Аналіз виробництва зернових культур та резерви його збільшення на прикладі СТОВ “Колос” Христинівського району

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра економіки КУРСОВА РОБОТА з предмета: “Аналіз господарської діяльності” на тему: “Аналіз виробництва зернових культур та резерви його збі-льшення на прикладі СТОВ “Колос” Христинівського району Черкаської області” Виконав: студент IV курсу 43-о групи

Чмут М.П. Керівник: Доцент Нестерчук Ю.О. Умань – 2004 р. Зміст Вступ 1. Завдання, джерела даних та методологічні основи аналізу 2. Коротка характеристика господарства 3. Аналіз динаміки та виконання плану виробництва зерна за натуральними та вартісними показниками 4. Вплив факторів на зміну валового збору 5. Аналіз факторів, що формують урожайність культури 6.

Оперативний аналіз у галузях рослинництва 7. Підрахунок резервів збільшення виробництва зерна та заходи щодо їх використання 22 Висновки та пропозиції Список використаної літератури Додатки Вступ Україна здавна відома винятково сприятливими природно-кліматичними умовами для розвитку зернового господарства - родючими ґрунтами, м'якими кліматичними умовами для формування високих урожаїв якісного продовольчого зерна. В країні є і добрі передумови для торгівлі цим товаром -

ємкий внутрішній ринок, вигідне геополітичне розташування для зовнішньої торгівлі, наявність розгалуженої транспортно-складської інфра-структури. включаючи морські порти. Та виробляючи протягом тривалого періоду по 700 - 900 кг зерна на душу , і займаючи від 1,8 до 2,5 % у світових обсягах виробництва зерна, Україна і досі не заявила про себе як про крупне експортера високоякісного зерна, ще зовсім недавно

(на початку 90-х мала від'ємне сальдо по експортно-імпортних операціях. Причини недостатньої ефективності зернової галузі протягом 70 – 80-х років вбачались у структурній недосконалості виробництва, товарних ресур-сів та споживання зерна, значних його втратах у процесі відтворення в надто високій собівартості зерна, в невідлагодженості економічних відносин товаровиробників і заготівельників. На розв'язання цих проблем направля-лись, в основному, значні матеріально-технічні

та грошові ресурси орієнту-вались заходи державної підтримки. В умовах реформування економіки і переходу на нові соціально – еко-номічні засади, коли непридатними стають старі методи управлінця, в умовах побудови відкритої для світу економіки, обмежених можливостей інвесту-вання галузі, в ситуації погіршення кон'юнктури на зерновому ринку. Саме тому ця тема досить актуальна на сьогоднішній день.

Мета курсової роботи — провести аналіз виробництва та підрахунок резервів збільшення виробництва продукції зернових. Об'єктом курсової роботи є СТОВ “Колос” Предметом – виробництво зерна в ньому. В курсовій роботі будуть використані наступні методи: по-рівняння. графічний, факторний, індексний, кореляційний. 1. Завдання, джерела даних та методологічні основи аналізу У процесі аналізу виробництва продукції рослинництва вивчають: а) виконання плану валових зборів продукції

в розрізі окремих культур та їх груп, а також як це вплинуло на виконання плану продажу державі; б) вико-нання плану за розміром посівних площ та їх структурою; в) досягнутий рі-вень урожайності всіх сільськогосподарських культур, відповідність його плановому показнику, дотримання комплексу агротехнічних заходів, що за-безпечує запланований рівень урожайності; що зумовило зміни в запланова-ному комплексі агротехнічних заходів та як це позначилося на врожайності; г) фактори, які вплинули на відхилення фактичного

збору валового збору культур від планового, та які втрати чи додаткову користь від цього має гос-подарство; д) недоліки в роботі та причини їх, яких заходів вжито для того, щоб усунути ці причини та ліквідувати недоліки; е) показники передових відділків, ферм, бригад, ланок порівняно з середніми показниками господарс-тва, в результаті чого їх досягнуто та як це позначилось на загальних показ-никах господарства. Крім того визначають місце господарства в районі за ос-новним показниками рослинництва, провадять порівняльний

аналіз цих пока-зників і показників передових господарств та виявляють невикористані резе-рви. Під час аналізу абсолютні величини використовують для визначення виконання плану валових зборів, посівних площ і врожайності культур. Від-носними величинами характеризують структуру посівних площ, рівень вико-нання планового завдання по врожайності і валових зборах культур виробни-чими одиницями і господарством у цілому. Щоб виявити вплив окремих фак-торів на відхилення фактичного валового збору

окремих культур від плано-вого, користуються методами обчислення різниць, ланцюгових підстановок або індексів, а для виявлення впливу різних елементів агротехнічного ком-плексу на рівень урожайності – методом кореляції. Метод порівняння засто-совують для аналізу виконання плану господарством і різними виробничими одиницями, динаміки за кілька років, а також для аналізу свого господарства порівняно з даними передових господарств району та середньорайонними показниками.

Метою такого втручання держави є розробка концепції й основних за-ходів щодо реалізації програми стабільного нарощування виробництва зерна, докорінного поліпшення його використання і створення експортно-орієнтованих моделей зернового господарства. Зараз, коли в Україні економічні реформи поширюються або поглиб-люються, традиційні шляхи забезпечення продовольством через значне дер-жавне регулювання та втручання призводять до подальшого створення сек-

тора та стають менш ефективними. Усвідомлюючи, що забезпечення продо-вольством традиційними способами є надзвичайно дорогим та багато в чому несумісним з положенням ринкової економіки, уряд України відійшов від старої системи та почав закладати основу зернового сектора, зорієнтованого на ринкові відносини. Зараз зерновий сектор перебуває у перехідному стані з елементами, як старої командної, так і ринкової системи. Україна тривалий час була одним

із постачальників зерна на Європей-ський ринок. Так ось уже майже чверть століття зерна не вистачало навіть для забезпечення власних потреб. Щорічно його закупляли близько 5 млн. т. Тому, тепер головною проблемою, на думку Сайка В.Т. є виробництво кон-курентноздатної зернової продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньо-му ринку, продукції, яка відповідала б купівельній спроможності споживача

і була б вигідною виробництву. Для зміни ситуації потрібні нові підходи до використання землі, які мають зайняти центральне місце в аграрній реформі на базі НТП з урахуван-ням політичних, соціальних, енергетичних, матеріальнотехнічних і екологіч-них умов. В умовах нових виробничих відносин на селі для підвищення кон-курентноздатності виробництва зерна значно зростає роль технології. Теоре-тичною основою

інтенсивних технологій вирощування зернових культур на тривалий час залишається забезпечення збільшення виходу потрібної людині продукції (зерна, білка) із загального врожаю, скорочення розриву між поте-нціальною і реальною продуктивності рослин. Практичною основою інтенсивних технологій є управління продукцій-ним процесом посівів за допомогою відомих нам агротехнічних заходів, що застосовують виходячи з результатів морфо-фізіологічного аналізу розвитку елементів продуктивності

рослин. Головними складовими формування вро-жаю за інтенсивних технологій є сорт, добрива, нейтралізація ґрунтового розчину, хімічні засоби захисту рослин від бур'янів, шкідників І хвороб, фак-тор часу і якості. В аграрному секторі Україна робитиме ставку на виробництво зерна. Цьому має сприяти аграрна політика, що

її проводить держава. Зернова тема не полишає сторінок газет, навіть таких, що, як правило, не приділяють особ-ливої уваги аграрним питанням. Природні умови України є сприятливими для вирощування пшениці. Ґрунти України дають можливість за відповідного рівня агротехніки без тру-днощів одержувати по 50 ц з гектара пшениці. Рівень розораності ґрунтів країни - один з найвищих у

Європі й перебуває на межі екологічної катаст-рофи, проте він не тільки сприяє отриманню великих валових зборів зерно-вих. Усе це з багатими сировинними ресурсами для виробництва міндобрив у перспективі має зробити Україну "житницею" Європи. За однієї "маленької" умови - слід підняти сільськогосподарське виробництво на світовий ринок. Однак, упродовж перших 5 років незалежності України не лише скоро-чувалися обсяги експорту до інших країн, але й до того виникли проблеми

із власним забезпеченням продовольчим зерном. На думку Н.Валькованого , головними факторами, які спричинили таке значне зменшення виробництва зерна в країні, стали скорочення поставок сільгоспвиробникам міндобрив та пестицидів, як через зниження їх виробництва, так і через відсутність коштів на їх придбання; брак та незадовільний стан сільськогосподарської техніки. внаслідок якого збільшились втрати врожаю під час збирання й транспорту-вання.

Недостатність внесення мінеральних та органічних добрив сприяло, та-кож, тому, що рослини виявилися менш стійкими до суворих кліматичних умов, а несправність техніки, відсутність добрив, засобів захисту рослин то-що призвела до недотримання інтенсивних технологій вирощування зерно-вих. Окрім того, рослинам завдавали шкоди шкідники через брак інсектици-дів для боротьби з останніми. Загальна економічна криза боляче вдарила по сільському господарству,

яке в умовах державних дотацій виявилося абсолю-тно не готовим до ринкових перетворень, Н.Валькований стверджує, що тільки радикальна реформа цього аграрного сектора України здатна допомог-ти їй стати житницею Європи. Сільське господарство за останні роки одержало від селекціонерів України нові високопродуктивні сорти і гібриди зернових культур.

Це дає змогу добирати з числа районованих найкращі, які за належної технології за-безпечують високі і сталі врожаї. Проблем у хліборобів багато І їх потрібно вирішувати найближчим часом. Не слід послаблювати контроль за станом озимих культур, треба завчасно подбати про придбання і завезення в госпо-дарства міндобрив і засобів захисту рослин, запчастин, пального та інших матеріальнотехнічних ресурсів, своєчасно відремонтувати сільськогоспо-дарську техніку

і провести її технологічне налагодження, повністю забезпе-чити потребу у високоякісному насінні. На думку Мацибори, надійним шляхом підвищення врожайності та ва-лових зборів навіть у несприятливі за погодними умовами роки є впрова-дження у виробництво інтенсивних технологій вирощування, що базуються на ефективному використанні в господарствах наявних матеріально-технічних ресурсів і широке застосування новітніх досягнень науки та пере-дового досвіду.

У структурі агропромислового комплексу зерно-промисловий посідає особливе місце. Його функціональну структуру спрямовано на забезпечення населення хлібом і хлібопродуктами, промисловості сировиною, тваринницт-ва - концентрованими кормами, зовнішньої торгівлі - експортними товарами, а територіальну — на максимальне використання раціональних природних умов і економічних ресурсів для розвитку зернового господарства.

Концепція стійкого розвитку зернового господарства на період стабілі-зації та пожвавлення має будуватися на засадах удосконалення його структу-ри, усунення втрат і збалансування попиту з урахуванням природного потен-ціалу земель, які можуть використовуватись у господарствах товарного зем-леробства без порушення агротехніки. Мікроекономічні моделі економіки го-сподарств товарного землеробства мають базуватися на пропорціях

між культурами у сівозмінах, але як показує досвід розвинутих країн ЄС, частку зернових у посівних площах може бути істотно підвищено до 70 % і більше. Завданнями аналізу є: здійснення систематичного контролю за вико-нанням плану виробництва продукції по кожній культурі, підрозділу і госпо-дарству в цілому і визначення впливу факторів на обсяг виробництва проду-кції зернових; виявлення внутрігосподарських

резервів збільшення виробни-цтва продукції та поліпшення її якості; оцінка можливостей збільшення ви-робництва продукції з врахуванням об’єктивних і суб’єктивних факторів; розробка міроприємств по освоєнню виявлюних резервів збільшення вироб-ництва продукції. Розглянувши стан і перспективи розвитку зернового під комплексу не-обхідно зазначити, що в даній курсовій роботі буде розглянута аналіз вироб-ництва зернових.

Джерелами даних є форми річного звіту, первинні докуме-нти, нормативні акти (Закони України, Постанови Кабміну), відповідні пла-нові показники по виробництву зернових, відображені в бізнес – плані під-приємства. 2. Коротка характеристика господарства СТОВ “Колос” розташоване в селі Шукайвода Христинівського району Черкаської області. Господарство знаходиться в центральній частині лісосте-пової зони.

Грунтово – кліматичні умови господарства типові для багатьох госпо-дарств правобережного Лісостепу. Середньорічна температура повітря ста-новить +80С. Найвища температура буває в липні. Інколи вона досягає до 380С. Опади розподіляються по місяцях дуже нерівномірно. Середня кіль-кість опадів за рік становить 480 мм, в т.ч. за вегетаційний період – 300 мм.

Ґрунти за механічним складом середньо – і мало гумусні. Чорноземи типові мало гумусні займають 48% усіх земель, 30,3% – чорноземи типові середньо гумусні, решта – чорноземи типові слабо – та середньозмиті. Природна ро-дючість ґрунтів СТОВ “Колос” в середньому становить 62 бали. Сільськогосподарське виробництво здійснюється при органічному по-

єднанні земельних, трудових, основних і оборотних фондів, крім того, еко-номічні умови виробництва характеризуються розмірами і організаційною структурою, спеціалізацією і галузевою структурою, інтенсивністю виро-бництва. Так, земельний фонд є найважливішою складовою частиною ресур-сів сільськогосподарського виробництва. Від раціонального використання землі, підвищення її плодючості залежить розвиток всіх галузей сільськогос-

подарського виробництва. Загальна земельна площа в 2003 p. склала 4071 га, в тому числі сільсь-когосподарські угіддя - 3711 га, з них на долю ріллі припадає 3552 га. В таб-лиці 2.1 представлено розміри СТОВ “Колос” За останні три роки не пройшло суттєвих змін у землекористуванні сільськогосподарського підприємства. Розміри господарства розглянемо на прикладі наступної таблиці Таблиця 2.1 Показники розміру СТОВ “Колос” Показники 2002р.

2003р. 2003р до 2002р,% Валова продукція в порівняльних цінах 2001р тис.грн 1919,6 2201,8 114,7 Товарна продукція, тис.грн 672,4 1127,8 167,7 Основні фонди, всього, тис.грн 7743,2 7823 101,0 Середньорічна чисельність працівників, чол. 197 185 93,9 Площа с г. угідь, га 3711 3711 100 в т.ч. рілля 3552 3552 100 Аналізуючи дану таблицю слід відмітити, що спостерігається покра-щення показників розміру господарства.

Так, зростання валової та товарної продукції відповідно склало 14,7 та 67,7 . зростання вартості основних фон-дів склало 1%. Площа с г. угідь та ріллі залишились не змінними. На 6,1% зменшилась середньорічна кількість працівників, що зумовлено більшою ме-ханізацією робіт. Посівні площі господарства розглянемо на прикладі таблиці 2.2. Таблиця 2.2 Посівні площі сільськогосподарських культур в

СТОВ “Колос” Види і групи культур 2002 р. 2003 р. га в % до всього га в % до всього Зернові і зернобобові 1292 34,8 1239,5 33,4 Технічні культури 991 26,8 1020,5 27,5 Картопля та овочеві культури 749,6 20,2 749,6 20,2 Кормові культури 675,4 18,2 701,4 18,9 Разом 3711 100 3711 100 Аналізуючи дану таблицю слід відмітити, що загальна посівна площа в звітному році порівняно з базисним

не зменшилась. Що ж до структури посі-вних площ. то вона суттєво не змінилася. Так, найбільш вагому частку за-ймають зернові і зернобобові, які складають приблизно 34 % від всієї площі. Спостерігається збільшення площ технічними культурами. Також слід відмі-тити зменшення площ під кормові культури. Проводячи аналіз характеристи-ки господарства слід особливу увагу приділяти показникам

інтенсифікації, які наведені нижче. Інтенсифікацію можна характеризувати як напружене використання виробничих ресурсів, забезпечення зростання їх віддачі. Таке розуміння ін-тенсифікації можна також використовувати і при характеристиці інтенсифі-кації праці —зростаюча інтенсивність праці передбачає збільшення затрат праці протягом одного й того ж відрізка часу. Підвищення інтенсивності праці зумовлює зростання

її продуктивності і на цій основі поліпшення вико-ристання робочої сили. Таблиця 2.3 Показники інтенсифікації виробництва в СТОВ “Колос ” Показники 2002р. 2003p. 2003 р. до 2002 p % Приходиться на 1 га с г. угідь: - основних фондів, грн. 1966 1977 100,6 - затрат праці, люд год 5,3 4,9 92,5

Внесення добрив на 1 га ріллі, ц 2,2 1,8 81,8 Виробництво валової продукції, грн: - на 1 га с г. угідь 517,3 598,2 115.6 - на середньоспискового працівника 3433,9 3930,7 114,5 Прибуток, тис.грн -305.2 -7,5 2,5 Рівень рентабельності, % -31.0 -0,6 1,9 Урожайність, ц/га: - зернових 41,4 54,2 130,9 - цукрових буряків 215,4 198,3 92,1 Виходячи з даних таблиці слід відмітити, що показники

інтенсифікації виробництва знаходяться на доброму рівні. Так, спостерігається зростання основних фондів на 1 га с г. угідь, виробництва валової продукції га с г. угідь, виробництва валової продукції на 1 працівника, урожайність зернових культур відповідно на 0,6%; 15,6%; 14.5%; і 30,9%. Одним із основних показників, що характеризують розмір і діяльність СТОВ “Колос” є структура товарної продукції (табл.2.4).

Вона дає можли-вість установити спеціалізацію сільськогосподарського підприємства. Таблиця 2.4 Структура товарної продукції в СТОВ “Колос” Показники 2001р. 2002 р. 2003 р. 0none Всього, тис.грн. % Всього, тис.грн. % Всього, тис.грн. % Зернові, всього 831,0 27,4 240,9 55,8 510,7 45,3 Соняшник 429,9 14,1 120,0 0,2 5,0 0.5 0,5 Картопля 8,2 0,2 1,0 0,1 10,4 0,9

Цукрові буряки 821,5 27,0 117.4 17,5 155,1 13,7 Овочі 3,6 0,2 2,4 0,6 5,4 0,6 Інша продукція 0,2 0,1 - - 9,3 8,1 Всього по рослинництву 2095,5 2095.5 69,0 69.1 374,2 55,7 779,7 Молоко 505,5 16,7 176,0 26,2 125,4 11,1 М'ясо ВРХ 292,3 9,6 90,1 13,4 164,8 14,6 М'ясо свиней 138,5 4,6 27,0 4,0 47,7 4,2 Інша продукція 4,4 0,1 5,1 0,8 10,2 1,0 Всього по тваринництву 940,7 31,0 298,2 44,3 548,1 30,9

Разом 3034,2 100 672,4 100 1127,8 100 Дані таблиці 2.4 свідчать, що СТОВ “Колос” спеціалізується в рослин-ництві на вирощуванні зернових культур та цукрових буряків, а в тваринниц-тві - на виробництві продукції скотарства. В цілому можна сказати, що сільськогосподарське підприємство має зерново-буряковий з розвинутим мо-лочним скотарством виробничий напрямок. 3. Аналіз динаміки та виконання плану виробництва зерна за на-

туральними та вартісними показниками Зернове господарство України розвивається на основі дальшої інтен-сифікації, що забезпечує збільшення виробництва зерна переважно за раху-нок підвищення врожайності зернових культур. Розвиток виробництва зерна характеризується такими показниками, як динаміка посівних площ та їх структури, підвищення врожайності зернових культур, збільшення валового збору зерна

і вдосконалення структури зернового виробництва. Таблиця 3.1 Посівні площі і структура зернових культур в СТОВ “Колос” Культури 2001р. 2002р. 2003р. га % га % га % Зернові, всього 1345 100 1295 100 1239 100 Озимі зернові 745 55,4 735 58,4 765 61,7 в тому числі пшениця 735 54.6 715 55,2 735 59.3 жито 10 0,8 10 0.8 10 0,8 ячмінь - - 30 2.3 20 1,6 Ярі зернові 600 44.6 540 41,7 474 38,3 втому числі яра пшениця 10 0,7 - - -

- ячмінь 280 21,6 270 20.9 239 19.3 овес 30 2,3 30 2,3 30 2.4 кукурудза 130 9,7 60 4,6 70 5,6 просо 10 0.7 4 0,3 - - гречка 10 0,7 20 1,5 25 2,0 горох 120 8,9 120 9.3 100 8.2 вика яра 10 0,7 36 2,8 10 0,8 За даними таблиці 3,1 за досліджуваний період в СТОВ “Колос” посів-ні площі зернових культур скоротились на 106 га або на 16,1 %. У структурі зернових культур зменшилась частка ярого ячменю, озимого ячменю, гречки і зросла озимої пшениці і кукурудзи. Структурні зміни в посівах зернових культур характеризуються

розши-ренням площ сильних і твердих сортів озимої пшениці, що відзначаються З високою якістю зерна. На протязі 2001 – 2003 років слід відмітити велику не-стабільність в посівах кукурудзи і проса. Зокрема, ці культури в 2001 p а в 2002 p. просо не висівалось в господарстві. Такий стан викликаний був не лише несприятливими природними умовами, але й відсутністю якісного по-сівного матеріалу, який міг би забезпечити високий урожай

і стійкість куль-тури до зовнішніх факторів. Характеризуючи інші зміни, хотілося б відміти-ти зменшення посівів такої культури, яка дуже широко використовується в кормовиробництві, як-важливий компонент комбікормової промисловості - ярий ячмінь, але частка в структурі посівних площ залишилась відносно ста-лою, а посівна площа зменшилась на га або на 16,11 %. 4. Вплив факторів на зміну валового збору Виконання плану валових зборів аналізують за окремими культурами

та їх групами . порівнюючи фактичні валові збори з плановими в абсолютних величинах, визначають відхилення від плану по культурах – рівень виконан-ня плану. Аналізують також виконання плану валових зборів окремими бригада-ми, ланками. При цьому визначають економічний ефект від перевиконання завдань передовиками і втрат через не виконання їх відстаючими виробничими оди-ницями. У процесі аналізу використовують натуральні і вартісні показники, обов’язково пов’язуючи

їх з даними аналізу посівних площ та врожайності. Збільшення виробництва продукції може бути досягнено за рахунок розширення посівних площ, вдосконалення їх. структури і підвищення уро-жайності. Для використання впливу того чи іншого фактора на обсяг валового збору зерна в звітному 2003 p. в порівнянні з базовим 2001 p. проведено порі-вняльний аналіз. На відхилення від базового періоду валового виробництва по групі зернових культур

впливають: кількісний фактор - площа посіву, які-сна урожайність І структура посівної площі. Щоб виявити вплив цих факто-рів застосуємо індексний аналіз (табл.4.1). Таблиця 4.1 Посівні площі, урожайність та валові збори зернових культур в СТОВ „Колос” Культура Площа, га Урожайність, ц/га Валовий збір, ц 2001р 2003р 2001р 2003р 2001р 2003р умовний період

П0 П1 У0 У1 П0У0 П1У1 П1У0 Озима пшениця 735 735 41,1 54,2 30175 39859 30209 Озиме жито 10 10 26,9 31,2 269 312 269 Озимий ячмінь - 20 - 33,3 - 666 - Ярий ячмінь 280 239 21,7 33,1 8460 8084 5186 Яра пшениця 10 - 157 - 157 - - Овес 30 30 28,2 243 845 728 846 Просо 10 - 24,0 - 240 - - Гречка 10 25 11,0 11,1 110 277 275

Кукурудза 130 70 32,4 46 4212 3274 2268 Горох 120 100 20,4 23,7 2448 2254 2040 Всього 1345 1239 35,0 44,8 41045 55625 41220 З даних таблиці 4.1 бачимо, що порівняно з базовим роком валовий збір зерна зменшився на 8582 ц або на 15,4 %. Щоб виявити кількісний вплив цих факторів на валовий збір застосує-мо індексний аналіз. При цьому, визначимо загальний індекс валового збору зерна:

Iзаг=УП1У1/УП0У0=55625/47043=1,3552 або 135,52%; Індекс показує, що валовий збір зерна в звітному періоді збільшився в порівнянні з базисним на 35,52%. Зміна валового збору обумовлена зміною посівних площ зерна встано-влюється за допомогою індексу посівних площ: Iпл=УП1/УП0=1239/1345=0,9212 або 92,12 %. Внаслідок скорочення по-сівних площ валовий збір зерна зменшився на 7,88%. Вплив фактору зміни урожайності окремих культур встановлюється за наступною формулою:

ІВЗУ =УY1П1/У Y0П1=55625:41220=1,3495 Цей індекс показує, що внаслідок збільшення урожайності зерна вало-вий збір зріс на 34,95 %. Структурні зміни в посівних площах безпосередньо впливають на ва-ловий збір: IВЗУ=УY0П1/УП1:УY0П0/УП0=41220/1239:4104 5/1345=1,0902 Структура посівних площ у звітному році в порівнянні з базисним більш ефективна. Покращення структури посівних площ збільшило валовий збір на 9,02%.

Перевірка достовірності розрахунків: IВЗ=IВЗП* IВЗУ* IВЗС 1,3552= 0,9212*1,3495*1,0902 1,3552=1,3552 Абсолютні прирости (зменшення) валового збору встановлюються за рахунок зміни площ (ВЗп), урожайності зерна (ВПу) та структури посівних площ (ВЗс). Загальна зміна валового збору ^ВЗ =ΣY1П1-УY0П0=55625 - 47043 = 8582 ц Валовий збір зернових культур збільшився в звітному році в порівнянні з базисним на 8582

ц. Це збільшення сталось за рахунок зменшення посівних площ ^ВЗп=У0(УП1-УП0)=30,5 (1239-1345) = -3233ц Збільшення валового збору за рахунок зміни урожайності: ^Взу=ΣY1П1- УY0П1= 55625 - 41220= 14405 ц Збільшення урожайності зерна призвело до збільшення валового збору на 14405 ц. Внаслідок зміни структури посівних площ абсолютний приріст валово-го збору склав: ^ВЗс=ΣY0П1 - Y0УП1= 41220 - 44,9 * 1239 = -2590 ц Перевірка правильності розрахунків: ^ВЗ=^

ВЗп*^ Взу*^ВЗс 8582 =-3233+14405-2590 8582 = 8582 Далі проведемо аналіз середньої урожайності. На середню урожайність однорідних культур впливає урожайність окремих культур і структура посівних площ. Іу= Іуу * Iус На основі даних таблиці 4.1: Iу=Y1/Y0= 44,9/30,5=1,4721 Y1=УY1П1/УП1= 55625 : 1239 = 44,9 ц/га Y0=УY0П0/УП0= 41045 :1345 = 30,5 ц/га ^У=У1- У0= 14,4ц/га

Середня урожайність всіх зернових культур зросла в звітному році в порівнянні з базовим на 47,21 % або 14,4 ц/га. Індекс урожайності постійного складу: Іуу= У1/Уум= 44,9:33.3 = 1,3483 Уум=УY0П1/УП1 = 41220: 1239 == 33.3 ц/га ^ У = У1- Уум = 44,9-33,3 = 11,6 ц/га Внаслідок підвищення урожайності окремих культур середня урожай-ність зернових культур зросла на 34,83% або 11,6 ц/га. Індекс впливу посівних площ на середню урожайність

ІУс -Уум/Уо= 33,3: 30,5 =1.0918 ^У == Уум- Уо= 33,3 – 30,5= 2.8 ц/га Розширення питомої ваги в структурі посівних площ більш урожайних зернових культур привело до підвищення середньої врожайності на 9.18 % або 2,8ц/га. Перевірка Індексів та абсолютних змін середньої урожайності: Iу= Іуу * Iус ^У= ^Уу-^Ус 1,4721 = 1,3483 1,0918 14,4= 11,6+2,8 1,4721=1,4721 14,4=14,4

Також для виявлення впливу факторів застосовують метод ланцюгових підстановок або метод обчислення різниць. Розглянемо це в таблиці 4.2, застосувавши метод ланцюгових підстано-вок: Таблиця 4.2 Виконання плану валового збору зернових культур і вплив факто-рів на нього в 2003 році. Назва культур Посівна площа, га Урожай-ність з 1 га Валовий збір, ц

Валовий збір з фактич-ної пло-щі посі-ву при плановій урожай-ності, ц Відхилення від плану: (+ ), ц За планом фактично За планом фактично За планом фактично % виконання плану всього в т.ч за рахунок зміни Посівної площі урожайності Озима пшениця 735 735 41,1 54,2 30175 39859 132 30209 +9684 +34 +9650 Озиме жито 10 10 24,9 31,2 269 312 116 269 +43 - +43

Озимий ячмінь - 20 - 33,3 - 666 - - - - - Ярий ячмінь 280 239 21,7 33,1 8460 8084 96 5186 -376 -3274 +2898 Яра пшениця 10 - 157 - 157 - - - - - - Овес 30 30 28,2 24,3 845 728 86 846 -117 +1 -118 Просо 10 - 24,0 - 240 - - - - - - Гречка 10 25 11,0 11,1 110 277 251 275 +167 +165 +2 Кукурудза 130 70 32,4 46 4212 3274 78 2268 -938 -1944 +1006 Горох 120 100 20,4 23,7 2448 2254 92 2040 -194 -408 +2014

В господарстві 2003 році план виробництва озимої пшениці перевико-нано на 9684 ц, озимого жита на 43 ц, гречки на 165 ц. Збільшення валового збору даних культур відбулося за рахунок збільшення площі (на 34 га – ози-мої пшениці, на 167 га - гречки) та урожайності (на 9650 ц/га – озимої пше-ниці, на 43 ц/га – озимого жита, на 2 ц/га - гречки). Валовий збір ярого ячменю знизився проти плану на 376 ц. На це впли-нуло 2 фактори: у зв’язку із зменшенням посівної площі проти плану на 41 га валовий збір

знизився на 3274 ц, а за рахунок підвищення урожайності проти плану на 11,4 ц/га валовий збір зріс на 2898 ц. Валовий збір кукурудзи знизився проти плану на 938 ц. На це вплинуло 2 фактори: у зв’язку з зменшенням посівної площі проти плану на 60 га вало-вий збір знизився на 1944 ц, а за рахунок підвищення урожайності проти плану на 13,6 ц/га валовий збір зріс на 1006 ц. Валовий збір гороху знизився проти плану на 194 ц.

На це вплинуло 2 фактори: у зв’язку із зменшенням посівної площі проти плану на 20 га вало-вий збір знизився на 408 ц, а за рахунок підвищення урожайності проти пла-ну на 3,3 ц/га валовий збір зріс на 214 ц. 5. Аналіз факторів, що формують урожайність культури Урожайність – це один з найважливіших якісних показників, які безпо-середньо впливають на розмір валового збору. Підвищення урожайності на даний час є найбільш актуальною проблемою для сільськогосподарських

то-варовиробників, оскільки підвищення врожайності впливає не тільки на збі-льшення валового збору, а й відповідно на зменшення собівартості продукції. На зміну урожайності впливає ряд факторів, які можуть бути як залеж-ними від людей, так і не зовсім їм підвладні (природно - кліматичні умови). До “штучних” факторів можна віднести використання органічних

і мі-неральних добрив, використання хімічних засобів (пестицидів, гербіцидів тощо), застосування високоврожайних сортів, впровадження комплексної механізації, інтенсивних і індустріальних технологій тощо. Основною зерновою культурою СТОВ “Колос” є озима пшениця, пло-ща якої в 2001 p. становила 755 га або 60,9 % всіх площ зернових культур. Як відомо, високоякісне зерно озимої пшениці становить основу продовольчого фонду країни, тому проаналізуємо

зміну посівних площ, врожайності та ва-лових зборів озимої пшениці за останні 10 років Динаміка рівнів посівних площ озимої пшениці, врожайності та вало-вих зборів в СТОВ “Колос” відображає те, що розмір посівної площі під цією культурою була відносно сталою за виключенням 1998 p коли господарство відвело більші площі під посів озимого і ярого ячменю. Середня урожайність за останні 10 років по господарству становила 46,0 ц/га.

Приріст валового збору відбувався за рахунок підвищення урожайності озимої пшениці, яка і визначає напрямок зернового господарства і спеціалізацію в цілому. Таблиця 5.1. Виявлення тенденції урожайності зерна Роки Урожайність, ц/га Номер року Розрахункові величини Вирівняна вро-жайність Відхилення фак-тичних даних від вирівняних

У t t2 yt ỹt=a+bt y-yt 1994 40,1 -9 81 -360,9 45,45 -5.35 1995 51,9 -7 49 -363,3 45,50 6,4 1996 60,0 -5 25 -300,0 45,55 14,45 1997 36,1 -3 9 -108,3 45,59 -9,49 1998 30,3 -1 1 -30,3 45,64 -15,34 1999 59,6 1 1 59,6 45,68 13,92 2000 41,9 3 9 125,7 45,73 -3,83 2001 41,1 5 25 205,5 45,78 -4,68 2002 41,4 7 49 289,8 45,82 -4,42 2003 54,2 9 81 487,8 45,87 8,33 Разом 456,6 0 330 7,6 456,6 0 Підтвердженням росту або зменшенням урожайності озимої пшениці аналітичне вирівнювання ряду динаміки за 10 років, що дає змогу ви-значити чіткий загальний напрям основної тенденції

і показує абсолютний приріст рівня за одиницю часу (табл.5.1). Підрахунки показали: a=Уу/n=456,6/10=48.66; b=Уyt/nt2=7,6/330=0,023. Підставляємо у формулу прямої лінії, отже ỹt= 45,66+0,0231t. Як видно, рівень урожайності за останні 10 років мав тенденцію до зростання урожайності озимої пшениці. На урожайність сільськогосподарських культур впливає цілий ряд

і ін-ших факторів. Використаємо кореляційний аналіз для встановлення взаємо-зв’язку урожайності стратегічної культури господарства – озимої пшениці з наступними факторами, що на неї впливають: Х1- кількість внесених мінеральних добрив на 1 га посіву; Х2- якість грунтів у балах; Х3- затрати праці; Х4- опади; Х5- кількість внесених органічних добрив. Отже, на основі одержаних результатів обробки можна зробити

висно-вок, що лінійне рівняння множинної регресії має вигляд: Yx = 53,74+18,71X2+2,48X3+13,29X4+2,84X5 Коефіцієнт множинної кореляції становить 0,96, що говорить про тіс-ний зв’язок між урожайністю озимої пшениці і п’ятьма вибраними фактора-ми. Щоб перевірити його на достовірність звернемо увагу на критерій Стьюдента. Оскільки фактичне значення Т перевищує теоретичне, то можна зробити висновок про вірогідність

коефіцієнта множинної кореляції. Коефіцієнти регресії в рівнянні показують, на скільки змінилася уро-жайність культури при зміні відповідного фактора на одиницю при умові, що інші фактори, включені в рівняння, знаходяться на середньому рівні. Так, при середніх значеннях всіх інших факторів збільшення кількості внесених міне-ральних добрив на 1 га посіву на 1 ц NPK сприяє підвищенню урожайності озимої пшениці на 18,71 ц/га; збільшення якості грунтів

в балах веде до під-вищення урожайності на 2,48 ц/га; зменшення затрат праці сприяє підвищен-ню урожайності на 13,29 ц/га; збільшення опадів в оптимальному розмірі ве-де до зростання урожайності на 0,2 ц/га; збільшення кількості внесених орга-нічних добрив веде до підвищення урожайності на 2,82 ц/га. Отже, урожайність в цілому зернових в СТОВ “Колос” повільно зрос-тає, але це, перш за все, за рахунок дотримання технологій вирощування, уміле керівництво при глибокій кризі, що склалась в агропромисловому

ком-плексі в останні роки, а також малій увазі держави до проблем господарств і населення. 6. Оперативний аналіз у галузях рослинництва. Основне завдання оперативного аналізу – виявити недоліки у виконан-ні плану і причини їх виникнення в процесі господарських операцій, зсувати їх та розкривати не використані резерви. Відомо, що урожайність значною мірою залежить від забезпеченості

господарства насінням районованих сортів. Під час аналізу забезпеченості господарства насінням перевіряють розміри насіннєвих фондів, визначають, чи відповідають вони посівний площі та прийнятим нормам висіву, чи дове-дено посівний матеріал до посівних кондицій по кожній культурі і сортах, як забезпечене зберігання його в зимовий період, як проводять передпосівну об-робку насіння пестицидами, чи дотримують під час сівби норми висіву.

Від нагромадження і збереження вологи в грунті в зоні лісостепу, де знаходиться СТОВ “Колос”, значною мірою залежить урожайність. У зв’язку з цим старанно перевіряють і контролюють своєчасність проведення таких робіт: лущення стерні і оранки парів та зябу, снігозатримання, осіннє та вес-няне підживлення зернових культур, весняне закриття вологи, своєчасність та якість передпосівного обробітку грунту та сівби, своєчасність та виконан-ня,

якість усього комплексу робіт з догляд за посівами тощо. Для того, щоб знати стан посіві зернових у морозні, з невеликим сніго-вим покривом зими, їх періодично перевіряють вирізаними монолітами, а в не дуже морозні зими з глибоким покривом снігу – перевіряють, чи не випрі-ває озимина. Протягом зими з малим сніговим покривом, частими відлигами і особливо на весні перевіряють, як ведеться боротьба з льодовою кіркою.

Своєчасність проведення всіх робіт за обсягом, строками і якістю залежить від забезпеченості і справності машинно-тракторного парку та наявності на-фтопродуктів. Тому до початку сільськогосподарських робіт аналізують ви-конання плану капітального ремонту машин, завезення паливо-мастильних матеріалів в цілому і за окремими видами. Щоб зібрати високий урожай в заплановані календарні строки, ще до жнив аналізують справність збиральних

машин та забезпеченість ними гос-подарства, визначають наявність потрібних пристроїв для них (зерновловлю-вачів, копнувачів, пристосувань для збирання полеглих хлібів тощо). Успіх у збирання врожаю залежить також від правильного комплекту-вання агрегатів. Тому перевіряють, чи відповідає захват комбайнів потужно-сті тракторів, а закріплені транспортні засоби – продуктивності збиральних машин. У перші ж дні збирання врожаю аналізують, чи не допускають втрат

при збиранні врожаю на полі і під час транспортування. Обов’язково переві-ряють готовність зерносховищ, токів, сушарок до приймання врожаю, забез-печеність господарства тарою, вагами, засобами транспортування врожаю з поля на тік, на заготівельні пункти і т.д. Своєчасний оперативний аналіз сприяє проведенню всіх запланованих доходів у найкращі строки і з найвищими результатами. Щоб забезпечити виконання плану собівартості сільськогосподарської продукції

потрібно протягом року здійснювати систематичний аналітичний контроль на виробництво по господарству, галузях і госпрозрахункових під-розділах. Оскільки більшу частину продукції рослинництва одержують у другій половині року, оперативний аналіз витрат на виробництво здійснюють по ви-робничих періодах, процесах, окремих роботах, виявляючи дотримання від-ділками, бригадами і ланками технології виробництва, встановлених лімітів витрат матеріальних, праці та коштів, строків

проведення запланованих ро-біт та їх якості. Виконання найважливіших робіт у розрізі культур і виробни-чих підрозділів аналізують щоденно бригадир чи обліковець бригади, агро-номи та інженери, а в господарствах, де запроваджено диспетчерську службу – диспетчери. У СТОВ “Колос” дані аналізу записують у спеціальний журнал, що значно полегшує проведення його за триваліші періоди і контроль за вико-нанням рекомендацій. 7.

Підрахунок резервів збільшення виробництва зерна (інших видів продукції) та заходи щодо їх використання. Одним з важливих завдань аналізу є виявлення і підрахунок резервів збільшення виробництва продукції зернових. Основні резерви збільшення виробництва валової продукції рослинни-цтва, зокрема зернових культур, такі: 1) введення в господарський оборот земельних угідь, що перебува-ють поза господарським оборотом;

2) перетворення екстенсивних угідь в інтенсивні, щоб з одиниці площі мати максимальну кількість продукції; 3) поліпшення сільськогосподарських угідь та вдосконалення стру-ктури посівних площ; 4) підвищення врожайності всіх сільськогосподарських культур, особливо зернових, і в районах зрошення; 5) підвищення продуктивності природних угідь. Одним з важливих напрямків виявлення резервів є розширення посів-них площ.

Можливі і невикористані резерви розширення посівних площ роз-раховують множенням можливої розширеної площі на фактичну урожайність тих культур, посіви яких планується вирощувати на ній. Суттєвим резервом збільшення виробництва продукції зернових є по-кращення структури посівних площ, тобто збільшення питомої ваги більш урожайних культур в загальній посівній площі ( таблиця 7.1) Таблиця 7.1 Підрахунок резервів збільшення об’єму виробництва зерна за

ра-хунок покращеня структури посівів Культури Структура посівів, % Посівна площа, га Фактична урожай-ність в се-редньому за 3 роки, ц Об’єм виробництва при структурі посівів, ц фактична можлива фактична можлива фактичної можливої Зернові, всього 100 - 1239 - - - - Озимі зернові в т.ч. 61,7 - 765 - - - - пшениця 59,3 59,7 735 854 45,6 33516 38943 жито 0,8 0,4 10 58 32,0 320 1856 ячмінь 1,6 0,8 20 34 25,1 50,2 854

ярі зернові 38,3 - 474 - - - - в т.ч. - - - - - - - ячмінь 19,3 20,1 239 120 17,4 4159 2088 овес 2,4 1,1 30 16 28,7 861 459 кукурудза 5,6 6,9 70 81 72,5 5075 5873 гречка 2,0 1,0 25 14 21,7 543 304 горох 8,2 9,2 100 52 22,5 2250 1170 Разом 99,2 99,2 1229 1229 - 46774,2 51547 За рахунок покращення структури посівних площ господарство має ре-зерви збільшення виробництва зернових – 4772,8 ц (51547 ц-46774,2 ц). Важливим напрямком виявлення резервів збільшення виробництва продукції зернових в господарстві

є підвищення урожайності. Суттєвим резервом збільшення виробництва продукції є окупність до-брив, яка залежить від дози і якості добрив, їх структури, строків і способів внесення в грунт. Розрахуємо резерв збільшення виробництва продукції за рахунок підвищення окупності добрив в наступній таблиці. Таблиця 7.2 Підрахунок резервів збільшення виробництва продукції за рахунок збільшення окупності

удобрення ґрунту Показники Озима пшениця Яра пшениця Кукурудза на зерно Фактична окупність 1 ц NPK, ц 3,8 2,3 3,2 Можлива окупність 1 ц NPK, ц 4,0 2,8 3,7 Приріст окупності добрив, ц 0,2 0,5 0,5 Можлива кількість добрив, ц NPK 598 182 281 Резерв збільшення виробництва продукції, ц 120 91 141 При підвищенні окупності добрив по озимій пшениці на 0,2 ц, ярій пшениці

і кукурудзі на зерно – на 0,5ц можливо збільшити виробництво ози-мої пшениці на 120 ц, ярої пшениці – на 91 ц, кукурудзи – на 141 ц. Важливим резервом збільшення виробництва продукції зернових є не-допущення втрат при збиранні врожаю. Таблиця 7.3 Підрахунок резервів збільшення виробництва продукції за рахунок збору врожаю в оптимальні строки Культура Площа, зібрана піз-ніше оптимального строку, га

Урожайність при збиранні, ц/га Резерви збільшення збору продук-ції, ц В строк пізніше З 1 га З усієї площі Озима пшениця 20 33,9 32,8 1,1 22 Озиме жито 14 31,0 30,1 0,9 13 Ячмінь 20 23,2 17,4 5,8 116 Овес - 31,1 - - - Кукурудза на зерно 50 23,1 22,1 1,0 50 Гречка 38 17,5 15,1 2,4 91 Як бачимо, лише при збиранні овесу не було допущено втрат врожаю, зібрано

або в оптимальні строки. Для того, щоб використати резерви збіль-шення виробництва продукції за рахунок збору врожаю в оптимальні строки необхідно за мінімуму скоротити простої машинних агрегатів з різних при-чин, раціонально організувати робочі місця, правильно визначити співвідно-шення площ для збирання врожаю роздільним способом і прямим комбайну-ванням. В заключення аналізу виробництва продукції зернових узагальнимо всі виявлені резерви:

Таблиця 7.4 Узагальнення виявлених при аналізі внутрігосподарських резервів збільшення валового виробництва основних видів продукції зернових СТОВ “Колос” Джерела резервів збільшення виробництва продукції Озима пшениця Кукурудза на зерно Яра пшениця 1. За рахунок більш повного використан-ня земельних ресурсів 439 - - 2. За рахунок покращення структури по-сівів 1277 508 256 3. За рахунок підвищення урожайності: а) додаткового внесення добрив 2270 900 418 б) підвищення окупності

добрив 120 141 91 в) ліквідація втрат при зборі урожаю 22 50 91 Всього резервів 4122 1599 856 Отже, за умови використання всіх виявлених в процесі аналізі резервів збільшення виробництва продукції зернових господарства має змогу додат-ково одержати 4122 ц озимої пшениці, 1599 ц кукурудзи на зерно, 856 ц ярої пшениці, що є дуже необхідним, адже ці культури є стратегічними для гос-подарства.

Висновки та пропозиції На основі проведених досліджень по аналізу виробництві зерна в СТОВ “Колос” Христинівського району Черкаської області нами зроблені наступні висновки: Господарство має зернобуряковий напрямок спеціалізації з розвинутим скотарством. За останні три роки розмір і структура земельних угідь не змі-нилась. Рілля складає 87,3 % площі сільськогосподарських угідь.

Чисельність працівників має тенденцію до зниження. 1. Вартість основних виробничих фондів в 2003 p. склала 7823 тис. гри. Валова продукція в порівняльних цінах 2001p. становила в 2003 p. 2201,2 тис. грн що на 201,2 тис. грн. більше проти 2001 p а валова продук-ція рослинництва зросла на 698,9 тис. грн. за рахунок зменшення продукції тваринництва на 497,7 тис. грн.

2. Протягом 3 останніх років площа під зерновими культурами мала тенденцію до зниження і скоротилась на 237 га. За даними таблиці 3.1 за до-сліджуваний період в СТОВ “Колос” посівні площі зернових культур скоро-тились на 106 га або на 16,1 %. У структурі зернових культур зменшилась ча-стка ярого ячменю, озимого ячменю, гречки і зросла озимої пшениці і куку-рудзи. 3. Урожайність коливається за роками

і найвищою була в 1994 p 60,0 ц/га, а в 2003 p 44,8 ц/га. Урожайність в цілому зернових в СТОВ “Колос” повільно зростає, але це, перш за все, за рахунок дотримання технологій ви-рощування, уміле керівництво при глибокій кризі, що склалась в агропроми-словому комплексі в останні роки, а також малій увазі держави до проблем господарств і населення. 4. Індексний аналіз показав, що валовий збір зерна в звітному періоді збільшився в порівнянні

з базисним на 35,52%. Причому внаслідок скоро-чення посівних площ валовий збір зерна зменшився на 7,88%. Внаслідок збі-льшення урожайності зерна валовий збір зріс на 34,95 %. Покращення струк-тури посівних площ збільшило валовий збір на 9,02%. 5. Кореляційний аналіз показав: Yx=53,74+18,71X2+2,48X3+13,29X4+2,84X5 Коефіцієнти регресії в рівнянні показують, на скільки змінилася уро-жайність культури при зміні відповідного

фактора на одиницю при умові, що інші фактори, включені в рівняння, знаходяться на середньому рівні. Так, при середніх значеннях всіх інших факторів збільшення кількості внесених міне-ральних добрив на 1 га посіву на 1 ц NPK сприяє підвищенню урожайності озимої пшениці на 18,71 ц/га; збільшення якості ґрунтів в балах веде до під-вищення урожайності на 2,48 ц/га; зменшення затрат праці сприяє підвищен-ню урожайності на 13,29 ц/га; збільшення опадів в оптимальному розмірі ве-де до зростання урожайності

на 0,2 ц/га; збільшення кількості внесених орга-нічних добрив веде до підвищення урожайності на 2,82 ц/га. Однак, в даний час, у зв’язку з економічною скрутою рівень їх внесення надзвичайно низь-кий, а це є значним резервом збільшення виробництва продукції. 6. Підвищення економічної ефективності виробництва зерна перед-бачає збільшення виробництва і поліпшення якості зерна, забезпечення біль-шої сталості зернового господарства шляхом

інтенсифікації галузі, що вклю-чає ріст валових зборів, підвищення урожайності за допомогою внесення оп-тимальної кількості добрив, розширення посівів високоврожайних сортів і гі-бридів. Отже, шляхами підвищення економічної ефективності виробництва зе-рнових в СТОВ “Колос” є: 1) підвищення урожайності зернових за рахунок подальшої інтенси-фікації виробництва зерна на основі внесення оптимальної кількості органіч-них та мінеральних

добрив, розширення посівів високоурожайних сортів і гі-бридів; 2) зниження собівартості, дотримуючись режиму економії скорочення непродуктивних витрат; 3) максимальна збалансованість продажу зерна з наявним потенціалом в господарстві, тобто шукати нові шляхи збуту зерна. Список використаної літератури 1. Указ Президента України – “Про невідкладні заходи щодо стимулю-вання виробництва та розвитку ринку зерна”

від 29 червня 2002 р. №832. 2. Програма “Зерно України – 2003–2004” (схвалена Постановою Кабіне-ту Міністрів України від 27 листопада 2002 року №1739) // Агро компас. – 2003. – №3 – с.21–25. 3. Здоровцов О.І, Мацибора О.І, Економіка с/г виробництва, – Київ, Видав-ництво УСГА, 1993 р. 4. Зінченко О.І, Коросюк

І.М, Інтенсивна технологія виробництва зернових технічних культур, Київ, 1998 р. 5. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч метод. Посібник. -К.:КНЕУ, 2002 263с.6. 6. Іващенко В.І.Економічний аналіз господарської діяльності К.: ЗАТ "Ніч-лава” 1999 204с. 7. Анализ хозяйственной деятельности сельскохозяйственных предпри-ятий.

Лещенко І. Т Козак Г. Л. – 4-е изд перераб. и доп К.: Вища школа. Головное изд-во, 1984 г 367 с яз. укр. 8. Омельяненко Г.Г, Концептуальні положення відновлення та розвитку зер-нового виробництва в Україні // Економіка АПК. – 2002. – №12. – с.3–9. 9. Саблук П.Г. Зерновий ринок України: проблеми, перспекти-ви//Економіка

України 2002 №5. 10. Саблук П.Г.Стратегічні аспекти реформування зернового виробництва в Україні//Економіка АПК 2003 №1. 11. Савчук В.Н. Економічний аналіз діяльності підприємств і орbaмств і орй АПК. -К.: Урожай, 1999. 221 с. 12. Соколенко О.І, Економічна ефективність виробництва зерна кукурудзи в умовах становлення ринкової економіки // Вісник аграрної науки. – 2002. – №10. – с.82–83. 13.

Трисвятський Л.А. Зернове господарство//Економіка сільського-сподарських і переробних підприємств 1999 №2. 14. Царенко О.М. Економічний аналіз діяльності підприємств агропроми-слового комплексу: Навч.посібник К.: Вища школа, 1998 256с