Видатний мікробіолог Івановський Дмитро Йосипович

РЕФЕРАТ

на тему:

“Видатний мікробіолог

Івановський Дмитро Йосипович”

(9.11.1864 р. – 20.06.1920 р.)

Російський ботанік, фізіолог, мікробіолог. Народився в селі Низ Тодовського повіту Петербурзької губернії. Закінчив фізико-математичний факультет, Петербурзький університет у 1888 р., в якому викладав з 1895 р., а з 1915 р. до кінця життя – професор університету в Ростові-на-Дону.

Праці Івановського присвячені питанням мікробіології та фізіології вищих рослин. Протягом 1887 р. – 1902 р. (з перервами) Івановський вивчав захворювання тютюну в Україні, Бессарабії (разом з Плавцевим) та в Нікітському ботанічному саду “Крим”. Наслідки наукових досліджень опублікував у праці “Про дві хвороби тютюну” (1902 р.), як докторську дисертацію захистив при Київському університеті 1903 р. В цих працях Іванівський Дмитро Йосипович описав відкритий ним субмікроскопічний збудник мозаїчної хвороби тютюну – вірус, поклавши цим початок вірусології, що є тепер самостійною галуззю науки. Івановський Дмитро Йосипович проводив також дослідження в галузі мікробіології грунту, вивчав спиртове бродіння, питання спадковості та мінливості. Був пропагандистом вчення Ч.Дарвіна.

Поки вчені вели в мікробіологічних лабораторіях боротьбу з збудниками, Пастер удосконалював свою працю проти сказу не знаючи його збудника, в Петербурзі біолог Івановський Дмитро Йосипович здійснив важливе відкриття, ставши каменоломом науки – вірусології (1892 р.).

Ще будучи студентом Івановський Д.Й. цікавився хворобами рослин і вивчав на Україні розповсюдження рябухи, яка знищувала урожай тютюну. Пізніше зацікавила його особливо хвороба цієї рослини. Івановський Д.Й. провів наступні дослідження, він розтер листки хворих рослин, їх сік процідив через полотно і при допомозі капілярних трубочок висипав цю рідину в жилки здорових листків тютюну. Через дві неділі 80% інфекційних рослин були заражені мозаїчною хворобою. Вчений пропустив сік через фарфоровий фільтр затримуючи бактерії та інфекційні здібності його збереглись, виявилось, що збудник мозаїчної хвороби не росте при звичайних умова, як бактерії. На засіданні Імператорської Академії наук в 1892 р. Івановський Дмитро Йосипович доклав про результати своїх досліджень. Він довів, що це захворювання спричиняється вірусом, який має високу заразливість і яскраво виражену специфічну дію. Це відкриття показало, що поряд з клітинними формами існують живі системи, які невидимі у звичайному світловому мікроскопі, проходять через дрібнопористі фільтри і не мають клітинної структури.

Через 6 років після відкриття Д.Й.Івановського К.Бейєрінк підтвердив добуті дані рослин ученим. Він наполягав, що мозаїчну хворобу тютюну викликає рідке зараження, яке розмножується тільки в живих рослинах, вбивається кип’ятінням.

Завдяки дослідженням Д.Й.Івановського Ф.Леффлер і П.Фрош у 1897 р. виявили вірусну етіологію ящуру, а пізніше було відкрито і вивчено збудників багатьох вірусних захворювань людини, тварин, рослин.

Особливі організми викликаючи хворобу – віруси мозаїчної хвороби вдалось побачити тільки після смерті Івановського в 1939 році в електричному мікроскопі, однак саме 1892 р. рахується відкриттям цих основних організмів – вірусів.

Енциклопедичний словник юного біолога. – ст.66.

Мікробіологія.

авт. К.Д.Пяткін

Ю.С.Кривошиїн

ст.17-18

Енциклопедія (2 том)