Квасоля звичайна кмин звичайний козельці лучні

Реферат на тему:

КВАСОЛЯ ЗВИЧАЙНА
КМИН ЗВИЧАЙНИЙ
КОЗЕЛЬЦІ ЛУЧНІ

КВАСОЛЯ ЗВИЧАЙНА
(фасоля)
Phaseolus vulgaris
 

Однорiчна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло прямостояче, розгалужене, невитке, до 80 см заввишки (у виглядi куща). Листки двочерешковi, трiйчастi. Квiтки бiлi, рожевi або лiловi, в пазушних китицях.

Цвiте у червнi - серпнi. Плід - біб.

Вирощують як харчову i лiкарську рослину.

Для виготовлення лiкарських препаратiв використовують стулки стручкiв (Cortex fructus Phaseoli vulgaris).

Стулки квасолi мiстять мiнеральнi i дубильнi речовини, клiтковину.
Галеновi препарати квасолi мають гiпоглiкемiчнi, антисептичнi, дермотонiчнi сечогiннi, гiпотензивнi властивостi.

Застосовують при цукровому дiабетi, гiпертонiчнiй хворобi, запаленні нирок.

Внутрiшньо - вiдвар стулок (20 г подрiбнених сухих стулок на 1 л окропу, кип'ятити 3 години), пити по 100 мл 5 разiв на день. При цукровому дiабетi кращий ефект досягається за комбiнованого застосування сумiшi із трав (стулок квасолi, насiння льону, листя чорницi, кропиви дводомної, корiння кульбаби (порівну).

КМИН ЗВИЧАЙНИЙ
(ганус, дикий аніс, кемiнь мог, кмин польовий,
кмино, тмин, тмiн)
Carum carvi

Дворiчна трав'яниста рослина родини зонтичних. Стебло голе, вiд середини розгалужене, до 90 см заввишки. Листки черговi, довгастi, 2-3-перистi, кiнцевi частки у них лiнiйнi, закiнчуються коротким м'яким вiстрям. Квiтки дрiбнi, двостатевi, бiлi або рожевi, у складних зонтиках. Цвiте у червнi - липнi. Плід - двосiм'янка. Плоди дозрiвають у липнi - серпнi.
Росте на луках, узлiссях, лiсових галявинах, вирощується як пряна рослина.
Для лiкарських потреб заготовляють насiння кмину, коли плоди перших зонтикiв побурiють.

Плоди кмину звичайного мiстять ефiрну i жирну олiї, флавоноїди (кверцитин, кемпферол), вiтамiни, мiнеральнi речовини, терпеноїди.

Галеновi препарати кмину мають бактерицидну, анестезуючу, жовчогiнну, спазмолiтичну, вiдхаркувальну, протизапальну дiю.

Препарати кмину застосовують при атонiчних запорах, холециститах, метеоризмi, набряках, для стимуляцiї виділення молока у матерiв-годувальниць, збудження апетиту, зменшення процесiв бродiння у кишечнику.

Внутрiшньо - настiй плодів кмину (20 г подрiбненого насiння на 200 мл окропу) пити по 50 мл тричі на день до їди. Кминкову олiю (10 г подрiбнених плодiв на 50 мл оливкової олiї, настоювати 20 днiв) приймати по 2 краплi на грудочку цукру тричі на день.

Зовнiшньо - розчин кминкової олiї у рафiнованiй соняшниковiй олiї (2:100) служить для розтирань грудей при простудних захворюваннях.

КОЗЕЛЬЦІ ЛУЧНІ
(божонок)
Tragopogon pratensis

Дворiчна трав'яниста рослина родини айстрових. Стебло пряме, розгалужене, до 120 см заввишки. Листки черговi, сидячi, лiнiйнi, цiлокраї, до основи - розширенi. Квiтки язичковi, яскраво-жовтi, з чорно-фiолетовими пиляками, в кошиках. Цвiте у травнi - червнi. Плід - сiм'янка з довгим носиком.
Росте у Карпатах на луках.
З лiкувальною метою заготовляють траву i корiння. Корiння викопують восени.
Рослина мiстить бiлки, вiтамiни, iнулiн, гiркий молочний сік, макро-та мiкроелементи, крохмаль.
Галеновi препарати козельцiв лучних мають антисептичнi, сечогiннi, протизапальнi, вiдхаркувальнi, ранозагоюючi властивостi.
Застосовують при набряках, запальних процесах дихальних шляхiв, жовчнокам'янiй i нирковокам'янiй хворобах, сверблячцi. Мiсцево - при дерматитах, гнiйних ранах i виразках. Кориснi козельцi i як їстивна рослина.
Внутрішньо - вiдвар корiння козельців (1 д ложка сировини на 200 мл окропу, варити 10 хв, настоювати 2 год) приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день. Стебла рослини придатнi для їжi в сирому видi.
Зовнiшньо - вiдвар корiння козельцiв (1:20) служить для промивання ран i виразок, при екземi, фурункулах. Можна накладати також i свiже подрiбнене листя рослини на рани.