Організація проектного аналізу господарської діяльності ВАТ "Бердичівський пивоварний завод"

Організація проектного аналізу господарської діяльності ВАТ „Бердичівський пивоварний завод”. ПЛАН Вступ. 1. Методологія проектного аналізу господарської діяльності підприємства. 4 2. Підприємство як суб’єкт господарської діяльності та об’єкт аналізу. 3.Функціональні аспекти аналізу привабливості господарської діяльності підприємства 18 3.1

Маркетинговий аналіз діяльності підприємства. 3.2 Технічний аналіз діяльності підприємства. 21 3.3 Інституційний аналіз діяльності підприємства. 24 3.4 Соціальний аналіз діяльності підприємства. 25 3.5 Фінансовий аналіз діяльності підприємства. 4. Проблеми та шляхи удосконалення методологічних та функціональних аспектів проектного аналізу. 29 Висновки. 34 Список використаної літератури.

35 Вступ. В Україні з усіх галузей харчової промисловості пивоварна промисловість є останнім часом однієї з найбільш благополучних. Проте швидке відновлення колишніх обсягів виробництва за рахунок власних коштів на більшості пивоварних заводів буде неможливо, тому що недостача оборотних коштів, неплатежі роблять практично нездійсненною задачу технічного переоснащення виробництва. Наявні в розпорядженні вітчизняних підприємств прибутки мінімум у 2-3 рази менше потреби в оборотних

коштах. Крім того, за роки падіння обсягів виробництва на багатьох пивоварних заводах відбулося перепрофілювання виробничих потужностей на випуск лимонадів, мінеральних вод, горілки, і тепер задача поновлення профілю підприємства потребує значних капіталовкладень. У той же час активна частина основних фондів галузі має знос 40%, а потреба в устаткуванні задовольняється вітчизняними виробниками менш, ніж на третину. Тільки 5-7 заводів

України з більш 40 підприємств пивобезалкогольної промисловості по технічному оснащенню знаходяться на рівні розвитих європейських країн, і то 5-10 літньої давності. Галузь має потребу в інвестиціях. В даній курсовій роботі, на прикладі діючого підприємства ВАТ „Бердичівський пивоварний завод” розглянуто реалізацію інвестиційного проекту покращення виробничих потужностей підприємства.

1. Методологія проектного аналізу господарської діяльності підприємства. Проектний аналіз – методологія, яка застосовується для визначення, порівняння та обґрунтування альтернативних управлінських рішень і планів, що дозволяє, в свою чергу, здійснювати вибір і приймати вивірені рішення в умовах обмеженості ресурсів. Концепція проектного аналізу являє собою набір методичних принципів, які визначають послідовність збору

та способів аналізу даних, методів вивчення інвестиційних пріоритетів, способів урахування широкого кола аспектів до прийняття рішень про реалізацію планів. Вона концентрується на з’ясуванні витрат на здійснення проекту та вивченні результатів з різнобічних позицій: інтересів акціонерів (або інших власників); економіки в цілому; організацій, які беруть участь у здійсненні господарської діяльності підприємства, природного та соціального зовнішнього середовищ,

в яких здійснюватиметься підприємницька діяльність. Методологія проектного аналізу ґрунтується на системі таких принципів: альтернативність, обумовленість, маржинальність, порівняння ситуації „за планом”, „альтернативний план”, та фактично досягнутий рівень господарювання”. Одним з основних завдань проектного аналізу є визначення цінності проекту. Цінність проекту визначається як різниця його позитивних результатів,

або вигід, та негативних результатів, або витрат, тобто Цінність проекту = Вигоди – Витрати Для визначення цінності проекту необхідно оцінити всі вигоди, одержувані від проекту, і з’ясувати, чи вони перевищують витрати на нього протягом усього циклу життя. Оскільки багато активів проекту розраховані на тривалий строк служби, в проектному аналізі порівнюються майбутні вигоди з необхідними теперішніми витратами по проекту.

Для проведення аналізу проектів використовується декілька концептуальних положень, серед яких виділяють додаткові витрати і вигоди. Якщо новий проект є продовженням діяльності підприємства, здійснюється на розвиток діючого виробництва, то метою проектного аналізу є встановлення відмінності між ситуаціями “з проектом” та “без проекту”. Врахування прирощених у результаті проекту вигід і витрат вимагає уточнення наведеної раніше формули.

Цінність проекту = Зміна вигоди в результаті проекту - Зміна витрат в результаті проекту Такий підхід не тотожний зіставленню ситуацій “до проекту” та “після проекту”, оскільки порівняння станів “до” і “після” проекту не бере до уваги змін у капіталовкладеннях і виробництві, що відбулися незалежно від проекту, і відтак призводить до неточного підрахунку витрат

і вигід проекту. Загалом, усі рішення щодо визначення цінності проекту, а в результаті й доцільності вкладення коштів в його реалізацію, випливають саме з порівняння додаткових вигід з додатковими витратами. На практиці це втілилось у так звану концепцію граничності (або маргіналізму – від англ. marginal). Наведемо простий приклад. На підприємстві випускається продукція з використанням трьох верстатів. Таблиця 1 Розрахунок витрат на виготовлення продукції.

Верстат Витрати на виготовлення за годину Максимально можлива кількість виготовлення за годину Кількість виготовлення за годину Собівартість одиниці продукції 1 1000 100 100 10=1000/100 2 1200 100 100 12=1200/100 3 1600 100 50 16=800/50 Таким чином, загальні витрати на виробництво 250 одиниць продукції становлять 3000 (1000+1200+800). Середні витрати на виготовлення продукції становлять 12 (3000/250). Але для того, щоб збільшити кількість виготовлення продукції на одну одиницю за таких умов, необхідно

зробити додаткові витрати в сумі 16. З огляду на це, рішення про збільшення обсягу виробництва продукції має прийматися з розрахунку саме цієї суми, а не середньої собівартості випуску одиниці продукції. Це і є додатковими або граничними витратами. Приймаючи рішення про обсяги випуску продукції, керуються правилом, згідно з яким обсяг випуску має збільшуватися доти, доки граничні витрати менші або дорівнюють граничним вигодам. Важливим методологічним принципом у розрахунках грошових потоків

є врахування безповоротних витрат та неявних вигід. Безповоротні витрати – це вже зроблені витрати, які неможливо відшкодувати прийняттям чи неприйняттям даного проекту. Якщо провадиться оцінка доцільності здійснення інвестиційного проекту, то всі витрати, вже зроблені до прийняття рішення про реалізацію проекту, не повинні враховуватися, бо їх не можна відшкодувати

і вони жодним чином не впливають на його ефективність. Такі витрати треба виключити з вартості проекту при вирішенні питання про те, чи продовжувати роботу за проектом. На цьому етапі мають вагу лише ті витрати, які треба буде зробити (а іноді, можливо, й уникнути їх). Цінність проекту, який має завершити інший, розпочатий раніше і незакінчений проект, залежить не від зроблених до того витрат, а лише від

вартості завершення проекту. Подібно до цього, вигодами нового проекту є лише ті вигоди, які з’являться після і понад ті вигоди, які, можливо, надходять від попередньої незавершеної діяльності. Прикладом зроблених витрат є витрати на проведення досліджень та розрахунків ефективності проекту. Незважаючи на їх чималий обсяг, вони не повинні враховуватися при визначенні показників проекту. Неявні вигоди – це не одержані доходи від найкращого альтернативного використання активу, внаслідок

чого відбувся неявний грошовий приплив. Необхідність урахування в проектному аналізі неявних витрат випливає з принципу альтернативної вартості. Неявні вигоди можна визначити і як грошові потоки, котрі можна було б одержати від активів, які фірма вже має. Береться до уваги, що вони не використовуються у проекті, який розглядається. Наприклад, фірма має у власності споруду, яку збирається використати у проекті.

Явного грошового потоку не передбачається, але споруда є складовою витрат проекту. Її можна продати за 200 тис. грн. Це і є неявні витрати. Неявні грошові потоки у вигляді внесків до статутного фонду або використання матеріальних і нематеріальних активів називають ще матеріальними та нематеріальними потоками. До неявних вигід відносять також вигоди, які не мають прямої грошової оцінки

і в радянській економічні літературі називалися “соціальним проектом”. Їх врахування є досить складним економічним завданням, що постає, скажімо, при проведенні екологічного аналізу. Невідчутні вигоди мають враховуватися при оцінці вигід і як зміцнення іміджу фірми (“гудвіл”), і як інші види нематеріальних активів. У проектному аналізі необхідно уникати подвійного рахунку.

Оцінюючи проект, слід брати до уваги всі витрати і вигоди проекту, але не можна їх враховувати двічі. Наприклад, виплата процентів за кредит або одержання доходів від реалізації основних фондів можуть бути враховані як витрати двічі. Тому перелік вигід і витрат слід максимально деталізувати і дбати, щоб не допустити подвійного рахунку. Важливе значення в проектному аналізі має підхід, при якому розрізняється економічний

і фінансовий аналіз проекту. Економічний аналіз витрат і вигід треба проводити в такому обсязі, щоб можна було визначити з достатньою точністю економічну цінність проекту і встановити відносну цінність вибору варіантів проекту. Цей аналіз повинен з’ясувати, чи проект забезпечить збут продукції за цінами, що дають прибуток. При аналізі проектів, які не передбачають одержання товарної продукції, також необхідно прогнозувати

потребу в результатах його здійснення. Так, для проекту по прокладанню шосе необхідно визначити відповідні проектно-конструкторські стандарти, для освітніх проектів – кількість і розміри освітніх закладів. Фінансовий аналіз покликаний встановити фізичну привабливість капіталовкладень для організації, яка фінансує проект, а також для гаданих учасників та осіб, що одержують вигоду від реалізації проекту, і дати загальну схему фінансового плану, який би забезпечував наявність коштів на

здійснення проекту. Як і у випадку технічної експертизи, економічний, фінансовий та інші види аналізу можуть, при потребі, провадитись детальніше після аналізу здійснимості проекту. Результатом аналізу здійснимості проекту може бути висновок про необхідність подальших пошуків в інших галузях з метою сприяння успішній реалізації проекту і досягнення намічених ним цілей. До таких заходів можуть відноситись удосконалення методів керівництва

і підвищення кваліфікації персоналу організації, що здійснює проект; зміна політики в галузі макроекономіки або окремих секторів економіки; забезпечення підтримки з боку зацікавлених у проекті осіб. На практиці аналіз проекту вперше було застосовано щодо великих капіталомістких проектів (наприклад, спорудження гребель, електростанцій та автострад), а консалтингові фірми, які часто залучаються до розробки таких обґрунтувань, починали свою діяльність як

інженерні фірми. Тож технічні аспекти здійснимості переважали над іншими і розроблялися краще. Поняття альтернативної вартості (opportunity сost) є основоположним для проведення аналізу витрат і вигід. Більше того, визначальною рисою різних економічних систем є те, яким чином враховується альтернативна вартість при прийнятті рішень.

Ефективнішою є система, що забезпечує найповніше врахування альтернативної вартості. Оскільки для задоволення всіх потреб завжди бракує ресурсів, постає завдання оптимального використання доступних ресурсів. Потенційно будь-які ресурси можна використати кількома способами. Так, земельну ділянку в місті можна використати для спорудження на ній житла, адміністративних будинків, промислових підприємств або закладення парку. Резерви

іноземної валюти країни можна використати для імпортування споживчих товарів, придбання промислової сировини або для інвестування в капітальне будівництво. Використання ресурсів на одні цілі неминуче виключає можливість іншого їх використання. Альтернативна вартість використовуваного певним чином ресурсу визначається цінністю, яку він міг би мати при використанні найкращим з можливих альтернативних способів.

Концепція альтернативної вартості є простим, але потужним знаряддям, що відіграє центральну роль в аналізі витрат і вигід. Зупинимось на розгляді альтернативної вартості докладніше. Розглядаючи питання про витрати виробника, до уваги беруть сировину, сировину, матеріали, витрати робочого часу, необхідні інструменти й механізми тощо. Потім проводиться оцінка цих ресурсів у грошовому виразі. Вважається, що витрати на виробництво певного товару дорівнюють сумі проведених грошових оцінок.

Тут немає помилки, але питання, чому ці ресурси мають саме таку грошову оцінку, лишається без відповіді. Згідно з концепцією альтернативної вартості, грошова оцінка ресурсів відображає їх цінність при найкращому альтернативному використанні. Для пояснення цієї думки наведемо приклад. При збільшенні обсягів будівництва зростає попит на деревину, внаслідок чого її вартість збільшується. Відтак збільшуються

і витрати на виробництво дерев’яних меблів, оскільки їх виробники мають сплачувати зрослу вартість сировини. Розглянемо ще один, складніший приклад використання альтернативної вартості в економічному аналізі. Країна імпортує сухе молоко, після переробки якого одержує звичайних продукт для реалізації на внутрішньому ринку. Якою буде його економічна ціна, якщо розробити в країні програму розвитку тваринництва для виробництва

звичайного молока? Дорівнюватиме вона витратам на його виробництво в країні з певною надбавкою чи має бути прирівняна до паритетної ціни імпорту? Саме вартість імпорту та переробки молока становить альтернативну вартість виробництва молока в країні. Звичайно, навіть якщо вітчизняні витрати будуть вищі, ніж імпортні паритетні ціни, країна може вирішити питання виробництва власного молока, щоб забезпечити зайнятість

населення та незалежність від імпорту. Але таке рішення призведе до чистих втрат національного доходу. Подібним чином концепція альтернативної вартості пояснює і вартість робочої сили. Так, при відкритті в країні спільних підприємств, заробітна плата на яких вища за звичайну, збільшуються витрати на заробітну плату і на інших підприємствах. Споживча ціна на товар є його альтернативною вартістю.

Люди платять за товар не ту ціну, яку вони складають самі, а ту, за якою цей товар оцінюється при найкращому альтернативному використанні. Наведемо ще один приклад використання альтернативної вартості в проектному аналізі. В одному з цехів підприємства стоїть верстат, балансова вартість якого становить 8000 гр.од. Завод одержав пропозицію щодо продажу цього верстата за 10000 гр.од. на умовах франко-вагон. Вартість демонтування верстата становить 500 гр.од підготовка до відправки – 300 гр.од транспортування

на станцію та завантаження – 200 гр.од податки – 40%. Тим часом є можливість використати цей верстат в іншому цеху заводу, що означай витрати на його демонтування – 500 гр.од транспортування на самому заводі – 50 гр.од повторний монтаж та налагодження – 750 гр.од. Як за таких умов вирахувати вартість верстата при його використанні в іншому цеху? Згідно з концепцією альтернативної вартості, розрахунок має бути такий.

У разі продажу верстата чисті надходження становитимуть (10 000 - (500 + 300 + 200)) - ((10 000 - (500 + 300 + 200)) - 8 000) х 0,4 = 8 600. Вартість використання верстата становитиме: 8 600 + (50 + 750) = 9 400. Тут треба зробити застереження. Іноді при обрахунку цієї вартості помилково включають ще 500 гр.од. Утім, вартість монтажу вже було включено в розрахунок чистих надходжень.

Для визначення альтернативності вартості капіталу використовуються маргінальні або останні проекти оптимальної державної чи корпоративної інвестиційної програми. Це дає можливість враховувати як можливі інвестиції, так і найнижчий прийнятний прибуток від капіталу. Простіше кажучи, ми можемо визначити альтернативну вартість капіталу, якщо відомі всі можливості щодо вкладення капіталу та розміри доступного капіталу.

Управлінський підхід до управління раціональною структурою плану полягає у виборі такої технології й обсягу виробництва, які дозволяють мінімізувати витрати. 2. Підприємство як суб’єкт господарської діяльності та об’єкт аналізу. ВАТ „Бердичівський пивоварний завод” відомий на ринку пива Житомирського регіону більше ніж 50 років. Максимальна виробнича потужність заводу складає 8,3 млн.дек.

пива в рік, у 2004 р. було вироблено 4,6 млн.дек, на 2003р. заплановано 5,0 млн.дек. На сьогодення завод випускає 5 сортів пива і є власником двох захищених марок пива: „Бердичівське”, „Старий Бердичів”. Успішно вирішуючи найважливіші задачі підвищення якості продукції, що випускається, завод домігся в 2004 році істотних результатів: • у квітні 2004 р. на Міжнародній спеціалізованій виставці „Київський пивний аукціон-2004” пиво „Старий

Бердичів” одержало Велику Золоту медаль; • на Міжнародній виставці-ярмарку „Пиво-97” у м. Одесі в травні 2004 р. пиво „Бердичівське” одержало Срібну медаль, В даний час фахівцями заводу розробляються дві нові марки пива, поява яких на ринку очікується вже в 2004 році. ВАТ „Бердичівський пивоварний завод” займає 16,5% ринку пива Житомирського регіону (за станом на 2003 р.) і має всі передумови для різкого збільшення частки ринку

за умови реалізації інвестиційного проекту, що розглядається в даній курсовій роботі. ВАТ „Бердичівський пивоварний завод” є пивним заводом з повним технологічним циклом, має у своєму складі солодовий цех, цілком забезпечений енергоресурсами і водою. Чисельність промислово-виробничого персоналу складає складає 635 чоловік. Середній коефіцієнт зносу технологічного устаткування складає 0,7, що свідчить про необхідності великомасштабних

інвестицій у реконструкцію і розвиток виробництва. Основні показники діяльності підприємства за два останні роки наведено в таблицях 1 і 2. Таблиця 1. Розрахунок показників інтенсифікації господарської діяльності підприємства. № п/п Показник 2004 2003 Темп зростання 1 Чистий дохід, тис. грн. 65426 90264 37,96 2 Середньооблікова чисельність працівників, чол.

632 635 0,47 3 Оплата праці та відрахування на соціальні заходи, тис. грн. 2697 3994 48,09 4 Матеріальні витрати, тис. грн. 12032 18921 57,26 5 Основні засоби, тис. грн. 26047 25333 -2,74 6 Амортизація, тис. грн. 1448 1869 29,07 7 Оборотні активи, тис. грн. 11811 14209 20,30 8 Продуктивність праці, тис. грн. 103,52 142,15 37,31 9

Чистий дохід на 1 грн. оплати праці, грн. 24,26 22,60 -6,84 10 Матеріаловіддача, грн. 5,44 4,77 -12,27 11 Фондовіддача, грн. 2,51 3,56 41,85 12 Амортвіддача, грн. 45,18 48,30 6,89 13 Оборотність активів, обор. 5,54 6,35 14,68 Таблиця 2 Оцінка економічної діяльності підприємства, як суб’єкта господарювання. № п/п

Показники За фінансовою звітністю Рівень беззбитковості 2003 2004 2003 2004 1 2 3 4 5 6 1 Чистий дохід 24030 35421 8552 14972 2 Собівартість реалізованої продукції за виробничою собівартістю 19590 28904 5950 9751 3 Валовий прибуток 4440 6517 2602 5221 4 Адміністративні витрати 984 1361 984 1361 5 Витрати на збут 1426 1902 1426 1902 6 Прибуток від операційної діяльності 2030 3254 192 1958 7 Маржинальний прибуток 4440 6517 2602 5221 8 Обсяги реалізованої продукції в умовно-натуральних одиницях,

т. 71598 98462 25154 41589 9 Ціна умовно-натуральної одиниці продукції, грн. 0,34 0,36 0,34 0,36 10 Чистий дохід на 1 тис. грн. виробничих витрат собівартості реалізованої продукції, грн. 1,23 1,23 1,44 1,54 11 Виробничі витрати собівартості реалізованої продукції на 1 тис. грн. чистого доходу, грн. 0,82 0,82 0,82 0,82 12 Операційний прибуток на умовно-натуральну одиницю продукції, грн. 0,03 0,03 0,00 0,00 13 Виробнича собівартість умовно-натуральної одиниці продукції 0,27 0,29 0,27 0,29 14

Коефіцієнт безпеки підприємницької діяльності 0,65 0,58 х х 15 Операційні витрати 22000 32167 8360 13014 16 Операційні витрати на умовно-натуральну одиницю продукції, грн. 0,31 0,33 0,33 0,31 17 Постійні витрати 2410 3263 2410 3263 18 Постійні витрати на умовно-натуральну одиницю продукції, грн. 0,03 0,03 0,10 0,08 19 Операційний ліверидж 2,19 2,00 х х 20

Середньорічна вартість власного капіталу. 35110 36143 35110 36143 21 Рентабельність власного капіталу 5,78 9,00 0,00 0,00 Метою інвестиційного проекту розвитку ВАТ „Бердичівський пивоварний завод” є досягнення стійкого обсягу виробництва і реалізації пива на рівні 8 317 тис. дек. у рік і, у міру освоєння капіталовкладень, збільшення обсягу виробництва

і реалізації пива до 12 317 тис. дек. у рік. Вихід на зазначений обсяг реалізації планується в 2005 р. за рахунок підвищення якості і стійкості пива і розширення ринків збуту в результаті вдосконалення діяльності в області маркетингу. Для досягнення поставленої мети підприємству потрібно вирішити наступні задачі: • заміна існуючих установок новим більш ефективним високоякісним обладнанням; • освоєння і просування на ринок нових сортів пива; • перехід до використання нових видів тари; • проведення комплексу

маркетингових заходів щодо дослідження ринку і просування продукції. Особливостями і перевагами розглядаємого інвестиційного проекту у відповідності з поставленими цілями, є: • спрямованість на підтримку вітчизняного товаровиробника; • спрямованість на підвищення виробничо-технологічного потенціалу і конкурентноспроможності підприємства; • спрямованість на просування на ринки вітчизняних продуктів; • спрямованість на реконструкцію діючого виробництва.

Загальна потреба в інвестиціях визначена в24 млн.USD, що надаються у виді інвестиційного кредиту терміном на 5 років по ставці 17,5% річних із щорічною виплатою відсотків (наприкінці кожного року) і поверненням основної суми боргу наприкінці терміну. Графік фінансування проекту, виплати відсотків і повернення кредиту приведений у таблиці 3.

Таблиця 3 Графік фінансування проекту, виплати відсотків і повернення кредиту. Показники, млн. USD 2003 2004 2005 2006 2007 2008 Отримано кредит 20,0 4,0 Плата за кредит 3,85 4,2 4,2 4,2 4,2 Повернення кредиту 24,0 Підвищення рівня прибутковості ВАТ „Бердичівський пивоварний завод” ґрунтується на передбаченому

інвестиційним проектом розвитку підприємства збільшенні обсягів виробництва і реалізації продукції. Розподіл прибутку заводу і надходжень у бюджет, плановане відповідно до дійсного інвестиційного проекту, наведено в таблиці 4. Таблиця 4 Основні показника інвестиційного проекту. Найменування статті VII-XII I-VI VII-XII I-VI VII-XII I-VI VII-XII I-VI

VII-XII I-VI 2003 2004 2004 2005 2005 2006 2006 2007 2007 2008 Виручка (тис. $) пиво масових сортів 12250 12250 20377 20377 30177 30177 30177 30177 30177 30177 пиво дорогих сортів 9000 9000 14971 14971 22171 22171 22171 22171 22171 22171 Всього (тис.$) 21250 21250 35347 35347 52347 52347 52347 52347 52347 52347 Податки 531 531 884 884 1309 1309 1309 1309 1309 1309

Чистий об’єм продаж (тис.$) 20719 20719 34464 34464 51039 51039 51039 51039 51039 51039 Прямі ВАТрати (тис. $) пиво масових сортів 7756 7756 12901 12901 19106 19106 19106 19106 19106 19106 пиво дорогих сортів 6648 6648 11058 11058 16377 16377 16377 16377 16377 16377 Всього (тис.$) 14404 14404 23960 23960 35483 35483 35483 35483 35483 35483 ВАЛОВИЙ ПРИБУТОК 6315 6315 10504 10504 15556 15556 15556 15556 15556 15556

Загальні витрати (тис. $) Виробництво 2004 2004 2004 2004 2004 2004 2004 2004 2004 2004 Управління 438 438 438 438 438 438 438 438 438 438 Всього (тис.$) 2442 2442 2442 2442 2442 2442 2442 2442 2442 2442 Амортизація 0 211 351 1 069 1 069 1 069 1 069 944 944 944 Процентні платежі по кредитам 3850 4200 4200 4200 4200

Прибуток до виплати податків (тис. $) 3873 -188 7711 2793 12045 7845 12045 7970 12170 7970 Податок на прибуток 1355 -66 2699 978 4216 2746 4216 2789 4259 2789 ЧИСТИЙ ПРИБУТОК 2517 -122 5012 1815 7829 5099 7829 5180 7910 5180 Потік чистих засобів інвестиційного проекту розвитку заводу сформований на основі балансів одноразових і поточних доходів і витрат (активів і пасивів), надходжень у бюджет, виплат по кредитних зобов’язаннях

та ін наведено у таблиці 5. Грошові надходження від збуту продукції скоректовані на величину податку на додану вартість.