Реферат по предмету "Литература"


Украинская драматургия

ДРАМАТУРГЯ Д Для розвою справжньо, високо драми потрбн ду-же вигдн, сприятлив умови, писав у 1913 р. .Микола Вороний, насамперед треба, щоб народ мавмцне полтичне становище, високу свордну культуру, вльну нацональну освту, яка б могла розвивати найрзномантнш ознаки народного життя нарешт, повну можливсть черпати поетичний матерал з усх свох нацональних сторичних скарбв. Коли сих умов не буде, то драматична творчсть не вийде за меж пс етнографчного характеру


Вороний Микола. Театр драма. К 1989. С. 131. Таких умов укранська драматургя не мала, тому початок професйного снування був позначений етнографзмом. Власне, як твр для театру укранська драма сну з 90-х рокв XIX ст починаючи з пс корифев М. Кропив-ницького, М. Старицького й . Тоблевича Карпенка-Каро-го. хн ранн твори розвивали жанр романтично-побутово мелодрами, ознакою яко були вдтворення психолог зовншнх переживань, наявнсть виразних побутових характерв та провдно


де морально чи громадсько. У добу модерну початку XX ст. класична мелодрама вже не могла задовольнити публку. Залишаючись на укранському нацональному фунт романтичною, вона повинна була стати водночас новою драмою у вропейському розумнн, звернутися до мфопоетичного вдтворення свту в свдомост людини, до екзистенцального розумння буття та неординарних, змнених психологчних станв людини. Нова драма, писав М. Вороний, малю боротьбу ндивдуума з самим собою се драма почувань, передчувань,


докорв сумлння, драма неспокою, вагання вол, ляку жаху се страшливий образ кривавого побоща в душ людини. вропейська нова драма, представлена на рубеж столть менами бсена, Метерлнка, Гауптмана, Стрндберга, Шоу, Чехова, не тльки вплинула на розвиток укрансько драматург епохи модерну, а й отримала свою додаткову модиф кацю в творчост таких укранських митцв, як Леся Укранка, В. Винниченко. Укранськ драматурги модерну не були тсно повязан з певною стильовою орнтацю,


тому в драматург важко, наприклад, розрзняти так теч, як неоромантизм, неореалзм, символзм. Для драматургчного тексту доби модерну були характерними деформаця реальност й умовнсть, лтературнсть, вербальна орнаменталь-нсть, звернення до архетипв та мфологем, демонстративна штучнсть форми, сприйняття життя як вчно гри людини, яка постйно викону безлч ролей у театр екзистенц, пародювання та стилзаця усього сторико-культурного контексту минулого, порушення естетичних норм, як здавалися сталими.


Все це ознаки стилю модерн узагал стилю мистецтва, стилю мислення, стилю життя. Епоху модернзму в укранськй драматург репрезентують останн пси корифев, мфопоетичн поеми Лес Укранки, експериментально-психологчна драматургя В. Винни-ченка, символстськ етюди О. Олеся, неоромантизм С. Черкасенка, соцальна драма Г. Хоткевича, сторична драма


Л. Старицько-Черняхвсько, перш спроби майбутнього авангарду 20-х рокв . Кочерги, Я. Мамонтова. Вс ц рзнобарвн явища обдну потяг до театрального новаторства, до театралзац дйсност засобами драматург. На пороз епохи модерну, на злам столть стоть класична комедя вана Карпенка-Карого Хазян 1845 1907, яку вперше побачили кияни на гастрольних виступах трупи П. Саксаганського у 1900 р. Незвичним для традицйно сатирично комед в цй пс подвйне висвтлення конфлкту


не тльки як сатиричного, а й як трагчного, що виршу проблему сенсу людського буття на меж сценчно умовност. Рубж столть це певне свтовдчуття, передчуття кнця свту, майбутньо катастрофи. Катастрофзм мислення епохи модерну породив жанр, найпопулярнший у XX ст трагкомедю. Смх у пс Карпенка-Карого трагчний, вн порушу питання справжнього та несправжнього змсту життя. Сам автор висловлював побоювання, що новаторська природа його трагчно комед не буде зрозумлою


сучасникам. Комедя ця дуже серйозна, писав вн, я боюся, що буде скучна для публки, котра вд комед жде тльки смху. Закнчуться пса зовсм не як типова комедя про жмикрутв пузирв, про чоловчу любов до стя-жання, без жодно ншо мети, як визначив тему автор. У свому фанатичному заслпленн герой, не вдаючися до лкування, фактично закнчу життя самогубством. Цю надтрадицйну псу можна прочитати як сторю самогубства сильно людини, яка у свому фанатизм переплу тала справжн моральн орнтири людства.


Найстрашнше в тому, що сам Пузир уже не в змоз вирватися з свого хазяйського кола, навть цною життя. Гине людина й гине людське в людин, гине навть без розкаяття, не розумючи величного значення смерт це доросла дитина, яка дба про овечок бльше, нж про себе. Хазян стоть на меж мж побутовою та новою драмою. Останн пси . Тоблевича дилогя Сута 1904 та Житейське море 1905 це спроби вирватися хоча б тематично з вузького кола


селянсько мелодрами, дино дозволено до вжитку на укранськй сцен. В них традицйна мелодрама поднуться з мотивами трагкомед модерну. Останню дю Сути пронизано передчуттям уже ншо поетики драми за сюжетом, у сусднй кмнат несподвано для комедйних перипетй зявляться тнь трагкомчно смерт ми дзнамося про удар з директором гмназ, який перехвилювався з приводу програшу в три копйки в карти псля обду.


Водевльн ситуац переростають у трагкомчн. Так само Житейське море, що будуться як типова мелодрама з подружньою зрадою та несподваним викриттям, порушу питання далеко не смейного життя актора вана Барильченка. Деяк його вчинки здаються не-вмотивованими з погляду здорового глузду. Амплуа, роль, театральна маска настльки зрощуються з людиною, що починають визначати життя.


Цей момент дуже характерним для поетики модерну. Автор ще змушений залучати на допомогу зовншн обставини театрально профес, щоб передати змст людського життя як суцльно гри, надал ж ця важлива риса модерно поетики цього не потребуватиме. Перехдний характер пси Тоблевича зумовлював , з погляду традицйного, певне неприйняття, викликав чимало наркань. Але повною мрою розгорнути нову поетику змогла лише


Леся Укранка 1871 1913, так само як винести укранську драму на арену вропейсько драматург. У доповд Новейшая общественная драма, у статтях Мкаель Крамер та Винниченко Леся Укранка займа досить чтку теоретико-публцистичну позицю. Новтню драму письменниця розум як драму маси, де знматься протирччя мж ндивдом та натовпом, а сама маса поста у вигляд органзац окремих особистостей.


Як вдомо, в свой доповд найвищим досягненням новтньо драми поетеса вважа Ткачв 1892 Г. Гауптмана, де героя залишено в свому середовищ, але саме це середовище вже перестало бути тльки тлом, а складаться з рвноправних, але не рвнозначних фгур. Цей принцип Леся Укранка назива новоромантизмом. У статт Мкаель Крамер. Остання драма Г. Гауптмана поетеса пише, що ниншнй герой не виняткова натура, а звичайна


людська особистсть, яка почина усвдомлювати сво права. Вона пдходить до проблеми самотност, одно з найголовнших у XX ст з погляду соцально-флософського боротися з цим явищем, вважа Леся Укранка, можна тльки змнивши докорнно умови, що породжують його. Позитивстське, рацональне спрямування публцистично спадщини поетеси аж няк не пдтверджуться власною


драматургчною творчстю. Пропонуючи в статтях шляхи соцально драми, вона сама тими шляхами не пшла, створивши цлком особливий за стилстикою неоромантичний, поетичний, метафоричний, мфопоетичний театр, якому нема аналогй у вропейськй драматург. Вона не стльки засвоювала досвд ново драми, скльки сама створювала одну з найстотнших галузей. У спадщин поетеси драматичн поеми з давньо стор, зокрема й на неохристиянськ теми, драми на екзотичн сюжети, мфологчна казка. Це так твори, як


Одержима, Кассандра, оганна, жнка Хусова, На пол кров, На рунах, У пущ, Руфн Прсцла, Адвокат Март-ян, Оргя, Камнний господар, Лсова псня. Ус ц твори обдну специфчний мфологзований принцип вдображення дйсност, спроби осмислити художньо реальнсть як мф, видлити в нй глобальн питання людсько екзистенц. В цьому Леся Укранка не мала попередникв. Вдомо, що поетеса цкавилася вропейським символзмом, наприклад,


високо цнувала та перекладала драми Метерлн-ка. Але у власнй драматургчнй практиц вона не пшла за Матерлнком, залишивши тльки одну спробу Оснню казку, де символстська поетика застосовуться досить непослдовно й подекуди нагаду традицйну алегорю. В раннй драматург поетеси дещо вдчуваться тнь бсена з його Будвничим Сольнесом Будвничий в Осннй казц, Примарами Блакитна троянда. Вддавши данину популярнй на рубеж столть де психчного виродження сучасно людини в


першй пс Блакитна троянда 1908, Леся Укранка вдтод звертаться до незвичайних психологчних станв не як до патофзологчно теми, а як до ознаки неор-динарност, творчого потенцалу людини. В драматичнй поем Одержима 1902 категор ври зневри ставляться в безпосередню залежнсть вд людського почуття. Мрам вдда сво життя за Месю не за небесне царство н, з любов Вона любить його, навть мертвого, хоча не може погодитися з його вченням.


За Лесею Укранкою, любов людська вища за любов небесну. З жанрового боку ран н поеми письменниц розвивають трагедю в чистому вигляд. У цей високий жанр поетеса вклада сучасний змст. Так, Кассандра з однойменно драматично поеми 1908 пережива трагедю внутршньо несвободи людини. Не зовншнй конфлкт пророк суспльство становить змст ц трагед, а психологчн протирччя в характер


Кассанд-ри. загибель, що схожа на самогубство вона пророку власну смерть, це наслдок внутршньо роздвоност, неможливост цлсного буття. Поетеса писала про свою героню Вона сама боться власного пророцтва що найтрагч-нше, сама в ньому часто сумнваться, бо не зна, чи завжди слова залежать вд подй, чи, навпаки, под залежать вд слв, тому часто мовчить там, де треба говорити дла гинуть марно, бо дла без ври мертв суть, а ври в рятунок у не нема не може бути 1.


Кассандра Лес Укранки, за здогадом О. Блецького, була пророцтвом трагчно дол укрансько нтелгенц, яку спопелила росйська революцйна катастрофа 2. Певною мрою Леся Укранка може вважатися засновницею драми дей, пси-дискус в укранськй лтератур. Драматичн далоги в псах будуються як зткнення рзних поглядв, часом протилежних. Але, на вдмну вд вропейсько драми дей, що тяж до нтелектуального релятивзму, в псах


Лес Укранки нема врвноваження двох правд. Правда тльки одна. Дв правди один з головних мотивв Кассандри. До нього поетеса знов повертаться в Орг 1913, однй з останнх свох пс. Але найхарактернший приклад пси-дискус у творчост поетеси це Камнний господар 1912, де кожен вдстою свй незалежний та вльний погляд, але виявляться, що пдсумок для всх диний загальна несвобода, вд яко не втекти ан в монастир, ан на горн висоти влади, ан в нестримну


волю. Камнного господаря звичайно порвнюють з гсою-дискусю Б. Шоу Людина та надлюдина 1908, теж присвяченою парадоксальнй верс Дон-Жуана. Висунення на перший план сили життя, нстинкту подовження роду визначають всю соцальну поведнку геров, точнше геронь, Шоу. Леся Укранка також ставить у центр д не Жуана, а Анну, але мотивування в герон нш, нж у пс


Б. Шоу. Здйснення свох особистих мрй Анна бачить у безмежнй свобод, яку да вища влада. Вона використову Хуана як засб у досягненн полтично влади. Хоча пса Шоу наближена до сучасност, виразно сучасншим виявляться Камнний господар з його середньовчними оздобами та традицйною Статую у фнал. Думка Шоу, незважаючи на зовншню причетнсть до сучасно флософ, архачна.


Думка Лес Укранки переду полтичним висновкам XX ст. з флософ людини та надлюдини та може вважатися одним з перших у свтовй лтератур застережень, що вказують, яким трагчним шляхом може реалзуватися флософська теза про свободу та несвободу. Флософська концепця останнього шедевру Лес Укранки Лсово псн 1912 не вичерпуться н протиставленням людини та природи, людини суспльно та людини природно, н уславленням безсмертно любов, н проблемою взамозвязкв мистецтва та життя.


Увесь цей комплекс дей перебува на поверхн мфологзованого сюжету про сенс та змст людсько екзистенц. А людина в пс Лукаш. Його постать немов би закриваться поетичншим та трагчншим образом Мавки. Але складний флософський час цього мфу, де поднуться час буття та пори року, це ж4 час життя Лу-каша. Перед нами всуцль життя людини вд пробудження свдомого почуття до смерт пд блим снгом. Ця коловерть важкий шлях пзнання стини через зраду самого себе, через усвдомлення свого мсця в свт.


Смутно, що не можеш ти свом життям до себе дорвнятись, каже Мавка Лукашев. Трагчна днсть двох засад людського буття сво життя та до себе, творчого, духовного ставить саме Лука-ша в центр драматично д. Образ Мавки втрача самодостатнсть отриму додаткове флософське значення як необхдну частку людського буття, вдмова вд яко загрожу духовною загибеллю. Мавка це людська душа, без яко людина перетворються на вовкулаку.


Повернення до себе самого, до музики це один з проявв того мфопоетичного принципу циклчност, на якому грунтуться пса-феря. Цикли дня та ноч, пори року, цикл людського життя та цикл пзнання самого себе, знаходження себе в смерт, початок у кнц. Це третй цикл пси. Лсова псня завершенням власне жанрово трилог Кассандра Камнний господар Лсова псня. Тобто це мфологзована трагедя.


Трагедя порожньо душ, яка зреклася творчих засад життя. Це трагедя розплати за зречення та знайдення справжньо людсько сутност цною смерт. У ширшому аспект це трагедя поколнь епохи свтових катаклзмв катастроф. Висловити це можна було тльки в форм сучасного мфу, екзистенцального й синкретичного. Синкретизм Лсово псн найважлившою структурною особливстю.


В нй поднуться поезя, живопис та музика. Музична гармоня в пс лежить в основ головно симетр д повернення музики в смерт. Остання з драматургчних поем Лес Укранки Бояриня, написана протягом трьох днв у гипт в 1910 р. вперше побачила свт уже по смерт письменниц у 1914 р а потм, з 1923 р. не перевидавалась клька десятирч. Причина тому тема твору укранська нацональна сторя доби


Руни XVII ст Основний мотив Лсово псн зрада самого себе осмислються в Боярин в нацональному масштаб. Власне, це нацональна трагедя, що продовжу розвиток жанру псля трагед мфологчно. Але менш за все Бояриня твр сторичний, так само, як Кассандра. Це роздуми, за аналогю, про укранську нтелгенцю початку XX ст. Згдно з думкою поетеси, наця сну тльки тод, коли в не духовна елта.


У нас, на Укран, писала Леся Укранка, треба здобути соб нтелгенцю, вернути нац мозок. Загибель нтелгенц в Боярин вдбуваться двома шляхами через зраду ншй культур в даному випадку московськй та через духовну пасивнсть, що призводить до тих самих наслдкв, що й безпосередня зрада. Власне, зовншнього конфлкту в Боярин нема нхто не заважа щасливому життю московського боярина Степана, нащадка козацько аристократ, та його дружини


Оксани, дочки козацького старшини. Але нема не тльки щастя, а й життя на чужин. Конфлкт Боярин внутршнй це усвдомлення власно нацонально зради. Загибель нац Руна починаться з загибел нацонально духовност, за якою йде слдом фзична загибель нтелгенц. Твр Лес Укранки виявився профетичним, тобто пророчим, стосовно дол укрансько нацонально нтелгенц протягом усього XX ст. Поетика пророцтв взагал була невдмною частиною театру епохи модерну.


А особливо театру символзму, який в укранськй драматург найширше представлений етюдами Олександра Олеся 1878 1944. Найвдомший з них По дороз в Казку 1914. Цю драматичною поемою Олесь вступа а полемку з популярним росйським текстом Максима Горького. Маться на уваз Легенда про Данко, що вдокремилась вд конкретно художньо реальност та претендувала на роль девзу для радикально нтелгенц не тльки


Рос, а й Украни. Хоча тема романтичного героя, який намагаться вивести людство з темряви до свтла, не специфчною особливстю поетики модерна, але саме в цей перод ця староромантична тема набувала профетичного забарвлення. У казц буревсника росйсько революц романтичний герой гине, розтоптаний юрбою, що пориваться уперед до свтлого майбутнього. Завважимо, що категоря майбутнього флософська, етична, естетична була принципово важливою для епохи модерну вивищувалася над категорю сучасност.


У Олександра Олеся юрба поверта назад, у лс, на болото, не дйшовши трохи до галявини, звдки вже було видно чарвну й прекрасну Крану Казку. Юрба про це так нколи й не дзналася. Герой, замордований тими, кого хотв вивести до Казки, помира, але бачить з узлсся наочно свою мрю. До нього пдходить хлопчик, який справд живе в Казц. За О. Олесем, Казка не для всх. Принаймн, не для то жорстоко та темно юрби, що поста як обкт творчо


активност героя. Висновок поета песимстичний доки людина залишаться темною та жорстокою, марно шукати шляху до Крани Казки. Чинники свтового зла не в умовах життя, як за Легендою про Данко, а всередин людини водночас, фнал, драматично поеми О. Олеся полиша свтле враження, бо Крана Казка виявляться снуючою цлком реально, на вдмну вд досить абстрагованого майбутнього в легенд росйського письменника.


По дороз в Казку за свою неоромантичною стилстикою вдрзняться вд нших драматичних етюдв О. Олеся, типових для символстського театру, Три свтл ватри, Танок життя та нш. Символстськ етюди поета, хоча й мали сценчну сторю, але залишилися певною мрою експериментом, спробою використання новтнх вропейських стильових течй модерну на укранському грунт. Вплив поетики Метерлнка позначився на цих спогадах, х тема незвичайн психологчн стани людсько душ,


за допомогою яких увесь буденний свт звльняться вд зайвого, випадкового й поста у первснй суперечност життя та смерт. З стильового боку до етюдв О. Олеся наближаються й етюди С. Черкасенка Жах, Повинен, Хуртовина 1908. А ось Казка старого млина 1913 С. Черкасенка орнтуться вже на поетику неоромантизму , разом з Лсовою пснею Лес Укранки та По дороз в Казку О. Олеся, написаними майже водночасно, утворю свордну трилогю


укрансько пси пзнього модерну з характерною для останнього тенденцю до мфологзац дйсност й тому може вважатися зразком постсимволстсько дйсност в укранськй культур. Символзм в укранськй драматург розвивався також в раннх етюдах Я. Мамонтова Двчина з арфою, Третя нч, Над безоднею Кочерги Песня в бокале, М. Рильського Бенкет. Але вже наприкнц епохи модерну жанрове мсце символстських


метерлнковських етюдв тобто експериментальних спроб заступають повнометражн жанри трагедя Про що тирса шелестла С. Черкасенка, 1918, трагкомедя Веселий Хам 1921, Я. Мамонтова та нш. Але справжнм драматургчним експериментом першо третини XX ст. стали пси Володимира Винниченка 1880 1951. Навть за свою клькстю а х понад 20 вони мали б стати вагомою часткою укранського театрального репертуару


XX ст. Проте, псля клькох хвиль видавничо зацкавленост творчстю драматурга остання хвиля припала вже на кнець 20-х рокв, його пси було вилучено з загального вжитку. Сьогодн вони становлять стотну частину ново вропейсько драми, укранським вдгалуженням. За свою формою пси В. Винниченка, на перший погляд, довол традицйн. Винятком , можливо, твори кнця 20-х рокв. Це смейно-психологчн пси доти вдомих взрцв.


Але канони психологзму тут тльки камуфляж, сценчна декораця для д незвично, нетрадицйно, експериментально. Якщо в традицйнй побутово-психологчнй пс друго половини XIX ст. засоби психологзму слугують для розкриття характеру в його розвитку, то в псах В. Винниченка мамо справу з розвитком незвичайно епчно де, що належить геров. В. Винниченко пропону свом героям розробляти та вдстоювати цлий комплекс дей, популярних на той час


у певних колах суспльства. Це де первинного бологзму людини, який зумовлю все життя, так звана органчна теоря морал. Досягнення, з одного боку, наук природничого циклу, зокрема, болог, фзолог, а, з другого, психолог та психоаналзу, нтерес до яких загострювався в перш десятирччя XX ст створювали альтернативу суспль-но обумовленому монстичному поглядов на людину. Дискутован в псах де були настльки парадоксальними, що за обговоренням дейного експериментаторства


в псах драматурга забувалось, що його межею було не так слдувати мод, як указати на загальну небезпеку дейного фанатизму. Перед нами в творах В. Винниченка розгортаться психологчний експеримент, спрямований проти дегуманзац суспльства внаслдок проритетност де над натурою, принципу над людиною. З цього боку неважливим , яко теми торкаться автор чи це пси з життя таких дивних революцонерв, чи з життя мистецько богеми Чорна Пантера Блий Ведмдь, чи з життя нтелгентв


При-гвожден, Закон. Неодмнною розробка певно морально де, яка йде врозбг з усталеними нормами життя та оволодва гером чи геронею настльки, що робить його чи дейним фанатиком, який несе смерть та порожнечу. Безперечно, в перших творах В. Винниченка про революцонерв ця тенденця найвдвертшою. Фанатична дея пер сонажа в цих псах вдома як чеснсть з собою. Це спроба поднати життя за розумом, за дею та життя за логкою тла.


Але життя за дею геров В. Винниченка призводить до бюрократизац людсько особистост. Тому й чеснсть з собою, як органчна теоря морал, хоча й заперечу дею соцально обумовленост життя, теж тльки розумовою, фанатичною дею. А, за висловом героя пси Великий Молох 1907, ус проповд, що вистрибували з голв людей, а не з нутра життя, тльки шкодили людям. Автор веде героя жертву власно де чесност з собою, крзь цлу низку катастроф особистого плану, де вн


найвразлившшй. Найбльш повно органчна теоря морал розробляться в пс Щабл життя 1907, де поразка героя водночас вироком його фанатизмов. За В. Винниченком, будь-яка дея, що оволодва людиною настльки, що визнача його соцальну поведнку, без огляду на конкретику життя, приречена розбещувати особистсть, спотворювати справжн моральн вчинки. Герой пси за дею вбива рдну матр, щоб закнчити страждання та оточуючих.


Тим вн порушу не просто людську мораль, а й вчний бологчний закон самозбереження, згдно з яким жива стота опираться смерт до кнця. Так само герой пси Метепо, який вбива власне немовля тльки тому, що його народження порушу дею розумового дтонародження, вступа в суперечнсть з законом природного вдбору. Письменник добре розум небезпеку дейного фанатизму, тому надля свого героя рисами сильно особистост. Небезпечна дея, що потрапля до голв фанатикв, може стати причиною багатьох трагедй.


Штучнсть розумово де чесност з собою з жанрового боку не може знайти для себе ншого втлення, окрм мелодрами. Тут цлком можлив т змнен психчн стани, як виникають не за логкою розвитку драматично д або характерв, а за логкою розвитку фанатично де в зткненнях з реальнстю. У псах В. Винниченка мелодрама пережива друге народження. Залишаючи право на афектацю, пдкреслення почуттв, неадекватну емоцйну реакцю на под, мелодрама


XX ст. створила з цього декоративне вбрання для найсучаснших дей та поглядв. В цьому типова риса модерну використання жанрового надбання минулого для включення його в грову ситуацю, стилзацю, пародювання. Мелодрами В. Винниченка, справд, дуже театральн, ефектн, гров. Найкраща мелодрама драматурга Чорна Пантера Блий Ведмдь 1911 це водночас пошуки жанру у XX ст майже лабораторний сюжет, де протест проти дейного фанатизму за силою дорвнються цьому фанатизмов.


Протистояння Рити та Корня в мелодрам В. Винничен-ка ма абсолютний характер. Боротьба йде не тльки за хню дитину, яка помира, а й за абсолютну за свом значенням дею буття як творчост. Корнй митець, вн створю картину знак мистецтва взагал водночас знак живого життя. За зразком Мадонни Рафаеля вн пише власну дружину з дитиною на руках. Але дитина в матер спочатку хвора, а в фнал мертва.


Корнй шука в образ сво Мадонни риси страждання, трагзму, чого не може бути в митцв Вдродження. дея творчост для Корня найвищою цннстю життя. Зовн вн беззахисний та мякий, йому притаманн дитяч риси свтосприймання та волевиявлення. Його вддансть творчост безмежна, тому Рит й не щастить умовити його вивезти власну дитину з мста на лкування. Зовншнй малюнок д пси да уявлення про мелодраматичний канон нтрига, гра, жорстокий фнал.


Тут нема винних, та х не шукають. Тут живе органчне життя протистоть фанатизмов творчост. Нема катв, нема жертв. Категоря вчно жночост, на вдмну вд постулатв символзму, вперше перетворються з першоджерела творчост на рвноправного опонента. Саме тому персонаж пси подружжя. Грх Корня синовбивство змушу повернутися до мфологчних першопочаткв. Грх Рити вбивство творчост, мистецтва. Потрйна мелодраматична смерть у фнал аж няк не знма цього протирччя.


Драматург йде на безпосередн порушення жанрових канонв мелодрами, де вс конфлкти мають бути виршен у фнал. Мелодраму В. Винниченка по-лемчно орнтовано на вдому псу Мхаель Крамер Гаупт-мана, в якй розкриваться дея морального пригнчення особистост фанатизмом творчост. Герой Гауптмана старий художник малю власного сина в трун. В. Винниченко не вдкида де проритету творчост, що сну в його пс як рвноправна опозиця гаугпманвському


свтовому богу любов. Дтовбивство батькв за дейними мркуваннями до тако теми укранська лтература, що знала тльки нещасних дтовбивць-матерв, ще не зверталась. дея розумового дтонародження, з якою експерименту герой з пси в псу. дея входила в певну суперечнсть з традицйним для укрансько християнсько культури ставленням до дитинства, згдно з яким ма право на снування будь-яка стота, яку народжено за законами природи. Беручи на себе грх царя рода, герой робить злочин проти столттями освячено морал.


Бсвська дея чесност з собою, через яку тльки й можлива самореалзаця героя, снування його суверенно особистост, виявляться неспроможною перед комплексом дей, переврених людством. Таким чином, скандально-мелодраматичний сюжет це не тльки данина культурологчним комплексам початку столття, а й внесок у справу протистояння дейному фанатизмов, т морально релятивност, бсвщини, що народжувалась. Але в центр всх експериментальних пошукв драматурга на матерал родинно пси


Пригвожден 1915. Орнтаця на нову драму з темою спадкового виродження Примари Г. бсена, Фрехен Юля та Батько Стриндберга, Перед сходом сонця Г. Гауптмана в цй пс не пдляга сумнву. Виродження це назва популярних на початку столття перекладних книжок з патопсихолог, патофзолог, психатр. Але це зовсм не люстраця до теор спадковост. в Пригвождених узагальнений змст, що виходить за меж смейно


освти сучасникв драматурга. Адже трагедя батькв та дтей в пс не тльки в тому, що половина дтей професора Лобковича стражда на спадкову шизофреню, а й у тому, що батьки взагал не в змоз предявити дтям будь-яку родинну модель. Родина триматься на ненавист, недовр, оман. В цьому страшна ознака деградац, виродження суспльства. Пса зявилася в 1915 р сьогодн вже можна реально оцнити легалзований та реалзований внесок родинних


дей В. Винниченка та його геров щодо пробного шлюбу, розумового дтонародження та нших модифкацй де чесност з собою. Але в свому максималзм герой, що вдмовляться вд дтей, аби не передати м у спадок власну хворобу, впада в найтяжчий грх в стор християнсько культури вн немов бере на себе функц Творця, який визнача, кому бути, а кому н. Закономрним слдством цього самогубство грх, що не пдляга прощенню. Позитивзм як грх розуму, що вважа за можливе переробляти та змнювати свт замсть того, щоб


зрозумти його, на початку XX ст. став справжнм лихом людства, що призвело до катастрофи 1914 1917 рр. Тому така вузько родинна пса В. Винниченка ма значно ширше значення це експериментальне пдтвердження неспроможност людського розуму розвязати вольовим, штучним шляхом проблеми життя та стор. Принципи спадковост, обгрунтован ще у 80 90-т роки XIX ст. А. Вейсманом, а ще ранш у 1859 р. у класичнй прац


Ч. Дарвна Походження видв були сприйнят не тльки бологами, фзологами та психоаналтиками, а й творчою та читацькою публкою. Так захдновропейськ дарвнстичн етюди, за виразом Шлентера, як Перед заходом сонця та Свято миру Г. Гауптмана, Примари Г. бсена, Батько та Фрекен Юля Стриндберга були популярними серед укрансько нтелгенц. В дарвнстичних етюдах новтн природнич погляди, як-то дарвнзм, вейсманзм, тобто первсна генетика, до


певно мри були протиставлен традицйним християнським поглядам, як мфологчним, так етичним. Це була не просто модна тема, а заявка на постановку загальнолюдських проблем. Пси В. Винниченка теж свордн дарвнстичн етюди. Але, на вдмну вд захдновропейсько драматург, драматург все ж таки остаточний вибр залиша за людиною. Вона не фатально приреченою в цьому свт. Тому в При-гвождених, а назва ця сприйматься як вдгук на назву пси


Г. Гауптмана Самотн, набува такого значення не так мотив спадковост, як мотив родинного виховання. З гнвом закида Родон батьков-професору те, що, тридцять рокв навчаючи молодь науц, вн не пояснив й, як треба створювати смю, щоб не скалчити сво та чуже життя. Тако науки нема у вас в унверситет. Власне, геро-фанатики де В. Винниченка не що нше, як жертви родинного виховання, так само, як геро


Г. Гауптмана. Якщо в Примарах Г. бсена звернення до теор спадковост ма яскраво виражений природничий характер, то у В. Винниченка в Пригвождених та Г. Гауптмана в Свят миру спадковсть не стльки фзична, скльки духовна реальнсть. Саме в цьому розумнн геро Свята миру кажуть, що вс вони невилковно хвор. Дарвнстичн етюди в нмецькй та укранськй драм а до певно мри до них можна вднести й


Блакитну троянду Лес Укранки демонструють еволюцйну деградацю родини в умовах росту ндивдуалстично самосвдомост особистост. Давайте поставимо сам соб закон, говорить героня Самотнх, будемо за ним дяти. Це закон чесност з собою, що проповдують геро В. Винниченка. Погрожуючи перебудовою первинних, родових людських взамовдносин, максималсти не тльки сам гинуть на ешафот власних дей, що вистрибнули з голови, а й мордують, калчать чуж душ.


Велика чи невелика дея, за В. Винниченком, це Великий Молох, що потребу людських жертв. Позитивстська дея, як у вигляд росйського марксизму, так у вигляд природничого детермнзму, мала сильний вплив на формування свтогляду героя В. Винниченка. Цей герой на вдмну вд автора навть не мг пдозрювати, що в катастрофах та катаклз-мах XX ст. буде спрощено саму еволюцйну теорю як теорю прогресу, деологчний максималзм полумяних ревнителв


матералстичного погляду на сторю та людину в стор. У пс В. Винниченка Великий Молох мати говорить синов, який де на безглузду смерть за дею Нема вищого обовязку, нж обовязок перед природою Все може розпастися, держава ваша, суспльство, а смя буде жити, бо коли не буде см, не буде людей. Ось це найвищий обовязок. Прикметним у лтературнй драматург ц доби хи-меричне поднання апокалпсису сучасност з неодмнно наявною


надю на перемогу колективних форм буття. Нбито внутршня одвчна дискуся згдно з лтературною модою часу з самим собою. Що переможе одвчне чи колективне з ц точки зору, попри вс несумсност художнх рвнв та життвих позицй авторв, деформованою поста дйснсть як у 97 М. Кулша та Майстрах часу . Кочерги, так в Диктатур . Микитенка та Загибел ескадри 0. Корнйчука. Професйний театр 20 30-х рокв розвивався у двох напрямах,


як умовно можна назвати психологчним та експериментальним театром. Психологчний напрям повязаний з театром мен . Франка, керованим Г. Юрою. Експериментальний тип театру це, насамперед, пошуки Березолю, кервник якого Лесь Курбас намагався створити так званий театр д, рефлексологчний театр, який на вдмну од театру психологчного, спирався на активну позицю глядача був здатний втлювати найскладнш


реч свтового насамперед захдновропейського репертуару. Характерним те, що театр мен 1. Франка, й Кийдрамте, з якого вирс Березль, обидва походять з Молодого театру, що снував у революцйн роки. Теоретичн пошуки Л. Курбаса мали в основ загальновропейськ джерела, з якими режисер був грунтовно обзнаний. Водночас його концепця перетворення багато в чому випередила де часу та збглася певною мрою з науковими


уявленнями сучасно психолог. За Л. Курбасом,мистецтво, щоб осягти далектику дйсност, повинне вдаватися до образного перетворення, яке засноване на законах асоцативного мислення. У 1926 р. Березль перездить до столиц тод Харкв, ста центральним укранським театром. Вистави Народного Малахя та Мини Мазайла за творами М. Кулша дали привд для полтичного цькування Л. Курбаса як режисера, так


М. Кулша як драматурга. Театр Л. Курбаса М. Кулша був, по-перше, флософським, тобто охоплював трагзм нового життя, а по-друге, вн був по-вропейсьому нацональним.Тому й нависла над ним загроза бути знищеним. Наше уявлення про драматургю 30-х рокв було б неповним, якби ми оминули твори, написан в емграц. Так, у псах О. Олеся йдеться про загрозу, яка прикрита маскою нове життя.


Ще в дореволюцйному етюд По дороз в Казку 1908 письменник, полемзуючи з вдомою горькв-ською Легендою про Данко, пропону у формах символстсько драматург заперечення де жертовност по дороз в свтле майбутн. Герой етюду, який намагаться визволити людей з темряви лсу, обцяючи м прекрасну Крану Казку, гине на узлсс, вбитий та покинутий зневреними та стомленими мандрвниками. Перед його смертю маленький хлопчисько, що забрв у лс, указу на обрй там, зовсм близько, ся сонцем


Казка. У драм Земля обтована 1935 письменник знову повертаться до теми крани Казки. На цей раз уже в жанр полтично пси. Чарвною краною видаться геров пси, лтератору Шумицькому, Крана Рад. З врою в цю агтацйну казку вн перездить з родиною з Галичини до Надднпрянсько Украни, де згодом потрапля пд репрес 1934 р. й трагчно гине разом з дружиною та синами. Останн сторнки драми, сильнш, досконалш, в порвнянн з усм твором, нагадують


Народного Малахя М. Кулша. Герой втрача розум, але його монологи напрочуд дивно поднують формальну логку бюрократично-радянського мовлення мова декретв з повним нерозумнням того, що коться навкруги а навкруги, як у Кулша Смерть. Насильство в О. Олеся спираться на фанатизм жертви. Драматургя емграц давала взрц й флософського переосмислення вдомих вангельських мотивв з погляду сучасност. Так, поетична драма С. Черкасенка Цна кров 1930 немовби полемзу з драматичним далогом


Лес Укранки На пол кров, де загальновдомй постат Юди давалася недвозначна оцнка. Цей сюжет був дуже поширеним у перше десятирччя XX ст. У С. Черкасенка Юда зраджу з метою визволення народу, який, за його задумом, повинен звльнити Христа. За свою помилку вн розраховуться смертю. Апологя Юди в словянських лтературах бере початок ще вд уди скарота


Л. Андрева. В пс С. Черкасенка знову поста актуальне для XX ст. питання про цну прогресу. Цна кров непомрно важка цна за здйснення будь-яко де. Остання з пс О. Олеся Нч на полонин 1941 нби завершу не тльки творчсть видатного укранського майстра, а й цлий перод в укранськй драматург. У цй драматичнй поем О. Олесь знову повертаться до тем та мотивв сво ранньо пси


Над Днлром 1911. Але це водночас останнй акорд укрансько флософсько драми першо половини XX ст. Головним гером у поем Нч на полонин ван, молодий ввчар. Д тут Мавка, але це вже не беззахисна поетична героня, це образ, який у волинському фольклор поста як символ Смерт, стота, що несе загибель. Через насильство та смерть до примари майбутнього щастя йде саме жнка, яка носить пд серцем дитину, чого не було в


Лес Укранки. вд того страшний натуралстичний образ фольклорно Мавки доповнються рисами культури чи антикуль-тури XX ст. загибель несе майбутня мати, яка одвку дару життя, а не вбива. Камерний сюжет, форма сновидння, любовн перипет немов вддаляють читача од сучасних автору проблем. Але в такий спосб виршуться чи не найболючше для першо половини сторччя питання про неприпустимсть


насильства на шляхах людського поступу. Сама ж категоря прогресу перетворилася на субстанцю релятивну. 20 30-т роки це й перод народження професйно укрансько кнодраматург, яка дала свтов О. Довженка та винайдений ним жанр кноповст. Значний вплив на укранський кнематограф мали письменники, художники та дяч мистецтва, як групувалися навколо журналу Нова генераця. Кноорганзаця Юга Леф, яка снувала в


Укран, пропонувала концепцю створення мистецтва революц й зламу старих норм мистецтва. Саме ж мистецтво тлумачилося як програма нженерного моделювання життя. У 1928 р. зявляться Звенигора О. Довженка, а на початку 1929 р. Злива . Кавалердзе, як стали не тльки етапними в сфер пошукв нових засобв кновиразност, а й утвердили нов принципи сюжетобудування. Якщо ранш сюжет фльму був замкненою сторю взамин мж героями нтрига, то


О. Довженко вперше ввв розмкнутий епчний сюжет з безлччю паралельних незавершених лнй. Фа-бульно не звязан кадри утворюють узагальнений метафо ричний образ певного явища чи под. Геро фльмв О. Довженка це символи, нос деальних якостей маси. Под дуже часто могли переходити в нший, мфологчний вимр, де чудеса стають реальнстю, а час стискуться. Разом з О. Довженкомтрадицйне сюжетобудування заперечив ван


Кавалердзе, в основ фльмв якого лежала змна статичних, скульптурних композицй, що сприяла творенню узагальнених, метафорично-ускладнених образв. Експериментальн пошуки . Кавалердзе були штучно перерван в середин 30-х рокв, вн змушений був працювати над сценарями-лбрето для фльмв-опер Наталка-Полтавка, Запорожець за Дунам. Його кращ фльми Злива, Перекоп, Штурмов ноч, Колвщина,


Прометей, сценар до яких писав сам автор, були експериментальними в пластиц та поетиц кнодраматург. У 30-х роках традиц монументальних кножанрв, заснован в 20-х, продовжували т ж О. Довженко Кавалердзе Савченко й н. На початку 30-х рокв кно ста звуковим. Це вплинуло на структуру й форму фльму. Рзко окреслилась тенденця до зближення сценарно творчост й лтератури. Функц слова зросли, воно стало основним засобом виразност, нод навть почало домнувати над


зображенням. Кно 30-х рокв широко використовувало конфлкти, образи, засоби розкриття характерв, запозичен з лтератури. Значно зросла кльксть екранзацй Вершники Ю. Яновського, Дорогою цною за М. Коцюбинським, Микола Джеря за сценарм М. Бажана, пса . Днпровського Любов дим. Визначним досягненням став фльм Земля, який фокусу проблеми, що особливо гостро порушувалися мистецтвом 20-х


початку 30-х рокв. У свй час творчсть О. Довженка сприймали як пеан новому ладу, що вульгарною трактовкою змсту його кнодраматург, зокрема й Земл. О. Довженко художник, якому притаманне мфо-пое-тичне сприйняття й вдображення свту. Мфологчне мислення вдобража свт цлсно тут нема розщеплення свту людини й свту природи, кордону мж свтом живих свтом мертвих, мж життям смертю воно переда повноту буття й значущсть кожно прожито хвилини. У мф нема страху смерт, тому що час у ньому категоря вдносна, тому й людина може вдчути


себе безсмертною. Якраз ця тема, тема подолання смерт, ключовою в творчост видатного художника. О. Довженко втлив у Земл поривання до вчного, розсунув завсу часу, намагаючись зазирнути в майбутн, в яке так оптимстично врив. сторичний оптимзм це характерна риса мфологчного мисленння. А щодо колективзац то трактор у фльм це символ прогресу, символ майбутнього життя. Куркуль у мфологчнй структур фльму це персонфкаця зла як такого, а не представник класу, який потрбно


знищити. Вн уособлю зло не тому, що вн класовий ворог, а тому що убив людину. Змст Земл розкриваться лише за умови сприйняття в мфологчному вимр, на побутовому рвн сюжет фльму бльш нж банальний. Це зайвий раз довели вульгарн тлумач твору, як шукали в ньому лише соцальний аспект, а не загальнолюдський. Сьогодн Земля залишаться шедевром свтового мфо-поетичного кнематографу, а кноповсть О. Довженка започаткову професйну кнодраматургю в укранському мистецтв.


Розвиток драматург й кнодраматург 20-х 30-х рокв було штучно перервано репресивними засобами, традицям, що зароджувались, було завдано непоправного удару.



Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.