Реферат по предмету "Право, юриспруденция"


Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання і досудово

--PAGE_BREAK--За практикою, що склалася, необхідну кількість копій обвинувального висновку виготовляють слідчі органи, які розслідували злочин і прийняли рішення про направлення справи прокурору.
Методику перевірки справи визначає прокурор з урахуванням можливих науково-методичних розробок, рекомендацій. Прийоми при цьому можуть бути різними, але вони мають забезпечити повне і всебічне знання прокурором усіх матеріалів справи. Прокурор не повинен обмежуватися лише відповідними доповідями слідчого, який розслідував справу, або начальника слідчого підрозділу, а також відомостями, які набув під час нагляду за додержанням законів при розслідуванні справи.
Перевірка повинна дати прокурору чітку уяву з усіх питань, що відповідно до закону перевіряються, з тим щоб він мав можливість прийняти правильне і обґрунтоване рішення у справі.
Перевіривши справу з обвинувальним висновком, прокурор або його заступник приймає одно з таких рішень (ст.229):
1) затверджує обвинувальний висновок або складає новий обвинувальний висновок;
2) повертає справу органові дізнання або слідчому із своїми письмовими вказівками для провадження додаткового розслідування;
3) закриває справу, склавши про це постанову з додержанням вимог статті 214 КПК України.
Прокурор або його заступник вправі змінити складений слідчим список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, а також скасувати чи змінити раніше обраний запобіжний захід або обрати запобіжний захід, якщо його не було обрано, чи поставити у випадках, передбачених КПК України, перед судом питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Рішення прокурора у справі з обвинувальним висновком залежить від того, наскільки зібрані докази були достатніми для складання висновку, наскільки повно був встановлений предмет доказування та додержані інші вимоги закону.
Прокурор не повинен розраховувати на те, що недоліки слідства, допущені порушення будуть усунуті під час судового засідання.
Якщо, перевіривши справу, прокурор або його заступник не знайшли порушень вимог закону, вони затверджують обвинувальний висновок. Це рішення оформляється відповідною резолюцією на обвинувальному висновку. Закон не забороняє і складення з цього питання окремої мотивованої постанови. А якщо обвинувальний висновок складений з відхиленням від вимог ст.223 КПК або з занадтою натуралізацією (зґвалтування, вбивство, мордування, катування тощо), в неприйнятному стилі тощо, прокурор вправі змінити або скласти новий обвинувальний висновок.
Прокурор повертає справу на додаткове розслідування, якщо виявить: порушення закону, особливо права обвинуваченого на захист, принципу дотримання державної мови судочинства, повноти, всебічності і об'єктивності дослідження обставин справи; помилкову, невірну кваліфікацію злочину, коли перекваліфікація злочину істотно змінює пред'явлене обвинувачення або погіршує становище обвинуваченого; не проведення експертиз, коли їх призначення є обов'язковим (ст. 76 КПК), тощо.
Повертаючи справу для провадження додаткового розслідування, прокурор або його заступник зобов'язані дати органу дізнання або слідчому письмові вказівки про те, які саме недоліки в справі необхідно усунути, які слідчі чи інші процесуальні дії необхідно виконати; не виключається і винесення постанови про повернення справи для дослідування.
Справа, як правило, повертається слідчому, котрий розслідував її, а при необхідності й іншому слідчому. Прокурор, його заступник вправі прийняти справу і до свого провадження або доручити це своїм помічникам. Вибір цих рішень має забезпечити найбільш ефективне і якісне завершення розслідування злочину.
Прокурор, його заступник мають також право закрити кримінальну справу, якщо для цього є підстави, дотримуючись порядку, встановленого ст.214 КПК. Підстави до закриття справи зазначені у ст.6 КПК або це може бути недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину (ст.213 КПК). Якщо прокурор має намір закрити кримінальну справу з нереабілітуючих підстав (ст. 7, 71 КПК), то він за згодою обвинуваченого своєю мотивованою постановою направляє кримінальну справу до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Суд в даному випадку може закрити провадження в кримінальній справі.
Прокурор або його заступник, перевіривши справу з обвинувальним висновком, в залежності від основних прийнятих рішень приймають і додаткові: змінюють список осіб, які підлягають виклику в судове засідання або які відповідно до ст.254 КПК повідомляються про день розгляду справи в суді; скасовують, змінюють чи обирають запобіжний захід в межах своєї компетенції; вживають заходів щодо забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна; вирішують питання про речові докази згідно з чинним законом ( ст. 78-81 КПК).
Прокурор або його заступник при умові, що справа розслідувана повно, всебічно і об'єктивно, з дотриманням норм кримінального і процесуального та інших законів, які мають право скласти новий обвинувальний висновок, якщо вони не згодні з тим, що склав слідчий (ст.230 КПК України).
Підставами для складання нового обвинувального висновку:
— недотримання вимог ст.223, 224 КПК України;
— коли прокурор або його заступник дотримуються інших, ніж ті, яких дотримується слідчий, підходів до оцінки доказів, що суттєво змінює кваліфікаційні ознаки злочину, форми вини;
— якщо резолютивна частина обвинувального висновку не зовсім відповідає змісту постанови про притягнення особи до відповідальності як обвинуваченого;
— у разі незгоди з методами викладення резолютивної частини та стилем написання обвинувального висновку взагалі, з неприпустимою з точки зору моралі натуралізацію, деталізуванням при зазначенні обставин справи способів, наслідків злочину, особливо таких, як зґвалтування, вбивство з особливою жорстокістю, мордування, катування тощо.
Прокурор або його заступник вправі доручати слідчому переробити обвинувальний висновок. У цьому випаду слідчому дається відповідна письмова вказівка і може бути повернений обвинувальний висновок із зауваженнями прокурора або його заступника з тим, щоб слідчий їх врахував.
При складанні нового обвинувального висновку раніше складений із справи вилучається і зберігається в наглядовому провадженні.
У разі необхідності змінити обвинувачення на більш тяжке або таке, що істотно змінює пред'явлене обвинувачення за фактичними обставинами, прокурор або його заступник повертає справу слідчому для додаткового розслідування і пред'явлення нового обвинувачення (ст.231 КПК України).
Якщо прокурор або його заступник не згодні з сформульованим у справі обвинуваченням, вони вправі його змінити на менш тяжке обвинувачення, з тим щоб воно було законним, обґрунтованим і справедливим.
Якщо є необхідність змінити обвинувачення на більш тяжке, справа повертається слідчому для проведення додаткового розслідування і пред'явлення нового обвинувачення, про що виноситься відповідна постанова. Більш тяжким є обвинувачення у вчиненні злочину, що кваліфікується за статтею Кримінального Кодексу України (далі КК України), санкція якої передбачає більш суворе покарання, ніж за той злочин, що зазначений слідчим в обвинувальному висновку; обвинувачення за новими фактами, епізодами злочину; зміна наслідків злочину в бік їх тяжкості; зміна приготування чи замаху на закінчений злочин; необережність як форма вини замінена на прямий умисел тощо. До більш тяжкого прирівнюється також обвинувачення, що істотно змінює пред'явлене обвинувачення за фактичними обставинами.
Якщо зміна обвинувачення не є більш тяжким обвинуваченням порівняно з початковим, прокурор чи його заступник вносять зміни до обвинувального висновку, про що складають мотивовану постанову, копія якої разом з копією обвинувального висновку вручається обвинуваченому в установленому законом порядку.
Копію цієї постанови необхідно також направити слідчому, який склав обвинувальний висновок, з тим щоб звернути його увагу на допущені недоліки.
IV. Порядок направлення прокурором справи з обвинувальним висновком до суду.
В статті 232КПК України зазначено, що:
— Прокурор або його заступник, затвердивши обвинувальний висновок, складений слідчим, або склавши новий обвинувальний висновок, направляє справу до суду, якому вона підсудна, і повідомляє суд про те, чи вважає він за потрібне підтримувати державне обвинувачення.
— Одночасно з цим прокурор або його заступник повідомляє обвинуваченого, до якого суду направлена справа.
— У виняткових випадках в разі особливої складності або важливості справи, що підсудна районному (міському), міжрайонному (окружному), військовому суду гарнізону, прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області) та їх заступники можуть направити її на розгляд відповідно Верховному Суду Автономної Республіки Крим, обласному. Київському чи Севастопольському міським судам, військовому суду регіону, Військово-Морських Сил.
— Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва і прирівняні до них прокурори, їх заступники, районні, міські та прирівняні до них прокурори мають право відкликати із суду кримінальну справу, по якій попередній розгляд ще не відбувся.
Таким чином, затвердивши обвинувальний висновок або склавши новий чи змінивши його своєю постановою, прокурор або його заступник визначають підсудність справи і направляють її до суду першої інстанції для судового розгляду по суті.
Для визначення підсудності необхідно керуватися вимогами не тільки ст. 232, а також ст. ст. 33, 34, 37,39,40 КПК України.
У виняткових випадках, визнавши кримінальну справу як справу особливої складності або важливості, прокурор або його заступник направляють її для розгляду у першій інстанції вищестоящому суду, а не тому, якому вона підсудна за загальними правилами. Таке направлення справи повинно бути аргументоване в супровідному листі до суду або в окремій постанові.
Участь прокурора в судовому розгляді кримінальних справ є обов'язковою, крім випадків, зазначених у законі (ст.264 КПК України).
Норма закону про те, що прокурор при направленні справи до суду повідомляє суд, чи вважає за потрібне підтримувати державне обвинувачення по суті, є застарілою, бо відповідно до вимог ст.121, 129 Конституції України підтримання державного обвинувачення в суді є виключною прерогативою прокуратури, а змагальності сторін в суді надається значення основної засади судочинства (ст.129 Конституції України). Тому участь прокурора в суді у справах, направлених до суду з обвинувальним висновком, необхідно визнати обов'язковою. На це орієнтує і постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 р.(5).
Не є обов'язковою участь прокурора в судовому засіданні при розгляді справ про злочини, що порушені не інакше як за скаргою потерпілого (ст.27 КПК. України). Але в цих випадках прокурор вправі в будь-який момент вступити в справу, порушену суддею за скаргою потерпілого, і підтримувати обвинувачення в суді, коли цього вимагає охорона державних або громадських інтересів чи прав громадян (ст.27 КПК України).
Про направлення справи до конкретного суду обвинувачений повідомляється прокурором або його заступником в усній або в письмовій формі, а утримуваний під вартою — тільки письмово через адміністрацію місця ув'язнення. Таке повідомлення дає можливість обвинуваченому і його захиснику вчасно заявляти клопотання, зокрема про ознайомлення з матеріалами справи в суді та з інших питань.
Клопотання та скарги, що надійшли до прокурора після того, як справа уже була направлена до суду, пересилаються до суду. Проте скарги на неправильні дії слідчого або органу дізнання повинні бути прийняті і вирішені безпосередньо прокурором, у разі необхідності — з відкликанням із суду кримінальної справи, попередній розгляд якої ще не відбувся. Прокурор, одержавши кримінальну справу, яка надійшла від слідчого щодо направлення в суд для вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому ст.ст. 7, 7-1, 7-2, 7-3, 8, 9, 10 і 11-1 КПК України, перевіряє повноту проведеного розслідування, законність постанови і приймає одне з таких рішень:
1. дає письмову згоду з постановою слідчого і направляє справу до суду;
2. скасовує постанову слідчого і повертає йому справу з письмовими вказівками;
3. змінює постанову слідчого або виносить нову постанову.
Закон передбачає не лише підстави, умови, порядок притягнення осіб, що вчинили злочин, до кримінальної відповідальності, а й порядок звільнення від кримінальної відповідальності, що можливий лише з нереабілітуючих обставин — зміна обстановки, дійове каяття, примирення обвинуваченого, підсудного з потерпілим, застосування примусових заходів виховного характеру, передача особи на поруки, закінчення строків давності (ст. 7, ІҐ КПК). Певна роль у цьому відводиться і прокурору. Він за власною ініціативою, за наявності підстав, зазначених в законі, вправі скласти мотивовану постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (ст. 7, 72, 8, 9, 10, 111 КПК).
Визначена законом також роль прокурора у прийнятті рішення про звільнення від кримінальної відповідальності за відповідною постановою слідчого. Перед тим як прийняти рішення у такій справі, прокурор перевіряє повноту розслідування злочину, а також законність постанови слідчого про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. При цьому звертає увагу на те, щоб були дотримані встановлені законом умови для звільнення від кримінальної відповідальності. У більшості випадків це: згода обвинуваченого; вчинення злочину вперше; злочин за своєю кваліфікацією повинен бути невеликої тяжкості (при взятті на поруки і зміні обстановки допускається і середня тяжкість).
Індивідуальними умовами звільнення від кримінальної відповідальності є:
— при дійовому каятті — позитивна поведінка після вчинення злочину (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину і повне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди);
— у разі примирення винуватого з потерпілим — наявність самого факту примирення, відшкодування збитків або усунення шкоди;
— при взятті на поруки — щире каяття, наявність клопотання відповідного колективу;
— у разі зміни обстановки — наявність обставин, коли вчинене діяння втратило суспільну небезпечність або особа перестала бути суспільне небезпечною.
При звільненні від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності необхідно, щоб минули відповідні строки, встановлені ст.49 КК.
Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства.
При дотриманні зазначених умов прокурор дає письмову згоду з постановою слідчого і направляє справу до суду.
Якщо прокурор визнає постанову слідчого незаконною і немотивованою, він її скасовує своєю постановою і повертає справу слідчому з відповідними письмовими вказівками, наприклад завершити розслідування справи і скласти обвинувальний висновок. Якщо ж прокурор у принципі згоден зі слідчим про звільнення особи від кримінальної відповідальності, але знайшов, що постанова слідчого складена не належним чином, без дотримання вимог ст.130 КПК України, то в такому випадку він змінює постанову слідчого або виносить нову постанову. Прокурор вправі дати вказівку слідчому про зміну постанови.
V. Строк розгляду прокурором справ, що надійшли від органів дізнання або слідчого
Одержавши справу від органу дізнання або слідчого, прокурор зобов'язаний протягом не більше п'яти днів розглянути справу і дати їй належне спрямування.
Від органів дізнання до прокурора надходять справи для передачі їх слідчому (ст. 104 КПК), а також матеріали протокольної форми для направлення їх до суду (ст. 426 КПК).
Слідчі направляють справи прокурору з обвинувальними висновками (ст.225 КПК), з постановами про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру (ст.417 КПК), а також з постановами про вирішення питання щодо звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності (ст.2321КПК).
Для розгляду справ, що надійшли до прокурора, і надання їм належного спрямування встановлюється строк не більше п'яти днів. Цей строк продовженню не підлягає. Він не входить до строків досудового слідства і дізнання.
Передбачений п'ятиденний строк для прокурора обчислюється з моменту надходження справи до нього і закінчується направленням її до суду або слідчому.
    продолжение
--PAGE_BREAK--


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.

Сейчас смотрят :