Життєвий шлях Олександра Петровича Довженко

Житт вий шляхОлександра ПетровичаДовженко ДОВЖЕНКО ОлександрПетрович 11.09.1894 р. 25.11.1956 р. ,режисер, сценарист, авторрозпов дей пов стей.Народився в сел Сосниц Черн г всько губерн наУкра н . Зак нчив Глух вський вчительський нститут 1914 . Учився в Ки вськомуун верситет Комерц йному нститут в Ки в .

Викладав ф зику, природознавство г мнастику в г мназ 1914-1917 . У 1920-1921 брав участь у створенн Ки вського в дд лу народного утворення, у 1921-1923 на дипломатичн й служб вПольщ Н меччин . Вчився живопису в Мюнхен й у Берл нському художньомуучилищ . У 1923-1926 художник- люстратор газети В сти ВУЦВК у Харков . З1926 режисер-постановник на к ностуд ях

Одеси, Ки ва, Москви. У 1949-1951 1955-1956 викладач ВГИКА. Заслужений д яч мистецтв Укра нсько РСР 1940 .Народний артист РСФСР 1950 . Лауреат Лен нсько прем 1959 посмертно зал тературний сценар й Поема про море . У 1957 Ки вськ й к ностуд художн х ф льм впривласнене м я А. П. Довженко. У 1972 затверджена Золота медаль мен

А. П.Довженко За кращий в йськово-патр отичний ф льм .Олександр Петрович Довженко укра нський режисер, сценарист, письменник, народний артист РСФСР. Наскр зний сюжет творчост Довженко каноничен для класики соцреал зма це боротьба старого нового вжитт народу. Ун кальн сть же створ нь Довженко поляга в т м, що в суперечц цих двох почав у нього завжди прогляда ться присутн сть третього в чност .Виходець з багатод тно селянсько родини на

Черн г вщин , у як й майже вс д ти вмирали, не досягши повнол ття, Довженко одержимо ревною любов ю до свогонароду як роду жахаючим баченням його сторично смерт як нац . Очевидно,це штовхнуло молодого шк льного вчителя, натхненного деями укра нсько нац онально державност , спочатку в ряди прихильник в петлюр всько Центрально Ради, а п сля жорстокого розчарування в пол тику до комун ст в згодом пережите знайшло в дображення

у ф льм Арсенал , 1929 . Комун стичному деалу Довженко збер гав в рн сть усе життя, але нтерпретував його надзвичайносво р дно. Драма вза мин людини з природою от визначальний мотив його творчост . Життя народу життя природи зв язан вза мообумовлен . Ритми соц ального природного життя незм нно сп вв днесен зв дси виника остання в к нематограф Довженко тенденц я до подовженнякадру, опора на внутр кадрове переважно природне рухання, що дуже нетиповодля

радянського к ноавангарда 20-х рок в. Зв дси пафос його к нематографа.Усе це повною м рою позначилося вже в перш й авторськ й робот Довженко вк нематограф , куди в н прийшов з живопису яко учився в Мюнхен , к нопоем Звенигора 1928 . Однак повне п дпорядкування силам природи поставило людинина край загибел , роблячи його неспроможним перед обличчям будь-яко стих як природно , так сторично .

Тому приор тет перед сторичним минулим ухудожника, як правило, в дсутн й. стор я представля ться йому ланцюгомкатастроф. Порятунок же у розгадц та мниць природи, мови, у сп втворчост з нею прилучення до в чност . Таку можлив сть нада народу, по Довженко,революц я, що виступа реальним ут ленням багатов кових народних спод вань, щознайшли в дображення у фольклор . Фольклорн мотиви, пост йно використовуван режисером у ф льмах, вт лення народно св домост , його мудрост

йобмеженост одночасно. Фольклорна метафора в Звенигоре виника в Довженко в дповноти в дчуття деалу незнання д йсного сторичного шляху до нього мотивзачарованого скарбу . З ще б льшою гостротою кол з я цявиника в наступн й картин Довженко Арсенал , присвячено революц наУкра н , де центральною под ю виявля ться б льшовицьке повстання в Ки в вс чн 1918 року проти уряду Петлюри. Вир шений у традиц ях сторико-революц йно епопе , ф льм

да образ народу-маси як жертви стих . ншим ут ленням маси йодночасно антагон стом виявля ться роб тник Тимош, що усв домлю сво сторичне призначення тому вироста в знаменитому ф нал до легендарногосверхгероя, невразливого у сво му безсмерт для ворожих куль. Найвищий у сво йтворчост гармон сили досяга Довженко в останньому н мому ф льм Земля 1930 , що як би спресували в традиц йному для того рок в сюжет про вбивствокуркулями молодого с льського актив ста увесь досв д св тово культури.

Пафоссп втворчост людини з природою, д по законах, а не насильство над неювизначили внутр шню гармон ю ф льму в дмовлення в д монтажно естетики. Усуперечц м ж старим новим у Земл беззастережно перемагало в чне. Саме в Земл з максимальною повнотою вт лилися деали Довженко, саме Земля наочно показала розб жн сть х з державними. У наступних творах Довженкоробить серйозн внутр шн зусилля, щоб примирити св й авторський деал зоф

ц йною доктриною, що позбавля ц картини гармон ц л сност Земл , аледода м зата ний внутр шн й драматизм. Визнаючи неминуч сть розриву зтрадиц ями народного життя, Довженко залиша за собою право сприймати цейрозрив як сторичну й особисту драму, р вно як протистояння двох постасейобраза народу маси героя, що опанову стих ями. Усе це знаходить вт лення вйого добутках 30-40-х рок в ван ,

Аэроград , Щорс , М чур н . У 1934 роц Довженко залиша Укра ну, рятуючи в д хвил репрес й проти нац онально нтел генц , знаходить у Москв притулок заступництво Стал на, щонам ря ться зробити Довженко придворним художником. По його особист й указ вц Довженко створила м ф громадянсько в йни у ф льм Щорс .

Однак в н так самонамагався облагородити сьогодення деальним образом минулого, як н коли в Земл майбутн м. Драматичний образ головного героя монументальногобогатиря, що хова в д ус х сво переживання. Саме в пер од роботи над Щорсом сценар й Довженко з короткого монтажного плану перетворю ться в самост йнийл тературний тв р, що сну паралельно з ф льмом. Л тератур в дтепер найб льшедов ря Довженко сам та мн думки почуття, особливо п сля того, якжорстокому

розгрому Стал на п ддався сценар й Укра на у вогн 1943 . Страхперед погрозою загибел ц лого народу, що знову загострився в т дн вДовженко, викликав до життя сценар й-плач про трагед ю народу, кинутого в перш тижн в йни на сваволю дол байдужою державою. Подальш к нематограф чн задумиДовженко або припинялися, або безжал сно спотворювалися, як це в дбулося зчудово поетичною Життям у кольор 1946-47 , перетворено в канон чний сторико-б ограф чний опус

М чур н 1949 . Основна увага в ц роки Довженкоприд ля робот над епохальним задумом нац онального роману Золот ворота .Але цей задум не був довершений, м сце под бного добутку в укра нськ йл тератур не зайнято дотепер. Однак ця робота дала поштовх до створеннясценар ю про буд вництво Каховського водоймища Поема про море 1936 , девнутр шня боротьба Довженко з самим собою досяга гранично нерозв язно гостроти деал реальн сть вза мно в дривають один

одного. напередодн першого зн мального дня Довженко вмер у Москв , так не одержавши дозволуповернутися на осп вану й оплакану м Укра ну.