Смiх

Смiх Старовойтенко Н.В. Викладач Черкаського нженерно- технологчного нституту. Домашня адреса м. Черкаси Вул. 30-рокв Перемоги, 221, кв. 190 Дерево смху. Смх в уявленн народу не безвинн пустощ. Втрата здатност смятися значить втратити важливу властивсть душ. Згадамо вдому росйську казку про царвну Несмяну. Зачарована злим чародм, вона розучилася смятися.

Вс спроби розвеселити були марн. На тему ц казки В.М. Васнецов написав картину. Царвна Несмяна сидить на високому трон, заглиблена в сумн думки, не помчаючи навколишнх. Вона згубила щось цнне, але не силах згадати що саме. За вкном смться народ, навколо трону блазн придворн. Нхто не може розвеселити царвну. Хвил смху розбиваються об трон.

Певно нема нещастя гршого, нж бути несмяною . Але в кожнй груп дитсадка, в кожному клас знайдеться дитина, яка не усмхаться, а все дивиться насторожено, безрадсно. також категоря дтей, як зовсм не здатн серйозно сприймати довклля. Так гпертемки бачать у дзеркал смху те що повинно викликати повагу, спвчуття милосердя. Великий Гете вважав що н в чому так не проявляться характер людей, як у тому, що вони знаходять смшним. Ось чому спостергаючи, з чого як дитина смться, педагоги батьки мимовол проникають у внутршнй

свт. Чи замислювалися доросл над тим, що смх показником нтелекту, моральност та психчного здоров я дитини Поставимо соб прост запитання серйозно задумамося Чи легко розсмшити дитину Що найчастше виклика дитячий смх Як виявля дитина свй позитивний емоцйний стан Як вона смться Адже дитячий смх може бути радсний сумний, добрий гнвний, розумний дурний, гордий задушевний, поблажливий заграваючий, презирливий переляканий, зневажливий пдбадьорюючий, нахабний боязкий, дружнй

ворожий, рончний простосердечний, саркастичний навний, лагдний грубий, багатознаючий, торжествуючий виправдовуючий, безсоромний сором язливий. Можна ще збльшити цей перелк веселий, сумний, нервовий, стеричний, знущальний, фзологчний тваринний. Може бути навть смутний смх. Флософя, психологя педагогка смху розроблен ще недостатньо. Але з тих праць, як вже з явилися, виплива, що в рзн часи люди смялися над рзномантними речами.

Це не змнювало головного внутршньо дност смху, яка да про себе знати в простих, в складних його проявах. Наявнсть в речах деяко мри лиха, яка збуджу в нас потребу, головне, бажання смятися над тим, що здалося нам смшним, виявляться на кожному кроц. Ця дивна особливсть смху радощ, що супроводжують викриття лиха наштовху на думку про те, що парадокс ховаться в самй гримас смху. Людина начебто злиться оскал на те, з чого смться.

Над чим люди, власне, смються, що саме здаться м смшним Тут виявиться, що смятися можна над людиною майже у всх проявах. Виняток склада область страждань, що помчено було ще Аристотелем. Смшними можуть здаватися зовншнсть людини, обличчя, фгура, руки комчними можуть здаватися судження, в яких вона проявля брак розуму особливу область насмшки становить характер людини, область

морального життя, прагнення, бажання цл. Смшною може видатись мова людини як манфестаця таких якостей, як були непомтн, доки вона мовчала. Поста запитання коли дитина вперше сприйма смшне, в чому сутнсть сворднсть дитячого смху Здбнсть смятися одна з загадкових людських здбностей. З моменту, коли дитина почина смятися, по Аристотелю, вона якби ста людиною. з усх живих стот тльки людин властивий смх. Усмшка це аванс, який культура вида стот, цлком ще приналежнй

Свту природи. Малюк, що усмхаться, волод тим, до чого сам вн не прикладав ще ан найменшого зусилля, тому, коли усмхаться вн, няко вдповдальност мж почуттями тим, що х викликало, нема. Дитина усмхаться, бо й примно бути сухою, ситою, слухати звертання близьких, розглядати грашки. де час, дитина смться все частше, вона отриму вд нього задоволення, якого нчим ншим задовольнити не можна. Смх малюка одномантний, поки що в ньому розв язуться лише радсть буття, тлесна радсть, спорднено з

захоплюючою грою цуценяти. Але приходить, нарешт, час для нового кроку. Непомтно для себе дитина робить перш, поки що не ршуч в не повнй мр вдал спроби смятися над тим, що не мстить в соб няко радост. Спостергаючи за дорослими, що смються, дорослим смхом над тим, що не зрозумлим дитин, вона, пдкоряючись заражаючись сил смху, почина смятись разом з ними. Смх дитини формальний, поверхневий, вн лише вдобража розумння того, що насправд не здаться дитин н

смшним, н зрозумлим. Поступово вона почина все частше частше впзнавати, видляти в особливий розряд т випадки, як слд оцнювати дорослим смхом вдивться в обличчя дитини, що смться разом з дорослими над гуморескою ви зрозумте, про що де мова. Автор багатьох творв, що стосуються флософ смху Л.В.Карасев пише про те, як швидко непомтно здйснються переворот, стрибок вд смху радост до смху, народженому вдчуттям смшного ось зовсм ще маленький хлопчик дивиться, як на арен цирку спотикаться пада клоун.

Вс навколо нього смються, та вн не смться. Вн ще не зна про те, що ця ситуаця смшною можливо, наслдуючи залу, що регоче, вн засмться, але зробить це чисто механчно. Однак, пройде зовсм не багато часу, вже в наступний раз, побачивши на арен людину, що впала, хлопчик буде реготати плескати в долон. Вн зробив вдкриття навчився бачити свт у дзеркал смху, яке буде врно слугувати йому все життя, можливо, коли-небудь навть стане двостороннм навчить його смятися над самим

собою. Додамо до сказаного повинно пройти ще не мало часу, аби дитина усвдомила, що падння клоуна на сцен падння людини на сходах чи льоду не може викликати однаково реакц. фахвц, як подляють смх на суб ктивний об ктивний. Межу тут провести дуже складно. Але якщо цей подл врний, то будь-який вид простого радсного дитячого радсного смху може бути вднесений до смху суб ктивного. Це не означа, що для такого смху нема об ктивних причин.

Ц причини часто лише приводи Кант назива цей смх горою життвих сил. Такий смх витсня негативн переживання, робить х неможливими. Вн гасить гнв, досаду, перемага похмурсть, пднма життвий тонус, пробуджу бажання жити брати в житт участь. Ось дти купаються в рчц, катаються на ковзанах, велосипед, грають у рухлив гри, катаються на гойдалц, радють красивим речам, новорчнй ялинц, краплям дощу, що впали на них.

Така дяльнсть виклика позитивн емоц, як супроводжуються життрадсним смхом. Цей смх не свдчить про наявнсть чи вдсутнсть почуття гумору. Вн лише показником нормального психчного здоровя та емоцйного благополуччя дитини. Життрадсний смх основою формування доброго, привтного вдкритого характеру дитини. Вмння радти сприя веселй вдач, доброму настрою. А це, як свдчать дослдження психологв, не лише робить

дитину доброю, товариською, доброзичливою, але й забезпечу успшне проткання психчних процесв вдчуття, сприймання, памят, мислення, уяви, мови. Коли дти мають гарний настрй, то кажуть, що вони в гумор навпаки. Роздратован, гнвн, заклопотан, ображен це ознака, що вони не в гумор. Отже, радсний смх, вдчуття емоцйного комфорту, щастя - це важлива умова формування здатност помчати смшне, правильно його оцнювати та використовувати у власнй дяльност та сплкуванн з ншими.

Важливо вчити дтей доброму смхов. Що ж психологчною основою такого смху В бльшост випадкв добрий смх супроводжуться почуттям душевного тепла. Дитина повинна засвоти, що кожна людина дорослий малюк, може помилятися. Чинити необдумано, поспшливо. Над маленькими недолками оточуючих можна посмятися, але одночасно добрий смх свдчить, що ми вибачамо недолки, засуджена людина, навть виклика почуття любов симпат.

Найкращим доказом доброго смху ставлення дтей до геров гумористичних творв Незнайки, Буратно, Внн-Пуха, Карлсона та н. Палкий прихильник провдник дитячого гумору Грицько Бойко, як нхто нший в поез для дтей, з глибоким розумнням виховного значення смху, вмв не просто розважити дитину, що теж потрбно, а виставляти на смх людський найрзномантнш вади характеру. Слухаючи про Вереду, недотепу Тимка, який викручував псля купання кота, ледаря, роззяву, хвалька, базку,

дти проймаються здоровим смхом. Гумор дитячих творв Г. Бойка м який зичливий, покликаний покепкувати й допомогти, а не принизити дитину. Смх над героями творв Г.Бойка не лише розважа, а заодно заставля дтей подумати чи не схожий я на тих, з кого смюся. В.О.Сухомлинський був переконаний Навчити дтей користуватися зброю смху одна з найтонших найскладнших речей у формуванн моральних поглядв, переконань, смакв.

Характеризуючи дитячий колектив великий педагог-гуманст зазначав Здатнсть правильно смятися показник морального здоров я колективу особистост. Пояснення доброго смху допомага зрозумти визначити його протилежнсть - злий смх, який зустрчаться у дитячому вц так само часто, як смх добрий. При доброму смхов маленьк недолки тих, кого ми любимо, тльки вдтняють позитивн приваблив х сторони. При злому смхов недолки нколи навть надуман, уявн, перебльшуються,

роздуваються, тим самим дають пдгрунтя злим, недобрим почуттям, недоброзичливост. Таким смхом в бльшост смються люди, що не врять н в як благородн вчинки, бачать навколо лише фальшиве лицемрне, мзантропи, як не розумють, що за зовншнми проявами хороших вчинкв ховаються справжн хорош внутршн спонукання. Цим спонукам вони не врять. Благородн люди, чи люди з пдвищеною чутливстю, на х погляд дурн або сентиментальн деалсти, як заслуговують тльки насмшки.

На вдмну вд усх нших видв смху злий смх няк не повязаний з комзмом не виклика спвчуття. Таким смхом часто смються дти, яких життя зробило жорстокими, черствими, невдоволеним собою та ншими. Неблагополуччя багатьох смей, моральн травми, економчна скрута, соцальна несправедливсть, вдсутнсть духовних цнностей, зусилля ноземно низькопробно кнопродукц, безсилля виховних закладв протистояти негативному впливу середовища - ось головн причини злого смху.

Цей смх нкого нколи не заража, вн - субктивне надбання тих, хто так смться. Психологчно злий смх близький до смху цинчного. Один другий види смху породжен злими злсними почуттями. Але сутнсть х глибоко рзна. Злий смх повязаний з надуманими недолками людей, цинчний смх викликаться радстю з чужого нещастя . Внаслдок неуважност чи невмння пристосовуватися до обставин, орнтуватися в ситуац, а нод чисто випадково з людиною вдбуваються маленьк нещастя, як у присутнх викликають смх.

Межа мж маленькими нещастями, як можуть викликати смх, бльшими нещастями, як смху викликати вже не можуть, логчно не визначаться. Чуже горе незалежно мале чи велике, чуже нещастя у черство людини, не здатно зрозумти того, що пережива нший, може викликати смх, що ма цинчний характер. Звичайний, насмшливий смх теж ма вдтнок жорстокост. Але це тльки вдтнок. Тут не так. Смються дти з хворих старих, як не можуть встати чи повльно ходять,

смються, коли слпий наштовхуться на лхтарний стовп, коли хто-небудь боляче розбиваться, коли людину косить бда, смються над рзкими проявами фзичного болю. Ця жорстоксть серед дтей пдлткв досяга свох меж, коли людину навмисно заставляють страждати потм смються над нею. Нажаль, спостереження свдчать, що вже з 5-6 рчного вку у дтей з являться нтерес до слухання сучасного сумнвного дитячого фольклору. Як не забороняй жорсток куплети чи анекдоти вони всервнь живуть

у дитячих колективах. В такого роду лчильниках, загадках, частвках, страшилках, садистських куплетах, магчних викликаннях найчастше мститься те, що забороняться дорослими. Дти розповдають х в тсному кол, не допускаючи дорослих. Старш дошкльники смються з крокодилв, що палять цигарки, хлопчика з кулеметом, Танчки, яка втопилася через м ячик, матним гномом, горобцем з пляшечкою соплв

Вовочкою, що вжива нецензурн вислови. Доросл, аналзуючи деяк типи дитячо сумнвно творчост чорний смх можуть краще зрозумти психологю дтей. Важливо усвдомити, що суворо заборонити такий гумор даремно. А ось повернути дитячу творчсть в нше русло, даючи свободу висловлювання, це в силах вихователв батькв. нколи смх свдчить лише про нетактовнсть грубсть дитини. Ось двчинка в новй шубц чобтках пдковзнулась вже лежить в бруднй веснянй калюж посеред двору.

Навколо дти смються, в очах радсть, на обличч задоволення, а в душ пусто холодно. Чому так бува, чи все роблять доросл, щоб не дати вкоренитися в юн серця злорадство, цинзму байдужост Адже поведнка жорстоких дтей може завдати горе шкоду тому, хто особливо сприйнятливий до насмшок знущань. Знавець дитячо психолог доктор Добсон згаду Коли мен було приблизно 8 рокв, я постйно вдвдував заняття в недльнй школ. Одного разу в наш клас ввйшов хлопчик св за парту.

Його звали Фред. Я до цього часу памятаю його обличчя. Але що ще важливше, я зараз можу уявити, як виглядали його вуха. Вони були яксь викривлен помтно вдстовбурчен. Ц дивн вуха мене просто приворожили, так як вони нагадували крила джипа. Зовсм не подумавши про можливу реакцю Фреда, я звернув увагу свох приятелв на його вуха. вс миттво виршили, що прзвисько джипов крила буде

дуже вдалим. Здавалось, що Фред вважав це забавним. Вн навть гиготав разом з усма. Але раптом вн перестав смятися. Фред пдскочив з стльця, обличчя його стало червоним, почервонли навть вуха. З плачем вн кинувся геть з класу, пронсся коридором вибг з примщення. Бльше Фред не з являвся в нашому клас. Пам ятаю, як мене вразила неочкувана настльки рзка реакця

Фреда. Розумте, у мене навть думки не виникало, що я можу його засмутити свом невинним жартом. Я не був зовсм нечуйною дитиною часто вставав на захист потерпло сторони, навть коли був ще зовсм маленьким. Я нколи не став би зувмисне пдтрунювати хлопчика на зразок Фреда. Так були у мене переконання. Осмислюючи той епзод, я не може не покласти вдповдальнсть за нього не дорослих на свох батькв вчителв. Вони повинн були пояснити мен, що пережива людина, над якою насмхаються,

особливо, якщо мова де про його фзичн недолки чи зовншн особливост. Ш.О.Амонашвл переконаний, що неможливо будувати справжню педагогку, якщо не буде дитячих витвок, не буде пустунв. Яка нудьга для педагога займатися з дтьми, що мають свдомсть поведнку премудрених життвим досвдом дорослих. Я спершу пдбурив би таких дтей до витвок, до невгамовност, а потм би приступив до пошукв педагогки особливост. Автор книги Здравствуйте, дти переконаний, що бльшсть педагогв схильн бачити

в дитячих пустощах щось на зразок злочину, приймають х як порушення дисциплни. З яким нтересом прочитав би я книги про психологю пустунв про пустощ, але де вони зазнача Ш.О.Амонашвл. Сам вн вважа, що пустуни, витвники це в першу чергу життрадсн, кмтлив, дотепн, комункабельн дти. Пустуни дти з гумором, бачать смшне в самому серйозному, вмють заганяти беззалаберних в незвичних для них ситуац люблять тшитися над ними вони дарують хороший настрй смх не тльки самому соб, але й ншим,

хто вдчува гумор. Амонашвл робить висновок, що пустотливсть цнна яксть дитини, тльки треба управляти нею. справд, дорослих повинн насторожувати пустощ жарти дтей, як можуть перерости в хулганство агресивнсть. Важливо формувати у дтей культуру сплкування, прояву веселого настрою, жартв та розграшв. Здатнсть управляти свою поведнкою, прогнозувати наслдки веселощв надзвичайно важлива яксть, яку слд формувати у вихованцв. Доречно аналзувати ситуац жарти.

Наприклад - дти смються, коли натягнуть мотузку чи дрт поперек темно але, а потм сидять в кущах, очкуючи свою жертву. Жертва, зачпившись ногою, лежить горлиць, потм сда на землю, потираючи забит мсця охаючи - хлопчаки вимащують лавку фарбою. Той, хто сда на лавку не вдразу помча, в чому тут справа. А дти весь вечр смються, уявляючи, як людина, прийшовши додому, виявить незмиваючу пляму на костюм Купаються дтлахи. Потм витаскують з води зав язують кому-небудь штани вузлом як найтугше.

Хоч ножицями рж. Вс смються над жертвою. А якщо спробувати систематизувати рзн види смху Вдомий клоун М. Румянцев Карандаш, розглядаючи проблему смху, зазначав уявимо соб для початку дерево смху. Так сказати, творння природи. Дерево росте. Число глок з кожним днем збльшуться, розширються наш свтогляд, комчне удосконалються, як мистецтво вцлому. Подивимося на крону нашого дерева. Одна сторона освтлена сонцем, нша в тн.

Одна сторона смх добрий, той, що творить, нша смх злий, той, що руйну. А корн дерева Тисяч корнцв, нби-то вдображення т ж крони, тльки без листя. Для крони потрбне повтря, корнцям потрбна земля. В одному випадку комчне народжене самою природою, людини бачить смшну ситуацю в житт, в ншому творить смшне, користуючись силою сво фантаз, але при цьому все ж вдштовхуться вд природи, черпаючи в нй лише тему.

Кажуть, що про обличчя незнайомо людини важко сказати щось, доки вона не засмться. Н в чому ншому не проявляться людина так, як в усмшц, смхов, що об днують в соб рзномантн душевн порухи. Дивлячись на людину, яка смться, ми бачимо крм загального радсного вигляду ще й зовсм нше те, що приховати не можна, що проступа крзь маску усмшки. Смх говорить нам не тльки про те, як над чим людина смться, але про те, як вона здатна страждати гнватися. В мить усмшки можна миттво проникнути крзь ус перепони

внутршнього, несправжнього в людин, можна доторкнутися до само сут. Як же смються наш дти Вдивимося, вслухамось усмхнемося.