Развитие теоретического знания (Укр.)

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОГО ЗНАННЯ у цлому в окремих науках Вступ. Характерними рисами основних гносологчних ознак наукового знання в XX столтт його далектизаця, диференцалзаця, нтерпретаця, систематизаця, технзаця, кбернетизаця, логзаця, математизаця, тощо. До цього перелку входить також теоретизаця наукового знання як в цлому, так в окремих предметних областях науки необхдний, цлком закономрний логчно обумовлений етап розвитку наукового знання,

його вищий рвень. Дана робота стосуться деяких аспектв розвитку теоретичних знань проблеми теоритизац на рвн флософських передумов, що мстить загальн уявлення про об кт, процес пзнання, виражен в систем флософських понять. У вступ розглядаються основн поняття про науков знання та його рвн, спввдношення мж ними перехд вд нижчих рвнв до вищих. Перший пункт роботи мстить дан про теорю як вищу форму наукового знання, видлено деяк основн класи, вказан методи побудови.

Огляд робт стосовно проблеми формування науково-теоретичних знань подано у пункт 2. В наступному пункт розглядаться як у цлому проходить розвиток науково-теоретичного знання, коротко викладено суть проблеми кроки становлення теоретичного знання. Розглянуто, який стан забезпечення розвитку теоретичного знання у конкретних предметних галузях наук фзиц, математиц, болог, географ, тощо. Про результати дослджень у галуз проблеми теоретизац знань зроблен

висновки. Пд поняттям знання розумють переврений суспльно-сторичною практикою засвдчений логкою результат процесу пзнання дйсност, адекватне вдображення у свдомост людини у вигляд представлень понять суджень теорй Ошибка Источник ссылки не найден На вдмну вд життвих, тобто донаукових знань, рвень яких здебльшого обмежуться описом вдповдних фактв, наукове знання сяга бльш високого рвня рвня пояснення, осмислення фактв у понятйнй систем вдповдно науки, залучаться до складу теор.

Сутнсть наукового знання поляга у розумнн дйсност в минулому, ниншньому та майбутньому, у врогдному узагальненн фактв, у тому, що за випадковим воно знаходить необхдне, закономрне, за поодиноким загальне на цй основ здйснються передбачення прогнозування. Принагдно слд вдзначити, що мислення людини знаходиться у постйному рус вд незнання, тобто вдсутност переврено нформац про той чи нший розглядуваний об кт, вд неповного, поверхневого до все бльш уточненого,

поглибленого та всебчноохоплюючого знання. Наукове знання подляють на два рвн, а саме рвень емпричного знання та рвень теоретичного знання. Для знань, отриманих на емпричному рвн, характерне те, що вони результатом безпосереднього контакту з живою реальнстю при спостереженн або експеримент. На цьому рвн ми одержумо знання про означен под, виявлямо властивост нтересуючих нас обктв або процесв, фксумо вдношення , нарешт, встановлюмо емпричн закономрност.

Над емпричним рвнем науки завжди надбудовуться теоретичний рвень. Теоря, що представля цей рвень, будуться з явною спрямованстю на пояснення обктивно реальност головна задача теор поляга в тому, щоб описати, систематизувати пояснити всю множину даних емпричного рвня. Проте теоря будуться таким чином, що вона опису безпосередньо не навколишню дйснсть, а деальн обкти. Механка, наприклад, опису не реальн процеси, з якими людина безпосередньо ма справу в дйсност, а процеси,

як вдносяться до деальних обктв, наприклад до матеральних точок. деальн обкти на вдмну вд реальних характеризуються не нескнечним, а цлком визначеним числом властивостей. Матеральн точки, в механц, мають не дуже велике число властивостей, серед них хня маса можливст х опису в простор та час. Таким чином, деальний обкт будуться так, що вн цлком нтелектуально контролються. У теор задаються не тльки деальн обкти, але взамовдносини мж ними, що описуються законами.

Крм того, з первинних деальних обктв можна конструювати похдн обкти. У результат теоря, що опису властивост деальних обктв, взамовдносини мж ними, а також властивост конструкцй, утворених з первинних деальних обктв, спроможна описати усю ту рзномантнсть даних, з якими вчений стикаться на емпричному рвн. Вдбуваться це в такий спосб з вихдних деальних обктв будуться деяка теоретична модель даного конкретного явища передбачаться, що ця модель в стотних свох сторонах, у певних вдношеннях вдповда

тому, що в дйсност. Уточнимо тепер наш уявлення про теоретичний рвень знання. Важливо мати на уваз, що цей рвень знання звичайно розчленовуться на дв суттв частини, що подаються фундаментальними теорями теорями, що описують конкретну достатньо велику область реальност, базуючись на фундаментальних теорях. Так, механка опису матеральн точки взамовдносини мж ними, а на основ принципв дал будують рзномантн конкретн теор, що описують ту або ншу область реальност.

Таким чином для опису руху, наприклад, небесних тл будуться небесна механка. Важливо ще разом вдзначити, що в теор ми завжди мамо справу з деальним обктом у фундаментальних теорях - з найбльше абстрактним деальним обктом, а в теорях другого поколння - визначеними похдними вд цих деальних обктв, на основ яких конструюются модел конкретних явищ дйсност. Роль теор в проблем формування науково-теоретичних знань визначаться тим, що в нй ми мамо справу з

нтелектуально контрольованим обктом, у той час як на емпричному рвн з реальним обктом, що волод нескнечною клькстю властивостей нтелектуально не контрольованим. Оскльки в теор ми мамо справу з нтелектуально контрольованим обктом, то ми можемо описати теоретичний обкт як завгодно детально й одержати в принцип як завгодно далек наслдки з теоретичних уявлень. Як тльки наш вихдн абстракц стануть врними, ми впевнимося, що наслдки з них будуть врн.

Сила теор поляга в тому, що вона може розвиватися нби сама по соб, без прямого контакту з дйснстю. Природно, що вихдн принципи повинн спввдноситися з дйснстю. Про науков теор, х класифкацю та основн методи побудови. Наукове знання можна розглядати як складну систему з дуже розгалуженою рархю структурних рвнв локальне знання, що у будь-якй науковй област спввдносяться з теорю знання, що складають ту чи ншу наукову область

знання, що подають усю науку. У такому контекст наукова теоря визначеною системою понять та суджень, як вдображають суттв та закономрн внутршн зв язки т чи ншо предметно област дйсност. Вона поясню предметн факти з диного погляду, приводячи х до струнко системи узагальнюючого знання. Теоря то найповнша внутршньо незаперечна система знань, яка дещо вдрзняться вд нших форм знання моделей, аналогй гпотез, тощо, перш за все, свою логчною впорядкованстю взамодй включених до складу елементв

знання по-друге, своми гносеологчними функцями по-трет, тим, що теоря сама мстить поняття, модел, аналог, гпотези, тощо. Розгорнуту детальну класифкацю теорй, шляхи та методи х побудови можна знайти, в роботах Ошибка Источник ссылки не найден Ошибка Источник ссылки не найден Зокрема, залежно вд обговорюваних питаннь теор можуть бути подлен на детермнстськ стохастичн феноменологчн динамчн загальн частков фундаментальн фрагментарн, тощо.

Але найзагальншим подл теорй на два класи емпричн та теоретичн. Подл за загальним принципом ма важливе значення для визначення структури теор. Так в математичних теорях структури виражен чткше, нж в емпричних, а в емпричних вони багатш, бо мстять бльше елементв, нж математичн. Однак такий подл не пов язаний з ерархчною впорядкованстю тому його доповнюють рархчною ознакою за ступенем розвиненост теор. Математичн теор широко використовують кльксну мову мстять

модел для опису пояснення вдповдного емпричного матералу. До них вдносяться бльшсть теорй у фзиц, хм, технчних дисциплнах, вони починають проникати в бологю, лнгвстику, економчн та нш науки. За структурними особливостями ц теор називають ще дедуктивними побудован за дедуктивними методами. Емпрична теоря, яка пддана дедуктивзац логчнй реконструкц ма емпричну нтерпретацю, називаться гпотетико-дедуктивною теорю. Л.Б.Баженов

Ошибка Источник ссылки не найден. вказу, що гпотетико-дедуктивний метод, або метод сходження вд абстрактного до конкретного, загальним методом побудови науково теор в розвинених наукових дисциплнах, який ма при використанн, зокрема в фзиц, дв рзновидност метод принципв метод гпотез. з розглядом питання про роль методу принципв методу гпотез тсно пов язана проблема феноменологчних описових динамчних пояснювальних теорй. Пд феноменологчною теорю розумють таке формулювання закономрностей в област спостережувальних

явищ, в яких не робиться спроба звести описов зв язки до загальних законв природи, як лежать в х нй основ через як вони могли б бути зрозумлими Ошибка Источник ссылки не найден Сучаснй науц вдом також рзн ндуктивн теор, як характерн емпричним наукам. Вони дляються на описов та математизован. Висновок називають ндуктивним, якщо вн напрямлений вд сингулярних висловлювань типу звтв про результати спостережень або експериментв до унверсальних висловлювань типу

гпотез або теорй. Питання про виправдансть ндукцйних висновкв, або накше кажучи, про т умови, при яких так висновки виправдан, вдоме пд назвою проблема ндукц. Описов теор мстять термни, що означають об кти вдповдповдних предметних областей, хн властивост вдношення. Математизован ндуктивн теор вдрзняються тим, що в них широко застосовуються математичн методи будуються математичн модел об ктв, що вивчаються. Детальний аналз теорй, бачення х еврстичних та логчних функцй,

а також приклади застосування в рзних предметних областях, можна знайти, зокрема, в робот Ошибка Источник ссылки не найден Про деяк погляди на проблеми формування нових науково-теоретичних знань. Винятково важливим радикальним у вивченн формування нових наукових теорй процеси в науково-теоретичному знанн, як за образним висловленням Ошибка Источник ссылки не найден виникають за рахунок зсувв вимагаючих розв язання проблем на нший рвень унверсальност або на рвень математичних моделей гпотез, або розроблених

теоретичних моделей, запозичених з нших бльш розвинутих хоч, може бути, бднших за змстом дисциплн аналог. Вважаться, що так зсуви можуть бути продиктован необхднстю застосування радикальнших пзнавальних засобв, як дозволяють вдповдним чином асимлювати надлишкову нформацю, що була виявлена в процес застосування наявних теоретичних систем знань. Саме через це розвиток будь-яко област теоретчно науки прямо залежить як вд наявност пдхожих математичних моделей теорй успхв нших в тому числ складних дисциплн, так вд того,

в якй мр використовуться можливсть власного застосування. В робот Ошибка Источник ссылки не найден. на основ логко-методологчного методу дослджуться механзм змни фундаментальних теорй. Зокрема, запропонована автором концепця не тльки опису процес переходу вд класично фзики до квантово-релятивстсько, але й да основу для осмислення процесу створення дино фзично теор, що вдбуваться в наш час. всеж, як вдзначаться, дана концепця до кнця не тльки не розв язу всх

проблем методологчного та сторико-наукового характеру, але ставить ряд нових проблем унверсальност, повноти можливостей реконструкц знань, тощо. При дослдженн наукових знань, як при аналз будь-яких нших об ктв, в наш час широко використовуться метод моделювання. В цьому контекст розвиток сучасно методолог атор роботи Ошибка Источник ссылки не найден. розгляда як послдовну змну наукових знань бльш удосконаленими моделями.

В зв язку з цим розглянуто, зокрема, взамовдношення флософських концепцй наукового знання моделей наукового знання паказано, як одна та ж модель може давати рзн флософськ нтерпретац встановлен шляхи розвитку моделей наукових знань, з одного боку, флософських концепцй наукових знань з ншого. Якщо пдйти до флософських проблем т чи ншо предметно област з сьогодншньо позиц теоретизац наукових знань, то, перш за все, треба сказати, що основним питанням дано област ста тепер аналз процесв формування

фундаментально теор. Подбним чином нин складаються справи в фзиц мкросвту, де ведеться пошук фундаменально теор елементарних частинок на основ синтезу релятивстських квантових принципв, а також в сучаснй астроном, де основним принциповим питанням формування фундаменту астрономчно теор Ошибка Источник ссылки не найден Розглядаючи проблеми теоритизац знань в окремих дисциплнах, ми повинн звертати увагу на результати дослджень, повязаних з розкриттям основних факторв, що лежать в основ сучасного

уявлення про теоретичнсть мислення. Як зазначаться в Ошибка Источник ссылки не найден теоретичнсть мислення в основному визначаться виразними засобами мова науки, специфчними способами звязку фраз формул логка науки, специфчними способами обгрунтування рацоналзован парадгми науки. Результати узагальненого аналзу сучасних точок зору, щодо природи, форм, специфчно сутност теоретичних знань розширення проблем х розвитку, включно з хнми методологчними аспектами, досить широко

розглянут в монограф Ошибка Источник ссылки не найден Досить оригнально, але дещо з нших позицй пдходить до логки науки в свой статт К.Поппер Ошибка Источник ссылки не найден де зокрема, вн виступа проти думки, що для емпричних наук характерно використання ндуктивного методу. Про проблеми розвитку теоретичного знання в цлому, суть та кроки становлення. Для з ясування новонароджуваних знань науки, зокрема теоретичних знань, велике

значення ма висвтлення процесу самого х виникнення, тобто проблема х генезису. В свою чергу ця проблема виявля низку нших проблем, серед яких головною, за твердженням вчених, вибр методуОшибка Источник ссылки не найден Ошибка Источник ссылки не найден Традицйно як у зарубжних, так в наших дослдженнях флософська спадщина середнх вкв Вдродження розглядаться за схемою з ясування передбачувального характеру науки

Нового часу. Намагання за будь-яку цну зафксувати подбн передбачення часто призводить, особливо в гносеолог теор пзнання, до позбавлення цих передбачень справжност та спвзвучност свой епос зокрема, наводить на думку, що джерела будь-яко новац, якщо х добре пошукати, можна знайти у глибокй минувшин. Саме тод, в античн та середн вки, з являються вчен-дослдники, експериментатори ведуться теологчн дискус в стнах унверситетв, засновуться новий науковий стиль мислення формуються норми та деали для науки

Нового часу. Знати, з погляду природодослдника Нового часу, означа вдобразити адекватно предмет дослдження, який об ктивно протипоставлений суб кту пзнання цей процес нчим не обмежений експериментальним шляхом переврити стину скориставшись мовою математики, точно виразити результат. Якщо порвняти епстему теорю пзнаня сьогодення з епстемою античного середньовчного часв, то можна наочно впевнитися в кардинальнй вдмнност теоретичного знання цих перодв стор людства вд науково-теоретичного

знання нашого часу. В сучасному розумнн науковий пошук - це нескнченний рух пзнання, це неспоглядальний, активний процес, а значить вдкритий, засвдчуючий сво досягнення з усма видами дяльност, включно з виробничою. Через це стина в сучаснй епстем позбавлена гносеологчного абсолютизму який породжу хибнсть думки, догматизм, незмннсть мислення. Вона виступа як мра адекватност вдображення пзнаючим суб ктом об кта, вдтвореного поступово, по мр розширення знання, таким, як вн сам по соб сну.

Таким чином, в сучаснй епстем стина позбавляться поверхово узагальнених характеристик, а знання аксологчних цннсних акцентв. Звдси впевнюмося в якснй вдмнност теоретичних знань в форм флософ вд теоретичних знань в форм науки, яка дтищем Нового часу. Науков знання в цей час стають пануючими хн успхи, хня соцальна роль престиж настльки вражаюч, що багато флософських напрямкв шкл сприймають хн форми методи, включаючи в свй змст хн результати Ошибка Источник ссылки не найден

Зупинемося надеяких питанях розвитку наукового знання опираючись, зокрема, на результати деяких робт, зкрема Ошибка Источник ссылки не найден Ошибка Источник ссылки не найден Ошибка Источник ссылки не найден Ошибка Источник ссылки не найден Значення як предмета спецальних дослджень теоретичне знання почало набувати вдносно недавно, трохи бльше двох столть тому. Та все ж спочатку ц дослдження велись вузько, обмежуючись рамками флософського вчення

про пзнання. Не дивлячись на те, що матерал брався здебльшого з результатв конкретних наукових пзнань, зроблен на хнй основ висновки не могли до певно мри послугувати методологчними рекомендацями для удосконалення науково-теоретичного знання. Навть якщо таке вдбувалось, то скорше випадково. Винятком було застосування тих або нших висновкв для реорганзац розвитку власне флософського знання. Як приклад цього можна навести спробу Б.Спнози застосувати уявлення про аксоматичну побудову теоретичного

знання, теор дедуктивного виводу для органзац флософського знання, або критику тако спроби Г.Лейбнцом та .Кантом виткаюч з не спроби вдосконалення методу побудови флософського знання як системи чи, нарешт, вчення Гегеля про далектичну логку, яке включало питання органзац знання Ошибка Источник ссылки не найден Флосфсько-методологчна рефлекся над розвитком науково-теоретичного знання у флософському розумнн рефлекся це принцип людського мислення, який спрямову його на осмислення

та усвдомлення власних форм передумов предметний розгляд самого знання, критичний аналз його змсту методв пзнання дяльнсть самопзнання, яка розкрива внутршню будову специфку духовного свту людини, тощо хоча була в цей перод пов язана з ним як з свом джерелом об ктом, однак збергала видимсть самомтйност. Ця видимсть виткала з тимчасово роз днаност, частково внаслдок того, що результати оцнювалися поза х практично-методичним використанням. Питання сутност теоретичного знання, способи розкриття ц сутност

та шляхи одержання нового теоретичного знання флософи намагалися пояснити ще в домарксистський перод. На основ детального аналзу тверджень та пояснень з приводу цих питань в стор флософ сукупний результат було охарактеризовано оформлено в цлому як проблему теоретичного знання Ошибка Источник ссылки не найден Видлення основних сторичних концепцй теоретичного знання дозволило показати змну конкретно-сторичних уявлень вдповдно обгрунтувати сутнсть теоретичного знання та його

атрибутв, включно з присутнм йому станом органзованост. Змна концепцй нових пояснень, як розвивалися в рамках цих концепцй, вдбувалась по мр накопичення уявлень, як засвдчували обмеженсть концепц суперечливсть й. Дослдження сторичного розвитку проблеми теоретичного знання визначаться свою актульнстю тому, що на цьому шляху можна знайти пдхд, свордний ключ, до розробки та ршення злободенних понин питань сутност

теоретичного знання конкретних наук, його природи та законв розвитку, тощо. Спадковий характер постановки, розгляду, пояснення та розв язання багатьох згаданих проблем нин не виклика сумнву засвдченим фактом. Сучасне вдношення до згаданих питань, очкуван наслдки хнього розгляду та розв язання принципово новим щаблем у пзнанн творчого знання як такого. Новизна ситуац такого пзнання поляга насамперед у тому, що саме дослдження специфчно сутност теоретичного

знання, яке традицйно належить до флософ, логки гносеолог теор пзнання набува тепер значення галуз конкретно-наукового пзнання. Головною рисою етапу сучасно визрваючо науки ста флософсько-методологчна рефлекся. Одним з найважливших наслдкв включення ц рефлекс в самосвдомсть науки в цлому конкретних галузей зокрема виявляться розширенням змсту, конкретно-наукового теоретичного знання за рахунок поднання знання законв функцонування органзац знань про предмет. Поступово вдбуваться перехд до яксно ново ситуац у пзнан сутност

теоретичного знання, а саме флософско-методологчна рефлекся крок за кроком втрача домнуючу видимсть смостйност, набува характеру саморефлекс конкретно-наукового теоретичного знання. Внаслдок практично перетворювально людсько дяльност багато галузей наукового знання виконують замовлення на формування нових конкретних знань. Для того, щоб ц замовлення були здйснен, субкт науки повинен мати знання закономрностей приросту науково-теоретичних зань, вмти поясняти та перетворювати х в заданому

напрямку. Тому тепер зроста роль висновкв узагальнень, як робляться в ход флософсько рефлекс над розвитком конкретно-наукового знання з урахуванням практично-методологчних рекомендацй. Висновки, положення установки оцнюються не тльки вдносно х логчно достоврност але й з погляду практичного застосування х результатв. Вдбуваться свого роду переорнтаця в оцнц результатв рефлекс. Пд впливом практично направленост науки флософско-методологчна рефлекся втрача надмрний академзм.

Формуться задача створення такого рвня глибини уявлень про сутнсть, природу науково-теоретичного знання, закономрностей його розвитку, як б дали змогу не тльки пояснити нове явище в науковому знанн, але його й передбачити. Флософско-методологчна рефлекся повинна тепер дозволяти свдоме ршення проблеми теоретичного знання в принцип, а не в часткових конкретно-сторичних формах. Стан проблеми забезпечення розвитку конкретно-теоретичного знання та про нш суттв моменти, пов язан

з цю проблемою. Актуальнсть ршення проблеми теоретичного знання, а саме розумння цього знання, його форми способв органзац, зроста у вдповдност до того, як дослдники приходять до впевненост, що такого ршення сучасною логкою та методологю не досягнути у повному обсяз. До недавнього часу нщо, здавалося, не вщувало виникнення претензй до таких знань, настанов методолог науки, допоки активний рст науково рефлекс обмежувався переважно рамками точного фзико-математичного

природознавства. Багато питань, викликаних необхднстю розвитку вдосконалення теоретичного знання, було розглянуто та ршено загальними зусиллями флософв представникв конкретного пзнання. В процес ц творчо спвпрац склалась змцнла самостйна галузь наукового пзнання, а саме логка методологя науки, як покликан здйснювати реалзовувати досвд гносеологчного методологчного забезпечення розвитку конкретно-теоретичного знання. Цей достатньо теоретично обгрунтований досвд зарекомендував себе в фзиц

як такий, що ма досить великий еврстичний потенцал. Цим пояснються те, чому на початку вступу в фазу активного росту самосвдомост нших галузей науки болог, хм, географ, геолог, палеонтолог,соцолог, лнгвстики не було педбачено няких тих прикрих несподванок, як однак незабаром постали перед дослдниками. Серед перших несподванок було виявлено, що стиль мислення у цих дисциплнах не змнються пд впливом математики.

Не сталося того, що в свй час трапилося у фзицОшибка Источник ссылки не найден Очевидно через набуття бологю у другй половин нашого сторччя найбльш високого соцального престижу ця галузь науки була вднесена до групи непокрних. Як стверджуться в науковй лтератур, в сучаснй болог вдбувся нтенсивний теоретичний рух, спрямований на переосмислення глибинних методологчних теоретичних основ бологчного знання, на пдвищення його теоретичного

рвня органзацю, яка вдповда його новому емпричному стану. Кнцева мета вказаного руху поляга в побудов стинно теоретично бологОшибка Источник ссылки не найден Для такого руху сучасному бологу конче необхдне використання рефлекс, результатв застосування. Але результати рефлекс розвитку теоретико-бологчного знання, його реорганзац та вдосконалення повнстю залежать вд загального стану знання та досвду ршення аналогчних питань, нагромадженого логкою

методологю науки. Застосування в болог уявлень про питому значимсть окремих теорй для функцонування наукового знання, про критер хнього теоретичного статусу, способи органзац науково-теоретичного знання показу хню недосконалсть, обмеженсть методологчних можливостей. Як виявилося в теоретичнй болог снують проблеми з якими ще не приходилося стикатись ншим наукам, в звязку з чим потрбна переоцнка деяких сучасних деалв норм пзнання.

Даючи оцнку статусу теоретико-бологчного знання теоретики розгорнули полемку про наявнсть-вдсутнсть теоретично бази болог. Одн вважають, що тако бази нема, нш - що вона сну. Тобто виходить, що теоретична бологя рухаться до сво зрлост ще далека вд не. Особливий рзнобй в оцнюванн сучасного теоретично-бологчного стану спостергаться на приклад еволюцйно теор. Усунення оцнок теоретичного статусу окремих узагальнень бологчно науки сукупного знання головна

умова нормального розвитку, що можливо через розробку загальних критерв науково-теоретичного знання, характеристик його специфчно сутност. За Т.В. Лойтом проблема теоретико-концептуального статусу подальшого розвитку сучасного бологчного знання за свою сутнстю частиною проблеми загального флософського розумння та обгрунтування науки самосвдомост взагал Ошибка Источник ссылки не найден Таким чином вд методолога вимагаться не тльки визнання актуальност дослдження теоретичного статусу бологчного

знання але, його здйснення, критичного розгляду використовуваних для його визначення основ. Загальнонаукова значимсть ршення складностей з визначенням статусу бологчного знання знаходимо у хмкв, географв та нших. Як зауважу Жданов Ю.А. хмя в сучасному природознавств займа дещо двозначне положення з охотою признають в якост необхдно науково основи для розумння бологчних, геологчних явищ, для створення технологчних процесв, але не рдко й вдмовляють у статус теоретично наукиОшибка

Источник ссылки не найден Як будь-яка нша галузь природознавства хмя вдповда деалу точно науки, в якй й вдаться стати фзичною наукою, та всеж вона не може стати точною, чистою наукою, а тому розвиток хм природознавства взагал виявля недостатнсть, обмеженсть пзнавально орнтац на деал точно науки Визначення теоретичного статусу наукового знання безпосередньо пов язане з обгрунтуванням перспектив його наступного розвитку. Невипадково переоцнка, критичний перегляд основ визначення теоретичного статусу

наукового знання тсно пов язуться з знанням тенденцй розвитку наукового пзнання. Одна з таких тенденцй заключаться в тому, що пзнавальним об ктом вже не фзика, а певне людське природознавство, або людська сторя. Тому це не переоцнка фудаментальност фзики як науки, а приведення способу визначення статусу у вдповднсть до тих тенденцй, через як про себе заявля майбутнй новий науковий спосб освоння дйсност. Так тенденц проявляються не тльки в болог хм, але й у фзиц.

Застосування в болог снуючих уявлень про теоритичн знання, про питоме значення окремо теор органзац, тощо да значний мпульс для формування бльш досконалих уявлень, оскльки поставлен питання, як ранше не пднмались, виникли сумнви в тому, що сумнву не пдлягало, створен умови для бльш неупереджено обктивно оцнки бувших установ. снуюч уявлення про деал науково-теоретичного знання в майбутньому ще треба буде переосмислити. В болог такого деалу нема, а деали нших природничих наук, перш за все фзики, для болог

не пдходять Ошибка Источник ссылки не найден Розумння теоретичного знання, яке розвинуте на матералах фзико-математичних наук, спираться на безумовн, загально-науков логчн критер, стандарти. Досвд засвдчу, що застосування цих критерв в процес визначення теоретичного статусу дозволя одержати недиференцйовану, дуже умовну оцнку приналежност до теоретичного рвня знання, оцнку яка не мстить перспектив подальшого розвитку конкретно-научного теоретичного знання.

Тому дюч логчн критер виявляються обмеженими навть у рамках предметно област знання, на основ яко вони формувались. Уявлення, що розвиваються сучасною логкою методологю науки, про теоретичн знання направлен на дослдження створення окремих теоретичних утворень - теорй. Конкретн науки вдчувають гостру необхднсть методологчного обгрунтування необхдно дино цлсно системи знання. Визнаться, що необхдно внести корективи в сучасн методологчн установки, як дозволять розв язати

питання про дину органзацю науково-теоретичного знання в цлому в конкретних галузях пзнання. Важливою, ще не розв язаною проблемою необхднсть систематичного виявлення подальших логчних можливостей розвитку наук, можливостей не тльки хнього внутршнього самовизначення, але становлення дино цлсно логчно системи наукового пзнання. Покладаються над, що на такй основ будуть усунен пзнавальн труднощ, наприклад, як виникають у фзиц тому, що фзика все ще не логчно цлсною системою теорй

Ошибка Источник ссылки не найден недивлячись на високий рвень розвитку теоретичного знання окремих дисциплн. Як стверджу У.Мереста, Жвав суперечки навколо проблеми дност структури географчно науки слд розглядати як прояв потреби самопзнання, яа властива всм розвиненим наукам Ошибка Источник ссылки не найден Наявнсть таких суперечок в географ викликана необхднстю скоршого методологчно обгрунтованого ршення проблеми дност географчно науки, яка лише на перший погляд здаться чисто академчною.

Насправд ж вона одню з центральних теоретичних проблем, вд розвязання яко залежить множина практичних висновкв, починаючи з вдношення до де створення обднуючо фзичну економчну географю теоретично географ до деталзац проблем навчання географ систематизац науково-географчно нформац. Вд цього в тй чи ншй мр залежить вдношення до питання подальшого розвитку географ Ошибка Источник ссылки не найден Як в нших природничих науках, в болог визрва розумння недопустимост

такого стану, коли продовжу збергатись неоднорднсть знань. Питання, що може запропонувати болог сучасна методологя потребу детального дослдження. Очевидно, що досвд методологчно самосвдомост бологчно науки дозволя допустити снування нших можливостей для ршення проблеми усунення розрзненостей, неоднордностей. Саме в цьому розумнн стверджуться, що фзикалзаця математикалзаця лише окрем проекц того вектора котрим

можна було б описати весь складний протирчливий процесс теоретизац сучасно болог Ошибка Источник ссылки не найден Визнання можливостей математизац, фзикалзац, а також далектизац теоретико-бологчного знання тягнуть за собою неминучсть критичного переосмислення уявлень, пов язаних з визначенням сутност теоретичного, бо до сих пр хня розробка велась переважно на матералах точного природознавства де тенденц далектизац не досягли зрлого вираження рефлексивного вивчення.

Через це основний змст в даних уявленнях вдтворються на основ гпотетико-дедуктивних аксоматичних теорй. На цьому шляху спостергаться рзномантнсть прогнозв можливого розвитку теоретико-бологчного знання, як обумовлюють невизначенсть методологчних програм його перетворення. Ящо стати на позицю, що бологя в свому теоретичному розвитков вдста вд фзики треба сприяти швидкому переходу в область точних наук, або стати на протилежну позицю, що бологя не грше фзики майбутн за далектизацю

теоретичного знання, то стотно рзними виправданими повинн бути д бологв в розвитку сво науки. Такий же стан невиправданост спостергаться в нших, повязаних з бологю, науках географ, палеонтолог, геолог. У розвитку наукових основ палеонтолог геолог виключну роль вдграли успхи болог. Саме вд болог в значнй мр йде розумння органзовано складност природних обктв, вийнятково перспективне уявлення про рвн органзац рзних математичних систем, що вивчаються науками про

Землю, з нею повязаний сам системний пдхд до сучасного наукового дослдження Ошибка Источник ссылки не найден Тому тут вважаться за необхдне подальше просування в цих же напрямках. Задача досягнення науково зв язност блокв знань, зокрема теорй, як вдображають окрем фрагменти дйсност, але в ниншньому столтт вона усвдомлються як необхдна умова подальшого прогресу науково-теоретичних знань. Сучасна методологчна самосвдомсть науки засвдчила багато того, що одню з найважливших тенденцй

спрямування до дност наукових знань. Зясумо що таке шукана днсть знань. Ряд природничих наук, подбно болог, не реалзувавши деал логчно дност знань, ставлять бльш складн проблеми впорядкування знань. Мова йде не стльки про логчну впорядковансть, органзацю знань на основ якогось принципу, скльки про адекватнсть пояснення цлсност т т област явищ, яка склада предмет дано науки Ошибка Источник ссылки не найден Понятйно таке устремлння виражаться термном органчна система знань.

Отже, сучасний розвиток болог, географ, геолог багато нших природничих, гумантарних наук, при розгляд внутршньо впорядкованост науково-теоретичних знань робить акцент на його цлсност, спввдносно з цлснстю самого предмету пзнання. Оскльки, постановка задач спвзвучна з особливостями системного пдходу, його застосування для створення необхдно органзац знань виправдана перспективна. За допомогою системного пдходу формуться концептуальна основа уяви про життя, як рархзовано цнност.

Утвердження системних дей у концептуальнй основ теоретично-бологчного знання супроводжуться боротьбою його за те, щоб системно-структурний пдхд набув форму, адекватну природ предмета бологчного пзнання, яка б не мала недолкв формального пдходу. Для цього треба пдсилити значимсть моменту цлсност. В ход обговорення будь-яко системи рархчно структури живого виника поняття розчленовано цлсност. Що поставило вимогу включення в концептуальну основу, яка склалася на баз системно-структурних представлень,

моменту динамчност життвих систем, вдтвореного теоретичними засобами. Вивчення живих систем набува функцонального процесуального аспекту вивчаються функцональн системи, тобто процес функцонального забезпечення живих систем, як розчленованих цлсностей. Сучасною науковою методологю обгрунтовано неперспективнсть, зрештою неможливсть одержання знань про предмет по старому, коли його рзн сторони вивчаються зольовано одна вд одно, а теоретичний синтез для

створення диного уявлення про обкт предмет на основ одержаних нарзно знань про нього вдкладаться на псля для майбутього генального вченого. Отож, слд змнити традицйний пдхд дослджень пдхд до обробки органзац одержаного знання. На шляху до осмислення ряду задач, як виражають необхдну пропедевтику попереднй розгляд зрлого стану науково-теоретичного знанняБ взамозв язан диною науково-дослдною програмою, поста сучасна методологчна самосвдомсть науки. За виразом одного з авторв - конкретн науки потребують сьогодн генерального

прибирання. З цього списку не виключаться фзика, хоч ще мало хто з фзикв серйозно визна за необхдне наведення порядку Ошибка Источник ссылки не найден Така процедура чистки ма вдношення, перш за все, до теоретичних надбань конкретно науки понять, теорй, тощо. В рзних наукових галузях вдношення до тако процедури не однакове. Так якщо бльшсть фзикв не аналзують тих створюваних застосовуваних ними понять гпотез, то, напроти,

математики займаються цим систематичнше та ршучше, переглядають основи сво науки Ошибка Источник ссылки не найден Через недовершенсть розробки понятйного апарату бологя, географя, геологя, як фзика, зазнають значного перевантаження, через фрагментарнсть знання зв язкв мж окремими поняттями вдсутня система наукового апарату. Проблема нагайного наведенн порядку в понятйному апарат наукових галузей знань пов язуться в методологчнй самосвдомост науки з формуванням поглиблених уточнених уялень

про сутнсть вдповдно науки. Впорядкування понятйного апарату виявивляться достатньо складною проблемою,яка вимага вивчення, перегляду, вдосконалення теорй конкретних наук яка не може бути обмеженою випадковими нестрогими матемачними формулюваннями конкретних теорй. Членування знання в середин окремо взято галуз, снування обумовлених таким членуванням теорй конче необхдно обгрунтовувати. До снування подбно процедури обгрунтувань методологчна самосвдомсть ще тльки

наближаться. Як стверджуться в робот 22, зокрема, сам факт роздлу фзики на ряд фзичних теорй звичайно не виклика подиву сприйматься як природнй прояв рзномантност оточуючо нас дйсност. Але наскльки природною така рзномантнсть Вдсутнсть нтересв до подбних питань багато в чому визначаться стилем мислення, пануючим в тепершнй час у фзиц Проблема розумння конкретно галуз знання як дино системи, а не як просто сукупност теорй може бути розглянута тльки за умови свдомого керування тю концепцю теоретичного

знання, в якй композиця конкретно-наукового знання пов язана з далектично розчленованим предметом науки. Отже, проблема синтезу наукового знання в теоретичну систему залежить вд рвня пзнання предмета науки як далектично розчленовано цлсност, вд готовност науки методично використати ц знання для реорганзац соо структури. Така готовнсть поступово, переважно стихйно, уже формуться на основ логко-гносологчних можливостей, якими волод наука у конкретний сторичний момент свого розвитку для цлсного охоплення, бачення

свого предмета. Висновки. 1. Попри всяку складнсть проблем сутност теоретичного знання, його природи законв розвитку, сучасне вдношення до них, х постановок очкуваних результатв дослдженнь принципово новим щаблем у пзнанн творчого знання як такого. Традицйно належне до флософ логки гносолог це дослдження саме по соб тепер набува значення галуз конкретно-наукового пзнання. 2. В конкретних науках на даному етап вдчуваться гостра потреба обгрунтування дино цлстно логчно системи

наукового пзнання, необхднсть внесення коректив у методологчн установки, як дозволяли б розв язати питання про дину органзацю науково-теоретичного знання як вцлому так в конкретних дисциплнах. 3. Сучасн уявлення про значимсть окремих теорй для розвитку наукового знання, про критер хнього теоретичного статусу, способи органзац науково-теоретичного знання виявились методологчно обмеженими, недосконалими для застосування в ряд предметних галузей, зокрема, у болог, географ, хм тощо.

Тому потрбна переоцнка деяких сучасних деалв теоретичного знання норм пзнання. 4. Гострою проблемою у природничих та нших науках проблема негайного усунення розрзненост, неоднордност знань, у розв язанн яко значну роль повинн вдграти математизаця, фзикалзаця, далектизаця, науково-предметного знання при критичному переосмисленню уявлень про статус теоретичного. 5. Необхдною умовою подальшого успху науково-теоретичних знань розв язання проблеми науково зв язност

блокв знання спрямованого на досягнення деалу дност знання. Тут мова не стльки у впорядкуванн, органзац знань на основ якогось принципу, а скльки в адекватному поясненн цлсност науково-теоретичного знання. 7. У сучаснй болог, географ, геолог, астроном та в багатьох нших науках при розгляд проблеми внутршньо впорядкованост науково-теоретичних знань робиться акцент на його цлсност по вдношенню до цлсност самого об кту пзнання.

У розв язанн ц проблеми визначальну роль повинне зграти не формальне застосування системно-структурного пдходу у форм, адекватнй природ. 8. Слд вдмтити, що сучасною методологю обгрунтовано можливсть, зрештою, перспективнсть, одержання теоретичних знань про об кт в тому числ про конкретну галузь тод, коли його рзн сторони вивчаються не зольовано одне вд одного засобами теоретичного синтезу для створення диного уявлення про об кт. 9. Нарешт, поста проблема впорядкування понятйного апарату кожно з наукових галузей,

ршення яко слд пов язувати з формуванням в методологчнй свдомост наук, поглиблених уточнених уявлень вдповдно науки. 10. У зв язку з необхднстю нтенсивно розробки загальних методологчних засобв дослджень формуться окрема загальнонаукова проблема неграц знань, розв язання яко обця розширити рамки науки як вцлому, так окремих галузей. З цього приводу вдмчаться Ошибка Источник ссылки не найден що Навть поверхневого розгляду достатньо, щоби помтити яким складним

клубком переплтаються в проблем психологчний, логчний, соцологчний, лнгвстичний та нщ аспекти, як вже й сам не вкладаються в звичне для них розумння, не снують в чистомувигляд. Особливе значення для розв язання цих проблем мають дослдження в област нового науково-теоретичного мислення, прогнозування його д на свдомсть вцлому. вс пдстави сподватися, що перерахован проблеми будуть успшно розв язан, якщо врахувати, крм великого наукового потенцалу, великий прогрес в створенн обчислювальних

систем та специфчних засобв форм моделювання - потужно нтелектуально бази для наукового пзнання генерац нових теоретичних знань.