Методичні питання розрахунку цін на товари в умовах ринку

--PAGE_BREAK--




2.2 Розробка установчих документів для створення, та реєстрації суб’єкту підприємницької діяльності – юридичної особи
Для створення суб'єкта бізнесу – юридичної особи необхідно підготувати та подати до державного органу реєстрації, який знаходиться за місцем розташування офісу суб'єкта бізнесу, такі документи:

1. Реєстраційну картку встановленого зразка.

2. Рішення власника про створення суб’єкта бізнесу. Якщо засновників два або більше, то подаються протокол зборів засновників та установчий (засновницький) договір.

3. Статут.

4. Документ про сплату реєстраційного мита (7 н.м.з.п.).

5. Документи, які підтверджують сплату внесків до статутного фонду (для акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю).

Для створення суб’єкта підприємницької діяльності, будемо керуватися наступними даними:

Організаційно-правова форма: Командитне товариство.

Число засновників: 3 фізичних особи.

Величина статутного фонду: 3 000000 (три мільйони) грн.

Реєстраційна картка заповнюється заявником та має вигляд, що наведено у (додатку А).

Установчий (засновницький) договір — це угода між засновниками суб'єкта бізнесу, в якій регламентуються питання створення суб'єкта бізнесу, формування статутного фонду, даються відомості про засновників, обумовлюються майнові, фінансові, організаційні умови взаємодії між засновниками, порядок розподілу прибутку та покриття збитків тощо. Суть установчого договору полягає в тому, що він є одним із різновидів згоди про спільну діяльність. Його зміст – порядок об'єднання майна, капіталів і підприємницьких зусиль засновників з метою отримання прибутку. Договір, зазвичай, має такі розділи:

— Преамбула.

— Предмет, загальні положення договору.

— Юридичний статус підприємства, що створюється.

— Види діяльності.

— Статутний фонд і вклади засновників (учасників).

— Права та обов'язки засновників (учасників).

— Управління підприємством.

— Розподіл прибутку та відшкодування збитків.

— Відповідальність за порушення договору.

— Умови розірвання договору.

— Умови та строки набуття договором чинності тощо.

При формуванні договору особливу увагу слід звернути на конкретні розміри, строки і порядок участі партнерів у формуванні майнової бази, умови участі у розподілі прибутків та ризиків, потрібно розписати конкретні права і обов'язки учасників, порядок передавання прав на об'єкти промислової власності (винаходи, промислові зразки тощо) та їх комерційне використання тощо.

Статут – це основний документ, який регламентує діяльність суб'єкта бізнесу. Завдання статуту – дати повне уявлення про правовий статус підприємства як самостійного суб'єкта господарювання, що має права юридичної особи, про його внутрішній механізм управління. У цьому розумінні статут – нормативний документ підприємства, що доповнює та конкретизує більшість положень установчого (засновницького) договору.

Статут пишеться в довільній формі та повинен містити такі обов'язкові відомості: засновники (власники) суб'єкта бізнесу; повна назва та повне найменування суб'єкта бізнесу; місцезнаходження суб'єкта бізнесу (повна адреса); мета та предмет діяльності; порядок утворення майна; органи управління, порядок їх створення та компетенція; повноваження трудового колективу та його виборних органів; умови реорганізації та ліквідації.

Чинне законодавство не містить спеціальних вимог щодо змісту та розмежування окремих положень установчого (засновницького) договору та статуту. Разом з тим, як правило, статут складається з таких розділів:

– Загальні положення. Тут подаються відомості про найменування та повну назву суб'єкта бізнесу, форму власності, засновників, нормативні акти, за якими буде діяти суб'єкт бізнесу; юридичну адресу офісу суб'єкта бізнесу тощо.

– Предмет, основні цілі та напрями діяльності. Тут дається докладний перелік видів діяльності суб'єкта бізнесу та мета його створення.

– Майно (фонди) суб'єкта бізнесу. Даються відомості про порядок формування майна, статутного та інших фондів суб'єкта бізнесу, питому вагу в статутному фонді кожного із засновників тощо.

– Виробничо-господарська діяльність. Даються відомості про права та обов'язки суб'єкта бізнесу в усіх сферах виробничо-господарської діяльності.

– Управління суб'єктом бізнесу (наприклад, підприємством) та його трудовий колектив. Даються відомості про керівні органи суб'єкта бізнесу, порядок їх формування, права та компетенцію. Визначаються повноваження трудового колективу та його виборних органів.

– Організація та оплата праці. Визначається механізм оплати праці керівного складу та найманих працівників, форми та системи оплати праці, порядок преміювання працівників тощо.

– Розподіл прибутку та відшкодування збитків. Даються відомості про те, як буде розподілятись прибуток, отриманий суб'єктом бізнесу в ході здійснення своєї діяльності.

– Облік, звітність та контроль. Даються відомості про організацію обліку, звітності та контролю за роботою суб'єкта бізнесу (підприємства), роботу ревізійної комісії тощо.

– Зовнішньоекономічна діяльність. Визначається порядок та напрямки організації зовнішньоекономічної діяльності суб'єкта бізнесу.

– Припинення діяльності (реорганізація та ліквідація). Визначається, яким чином буде робитись реорганізація суб'єкта бізнесу та його ліквідація.

Крім зазначених, до статуту та установчого (засновницького) договору можуть бути включені й інші положення, які не суперечать чинному законодавству.

Статут створюваного підприємства наведено у (додатку Б).

Статут та установчий (засновницький) договір підписують усі засновники, тиражують необхідною кількістю примірників, засвідчують державним нотаріусом (для фізичних осіб) або печатками (для юридичних осіб) та подають на реєстрацію. Тільки після державної реєстрації суб'єкт бізнесу вважається створеним і дістає право на своє функціонування.

Завершується створення суб'єкта бізнесу видачею йому свідоцтва про державну реєстрацію. Новоствореному суб'єкту бізнесу присвоюється 8-ми значний ідентифікаційний код, який слугує для ідентифікації суб'єкта бізнесу в ринковому просторі. За цим кодом суб'єкт бізнесу – юридична особа заноситься до Державного реєстру підприємств та організацій України.

Реєстраційне свідоцтво має вигляд, наведений у (додатку Г).

Суб'єкти бізнесу – юридичні особи мають право створювати відокремлені відділення, філії, представництва, які визнаються суб'єктами бізнесу без права юридичної особи. Такі суб'єкти працюють на основі положень, які затверджуються юридичними особами [ 7 ].
2.3 Економічне обґрунтування доцільності створення орендного підприємства
Орендні підприємства створюються на основі орендного договору між власником цього підприємства, який виступає орендодавцем, та орендарем, в якості якого може виступати будь – яка юридична або фізична особа. В цьому договорі обумовлюються економічні, правові, організаційні і інші умови функціонування орендного підприємства. Орендодавцями можуть виступати органи виконавчої влади, у розпорядженні яких знаходяться певні підприємства.

Орендні підприємства створюються при наявності певних передумов. По-перше, з одного боку, повинен бути власник, який, в силу певних обставин бажав би здати своє підприємство в оренду, з другого боку повині бути бажаючі взяти це підприємство в оренду. По – друге, орендодавець повинен отримувати орендну плату більшу, ніж відсотки, які б він отримував за умови продажу цього підприємства та покладення грошей в комерційний банк на депозит. В свою чергу орендар повинен отримати такий прибуток, щоб з нього він міг сплатити орендну плату та обов’язкові податки і збори, а залишок був би більшим за той, який би залишився в нього у випадку налагодження своєї справи після отримання кредиту в комерційному банку та сплати процентів за цей кредит і обов’язкових податків і зборів.

Особливості (основні риси) орендних підприємств:

·                   Орендні підприємства створюються на основі орендного договору і діють протягом певного терміну, визначеного в договорі оренди;

·                   Форма власності орендного підприємства не змінюється.

·                   Орендодавець залишається власником свого підприємства. Орендар зобов'язаний повернути цю власність орендодавцю після закінчення терміну оренди в тому вигляді, як це було обумовлено в орендному договорі;

·                   Власником продукції і прибутку стає орендар, який розпоряджається ним на свій власний розсуд;

·                   Відповідальність за результати роботи орендного підприємства перед іншими суб’єктами бізнесу та перед орендодавцем несе орендар, так як це обумовлено в договорі оренди;

·                   Управління орендним підприємством здійснює орендар.

Права та обов'язки орендодавця та орендаря фіксуються в орендному договорі. Це – найважливіший момент в створені орендного підприємства. Справа в тому, що інтереси орендодавця та орендаря протилежні. Орендодавець намагається отримати максимальний дохід від свого капіталу, тобто від наявності майна, яке він передає в оренду, а орендар намагається отримати максимальний дохід від використання цього майна.

Це протиріччя вирішується за допомогою орендної плати, яку орендар сплачує орендодавцю. На величину орендної плати впливає вартість майна, яке передається в оренду, дохідність підприємства; механізм сплати податків, існують процентні ставки на депозитні та кредитні рахунки в банках тощо.

Існує дві основні форми сплати орендної плати. Перша – netrent, коли орендар сплачує фіксовану невелику орендну плату та всі податки. Друга – grossrent, коли орендар сплачує високу орендну плату, а всі податки орендодавець сплачує сам. [8].

Економічне обґрунтування доцільності створення орендного підприємства вимагає проведення ряду розрахунків:

Завдання:

1.                 Для заданого варіанта за формулою (2.3.1) розрахувати величину податків, яку потрібно сплачувати орендодавцю або орендарю.

2.                 Прийнявши, що орендна плата визначається за методом net rent, за формулами (2.3.2 та 2.3.3) визначити межі орендної плати А, при якій передача підприємства в оренду буде економічно доцільна та вигідна як для орендодавця, так і для орендаря.

3.                 Знайти таку величину орендної плати для методу net rent, при якій як орендодавець, так і орендар отримають однакову вигоду.

4.                 Прийнявши, що орендна плата визначається за методом gross rent, за формулами (2.3.4 та 2.3.5) визначити межі орендної плати А, при якій передача підприємства в оренду буде економічно доцільна та вигідна як для орендодавця, так і для орендаря.

5.                 Знайти таку величину орендної плати для методу методом gross rent, при якій як орендодавець, так і орендар отримають однакову вигоду.

6.                 Зробити висновок по даному пункту.

Вхідні данні наведені у таблицях 2.3.1




Таблиця 2.3.1– Вхідні данні

К, тис. грн.

a,%

b,%

Ц, грн

S, грн.

N, шт.

v, %

126

12,1

26,4

58

53,7

200100

42



1. Розрахуємо величину податків, яку потрібно сплачувати орендодавцю або орендарю
 (2.3.1)
де:   — загальна ставка всіх податків та комунальних платежів, які повинен сплачувати орендар, в %;

Ц — середня ціна одиниці продукції, яка буде випускатись на орендованому підприємстві, грн.;

S — середня виробнича собівартість одиниці продукції, яка буде випускатись на орендованому підприємстві, грн.;

N — кількість товарів (обсяг продукції"), які будуть виготовлятись на орендованому підприємстві за рік, шт.;
 грн.
2. Метод net rent: знайдемо межі орендної плати:

Метод net rent: якщо всі виплати: орендну плату, сплату податків та комунальних платежів тощо здійснює орендар.
 (2.3.2)
де: А — величина орендної плати, яку буде отримувати орендодавець зарік, грн.;

К — вартість майнового комплексу (підприємства), який орендодавець може продати, але збирається здати в оренду, грн.;

  — середньорічна ставка по депозитних вкладах в комерційних банках, %.
 грн.
Умовою доцільності взяття потенційним орендарем підприємства в оренду та укладення орендного договору є:
 або

 або

 (2.3.3)
де: Ц — середня ціна одиниці продукції, яка буде випускатись на орендованому підприємстві, грн.;

S — середня виробнича собівартість одиниці продукції, яка буде випускатись на орендованому підприємстві, грн.;

N — кількість товарів (обсяг продукції"), які будуть виготовлятись на орендованому підприємстві за рік, шт.;

П — величина всіх податків та комунальних платежів, які повинен сплачувати орендар, грн.

А — величина орендної плати, яку буде сплачувати орендар за рік, грн.;

К — величина кредиту, який орендар повинен взяти в комерційному банку для початку своєї справи, грн. Величина К повинна дорівнювати вартості майнового комплексу, (підприємства), який планується взяти в оренду, грн.;

  — середньорічна ставка виданих кредитів в комерційних банках, в %.
. грн.
3.                 Знаходимо таку величину орендної плати, при якій обидві сторони отримали однакову вигоду:
Aopt = 24255 грн.
4. Метод gross rent: знайдемо межі орендної плати:

Метод gross rent:якщо орендар буде сплачувати орендодавцю тільки орендну плату, а всі інші виплати, включаючи сплату податків та комунальних платежів, буде здійснювати орендодавець сам.
 (2.3.4)
де: П — величина всіх податків та комунальних платежів, які повинен сплачувати орендодавець, грн;

А — величина орендної плати, яку буде отримувати орендодавець за рік, грн.;
 грн.
Умовою доцільності взяття потенційним орендарем підприємства в оренду та укладення орендного договору є:




 (2.3.5)
де: А — величина орендної плати, яку буде сплачувати орендар зарік, грн.;

П — величина всіх податків та комунальних платежів, які повине був би сплачувати орендар, якщо б взяв кредит в банку та розпочав свою власну справу, грн.
 грн.
4.                 Знайдемо таку величину орендної плати при якій обидві сторони отримають однакову вигоду
Aopt = 385635 грн.
Висновок:в ході даного пункту я ознайомилась з теоретичними основами обґрунтування доцільності створення орендного підприємства, та розрахувала величину орендної плати оптимальної для орендодавця та орендаря за двома методами: net rent та gross rent.
2.4 Вибір оптимального місця розташування підприємства
Вибрати оптимальне місце розташування підприємства (варіант 30).

До стратегічних питань підприємництва відноситься вибір місця розташування суб'єкта бізнесу — підприємства.

Зрозуміло, що основний вплив на результати діяльності підприємства створює місце розташування самого підприємства.

Місцем розташування підприємстває те місце, де знаходяться його виробничі, торговельні та інші підрозділи, які найбезпосереднішим чином впливають на отримання доходів. Якщо ці приміщення розташовані за різними адресами, тобто підприємство має декілька місць розташування, то прийнято говорити про «фірму», представлену багатьма підприємствами.

Вибір місця розташування підприємства може бути обмеженим або вільним.

На вибір місця знаходження підприємства впливають такі основні фактори:

-   витрати на транспортування матеріалів, сировини, комплектуючих, товарів тощо;

-   витрати на заробітну плату в місці знаходження підприємства;

-   витрати на оренду приміщень (або побудову нових);

-   відрахування за діючою системою оподаткування в місці розташування підприємства;

-   вплив інфраструктури тощо.

Загальне правило вибору оптимального місця розташування підприємства: «Підприємство повинно бути розташовано там, де результати його роботи, які залежать безпосередньо від місця знаходження підприємства, в найбільшій мірі перевищували б відповідні витрати».

1.    Для кожного із варіантів можливого розташування підприємства, які задані в завданні, нарисуємо схеми руху, за якими матеріали та сировина будуть доставлятися з пункту, який визначає джерело постачання (Г), до точок, в яких планується розмістити підприємство (6.23.12.18.20.9). Схема руху





2.    Керуючись схемами вибраних маршрутів доставки матеріалів та сировини, розрахуємо довжину маршрутів Lдля кожного із варіантів, в км.
L12= 6,5км, L6=11,7 км, L20=5,5 км, L18=5,5 км, L23=8 км, L9=9,7 км.
3.    Розрахуємо масу матеріалів та сировини, яка буде перевозитись за рік за кожним із варіантів маршрутів, за формулою:
    продолжение
--PAGE_BREAK-- тонн, (2.4.2)
де:   — маса 1 виробу, кг;

— кількість потенційних покупців, які мешкають в регіоні;

  — коефіцієнт, який враховує, скільки саме покупців, які проживають в регіоні, завітають до підприємства:

-    якщо підприємство знаходиться в елітному, центральному районі з дуже розвинутою інфраструктурою, то  = 0,3  0,4;

-    якщо підприємство знаходиться в районі з розвинутою інфраструктурою, то = 0,1  0,15;

— якщо підприємство знаходиться в звичайному районі, то=0,025  0,05;

— коефіцієнт, який враховує, скільки потенційних покупців зроблять покупки, зайшовши до даного підприємства:

-   якщо підприємство знаходиться в елітному, центральному районі з дуже розвинутою інфраструктурою, то  = 0,1  0,15;

-   якщо підприємство знаходиться в районі з розвинутою інфраструктурою, то = 0,12  0,17;

-   якщо підприємство знаходиться в звичайному районі, то = 0,15 0,2.

Оскільки підприємства № 6,12,20 розташовані в звичайному районі, то вибираємо наступні коефіцієнти
,  , , ,
Оскільки підприємство № 23розташоване в елітному центральному районі з дуже розвинутою інфраструктурою, то вибираємо наступні коефіцієнти
,  , , ,
Оскільки підприємства №18,9 розташовані в районі з розвинутою інфраструктурою, то вибираємо наступні коефіцієнти
,  , , ,

 (тонн)

 (тонн)

 (тонн)

 (тонн)

 (тонн)

 (тонн)
4.   За формулою (10,8) для кожного із варіантів розташування підприємства розрахуємо виручку (виторг) підприємства  за рік.
 грн., (2.4.3)
де:   — середня ціна одиниці товару, грн.;

  — кількість потенційних покупців, які мешкають в даному регіоні.











5.   За формулами (2.4.4– 2.4.8) для кожного із варіантів розрахуємо

6.   витрати, які залежать від місця розташування підприємства.

Витрати та транспортування матеріалів та сировини, комплектуючих, готової продукції від джерел постачання до місця розташування підприємства  можна розрахувати за формулою:


 грн., (2.4.4)
де:   — вартість транспортування 1 тонно-км вантажу даного виду, грн.;

  — відстань від джерела постачання до місця розташування підприємства, км.;

  — маса матеріалів, сировини, комплектуючих, готової продукції, які постачаються на підприємство від джерела постачання за рік, тонн;

  — кількість видів сировини, матеріалів, готової продукції, комплектуючих тощо.

  — коефіцієнт, який враховує додаткові витрати на переміщення транспортних засобів від джерел постачання до місця знаходження підприємства, включаючи оплату проїзду транспорту порожняком:

— якщо підприємство знаходиться в елітному, центральному районі з дуже розвинутою інфраструктурою, то  = 1,25  1,5;

— якщо підприємство знаходиться в районі з розвинутою інфраструктурою, то  = 1,1  1,25;

— якщо підприємство знаходиться в звичайному районі, то=1,00 1,10.











Витрати на заробітну плату персоналу підприємства , включаючи її доставку до місця роботи, можна розрахувати за формулою:
 грн., (2.4.5)
де:   — середньомісячна заробітна плата одного працівника даної професії та спеціальності, грн./місяць.;

  — коефіцієнт, який враховує виплати підприємства в обов'язкові державні соціальні фонди, в відносних одиницях;

  — кількість працівників даної професії або спеціальності;

12 — число місяців в році;

  — коефіцієнт, який враховує додаткові витрати на заробітну плату в випадку, коли підприємство знаходиться в зоні дуже розвинутої інфраструктури:

-    якщо підприємство знаходиться в елітному, центральному районі з дуже розвинутою інфраструктурою, то  = 1,15  1,3;

-    якщо підприємство знаходиться в районі з розвинутою інфраструктурою, то  = 1,05  1,15;

— якщо підприємство знаходиться в звичайному районі, то=1,00  1,05;

  — число професій або спеціальностей працівників.











Витрати на оренду приміщень  можна розрахувати за формулою:
, (2.4.6)
де:   — розцінка, тобто плата за оренду 1 кв. м. приміщень за місяць, яка діє в даний час, грн./кв.м;

  — площа приміщень, які орендуються, кв.м.;

12 — число місяців в році;

  — коефіцієнт, який враховує збільшення орендної плати персоналу при наближенні до центральних районів, тобто до розвинутої інфраструктури:

-  якщо підприємство знаходиться в елітному, центральному районі з дуже розвинутою інфраструктурою, то  = 1,3  1,6;

-  якщо підприємство знаходиться в районі з розвинутою інфраструктурою, то  = 1,1 1,3;

-якщо підприємство знаходиться в звичайному районі, то =1,0.











Величина податків на капітал  розраховується за формулою:
, (2.4.7)
де:   — вартість основного капіталу, який задіяний в бізнесі, грн.;

— загальна ставка податку на основний капітал, в %;

  — коефіцієнт, який враховує зменшення податків при розташуванні підприємства в вільній економічній зоні:

— якщо підприємство знаходиться в районі вільної економічної

зони, то коефіцієнт = 0,2  0,5;

— якщо підприємство знаходиться в інших районах, то =1,0.











Величина податків з доходу (виторгу)  розраховується за формулою:




, (2.4.8)
де:   — виручка (виторг) підприємства за рік, грн.; — загальна ставка податку з обороту (непрямі та прямі податки на бізнес) та податку на прибуток, у відсотках.











7.   За формулою 10,2 для кожного із варіантів розрахуємо загальні витрати, які залежать від місця розташування підприємства.Річні витрати, які безпосередньо залежать від місця розташування підприємства, розраховуються за формулою:
 (2.4.9)

 








За формулою 5.9 для кожного із варіантів розрахуємо брутто-прибуток та виберемо найкращий варіант місця розташування підприємства:
 максимум, (2.4.1)
де:   — дохід (виторг) підприємства за рік, грн.;

  — річні витрати, які безпосередньо залежать від місця розташування підприємства, грн.














Варіанти

















1

323960

0,302

11622

4185,6

1263,6

87469,2

104540,702

219419,298

2

323960

0,5440

11622

4185,6

1263,6

87469,2

104540,944

219419,05

3

323960

0,2557

11622

4185,6

1263,6

87469,2

104540,655

219419,345

4

485940

0,4578

12784,2

5022,7

1263,6

131203,8

150274,777

335665,223

5

971880

1,6650

13946,4

6278,4

1263,6

262407,6

283897,665

687982,335

6

485940

0,8075

12784,2

5022,7

1263,6

131203,8

150275,127

335664,872



Зробимо висновки.

Найкращий варіант місця розташування підприємства – це 23 – підприємство знаходиться в елітному, центральному районі з дуже розвинутою інфраструктурою. Це пояснюється тим, що брутто-прибуток, тобто прибуток, який безпосередньо залежить від місця знаходження підприємства, найбільший: .


2.5 Визначення потреби в капіталі необхідного для початку підприємницької діяльності
Для здійснення підприємницької діяльності необхідно мати певний стартовий капітал. Без наявності останнього не може бути підприємництва. Мудре правило ділових людей, котрі глибоко поважають свою професію, гласить: «Без грошей у підприємництві нічого не досягнеш». Чим потужнішим є капітал підприємця, тим масштабнішими можуть бути результати його діяльності.

Під капіталом прийнято розуміти матеріальні і грошові кошти, а також об'єкти інтелектуальної власності і організаторські навички (гудвіл), котрі використовуються в процесі виробництва і його обслуговування та виступають джерелом і засобом отримання прибутку.

До основних капіталоутворювальних елементів відносяться:

-   засоби виробництва: будівлі, споруди, устаткування, транспорт,

-   інструменти тощо, які використовуються підприємцем як об'єкти власності або на правах оренди, лізингу тощо;

-   матеріальні оборотні елементи виробництва: сировина, матеріали, пристосування й інструменти одноразового та короткочасногокористування тощо;

-   оборотні кошти у грошовій формі: гроші в касі, грошові коштина рахунках у банках тощо.

Можна характеризувати капітал і так: під капіталом розуміють гроші, за які всі ці капіталоутворювальні елементи можна купити.

В найбільш загальному вигляді потребу в грошах Г для початку підприємництва можна визначити за формулою:
Г = Гн + Гс-м + Го + Гі(2.5.1)
де: Гн — грошові кошти для оплати найманих працівників, грн.;

Гс-м — кошти на оплату сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, енергії тощо;

Го — кошти на придбання (оренду) будівель, споруд, передавальних пристроїв, машин, обладнання, обчислювальної техніки, інструменту, транспортних засобів тощо;

Гі — кошти на оплату інформаційних послуг, рекламу, придбання об'єктів інтелектуальної власності тощо.

При визначенні потреби в капіталі, необхідному для початку підприємницької діяльності, потрібно розрізняти такі поняття:

Стартовий (початковий) капітал — це капітал, який вкладається у будь-яку власну справу з самого початку практичної реалізації комерційної ідеї. Величина стартового капіталу залежить від змісту комерційної ідеї, виду продукції або послуги, масштабів виробництва, тривалості виробничого циклу тощо. Чим триваліший виробничий цикл, тим більшою повинна бути величина стартового капіталу.

Практично завжди стартовий капітал складається із власного капіталу, який вноситься засновником справи, та капіталу покриття, який вкладається у справу на умовах, обумовлених іншими особами.

Потрібну величину стартового капіталу визначають на основі економічних розрахунків щодо реалізації конкретної комерційної ідеї.

Вхідні данні наведені у таблицях 2.5.1—2.5.3
Таблиця 2.5.1 Потреби в капіталі за січень (тис. грн.)

Г01

Г02

Гн

Гс-м

Гі

42

220

14

33

5



Г01 — витрати на оренду приміщення;

Г02 — витрати на купівлю обладнання;

Гн — витрати на оплату праці (з урахуванням обов’язкових відрахувань в державні соціальні фонди).

Гс-м — витати на сировину, матеріали, паливо.

Гі — витрати на рекламу.
Таблиця 2.5.2 Коефіцієнти, що змінюють місячні витрати

Г

К1січ

К2л

К3б

К4к

К5т

К6ч

К7л

К8с

К9в

К10ж

К11л

К12г

Г01

1

0.9

0.9

0.9

0.9

0.9

0.9

0.9

0.9

0.9

0.9

0.9

Г02

1

1.5

1.9

1.6

1.2















Гн

1

0.9

0.9

0.9

0.9

0.9

0.9

0.9

0.9

0.9

0.9

0.9

Гс-м

1

1.2

1.2

1.2

1.2

1.2

1.2

1.2

1.2

1.2

1.2

1.2

Гі

1

1

1

1

0.4

0.4

0.4

0.4

0.4

0.4

0.4





Таблиця 2.5.3 Виготовлення продуції

Р, грн.

N, тис. шт. (по місяцях)

ВК, тис. грн

4-й

5-й

6-й

7-й

8-й

9-й

10-й

11-й

12-й

45

.2

0.41

0.71

0.61

0.81

1.1

2

4

6

1200



N— кількість виробів, що виготовляється;

Р — чистий прибуток від реалізації одного виробу;

ВК — власний капітал.

Місячні витрати протягом року мають вигляд:
,(2.5.2)

де

і — номер місяця;

к1 — коефіцієнт, що змінює витрати Г01;

к2 — коефіцієнт, що змінює витрати Г02;

к3 — коефіцієнт, що змінює витрати Гн;

к4 — коефіцієнт, що змінює витрати Гс-м;

к5 — коефіцієнт, що змінює витрати Гі;

Знайдемо загальні витрати по місяцям
 (тис. грн)

 (тис. грн)

 (тис. грн)

 (тис. грн)

 (тис. грн)

 (тис. грн)

 (тис. грн)

 (тис. грн)

 (тис. грн)

 (тис. грн)

 (тис. грн)

 (тис. грн)
Графік зміни помісячних витрат зображений на рисунку(2.5.1)


Рисунок 2.5.1 — Графік зміни помісячних витрат
Починаючи з п’ятого місяця, підприємство буде отримувати чистий місячний прибуток




, (2.5.3)
Величина щомісячного прибутку наведена у таблиці 2.5.4
Таблиця2.5.4 Величина щомісячного прибутку

місяць

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Прибуток(тис.грн)

9

18.45

31.95

27.45

36.45

49.5

90

180

270



Визначаємо потребу в капіталі, віднімаючи прибуток від витрат по даним місяцям.
Таблиця 2.5.5 Потреби з урахуванням власного капіталу

Місяць

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Потреба(тис.грн)

3314

425

513

433

337,55

60,05

64,55

55,55

42,5

2

-88

-180



Графік потреби капіталу у часізурахуванням прибутку приведений на рисунку (2.5.2)



Рисунок 2.5.2 — Потреба капіталу у часі
З урахуванням власного капіталу потреби капіталу у часі будуть меншими, оскільки спочатку витрачатиметься власний капітал.


Таблиця 2.5.6Потреби власного капіталу покриття

Місяць

Потреба тис.грн.

Залишок з ВК тис.грн.

Покриття потреби тис.грн.

1

314

1200



2

425

886



3

513

461

513

4

447



433

5

356



337,55

6

92



60,05

7

92



64,55

8

92



55,55

9

92



42,5

10

92



2

11

92



-88

12

90



-180



Графік покриття потреби капіталу у часі буде мати наступний вигляд



Рисунок 2.5.3 — Покриття потреби капіталу у часі
Загальна величина потреби в капіталі покриття буде дорівнювати
0+0+513+433+337,55+60,05+64,55+55,55+42,5+2=1508,2 тис.грн.


Далі потрібно визначити реальні джерела покриття потреби в капіталі. Це можуть бути, наприклад, позики (позички), кредити комерційних банків, інвестиції зацікавлених осіб тощо.

Позика (позичка) — це вид господарсько-економічної операції, у процесі здійснення якої одна сторона передає іншій (позичальнику) у тимчасову власність гроші або товари (речі), а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошей чи кількість товару в обумовлений час. Отже, позика надається завжди на умовах повернення, але без комерційного зиску.

Кредит — господарсько-економічна операція з надання однією стороною іншій (позичальнику) грошей чи певного товару в борг і, як правило, за певну плату. В випадках, коли кредит видається на безвідсотковій основі, він набуває форму позики.

Інвестиції — це усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємництва з метою отримання прибутку. Зазвичай, це довгострокові вкладення.

І нарешті, робиться розрахунки щодо того, за який термін підприємець зможе повернути взятий кредит або позику.

Для цього визначається чистий прибуток за рік, тобто це прибуток, який не пішов на покриття потреб:
88+188=268 тис.грн.
Тоді середньомісячний прибуток буде дорівнювати:
268:2=134 тис.грн.
Припустимо, що на повернення кредиту підприємець спрямує половину середньомісячного прибутку, тоді всю суму він зможе відшкодувати за:


1508,2:134=11 місяців.
Тоді загальний термін, на який потрібно взяти кредит або позику, складе:
8+11=19 міс.
Висновок:

Зрозуміло, що зроблені нами розрахунки є приблизними. Вони не враховують величину процентних ставок в комерційних банках, інфляцію тощо. Але на початковому етапі підприємництва, коли є велика невизначеність як витрат, так і результатів, зроблених розрахунків в принципі достатньо для визначення потреби підприємця в коштах, необхідних для започаткування власної справи.
2.6 Розрахунок основних видів податків
1. Розрахувати податок на прибуток, який повинен сплатити підприємець за перший, другий, третій та четвертий квартали (варіант 30)

Податок на прибуток підприємства — один з основних прямих податків, який повинен сплачувати підприємець.

Об'єкт оподаткування — прибуток, що визначається як різниця між валовим доходом і валовими витратами та амортизаційними відрахуваннями, які отримало підприємство протягом певного періоду.

Величина податку з прибутку Πможе бути розрахована за формулою:
грн., (2.6.1)
де: ВД — валовий дохід, грн.;

ВР — валові витрати, грн.;

АВ — сума амортизаційних відрахувань, яка складає 10 тис.грн. щоквартольно (за умовою);

ω— ставка податку на прибуток, загальна ставка = 30 %.

Валовий дохід — загальна сума прибутків суб'єкта від усіх видів діяльності, отриманих протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній, нематеріальній формах як в Україні, так і за її межами.

Валові витрати — розмір будь-яких витрат суб'єкта бізнесу в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які здійснюються длякомпенсації вартості придбаних товарів, послуг і т.п. для подальшого використання у власній господарській діяльності. Датою виникнення валового доходу є те, що настало раніше: або надходження грошей на поточний рахунок суб'єкта, або відвантаження ним продукції. Датою появи валових витрат є теж те, що настане раніше: або списання грошей з поточного рахунку суб'єкта, або дата оприбуткування матеріалів у себе на складі.В першому кварталі підприємство отримує валовий прибуток за відвантаження продукції замовнику, оскільки відвантаження продукції замовнику відбулося раніше 29.04, а на поточний рахунок гроші за відправлену продукцію надійшли 22.01. Також до валового доходу підприємства входить і відвантаження продукції замовнику 23.03. Валовими витратами в першому кварталі є списання грошей з рахунку за отримані матеріали, видачу зарплати 21.02.
Таблиця 2.6.1

№вар

Надходж.грошей за відпр. продукцію

Відвантаж. продукції замовнику

Спис. Грош. за отрим. матер., видачу зарплати

Оприбуткування матер. на складі та фіксація інших витрат

30

Дата

Сума

Дата

Сума

Дата

Сума

Дата

Сума

22.01

20000

29.04

20000

21.02

1000

23.03

1000

31.06

40000

31.08

40000

1.05

1000

5.08

1000

19.09

10000

19.11

10000

26.08

900

28.10

900

19.10

30000

31.12

30000

29.12

9500

12.10

9500










Прік = 2700+8700-270+3150=14280грн
Для зменшення податку в окремому кварталі необхідно зменшити валовий дохід в цьому кварталі шляхом показу цього доходу в наступному кварталі, або потрібно збільшити валові витрати в цьому кварталі.

2. Підприємство виробляє підакцизні товари «А», «Б», «В». На основі таблиці 2.6.2 розрахуємо:
А=Цв*α, (2.6.2)
де Цв – вільна ринкова ціна виробу, грн.;

α – ставка акцизного податку( збору), в відносних одиницях.

а) величину акцизного збору, який повинен сплатити виробник за виробництво кожного виду підакцизних товарів, а також всіх товарів разом.

б) вільну ринкову ціну по кожному виду товарів
Таблиця 2.6.2

№ варіанта

товари

Собівартість одного виробу, грн

Плановий прибуток, грн.

Ставка акцизного збору α, в відносних одиницях

Кількість виробів, шт.

30

А

12400

1000

0,30

3000

Б

12500

1900

0,5

4000

В

12600

1800

0,20

2000




а) ,(2.6.3)
де: S— собівартість одиниці продукції, грн..;

Р – плановий прибуток від реалізації одиниці продукції, грн.;

  — ставка акцизного збору, у відносних одиницях.
АА=

АБ=

АВ=

А=АА + АБ + АВ = 82028571грн

б) Ц=, грн. (2.6.4)

ЦАП=,грн.

ЦБП=,грн.

ЦВП=,грн.
3. Підприємство виготовляє продукцію та відвантажує її споживачам. Дати відвантаження продукції, отримання коштів за неї, списання коштів з рахунку за отримані матеріали та виписки податкової накладної наведені в таблиці 2.6.3. Керуючись методикою розрахунку ПДВ, розрахуємо величину податку на додану вартість, яку повинен сплатити підприємець в січні, лютому та березні місяці:

— при застосуванні касового методу сплати податку;

— при виникненні податкового зобов’язання в момент відвантаження продукції.

Ставку податку на додану вартість прийняти
Таблиця 2.6.3

№ва-ріанта

Опе-Рації

Виготовлена продукція

Отримані матеріали

Сумаувільнихцінахгрн.

Датавідванта-ження

Датаотриманнякоштів

Сумаувільнихцінахгрн.

Датасписаннякоштів зрахунку

Датавипискиподатковоїнакладної

30

А

655000

18.02

12.01

300000

18.01

14.01

Б

630000

17.02

31.03

400000

20.02

11.02

В

830000

25.03

23.04

430000

11.03

27.03



ПДВ=(2.6.5)
де: Цв1 – вільна ціна куплених матеріалів, грн.

Цв2 – вільна ціна проданого товару, грн.
ПДВА = 0,2(655000-300000) = 71000, грн

ПДВБ = 0,2(630000-400000) = 46000, грн

ПДВВ = 0,2( 830000 – 430000) = 80000, грн
Висновок:

Отже в даному розділі розраховані основні види податків для підприємства: податок на прибуток, акцизний податок та податок на додану вартість. З наведеного вище видно, що один і той самий податок можна розрахувати декількома способами.



    продолжение
--PAGE_BREAK--Висновки


В даній курсовій роботі розглянуто формування та використання виробничої потужності підприємства, створено та зареєстровано комунальне підприємство, як юридичну особу, розроблено її статут, установчі документи, також розроблено комерційну ідею та товарний знак фірми. У другій частині зроблено економічне обґрунтування доцільності створення орендного підприємства, визначено потребу в капіталі, необхідного для початку підприємницької діяльності, вибрано оптимальне місце розташування підприємства та розраховано основні види податків.

На основі вказаних даних розраховано основні види податків, які сплачує підприємство, розраховано величину покриття потреби капіталу, підраховано загальну величину чистого прибутку та визначено час повернення позики банку.

Таким чином, в курсовій роботі були виконанні основні операції необхідні для створення і функціонування підприємства в Україні.



Література


1.                 Покропивний С.Ф. Економіка підприємства / Видання 2 – е, доповнене. – Київ, 2002 – 389с.

2.                 Кейлер В.А. Економика предприятия / Курс лекций. – Москва: Новосибирск, 1999 – 124с.

3.                 Бойчик І.М., Харів М.С. Економіка підприємства / Навч. посіб. – Київ: «Каравелла», 2002 – 420с.

4.                 Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання / Тернопіль: Економічна думка, 2001 – 454с.

5.                 Козловський В.О. Основи підприємництва / Практикум. Навчальний посібник. Видання 2 – е, доповнене. – Вінниця: ВДТУ, 2002. – 118с




Додатки
Додаток А. РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА
Лицьова сторона

Суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи реєстрація – перереєстрація – внесення змін

(необхідне підкреслити)





Ідентифікацйний код

2

Організаційно-правова форма

1

33654826















Підприємство

3

Найменування українською мовою Приватне приємство «МАРШРУТ»

 

Комунальное предприятие «МАРШРУТ»

4

Найменування російською мовою



Місцезнаходження




Головна організація (підприємство)



Засновники



Картку заповнив (ла) 13.05.04

Директор Швець А.М.
80675466822

(дата) (посада) (прізвище та ініціали) (номер телефону) (підпис)

Перевірив (ла) ___________________________________________

(посада, прізвище та ініціали)

____________________ ________

(підпис)


Додаток Б
Статут
ЗАТВЕРДЖЕНО                                                                      ЗАРЕЄСТРОВАНО

Зборами Учасників Товариства

Протокол №___                                                           ______________ районною

від "___"___________2004 р.                                     державною адміністрацією

м. __________

Реєстраційний № __________

від "___" ___________ 2004 р.

Заступник Голови адміністрації

__________________________
    продолжение
--PAGE_BREAK--СТАТУТ
Вінницького міського комунального підприємства по перевезенню пасажирів та надання транспортних послуг «МАРШРУТ»

м. Вінниця — 2004

I. Загальні положення

1.1. Вінницьке міське комунальне підприємство по перевезенню пасажирів та надання транспортних послуг «МАРШРУТ» (далі за текстом Підприємство) створено згідно з розпорядженням Вінницької міської ради від 19.11.2004 № 2270 шляхом реорганізації Вінницького міського автотранспортного підприємства (АТП) по перевезенню пасажирів, що підпорядковано Вінницькій міській раді.

1.2. Підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади м. Вінниці і безпосередньо підпорядковується Вінницькій міській раді.

1.3. Найменування Підприємства повне – Вінницьке міське комунальне підприємство по перевезенню пасажирів та наданню транспортних послуг «МАРШРУТ», скорочене – ВМКП «МАРШРУТ».

1.4. Місцезнаходження (юридична адреса) Підприємства:

21050 м. Вінниця, вул. Келецька 102«А».

II. Мета і предмет діяльності

2.1. Підприємство створене з метою реалізації економічних, соціальних, професійних і творчих інтересів членів трудового колективу Підприємства, отримання прибутку від спрямованої на задоволення суспільних потреб діяльності, напрямки і форми якої визначаються чинним законодавством та цим Статутом.

2.2. Предметом діяльності Підприємства є:

2.2.1. надання послуг із перевезення пасажирів та вантажів, проектування, будівництво і експлуатація автостоянок, паркінгів, місць платного паркування, заправочно-сервісних комплексів для автотранспорту, та ремонтно-відстійних пунктів для цілодобових паркувальних майданчиків для транзитного вантажного автотранспорту;

2.2.2. розробка, виробництво, придбання, реалізація, експлуатація, ремонт і обслуговування технічних засобів, сигналізаційних і охоронних пристроїв та систем автотранспорту;

2.2.3. надання автосервісних і охоронних послуг на місцях зберігання, паркування автотранспорту;

2.2.4. надання транспортно – експедиційних послуг;

2.2.5. надання юридичних послуг;

2.2.6. організація ярмарок, виставок, презентацій, семінарів, інформаційна та рекламна діяльність;

2.2.7. надання суб'єктам господарської діяльності послуг, в т. ч. виробничих, транспортних, автосервісних, складських, посередницьких, консультаційних, охоронних, рекламних, як на території України, так і за її межами;

2.2.8. залучення інвестицій у будівництво об'єктів автотранспортних послуг, зберігання, паркування автотранспорту, а також у будівництво інших об'єктів виробничої та соціальної сфери;

2.2.9. матеріально-технічне забезпечення об'єктів будівництва технологічним обладнанням і матеріалами.

2.3. Підприємство здійснює окремі види діяльності на підставі ліцензій у випадках, передбачених чинним законодавством України.

III. Юридичний статус підприємства

3.1. Підприємство є юридичною особою. Права і обов'язки юридичної особи Підприємство набуває з моменту його державної реєстрації.

3.2. Підприємство є правонаступником Вінницького міського автотранспортного підприємства (АТП) по перевезенню пасажирів .

3.3. Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту.

3.4. Підприємство самостійно здійснює свою діяльність на засадах повної господарської самостійності, госпрозрахунку, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банку, круглу печатку із своїм найменуванням, штампи, бланки, емблему.

3.5. Участь Підприємства в об'єднаннях, асоціаціях, корпораціях, концернах з метою об'єднання виробничої, наукової, комерційної та інших видів діяльності здійснюється на добровільних засадах, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству та іншим нормативним актам України.

3.6. Підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством України.

Підприємство не несе відповідальність за зобов'язаннями держави та органу управління майном.

IV. Розмір, порядок створення і зміни статутного фонду

4.1. Статутний фонд Підприємства складає 3000000 грн.

4.2. На час реєстрації Підприємства Засновник зобов’язаний внести 100% статутного фонду.

Уразі невиконання цього зобов’язання у визначений строк Засновник сплачує за час просрочки на користь Підприємства 10 % річних з недовнесеної суми.

4.3. У випадку збільшення статутного фонду вкладом Засновника може бути:

— грошові кошти в тому числі і в іноземній валюті;

— будинки, споруди та інше нерухоме майно;

— обладнання, робочі машини, транспортні засоби та інша рухома власність;

— цінні папери;

— право користування природними ресурсами, інтелектуальною власністю

V. Права і обов'язки

5.1. Підприємство має право:

5.1.1. самостійно планувати свою діяльність і визначати перспективу перевезень пасажирів, сервісного обслуговування автотранспорту;

5.1.2. самостійно планувати основні напрямки свого розвитку і визначати стратегію, відповідно до галузевих, науково-технічних прогнозів та пріоритетів, кон'юнктури ринку продукції, товарів, робіт, послуг та економічної ситуації;

5.1.3. створювати філіали, відділення, інші відособлені підрозділи без права юридичної особи, з правом відкриття поточних і розрахункових рахунків, затверджувати Положення про них і здійснювати перевірку їх господарської і фінансової діяльності;

5.1.4. самостійно визначати структуру управління Підприємством і затверджувати штатний розпис;

5.1.5. виступати суб'єктом інвестиційної діяльності у реалізації спільних інвестиційних проектів відповідно до законодавства;

5.1.6. придбавати у підприємств, організацій, установ, незалежно від їхньої форми власності, а також у фізичних осіб необхідні матеріальні ресурси;

5.1.7. організовувати прямі господарські, інформаційні зв'язки між українськими та іноземними підприємствами за основними напрямками діяльності Підприємства;

5.1.8. укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в суді, арбітражному суді та третейському суді.

5.2. Обов'язки Підприємства:

5.2.1. забезпечення виконання функцій і завдань, покладених на Підприємство Вінницькою міською радою;

5.2.2. забезпечення своєчасної і повної сплати податків і інших обов'язкових платежів згідно з чинним законодавством;

5.2.3. здійснення розвитку основних фондів і забезпечення своєчасного введення в дію придбаного обладнання, матеріально-технічного постачання засобів виробництва;

5.2.4. створення належних умов для високопродуктивної праці своїх працівників, додержання вимог чинного законодавства про працю, соціальне страхування, правил і норм охорони праці, техніки безпеки;

5.2.5. здійснення заходів для матеріальної зацікавленості працівників, як у результатах особистої праці, так і у загальних підсумках роботи Підприємства;

5.2.6. забезпечення економного і раціонального використання фонду споживання, своєчасних розрахунків з працівниками Підприємства;

5.2.7. координація і контроль, у межах делегованих Вінницькою міською радою повноважень, діяльності із перевезення пасажирів, паркінгів для автотранспорту;

5.2.8. надання якісних послуг у сфері перевезення пасажирів, зберігання, паркування, сервісного обслуговування автотранспорту;

5.2.9. забезпечення виконання чинного законодавства щодо охорони навколишнього середовища та екологічної безпеки, раціонального використання і відтворення природних ресурсів;

5.2.10. здійснення бухгалтерського обліку і ведення статистичної звітності згідно з чинним законодавством. Директор і головний бухгалтер Підприємства несуть персональну відповідальність за додержання порядку ведення і достовірність бухгалтерського обліку та статистичної звітності.

VI. Майно підприємства

6.1. Майно Підприємства складають основні фонди та обігові кошти, а також інші матеріальні і фінансові ресурси, вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства.

6.2. Майно закріплене за Підприємством на праві повного господарського відання підлягає обліку згідно з чинним законодавством.

Здійснюючи право повного господарського відання, Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству України та цьому Статуту.

6.3. Джерелами формування майна Підприємства є:

6.3.1. грошові та матеріальні внески власника, або органу ним уповноваженого;

6.3.2. доходи, одержані від власної фінансово-господарської діяльності (надання послуг, виконання робіт та реалізації продукції);

6.3.3. доходи від цінних паперів;

6.3.4. кредити банків та інших кредиторів, в тому числі іноземних;

6.3.5. капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

6.3.6. безоплатні або благодійні внески, пожертвування юридичних та фізичних осіб;

6.3.7. придбання майна інших юридичних і фізичних осіб;

6.3.8. інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

6.4. Підприємство у встановленому порядку, за згодою власника, або органу ним уповноваженого, має право продавати, передавати, обмінювати, надавати в оренду, безоплатне тимчасове користування або позику іншим юридичним особам належне йому майно та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу.

VII. Управління підприємством і самоврядування трудового колективу

7.1. Управління діяльністю Підприємства здійснюється Директором.

7.2. Директор Підприємства призначається на посаду та звільняються з посади розпорядженням Вінницької міської ради на контрактній основі.

7.3. Директор Підприємства:

7.3.1. забезпечує виконання розпоряджень та доручень Вінницької міської ради та здійснення поточної і перспективної діяльності Підприємства;

7.3.2. несе персональну відповідальність за виконання покладених на Підприємство Вінницькою міською радою функцій, повноважень, завдань, визначених цим Статутом, а також за дотримання чинного законодавства України;

7.3.3. несе персональну відповідальність за формування та виконання фінансових планів, дотримання фінансової дисципліни, ефективне використання та охорону комунального майна, закріпленого за Підприємством;

7.3.4. діє без доручення від імені Підприємства, репрезентує його в інших підприємствах, організаціях та установах;

7.3.5. розпоряджається коштами та майном Підприємства відповідно до чинного законодавства та цього Статуту;

7.3.6. самостійно вирішує питання діяльності Підприємства, відповідно до законодавства та цього Статуту;

7.3.7. видає у межах своєї компетенції накази та дає вказівки, організовує і перевіряє їх виконання;

7.3.8. згідно з чинним законодавством, укладає угоди і контракти, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахунковій та інші рахунки, перерозподіляє у встановленому порядку фінанси за окремими статтями витрат;

7.3.9. затверджує структуру і штатний розклад Підприємства, Положення про його структурні підрозділи і функціональні обов'язки працівників Підприємства;

7.3.10. призначає на посади і звільняє з посад заступників директора, керівників, спеціалістів структурних підрозділів, інших працівників Підприємства;

7.3.11. визначає компетенцію заступників директора, керівників і спеціалістів структурних підрозділів Підприємства, вживає заходів до їх заохочення і накладає на них стягнення;

7.3.12. дозволяє, у випадку доцільності, суміщення посад працівників Підприємства у порядку, визначеному чинним законодавством.

7.4. Власник здійснює свої права з управління Підприємством безпосередньо або через уповноважений ним орган.

Орган, уповноважений управляти майном Підприємства, не має права втручатися в оперативну і господарську діяльність Підприємства.

7.5. Повноваження трудового колективу Підприємства реалізуються загальними зборами і Радою трудового колективу.

7.6. Рада трудового колективу:

— готує матеріали для розгляду на загальних зборах;

— контролює виконання рішень, прийнятих на загальних зборах;

— виконує інші функції, делеговані їй загальними зборами.

7.7. Загальні збори:

— розглядають і затверджують проект колективного договору;

— розглядають і вирішують згідно зі Статутом Підприємства і чинним законодавством України питання самоврядування трудового колективу;

— визначають і затверджують перелік і порядок надання працівникам Підприємства соціальних пільг;

— беруть участь у матеріальному і моральному стимулюванні продуктивної праці, заохочують винахідницьку і раціоналізаторську діяльність, порушують клопотання про представлення працівників до державних нагород.

7.8. Право укладання колективного договору від імені власника майна надається Директорові Підприємства, а від імені трудового колективу -голові Ради трудового колективу.

VIII. Господарська і соціальна діяльність

8.1. Підприємство планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на роботи, послуги та необхідності забезпечення виробничого і соціального розвитку Підприємства, підвищення його доходів.

8.2. Підприємство здійснює матеріально-технічне забезпечення своєї діяльності і виконання робіт, надання послуг через систему прямих угод і контрактів з вітчизняними та іноземними юридичними та фізичними особами.

8.3. Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності Підприємства є прибуток.

8.4. Чистий прибуток Підприємства, який залишається після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат, витрат на оплату праці, сплати відсотків по кредитах банків, внесення передбачених чинним законодавством України податків та інших платежів до бюджету, залишається у розпорядженні Підприємства і використовується в порядку, визначеному власником відповідно до чинного законодавства. При цьому не менш як 40 % чистого прибутку спрямовується на розвиток виробництва та поповнення власних обігових коштів.

8.5. Підприємство створює цільові фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних з його діяльністю:

фонд розвитку виробництва;

фонд соціального розвитку;

фонд заохочення.

8.5.1. фонд соціального розвитку створюється у розмірах, які визначаються згідно з чинним законодавством України.

8.6. Директор Підприємства обирає форми і системи оплати праці, встановлює працівникам конкретні розміри посадових окладів, премій, винагород, надбавок і доплат відповідно до чинного законодавства.

Мінімальна заробітна плата працівників не може бути нижче рівня, встановленого законодавством України.

Умови оплати праці працівників Підприємства визначаються з урахуванням соціальних гарантій оплати праці та фінансових можливостей Підприємства згідно з чинним законодавством.

На додаткову оплату праці працівників Підприємства може спрямовуватись частина прибутку, одержаного в результаті його господарської діяльності.

Умови оплати праці та матеріального забезпечення Директора Підприємства визначаються контрактом.

8.7. Джерелом формування фінансових ресурсів Підприємства є прибуток, амортизаційні відрахування та інші надходження, не заборонені чинним законодавством, включаючи централізовані капітальні вкладення і кредити.

8.8. Питання соціального розвитку, зокрема поліпшення умов праці, життя та здоров'я, гарантії обов'язкового медичного страхування членів трудового колективу та їх сімей вирішуються трудовим колективом за участю Директора Підприємства, якщо інше не передбачено законодавством.

8.9. Контроль за діяльністю Підприємства та відносини його з органами державної виконавчої влади та управління здійснюються згідно з чинним законодавством України.

Ревізія фінансово-господарської діяльності Підприємства здійснюється згідно з чинним законодавством України.

I X. Зовнішньоекономічна діяльність

9.1. Підприємство бере участь у зовнішньоекономічній діяльності, що сприяє зміцненню авторитету України та міста Вінниці, накопиченню валютних ресурсів, створенню можливостей для розвитку виробничих та науково-технічних зв'язків міста з іншими країнами.

9.2. Підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність на засадах повної самоокупності та самофінансування. Порядок використання виручки Підприємства в іноземній валюті визначається законодавством України.

Прибуток в іноземній валюті, отриманий Підприємством в результаті зовнішньоекономічної діяльності, після розрахунків з бюджетом, у встановленому чинним законодавством порядку надходить у повне розпорядження Підприємства і використовується в порядку згідно з чинним законодавством.

9.3. Підприємство несе повну економічну відповідальність за ефективність своєї зовнішньоекономічної діяльності згідно з чинним законодавством та укладеними контрактами.

9.4. Основними напрямками зовнішньоекономічної діяльності Підприємства є:

9.4.1. здійснення спільної підприємницької діяльності з іноземними, юридичними та фізичними особами;

9.4.2. здійснення, за згодою власника майна, орендних і лізингових операцій;

9.4.3. здійснення спільної з іноземними юридичними та фізичними особами діяльності, відповідно до профілю Підприємства.

9.5. Підприємство має право, у порядку визначеному законодавством, одержувати кредити від зарубіжних партнерів. По одержаних Підприємством кредитах держава відповідальності не несе.

9.6. Підприємство може, у порядку визначеному законодавством, відкривати за межами України свої представництва, виробничі підрозділи, утримання яких здійснюється за кошти Підприємства.

X. Ліквідація та реорганізація Підприємства

10.1. Ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) Підприємства здійснюється за рішенням власника або органу, ним уповноваженого, чи рішенням суду або арбітражного суду згідно з чинним законодавством.

10.2. Підприємство ліквідується також у випадках:

визнання його банкрутом;

якщо прийнято рішення про заборону діяльності Підприємства через невиконання умов, встановлених законодавством, і в передбачений рішенням термін не забезпечено додержання цих умов, або не змінено вид діяльності;

на інших підставах, передбачених законодавчими актами України.

10.3. Ліквідація Підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником майна, або органом ним уповноваженим. Порядок і строки проведення ліквідації, а також строк заяви претензій кредиторами визначається згідно з чинним законодавством.

10.4. Від моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління Підприємством. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно Підприємства, розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс Підприємства і подає його органу, який призначив ліквідаційну комісію.

10.5. У разі реорганізації і ліквідації Підприємства працівникам, що звільняються, гарантується додержання їх прав та інтересів відповідно до трудового законодавства України.

10.6. При реорганізації Підприємства в іншу юридичну особу до неї, як правонаступника, переходять усі майнові права і обов'язки реорганізованого Підприємства за рішенням власника.

Засновник _____________________________________ Швець А.М.

(підпис)



    продолжение
--PAGE_BREAK--