Жизнь и деятельность метрополита Петра Могили (Україна)

Харквський державний унверситет Реферат з стор Украни на тему Життя та дяльнсть митрополита Петра Могили. Виконала студентка курсу ф-ту ноземних мов групи Я-12 Коломць Ольга Андрвна. Харкв 1999 рк ПЛАН РЕФЕРАТУ . Суспльн умови на Укран в часи життя та дяльност Петра Могили перша половина ХV ст . сторичне значення життя та дяльност

Петра Могили Життя та дяльнсть Петра Могили 1. Родина Могил. 2. Встановлення дати народження Петро Могили верся Олеся Блодда. 3. Освта, яку одержав Петро Могила верся Олеся Блодда. 4. Киво-Печерський монастир, Лаврська школа. 5. Краквський сейм, роль, яку на ньому вдграв Петро

Могила. Результати сейма. 6. Петро Могила митрополит кивський а затвердження Петро Могили на посаду митрополитом б Софйський собор в богослужебн книги г Лииот. 7. Кивська колегя. 8. Заповт Петра Могили. V. Мо думки про значення дяльност Петра Могили для розвитку укрансько освти. Життя кивського митрополита Петра Могили для багатьох людей ще й сьогодн неабиякою загадкою.

Складною суперечливою була доля цього визначного церковного та культурного дяча, що полишив неабиякий слд в стор Украни. Про Могилу написано багато праць у нас за кордоном. Його дяльнсть, як правило, аналзуться в трьох аспектах громадсько-полтичному, культурному та релгйному. Час, у який жив дяв Петро Могила, був часом крутого сторичного повороту в дол укранського народу, звязанного з нацонально-визвольним рухом пдготовкою культурно-сторичних умов для соцальних та просвтницьких реформ.

Вн був громадянином у широкому розумнн цього слова. Незважаючи на свою високу церковну посаду все ж таки митрополит, Петро Могила не замикався у мурах монастиря, а розумв церкву, як один з засобв полтично й деологчно боротьби. З одного боку, як представник легального табору, свою дяльнстю вн давав простр для розвитку нацонально-визвольного руху в Укран, а з другого використовував ус сво легальн можливост звязки з

Рччю Посполитою для полпшення дол укранського народу. Це була складна дпломатична гра, багато кому незрозумла, можливо, й зараз. З менем Петра Могили повязане розгортання системи вищо середньо освти в Укран та Рос, яка не просто копювала захдновропейськ школи, але й могла конкурувати з ними. Вн був фундатором творцем першого в усй Схднй вроп вищого навчального закладу

Киво-Могилянсько Колег, що стала попередницею Укрансько Академ та Кивського Унверситету. Одню з важливих сторн його дяльност була органзаця розвиток книговидавничо справи. Вн надав робот Лаврсько друкарн такого розмаху й гуманстичного змсту, якого не знала дос сторя книгодрукування в Укран. Одним з перших вн почав вводити книгодрукування книжною укранською мовою того часу, значно пдняв престиж авторитет словянських видань.

Меценат укранського мистецтва. письменник публцист, вн залишив близько 20 творв церковно-теологчного, полемчного, просвтницького, флософського та моралзаторського характеру. Зокрема, йому належить розробка обгрунтування обрядв, характерних для життя укранського суспльства того часу,скажмр, ритуалу внчання. Мабуть, Укранська православна церква за всю свою сторю не знала постат бльш знатншо колоритншо, нж митрополит Петро Могила.

За порвняно короткий час вн зумв надати й чтко органзацйно структури, пднс освту духовенства, висунув деал творчого здисциплнованого, чернецтва, здйснив реформу церковного обряду, розробив догматику, забезпечивши необхдною новтньою теологчною лтературою. Але, ранш, нж оцнювати його вчинки та значення його дяльност для православно церкви, Украни , звсно ж, укранського народу, треба звернутися до життя ц людини, побачити за яких умов обставин розвивалася ця особистсть. Родина

Могил належала до давнх знатних родв Молдав. Могили вели свй родовд вд Муця Сцеволи, чи нащадки начебто перейшли з Риму до Грец, а звдти в Молдавсько-вольськ земл. Правда, в стор й нше свдоцтво, згдно з яким молдавський вовода Стефан V нарк Могилою герольда Пуригу за його смливсть вддансть, а також за те, що у битв з угорцями 1486 р. був добрим пагортом могилою, на яку вн спирався.

Петро Могила син молдавського господара Симеона Могили й угорсько принцеси Маргарет. Внаслдок дврцевих нтриг його батько загинув у жовтн 1607 р. його отрули змовники. Псля смерт батька Петро Могила з матрю перехав на захдн укранськ земл. А що стосовно дати народження Петра Могили, то рзн сторики висловлюють рзн думик з цього приводу. Найбльший бограф дослдник дяльност Петра Могили С.

Голубв встановлю, що петро могила народився 21 грудня 1596 р. Цю дату С.Голубв встановлю на пдстав панегрикв, що складалися студентами Колег в день його мянин, де говориться, що вн народився незадовго до свята Рздва Христового, а саме 21 грудня, в день памяти кивського митрополита св.Петра, на честь якого йому й дано мя Петро Голубв С.

Киевский митрополит Петр Могила. Киевская старина, Т.П. К С.2 Могили нада нов свдчення про дату народження митрополита та його освту. Вн намагаться довести, що про рк народження Петра

Могили нема достоврних данних. Пдкреплюючи свою версю тим, що на мсц поховання фундатора Киво-Могилянсько академ не було някого надгробка чи могильно плити з написом, на вдмну вд багатьох духовних осб чи ктиторв, що були похован в Успенському собор про що докладн архвн записи. Вн переконаний, що монашеське смирення за свдченням сучасникв, Петро Могила навть осив на тл волосяницю, щоб приборкувати свою плоть було причиною того, що вн був

похований як рядовий чернець, пд фундаментом собору без жодного напису на мсц поховання. 1718 року страшна пожеже знищила ряд будвель на територ Киво-Печерсько лаври. Вона не пошкодувала й Успенського собору. Вогонь зжер Лаврську бблотеку, перетворив на попл ус церковн архви. Зрештою будвл й собор з часом вдновили. Сам Петро пожертвував на вдбудову

Лаври солдну суму грошей. А от Бблотека й архви пшли вд нас назавжди, особливо т реч, що снували в одному примрнику. Але це так, дореч. Спираючись на сво дослдження, О.Блодд приходить до висновку, що Петро Могила народився у 1574 роц Блодду довелось проробити титанчну працю, розбираючи старовинн письмена, щоб зясувати це. Архмандритом Киво-Печерсько лаври став у 54 роки, митрополитом

Кивським у 59 рокв помер на 73 роц свого життя. Пдтвержу це Олесь Блодд тим, щопортрети Петра Могили, що збереглися до наших днв, особливо той, що на фресц вдбудовано ним церкви Спаса на Берестов зображують людину вже досить похилого вку. Ця встановлена дата народження дода Могил 22 роки життя, а це значить, що кивський перод сво дяльност вн розпочинав не молодою людиною, а вже маючи вс необхдн для цього дан.

За плечима у молдавського воводича були довги роки навчання в унверситетах Захдно вропи та вйськова служба. сумнви в цьому, на думку Олеся Блодда, мусять сам собою вдпасти. Також О.Блодд висловлю ряд думок про неточнсть деяких свдчень стосовно освти Петра Могили. Вн пише, що вс дослдники сходилися на тому, що П.Могила мав блискучу захдновропейську освту й своею вченстю та прогресивними поглядами набагато випереджав

свох сучасникв. Де вн здобув Через вдсутнсть точних даних щодо цього ряд дослдникв висува рзн гпотези. Насамперед врни базуються на тсних дружних звязках см Могил з Льввським братством та його школою, на традиц аристократичних родин Молдав та Польщ посилати свох дтей на навчання до захдновропейських унверситетв. Панегристи вдзначали, що Петро Могила з дтинства виявив велику любов до науки, а

М.Смотрицький свдчив, що вн у юнацьк роки вже знав грецьку й латинську мови. Хоч няких документальних даних про це нема, але майже вс бографи П.Могили бльш-менш одностайн в тому, що початкову освту вн здобув у Льввськй братськй школ, а закнчив у закордонних унверситетах. Але при конкретизац думки про закордонну освту Петра

Могили у захдновропейських кранах через брак достоврних даних знову виникали рзнордн здогади. Вдомий бограф Петра Могили С.Голубв, спираючись на пануючий у т часи звичай посилати свох синв для завершення освти в колег та унверситети за кордон, на самий уклад освти П.Могили випливаючий зцього характер його дяльност, а також на те, що П.Могила був знавцем захдновропейсько лтератури, дуже високо цнив освту, здобуту в закордонних школах,

та свдчення, що в Укран брак освти духовенства вдсутнсть належного навчання молод дуже шкодить православю диним дйовим засобом для виправлення цього зла було перенесення на руську ниву захдно науки твердить, що не можна вдмовити у врогдност даних про те, що П.Могила вдвдував захдновропейськ навчальн заклади Голубв С. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники.

Т.1. К 1883. С. 17-19 Румунськ дослдники .Мхалческу К.Ербичану у свох твердженнях були бльш конкретними. Вони прямо веазували на паризьку Сорбонну. Про навчання Петра Могили у Франц писав В.Щурат, зазнаючи, що кивський просвтитель навчався у вдомому зутському коледж Ла Флеш La Flиche, слухав там лекц у патера Варона разом з майбутнм видатним флософом

Рене Декартом. В.Щурат сво твердження висува на пдстав одного листа латинською мовою, знайденого у церковному архв села Берески пд Лском Перемисько дцез, що ма назву Magna ars disserendi de qualibet materia. Велике мистецтво пояснення матер. Лист цей був написаний у ХV ст його невдомий автор, стаючи на захист Петра Могили зазнача Per summum nefas vituperatur.

Varonem enim praeceptorem habebat eminentissimum Великий грх лаяти його. Бо найславетнший Варон був його вчителем. Намагаючись якось перекинути мсток мж Петром Могилою Вароном та Р.Декартом, В.Щурат пише Може й патротичн мотиви велять бографам подавати П.Могилу за ученика паризько Сорбонни того Могилу, що псля смерт свого батька, опускаючи

Францю, мг мати найвище 12 лт вку Голубев С. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники. Т. 1. К 1883. С. 17-19. Оскльки документальних свдчень про життя Петра Могили дуже мало, вважаю за необхдне навести уривок з книги знатного кивського сторика С.Голубва Кивський митрополит Петро Могила та його сподвижники. Псля повдомлення про участь в

Хотинськй битв бографчн свдчення про Петра Могилу до посвяти у сан киво-печерського архмандрита стають дедал рдшими й уривчастими. На х основ можна вивести лише один досить врний висновок псля смерт свого опкуна С.Жолкевського Могила задумав переселитися з Бельського воводства у звязку з цим зверта увагу на Кивську область. Вн почина часто вдвдувати Кив , де у той час митрополичну кафедру займав його друг,

а може й наставник ов Борецький, купля в околицях мста помстя. Част стосунки з Борецьким не полишаються без впливу на релгйн погляди Могили, який почав брати дяльну участь у справах ври. Ця участь скоро досяга величезних розмрв в наслдок послдуючй за цим суттвй змн у дол молдавського воводича. Розуммо вступ його на киво-печерську архмандрю. Псля смерт 21 березня 1627 року печерського архмандрита

Захаря Копистенського на цю посаду виявився ряд претендентв. Але, незважаючи на це, хоч незначною клькстю голосв, перевага була надана Петров Могил. У 1628 р. польський король Сигзмунд затвердив Могилу на цй посад. Новий архмандрит вдзнача у свому нарис про нього М.Костомаров зразу ж виявив свою дяльнсть на користь монастиря, завв нагляд над священнослужителями

у селах лаврських маткв, малограмотних наказав учити, а впертих свовольних пддавати покаранням оновив церкву, не шкодував витрат на прикрашення печер, пдпорядкував лавр Пустинно-Миколавський монастир, заснував Голосвську постинь, побудував за свй рахунок при лавр богодльню для жебракв задумав заводити при Печерському монастир вищу школу. На той час повернулися з рзних унверситетв вропи послан ним, ще у його перш дн перебування в

Лавр, юнаки, як утримувалися за кордоном власними коштами Петра Могили. Вони й стали його першими помчниками в органзац яксно ново системи освти в Кив. Так було вдкрито в Лавр школу, яка вдразу ж стала набагато авторитетншою за Богоявленське Братське училище. Воно в цй конкуренц могло загинути. це стривожило високих духовних осб, як справедливо вважали, що училище треба зберегти.

Вони звернулися до Могили з проханням порятувати навчалиний заклад. Архмандрит виршив обднати школу з училищем. В такий спосб творився найавтортетнший центр освти в усй Укран. Сам Могила видлив власн кошти, на як було збудовано один з навчальних корпусв на Подол, утримувалися викладач й школяр. Викладання у Лаврськй школ велося латинською та польською мовами, створювалась вона за зразком польських шкл вищого

типу колегй. Всього в нй навчалося понад 100 учнв. Однак було немало труднощв незгод. З самого початку печерсько-лаврськ ноки виступили проти надання школ примщень, як, до реч, вдбиралися саме у них. Втм Могилою цей опр був знищений скоро вн покарав незговрливих нокв, усунув упертого гумена Арсеня й, поставивши нового, уладнав з ним згдну з своми передбаченнями справу. Та щойно розпочалося навчання, як виникли нов ускладнення.

Кивське братство, козацтво пдняли питання про обднання Кивсько братсько школи та лаврсько. Наприкнц 1631 року 32 братчики Кивського богоявленського братства склали акт, у якому Могила називався старшим братом, блюстителем пожиттвим опкуном братства. Прохання братства пдтримав новий митрополит сайя Копинський.

А 12 березня 1632 р. до Петра Могили звернувся гетьман рестрових козакв ван Кулага-Петражицький з Листом вйськовим, у якому просив обднати школи, обцяючи з свого боку х твердо захищати, охороняти й за них до самой смерт стояти. Виршили обднати школи в одну, яка отримала назву Киво-Печерсько колег. Петро Могила за згодою братства став старшим братом, довчним охоронцем наставником.

Мине час, колегя стане на честь Могили - Киво-Могилянською, а згодом академю, яка вдграла найвизначншу роль у розвитку освти й науки як в Укран, так в Рос. А тод, навесн 1632 р студенти-ритори заснованого Могилою гмназума склали пднесли йому на Великдень панегрик Евхарстрон, або Вдячнсть Петру Могил, у якому прославляли Могилу як першого, хто дав православнй науц, дос безплднй, справжню вченсть.

Мж ншим, культурна й освтня дяльнсть Петра Могили не обмежувалася лише турботою про Кивську колегю. Саме за його участю були вдкрит колег у Внниц, Кременц, Гощ. Багато зусиль доклав вн до розвитку книговидавничо справи в Укран. У квтн 1632 року помер польський король Сигзмунд . В Краков збирався сейм, на якому мало розглядатися питання про його наступника.

Старий хворий митрополит Кивський сайя Копинський не мг рушити в таку далеку дорогу. Рада вищого духовенства виршила послати вд себе на сейм П.Могилу. Прибувши туди, архмандрит Киво-Печерсько лаври заявив вд мен всього укранського народу, що кивська депутаця не братиме участ в сейм, якщо негайно не буде прийняте ршення про повернення православних усх захоплених у них унатами монастирв церков. Псля тривало дискус сейм змушений був винести таке ршення.

Ось що зробила одна людина, яка мала незламну силу вол, гнучкий розум знання дипломатично справи. Княжич за походженням, мало мав соб суперникв за вихованням, був зразком ревно вдданост в вр й православ тльки один Могила мг на той час так невтомно боротися так переможно вийти з тако нервно боротьби. Як козацьк посли, так делегаця духовенства на чол з Петром Могилою виявляли неабияку активнсть на сейм.

Щоб забезпечити соб бльшсть, королевич Владислав склав спецальний матерал, у якому пропонувалося виршити козацьк питання, вддати православним Кивську митрополю, повернути вс матки, монастир й навть льввське пископство. Однак вн мг набути сили лише псля затвердження елекцйним сеймом. На ньому й почалися й основн дебати, що доходили мало не до бйок, особливо, коли в суперечку встрявали козаки. В даруш князя А.Радзивлла 1632 року зазначалося

У понедлок 15 жовтня козаки на сейм говорили про уню з презирством, робили тисяч протеств погроз при цьому заявили нехай Республка не доводить х до вдчаю Тут багато попв та нших схизматикв, як розпалюють ворож парт. Ми застосовумо проти них вс наш намагання, але до сих пр становище досить важке Говорячи про попв, Радзивлл, очевидно, мав на уваз делегацю православного духовенства на чол з

Могилою. Вн дйсно разом з Адамом Киселем, Лаврентм Деревинським Вороничем постйно виступав на засданнях сейму, захищаючи православних, навть особисто звернувся до новообраного 13 жовтня короля Владислава. Той, зваживши на ситуацю, задовольнив х прохання, видавши диплом, яким гарантував бльш права вигоди, нж т, що були зазначен в Меморал. Диплом надавав повну свободу переходу як з православя в уню, так з ун в православя.

Кивський митрополит мав, як ранше, висвячуватися вд Константинопольського патрарха. Вддавалась Луцька пархя, запроваджувалася нова у Мстислав, заборонялося чинити всляк образи православним людям. Коли Петро Могила разом з брацлавським пдсудком Михайлом Кропивницьким втали Владислава з обранням, то дякували йому за ршення, пдкреслюючи

Розумно поглянув ти на наш прохання справедливо розсудив х. Тим часом козаки православне духовенство, очевидно, нспроване однодумцями Петра Могили, в один з останнх днв сейму, збравшись разом, прийняли ршення усунути вд митропол сайю Копинського як людину престарлу й хворобливу. Тут же, у Варшав, митрополитом було обрано Петра Могилу. Правда, на випадок, коли б король не побажав затвердити

Могилу митрополитом, було обрано й ншого кандидата внницького пдстаросту Михайла Ласку, чия мати Гулевичвна вддала свою землю пд Кивську братську школу. Були також обран на пископю Луцьку князь Олександр Пузн, на Мстиславську гумен Вленського Святодухвського монастиря ректор школи при ньому осиф

Бобринович. 12 березня 1633 року Владислав затвердив митрополитом Петра Могилу видав йому привлей на це. При цьому король вдзначив, що добре зна Могилу, коли той був ще у свтському званн коли на очах його воював проти головного ворога Польщ Османа, царя туркцького. Королвською грамотою Могил вддавалася Киво-Софвська церква, утримувалася за ним

Киво-Печерська архмандря, доручався нагляд за Пустинно-Микльським монастирем. Невдовз було отримане благословння й патрарха константинопольського, причому патрарх надавав новому митрополиту звання екзарха святого константинопольського трону. Настановлення Петра Могили митрополитом у Кив викликало незвичайну радсть. Ученики братсько школи складали йому гимни панегрики.

Коли б ти задумав говориться до нього в привт вдправитися з Кива до Вльна до крав укранських литовських, з якими радощами зустрли б тебе т, которими наповнен суди, темниц й пдземн вязниц за непорочну вру схдну Печатники присвятили йому вршовану брошуру, що напечатали пд заголовком Евфоня веселобремячая. Псля наставлення митрополитом Петро Могила з новою силою розгорнув сподвижництво як у галуз церковнй, так освтнй, будвничй, книгодрукування

та н. Насамперед псля повернення до Кива вн звернув увагу на вилучення в унатв й упорядкування давньо русько святин Софйського собору. Псля хозяйнування унатв ця велична будова перетворилася на пустку й поступово руйнувалася. Першим длом митрополита було надати церкв св. Соф величавого виду посвятити для богослужння вн називав одинокою окрасою православного народу, головою матрю всх церков. Петро Могила намагався вдновити давню святиню

Кива разом з тим оживити в народ споминку старовини. Таким чином, вн вдновив церкву св.Василя з рун Десятинно церкви поставив нову камнну церкву, а пдчас тих робт найшов у земл домовину св.Володимира перенс до печерського монастиря, щоб люди могли поклонитися, вдновив також стару церкву Спаса на Берестов. Петро Могила звернув увагу на те, що в церковн богослужебн книги, якими тод користувалися в пвденнй та захднй

Руси, вкралися неправильност й суперечност. Це було тод тим грше, що противники православя вказували на цю обставину, як на слубу сторону й стверджували, що в православнм богослуженн нема одностайност в однй книз про орден сам предмет можуть бути одн вислови, а в другй зовсм нш, кожен священник може вживати того або ншого способу. Цим противники намагалтся доказати, що церква, не маючи одного голови, не зможе дотриматися правильност в свох богослужебних книгах, а тим самим звертали на конечнсть пдчинитися

пап, як диному голов. Могила постановив, щоб у майботньому богослужебн книги не давалися в печать без перегляду й порвняння з грецькими першотворами без його благословення. Вн займався х переглядом сам особисто. Петро Могила дуже дбав, щоб завести одностайнсть у православнм богослуженн, щоб священники як слд виконували сво обовязки, та щоб поправити х моральнсть. Для цього у 1640 р. Могила назначив собор у Кив на цей собор закликав не тльки духовних, а й свтських

людей, записаних в братствах псля його погляду на склад Церкви, свтськ люди мали право голоса у церковних справах. Наша церква писав Могила в свом окружнм посланн лишилася недоторканою в догмах ври, але дуже попсована що до обичав, молитв благочестивого життя. Багато православних, ходячи на богослужння новерцв слухаючи х науки, заразилися ресю, так що важко розпзнати чи вони справжн православн, чи тльки так називаються

нш ж, не тльки свтськ, але й духовн, просто покинули православя перейшли до рзних безбожних сект. Духовний чернечий стан попав у нелад недбал настоятел не стараються що до ладу зовсм ухилились вд прикладу давнх отцв Церкви. В братствах покинули ревнсть звича предквськ кожен робить, що хоче. Могила заявляв, що вн бажа повернути укранську церкву до давнього благочестя, думав, що цього можна досягти собором духовних свтських людей. Д того собору не дйшли до нас, та мабуть результатом його нарад

явилося нове видання Требника в 1646 р. Цей Требник подрбний збрник богослужень, довго служив провдною книгою цлй Рос вдомий пд назвою Требника Петра Могили. В Требнику Могила не обмежився тльки викладом молитв обрядв, а ще додав до нього пояснення й повчання, як поступати в рзних ситуацях, так що цей Требник служив не тльки провидною книжкою для вдправи служб, але щей мав значення научно книги для духовенства.

Цль книги виражена у вступ, де сказано Книга ця печататься не тльки для того, щоб священники в свох приходах кожного дня, менно ж у недлю й дн свят, читали й пояснювали його свом прихожанам, але також, щоб свтськ люди грамотн вчилися таким способом християнсько науки, щоб родител вчили свох дтей, а володар пдвласних соб людей, а токож щоб у школах ус вчител велли свом ученикам вчити цю книжку напамять. Цей катихзис способом свого викладу послужив взрцем для усх катихзисв пзнших часв.

Вн виложений в питаннях вдповдях складаться з трьох частин в першй розбираться символ ври псля членв, в другй молитва Господня, в третй заповд. В 1644 р. Могила написав твр Лiиот, який складався з трьох роздлв в першому обговорюються тайни й обряди, в другому церковний устав, в третьому дв головн догматичн рзниц мж схдною й захдною церквами походження святого Духа верховне начальство папи. Взагал, з оглядом на значення обрядв,

Могила вдрзня ственн головн признаки вд додаткових. ственними вн назива т, що при всяких змнах форм мають лишитися непохибн, вони мстяться ь в матер ь в форм або слов ь в нтенц намр того, що вдправля службу Божу богослуження. Таким чином в тайн хрещеня вода становить матерю, виголошення слв хреститься на мя Отца, Сина святого Духа форму, внутршнй намр або бажання того, що сповню тайну, щоби звести ласку св. Духа нтенцю. Зовсм так само в лтург ственну частину становлять, крм внутршнього н а м р у священника

матеря, тобто хлб вино, форма, тобто освячуюч слова Спасителя приймть, жте й пийте вд не ус. Весь лад богослуження, в котрий прибран або влучен ственн признаки, може змнятися в рзних церквах. Вдповдно до мсцевостей, давнх звичав переказв, можуть снувати всяк обряди. Обряди можуть в однй тй самй церкв псля потреб часу змнюватися, доповнятися й скорочуватися, та не накше, як на основ соборв. Кожен священник, зокрема, повинен точно виконувати все, що постановляють

богослужебн книги, прийнят в той час. Такий був погляд знатного митрополита на весь лад зверхньго богослуження. Вн завзято виступав проти римсько церкви, але зовсм не з причин рзниц богослужебного ладу, а за догматичн похиби, мж котрими перше мсце займа признання абсолютного голови в особ римського папи. Як тльки Петро Могила зайняв посаду митрополита, вн реформував Кивську братську школу в колегю, заснував другу школу у

Винниц завв при кивськм братств друкарню та пдчинив х кивьському митрополитов. Цим було нарушено стародавнй розпорядок патрярха Теофана, псля которого кивське братство пдлягало тльки патрярс. Але це було виправдано зробленими змнами заснуванням монастиря змною школи на колегю, тим, що колегю монастир пдтримував на сво власн кошти Петро Могила. Монастир мав тсний звязок з колегю. В нй мстилися тльки монахи-наставники, х всх було взято

з Печерсько Лаври. Як вже говорилося, Могила пдтримувал колегю й монастир за власний кошт переписав на них дв лаврських волост, подарував колег сво власне село Позняквку, крм цього час вд часу давав грошов пдмоги на будвл й грош для вчителв й учнв. За його прикладом проханням, записана в братство шляхта допомогала колег всякими дарами щорчно вибирала староств з-помж себе для надзору й допомоги в пдтримц.

Колегю було утворено за зразком тодшнх висших европейських шкл, за допомогою свдомих духовних осб, а також свтських людей, котр б могли пильнувати правоти схдно церкви свою освтою стати на рвн з тими, вд кого вони повинн були охороняти права сво церкви дорогою закона й втолоковування. деалом Могили був такий укранський чоловк, котрий би, збергаючи свою вру й свою мову, водночас рвнем сво освти своми духовними здбностямистояв на рвн з поляками, з якими доля звязала його в державних вдносинах.

До того деалу прямували й способи виховання й навчання, прийнят Могилою. З наукового погляду колегя длилася на дв конгрегац висша низшу. Низша конгрегаця в свою чергу длилася на шсть класв ф а р а або а н а л ь о г я, де вчили одночасно читати й писати тьома мовами словянською й грецькою н ф м а - клас початкових вдомостей за ним клас г р а м а т и к и клас с и н т а к с и м и в обох класах навчали граматичних правил трьох мов - словянсько,

латинсько грецько, пояснювали й перекладали всяк твори, робили мовн практичн вправи, вивчали катихзис, арифметику, музику й нотний спв. Дал слдував клас п о е з , де викладали поетику писали всяк можлив вправи у вршованн, як укранською, так латинською. За поетикою слдував клас р и т о р и к и, де учн вчилися складати промови. Висша конгрегаця складалася з двох класв ф л о с о ф , яку викладали псля Аристотеля, приладженого до викладання у захдних латинських провдних книжках, подлялася на три частини

логику, фзику теоретичне толковання явищ природи метафзику. У цьому клас навчали також геометр та астроном. Другим найвищим класом було б о г о с л о в . Його вивчали псля системи Томи Аквната. В цьому ж клас викладали гомлетику й учн тренувалися в написанн проповдей. Ус науки, за виключенням словянсько граматики й катихзису, викладалися латинською мовою. Учнв примушували не тльки писати, але й раз-у-раз говорити цю мовою, навть поза колегю на вулиц, вдома.

В цих цлях для учнв низшо конгрегау були видуман довг листи, вложен в покровець. Хто сказав що-небудь не по латинськи, тому давали цей лист, вписували туди мя учня, що провнився. Учень носив сей лист, доки не мг вддати його кому-небудь ншому, хто говорив не по латинськи. Першсть, що надавали латинськй мов, псля заснування колег, навело на не небезбечну бурю. Мж православними розйшлася чутка, що колегя неправославна, що наставники , вихован за кордоном, заражен

ресю, що в нй викладають науки по провдним книжкам новрцв. Навчають найбльше латинською мовою, мовою новрцв, а чинять це тому, щоб вдвести молодь з дороги врихнх батькв Громада легко присвоювала соб подбн погляди. Люди звикли до то гадки, що латинською мовою вдправляють богослуження говорять вороги хньо ври, ксьондзи, тому вважали вивчання т мови неправославним длом.

Могила мав чимало противникв, але це були невчен й негдн свого сану попи, велику кльксть яких вн усунув з хнх мсць. Крм того не сприяли йому вс сторонники са Копинського, котрий, як видно, сам говорив про неправославя свого суперника, що усунув його з метропол. Лиха слава про Петра Мтогилу його науковий заклад поширилася мж козаками, як були готов жорстоко розправитися з тими, кого вважали ворогами ври. справд дло дйшло до того, що одного разу ватага народу, пд проводом

козакв, майже накинулася на колегю, бажаючи спалити повбивати наставникв. Ми писав опсля Сильвестер Коссв, тодшнй префект кивсько колег висповдалися й чекали що нами стануть кормити днпрових осетрв, та на щастя Бог, бачучи нашу невиннсть пклуючись про просвту укранського народу, розгнав хмару пересудв й просвтив серця наших землякв. Вони побачили в нас справжнх синв православно церкви. з того часу поселенц

Кива та нших мст не тльки перестали нас ненавидти, але стали щоразу вддавати бльше свох дтей величати нас Гелконом Парнасом. Ця подя, що загрожувала колег, трапилася у 1635 роц. В тм самм роц, коли минула небезбека, Сильвестер Коссв видав твр Екзегезис или Апольогю Кевских школ, в ньому вн захищав спосб навчання, прийнятий в колег. Першсть, що надавали латинськй мов, виправдовували в очах

Петра Могили наставникв, яких вн обрав за тогочасних обсавин. Укранц, що навчалися в колег, жили пд польським володарством готувалися до життя в суспльств, пронизаним польським ладом польськимим поглядами. В цьбму суспльств панувала глибоко укорнилася думка, що латинська мова найголовншою ознакою освти, хто краще волод латинською, той гднший зватися освченою людиною. Укранське шляхетство у той час дуже квапилося позбутися сво народност, тому що русини-укранц не були

у великй пошан в полякв. Т, що переходили в католицтво, з гордстю вважали себе поляками. Щоб усунути це, укранцям, як збергали свою вру й народнсть потрбно було присвоти т звича признаки, як давали право на пошану, яка лчила освченй людин. Латинська мова в тодшнх суспльських гуртках була, звсно, не тльки для релгйних суперечок з католиками, тому що у т часи про висок предмети не говорили накше, як латинською мовою, латинська мова вживалась

у судах, сеймах, сеймиках на всяких громадських сходинах. В колег учн навчалися й тренувалися латинською мовою, нею проводились класов й публичн диспути. Тому одна сторона наволдила рзн противн православю докази, що були тод в ззвичаю у католикв, друга заперечувала х обороняла православя. Таки диспути не обмежувалися тльки предметом ври, але простиралися й на всяк флософчн предмети. З органзац диспутв ми бачимо, що

Могила намагався виставити проти католицтва учених зручних борцв за укранську церкву, що вмли б поражати ворогв хньою власною зброю. Вдповдно тим практичним поглядам, Петро Могила надав також цей схоластичний характер усй науковй освт, що набиралася молодб в колег. Головною особливстю схоластичного способу науки, що снувала в захднй Европ в середнх вках ще панувала в ХV ст було те, що пд наукою розумли не стльки кльксть обсяг предметв,

пдлягаючих вивчанню, скльки форму або способи, що служили для правильного розкладу, вдносин значення предмету. Мало знати та гарно вмти користуватись малим запасом знань це була мета освти. Звдти нескнчений ряд формул, зворотв класифкацй. Цей спосб, як показав вковий досвд, мало допомагав розповсюдженню наукових предметв давав змогу так званому вченому пишатися свою мудрстю, коли вн, насправд, був зовсм нгеуком або марнував час, труд здбност на вивчення того, що було мало пригдне для життя краще

було б зовсм забути. Тай цей спосб, при всх свох великих недолках, мав однак добру сторону в свй час. Вн привчав голову до розумового процесу, служив, так сказати б, розумовою гмнастикою, що готувала людину займатися предметами знання з науковою правильнстю. Не можна сказатит, щоби в захднй Европ в часи Могили не було вже ншого способу науки, нших понять щодо знання, але ц засновки ново освти, що так швидко блискучо повели розум людський до великих винайдень

в обсяз природних наук до ясншого погляду на потреби розумового матерального життя, були далек майже не торкалися тодшнью Польш, дарма що ще сто рокв тому вона була родинним крам Копернка. Для Петра Могили це було зовсм природньо зупинитися на тм способ навчання, що панував в краю, де вн жив для якого готував свох укранських питомцв. Тим бльше, що спосб цей псля його перегляду вдповдав його найближчй задач виховати поколння оборонцв

укрансько ври й укрансько народност в польськй громад. Псля погляду на просвту, освта, що давала колегя Могили, повинно здаватися дуже одностороннм учн, що скнчили курс в колег, не знали законв природи настльки, наскльки вони були вдкрит й дослджен тодшнми передовими вченими на заход мало свдомими вони були в географ, стор, науц права. Та довол було й того, що вони стояли не нижче освчених полякв.

Та щоб крм того оцнити ще й важливсть зроблено Петром Могилою змни в розумовм житт укранського народу, треба поглянути на той стан, в якому перебувало розумове життя на Укран до того, тод його заслуга покажеться вельми значною, успх його заходу безмрно важливим у свох наслдках. В краю, де протягом вкв панували умови лннощ, де широк верстви народу перебували з огляду на сво поняття майже в первсному стан, де духовн одинок провдники якого-небудь розумового свтла

махнально недбало виконували обрядов форми, не розумючи хнього значення, не мали поняття про ство релг, де приймалися тльки слаб початки освти, придушуван нервною боротьбою з чужинським неприязним ладом освти В краю, де укранську мову, укранську вру навть укранське походження напятновували печатю темноти, нечемност негдност з боку пануючого племен в тм краю нараз зявляються сотн укранських молодцв з здобутком тодшньо освти, вони не соромляться називатися Укранцями, вони виступають з здобутою наукою для оборони

сво ври народност Хоча кивська колегя надавала перевагу латинськй мов з шкодою грецько. Все таки вона працювала й над розвитком укрансько мови й письменсива. Учн виробляли проповд укранською. Т, що виходили з колег у сан священникв, могли научати народ, а братськм монастир не минула н одна святочна служба, коли б незчисленному народов, збраному в храм, не говорилися б проповд або не пояснювався катихзис православно ври.

Проповдування з того часу стало звичайним явищем в укранських церквах, у Московщин проповдб була явищем майже нечуваним. Учн кивсько колег займалися також вршованою лтературою мали до не особливе вподобання, але псля польських взрцв писали силабчним розмром, як виявилося, зовсм не вдповдним природ укрансько мови, що до наголосу. Головний же недолк тодшнх вршописцв- це те, що вони розумли пд поезю тльки форму, а не змст.

Учн складали святочн врш найбльш на Рздво Христове спвали, ходячи по домах. Ц верш переймав зберегав навть народ, хоч вони й рзко вдрзняються вд народних святочних псень свою незручнстю, дивогляднстю недостачею поез. Проби учнв кивсько колег в драматичнй поез мали велике значення й важлив наслдки, тому що вони в майбутньому стали зародженням укранського театру. Початок драматично поез в Кив було положено вертепами.

Так звалися маленьк переносн театри, як учн носили з собою, переходячи з хати до хати на свято Рздва Христова. У тих театрах дйовими особами були ляльки, а учн за них розмовляли. Предметами вистав були рзн под з тор рздва молодост Христа. Так вертепи снували дуже довго мабуть, у давн часи вони мало чим вдрзнялися вд пзнших. Крм вистав релгйни, у вертепах як можна здогадатися з прикладу пзнших часв, для забави глядачв, представляли

рзн яви з народного щоденного життя. За цю первсною формою слдували дйства або вистави, взят з священно стор, де зявлялись рзн уособлен поняття. Так вистави найбльш популярними були в зутв, а потм вже перейшли до кивсько колег. Мова, якою писали тод учн кивсько колег сво проби, була дуже вддалена вд живо мови народно була мшаниною словянсько мови з укранською польською, з великою клькстю рзниз високопарних висловв. Треба вдмтити, що псля Петра Могили книжкова укранська мова почала потроху вдчищуватися вд польонзмв,

вироблялася нова книжна мова, що послужила основою ниншнй росйськй мов. В укранських комчних творах мова книжна наближалася до мови народно укрансько. Вороги православя кожного випадку намагалися робити колег всяке лихо. В 1640 роц Могила в свом унверсал скаржився на те, що намсник кивського замку, потакуючи злоб ворогв колег, навмисне наслав свого повновласника, який порозумвся в корчм з деякими ншими людьми напав на

учня Гоголевського, винив його у якйсь поганй справ, а намсник без подальшого слдства катував його. Це було зроблено з тим намром, щоб учн, наляканн подальшим розслдуванням. Розбглися. Ця подя була настльки важлива, що Петро Могила був приневолений хати на сейм просити вд польського уряду провного захисту для сво школи. Вже тод Петро Могила, як вн сам писав, втратив бльшу частину свого майна.

Воно пшло н а уладження школи й церкви. Його власнсть власнсть печерського монастиря з трудом могли приспорювати доходв на утримання колег, тому що вони були спутошен то набгами татарськими, то межиусобицями з козаками. Отже митрополит був приневолений просити допомоги у рзних братств. Крм усього всього, вн дуже старався, щоб пдтримати сво улюблене дло. В свом духовнм заповт, написаним, швидше за усе, тод, як вн чув себе близьким до смерт, вн говорить

Вбачаючи, що упадок свято ври в укранськм народ походить не з чого ншого, як з цлковито недостач освти й науки, дав я обцянку Богов мому все сво майно, що я дстав вд батькв, все, що не залишилось би тут з доходв, призбируваних з поручених мен святих мсць, з матно-збурених храмв Божих, з яких залишилися сумн руни, по чати на засновини шкл в Кив Колегю вн назива в заповт свом единственнымъ залогомъ бажаючи залишити укорненою в потомственн времена,

як посмертний дар вдпису й 81000 польських золотих, цлу свою бблотеку, четверту частину свого србла, деяк цнн реч . На вчний спомин про себе, свй србний митрополичий хрест саккос. Визначний полтичний культурний дяч, меценат, флософ, письменник таким увйшов в нашу сторю Петро Могила. Виснажений хворобою, чекаючи смертно години вн складав заповт. Звичайно ж, основне мсце в ньому вдводилося його улюбленому витвору колег, що вже за життя митрополита

стала називатися Киво-Могилянською. Петро Могила помер останнього дня 1646 року, встигнувши навести лад у всх свох паперах, розподлити все, що мав. Це саме той випадок, коли можна сказати людина пдготувалася до смерт поставила логчну крапку в свох земних дяннх. Тривалий час у Кивськй академ щороку 31 грудня вдбувалася панахида, на яку збиралося все вище духовенство мста. Академя свято берегла память про свого великого благодйника.

Його поховали на вказанному ним самим мсц у великй печерськй церкви бля лвого криласа. Вн заповв, щоб йому не ставили няких монументв чи надгробкв. Памятником Петров Могил лишилася славетна академя. Тепер треба поставити логичну крапку й зробити деякий висновок. На мою думку, Петро Могила добре розумв значення духовно культури в житт укранського народу.

Саме завдяки йому був зроблений значний крок у розвитку вищо освти на Укран. З його мям повязане рохгортання системи вищо та середньо освти в Укран та Рос, яка не просто копювала захдновропейськ школи, але й могла конкурувати з ними. Вн став фундаментатором творцем першого в усй Схднй вроп вищого навчального закладу Киво-Могилянсько Колег, що стала попередницею Укрансько академ та

Кивського унверситету. Укранський народ завжди гаряче пдтримував свою вищу школу, повязуючи з нею велик сподвання у боротьб за незалежнсть. Пд час визвольно вйни, коли виршувались закрплювались у мжнародних угодах так життво важлив для Украни питання, як держава нацонльн незалежнсть, свобода вросповдання тощо, чльне мсце серед них вджводилось Киво-Могилянськй колег. В статтях Зборвського 1649 р. Блоцерквського 1651 р. договорв твердилося

Колегя Кивська ма залишитися при колишнх правах, згдно з старовинними привлеями.Хижняк З Киво-Могилянська академя. 2-е вид перероб. доп К Вища школа, 1981 - С. 51 Дяльнсть Петра Могили вдграла значну роль у розвитку втчизняно освти, науки культури, сприяла пробудженню свдомост укранського народу, усвдомленню ним сво гдност. ВИКОРИСТАНА ЛТЕРАТУРА 1. Олесь Блодд Загадка Петра

Могили Кив, старовина 1993 - 3 - С. 5-39 2. сторя Украни в особах Х-ХV ст Вид-во Укр 1993 396 с. С. 255-265 3. Грушевський М. З стор релгйно думки на Укран - К Освта, 1992 С. 94-102 4. Костомаров М. сторя Украни в життписах визначних дячв Львв, 1918 493 с. К. Украна репринт С. 193-234 5. Хижняк

З Киво-Могилянська академя. 2-е вид перероб. доп К Вища школа, 1981 - С. 39-53 6. Слабошницький М. З голосу нашо Кло К. Фрма Довра 1993 225 с. С. 202-205