Вибір ринкової ніши аптеки №27

Зміст Вступ 1. Аналіз ринку фармацевтичної продукції в умовах України 1.1 Сучасний стан ринку фармацевтичної продукції. 1.2 Аналіз асортименту фармацевтичної продукції на ринку України. 1.3 Характеристика комерційного бізнесу в фармації і види фірм галузі України і тенденції розвитку. 2.

Аналіз господарської діяльності аптеки №2.1 Управлінське обслідування аптеки №2.2 Економічний аналіз аптеки №27. 3. Вибір ринкової ніши аптеки №27 в умовах жорсткої конкуренції. 3.1 Аналіз конкурентних переваг аптеки №3.2 Позиціонування аптеки на місцевому ринку. Висновки Перелік використаних джерел. Додатки РЕФЕРАТ При написанні даної дипломної роботи на тему "

Вибір ринкової ніши аптеки № 27 в умовах жорсткої конкуренції"" було використано таблиць 15, малюнків 8, додатків 3. Уся дипломна робота містить 68 аркушів. У дипломній роботі було використано джерел літератури. Основні законодавчі акти: 1. Закон України від 04.04.96 р. № 123/96-ВР «Про лікарські засоби»; 2. Закон України від 07.02.91 р. № 698-ХІІ «Про підприємництво» (із змінами та доповненнями);

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.07.98 р. № 1020 «Про порядок ліцензування підприємницької діяльності»; 4. Наказ Ліцензійної палати України з медичної та мікробіологічної промисловості від 16.07.96 р. № ЛП-19/69, зареєстрований у Мін'юсті України 25.07.96 р. за № 380/1405; 5. Постанова Кабінету Міністрів України від 04.01.99 р. № 6 "Про розміри і порядок зарахування плати за видачу і переоформлення ліцензій на здійснення деяких видів

підприємницької діяльності" (із змінами та доповненнями). Вступ На сьогоднішній день загальне становище ринку фармацевтичної продукції досить стабільне. Україна досягає приросту доходу від діяльності цієї галузі. Однак із поширенням розвитку фармацевтичного ринку значно швидше починає розвиватися конкурентна боротьба між вітчизняними та іноземними фармацевтичними компаніями на

Україні. З одного боку, це дає змогу визначитись на ринку України могутнім фірмам, котрі пропонують медпрепарати і створити конкурентні переваги товару для покращення його конкурентних переваг, а з другого - зостається проблема поповнення українського ринку фармації поганими ліками, не пройшовши українську реєстрацію. Для створення конкуруючої бази компанії повинні використовувати усі способи для покращення свого положення

на ринках фармації України. На сьогоднішній день ця галузь є одна з найприбутковіших, особливо якщо фірма міцно тримається на ринку медпрепаратів. Тому дана тема є актуальною. Метою даної роботи є стратегічне прогнозування ринку фармацевтичної продукції й визначення, яким чином можна збільшити й укріпити конкурентну позицію фірми, якщо вона вже займає своє положення на ринку. Необхідно визначити, які зміни у діях фірми призведуть до укріплення своєї

ринкової ніши. Прибуткова робота підприємства, одна з основних задач керівника і не зважаючи на всі зусилля менеджменту, далеко не завжди вдається зробити діяльність ефективною. Для цього є ряд причин. По - перше, в підприємстві може не вистачати внутрішніх ресурсів, так як частично ефективність праці підприємства залежить від його внутрішніх можливостей. По друге, підприємство підлягає впливу зовнішнього середовища, так як сили, які діють за підприємством

- це мікро середовище, постачальники, споживачі, посередники та інші. Макросередовище - економічне, політичне середовище, макросередовище політична, соціальна та економічна ситуація в країні. При цьому, саме підприємство в змозі впливати далеко не на всі перераховані чинники і щоб вести підприємство до вершини розквіту, а іноді і просто утримати своє місце на ринку керівникам необхідно володіти

інформацією про останні зміни всіх сил, які так або інакше можуть впливати на дільність фірми. Для цього відповідні спеціалісти повинні проводити аналіз ринку. Компанії в яких систематично проводять аналіз ринку, краще підготовлені до змін зовнішнього середовища. Зміни чинників можуть відкрити для компанії нові можливості, так і буде причиною серйозної погрози. Метою даної роботи

є дослідження основних тенденцій розвитку нових послуг у фармацевтичні галузі. Обслуговування являється однією з самих перспективних швидко розвиваючихся сфер економіки. В Україні сфера обслуговування випереджає сферу виробництва по темпам зросту і по явленню нових видів послуг та їх пристосування до споживачів. В сучасних умовах обслуговування дистрибуторами все більше впливає на торговлю товарами.

Збут медикаментів потребує все більш розвинутої сітки. Метою роботи є вивчення розвитку дистрибуторської сітки аптеки № 27, розробка заходів для удосконалення політики фірми, що регламентує цей сектор економіки. Аналіз ринку фармації його асортименту і видів послуг. Для вирішення задачі ми проаналізуємо як ведуть себе підприємства на ринку фармації.

Нам також необхідно з'ясувати, яким чином вони витримують таку жорстку конкуренцію і яку позицію має кожне підприємство навколо ринкового середовища. На прикладі аптеки № 27 ми визначимо яким чином необхідно укріплювати свої позиції у своїй ринковій ніші в умовах жорсткої конкуренції і яким чином можна збільшити прибуток аптеки. Розділ 1 Аналіз ринку фармацевтичної продукції 1.1

Сучасний стан світового і вітчизняного ринку фармацевтичної продукції Об'єм фармацевтичного ринку України в 2001 році становив 571,8 млн. доларів США (виробництво - 298,4, імпорт - 321, експорт - 47, 6 млн. доларів США). В 2002 році знову просліджу ється здатність функціонування фармацевтичного ринку (рис. 1.1). Причому ріст обсягу ринку в грошовому вимірі відбувся за рахунок продукції вітчизняних виробників:

+4,88% (-0,04%, відповідно, темп приросту обсягів продажу закордонних компаній). [ 43 ] Рис. 1.1 Помісячна динаміка України фармацевтичного ринку в 2001 році Розглядаючи співвідношення обсягів продажу між вітчизняних і закордонних виробників у динаміці, слід зазначити, що протягом третього і четвертого кварталів 2002 року питома вага продажу продукції

іноземних компаній почала поступово збільшуватися (Рис. 1.2) Рис. 1.2 Ринкові частки обсягів продажу вітчизняних і іноземних виробників на роздрібному сегменті фармацевтичного ринку України в 1999 і 2000 роках Аналіз ринку показує, що темп приросту реалізації перевищив аналогічний показник обсягів продажу і склав +11,52% для вітчизняних виробників

і +0,59% для іноземних (Рис. 1.3). Рис. 1.3 Реалізація упаковок у роздрібному сегменті України У таблиці 1.1 представлена структура імпорту, виражена у виді часткових внесків ведучих країн - виробників лікарських препаратів. Сформоване в 2000 році співвідношення обсягів продажу мало змінилося в 2001 році. Приблизно на 1% збільшилася питома вага засобів, зроблених у Німеччині, при збережені частки кількості реалізованих упаковок.

Пропорційно в грошовому і кількісному вимірі скоротилися частки препаратів російського і польського виробництва. Звертає на себе увагу збільшення питомої ваги проданих упаковок індійських препаратів на тлі збережених обсягів продажу, що супроводжувалося появою на ринку України великої кількості нових недорогих препаратів цієї країни. Таблиця 1.1 Частка продукції десяти ведучих країн-виробників готових лікарських препаратів на роздрібному

сегменті фармацевтичного ринку в 2000-2001 роках Країна Доля продукції в загальній структурі імпорту По обсягу продаж, % По кількості проданих упаковок, % По обсягу продаж:, % По кількості проданих упаковок, % 2000 2001 Німеччина 14,0 7,3 15,1 7,5 Індія 10,5 15,4 10,4 17,2 Угорщина 8,5 6,7 8,5 6,4

Франція 7,9 4,2 8,2 4,0 Словенія 7,0 5,9 7,4 6,5 Австрія 6,8 3,1 6,6 зд Польща 6,4 7,9 5,3 6,6 Росія 5,4 15,4 4,7 14,4 Болгарія 4,8 9,9 4,3 10,3 США 3,9 1,7 4,1 1,7 В таблиці 1.2 представлені передові фармацевтичні компанії по черзі зменшення рейтингової позиції і обсягів продажу (рейтинг 1). Перші 10 місць розподілилися між 5 вітчизняними і 5 закордонними виробниками. Інакше обстоїть ситуація з рейтингом по кількості проданих упаковок (рейтинг 2).

Усі лідируючі позиції належать українським підприємствам. Таблиця 1.2 Рейтинг виробників лікарських препаратів у 2001 році на фармацевтичному ринку України (роздрібний сегмент) Фармацевтичні компанії Рейтинг 1 Рейтинг 2 2000 2001 2000 2001 Дарниця 1 1 1 1 Борщаговський ХФЗ 2 2 2 2 КМП Київмедпрепарат 5 3 5 5

Авентіс 3 4 Фармак 7 5 3 3 Здоров'є, ФФ 4 6 4 4 Гедеон Ріхтер 6 7 Санофі-Сінтелабо 8 8 КРКА 9 9 Лек 10 10 Галичфарм 6 6 Київский вітамінний завод 7 7 Ліктрави 9 8 Вітаміни 8 9 Біостимулятор 10 10 Темпи приросту кількості реалізованих упаковок у клініко фармакологічних групах перевищили аналогічні показники обсягів продажу.

Значний ріст був обумовлений, насамперед, зниженням їхньої відносної вартості. Найбільш високі темпи росту, у порівнянні з 2000 роком, відзначені в таких групах, як В (Засоби, що діють на систему крові і гемопоез). У кількісному вираженні найбільше число проданих упаковок лікарських препаратів, як і в 2000 році, було в групах N (Засоби, що діють на нервову систему),

А (Засоби, що діють на систему травлення і метаболізм), R (Засоби, що діють на дихальну систему) і J (Противоінфекційні засоби для системного застосування)- Рис. 1.4 ПУ - частковий розподіл клініко- фармакологічних груп по кількості проданих упаковок; ТП — темп приросту показника в 2001 році в порівнянні з 2000р. Рис. 1.4 Кількість упаковок спожитих лікарських препаратів

і темпи приросту в 2001 році на роздрібному сегменті фармацевтичного ринку України Структура споживання лікарських засобів по клініко-фармакологічних групах з урахуванням належності до вітчизняних і іноземних виробників представлена на Рис. 1.5. Рис. 1.5 Структура споживання лікарських препаратів вітчизняних і іноземних виробників на роздрібному сегменті фармацевтичного ринку по фармакотерапевтическим групах

АТС у 2000 і 2001 роках Як видно з діаграми, збільшення обсягів продажу продукції вітчизняного виробництва в групах А, С, D, J, L, М, R, V супроводжувалося зменшенням обсягів реалізації лік закордонного виробництва. В інших групах показники темпів приросту мали одноіменний знак. Протягом 2000 року спостерігалось поступове зростання роздрібних цін на лікарські препарати (на тлі підвищення цін на продукти харчування, товари народного споживання).

Збільшення середньої ціни на препарати склало 26% у порівняльних цінах грудня 1999 року (Рис. 6). При цьому внутрішня структура ціни змінювалася нерівномірно. Препарати закордонного виробництва подорожчали на 14%, а лікарські засоби вітчизняних виробників на \%.[д4] Рис. 1.6 Динаміка змін середньої роздрібної ціни на лікарські препарати (ЛП) вітчизняного і іноземного виробництва в порівняльних цінах грудня 2000 року

Таким чином, для фармацевтичного ринку України минулий 2001 рік можна вважати відносно стабільним, протягом якого практично не змінився склад основних учасників. Залишається сподіватися, що 2002 рік не буде для ринку і країни в цілому роком потрясінь і несподіваних змін у гіршу сторону. Це особливо важливо для бізнесу і для нас з вами. .[ 40]

Таблиця 1.3 Фармацевтичні компанії світу - лідери світового фармацевтичного ринку за обсягом реалізації рецептурних лікарняних препаратів в першому півріччі 2001 року Компанія Обсяг реалізації в першому півріччі 2001 p млн. дол. США. Збільшеня обсягу реалізації порівнянно з першим півріччям 2000 р % 1 2 3 «Merck & Co» 8,376 + 19 «Pfizer» 7,706 + 21 «Glaxo Wellcome» 6,639 + 6 «Bristol-

Myers Squibb» 6,070 + 15 «Roche» 5,504 + 11 «Johnson & Johnson» 5,188 + 22 «Novartis» 5,031 + 5 «Lilly» 4,597 + 8 «American Home Products» 4,540 + 5 «Hoechst Marion Russel» 3,893 + 7 Порівняння показників прибутковості провідних фармацевтичних компаній світу є цікавими для порівняння з такими вітчизняними. Це дозволяє оцінити прибутковість національної фармацевтичної

індустрії з загальносвітовими показниками. Зважаючи на зазначене ми бачимо, що ринок фармації на Україні на сьогоднішній день відносно стабільний і для більш повного представлення про нього необхідно розглянути асортимент ринку фармацевтичної продукції на Україні. 1.2 Аналіз асортименту фармацевтичної продукції на ринку України У 2002 р. зареєстровано/перереєстровано 140 субстанцій, що складає 16,2% від загальної кількості

субстанцій, зареєстрованих (перереєстрованих) в Україні за станом на 01.01.2000 p і 10,4% від загальної кількості зареєстрованих (перереєстрованих) у 2001 р. лікарських засобів (табл. 1.4). Таблиця 1.4 Розподіл у 2002 р. лікарських засобів, зареєстрованих (перереєстрованих) в Україні, за лікарськими формами Назва Кількість у тому числі 1 2 3 Тверді лікарські форми 543 Пігулки 415 Капсули 85 Драже 28

Гранули 15 Рідинні лікарняні форми 164 Каплі 52 Сиропи 28 Аерозолі 28 Бальзами 16 Настої 14 Суспензії 14 Олії 5 Емульсії 4 Шампуні 3 М'які лікарняні форми 120 Мазі 38 Гелі 34 Креми 25 Суппозиторії 23 Лікарняні форми для ін'єкцій 173 Аерозолі, спреї 35 Субстанції 140 Лікарняна рослина сировина 23

Інші 136 Всього 1334 Готові лікарські засоби представлені переважно у твердих формах і лікарських формах для ін'єкцій, на які приходиться 46,4 і 14,8% усіх препаратів відповідно. Аналіз розподілу зареєстрованих/перереєстрованих у 2002р. лікарських препаратів по фармакологічних групах свідчить про те, що 34,4% складають лікарські засоби, що впливають на систему травлення і метаболізм; 22,2% - засоби, що діють на нервову систему;

18% - протимікробні і противопаразитарні препарати; 10,4% - засоби, що впливають на серцево-судинну систему. Серед зареєстрованих лікарських засобів переважають препарати-генерики, причому частка монопрепаратів складає 72,6%. Реєструється велика кількість препаратів, що містить ту саму діюче речовину. Так, зареєстровано (перереєстровано) відповідно 6

і 14 препаратів, що містять трамадол; 5 і 3 препарати на основі амоксициллина, 4 і 6 - на основі ацикловира; 4 і 5 монопрепаратов, що містять ципрофлоксацин і т.д. Ці дані свідчать, що зареєстровані (перереєстровані) в Україні лікарські засоби дублюються. Таким чином, насиченість ринку є в більшій мері кількісний, чим якісний, оскільки на українському фармацевтичному ринку багато сучасних

лікарських препаратів або не представлені, або представлені одиничними препаратами. [ 7 ] У 2001 році структура продажу у фармакотерапевтичних групах змінювалася нерівномірно (Рис.1.7). Найбільш високими темпами, у порівнянні з 2000 роком, йшов ріст споживання лік у групах В (Засоби, що діють на систему крові і гемопоез), G (Засоби, що діють на сечостатеву систему, полові гормони) і Н (Системні гормональні препарати, крім полових гормонів).

Скоротилися, у порівнянні з попереднім роком, обсяги продажу лікарських препаратів у групі N (Засоби, що діють на нервову систему) і в групі Р (Противопаразитарні засоби, інсектициди і репеленти). Якщо розглядати структуру споживання в абсолютних величинах, то лідерами за обсягами продажу як і раніше залишилися групи А (Засоби, що діють на систему травлення і метаболізм), J (Протиінфекційні засоби для системного застосування),

N (Засоби, що діють на нервову систему) і R (Засоби, що діють на дихальну систему). Рис. 1.7 Структура споживання лікарських препаратів у 2001 році на роздрібному сегменті фармацевтичного ринку України В Україні залишаються невирішеними проблеми, зв'язані з регулюванням обігу лікарських засобів. До їхнього числа відносяться, зокрема, експертиза і контроль реклами. Не вирішена також проблема реєстрації біологічно активних добавок, гомеопатичних

препаратів, розмежування рецептурних і без рецептурних лікарських засобів, регулярного відновлення переліку життєво необхідних лікарських засобів і т.д. Дотепер не розроблений механізм виключення неефективних препаратів з реєстру лікарських засобів України. [52] Фітопрепарати східної медицини поки що недостатньо знайомі вітчизняним лікарям, фармацевтам і пацієнтам, незважаючи на те, що велика їх частина присутня на фармацевтичному ринку

України вже близько 8 років. Медицина Сходу спирається на значно більш давні традиції, ніж медицина Європи. І, незважаючи на бурхливий прогрес сучасної фармакології, у світі дотепер користуються досвідом східної медицини. Так, у європейській медицині тільки недавно стали застосовувати препарати, що на Сході використовуються вже багато тисячоліть. Причому, якщо в західній фармації використовують екстракт листів рослини, то в східної - його насіння. Завдяки східній медицині загальновизнаними тепер стали

женьшень, оленячі панти, корінь півонії й ін. Препарати східної фітотерапії користуються багаторічним успішним досвідом для лікування хронічних захворювань лор-органів у дітей, а також такі фітокомпозиції, як фіточаї, фітобальзами, фітомазі й ін. Фітопрепарати і біологічно активні добавки (БАД) є невід'ємною частиною асортименту аптек і фармацевтичних фірм. Компетентність провізорів у питаннях обороту

і застосування БАД дозволить квалифікаційно забезпечувати населення якісною продукцією. Сьогодні в Україні поширенням БАД займаються в основному дистрибьютори. 45 Нераціональне харчування людини є причиною близько 40% захворювань. Лікування за допомогою спеціально розроблених раціонів харчування є одним з найбільш дорогих. Забезпечити фізіологічно повноцінне харчування покликані спеціальні харчові

продукти: дієтичні продукти, продукти лікувально-профілактичного призначення, продукти дитячого харчування, продукти харчування для спортсменів, біологічно активні добавки до їжі. Реєстрацію і контроль якості БАД в Україні здійснює санітарно-епідеміологічна служба. Відповідно до Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини» від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР вони проходять санітарно-гігієнічну експертизу — оцінку ймовірного негативного

впливу на здоров'я населення небезпечних факторів, шляхом дослідження харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, у ході яких установлюються критерії безпеки (показники і їх гранично припустимі рівні, зміст, концентрація й ін.). На жаль, не всі БАД, реалізовані в Україні, проходять санітарно-гігієнічну експертизу. Тому говорити про якість і безпеку такої продукції не можна.

Це насамперед характерно для БАД, що поширюються шляхом мережного маркетингу. Клінічні дослідження БАД необхідні для підтвердження раціональності їхнього застосування в Україні. Адже імпортовані в Україну БАДи, а їх сьогодні на ринку більшість, були розроблені для доповнення раціону харчування визначеної популяції населення, а не українців. Також у результаті клінічних досліджень визначаються показання

до застосування БАД, тому що анотації часто складаються виходячи з фармакологічної дії компонентів, а не результатів досліджень, що підтверджують визначену біологічну дію. Створює проблеми і невпорядкованість нормативно-правової бази. Наприклад, ведення реєстру харчових і біологічно активних добавок покладене на Державний комітет з контролю за якістю і безпекою лікарських засобів

і виробів медпризначення, не уповноважений вести такий реєстр. Тому визначити, чи дійсно пройшла БАД держконтроль, часом буває дуже складно. Необхідно розробити систему оцінки ефективності, контролю якості і правила проведення клінічних досліджень БАД. Питання, що вимагає першочергового рішення - упорядкування потоку БАД, що надходять в Україну, розробку рекомендацій з

їхнього прийому з обов'язковою вказівкою протипоказань до застосування. У вузах України немає жодної кафедри дієтології, тому лікарі-дієтологи - дуже велика рідкість. Але ж саме в їхній компетенції, з огляду на раціон харчування окремих пацієнтів, чи навіть категорій населення, розробляти рекомендації з застосування продуктів спеціального призначення, у тому числі і БАД. Більш 60 млн. американців не можуть обходитися без постійного вживання тих чи

інших харчових добавок. У грошовому еквіваленті ринок БАД у США оцінюється в 14 млрд. дол що складає близько 16% від загальних витрат на ліки. Щорічний приріст виробництва БАД у США досягає 20%. [46 ] Тому що в Україні немає офіційно затвердженої класифікації БАД, буде цікаво зупинитися на класифікації, яка прийнята в

Росії. Біологічно активні добавки умовно поділяють на дві великі групи — нутрицевтики і парафармацевтики. Нутрицевтики — незамінні харчові речовини їхні близькі попередники (каротиноїди, полінасичені жирні кислоти, мікро- і макроелементи, деякі незамінні амінокислоти і їхні комплекси, деякі моно- і дисахариди, харчові волокна). Функції нутрицевтиков - заповнення дефіциту незамінних харчових речовин,

підвищення неспецифічної резистентності організму до дії несприятливих екологічних факторів, індивідуалізація харчування людини відповідно віку, статі, інтенсивності фізичного навантаження, його біоритмам, фізіологічному стану й екологічній обстановці, детоксикація і спрямована регуляція метаболічних процесів в організмі, застосування в комплексі оздоровчих заходів при ряді хронічних захворювань. Парафармацевтики — продукти, що містять мінорні компоненти

їжі: органічні кислоти, біофлавоноїди. дубильні, фенольні з'єднання. їх дія спрямована на активацію і стимуляцію функцій окремих органів і систем у межах фізіологічних границь, регуляцію метаболічних процесів, регуляцію мікро біоценозу кишечнику, поліпшення адаптації до екстремальних умов. Парафармацевтики здебільшого є джерелами природних компонентів їжі, що частіше не володіють живильною цінністю.

Але по їх здатності м'яко регулювати функції окремих органів і систем вони також розглядаються як незамінні джерела харчування. [35 ] У залежності від джерела одержання сировини БАД можна класифікувати: • БАД, що містять продукти рослинного походження; • БАД, що містять продукти тваринного походження; • БАД, що містять продукти мікробіологічного синтезу (зубіотики); •

БАД, що містять продукти бджільництва; • БАД, що містять продукти хімічного синтезу. При продажі БАД деякі компанії намагаються вивести їх зі сфери дії законодавчих положень, що регулюють звертання лікарських препаратів. Іноді в рекламних заявах указують на явно лікарські властивості продукції, однак формулювання буває настільки ретельно продуманим, що важко вирішити, до якої категорії відноситься ця продукція.

Наприклад, «ретельно підібране сполучення липотропних інгредієнтів, що спалюють жири», «для стабілізації рівня цукру в крові», «стимулює кровообіг» і ін. Подібні заяви є головним болем для представників контролюючих органів, фармацевтів і лікарів. Частина цієї проблеми знаходиться у визначені правового статусу БАД. В Україні до біологічно активних добавок відносять речовини чи

їх суміші, що використовуються для додавання до раціону харчування спеціальних лікувальних чи лікувально-профілактичних властивостей. Обережне відношення до лікувальних чи лікувально-профілактичних властивостей БАД у країнах ЄС. Відповідно до постанови суду ЄС 1991 року продукція, яка володіє профілактичними чи лікувальними властивостями, є лікарським препаратом, відповідно до визначення ст. 1 Директиви Ради ЄС 65/65/ЕЕС, навіть якщо її звичайно вважають харчовим продуктом

і якщо вона по сучасним науковим даним не має який-небудь відомий терапевтичний ефект. При застосуванні БАД варто враховувати: • можливість виникнення побічних ефектів; • непередбачені взаємодії компонентів БАД з препаратами чи іншими БАД; • ризик передозування; • наявність у деяких БАД токсичних чи сильнодіючих речовин (відноситься до Бадів, які минули державну санітарно-гігієнічну експертизу); • використання екзотичних рослин, дія яких

на організм не вивчене; • можливий вплив БАД на ембріон і плід; • нечіткі рекомендації з прийому БАД; • застосування самих якісних БАД вимагає медичного контролю. Основні вимоги при застосуванні БАД у дітей 1 -3 років - вони не повинні містити консерванти, ароматизатори, стабілізатори, біологічно активні речовини, заборонені до застосування у дітей до 3 років.

Працівники санітарно-епідеміологічної служби не повинні допускати реалізацію через спеціалізовані магазини й аптеки БАД з минулим терміном придатності, при відсутності гігієнічного висновку. Питання про застосування БАД залишається відкритим. Незважаючи на низьку купівельну спроможність населення, ринок БАД розвивається -споживач робить свій вибір на їх користь.

Задача органів держконтролю забезпечити їх якість, а медиків і фармацевтів - правильне застосування^ 50] Комерційні аптеки торгують тільки готовими лікарськими формами, що відпускаються як за рецептом лікаря (так називаними рецептурними формами), так і без рецепту. Аптеки сьогодні не поспішають самі готувати ліки - зараз існують безліч більш ефективних готових форм. Крім того, мороки з готуванням лік багато, а ціна таких

препаратів настільки низька, що ледь покриває витрати на інгредієнти і роботу персоналу. На відміну від кіосків, аптечні пункти можуть торгувати як безрецептурними препаратами ( що відпускаються без рецепта лікаря), так і рецептурними. На ринку лікарських засобів, як і на ринку одягу, є поняття «мода». «Модний» препарат - це активно рекламований препарат (на жаль, не обов'язково ефективний).

Ті чи інші ліки можуть бути «у моді» два - три роки чи два - три місяці - в залежності від того, коли лікарі і хворі переконаються в його порівняно слабкій ефективності (на жаль, це неминуче). Тому за рекламою необхідно стежити і поповнювати асортимент активно рекламованими в даний час ліками і засобами гігієни. За оцінками операторів, економічно обґрунтований асортимент аптеки - 1,52 тис. найменувань. Деякі вважають, що досить мати не менш 800 позицій. [ h4 ]

З одного боку, цього цілком достатньо для задоволення попиту більшості споживачів, з іншого боку - не приходиться заморожувати засоби, закуповуючи неходові позиції. Не можна забувати, що в аптеку часто звертаються за дорогими препаратами для лікування специфічних хвороб (приміром, онкологічних захворювань, ендокринної патології), що пацієнт не ризикне здобувати в кіоску чи пункті. Тому такі ліки просто необхідно включити в асортимент.

В аптечному пункті (нагадаємо - він повинен розташовуватися при мед закладі) ліки, звичайно, купують після візиту до лікаря. Тому при формуванні асортименту необхідно враховувати профіль установи, у якому він розташований, і розширювати асортимент у цьому напрямку. Якщо, це хірургія, то крім лік, які можна купити в будь-якому кіоску, повинен бути добре представлений шовний і перев'язний матеріал, якщо кардіологія - то сердечнососудисті засоби

і т.д. Оптимальний асортимент аптечного кіоску на думку завідуючих складає 1,3-1,5 тис. найменувань. Менш чим з 400-500 фармпрепаратами в асортименті працювати, на думку більшості, просто недоцільно. В аптечному кіоску ліки часто купують мимохідь, по дорозі додому чи на роботу. Тому варто зробити акцент на препаратах для лікування найбільш розповсюджених захворювань, коли хворі, звичайно, не звертаються до лікаря, і купують ті ліки, назви яких добре відомі більшості споживачів,

вітаміни, або загальзміцнюючі препарати. Звідси ми робимо висновок, що в цілому ринок фармації на Україні достатньо повний по видах асортиментних позицій, однак, все ж мають місце незначні недоліки. Для з'ясування, як найбільш доцільно буде реалізувати ці позиції необхідно розглянути види бізнесу у цій галузі. 1.3 Характеристика видів комерційного бізнесу у фармацевтичній галузі України Роздрібна торгівля медикаментами - досить прибутковий вид бізнесу, тому що попит

є завжди, роздрібна націнка доходить до 40%, ПДВ платити не треба, сума офіційних платежів за дозвільні документи - усього біля 200дол.США, та й інші витрати невеликі. Але потрапити в ряди торговців здоров'ям не дуже просто. Цей бізнес пильно контролюється безліччю медичних і інших перевіряючих органів Іншими словами, «чужих тут не люблять» - якщо у вас немає знайомого чиновника

від медицини, вам доведеться дуже важко. Однак спробувати свої сили варто. Здавалося б, найпростіше почати з аптечного пункту чи кіоску. Але піти легким шляхом не вийде. Щоб відкрити, пункт чи кіоск доведеться спочатку відкрити аптеку. Цього вимагає існуюча дозвільна система. Відповідно до досить значного переліку нормативних документів аптека - це самостійна структура, а аптечні кіоски

і пункти - усього лише її структурні підрозділи. І тут вас буде очікувати не дуже приємний сюрприз. Витрати на відкриття дуже невеликої аптеки в 3-4 рази більше, ніж на відкриття пункту чи кіоску, а період окупності - біля двох років. Велика аптека може окупитися як за два роки, так і ніколи. Але починати кожному прийдеться з відкриття аптеки, і тільки потім ви зможете розширювати свою роздрібну мережу за рахунок

її підрозділів (кіосків і пунктів). Відкриття аптеки - це свого роду «вхідний квиток» в аптечний бізнес. Якщо стартових інвестицій досить лише для відкриття аптеки, свій перший пункт чи кіоск ви зможете відкрити приблизно через півроку після початку її роботи. Але краще все-таки не чекати півроку і починати створювати мережу негайно. Деякі роблять ще радикальніше. Відкривають аптеку в місці, де вона свідомо не окупить навіть самі мінімальні

інвестиції (при цьому заощаджують на оренді, ремонт робиться лише символічно). Відразу ж після цього створюють мережу аптечних кіосків, реєструють їх як структурні підрозділи аптеки, а саме «головне підприємство» негайно закривають на безстроковий ремонт. І спокійно працюють через кіоски. За словами аптекарів, півроку після відкриття першої точки - дуже символічна дата. Це свого роду момент істини, крапка ухвалення рішення -бути бізнесу чи ні.

Якщо за цей час виторг не досяг типових для регіону показників, то й у майбутньому вона навряд чи буде дуже рентабельною. А якщо аптека працює нормально, то приблизно через півроку її власник зможе, акумулюючи прибуток, відкрити аптечний кіоск. Відповідно, якщо в аптеці і кіоску справи підуть успішно, то наступну точку ви зможете відкрити вже через три наступні місяці. Цей «золотий ланцюжок» можна

і потрібно продовжувати. Але навіть якщо ви зупинитеся на аптеці і двох її структурних підрозділах (наприклад, кіоск і пункт), ваші сумарні витрати окупляться за півтора року (зазначте, сама по собі аптека окупиться в кращому випадку через два роки). Власне, витрати на відкриття аптеки - це усього лише одна зі статей витрат (правда, дуже значна) на відкриття аптечних пунктів

і кіосків. Витрати на оформлення документів, які дозволяють працювати у цій сфері залежать від того, що саме, як терміново, у якому районі і де конкретно ви хочете почати свій аптечний бізнес. Після того як ви знайшли приміщення, треба привести його у відповідність нормам і вимогам, перерахованим у наказі МОЗ України «Про твердження Інструкції із санітарно протиепідемічному режиму аптек» №149 від 14.06.93 м .[^6]

Наступний крок - одержати дозвіл від пожежної інспекції. Потім угоду оренди необхідно затвердити для початку в міському територіальному медичному об'єднанні, а далі - у місцевому відділені фонду Держмайна. Якщо ви не поспішаєте з відкриттям і цілком можете почекати один - два роки, то послуги цих організацій для вас безкоштовні. Потім необхідно одержати так називаний «Паспорт аптеки» стандартного зразка, який необхідно затвердити

в трьох інстанціях: у санепідемстанції, і райвиконкомі. Послуги санепідемстанції платні, оскільки ці організації проводять лабораторні дослідження. Офіційно за ці дослідження треба заплатити по 85 грн. кожній організації. Звертаємо вашу увагу, що суми приведені зі слів працюючих фармацевтичних фірм, оскільки співробітники санепідемстанції категорично відмовляються розмовляти з представниками преси про фінансові питання.

Після цього необхідно одержати ліцензію на роздрібну торгівлю медпрепаратами в Державному департаменті по контролю за якістю, безпекою і виробництвом лікарських засобів і виробів медичного призначення (створений на базі ліквідованих Комітету медичної і мікробіологічної промисловості і Національного агентства по контролю за якістю лік, продуктів харчування

і виробів медичного призначення). Для одержання ліцензії необхідно подати наступні документи: • копію свідчення про державну реєстрацію підприємства; • копію статутних документів; • копію довідки про внесення в ЄДРПОУ (Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України; усі копії повинні бути завірені нотаріально); • наказ про призначення завідуючого аптекою; • документи, що підтверджують рівень утворення і кваліфікації завідуючого (копія диплома

і копія свідчення про підвищення кваліфікації за останні п'ять років (копії завіряються нотаріусом); • санітарний паспорт на аптеку; • угоду оренди чи документи, що підтверджують право власності на приміщення. • Не забудьте і про неспецифічні процедури в податковій інспекції: • довідка про постановку на облік як платника податків (безкоштовно); • свідчення про реєстрацію ЕККА (безкоштовно); • свідчення про реєстрацію касової книги (безкоштовно); • торговий патент для торгівлі

ліками і вирооами медназначення; патент пільговий, коштує він 25 грн. на рік). Механізм одержання дозвільних документів для аптечного пункту такий же, щоправда з тією різницею, що угода оренди полягає з медичною установою. У цьому випадку мало просто «зацікавити» його керівництво -лікарям покладено турбуватися не тільки про себе, але і про інших. Тому, швидше за все, прийдеться зробити ремонт у деяких приміщеннях чи лікарні

і поліклініці і (чи) закупити для неї лік на деяку суму. Потім договір необхідно затвердити в міському територіальному медичному об'єднанні: це безкоштовно, але може зайняти два - три тижні. Крім стандартного сонму контролюючих організацій (податкова, товариство по захисту прав споживачів, пожежна інспекція) аптеки і їхнього підрозділу контролює санепідемстанція, інспекція по контролю за якістю лікарських засобів.

Крім того відповідно до постанови Кабінету Міністрів «Про твердження Порядку державної акредитації установ охорони здоров'я» №765 від 15.07.99 p усі медичні установи, включаючи аптеки і їхні підрозділи, повинні пройти акредитацію. Акредитацію проводить комісія Державного департаменту по контролю за якістю, безпекою і виробництвом лікарських засобів і виробів медичного призначення.

Умови акредитації визначені наказом вищевказаної організації №67 від 30.09.99 р. В результаті аптеці привласнюється одна з трьох категорій: вища, перша, друга (свого роду аналог кількості «зірочок» у готелях). Перевіряється і враховується усе: від правильності планування до якості обслуговування покупців. По оцінках операторів, таке задоволення обійдеться в 1,52 тис. дол. США (разом з послугами експертних організацій). Тому не дивно, що на сьогоднішній день, по неофіційним

даним, акредитацію пройшли біля сотні з більш ніж 15 тис. аптек, що працюють в Україні. • торговий патент (для торгівлі ліками і виробами медпризначення; патент пільговий, коштує він 25 грн. на рік). Механізм одержання дозвільних документів для аптечного пункту такий же, щоправда з тією різницею, що угода оренди полягає з медичною установою. У цьому випадку мало просто «зацікавити» його керівництво -лікарям покладено турбуватися не тільки

про себе, але і про інших. Тому, швидше за все, прийдеться зробити ремонт у деяких приміщеннях чи лікарні і поліклініці і (чи) закупити для неї лік на деяку суму. Потім договір необхідно затвердити в міському територіальному медичному об'єднанні: це безкоштовно, але може зайняти два - три тижні.