Стимулювання творчої активності студентів в процесі їх навчання

Нацональний педагогчний унверситет м. М.П. Драгоманова Р Е Ф Е Р А Т з психолог вищо школи на тему Стимулювання творчо дяльност студентв в процес навчання Аспрантки 1 курсу денно форми навчання Легези Янни Кив - 2005 План Вступ 3 . Поняття творчо дяльност 5 . Формування та розвиток творчо дяльност студентв 9 2.1

Викладач як органзатор пзнавально дяльност студента 2.2 Комплексний пдхд до розвитку творчо дяльност студента 14 Висновок 16 Список використано лтератури 17 Вступ Давньогрецьке слово стимулус означа довгу загострену палку, якою поганяли бикв мулв. Стимулювати в сучасному розумнн значить пдштовхувати, спонукати людину до чого-небудь. Так уже ми влаштован, що без постйних нагадувань спонукань, власних або зовншнх зусиль,

а часто прямого примушення не можемо зрушитися з мсця, недостатньо активно працюмо, живемо через нерцю. Доки грм не пролуна, мужик не перехреститься, свдчить росйське прислвя, що виникло, треба вважати, не без основ що вдбило глибину сутност людсько натури. Був час, коли недбайливе ставлення до справи розцнювалося як проста лнь для подолання цього ускладнення застосовувався такий же простий природний засб примушення, що виступав в рзних формах пустив глибоке

корння в сторю людських вдносин. Згодом прийшло розумння рзномантност впливв на людину, спонукати яку до активно дяльност примтивними понуканням ставало все важче. Вльна незалежна особистсть вимага ншого пдходу. Рвень теоретичних дослджень в област стимулювання досить високий. Тим часом мало знайдеться факторв, порвнянних з стимулюванням за ефективнстю свого впливу на продуктивнсть педагогчного процесу. Мсце стимулювання в першй трйц найбльш впливових причин говорить

саме за себе. Потреби, мотиви, стимули слова-синонми. Можна довго сперечатися про рархю цих понять, мсце роль х в систем, чим в основному займаються теоретики, безсумнвно одне стимули спираються на потреби мотиви, невддльн вд них. Важливо пдкреслити, що людина звичайно вдчува одночасну дю рзних потреб мотивв поступа вдповдно до найбльш сильного спонукання. Але може трапитися так, що одночасно дють з однаковою силою рзноспрямован

потреби мотиви, вступаючи мж собою у конфлкт. У цих випадках людина поста перед необхднстю вибирати з деклькох можливих напрямв той, за яким вн буде дяти. Не останню, а можливо, навть головну роль при цьому вдграють стимули. Ще найважливше х значення в конфлктнй ситуац, коли з одного боку стоять мотиви, що мають для людини етичне значення почуття обовязку, вдповдальност, а з ншого боку протилежн потреби, рацонально менш цнн,

але емоцйно бльш приваблив. Зробити вибр, визначитися, ухвалити правильне ршення дяти в потрбному напрям допомагають стимули. Саме тому у вищй школ зусилля педагогчних працвникв повинн бути спрямован на стимулювання творчо дяльност студентв рзними засобами та методами. Саме вмння викладача правильно зорнтувати студента допоможе йому в майбутньому обрати тему дисертацйного або ншого наукового дослдження Поняття творчо дяльност.

Вдтворення нтелектуального та духовного потенцалу народу, вихд втчизняно науки, технки культури на свтовий рвень, нацональне вдродження, становлення державност та демократизац суспльства в Укран значною мрою залежить вд того, наскльки ефективно у вищй школ формуться нин творчий потенцал нженерв, кервникв виробництва, конструкторв вчених, органзаторв наук, технологв, педагогв працвникв культури, лкарв агрономв. Сьогодн вища школа несе пряму вдповдальнсть за кадрове забезпечення науково-технчного

прогресу, пдвищення ефективност суспльного виробництва, духовного життя, розвитку науки. Творчсть явля собою тип дяльност, який створю яксно нов матеральн духовн цнност або висува нов, ефективнш способи розвязання тих чи нших наукових, технчних, соцальних та нших проблем. У флософському енциклопедичному словнику творчсть визначаться як дяльнсть, яка породжу щось яксно нове, чого нколи ранше не було 2. Психолог К.К.Платонов характеризу творчсть як мислення у його вищй форм,

яке виходить за меж того, що потрбно для розвязування задач, що виникла, вже вдомими способами 4. Творча особистсть виявляться в активнй багатограннй дяльност людини, що поляга у засвонн накопиченн знань, умнь, явищ, фактв у вдповднй галуз матерального духовного виробництва що базою для нтелектуального пошуку, у наявност у не культури мислення, постйного розширення бази знань для експериментування. 6 Творч здбност особистост являють собою категорю психолог характеризуються як психологчн особливост

людини, вд яких залежить набування знань, умнь навичок. Творч здбност людини, обдаровансть, задатки, як притаманн будь-якй людин, створюють лише передумови для виникнення розвитку творчого процесу. Завдання особистост, колективу - розкрити розвинути х. 6 Значну роль у розкритт творчих здбностей студента перетворення х на творчу дяльнсть вдграють мотиви воля. Тому освтня дяльнсть вищо школи завжди ма предметно формувати збагачувати мотиви творчо дяльност

майбутнього спецалста. Виховний вплив викладача, колективу, суспльних органзацй у свою чергу стимулю дейно-моральне усвдомлення мотиву, що виник, духовн фзичн можливост для досягнення цлей певних результатв дяльност. Пдготовка нцативних творчо мислячих спецалств ма здйснюватися на основ реально дност навчально-виховного процесу, науково-дослдно роботи соцально-полтично дяльност студентв. У будь-якому змстовному вигляд творчо дяльност два рвн репродуктивний продуктивний.

Для зручност х часто називають репродуктивною продуктивною дяльнстю. Репродуктивна дяльнсть спрямована на одержання вдомими засобами наперед визначеного результату поляга у стереотипному тиражуванн одного й того самого. Продуктивна дяльнсть - це або створення нових цнностей, або досягнення, одержання вдомого результату новими, бльш ефективними способами засобами. Ц два типи дяльност не можна протиставляти, вдривати один вд одного.

Продуктивна дяльнсть неможлива без сво основи - репродуктивно. Жодна людина не здатна стати творцем, не оволодвши нормами професйно майстерност. Якщо студенти не оволодли правильним стилем роботи, якщо в них недостатньо сформувалися професйн знання, методи, навички й умння, суспльно-полтичн знання слабо засвон правила повсякденного людського життя, то хнй творчий потенцал успшно розвиватися не може.

Методологчною передумовою повноцнного формування творчо активност студентв далектична днсть репродуктивного продуктивного типв дяльност в усй систем навчання, освти виховання, суспльному житт й сплкуванн. Знайти у кожному випадку оптимальний варант такого поднання - одне з найбльш складних фундаментальних педагогчних завдань. Формування розвиток творчо активност майбутнього спецалста вимага адекватно системи взамовдносин студента викладача оскльки творчу особистсть може формувати лише творча особистсть, вдповдного

стилю дяльност всх субктв навчально-виховного процесу, а також особливих звязкв вищо школи з суспльством. Важливим фактором формування творчо особистост розвиток самостйност вдповдальност студента у розвязанн пзнавальних, суспльно-полтичних, трудових моральних проблем. Завдання педагогчного колективу студентських органзацй поляга в тому, щоб сформувати, мцно закрпити активну громадянську життву позицю вдповдно до потреб суспльства й особистост самого студента.

Самостйнсть, вдповдальнсть, активнсть - це характеристики, властивост життво позиц особистост взагал творчо зокрема. Необхдно свдомо цлеспрямовано керуватися врахуванням ндивдуальних особливостей кожного студента студентсько групи в цлому. Важливою умовою формування творчо особистост студента формування нтересу до його майбутньо професйно дяльност та стимулювання його творчост. У цьому звязку заслугову на увагу досвд тих вузв, як проводять багатогранну роботу з залучення молод

до навчання у вищй школ, а також роботу з абтурнтами, з виявлення розвитку творчо ндивдуальност майбутнх студентв на довузвському етап професйно орнтац. Цьому сприя проведення рзних творчих конкурсв, олмпад, органзаця шкл юних спецалств, залучення до ц роботи творчо працюючих випускникв вузв, створення при вузах лцев коледжв, впровадження угод мж вузом школою на умовах кураторства школи потенцйних випускникв 6. Розвитку професйного нтересу творчо активност сприя реалзаця професйно спрямованост навчання всх без

винятку вузвських дисциплн, належна органзаця навчальних виробничих практик, написання курсових дипломних робт. Не можна гнорувати роль характер педагогчних вимог до студента. Загальновизнано, що рвень цих вимог слд пдвищувати. Будь яке зниження вимог до обсягу характеру засвоння необхдних знань знижу пзнавальну творчу активнсть студента, створю неправильне уявлення про те, що вимагатиме вд нього майбутня професйна дяльнсть.

Разом з тим надмрнсть вимог теж може породжувати у свдомост студента негативний психологчний комплекс неповноцнност. Протирччя мж обктивними вимогами субктивними можливостями - джерело розвитку субкта в навчанн. Це протирччя може розвязуватися шляхом диференцац диних за змстом завдань, рзномантнстю типв засобв педагогчного кервництва, якстю методичного забезпечення пзнавально дяльност студента контролю за ходом. Зростаюче значення у стимулюванн творчо дяльност майбутнього спецалста набува науково-дослдна

робота студентв, яка нин ста невдмною все важлившою частиною хньо пзнавально дяльност. У цьому звязку необхдне вдосконалення органзацйних форм науково роботи як засобу розвитку творчого потенцалу студента, створення тако громадсько думки, яка сприя утвердженню у студентському середовищ думки про проритетнсть науково роботи в пдготовц висококвалфкованого, творчого спецалста Формування та розвиток творчо дяльност студентв. В чому полягають особливост проблеми формування та

розвитку творчо активност студентв По-перше, практика показу, що досягне ний рвень педагогчно дяльност виявляться недостатнм для повноцнного виршення дано проблеми. Ще й дос випускаються спецалсти з низьким потенцйним потенцалом, тобто людей нетворчих, а нод просто непдготовлених до роботи в сучасних динамчних виробничих та соцальних умовах. По-друге, змнюються критер оцнки здбностей спецалста.

Професйна компетентнсть, ерудовансть були й залишаються суттвими професйними якостями спецалста. Але в умовах прискорення науково-технчного прогресу та ускладнених нформацйних процесв цього вже замало. Необхдне виховання самовиховання високо методологчно культури мислення, здбност не лише орнтуватися на потоках професйно та дейно-полтично нформац, але й правильно обробляти, вмти самому шукати нов знання. По-трет, для сучасного пдходу до проблеми суттво те, що акцент переноситься на самостйнсть та вдповдальнсть

студента за формування його творчо активност. Поки що нердко студент виступа пасивним об ктом. Вдповдальнсть з нього часто знматься або не повною, самостйнсть суттво звужена. Вже багато рокв пропагандуться, що студент повинен бути активним суб ктом всього життя у ВНЗ. по-четверте, формування розвиток творчо активност студентв потребують творчо самовддач вд викладача, примноження та розвиток його творчого потенцалу, яксних перетворень в стил педагогчно дяльност пдвищення

культури 5 2.1 Викладач як органзатор пзнавально дяльност студента Сьогодн найголовншим здатнсть викладача бути органзатором пзнавально дяльност студента, кервником його соцального духовного розвитку. А це охоплю викладання основ наук, органзацю науково-дослдно роботи студентв, включення х у рзномантну дяльнсть ВНЗ, у соцокультурн суспльно-полтичн процеси, в атмосферу гуманстично прац сплкування. Один з основних напрямкв перебудови вищо школи зростання ведучо рол науково-педагогчних

кадрв у виршенн проблем пдготовки фахвцв Яксть навчально-виховного процесу визначаться насамперед складом професорв викладачв. Весь хд суспльного розвитку висува науково-педагогчн кадри на переднй план боротьби за прискорення науково-технчного прогресу. цим визначаються мра характер педагогчно вдповдальност. Концепця перебудови вищо освти мстить у соб створення умов, нов стимули розвитку творчо активност науково-педагогчних кадрв, зростання хньо нцативи, самостйност вдповдальност за навчання виховання студентв

вдповдно до сучасних вимог3. Звичайно творчу активнсть студентв повязують з х пзнавальною суспльно-полтичною дяльнстю. Бльшсть дослджень з ц проблеми присвячено саме методам, засобам, факторам розвитку пзнавально активност, науково творчост, суспльно активност студентв формам хнх проявв. Однак представляться, що аналз творчо активност студентв, як всяко людини, потрбно починати з проблеми життво позиц. По-перше, сьогодн важлива не тльки розвиненсть усього комплексу особистост, соцально спрямованост.

Цей комплекс нтегрально виявляться в життвй позиц, тобто в дяльному характер спрямованост суспльних вдносин особистост, у соцально-моральному змст цннсних орнтацй, у хнх свтоглядних основах. По-друге, особливост життво позиц особистост визначають мотиви дяльност, рвень активност найголовнше спрямовансть. Життва позиця дода визначений соцальний особистсний змст тому, як з якою ефективнстю ндивд використову сво здбност, знання й умння. Життва позиця може бути активною пасивною, конструктивною деструктивною

стосовно суспльних цнностей, явищ проблем, негативною позитивною, егостичною колективстською, гуманстичною функцональною, моральною аморальною т.д. Задача педагогчних студентських органзацй, органв самоврядування вузв насамперед поляга в тому, щоб сформувати, мцно змцнити активну життву позицю вдповдно до потреб розвитку нашого суспльства. При цьому мова йде не просто про позиц фахвця, а про позиц громадянина, активного члена суспльства. Розвиненсть професйних аспектв життво позиц спецалста не може компенсувати

нерозвиненсть нших соцальних компонентв наприклад, моральних, навпаки. Вдрив професйного вд морального згубний. Але протиставлення морального професйному псу змст повноцнно пдготовки фахвцв. Тому цлсний, гармончний розвиток усх професйних, моральних, дейно-полтичних, естетичних, поведнкових аспектв компонентв життво позиц людини з вищою освтою , як нам здаться, основною ланкою у всьому комплекс проблем формування розвитку активност студентв 5.

Складнсть багаторвневий характер процесу формування, трансформац визначення життвих позицй обумовлюють необхднсть проведення чтко продумано лн педагогчного впливу на особистсть студента протягом усього пероду навчання. Простий ряд педагогчних ситуацй, що змнюються, заходв, не обднаних цлеспрямованою системою, не форму суспльно коштовну життву позицю майбутнього фахвця або, у всякому раз, малоефективний. Досвд показу, що використовуються далеко не ус фактори педагогчного суспльного управлння процесом формування

життвих позицй студентв. Далеко не завжди з достатньою зрлстю вдповдальнстю студенти усвдомлюють сво життв позиц цлеспрямовано коректують х вдповдно до суспльних нтересв задач творчого саморозвитку особистост. Резерви виховного впливу полягають насамперед - у пдвищенн свтоглядно пдготовки та активност науково-педагогчних кадрв, хньо педагогчно культури майстерност, в активзац хнх життвих позицй - у посиленн свтоглядно спрямованост пдвищенн методологчного рвня викладання - у творчому удосконалюванн розвитку

вс системи вузвських вдносин, морально-психологчно атмосфери, що сприя повноцнному творчому сплкуванню, дючому виявленню самостйност, нцативи соцально вдповдальност студентв - у пдвищенн наукового рвня планування управлння дяльнстю всх субктв виховання, в удосконалюванн демократичних принципв органзац здйснення - у пдвищенн рол студентських колективв громадських органзацй, у виршенн проблем вузвського життя - у змцненн суспльно спрямованост, дейно-морального змсту мотивв, нтересв потреб вдповдно до цнностей

гуманстичного способу життя наукового свтогляду - у розвитку плдних звязкв вузв, студентських колективв з виробничими пдпримствами, установами освти, науки культури, з рзномантними трудовими колективами - у рацональнй побудов навчального процесу, органзацйному, технчному методичному забезпеченн самостйност активност студента - у демократизац вс системи як внутршньо- так зовншньовузвських вдносин, управлнсько структури вищо освти, дяльност суспльно- полтичних органзацй партй 5.

Таким чином, проблема формування та розвитку творчо активност студентв, яка ма сво педагогчн традиц та принципи у вищй школ, повертаться новою стороною. Це зумовлено прогресивними суспльними зрушеннями, факторами науково-технчного прогресу та подальшим розвитком теор практики навчання та виховання. Весь процес навчання повинен бути пдпорядкований задачам формування та розвитку у майбутнх спецалств таких якостей та властивостей, як б забезпечили м продуктивно

та суспльно ефективну активнсть1. 2.2 Комплексний пдхд до розвитку творчо дяльност студента. Комплексний пдхд до розвитку творчо дяльност студентв явля собою цлсну систему далектично взамозалежних науково-педагогчних принципв, методв засобв виховання хньо активност. Комплекснсть у розвитку творчого потенцалу майбутнього фахвця виступа як спосб оптимзац всього учбово-науково-виховного процесу, основа формування всебчно розвитий особистост.

Формування творчо активност особистост майбутнього фахвця обумовлю необхднсть органчно дност утворення, навчання виховання, нтеграц навчально, науково-дослдно виховно роботи в рамках цлсного педагогчного процесу. Сьогодн це одне з головних вимог комплексного пдходу, виплива воно з сутност багатобчних задач, як стоять перед вищою школою в умовах яксного вдновлення суспльства5. Професйно-трудове виховання поляга в тому, щоб студент усвдомив свою пзнавальну дяльнсть як специфчний

вид прац, а творче, вдповдальне вдношення до оволодння професю розглядав як найважлившу соцально-моральну задачу, чтку продуману систему органзац навчального процесу. Уся розматсть дючих форм суспльно корисно прац в роки навчання повинна бути зорнтована на виховання в майбутнх фахвцв поваги до прац, вироблення умння творчо застосовувати в прац отриман у вуз теоретичн професйн знання. Професйна пдготовка поза свтоглядною, моральною основою може обернутися для майбутнього

фахвця пересчним технократизмом та безпринципнстю. Професйно-трудове виховання стимулю у студентв розвиток творчо активност за умови, що ц напрямки органчно повязан з моральним вихованням. гнорування цього звязку завда серйозно шкоди професйно-трудовому й дейно-полтичному розвитков особистост студента. У процес перебудови вищо школи необхдне подолання просвтительського пдходу до морального виховання, що, як правило, обмежуться пропагандою в студентському середовищ етичних

знань. Тим часом зводити моральне виховання лише до етично освти значить спрощувати процес формування особистост фахвця. Пдхд до студента лише як до субкта морального виховання здатний породити в його свдомост вчинках розрив мж словом справою, мж навчанням вихованням. Джерела розвитку творчо активност особистост, що характеризуться конструктивно-творчим типом дяльност, лежать у вузвському педагогчному процес, у якому нтегруються вс принципи, методи форми навчання, виховання

й органзац наукових дослджень. Сама органзаця педагогчного процесу може виховувати в студентв творчий пдхд до оволодння знаннями поверхневе вдношення до дослджуваних наук, здатнсть до активно рзнобчно дяльност й ндиферентну пасивнсть. Тип органзац педагогчного процесу ма принципове значення у вихованн розвитку творчо активност. Тому комплексний пдхд до розвитку нерозривно повязаний з забезпеченням дност методологчних органзацйно-методичних основ педагогчного процесу 5.

Висновок Керуючись вищевикладеним матералом та пдводячи пдсумок, потрбно зазначити, що для формування творчо дяльност студентв та впливу на не, необхдне застосування засобв стимулювання педагогчними працвниками для досягнення бльш успшних результатв. Для того щоб вс ланки управлння процесом розвитку творчо активност студентв працювали як дине цле, необхдним комплексний пдхд до формування творчого спецалста передусм на кафедральному рвн. Таким чином збльшуться координуюча роль ректоратв та громадських органзацй вищих

навчальних закладв у забезпеченн взамод колективв рзних кафедр. Управлння вихованням передбача пдвищення рол викладача як суб кта педагогчного процесу. Сьогодн дяльнсть кожного викладача повинна оцнюватися не лише з боку його педагогчно майстерност, але й з боку його вмння формувати та стимулювати творчу дяльнсть студентв, вмння допомогти спрямувати дяльнсть студента в потрбний йому бк. Демократизаця вузвського життя, розвиток самоуправлння науково-педагогчних

та студентських колективв створюють можливост для розвитку творчо активност студентв та викладачв. Але розвиток демократичних начал в педагогчному процес передбача пдвищення особисто вдповдальност кожного викладача за виховання творчо особистост. Створення колективу вихователв, здатних використати ефективн методи розвитку творчого потенцалу, задача складна. виршення залежить вд вмння органв управлння ВНЗ координувати дяльнсть всх суб ктв педагогчного процесу.

Список використано лтератури 1. Выготский Л.С. Педагогическая психология. Москва, 1996. 243с. 2. Левин В.А. Воспитание творчества. М. Знание, 1977. 64 с. 3. Лук А.Н. Мышление и творчество. М. Политиздат 1978. 98 с. 4. Платонов К.К. Краткий словарь системы психологических понятий. Москва, 1984. 147 с. 5. Развитие творческой активности студентов опыт, проблемы, перспективы

А.П. Дьяков, Г.В. Горченко, А.И. Стеценко и др науч. ред. В.С. Рахманин. Воронеж Изд-во ВГУ, 1991. 160 с. 6. Слпкань З Науков засади педагогчного процесу у вищй школ. К. НПУ, 2000. 210с.