Анализ оборачиваемости оборотных средств (укр)

Аналіз оборотності грошових оборотних коштів Будь-який бізнес, як відомо, починається з наявності грошей, які перетворюються в ресурси для виробництва. Потім із виробничої форми оборотний капітал перетворюється на товар­ну, а на стадії реалізації— на грошову. Рух оборотного капіталу пов'язаний з такими основними господарськими операціями: а закупки, унаслідок яких збільшуються запаси сировини, матеріалів, кредиторської заборгованості; а виробництво,

яке веде до зростання дебіторської заборго­ваності і кількості грошей у касі та на поточному рахунку. Усі ці операції багато разів повторюються, постійно супрово­джуючись грошовими надходженнями і грошовими виплатами. Однією з умов фінансового розвитку підприємства є надходжен­ня грошових коштів. Проте надмір коштів на підприємстві свід­чить про те, що реально підприємство

ризикує зазнати збитків, пов'язаних з інфляцією та знеціненням грошей, а також із втра­ченою можливістю вигідного їх розміщення. Для оцінки достат­ності коштів, необхідних для виробничої діяльності підприємст­ва, розраховують тривалість періоду обороту: Т0 = [середні залишки коштів] • Д : [оборот коштів за період]. Для визначення середнього обороту використовується креди­тний оборот за поточним рахунком.

Якщо підприємство значну частину розрахунків проводить через касу, то витрати коштів по касі треба додати до кредитного обороту поточного рахунку. Аналіз руху грошових коштів за видами діяльності здійснює­ться за даними форми 3 «Звіт про рух грошових коштів», яка розро­блена на основі П(С)БО № 4 «Звіт про рух грошових коштів». У цьому звіті міститься інформація про грошові потоки під­приємства за звітний період.

Грошові потоки — це надходження і вибуття грошей (коштів) та їх еквівалентів. Грошові кошти — це кошти в касі та на поточному рахунку в банку, які можуть бути використані для поточних операцій. Еквіваленти коштів — це короткострокові фінансові інвести­ції, які можуть бути вільно конвертовані в певну суму грошей і мають незначний ризик щодо зміни вартості. Такими еквівален­тами

є високоліквідні інвестиції в цінні папери на строк, що не перевищує 3 місяці (казначейські векселі, депозитні сертифікати). Рух коштів відображається у звіті за трьома видами діяльнос­ті: операційної, інвестиційної та фінансової. Аналіз руху коштів у розрізі окремих видів діяльності підпри­ємства дає можливість оцінити, з яких джерел надійшли ці кош­ти, які напрямки їх використання, чи вистачає власних оборотних коштів підприємства для

інвестиційної діяльності. Аналізуючи рух коштів за видами діяльності, можна додатково відповісти ще й на такі запитання: чи може підприємство розрахуватись за своїми поточними зобов'язаннями? чи вистачить одержаного прибутку для обслуговування поточної діяльності підприємства? Операційна діяльність підприємства — це основний вид дія­льності, що характеризується рухом коштів від реалізації проду­кції (товарів, послуг), від надання права користування активами (оренда, ліцензії),

сплати постачальникам, виплат працівникам тощо. Згідно з П(С)БО №4 інформація про рух коштів у результаті операційної діяльності може бути одержана із застосуванням прямого або непрямого методів. За застосування прямого методу для визначення суми чистого надходження (чистої витрати) коштів у результаті операційної діяльності у звіті послідовно наводяться всі основні статті надхо­джень та витрат, різниця яких показує збільшення або зменшення коштів.

Непрямий метод передбачає визначення суми чистого надхо­дження (чистої витрати) в результаті операційної діяльності че­рез послідовне коригування показника прибутку (збитку) від зви­чайної діяльності до оподаткування, наведеного у звіті про фінансові результати. Коригування здійснюється з метою враху­вання впливу: - змін у складі запасів, операційної дебіторської та кредитор­ської заборгованості; - негрошових операцій; - доходів і витрат, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.

Складання звіту про рух коштів згідно з П(С)БО № 4 передба­чає використання непрямого методу. Отже, інформація про рух коштів внаслідок операційної дія­льності може бути виконана за даними облікових регістрів або послідовним коригуванням статистичного звіту про фінансові ре­зультати. Аналіз руху коштів передбачає розрахунок передовсім сум надходжень та витрат у розрізі окремих видів діяльності, визна­чення загального залишку коштів на підприємстві за звітний пе­ріод, порівняння даних

звітного періоду з попереднім, вивчення причин зменшення надходжень і збільшення витрат. Аналіз руху коштів починається з визначення суми коштів, одержаних у результаті операційної діяльності підприємства (розділ 1 форми 3). Для цього за даними ф. 1, ф. 2, приміток до балансу та звіту про фінансові результати необхідно визначити прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування (чистий прибуток до оподаткування

і заліку результатів надзви­чайних подій, який відображається в рядку 170 ф. 2). Після цього провадиться його послідовне коригування на: — амортизацію необоротних активів (амортизаційні відраху­вання щодо матеріальних та нематеріальних необоротних акти­вів, які нараховано протягом звітного періоду). Оскільки нараху­вання амортизації основних засобів і нематеріальних активів зменшує прибуток підприємства, але не призводить до витрати його коштів, то

сума амортизації додається до прибутку; — збільшення (зменшення) забезпечень, тобто на зміни в складі забезпечень наступних витрат і платежів, які не пов'язані з інвес­тиційною та фінансовою діяльністю (у графі «йадходження» — збільшення, у графі «видаток» — зменшення). Ця сума збільшує витрати звітного періоду, які, проте, не є витратою коштів. Тому ця сума додається до прибутку.

Для її визначення за даними 2-го розділу пасиву балансу порівнюють суми на кінець звітного пе­ріоду (гр. 4) із сумою на початок цього періоду (рядок 430); — прибуток від нереалізованих курсових різниць, тобто на прибуток від курсових різниць, що виникає внаслідок перерахун­ку статей балансу в іноземній валюті. Нереалізовані курсові різ­ниці, які пов'язані з перерахунком сум статей в іноземній валюті, відображаються в балансі на кінець звітного періоду.

На цій стат­ті враховуються курсові різниці, пов'язані з перерахунком статей дебіторської та кредиторської заборгованості в іноземній валюті, з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також із перера­хунком залишку коштів у іноземній валюті. Оскільки зміну ва­лютних курсів не пов'язано з рухом коштів, урахування таких курсових різниць дає змогу уникнути завищення або занижен­ня коштів у процесі операційної діяльності підприємства внас­лідок

переоцінки неопераційної дебіторської або кредиторсь­кої заборгованості в іноземній валюті. Дані для відображення цієї суми у формі 3 беруть з приміток до звіту про фінансові результати, де зазначається, що дохід від курсових різниць, пов'язаних з перерахунком коштів у іноземній валюті, стано­вив, наприклад, 4 тис. грн, а втрати від аналогічних курсових різниць — 2 тис. грн. Отже, прибуток від нереалізованих кур­сових різниць (2 тис. грн) відраховується з прибутку від

зви­чайної діяльності; — збиток (прибуток) від неопераційної діяльності, тобто на збитки і прибутки від володіння (дивіденди, відсотки) фінансо­вими інвестиціями та від їх реалізації— продаж основних засобів нематеріальних активів та інших довгострокових активів. Інфор­мація за даною статтею також відображається в примітках до зві­ту про фінансові результати, де наводяться такі, наприклад, дані: підприємство продало основні фонди вартістю 196тис.

грн за 200 тис. грн, одержало відсотки від інвестицій у боргові цінні па­пери — 2 тис. грн. Тоді прибуток від інвестиційної діяльності становитиме (200-196) + 2 = 6 тис. грн. Ця сума буде відобража­тись у рядку 050 звіту про рух коштів, а оскільки цей прибуток не пов'язаний з операційною діяльністю, то його слід відрахувати від загальної суми прибутку від звичайної діяльності; — витрати на сплату відсотків, нарахованих протягом звітно­го періоду.

Так, у звіті про рух коштів передбачено окрему стат­тю «Сплачені відсотки», що відображає витрату коштів на сплату відсотків за фінансовими зобов'язаннями. Нараховані відсотки, які зменшують прибуток, але можуть не збігатися із сумою ре­ально сплачених відсотків, необхідно додати до операційного прибутку. Необхідна інформація до цієї статті подається в при­мітках до фінансового звіту (примітка № 6, стаття

«Відсотки за позиками»). Після розрахунків руху коштів за перерахованими статтями 1-го розділу ф. З розраховується перший показник руху кош­тів у результаті операційної діяльності: прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах. Для аналізу цього показника складається аналітична таблиця (табл. 8.10). РОЗРАХУНОК І АНАЛІЗ ПРИБУТКУ ВІД ОПЕРАЦІЙНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ ДО ЗМІНИ В ЧИСТИХ АКТИВАХ, тис. гри Показник Звітний період Попередній період Зміна Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування 120 ПО 10 Коригування на: а) амортизацію необоротних активів 140 119 21 б) зменшення забезпечень -6 -6 — в) прибуток від нереалізованих курсових різниць -2 -2 — г) прибуток від неопераційної діяльності -6 6 — - д) виплати на сплату відсотків 6 5 1 Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих

активах 252 220 32 Далі, в процесі аналізу руху коштів необхідно визначити кош­ти від операційної діяльності з урахуванням змін в оборотних ак­тивах підприємства. Для цього необхідно проаналізувати 2-й роз­діл балансу «Оборотні активи» (табл. 8.11). Так, наприклад, з табл. 8.11 випливає, що для придбання запа­сів було витрачено коштів у сумі 258 тис. грн. Ця сума відобра­жається в рядку 080 звіту про рух коштів у графі «видаток».

Аналізуючи дебіторську заборгованість підприємства, мож­на зробити висновок, що ця заборгованість за звітний період зменшилась, але може виникнути й така виробнича ситуація, коли дебіторська заборгованість за певний період зросте, тобто підприємство не одержить певної суми грошей (перевищення суми дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду порівняно з його початком). Тоді з прибутку від операційної діяльності відраховується: [Сума збільшення запасів] + [сума збільшення

дебіторської заборгованості]. Отриманий результат слід також відображати в рядку 080 гра­фи «видатки» (ф. 3). АНАЛІЗ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ І ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ, тис. гри Статті балансу На початок звітного періоду На кінець звітного періоду Зміна І. Запаси: 1 . Виробничі запаси 400 450 50 2. Незавершене виробництво 10 60 50 3. Готова продукція 20 78 58 4.

Товари 1300 1400 100 Усього 1730 1988 258 II. Поточна дебіторська заборго­ваність: 1 . За товари, роботи та послуги 300 320 20 2. За розрахунками з бюджетом 7 — -7 3. За виданими авансами 35 12 -23 4. Інша 20 3 -17 Усього 362 335 -27 Відраховуються з прибутку від операційної діяльності й ви­трати майбутніх періодів, суму яких відображено в 3 розділі ак­тиву балансу табл. 8.1 (70 - 50 = 20).

Цю інформацію заносять у звіт про рух коштів (рядок 090). У графі «надходження» відобра­жається зменшення, а в графі «видатки» — збільшення у складі витрат майбутніх періодів. Далі аналізуються зміни в складі поточних операційних зо­бов'язань (ф. З, рядок 100). З метою аналізу змін у складі поточ­них активів необхідно користуватись інформацією балансу в 4-му розділі «Поточні зобов'язання», а також у примітках до ба­лансу.

У графі «надходження» відображається зменшення, а в графі «видаток» — збільшення у статтях розділу балансу «Пото­чні зобов'язання» (крім статей «Короткострокові кредити бан­ків», «Поточні зобов'язання за рахунками з учасниками» та ін­ших зобов'язань, не пов'язаних з операційною діяльністю). Зрос­тання кредиторської заборгованості протягом звітного періоду означає лише нарахування заборгованості, а не фактичну витрату коштів. Отож, суму збільшення кредиторської заборгованості слід додати до прибутку

від операційної діяльності. Зменшення відра­ховується з операційного прибутку, бо зменшення суми креди­торської заборгованості означає, що у звітному періоді було пога­шено не лише кредиторську заборгованість, нараховану в цьому пе­ріоді, а також і певну частину заборгованості за попередній період. Аналіз зміни поточних зобов'язань починається передовсім з аналізу розрахунків з бюджетом за даними рахунку «Розрахунки з бюджетом», які подано в примітках до балансу (№ 4).

Тут наво­дяться такі дані: сальдо на початок року, нараховано, сплачено, сальдо на кінець року за видами розрахунків: а податок на прибуток; а податок на додану вартість; а інші податки. У форму 3 (рядок 100) заносять такі дані: сальдо на кінець зві­тного періоду мінус податок на прибуток (у нашому прикладі — 52 грн) порівнюється із сальдо на початок звітного періоду мінус податки на прибутки (у нашому прикладі — 180 грн).

Результат від­носять до загальної величини зміни поточних зобов'язань (128 грн). Ця сума відображається в табл. 8.12. Аналіз інших статей поточних зобов'язань здійснюється, як уже зазначалося, за даними балансу (розділ 4 «Поточні зобов'я­зання»). Для цього складають аналітичну таблицю (табл. 8.12) або беруть розрахунки аналітичного балансу. Таблиця 8.12 АНАЛІЗ ЗМІН ПОТОЧНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ, тис. грн

Поточні зобов'язання На початок звітного періоду На кінець звітного періоду Зміна 1. Кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги 250 "* 225 -25 2. Поточні зобов'язання за роз­рахунками: — з одержаних авансів 50 ПО 60 — з бюджетом 180 52 -128 — з позабюджетних платежів 3 4 1 — зі страхування 7 3 -4 — з оплати праці 18 10 -8 — інші поточні зобов'язання 10 — 10 Усього 518 404 -114

Зменшення поточних активів слід додати до операційного прибутку. І нарешті, інформацію про збільшення (зменшення) доходів майбутніх періодів для відображення у формі 3 беруть з балансу (розділ 5 «Доходи майбутніх періодів»). Так, у нашому прикладі доходи майбутніх періодів збільшились на 60 тис. грн (110 - 50). Ця сума буде збільшувати кошти від операційної діяльності

і ві­дображатиметься у формі 3, рядок 110. Розрахувавши і проаналізувавши суми на всіх названих вище статтях, можна перейти до визначення загальної суми коштів від операційної діяльності. Аналіз цих сум здійснюється за допомогою порівняння даних звітного періоду з попереднім, розраховуються зміни й вивчаються причини, які спричинилися до зменшення коштів операційної діяльності у звітному періоді (табл. 8.13). Таблиця 8.13

РОЗРАХУНОК І АНАЛІЗ ГРОШОВИХ КОШТІВ ВІД ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, гне. гри Показник За звітний період За попередній період Зміна 1. Прибуток від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах 252 220 32 2. Збільшення оборотних активів -258 -200 -58 3. Збільшення витрат майбутніх періодів -20 -40 20 4. Зменшення поточних зобов'язань 104 100 4 5. Збільшення доходів майбутніх періодів 60 40 20

Грошові кошти від операційної діяльності 138 120 18 Для визначення чистого руху грошових коштів від операцій­ної діяльності необхідно відрахувати сплачені відсотки та спла­чений податок на прибуток (рядки 130 і 140 ф. 3), тобто в нашому прикладі 138 - 9 - 26 = 103. Ця сума відображається в рядку 150 ф. З і визначає «Чистий рух коштів від надзвичайних подій».

На цій статті відображають відповідні надходження або витрати ко­штів, які пов'язані з надзвичайними подіями, за відрахуванням оплачених відсотків та податків на прибуток. Стаття «Рух коштів від надзвичайних подій» ф. З відображає надходження і витрати грошових коштів, які пов'язані з надзви­чайними подіями в процесі операційної діяльності. Прикладом руху коштів унаслідок надзвичайних подій

є: • надходження від страхових компаній як компенсація збитків від пожежі; • надання допомоги працівникам, які постраждали внаслідок стихійного лиха. На цій статті відображаються тільки надходження та витрати коштів унаслідок надзвичайних подій, пов'язаних з операційною діяльністю, оскільки такі статті є і в складі інвестиційної або фі­нансової діяльності. Так, у нашому прикладі рух коштів від надзвичайних подій становив за графою «надходження» — 2 тис.

грн, за графою «видаток» — 7 тис. грн (рядок 160). Отже, за звітний період чисті надходження коштів від опера­ційної діяльності становлять 103 + 2 - 7 = 98 тис. грн. За попередній період: кошти від операційної діяльності — 120 тис. грн; сплачені відсотки — 7 тис. грн; сплачені податки на прибуток — 28 тис. грн; усього чистого надходження коштів від операційної діяльнос­ті — 85 тис. грн. Наступним етапом аналізу

є визначення й аналіз руху коштів від інвестиційної діяльності. Інвестиційна діяльність, як відомо, — це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошей (коштів). Приклади руху коштів внаслідок інвестиційної діяльності: • платежі, пов'язані з придбанням основних

засобів і немате­ріальних активів; • надходження коштів від продажу необоротних активів; • надання позик іншим підприємствам; • надходження коштів від фінансових інвестицій (дивіденди, відсотки). Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається на основі аналізу змін у статтях розділу балансу «Необоротні ак­тиви» та в статті «Поточні фінансові інвестиції». Результати та­кого аналізу відображаються на відповідних

статтях 2-го розділу звіту про рух коштів (ф. 3). На статті «Реалізація фінансових інвестицій» відображаються суми грошових надходжень від продажу акцій чи боргових зо­бов'язань інших підприємств. У нашому прикладі — 100 тис. грн (ряд. 180). Стаття «Реалізація необоротних активів» (ряд. 190) відобра­жає суму коштів, які надійшли від продажу основних засобів (у нашому прикладі — 110 тис.

грн), нематеріальних активів та інших довгострокових необоротних активів (крім фінансових ін­вестицій). Стаття «Реалізація майнових комплексів» (ряд. 200) відобра­жає надходження коштів від продажу дочірніх підприємств за відрахуванням коштів та еквівалентів, які було реалізовано у складі майнового комплексу. На статтях «Отримано відсотки» та «Отримано дивіденди» (ряд.

210 і 220) відображаються надходження коштів у вигляді відсотків за грошові аванси, позик, наданих іншим сторонам (у нашому прикладі — 6 тис. грн), а також грошові надходження у вигляді дивідендів (у нашому випадку — 3 тис. грн) і часток уча­сті в спільних підприємствах. Стаття «Інші надходження» (ряд. 230) відображає надходжен­ня коштів від повернення авансів та позик, наданих іншим сторо­нам, надходження коштів від ф'ючерзних та форвардних контра­ктів, опціонів, контрактів

«своп». У нашому прикладі інші над­ходження становили 35 тис. грн. На статті «Придбання фінансових інвестицій» (ряд. 240) відо­бражаються виплати коштів для придбання акцій або боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток участі у спільних підприємствах — 50 тис. грн. Стаття «Придбання необоротних активів» (ряд. 250) реєструє: виплати коштів для придбання основних засобів, нематеріальних активів та

інших необоротних активів (крім фінансових інвести­цій). У нашому прикладі такі витрати становили 730 тис. гри. На статті «Придбання майнових комплексів» показують гроші, які було сплачено за придбані інші господарські підприємства. Стаття «Інші платежі» (ряд. 270) відббражає аванси та грошо­ві позики, надані

іншим сторонам. Виплати коштів реєструються за тими самими напрямками, що й за рядком 230. На статті «Чистий рух коштів від надзвичайних подій» пока­зують різницю між сумою грошових надходжень та витрат, пов'язаних із звичайною інвестиційною діяльністю. Стаття «Рух коштів від надзвичайних подій» (ряд. 290) відо­бражає надходження або витрати коштів, пов'язаних з надзви­чайними подіями в процесі інвестиційної діяльності.

На статті «Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності» (ряд. 300) показується результат руху коштів від інвестиційної діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій. У нашому прикладі чистий рух коштів від інвестиційної діяльності становив 529 тис. грн. Розрахунок і аналіз коштів від інвестиційної діяльності можна зробити з допомогою аналітичної таблиці 8.14. Таблиця 8.14 РОЗРАХУНОК І АНАЛІЗ КОШТІВ ВІД ІНВЕСТИЦІЙНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ, тис. гри Показник Па початок звітного періоду На кінець звіт­ного періоду Зміна А 1 2 3 1. Реалізація фінансових інвестицій 100 95 -5 2. Реалізація необоротних активів 110 80 -ЗО 3. Отримані відсотки 6 6 — 4. Отримані дивіденди 3 3 — 5. Інші надходження 35 40 5 6. Придбання фінансових інвестицій -50 -45 -5 7.

Придбання необоротних активів -730 -600 - 130 8. Надходження коштів від надзви­чайних подій -12 -10 -2 Усього коштів від інвестиційної діяльності 529 431 97 Наступним етапом аналізу звіту про рух коштів є визна­чення руху коштів унаслідок фінансової діяльності, тобто ана­лізу 3 розділу звіту. Для цього необхідно аналізувати зміни у статтях балансу розділу «Власний капітал» та статтях, пов'яза­них із фінансовою діяльністю, наведених у 2 розділі балансу «Забезпечення

наступних витрат і платежів», 3 розділі «Довго­строкові зобов'язання», розділі 4 «Поточні зобов'язання». Це, зокрема, статті: «Короткострокові кредити банків» (рядок 500); «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями» (рядок 510); «Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками» (ря­док 590). Розглянемо і проаналізуємо зміст окремих статей 3-го розділу звіту про рух грошових коштів. На статті «Надходження власного капіталу» (ряд. 310 ф.

3) ві­дображають надходження коштів від розміщення акцій та інших операцій, які ведуть до збільшення власного капіталу (у нашому прикладі — 337 тис. грн). Стаття «Отримані позики» (ряд. 320 ф. 3) показує надходжен­ня коштів унаслідок утворення боргових зобов'язань (позик, век­селів, облігацій, а також інших видів короткострокових і довго­строкових зобов'язань, не пов'язаних з операційною діяльністю).

У нашому прикладі — 220 тис. грн. Стаття «Інші надходження» (ряд. 330 ф. 3) відображає суму коштів, які пов'язані з фінансовою діяльністю. Стаття «Погашення позик» (ряд. 340 ф. 3) має відображати виплати грошових коштів для погашення позик. У нашому при­кладі ця сума становить 70 тис. грн. «Сплачені дивіденди» (ряд. 350 ф. 3) на підприємстві ста­новили 35 тис. грн.

Для визначення суми за цією статтею необ­хідно зробити розрахунок: рядок 590 балансу «Розрахунки з учасниками на початок звітного періоду» (ЗО тис. грн) + «сума сплачених дивідендів» (рядок 140 ф. 4) (40 тис. грн) - рядок 590 балансу «Розрахунки з учасниками на кінець звітного пе­ріоду» (35 тис. грн). На статті «Інші платежі» (ряд. 360 ф. 3) показують суму кош­тів, яку було використано для викупу раніше випущених акцій підприємства, суму виплат коштів орендарю для погашення за­боргованості за фінансовою

орендою та інші платежі, пов'язані з фінансовою діяльністю. Ця сума становила 10 тис. грн. На статті «Чистий рух коштів від надзвичайних подій» пока­зують різницю між сумою грошових надходжень та витрат від звичайної фінансової діяльності (р. 310 + р. 320 - р. 340 - р. 350 р. 360). Стаття «Рух коштів від надзвичайних подій» (ряд. 380 ф. 3) відображає надходження або витрату коштів, які пов'язані з над­звичайними подіями в процесі

фінансової діяльності. У нашому випадку 4 тис. грн. Стаття «Чистий рух коштів від фінансової діяльності» (ряд. 390 ф. 3) показує результат руху коштів від фінансової дія­льності, з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій (ря­док 370 + рядок 380 ф. З і табл. 8.15). Отже, визначивши суми коштів від усіх видів діяльності під­приємства, необхідно розрахувати та проаналізувати чистий рух коштів за звітний період (табл.

8.16). Таблиця 8.15 АНАЛІЗ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ ВІД ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, гне. грн Показник На початок звітного періоду На кінець звітного періоду Зміна А 1 2 3 1 . Надходження власного капіталу 337 332 -5 2. Отримані позики 220 200 -20 3. Погашення позик -70 -80 + 10 4, Сплачені дивіденди -35 -45 + 10 5. Інші платежі -10 -5 -5 6.

Чистий рух коштів від надзви­чайних подій (р. 1 + р. 2 - р. 3 р.4-р.5) 442 402 -40 7. Рух коштів від надзвичайних подій 4 6 2 Чистий рух коштів від фінансової діяльності 446 408 44 Таблиця8.1б АНАЛІЗ РУХУ КОШТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ЗА ЗВІТНИЙ ПЕРІОД, тис. грн Показник За звітний період За поперед­ній період

Зміна А 1 2 3 1. Чистий рух коштів від операційної діяльності 98 85 13 2. Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності -529 -431 98 3. Чистий рух коштів від фінансової ді­яльності 446 408 38 Усього чистого руху коштів 15 56 -41 4. Залишок коштів на початок року (ря­док 230 + рядок 240 балансу) 190 175 15 5. Вплив зміни валютних курсових рі­зниць на залишок коштів

і 1 — 6. Залишок коштів на кінець року (рядок 400 + 410 + 420 звіту про рух грошових коштів (ф. № 3). Таку саму суму відоб­ражено і в рядку 230 + 240 балансу. 206 232 -26 Проаналізувавши рух коштів за даними ф. 4, необхідно про­аналізувати показники оборотності коштів, основними з яких є: 1. Мінімальна сума грошей, що необхідна для проведення гос­подарських операцій.

Визначається за формулою: Гм = Воп / Ог, де Гм — мінімальна сума грошей; Воп — операційні витрати; Ог —оборотність грошей. Операційні витрати — це витрати грошей на купівлю товару і сировини, заробітну плату, виплату відсотків, дивідендів. 2. Оборотність коштів. Визначається за формулою: Ог = 360 днів /

Цо, або Од = 360 днів / По, де Од — оборотність грошових коштів; Цо — цикл оборотності грошових коштів; По — кількість днів між закупівлею сировини і надходженням виручки від продажу готових виробів. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра економіки Реферат на тему: Аналіз оборотності грошових оборотних коштів

Виконала: студентка Гр.ФЕП-312 Тигранян А.Г. Підпис: Прийняв: Підпис: Київ 2005