Историко-экономические науки (Укр.)

Наукова революця Ситуаця у галуз дослдження та викладання сторико-економчних наук економчно стор, стор економчно думки, стор галузевих економк тощо в Укран як в нших пострадянських республках наприкнц 90-х рокв докорнно вдрзняться вд т, в якй доводилось працювати укранським радянським сторикам-економстам кнця 80-х рокв. Перестройка вдкрила можливост для виявлення констатац кризового стану сторико-економчних наук у колишньому

СРСР на рвн дослджень, на рвн навчальних дисциплн, як дедал бльше вдставали вд свтових досягнень. У зв язку з цим критикувалися серйозн недолки в галуз сторико-економчних наук, хоч критичний аналз незадовльного стану не розкривав його глибинних причин. Вихд з кризи вбачався в перебудов марксистсько-леннського економчного вчення, теор та практики соцалзму, тим часом сторя економчних вчень як навчальна дисциплна перебувала у жалюгдному стан.

Пзнше проф М. Майбурд Рося охарактеризував цей стан таким чином Справедливо заслуживши у студентському середовищ славу одного з найнуднших занять, сторя економчно думки перебувала на задврках економчних наук замизкана недоркувата, що пильно охоронялася вд свжих пдходв псевдовченими1. Треба лише додати, що абсолютна бльшсть навть студентв-економств були взагал позбавлен можливост вивчати таку дисциплну. Протягом 90-х рокв у сфер дослдження та викладання сторико-економчних

дисциплн вдбулися помтн позитивн зрушення, викликан, безперечно, докорнним зламом в сторичнй дол Украни, суспльно-економчних вдносинах, у втчизнянй систем вищо освти. Вони невддльн вд процесв системно трансформац ринкового типу, що здйснюються нин в кран, вд загального розвитку укрансько економчно науки. Найпримтншою рисою цього розвитку на злам двох тисячолть подолання автаркчно замкнутост, нтенсивна нтеграця втчизняно науки у свтову для спльного наукового прогресу.

Тим самим поступово ма бути подолана хоч не без проблем багаторчна свдома золяця укрансько економчно науки, насильно нав язана й командно-адмнстративною системою. Водночас це вдродження основних традицй, закладених в укранськй економчнй науц у минулому столтт. Ниншнй процес нтеграц, на нашу думку, вдбуваться за трьома основними напрямами. Перший нтенсивне творче осмислення й переосмислення, освоння втчизняними вченими матералу, накопиченого

свтовою наукою, доведення його на належному рвн через навчальн курси до майбутнх спецалств. Свдченням цього потк перекладно лтератури, насамперед найвдомших на Заход пдручникв та навчальних посбникв, стажування, навчання викладачв та студентв на рзних курсах, семнарах тощо за кордоном. Другий критичне осмислення проблем минулого розвитку економки й економчних наук, свордна нвентаризаця здобуткв, прорахункв та н.

Наприклад, потребу критичного аналзу викладен у втчизнянй лтератур концепц та практика проведення чисельних економчних реформ упродовж 20 80-х рокв у колишньому СРСР. Третй оригнальн дослдження складних проблем системно трансформац, тобто сучасного переходу вд централзовано-планово економки до ринково, осмислення ново рол науки. Зрозумло, вс три напрями переплтаються взамодють, у межах кожного з них здйснюються дослдження на новй

парадигм парадигмах свтово економчно науки. У галуз стор економчно думки процес нтеграц укрансько економчно науки у свтову вдбуваться специфчно складно. Вднайти можлив засоби творчого виршення цих труднощв важливе актуальне завдання. Наукова революця. Стан загально економчно теор та сторико-економчних наук, що склався в Укран з початку 90-х рокв, на наш погляд, можна охарактеризувати, як наукову революцю. Дйсно, визрли вступили у взамодю вс ключов елементи модел розвитку науки, що були розроблен дослджен

вдомим американським вченим Т. Куном парадигма, наукове товариство, нормальна наука, криза, екстраординарне дослдження, традиця, наукова революця та н. Коротко суть ситуац вихд з не виявилися такими. Панвна марксистська парадигма опинилася у глибокй криз. Методи, що були прийнят в теор, не могли виршити поставлен парадигмою основн завдання, а сама теоря не вдповдала новим реалям, не давала вдповд на актуальн питання.

Вихд з кризи вдбуваться шляхом науково революц, сутнсть яко поляга у замн попередньо парадигми новою. На приклад економчно науки пдтвердилися положення модел Т. Куна про те, що будь-яка криза розпочинаться з сумнву щодо парадигми, що нова теоря з являться як безпосередня реакця на кризу 2. Специфка науково революц в галуз стор економчно думки у постсоцалстичних кранах, в Укран також, поляга насамперед у вдмов вд марксистсько модел розвитку економчно науки як вд

неспроможно. Всм вдом ключов поняття марксизму класовий, партйний пдхд до економчно теор та оцнки економчних вчень подл науки за класовою ознакою буржуазна, дрбнобуржуазна, пролетарська загострення деологчно форми класово боротьби подл розвитку науки вдповдно до так званого критерю проникнення дослдника у глибину явищ та процесв класична в цлому наукова вульгарна ненаукова, апологетична перманентна криза вульгарно економчно теор формацйний пдхд до аналзу суспльно-економчних процесв основоположн теор трудово вартост,

додатково вартост, нагромадження капталу та н. Специфчно трактувався предмет стор економчно думки, специфчним був базовий категоральний нструментарй за повно безапеляцйност нормативних суджень. Йдеться також про вдкидання марксистсько- соцалзмоцентристсько структуризац економчних вчень та вдповдного характеру дослдження й викладання матералу в курс стор економчних вчень. Та чи обмежуться наукова революця лише вдмовою вд корнних положень парадигми ортодоксального марксизму

Ствердна вдповдь свдчила б фактично про антимарксистську революцю, яка справд ма мсце, з урахуванням переходу на нов парадигми. Проте цей перехд доповнються новими важливими процесами. Нова парадигма освоються у принципово вдмнних вд минулого умовах духовно свободи, творчост, концептуального плюралзму, вльних дискусй, неупередженого пошуку стини тощо. Цитати основоположникв марксизму, ршення партйних лдерв з здв, монолтнсть поглядв вимушена, штучна,

згода бльшост тощо перестали дяти як критерй стини або стина в останнй нстанц. Значно активзувалось вивчення стор економчно думки Украни. З початку 90-х рокв вийшло у свт близько двох десяткв монографй з ц проблематики, як заповнили деяк бл плями у втчизнянй економчнй науц, пдняли нов актуальн теми. Згдно з моделлю розвитку науки Т. Куна змна парадигми в результат науково революц не обов язково означа

цлковиту вдмову вд попереднх знань. Положення старо парадигми можуть слугувати новй як частковий випадок загальнших поглядв. З огляду на це важливим використання в ход освоння ново парадигми дйсно цнних елементв марксового пдходу далектичного та сторичного методв дослдження, врахування суперечностей соцально-економчного розвитку, допущення моментв дискретност в розвитку науки, врахування досягнень загальнолюдсько й нацонально культури та н. Парадигми, альтернативн марксовй, не виключають всх цих елементв за умови зняття з них

класових, деологчних та нших шкдливих нашарувань. Безперечно, марксизм як напрям течя свтово економчно думки залишаться об ктом вивчення в курс стор економчних вчень, хоч це вивчення й оцнка його сторичного мсця в економчнй науц принципово змнються. Нового осмислення та оцнок вимага також розкол наприкнц ХХ ст. марксизму на два табори ортодоксальний марксизм ревзонзм критичний марксизм, боротьба мж ними, наслдки, вплив на сучаснсть. Отже, наукова революця в економчнй науц на теренах

Украни вдбулась. не можуть вдмнити чи спростувати няк недолки в економчнй теор та стор економчно думки, у викладанн цих наукових дисциплн, помилки у здйсненн радикальних економчних перетворень чи ще яксь внутршн або зовншн обставини. На вдмну вд загально економчно теор, де наукова революця супроводжувалась масовою змною вивсок, перейменувань колишнх кафедр полтично економ навчального предмета, дискусями про спввдношення полтично економ, економчно теор та економкс, шараханням у крайнощ, в стор економчно думки

зовншньо революця пройшла майже непомтно. Не довелося мняти вивсок вдаватися до перейменувань з клькох причин. По-перше, через вдсутнсть в Укран вдповдних кафедр. Цей факт одне з яскравих свдчень жалюгдного значення, яке надавалося стор економчно думки укранських, не лише в укранських, вузах. На жаль, на рвн вузв ситуаця щодо цього майже не змнилася. По-друге, тому що у всьому свт, в колишнх соцалстичних кранах також, у

ХХ ст. сторя економчно думки вчень завжди дослджувалась викладалась вдповдно як наукова й навчальна дисциплна. Вдрадно, що завдяки новй стратег Мнстерства освти Украни значно розширилося коло майбутнх спецалств у галуз економки, зобов язаних вивчати сторико-економчн науки. До цього залучен студенти державних недержавних економчних вузв, де курси економчно стор та стор економчних вчень набули статусу нормативного. Заради справедливост слд констатувати снування в лтератур

точки зору, за якою не лише марксизм, а вся сучасна економчна теоря, незважаючи на вражаючий прогрес, перебува у глибокй криз 3. Нову парадигму ще потрбно виробити. Отже, наукова революця справа майбутнього. Роль традицУ модел розвитку науки Т. Куна важлива роль вдведена традиц. Нормальна наука, на розвиток яко змушен витрачати майже весь свй час бльшсть вчених, грунтуться на припущенн, що наукове товариство зна свт, який нас оточу.

Багато успхв науки породжуються завдяки прагненню товариства захистити це припущення, якщо необхдно, то й дуже дорогою цною. Нормальна наука, наприклад, часто пригнчу фундаментальн нововведення, тому що вони неминуче руйнують основн настанови 2. В економчнй науц до цього додаються ще й нш фактори, насамперед партйн нтереси фур приватного нтересу, за висловом К. Маркса. Отже, за моделлю розвитку науки Т. Куна, традиця у науковому товариств вдгра подвйну роль

стимулятора розвитку науки у межах панвно парадигми гальма щодо усвдомлення кризового стану науки й пошуку ново парадигми. Дещо розвинемо це положення стосовно панвно ранше марксистсько парадигми. З одного боку, традиця заклики до творчого розвитку науки не виключала введення в парадигму певних нових положень. Неодмнною умовою цього було те, що ц положення не повинн розхитувати чи руйнувати панвну парадигму. Мета гнучкше пристосування до змн у свтовй та нацональнй економц, економчнй теор

Заходу, введення у марксистськ ортодоксальн трактування елементв реалзму тощо. Такими були, наприклад, теза про дв функц сучасно буржуазно полтеконом деологчну та практичну, уточнення хронологчних меж та сутност кризи вульгарно полтеконом, розвиток де Ф. Енгельса про полтичну економю у широкому вузькому значенн та н. В стор економчно думки наведен вище тези й положення активно розвивало багато укранських вчених

Р. Х. Васильва, С. М. Злупко Кукурудза, С. В. Мочерний, В. Д. Скора та н До цього ж розряду слд вднести положення про подолання догматизму в розробц й викладанн полтично економ В. К. Черняк, А. К. Покритан С. Ястремський та н матеральне нематеральне виробництво тощо. З другого боку, традиця заклики до захисту статус-кво, пдтримуван владою гальмувала розвиток справд нових положень, небезпечних для панвно парадигми, обгрунтованих укранськими вченими

В. П. Корннко, Ю. М. Пахомов положення про робочу силу як товар в умовах соцалзму концепця ринкового соцалзму. Бльше того, автори подбних трактувань пдлягали остракзму, шельмуванню. Це та реальна дорога цна захисту панвно парадигми, про яку в абстрактнй форм висловлювався Т. Кун, не говорячи вже про загальний застй в економчнй науц. Подвйна роль традиц в укрансько-радянському науковому товариств сприяла такому самому подвйному впливу

полтично економ й сторико-економчних наук на економчну полтику держави. З одного боку, заохочувався пошук шляхв пдвищення ефективност суспльного виробництва, реформування господарського механзму, вивчення досвду та досягнень кран розвинуто ринково економки. З ншого, всупереч зазначеному вище, обмежувалося поле пошуку, вн гальмувався, в цлому приркався на невдачу. Таким чином, традиця у науковому товариств з панвною марксистською парадигмою активно перешкоджала

будь-якй системнй трансформац економки. ншими словами, вона ефективно виконувала свою функцю захисту снуючого в т часи державного соцалзму. Натомсть традиця наукового товариства Заходу за будь-яких парадигм економчно науки спрямована на захист ринкового типу економки, а тим самим на системну трансформацю ринкового типу. Вибр парадигм. До яко ж науково парадигми парадигм вдбувся перехд

Чи сну тут вибр взагал На основ яко парадигми дослджувати викладати сторю економчно думки у подальшомуГпотеза про здйснення революц в галуз економчно науки на терен постсоцалстичних кран передбача прийняття парадигми розвитку науки Т. Куна. Однак сну ще одна площина проблеми переходу до ново парадигми, тобто концептуально модел постановки та розв язання проблем сторико-економчно науки. Виявляться, що сну свобода вибору у межах загально парадигми розвитку науки конкретних парадигм щодо

стор економчно думки. Йдеться насамперед про релятивстський абсолютистський пдходи до вивчення стор. На думку професора М. Блауга, релятивст розгляда кожну окрему теорю, висунуту в минул епохи, як бльш чи менш точне вдображення тодшнх умов кожна теоря, по сут, однаково виправдана у власному контекст. Абсолютист стежить тльки за строго нтелектуальним розвитком предмета, який вн розгляда як неухильний прогрес вд помилки до стини. Релятивсти не можуть класифкувати теор рзних перодв у термнах краще чи

грше абсолютисти не можуть утриматися, щоб не зробити цього. Майже кожного сторика економчно думки можна вднести до того чи ншого полюсу свордного континууму пдходв до теорй минулого 4. Отже, реально сну множиннсть пдходв до вивчення стор економчно думки, свобода х вибору дискуся з приводу такого вибору. Зрозумло, що кожен з пдходв ма сво переваги й недолки. Парадигма релятивств да змогу дослдити та викласти економчн теор у х сторичнй неповторност, у контекст

х виникнення та розвитку, розкрити х специфку. Як приклад, М. Блауг зверта увагу на те, що класична економчна теоря була такою ж макро як мкроекономкою неокласична теоря була вже лише мкроекономкою макроекономка знову вднайшла себе з допомогою Кейнса протягом десятилття фактично замнила мкроекономку. Сумнвно, щоб подбн драматичн зрушення фокусування пояснювалися лише через термни нтелектуальних сил,

як це схильн стверджувати абсолютисти 4. З релятивстсько точки зору, цннсть подбних сумнвв особливо зроста з урахуванням того факту, що сам М. Блауг прибчник абсолютизму. Недолком релятивстського пдходу те, що вн не да змоги простежити за внутршньою логкою виникнення та розвитку економчно теор, провести грунтовний порвняльний аналз рзних концепцй економчно думки. Коридор вибору розширються також за рахунок визначення та дотримання певного напряму економчно науки,

з позицй якого трактуться й оцнються сторя рзних економчних теорй. Адже вдомо, що свтова економчна думка вдзначаться множиннстю альтернативних теорй, шкл, напрямв. Проте снують певн традиц. Представники нституцонально-соцального напряму виступають зазвичай з релятивстських позицй Р. Хейлбронер. Флософи свту. Життя, часи та де великих економчних мислителв 3-е вид 1968 Дж. К. Гелбрейт. сторя економчно науки минуле як тепершн 1989

У. Дж. Семюелс. сторя економчно думки як нтелектуальна сторя 1974. Слабкше виражений зв язок з релятивстським пдходом у представникв нших напрямв сучасно економчно думки. Американськ сторики-економсти Дж. Шпенглер, А. Чолк, К. Гудвн вважають, що псля останньо третини ХХ ст. у прибчникв рзних напрямв економчно теор посилються абсолютивстське тлумачення стор економчно науки. Але хоч би яким було це тлумачення, перехд на нов парадигми

вимага грунтовного вивчення усх течй свтово економчно думки, х перехресно науково критики, макро- мкрорвневого, позитивного нормативного пдходв тощо. До того ж не виключена поява нових теорй, шкл, синтез попереднх.Нацональне мжнародне проблема поднанняОсвоння ново парадигми потребу висвтлення в стор свтово економчно думки стор розвитку втчизняно науки. Навть у ниншнх навчальних курсах сторя укрансько економчно думки розглядаться, по сут, вдрвано вд свтово тим самим мимовол створються хибне уявлення про нбито периферйний

хуторянський характер поза основними школами та течями свтово економчно науки. Грунтовне дослдження та висвтлення вдповдних питань становлення розвитку нацонально економчно науки у межах роздлв, присвячених аналзов цих течй, в органчному зв язку з генеральними тенденцями х розвитку дало б змогу зняти це непорозумння. Проте головним завданням залишаться пднесення наукового рвня дослджень стор, становлення та розвитку рзних галузей втчизняно економчно думки полтеконом, статистики, фнансв

та н Тут можлив оригнальн знахдки, до яких варто вднести думку вдомого укранського вченого-економста, проф. Кивського та Харквського унверситетв Г. М. Цехановецького 1833 1898 про уявнсть суперечност рзних концепцй цнност вартост товарв. Ще у 1859 р. вн писав У поняття цнност входять поняття прац, корисност. Кориснсть становить необхдну основу для цнност, але не виробля останньо праця необхдна для виробництва цнност, однак цннсть не пропорцйна прац 5.

Лише на злам столть стало можливо достойно оцнити плодотворнсть постановки питання про синтез затрат прац та корисност у свтл минулого сучасного розвитку свтово економчно науки. До сьогодн не дослджен питання стор розвитку укранськими вченими рзних теоретичних систем економчних категорй цнност, продуктивно непродуктивно прац, заробтно плати, прибутку, ренти, капталу т. н Слд пдкреслити, що чимало значних праць вдомих укранських економств минулого дотепер ще не стали об

ктом грунтовного наукового дослдження, не кажучи вже про неопублкован рукописи наприклад, В. Я. Железнов. Экономические воззрения первых русских агрономов XVIII начала XIX вв Крм суто науково цнност, так дослдження матимуть ще одне благородне призначення вони сприятимуть подоланню традицйного гнорування втчизняно економчно науки у зарубжних курсах стор економчних вчень. Перехд на нов парадигми докорнно змню оцнку досвду 20 80-х рокв

ХХ ст. у галуз втчизняно економчно науки. Вдкидаться також подл економчно теор на так звану полтичну економю соцалзму, капталзму, докапталстичних формацй. Однак при цьому не слд впадати у крайнощ, гноруючи певн реальн здобутки втчизняно економчно науки у радянський перод. Таким чином, творче засвоння нових парадигм це одночасно х насичення нацональною специфкою, поднання загальноцивлзацйного з особливим нацональним. сторя економчно думки сучасна економчна трансформацяЧи

сну зв язок мж сторю економчно думки сучасною системною трансформацю На перший погляд напрошуться заперечна вдповдь, бо процеси економчно трансформац, що вдбуваються у постсоцалстичних кранах, це наше сьогодення, яке не ма сторичних аналогв. Об кт трансформац централзовано-планов нацональн економки, що перетворюються на ринков, виник лише на початку 90-х рокв. Однак це не заперечу багатостороннього зв язку минулого, тепершнього майбутнього

часв. По-перше, сторя економчно думки ма справу з масивом питань, що стосуються передумов економчно трансформац зокрема, дискус про реформовансть чи нереформовансть соцалстично економки, причини краху, роль економчно науки в обгрунтуванн господарських реформ. Аналз таких питань наводить багатьох вчених на думку про безальтернативнсть переходу вд централзовано керовано, планово економки до ринково, що його здйснюють понад 30 кран свту.

По-друге, сторя економчно думки вивча концепц економчно трансформац та теор, з позицй яких трактуться суть та хд системних перетворень ринкового типу змшано економки, монетаризму, соцального ринкового господарства та н Ретроспективний погляд на ц концепц особливо на х нормативну складову у контекст конкретного соцально-економчного розвитку да змогу глибше зрозумти сутнсть та ймоврн наслдки х застосування у процес системно трансформац. По-трет, з позицй вдкинуто марксистсько парадигми ядра п ятиформацйно модел розвитку суспльства

ниншня системна трансформаця вигляда як регрес, якщо не нонсенс. Перехд на нов парадигми в умовах перетворень ринкового типу загострю питання про сторизм теорй та сторизм суспльного розвитку. сторя економчно думки перекону, що подолання антисторизму у немарксистськй економчнй теор сприяло виникненню концепцй шести стадй економчного зростання У. Ростоу трьох типв суспльства дондустральне, ндустральне, постндустральне, або нформацйне представникв

неонституцоналзму Д. Белл, Дж. К. Гелбрейт, А. Тоффлер та н. мегатрендв Дж. Несбта теорй неолбералзму.Отже, сторя економчно думки це минуле, що виступа як сучасне майбутн.