Міжнародний виставковий бізнес

Реферат на тему:

Міжнародний виставочний бізнес

Міжнародний виставочний бізнес - це сукупність соціально - економічних відношень, пов'язаних з організацією і проведенням виставок і ярмарків

Виставки і ярмарки є частиною Marketing Mix- ця концепція давно одержала визнання у всьому світі.

Ярмарок - це періодичний ринок, де зустрічаються покупець і продавець. Виникнення ярмарок відноситься до епохи раннього феодалізму. Великі ярмарки були в минулому центрами міжнародного товарообігу і грали важливу роль у торгівлі. Вони сприяли виникненню бірж і аукціонів.

Ярмарки підрозділяються на:

- місцеві

- національні

- міжнародні.

По характеру виставлених експонатів розрізняють ярмарки:

- універсальні

- спеціалізовані.

Виставка - це привселюдна демонстрація досягнень у будь-якій області економіки, науки, культури. В основному, торгово-промислові виставки організуються з метою реклами товарів. У деяких країнах, наприклад в Україні, функціонують постійно чинні виставки - це виставки досягнень народного господарства.

В даний час характерне зростання їхнього числа, розширення площ, що вони займають та збільшення частки машин і устаткування, особливо новітньої техніки в загальній номенклатурі товарів. Нерідко держава субсидує організацію ярмарків і виставок за кордоном. Ярмарки набувають більшої ролі в міжнародних економічних відносинах, приходячи одним із діючих засобів розширення міжнародної торгівлі, сприяння міжнародному науково-технічному обміну, установлення взаємовідносин між країнами.

До великих міжнародних ярмарків відносять постійно діючі торгові ярмарки в Нью-Йорку, Монреалі, Чикаго, Франкфурті-на-Майні, Ганновері, Мілані, Палермо, Парижі, Ліоні, Бордо, Марселі, Токіо, Осаке. У країнах Східної Європи виділяються ярмарки в Лейпцизі, Брно, Пловдиві, Белграді, Загребі. У країнах, що розвиваються, найбільше відомі ярмарки в Тунісі, Касабланці, Дамаску, Алжирі, Тріполі.

Проходять такі ярмарки й в Україні. Так, наприклад, у роботі "Київської контрактової ярмарки-95" взяли участь 203 фірми, підприємства й організації, серед котрих 33 - іноземні. 21 держава ближнього і дальнього зарубіжжя подали свої експонати на ярмарку. Учасниками ярмарку було підписано або узгоджено більш 3 тис. контрактів.

Оскільки ярмарки, як правило, не публікують даних про укладені угоди, то важко зробити висновок про їхнє значення в міжнародній торгівлі.

Організаторами торгових ярмарків і виставок є торговельні палати, асоціації і федерації торговців і промисловців, державні і муніципальні органи, а також приватні підприємства.

Організації, що займаються устроєм ярмарків і виставок, є юридичними особами, вони підлягають реєстрації, відповідають за своїми обов'язками в межах їхнього майна. Ці організації створюють ярмаркові комітети або управління ярмарків, що проводять усю роботу по їхній організації. Сюди входять такі заходи:

- розробка положень про ярмарок і права участі в ній;

- будівництво і технічний устрій павільйонів;

- організація роботи з притягнення іноземних учасників;

- підготування готелів, ресторанів і кафе;

- забезпечення через урядові органи імпортних квот і валюти для учасників;

- виробітку правил митного огляду для ярмаркових вантажів;

- забезпечення пільгових тарифів для вантажів учасників ярмарків;

- надання для потреб ярмарків транспорту, реклами й інших засобів;

- протокольна і технічна служба;

- бюро перекладів; робота з відпочинку і культурного обслуговування делегатів.

Питаннями регулювання діяльності ярмарків і виставок (упорядкування загального розкладу роботи, ратифікація правових питань, виробітку загальних правил участі в їхній роботі і т.д.) займаються Спілка міжнародних ярмарків, у якій беруть участь 50 держав, і Міжнародне бюро виставок, членом якого поряд із багатьма іншими державами є й Україна.

Таким чином, постанова питання про міри наднаціонального регулювання, пов'язаного з діяльністю міжнародних товарних ринків, об'єктивно обумовлена подальшою інтернаціоналізацією господарського життя, зростанням економічної взаємозалежності, інтеграційними процесами в міжнародній торгівлі.

Підприємницькі організації грають важливу роль у розвитку світогосподарських зв'язків, роблячи сприяння міжурядовим організаціям у виробітку рекомендацій і резолюцій, наданні ділової інформації; розробці і затвердженні правил міжнародного бізнесу. Вони являють собою об'єднання національних спілок підприємців (асоціацій і федерацій), торговельних палат, представників ділових кіл із метою надання сприяння міжнародному співробітництву в економічних, науково-технічній областях, у здійсненні ділової практики і, зокрема, у комерційній, фінансовій і інших сферах. Це організації, засновані на основі власних статутів і що фінансуються за рахунок внесків своїх членів, що не ставлять ціллю своєї діяльності досягнення прибутку.

Офіційною метою неурядових об'єднань (спілок, клубів) підприємців є надання сприяння розвитку міжнародних торгово-економічних відношень, обмеження конкуренції на світовому ринку. Спілки підприємців іноді передбачають у своїх статутах і такі цілі, як обмін виробничим досвідом, розробка методів поліпшення якості товарів, забезпечення загальних інтересів учасників шляхом проведення досліджень, організації консультацій, кооперації і спільних дій фірм на міжнародному рівні. Переважна більшість існуючих у даний час міжнародних спілок підприємців було створено в 50-і роки. По орієнтованих підрахунках, тільки в області виробництва і збуту товарів діють понад 200 міжнародних підприємницьких об'єднань. На відміну від міжнародних картелів, синдикатів, трестів, учасниками яких є окремі найбільші компанії, членами міжнародних підприємницьких об'єднань виступають «асоційовані підприємці» або об'єднання підприємців однієї галузі різних країн, представляючи собою нову форму переплетіння різноманітних національних груп монополістичного капіталу.

Важливу роль у формуванні політики в області міжнародного економічного співробітництва грають об'єднання представників великого міжнародного бізнесу, у котрих фактично заздалегідь погоджуються їхні позиції по найважливіших міжнародних проблемах і потім приймаються рішення у вигляді рекомендацій урядам своїх країн і міжнародних організацій, із якими вони підтримують тісні взаємовідносини. До такого роду об'єднанням ставиться Міжнародна торговельна палата - МТП.

Відповідно до Статуту, офіційні цілі МТП складаються в тому, щоб, «діючи у всіх областях міжнародного бізнесу, включаючи торгівлю, промисловість, транспорт і фінанси, сприяти поліпшенню умов економічних відношень між країнами і вирішенню міжнародних економічних проблем, а також установленню міжнародних контактів і порозуміння ділових кіл та їхніх організацій і тим самим сприяти миру і дружнім відношенням між народами». МТП виступає за відмову від дискримінації в міжнародній торгівлі, за розширення взаємовигідних економічних зв'язків між усіма країнами світу.

Підприємницькі об'єднанняне є суб'єктами міжнародного права, але вони повинні здійснювати свою діяльність, виходячі із його принципів і норм. Усередині держав їхній правовий статус визначається національним законодавством.

По цілям і виконуваним функціям підприємницькі об'єднання діляться на:

- міжнародні спілки підприємців;

- регіональні спілки підприємців,

- міжнародні і регіональні торговельні палати.

Спілки підприємців мають за мету сприяти діяльності національних спілок підприємців, у тому числі в області міжнародних економічних відношень. У залежності від виконуваних функцій вони діляться на:

- міжнародні асоціації і федерації

- загальноекономічні галузеві асоціації і федерації;

- кооперативні спілки.

Серед найбільше значних міжнародних спілок підприємців можна виділити;

- Спілка промислових федерацій ЕС-ЮНІСЕ;

- Альянс виробників какао - АПК;

- Міжнародна пушна торгова федерація - МПТФ;

- Міжнародна федерація по торгівлі насіннями - ФІС.

Торговельні палати по цілям і формам організації діляться на такі види:

- Міжнародна торговельна палата;

- регіональні торговельні палати;

- змішані торговельні палати.

Серед найбільше значних регіональних торговельних палат можна назвати:

- Загальна спілка торгових, промислових і сільськогосподарських палат арабських країн;

- Конференція азіатських торгових і промислових палат.

Підприємницькі організації об'єднують ділове коло у всесвітньому масштабі і є найбільшими міжнародними організаціями приватного підприємництва. Їхня ціль полягає в тому, щоб, діючи у всіх областях міжнародного бізнесу (промисловість, торгівля, транспорт і фінанси), сприяти розширенню відношень між країнами і встановленню контактів.

Членами ТП можуть бути такі економічні організації:

• корпорації, компанії, фірми й інші юридичні особи, а також приватні особи, пов'язані з міжнародним бізнесом;

• національні місцеві організації, що представляють підприємницькі і професіональні інтереси своїх членів, якщо головні цілі таких організацій не є політичними.

Основними напрямками діяльності ТП є:

• сприяння розвитку підприємництва у світі шляхом заохочення розвитку торгівлі, інвестицій, вільного руху капіталів;

• прийняття ефективних і послідовних мір в економічній і правовій сферах із метою сприяння розвитку міжнародної торгівлі;

• регулювання підприємницької діяльності: захист системи приватного підприємництва; притягнення уваги до проблем бізнесу; стимулювання регулювання підприємництва самими підприємцями; підготування прийнятих добровільно кодексів поводження в сфері бізнесу; розгляд питань, що торкаються підприємництва, банківської справи, навколишнього середовища, фінансової системи, страхування, морського і повітряного транспорту, оподатковування, міжнародних інвестиції, інтелектуальної власністі, маркетингу, торгової політики;

• забезпечення гармонізації торгової практики:

1. Розробка рекомендацій по поліпшенню існуючої міжнародної ділової практики - по банківських операціях, рекламі, контейнерним перевезенням, організації ярмарків;

2. Розробка типових контрактів, міжнародних комерційних термінів «Інкотермс», митних правил і практичних рекомендацій в області кредитної документації, міжнародного кодексу рекламної практики;

3. Боротьба з економічною злочинністю; розробка документа по боротьбі з корупцією в міжнародних комерційних операціях, поданих в Раду Європи;

• представлення висновків і коментарів по законодавчих пропозиціях і змінах, що стосуються сфери діяльності МТП; доведення їх до відомості громадськості;

• представлення рекомендацій уряду країни, де проходить зустріч «Групи сімки»;

• представлення в ООН і її спеціалізовані заснування поглядів і думок ділових кіл розвинених країн і країн, що розвиваються. МТП наділена консультативним статусом ООН і підтримує тісні зв'язки з багатьма міжурядовими і міжнародними організаціями.

Міжнародне бюро торговельних палат є усесвітнім форумом торговельних палат; забезпечує проведення міжнародних зустрічей по обміну досвідом між керівними робітниками торговельних палат розвинених країн і країн, що розвиваються, а також країн із перехідною економікою.

Служби ТП по боротьбі з економічною злочинністю складаються з таких організацій:

1. Міжнародним морське бюро - займається запобіганням і боротьбою із шахрайством у міжнародному морському транспорті;

2. Бюро МТП по боротьбі з підробками - у його функції входить запобігання підробок товарів із торговими марками, а також патентів, авторських прав і промислових зразків і моделей;

3. Бюро по боротьбі з економічною злочинністю - займається комерційними злочинами в області банківської справи, інвестицій, страхування й ін.;

4. Центр морського співробітництва - сприяє розвитку міжнародного морського співробітництва на всіх рівнях і у всіх аспектах морської індустрії, за винятком суднобудування.

Торгово-промислова палата України, відповідно до ЗаконуЗаконом,- недержавна неприбуткова самокерована організація, що на добровільних початках об'єднує юридичних осіб і громадян України, зареєстрованих як підприємці, а також їхні об'єднання.

Нині членами ТПП України є більш 4 тисяч підприємств і фірм різних форм власності, організації підприємців, банки й ін.

Головна задача Палати - сприяння розвитку народного господарства і національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасної промислової, фінансової і торгової інфраструктури, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, усебічного розвитку усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України, науково-технічних і торгових зв'язків між українськими підприємцями і підприємцями закордонних країн.

ТПП України виконує свої функції самостійно або через регіональні торгово-промислові палати, що діють у всіх областях країни й Автономної Республіці Крим, а також через створені нею підприємства й інші організації, що вона об'єднує і діяльність яких координує.

Сьогодні палати надають своїм членам широкий спектр професіональних послуг, у тому числі консультації з питань зовнішньої торгівлі, здійснюють незалежну експертизу товарів, декларування зовнішньоторговельних вантажів (за домовленістю з митними органами), роблять патентно-ліцензійні послуги і послуги по штриховому кодуванню товарів. Палати надають ділову, юридичну інформацію українським і іноземним підприємцям, поширюють комерційні й інші пропозиції про співробітництво українських підприємств за кордоном і іноземними фірмами в Україні, організовують семінари, конференції, виставки в Україні і за кордоном, й інші заходи.

Торгово-промислова палата України і регіональні палати уповноважені Урядом України підтверджувати походження українських товарів і видавати сертифікати походження, що є обов'язковими документами при експорті товарів.

Палата засвідчує обставини форсу-мажору, а також торгові і портові порядки, прийняті в Україні.

ТПП України веде недержавний реєстр українських підприємств, фінансовий стан яких свідчить про їхню надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні і за її межами. Реєстраційне свідчення, видане Палатою, підтверджує надійність українських підприємців перед їхніми закордонними партнерами.

При ТПП України діє Міжнародний комерційний арбітражний суд, що вже одержав широке визнання у світі.

При Палаті функціонують галузеві комітети підприємців, що проводять незалежну експертизу нормативно-правових актів із питань національної економіки, зовнішньоекономічних зв'язків, а також по інших питаннях, що стосується прав і інтересів підприємців; готують пропозиції від імені членів палат органам державної влади.

ТПП України є членом Международной торговой палаты і Всемирной федерации торговых палат, Ділової ради Черноморского экономического сотрудничества, Асоціацій ТПП Чорноморської зони і Центральної Європейської Ініціативи.

Українська палата активно співробітничає з Ассоциацией ТПП Европы, на основі угод підтримує партнерські зв'язки з національними і регіональними об'єднаннями підприємців більш ніж у 50 країнах світу.

З метою сприяння розвитку міжнародних економічних зв'язків ТПП України створює змішані торговельні палати і ділові ради. Діють Україно-Польська палата, Україно-Італійська, Україно-Турецька, Україно-Болгарська, Україно-Іранська і Україно-Індійська ділові ради. При сприянні італійських торговельних палат і інших організацій створених Україно-Італійським центром підприємництва, що забезпечує обмін діловою інформацією і розвиток співробітництва між українськими й італійськими малими і середніми підприємствами. Здійснюється Україно-Німецький проект співробітництва, націлений на підвищення рівня професіональної діяльності ТПП України, а також Запорізької і Львівської палати.

ТПП України має своїх представників у Бразилії, Угорщині, Німеччині, на Кіпрі, у Фінляндії.

Хто може бути членом Палати

Членами Торгово-промислової палати України можуть бути юридичні особи, що створені і діють відповідно до законодавства України, громадяни України, зареєстровані в якості підприємців, і їхні об'єднання.
Членська база торгово-промислової палати формується за принципом добровільного об'єднання підприємців у Палату.

Як стати членом Палати

Для прийому до члени Палати суб'єкт підприємницької діяльності обертається у відповідну Региональную палату, надаючи заяву і копію свідчення про державну реєстрацію. Прийом до члени Палати здійснюється Президією Регіональної палати з наступним повідомленням ТПП України. При позитивному рішенні про прийом до члени палати виникає юридична підстава для сплати вступного і членського внесків. Дата їхньої сплати є юридичною датою прийняття в члени Регіональної палати й одночасно в члени Торгово-промислової палати України.

Права й обов'язки членів торгово-промислової палати

Члени Палати в особі своїх уповноважених представників мають право:

- брати участь із вирішальним голосом у роботі Загального зборів (Конференції) Регіональної палати; вибирати в порядку, установленому Радою ТПП України, делегатів на З'їзд ТПП України;

- вибирати і бути обраними в керівні органи Регіональної палати і Торгово-промислової палати України;

- виносити на розгляд Загальних зборів (Конференції), Ради (Президії) Регіональної палати, а також З'їзду, Ради і Президії Торгово-промислової палати України пропозиції з питань, що входять у сферу діяльності відповідно Регіональної палати і ТПП України;

- одержувати необхідну допомогу від Регіональної палати і від ТПП України в рішенні питань, що входять у сферу їхньої діяльності;

- користуватися послугами Регіональної палати і ТПП України в першочерговому порядку і на пільгових умовах, що визначені їхніми керівними органами;

- одержувати безоплатно виробничо-практичний часопис ТПП України "Діловий вісник".

Члени Палати зобов'язані:

- активно сприяти здійсненню задач і функцій Палати;

вносити в Палату вступні і членські внески;

- здійснювати свою діяльність на принципах поваги до партнера, добропорядності, не припускати випадків несумлінної конкуренції.

Член Палати може припинити своє членство в Регіональній палаті, якщо подасть письмову заяву. У цьому випадку припиняється його членство й у Торгово-промисловій палаті України.
Член Палати, що не сплатили членські внески в плині року, може бути виключений із членів Регіональної палати і ТПП України.
У випадку невиконання членом Палати обов’язків, що випливають із членства в Палаті, рішення про його виключення може бути прийнято органом, що прийняв його в члени Палати.