Страхові об єднання

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДРУКАРСТВА

Кафедра економіки підприємства та маркетингу у ВПК

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Страхування»

на тему:

«Страхові об’єднання»

Виконала:

студентка групи МК-31

Літвінова Олена

Перевірила

Яворська Д.Д.

Львів 2011

План

1. Стахові об’єднання

2. Види стахових об’єднань

2.1. Ліга страхових організацій України

2.2. Авіаційне страхове бюро

2.3. Моторне (транспортне) страхове бюро

2.4. Морське страхове бюро

2.5. Ядерний страховий пул

2.6. Українське Актуарне Товариство

2.7. Українське медичне страхове бюро

Висновки

Список використаних джерел

1. Об'єднання страховиків

Велика кількість проблем, що існують у страхуванні, не завжди може бути вирішена окремими страховиками. Для координації діяльності, захисту інтересів своїх членів і здійснення спільних програм створюються об'єднання страховиків.

Страховики можуть утворювати спілки, асоціації та інші об'єднання, якщо їх утворення не суперечить законодавству України.

Об'єднання страховиків діють на підставі статутів і набувають прав юридичної особи після державної реєстрації.

На основі добровільної централізації функцій інвестиційної, фінансової та страхової діяльності створюються концерни
- об'єднання підприємств, включаючи страхове товариство. Як правило, необхідність створення концерну диктується виділенням кількох самостійних напрямів діяльності, тісно пов'язаних між собою, які потребують координації та загального керівництва.

На сучасному етапі в нових галузях народного господарства або на стику різних галузей виникають консорціуми
- тимчасові договірні об'єднання між підприємствами та страховими компаніями для вирішення великих господарських чи фінансових операцій, реалізації великих цільових програм і проектів. (Наприклад, освоєння нафтоносних шельфів на Сахаліні, у Каспійському морі (Росія). Учасники консорціуму зберігають свою самостійність, але в тій діяльності, з метою якої відбулося об'єднання, вони підпорядковуються спільно обраному керівництву.

Договірні об'єднання підприємств і страхових компаній мають назву господарські асоціації
(наприклад, відомчі об'єднання: військово-страхові компанії, аграрно-промислові об'єднання та ін.).

Спілки об'єднаних за добровільною угодою організацій, які займаються здійсненням страхових операцій, отримали назву асоціації страхових товариств
. Метою створення є підвищення ефективності діяльності її членів. До функцій асоціації можуть входити:

· координація роботи страховиків;

· розробка єдиної страхової політики;

· посередницька діяльність;

· підготовка кадрів;

· розробка наукових, методологічних та інших матеріалів для її членів;

· формування та використання фондів, які створюються за взаємною згодою сторін;

· інші, не пов'язані з безпосереднім здійсненням страхових операцій завдання, добровільно передані у відання асоціації, організаціям, які входять до її складу.

Асоціація є, як правило, юридичною особою, що діє на основі свого статуту, затвердженого на зборах представників страхових організацій - членів Асоціації страхових товариств, її фінансування може здійснюватися за рахунок коштів членів асоціації, власної видавничої діяльності та інших залучених джерел.

Розрізнюють такі види асоціацій страхових товариств:

· регіональні (Харківська спілка страховиків);

· національні (Асоціація британських страховиків, Американська страхова асоціація, Страхова Спілка Росії);

· міжнародні (Міжнародна асоціація актуаріїв);

· галузеві;

· міжгалузеві.

Найбільшою професійною асоціацією нашої держави є Асоціація професійних страхових посередників України (АПСПУ)
, метою якої є створення оптимальних умов для розвитку брокерської та агентської діяльності у страхуванні.

АПСПУ було засновано у вересні 1997 р. Учасниками її є наприклад, страхове агентство "НЕПАЛ" (м.Львів), страхові брокери "АСИО" (М.Дніпропетровськ), "ТРЕК Лтд" (м.Запоріжжя), "Гарант-сервіс" (м.Київ) та ін.

Головні напрями діяльності АПСПУ:

1. Законодавчий - участь у розробці та прийнятті законодавчих і нормативних актів, що стосуються посередницької діяльності у страхуванні.

2. Інформаційний створення в Інтернеті інформаційно - маркетингової мережі.

3. Професійна підготовка розробка та реалізація програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації страхових посередників, створення школи страхового посередника.

4. Програмне забезпечення - розробка та створення програмного забезпечення для офісної діяльності професійних страхових посередників.

5. Міжнародні контакти входження та активна участь у міжнародних професійних організаціях.

У жовтні 1998 р. АПСПУ як єдина серед подібних професійних об'єднань країн СНД стала членом ВІРАR - міжнародної федерації страхових і перестрахових посередників, членами якої є 50 асоціацій із 32 країн. Вона охоплює 80% усіх існуючих посередницьких страхових організацій світу.

Стратегія розвитку окремих страхових компаній передбачає обмеження своєї діяльності придбанням акцій інших страховиків (холдинг), здійснючи таким чином загальне керівництво ними (чистий холдинг) або беручи участь у страхуванні (змішаний холдинг). Наприклад, "Аmerican international group" (США), одна з провідних міжнародних диверсифікованих страхових груп і найбільший в США страховик торгових і промислових ризиків, є холдинговою компанією, яка контролює 44 дочірні компанії у 130 країнах світу.

Специфічним об'єднанням у страховій справі є синдикат
-(основна організаційна структура англійського "Ллойда"), який об'єднує фізичних осіб - андеррайтерів, що несуть повну відповідальність згідно зі страховими угодами, укладених ними в рамках страхових синдикатів. Динамічні та гнучкі структури синдикатів мають визначену спеціалізацію за класами страхування. Кожен синдикат представлено на ринку лідируючим андеррайтером, який безпосередньо бере на себе усі ризики на страхування в синдикаті від посередника - брокера "Ллойда". Кожен страховий синдикат корпоративної структури "Ллойд", який вступає у страхові правовідносини, несе повну майнову відповідальність за взятими на себе зобов'язаннями. У зв'язку з цим синдикати повинні регулярно надавати в Раду "Ллойда" докази фактичної платоспроможності й дані про фінансовий стан. Для кожного страхового синдикату Рада "Ллойд" встановлює ліміти збору страхових платежів, величина яких залежить від суми гарантованого грошового депозиту, розміщеного страховим синдикатом у корпорації до початку страхових операцій. Виходячи з суми депозиту і встановленого ліміту страхових платежів, Рада "Ллойда" визначає кваліфікаційний рівень фінансових ресурсів страхового синдикату і тим самим дає дозвіл на певні обсяги передачі ризиків. Усі страхові премії одразу ж зараховуються у трастовий фонд, який утворюється на рівні синдикатів. Використання цих фондів не за призначенням заборонено. Усі члени "Ллойд" повинні депонувати певний процент від суми, на яку їм було дозволено здійснити страхування, у членський фонд, який використовується для покриття страхового відшкодування у випадку, коли андеррайтер не має змоги зробити це самостійно. Таким чином забезпечується надійність корпорації, її імідж і становище провідної страхової компанії світу.

Більшість розглянутих вище об'єднань є характерними для зарубіжної практики страхування. Специфіка розвитку страхового ринку України вимагає виникнення об'єднань відповідно до вітчизняних умов страхування. Найбільшим з них є Ліга страхових організацій України (ЛСОУ)
, створена на добровільних засадах з метою формування розвинутого страхового ринку, всебічного сприяння розвитку та постійному вдосконаленню страхової справи, задоволення соціально-економічних інтересів всіх членів Ліги.

2.1.
Ліга страхових організацій України

Лі́га страхови́х організа́цій Украї́ни (ЛСОУ) була заснована у 1992 році і є неприбутковим об'єднанням учасників ринку страхових послуг України, яке створене з метою захисту інтересів своїх членів та інших учасників ринку страхових послуг.

Основними завданнями ЛСОУ є:

сприяння розвитку страхового ринку;

захист прав та інтересів учасників ринку страхових послуг, що є членами Ліги;

сприяння формуванню та вдосконаленню правової бази страхової діяльності;

сприяння підвищенню кваліфікації та професіоналізму керівників та спеціалістів учасників ринку страхових послуг;

ознайомлення громадськості з діяльністю учасників ринку страхових послуг та їх роллю в економічному житті України;

сприяння реалізації антимонопольного законодавства в сфері страхової діяльності;

утвердження взаємної довіри, надійності, порядності та ділового партнерства у взаємовідносинах між учасниками ринку страхових послуг та споживачами страхових послуг;

доведення до учасників ринку страхових послуг законодавчих та нормативних актів органів державної влади та управління з питань, що стосуються сфери страхової діяльності;

розробка рекомендацій з питань методології страхової справи.

Для досягнення зазначених завдань ЛСОУ:

співпрацює з органами державної влади та управління щодо вироблення напрямків вдосконалення страхової діяльності;

забезпечує своїх членів кваліфікованими методичними, методологічними та інформаційно-консультаційними послугами та допомогою у всіх справах, що стосуються страхової діяльності;

створює з відповідними навчальними закладами центри і курси підготовки та перепідготовки кадрів;

співпрацює з засобами масової інформації, готує інформаційні бюлетені та інші матеріали;

проводить симпозіуми, семінари, конференції, обмін досвідом роботи, сприяє встановленню ділових контактів;

вивчає, узагальнює та розповсюджує досвід, забезпечує рекомендаціями щодо ефективного здійснення страхової діяльності;

координує діяльність учасників ринку страхових послуг у сфері спільних інтересів членів Ліги;

залучає представників членів Ліги до участі у заходах, що проводяться органами державної влади та управління з метою подальшого розвитку страхової діяльності в України;

сприяє комплексному рекламно-видавничому та інформаційному забезпеченню членів Ліги;

здійснює координацію розроблення типових правил страхування.

Президентом Ліги страхових організацій України є Гудима Наталія Володимирівна, обрана на посаду в жовтні 2008 року.

Ліга страхових організацій України здійснює свою діяльність на засадах законності, гласності, самостійності та незалежності від державних структур, рівноправності членів Ліги, довіри та взаємодопомоги у відносинах між членами Ліги.

Ліга має статус юридичної особи, діяльність якої здійснюється у таких напрямах:

· розробка проектів законодавчих і нормативних актів з питань страхування;

· захист інтересів страховиків України;

· встановлення та зміцнення зв'язків на міжнародному рівні;

· встановлення контактів і тісна взаємодія з централізованими органами державного управління нагляду, органами представницької влади;

· проведення заходів (конференцій, семінарів);

· створення комісій, експертних рад.

Інфраструктуру Ліги складають підрозділи, у компетенцію яких входить:

· підготовка та перепідготовка кадрів, орієнтованих на запити ринку;

· інформаційне висвітлення діяльності страхового ринку;

· міжнародні зв'язки зі страховими об'єднаннями інших країн.

2.2.Авіаційне страхове бюро

Авіаційне страхове бюро є юридичною особою, яка діє на підставі Положення "Про авіаційне страхове бюро" та установчого договору, погодженого з Міністерством фінансів України та державною авіаційною адміністрацією. Бюро має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, набуває майнових та особистих немайнових прав, має право виступати в суді (арбітражному та третейському), виконувати будь-які дії відповідно до угод, що не суперечить законодавству України, Положенню "Про авіаційне страхове бюро" та установчому договору.

Повне найменування Бюро — Авіаційне страхове бюро, скорочено АСБ. Бюро має печатку зі своєю повною назвою, штампи, бланки, товарний знак.

Бюро розміщено у Києві, його юридична адреса визначається засновниками бюро.

У вирішенні питань Бюро керується чинним законодавством, Положенням та установчим договором.

Фінансування діяльності Бюро здійснюється за рахунок вступних і членських внесків членів Бюро та інших надходжень, не заборонених законодавством.

Бюро створюється страховиками, які мають дозвіл (ліцензію) на проведення обов'язкового авіаційного страхування та зареєстровані в Державній авіаційній адміністрації відповідно до Указу Президента України від 15 січня 1998р. №17 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення безпеки авіації України", орган управління яких прийняв рішення про вступ до Бюро за умови виконання вимог Положення "Про авіаційне страхове бюро".

Бюро може бути ліквідованим тільки після вибуття з нього всіх членів.

Бюро підлягає державній реєстрації у Київській міській держадміністрації. Для державної реєстрації президент Бюро або голова загальних зборів, який тимчасово виконує обов'язки президента, подає Київській міській держадміністрації заяву про державну реєстрацію та установчий договір.

Державна реєстрація Бюро відбувається без справляння реєстраційного збору. Київська міська державна адміністрація в місячний термін розглядає подані матеріали, приймає рішення і видає свідоцтво про державну реєстрацію Бюро або відмову у реєстрації.

Основні завдання Бюро:

— координація діяльності національних страховиків у галузі страхування авіаційних ризиків;

— дослідження та прогнозування національного ринку страхових послуг у галузі авіації;

— організація співпраці з підприємствами, їхніми об'єднаннями та іншими організаціями, які експлуатують та обслуговують засоби авіаційного транспорту;

— підготовка та внесення на розгляд державних органів пропозицій стосовно законодавчих та інших нормативних актів з обов'язкового авіаційного страхування, розроблення рекомендацій з методології проведення відповідних видів авіаційного страхування;

— сприяння впровадженню прийнятих у міжнародній практиці умов авіаційного страхування та форм уніфікованих полісів;

— збір, аналіз та опублікування статистичних даних щодо збитків, завданих авіаційними подіями;

— розроблення програм і методів страхування авіаційних ризиків, заходів щодо запобігання страховим випадкам;

— організація та проведення консультацій з технічних, економічних і юридичних питань, пов'язаних з класифікацією страхових випадків, визначенням розміру збитків та страхового відшкодування;

— організація та проведення науково-практичних заходів з питань страхування авіаційних ризиків, забезпечення методичними матеріалами, інформаційне забезпечення страховиків і страхувальників;

— видання бюлетенів і довідників; проведення навчання, підвищення кваліфікації; організація конференцій, семінарів тощо;

— представництво інтересів страховиків-членів Бюро у міжнародних об'єднаннях страховиків.

Органом управління Бюро є загальні збори його членів. До беззаперечної компетенції загальних зборів належить:

— затвердження та відкликання президента Бюро;

— визначення повноважень президента Бюро;

— визначення терміну повноважень президента Бюро;

— визначення та зміна юридичної адреси Бюро;

— визначення розміру вступних та членських внесків і порядок їх сплати;

— визначення основних напрямів діяльності Бюро;

— затвердження річного кошторису витрат Бюро;

— затвердження розміру та умов оплати праці працівників Бюро;

— прийняття інших рішень, передбачених Положенням "Про авіаційне страхове бюро".

Вирішення окремих питань, що належать до компетенції загальних зборів, за рішенням загальних зборів можуть бути делеговані президентові Бюро.

Загальні збори членів Бюро скликають 25% його членів за пропозицією президента Бюро, але не рідше одного разу на квартал. Загальні збори є правочинними, якщо у їхній роботі бере участь не менше, ніж половина загальної кількості членів Бюро.

Рішення на загальних зборах членів Бюро приймають простою більшістю голосів, крім випадків, передбачених Положенням "Про авіаційне страхове бюро".

Поточною діяльністю керує безпосередньо президент Бюро, Його повноваження визначаються загальними зборами членів Бюро.

Кандидатуру президента Бюро визначає і подає Державна авіаційна адміністрація за погодженням з Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України та затверджують загальні збори.

У разі необрання президента Бюро загальні збори обирають голову загальних зборів, який тимчасово виконує обов'язки президента для подальшої державної реєстрації Бюро.

Усі члени Бюро мають рівні права та обов'язки. Кожен член Бюро має один голос.

Члени Бюро зобов'язані:

— дотримуватися норм Положення "Про авіаційне страхове бюро" та установчого договору;

— максимально сприяти якнайкращому використанню можливостей національного страхового ринку в забезпеченні діяльності підприємців у галузі авіаційного транспорту шляхом співпраці в галузі перестрахування і співстрахування зі страховиками-резидентами України;

— надавати Бюро (за рішенням загальних зборів членів Бюро, прийнятим двома третинами голосів від загальної кількості його членів, інформацію про укладені договори страхування і перестрахування, крім даних, які є комерційною таємницею;

— подавати до Бюро інформацію про контакти з міжнародними організаціями та виконувати рішення загальних зборів з цього питання.

Члени Бюро мають право:

— отримувати даніпередбачені пунктом 17 Положення "Про авіаційне страхове бюро";

— першочергово отримувати пропозиції від інших членів Бюро про перестраховування ризиків;

— користуватися інформацією, якою володіє Бюро.

Взаємовідносини страховиків-членів Бюро з питань перестраховування та співстрахування будують з метою сприяння повному використанню можливостей національного страхового ризику та проводять відповідно до законодавства.

2.3. Моторне (транспортне) страхове бюро

Моторне (транспортне) страхове бюро (МТСЕ) - юридична особа, створена згідно з чинним законодавством і діє на основі свого Статуту, погодженого і затвердженого у визначеному законодавством порядку. Страховики можуть входити до МТСБ як повні або асоційовані члени.

Повні члени МТСБ зобов'язані виплачувати страхові відшкодування у разі настання страхового випадку, який спричинили їхні страхувальники на території інших держав, з уповноваженими організаціями по страхуванню цивільної відповідальності власників транспортних засобів яких МТСБ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування. Якщо страхове відшкодування виплачувало МТСБ, то повні члени відшкодовують (компенсують) йому всі витрати, яких воно зазнало, і сплачують пеню.

Основні завдання МТСБ:

— гарантування платоспроможності страховиків-членів Моторного (транспортного) страхового бюро щодо страхових зобов'язань;

— управління з централізованими страховими резервними фондами;

— співробітництво з відповідними організаціями інших держав у галузі страхування цивільної відповідальності, координація обов'язкового страхування цивільної відповідальності нерезидентів власників (водіїв) транспортних засобів у разі в'їзду їх на територію України;

— збирання потрібної інформації про обов'язкове страхування цивільної відповідальності, підготовка рішень та пропозиції з цього питання;

— розроблення форм страхових полісів і договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності;

— затвердження тарифів за додатковими договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності в порядку, визначеному законодавством.

Для забезпечення виконання зобов'язань членів МТСБ перед страхувальниками і третіми особами при ньому створюються такі централізовані резервні фонди:

— фонд страхових гарантій, призначений для забезпечення платоспроможності Моторного (транспортного) страхового бюро під час взаєморозрахунків з уповноваженими організаціями зі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів інших держав, з якими це бюро уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування та взаємне врегулювання питань стосовно відшкодування збитків.

— фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (фонд потерпілих), призначений для здійснення розрахунків з третіми особами. Члени МТСБ зобов'язані додатково забезпечувати свою платоспроможність шляхом створення при ньому інших страхових резервних фондів на умовах, визначених чинним законодавством.

2.4. Морське страхове бюро

Морське страхове бюро (МСБ) є юридичною особою, яка діє на підставі Положення "Про морське страхове бюро" та установчого договору, погодженого з Державним департаментом морського та річкового транспорту. Бюро має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, набуває майнових та особистих немайнових прав, має право виступати в суді (арбітражному та третейському), виконувати будь-які дії відповідно до укладених угод, що не суперечать законодавству України, Положенню "Про морське бюро" та установчому договору.

Повне найменування Бюро — Морське страхове бюро, скорочено, МСБ.

Бюро має печатку зі своєю повною назвою, штампи, бланки, товарний знак. Воно розміщене в Одесі, його юридичну адресу визначають засновники.

Морське страхове бюро у вирішенні питань керується чинним законодавством, Положенням та установчим договором.

Фінансування діяльності МСБ відбувається за рахунок вступних та членських внесків членів Бюро та інших дозволених видів комерційної діяльності. МСБ створюється страховиками, які мають дозвіл (ліцензію) на проведення морського страхування та обов'язкового страхування пасажирів від нещасних випадків, що виникають під час морського перевезення, орган управління яких прийняв рішення про вступ до Бюро, за умови виконання вимог Положення "Про морське страхове бюро". Бюро створюється зазначеними страховиками шляхом укладення установчого договору. Страховики, які прийняли рішення про вступ до Бюро, подають заяви до Уповноваженого органу, який призначає дату проведення загальних зборів засновників Бюро.

Бюро підлягає державній реєстрації в Одеській обласній державній адміністрації. Для державної реєстрації президент Бюро або голова загальних зборів, який тимчасово виконує обов'язки президента, подає Одеській обласній державній адміністрації заяву про державну реєстрацію та установчий договір.

Державна реєстрація Бюро відбувається без справляння реєстраційного збору. Одеська обласна державна адміністрація в місячний термін розглядає подані матеріали, приймає рішення і видає свідоцтво про державну реєстрацію Бюро.

Основні завдання Бюро:

— координація діяльності національних страховиків у галузі страхування на морському транспорті;

— дослідження та прогнозування національного ринку страхових послуг у галузі торговельного мореплавства;

— організація співпраці з підприємствами, їхніми об'єднаннями та іншими організаціями, які експлуатують або обслуговують засоби морського транспорту;

— підготовка та внесення на розгляд державних органів пропозицій стосовно законодавчих та інших нормативних актів з морського страхування, розроблення рекомендацій з методології проведення відповідних видів морського страхування;

— сприяння впровадженню прийнятих у міжнародній практиці умов морського страхування та форм уніфікованих полісів;

— збір, аналіз та публікування статистичних даних щодо збитків на морському транспорті;

— розроблення програм та методів страхування морських ризиків, заходів щодо запобігання страховим випадкам;

— організація та проведення консультацій з технічних, економічних і юридичних питань, пов'язаних з класифікацією страхових випадків, визначенням розміру збитків та страхового відшкодування;

— організація та проведення науково-практичних заходів з питань страхування на морському транспорті, забезпечення методичними матеріалами, інформаційне забезпечення страховиків та страхувальників;

— видання бюлетенів і довідників, проведення навчання, підвищення кваліфікації, організація конференцій, семінарів тощо;

— представництво інтересів страховиків-членів МСБ у міжнародних об'єднаннях страховиків.

Органом управління МСБ є загальні збори його членів. До беззаперечної компетенції загальних зборів належить:

— затвердження та відкликання президента МСБ;

— визначення повноважень президента МСБ;

— визначення терміну повноважень президента МСБ;

— визначення та зміна юридичної адреси МСБ;

— визначення розміру вступних та членських внесків і порядок їх сплати;

— визначення основних напрямів діяльності МСБ;

— затвердження річного кошторису витрат МСБ;

— затвердження розміру та умов оплати праці працівників МСБ;

— прийняття інших рішень, передбачених Положенням "Про морське бюро".

Вирішення окремих питань, що належать до компетенції загальних зборів, за рішенням загальних зборів можуть бути делеговані президентові МСБ. Загальні збори членів МСБ скликаються за пропозицією президента МСБ за участю не менше 25% членів МСБ, але не рідше одного разу на квартал. Загальні збори є правочинними, якщо у їхній роботі бере участь не менше, ніж половина від загальної кількості членів МСБ.

Рішення загальних зборів членів МСБ приймають простою більшістю голосів, крім випадків, передбачених Положенням "Про морське страхове бюро".

Поточною діяльністю керує безпосередньо Президент МСБ. Повноваження Президента визначаються загальними зборами членів МСБ.

Кандидатури президента МСБ визначає і подає Державний департамент морського і річкового транспорту за погодженням з Уповноваженим органом та затверджують загальні збори.

У разі необрання президента Бюро загальні збори обирають голову загальних зборів, який тимчасово виконує обов'язки президента для подальшої реєстрації Бюро.

Усі члени МСБ мають рівні права та обов'язки. Кожен член МСБ має один голос.

Члени МСБ зобов'язані:

— дотримуватися норм Положення "Про морське страхове бюро" та установчого договору;

— максимально сприяти якнайкращому використанню можливостей національного страхового ринку в забезпеченні діяльності підприємців у галузі морського транспорту шляхом співпраці у галузі перестрахування і співстрахування зі страховиками-резидентами України;

— надавати МСБ (за рішенням загальних зборів членів МСБ, прийнятим двома третинами голосів від загальної кількості членів МСБ) інформацію про укладені договори страхування і перестрахування, крім даних, що становлять комерційну таємницю;

— подавати МСБ інформацію про контакти з міжнародними організаціями та виконувати рішення загальних зборів з цього питання.

Члени Бюро мають право:

— отримувати дані, передбачені пунктом 17 Положення "Про морське страхове бюро";

— у першочерговому порядку отримувати пропозиції від інших членів МСБ про перестраховування ризиків;

— користуватися інформацією, якою володіє Бюро.

Взаємовідносини страховиків-членів МСБ з питань перестраховування та співстрахування будують з метою сприяння повному використанню можливостей національного страхового ринку та проводять відповідно до законодавства.

11 вересня 2000 року на засіданні великої Ради Міжнародного Союзу морського страхування було ухвалено рішення про прийом Морського страхового бюро України до Міжнародного союзу морського страхування (МСМС) як асоційованого члена (Україна в особі Морського страхового бюро стала першою державою серед країн колишнього СРСР, прийнятою до МСМС)7.

Міжнародний Союз морського страхування
створений у 1874 р. і налічує 53 асоціації. Членами МСМС можуть бути лише національні асоціації морських страховиків. Сумарний збір премій з морського страхування МСМС у 1996 р. становив $14,493 млрд, у 1997 - $13,075 млрд.

У структурі МСМС діють такі постійні комітети:

— страхування суден;

— попередження збитків із застрахованими вантажами;

— відповідальності перевізника;

— свободи страхування;

— загальної аварії;

— страхування суден, які використовують у внутрішніх водах;

— страхування океанських суден;

— страхування відповідальності за забруднення моря. МСМС проводить роботу з узагальнення морського страхового законодавства. Спільно з Міжнародною торговельною палатою Союз підготував порівняльні таблиці умов морського страхування у найважливіших торгових центрах світу. МСМС розробив рекомендації щодо забезпечення збереження вантажів, адресовані власникам вантажу, перевізникам, експедиторам тощо.

2.5. Ядерний страховий пул

Ядерний страховий пул — це об'єднання страховиків-резидентів України, які в установленому порядку отримали ліцензію на проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду. Пул є юридичною особою, яка утворюється і діє відповідно до установчого договору, його статуту і Положення про Ядерний страховий пул.

Пул — неприбуткова організація, яка утримується лише за рахунок внесків його членів та не провадить підприємницької діяльності.

Пул може створювати фонди, загальна кількість, цільове призначення, порядок формування, наповнення та витрачання яких визначаються загальними зборами членів Пулу відповідно до законодавства.

Пул не має права втручатися у господарську діяльність своїх членів.

Пул не відповідає за зобов'язаннями своїх членів, а його члени не відповідають за зобов'язаннями Пулу.

Держава не несе відповідальності за зобов'язаннями Пулу, а Пул не відповідає за зобов'язаннями держави.

Пул утворюють на невизначений строк. Статутний фонд Пулу не формують.

Метою утворення Пулу є координація діяльності його членів, пов'язаної з проведенням обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, і забезпечення фінансової надійності страхування.

Пул також може координувати інші види страхової діяльності своїх членів у сфері використання ядерної енергії.

Основні завдання Пулу:

— організація співстрахування на принципах солідарної відповідальності у рамках Пулу;

— організація перестрахування за страховими ризиками, страхові обов'язки за якими перевищують фінансові можливості членів Пулу щодо страхового покриття цих ризиків власними активами;

— впровадження єдиних для всіх членів Пулу зразків договорів страхування, документів, у тому числі стандартів, і правил поведінки на страховому ринку, інших правил та положень, спрямованих на захист прав страховиків і запобігання порушенням та зловживанням;

— участь у розробленні проектів актів законодавства, що сприяють досягненню цілей Пулу;

— забезпечення представництва Пулу у відносинах з органами державної влади, страхувальниками, іншими страховиками, об'єднаннями страховиків і громадськими організаціями, захист інтересів членів Пулу;

— установлення та підтримання зв'язків з іноземними фахівцями страхової діяльності, координація взаємовідносин з ядерними пулами інших країн;

— виконання представницьких функцій, пов'язаних з досягненням цілей Пулу, за дорученням фізичних та/або юридичних осіб як на території України, так і поза її межами;

— аналіз і узагальнення досвіду страхування у сфері використання ядерної енергії;

— сприяння проведенню експертизи безпеки ядерних установок і розміру ядерної шкоди;

— організація навчання і підвищення кваліфікації працівників страхових компаній, інших підприємств, установ та організацій, проведення семінарів, конференцій з питань страхової діяльності;

— поширення інформації про діяльність Пулу, ведення рекламної діяльності в його інтересах;

— утворення філій, представництв та інших відокремлених підрозділів як на території України, так і поза її межами;

— організація наукового та методологічного супроводження діяльності Пулу.

Членом Пулу може бути будь-який страховик, що отримав у встановленому порядку ліцензію на право проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду.

Страховик вважається членом Пулу з моменту підписання ним установчого договору про утворення та діяльність Пулу і сплати членського внеску, якщо за нього проголосувало не менше 75% від загальної кількості членів Пулу.

Загальні збори членів Пулу можуть установлювати додаткові вимоги до його членів.

Права та обов'язки членів Пулу визначено його статутом.

Якщо страховик виявив бажання вийти з Пулу, він повинен не пізніше, ніж за місяць повідомити про це Пул.У разі виходу з Пулу страховик повинен виконувати свої зобов'язання згідно з укладеними договорами обов'язкового страхування та установчим договором про утворення та діяльність Пулу. У разі невиконання страховиком своїх зобов'язань Пул повідомляє про це спеціальний уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю.

Вступ до Пулу та вихід з нього оформляються шляхом унесення відповідних змін до установчого договору про утворення та діяльність Пулу. Членство в Пулі не обмежує участі його членів в інших об'єднаннях. Кількість членів Пулу необмежена.

Вищим органом управління Пулу є загальні збори його членів. До компетенції загальних зборів належить вирішення будь-яких питань діяльності Пулу. Статутом Пулу може передбачатися делегування окремих повноважень загальних зборів іншим органам управління Пулу.

Рішення загальних зборів приймається більшістю голосів загальної кількості членів Пулу. Голосування відбувається за принципом пропорційного розподілу голосів відповідно до квот відповідальності серед членів Пулу.

Квоти відповідальності та кількість голосів, що належать кожному членові Пулу, щороку розподіляються серед його членів пропорційно максимальному обсягу відповідальності членів Пулу відповідно до заяв та балансу на останню звітну дату і затверджуються загальними зборами.

Кількість голосів, що належать одному членові Пулу, не може перевищувати 10% від їх загальної кількості.

Порядок формування та повноваження органів управління Пулу визначаються статутом. Віднесення вирішення деяких питань до компетенції інших органів управління Пулу не позбавляє загальні збори можливості приймати рішення з цих питань.

2.6. Українське Актуарне Товариство

Українське актуарне товариство (УАТ) було утворене 17 вересня 1999 р. на І установчому з'їзді.

Організатори УАТ — фізичні особи, які пройшли підготовку на двохрічних спеціалізованих курсах, організованих в Україні Лондонським інститутом актуаріїв, успішно склали іспити і захистили дипломні роботи. Ці особи отримали сертифікати, що дають формальне право на виконання актуарних розрахунків у страхових компаніях України.

У даний час у більшості областей України створені регіональні підрозділи Товариства, а найближчим часом пердбачається реєстрація УАТ як Національного.

УАТ об'єднує фізичних осіб — спеціалістів з актуарної та фінансової математики, які мають відповідну кваліфікацію і можуть займатися актуарними розрахунками.

Основними завданнями Українського актуарного товариства є:

— забезпечення високого професійного рівня діяльності актуаріїв, захист їхніх прав та інтересів;

— впровадження методів актуарної і фінансової математики в страхову та банківську сфери;

— розробка і впровадження програм професійної підготовки та підвищення кваліфікації актуаріїв;

— інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності актуаріїв;

— розвиток зв'язків з міжнародними професійними організаціями.

Вищий орган управління УАТ — конференція його членів. У період між проведенням конференцій діяльністю Товариства керує Рада директорів. Контроль за відповідністю діяльності Товариства його статуту здійснює ревізійна комісія.

В УАТ встановлені дві категорії членства — дійсні та асоційовані члени Товариства.

Уданий час УАТ претендує на позицію спостережного члена Міжнародної актуарної асоціації (International Actuarial Association).

2.7. Українське медичне страхове бюро

Українське медичне страхове бюро було створено на установчих зборах 24 грудня 1998 р. та зареєстроване 15 березня 1999 р. Реєстраційний номер — 11557.

Засновники і члени Асоціації — 30 страхових, компаній України. Страхові компанії-члени Українського медичного страхового бюро (УМСБ) представляють 17 областей, Автономну республіку Крим та Київ.

Основна ціль Асоціації — сприяння розвитку відкритого та рівнодоступного медичного страхового ринку в Україні шляхом впровадження єдиних правил, вимог та стандартів діяльності, забезпечення необхідної допомоги страховим компаніям у провадженні медичного страхування, організація юридичного захисту прав страховиків та страхувальників, координація зусиль страховиків на ринку послуг медичного страхування і забезпечення рівних умов для всіх страхових компаній в Україні. Для досягнення визначених цілей Асоціація здійснює таку діяльність:

— представляє інтереси своїх членів у відносинах з державними органами України, міжнародними організаціями та ін.;

— розробляє методологію медичного страхування, стратегію і тактику його впровадження в Україні;

— сприяє формуванню розвинутої інфраструктури медичного страхового ринку в Україні;

— аналізує стан і перспективи розвитку медичного страхування в Україні та за її межами;

— аналізує чинне законодавство України з питань страхової діяльності та охорони здоров'я;

— залучає членів Асоціації до участі у виконанні програм з питань удосконалення медичного обслуговування населення з використанням медичного страхування;

— сприяє залученню іноземних інвесторів для розробки і впровадження програм медичного страхування;

— проводить конференції, семінари та інші заходи науково-практичного характеру;

— пропагує ідеї страхової медицини серед широких верств населення України тощо.

Для забезпечення гарантій виконання зобов'язань страхових компаній-членів Асоціації УМСБ перед страхувальниками з метою акумулювання фінансів для проведення взаєморозрахунків з медичними закладами передбачається створення при Асоціації Медичного фонду страхових гарантій.

Страхові компанії та інші юридичні особи, як резиденти, так і нерезиденти України, можуть входити до УМСБ на правах повноправних або асоційованих членів. Асоціація УМСБ пропонує співпрацю в різній формі страховим, медичним, фінансовим та іншим організаціям та закладам з метою спільного здійснення визначеної цілі та виконання поставлених завдань.

Висновки

Головною складовою системи страхування є сукупність страхових організацій, через які реалізується економічна політика держави щодо задоволення потреб фізичних та юридичних осіб у страховому захисті. Співвідношення між державними та приватними формами страховиків залежить від суспільного устрою країни та економічної політики держави.

Із розвитком підприємництва відбувається створення страхових компаній, які поступово посідають певне місце на страховому ринку України. Більшість з них становлять кептивні акціонерні товариства закритого типу.

Конкуренція невід'ємна частина розвиненого страхового ринку - стимулює страхові компанії до формування оптимальної організаційної структури, чіткого визначення функцій окремих підрозділів.

Сьогодні в Україні створені та функціонують такі об’єднання страховиків: Ліга страхових організацій України, Авіаційне страхове бюро, Моторне (транспортне) страхове бюро, Морське страхове бюро, Ядерний страховий пул та інші.

Список використаних джерел

1. Українські морські страховики визнані у світі// Україна-бізнес. — 2000.

- №48 (497).

2. В.Й. Плиса. Страхування: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2005. – 392 с

3. Горбач Л.М. „Страхова справа” Київ – 2003 рік.

4. М.М. Александрова Страхування: Навчально-методичний посібник. — К.:

ЦУЛ, 2002 —208с.

5. Страхові послуги : Навч. посіб. / Т.В. Яворська ; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка, Екон. фак. ─ К. : Знання, 2008 . ─ 350 с.

6. Страхування: Підручник / Керівник авт. Колективу і наук. ред. С.С. Осадець. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2002. – 599 с.