--PAGE_BREAK--
Рисунок 1.1 — Структура споживчих уподобань українців за видами рибної продукції в 2009 році,% від числа опитаних
Рисунок 1.2 — Уподобання споживачів за видами та упаковці рибопродукції,% від числа опитаних
Серед основних факторів вибору певної марки упакованої рибопродукції провідну роль відіграє смак продукту, цей критерій має пріоритетне значення для 27,9% українських споживачів (див. рисунок 1.2). Друге місце за значимістю для споживачів займає фактор впевненості в якості (17,4%). Також одними з найбільш значущих чинників вибору упакованої рибопродукції виступають доступність ціни та постійну наявність у продажу (12,8 і 11,1% відповідно). Примітно, що фактор популярності виробника надає лише незначний вплив на споживчий вибір (1,8%). При виборі упакованої рибопродукції українці лише зрідка спираються на поради друзів і знайомих (2,5%).
Рисунок 1.3 — Критерії вибору марки упакованої рибопродукції українськими споживачами,% від числа опитаних
Значна й продовжує збільшуватися частка продажів рибної продукції в переробленому вигляді — рибне філе, копчена, солона, консервована риба. Тенденції в споживанні упакованої рибної продукції, що спостерігаються в даний час на українському ринку, дозволяють припустити, що в найближчому майбутньому при зростанні добробуту українців істотно зросте споживання риби в усіх видах та категоріях, особливо — риби, що пройшла переробку.
Щорічне зростання сегмента морепродуктів становить 30-40%. Крім підвищення добробуту українців, збільшення споживання морепродуктів пов'язано зі зростанням популярності кафе і ресторанів як місць проведення дозвілля, навіть не надто багаті люди воліють по можливості вибирати в ресторани і кафе, де, серед інших, пропонуються страви з морських делікатесів. Значний вплив на підвищення споживчої лояльності морепродуктів надає пропаганда ідей здорового способу життя, особливо серед середнього класу, що виражається, зокрема, у виборі продуктів харчування, насичених корисними речовинами і в той же час дієтичними.
1.3 Риба як продукт харчування і позиціонування товару на ринку рибної продукції
Світовий видобуток риби і нерибних об'єктів постійно збільшується, причому головним чином у морях і океанах.
Цінність риби як продукту харчування визначається значним вмістом протеїну (білка). Однак крім повноцінних білків в рибі містяться добре засвоюються жири, мінеральні речовини, а також невелика кількість вуглеводів, ферментів, і водо-і жиророзчинних вітамінів.
Харчову цінність продукту харчування зазвичай визначають за їх калорійності, а живильну — по засвоюваності що містяться в них органогенних речовин. Звичайно, при вживанні в їжу продуктів враховуються і їхні смакові властивості.
Інститутом харчування на основі багаторічних спостережень встановлено наступні коефіцієнти засвоюваності харчових речовин при змішаному харчуванні дорослих людей в%:
протеїну (білка) — 84.5;
жиру — 94;
вуглеводів — 95.6.
Зазвичай засвоюваність білків риб'ячого м'яса приймають рівною 97%, а риб'ячих жирів — 91%.
Визначення конкурентних позицій компанії ТОВ «Скандинавія», а також на ринку рибної продукції дає можливість оцінити товар з боку споживачів в порівнянні з аналогічною продукцією конкурентів.
Таблиця 1.2 — Визначення конкурентних позицій
Показники
Фірма «Акваріум»
Новоселковське холодильних цех
Створюваний цех
А. Копчена риба
розмір риби
велика, середня
средняя, мелкая
велика, середня
твердість
тверда
тверда, м'яка
твердая
якість
II,I сорт
II сорт
I,II сорт
цена за 1кг
6гр 00коп
6гр00коп
5гр54коп
запах
іноді із запахом смоли
без сторонніх запахів
без сторонніх запахів
Б. Солона риба
розмір риби
велика, середня
средняя, мелкая
велика, середня
твердість
тверда
тверда, м'яка
тверда
якість
II,I сорт
II сорт
I,II сорт
запах
іноді з сторонніми запахами
без сторонніх запахів
без сторонніх запахів
цена за 1кг
3гр29коп
3 гр24коп
3 гр19коп
Виходячи з даних, представлених в таблиці, можна припустити, що основним критерієм оцінки копченої і солоної риби з боку споживача є ціна товару і його якість. Тому продукцію, що випускається підприємством «Скандинавія» можна позиціонувати за двома показниками: ціна і якість.
Вивчаючи конкурентів нашого підприємства, ми з'ясували, що деякі з фірм виробляють продукцію аналогічної якості, однак, ціни на неї трохи вище, ніж у «Скандинавії». Таким чином, проникаючи на сегменти споживачів, що сформувалися на ринку рибної продукції, компанія має перевагу в двох основних показниках: «відмінний» якість при доступних цінах.
1.4 Аналіз макро-і мікромаркетінгового середовища підприємства
1. Оцінка макро факторів.
Оцінюючи економічні фактори маркетингової сфери фірми, можна визнати їх не цілком сприятливими.
При вивченні ринку рибної продукції нас цікавить споживач, а отже і його купівельна спроможність. Купівельна спроможність населення за останній час значно знизилася, що пов'язано з нестабільною політичною та економічною ситуацією в Україні, а саме: Інфляція, заборгованості з виплати заробітних плат, відсутність заощаджень у населення, труднощі в отриманні кредиту в банку, а також обкладання фізичних осіб податками. Цей фактор в значній мірі відбивається на цінах на продукцію, тобто низька купівельна спроможність в деяких випадках призводить до падіння цін на продукцію.
Однак, з моменту проведення грошової реформи (яка проходила в жовтні 1996 року) економічна ситуація в країні стабілізувалася. І на сьогоднішній день економічне середовище фірми стала набагато сприятливий, за рахунок відсутності інфляції, погашення по заробітних платах і інше.
На відміну від економічної сфери фактори культурного середовища фірми можна визнати цілком сприятливими для її діяльності.
Риба завжди була дуже цінуємо як продукт харчування, а свого часу риба, піддаються будь-якої обробки (соління, в'ялення, сушіння, копчення і т.д.) вважалася дефіцитом. І як раз тут мова йде про переваги споживачів.
В даний час ринок України насичений різного роду продукцією. Проте, кожен споживач має свої погляди на окремі товари і керується особистими мотивами для їх придбання. Конкретно для розглядуваної продукції вибір споживачів можна обґрунтувати як прихильність основним традиціям: перевагу вітчизняній продукції (солоної та копченої риби) з причини особливостей її приготування і використання натуральних інгредієнтів в процесі обробки риби.
Що стосується природних чинників, то їх оцінка з позиції фірми неоднозначна. З одного боку доступність сировини та відсутність проблем з його постачанням і все погіршується екологічна обстановка з іншого: забруднення водойм, хвороби риби. Всі ці чинники не дозволяють оцінювати природні фактори категорично.
Розглядаючи науково-технічну сферу, можна сказати, що в даний період фірма загострила увагу на впровадженні невеликих удосконалень у вже існуючий товар.
2. Оцінка мікро факторів.
Продукція компанії ТОВ «Скандинавія» виготовляється з багатьох видів риби. Постачальником є багато країн світу, включаючи Норвегію, Ісландію, США, Канаду та інші.
При збуті і розповсюдженні продукції підприємство не користується послугами маркетингових посередників, так як за час діяльності змогла закріпити за собою постійних клієнтів.
Можна виділити 2 основних кліентурних ринку, на яких виступає підприємство зі своєю продукцією:
— Споживчий ринок: окремі особи набувають продукцію для особистого споживання;
— Ринок проміжних продавців.
Мережею збуту продукції є великі міста України. Основними каналами розподілу продукції є:
1. Прідприємство — виробник — Оптова торгівля — Споживач
За такою схемою буде розподілятися 90% продукції, що виготовляється.
2. Підприємство — виробник — Роздрібна торгівля — Споживач
За такою схемою будуть розподілятися інші 10% продукції.
1.5 Конкурентні позиції фірми і мотивації споживачів
Пропонований ринок збуту продукції — Київська область і місто Київ. На цьому ринку були вивчені вже існуючі рибообробні цехи і підприємства. До них відносяться:
1. Фірма «Акваріум», м. Боярка.
2. Новоселковське холодильних цех, с. Новосілки.
3. «Київриба», підприємство, розташоване в м. Київ.
4. Інші дрібні рибобрабативающіе цеху.
Проаналізуємо діяльність цих цехів.
Фірма «Акваріум» — нещодавно організоване приватне підприємство (діє на ринку вже 3 роки). Основні напрямки діяльності — соління та гаряче копчення риби. Має великі виробничі площі, а також потужності — 3 димові печі для копчення, 5 ванн для соління і 2 великих холодильника для зберігання риби. Цех здатний переробляти до 80 тонн сировини на місяць, проте, через погано налагоджених контактів з постачальниками підприємство не повністю використовують виробничі потужності. Крім того, слід врахувати, що з-за високих цехових витрат ціна на рибу вище, ніж в інших рибообробних цехах.
Новоселковське холодильних цех — приватне підприємство також займається соління та гарячого копчення риби. Цех має малі виробничі потужності — 1 димова піч для копчення, дві ванни для соління, і 1 холодильник для зберігання риби. Може переробляти до 20 тонн риби в місяць.
Підприємство «Київриба» — державне підприємство ще недавно займає левову частку ринку (близько 80%), однак, у даний момент підприємство є збитковим і простоює. Таким чином, на даний час не представляє собою конкуренції. Інші рибообробні цеху дуже малі і мають малу частку на ринку, щоб представляти серйозну конкуренцію для підприємства «Акваріум».
Вишневський холодильних цех має 3 димові печі, 10 ванн для соління, 3 великих холодильника, здатний переробляти близько 80-100 тонн сировини на місяць.
При проведенні маркетингового дослідження будь-якого ринку необхідно мати чітке уявлення про його споживачах, а саме: про їх переваги, про принципи, якими керується покупець при виборі товару і т.д. На чинені споживачем покупки великий вплив роблять зовнішні фактори, а також внутрішні чинники індивіда, які не піддаються контролю з боку діячів ринку. Однак всі ці фактори необхідно брати до уваги.
Основним товаром розглянутого нами ринку є риба. Копчена і солона риба як харчовий продукт не є предметом першої необхідності в харчуванні людини.
При покупці нашої продукції споживач скоріше керується факторами психологічного порядку, а саме: мотивації, сприйняття, засвоєння, переконання, ставлення.
Зараз на ринку рибної продукції з'явилася велика кількість аналогічного товару закордонного виробництва.
Однак, «наш» споживач чинності вже сформованих традицій і відносин віддає перевагу вітчизняну продукцію зарубіжної. Тобто покупець мало обізнаний і іноді не довіряє або сумнівається в якості імпортних продуктів харчування. На вибір споживача впливають і зовнішні фактори, такі як ціна, якість товару, його зовнішній вигляд, а також характерні особливості продукту.
З боку виробника (в даному випадку виробником є підприємство «ТОВ «Скандинавія») пропонована готова продукція має ряд переваг перед аналогічною продукцією конкурентів:
— по-перше, риба холодного копчення є більш корисним здоровим продуктом, тому що має значно меншою кількістю канцерогенних сполук, ніж риба гарячого копчення, пропонована конкурентами;
— по-друге, ціна як для копченої так і солоної риби доступна і нижче, ніж у конкурентів;
— по-третє, завжди висока якість продукції, так як всі робочі цехи висококваліфіковані рибообробники.
маркетинговий рибний продукція рентабельність виробництво
2. АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА «ТОВ «СКАНДИНВІЯ»
2.1 Показники виконання плану виробничої програми та їх аналіз
Таблиця 2.1 — Аналіз обсягу реалізованої продукції за 2009 рік, грн
Показники
План
Факт
Відхилення
Питомавага фактора в загальній сумі зміни реал.
% виконання плану
1. ТП (грн.)
419542,20
360980,00
-58562,20
99,05
98,81
2. Залишки ТП на складі ТП на початок
5413,76
7570,64
2156,88
1,28
2,07
3. Залишки ТП накінець
4264,00
6732,00
2468,00
1,01
1,84
4.Отгруженная ТП, але не оплачена на початок
8888,00
16028,00
7140,00
2,10
4,39
5. Відвантажена ТП, але не оплачена на кінець.
6028,00
12507,90
6479,90
1,42
3,42
6.Реалізованная продукція (ТП+остН-Остки+ отгрН-отгрК)
423551,96
365338,74
-58213,22
100,00
100,00
Реалізованої продукції — обсяг продукції в грошовому вираженні, проданої підприємством за певний період і оплаченої покупцем.
Сагласно плану потрібно було виготовити 419542,20 штук, фактично виробленої 360980 штук, що менше запланнірованной товарної продукції на 58 562, 20 штук. Це призвело до зниження реалізованої продукти.
Фактично відхилення склало 58213,22 тис. гривень, в першу чергу за рахунок недовиконання плану по товарній продукції. Залишки на початок і кінець року перевищили очікувані, що теж не в кращу сторону відбилося на показнику — реалізована продукція. Відвантажена, але неоплачена продукція реалізованої не вважається, до тих пір, поки за неї не надійдуть гроші. Ця продукція теж перевищила очікуваний результат, тим самим ще зменшивши реалізовану продукцію на кінець року.
Таблиця 2.2 — Аналіз виконання плану по випуску ТП в асортименті за 2009 рік, грн
ВидиТП
План
Факт
ТП значення в рахунок ТП виконан. плану з урахуванням асортименту
% Виконання плану
питома вага фактично виробленої продукції
З урахуванням асортименту
Без урахування асортименту
А
176092
145332
145332
82,53
82,53
0,40
Б
80212
53550,6
53550,6
66,76
66,76
0,15
В
57957
58080,4
57956,8
100,21
100,00
0,16
Г
48677
29391,6
29391,6
60,38
60,38
0,08
Д
21604
22057,2
21604
102,10
100,00
0,06
Е
35000
18279,8
18279,8
52,23
52,23
0,05
інші
34288,76
34288,76
0,09
РАЗОМ
419542
360980,4
360403,6
86,04
85,90
1,00
Рисунок 2.1 — Питома вага фактично виробленої продукції
Асортимент — (від франц. Assortiment) склад, різновид, набір видів продукції, товарів, послуг, що виготовляються у виробництві або перебувають у продажу. Наприклад, «в магазині представлений широкий асортимент взуття» або «завод виготовляє великий асортимент прокату».
Найбільш великим попитом у споживачів користується товар А — це фасована продукція. На другому місці за попитом товар Б — це заморожена риба. І на третьому товар В — це консервована продукція тривалого терміну зберігання. Меншою популярністю у споживача користується делікатесні продукти (Г, Д, Е).
Таблиця 2.3 — Аналіз структури ТП за 2009, грн
Види ТП
план
факт
Відхилення
сума
питома вага
сума
питома вага
сума
питома вага
А
176092,4
41,97
145332
40,26
-30760,4
-1,71
Б
80212
19,12
53550,6
14,83
-26661,4
-4,29
В
57956,8
13,81
58080,4
16,09
123,6
2,28
Г
48677,2
11,60
29391,6
8,14
-19285,6
-3,46
Д
21604
5,15
22057,2
6,11
453,2
0,96
Е
34999,8
8,34
18279,8
5,06
-16720
-3,28
інші
0,00
34288,76
9,50
34288,76
9,5
РАЗОМ
419542,2
100,00
360980,4
100,00
-58561,8
Рисунок 2.2 — Аналіз структури ТП
Випуск товарної продукції це основне джерело отримання прибутку підприємства, від виконання плану по випуску продукції залежить прибуток і рентабельність підприємства. Структура підприємства представляє собою схему, в якій задіяні відразу декілька цехів займаються випуском різноманітної продукції.
Припустимо підприємство займається переробкою та випуском рибної продукції. Тоді одна бригада буде займатися копчення, інша випускати консерви, третя буде спрямована на переробку і посол делікатесної риби і т.д.
У кожної продукції є певні ринки збуту, і має за раніше плануватися, куди і скільки риби можна буде збути для отримання максимального прибутку в потрібні терміни.
При аналізі продукції видно, що лише дві групи В і Д майже відповідають плану, а значить підприємство зможе швидко реалізувати і підучити дохід від цих груп.
Хоча 4,28 0,96 = 5,24% цієї продукції цих груп можливо залишаться на складі і реалізувати їх буде вже складніше.
По групах А, Б і Г план сильно недовиконаний можливо з за браку фахівців, ветхість обладнання або відсутності робочої сили саме для цієї роботи. Прибуток буде недоотримано по 1,71 4,48 3,46 = 9,65%, риби цих груп.
Випуск іншої продукція запланований не був, може бути це експериментальний товар, який випущений був у не малій кількості 9,5% від 100%, на його реалізацію вивчення нових ринків збуту буде витрачено додатковий час і сили, можливо частина піде відразу, Можливо щось залишиться і піде в переробку за непотрібністю, в будь-якому з цих випадків підприємство у виграші не виявиться. Але якщо інша продукція високої якості або це новий перспективний товар за високою ціною, який знайшов свій перспективний ринок збуту за той час поки вироблявся, завдяки хорошій роботі менеджерів, і буде реалізований у повному обсязі, то можливо його виробництво розширять, На чому потім і зароблять не малий прибуток.
Таблиця 2.4 — Аналіз ритмічності випуску продукції по місяцях за 2009 рік, грн
місяці
план
факт
% виконання плану
ХI-Xср
(ХI-Xср) 2
I квартал
104720
88440
84,5
-1805
3258025
Січень
34760
26400
75,9
-3681,67
13554693,99
Лютий
34980
30360
86,8
278,33
77467,5889
Березень
34980
31680
90,6
1598,33
2554658,789
II квартал
104940
79200
75,5
-3681,67
13554693,99
Квітень
34980
26400
75,5
-11045
121992025
Травень
34980
22440
64,2
-7641,67
58395120,39
Червень
34980
30360
86,8
278,33
77467,5889
ІІІ квартал
104940
79640
75,9
-10605
112466025
Липень
34980
26400
75,5
-3681,67
13554693,99
Серпень
34980
26840
76,7
-3241,67
10508424,39
Вересень
34980
26400
75,5
-3681,67
13554693,99
IV квартал
104942,2
113700
108,3
23455
550137025
Жовтень
34980
28688
82,0
-1393,67
1942316,069
Листопад
34980
37400
106,9
7318,33
53557953,99
Грудень
34982,2
47612
136,1
17530,33
307312469,9
РАЗОМ
419542,2
360980
86,0
Рисунок 2.3 — Аналіз ритмічності випуску продукції по місяцях
Хср = 360980/12 міс = 30 081,67
У графі відсоток виконання плану можна простежити на скільки був виконаний плану за цей місяць. Видно, що в першому кварталі ритмічність випуску була наростаючою і в березні досягла 90,6%, другий і третій квартал у середньому виконаний план на 75,5%, і лише в четвертому кварталі ритмічність випуску продукції стала перевищувати заплановане, а в грудні досягла максимального рівня 136,1%.
У графі ХI-Xср прослежівается відхилення факту від середнього значення плану.
Таблиця 2.5 — Аналіз втрати від браку. Розрахунок питомої ваги втрати за 2009 рік, грн
ТП
Втрати від браку
Питома вага
План
419542,2
3919,52
0,93
Факт
360980
4078,8
1,13
Відхилення
-58562,2
159,28
0,20
Питома вага браку = втрати від браку / товарна продукція
Брак — неякісні товари, непридатні до вживання; продукція, не задовольняє вимоги стандартів.
При виробництві будь-яких товарів неминучий відсоток виробництва забракованих виробів. Чим менше від товарної продукції цей відсоток, тим ефективніше працює підприємство. В даному випадку питома вага браку склала 1,13% від 100%, що є не нормальним, тобто. відсоток досить високий, хоча він і перевищує запланований 0,93%, але різниця помітна, якщо порівняти фактичну і планову ТП, план по ній був недовиконаний, а% браку став ще вище.
Висновок: підприємство недовиконає план з випуску товарної продукції, т.к., питома вага браку перевищує запланований, а на виробництво того ж браку, були витрачені матеріали, електроенергія, працю і час робочих, яким буде нарахована заробітна плата. Отже, прибуток підприємства скорочується.
продолжение
--PAGE_BREAK--2.2 Показники трудових ресурсів та їх аналіз
Таблиця 2.6 — Показники, які характеризують забезпеченість і ефективність використання праці за 2009 рік
Показники
План
Факт
% виконання плану
Абсолютне відхилення
1.Среднеспіс складу всього:
358
351
98,0
-7
робочих
303
278
91,7
-25
фахівців
26
43
165,4
17
службовців
29
30
103,4
1
2. Робочих всього:
303
278
91,7
-25
основних
251
247
98,4
-4
допоміжних
52
31
59,6
-21
3. Робітників усього
303
278
91,7
-25
у т.ч. за розрядами 1
14
31
221,4
17
2
28
36
128,6
8
3
69
73
105,8
4
4
99
92
92,9
-7
5
70
23
32,9
-47
6
23
23
100,0
4.чісло робочих прийнятих на роботу
-
33
5.чісло робочих звільнених за всіма причин
-
22
6.чісло робочих звільнених з власним бажанням
-
16
7.Коеф прийому
-
0,094
8.Коеф вибуття
-
0,063
9.Коеф плинності
-
0,108
10.ТП
419542,2
360980
11.Отработано усіма робітники чол-днів
73618,16
64238
87,3
-9380,16
чол-год
515327,12
407900
79,2
-107427
12.Кол-під раб днів
242,96
231,07
95,1
-11,89
13.Продолжітельность робочого дня
7
6,35
90,7
-0,65
14. Вироблення (Продуктивність)
за 1 годину
0,814
0,885
108,7
0,071
за 1 день
5,699
5,619
98,6
-0,08
ср.ч на 1 працівника
1171,91
1028,43
87,8
-143,48
на 1 робітника
1384,63
1298,49
93,8
-86,14
15. ФЗП всього:
191069,12
153880
80,5
-37189,12
у т.ч. робочих
154969,32
222470
143,6
67500,68
16. Премії всього:
18798,58
18798,58
у т.ч. робочих
15708
15708
17.Ср. з / пл на 1 працівника
533,71
438,40
82,1
-95,31
на 1 робітника
511,45
800,25
156,5
288,8
Персонал — особовий склад установи, підприємства, фірми або частина цього складу, виділена за ознакою характеру виконуваної роботи, наприклад управлінський персонал.
До недовиконання плану по товарній продукції призвело те, що кількість робочих днів було знижено на 11,89 тобто виконання плану склало 95,11%, а тривалість робочого дня в порівнянні з плановою була всього лише 90,71%. У результаті відпрацьовані людино-дні скоротилися на 9380,16, а людино-години на 107427,12. Зменшення середньо облікового складу робітників (на 25 осіб), теж наклало свій відбиток.
Від сюди слід, що продуктивність праці впала через трьох чинників — зниження, в порівнянні з плановим середньо облікового складу робітників, зменшення кількості робочих днів і зниження робочого часу.
Фонд заробітної плати робітників виріс на 43,6% в порівнянні з планом. Так само робітникам була виплачена премія в сумі 15 708 гривень, з метою стимулювання продуктивності праці.
Таблиця 2.7 — Аналіз структури промислово-виробничого персоналу (ППП) за 2009 рік
Категорії ППП
План
Факт
Відхилення
чол.
пит.вага
чол.
пит.вага
чол.
пит.вага
С / С чисельність
всього:
358
100
351
100
-7
в.т.ч.
303
84,64
278
79,20
-25
-5,44
1.рабочіх
основних
251
70,11
247
70,37
-4
0,26
допоміжних
52
14,53
31
8,83
-21
-5,7
2.служащіх
26
7,26
43
12,25
17
4,99
3.спеціалістов
29
8,10
30
8,55
1
0,45
Чисельність будь-якого підприємства завжди ділиться на керівний склад — фахівців, службовців і робітників.
Згідно звітних даних та штатного розкладу підприємства можна сказати про брак чисельності персоналу (7 осіб), отже, їхня робота перерозподіляється між іншими працівниками і в підсумку виявляється не настільки ефективна виконана, як це зробили б конкретно відповідають за ту роботу люди.
За штатним розкладом фахівці та службовці повинні були скласти 358-303 = 55 чол. або 15,36% з 100% згідно плану.
На ділі він склав: 351-278 = 73 чол. (Або 20,8% з 100%), що на 18 чол. або 5,44% більше, ніж треба. Це говорить про те, при невеликій кількості роботи використовується нераціонально розподіл робочої сили, отже робочий день фахівців буде не повністю заповнений, а заробітна плата буде виплачуватися в повному обсязі.
Не дивлячись на те, що керівний і служить складу підприємства перенасичений, робочої сили не вистачає. У порівнянні із запланованими робочими 303 чол (або 84,6% з 100%) на підприємстві працює всього 278 (або 79,2%) робітників, з яких замість 14% допоміжних робітників, всього 8,8% від складу, основних майже норма, відхилення від норми всього 0,26%.
Від сюди видно що, запланований план виробництва товарної продукції буде недовиконаний, так як нестача робочої сили безпосередньо пов'язана з виробленою продукцією, а отже з прибутком і рентабельністю підприємства.
Таблиця 2.8 — Розрахунок середнього розряду робітників на 2009 рік
Розряд
План
Факт
Відхилення
I.
14
31
17
II.
28
36
8
III.
69
73
4
IV.
99
92
-7
V.
70
23
-47
VI.
23
23
РАЗОМ:
303
278
-25
Розрахунок середнього розряду робочих за планом:
(1 х14 2 х28 3 х69 4 х99 5 х70 6 х23) / 303 = 1161/303 = 3,83 ≈ 4
Розрахунок середнього розряду робочих по факту:
(1 х31 2 х36 3 х73 4 х92 5 х23 6 х23) / 278 = 943/278 = 3,39 ≈ 3
1 розряд найнижчий 14-31 = -17 чол. перебір для цього розряду, але у зв'язку з тим, що не вистачає людей в 4 і 5 розряді, вони будуть допомагати, якщо не якістю роботи, то кількістю точно.
2 розряд 28-36 = -8 чол. зайві, але у зв'язку з тим, що не вистачає людей в 4 і 5 розряді, вони будуть допомагати.
3 розряд 69-73 = -4 чол. більше в цьому розряді, ніж було потрібно, але у зв'язку з тим, що не вистачає людей в 5 розряді, вони будуть допомагати.
4 розряд 99-92 = 7 чол. не вистачає, отже їх роботу будуть виконувати працівники інших розрядів — 1,2 і 3, відповідно робота буде менш якісною.
5 розряд 70-23 = 47 чол. не вистачає, отже їх роботу будуть виконувати працівники інших розрядів — 1,2 і 3, відповідно робота буде менш якісною.
6 розряд найвищий: 23-23 = 0 працівників саме стільки скільки потрібно, це говорити про тим що фонд заробітної плати буде відповідати якості і кількості виконаної роботи.
У зв'язку з тим, що працівників нижчих розрядів більше, а які мають більше високі не вистачає, то робота буде виконуватися не в повному обсязі, більш низької якості, а витрати по заробітній платі будуть приблизно такими ж як при повній комплектації штату.
З розрахунку середнього розряду робочих ми бачимо, що за планом він повинен був приблизно відповідати четвертому, але їх за нестачі робочих і явного переваги робочих нижчих розрядів, він склав приблизно третій, а це поза сумнівом позначиться на роботі підприємства та якість продукції, що випускається, підвищення питомої ваги брака в загальній масі товарної продукції та отримання прибутку.
Таблиця 2.9 — Розрахунок впливу зміни продуктивності праці і чисельності робітників на випуск ТП (індексним методом або методом ланцюгових підстановок) за 2009 рік
Показники
план
факт
відхилення
Скорегують. план
Всього
в тому числі за рахунок:
вимк. ч
вимк виробн
праці
Чисельність робочих
303
278
278
-25
-25
Продуктивність праці робітників
1384,63
1298,49
1384,63
-86,14
-86,14
ТП
419542,2
360980
384927,1
-58562,2
-34615,1
-23947,1
З таблиці видно, що чисельність робочих нижче, а отже продуктивність праці теж знизилася, з цього обсяг виробленої товарної продукції впав на 58562,2 тис. гривень. У скорегованому плані ми можемо простежити якою могла б бути товарна продукція за фактичної чисельності та запланованої продуктивності праці робітників:
384927,14-419542,2 = — 34615,06 грн.
Це на -34615,06 — (-58562,2) = -23947,14 грн.
А це значить що будь середня розрядність запланованої четверте, а не фактично третім і режим роботи, то вироблення на робочий становила не 1298,49 а 1384,63, отже підвищилася б продуктивність праці. За рахунок нестачі робочої сили підприємство недоотримало 34615,06 грн.
З цього випливає, що сутність кваліфікованих робітників більше впливає на випуск товарної продукції, ніж продуктивність праці, яка є нижче запланованої. У результаті ми отримуємо, що при скоректованому плані обсяг товарної продукції зросте:
58562,2 / 34615,06 = 1,69, в — 1,69 рази.
Індекс чисельні. = 278/303 = 278/303 = 0,92
Якщо розглядати цей показник, то чисельність працюючих при плановій продуктивності праці складе — 0,92
Індекс продуктивності праці = 1298,49 / 1384,63 = 0,94
Якщо розглядати цей показник, то продуктивність праці при фактичній чисельності і різної продуктивності, він складе — 0,94
Індекс ТП = 360980/419542, 2 = 0,86.
Якщо розглядати цей показник, фактичний і плановий випуск товарної продукції складе 0,86.
продолжение
--PAGE_BREAK--2.3 Показникі виконання основних фондів та іх аналіз
Таблиця 2.10 — Аналіз забезпеченості та ефективності використання основних виробничих фондів за 2009 рік, грн
показники
план
факт
відхилення
1
Первонач.стоімость ОФ
237583,3
237216
-367,3
2
Сто-ть ОФ на початок року
209770,9
206200
-3570,9
3
Знос ОФ
25172,4
30940
5767,6
4
Кількість ед.оборудованія
10,6
7
-3,6
5
Ср.год.ст-ть ОФ
209696,8
206128,1
-3568,7
6
Коеф. Вибуття
0,0015
0,0013
-0,0002
7
Коеф.обновленія
0,001
0,0008
-0,0002
8
Фондовіддача
2
1,75
-0,25
9
Фондоозброєність
0,5
0,57
0,07
10
Фондоємкість
585,7
584,3
-1,4
11
Коеф.годності ОФ
12
Коеф.сменності ОФ
3
2,7
-0,3
Основні фонди — це засоби праці, які багаторазово беруть участь у виробничому процесі, зберігаючи при цьому свою натуральну форму. Призначаються для потреб основної діяльності організації і повинні мати термін використання більше року. У міру зносу, вартість основних засобів зменшується і переноситься на собівартість продукції за допомогою амортизації.
Первісної вартості основних фондів — вартість будівництва будівель, споруд, первісного придбання обладнання, за якою основні засоби внесені в баланс підприємства, фірми.
1. СР. Річна ст-ть ОФ за планом = 209696,82
Ср.річна ст-ть ОФ за фактом = 206128,14
Середньорічна вартість основних фондів фактично виявилася нижче запланованої, за рахунок того, що первісна вартість була нижчою і знос нараховано більше запланованого. Значить підприємство заощадило, це говорить або про те що фонди були куплені або за менші гроші (а значить з'явилися вільні оборотні активи), або потужностей, виробничих площ або вантажних машин не вистачає (отже це негативно відіб'ється на продуктивності праці, за рахунок простою робочої сили .)
2. Коефт.вибутя Оф за планом = 0,0015
Коефт.вибутя Оф за фактом = 0,0013
Вибуття ОФ не відповідає плану, швидше за все через те, що ОФ не вистачає, з експлуатації їх виводять повільніше, ніж планували.
3.Коефт.обнавл Оф за планом = 0,00099
Коефт.оновлення Оф за фактом = 0,00076
Коеф. поновлення теж менше планованого, надходжень протягом року було менше, ніж очікувалося.
4.Фондовіддача план = 2
Фондовіддача факт = 1,75
Фондовіддача — зворотний показник ефективності використання основних засобів.
5. Фондоємкість
Фондоємкий план = 0,5
Фондоотдача факт = 0,57
6. Фондоозброєнність — показник, що характеризує оснащеність працівників підприємств сфери матеріального виробництва основними виробничими фондами (засобами). Визначається як відношення вартості основних засобів підприємства до середньої річної облікової чисельності працівників.
Фондоозброєність план = 585,74
Фондоозброєність факт = 584,26
Фактична фондоозброєність нижче планової, значить робоча сила не була використана всі 100%, вона простоювала.
Таблиця 2.11 — Розрахунок впливу факторів на фондовіддачу в 2009 році, грн
Показники
план
факт
скор.расч
відхилення
всього
ТП
рік ОФ
ТП
419542,2
360980
360980
-58562,2
58562,2
Ср.год.фонд
209696,82
206128,14
209696,8
-3568,68
0,02
-3568,66
Фондовіддача
2
1,75
1,72
-0,25
0,28
0,03
ТП недотягнув до плану, і середньорічна вартість ОФ була нижче запланованої. З скоригованого розрахунку видно, що фондовіддача, при плановій ТП і фактичної середньорічної вартості ОФ, трохи підвищило фондовіддачу на 0,03, а недовиконання плану по ТП її знизило на 0,28.
2.4 Показники обігових коштів
Таблиця 2.12 — Аналіз структури оборотних коштів за 2009 рік, грн
Оборотні кошти
план
Факт
відхилення
сума
Пит. вага
сума
Пит. вага
сума
Пит.вага
1.сирье і осн.матеріали
70479,2
35,09%
70758,6
35,09%
-279,4
35,08%
2.покупние полуф.
704,9
0,35%
7075,9
3,51%
-6371
799,97%
3.вспомог.матеріали
3524,4
1,75%
3537,6
1,75%
-13,2
1,66%
4.топліво і електроенергія
14095,4
7,02%
14151,5
7,02%
-56,1
7,04%
5.запчасті для ремонту
7047,9
3,51%
7075,9
3,51%
-28
3,52%
6.малоценние бистроізнаш. предмети
3524,4
1,75%
3537,6
1,75%
-13,2
1,66%
7.незавершенное виробн-во і напівфабрикати
28191,9
14,04%
28303
14,03%
-111,1
13,95%
8.расходи майбутніх
7047,9
3,51%
7075,9
3,51%
-28
3,52%
періодів
9.готовая продукція на складі
18323,8
9,12%
18379,5
9,11%
-55,7
6,99%
10.товари відвантажені, але не оплачені покупцями
10290,5
5,12%
10331,2
5,12%
-40,7
5,11%
11. Кошти в розрахунках
15505,6
7,72%
15567,2
7,72%
-61,6
7,73%
12. Пряма дебіторська заборгованість
8457,9
4,21%
8490,9
4,21%
-33
4,14%
13.средства на розрахунковому рахунку в банку
13671,7
6,81%
7377,1
3,66%
6294,6
-790,38%
РАЗОМ
200865,5
100,00%
201661,9
100,00%
-796,4
100,00%
Обігові кошти — частина засобів виробництва, цілком споживана протягом виробничого циклу. Вартість оборотних виробничих засобів визначається підсумовуванням вартостей їх окремих видів.
Найбільша питома вага оборотних коштів представляють сировину і матеріали — 35% від 201 661,9 тис.грн (тобто. 100%) ми майже вклалися в заплановану суму, відхилення склало всього 279,4 тис. гривень. Покупні напівфабрикати повинні були скласти всього лише 0,35% від всіх оборотних коштів, але витрати на них (можливо через зростання цін, підвищення питомої ваги браку у випуску товарної продукції, або інших причин виросли в 10 разів і склали 3,51% .
За основною масою оборотних коштів відхилення не значні, у відсотковому відношенні зводяться до нуля. А ось коштів на розрахунковому рахунку явно не достатньо, відхилення становить 6 294,6 тис. гривень, скоріше за все вони пішли на купівлю напівфабрикатів, де відхилення склало 6371 тис. гривень. Отже відхилення фактично використаних оборотних коштів і запланований розрізняються на 796 400 гривень.
Я вважаю, що це погано
— по-перше, незаплановані витрати — це завжди погано;
— по-друге, додаткові витрати не призвели до зростання виробництва і не підвищили доходи підприємства.
Таблиця 2.13 — Аналіз впливу обсягу реалізації та оборотних коштів на швидкість обігу за 2009 рік, грн
Показники
План
Факт
скор.расч
відхилення
всього
обсяг
Облад. кошти
1. Обсяг реалізації
423552
365338,7
365338,74
-58213,2
-58213,2
2.Оборотнікошти витрат
200865,5
201661,9
200865,5
796,4
796,4
Показники
план
Факт
відхилення
сума
Пит.вага
сума
Пит. вага
сума
Пит. вага
1.Сирье та матеріали за вирахуванням відходів
70479,2
22,22%
70758,6
22,22%
-279,4
22,93%
2.Покупние вироби напівфабрикати і послуги кооперативних п / п
0,00%
3.Осн.зарплата проізв.рабочіх
50325
15,87%
52103,5
16,36%
-1778,5
145,99%
4.Зарплата неосн. проізв.рабочіх
5032,72
1,59%
5191,12
1,63%
-158,4
13,00%
5.Отчісленя на соц.страховання(35,8%)
19818,06
6,25%
20511,47
6,44%
-693,41
56,92%
6.Расходи на подг.і освоення виробництва
0,00%
7.Расходи на утриман. і експл обладнання-а
81919,2
25,83%
80399
25,25%
1520,2
-124,79%
8.Загальновиробничівитрати
29308,84
9,24%
28820
9,05%
488,84
-40,13%
9.Загальнозаводскі (загально-господарьскі)витрати
19816,72
6,25%
18590
5,84%
1226,72
-100,70%
10.Потері від браку
3919,52
1,24%
4078,8
1,28%
-159,28
13,07%
11.Не виробн-ві витрати
36575
11,53%
37960
11,92%
-1385
113,69%
12.Цехова собівартість
0,00%
0,00%
0,00%
0,00%
13.Віробнича вартість
0,00%
0,00%
0,00%
14.Повна собівартість
317194,3
100,00%
318412,49
100,00%
-1218,23
100,00%
Собівартість — поточні витрати виробництва та обігу, реалізації продукції, обчислені в грошовому вираженні. Включають витрати, безпосередньо пов'язані, обумовлені виробництвом і реалізацією даного виду та обсягу продукції.
Отримання найбільшого ефекту з найменшими витратами, економія трудових, матеріальних і фінансових ресурсів залежать від того, як вирішує підприємство питання зниження собівартості продукції.
Найбільша частка у витратах на виробництво промислової продукції припадає на сировину і основні матеріали 22,22%, а потім на заробітну плату 16,36% і витрати на утримання і експлуатацію обладнання 25,25%.
Найбільше відхилення становила заробітна плата робітників 16,36%, з вищевикладеного аналізу ми з'ясували, що робочої сили не вистачало, а решті робочим підвищили заробітну плату. Так само підвищилася зарплата і не основних робітників, а відповідно і відрахування до соц. Страх, які складають 35,8% від суми заробітної плати всіх робітників.
Витрати з утримання та експлуатації обладнання були скорочені, на 1520 гривень, можливо це одна зі статей за рахунок якої можна швидко, хоча і не настільки ефективно знизити собівартість продукції. Найстрашніше, що зниження витрат за цією статтею буде помітно не відразу, і якщо в подальшому економити на обслуговуванні обладнання, воно набагато швидше вийде з ладу і підприємство в результаті не заощадить, йому доведеться раніше термінів оновлювати ОФ.
Загальновиробничі і загальнозаводські витрати були так само знижені на 0.19% В порівнянні з планом, що призвело б до зниження собівартості, не повись підприємство зарплату до такої міри, що вона перекрила всю економію.
Таблиця 2.14 — Аналіз впливу обсягу реалізації на повну собівартість (з урахуванням поділу витрат на постійні та змінні) за 2009 рік, грн
Показники
План
Факт
скор.расч
відхилення
всього
реалізую. продукції
інших факторів
Обсяг реалізації
423551,96
365338,7
365338,7
-58213,22
-58213,2
Постійні витрати сума
237762,82
238384
237762,8
621,15
0,00
-621,15
Рівень
56,14
65,25
65,08
9,11
8,94
-0,17
Змінні витрати сума
79431,44
80028,52
66626,01
597,08
-12805,43
-13402,51
Рівень
18,75
21,91
18,24
3,16
-0,51
-3,67
Повна собівартість
317194,26
318412,5
304388,8
1218,23
-12805,43
-14023,66
Фактичні, постійні та змінні витрати перевищили очікувані витрати. Різниця в тому, що постійні (238384 грн.) перевищують змінні (80028,52 грн.) майже в 3 рази. З скоригованого розрахунку видно, що при планових постійних витратах і фактичному рівні реалізації відхилення склало 621,15 гривень.
продолжение
--PAGE_BREAK--2.5 Показники
витрат
, собівартості
і рентабельності виробництва
та їх аналіз
Таблиця 2.15 — Розрахунок витрат на 1 одиницю продукції і на 1 грн ТП (грн.)
Показники
План
Факт
відхилення
1. Випуск продукції в штуках
11986,92
8804,4
-3182,52
2. ТП
419542,2
360980
-58562,2
3. Повна собівартість
317194,3
318412,5
1218,23
4. Витрати на 1 гривню ТП
0,76
0,88
0,12
5.Собівартістьна 1 од ТП
26,46
36,17
9,71
6.Среднеоптова ціна на 1 од. прод-ції
35
41
6
Випуск продукції фактично менше запланованого, а собівартість вище, отже збільшуються витрати на 1 гривень ТП. Повна собівартість поділена на випуск продукції у штуках покаже нам собівартість 1 одиниці продукції, фактично яка природно (т.к. собівартість вище планової, а випуск нижче) буде вище запланованої.
Якщо ми розділимо товарну продукцію на випуск в штуках, отримаємо середньо оптову ціну за одиницю продукції, у нас вона вища планової на 6 гривень.
Таблиця 2.16 — Розрахунок впливу застосування ТП і повної собівартості витрат на 1 грн ТП
Показники
План
Факт
скор.расч
відхилення
Всього
ТП
Повн. собівартість
1.ТП
419542,2
360980
360980
-58562,2
58562,2
2.Полная собівартість
317194,3
318412,5
317194,26
1218,23
1218,23
3.Затрати на 1 гривень. ТП (ТП / Псеб.)
0,76
0,88
0,88
0,12
З скоригованого розрахунку впливу собівартість витрат на 1 гривню товарної продукції видно, що при фактичному випуску ТП і запланованої собівартості, витрати на 1 гривню ТП залишаться колишніми і складуть 0,88 грн.
Таблиця 2.17 — Розрахунок впливу зміни кол-ва випущеної продукції, собівартості од. вироби і оптових цін на зміну прибутку за 2009 рік, грн
Показники
План
Факт
скор.расч.
відхилення
Q
z
p
1. Випуск продукції (q)
11986,92
8804,4
8804,4
-3182,52
2. Себест-ть ед.ізделія (z)
26,46
36,17
26,46
9,71
3.Полная собівартість (q * z)
317173,9
318455,1
232964,4
-84209,5
85490,7
4. Среднеопт. ціна (Р)
35
41
35
0,0
-6
5. ТП (q * р)
419542,2
360980,4
308154
-111388,2
-52826,4
6.Прібуток, збиток ТП-(q * z)
102368,3
42525,3
75189,6
-27178,7
З таблиці видно: при фактичному випуску продукції 8804,4 грн. і плановому — 11986,92 грн. відхилення склало (-3,182,52).
Якщо б ми могли знизити витрати до такого ступеня, що б вони відповідали планові, тобто собівартість вироби становила б 26,46 (що на 9,4 нижче фактичної), то повна собівартість знизилася б аж на 84214,88.
Так само якщо порівняти фактичну ціну з ціною скоригованого розрахунку, а випуск залишити фактичний, то собівартість б виросла на 85433,11 гривень.
Так само ми спробували простежити, як зміниться товарна продукція, якщо взяти фактичний випуск і планову середньо оптову ціну 8804,4 * 35 = 308154,00
З яких відхилення за рахунок меншого випуску ТП склало 11388,20 в негативний бік, а за рахунок підвищення оптової ціни 52826,4. Тобто знизу ми собівартість продукції до планової, нашим фактичним випуском у 8804,40 ми цілком могли б отримати прибуток в 75174,62 тис. гривень, що на 27173,32 менше тієї що ми отримали за ту ж ТП.
Таблиця 2.18 — Аналіз рентабельності виробництва за 2009 рік, грн
Показники
План
Факт
скор.расч.
відхилення
всього
прибуток
Собівартість
Прибуток
102347,94
42567,51
42567,51
-59780,43
-59780,43
Повна собівартість
317194,26
318412,49
317194,26
1218,23
1218,23
Рентабельність
32,27
13,37
13,42
-18,90
Рентабельність — ефективність, прибутковість, дохідність підприємства або підприємницької діяльності.
Виручка підприємства нижче запланованої більше ніж у 2 рази, собівартість випущеної продукції вище, від сюди ми бачимо, що плановий показник рентабельності в 2,4 рази вище фактичного, це говорить про те що підприємство навіть наполовину не виконало річного плану, а значить воно малоефективне і практично не розвивається.
На даний момент багато підприємств в Україні, а зокрема на Азовському узбережжі, які працюють не заради прибутку, а заради того що б зводити кінці з кінцями. У малому виробництві це більшою мірою пов'язане з високими цінами на електроенергію, в рибній промисловості з не освоєнням квот, за які віддаються величезні гроші, щоб не розганяти людей, а по максимуму використовувати ті основні засоби які є.
3. РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
3.1 Пропозиції щодо модернізації обладнання
Модернізація виробництва — удосконалення організації виробництва для отримання найбільшого приросту його ефективності при здійсненні нових інвестиції розпадається на ряд складових.
Аналіз становища в багатьох галузях промисловості дозволяє виявити безліч прикладів, які підтверджують це положення. Проектування виробів має саме безпосереднє відношення до продуктивності та якості роботи па підприємстві. З досвіду компаній, які зуміли значно поліпшити на своїх підприємствах ефективність виробництва та якість продукції на базі грамотного проектування виробі, можна виділити два основних підходи:
1) спрощення виробів, зменшення кількості його складових частин;
2) більш тісна інтеграція проектування виробів з проектуванням, розробок і технології.
Цілі модернізації підприємств:
— випуск нової продукції та / або продукції з поліпшеними характеристиками;
— відвищення ефективності парку технологічного обладнання;
— скорочення трудомісткості виробничих процесів і, як наслідок, Оптимізація чисельності операційного персоналу; — скорочення тривалості виробничого циклу виготовлення продукції; — скорочення втрат (продуктивних і непродуктивних);
— скорочення собівартості виробу (за рахунок застосування прогресивних технологій, матеріалів, економії енерго-і трудових ресурсів).
Модернізація логістичної інфраструктури
Інфраструктура будь-якого підприємства складається з двох логістичних аспектів:
— внутрішньої логістичної інфраструктури — починаючи від приймання ТМЦ на склад, оптимізації переміщення і запасів в постачанні, виробництва, мінімізації тривалості виробничого циклу, мінімізації втрат та простоїв та ін.;
— зовнішньої логістичної інфраструктури — починаючи від концепції оптимального розміщення складів, шляхів, мінімізації простоїв під навантаженням / вивантаженням, організації роботи диспетчерського вузла, планування розміщення зовнішніх транспортерів, бункерів, стелажів і закінчуючи інформаційною системою для управління ланцюжком поставок.
Попередня опрацювання логістичних питань на етапі проектування модернізації виробництва дозволяє запобігти майбутнім логістичні проблеми компанії і істотно заощадити на логістичних витратах.
БФ «Айсберг»
БФ «Айсберг» є одним з великих за розміром і зручним у географічному розташуванні філією.
Юридична адреса: Запорізька обл., М. Бердянськ, вул. Халтуріна, 10.
Філія має в своєму розпорядженні власним логістичним центром холодильним загальною місткістю 18000 тонн, що включає сучасний високотехнологічний холодильний комплекс на 8000 тонн, будівництво якого завершено в грудні 2008 р.
З вересня 2009 р. почалася підготовка до введення в експлуатацію першого етапу цеху з виробництва морозива. Випуск першої продукції даним цехом розпочато з червня 2010.
БФ «Айсберг» прийняв рішення про реалізацію даного проекту з виробництва морозива відразу з кількох причин:
1. Перш за все, слід було врахувати відносну сезонність продажів рибних пресервів. Літній період менше вдалий з точки зору збуту рибопродукції, що об'єктивно може призвести до зниження грошових потоків і рентабельності при незмінних постійних витратах (обслуговування виробництва та адміністративно-управлінські витрати).
2. Виходячи з досить значних податкових і митних преференцій, БФ «Айсберг», зміг повною мірою мінімізувати змінні витрати з виробництва морозива і зробити дане виробництво високорентабельним.
3. У виробництві морозива, як і у виробництві рибних пресервів, використовуються аналогічні механізми та обладнання: холодильні камери великої ємності, компресора, різне пневмообладнання. Крім того, обидва ці виробництва є споживачами значної кількості води (мийка), що допустимо при наявності власної свердловини і очисних споруд.
Враховуючи нестабільний попит на морозиво в холодний період року, підприємство освоїло випуск так званого «сімейного» і «святкового» видів морозива. Дане високоякісне морозиво, призначене для вживання в домашніх умовах, до цього практично не було представлено на вітчизняному ринку і відразу знайшло коло своїх споживачів. Цей крок допоміг згладити труднощі, зумовлені сезонністю попиту.
Основні напрямки діяльності:
— оптова та дрібнооптова торгівля продовольчими товарами;
— виробництво і реалізація морозива;
— виробництво і реалізація вафельної продукції;
— послуги зі зберігання продовольчих товарів;
— послуги із зберігання вантажів вимагають митного очищення
Перелік морозива пропонованого споживачеві наданихний у прайс-листі Бердянського Філіалу «Айсберг».
Таблиця 3.1 – Прайс-лист Бердянського Філіалу «Айсберг»
Найменування
виробник
вага
Ціна за шт., Грн.
Ціна за коробку, грн
ВАФЕЛЬНІ СТАКАНЧИКИ
В.ст. пломбір упак. б / нап. (40)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
70
4,55
182,00
В.ст. слівоч. упак. б / нап. (40)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
70
4,15
166,00
В.ст. слівоч. упак. родзинки (40)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
70
4.00
165,00
В.ст. слівоч. упак. родзинки (40)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
70
4,55
182,00
В.ст. слівоч. упак. кр-брюле (40)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
70
4,35
174,00
Рожок «ЛЮКС» пломбір (20)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
60
6,60
132,00
ЭСКІМО.
Ескімо «БІЛІ НОЧІ» шокол.в гол. (36)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
70
4,90
176,40
Ескімо «Кокетка» йогурт.вішня (30)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
80
6,70
201,00
Ескімо «Кокетка» капучіно у гол. (30)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
80
6,70
201,00
Ескімо «Вовочка» кола в лім.гл. (22)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
50
4,60
101,20
Ескімо «Вовочка» кола в лім.гл. (33)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
50
4,60
151,80
Ескімо «Вовочка» кр-бр.в кар.гл (22)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
50
4,60
101,20
Ескімо «Вовочка» з клуб.джемом (22)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
50
4,60
101,20
Ескімо «Вовочка» з орех.в очей. (22)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
50
4,60
101,20
БРИКЕТИ І КОНТЕЙНЕРА
«СЕВ. ПАЛЬМІРА» з шок.кр пл. (1кг.4)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
1кг.
74,90
299,610
«СЕВ. ПАЛЬМІРА» шокол.с кришу (1кг.4)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
1кг.
74,90
299,60
«Північної Пальміри» крем-бр. (450х8)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
450
39,60
316,80
«Північної Пальміри» з шок.кр (450х8)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
450
39,60
316,80
«Північної Пальміри» з шок.кр (450х8)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
450
39,60
316,80
«Північної Пальміри» фісташки. (450х8)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
450
40,00
320,00
«Північної Пальміри» фісташки. (450х8)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
450
39,60
316,80
«Північної Пальміри» шок.с кр (450х8)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
450
39,60
316,80
«ТОРТІНКА» крем-брюле з кокосом (30)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
95
8,60
258,00
«ТОРТІНКА» шоколадний з воз.ріс (30)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
95
8,60
258,00
Брикет 12%-ої жірн.шоколад (350х10)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
350
16,00
160,00
Брикет 12%-ої жирності (350х10)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
350
16,00
160,00
Конт.пл.класс.кр-бр з горіх. (1кг.4)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
1кг.
80,15
320,60
Контейнер пл.абрікос (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
183,15
366,30
Контейнер пл.ананас кусоч. (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
204,25
408,50
Контейнер пл.ананас / шампай (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
197,20
394,40
Контейнер пл.банан / карамель (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
236,65
473,30
Контейнер пл.бананов.джем (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
211,30
422,60
Контейнер пл.без наповнить. (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
143,80
287,60
Контейнер пл.диня шматочках (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
204,30
408,60
Контейнер пл.зелен.яблоко (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
183,15
366,30
Контейнер пл.ізюм (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
171,90
343,80
Контейнер пл.клубніка (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
183,15
366,30
Контейнер пл.крем-брюле (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
160,95
321,90
Контейнер пл.маліна (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
183,15
366,30
Контейнер пл.персік (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
204,30
408,60
Контейнер пл.ромовая вишня (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
188,25
376,50
Контейнер пл. Ромовий родзинки (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
188,30
376,60
Контейнер пл.с капучино (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
211,30
422,60
Контейнер пл.с лик. «Бейлі» (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
236,60
473,20
Контейнер пл.с шок.крошкой (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
197,20
394,40
Контейнер пл.спіраль кола (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
211,30
422,60
Контейнер пл.тірамісу (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
256,35
512,70
Контейнер пл.фісташковий (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
211,30
422,60
Контейнер пл.черешня (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
204,30
408,60
Контейнер пл.черносл / горіх (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
204,30
408,60
Контейнер пл.шоколад (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
160,95
321,90
Контейнер пл.шоколадн.с кр (2500х2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
195,00
390,00
Недитячі мор.амар-ром-з. (220х12)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
220
15,00
180,00
Недитячі мор.капуч.коньяк (220х12)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
220
15,00
180,00
ПЛОМБІР Брикет без наповнений. (200х30)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
200
12,90
387,00
ПЛОМБІР Брикет з родзинками (200х30)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
200
14,80
444,00
ПЛОМБІР Брикет шоколадне (200х30)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
200
13,70
411,00
ТОРТИ, РУЛЕТИ
Рулет «ЕЛІТ» ван.-черн.смор (400х8)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
400
36,70
293,60
Рулет «ЕЛІТ» ван.-шоколад. (400х8)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
400
36,00
290,00
Рулет «ЕЛІТ» ван.-шоколад. (400х8)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
400
36,70
293,60
Рулет «ЕЛІТ» ван / вішнев.дж. (400х8)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
400
36,70
293,60
Рулет «ЕЛІТ» шок / фісташ.(400х8)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
400
36,70
293,60
Торт «СНЕЖ.КОРОЛЕВА» квадрат (750х4)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
750
55,35
221,40
Торт «СНЕЖ.КОРОЛЕВА» овал (1кг.2)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
1кг.
82,10
164,20
Торт «СНЕЖ.КОРОЛЕВА» овал (750х4)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
750
58,85
235,40
Торт «СНЕЖ.КОРОЛЕВА» поліно (500х6)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
500
35,65
213,90
Торт «СНЕЖ.КОРОЛЕВА» серце (500х4)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
500
41,20
164,80
БАТОНЧИКИ.
Батончик «БІЛІ НОЧІ» ш.в б.гл (40)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
70
6,50
260,00
Батончик «Вовочка» з клуб.джем. (30)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
70
5,70
171,00
Батончик «Вовочка» з клуб.джем. (30)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
70
5,70
171,00
Батончик «ДАША» з карамеллю (30)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
70
7,30
219,00
Батончик «Митя» 2-х шарове (30)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
70
6,20
186,00
ПЛАСТИКОВІ СТАКАНЧИКИ
Відерце з віш.джемом / коньяк (500х6)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
500
34,30
205,80
Відерце з грейпфрук.джемом (500х6)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
500
34,30
205,80
Відерце з лимонним джемом (500х6)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
500
34,30
205,80
Відерце шокол.с банан.джем. (500х6)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
500
34,30
205,80
Карт.ст.пломбір ром.вішня (500х12)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
500
47,40
568,80
Пл.ст. «Тобі і мені» з клуб (180х12)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
180
13,10
157,20
Пл.ст. «Тобі і мені» з клуб (180х12)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
180
13,10
157,20
Пл.ст. «Тобі і мені» з колою (180х12)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
180
13,10
157,20
Пл.ст. «Тобі і мені» згущене молоко (180х12)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
180
13,10
157,20
Пласт.ст.пл.ромовая вишня (250х9)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
250
19,10
171,90
Пласт.ст.пл.ромовий родзинки (250х9)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
250
18,50
166,50
ФРУКТОВЕ МОРОЗИВО
Контейнер пл.щербет апельс (2500х1)
БФ «Айсберг» м.Бердянськ
2,5кг.
222,60
222,60
продолжение
--PAGE_BREAK--3.2 Пропозиції щодо впровадження лінії приготування суміші морозива
Порційна технологія
Призначення:
Цех призначений для підготовки компонентів суміші морозива, створення високодисперсної емульсії, її пастеризації, гомогенізації, охолодження і дозрівання і подачі на фрізерованіе. Максимальна ефективна продуктивність — 1250 кг / год.
Опис базової технологічної схеми:
1. Рідка фаза суміші морозива подається в змішувальні ємності через секцію регенерації теплообмінного апарата. У всіх випадках, крім першого нагрівання першої зміни, відбувається регенерація тепла за рахунок теплообміну між надходить рідкою фазою і гомогенізований сумішшю з температурою 85 ° С йде зворотним потоком на охолодження. Рідка фаза нагрівається до температури в 40… 45 ° С.
2. Жирові компоненти, попередньо розплавлені в маслоплавітеле, подаються в ємності через диспергатор.
3. Сухі компоненти завантажуються в бункер диспергатора і подаються в ємності спільно з потоком рідкої фази і жирів, чим і створюється емульсія.
4. Пастеризація суміші морозива проводиться в ємкостях шляхом подачі пари в сорочку ємності через барботер. Встановлені на ємностях пропелерні мішалки забезпечують ефективний теплообмін.
5. По завершенню процесу пастеризації суміш морозива, насосом, через фільтр подається на гомогенізатор і далі в секцію регенерації пластинчастого теплообмінника, охолоджуючись рідкою фазою наступної порції.
6. Частково охолоджена суміш надходить у секцію охолодження (2 х секційного) пластинчастого теплообмінника. Хладоносителем є крижана вода (0… 2 ° С), розсіл (-5 ...- 17 ° С) або інший аналогічний.
7. Охолоджена до 5… 7 ° С суміш, подається в ємності для дозрівання, кількість яких визначається асортиментом, типом фасування, продуктивністю фризера та іншими факторами.
Переваги:
— низька вартість комплекту технологічного обладнання;
— не критичні вимоги до кваліфікації персоналу;
— часткова регенерація тепла в пластинчастому теплообмінному апараті;
— висока надійність з через низький рівень автоматизації та простоти конструкцій.
Недоліки:
— Практична недоцільність використання порціонної технології при підвищених вимогах до якості готового продукту;
— Неефективність виробництва при продуктивності лінії більше 1250 кг / год;
— Надмірне споживання енергоносіїв.
Безперервна технологія для приготування морозива:
Призначення:
Цех призначений для:
— Підготовки компонентів суміші морозива, їх безперервної і автоматичної подачі в змішувальні ємності;
— Створення високодисперсної емульсії суміші багатокомпонентних складів;
— Пастеризації в тонкошарової закритому потоці з витримкою і автоматичним контролем процесу пастеризації;
— Подальшої гомогенізації, Охолодження і дозрівання і подачі на фрізерованіе.
Продуктивність — 1250, 2500, 5000 кг / год по суміші.
Переваги:
1. Забезпечується гарантована продуктивність лінії з дотриманням теплових режимів обробки суміші в рамках робочого графіка (7 годин — робочий режим, 1 годину — мийка).
2. Використовується економічна і повністю замкнена система підготовки теплоносія з поверненням конденсату.
3. Управління кухнею здійснюється з одного пульта (використовується програмований промисловий контролер); всі теплові і тимчасові режими, поточний стан одиниць обладнання, аж до кожного конкретного клапана архівуються. Дані можуть бути підняті по закінченні 1 року.
4. Постачання здійснюється монтажними вузлами, що забезпечує економію грошових коштів на монтаж та пусконалагоджувальні роботи.
5. Використання наявних у замовника сервісних середовищ; низьке споживання теплоносія, холодоносія, мала виробнича площа.
6. Безперервна технологія виробництва з дотриманням підвищених санітарних норм.
Рисунок 3.1 — Лінія приготування суміші морозива до 5000 кг / год
1. Електромагнітний лічильник рідкої фази.
2. Пластинчастий нагрівач рідкої фази і суміші морозива.
3. Діспергаціонний вузол для вироблення сухих і жирових компонентів.
4. Резервуари для суміші морозива.
5. Фільтр суміші морозива.
6. Насос продуктовий відцентровий.
7. Плавитель жирової фази.
8. Пластинчаста 4х секційна пастеризаційно-охолоджувальна установка.
9. Гомогенізатор.
10. Ємності для дозрівання.
11. Монтажні вузли трубопроводів; пульт управління; КВП і А.
Пастеризаційно-охолоджувальна установка
Призначення:
Пастеризаційно-охолоджувальні установки застосовуються для пастеризації, гомогенізації й охолодження суміші морозива до температури дозрівання в закритому тонкостінному потоці з автоматичним контролем і регулюванням процесу.
Опис:
Використовуються чотирьохсекційного і п'ятисекційного пастеризаційно-охолоджувальні установки з підключенням гомогенізатора з наступними базовими технічними характеристиками:
Температура суміші на вході: 40… 45 ° С
Температура пастеризації: 85 ± 2 ° С
Час витримки при температурі пастеризації: 50… 60сек.
Температура виходу продукту: 4 ...12 ° С
Хладоносителем: комбінований, вода артезіанська / проточна оборотний хладоносителем (розсіл або етиленгліколь, або крижана вода).
Теплоносій: первинний — пар, вторинний — пароводяна суміш.
Використання пастеризаційно-охолоджувальних установок принципово при продуктивності цеху більше 500 кг / год по готової суміші тому, що:
1. Рівень регенерації тепла 76-80% дозволяє істотно знизити витрату теплоносія.
2. Забезпечується виконання існуючих санітарних норм через відсутність контакту продукту з мікрофлорою зовнішнього середовища.
3. При продуктивності більше 1250 кг / год мала площа цеху забезпечується шляхом переносу функціонального навантаження з ємнісних апаратів на компактні пластинчасті установки.
4. Високий рівень автоматизації і контролю за процесами пастеризації та охолодження дозволяє виключити вплив «людського фактора».
Компанія НПК «Прогресивні Технології» є виробником пластинчастих пастеризаційно-охолоджувальних установок для морозива. Базові продуктивності установок складають 500, 1250, 2500, 5000 кг / год по готової суміші. Виготовлення установок проводиться за технічними умовами замовника з обов'язковим використанням наявних сервісних середовищ і обладнання. Наші нові розробки, не представлені з комерційних причин на сайті, забезпечують принципово низьке споживання пари і холодоносія з дотриманням всіх технологічних параметрів. Вони відповідають сучасному уявленню про прогресивному обладнанні, ергономічні, виготовляються на сучасній елементній базі з використанням останніх досягнень систем автоматичного проектування, механічної обробки і лазерного різання.
Основні переваги
1. Дотримання теплових режимів пастеризації і охолодження суміші при заданій продуктивності.
2. Забезпечення безперебійної роботи установки в рамках циклу підготовки суміші до дозрівання.
3. Використання нової полегшеної станини «Протемол» для забезпечення робочого тиску в апараті.
4. Встановлення економічної системи підготовки теплоносія на базі мідно-паяних теплообмінних апаратів і групи безпеки.
5. Розрахунок компоновочной схеми з урахуванням наявних у замовника хладоносителем та їх комбінацій (проточна вода, артезіанська вода, крижана вода, розсіл, етиленгліколь та ін.)
6. Встановлення сучасної системи управління на базі програмованих промислових контролерів для виключення впливу «людського фактора» і забезпечення роботи установки в автоматичних режимах: «Мийка», «Витискування води продуктом», «Вихід на режим пастеризації», «Робочий режим», «Дезінфекція», «Сервіс».
7. Модульне виконання установки економить грошові кошти клієнта за рахунок скорочення часу монтажу.
Рисунок 3.2 — Пастеризаційно — охолоджувальні установка
3.3 Економічна експертиза інвестиційного проекту з виробництва та реалізації морозива
Аналіз проектно-конструкторської документації та технології виробництва, оцінка трудомісткості робіт і розрахунок потрібної кількості матеріальних і трудових ресурсів дозволили сформувати набір загальних вихідних даних для розрахунку фінансових показників у вигляді зведеної характеристики інвестиційного проекту (таблиця 3.1). Надання послуг намічено на 6 років. Двомісячний період будівництва виробничого об'єкта та монтажу обладнання передбачає початок освоєння виробництва з третього місяця реалізації інвестиційного проекту.
Таблиця 3.1 — Зведена характеристика інвестиційного проекту
Показники
Одиниці вимірювання
Величина
Виробнича потужність при повному освоєнні
тис.год.
4320
Капітальні вкладення:
— ремонт приміщення
тис.грн.
25
— обладнання з коротким терміном служби
тис.грн.
0,84
— обладнання з тривалим терміном служби
тис.грн.
108,83
— обіговий капітал
тис.грн.
20
Джерела фінансування проекту:
— акціонерний капітал
тис.грн.
154,67
Передбачувана ціна виробу
грн.
10,8
Графік реалізації проекту:
— період будівництва виробничого об'єкта
Місяців
1
— загальний період виробництва
Років
6
Освоєння виробничої потужності й обсяг виробництва:
— з першого місяця реалізації проекту;
%
100
Ставка податку на прибуток
%
40
Нормативна ефективність капіталовкладень
0,3
У ході техніко-економічного обґрунтування доцільності інвестиційного проекту необхідно розрахувати загальну величину інвестицій. Відповідно до рекомендацій для проектів, що передбачають розширення випуску продукції, яку вже виготовляють, або освоєння випуску нової продукції на наявних виробничих потужностях, важливою умовою правильної економічної оцінки витрат є недопущення повторного їх зарахування. Одночасні витрати кожного року реалізації проекту знаходять або прямим рахунком, виходячи з норм і розцінок на будівельно-монтажні роботи, витрат на придбання додаткового устаткування, технології, транспортних та інших послуг, або за показниками питомої фондомісткості чи капіталомісткості діючого виробництва.
Згідно з графіком реалізації проекту інвестиції були розподілені по місяцях і представлені у вигляді таблиця 3.2.
Таблиця 3.2 – Загальні інвестиції по роках розрахункового періоду, тыс. грн
Вид інвестицій
Будiвництво
Освоєння
Повна виробнича потужність
Разом
1
2
3
4
5
6
I кв
IIкв
Ш кв
IVкв
1міс
2міс
3міс
1
2
3
Первісно — фіксовані інвестиції:
— ремонтнi роботи
12,50
12,50
25,00
— устаткування з коротким терміном служби
0,42
0,42
0,84
— устаткування з тривалим терміном служби
54,42
54,42
108,83
Приріст обігового капіталу
20,00
20,00
Разом
67,34
67,34
20,00
154,67
Таблиця 3.3 – Джерела фінансування по роках, тис. грн
Вид інвестицій
Будiвництво
Освоєння
Повна виробнича потужність
Разом
1
2
3
4
5
6
I
II
III
IV
1
2
3
1
2
3
Засновники (акціонерний капітал)
67,34
67,34
20
154,67
Комерційні банки
Кредити постачальників
Разом
67,34
67,34
20
154,67
З таблиці 3.3 видно, що Статутний фонд підприємства формується протягом трьох місяців. Підприємство не використовує займані кошти.
Витрати виробництва можна розрахувати на основі відомих правил складання кошторису витрат на виробництво за заводським принципом, тому що загальновиробничі витрати і є витратами згідно з кошторисом.
«Прямі витрати на матеріали» — це загальні матеріальні витрати підприємства за t-й рік, куди входять витрати на сировину, матеріали, комплектуючі, напівфабрикати і покупні вироби за винятком поворотних відходів згідно з усією номенклатурою виробів t-го року.
У ході аналізу проектно-конструкторської і технологічної документації формують відомості про покупні вироби та сировину, придбані напівфабрикати та комплектуючі. Витрати на ці потреби визначають на основі інформації про норми витрати і ціни, що представлені у відповідних відомостях. Поворотні відходи оцінюють за діючими цінами і тарифами. Витрату палива й енергії на технологічні потреби, якщо це передбачено технологічним процесом, також слід відносити до прямих витрат на матеріали.
Для того, щоб розрахувати витрати виробництва необхідно спочатку визначити амортизацію основних засобів по роках реалізації проекту за формулою:
(3.1)
де — норма амортизації t-го року, %;
— балансова вартість груп основних засобів на початок t-го року, грн
Річний амортизаційний фонд, залишкова вартість основних засобів та ліквідаційна вартість основних засобів розраховані і представлені в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4 – Залишкова вартість основних засобів по роках реалізації проекту, тис.грн
Показники
Обладнання короткого терміну служби
Обладнання довгого терміну служби
Разом
Первісна вартість
0,84
108,83
109,668
Річна норма амортизації,%
25
25
Річний амортизазійний фонд ( чисельник) і залишкова вартість по роках реалізації проекту (знаменник)
1-й рік
0,21
27,21
27,42
0,63
81,62
82,25
2-й рік
0,16
20,41
20,56
0,47
61,22
61,69
3-й рік
0,12
15,30
15,42
0,35
45,91
46,27
4-й рік
0,09
11,48
11,57
0,27
34,43
34,70
5-й рік
0,07
8,61
8,67
0,20
25,83
26,02
6-й рік
0,05
6,46
6,51
0,15
19,37
19,52
Ліквідаційна вартість основних фондів
0,15
19,37
19,52
Розрахуємо витрати виробництва і отримані дані представимо в таблиці 3.5.
--PAGE_BREAK--В таблиці 3.5. наведено витрати виробництва з моменту початку надання послуг, тобто з 3-го місяця реалізації проекту.
Проведемо розрахунки по грошових потоках і отримані дані представимо у таблиці 3.6. За результатами цієї таблиці побудуємо фінансовий профіль проекту інвестицій і продемонструємо процес руху грошових потоків у часі.
Приплив готівки визначається на основі джерел фінансування.
Дохід від продажу знаходять як виручку від надання послуг за окремий рік.
Ліквідаційну вартість визначають як суму залишкової вартості основних засобів (таблиця 3.4) виробництва на кінець розрахункового періоду і нормованих обігових коштів. Величина ліквідаційної вартості приводиться на останній (7-й) рік розрахункового періоду.
Чистий грошовий потік визначається як різниця між припливом готівки і її відпливом.
Кумулятивна касова готівка розраховується як сума залишків касової готівки по роках (залишок на касі наростаючим підсумком).
Дисконтування чистого грошового потоку обчислюють шляхом множення показника t-го року на коефіцієнт приведення :
(3.2)
де — норматив зведення, чисельно дорівнює межі рентабельності або нормативу ефективності капітальних вкладів;
— розрахунковий рік;
t — рік, витрати і результати якого зводяться до розрахункового року.
При розрахунку можна враховувати ризики реалізації проекту додаванням до Енп коефіцієнта ризику , тобто, замість Енп використовувати Енпр = Енп + Ер. Величина Енп має бути не менше від розміру облікової ставки за довгостроковими кредитами комерційних банків.
За одержаними результатами, можна побудувати фінансовий профіль проекту інвестицій і наочно продемонструвати процес руху грошових потоків у часі для аналізу й ухвалення рішення про доцільність цих інвестицій і підприємницького проекту в цілому. При цьому не має значення джерело фінансування інвестицій, бо гроші повинні використовуватись і працювати з найвищою ефективністю.
Ліквідаційна вартість підприємства містить ліквідаційну вартість основних засобів та обіговий капітал на 7-й рік реалізації проекту.
Дисконтування грошових потоків виконано з коефіцієнтом зведення =0,2 за даними цієї таблиці побудовано фінансовий профіль проекту для кумулятивного дисконтованого чистого грошового потоку
(3.3)
Кумулятивний дисконтований чистий грошовий потік розраховується аналогічно кумулятивному чистому грошовому потоку .
--PAGE_BREAK--