених у таблиці 3.13, кошторис загальновиробничих витрат – по статтях витрат, поданих у таблиці 3.14, загальногосподарських витрат – по статтях витрат, поданих у таблиці 3.15.
Основна і додаткова зарплата робітників із відрахуваннями визначається за формулою 3.16.
ЗПО = ЗПосн*(1+%ДЗП)*(1+%О) (3.16)
де ЗПО – сума основної і додаткової зарплати і відрахувань, грн;
ЗПосн – основна зарплата, грн;
%ДПЗ – відсоток додаткової зарплати, за формулою 3.15, %;
%О – відсоток відрахувань із зарплати, %;( %О=38,74).
ЗПОнал = 47190,07(1+0,567)(1+0,3874)=102593,85
ЗПОел = 33529,79(1+0,567)(1+0,3874)=72895,63
ЗПОмаст = 48868,38(1+0,567)(1+0,3874)=106242,58
ЗПОрем = 48868,38 (1+0,567)(1+0,3874)=106242,58
ЗПОкер.цех.= (5250+12960)(1+0,567)(1+0,3874)=39589,56
ЗПОкер = (376110-(5250+12960))(1+0,567)(1+0,3874)=778094,57
Таблиця 3.13 – Кошторис витрат на утримання й експлуатацію устаткування.
Таблиця 3.14 – Кошторис загальновиробничих витрат
Таблиця 3.15 – Кошторис загальногосподарських витрат
3.5 Розподіл непрямих витрат
Для того, щоб скласти калькуляцію собівартості, необхідно розподілити непрямі витрати між виробами. До непрямих відносяться витрати на утримання і експлуатацію устаткування, загально виробничі і загальногосподарські витрати.
Розрахунок розміру витрат на утримання й експлуатацію устаткування, що включається в собівартість одиниці продукції (виробу), здійснюється таким чином:
1) Необхідно згрупувати устаткування з урахуванням його технологічного призначення і розміру витрат на утримання й експлуатацію за годину роботи. Устаткування розділяється на 4 групи: токарська, фрезерна, шліфувальна і зубофрезерна.
2) Визначається нормативний розмір витрат за годину на утримання й експлуатацію одиниці устаткування для кожної групи. Нормативний розмір витрат складається із суми амортизаційних відрахувань, витрат енергії і витрат на ремонт, у розрахунку на одну годину роботи.
Розмір амортизаційних відрахувань, що приходяться на одну годину роботи, визначається за формулою 3.17.
продолжение
--PAGE_BREAK--, (3.17)
де Цоб – вартість одиниці устаткування, грн.
На – норма амортизації 3 групи устаткування, %.
Fоб – фонд часу роботи устаткування, г.
Кз – коефіцієнт завантаження.
Витрати енергії визначаються за формулою 3.8
Е = М * Це * Кс, (3.18)
де М – установлена потужність устаткування, кВт;
Це – вартість одного кВт/г (Це = 0,2436 грн);
Кс – коефіцієнт попиту, під яким розуміють відношення максимальної потужності, споживаної устаткуванням, до встановленої потужності. Кс = 0,8.
Еток = 10,5*0,2436*0,8=2,046
Ефрез = 12*0,2436*0,8=2,339
Ешлиф = 9*0,2436*0,8=1,754
Езубофр = 13,5*0,2436*0,8=2,631
Витрати на ремонт визначаємо за формулою 3.19.
, (3.19)
де Крс – коефіцієнт ремонтної складності;
Зрс – середній розмір витрат на одиницю ремонтної складності, Зрс = 1000 грн.
Fоб – фонд часу роботи устаткування, г.
Кз – коефіцієнт завантаження.
3)Визначаємо коефіцієнти приведення витрат на експлуатацію відповідної групи устаткування. Коефіцієнт приведення для j-ї групи устаткування (Кnpj), визначаємо за формулою 3.20.
, (3.20)
де Зj– нормативний розмір витрат на годину роботи устаткування j-ї групи;
Зм – максимальний нормативний розмір витрат на годину роботи одиниці устаткування.
Зток = 0,659+2,046+11,15=13,869
Зфрез = 0,799+2,339+6,94=10,077
Зшлиф = 0,528+1,754+8,25=10,532
Ззубофр = 0,457+2,631+13,67=16,703
4)За допомогою отриманих коефіцієнтів обчислюється загальна кількість приведених машино-годин роботи устаткування на 1 виріб (tnp).
, (3.21)
де tnpi– загальна кількість приведених машино-годин роботи устаткування, необхідних для виробництва і-го виду виробів;
tij– трудомісткість опрацювання продукції на j-й групі устаткування і-го виробу.
tпр1 = 0,63*0,83+0,94*0,603+0,47*0,631+0,334*1=1,717
tпр2 = 0,78*0,83+0,85*0,603+0,31*0,631+0,48*1=1,836
tпр3 = 0,62*0,83+0,62*0,6039+0,48*0,631+0,54*1=1,723
5)Визначається планова собівартість одної приведеної машино-години.
, (3.22)
де Рсео – сума витрат на утримання та експлуатацію устаткування;
Qi– обсяг виробництва і-го виду виробів, шт.
6) Визначається розмір витрат на утримання й експлуатацію устаткування, що включається в собівартість відповідних виробів за формулою 3.23
Рсэоі = S*tnpi, (3.23)
Рсэо1 = 2,220*1,717=3,811
Рсэо2 = 2,220*1,836=4,076
Рсэо3 = 2,220*1,732=3,845
Загально виробничі і загальногосподарські витрати розподіляються між різними видами продукції пропорційно сумі основної зарплати основних робітників і витрат на утримання устаткування.
, (3.24)
, (3.25)
де Ропі, Рохі – загально виробничі і загальногосподарські витрати, що включаються в собівартість одиниці продукції і-го виду;
Роп, Рох – загальна сума загальновиробничих і загальногосподарських витрат.
3.6 Складання калькуляції собівартості продукції і кошторису витрат на виробництво
Складаємо калькуляції одиниці виробу і всього обсягу виробництва.
Розрахуємо норми витрат електроенергії на технологічні цілі на основі потужності устаткування за формулою 3.20
, (3.26)
Де Нэі – норма витрати електроенергії для виробництва одиниці виробу і-го виду, кВт;
Мj– потужність устаткування на j-й операції, кВт/ч;
tij– трудомісткість обробки виробу і-го виду на j-й операції, н-ч.
Кс – коефіцієнт попиту, Кс = 0,8.
Нє1 = (10,5*0,63+12*0,94+9*0,47+13,5*0,334)*0,8=21,264 кВт/ч
Нє2 = (10,5*0,78+12*0,85+9*0,31+13,5*0,48)*0,8=22,128 кВт/ч
Нє3 = (10,5*0,62+12*0,62+9*0,48+13,5*0,54)*0,8=20,448 кВт/ч
Позавиробничі витрати вважаємо рівними 5% від виробничої собівартості.
Таблиця 3.16 – Калькуляція собівартості 1-го виробу.
Таблиця 3.17 – Калькуляція собівартості 2-го виробу.
Таблиця 3.18 – Калькуляція собівартості 3-го виробу.
Кошторис витрат на виробництво складається по економічним елементам і за статтями калькуляції. Він включає усі витрати, що знадобляться для випуску заданої кількості виробів.
Таблиця 3.19 – Кошторис витрат на виробництво
4. Визначення основних техніко-економічних показників роботи і висновки по ефективності роботи підприємства
Для розрахунків приймаємо виручку від реалізації рівною добутку повної собівартості та коефіцієнту 1.2.
Виручка від реалізації = 6775353,786*1,2=8130424,543грн.
Постійними вважаються витрати на утримання й експлуатацію устаткування, загальновиробничі, загальногосподарські і позавиробничі витрати, інші статті калькуляції вважаємо перемінними.
4.1 Визначення беззбиткового обсягу виробництва і запасу тривкості
Беззбитковий обсяг виробництва визначається за формулою :
продолжение
--PAGE_BREAK--